Journal articles: 'Методи експертних оцінок'

1

Мартинова, Олена, and Олександра Шевченко. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 259–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-52.

Full text

Abstract:

Питання вдосконалення методів управління набувають дуже важливе значення. У зв’язку з цим все ширше використовуються експертні методи, під якими розуміють комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур, спрямованих на отримання від фахівців інформації, необхідної для підготовки та вибору раціональних рішень. У статті розглянуто теоретичні питання, сутність та особливості використання методу експертних оцінок. Представлено рекомендації щодо практичного використання методу експертних оцінок на різних прикладах. У статті узагальнено переваги та недоліки різних методів експертних опитувань: обговорення, колективна генерація ідей та закрите обговорення. Розглянуті аспекти застосування методів експертних оцінок в економічних дослідженнях дають можливість достатньо швидко оцінити ризики і прийняти оптімальні рішення в управлінні економічними процесами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Yemelyanov, Volodymyr, Ihor Kovalenko, and Nadiia Honcharova. "Експертні оцінки у питаннях державного управління сферою вищої освіти." Public Administration and Regional Development, no. 11 (March 31, 2021): 166–89. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.08.

Full text

Abstract:

У роботі розглядається використання експертних оцінок у вирішеннях питань державного управління сферою вищої освіти з метою прогнозування чисельності потенційних студентів, що є пріоритетним завданням розвитку як системи вищої освіти в цілому, так і окремого закладу вищої освіти (ЗВО). Метою роботи є розгляд технології експертного оцінювання факторів привабливості ЗВО, основаної на комплексному застосуванні ряду методів аналізу групових експертних оцінок з подальшим формування ранжувань факторів переваг абітурієнтів при вступі до університету. У статті розглядаються основні етапи і методи проведення експертизи й її важливість при прогнозуванні кількості абітурієнтів, які бажають вступити до конкретного університету. У рамках технології експертного оцінювання розглядаються такі методи аналізу групових експертних оцінок, як: метод середніх арифметичних рангів, метод медіани рангів і метод Кемені. Всі вони дають приблизну сходимість. Розглянута інформаційна технологія може знайти своє місце в інформаційно-аналітичній системі «Абітурієнт» і мати позитивний вплив на роботу приймальної комісії в плані прогнозування переваг вступників до ЗВО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Prokopiv, М. М., and G. O. Slabkiy. "НАПРЯМИ І ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В БОРОТЬБІ ІЗ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИМИ ХВОРОБАМИ У МЕГАПОЛІСІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 21, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11613.

Full text

Abstract:

Мета: розробити та представити напрями і форми діяльності системи громадського здоров’я в боротьбі із цереброваскулярними хворобами у мегаполісі. Матеріали і методи. При виконанні роботи використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, описового моделювання. Використовуючи метод експертних оцінок, встановлено напрями діяльності служби громадського здоров’я в боротьбі із цереброваскулярними хворобами. Експертами виступили 25 кваліфікованих спеціалістів. Методичною базою дослідження став системний підхід. Результати. Експертним шляхом встановлено напрями і форми діяльності системи громадського здоров’я в боротьбі із цереброваскулярними хворобами. Найвищу оцінку експертів отримала інформаційно-просвітницька комплексна робота з питань профілактики та наслідків цереброваскулярних хвороб та мозкових інсультів на рівні громади, організованих колективів і сімей, а найнижчий рівень оцінки отримала індивідуальна інформаційно-просвітницька робота. Експерти підтримали необхідність епідеміологічного нагляду за ризиками розвитку цереброваскулярних хвороб та мозкових інсультів, адвокації з формування здоров’язбережувального профілю міста, комунікацій та соціальної мобілізації в інтересах збереження та зміцнення здоров’я населення міста. Отримані результати стали основою для розробки моделі інформаційно-комунікативної роботи системи громадського здоров’я з боротьби із цереброваскулярними хворобами. Висновки. Використання запропонованих напрямів і форм діяльності системи громадського здоров’я в боротьбі із цереброваскулярними хворобами у мегаполісі дозволить знизити темпи захворюваності та смертності населення внаслідок цереброваскулярних хвороб та мозкових інсультів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Субіна, Т. В. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ОРГАНАХ ДФС УКРАЇНИ." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 123–35. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.123-135.

Full text

Abstract:

Формування інформаційного права як науки створює базис для формування у майбутньому комплексної галузі інформаційного права, тим самим формуючи новий рівень правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері із забезпеченням інформаційної безпеки суспільства і держави. У статті проаналізовано генезис наукових думок щодо аналізу правового регулювання інформаційних відносин та ряду основоположних методичних, принципових положень інформаційного законодавства, яке є публічно-правовою основою такої юридичної інституції, як інформаційне право. Актуальним для цього дослідження є застосування синергетичного методу до визначених передумов, що утворюють і розвивають систему інформаційної безпеки органів ДФС України. Під час дослідження особливо звертали увагу на системний підхід дослідження, що полягає у з’ясуванні організації ДФС України як цілісної системи, яка має своїх суб’єктів, об’єктів, форми, методи, цілі, завдання, функції. При дослідженні системних ознак ДФС України окрема увага зверталася на статистичні, структурні, динамічні компоненти та властивості, їх внутрішні та зовнішні прояви, функціональні зв’язки, взаємодію з середовищем. При цьому також застосовано методи аналізу, синтезу та інші. На нашу думку, одним із найголовніших методів дослідження інформаційної безпеки органів ДФС України є кібернетичний. Він розглядає правові реальності з позиції соціального управління. У межах кібернетичного підходу важливу роль відіграють знання законів та ін. Предмет дослідження у межах кібернетичного підходу окреслюється проблемами системності дії права, механізму правотворчості та правозастосування. Досліджено природу фінансового та адміністративного права, що ґрунтується на методі кібернетики – на владному (управлінському) методі. Природа цивільного права базується переважно на методі енергетики – самоорганізації, першоджерела якої формуються у приватному праві. Визначено методи евристики: формально-евристичного та інтуїтивно-евристичного. Домінуюче положення серед цих методів займають такі: експертних оцінок і оцінки критичної маси інформації. За допомогою цих методів, зокрема, здійснюється оцінка функціонування систем інформаційної безпеки, когнітології – науки про знання та морально-етичні методи. У статті досліджено організацію інформаційного забезпечення управлінської діяльності, яка базується на принципах логістичного підходу та герменевтичного підходу, зазначено найбільш поширений підхід дослідження – історичний, що дозволяє дослідити еволюцію розвитку та змін органів ДФС України, формально-логічний метод передбачає вивчення функціонування органів ДФС України як окремого інституту державної служби за допомогою законів формальної логіки через використання понять, суджень, висновків, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та інших засобів формальної логіки та нормативно-логічний аналіз, який дозволяє оцінювати ефективність нормативно- правового забезпечення органів ДФС України. Експеримент передбачає можливість перевірки обґрунтованості й доцільності будь- яких структурних змін в органах ДФС України. Метод показників дозволяє отримувати інформацію на основі аналізу показників у різних типах документів. Важливим є також використання методів економічного аналізу (балансовий, нормативний, програмно-цільовий); економіко-математичні методи (лінійного програмування, кореляційно-регресивний тощо); методи моделювання (планування, матричні, економіко-статистичні); метод історичних аналогій; метод експертних оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Pidvysotskyi, Yan. "ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ СТРУКТУРОВАНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 3 (April 4, 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0105.

Full text

Abstract:

Підходи до оцінки ризиків структурованих фінансових інструментів, а саме цінних паперів, забезпечених активами, у сучасній фінансовій інженерії є недостатньо систематизованими. Причинами цього можуть стати розмаїття ризиків, які банк бажає уникнути, передавши в управління іншим сторонам; неналежна увага до селекції позичальників; відсутність консолідації з питань формування єдиної методики оцінки типових ризиків. Автор подає для аналізу три головні види ризиків, з якими стикається банк у процесі здійснення сек’юритизації: ризик дострокового повернення кредиту, ризик зміни процентної ставки та ризик дефолту контрагента. У основі оцінок лежать фактори часу та події, які за певних умов можуть критично впливати на грошові потоки фінансових установ. Ризики дострокового повернення пов’язані з розрахунком усереднених значень часу до настання виплат за кредитами, однак уніфікована методика оцінки у банківській практиці наразі відсутня. Оцінка ступеню ризику супроводжується обрахунком процентного приросту до базової ціни з незмінною доходністю. Приріст відображає ризик зміни процентної ставки протягом певного часу. Особливу увагу у статті автор приділив аналізу методів оцінки дефолту контрагента структурованого інструменту. Встановлено, що методика Е. Альтмана за різних умов економічного середовища може давати суперечливі результати. Тому в останні роки оптимальними моделями оцінки ризику дефолту можна вважати моделі нечітко-нейронних мереж. Взята за основу методика О.А. Недосєкіна показує ступінь ризику банкрутства позичальника, спираючись на методи експертних оцінок. З одного боку, модель нечітко-нейронних мереж може давати наближені до істини результати, з іншого – на точність результату може впливати асиметрія інформації, на основі якої будує оцінку певний експерт. В такому ключі ця модель потребує подальших вдосконалень, які пропонують сучасні японські вчені на основі критерію Мамдані. Таким чином, проблематика оцінки кредитних ризиків структурованих інструментів залишається актуальною у сучасних наукових колах та потребує вироблення спільних ідей уніфікації методик, які пропонуються сучасною наукою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Зантарая, Георгій, Русудан Арканія, and Костянтин Ананченко. "ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ТАЕКВОНДИСТІВ 11-12 РОКІВ." Слобожанський науково-спортивний вісник 77, no. 3 (June 6, 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.007.

Full text

Abstract:

Мета: оптимізація процесу навчання техніко-тактичним діям юних таеквондистів 11-12 років. Матеріал і методи: з метою проведення експерименту були укомплектовані дві групи. Експериментальна та контрольна групи складалися по 12 спортсменів у кожній. На початку і в кінці педагогічного експерименту застосовувався метод експертних оцінок, підраховувались елементи результативних і часто вживаних в змагальних двобоях техніко-тактичних дій юних таеквондистів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, метод експертних оцінок, визначення показників змагальної діяльності юних таеквондистів 11-12 років, методи математичної статистики. Результати: у педагогічному експерименті для кожного спортсмена в експериментальній групі була визначена оптимальна траєкторія ударного руху за допомогою комп'ютерної програми «АТАКА», в межах якої досягається найбільший ефект сили і швидкості удару. Впровадження експериментальної методики тренувань дозволило юним таеквондистам підвищити показники змагальної діяльності. Кількість реальних і оцінених атак в дослідженій групі збільшилася на 1,9 % (t=5,13; p<0,001) та 7 % (t=10,00; p<0,001). Покращилася ефективність атак на 8,6% (t=4,35; p<0,001), зменшився інтервал атак на 9,3 %, збільшилася кількість чистих перемог на 8,2 % (t=4,11; p<0,01), а також зменшилась кількість попереджень на 8,6 % (t=2,50; p<0,05). Висновки: отримані дані дозволили нам зробити висновок, що використання цієї методики із застосуванням тренажера «КОРПУС» і комп'ютерної програми «АТАКА» в системі підготовки таеквондистів забезпечують позитивні зміни в технічній і фізичній підготовленості в експериментальній групі у порівнянні з контрольною групою. Ключові слова таеквондо, юні таеквондисти, навчання, техніко-тактичні дії, тренажерний пристрій

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Brechlychuk, P. P. "Порівняльний аналіз відповідності результатів двох експертних підходів до кількісної оцінки травм щелепно-лицевої області." Clinical Dentistry, no. 3 (November 8, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10569.

Full text

Abstract:

Резюме. Актуальна проблема щодо розроблених на сьогодні підходів до експертної оцінки травм щелепно-лицевої ділянки полягає у різному рівні неузгодження таких між собою, враховуючи відмінності у методології їх реалізації. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз відповідності результатів використання двох експертних підходів FISS (Facial Injury Severity Scale) та MFISS (Maxillofacial Injury Severity Score) у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. З метою реалізації мети дослідження проводили за участі 14 пацієнтів із діагностованими фактами травм щелепно-лицевої ділянки різного ступеня тяжкості. Кількісну оцінку травм щелепно-лицевої ділянки проводили із застосуванням двох експертних підходів FISS та MFISS. У ході статистичного опрацювання результатів виконували пошук середніх величин досліджуваних показників та рівнів стандартних похибок, визначення рівня кореляції між ними та перевірка достовірності ідентифікованих розбіжностей. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу відповідності щодо використання двох експертних підходів FISS та MFISS у ході кількісної оцінки випадків травм щелепно-лицевої ділянки встановили, що рівень кореляції між показниками, які отримали, серед пацієнтів досліджуваної групи складав r=0,65 (p<0,05), при цьому показник кореляції між показниками FISS та тривалістю госпіталізації складав r=0,71 (p<0,05), а між показниками MFISS та тривалістю госпіталізації – r=0,78 (p<0,05). Висновки. Враховуючи встановлений рівень кореляції між кінцевими показниками MFISS та FISS, та факт наявності корелятивного зв’язку між результатами оцінки травматичних уражень зубощелепного апарату та тривалістю госпіталізації, можна резюмувати доцільність проведення подальших досліджень, направлених на аспект уніфікації діагностичного алгоритму обстеження постраждалих із використанням експертних оцінок у структурі комплексного прогнозу ефективності майбутньої реабілітації та тенденцій щодо потенційного рівня втрати стоматологічного здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

АРТЮХ, Т. М., І. В. ГРИГОРЕНКО, and А. С. ТЕРНОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ВЗУТТЯМ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ НА РИНКУ УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 91–107. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-08.

Full text

Abstract:

Мета. Встановлення класифікаційних показників засобів догляду за взуттям та проведення товарознавчої оцінки спреїв для оновлення кольору. Методика. Дослідження провадились шляхом застосування загальнонаукових методів, порівняльного та системного аналізів, а також застосовано об’єктивні та суб’єктивні методи: діагностичні та інформаційно-аналітичні (математичні, експертні, логічні тощо). Результати. У статті представлено аналіз базових класифікаційних показників засобів догляду за взуттям. Проведено аналіз чинних вимог до якості, маркування та пакування об’єкта досліджень. Встановлено, що в Україні не має жодного спеціалізованого ДСТУ на засоби догляду за взуттям. Майже всі виробники, що представлені на ринку розробляють власті технічні умови, або користуються дотичними нормативними документами. Здійснено товарознавчу оцінку фарб для оновлення кольору вітчизняних та іноземних виробників, що представлені на вітчизняному ринку. Запропонований авторами алгоритм товарознавчої оцінки передбачає етапи: дослідження відповідності маркування; перевірку стану та якості пакування; оцінку показників функціональних властивостей; розрахунок комплексного показника якості методом експертних оцінок. Така схема дозволяє підвищити ефективність формування асортименту в роздрібних мережах. Наукова новизна. Запропоновано класифікацію засобів по догляду за взуттям за базовими показниками; удосконалено алгоритм товарознавчої оцінки засобів догляду за взуттям, зокрема фарб для оновлення кольору. Практична значимість. Одержані результати оцінки якості спреїв для взуття та запропонована автором класифікація можуть використовуватись фахівцями під час формування асортименту засобів по догляду за взуттям в торговельних мережах України

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Вако, І. І. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОМИЛОК, ЩО ДОПУСКАЮТЬ ЮНІ СПОРТСМЕНИ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ В РУКОПАШНОМУ БОЮ, ПІД ЧАС ОСВОЄННЯ БОКОВИХ УДАРІВ РУКАМИ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 18, 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.3.

Full text

Abstract:

Сьогодні перед фахівцями з рукопашного бою гостро стоїть питання розроблення інноваційних технологій навчання базових елементів техніки рухових дій. Мета дослідження: визначити характерні помилки, що допускають юні спортсмени, які спеціалізуються в рукопашному бою, під час освоєння бокових ударів руками. Методи дослідження: аналіз документальних матеріалів, кваліметрія – метод експертних оцінок. Експертну оцінку проводили з участю 20 експертів (тренерів зі стажем більше 5 років). Наукові джерела та практичний досвід провідних фахівців із рукопашного бою беззаперечно свідчать про необхідність розроблення цілісної системи знань із формування базових елементів техніки у юних спортсменів. Слід зазначити, що окреслена проблема для широкого пласту наукових знань зі спортивної підготовки не є новою, однак саме для рукопашного бою набуває неабиякої актуальності у зв’язку зі специфікою реалізації рухових дій, яка пов’язана з відсутністю чітко запланованої спортсменом рухової структури, її високою варіативністю, непередбачуваністю та швидкоплинністю змін у процесі бою, з відповідними діями опонента, необхідністю діяти з мінімальною тактичною інформативністю тощо. Визначено характерні помилки, які допускають юні спортсмени під час освоєння бокових ударів руками (фронтальна стійка) та ударів руками знизу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Панченко, Ж. "Методи колективних та індивідуальних експертних оцінок в теорії прийняття політтичних рішень." Дослідження світової політики, Вип. 4 (65) (2013): 44–52.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кизім, Петро, and Наталія Батєєва. "Вдосконалення технічної підготовленості спортсменок художньої гімнастики засобами народно-сценічного танцю." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.005.

Full text

Abstract:

Мета: експериментально обґрунтувати вдосконалення технічної підготовленості спортсменок художньої гімнастики віку 10-12 років засобами народно-сценічного танцю. Матеріал і методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, метод експертних оцінок, методи математичної статистики. У дослідженні бралии участь 14 гімнасток у віці 10-12 років. Поділено на дві групи: контрольну групу (КГ) 7 гімнасток та основну групу (ОГ) 7 гімнасток. Результати: виявлено, що рівень технічної підготовленості більш відчутно зріс у гімнасток основної групи, де в навчально-тренувальному процесі застосовано засоби народно-сценічного танцю. Висновки: встановлено позитивний вплив засобів народно-сценічного танцю на динаміку рівня технічної підготовленості спортсменок художньої гімнастики. Підтвердженням ефективності розробленої методики було статистично зміни у гімнасток основної групи. У гімнасток контрольної групи спостерігалася позитивна динаміка результатів, але статистично значущих змін не спостерігалося. Ключові слова: художня гімнастика, спортсменки, технічна підготовленість, народно-сценічний танець

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Kolomiets, L. V., and O. I. Kiseleva. "МЕТОДИ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК У ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРТИЗИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ." Key title Zbìrnik naukovih pracʹ Odesʹkoï deržavnoï akademìï tehnìčnogo regulûvannâ ta âkostì -, no. 2(9) (2016): 18–22. http://dx.doi.org/10.32684/2412-5288-2016-2-9-18-22.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Верітов, Олександр. "КОНСТРУЮВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 81–95. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/081-095.

Full text

Abstract:

Метою статті є розроблення факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня підприємницької культури майбутніх бакалаврів з фізичної культури і спорту на основі відбору та структурування її складових. Для досягнення мети застосовувалися такі методи дослідження: аналіз і синтез, системний підхід, кваліметричний підхід, метод експертних оцінок. Розроблено факторно-критеріальну модель підприємницької культури, яка включає сім компонентів, кожен із яких складається з п’яти елементів. Застосування моделі дозволяє визначити рівень підприємницької культури з урахуванням вагомості кожного з її компонентів та елементів. Практична цінність запропонованого діагностичного інструменту полягає в можливості виявлення найбільш проблемних параметрів підприємницької культури здобувачів вищої освіти та коригування форм і методів організації освітнього процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Бозоян, Микола, and Олена Блискун. "Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-35-44.

Full text

Abstract:

У статті розкрито психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремлено чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявлено вплив соціального самопочуття та субʼєктивного соціального благополуччя на успішність процесу реінтеграції. Зʼясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та субʼєктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості. Ключові слова: майбутні правоохоронці, соціальна зрілість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення розвитку соціальної зрілості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Чумаченко, С., И. Черепнёв, А. Марынин, А. Мошенский, И. Струнин, and Л. Писня. "Особливості вибору методу для експертного оцінювання ефективності системи авіаційного пошуку і рятування." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 29, 2020): 126–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).126-132.

Full text

Abstract:

Протягом останніх 70 років почав інтенсивно створюватися метод експертних оцінок як науковий інструмент аналізу проблем, які складно формалізуються. В даний час в нашій країні і за кордоном цей метод широко застосовується при вирішенні різних складно формалізуємих проблем, пов'язаних з створенням сучасних зразків озброєння, управлінням складними організаційнотехнічними системами та ін.Анкетування й інтерв'ювання, мозковий штурм, дискусія, нарада, оперативна гра, сценарій та інші – такі різновиди методу експертних оцінок застосовуються для вирішення типових завдань. У більшості випадків найбільший ефект досягається за рахунок комплексного застосування декількох видів експертизи.Кваліфіковане застосування методу експертних оцінок значною мірою залежить від способу збору й обробки відповідей цілеспрямовано сформованої групи фахівців.Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання узагальненої думки в ході спільного обговорення і вирішення поставленої задачі всіма експертами.Спершу обираються "потенційні" фахівці, які за своїми професійними якостями можуть бути залучені до роботи в ролі експертів. Група повинна бути сформована таким чином, щоб було забезпечено за можливості рівне представництво фахівців різних напрямів досліджуваної області.У групу включаються ті експерти, коефіцієнт компетентності яких не нижче граничного значення.При проведенні "типових" експертиз доцільно використовувати достовірність думок експерта.Збір і обробка експертної інформації здійснюються згідно розроблених для цих цілей методів.Практично для збору інформації складаються відповідні документи (спеціальні анкети тощо), а при її обробці й аналізі може використовуватися обчислювальна техніка.Для проведення експертного оцінювання ефективності складових компонент САПіР було запропоновано використання підходів, заснованих на послідовній ієрархічній декомпозиції критеріїв і факторів оцінювання та проведенні попарних порівнянь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Чумаченко, С., И. Черепнёв, А. Марынин, А. Мошенский, И. Струнин, and Л. Писня. "Особливості вибору методу для експертного оцінювання ефективності системи авіаційного пошуку і рятування." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 29, 2020): 126–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).126-132.

Full text

Abstract:

Протягом останніх 70 років почав інтенсивно створюватися метод експертних оцінок як науковий інструмент аналізу проблем, які складно формалізуються. В даний час в нашій країні і за кордоном цей метод широко застосовується при вирішенні різних складно формалізуємих проблем, пов'язаних з створенням сучасних зразків озброєння, управлінням складними організаційнотехнічними системами та ін.Анкетування й інтерв'ювання, мозковий штурм, дискусія, нарада, оперативна гра, сценарій та інші – такі різновиди методу експертних оцінок застосовуються для вирішення типових завдань. У більшості випадків найбільший ефект досягається за рахунок комплексного застосування декількох видів експертизи.Кваліфіковане застосування методу експертних оцінок значною мірою залежить від способу збору й обробки відповідей цілеспрямовано сформованої групи фахівців.Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання узагальненої думки в ході спільного обговорення і вирішення поставленої задачі всіма експертами.Спершу обираються "потенційні" фахівці, які за своїми професійними якостями можуть бути залучені до роботи в ролі експертів. Група повинна бути сформована таким чином, щоб було забезпечено за можливості рівне представництво фахівців різних напрямів досліджуваної області.У групу включаються ті експерти, коефіцієнт компетентності яких не нижче граничного значення.При проведенні "типових" експертиз доцільно використовувати достовірність думок експерта.Збір і обробка експертної інформації здійснюються згідно розроблених для цих цілей методів.Практично для збору інформації складаються відповідні документи (спеціальні анкети тощо), а при її обробці й аналізі може використовуватися обчислювальна техніка.Для проведення експертного оцінювання ефективності складових компонент САПіР було запропоновано використання підходів, заснованих на послідовній ієрархічній декомпозиції критеріїв і факторів оцінювання та проведенні попарних порівнянь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Євсєєв, Вадим, Віталій Панченко, and Олександр Запара. "МЕТОДИКА РОЗПОДІЛУ СИЛ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ ОПЕРАТИВНОГО ШИКУВАННЯ ЗВЕДЕНОГО ЗАГОНУ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ." Науковий вісник: Державне управління 1, no. 7 (March 15, 2021): 120–39. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-120-139.

Full text

Abstract:

В статті обґрунтована актуальність обраного напряму дослідження, яка полягає у існуванні невідповідності між потребою у проведенні розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ та недосконалістю науково-методичного апарату, який би дозволив зробити це достатньо обґрунтовано. Визначено, що одним із шляхів подолання вказаної невідповідності є розроблення інструменту механізму державного управління силами цивільного захисту у вигляді методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії). Авторами підкреслено, що зазначена методика має дозволяти проводити розподіл сил між елементами оперативного шикування зведеного загону на основі визначення важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань. В роботі проведений аналіз останніх досліджень і публікацій за тематикою дослідження. Результати проведеного аналізу дозволяють стверджувати, що існуючий науково-методичний апарат міг бути корисним для вирішення часткових завдань дослідження, утім не давав цілковитої можливості щодо розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ на основі важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань. Зазначено, що при проведенні дослідження були використані наступні методи дослідження: вивчення літератури та документів, аналіз, узагальнення, прогнозування, вивчення та узагальнення досвіду, метод (матриця) Ейзенхауера, метод експертних оцінок, метод апріорного ранжирування, метод (коефіцієнт конкордації) Кендалла, багатокритеріальна оптимізація. В статті представлена блок-схема методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії), і наведені приклади розподілу завдань за категоріями на основі важливості та терміновості їх виконання, а також ранжирування зазначених завдань за пріоритетністю виконання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Самохвалова, І. Ю., and С. М. Харченко. "АКМЕОЛОГІЧНІ СКЛАДНИКИ РОЗВИТКУ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 243–48. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-38.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі пошуку методів та засобів розвитку рухових якостей, які допоможуть здобувачам вищої освіти в самореалізації та прагненні до свого «акме». Доведено, що на розвиток рухових якостей студентів значною мірою впливає спрямованість майбутньої професійної діяльності, яка визначає особливості фізичної працездатності, рухової активності та необхідний рівень фізичного здоров’я майбутніх фахівців. Мета дослідження: визначення та обґрунтування акмеологічних засад розвитку рухових якостей студентів закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки. У дослідженні використовувалися такі методи: аналіз науково- методичної літератури, анкетування, метод експертного опитування, метод математичної статистики. Визначення акмеологічних засад розвитку рухових якостей студентів закладів вищої освіти відбувалося методом експертних оцінок. Обрано шість експертів, які мають досвід роботи зі студентами закладів вищої освіти різних профілів не менше 5 років та рівень кваліфікації спеціаліст/ магістр фізичної культури і спорту. Експертам пропонувалося оцінити за п’ятибальною системою окремо кожну з наданих аксмезасад та шляхи їх упровадження, які необхідно враховувати для розвитку рухових якостей студентів у процесі професійної підготовки. Для обробки результатів використовувалися методи ранжування та конкордації Кендалла. У результаті були отримані відповідні бали, а потім виведена загальна рейтингова оцінка акмезасад, вибрані ті, в яких оцінка перевищувало індекс 0,75 бала. Визначено шість акмезасад розвитку рухових якостей студентів закладів вищої освіти: ціннісне ставлення до здоров'я; формування здорового способу життя; умови для фізичного розвитку відповідно до професійної спрямованості; умови для духовного та соціального розвитку; самоосвіта; фізичне самовдосконалення. У результаті дослідження установлено залежність між акмезасадами, шляхами та умовами формування рухових якостей, що визначає оптимальний їх розвиток у студентів закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

ОСЕРЕДЧУК, Ольга. "МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЯКІСТЬ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 161–67. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.25.

Full text

Abstract:

У статті показано, що моніторинг освітнього процесу є важливим елементом системи забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти в Україні. Важливе значення у вдосконаленні системи моніторингу має вибір методів збору інформації про якість освіти. Виокремлено різноманітні групи методів моніторингу, що використовуються для діагностування якості освіти: метод поточного спостереження використовується для з’ясування змін, які відбуваються у професійному розвитку особистості, що зумовлені освітнім процесом; метод тестових навчальних ситуацій, суть якого полягає у педагогічному створенні необхідних умов, дозволяє організувати навчальну діяльність, активізувати і структурувати її; метод бесіди (співбесіди) дає можливість отримати інформацію про сформованість у тих, хто навчається, основних компонентів навчальної діяльності; графічні матеріали, творчі роботи, технічні вироби слухачів необхідні для аналізу результатів освітньо-професійної діяльності; тестування застосовується для зіставлення отриманих даних із середньостатистичними і є найбільш ефективним методом збору інформації під час моніторингу; комплексний, синтетичний аналіз інформації, який є першочерговим кроком на шляху визначення цілей і способів їх досягнення; аналіз проблем – метод, що полягає у з’ясуванні різниці між об’єктом, де проблема існує, й іншим, схожим на нього об’єктом, де такої проблеми немає; аналіз сил впливу, що дає змогу швидко і наочно охарактеризувати загальну ситуацію, яка виникла; метод «Дерева цілей» – це процес моніторингу, спрямований на знаходження пріоритетів вирішення проблем із погляду важливості та терміновості їх вирішення; метод оцінки пріоритетів проблем дає змогу з погляду важливості, невідкладності тенденцій розвитку (погіршення або поліпшення) якості освіти визначити пріоритети проблем, що визначаються за допомогою відповідної таблиці експертних оцінок. Вагомими є методи, які дають можливість отримати інформацію безпосередньо від респондента (первинні дані), яка характеризується новизною: спостереження, опитування (анкетування та інтерв’ювання), тестування, вибірковий метод, які здобули найбільше поширення, вони охарактеризовані у статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Когут, Ірина, and Олена Степанюк. "Соціально-гуманістична спрямованість волонтерської діяльності в адаптивному спорті." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.82-87.

Full text

Abstract:

Анотація. Однією із головних ознак громадянського суспільства є наявність у ньому розвиненого волонтерського руху. Спортивна волонтерська діяльність є невід’ємною складовою міжнародного спортивного руху. Аналіз літературних джерел свідчить про недостатню увагу науковців у висвітленні питань соціальної значущості волонтерської діяльності в адаптивному спорті. Мета. Визначення соціально-гуманістичних засад волонтерської діяльності в адаптивному спорті з метою соціальної інтеграції осіб з інвалідністю та формування толерантного суспільства України. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури та документальних джерел, порівняння та зіставлення; опитування і метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Результати. На основі аналізу фахової літератури, даних соціологічного опитування та результатів експертного оцінювання конкретизовано основні аспекти волонтерської діяльності в адаптивному спорті, виконання яких сприятиме соціальній інтеграції осіб з інвалідністю та забезпечить подальшу гуманізацію суспільства. За допомогою опитування визначено основні мотиви, які спонукають студентську молодь до волонтерської діяльності. Експертами окреслено основні напрями та проблеми волонтерської діяльності у спорті. Визначено вплив дисципліни «Адаптивний спорт» на формування толерантного та гуманістичного суспільства. Розроблено комплекс заходів для розвитку волонтерської діяльності в адаптивному спорті. Ключові слова: адаптивний спорт, волонтерська діяльність, соціально-гуманістичні засади, соціальна інтеграція осіб з інвалідністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Семизорова, Алла, Інна Красова, and Ксенія Шевченко. "УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ РОБОТИ В ПИТАННЯХ ВДОСКОНАЛЕННЯ КИДКОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ З ОБРУЧЕМ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК У ХУДОЖНІЙ ГІМНАСТИЦІ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.004.

Full text

Abstract:

Мета: узагальнити тренерський досвід щодо вдосконалення кидкових елементів з обручем гімнасток 7-8 років. Матеріал і методи: в дослідженні брали участь 120 спортсменок 7-8 років, які тренуються в ДЮСШ з художньої гімнастики міста Харкова та міста Щецин. Рівень володіння кидковими рухами обручем визначався за допомогою характерних рухових тестів із застосуванням відеозапису. Оцінювання змагальної вправи проводилося методом експертних оцінок. Експертами були тренери, які мали суддівську категорію з художньої гімнастики. Результат визначався відповідно до правил змагань. Максимальна оцінка – 10,0 балів. Результати: виявлено рівень володіння базовими кидковими елементами з обручем гімнасток 7–8 років, обґрунтовано методику виправлення помилок. Найнижчі оцінки гімнастки отримали за наступними тестами: «Кидок обруча, що лежить на підлозі, махом ногою з обертанням навколо діаметральної вісі, ловля в стрибок через обруч» (- 6,2 балів); «Кидок предмета з обертання в бічній площині лівою рукою» (-7,0 балів); «Кидок махом горизонтально розташованого обруча, «шене», ловля в прохід в переворот боком» (-7,5 балів). Висновки: найнижчі результати отримано при виконанні елементів «труднощів», «ризиків», «майстерності» та при виконанні кидків лівою рукою. Результат за виконання змагальної вправи з обручем – 7,2 балів. Повторні результати кидкових дій з обручем збільшились від 7% до 31% і становлять від 8,1 балів до 9,5 балів. За виконання змагальної вправи з обручем результат збільшився на 18% і становить 8,5 балів. Ключові слова: обруч, гімнастика, художня, кидки, досвід, тренер, корекція.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Petrenko, Igor, Vasyl Filipchuk, and Hryhorii Postryhan. "Підходи до оцінки й аналізу політичних ризиків." Grani 24, no. 4 (August 9, 2021): 38–47. http://dx.doi.org/10.15421/172137.

Full text

Abstract:

У статті досліджено підходи до оцінки політичних ризиків. Метою дослідження є комплексний аналіз методів і прикладних моделей аналізу та оцінки політичних ризиків. Автори виходять з того, що політичні ризики мають значний вплив як на політичну діяльність, так і на економічний та фінансові сектори відповідної країни. З огляду на їх інклюзивний характер, необхідним є використання спеціальних методів й моделей, які дозволяють оцінити ризиковану діяльність та мінімізувати негативний розвиток подій як для уряду, так і для міжнародних інвесторів. Встановлено, що методи аналізу й оцінки політичних ризиків пройшли еволюційний шлях від неструктурованих якісних методів до формалізованих структурованих якісно-кількісних моделей. Виокремлено якісні, кількісні та комбіновані підходи до аналізу та оцінки політичних ризиків, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Доведено, що перевагою якісного підходу є можливість оцінити специфіку кожної конкретної ситуації, недоліком – суб’єктивність думок експертів. Перевагою кількісного підходу є можливість порівнювати різні країни та регіони за рівнем ризику, використовуючи єдиний числовий вимір чиннику ризику, недоліком – неврахування якісних чинників, які можуть суттєво впливати на рівень політичного ризику, але не можуть бути враховані статистикою. Обґрунтовано, що оптимальним підходом до оцінки й аналізу політичних ризиків є комбінований підхід, який передбачає поєднання якісних та кількісних методик. Він є доволі гнучким та інтегративним, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати суб’єктивність експертних оцінок побудовою числових виразів чинників ризику (там, де це є можливим), з іншого боку, залишається можливість врахування різноманітних нюансів, інформацію про які можуть отримати експерти від обізнаних людей з країни, що оцінюється. Автори доходять висновку, що комбінований підхід є своєрідною відповіддю на питання: яким чином знизити вплив чинника суб’єктивного сприйняття середовища на кінцевий результат, але водночас врахувати його під час аналізу кількісних показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Романюк, Н. Є., Л. М. Романюк, П. І. Скобляк, and С. С. Рябоконь. "СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЦЕНТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 22, 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12378.

Full text

Abstract:

Мета: розробити концептуальні підходи до організації та здійснення стратегічних завдань, визначення перспектив розвитку центрів громадського здоров’я в Україні з урахуванням глобальних викликів і системних змін. Матеріали і методи. У дослідженні використано такі методи: статистичні, викопіювання статистичних даних, метод експертних оцінок і динамічний аналіз. Роботу було проаналізовано на основі звіту Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради. Результати. За час функціонування Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради проаналізовано питання розбудови системи громадського здоров’я у Тернопільській області. Відповідно до штатного розпису в центрі функціонують такі відділи: адміністративно-господарський, інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики, відділ стратегічного розвитку та матеріально-технічного забезпечення, відділ моніторингу і оцінки, відділ інформаційно-комунікаційної роботи. Проведені аналіз та моніторинг діяльності центру показали наявність загрозливих тенденцій у стані здоров’я населення області. З року в рік фіксують зменшення чисельності населення області, зростання показників смертності й захворюваності та зниження рівня народжуваності. Також у роботі шляхом моніторингу чітко визначені стратегічні завдання та перспективи розвитку центрів громадського здоров’я в Україні. Висновки. Проведений порівняльний аналіз роботи Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради свідчить про негативні тенденції основних показників, що його характеризують. Створення центру надало можливість більш ефективно проводити адресну роботу з формування у населення області мотивації на здоровий спосіб життя, гігієнічного виховання населення, впровадження у практику роботи медичних закладів профілактичних технологій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Борисова, Ольга, Вікторія Нагорна, and Артур Митько. "Спеціальна фізична підготовленість висококваліфікованих більярдистів як чинник підвищення ефективності змагальної діяльності (на прикладі пулу)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.14-19.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті розглянуто проблеми удосконалення рівня спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих більярдистів для підвищення ефективності їхньої змагальної діяльності та досягнення високих спортивних результатів на головних міжнародних змаганнях з пулу. Аналіз сучасних програм підготовки висококваліфікованих більярдистів провідних збірних команд Європи з пулу, в тому числі й України, дозволив визначити, що їхній зміст складається переважно з показників планування тренувального навантаження техніко-тактичної підготовленості без урахування диференційованого підходу до розвитку та удосконалення спеціальних фізичних якостей. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми має стати розробка та впровадження у підготовку збірної команди України комплексних програм із урахуванням рівня психологічної, техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості гравців. Мета. Підвищення ефективності підготовки більярдистів високої кваліфікації до головних змагань макроциклу шляхом оптимізації рівня спеціальної фізичної підготовленості. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; опитування; метод експертних оцінок; спостереження; тестування, педагогічний експеримент; психофізіологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Реалізація розробленої нами програми підготовки спортсменів до головних змагань макроциклу у педагогічному експерименті виявила вірогідне поліпшення інтегральної підготовленості в експериментальній групі більярдистів національної збірної команди з пулу до чемпіонату Європи порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Наукове обґрунтування практичної ефективності впровадження у процес підготовки національної збірної команди з більярдного спорту (пул) підтверджено високими результатами виступів висококваліфікованих більярдистів на чемпіонатах Європи з пулу 2016–2019 рр. Ключові слова: більярдний спорт, пул, спеціальна фізична підготовка, інтегральна підготовка, програма підготовки, індивідуальний план.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Димова, Г. "Аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 45 (December 21, 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-02.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню існуючих методів оцінки ефективності систем фізичного захисту об’єктів інформатизації. Питання забезпечення безпеки різних об'єктів, в першу чергу, таких як критична інфраструктура, інформатизація, якими в даний час є переважна більшість об'єктів є дуже важливими. Один з найважливіших елементів практично будь-якої системи безпеки – це система фізичного захисту (СФЗ). Крім того, захист інформації включає в себе, серед інших, і фізичний захист, яка полягає в застосуванні організаційних заходів і сукупності засобів, що створюють перешкоди для проникнення або доступу неуповноважених фізичних осіб до об'єкта захисту. Створення такої СФЗ об'єктів інформатизації (ОІ) передбачає аналіз ефективності і уразливості СФЗ як важливий етап розробки будь-якої системи. У свою чергу, складність сучасних СФЗ, а також різноманіття моделей порушників і способів проникнення спричиняє необхідність застосування засобів автоматизації процесів моделювання таких систем. Різні методи аналізу ефективності СФЗ базуються на даних експертних оцінок основних параметрів і, отже, мають високий ступінь суб'єктивності. Вони вимагають трудомістких експериментальних досліджень. Крім того, їх складно використовувати в задачах математичного моделювання. Таким чином, актуальними є питання підвищення точності аналізу ефективності СФЗ ОІ. У статті проведено порівняльний аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту, до яких увійшли такі підходи: детерміністичний, логіко-ймовірнісний, ймовірнісно-часовий, метод аналізу ієрархій та нечітких множин. Також були розглянуті відомі комп’ютерні моделі та програмні продукти призначені для виявлення загроз об’єкта інформатизації. Приведені основні характеристики і параметри оцінки ефективності СФЗ та необхідні завдання щодо впровадження системи фізичного захисту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Рулевська, Тетяна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОГО І РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ У КОЛЕДЖАХ." Professional Pedagogics 2, no. 23 (December 20, 2021): 87–94. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.87-94.

Full text

Abstract:

Актуальність: вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища можливе через проведення низки заходів, серед яких важливе місце займає формування екологічної культури майбутніх фахівців морського і річкового транспорту. Мета: обґрунтувати педагогічні умови розвитку екологічної культури майбутніх фахівців морського і річкового транспорту у коледжах. Методи: теоретичні – аналіз, синтез, дедукція, порівняння, узагальнення (для аналізу наукових джерел із проблеми дослідження); емпіричні – усне та письмове опитування, метод незалежних експертних оцінок (для визначення педагогічних умов розвитку екологічної культури майбутніх фахівців морського і річкового транспорту у коледжах). Результати: здійснено аналіз законодавчих документів у сфері охорони навколишнього середовища; акцентовано увагу на проблемі забруднення довкілля внаслідок експлуатації морського та річкового транспорту; з’ясовано значення екологічної культури майбутніх фахівців морського та річкового транспорту в системі екологічної освіти; обґрунтовано педагогічні умови розвитку екологічної культури майбутніх фахівців морського та річкового транспорту у коледжах. Висновки: обґрунтовано, що ефективність розвитку екологічної культури майбутніх фахівців морського і річкового транспорту у коледжах буде зростати завдяки формуванню позитивної мотивації до набуття екологічних знань; цілісної екологізації змісту професійного навчання; застосуванню інноваційних технологій, зокрема кооперативного навчання; забезпеченню еколого-орієнтованого навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх фахівців морського і річкового транспорту у коледжах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Zhdanova, О. V., G. O. Slabkiy, and N. J. Potokiy. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 25, 2020): 4–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11403.

Full text

Abstract:

Мета: розробити та оцінити концептуальні підходи до забезпечення здорового способу життя студентської молоді. Матеріали і методи. Під час проведення дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, описового моделювання, експертних оцінок, статистичний. Методичною основою дослідження став системний підхід. Матеріалами дослідження є результати попередніх досліджень та анкети оцінки концептуальних підходів до забезпечення здорового способу життя студентської молоді 25 незалежними експертами. Оцінку відповідей незалежних компетентних експертів проводили за 10-бальною системою з наступним медико-статистичним аналізом отриманих результатів. Результати. Запропоновані концептуальні підходи до забезпечення здорового способу життя студентської молоді складаються із таких розділів: проблем, причин виникнення проблем та шляхів їх вирішення. Виділено вісім основних проблем: студенти не ведуть здоровий спосіб життя, відсутність державної політики із забезпечення здорових умов життя та навчання студентів, недостатній спектр здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних послуг, недостатня розвиненість системи надання індивідуальних та колективних послуг, які забезпечують здоровий спосіб життя, несистемна робота з формування здорового способу життя, відсутність стратегії здорового способу життя, відсутність державного фінансування пропаганди, формування та забезпечення здорового способу життя студентів, нерозвиненість системи повернення до здорового способу життя. Визначено основні причини виникнення даних проблем та розроблено шляхи усунення причин виникнення проблем. Дані шляхи є комплексними і стосуються прийняття управлінських рішень та запровадження практичних заходів на всіх рівнях управління від керівництва країною до рівня студентського самоврядування закладу освіти. До створення умов для збереження та зміцнення під час навчання здоров’я студентами нами запропоновано залучати майбутніх роботодавців та використовувати механізми державно-приватного партнерства. Концептуальні підходи позитивно оцінено незалежними експертами. Висновки. Розроблені концептуальні підходи до забезпечення здорового способу життя студентської молоді, які рекомендують до практичного впровадження в галузі охорони здоров’я та сфері вищої освіти України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Стецевич, А. І. "ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ В ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 127–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-19.

Full text

Abstract:

Метою статті є виявлення формування теоретико-методичних уявлень про поняття “ефек-тивність” та “оптимальність” в аспекті окреслення їх тотожностей та відмінностей. Аргументовано твердження, що оптимізація операційної діяльності полягає у виявленні сильних та слабких сторін діяльності підприємства, поточних ризиків та існуючих контрольних заходів, проявляється у визначенні такого обсягу виробництва, що зумовить можливості для підвищення операційної ефективності та зниження рівня витрат. У матеріалах дослідження виявлено особливості стратегічного управління діяльністю підприємств, що ба-зується на застосуванні логістичних концепцій. Окреслено цілі логістичної діяльності підприємства. До-сліджено особливості, прикладні засади та стратегічні пріоритети логістичних концепцій у сучасному еко-номічному середовищі, аргументовано доцільність їх використання при реалізації мети та цілей діяльності підприємства. Зазначено, що концепції кінця двадцятого століття базувалися на можливостях та потребах перегрупування затрат та скорочення запасів, що у повній мірі обумовлює виробничу маркетингову концепцію. Проаналізовано, що наступні концепції базуються на управлінні якістю, на визначенні та прогнозуванні попи-ту та забезпеченні скорочення запасів. Така концептуальна відмінність визначається видозміною підходів до організації виробництва та стратегії розвитку компанії. Серед методів наукового дослідження у статті використано метод експертних оцінок при побудові структурної форми логістичних концепцій, методи аналізу та синтезу при проведенні порівняльної характеристики понять “ефективність” та “оптималь-ність”, метод діалектики – при виявленні зв’язків між ефективністю операційної діяльності підприємства та оптимізацією товарно-матеріальних та грошових потоків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

МАЛЯР, Любов, and Марія КУХТА. "АКТУАЛЬНІСТЬ ФОРМ І МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ М. МОНТЕССОРІ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 121–26. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.19.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні актуальності форм і методів соціального виховання М. Монтессорі та визначенні доцільності їх використання в педагогічному процесі Нової української школи. У процесі розкриття теми використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення. Розкрито соціальну спрямованість педагогічної концепції М. Монтессорі, суть якої – виховання через практику життя. У межах статті виокремлено гіпотезу дослідження, яку можна вважати формулою успішної педагогічної діяльності: виховання не повинно обмежуватися розвитком інтелекту, а засвоєння знань має доповнюватися збагаченням соціального досвіду та розвитком моральних якостей і переконань. Заперечено ототожнення окремими експертами авторської моделі виховання М. Монтессорі з філософією індивідуалізму. Натомість підтверджена концептуальна мета – формування вміння жити в суспільстві, яка перегукується із сучасними програмами «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства» та інші. Схарактеризовано окремі концептуальні положення технології «Будинок вільної дитини», які доцільно впроваджувати в педагогічний процес початкової школи, зокрема: принципи виховання дисципліни через свободу дій та вільного вибору діяльності; метод штучно створених виховних ситуацій; нетрадиційні форми поступової адаптації до вимог соціуму і формування колективістських якостей – для реалізації соціальної галузі; форми космічного виховання – для здоров’язбережувальної галузі. Сформульовано висновки щодо вивільнення окремих педагогічних ідей М. Монтессорі від існуючих упереджених стереотипів та експертних оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Makarets, Iuliia. "Психолінгвістична природа мовної норми та її місце серед чинників мовленнєвої діяльності." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 2 (April 13, 2021): 151–72. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-151-172.

Full text

Abstract:

Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аспекту вивчення мовної норми як одного з регуляторів мовленнєвої діяльності людини. Мета дослідження – з’ясувати психолінгвістичну сутність мовної норми та її роль у мовленнєвій діяльності й міжособистісній комунікації. Методи. Дослідження ґрунтується на матеріалах, зібраних у ході інтерв’ювання й анкетування, а також на висловленнях, зафіксованих на основі лінгвістичного спостереження. При опрацюванні результатів були застосовані елементи статистичного методу. Їх інтерпретація здійснена на основі методики експертних оцінок, інтент- та дискурс-аналізу. Результати. Розглянуті питання співвідношення термінів мовна норма та мовленнєва норма, сутності мовної норми як фільтра, який регулює реалізацію мовної системи в конкретному мовленнєвому акті, рівня усвідомленості мовної норми мовцем тощо. З’ясована залежність дотримання мовної норми та здійснення закладеного в ній вибору (за винятком системно визначених норм) адресантом мовлення від прогнозування очікувань аудиторії. Проблема оцінювання мовлення аудиторією та самим мовцем представлена з погляду відповідності уявленням комунікантів про систему норм мови. Висновки. Отже, мовна норма – зовнішній регулятор мовленнєвої діяльності людини, який, інтеріоризуючись, набуває ролі внутрішнього, при цьому зменшується рівень усвідомленості й мовець починає застосовувати норму несвідомо. Порушення мовної норми (мовні девіації) потрактовані як явище подвійної природи: в одних мовленнєвих ситуаціях вони виступають як комунікативний шум, що може відволікати від основної думки висловлення, затемнювати її або й робити зовсім незрозумілою, зводячи нанівець комунікативний акт; в інших – як активний комунікативний подразник, свідомо уведений мовцем як виражальний засіб, що набуває значення антинорми й розкриває закладені в мовній системі творчі потенції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Фатенок-Ткачук, А. О., and Р. M. Воронко. "СТРУКТУРА НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ЗВІТНОСТІ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-04.

Full text

Abstract:

Обґрунтовано доцільність та актуальність формування нефінансової звітності підприєм-ствами у сучасних реаліях національної економіки. Метою статті було виявлення проблематики впроваджен-ня нефінансових звітів у системі звітності підприємства та формування методичних підходів до змісту його структурних елементів. У процесі відбору пріоритетних напрямків соціальної відповідальності використо-вувалися класичні статистичні методи та метод експертних оцінок з метою ідентифікування напрямків соціальної відповідальності, що мають бути висвітлені у нефінансовій звітності. У процесі дослідження міжнародної практики інформування про соціальну відповідальність підприємств було ідентифіковано основні міжнародні стандарти, що можуть бути використані у процесі формування нефінансових звітів. Виділено основні напрямки висвітлення інформації у контексті кожного окремого стандарту. Виокремлено як такі, що максимально можуть бути застосовані для національних реалій, комплексний звіт (метод Лондонської групи порівняльного аналізу London Benchmarking Group) та стандартизований звіт GRI. Актуалізовано основні про-блеми вітчизняних нефінансових звітів через відсутність єдиної методології та структури на прикладі Звіту про управління. Наведено синонімічний ряд трактування сутності нефінансової звітності. Виокремлено, си-стематизовано та запропоновано структуру основних статей нефінансової звітності за такими напрямками соціальної відповідальності, як: персонал, безпека праці, охорона здоров’я та мотивування та розвитку, фор-мування сприятливого психологічного клімату як всередині колективу, так і за його межами (з контрагента-ми), якість та безпечність продукції перед покупцями та замовниками (у розрізі окремих бізнес-процесів підприємства – постачання, виробництво, збут продукції), екологічна безпека всього процесу виробництва. Доведено, що джерелами інформації мають бути звіти з праці, управлінська звітність, результати відповідних спостережень. Нефінансова звітність підприємства формуватиме позитивний імідж у межах національного ринку та підвищить інвестиційну привабливість за його межами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Дорофєєва, Тетяна. "Експертна оцінка потреби покращення управління фізичною культурою і спортом на місцевому рівні." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.003.

Full text

Abstract:

Мета: визначити експертну оцінку потреби покращення управління фізичною культурою і спортом на місцевому рівні, а саме в регіонах та територіальних громадах. Матеріал і методи: експертне опитування через анкетування у цифровому та заочному форматі. Для створення експертної групи були опитані науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти. Отримано 38 правильно оформлених анкет, які заповнили 38 науковців (докторів наук, професорів) зі спеціалізованих закладів вищої освіти та факультетів фізичного виховання. Результати: дана експертна оцінка твердженням, включеним до анкети, спрямованих на встановлення відношення провідних науковців до покращення управління фізичною культурою і спортом на місцевому рівні. За усіма наданими до оцінювання твердженнями експерти висловились на підтримку покращення рівня управління і використання для цього результатів наукових досліджень. В даному випадку рекомендовано застосування здобутків спортивної науки як важливого тригеру підвищення рівня управління розвитком спорту. Висновки: 97,4% (з них 81,6% повністю згодні і 15,4% тих, хто швидше згодні) експертів висловились, що рівень управління суттєво визначає стан розвитку спорту і якість фізкультурно-спортивних послуг на місцевому рівні. З твердженням, що існуючий рівень управління розвитком спорту на місцевому рівні недостатній, згодні 89,5% (50% і 39,5%) експертів. З тим, що існують значні можливості і резерви для покращення управління розвитком спорту на місцевому рівні, згодні 95,7% (65,8% і 28,9%) опитаних. 100% респондентів (84,2% і 15,8%) підтримують думку, що до покращення управління розвитком спорту на рівні регіонів і громад має долучитись спортивна наука. Усі фахівці, 100% (81,5% і 18,4%), вважають, що впровадження у практику якісних наукових розробок покращить управління спортом у регіонах. Отже, передбачення, що управління розвитком спорту на місцевому рівні вимагає суттєвих змін та якісного вдосконалення було підтверджено експертами у повній мірі. Ключові слова: експертна оцінка, управління, розвиток фізичної культури і спорту на місцевому рівні, використання результатів наукових досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Brin, Pavlo Volodymyrovych, Olena Viktorivna Prokhorenko, and Valentin Ihorovych Kovshik. "СТРУКТУРНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВНЕСКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В СИСТЕМУ ПІДПРИЄМСТВА." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, no. 2(14) (March 1, 2018): 48–55. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-48-55.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Підвищення ефективності діяльності підприємства як сукупності бізнес-процесів можливо лише за умов збільшення точності оцінки усіх складових системи. Цей фактор зумовлює своєчасність проведених досліджень, які присвячені удосконаленню методичних засад кількісної оцінки бізнес-процесів. Постановка проблеми. Вченими у галузі бізнес-процесів запропоновано велику кількість показників їхнього оцінювання відповідно до різних характеристик, проте недостатньо уваги приділяється питанню кількісного оцінювання важливості певного бізнес-процесу в системі підприємства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вчених, які зробили найбільший внесок у вивчення показників оцінки бізнес-процесів підприємства можна віднести Єліферова В. Г., Репіна В. В., Чупрова К. К., Козерод Л. А. Ковальова С.М., Ковальова В. М. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінювання важливості бізнес-процесів для підприємства розглянуто у роботах Хлєбнікова Д. В., Махметової А. Є., проте у процесі вимірювання використовуються лише методи експертних оцінок, що суттєво зменшує об’єктивність та достовірність результатів дослідження. Постановка завдання. Метою статті є формування методичних засад кількісного оцінювання важливості бізнес-процесів в системі підприємства. Виклад основного матеріалу. У статті запропоновано методичні засади визначення структурних показників важливості бізнес-процесів відповідно до їхнього внеску у додану вартість. Структурна важливість бізнес-процесу може бути визначена зворотним методом, а саме різницею між вартістю ресурсів та ціною продукту бізнес-процесу в разі покупки його на ринку. Також у статті наводиться приклад застосування запропонованого підходу на машинобудівному підприємстві. Висновки. Структурні показники важливості бізнес-процесів можуть бути використані при оптимізації бізнес-системи підприємства, наприклад, для прийняття стратегічних рішень стосовно інтеграції певного процесу в систему, чи навпаки, вилучення процесу з системи зокрема на засадах аутсорсингу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Panov, Nikita. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 262–75. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.15.

Full text

Abstract:

Мета статті – визначити соціально-психологічні особливості професійної реадаптації особистості в сучасному соціумі (на прикладі безробітних, що належать до внутрішньо переміщених осіб). Методи. У дослідженні використано комплекс емпіричних (спостереження, анкетування, інтерв’ювання, бесіди. метод експертних оцінок, вивчення документації громадських і волонтерських організацій) і теоретичних (аналіз наукових публікацій, програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, порівняння отриманих даних і наукових поглядів, узагальнення й систематизація результатів) методів. Результати. З’ясовано, що безробітні, що належать до категорії внутрішньо переміщених осіб, переживають низку кризових станів, зумовлених зовнішніми і внутрішніми чинниками, відчувають труднощі під час адаптації до нових соціально-економічних умов, їм притаманна пасивно-очікувальна позиція. Обґрунтовано необхідність надання внутрішньо переміщеним особам психотерапевтичної допомоги та професійних консультацій фахівців-психологів для подолання кризових життєвих ситуацій. Визначено, що професійна реадаптація є показником успішності державної кадрової політики, а відповідно, і каталізатором процесів відбору, підготовки, перепідготовки і працевлаштування кадрів. Виявлено, що на психологічну підтримку внутрішньо переміщених осіб спрямовано низку державних, регіональних і обласних програм, а також соціально-психологічних досліджень. Зазначена проблема перебувала в центрі уваги низки волонтерських організацій, діяльність яких характеризувалася відсутністю комплексного системного підходу й браком компетентних фахівців. Висновки. Професійна реадаптація – це поступове пристосування особистості, що вже має досвід професійної діяльності, до її нових умов, при якому відбувається перебудова потребово-мотиваційної сфери особистості. Показником ефективної професійної реадаптації є гармонійні відносини між адаптаційним потенціалом особистості й новими умовами професійної діяльності. Доведено ефективність таких форм і методів психологічної підтримки, як спеціальні тренінги, ігрові технології, метою яких є подолання депресивних станів особистості, посилення її впевненості в собі, стимулювання особистісного і професійного розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Опанасюк, Юлія Анатоліївна, Сергій Олександрович Линник, Юлія Миколаївна Мельник, and Юлій Григорович Гириченко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ." Науковий вісник: Державне управління 3, no. 5 (September 15, 2020): 177–94. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-177-194.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто теоретичні та практичні основи інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг. Проаналізовано інформаційне забезпечення при реалізації державної політики. Проаналізовані способи реалізації прав доступу громадян до інформації про діяльність державної влади та органів місцевого самоврядування. Розглянута специфіка інформаційного забезпечення електронного урядування в сфері адміністративних послуг. Визначено особливості розвитку електронного урядування, поняття електронних послуг та особливості функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг. У вітчизняній практиці відсутні формалізовані вимоги, нормативи та критерії, які визначають ефективність надання адміністративних послуг органами публічного управління різних рівнів. В результаті виникає низка адміністративних проблем, оскільки з-поміж значної кількості програмного забезпечення складно визначити оптимальну універсальну платформу для впровадження системи надання адміністративних послуг. Зазначена проблематика потребує найшвидшого вирішення та чіткого регламентування з боку державних органів через розроблення національних стандартів. В європейських країнах якісний, швидкий та безпечний доступ до публічної інформації є основним показником ефективності публічного управління. Нормативне забезпечення розвинених країн може стати прикладом для удосконалення вітчизняної нормативної бази. В рамках дослідження проведено емпіричний аналіз інформаційного забезпечення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) органів місцевого самоврядування Сумської області, виділені основні проблеми інформаційного забезпечення ЦНАП та обґрунтовані напрями підвищення результативності системи надання адміністративних послуг. Метою дослідження є удосконалення інструментарію надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування. Предметом дослідження є відносини, що виникають у процесі інформаційного забезпечення процесу надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування. Об’єктом дослідження є інформаційне забезпечення Центрів надання адміністративних послуг. Методи дослідження: системний аналіз, аналіз, синтез, індукція, дедукція, статистичний аналіз, метод експертних оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

В. В. Хоша. "МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД АКРЕДИТАЦІЇ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ." Криміналістичний вісник 31, no. 1 (January 27, 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-20.

Full text

Abstract:

Мета статті – узагальнити міжнародний досвід акредитації судово-експертних установ та конкретизувати можливості його використання в Україні, запропонувати напрями розвитку організаційних засад акредитації судово-експертних установ в Україні, що передбачають, зокрема, розроблення відповідного комплексного нормативного акта. У процесі дослідження закцентовано на уніфікації процесу акредитації судово-експертних установ для спільного визнання результатів досліджень незалежно від того, у якій країні вони зроблені, підвищення їх якості, забезпечення обміну досвідом і вирішення інших питань, зумовлених діяльністю з оцінки відповідності. З’ясовано проблеми, які постають через розбіжності правових систем окремих країн і термінологічну неузгодженість, а також через першочергове розроблення стандартів для регулювання акредитації випробувальних лабораторій, яким не характерні специфічні ознаки судово-експертних установ і особливості проваджуваної такими установами діяльності. Обґрунтовано доцільність започаткування в Україні комплексного акта з питань акредитації судово-експертних установ (їх підрозділів) з огляду на вимоги стандартів ISO/IEC 17025, ISO/IEC 17020 і Настанови ILAGG-19:08/2014 «Модулі в судово-експертній діяльності», сформовано пропозиції щодо його розроблення. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методами пізнання, зокрема: порівняльно-правовим досліджено основні підходи до нормативної регламентації розглядуваних процесів; системно-структурним аналізом з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ, їх елементно-компонентний склад; історико-правовим здійснено ретроспективний аналіз окремих проблем розвитку організаційних засад акредитації судово-експертних установ; за допомогою моделювання сформульовано висновки і пропозиції щодо розроблення комплексного акта з питань акредитації судово-експертних установ (їх підрозділів) з огляду на вимоги стандартів ISO/IEC 17025, ISO/IEC 17020 і Настанови ILAGG-19:08/2014 «Модулі в судово-експертній діяльності».Ключові слова: акредитація; судово-експертні установи; судово-експертна діяльність; стандарт; модуль; настанова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Баранов, П. М., Р. С. Кірін, В. М. Коротаєв, and С. В. Шевченко. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКСПЕРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ БУРШТИНУ." Криміналістичний вісник 36, no. 2 (December 13, 2021): 44–58. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-44.

Full text

Abstract:

Мета статті – здійснити комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази та виявити прогалини у законодавстві в контексті вдосконалення гемолого-споживчого оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, сформулювати відповідні рекомендації. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, за допомогою діалектичного методу як загального методу пізнання виокремлено об’єктний склад зразків органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді для різних видів і методів експертних досліджень, завдяки застосуванню методів системного й порівняльного аналізу, формальної логіки, аналогії, узагальнення й класифікації у контексті формування вартості індивідуальних зразків бурштину розкрито сучасні проблеми нормативно-правового забезпечення цієї сфери відносин, виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання. Наукова новизна. Розроблено класифікацію об’єктів гемологічної та товарознавчої судових експертиз, представлену загальним, родовим та безпосереднім рівнями. Виявлено прогалини в чинному законодавстві у сфері оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, запропоновано їх усунення на базі авторського методу гемолого-споживчих індикаторів. Висновки. У контексті окресленої проблематики засвідчено, що нормативно-правове забезпечення вартісного оцінювання бурштину потребує суттєвого вдосконалення: насамперед узгодження позицій суб’єктів незалежної та судової мологічної експертизи, які через неоднозначність правової бази використовують різні методи та методики їх проведення щодо однакових об’єктів гемологічної експертизи, що позначається на експертних висновках (результатах). На часі також питання витлумачення та системного застосування, зважаючи на міжгалузеві зв’язки, термінів (як-то: «вартість бурштину»; «ринкові ціни на дорогоцінне каміння»; «оцінювання вартості об’єктів експертизи за нормативними ціновими показниками»; «фактурна вартість»; «прогнозна вартість»; «оцінна вартість»; «комерційна вартість»). Крім того, термінологія потребує упорядкування відповідно до сучасних норм української мови (оціночна – оцінна вартість; оціночна – оцінювальна діяльність; оцінка – оцінювання майна; акт оцінки – оцінювання майна; оціночні – оцінювальні процедури тощо). Виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання вартості зразків бурштину. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення правових засад експертного забезпечення формування вартості індивідуальних зразків бурштину у сфері загального експертного оцінювання, оцінювання рідкісних і унікальних зразків, класифікації груп зразків у методиках оцінювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Бондар, Анастасія, and Руслан Байрамов. "Стратегічний менеджмент неолімпійського спорту (на прикладі сумо)." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.022.

Full text

Abstract:

Мета: визначити стратегію розвитку сумо в Харківській області. Матеріал і методи: проаналізовано Статут громадської організації «Харківська обласна федерація сумо» та Націо- нальну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» (2016), системний аналіз та метод моделювання дав можливість побудувати стратегічну модель розвитку сумо у Харківській області, соціологічне опитування серед жителів Харківської області сприяло визначенню думки населення щодо сумо та перспектив його розвитку у нашому регіоні, метод експертних оцінок використано для оцінки розробленого в ході дослідження перспективного плану розвитку сумо в Харківській області. Результати: у ході дослідження визначено, що сумо притаманні ознаки європейської моделі професійного спорту: відсутність чіткого поділу між аматорським і професійним напрямом; спортивно-комерційна спрямованість розвитку. Окреслено стратегію розвитку сумо в Харківській області, подано результати попередніх досліджень щодо перспек- тивного плану розвитку сумо та запропоновано стратегічну модель розвитку сумо, яка базується на принципах сис- темності, науковості, цілепокладання, гуманізму, включає мережу організаційно-управлінських заходів, що зумовлю- ють досягнення поставлених завдань, таких як зростання популярності та конкурентоспроможності сумо; покращення спортивних результатів на міжнародних змаганнях сумо; збільшення кількості людей, які займаються сумо. Висновки: Отримані результати доповнюють і розширюють сучасні наукові дані щодо стратегічного управління роз- витком неолімпійського спорту в Україні. Розроблений перспективний план розкриває мережу заходів, які покладені в основу моделі і сприятимуть вирішенню стратегічних завдань щодо розвитку сумо в регіоні. Для ефективного вико- нання перспективного плану ми пропонуємо Громадській організації «Харківська обласна федерація сумо» створити структурний підрозділ «Центр розвитку сумо» зі статусом Юридичної особи, для проведення власної господарської діяльності, що передбачена статутом Федерації та не суперечить діючому законодавству, на який покласти обов’язки роботи із зовнішніх зв’язків та маркетингу. На базі Центру створити структурні підрозділи, які відповідатимуть окремим напрямкам роботи: «Спортивний комплекс», «Академія сумо», «Музей сумо», «Спортивний магазин», «Відділ марке- тингу», «Видавництво» (або видавничий відділ). Запропонована нами стратегічна модель, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків, відображає розвиток неолімпійського спорту, зокрема сумо, ефективний менеджмент сприятиме вирішенню нагальних завдань на кожному етапі та досягненню генеральної мети. Ключові слова сумо, стратегія розвитку, план, модель, федерація, центр розвитку сумо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Ковальська Л.Л. and Аухімік О.В. "МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ: МІКРО- ТА МЕЗОАСПЕКТИ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 15(59) (January 28, 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-10.

Full text

Abstract:

У статті подано авторське бачення методики аналізу та оцінки конкурентоспроможності ресурсного потенціалу підприємства. Запропоновано етапність оцінки конкурентоспроможності ресурсного потенціалу: визначення мети та завдань оцінки конкурентоспроможності ресурсного потенціалу; вибір методів оцінки конкурентоспроможності ресурсного потенціалу; комплексна оцінка конкурентоспроможності ресурсного потенціалу. Оцінку конкурентоспроможності ресурсного потенціалу підприємства запропоновано оцінювати за трьома методами: критеріальним, індексним та експертним

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.

Full text

Abstract:

Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.

Full text

Abstract:

Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Iokhov, O., I. Mayboroda, V. Lazarev, and V. Olenchenko. "МЕТОД ФОРМУВАННЯ ОЦІНКИ РІВНЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 142–45. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.142.

Full text

Abstract:

У статті запропонований підхід щодо визначення відповідності стану, кількості та якості засобів зв’язку та інформатизації завданням, що покладаються на Національну гвардію України (НГУ) в поточній та перспективній ситуації. Крім цього, такий підхід надасть можливість сформувати пріоритети розвитку системи зв’язку НГУ та розробити альтернативні рішення щодо варіантів забезпечення підрозділів та частин НГУ засобами зв’язку та інформатизації. Мета роботи - розробка окремих аспектів методології формування та використання системи індикаторів та агрегованих оцінок (індексів) щодо оцінки рівня ТЗ НГУ засобами зв’язку та інформатизації. Опис функціонально та конструктивно різних зразків техніки зв’язку здійснюється на основі єдиної системи показників та індикаторів, що дозволяє сформувати агреговані оцінки за групами відповідних характеристик. Індикатори визначаються на основі тактико-технічних характеристик зразка техніки зв’язку та включають експертні оцінки. Результати статті можуть бути використані в процесі формування об’єктивних експертних оцінок щодо необхідних обсягів окремих зразків техніки зв’язку та ефективності їх використання в різних умовах

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Lysyi, Mykola, Vadym Sivak, Andrii Dobrovolskyi, and Andrii Chukanov. "Методика оцінювання функціональної ефективності георадарів як засобів пошуку підповерхневої контрабанди через державний кордон." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 3 (June 28, 2020): 29–42. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.3.

Full text

Abstract:

Результати аналізу застосування георадарів у Державній прикордонній службі України показали, що протиправна діяльності на державному кордоні, а саме застосування трубопроводів для перекачування паливо-мастильних матеріалів, спирту та тунелів для переміщення засобів контрабанди досить проблематично виявляються під поверхнею ґрунту. Недостатньо висока результативність застосування георадарів для пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон пояснюється у першу чергу неспроможністю використовуваних зразків георадарів виявляти саме такого типу правопорушення. Існує потреба у виборі більш ефективних зразків георадарів для пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. З цією метою, із застосуванням методу експертних оцінок, розроблено методику оцінювання функціональної ефективності георадарів пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Найбільшу увагу приділено визначенню чисельності групи експертів. Проблема формування складу робочої групи експертів є однією із найскладніших і водночас найвідповідальніших завдань методу експертної оцінки. Існує декілька підходів до формування оптимальної чисельності групи експертів – формальних і неформальних. У роботі застосовано метод довірчих інтервалів теорії ймовірностей для встановлення взаємозв’язку між чисельністю групи експертів, кількістю характеристик георадару і довірчою ймовірністю до результатів ранжування характеристик. При цьому встановлено, що: при збільшенні кількості характеристик георадару, які ранжуються, посилюються вимоги до ймовірності хибного надання рангів характеристикам георадару, її абсолютне значення зменшується; збільшення кількості характеристик георадару призводить до необхідності збільшення чисельності групи експертів з метою забезпечення допустимої зміни верхньої межі ймовірності хибного надання рангів характеристикам георадару; чисельність групи експертів практично не залежить від збільшення кількості характеристик георадару починаючи з оцінки 10 характеристик для визначеного значення довірчої ймовірності. Раціональним є визначення мінімального складу групи експертів на рівні 3-5 осіб, що забезпечує рівень довіри до результатів ранжування 0,95-0,99 не залежно від кількості характеристик, які ранжуються. Новим у формуванні складу експертної групи є потреба у здійсненні таких положень: визначається кількість характеристик георадару, які будуть ранжуватися; встановлюються вимоги до довірчої ймовірності результатів ранжування характеристик; кількість експертів, які є компетентними з питань оцінювання ефективності георадарів, визначається із застосуванням ймовірнісного підходу. Загалом, структура методики оцінювання функціональної ефективності георадарів включає: формування складу робочої групи експертів, складання змісту опитувальних анкет, вибір групи значимих характеристик георадарів з усієї множини, обробка результатів опитування із використанням відомого математичного апарату оцінювання, автоматизація розрахунків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Грінберг, Галина, and Єлизавета Водовозова. "ЕКСПЕРТНО-СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД ПОБУДОВИ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ СОЦІАЛЬНИХ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 15, 2021): 285–89. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.051.

Full text

Abstract:

Розглянуто задачу побудови інтегрального індикатору на основі агрегування набору часткових показників. В рамках концепції машинного навчання передбачається, що набір вихідних даних складається з набору статистичних даних вимірювань часткових показників та експертних оцінок відповідних значень інтегрального індикатору. Для оцінки параметрів лінійної моделі інтегрального індикатору використовується метод оптимального узгодження експертних і статистичних оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

АРТЮХ, Т. М., А. С. ТЕРНОВА, and І. В. ГРИГОРЕНКО. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 75–90. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-07.

Full text

Abstract:

Мета. Розробка моделі оцінки конкурентоспроможності продукції та оцінка відповідно до неї шкільної форми основних вітчизняних виробників. Методика. Під час дослідження використано методи рейтингових оцінок та комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства. Результати. Модель оцінки конкурентоспроможності швейних товарів представляє собою дерево показників, на нульовому рівні якого розташовується показник конкурентоспроможності продукції (К), на першому − перебувають: комплексний показник нормативних вимог (Кнв), комплексний показник якості товару (Кя), комплексний економічний показник (Ке) і комплексний показник, що характеризує можливості підприємства на ринку (Кп). Алгоритм оцінки конкурентоспроможності шкільної форми включає: оцінку відповідності товарів-конкурентів нормативним вимогам та іншим обов'язковим вимогам, що задаються нормативними документами; обчислення комплексного показника якості на основі ранжування характеристик товарів, яке здійснюють експерти; визначення комплексного економічного показника; розрахунок комплексного показника можливостей підприємства з відповідними одиничними та комплексними показниками; оцінка рівня конкурентоспроможності шкільної форми основних вітчизняних виробників.Для оцінки конкурентоспроможності шкільної форми у відповідності із моделлю конкурентоспроможності та послідовністю визначення було розроблено і обґрунтовано пропозиції з визначення: важливості показників швейних товарів (визначення коефіцієнтів вагомості відповідних параметрів при оцінці конкурентоспроможності); якості товару (визначення порядку і правил кількісної оцінки якості на основі параметрів, що характеризують використання шкільної форми за призначенням, і в процесі експлуатації); витрат на придбання та експлуатацію шкільної форми; організаційних показників ринкової стабільності підприємства; конкурентоспроможності шкільної форми. В результаті застосування розглянутих пропозицій і оцінки рівня конкурентоспроможності шкільної форми були проведені розрахунки стосовно продукції ТОВ «Хмельничанка», ТМ «Мілана», ПрАТ Швейне підприємство «Юність» і Виробничо-комерційної фірми «Велма». Проведені дослідження свідчать про те, що найбільш конкурентоспроможною продукцією на ринку шкільної форми і кращою на даний момент часу є продукція ПрАТ Швейне підприємство «Юність». Практична значимість. Запропонована модель оцінки конкурентоспроможності шкільного одягу, заснована на задоволенні нормативних вимог якості продукції, економічних характеристиках товару та ринкової стабільності фірми, що дозволить її вітчизняним виробникам більш ефективно управляти конкурентоспроможністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Skalozubov, V., Yu Komarov, and N. Shendrik. "Методичні аспекти ремонту за технічним станом обладнання АЕС України." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(62) (June 10, 2014): 32–36. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.2(62).08.

Full text

Abstract:

Коротко наведено стан справ щодо застосування ремонту за технічним станом (РТС) обладнання АЕС у світі та зокрема в Україні. Описано підхід до РТС, реалізований на Южно-Українській АЕС, яка досягла значних успіхів у його практичній реалізації (функціональний аналіз системи з виділенням критичного й некритичного обладнання, оцінка міжремонтного періоду для критичного обладнання й оцінка періодичності контролю для некритичного обладнання). Наведено методи оцінки періодичності ремонту та контролю на підставі теорії нечітких множин і експертних систем. Розглянуто наявні методичні проблеми. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення процедури РТС для АЕС України, що спираються на фізико-статистичні методи напрацювання до відмови і більш точний метод обробки нечітких множин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Shekera, O. G., and V. I. Tkachenko. "Основи медичного сортування на догоспітальному етапі у разі виникнення надзвичайних ситуацій." Health of Society 10, no. 5 (March 7, 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.273.

Full text

Abstract:

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв’язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Кубів, С. І., and В. В. Федюк. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 43–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-07.

Full text

Abstract:

Велике значення для розвитку національної економіки, набуття нею рис, притаманних ринковій економіці, має процес входження України до системи міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що здійснюють свою діяльність у зовнішньоекономічній сфері. Проведене у статті дослідження встановило, що важливою умовою успішного функціонування підприємства, де ЗЕД – основний вид діяльності, є створення досконалої системи оцінки результатів експортно-імпортних операцій, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення та базується на критеріях ефективності та результативності, які у сукупності характеризують рівень розвитку ЗЕД підприємства. Дослідження методологічних підходів до оцінки розвитку ЗЕД підприємства дає змогу стверджувати, що загальноприйнята методика його визначення відсутня. Важливим для розвитку національної економіки, набуття нею рис, властивих ринковій економіці, є процес входження України в систему міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що працюють у зовнішньоекономічній сфері. Вивчення методологічних підходів до оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства свідчить про те, що загальновизнаний метод його визначення відсутній. У результаті дослідження узагальнено методичні підходи до оцінки розвитку ЗЕД підприємства, проведено порівняльний аналіз тих методичних підходів, які орієнтовані на ефективність ЗЕД. Порівняльний аналіз дав змогу встановити, що оцінка розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств повинна проводитися на основі економіко-математичних методів та методів експертних оцінок. Дослідження показує, що майже у всіх підходах, які ми розглядали, одним із ключових моментів у вивченні зовнішньоекономічної діяльності підприємства є визначення чинників, що впливають на ефективність експортного потенціалу. Проблема вибору відповідних критеріїв для аналізу зовнішньоекономічної діяльності залишається відкритою, що дасть змогу окремим підприємствам залежно від виду, масштабу їхньої діяльності адекватно оцінити рівень свого розвитку та визначити шляхи подальшого розвитку. Ми вважаємо, що найефективнішим методом виявлення чинників, що мають значний вплив на розвиток експортної діяльності підприємств і до якого схиляються багато дослідників, є метод експертних оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Povoroznyuk, Anatoly, Oksana Povoroznyuk, and Khaled Shekhna. "СИНТЕЗ КОМБІНОВАНОГО ДІАГНОСТИЧНОГО ВИРІШАЛЬНОГО ПРАВИЛА В МЕДИЧНИХ СИСТЕМАХ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 103–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.103.

Full text

Abstract:

Робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі побудови системи підтримки прийняття рішень на основі реалізації розробленої моделі діагностичного вирішального правила засобами сучасних інформаційних технологій, використання яких дозволило забезпечити працездатність розробленої системи на різних апаратних платформах під управлінням різних операційних систем. На основі аналізу методів, які використовуються для побудови вирішальних правил в системах підтримки прийняття рішень, запропоновані складові комбінованого вирішального правила, що виражають два підходи до формулювання діагностичного висновку: об'єктивна, яка заснована на аналізі навчальної вибірки, і суб'єктивна, яка заснована на експертній інформації про структуру симптомокомплексів. Мета дослідження – синтез комбінованого вирішального правила на основі методу порівняння з прототипом, яке б дозволило врахувати як об’єктивну, так і суб’єктивну складову процесу постановки діагнозу. Результати. В роботі розроблена математична модель комбінованого діагностичного вирішального правила і обґрунтовано вибір його складових. В якості об'єктивної складової вибрано метод порівняння з прототипом, в якому діагностуємі стани представляються їхніми прототипами в просторі ознак. Формалізована експертна інформація про структуру симптомокомплексів шляхом представлення симптом окомплексів захворювань числовими інтервалами лінгвістичних змінних. Розглянуті варіанти врахування експертних оцінок щодо структури симптомокомплексів при обчисленні координат прототипів класів. Сформульовані вимоги до функціональних можливостей системи, визначено засоби проектування, основну платформу розробки (Java), систему управління базою даних (MySQL). Виконано проектування системи підтримки прийняття рішень та комплексна перевірка розробленої системи на реальних медичних даних, яка підтвердила ефективність роботи системи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

В. О. Горбенко, О. М. Дяченко, Н. О. Черкашина, І. Г. Завдов’єва,. "ПОМИЛКА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В СУДОВО-ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Криміналістичний вісник 30, no. 2 (December 27, 2018): 31–39. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-31.

Full text

Abstract:

Висвітлено проблему помилок у судово-експертній діяльності. Розглянуто і систематизовано різні підходи до класифікації помилок, з’ясовано причини та умови їх виникнення. Запропоновано загальні напрями вдосконалення процесу дослідження та оцінки його результатів із метою підвищення доказового значення висновку судового експерта. Окреслено критерії оптимізації функціонування системи управління якістю, що полягатиме в мінімізації експертних помилок, зокрема через забезпечення необхідних для виконання досліджень компетентності, професійності та майстерності персоналу; застосування новітніх та перевірених методів і методик дослідження; використання приладової бази, що забезпечуватиме необхідну точність та достовірність результатів, контроль за якістю проведення досліджень.Ключові слова: судова експертиза; помилка; висновок експерта; оцінка висновку експерта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Методи експертних оцінок'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles