Journal articles: 'Методи фізичні'

1

Алсарайрех, Муса Джаміль Салім. "Фізичні якості та особистісні властивості професійної діяльності дизайнерів." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 109–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.109-113.

Full text

Abstract:

Анотація. Процес фізичної підготовки дизайнерів є одним з актуальних і мало досліджених у теорії фізичного виховання. Мета. Виявити професійно важливі фізичні якості, особистісні властивості та вимоги до рухової підготовленості дизайнерів. Методи. Анкетування за спеціально розробленою анкетою. Результати. Аналіз професійної діяльності дизайнера вказує на необхідність міцного здоров’я; великого обсягу професійних рухових умінь і навичок; високої фізичної та рухової активності; виховання здатності до управління емоціями, почуттями, вчинками; швидкої операційної діяльності тощо, які є важливими умовами досягнення професіоналізму. Дизайнер повинен володіти оптимальними кондиціями (станом здоров’я, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю), відповідними виконанню професійних завдань; високою фізичною і руховою активністю; хорошим функціонуванням систем життєзабезпечення; досить високою витривалістю, швидкістю, силою та координацією. Встановлено, що виконання професійних обов’язків вимагає від дизайнерів прояву загальної витривалості, сили м’язів спини, шиї, живота і рук (особливо кистей). Це дає змогу вважати вказані якості професійно важливими. Умови підвищеного нервово-емоційного збудження передбачають вимоги до адаптаційних можливостей працівників, їхньої психічної стійкості та фізичної роботоздатності. З числа психофізіологічних функцій слід виділити увагу (розподіл, обсяг), пам’ять, урівноваженість, комунікабельність і стійкість до стресів. Встановлено, що недостатня фізична підготовленість дизайнерів безпосередньо впливає на стомлюваність у процесі роботи. Виявлено, що більшість дизайнерів бачать користь у спеціалізованій фізичній підготовці студентів до майбутньої професії. Ключові слова: дизайнери, спеціалізоване фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Забора, Андрій, and Олег Камаєв. "Удосконалення методики фізичної підготовки курсантів ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.012.

Full text

Abstract:

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Ковельська, А. В., О. М. Лисенко, З. А. Горенко, and Б. Є. Очеретько. "Гематологічні показники у спортсменів та рівень фізичної працездатності." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 29, 2017): 74–82. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.74-82.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідити взаємозв’язки між основними показниками фізичної працездатності і гематологічними показниками у системі оцінки поточних змін функціонального стану організму спортсменів-аматорів. Методи. В умовах тесту з фізичним навантаженням із ступінчасто наростаючою потужністю оцінювали реакцію кардіореспіраторної системи на фізичні навантаження. Для класифікації клітин крові та визначення їх рівня, а також для визначення середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН) і середнього об’єму еритроцита (MCV) використовували імпедансний метод. Рівень гемоглобіну (HGB) у периферичній крові визначали колориметричним методом. Результати. Виявлено зв’язок між основними показниками фізичної працездатності та деякими гематологічними показниками, зокрема HGB і МСН. Показано, що зменшення MCV є критерієм підвищення адаптованості організму до фізичного навантаження, а рівень фізичної працездатності залежить від віку спортсмена-аматора. Висновки. Отримані дані дозволять визначити рівень тренованості як спортсменів-початківців, так і осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою певний час, що, в свою чергу, дасть можливість формувати та корегувати режим фізичних навантажень різної енергетичної спрямованості з урахуванням потреб і можливостей організму спортсмена, а також спостерігати за динамікою змін функціональних показників організму

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Мащенко В.А. "ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПУАССОНА В’ЯЗКОПРУЖНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ." Перспективні технології та прилади, no. 16 (August 31, 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-10.

Full text

Abstract:

В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Furman, Yuriy, Vyacheslav Miroshnichenko, and Oleksandra Brezdeniuk. "Оцінка фізичної підготовленості студентської молоді 18–20 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-86-90.

Full text

Abstract:

Актуальність. Перші результати тестування фізичної підготовленості студентів засвідчили, що за окремими тестами значна кількість осіб (понад 50 % досліджених) не можуть виконати мінімальні нормативи. Така невідповідність може виникати за відсутності об’єктивних критеріїв оцінки фізичних якостей. Мета дослідження полягала в розробці методики нормативів оцінки фізичної підготовленості студентської молоді. Методи дослідження. Методом педагогічного тестування визначали показники фізичної підготовленості студентів 18–20 років. Проведено аналіз відповідності чинних нормативів фізичної підготовленості реальним можливостям молоді проявляти фізичні якості. Користуючись «правилом трьох сигм», розроблено оцінні нормативи фізичної підготовленості. На основі даних, установлених дослідженням великої кількості однорідного контингенту, пропонуємо оцінювати результат, який відповідає середньому арифметичному вибірки () у «3» бали. Результат, який відповідає значенню +1σ і -1σ, відповідає оцінці «4» і «2» бали відповідно, +2σ і -2σ – «5» і «1» бал. Результати роботи. Розроблено нормативи оцінки фізичних якостей, які відповідають рівню фізичної підготовленості сучасної молоді. Висновки. На підставі результатів тестування рівня фізичної підготовленості студентів (2017 р.) установлено, що за окремими нормативами більшість результатів не перевищують мінімальний бал. Це вказує на те, що наявна методика оцінки фізичної підготовленості молоді 18–20 років не дає змоги об’єктивно оцінити фізичні якості. Запропонована методика розробки нормативів ґрунтується на основі «правила трьох сигм». Розроблені за авторською методикою нормативи оцінки фізичної підготовленості забезпечують можливість близько 95 % студентів виконати тести в межах оцінної шкали.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Лабінський, Андрій. "Електроміографічні дослідження хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 118–21. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.118-121.

Full text

Abstract:

Резюме. У науковій літературі широко описано різноманітні методи лікування осіб із хворобою Паркінсона, кількість яких останнім часом збільшується. Мета. Провести та оцінити електро-міографічні дослідження хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона під час фізичної терапії. Методи. Аналіз наукової літератури, електроміографічні дослідження, методи фізичної терапії. Результати. В роботі проаналізовано дані обстеження та фізичного реабілітаційного лікування пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона. Доведено значне покращення показників електроміографії після фізичної терапії у хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона. За даними електроміографічних досліджень виявлено, що фізична терапія покращує стан хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона, що дозволяє рекомендувати її для широкого впровадження.Ключові слова: електроміографія, хвороба Паркінсона, лікувальні фізичні вправи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Трачук, Сергій, and Янь Ген. "Фізична активність учнів середньої школи Китайської Народної Республіки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 50–53. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.50-53.

Full text

Abstract:

Анотація. Регулярні заняття фізичною активністю помірної та високої інтенсивності, обмеження малорухливої поведінки вважаються незалежними факторами ризику для здоров’я дітей та молоді у всьому світі. Оцінка фізичної активності та малорухливої поведінки має особливе значення для зміцнення здоров’я китайських дітей та підлітків. Проведені попередні розвідки з цього питання не дозволяють повною мірою визначити огляд через використання різних інструментаріїв оцінювання й інтерпретації їхніх результатів. Використання міжнародного опитувальника з фізичної активності, який є загальноприйнятим і використовується у практиці багатьох країн, дозволить отримати валідні результати і провести їх порівняння. Мета. Дослідити рівень фізичної активності учнів 12–15 років середньої школи КНР. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення спеціальної літератури, контент аналіз; компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного досвіду; логіко-теоретичний аналіз; міжнародний опитувальник фізичної активності (IPAQ), методи математичної статистики. Результати. У дослідженні представлено результати опитування 200 китайських школярів 12–15 років провінції Шаньдун. Оцінювання фізичної активності здійснювали за допомогою міжнародного опитувальника International Questionnaire on Physical Activity. Встановлено, що у переважній більшості китайські школярі 12–15 років характеризуються помірним рівнем фізичної активності, проте дедалі більше вони схиляються до малорухливого способу життя. Найменшу енергетичну вартість забезпечували фізичні навантаження високої активності через їх епізодичність, а найбільшу щотижневу метаболічну активність у них діагностовано під час ходьби і фізичної активності помірної інтенсивності. Відмічено і гендерні відмінності, так, тривалість фізичної активності високої інтенсивності у хлопців була статистично вища ніж у дівчат на 15 %. Порівнюючи отримані дані з результатами, представленими в літературних джерелах, у китайських школярів 12–15 років констатовано зниження щотижневої метаболічної активності, особливо за рахунок фізичної активності високої інтенсивності і збільшення часу на перебування в сидячому положенні. У період дистанційного навчання, обумовленого карантинними заходами COVID-19, китайські школярі були схильні до малорухливого способу життя, що відображається на невисокому відсотку тих, хто має високий рівень фізичної активності. Гіпотеза, що це пов’язано з існуючою ситуацією і обмеженнями COVID-19, потребує подальшого вивчення та проведення повторних досліджень з оцінювання фізичної активності китайських школярів. Ключові слова: фізична підготовленість, фізична активність, фізичне виховання, китайські школярі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова, and Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.

Full text

Abstract:

Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Д. Н. Котко, Н. Л. Гончарук, Л. М. Путро, and И. С. Томчук. "Особливості реакції кардіореспіраторної системи на фізичне навантаження у людей старшого віку." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 45–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.45-53.

Full text

Abstract:

Мета. Розглянути вікові особливості реакції кардіореспіраторної системи в умовах максимальної та стандартних фізичних навантажень у людей старшого віку. Методи. Аналіз наукової і науково-методичної літератури, дані власних досліджень. Результати. З віком максимальне фізичне навантаження приводить до значного напруження вегетативної нервової системи. Вивчення реакцій на стандартні навантаження дозволяє порівняти реакцію і визначити вікові особливості вегетативних зрушень в умовах однакових за величиною фізичних впливів. У похилому і старечому віці спостерігається більш виражена гіпертензивна реакція на стандартні фізичні навантаження, міокард функціонує в менш сприятливих умовах, більш напружено. Під час виконання фізичної роботи на ЕКГ з’являються несприятливі метаболічні зміни у серцевому м’язі. У процесі старіння змінюються умовнорефлекторні впливи з боку серцево-судинної системи на майбутнє фізичне навантаження, відзначається сповільнений розвиток змін гемодинамічних і респіраторних показників, спричинених м’язовою роботою, а також затримка відновлення показників функціонального стану серцево-судинної системи після м’язової роботи. Це стосується як стандартних фізичних навантажень різної інтенсивності і тривалості, так і максимального фізичного навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Плєшакова, Олена. "Особливості фізичної активності студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 86–89. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.86-89.

Full text

Abstract:

Анотація. Діяльність сучасних освітніх закладів спрямована на забезпечення підтримання й збереження здоров’я учнівської молоді, а процес підготовки висококваліфікованих фахівців супроводжується заходами здоров’язбережувального характеру. Відомо, що одним із ключових факторів збереження здоров’я людини є оптимальний руховий режим. На жаль, у студентської молоді часто спостерігається недостатній рівень фізичної активності. У статті порушуються питання, пов’язані зі зниженням фізичної активності студентів закладів вищої освіти в особливий період запровадження карантинних заходів. Наше припущення полягало в тому, що перехід закладів вищої освіти до дистанційної форми навчання супроводжується зниженням рівня фізичної активності студентської молоді. Проте наукових даних, які підтверджували б цю гіпотезу в доступних наукових джерелах не виявлено. Мета. Діагностика рівня фізичної активності студенток гуманітарного закладу вищої освіти у період запровадження дистанційної форми навчання. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, власних досліджень, опитування. Результати. У дослідженні представлено результати опитування 52 студенток Київського національного університету культури та мистецтв. Оцінювання фізичної активності студенток здійснювали за допомогою міжнародного опитувальника International Ques-tionnaire on Physical Activity. Встановлено, що у період дистанційного навчання, обумовленого карантинними заходами, студентки характеризуються помірним рівнем фізичної активності. Проте дедалі більше вони схиляються до малорухливого способу життя. Найменшу енергетичну вартість забезпечували помірні фізичні навантаження, а найбільшу щотижневу метаболічну активність в них діагностовано при ходьбі. Порівнюючи отримані дані з результатами, представленими в літературних джерелах, констатовано різке зниження їхньої щотижневої метаболічної активності. Спостерігалось зростання частки студенток, які проводять тривалий час сидячи та таких, які менше 10 хв мали інтенсивні фізичні навантаження за рахунок скорочення відсотка тих, котрі більше часу приділяли інтенсивним фізичним навантаженням. Отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу про критичне зниження фізичної активності студенток в умовах дистанційного навчання. Ключові слова: студентки, дистанційне навчання, фізична активність, фізичні навантаження, метаболічна активність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Тищенко, В. О., О. В. Соколова, М. А. Бєлоус, Д. Г. Тищенко, and В. І. Крамаренко. "ПЛІОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 108–13. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-15.

Full text

Abstract:

Гандбол – це динамічна спортивна гра, для якої характерні постійні зміни інтенсивності, високі вимоги до техніко-тактичних дій, а також складні фізичні протистояння під час матчу. Одним із необхідних видів підготовки в гандболі є фізична підготовка, значимість якої не можна недооцінювати. На кожному етапі спортивної майстерності фізична підготовка виконує певну роль. Мета дослідження – визначити ефективність програми вдосконалення спеціальної фізичної під- готовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універси- тету, які займаються в навчально-спортивній секції з гандболу. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес навчально-спортив- них секційних занять з гандболу. Суб’єкт дослідження – студентки 2-го курсу Запорізького національного університету. Предмет дослі- дження – динаміка показників спеціальної фізичної підготовлено- сті студенток 2-го курсу Запорізького національного університету під впливом розробленої програми. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження; педагогіч- ний експеримент; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати дослідження. Упрова- дження запропонованої програми вдосконалення спеціальної фізичної підготовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету в навчально-тренувальний процес секційних занять з ганд- болу засвідчило свою доречність. Ефективність експериментальної програми порівняно з традиційною програмою розвитку спеціальних фізичних якостей підтверджена приростами відповідних показників. Висновки. Відбулося покращення за рахунок правильного підбору пліометричних вправ для вдосконалення спеціальної фізичної підго- товленості студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету, що дало змогу прискорити та якісно здійснити тренувальний процес у навчально-спортивній секції з гандболу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Балушка, Л. М., Х. Р. Хіменес, О. В. Флуд, Т. І. Мороз, and О. А. Чичкан. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ СПОРТИВНОЇ БОРОТЬБИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 3, 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-01.

Full text

Abstract:

В сучасних ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою існує протиріччя між наявними високими вимогами до рівня підготовленості учнів та фактично відсутністю у програмі з фізичної культури належних механізмів, засобів, методів, які б повною мірою сприяли належному підвищенню рівня їхньої підготовленості. Мета дослідження. Підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. Результати. Ключові положення наукової новизни отриманих результатів полягають у тому, що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників фізичного розвитку, функціональних та психофізіологічних можливостей і фізичної підготовленості учнів; обґрунтовано структуру та зміст програм з фізичної культури із використанням засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на уроки фізичної культури) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу на уроки фізичної культури). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. Аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту була запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усереднених даних груп показників, використовуваних у дослідженні учнів експериментальної групи, становило 94,0%, а в учасників контрольної групи – 53,3%. Висновки. Застосування засобів боротьби на практиці підготовки учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою в межах занять фізичною культурою дозволяє якісно підвищити рівень їхньої фізичної підготовленості, в тому числі і провідні фізичні якості майбутнього захисника Вітчизни (силові, швидкісно-силові, координаційні якості та витривалість).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Надточий, Віктор, Анатолій Берестовий, and Євгеній Єкимов. "МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ НИЗЬКОРОЗМІРНИХ СТРУКТУР." Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, no. 11 (June 30, 2021): 48–58. http://dx.doi.org/10.31865/2413-26672415-3079112021234828.

Full text

Abstract:

В роботі систематизовані найбільш часто використовувані методи дослідження напівпровідникових структур низької розмірності (від одиниць мікрометрів до десятків нанометрів), що дозволяють кількісно і якісно визначати традиційні і нові їх властивості. Розглянуто явища, що відбуваються в приповерхневих шарах алмазоподібних кристалів під дією низькотемпературної (нижче 0, 35 Tпл) деформації, ультразвукового і лазерного опромінення. Встановлено фізичний механізм низькотемпературної мікропластичності в монокристалах Ge і Si. Визначено фізичні закономірності модифікації приповерхневих шарів GaAs при низькорівневому лазерному опромінюванню. Запропоновано новий метод формування наноструктур в Ge під дією дислокаційно-поверхневої дифузії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Дерека, Тетяна, and Сергій Мельник. "Професіограма фахівців будівельних спеціальностей та стан здоров’я студентів спеціальності «будівництво та цивільна інженерія»." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.011.

Full text

Abstract:

Мета: визначити професіограму фахівців будівельних спеціальностей та стан здоров’я студентів спеціальності «будівництво та цивільна інженерія». Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури, анкетне опитуван-ня. У анкетуванні брали участь 24 викладачі дисциплін будівельних спеціальностей та 183 студенти спеціальності «будівництво та цивільна інженерія» Сумського будівельного коледжу, Харківського коледжу будівництва, архітек-тури та дизайну та Маріупольського будівельного коледжу. Результати: у ході дослідження визначено основні засоби відновлення працездатності після робочого дня для фахівців будівельних спеціальностей, такі як фізичні вправи, масаж, відвідування лазні, сауни. Висновки: встановлено, що професійно-прикладна фізична підготовка допомагає в ефективному розвитку професійно важливих фізичних якостей, профілактиці травматизму та професійних захворювань. Ключові слова: фахова передвища освіта, студент, викладач, стан здоров’я, професійно-прикладна фізична підготовка, будівельник.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дерека, Тетяна, and Сергій Мельник. "Професіограма фахівців будівельних спеціальностей та стан здоров’я студентів спеціальності «будівництво та цивільна інженерія»." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.15391/10.15391/snsv.2021-2.011.

Full text

Abstract:

Мета: визначити професіограму фахівців будівельних спеціальностей та стан здоров’я студентів спеціальності «будівництво та цивільна інженерія». Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури, анкетне опитуван-ня. У анкетуванні брали участь 24 викладачі дисциплін будівельних спеціальностей та 183 студенти спеціальності «будівництво та цивільна інженерія» Сумського будівельного коледжу, Харківського коледжу будівництва, архітек-тури та дизайну та Маріупольського будівельного коледжу. Результати: у ході дослідження визначено основні засоби відновлення працездатності після робочого дня для фахівців будівельних спеціальностей, такі як фізичні вправи, масаж, відвідування лазні, сауни. Висновки: встановлено, що професійно-прикладна фізична підготовка допомагає в ефективному розвитку професійно важливих фізичних якостей, профілактиці травматизму та професійних захворювань. Ключові слова: фахова передвища освіта, студент, викладач, стан здоров’я, професійно-прикладна фізична підготовка, будівельник.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Бас, О. А., В. І. Абасов, and Л. М. Ціж. "Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 11. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27196.

Full text

Abstract:

Актуальність. Дорсопатія – це група захворювань зі схожими клінічними проява- ми, характеризується процесами дистрофії, дегенерації і деструкції міжхребцевих дисків з послідовним ураженням заднього опорного комплексу і тіл хребців, що провокує больовий синдром тулуба і кінцівок та обмеження рухливості. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) дорсопатії поділяються на деформуючі дорсопатії, спондилопатії, інші види дорсопатій. Серед деформуючих дорсопатій найчастіше зустрічається остеохондроз хребта, що при- зводить до зниження фізичної активності пацієнтів, якості їх життя. Фізична терапія з правильно підібраними засобами дає стійкий терапевтичний ефект. Мета дослідження. проаналізувати вплив програми фізичної терапії на зменшення больового синдрому. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 10 жінок, які займались за розробленою програмою фізичної терапії (фізичні вправи, дозована ходьба, сегментарно-рефлекторний масаж). Тривалість курсу – один місяць. Результати дослідження та їх обговорення. За тестом Вернона і Майора після курсу терапії в усіх шкалах показники кращі від початкових. У пацієнток зменшилась інтенсивність болю, покращились працездатність, концентрація уваги, сон та можливість виконання побутових завдань. Після проходження фізичної терапії скарги на біль були поодинокими і тільки як залишкове явище після масажу або фізичних вправ, пальпаторно у всіх пацієнток визначався нормальний тонус м’язів. Больовий синдром характеризувався як легкий дискомфорт або ниючий біль після занять. Інтeнсивність болю за ВАШ вказує на слабкий біль, який не завдає пацієнткам ніяких труднощів у самообслуговуванні. Висновки. Розроблена програма фізичної терапії сприяла зменшенню больового синдрому у жінок з деформуючою дорсопатією шийного та грудного відділів хребта. Перспективи подальших досліджень. полягають у подальшому визначенні впливу різних методик масажу на зменшення больового синдрому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Балух, М. М. "Прикладна кінезіологія в фізичній реабілітації при нестабільності опорно-рухового апарату." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 29. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.22367.

Full text

Abstract:

Актуальність. Чи не найважливішою умовою правильної, злагодженої та продуктивної роботи будь-якої системи людського організму є принцип стабільності. Не є винятком і фундаментально вагомий опорноруховий апарат людини. Мета дослідження: показати застосування методів та засобів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації. Матеріали та методи. Ми спостерігали за реабілітаційним процесом осіб з остеохондрозом 2–3 ступеня. Були використані: ортопедичний огляд, мануально-м’язове тестування, МРТ, КТ. Результати дослідження та їх обговорення. Використання основного діагностичного методу прикладної кінезіології – мануального м’язового тестування – на початку реабілітаційного процесу людини дає можливість своєчасного виявлення морфофункціональних порушень з боку усіх м’язів організму. Особливістю використання кінезіологічного підходу в реабілітації є те, що стан м’язового тонусу вивчається не лише в спокої (як передбачено стандартними тестами у неврології та ортопедії), а й у динаміці (в русі), у безпосередньому взаємозв’язку з регулюючою функцією нервової системи. Застосування методів прикладної кінезіології на етапі розробки програми реабілітації дає змогу всебічно оцінити адаптаційні можливості м’язів до подальших фізичних навантажень. Як приклад, комплекси фізичних вправ у процесі підготовки військових спецпризначенців уже не носитимуть тренуючий характер, а лише суттєво посилять дисфункцію м’язово-зв’язкового апарату й загальну нестабільність суглобів нижніх кінцівок і хребта. Висновки. Використання методів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації дає змогу зрозуміти, що відбувається з м’язом не лише в статиці, а й у динаміці. Кінезіологічні методи можуть використовуватися і як монотерапія, і в комплексі реабілітаційного процесу. Перспективи подальших досліджень: використання засобів прикладної кінезіології на початковому етапі реабілітації дозволить зберегти наявні фізичні показники та покращити функціональні можливості організму людини в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дроздовська, С. Б. "Молекулярно-генетичні фактори розвитку гіпертрофії міокарда при інтенсивних фізичних навантаженнях." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (April 20, 2017): 19–25. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.1.19-25.

Full text

Abstract:

Мета: розглянути молекулярно-генетичні механізми розвитку гіпертрофії міокарда у відповідь на систематичні фізичні навантаження та встановити ключові фактори, що сприяють розвитку крайніх форм гіпертрофії, виявити спадкові фактори, які сприяють її розвитку. Методи: аналіз наукової та науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що схильність до розвитку гіпертрофії міокарда під впливом інтенсивних фізичних навантажень має спадкові особливості, які залежать від поліморфізмів генів та рівня їх експресії. До переліку таких генів належать гени білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, факторів росту та гени некодуючих РНК (мікрота довгих некодуючих РНК). Висновки. Дослідження поліморфізмів генів білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, некодуючих РНК та рівня їх експресії у відповідь на фізичні навантаження дозволять розкрити молекулярногенетичні механізми регуляції адаптаційної відповіді серцево-судинної системи та слугуватимуть основою створення методу неінвазивної діагностики схильності до розвитку патологічних форм гіпертрофії міокарда. Експресія генів некодуючих РНК є потенційним інформаційним маркером перебігу адаптаційних процесів до фізичних навантажень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Matveiko, Oksana, Serhii Romanchuk, Oleh Olkhovyі, Artur Oderov, Oleh Nebozhuk, Volodymyr Klymovych, and Maksim Babych. "Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан та працездатність військовослужбовців-ветеранів бойових дій." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(57) (March 31, 2022): 31–36. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-31-36.

Full text

Abstract:

Актуальність. Підтримання та забезпечення високого рівня бойової здатності військовослужбовців є необхідною та достатньою умовою успішного виконання ними завдання щодо захисту нашої держави. Професійна діяльність військовослужбовців характеризується підвищеним фізичним і психічним напруженням, впливом на функціональний стан та працездатність військовослужбовців, виконання ними завдань в особливих умовах, пов’язаних із ризиком для життя і здоров’я. Фізична підготовка є не лише важливим чинником, від якого залежить професійна реалізація військовослужбовців, але й впливає на виконання бойових завдань. З огляду на те, що Збройні Сили України приймають участь у бойових діях збільшилася кількість військово- службовців – ветеранів бойових дій. Більшість з них, мають фізичні та психологічні відхилення у стані здоров’я та функціональному стану. Необхідно шукати засоби, методики та комплекси фізичної підготовки, які б до підтримувати їх професійну працездатність. Мета роботи – вивчити механізми позитивного впливу коригу- ючої гімнастики на функціональний стан та працездатність військовослужбовців – ветеранів бойових дій. Методи – аналіз наукової та методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент, методи факторного аналізу. Результати. Факторний аналіз визначив, що після педагогічного експерименту факторна структура матриць істотно змінилася, особливо за першим та другим факторам. Фактор, інтерпретований нами як патологія серцево-судинної системи, після експерименту став другим за значущістю вкладу, а на перше місце вийшов фактор психомоторики. Висновки. Результати досліджень довели, що заняття фізичними вправами позитивно впливають на вдосконалення показників функціонального стану та працездатності військовослуж- бовців, які мали бойові травми або мають відхилення у стані здоров’я за результатами участі у бойових діях. Доведено, що всі військовослужбовці, незалежно від віку, спеціальності, місця дислокації та стану здоров’я повинні систематично займатися фізичними вправами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Tsyupak, Yuriy, Tatyana Tsyupak, Yuriy Tsyupak, Alexander Shwai, Ivan Vaskan, and Leonid Gnitetsky. "Рухова активність у структурі мотиваційно-ціннісних орієнтацій підлітків." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(46) (June 30, 2019): 48–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-48-54.

Full text

Abstract:

Актуальність. Важливий і невід’ємний чинник здорового способу життя школярів – належний рівень рухової активності. Результати наукових досліджень засвідчують, що в підлітків які навчаються в закладах загальної середньої освіти, спостерігаємо зниження рухової активності. Це зумовлює створення здоров’язберігального освітнього середовища й розробки мотиваційних засобів залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами. Мета дослідження – визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності в підлітків. Матеріал і методи дослід- ження. У досліджені взяли участь підлітки загальноосвітніх навчальних закладів №№ 9, 11, 26. м. Луцька. Для визначення рівня стану сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності, нами проведено анкетування. Анкета включала комплекс запитань, за допомогою яких можна визначити рівень інтересу до уроку з фізичної культури, мотиви до занять фізичними вправами та ставлення підлітків до форм фізичної активності. Результати дослідження. Результати дослідження засвідчили, що рівень інтересу до фізичного виховання й спорту в підлітків невисокий. Лише 9,8–19,5 % дівчат і 23,2–31,7 % хлопців мають високий рівень інтересу до рухової активності. Із віком у школярів простежуємо тенденцію до зниження інтересу до систематичних занять фізичними вправами. Водночас аналіз результатів анкетування виявив такі основні мотиви занять фізичною культурою для підлітків: можливість поліпшити стан здоров’я, мати гарну будову тіла, підвищити фізичну підготовленість, оволодіти технікою фізичних вправ й отримати добрі оцінки. І водночас дані анкетування демонструють, що 3–4 рази на тиждень виконують фізичні вправи лише 14,6–22,3 % дівчат і 17,3–31,2 % хлопців. Більшість учнів обмежують свою рухову активність лише обов’язковими уроками фізичної культури та, судячи з відповідей респондентів, вільний час заповнюють діяльністю, яка не має нічого спільного з активним дозвіллям і руховою активністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Козуб, С. В., and Ю. Є. Чечельницька. "РЕКРЕАЦІЇ ТА ФІЗИЧНІ ТРЕНУВАННЯ ДЛЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 56–61. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.7.

Full text

Abstract:

Питання подовження людського роду споконвіків було актуальним. З метою зміцнення здоров’я молоді, формування здорового покоління українців запропоновано через рекреацію зменшити негативні явища серед молодого покоління, досягти більшої активності різних груп населення через керовані прогулянки та інші види занять на свіжому повітрі. Визначено завдання оздоровчої фізичної культури під час вагітності. Запропоновано рекомендації для вагітних, які не обмежуватимуть їх у цей період, а навпаки, сприятимуть правильному і корисному розподіленню вільного часу. Мета розвідки полягала у дослідженні змін показників фізичного стану різних груп населення під час рекреації та фізичних тренувань, жінок у період вагітності. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічні методи; антропометричні методи дослідження; фізіологічні методи; методи математичної статистики. Перевірено статистичну значущість розходження показників до й після експерименту. Вирішено продовжувати дослідження вищезазначеного питання. Спостерігаються позитивні зміни показників фізичного стану різних груп населення після врахування наших рекомендацій, а саме поліпшення стану серцево-судинної і дихальної систем організму, підвищення рівня фізичної підготовленості, активності. Такі підходи у профілактиці порушень у стані здоров’я різних груп населення дозволяють покращити їхнє самопочуття, задовольнити потреби у сфері дозвілля, відпочинку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Zarivna, N. O., L. S. Logoyda, and O. B. Polyak. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11438.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами заочної форми навчання при викладанні спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів заочної форми навчання. Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування студентів заочної форми навчання з контролю якості лікарських засобів, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії. Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів» є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним та аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах та валідацію аналітичних методик. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами контролю якості лікарських засобів дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науковотворчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Zarivna, N. O., O. B. Polyak, L. S. Logoyda, L. S. Logoyda, N. V. Horlachuk, and B. O. Palasiuk. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ВІТЧИЗНЯНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 71–73. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10085.

Full text

Abstract:

Мета роботи – вивчення методичних аспектів викладання дисципліни “Фізичні методи аналізу” для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету ТДМУ імені І. Я. Горбачевського (денної форми навчання). Основна частина. Навчальна дисципліна “Фізичні методи аналізу” забезпечить студентів знаннями і вміннями щодо якісного та кількісного аналізу речовин, які в майбутньому дозволять компетентно виконувати свої професійні обов’язки у сфері контролю якості як субстанцій лікарських речовин (ЛР), так і готових лікарських засобів (ГЛЗ). Також студенти вивчають теоретичні основи вищевказаних методів та їх застосування у фармацевтичній галузі. На практичних заняттях вони знайомляться з Державною Фармакопеєю України [1] – конституцією лікарських засобів, у якій наведені монографії на конкретні субстанції ЛР, на ГЛЗ та описані відповідні методи аналізу, в результаті проведення яких оцінюють якість відповідного АФІ (активного фармацевтичного інгредієнта) тощо. При проведенні випробування “Тотожність” і “Кількісне визначення” субстанцій ЛР студенти визначають їх якісний склад та кількісний вміст, застосовують при цьому підхожі фармакопейні методи. Детальне і ґрунтовне вивчення теоретичних основ фізичних методів аналізу дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, а також реалізувати науково-творчий потенціал студентів, який збагачує їх знаннями і практичними навичками, що безпосередньо будуть використані у майбутній фармацевтичній практиці. Висновки. Таким чином, для підготовки майбутніх магістрів фармації важливе місце займає вивчення фізичних методів аналізу. Інтегруючи закони і методи багатьох наук, ця дисципліна стоїть на сторожі якості лікарських засобів, а значить, і здоров’я людини. Аналіз і введення у педагогічну діяльність сучасних положень, інноваційних прийомів та методів дозволить студентам систематизувати отримані знання та вміння їх використання у професійній діяльності, а також забезпечить їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Хоміцевич, Дмитро. "Фізична підготовка футболістів на етапі попередньої базової підготовки." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.011.

Full text

Abstract:

Мета: розглянути теоретичні питання фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: з метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання проведено аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури, теоретичних положень щодо фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Аналізуючи наукові джерела, розглянуто питання за результатами дослідження: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Описані завдання та дидактична мета етапу попередньої базової підготовки. Визначено місце фізичної підготовки юних футболістів у досягненні спортивного результату. Результати: встановлено, що вибіркове збільшення тренувальних навантажень на всіх етапах спортивної підготовки дітей та підлітків визначається закономірностями розвитку фізичних здібностей. Високий рівень розвитку результатів у юному віці оцінюється як сенситивний період та має основне значення для збільшення засобів впливу на певні фізичні якості. Одні дослідники вважають, що найкращим сенситивним періодом для розвитку сили у юних футболістів є вік 13-15 років, інші - 14-16 років. Висновки: аналізуючи наукові джерела, за результатами дослідження розглянуто питання: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Організовуючи тренувальний процес футболістів, необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості зростаючого дитячого організму. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем у хлопчиків 13–14 років суттєво обмежує можливість виконання тривалих інтенсивних навантажень. В результаті вивчення літератури встановлено, що відповідно до ігрового амплуа косплексна фізична підготовка (з акцентом на швидкісні та швидкісно-силові якості) юних футболістів 13-14 років є актуальним науковим дослідженням. Ключові слова: фізична підготовка; спортивне тренування; юні футболісти; попередня базова підготовка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Федоренко, С. М., О. Б. Лазарєва, В. В. Вітомський, and М. В. Вітомська. "Результати аналізу обмежень у трудовій діяльності пацієнтів ортопедичного профілю, яким рекомендована амбулаторна програма фізичної терапії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 89–97. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.89-97.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити особливості обмежень у трудовій діяльності серед амбулаторних пацієнтів до проходження курсу фізичної терапії. Методи. Опитувальник щодо обмежень у трудовій діяльності (Work Limitations Questionnaire). Розподіл пацієнтів на групи відбувався з використанням Міжнародної класифікації функціонування та за типами відношення до хвороби. Отримані дані оброблено методами математичної статистики. Результати. Виявлено достовірні відмінності між пацієнтами за шкалами «фізичні вимоги» та «вимоги до виробництва» в ході розділення їх на групи залежно від локалізації ушкодження. Зокрема, найбільшу відмінність отримано за шкалою «фізичні вимоги»: Ме (25 %; 75) при ушкодженнях у нижній частині тіла становила 58,3 (45,8; 70,8) %, а при ушкодженнях у верхній частині тіла – 50 (36,5; 58,3) %. З іншої сторони, при розподілі пацієнтів на групи залежно від психотипу достовірних відмінностей отримано більше, що свідчить про важливість врахування ставлення до хвороби та його вплив на різні аспекти продуктивності праці. Так, найбільша відмінність отримана за шкалою «управління часом»: Ме (25 %;75) у групі раціональних психотипів – 55 (35; 65) %, а у групі з нераціональних – 70 (55; 85) %. Висновки. При входженні у програму фізичної терапії пацієнти з ортопедичними порушеннями мають суттєві обмеження у трудовій діяльності. Отримані результати важливі для складання більш індивідуалізованих програм фізичної терапії з метою покращення динаміки показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Півень, О. П., and В. В. Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ФІЗИЧНІ ТРЕНУВАННЯ ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.5.

Full text

Abstract:

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Півень, О. П., and В. В. Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ФІЗИЧНІ ТРЕНУВАННЯ ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.5.

Full text

Abstract:

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Масік, Н. П. "Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 37. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.33961.

Full text

Abstract:

Актуальність. Згідно з рекомендаціями GOLD, головними цілями пульмонологічної реабілітації є зменшення симптомів, поліпшення якості життя і підвищення фізичної та емоційної участі пацієнта у повсякденному житті. Повноцінна реабілітаційна програма включає модифікацію способу життя, регулярні фізичні навантаження, заходи з корекції маси тіла, психологічну підтримку. Мета дослідження: оцінити ефективність реабілітаційних заходів у хворих на ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежено 182 хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії середнього віку 61,55 ± 13,57 років. Для кожного хворого підбирали індивідуальну програму реабілітації, з урахуванням специфічних фізіологічних та психопатологічних порушень, викликаних основним та супутніми захворюваннями. Застосовували заняття лікувальною фізкультурою та дихальною гімнастикою за методикою регламентованого управління диханням, що забезпечує відновлення нормального стереотипу дихання зі зменшенням обмеження повітряного потоку і попередженням розвитку ускладнень. Інтенсивність фізичних навантажень при цьому залежала від можливостей пацієнта. Переносимість фізичного навантаження оцінювалась хворими самостійно за допомогою тесту з 6-хвилинною ходою. Оцінку ефективності проводили через 10 тижнів реабілітаційного лікування. Результати дослідження. Встановлено зниження показника фізичного благополуччя якості життя у 75,27 % хворих, з них у 30,77 % молодих і 71,43 % старечого віку. Використання методики регламентованого дихання у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням у 85,71 % випадків вірогідно знижує задишку при фізичному навантаженні, сприяє позитивній динаміці клінічних симптомів, зокрема зменшенню респіраторних симптомів, покращенню показників зовнішнього дихання і зниженню потреби в медикаментозних препаратах. Показник фізичного статусу покращувався у половини хворих на ХОЗЛ. Дещо гірший показник відзначався серед людей старечого віку; цей показник залишався зниженим у 62,09 % осіб. Отже, методика регламентованого дихання із дозованим фізичним навантаженням адаптує хворих до зростаючого фізичного навантаження, сприяючи збереженню працездатності і покращенню якості життя. Висновки. Інтегрована в щоденне лікування пульмонологічна реабілітація здатна оптимізувати функціональний статус і зменшити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення проявів хвороби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Вітрова, Ю. О., С. П. Колісник, and С. П. Шавула. "Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 20. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.29565.

Full text

Abstract:

Актуальність. Мікроциркуляторне русло (МЦР) забезпечує обмін речовин між кров’ю і тканинами, залежить від процесів, які впливають на гемодинаміку, таких, наприклад, як фізичні навантаження. Діагностика порушень МЦР розширює можливості лікування, реабілітації та профілактики. Фізичні вправи впливають на гемодинамічні показники, мікроциркуляцію, підвищують толерантність до фізичних навантажень, тому використовуються як один з основних елементів лікування, реабілітації. Мета: шляхом аналізу динаміки показників офтальмоскопічного дослідження МЦР кон’юнктиви ока розробити алгоритм підбору фізичних вправ для покращення мікроциркуляції (МЦ), враховуючи типи реакцій серцево-судинної системи (ССС) на навантаження. Матеріали та методи. В ході дослідження виділили три групи вправ, які впливають на МЦР: динамічні аеробні, динамічні анаеробні, статичні анаеробні. Залучено 30 добровольців (15 жінок, 15 чоловіків) віком 15–33 (22,00 ± 2,73) роки. Кожен з учасників виконував три групи вправ в окремі дні. Проводили пульсоксиметрію, вимірювання артеріального тиску, пульсу, кількісну оцінку стану МЦР до проведення навантаження, відразу після них та через 5 хв. Статистичну обробку проводили стандартними методами біометрії. Результати дослідження та їх обговорення. При виконанні динамічних анаеробних Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження Вітрова Ю. О., Колісник С. П., Шавула С. П. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна вправ спостерігалася нормотонічна реакція ССС на навантаження у 73,3 % обстежуваних, а при статичних анаеробних та динамічних аеробних – у 60,0 %. При виконанні статичних і динамічних анаеробних вправ спостерігали значне покращення МЦ (OR = 2,91 та OR = 4,83 відповідно). Найбільше SaO2 підвищувалась при виконанні динамічних аеробних вправ (OR = 3,00). Висновки. Тип реакції ССС на фізичне навантаження – ключовий фактор індивідуального вибору типу вправ. При відсутності протипоказань рекомендовано поєднувати аеробні та анаеробні вправи. Найменший вплив на МЦР мають анаеробні динамічні вправи, особливо у осіб, що не курять, проте вже через 5 хв цей вид навантаження має найбільший позитивний вплив (OR = 4,83), особливо у осіб, що не курять (OR = 7,40), і зберігає найбільш тривалий ефект. Розроблений нами алгоритм дозволяє індивідуалізувати підходи щодо вибору типу навантаження та виявити групи пацієнтів, які потребують уваги фахівців фізичної та реабілітаційної медицини. Перспективи подальших досліджень. Тип реагування ССС на певний вид навантаження може відрізнятися у осіб різних вікових груп і потребує подальшого вивчення, особливо за присутності факторів ризику, шкідливих звичок, коморбідної патології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Lys, S. S., M. M. Semerak, and O. H. Yurasova. "Розроблення методу розрахунку процесу газифікації низькосортного палива у суцільному шарі на основі експериментальних досліджень." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290119.

Full text

Abstract:

Розроблено метод розрахунку процесу газифікації низькосортного палива, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, який є найбільш технологічно та конструктивно простим. Проаналізовано фізичні моделі процесу газифікації твердого палива, які дають змогу побудувати методику розрахунку параметрів робочого процесу у газифікаторі, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів, вигорання і газифікації вуглецю, що сприяє підвищенню екологічних показників та модернізації наявних інженерних методів розрахунку. Використано стандартизовані методи проведення досліджень процесу газифікації низькосортного палива. У процесі розроблення газогенераторної установки, що дає змогу виробляти синтез-газ, застосовано сучасні методи використання відповідних контрольно-вимірювальних пристроїв. Використано математичне планування експериментальних досліджень. Розроблено метод розрахунку процесу газифікації деревини, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів. На основі експериментальних досліджень складено матеріальний і тепловий баланси процесу газифікації деревини породи сосна (Pinus sylvestris). Показано, що під час газифікації соснової деревини невеликі втрати тепла виходять внаслідок винесення пилу і втрат вуглецю із золою і шлаком.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Грабик, Надія, Ірина Грубар, Ольга Гулька, and Василина Вовчанська. "Вплив кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів-спортсменів." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.24-29.

Full text

Abstract:

Анотація. Аналіз інформаційних джерел вказує на позитивні відгуки про вплив кросфітзанять на атлетів різних видів спорту. Для занять кросфітом характерні різноманітність засобів, високоінтенсивність, постійна мінливість тренувально-змагальної діяльності, яка вимагає максимальної концентрації, прояву силових, вольових якостей протягом тривалого часу. Беручи до уваги загальнозміцнювальну спрямованість кросфіт-тренувань, значна кількість фахівців говорить про доцільність введення елементів кросфіту в тренувальний процес представників різних видів спорту, в тому числі футболістів. Мета. Розробити методику кросфіт-тренувань для студентів, які відвідують секційні заняття з футболу, та експериментально перевірити її вплив на фізичний стан. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, фізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. У роботі запропоновано методику кросфіт-тренувань для студентів 17–18 років, які займаються в секції з футболу. Експериментальна методика включала три різні види тренувань: робота без урахування часу; робота з урахуванням часу; робота з урахуванням кількості раундів. З метою варіювання комплексу кросфіту через кожні 4–6 тижнів змінювали засоби впливу на різні м’язові групи. Методика була представлена трьома основними групами засобів: M – кардіо-вправи; G – вправи з обтяженням власною вагою; W – вправи з вагою. Доведено позитивний вплив методики кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів, які відвідують секційні заняття з футболу. Футболісти експериментальної групи, показали вищий рівень фізичної підготовленості та функціональних можливостей організму, ніж футболісти контрольної групи, які практикувати традиційну методику фізичної підготовки. Ключові слова: кросфіт-тренування, фізичний стан, фізична підготовка, студенти-футболісти, секційні заняття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Фешина, М., and О. Галкін. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТРАНСФЕКЦІЇ У КЛІТИННІЙ ІНЖЕНЕРІЇ." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231273.

Full text

Abstract:

Розвиток науки та промисловості позитивно вплинув на появу та вдосконалення технологій трансфекції як одного з провідних напрямків генної інженерії. На даний момент під трансфекцією розглядають різноманітні шляхи втручання у стан окремої клітини та проведення над нею специфічних маніпуляцій, що призведуть до зміни фенотипу вихідної клітини. У даній статті проведено огляд та аналіз основних методів трансфекції, які основані на невірусних методах впливу на клітину. Розглядаються види трансфекції, що відрізняються за строком впливу на клітину та за типом внесеної нуклеїнової кислоти. В процесі аналізу методів трансфекції були розглянуті фізичні методи трансфекції, методи трансфекції на основі хімічних речовин та методи трансфекції на основі часток. Ключові слова: генна інженерія; трансфекція; ДНК; РНК; ліпосоми; наночастинки

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Logoyda, L. S., and N. O. Zarivna. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 131–36. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10354.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами-іноземцями при викладанні фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів-іноземців. Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування іноземних студентів з фармацевтичної хімії, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії. Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю фармацевтичного аналізу є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним і аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія» дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науково-творчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Згурьский, Артем, and Наталія Чечер. "Аналіз існуючих підходів до процесу фізичної терапії пацієнтів з неспецифічним болем у попереку." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.85-89.

Full text

Abstract:

Резюме. Донедавна зарубіжними вченими було виконано численні дослідження, присвячені побудові та ефективності реабілітаційного процесу осіб різних вікових груп з різними проявами неспецифічного болю в попереку, але в жодному з них не описано ефективний, загальноприйнятий фізіотерапевтичний підхід у терапії осіб, які страждають на прояви неспецифічного болю в попереку. Мета. На основі аналізу сучасних наукових та клінічних досліджень проаналізувати існуючі підходи до процесу фізичної терапії осіб працездатного віку з проявами неспецифічного болю в попереку. Методи. Аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Проведений аналіз останніх наукових робіт показав, що існує багато досліджень, які описують фізичні та функціональні показники осіб, які страждають на різні прояви неспецифічного болю в попереку. Зазвичай, це патологія опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи. На сьогодні відсутні загальноприйняті фізіотерапевтичні підходи, що мають комплексний характер терапії неспецифічного болю в попереку.Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, неспецифічний біль у попереку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Асаулюк, Інна, and Віталій Кашуба. "Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів мистецьких спеціальностей." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.37-43.

Full text

Abstract:

Анотація. Проблемами професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей закладів освіти є збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді; потреба змістового доповнення розділу професійно-прикладної фізичної підготовки програми з фізичного виховання з огляду на особливості умов і характер праці майбутньої професійної діяльності студентів; необхідність системного підходу до використання форм, засобів і методів підвищення рівня розвитку їхніх професійно важливих якостей. Мета. На основі теоретичного аналізу та власних досліджень науково обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити дієвість концепції професійно-прикладної фізичної підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво» для підвищення рівня їхньої готовності до професійної діяльності. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, абстрагування, контент-аналіз, тестування. Результати. Фізичне благополуччя, рівень фізичної підготовленості та фізичної активності, функціональний стан організму, прикладні навички було обрано як базові поняття, що є власними векторами під час розробки навчальних програм з прикладної професійної фізичної культури для студентів мистецьких спеціальностей. У дослідженні обґрунтовується доцільність акцентованого виховання індивідуальних фізичних і спеціальних характеристик, життєво важливих для високопродуктивної роботи майбутнього фахівця в даній сфері, а також набуття комплексу прикладних навичок використання засобів фізичного розвитку. Ключові слова: фізичне виховання, прикладна професійна фізична культура, концепція, технологія, фізичний стан.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Gavlovsky, A. D., I. A. Golovanova, and N. V. Kharchenko. "АНАЛІЗ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10479.

Full text

Abstract:

Мета. Аналіз соціально-психологічної реабілітації учасників операції об’єднаних сил. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 1043 учасники ООС для визначення стресового розладу за Місісіпським опитувальником. Для узагальнення даних використовувався статистичний метод. Результати. Стаття присвячена психологічній допомозі, що включає в себе психологічну підтримку і психологічну реабілітацію. Психологічна допомога необхідна всім військовослужбовцям, котрі беруть участь у військових діях. Розглядаються види психологічних станів. Доведена орієнтовна тематика бесід із військовослужбовцями в контексті психологічної просвіти: етапи переживання травмуючої події, обставини, що впливають на переживання психотравмівної події, шкідливість вживання алкоголю у стресовій ситуації, способи покращення фізичного та психічного здоров’я військових, профілактика постстресових розладів, особливості адаптації до умов перебування в зоні бойових дій, та ін. Проаналізований розвиток реакції нормальної людини на небезпечну подію. Розглянуті діагностичні критерії дезадаптації особистості. Проаналізована командна робота фахівців, що включає висококваліфікованих психологів, що сертифіковані у різних модальностях психотерапії: гештальттерапія, символдрама, психодрама, психосоматика, сімейна системна психотерапія, які спільно складали сценарій щоденної роботи з учасниками АТО, відповідно до їх запитів. Така різноманітність у підходах до психотерапії дала змогу більш системно підійти до вирішення конкретних психологічних проблем військових, які мають різний ступінь травматизації та особистісної дезінтеграції. Приділена увага психологічній реабілітації, спрямованій на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей. Розглянуті види фізичної реабілітації. Фізична реабілітація включає: лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію, кінезотерапію, егротерапію, консультування, мануальну терапію, рефлексотерапію, фітотерапію, гомеопатичну терапію, ароматерапію, природні фізичні чинники, загартування. Дано визначення соціальній реабілітації, що означає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті. Висновки. Після проходження вищеописаних заходів демобілізовані ветерани почували себе краще, при опитуванні, як зазначають респонденти, їх психологічний стан покращився.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Voitovych, Iryna, Vasyl Voitovych, and Viktoriia Petrovych. "Особливості організації секційних занять із фізичної культури в школі." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(53) (April 1, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-19-25.

Full text

Abstract:

Актуальність. Основним завдання предмету «Фізична культура» в школі є гармонійний фізичний розвиток дітей та формування в них звички здорового способу життя. Виконання цього завдання вимагає від учителів уміння сформувати в учнів інтерес до фізичної активності, розуміння її важливості у власному житті. Цього можна досягти шляхом використання індивідуального підходу та врахування вподобань учнів під час позаурочних секційних занять, які є безкоштовними та не передбачають зміни місця навчання. Мета роботи полягає у визначенні й обґрунтуванні головних аспектів організації секційних занять із фізичної культури. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців і систематизація отриманих результатів, метод теоретичного моделювання. Результати дослідження. Позакласна робота з фізичної культури вимагає значної гнучкості та мобільності форм, методі і засобів організації навчання. Вони повинні підбиратись із врахуванням інтересу та можливостей учнів і містити «вільний» час на опанування чогось нового, активного відпочинку чи вдосконалення окремих напрямів у фізичній підготовленості. На заохочення учня до цих занять можуть впливати як усвідомлені, так і неусвідомлені фізіологічні потреби, також не можна виключати зовнішніх факторів (загальносуспільні цінності, вплив друзів, батьків тощо). Важливим завданням секційної роботи є розвиток морально-вольових якостей школярів (цілеспрямованість, рішучість, сміливість, наполегливість, взаємодопомога, довіра тощо). Крім того, позаурочні заняття потрібно розглядати як засіб психологічного розвантаження, переключення уваги з буденних справ на улюблену фізичну активність, яка повинна здійснюватися якнайбільше на відкритому повітрі під керівництвом кваліфікованого педагога. Висновки. Визначено основні фактори планування та організації різних видів секційних занять; розроблено схему їх взаємодії, що формується навколо особистості учня, з урахуванням його життєвої мети та мотивації, адекватному та оптимальному підборі методів і засобів фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Е. Н. Лысенко, Н. П. Еременко, and В. В. Соколов. "Реалізація функціонального потенціалу й особливості прояву спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів у циклічних видах спорту." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 37–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.37-46.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити значення рівня загального (базового) функціонального потенціалу організму кваліфікованих веслувальників-байдарочників для подальшої його ефективної реалізації в умовах виконання спеціальних тренувальних і змагальних навантажень. Методи. Визначалася фізична працездатність спортсменів і реакція дихальної і серцево-судинної систем у реальному масштабі часу «breath-by-breath» (ергоспірометричний комплекс «Oxycon Pro», VIASYS Health) на максимальні і стандартні фізичні навантаження (тредміл LЕ-200 CЕ, веслувальний ергометр «Paddlelite»). Результати. Для спортсменів-лідерів на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках характерний високий рівень фізичної працездатності і більш високий рівень реалізації аеробних можливостей організму в умовах виконання фізичної роботи різного характеру енергозабезпечення та проходження контрольної дистанції 1000 м. Спортсменівлідерів на дистанції 200 м відрізняв знижений рівень фізичної працездатності, який поєднувався з незначним рівнем аеробних можливостей і більшою часткою анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні. Зі збільшенням максимальної потужності тестувальної роботи, досягнутої спортсменами-веслувальниками в лабораторних умовах, відзначається збільшення швидкості проходження контрольної дистанції 1000 м, що свідчить про збільшення рівня спеціальної працездатності і рівня тренованості спортсменів. Висновки. За результатами виконання тестових навантажень у лабораторних умовах, що дозволяють визначити аеробні та анаеробні можливості організму спортсменів, можна прогнозувати рівень спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів-веслувальників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Bekas, Olga, Yulia Palamarchuk, Svitlana Nesterova, and Alla Sulyma. "Індивідуалізація оцінки розвитку рухових якостей юних борців на основі соматотипування." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 135–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-135-142.

Full text

Abstract:

Актуальність. Актуальність роботи зумовлена індивідуальним підходом до контролю фізичної підготовленості юних спортсменів, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Основними критеріями індивідуалізації обрано вік, стать та соматичний тип. Завдання роботи – за результатами педагогічних тестувань фізичних якостей здійснити комплексний аналіз загальної й спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів 11–12 років різних соматотипів, провести кореляційний аналіз і встановити парні взаємозв’язки між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості в дзюдоїстів в 11–12 років; розробити критерії оцінки загальної й спеціальної фізичної підготовленості борців 11–12 років на основі встановлення їхніх соматотипів. Методи роботи. Установлення соматотипу в юних спортсменів здійснювали за схемою В. Г. Штефка, А. Д. Островського в модифікації С. С. Дарської (1975). Методика передбачає застосування соматоскопії та соматометрії й виділення чотирьох типів тілобудови – астеноїдного, торакального, м’язового й дигестивного. Під час педагогічного тестування проводили стандартні та спеціальні рухові тести, за допомогою яких характеризували розвиток фізичної підготовленості дзюдоїстів. Для встановлення взаємозв’язку між досліджуваними показниками проводили ранговий кореляційний аналіз за Спірменом. Шкалу оцінки результатів рухових тестів розробляли, застосовуючи правило 3-х сигм. Результати. У дослідженні взяли участь дзюдоїсти 11–12 років торакального, м’язового та дигестивного соматотипів (усього 43 особи). Під час дослідження використали 22 рухові тести, які відображають загальну та спеціальну підготовленість дзюдоїста. За результатами застосування 15-ти з них виявлено достовірні відмінності показників у представників різних соматотипів. Достовірно вирізняються своїми показниками дзюдоїсти м’язового соматотипу. Застосування комплексу рухових тестів дало змогу отримати повну інформацію про ефективність тренувального процесу юних дзюдоїстів. Із метою уніфікації педагогічного контролю та визначення найбільш інформативних тестів проведено кореляційний аналіз показників загальної й спеціальної фізичної підготовленості юних дзюдоїстів за результатами 22 рухових тестів. У процесі дослідження виявлено парні кореляційні зв’язки великої сили між параметрами, які характеризують швидкість, швидкісну силу та спеціальну фізичну підготовленість. За результатами педагогічного тестування розроблено оцінну шкалу результатів у балах. Обґрунтовано доцільність його застосовування в процесі педагогічного контролю дзюдоїстів 11–12 років із різними соматотипами. Комплекс тестових завдань має просту технічну характеристику, охоплює всі фізичні здібності й ті форми їх прояву, до яких пред’являються підвищені вимоги в спортивній боротьбі. Висновки. Отримані нами результати дають змогу тренерам легко здійснювати науково обґрунтований добір найбільш інформативних рухових тестів із метою якісного педагогічного контролю розвитку фізичних якостей борців 11–12 років. Розроблену нами п’ятибальну шкалу оцінки результатів тестувань фізичних якостей доцільно застосовувати в процесі педагогічного контролю за навчально-тренувальним процесом дзюдоїстів 11–12 років з урахуванням їхніх соматотипів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Semeniv, B. S., M. М. Stahiv, I. D. Yakymyshyn, T. G. Prystavskyi, and A. L. Kovban. "Вплив психофізіологічних та фізичних факторів на структуру професійної підготовки студентів біолого-технологічного факультету." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 5, 2017): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7625.

Full text

Abstract:

Профільна фізична підготовка розглядається як один з напрямів системи фізичного виховання, яка повинна формувати прикладні знання, фізичні, психологічні й спеціальні властивості, уміння й навички, що забезпечують об’єктивну готовність людини до успішної професійної діяльності. Особливу увагу в засвоєнні трудових навичок і в адаптації організму молодої людини до професії займають спеціальні засоби фізичної культури, в основі яких міститься перенесення фізичних якостей і рухових навичок, що і є одним з важливих питань в теорії фізичного виховання. Перенесення фізичних якостей і рухових навичок слід розуміти як вплив занять фізичними вправами на ті чи інші види діяльності людини. В кожній руховій дії можна виділити її головну сторону, яка полягає в переважному вияві й розвитку певних якостей і навичок. Спеціально направленими методами фізичної підготовки можна тренувати ті психологічні й фізіологічні механізми, які визначають функціональні можливості людини в процесі її трудової діяльності. Завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб вміло та цілеспрямовано використовувати спеціальну фізичну підготовку для підвищення працездатності фахівця.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi, and Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.

Full text

Abstract:

Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Сорокопуд, Марія Андріївна. "Хмарні засоби навчання фізики." New computer technology 12 (December 25, 2014): 317–21. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.727.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є огляд хмарних засобів, які можуть бути використані в процесі навчання фізики у вищій школі. Задачами дослідження є аналіз основних варіантів використання хмарних технологій у навчальному процесі, класифікація хмарних засобів навчання фізики, вибір віртуальних фізичних лабораторій та моделюючих програмних засобів. Об’єктом дослідження є процес навчання фізики у вищих навчальних закладах. Предметом дослідження є використання хмарних засобів в процесі навчання фізики у вищій школі. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій. Результати дослідження. В роботі виділено та розглянуто віртуальні фізичні лабораторії та моделюючі програмні засоби, за допомогою яких стає можливою візуалізація фізичних процесів та активізація навчальної діяльності студентів з фізики. Основні висновки і рекомендації. Дослідження та впровадження в практику діяльності вищих навчальних закладів хмарних технологій надасть можливість створити освітнє середовище для студентів і викладачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Бондар, Анастасія, Ірина Петренко, and Олександр Томенко. "Сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.009.

Full text

Abstract:

Мета: виділити сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні на підставі узагальнення наукових доробок вітчизняних вчених. Матеріал і методи: теоретичні та практичні дослідження вітчизняних вчених, офіційні документи, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати: в умовах євроінтеграції нашої країни слід дотримуватися введених Європейським Союзом норм і стандартів, які регулюють питання рухової активності і спорту, на державному рівні слід розробити дорожню карту розвитку спорту відповідно до завдань і напрямів, зазначених у Білій книзі Європейсько Союзу. Назріла необхідність виокремлення сфери спорту на законодавчому і організаційному рівні, тому у науковий обіг та у нормативно-правове поле, відповідно до європейського законодавства, доцільно вводити поняття «сфера спорту» для окреслення діяльності фізкультурно-спортивних організацій та інших суб’єктів господарювання, які надають фізкультурно-спортивні послуги та проводять діяльність за такими напрямами, як оздоровча фізична активність, спорт у освіті та навчанні, масовий спорт і спорт для всіх, спорт вищих досягнень та професійний спорт. Поняття «фізична культура» доцільно залучати до наукового та суспільного обігу для окреслення діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ. Ці питання слід врегулювати на законодавчому рівні і внести відповідні зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та підзаконні акти, що регулюють сферу спорту. Висновки: сучасними тенденціями управління фізичною культурою і спортом в Україні є перехід на європейські стандарти, зміна механізмів впровадження державної політики, децентралізація влади, розвиток ринку та підвищення якості фізкультурно-спортивних послуг завдяки введенню державних стандартів. Ключові слова: фізична культура, спорт, сфера фізичної культури і спорту, сфера спорту, фізкультурно-спортивні організації, управління, децентралізація, реформа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Литовський, Олександр, and Сергій Шевченко. "ВИЯВЛЕННЯ, ВИЛУЧЕННЯ ТА УПАКОВКА СЛІДІВ РУК ПРИ ОГЛЯДІ МІСЦЯ ПОДІЇ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 322–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-61.

Full text

Abstract:

Розглянуті основні методи виявлення слідів рук, а саме візуально-оптичні, фізичні методи, фізико-хімічні методи та хімічні методи. Аналіз обстановки місця події, загальний вигляд предметів, зміни, внесені злочинцем до первісної обстановки, і уявна її реконструкція, а також вид слідів рук і місце їх виявлення - все це дає можливість вирішувати деякі питання в процесі попереднього дослідження слідів рук безпосередньо в ході огляду. Можливості виявлення слідів рук порошками, а також способи підготовки поверхонь перед використанням порошків, прийоми їх нанесення, особливості виявлення слідів рук за допомогою порошків на різних поверхнях. План рекомендацій які використовують при огляді місця події. Особливості опису виявлених та вилучених слідів папілярних узорів в протоколі слідчої дії. Правила пакування предметів зі слідами яких повинно дотримуватися, що виключають пошкодження або знищення слідів в процесі транспортування і подальшого зберігання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

ІЛЬЧЕНКО, Анастасія, and Олена НЕСЕН. "ВИКОРИСТАННЯ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНОК ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 131–43. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-131-143.

Full text

Abstract:

Мета роботи полягає у складенні віршованих фізкультхвилинок, виконання яких сприятиме оволодінню учнями лексичною компетентністю на уроках англійської мови у закладах початкової освіти відповідно до затвердженої навчальної програми для першого року навчання. Завданням роботи є аналіз присвячених обраній тематиці наукових та методичних джерел; вивчення змісту програми предмета «Англійська мова» для учнів першого класу; складення віршів та підбір простих і зрозумілих для дітей рухів відповідно до змісту обраних тем шкільної програми. Для досягнення поставленої мети було проведено аналіз наукової та методичної літератури, а також контент аналіз програми предмета «Англійська мова» для учнів першого року навчання. Висвітлено основні методи навчання англійської мови в русі, серед яких: «total physical response», метод асоціативних символів, ігровий метод «move-about games», спортивний метод Громико. Теоретично обґрунтовано користь використання спеціально складених фізкультхвилинок під час уроків англійської мови з метою одночасного вирішення освітнього й оздоровчого завдань, що полягають у зацікавленні учнів новою темою та закріпленні раніше вивченого матеріалу, а також переключенні уваги учнів на фізичні рухи, зняття напруження у м’язах, поліпшення емоційного фону навчально-виховного процесу відповідно. Встановлено перелік тем навчальної програми дисципліни, запропонованих для вивчення на першому році навчання в початковій школі; визначено об’єм необхідного для засвоєння дітьми лексичного матеріалу. Підібрані та запропоновані до використання фізкультхвилинки складені з урахуванням вимог до змісту навчальної програми предмету «англійська мова» для учнів першого року навчання; фізіологічних потреб організму дітей молодшого шкільного віку; особливостей протікання окремих психічних процесів дитини. Застосування авторських фізкультхвилинок розглядається як один із методів навчання англійській мові у русі. Практична значущість результатів дослідження полягає в підвищенні ефективності опанування учнями першого класу лексичних одиниць з урахуванням їхніх вікових, фізичних та психічних особливостей. Ключові слова: фізкультхвилинка, лексична компетентність, школярі, методи навчання, здоров’язбереження, англійська мова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

ОСІПОВ, ВІТАЛІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 241–50. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-241-250.

Full text

Abstract:

Необхідність удосконалення системи медичної реабілітаційної допомоги в Україні, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів, дефіцит кваліфікованих фахівців у сфері фізичної реабілітаційної медицини стали поштовхом до запровадження нових професій: “лікар фізичної та реабілітаційної медицини”, “фізичний терапевт”, “ерготерапевт”, “асистент фізичного терапевта”, “асистент ерготерапевта”, що дозволить сформувати мультидисциплінарну модель реабілітації, яка запроваджена в усьому світі. Це будуть професіонали в галузі охорони здоров’я з вищою освітою, які займаються не лише відновленням втрачених чи обмежених функцій руху та координації, але і заново навчать людину жити в нових для неї умовах, допомагаючи їй досягти максимальної самостійності та незалежності в побуті. Спеціальність “фізична терапія” відноситься до галузі охорони здоров’я, але впродовж двох десятиліть її формування в Україні відбувалося без участі Міністерства охорони здоров’я, розвивалася вона як окрема освітня та наукова спеціальність у галузі освіти і науки “Фізичне виховання та спорт”, що спричинило відставання професійного рівня фахівців від сучасних вимог реабілітаційної медицини. У зв’язку з цим перед науковою і педагогічною спільнотою постали принципово нові завдання щодо професійної підготовки фахівців нової, наближеної до європейського рівня генерації. У статті розкрито особливості професійної діяльності фізичних терапевтів у галузі охорони здоров’я, виокремлено їх професійні функції та кокретизовано аспекти клінічного та позаклінічного напрямів роботи. Розглянуто зміст загальних та спеціальних фахових компетентностей і результатів навчання майбутніх фізичних терпевтів згідно з вимогами Державного стандарту підготовки бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії. Застосовано аналіз літературних джерел, інформаційних і законодавчих документів, аналіз та синтез, методи аналогій, абстрагування та узагальнення. Ключові слова: система медичної реабілітації, професія, фізичний терапевт, ерготерапевт, професійні функції, загальні та фахові комптентності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Pryshva, Oles, Ivan Glukhov, and Nikolay Kruglik. "Активізація фізичної активності високої інтенсивності чоловіків у літній період складовими способу життя." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(48) (December 31, 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-61-67.

Full text

Abstract:

Актуальність. Фізична активність високої та середньої інтенсивності – важлива складова здоров’я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними та природніми засобами складових способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, враховуючи фактори сезонності. Мета дослідження полягає у аналізі ефективності методу природньої активізації ФАВІ чоловіків молодого та середнього віку корекцією енергетичного балансу організму у літній сезон. Методи дослідження: на першому етапі досліджувався фізичний стан чоловіків, їх фізична активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховувались ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі та відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювались із повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних та рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувались даних моделей, по закінченню порівнювались показники фізичного стану із початковими результатами. Результати: основу експериментальних моделей констатуючого експерименту склали відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП − 44,58 %, загальній фізичній активності – 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів – 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів – 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів – 10,04 %. Основу моделі способу життя чоловіків у формуючому експерименті склали індивідуальні ІП – Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу якого притримувались чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ дозволило збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ, на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ на 25,08 %; затраченого часу занять на 11,41 %. Позитивні зміни були відмічені у фізичному стані чоловіків. Висновки: Розроблена методика природньої активізації ФАВІ чоловіків складовими способу життя, на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня у літній період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Головатенко, І., and A. Писаренко. "Методи моделювання кібер-фізичних систем." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 39 (December 15, 2021): 74–83. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247413.

Full text

Abstract:

Об’єктом дослідження є кібер-фізична система. У статті розглянуті найбільш перспективні, з точки зору повноти опису, підходи до моделювання кібер-фізичних систем. Виконано аналіз підходів до моделювання кібер-фізичних систем.Метою роботи є огляд підходів побудови кібер-фізичних систем. Для досягнення мети пропонується розглянути три методи побудови кібер-фізичних систем: підхід на основі метамоделі FCA, підхід на основі BPMN та model-based підхід та проведення моделювання кібер-фізичної системи обраними методами. Бібл. 9, іл. 7.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Петровська, Тетяна, Віталій Сергієнко, and Ольга Красницька. "Психофізичний та соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 96–103. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.96-103.

Full text

Abstract:

Анотація. Погіршення фізичного та психічного здоров’я, складність соціалізації дітей молодшого шкільного віку внаслідок зменшення часу на фізичне виховання у школі, переважну їх інтелектуальну зайнятість, систематичну роботу з гаджетами спонукають до організації позашкільної рухової активності, спрямованої на психофізичний та соціальний розвиток молодших школярів. Мета. Визначити особливості психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате. Методи. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел, педагогічні, соціологічні, медико-біологічні методи, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате, що містить шість блоків: пізнавальний, загальної фізичної підготовки, спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, соціально-комунікативний, тестування. Установлено позитивний вплив спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате на показники психофізичного розвитку молодших школярів, зокрема функціональний стан серцево-судинної системи, фізичну та розумову роботоздатність, фізичну підготовленість, що проявляється в розвитку психомоторних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координації), зорової та слухової пам’яті, покращенні процесів переключення й розподілу уваги, збільшенні обсягу уваги. Доведено, що заняття карате сприяють соціальному розвитку, успішній соціалізації дітей і соціальній адаптації до нового соціального середовища. У процесі занять молодші школярі опановують нові соціальні ролі, норми та правила, формують соціальні якості й уміння, лідерські, морально-етичні якості та цінності, адекватну самооцінку, внутрішню позицію, навчаються встановлювати соціальні контакти й будувати взаємостосунки. Ключові слова: молодші школярі, соціалізація, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, розумова працездатність, соціальні норми, ролі, якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж, and В. П. Констанкевич. "АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Full text

Abstract:

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Методи фізичні'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles