Journal articles: 'Метод головних компонентів'

1

ВАКАЛЮК, Тетяна, Сергій ІЛЮЩЕНКО, Юрій ЄФРЕМОВ, Олег ВЛАСЕНКО, and Дмитро ЛИСОГОР. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ОБЛИЧЧЯ." INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, no. 1 (May 12, 2022): 6–15. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.1.

Full text

Abstract:

Анотація. Система розпізнавання облич – це технологія, здатна зіставляти людське обличчя з цифровим зображенням або відеокадром з базою даних осіб, зазвичай використовується для автентифікації користувачів за допомогою служб перевірки особистості, працює шляхом точного визначення і вимірювання рис обличчя по даному зображенню. Системи розпізнавання обличчя використовуються сьогодні в усьому світі урядами та приватними компаніями, їх ефективність різна, і деякі системи раніше були списані через їх неефективність. Отже, створення програми для розпізнавання людського обличчя є актуальною темою. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів розробки системи розпізнавання людського обличчя. Процедура розпізнавання обличчя просто вимагає, щоб будь-який пристрій, оснащений цифровою фотографічною технологією, генерував і отримував зображення та дані, необхідні для створення та запису біометричного малюнка обличчя людини, якого необхідно ідентифікувати. Розглянуто основні алгоритми розпізнавання людського обличчя: розпізнавання обличчя з використанням різних поверхонь облич, метод облич Фішера, метод аналізу головних компонентів та машина опорних векторів, метод каскадів Хаара. Наведено їх переваги та недоліки. Наведено застосування згорткової нейронної мережі до розпізнавання облич. Запропоновано реалізацію алгоритму роботи системи розпізнавання обличчя. В даній роботі проаналізовано наявні алгоритми та системи виявлення та розпізнавання обличчя, зважені їх переваги та недоліки. Розглянуто використання згорткової нейронної системи з метою розпізнавання обличчя. Проаналізовано на практиці відсоток точності розпізнавання людського обличчя та продуктивність, враховуючі такі фактори як освітлення, якість зображення, кількість облич на зображенні використовуючи бібліотеку з відкритим вихідним кодом Face recognition із сімейства бібліотек DLib в основі якої лежить згорткова нейронна мережа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Шевченко, Вікторія. "Методологія емпіричного дослідження професійно-психологічної компетентності військовослужбовців національної гвардії України." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 343–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-343-353.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано методологію дослідження компонентів професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України. Головним завданням методології наукового пізнання є синтез накопичених наукових знань, що дає змогу забезпечити використання досягнень розвитку науки у практичних цілях Визначено доцільність застосування окремо розробленої методології дослідження із застосуванням широкого спектра методів та методик. На основі аналізу інструментів психодіагностики визначено особливості емпіричного дослідження і його компонентів: мотиваційного, комунікативного, операційного, емоційно-вольового та когнітивного. Діагностичний набір дослідження визначено як сукупність методів, методик, технік діагностики рівня професійно-психологічної компетентності на етапі фахової підготовки, спрямованих на якісну та кількісну характеристику прояву критеріїв та показників рівня розвитку компетентності. Діагностичний інструментарій оцінювання рівня компетентності військовослужбовців представлено через систему узгоджених із критеріями методик, а саме: методика для вивчення мотиваційного компонента «Діагностика професійної мотивації» В. І. Осьодло; методика для вивчення комунікативного компонента «Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК)»; «16-факторний опитувач Р. Кеттелла» використовується для дослідження трьох компонентів: когнітивного, емоційно-вольового та комунікативного компонентів; опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової для дослідження емоційно-вольового компонента; методика «Виробничі ситуації» Єршова для дослідження операційного компонента, аналіз документів – журнал успішності, відомостей семестрової успішності учасників експерименту з фахових дисциплін. Ключові слова: професійно-психологічна компетентність, компоненти, військовослужбовці Національної гвардії України, методологія емпіричного дослідження; психодіагностичний інструментарій, методи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Зимароєва, А. А. "Дослідження просторових моделей варіювання урожайності картоплі у Поліській та Лісостеповій зонах України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.06.

Full text

Abstract:

Метою даної роботи було встановлення закономірності просторово-часової варіабельності урожайності картоплі у Поліський і Лісостеповій зонах України та визначення співвідношення факторів динаміки агроекономічної та агроеклогічної природи. Методика дослідження. Закономірності просторової неоднорідності урожайності картоплі на території 267 адміністративних районів України протягом 27 років вивчалися за допомогою аналізу головних компонент (PCA). Статистичний аналіз виконаний за допомогою програмного продукту Statistica 10, а також бібліотеки REdaS для середовища статистичних розрахунків R. Результати дослідження. Аналіз головних компонент залишків моделі часового тренду дозволив встановити три аспекти мінливості врожайності картоплі в межах дослідженої території, або головні компоненти. Разом ці три головні компоненти описують 43,1% загальної варіабельності урожайності картоплі. Змінні, які застосовані в аналізі головних компонент, є порядковими величинами – роками, тому навантаження головних компонент на них можуть бути представлені, як динамічні зміни у часі. Тому головні компоненти віддзеркалюють специфічні патерни коливальної природи варіювання врожайності картоплі у часі, які є просторово визначеними. На основі характеру варіювання нами зроблені припущення стосовно природи даних головних компонент. Наукова новизна роботи полягала у тому, що вперше було застосовано аналіз головних компонент щодо врожайності картоплі в Україні та виявлено фактори, що обумовлюють її мінливість. Практична значущість. Карти просторового варіювання головних компонент можуть бути основою для агроекологічного зонування території. This paper is aimed at establishing the regularities of the spatial-temporal variability of potato yield in Polissia and Forest-Steppe zones of Ukraine and determining the correlation between the dynamics factors of agro-economic and agro-ecological nature. Methods of research. The regularities of spatial heterogeneity of potato yield on the territory of 267 administrative districts of Ukraine for over 27 years were studied using the principal component analysis (PCA). The statistical analysis was conducted using the Statistica 10 software product, as well as REdaS library for the statistical calculations in R Programming Environment. The research results. Principal components analysis of the time trend model residues enabled to establish three aspects of potato yield variability within the studied area, or the principal components. Taken together, these three principal components explain 43.1% of the overall potato yields variability. The variables used in the PCA are the ordinal quantities – the years, so the loadings of the principal components on the variables can be represented as dynamic changes in time. Therefore, the principal components of oscillatory patterns reflect the specific variation patterns of potato yield in time, and these patterns are spatially defined. These oscillatory processes are of ecological origin. Concerning the dynamic aspect, these principal components are determined by different frequency characteristics of variation in time. Based on the character of the variation, we made the assumptions about the nature of the given principal components. Scientific novelty. It was for the first time that the PCA was used for studying the data concerning potato yields, and the factors that determined yields variability were identified. Practical significance. Maps of the spatial variation of principal components can be the basis for agro-ecological zoning of the territory.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Шматко, О. В., А. О. Голоскокова, С. В. Мілевський, and Н. І. Воропай. "Інформаційна система розпізнавання зображень." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.17.

Full text

Abstract:

Класифікація даних за наявності шуму може призвести до набагато гірших результатів, ніж очікувалося, для чистих шаблонів. У даній роботі була досліджена проблема розпізнавання та ідентифікації особи у відеопослідовності. Основні внески, представлені в цій роботі – це експериментальне дослідження впливу різних типів шуму та підвищення безпеки шляхом розробки комп’ютерної системи для розпізнавання та ідентифікації користувачів у відеоряді. На основі вивчення методів та алгоритмів пошуку облич на зображеннях було обрано метод Віоли-Джонса, вейвлет-перетворення та метод головних компонент. Ці методи є одними з найкращих за співвідношенням ефективності розпізнавання та швидкості роботи. Однак навчання класифікаторів відбувається дуже повільно, але результати пошуку обличчя дуже швидкі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Full text

Abstract:

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Зимароєва, А. А., and П. В. Писаренко. "ПРОСТОРОВИЙ ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТУ ТА УРОЖАЙНОСТІ КУКУРУДЗИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 108–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.13.

Full text

Abstract:

Властивості ґрунту відіграють важливу роль у просторовій мінливості врожайності кукурудзи. Метою цього дослідження було оцінити роль ґрунтових факторів у закономірностях просторово-часової варіації урожайність кукурудзи на території Поліської та Лісостепової зон України. Для аналізу впливу ґрунтових факторів на урожайність кукурудзи ми використали такі показники: запа-си гумусу, pH, щільність ґрунту, вміст піску, глини чи мулу для різних ґрунтових шарів. У результаті аналізу виділено 6 головних компонент, які пояснюють 98,5 % загальної дисперсії ґрунтових показни-ків. Кожна з шести компонент проявляє найбільшу кореляцію з однією або декількома ґрунтовими змінними. Встановивши ці зв’язки, можемо визначити природу кожної головної компоненти, а та-кож відмітити на карті території, які мають підвищену чутливість до кожної з головних компо-нент. З’ясували, що динаміка врожайності кукурудзи на території дослідженого регіону є лог-логістичною моделлю. Як параметри моделі врожайності використані такі показники: нижня межа врожайності (позначає найменший рівень її за період досліджень, який спостерігався на початку та у середині 90-х років минулого століття); ухил кривої тренду, показує швидкість змін урожайності в часі; час з початку досліджень, потрібний для досягнення половинного від максимального рівня зростання урожайності та одночасно момент найбільшої швидкості зростання урожайності; най-вищий рівень врожайності, за якого при наявному рівні агротехнологій врожайність визначається саме біотичним потенціалом території. За допомогою регресійного аналізу встановили взає-мозв’язок між параметрами врожайності кукурудзи та ґрунтовими показниками. Встановлено, що ухил логарифмічної моделі, який визначає потенційну швидкість росту врожайності, найбільше за-лежить від запасу гумусу у ґрунті. Нижня і верхня границі врожайності кукурудзи негативно коре-люють із вмістом піску у ґрунті. А час настання різкого зростання врожайності також найбіль-шою мірою залежить від гранулометричного складу ґрунту, причому до вмісту піску має позитивну кореляцію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Perepadya, O. V. "ФУНКЦІОНАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 16, 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10023.

Full text

Abstract:

Мета: розробити комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи. Матеріали і методи. Використовуючи аналітичний метод та метод системного підходу проаналізовано механізми реалізації державної політики у сестринській справі та запропоновано комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи. Результати. У статті на основі критичного вивчення та глибокого аналізу досвіду організації управління сестринською службою запропоновано методичний підхід до розробки та запровадження у системі охорони здоров’я України функціонально-організаційної моделі системи управління якістю сестринської справи. На основі отриманих даних для розробки функціонально-організаційної моделі системи управління якістю сестринської справи застосовано системний підхід; визначено складові елементи зазначеної системи; запропоновано та обґрунтовано напрямки розвитку системи на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Зазначену модель було розроблено із використанням шести компонентів системного підходу із застосуванням інноваційних на сьогодні компонентів, а саме Центр підвищення кваліфікації медичного персоналу, стандарти та алгоритми для медичних сестер у системі управління якістю, а також зростання ролі регіональних асоціацій медичних сестер. Висновки. Запропоновано комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи, елементи якої повністю кореспондуються із головними питаннями реформування системи охорони здоров’я та її автономізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

ВЕРІТОВ, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 204–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-204-214.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ Актуальність проблеми обумовлена тим, що формування високого рівня підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту не можливе без забезпечення певного рівня медійної та інформаційної грамотності, володіння інформаційними технологіями, обізнаності щодо основних засобів маркетингових комунікацій у спортивно-оздоровчій діяльності. З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій інформаційно-комунікаційні навички здобувачів вищої освіти мають вплив на формування підприємницької культури, як і знання економічних законів та управлінських технологій. Метою статті є розроблення змістовного наповнення навчального модуля "Цифрове забезпечення підприємництва" та визначення доцільних форм і методів освітнього процесу як педагогічних умов формування інформаційно-комунікаційного компонента підприємницької культури бакалаврів фізичної культури і спорту. Для досягнення поставленої мети було використано абстрактно-логічний та системно-структурний методи дослідження. Відповідно до авторської концепції процес формування підприємницької культури здобувачів вищої освіти передбачає реалізацію підготовчого, теоретичного та практичного етапів. Визначено, що засвоєння навчального матеріалу дисципліни "Інформаційні технології у фізичній культурі і спорті", зокрема її змістовного модуля "Цифрове забезпечення підприємництва", може бути підготовчим етапом процесу формування підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту. Структура зазначеного модуля містить три теми, засвоєння змісту яких передбачає проведення лекцій (6 год.), практичних занять (6 год.) та самостійну роботу студентів (18 год.). Головними навчальними завданнями аудиторної та позааудиторної роботи є: ознайомлення майбутніх бакалаврів з можливостями інформаційних систем управління проєктами, сервісів для створення сайтів, складання ментальних мап та прикладних комунікаційних програм для мобільних пристроїв. Формами і методами навчання визначено: традиційна лекція, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація, метод проєктів з використанням комп'ютерної програми "OpenProject", презентація і захист результатів самостійної роботи. Визначено, що самостійну роботу здобувачів вищої освіти доцільно спрямувати на розвиток термінологічної бази, яка необхідна для рефлексії та організації освітнього процесу. Зазначені форми й методи навчання дозволяють сформувати в студентів усвідомлення себе як суб'єктів творчості та значно активізувати їхню пізнавальну діяльність. Ключові слова: підприємницька культура; інформаційно-комунікаційні навички; інформаційні технології; форми і методи навчання; управління проєктами; створення сайту

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Мамедзаде, Ф. А. "ДИНАМИКА И ХАРАКТЕР ИЗМЕНЕНИЙ ЭТИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 68–73. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1028.

Full text

Abstract:

Мамедзаде Ф. А. Динаміка і характер змін етичних проблем в період пандемії: взаємодія трьох рівнів. –Стаття.Основна мета статті – аналіз етичних проблем пандемічного періоду в ланцюжку індивід – суспільство –людство. Проблема аналізується в рамках системної взаємодії етичних компонентів цих рівнів. Для нас основним способом вирішення етичних проблем пандемічного періоду є виховання толерантного і дыалогичного мислення. Цей момент є головною метою нашого підходу.Використовувані методологія і методи включають вивчення етичних проблем пандемічного періоду в аспекті системного взаємодії компонентів. Застосовується системний метод вивчення соціокультурних систем,де нелінійність, спонтанність, синергетичний ефект взаємодій компонентів займають центральне місце. Субстантивний і комунікативний аспекти етичнихпроблем розглядаються у єдності. Основна наукова новизна. Вивчення різних аспектів пандемічного періоду в рамках гуманітарних наук – одна з найактуальніших наукових проблем. Рефлексіяетичних проблем у цьому контексті має величезну наукову значимість. У статті ця проблема аналізується у контексті взаємовпливу рівнів індивід – суспільство – людство. Прояснення етичних проблем пандемічного періоду в рамках такого підходу є важливим фактором,що визначає новизну дослідження.Результати дослідження:1. Етичні проблеми у період пандемії на індивідуальному рівні змінюють ставлення людей до довіри, справедливості, добра та зла.2. Між індивідуальною та колективною реакцією на пандемію спостерігається тісний зв’язок. Індивідуальні реакції формують групову реакцію, що виражається у факті існування різних групових реакцій на цей феномен.3. Етика у період пандемії характеризується ще неадекватною реакцією держав на світовому рівні. Така ситуація створює основу для багатьох геополітичних, політичних, економічних і гуманітарних проблем у глобальному масштабі.4. Вищенаведені пункти показують, що вивчення етичних проблем у період пандемії стає дуже актуальним як у теоретичній, так і в методологічній площині. Показується, що у період пандемії змінюється характер деяких етичних проблем, які вважаються традиційно універсальними.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Черноватий, Леонід Миколайович, and Алла Сергіївна Ольховська. "КОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4138.

Full text

Abstract:

У статті теоретично обґрунтовано та побудовано компонентну модель технологічної компетентності фахівця з усного перекладу. Розкриваючи загальну структуру технологічної компетентності перекладача, автори констатували зростання питомої ваги інформаційно-комунікаційних технологій усного перекладу та окреслили головні напрямки розвитку технологій усного перекладу (із застосуванням комп’ютерних засобів, віддалений усний переклад, машинний усний переклад, синхронний переклад з використанням спеціального обладнання), що, своєю чергою, дозволило встановити ключові різновиди усного віддаленого перекладу – телефонний переклад, віддалений відеопереклад та переклад у форматі вебтрансляції. Під час дослідження з’ясовано, що на сьогодні підвищення ефективності різних видів усного перекладу забезпечується такими категоріями спеціальних перекладацьких інформаційно-комунікаційних технологій, як спеціальне обладнання для усного синхронного перекладу, комп’ютерні засоби, що застосовуються в процесі виконання усного перекладу, системи менеджменту усного перекладу, платформи для надання послуг віддаленого усного перекладу. Складено перелік головного програмного забезпечення в межах кожної категорії. Засобами методу моделювання побудовано й теоретично обґрунтовано структуру компонентної моделі технологічної компетентності фахівця з усного перекладу, яка складається з чотирьох компонентів – мотиваційного, декларативного, процедурного та особистісного. Мотиваційний компонент передбачає наявність у фахівців з усного перекладу усвідомлень, прагнень та мотивації до використання ІКТ у своїй професійній діяльності, водночас особистісний охоплює ціннісну сферу та професійно важливі якості. У межах декларативного компонента студенти мають засвоїти ряд знань, необхідних для роботи з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями усного перекладу, а в межах процедурного – оволодіти навичками їх використання та вміннями здійснювати різні види усного й усного віддаленого перекладу з їх застосуванням. Ґрунтуючись на результатах анкетування, сформульовано висновок стосовно відсутності у студентів як знань про сучасні інформаційно-комунікаційні технології усного перекладу, так і навичок та вмінь їх використання; зафіксовано позитивне ставлення студентів до усного перекладу загалом і до його сучасних технологій, їхнє прагнення до оволодіння згаданими технологіями та різновидами усного віддаленого перекладу, а також наявність технічних передумов для їх упровадження до змісту фахового навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Khrystenko, O. M. "ЗМІСТ ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ КОНТЕКСТ." Медична освіта, no. 3 (October 28, 2019): 139–43. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10464.

Full text

Abstract:

Сучасні українці мають низку проблем, детермінованих низьким рівнем культури духовного та фізичного здоров’я. Суттєва роль у їх розв’язанні належить медичним фахівцям. Оскільки ідейні цінності освіти є найперше відображені у суспільствознавчому, гуманітарному контенті, мета нашого дослідження – визначити ідейний зміст гуманітарної підготовки майбутніх медиків у міждисциплінарному контексті. У ході дослідження використано методи аналізу наукової літератури, історико-порівняльного аналізу подій, явищ і процесів; аналізуючи зміст типових програм з дисциплін суспільно-гуманітарного циклу, використовуємо метод контент-аналізу, а також аксіологічний та гендерний методологічні підходи. На підставі результатів аналізу контенту навчальних програм з історії України, української культури, філософії та інших (у тому числі елективних) дисциплін, які викладають у медичних університетах України, охарактеризовано його національний та гендерний компоненти. Результати дослідження показали, що національний компонент змісту переважно відображає таку рису української ідентичності, як свободолюбність, частково – релігійність і громадську самодопомогу. Гендерний компонент майже відсутній, немає інформації про жіночі організації як середовище просвітницької роботи з питань охорони материнства і дитинства та охорони здоров’я в цілому, видатних жінок-медиків, гендерні аспекти філософії і медицини. Щодо вирішення поставленої наукової проблеми авторка пропонує оригінальні приклади імплементації національних та гендерних цінностей у вищу медичну освіту. При цьому головною ідейною засадою повинно бути визнання людини (у тому числі ненародженої дитини та/чи дитини з вадами, жінки/чоловіка з обмеженими можливостями тощо), її гідності, безпеки, здоров’я і життя найвищими індивідуальними та суспільними цінностями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Шадура О. В. "МОДИФІКАЦІЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ НА ОСНОВІ МЕТОДУ НЕЦЕНТРОВАНИХ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ ТА СТАНДАРТНІ ТЕСТИ." World Science 1, no. 4(44) (April 30, 2019): 4–10. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042019/6464.

Full text

Abstract:

The purpose of this article is to develop the necessary mathematical description of the method of the uncentered principal component analysis for the optimization of the genetic algorithm. A secondary goal is to evaluate the approximations for its application for HEP data analysis and to develop its program implementation for genetic algorithm together with a new operator based on the method of the uncentered principal components (UPCA-operator) and to check its efficiency on the example benchmark tests.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Nazarenko, N. M., and I. M. Loza. "Просторова організація екосистем березово-осикових колків Присамар’я Дніпровського." Biosystems Diversity 16, no. 1 (January 2, 2007): 158–63. http://dx.doi.org/10.15421/010827.

Full text

Abstract:

Охарактеризовано горизонтальну структуру нижніх ярусів березово-осикових колків Присамар’я Дніпровського з використанням комбінованого методу блоків і головних компонент. Статистично достовірно визначені багатовидові мозаїки для різних масштабів – мікро зональні, парцелярні та ценотичні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Адаменко, Олена Вікторівна. "Порівняльна характеристика «масових відкритих» та «традиційних» дистанційних курсів крізь призму досвіду учасника." New computer technology 12 (December 25, 2014): 100–110. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.700.

Full text

Abstract:

Об’єкт дослідження – дистанційні курси з аналізу даних «Кількісні та дослідницькі методи для лідерів» (Університет Франкліна Пірса, США), «Статистичні методи аналізу в бізнесі» (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна), «Великі дані в освіті» (Колумбійський університет, США). Кожен курс розглядався як педагогічна система. Предметом дослідження виступали структурні компоненти цих систем. Метою статті була презентація результатів порівняльного аналізу трьох конкретних дистанційних курсів крізь призму досвіду учасника. Головним методом дослідження виступав case study. У результаті аналізу встановлено спільні риси та відмінності між трьома курсами, їхні недоліки та переваги. Зроблено висновок про корисність для викладачів ВНЗ брати участь у відкритих дистанційних курсах у якості студентів, що дає змогу не лише підвищити рівень своєї кваліфікації, а й по-іншому подивитися на свій курс, підсилити його переваги й подолати недоліки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Demchenko, O. S., V. D. Evtekhov, and A. V. Evtekhova. "Морфологічні різновиди гематиту та їх перерозподіл по продуктах збагачення відсіву дробильно-сортувальних фабрик шахт Криворізького басейну." Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, no. 1 (March 30, 2018): 17–25. http://dx.doi.org/10.15421/111802.

Full text

Abstract:

Наведено результати вивчення петрографічного та мінерального складу відсіву дробильно-сортувальних фабрик шахт Криворізького басейну. Головні петрографічні компоненти відсіву – рядові і збагачені гематитові кварцити, багаті гематитові руди; другорядні – малорудні та безрудні кварцити, різного складу сланці, граніти, амфіболіти, жильний кварц. За даними мінералогічних досліджень, відсів має практично бімінеральний (гематит + кварц) склад. Детально досліджено особливості головного рудотвірного мінералу відсіву – гематиту. Виявлено характер перерозподілу його різних морфологічних відмін по різних продуктах рудопідготовки та збагачення. Показано, що емульсійний гематит нерудних прошарків гематитових кварцитів і дисперсний гематит «краскових» руд і малорудних гематитових кварцитів потрапляють, головним чином, до відходів збагачення. Спекулярит і мартит практично повністю потрапляють до концентрату. Наголошується на необхідності врахування одержаних результатів для мінералогічного обґрунтування оптимальної технології повторного збагачення відсіву з метою одержання високоякісного залізорудного концентрату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Ларченко, О. В., and Г. О. Димова. "Використання методу головних компонент і канонічних кореляцій для виведення нових сортів культурних рослин." Вісник Херсонського національного технічного університету 2 (2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.9.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Гаман, І. А., and Б. О. Лисюк. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ ВІДЕОПОВІДОМЛЕННЯХ САЙТІВ DEUTSCHE WELLE ТА YOUTUBE." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-5.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу особливостей вербалізації інноваційних процесів, висвітлених у німецькомовних відеоповідомленнях, які характеризуються передачею інформації через поєднання вербального та невербального компонентів. Усі досліджені та проаналізовані відеоматеріали були опубліковані на сайтах Deutsche Welle та YouTube у період з 2015 по 2021 рр. Кількість німецькомовних відеоматеріалів інноваційного «спрямування» постійно збільшується у зв’язку з безперервним технологічним прогресом суспільства. Нині сучасні медіа відіграють головну роль у відображенні дійсності, вирізняються мовною неоднорідністю та строкатістю. Використання лексики різного ступеня фаховості сприяє формуванню певних уявлень та ідей, які транслюються реципієнтові у відеоповідомленнях. Медіатекст – це багаторівневий текст, який поєднує в собі різні семіотичні коди (зображення та слово). Відеоповідомлення є прикладом медіатексту, за допомогою якого суспільство інтегрується у світовий простір та який сприяє ефективній міжкультурній взаємодії. У статті розглядаються полікодовий текст та відеоповідомлення як приклад полікодового тексту. Передусім увага приділяється особливостям вербалізації інноваційних процесів у німецькомовних відеоматеріалах. Досліджені відеоповідомлення, в яких висвітлено тематику інноваційного розвитку, відрізняються своїм смисловим наповненням, однак проаналізований лексичний склад дає змогу зробити висновки про шляхи актуалізації засобів для відображення інноваційного процесу. Під час аналізу були враховані також прагматичні інтенції авторів медіатекстів та розробників інновацій, які полягають не лише на тому, щоб повідомити про нововведення, але й спонукати реципієнта до певних роздумів та дій. Для проведення дослідження використано описовий, статистичний, гіпотетико-дедуктивний, індуктивний методи. За допомогою описового методу проведено роботу з теоретичним матеріалом. Гіпотетико-дедуктивний метод слугував для зібрання фактичного матеріалу дослідження, індуктивний метод – для лінгвістичного аналізу. Розвідка має міждисциплінарний характер і сприяє формуванню уявлення про роль інновацій, обсяги інвестицій і пріоритетність напрямів досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Журавльова, Олена, and Олександр Журавльов. "ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У СТУДЕНТІВ." Psychological Prospects Journal, no. 36 (December 30, 2020): 86–99. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-86-99.

Full text

Abstract:

Мета. У представленій статті обґрунтовано актуальність вивчення прокрастинації як стійкого інтегрального особистісного конструкту в умовах стрімкого розвитку сучасного суспільства. Вказано на доцільність розгляду деструктивного зволікання в академічному середовищі, зокрема, у студентів. Вивчення особистості прокрастинатора дало змогу отримати великий масив емпіричних даних у вигляді широкого спектра притаманних йому когнітивних, афективних, мотиваційних і конативних властивостей. Методи. Із метою зниження розмірності корелюючих між собою ознак та їх компактного й структурованого представлення застосовано процедуру факторного аналізу за допомогою методу головних компонент із використанням Varimax-ротації. Результати. В результаті виокремлено шість факторів: «емоційно-дезадаптивний», «агресивно-маніпулятивний», «мотиваційний», «самоцінно-прогностичний», «пристосування», «ірраціональний». На основі отриманих даних проведено кластерний аналіз методом k-середніх з метою визначення можливих розбіжностей у змістовому навантаженні встановлених складових конструкту прокрастинації, обумовлених поєднанням в їхніх межах діагностованих критеріїв із різною мірою вираженості. Це дало змогу виокремити чотири типи досліджуваного феномену. Домінуючими характеристиками студентів із «ірраціонально-астенічним» типом прокрастинації є прояв дезадаптивних когніцій і деструктивних емоційних патернів. Найбільш вираженою особливістю прокрастинаторів «демотивовано-ірраціонального» типу визначено відсутність інтенцій, які відігравали б роль вагомих спонук до включення у цілеспрямовану діяльність. «Дезадаптивно-агресивний» тип зволікання передбачає низький рівень здатності до конструктивного вирішення проблемних ситуацій і прояв ворожості та деструктивності у процесі побудови стосунків із соціальним оточенням. Особливістю прокрастинатора «мотиваційно-астенічного» типу є поєднання низького рівня мотивації з емоційно-дезадаптивними схильностями. Висновки. Результати проведеного емпіричного дослідження підтверджують доцільність тлумачення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту, що охоплює низку когнітивних, емоційних, мотиваційних та конативних властивостей індивіда.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Майборода, Назар Володимирович. "Тенденції сучасного каскадерського мистецтва в художньо-ігровому кіно." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 27-28 (May 25, 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238836.

Full text

Abstract:

Мета статті – на основі аналізу сучасних тенденцій каскадерського мистецтва в художньо-ігровому кіно виявити перспективні напрями розвитку галузі. Методи дослідження. Застосовано системно-історичний метод, що посприяв розгляду каскадерського мистецтва як складної динамічної підсистеми кіноіндустрії; методи прямого аналізу, що посприяла дослідженню трюкових сцен сучасних художньо-ігрових фільмів як системи, що складається з елементів, організованих за певними правилами та законами, а також виявлення індивідуальної побудови трюку; метод одночасної інтерпретації, застосування якого дозволило розглянути візуальний текст трюкових сцен як наділену певним сенсом знакову систему, що передбачає виявлення яскравої авторської індивідуальності постановника та виконавця. Наукова новизна. Виявлено та проаналізовано тенденції розвитку каскадерського мистецтва в контексті специфіки еволюції вітчизняної та зарубіжної кіноіндустрії; вперше в українському мистецтвознавстві здійснено спробу дослідити особливості постановки трюкових сцен в художньо-ігровому кіно ХХІ ст. екстраполюючи характерні риси культури постмодерну на сучасне каскадерське мистецтво. Висновки. Каскадерське мистецтво перших десятиліть ХХІ ст. знаходиться в постійному пошуку шляхів самовираження та самовизначення в змінених філософією постіндустріальної культури формах свідомості. Дослідження виявило, що на сучасному етапі розвитку кіноіндустрії в цілому та художньо-ігрового кіно зокрема, провідними тенденціями каскадерського мистецтва є: посилення видовищності трюку; виконання надскладних трюків акторами (передусім, виконавцями головних ролей) без дублерів; звернення до театралізації в процесі постановки трюкових сцен. Сучасні трюки відображають етап розвитку масової культури, зумовлений посиленням естетики культури постмодернізму в системі кіномистецтва. Реалізація постановниками трюкових сцен видовищної компоненти в жанрі художньо-ігрового кіно детермінована основоположними рисами постмодерну – тяжінням до театралізації, гри, сублімуванням різноманітних технік та стилів, парадоксальністю та цитатністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Yatsyna, Olena F. "Дескрипція диспозиції сімейності." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 125–31. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).31.

Full text

Abstract:

Представлено результати аналізу диспозиції сімейності, виконаного на матеріалі прислів’їв про шлюб та сім’ю як “культурних осадів”, що утримують життєвий досвід агентів масового дискурсу. Визначено, що мета дослідження полягає у виявленні домінантних категорій (компонентів структури) диспозиції сімейності класично-традиційної сім’ї. Психологічний зміст інтерпретованих текстових даних (прислів’їв і приказок про шлюб та сім’ю) розкривається за допомогою герменевтичного методу. Дескрипції в даному контексті розглядаються як техніка інтерпретації в межах герменевтичного методу психології, а домінантні категорії – як інтерпретаційний потенціал для розуміння особливостей диспозиції сімейності в масовому дискурсі. Реконструкція змісту шлюбу та сім’ї здійснюється в дискурсі традиційної сім’ї як конструйованого тексту, що відтворює уявлення про смисл стосунків між подружжям. Увага фокусується на виконанні соціокультурних ролей, функцій, дотриманні цінностей, які відповідають приписам подружньої взаємодії як інституціональної норми. Імліцитний смисл асиметричності функціонально-рольової поведінки подружжя свідчить про головну відмінність дискурсу: злиття категорій “стать”, “гендер”, “ідентичність” – і пояснює зміст базових ролей чоловіка/жінки в сімейній ієрархії. Основною характеристикою функціонально-рольового устрою в межах дискурсу визначено взаємопов’язаність зазначених категорій та рядоположність: сім’я – шлюб – батьківство, що відповідають розумінню їх як суспільної норми взаємодії подружжя і членів сім’ї. На основі аналізу корпусу 118 прислів’їв виокремлено домінантні категорії сім’ї: мотив, функції, ролі, стосунки і цінності, що розглядаються як компоненти структури традиційної сім’ї. Зауважено, що вони мають інтерпретаційний потенціал для розуміння системи поглядів на організацію взаємин подружжя в межах дискурсу традиційної сім’ї. Процедура “насичення” даних виявила типові інтерпретативні правила сім’ї та шлюбу, відтворені в мотивах директивності диспозиції сімейності як абсолютних цінностей подружжя, дітності та батьківства, ієрархізації взаємодії чоловік – дружина – діти. Зроблено висновок, що диспозиція сімейності як матриця конфігурації культивованих суспільством практик забезпечувала реплікацію патернів поведінки з чинними імперативами: соціальні цінності (матеріальні, морально-етичні), статусність чоловіка/жінки, гетеронормативність взаємин, функціонально-рольова дихотомія. Виявлені компоненти структури є підґрунтям для теоретичного осмислення процесів трансформації практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства та підставою для вивчення суб’єктивних компонентів цих практик.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Борисова, Ольга, Ольга Подрігало, and Леонід Подрігало. "Обґрунтування та аналіз концептуальної моделі прогнозу успішності спортсменів єдиноборств на етапах базової підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.3-8.

Full text

Abstract:

Аннотація. Практична реалізація прогнозів (поточних, оперативних, етапних) у багаторічному процесі підготовки спортсменів є основою для корекції тренувального процесу та відбору. Прогнозування в спорті трактується як форма конкретизації передбачення перспектив розвитку того чи іншого процесу або явища, характерного для спортивної діяльності. Мета. Обґрунтувати та розробити концептуальну модель прогнозування успішності спортсменів у єдиноборствах на етапах базової підготовки і довести можливість її використання. Методи. Під час розробки моделі використовували структурний підхід (ієрархія, чітка структура), що дозволяє виявити компоненти об’єкта, їх функціональне призначення і системний підхід (система взаємозв’язків та взаємовпливів, залежностей), згідно з яким успішність є системою і розглядати її необхідно в сукупності параметрів, що її характеризують. Аналіз і синтез були головними інструментами вивчення теоретичних аспектів обраної теми. Результати. Розроблена концептуальна модель, що дозволила практично реалізувати прогнозування успішності спортивної діяльності на етапах базової підготовки, представлена системою із трьох взаємопов’язаних компонентів-блоків: інформаційного, організаційнотехнологічного та наукового регулювання, що включають три компоненти – підсистеми аналізу: фізичного розвитку спортсменів; їхніх психофізіологічних особливостей та адаптаційних можливостей і фізичної підготовленості. Ключові характеристики та властивості моделі: інформаційна структура, що забезпечується зворотними зв’язками, респонсивність, сталість та лабільність, масовість, антиентропічність. Ключові слова: прогнозування, спортивна успішність, модель, єдиноборства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Кислова, Марія Алімівна, and Катерина Іванівна Словак. "Хмарні засоби побудови мобільних навчальних середовищ з вищої математики." New computer technology 13 (December 25, 2015): 194–99. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.902.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є огляд та аналіз хмарних засобів, що можуть бути використані для побудови мобільного навчального середовища з вищої математики. Завданням дослідження є визначення критеріїв для вибору засобу побудови мобільного навчального середовища з вищої математики. Об’єктом дослідження є хмарні засоби, що можуть бути використані для розробки мобільних навчальних середовищ, а предметом – хмарні засоби побудови мобільних навчальних середовищ з вищої математики. У процесі дослідження використано методи аналізу та порівняння. Результатом дослідження є побудоване мобільне навчальне середовище з вищої математики за допомогою Google Apps Education Edition. При цьому головною перевагою для кожного користувача такого середовища є можливість добирати потрібні компоненти, орієнтуючись на власні потреби та можливості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Пастирська, І. Я. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЇ ДИСЦИПЛІН." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-06.

Full text

Abstract:

У статті показано, що інтеграція як один з найважливіших засобів досягнення єдності повинна оптимально використовуватись у процесі навчання. Проблема цілісності знань є необхідним компонентом формування змісту освіти. Інтегративний підхід до викладання дисциплін натепер переходить від узгодження змісту освіти до глибокої взаємодії, обґрунтованої інтеграції знань, умінь та елементів мислення майбутнього фахівця. Проблема інтеграції змісту дисциплін досліджувалася хоча і широко, однак доволі однобічно. Зауважено, що засвоєння учнями наявної натепер системи і сукупності знань з основ наук є далеко не повним завданням школи. У статті акцентовано увагу на тому, що оволодіння мовою не є головною метою, самоціллю, а лише засобом у розумінні взаємозв’язків і взаємодій мови з іншими дисциплінами, оскільки мовні інтегровані курси реалізовують системний підхід до збагачення всіх значущих компонентів усного і писемного мовлення на предметному змісті дисципліни, що інтегрується. Особливо ефективними є курси, в яких різноманітна мистецька діяльність використовується як методологія навчання іноземної мови і дисципліни, що інтегрується. Наголошено, що інтегративні зв’язки не ламають структуру і специфіку кожного навчального курсу, а гармонійно поєднують їх у загальну систему знань, здібностей, навичок та ціннісних орієнтацій особистості. Тоді взаємозв’язок знань та інтегративні компоненти у змісті навчання будуть органічними частинами системи реально існуючих знань та реально існуючих між ними зв’язків. Обґрунтовано, що інтегративнi зв’язки між вивченням спеціальних дисциплін та іноземної мови спрямовані на удосконалення професійних знань студентів та розвиток мовного апарату з іноземної мови. Зроблено висновок, що за умов цілісного, інтегративного підходу до вивчення іноземної мови та спеціальних дисциплін відбувається перенесення навичок і вмінь пошуку інформації, сформованих під час навчання іноземної мови, в мовну діяльність рідною мовою. Засобами іноземної мови вдосконалюється загальна мовленнєва та предметна компетенція тих, хто навчається.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Matyukha, L. F., O. V. Protsiuk, and B. O. Smal. "АДАПТАЦІЯ ТА ВАЛІДАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОГО ВАРІАНТА МОДИФІКОВАНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ «DAIBETES KNOWLEDGE TEST»." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 22, 2019): 137–43. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10382.

Full text

Abstract:

Метою нашого дослідження була мовно-культурна адапатація українською мовою англомовного варіанта модифікованої версії шкали «Diabetes Knowledge Test» та аналіз її валідності. Матеріал і методи. Переклад та культурну адаптацію оригінальної англомовної модифікованої версії шкали «Diabetes Knowledge Test» було виконано відповідно до рекомендацій ВООЗ та ISPOR. Анкетування проведено шляхом опитування пацієнтів з попередньо верифікованим діагнозом ЦД 2 типу відповідно до критеріїв включення. Валідацію адаптованої україномовної версії було виконано шляхом оцінювання валідності змісту та структури, роздільної кореляції та повторюваності. Результати. Середній показник правильних відповідей у досліджуваній групі становив (61,77±1,35) %. Сильний позитивний кореляційний зв’язок отриманого результату очікувано виявлено у зіставленні з попередньою участю в навчанні та позитивним досвідом отриманої медичної допомоги (за результатами PACIC+). Середній показник значення Гутмана (а саме λ 2) становив 0,531, а для кожної з груп запитань 0,629 – 0,844. Методом головних компонентів було виокремлено 6 основних компонентів, які відображали 71,75 % змінних. Компонентність відповідала характеру запитань. Попарна ретестова кореляція була у межах від 0,573 до 0,849 (р≤0,01), а для загального результату коефіцієнт Спірмена становив 0,956 (р≤0,01), що свідчить про надійну повторюваність тесту. Висновки. Україномовна версія модифікованої Мічиганської Шкали знань діабету, адаптована відповідно до міжнародних стандартів, надійно зарекомендувала себе в умовах клінічної практики, що було підтверджено відповідною процедурою випробування її валідності. Отримана версія, як і її оригінальний варіант, не є універсальним інструментом оцінювання знань у пацієнтів з ЦД і має використовуватись з огляду на цілі конкретного оцінювання з урахуванням її змісту, що було підтверджено результатами компонентного аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Tereshchenia, O. "Стратегічні комунікації у науково-теоретичному дискурсі." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 116–21. http://dx.doi.org/10.15421/292017.

Full text

Abstract:

Поняття «стратегічні комунікації» відносно недавно стало популярним у сфері соціальних комунікацій. На початку 2000-х рр. цим терміном послуговувалися переважно у військових, політичних та наукових колах США та деяких європейських країн. Наразі налічується велика кількість досліджень стратегічних комунікацій, це поняття активно починають використовувати в наукових працях та офіційних нормативних документах як у світі, так і в Україні, однак загальноприйнятого визначення того, що являють собою стратегічні комунікації, як цей системний комплекс має студіюватися у спеціальних роботах та що є їх кінцевою метою, допоки не існує. Це породжує певні непорозуміння та дискусії навколо навіть базових складових цього теоретико-практичного феномену. У статті розглянуто існуючі концепції стратегічних комунікацій, основні функції і компоненти поняття, здійснено аналіз окремих міркувань дослідників, запропоновано узагальнене тлумачення терміна. Систематизовано основні підходи до визначення стратегічних комунікацій, виокремлено їхні характеристики. Підкреслено окремі завдання, що необхідно розв’язати під час підготовки ефективної програми стратегічних комунікацій. Визначено, що елементи стратегічних комунікацій складаються з об’єктів стратегії, теорії комунікації та методу. Доведено, що ефективна система стратегічних комунікацій є релевантним показником успішної діяльності організації та реалізації політичної програми, сприяє розвитку інститутів і гарантує підтримку суспільства в кризові моменти. Наголошено на тому, що однією з головних засад стратегічних комунікацій є сприяння реалізації інтересів держави, організації чи компанії, натомість відсутність систематичного підходу, неефективна діяльність головних учасників процесу і нестабільна реалізація організаційних чи політичних стратегічних рішень зменшують вплив механізму організації чи державного управління загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Швецова, І. В. "ІНШОМОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ПЕДАГОГІЧНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 276–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-40.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблему іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами. Обґрунтовано ідею про те, що головна мета навчання іноземної мови полягає в оволодінні нею як засобом комунікації та опануванні іншомовною компетентністю, необхідною для професійної діяльності. Наведено аналіз поглядів дослідників стосовно сутності «компетенція», визначено те, що поняття компетентності значно ширше, оскільки воно розуміється комплексно та складається з різних компонентів: сукупності знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення відповідної професійної діяльності, властивостей мотивації, ціннісних орієнтирів, готовності до дії, до оцінювання та рефлексії. Визначено, що іншомовна компетенція передбачає не лише наявність навичок та вмінь, але й адекватне їх використання в конкретній мовленнєвій ситуації. На основі сучасних педагогічних підходів та напрямів визначено структурні блоки іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами: аксіологічно-мотиваційний компонент, когнітивний та регулятивно-діяльнісний. Проаналізовано ключові елементи когнітивного компонента іншомовної компетентності майбутніх фахівців, що функціонують відповідно до особливостей мови та професійної діяльності фахівців. У статті з’ясовано специфіку англійської морської термінології, що зумовлює необхідність її врахування її в процесі навчання здобувачів освіти вищих навчальних закладів із метою формування їхньої іншомовної компетентності. У статті охарактеризовано лінгвістичні та педагогічні аспекти формування іншомовної компетентності. З’ясовано, що в процесі навчання морської англійської мови здобувачі освіти мають набути знання про лінгвістичні особливості англійської мови, що підходять для морського дискурсу/ тексту і комунікації та включають типову або часто використовувану технічну лексику і певні граматичні структури. Основну увагу в роботі акцентовано на лінгвістичних особливостях морської англійської мови, а також методології викладання цього навчального предмета для загальних і спеціальних цілей (з урахуванням специфіки когнітивних процесів у морській сфері) і має бути враховано у процесі формування іншомовної компетенції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Chuprun, N. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХОРЕОРГАФІЇ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.119-124.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню проблеми формування координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку засобами хореографії. Мета роботи – розкрити оптимальні педагогічні умови формування основних компонентів координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку в процесі занять хореографією. Методи і організація дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та передової педагогічної практики, методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі ЗОШ №7 м. Переяслав-Хмельницький, в експерименті взяли участь 59 дівчаток і 62 хлопчики молодшого шкільного віку. В статті висвітлені оптимальні педагогічні умови для ефективного формування основних компонентів у структурі координаційних здібностей дітей 6-9 років з урахуванням особливостей їх вікового та статевого розвитку. Визначено, що однією із головних педагогічних умов формування координаційних здібностей молодших школярів у процесі занять хореографією є визначення величини педагогічних дій вибіркової спрямованості та їх раціональне співвідношення, яка базується на теоретичній концепції активності розвитку. Встановлено високий рівень активності розвитку здібностей до точних рухів, відчуття часу та рівноваги у хлопчиків від 6 до 7 років; від 7 до 8 років – відчуття рівноваги, м’язових зусиль, точність рухів (хлопчики і дівчатка) та координованість рухів і відчуття часу (хлопчики); від 8 до 9 років – відчуття часу, м’язових зусиль та просторової орієнтації у хлопчиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Vakulenko, V. М., А. V. Vakulenko, and А. А. Nedelko. "Вывихи после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава." TRAUMA 15, no. 3 (May 1, 2014): 47–49. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81620.

Full text

Abstract:

Исследована частота вывихов тазобедренного сустава в группе из 1527 пациентов, перенесших первичную артропластику. Выявлены факторы, потенциально увеличивающие вероятность возникновения вывиха головки бедренного компонента эндопротеза. Рассмотрены методы оперативного лечения данного осложнения. Сформулированы рекомендации по профилактике вывихов у пациентов группы риска.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Revko, Alona. "СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3 (19) (2019): 240–47. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-240-247.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню освітньої компоненти соціальної інфраструктури регіону як детермінанти формування соціогуманітарного простору та всебічного розвитку людини. Встановлено, що реалізація прав громадян регіонів України на освіту вимагає постійного розвитку освітньої інфраструктури та організації освітньопрофесійного консультування молоді. Визначено, що головною метою освітньо-професійного консультування молоді є допомога здобувачам освіти в прийнятті рішень, пов’язаних із вибором напряму освіти та професії, а також у плануванні кар’єри. Розглянуто успішний європейський досвід розвитку освітньо-професійного консультування молоді. Обґрунтовано, що стратегом розвитку освітньої інфраструктури соціогуманітарного простору Чернігівського регіону є створення профорієнтаційного центру для молоді, метою діяльності якого є розвиток особливих здібностей молоді. Доведено, що нині надважливим є освітня підтримка соціального підприємництва та формування підприємницьких навичок у молоді

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Малишев, Віктор Володимирович, Ангеліна Іванівна Габ, Дмитро Борисович Шахнін, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев, and Наталія Володимирівна Лічконенко. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ СИНТЕЗУ ТУГОПЛАВКИХ СПОЛУК." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 35–43. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-05.

Full text

Abstract:

На основі аналізу класифікацій методів синтезу тугоплавких сполук та відповідності принципів адекватності вихідних компонентів і типу хімічних реакцій (кінетичного механізму. Запропоновано класифікацію методів синтезу таких сполук. Вона включає шість методів: прямий синтез з елементів; синтез з розчинів у розплавах; металотермічне відновлення оксидів металів; відновлення оксидів та інших сполук неметалами та їхніми сполуками; газофазний синтез; електроліз розплавів і розчинів у розплавах. Виокремлено сутність, переваги та недоліки кожного методу. Головними перевагами прямого синтезу з елементів є можливість одержання значної кількості вогнетривких сполук і коротка тривалість процесу, а недоліком – складність одержання точного складу сполуки. Головними перевагами синтезу з розчинів у розплавах є простота процесу синтезу та можливість одержання сполук певного внеску, а недоліками – низький вихід продукту та вартість коштовних розчинників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Павелків, Р. В. "ДІАГНОСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ДЕСТРУКЦІЙ ПРЕДСТАВНИКІВ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 23, 2019): 110–17. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.20.

Full text

Abstract:

У статті представлений науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі впливу соціальних чинників на процес формування особистісних деструкцій молоді у системі молодіжних субкультур. Здійснено спробу розкрити вплив середовища молодіжних субкультур як психологічної детермінанти формування деструкцій, а також представлено методи і засоби психодіагностики компонентів особистісних деструкцій у представників молодіжних субкультур, що стає головним джерелом теоретико-методологічного пошуку автора. На емпіричному рівні встановлено сутність і взаємозв’язок механізмів формування деструктивних форм реагування особистості та їх прояви у соціальній взаємодії. Розглянуто соціально-психологічні особливості впливу молодіжної субкультури на особистість підлітка як однієї з рушійних сил формування особистісних деструкцій. Здійснено аналіз соціальних відхилень поведінки особистості, які формуються під впливом молодіжних угруповань, а також аналіз теорії причин виникнення відхилень. Представлений аналіз забезпечує системне уявлення про особистісні деструкції молоді та забезпечує розкриття причинно-наслідкового зв’язку впливу соціального середовища на особистість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Адамчук, Вадим, Віктор Костюкевич, and Тетяна Вознюк. "Програмування тренувального процесу легкоатлетів-багатоборців під час підготовки до змагань." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.3-8.

Full text

Abstract:

Анотація. Зміни, які відбулися в календарі змагальної практики, вимагають значної уваги до наукових досліджень, що стосуються підвищення ступеня надійності виступів спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві та досягнення високих результатів у головних змаганнях, зокрема програмування тренувального процесу та підвищення результативності підготовки спортсменів за рахунок максимального використання інновацій у сфері теорії та практики підготовки з окремих спортивних дисциплін, що входять до програми легкоатлетичного багатоборства. Мета. Обґрунтувати методичні підходи до програмування тренувальних занять висококваліфікованих спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві. Методи. Аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Результати. Для розробки програм тренувальних занять було створено індивідуальний комплекс тренувальних засобів: спеціальної технічної підготовки (ТР1–7), спеціальної фізичної підготовки (S, SP, P, E) та загальної фізичної підготовки (GPT). З урахуванням успішних змагальних дисциплін і домінантних компонентів спеціальної фізичної підготовленості спортсменів, розроблено індивідуальну структуру тренувальних занять ударного мікроциклу підготовки багатоборців до чемпіонатів України з легкої атлетики. Ключові слова: висококваліфіковані спортсмени, легкоатлетичне багатоборство, безпосередня підготовка до змагань, ударний мікроцикл.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Драч, Тамара. "СТРЕТЧІНГ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ В ТАНЦІ-МОДЕРН." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 359–62. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-70.

Full text

Abstract:

Стретчінг – популярний наразі вид занять, який пропонують танцювальні студії, стретчінг може бути спрямований на розвиток професіоналів, де головним показником результативності будуть «шпагати з запасом», та «подвійна складка» на гнучкість. А може бути більш лояльною, спрямованою на розвиток фізичних якостей організму, підготовки до виконання танцювальних напрямків та містити в собі елементи суглобової гімнастики. Саме такий стретчінг ми пропонуємо на наших заняттях, у якості підготовки до виконання танцю-модерн. Метою нашого дослідження стало дослідити особливості стретчінгу та фізичної підготовки танцівника у танці модерн, а завданнями: проаналізувати попередні праці у цьому напрямку; вивчити рухи, що можливо застосовувати під час розігріву та підготовки виконавців; розробити урок зі стретчінгу, який спрямований на підготовку до виконання технік Марти Грехем. В ході дослідження ми розробили власний варіант проведення уроку зі стретчінгу, який спрямований на розвиток гнучкості, пластичності та фізичної досконалості танцівника, який дозволить добре підготуватися до майбутніх сучасних балетних вистав.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Gorodnik, G. A. "Некоторые особенности патогенеза отека-набухания головного мозга и обоснование оптимальной фармакотерапии при тяжелой черепно-мозговой травме." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 2.56 (January 5, 2013): 68–77. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.2.56.2013.85822.

Full text

Abstract:

Статья посвящена уточнению патогенеза отека-набухания головного мозга в динамике начального этапа тяжелой черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Методом компьютерной томографии обследованы 314 пациентов с тяжелой ЧМТ. Выявлены морфологические изменения в головном мозге при тяжелой ЧМТ, которые обусловливают развитие посттравматического отека-набухания головного мозга, выраженность которого зависит от степени повреждения мозговой ткани, проницаемости гематоэнцефалического барьера и нарушений крово- и ликворообращения. Разработанный на основе компьютерной томографии метод оценки гидратации компонентов внутричерепного содержимого позволяет селективно оценивать степень выраженности отека-набухания белого и серого вещества головного мозга при тяжелой ЧМТ. Полученные данные позволяют обосновать новые подходы к эффективной интенсивной терапии пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

АРТЕМЕНКО, Людмила. "ПРЕДМЕТНО-ОБРАЗНА КОНЦЕПТОСФЕРА «ПОЕТ» У ПОЕТОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.2.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз і систематизація поетологічних уявлень митця щодо предметно-образної концептосфери «поет», еволюції її жанрово-тематичної модифікації впродовж основних етапів історичного розвитку літератури. Теоретико-методологічною основою статті послугували історико-літературний, культурно-історичний, компаративний, загальнонаукові методи філологічного аналізу (систематизація, узагальнення, синтез тощо). Об’єкт дослідження – поетичні твори українських митців, у творчості яких найбільш яскраво й послідовно продемонстровано тематичний зв’язок із поетологічною художньою тематикою, зокрема твори поетів ХІХ–ХХ ст. Предмет дослідження – специфіка художньо-поетичної реалізації предметно-образної концептосфери «поет», виявленої в площині ідейно-тематичних і жанрово-стильових стратегій українських поетів ХІХ–ХХ ст., теоретичних принципів художньої організації поетологічного ліричного дискурсу, специфічних прийомів його поетики. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в розвідці систематизовано сукупність головних семантичних моделей відтворення поетологічних уявлень українських митців ХІХ–ХХ ст. щодо предметно-образної концептосфери «поет». Унаслідок проведеного дослідження встановлено таке: 1) основними елементами предметно-образної концептосфери художніх уявлень митця щодо поетологічного дискурсу є уявлення про поета, поетичну творчість, літературні й технічні засоби словесного вираження; 2) суттєву частку реінтерпретації образно-предметної площини «поет» у творчості українських поетів ХІХ–ХХ ст. займають міфологічні образи суб’єктів поетичної творчості; 3) в українській поетологічній ліриці ХІХ–ХХ ст. не менш важливим і суттєвим компонентом є також літературно-історична реінтерпретація образу поета.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Shevchenko, Svitlana. "ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ЛІТНЬОМУ ТАБОРІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 32–35. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.32-35.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню переваг викладання англійської мови у літніх таборах з урахуванням особистісно орієнтованого напрямку методики викладання, що є невід’ємною частиною інтерактивних методів навчання іноземної мови. З’ясовано, що інтерактивне навчання – це навчання, засноване на теоріях навчання, висловлених низкою психологів освіти, наприклад Еріксоном. Його ідеї були реалізовані в програмі під назвою «Супер навчання». Ця програма базується на дослідженнях, які вказують на те, що навчання стає тоді ефективним, коли учень перебуваєу стані розслаблення та коли матеріал подається за допомогою різноманітних методів навчання. Було виявлено, що максимальне навчання відбувається тоді, коли інформація сприймається різними органами почуттів і найкраще інтегрується, коли використовується як досвід у процесі навчального процесу. На основі цих теорій викладачам англійської мови пропонується створювати та представляти класи, що передбачають інтерактивне навчання. Інтерактивна спрямованість занять з іноземної мови – це один з головних компонентів, методичних та педагогічнихприйомів, завдяки яким можна досягти якісних результатів. Авторка акцентує увагу на важливості та ефективності застосування інтерактивних методів у процесі викладання англійської мови в умовах реалізації програм роботи літніх таборів, які пропонують відпочинок, оздоровлення та заняття англійської з волонтерами країн світу. У статті розглянуто дидактичні передумови організації інтерактивного навчання під час літнього відпочинку, проаналізовано ефективність кожного наведеного прикладу інтерактивного завдання. Доведено, що інтерактивні заходи є дуже ефективними і їх легко запровадити з-поміж учнів будь-якої вікової групи. Окрім того, інтерактивні заходи приносять задоволення; вони стимулюють дітей до легкого вивчення мови. Інтерактивні заняття мають атмосферу освітньої взаємодії між учнем та викладачем, що добре впливає на якість вивчення англійської мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

ШКОЛА, Олександр, and Олена АШИФІНА. "ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 227–35. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-227-235.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розв’язанню складної і багатогранної проблеми залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на уроках фізики як основи підвищення якості освітнього процесу в сучасних освітніх умовах. На основі опрацювання літературних джерел і з’ясування змісту базових понять дослідження (особистісно зорієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи, предметна компетенція і компетентність, метод і технологія навчання, освітні інновації) висвітлено сутність та основні принципи застосування інтерактивних технологій у навчанні фізики в загальноосвітній школі. Останні розглядаємо як системний спосіб організації навчально-виховного процесу, за якого гарантоване досягнення прогнозованих освітніх результатів досягається узгодженим поєднанням організаційних форм, методів і засобів навчання на основі активної взаємодії, рівності і взаємоповаги всіх його учасників. На основі узагальнення літературних джерел і передового педагогічного досвіду наведено різноманітні засоби, прийоми і способи активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні фізики. Встановлено, що розумово “переміщуючись” від однієї пізнавальної дії до іншої, від однієї задачі до іншої, учень залучається до активного процесу самостійного здобуття знань і таким чином здобуває власний досвід навчально-пізнавальної діяльності, що виступає обов’язковим та головним компонентом формування й оцінювання його предметної компетентності з фізики. Наведено організаційні форми, методи і прийоми роботи в умовах інтерактивного навчання фізики в загальноосвітній школі як елементів власного педагогічного досвіду. Доведено, що активний діалог і спільна діяльність усіх учнів класу у процесі засвоєння і застосування нових знань означає, що кожен з учасників освітнього процесу робить власний внесок і певний висновок; між ними відбувається обмін інформацією, знаннями, ідеями, емоціями, способами і досвідом діяльності. Така взаємодія сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів, розвитку їх інтелектуальних і творчих здібностей і загалом якості освітнього процесу з фізики. Ключові слова: мотивація, пізнавальний інтерес, діяльнісний підхід, метод навчання, технологія навчання, інтерактивна технологія навчання фізики, предметна компетентність учнів з фізики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ПАВЛЕНКО, ЛІЛІЯ, and МАКСИМ ПАВЛЕНКО. "ПОРТФОЛІО, ЯК ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ ТА НАКОПИЧЕННЯ ОСВІТНІХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 251–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-251-259.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій. Ключові слова: електронне портфоліо, освітні досягнення студентів, завдання портфоліо, інформаційні систем для створення портфоліо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Галас Л.І., Дзямулич М.І., and Шматковська Т.О. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-9.

Full text

Abstract:

Специфіка сучасного етапу розвитку агросектору в Україні значною мірою залежить від ефективності діяльності національних сільськогосподарських виробників на зовнішніх ринках. Зокрема, особливого значення в аспекті євроінтеграції та відкриття нових ринків для українських підприємств набуває підвищення їх експортної активності у сфері збуту продукції агропромислового комплексу. При цьому важливим компонентом забезпечення такої ефективності є об’єктивна потреба в досягненні належного рівня конкурентоспроможності національних підприємств на зовнішніх ринках, яка дозволить їм переорієнтуватися з операцій по збуту сільськогосподарської сировини на торгівлю продуктами переробного комплексу аграрного сектору. Розширення торгівлі продукцією переробного комплексу сприятиме не лише загальному зростанню прибутковості сільськогосподарських виробників від експортних операцій, але й дозволить їм здійснювати діяльністю по розширенню уже наявних ринків збуту завдяки збільшенню пропозиції за товарними групами. В статті розглянуто сучасні особливості експортної діяльності сільськогосподарських підприємств України в умовах виходу на нові ринки в аспекті економічної глобалізації. Визначено, що забезпечення підвищення ефективності експортної діяльності підприємств агросектору повинне передбачати застосування системи всебічного аналізу та планування специфіки експортних операцій з врахуванням конкретних ринкових умов та вимог. При цьому головною метою підприємств повинна залишатися орієнтацію на нарощення обсягів збуту як сільськогосподарської сировини, так і продукції переробної сфери на зовнішніх ринках. Головним аспектом такого підходу повинне бути забезпечення стабільного збільшення частки продукції переробних аграрних виробництв в загальній структурі експорту національних сільськогосподарських виробників. При цьому необхідно сформувати диференційований підхід щодо визначення структури експорту для підприємств агросектору, що потребує запровадження елементів державного регулювання структури сільськогосподарського виробництва задля забезпечення не лише експортних інтересів виробників, але й для запобігання диспропорціям в забезпеченні національного ринку продукцією сільського господарства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Nazarevich, Victoria, and Iryna Boreychuk. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЇ «ІНШОГО» В СИСТЕМІ ОСТРАКІЗАЦІЇ СЕРЕДОВИЩА." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 120–30. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-120-130.

Full text

Abstract:

У статті зроблено спробу визначити філософський компонент розуміння образу «іншого» та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Розглянуто особливості психологічної трансформації ксенофобного реагування на «іншого» як об’єкта остракізації. На прикладі аналізу навчального простору розкрито остракізм як акт або систему ігнорування / виключення окремих осіб та головний елемент прояву ксенофобії. Проаналізовано поняття «іншого» в системі наукових знань у рамках філософського феномену ксенофобії та визначено його як порушення гомеостазу соціальної групи, що стає причиною нової атрибутивної поведінки. Здійснено спробу аналізу теоретичних моделей та особливостей реагування особистості на «іншого», таких як заперечення, незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування та різні дрібні образи. Досліджено систему образів з метою розкриття поняття остракізму в психологічній науці як акту або системи ігнорування, виключення окремих осіб. Показано, що незважаючи на відсутність словесних принижень і фізичних нападів, його прояви є болючими та загрожують психологічним потребам (приналежності, почуття власної гідності, контролю і осмисленості існування); що викликає різні психічні, афективні, когнітивні і поведінкові реакції. Зроблено висновки, що сприйняття / несприйняття «іншого» виступає підґрунтям суспільної ідентифікації та категоризації в рамках філософського розгляду феномену ксенофобії. Процес трансформації «чужого» на «іншого» передбачає пізнання та сприйняття його не тільки конкурентом і супротивником, але й партнером і співрозмовником, що є складним соціально адаптаційним утворенням та потребує системного супроводу в суспільстві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Гоцик, О. С., Г. А. Сахарук, В. І. Блищик, and П. І. Лакида. "Інформаційне забезпечення процесу моделювання біопродуктивності лісів Черемського природного заповідника." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36930/40300405.

Full text

Abstract:

Важливим етапом у процесі дослідження біопродуктивності лісів є агрегування дослідних даних про наявні для конкретного регіону тимчасові пробні площі (ТПП), які відображали б основні таксаційні показники та найпоширеніші типи лісорослинних умов деревостанів головних лісотвірних видів. Для дослідження фітомаси дерев і деревостанів використано методи лісової таксації: суцільного переліку та вибіркові. Пробні площі закладали за методикою П. І. Лакиди. Для інформативного забезпечення оцінювання біопродуктивності та екологічного потенціалу лісостанів Черемського природного заповідника застосовано 64 тимчасові пробні площі, з яких 44 закладено в деревостанах природного походження і 20 – у штучних насадженнях. Причому 2 ТПП заклав безпосередньо аспірант та 62 ТПП взято з фонду кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тимчасові пробні площі проаналізовано за деревними видами, походженням, типами лісорослинних умов, класами бонітету, відносними повнотами та групами віку. Використані ТПП адекватно описують найпоширеніші соснові, вільхові і березові деревостани головних лісотвірних порід заповідника і характеризують наявний стан лісів досліджуваного об'єкта. Деякі таксаційні показники (середній вік, діаметр і висота) аналізували на наявність в масиві даних випадаючих спостережень та екстремальних значень. Діаграми розмаху основних таксаційних показників вільхи клейкої показують, що у зібраних дослідних даних вони відсутні, а вибірка охоплює широкий діапазон спостережень. У масиві даних березових насаджень присутні "викиди" у розподілі за середніми віком і діаметром. Діаграми розмаху середніх таксаційних показників деревостанів сосни звичайної побудовано окремо для природного і штучного походження. Зібраний експериментальний матеріал є репрезентативним, що дає змогу на його основі розробити математичні моделі компонентів фітомаси модальних деревостанів та оцінити їхню динаміку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

ШПОРТЬКО, Володимир. "PEDAGOGICAL MODELING OF DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL CULTURE OF MILITARY DOCTORS IN THE SYSTEM OF MILITARY MEDICAL EDUCATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 428–37. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-428-437.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті викладено і обґрунтовано найбільш важливі умови розвитку професійної культури військових лікарів. Наведена авторська методика формування професіональної культури та її педагогічне моделювання у процесі навчання майбутніх військових лікарів в системі медичних університетів України. Актуальність дослідження професійної культури майбутніх військових лікарів пов’язана із зростанням ролі військових лікарів, зважаючи на продовження російсько-української війни і поширенням пандемії COVID – 19. Зазначається що професійна культура, як соціально-психологічний компонент, притаманний відповідному професійному середовищу і визначає професійні, морально-психологічні якості особистості, відповідний рівень професійної підготовки військового лікаря. Для розвитку професійної культури майбутніх військових лікарів необхідно застосовувати відповідну педагогічну технологію, створити необхідні педагогічні умови із використанням моделі суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. При застосуванні авторської методики формування професіональної культури військових лікарів у системі військово-медичної освіти автор пропонує застосовувати оптимальні форми і методи навчання, мотивувати студентів, інтенсифікувати практичну професійну підготовку. Педагогічні умови розглядаються як сукупність системних педагогічних обставин, які створюються педагогами у медичних університетах для цілеспрямованої практичної підготовки майбутніх військових лікарів. З метою розвитку професійної культури майбутніх лікарів слід використовувати модель суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. Головними етапами методики є мотиваційний, теоретичний, праксиологічний, оцінювальний і рефлекторний. Ключові слова: професійна культура, педагогічні умови, педагогічне моделювання, педагогічна технологія, майбутні військові лікарі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Куц-Бурдейна, О. О., Ю. Й. Рудий, О. В. Марчук, and Я. В. Лученко. "Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 34. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34815.

Full text

Abstract:

Актуальність. Порушення постави є одним із чинників, який негативно впливає на функціональні можливості організму, а також сприяє виникненню деяких хронічних захворювань. Розповсюдженість порушень постави у студентів зумовлена складністю організації роботи, відсутністю оптимальних методик фізичного виховання у закладах вищої освіти та низькою мотивацією молоді до занять фізичною культурою. Мета дослідження: дослідити факторну структуру функціональної підготовленості студентів-юнаків з порушенням постави. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 юнаків віком від 17 до 21 року з порушенням постави. При проведенні факторного аналізу використовувалась закрита модель методу головних компонентів. Ротацію референтних осей здійснено за допомогою Веримакс-критерію. Результати дослідження та їх обговорення. У студентів з порушенням постави показники фізичної та функціональної підготовленості виявилися вірогідно гіршими, ніж у студентів з нормальною поставою. Результати факторизації показників підготовленості юнаків з порушенням та без порушення постави вказують на високий кореляційний зв’язком між фізичною та функціональною підготовленістю. У студентів з порушенням постави вправи повинні спрямовуватись на розвиток витривалості – близько 35 %; вправи для вдосконалення анаеробних можливостей – близько 27 %. Зважаючи на досить високу дисперсію (11 %) від загальної вибірки силової статичної витривалості м’язів, які підтримують поставу, необхідно включати в програму навантажень вправи для підвищення тонусу постуральних м’язів; вправи для розвитку силової статичної витривалості м’язів спини та сідничних м’язів мають складати близько 23 %. Висновки. Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів вищих навчальних закладів і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Отримані результати факторного аналізу дозволяють розробити програму занять з фізичного виховання, які матимуть безпосередній вплив на показники фізичної працездатності, максимального споживання кисню та анаеробних можливостей організму для забезпечення ефективності процесу занять фізичними вправами. Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження факторної структури фізичної та функціональної підготовленості студентів з різними типами постави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Барвіна, Н. О. "КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА МІСІЯ МИСТЕЦТВА В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ТЕАТРАЛЬНІЙ СТУДІЇ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2019): 6–17. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-6-17.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено використанню культурно-виховного потенціалу мистецтва в середовищі театральної студентської студії. Зазначено важливість естетичного виховання для створення ціннісних орієнтирів молодої людини та її формування як високопрофесійної духовної особистості. Підкреслено значущість комплексного підходу до естетичного виховання, що реалізується через мистецтво та його синтез із дійсністю. Розглянуто структуру естетичної культури та наголошено на необхідності імплементації двох її головних компонентів: естетичної свідомості та художньо-естетичної діяльності, що формуються з урахуванням якісних показників особистості студента. Згадано основні шляхи художньо-естетичного виховання студентів університету. Використання методів виховання засобами мистецтва визначено найкращою формою сприяння гармонійному духовно-культурному розвитку молодої особистості. Показано культурно-виховну місію театральної студентської студії в університетському середовищі. Театральне мистецтво розглянуто як носій художньо-естетичних форм впливу на творчий розвиток студента та засіб для формування його найкращих особистісних якостей. Висвітлено основні функції театральної студійної діяльності та їхню імплементацію в середовищі університету. Розглянуто виховні ефекти, що виникають внаслідок включення студента в непрофесійну сценічну діяльність та їхню практичну реалізація в процесі роботи автора статті керівником студентського театру-студії «Magic Pie». Доведено доречність використання культурно-виховного потенціалу мистецтва в середовищі театру-студії із метою комплексного виховання сучасного студента.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Шевченко, Константин Валерьевич, Игорь Юлианович Нагаев, Людмила Александровна Андреева, Валерий Павлович Шевченко, and Николай Федорович Мясоедов. "Перспективы использования интраназального введения для доставки нейропептидов в головной мозг." Химико-фармацевтический журнал 53, no. 2 (April 1, 2019): 3–15. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-2-3-15.

Full text

Abstract:

Преимуществами интраназального метода введения (ИМВ) лекарственных препаратов является неинвазивность, безболезненность, простота и удобство применения. Показаны основные подходы, связанные с решением задач по эффективной доставке в мозг пептидов через слизистую носа с учетом особенности анатомии и физиологии носовой полости. ИМВ позволяет обойти гематоэнцефалический барьер, но сталкивается с проблемой протеолиза пептидов под действием компонентов слизи обонятельного эпителия — с ферментативным барьером. В качестве реперных пептидов для экспериментов in vivo использовали Pro-Gly-Pro, Pro-Gly-Pro-Leu, семакс, селанк. В плазме крови крыс максимальное содержание Pro-Gly-Pro-Leu, семакса, Pro-Gly-Pro и селанка составило 0,54, 1,69, 1,30 и 1,04 % от введенного количества меченого пептида. В мозге крыс соответствующие значения для Pro-Gly-Pro-Leu, семакса, Pro-Gly-Pro и селанка достигали 0,0013, 0,13, 0,04 и 0,16 %. Для уменьшения протеолиза семакса при преодолении им ферментативного барьера в нем заменяли метионин на аланин, глицин, треонин и триптофан. Для повышения устойчивости семакса использовали также липосомы и ацетилирование N-концевой аминокислоты. Показано, что использование N-ацетил-семакса наиболее перспективно. Для экспериментов in vitro использовали лейцинаминопептидазу (в инкубационной среде через 60 мин содержалось 12,6 % семакса), дипептидную пептидазу (95,4 %), карбоксипептидазу B (96,8 %) и Y (51,0 %), ферменты назальной слизи (4,0 %), микросомальной фракции мозга (9,0 %) и плазму крови (0,7 %) крыс. При протеолизе семакса в основном образуются His-Phe-Pro-Gly-Pro, Phe-Pro-Gly-Pro, Pro-Gly-Pro.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Borisov, A. "СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.08.

Full text

Abstract:

Обґрунтовано, що важливою метою публічного адміністрування у сфері пожежної безпеки в Україні є гарантування захисту громадян та національної економіки від результатів пожеж, а також збільшення ступеня захищеності населення від виникнення пожеж, інноваційне розроблення організаційних та технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, ініціювання сприятливих умов для дієвого упровадження державної політики у сфері пожежної безпеки. Доведено, що в теоретично-методологічних доробках цього напряму лише частково висвітлено характерні особливості удосконалення механізмів державного управління у сфері пожежної безпеки, сучасний стан нормативно-правової бази формування їх, особливості їхньої організаційної структури, функціональні повноваження та завдання державно-владних органів щодо їхнього розвитку, а також напрями збільшення результативності їх в Україні. Зазначено, що одним із головних виконавчих державно-владних органів у сфері пожежної безпеки в Україні є Державна служба з надзвичайних ситуацій, на яку покладено загальне забезпечення пожежної безпеки. Проаналізовано основні компоненти функціонування комплексного механізму публічного адміністрування у сфері пожежної безпеки в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Tymruk-Skoropad, Kateryna, Oksana Dub, Lyubov Tsizh, and Natalia Rudakova. "Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-63-71.

Full text

Abstract:

Актуальність. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою провідною причиною смертності у світі. Основні заходи боротьби з ХОЗЛ спрямовані на попередження виникнення, сповільнення прогресування та зменшення ймовірності ускладнень. Вищий рівень фізичної активності (ФА) повʼязаний із меншим ризиком загострень, госпіталізації та смертності в людей із ХОЗЛ і має переваги в покращенні рівня фізичної витривалості, задишки та якості життя, загалом. Тому ФА включена в програми легеневої реабілітації як необхідний компонент. Мета статті – проаналізувати рекомендації щодо фізичної активності в реабілітації осіб із ХОЗЛ. Методи дослідження – аналіз літературних джерел і клінічних настанов з фізичної терапії, легеневої реабілітації та фізичної активності із баз науково-доказової літератури Medline та PEDro. Результати роботи. Фізична активність у хворих із ХОЗЛ значно знижена, а головним симптомом, який знижує можливість витримувати фізичне навантаження хворими на ХОЗЛ є задишка. Зменшенню фізичної активності також можуть сприяти вікові зміни та наявність супутніх захворювань (хвороби серця, діабет, ожиріння, когнітивні порушення й ін.). У пацієнтів із ХОЗЛ, у котрих показники об’єму форсованого видиху за першу секунду видиху становить 50 % від належного та вище рекомендовано підвищити тижневу фізичну активність, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Пацієнти з нижчими показниками функції зовнішнього дихання, фізичної витривалості й більшою задишкою або пацієнти після загострення скеровуються на легеневу реабілітацію, одним із компонентів якої повинна бути програма фізичної активності. Програми фізичної активності продовжуються також після завершення програми легеневої реабілітації. Висновки. Фізична активність на сьогодні є невід’ємною складовою частиною в комплексному лікуванні ХОЗЛ та відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів, зниженні ризику загострення, госпіталізації й смертності. Рекомендації щодо рівня ФА осіб із ХОЗЛ не відрізняються від таких для здорового населення. Бажано поступово досягати хоча б мінімального рівня фізичної активності, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Lys, O. B., and M. S. Regeda. "ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ L-АРГІНІНУ НА ЗМІНИ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В КРОВІ ЗА УМОВ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ – ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ ТА АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 12, 2018): 119–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9577.

Full text

Abstract:

Вступ. Активація адренергічної і гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової систем призводить до виникнення стресорної тріади Сельє, першим компонентом якої є гіпертрофія надниркових залоз із збільшенням синтезу ними глюкокортикоїдів та катехоламінів. Аргінін слугує необхідним компонентом для синтезу білків і багатьох біологічно важливих молекул, таких, як орнітин, пролін, поліаміни, креатин і агматин. Однак головна його роль в організмі людини – бути субстратом для синтезу оксиду азоту. Мета дослідження –вивчити вплив препарату L-аргініну на зміни процесів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, що виникають у крові білих щурів під впливом гострого іммобілізаційного стресу й адреналіну. Методи дослідження.Дослід проводили на білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г, яких було поділено на три групи по 10 тварин у кожній (дві дослідні та одну контрольну). Результати й обговорення. Встановлено, що за умов поєднаної патології (іммобілізаційного стресу й адреналінового ушкодження міокарда) до лікування L-аргініном активність у крові показників антиоксидантної системи – каталази і супероксиддисмутази зменшувалася на 5-ту добу експерименту. Було відзначено збільшення рівня продуктів пероксидного окиснення ліпідів – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду проти контролю. Використання L-аргініну протягом 5-ти днів призвело до підвищення активності каталази (на 107,2 %) і супероксиддисмутази (на 74,5 %) відносно групи тварин з поєднаною патологією в експерименті (іммобілізаційним стресом і адреналіновим ушкодженням міокарда) до лікування, що свідчить про антиоксидантний вплив даного препарату. Застосування L-аргініну протягом 5-ти днів знизило рівень дієнових кон’югатів (на 80,16 %, р<0,05) та малонового діальдегіду (на 42,26 %, р<0,05), що вказує на зменшення процесів пероксидного окиснення ліпідів. Висновок.L-аргінін доцільно в подальшому і перспективно вивчати в експерименті та клініці з метою корекції метаболічних порушень за умов експериментального іммобілізаційного стресу й адреналінового ушкодження міокарда і розробки методичних рекомендацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Засєкін, Сергій. "Рецензія на книгу." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 2 (December 28, 2018): 121–23. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.sza.

Full text

Abstract:

Шмігер Т. (2018). Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами. Монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка. 510 с. Рецензована монографія увібрала в себе багаторічну й копітку працю Тараса Шмігера – непересічної особистості, глибокого аналітика, талановитого учня відомого українського перекладознавця Роксоляни Петрівни Зорівчак. Актуальність запропонованого дослідження зумовлює нагальна потреба впорядкування в перекладознавстві моделей аналітичного опрацьовування міжмовного та міжкультурного зіставлення текстів, що дасть змогу з’ясувати можливості й обмеження застосування цих моделей. Провідним підходом автор обрав лексикоцентричний, адже «через Слово людина спілкується з Богом, зберігає національну пам’ять, творить багатозначну художню форму, яка живе поза писаним текстом і взаємодіє з музичною культурою, риторичним мистецтвом та історичною наукою» (с. 19). За мету книга має визначити внутрішні та зовнішні чинники еволюції розгляду перекладеного тексту, схарактеризувати перекладознавчий аналіз із перспективи сьогоднішніх можливостей і потреб критиків перекладу, випрацювати й уточнити способи зіставлення давньоукраїнських оригіналів і їхніх перекладів сучасними українською та англійською мовами. Це й загалом визначає й аспекти новизни дослідження, позаяк здійснено спробу розширення розуміння перекладознавчого аналізу від одиночного методу до системи аналітичних засобів для вивчення розмаїття текстових компонентів, властивостей і функцій. Розділ 1 відкриває чітка дефініція терміна «перекладознавчий аналіз», що позначає сукупність критеріїв, які застосовують для визначення відповідності між зіставлюваними текстами. Перекладознавчий аналіз автор потрактовує як систему мово- і літературознавчих методів, які розкривають репрезентацію культурного буття нації у лексиконі її мови, смислову функційність комунікативних структур художнього тексту та інтерпретаційного потенціалу оригіналу з погляду їхнього відтворення засобами цільової мовокультури (с. 165). Вважаючи І. Я. Франка не лише основоположником українського перекладознавства, а й провідником перекладознавчого аналізу, автор фокусує далі увагу на постатях М. Зерова, О. Фінкеля, В. Державина, Г. Майфета, Є. Маланюка, завдяки яким метод розширив свої інструментальні рамки, досягши найбільшої популярності в Україні у другій половині ХХ ст. Сприяли цьому перекладачі, критики й теоретики перекладу – М. Рильський, Г. Кочур, В. Коптілов, Ю. Жлуктенко. Цікавим видається визначення й операціоналізація актуальних для перекладу термінів «точності» й «вірності», увагу яким приділяли багато вчених, серед яких були й Г. Кочур і В. Коптілов. Науковці виходили з того, що в центрі розгляду – «якість перекладів» (Кочур 2008:159:265), що дає підстави доречності послуговування терміном «вірності» перекладу. Потому Тарас Шмігер ставить слушне запитання: Чи може існувати «теорія критики» перекладу? Замість розлогих і складних теоретичних рефлексій автор уводить для розгляду опубліковані на стикові століть 12 монографічних досліджень із критики перекладу та дотичних до неї праць. Наслідком їхнього опрацювання є накреслення основоположних принципів критики перекладу, зокрема: робота з текстами, а не поняттями й явищами; метою є аналіз; периферійність теоретичних висновків; критика перекладу – не дидактика, тому не займається сертифікацією кваліфікації перекладача. Далі висновує, що в контексті прикладного застосування, найважливіші аспекти критичних студій спрямовуватимуться на стандартизацію перекладного процесу та оцінювання серйозності й складності помилок. Звідси випливає те, що серед головних завдань для розвитку критики перекладу постає вироблення семантично-текстових моделей аналізу. Також у цьому розділі згадано внутрішньомовний переклад – геть мало досліджену галузь теорії перекладу. Потреба в ньому зумовлює подальший аналіз релігійних текстів перекладу, ожилих для носіїв мови й культури сьогодення. Чи не вперше згадано в контексті внутрішньомовного перекладу властиве й для міжмовного перекладу явище множинності перекладів, що готує читача до появи в подальшому авторових семіотичних інсайтів. Розділ 2 скеровує читача до нових тенденцій, до яких має «дослухатися» сучасне перекладознавство. Когнітивне осмислення перекладу неможливе без учасника й посередника міжмовної комунікації – перекладача, його когнітивних і емоційних структур. Мета введення когнітивних методів аналізу показує, що в акті перекладу все-таки твориться нова дійсність, породжується «нова інформація» (Лотман, 2004:159), бо неперекладність існує, адже неможливо одну дійсність відобразити засобами іншої дійсності і вважати продукт автентичним. Однак неперекладність існує доти, доки дійсність вихідної мови не стає частиною власного досвіду цільової мови. Природно очікувати від сучасного автора, який має інтенцію достеменно збагнути сутність нового перекладознавчого аналізу, введення когнітивного аспекту в парі з комунікативним. Отож не менш інформаційно насиченим є Розділ 3, що встановлює комунікативні засади аналізу перекладу, докладно з’ясовуючи звучання усталених (із погляду лінгвістики тексту) категорій тексту, а саме інформативності, когерентності, з перспективи перекладознавства сьогодення. Це – функційність тексту, комунікативна ефективність, естетичність, інформативність, етнічність. Ними окреслено континуум сприйняття й інтерпретації давніх текстів, замість обмеження просторово-часовими межами їхнього виникнення. Простежено перехрещення когніції й комунікації, що засвідчує «бажання усвідомити авторові комунікативні цілі й інтенції». Сучасним дослідникам, на мій погляд, імпонуватиме закцентована Тарасом Шмігером головна ідея когнітивного підходу – подібності: ми так часто намагаємося розмежувати, відконтрастувати цільовий і вихідний тексти, що надто захоплюємося пошуком розбіжностей. Натомість, у першому розумінні, перекладознавчий аналіз, пропри його первинне призначення спиратися на відмінності, тяжіє до встановлення подібності функцій мовних знаків у зіставлюваних культурах, даючи простір для вибору перекладацьких рішень. Відтак, як пише автор, «еквівалентність на рівні текстових ознак можна розрахувати на основі культурної подібності, а не тотожності» (с. 304). Нарешті, останній розділ 4 присвячено перекладознавчому аналізу здебільшого релігійного дискурсу в розрізі культури й аксіології. Культурний підхід до перекладу ставить за завдання поєднати культуру, яка є абстракцією над часом і простором, та читача, який є конкретним реципієнтом у своїй системі координат. В оцінці якості перекладу автор апелює до його цінності у вимірі цільової культури, спрямовуючи таким чином розум читача до ідеї семіотичної інтеракції текстів джерела й перекладу. Приділивши питанню цінності й інтертекстуальності вагому частину аналізу релігійної комунікації, читач наприкінці розділу дає собі звіт, що несвідомо став частиною інтеракції Бога й людини, що має за мету їхнє примирення через текст. Відтак і цінність різнокодових текстів, за термінами Ю. Лотмана, можливо, й зумовлює смислопороджувальна структура у творчому акті інтерпретації: перекладач (читач) повторює, або реконструює процес авторового створення тексту у зворотному напрямі – від тексту – до задуму (Лотман, 2004:217). Усередині «думних світів» (Ibid) автора й читача культурна матриця володіє потенціалом визначення вартості чужоземного слова. І, як не парадоксально це звучить, ступінь його цінності зростає зі ступенем неперекладності тексту, що його включає. Ці ціннісні риси вдало втілив автор у монографії, яка, переконаний, стане в пригоді дослідникам у галузі перекладознавства, літературознавства, лінгвістики й поетики дискурсу, релігієзнавства. Висновки засвідчують реальність доволі складного завдання інтегрування трьох груп моделей семантичного аналізу у площині перекладу – когнітивної, комунікативної й культурної. Любов до рідного й чужоземного Слова, близькість до українського культурного контексту – семіотична риса Тараса Шмігера, яка приваблює й налаштовує читача на вкрай позитивне, хоча й подекуди критичне осмислення буденних перекладознавчих феноменів сьогодення. Література References Кочур Г. П. Література та переклад: Дослідження. Рецензії. Літ. портрети. Інтерв’ю. У 2-х т. Київ: Смолоскип, 2008. Лотман Ю. Семиосфера. СПб: Искусство-СПБ, 2004. Kochur, H. (2008). Literatura ta Pereklad: Doslidzhennia. Retsenzii. Lit. Portrety. Intervyu. [Literature and Translation. Research. Reviews. Literary Images. Interviews]. Kyiv: Smoloskyp. Lotman, Yu. (2004). Semiosfera [Semiosphere]. S.-Petersburg: Iskusstvo SPB.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Khrunyk, А. D. "Якість життя хворих із хронічним панкреатитом після хірургічного лікування." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 12–14. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.12.

Full text

Abstract:

Вступ. Для оцінки результатів хірургічного лікування хворих із хронічним панкреатитом (ХП) важлива їх власна думка про ефективність проведених лікувальних заходів: наскільки суб’єктивно змінено якість життя (ЯЖ), яка в післяопераційному періоді залежить від виду оперативного втручання. Матеріали і методи. Проведено аналіз анкет (опитувальник SF–36) 41 пацієнта перед оперативними втручаннями з приводу ХП та після них. Результати. Після повздовжньої панкреатоентеростомії та дуоденозберігаючих резекцій головки підшлункової залози (ПЗ) ЯЖ хворих краща порівняно з резекційними методиками, після яких в 3 – 2,5 разу нижчі показники за шкалами RP та RE. Висновок. Показник фізичного компонента здоров’я у віддаленому післяопераційному періоді підтверджує доцільність застосування паренхімозберігаючих операцій у хворих із ХП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Метод головних компонентів'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles