To see the other types of publications on this topic, follow the link: Методи економічні.
Journal articles on the topic 'Методи економічні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Методи економічні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Грицишен, Димитрій. "ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ: СУТНІСТЬ ТА ЗАСОБИ ПРОТИДІ". Public management 25, № 5 (2020): 75–83. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-75-83.
Full textAbstract:
Розглянуто економічну злочинність як загрозу державній безпеці, що охоплює сукупність різних видів навмисних посягань на економічні відносини, що охороняються державою незалежно від форми власності і видів діяльності суб’єктів, які виконують певні функції у сфері виробництва, обміну, обслуговування, а також осіб, пов’язаних з регулюванням цієї діяльності. Поширення кризових явищ в економіці багатьох країн світу у зв’язку з поширенням пандемії Covid-19, загострення політико-економічних відносин із Росією, анексія АР Крим, самопроголошення нових утворень на території Донецької та Луганської областей спричинили підвищення рівня економічної злочинності та тіньової економіки в Україні. Наслідки економічної злочинності для державної безпеки є настільки вагомими, що їх можна визначати як детермінанти дієвості економічної системи держави та можливості її існування в майбутньому. Економічна злочинність є своєрідним каталізатором формування держави та інститутів державного управління. Відповідно до цього мають трансформуватися методи боротьби з економічною злочинністю, розвиватися правові механізми державного управління, видозмінюватися діяльність державних інституцій, на які покладені функції виявлення економічних злочинів та притягнення до відповідальності винних осіб. У сучасному глобалізованому світі одним з дієвих засобів боротьби з економічною злочинністю є фінансові розслідування, які охоплюють комплекси заходів протидії розкраданням державних фінансів, кіберзлочинності, виявам корупції, ухиленню від сплати податків, легалізації злочинних доходів, фінансуванню тероризму тощо. Окреслено найбільш поширені в Україні та світі економічні злочини, що становлять найбільшу загрозу державній безпеці. Розроблено модель державно-управлінських аспектів запобіганню та протидії економічній злочинності як загрозі державній безпеці.
2
Акімова, Людмила. "ІНСТИТУЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 15, № 5 (2018): 15–29. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-15-29.
Full textAbstract:
Надано дефініції поняттям “економічна безпека” та “дер- жавне регулювання”. Під економічною безпекою держави варто розуміти багатофакторну систему, головна мета якої — забезпечення сталого еко- номічного розвитку від негативного зовнішнього та внутрішнього впливу. Доведено, що державне регулювання економіки становить цілеспрямова- ний та активний вплив державних та наддержавних органів управління на функціонування та розвиток цілісної економічної системи.
 Визначено інституції державного регулювання, через які здійснюється вплив на економічну безпеку країни. Схарактеризовано основні принци- пи та методи державного регулювання. Встановлено, що принципи дер- жавного регулювання економіки реалізовуються через певні методи, які становлять сукупність конкретних регулюючих засобів впливу на заінтересований об’єкт для вирішення конкретно поставлених завдань. Методи мають певний статус обов’язковості для застосування і демонструють за- кономірності державно-регуляторних відносин. Крім того, наведено кла- сифікацію методів державного регулювання, яка включає прямі, непрямі, правові, адміністративні та економічні методи.
 Визначена правова основа здійснення державного регулювання в забезпеченні економічної безпеки держави, яка передбачає прийнят- тя законів і законодавчих актів Верховної Ради України, видання ука- зів Президента, а також вироблення механізму їх реалізації та контро- лю. Схарактеризовано нормативно-правове регулювання забезпечення економічної безпеки держави. Встановлено, що окрім методів державно- го регулювання протидії корупції у сфері економічної безпеки України присутні суб’єкти, які керуються відповідними нормативно-правовими актами. Досліджено роль державних органів у запобіганні корупції в Україні.
3
Moskvichova, O. S., та O. V. Buriachenko. "СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.159-167.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження складових системи економічної безпеки туристичних дестинацій. Для цього було проаналізовано економічні показники розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також видаткові статті державного бюджету України, їх розподіл між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Доведено необхідність трансформації української сфери туризму з метою популяризації держави як туристичної дестинації світового рівня та збільшення потоків туристів. Встановлено складові системи економічної безпеки України як туристичної дестинації. Метою статті є формування системи забезпечення економічної безпеки туристичної дестанації в системі невизначеності національної економіки.
 Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, дослідно-пошукова література, наукові праці вітчизняних вчених з питань економічної безпеки туристичних дестинацій, особливо в умовах невизначеності національної економіки, а також інші методи, такі як системний аналіз; синтез, статистичний метод та інші.
 Наукова новизна полягає в проведеному аналізі економічних показників розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також проведеному аналізі видаткових статей державного бюджету України, їх розподілу між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка.
 Практична значимість статті полягає в пропозиціях щодо державного управління туристичною галуззю України, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємовпливають одна на іншу (політична, економічна, природна і соціальна), а також як таку, що спрямована на сталий розвиток складових об’єктів економічної безпеки та туристичних дестинацій зокрема. Функціонування системи економічної безпеки туристичної дестинації повинно забезпечуватись всіма об’єктами та під пильним керівництвом державних органів влади.
4
Бєлікова, Ксенія, Юлія Кравченко, Сергій Потеряйко та Олександр Марченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ОРГАНАМИ УПРАВЛІННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: ПРАВОВИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (2020): 6–29. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-6-29.
Full textAbstract:
Анотація. Значна кількість надзвичайних ситуацій, що відбуваються в світі, їх місцями масштабні наслідки та безповоротні втрати змушують науковців дедалі частіше сферою своїх наукових інтересів обирати дослідження причин виникнення непередбачуваних подій з метою їх попереджень, особливостей реагування на них відповідних служб, ефективності ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру тощо. Окремої уваги заслуговує побудова раціональної взаємодії між органами управління та силами, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Адже, від злагодженості такої взаємодії, вчасного коригування дій цих органів та сил на підставі релевантної інформації залежить життя людей. Враховуючи зазначене, авторським колективом досліджено актуальні правові, організаційні та економічні аспекти щодо організації взаємодії між органами управління в умовах надзвичайних ситуацій. На підставі отриманих наукових результатів, запропоновано заходи щодо удосконалення процесу організації взаємодії, зокрема: правового забезпечення – шляхом внесення доповнень в Кодекс цивільного захисту України щодо заходів взаємодії, організаційного – шляхом визначення раціонального методу організації взаємодії, що відповідає умовам конкретної надзвичайної ситуації, економічного – застосування раціонального методу фінансово-економічного аналізу, що дозволяє визначити найбільш ефективний, результативний та економічний метод взаємодії.
 Ключові слова: надзвичайна ситуація, методи взаємодії, органи управління, економічне обґрунтування, управлінське рішення, фінансово-економічний аналіз.
5
ЗАХАРЧУК, Віктор, Олег ЗАХАРЧУК та Олександр МЕЛЬНИЧУК. "Доцільність використання вантажних електромобілів в Україні". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (2020): 95–101. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.351.
Full textAbstract:
Обґрунтовано економічну та екологічну доцільність використання вантажних електромобілів в Україні. В результаті аналізу літературних джерел встановлено, що електротранспорт має ряд переваг у порівнянні з традиційними автомобілями. Розроблено метод оцінки економічної ефективності використання електромобілів. Методи дослідження теоретичні. Розрахунковим методом з використанням математичного моделювання визначені економічні показники експлуатації вантажного електромобіля. Термін окупності інвестицій в придбання електромобіля з врахуванням екологічного збитку становить майже сім років. Наукова новизна роботи полягає в тому, що за розробленими методом виконана оцінка ефективності використання електромобілів в Україні з врахуванням екологічного збитку. Практичне значення полягає в доведенні доцільності використання вантажних електромобілів.
 Ключові слова: вантажний електромобіль, термін окупності, експлуатаційні витрати, капітальні вкладення.
6
Semenenko, Oleh, Yuzef Dobrovolskyi, Maria Yarmolchyk, Oleksandr Rakhmanyi, Oleh Tarasov та Artem Remez. "Українська військово-економічна ядерна бомба вже розірвалася у економіці Росії (ретроспектива, дійсне та майбутнє)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 1 (2022): 179–97. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.17.
Full textAbstract:
Мета роботи: розкрити ретроспективу підготовки Росії до війни з Україною, визначити основні воєнно-економічні особливості та наслідки впливу російсько-української війни на економіку Росії, сформувати можливі прогнозовані варіанти стану економіки Росії від розвитку сценаріїв та тривалості ведення бойових дій між Росією та Україною.
 Дизайн/Метод/Підхід дослідження: основними методами досліджень є методи статистичного аналізу, воєнно-економічного аналізу, експертного опитування та методи прогнозування.
 Результати дослідження: проведено аналіз динаміки стану економіки Росії до початку російсько-української війни, визначено вплив введених санкцій проти Росії на її економіку сьогодні та зроблено прогнозування стану рецесії економіки Росії за різних варіантів розвитку воєнних дій та їх тривалості, а також сформовано можливі воєнно-економічні ризики для Росії у подальшому.
 Теоретична цінність дослідження: Основним результатом досліджень за тематикою статті є формування бази вихідних даних щодо наслідків дії української воєнно-економічної бомби на економіку Росії з урахуванням аналітичних ретроспективних результатів участі Росії у попередніх війнах та збройних конфліктах.
 Тип статті: описовий та розрахунково-аналітичний.
7
Битов В.П., Горбач Л.М. та Котляров В.О. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 2, № 2 (2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7.
Full textAbstract:
У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції, ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків і інші економічні важелі.
 Наші дослідження і практичний досвід показують, що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це якраз широке та вміле використання економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності. 
 Також нами в статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий комплекс взаємопов’язаних питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати виробничої діяльності.
 В статті відображено також роль економічних методів та їх взаємодоповнюючих складових, що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою працюючих на підприємстві.
 Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість економічних методів управління, які є досить дієвими важелями у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами.
 В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в сільськогосподарських підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.
8
Михальченко, І. Г. "Економічні ефекти прямого іноземного інвестування на ринки приймаючих країн". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.108-116.
Full textAbstract:
У глобальних умовах розвитку пряме іноземне інвестування відіграє ключову роль для країн, що розвиваються, оскільки впливає на їх економічний розвиток та структурні реформи. Головними інвесторами на ринку приймаючих країн є транснаціональні корпорації, країнами базування яких є країни високого рівня розвитку. Актуальним вважаємо питання моделювання загального впливу прямого інвестування на секторальні ринки приймаючих країн у цілому.
 Метою статті є діагностика безпосередніх та другорядних економічних ефектів прямого інвестування на ринки приймаючих країн.
 Методи дослідження включають методи наукового узагальнення, спостереження, синтезу для виявлення ключових факторів впливу прямого іноземного інвестування; статистичні та аналітичні методи узагальнення інформації; моделювання – для встановлення функціональних взаємозв’язків економічних ефектів прямого інвестування ТНК та підвищення у цілому економічного добробуту ринкового приймаючого сектору.
 Результати статті полягають у теоретичному узагальненні принципів впливу ТНК на ринки приймаючих країн. Надано спробу розробити модель впливу прямого інвестування на приймаючий ринок з урахуванням прямих та другорядних ефектів. Проаналізовано вплив ТНК на економічне зростання України на прикладі ТНК «Coca-Cola». Інвестиції «Coca-Cola» у місцеве виробництво сприяли розвитку харчового сектору в Україні.
 Результати дослідження довели, що пряме інвестування здійснює позитивний вплив від безпосередньої діяльності компанії, підвищує економічне зростання супутніх підприємств на ринку, які виступають її торговельними партнерами та постачальниками. Отже, відбувається зростання всього ринкового сектору, куди направляються інвестиції. ТНК як основні вкладники у розвиваючі ринки приймаючих країн позитивно впливають на її економічний розвиток, підвищуючи рівень ВВП, забезпечуючи робочими місцями, здійснюючи регулярні податкові платежі та підвищуючи доходи громадян, що безпосередньо продемонстровано в результаті аналізу діяльності «Coca-Cola» в Україні.
9
Шевченко, Л. В. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 9–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.1.
Full textAbstract:
У статті визначено цілі й принципи регулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій. За допомогою системного аналізу визначено хибні напрями спрямування іноземних інвестиційних коштів у сфери та галузі економіки України. Конкретизовано проблеми законодавства стосовно прямих та портфельних інвестицій. Проаналізовано результативність прямих та непрямих методів економічного регулювання пропозиції грошей в економіці й як це опосередковано впливає на зростання темпів іноземних інвестицій в економіку країни. Запропоновано заходи щодо вдосконалення непрямих методів економічного управління іноземними інвестиціями та податкової системи. Конкретизовано використання видів податкових пільг. Запропоновано надання переваги прискореній амортизації та наданню податкових кредитів серед інших податкових методів стимулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій.
10
Перчук, О. В. "Економічні методи управління якістю". Фінанси України, № 4 (2005): 74–75.
Find full text
11
Перчук, О. В. "Економічні методи управління якістю". Фінанси України, № 4 (2005): 74–75.
Find full text
12
Перчук, О. В. "Економічні методи управління якістю". Фінанси України, № 4 (2005): 74–75.
Find full text
13
Перчук, О. В. "Економічні методи управління якістю". Фінанси України, № 4 (2005): 74–75.
Find full text
14
Grymak, A., та I. Urban. "Економічні методи досліджень ринку м’ясного скотарства, їх сутність та об’єктивність". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (2017): 98–101. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8117.
Full textAbstract:
Україна пройшла складний і за часом тривалий період щодо впровадження ринкових відносин. В той же час, світовий досвід однозначно підтверджує доцільність і життєздатність функціонування економічних систем на ринкових засадах. В цьому переконливим є те, що саме ринок із відпрацьованими ринковими механізмами може виступати економічним регулятором відносин між його учасниками, формувати попит і пропозицію. Щодо оцінки ринку продукції м’ясного скотарства, то він в наших умовах функціонує за фінансової нестабільності сільськогосподарських і переробних підприємств, податкового напруження та навіть тінізації. Звичайно, це позначається на формуванні організаційно-економічного механізму ринку, як у частині виробництва та поставок продукції, так і взаємовідносин партнерів. Тому є об’єктивна економічна необхідність досліджувати питання як виробництва м'яса, так і встановлення наявних тенденцій і чинників, що їх створюють на ринку продовольства.
15
Syomych, M. "Методологічний базис управління організаційно-правовою безпекою суб’єктів агарного бізнесу". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню методологічного базису управління організаційно-правовою безпекою суб’єктів аграрного бізнесу. Розглянуто розуміння управління з точки зору кібернетики. Визначена роль стейкхолдерів у здійсненні управління організаційно-правовою безпекою. Розглянуті підходи до управління економічною безпекою підприємства: ресурсно-функціональний, управління відносно захисту інтересів підприємства, гармонізаційний підхід, контролюючий підхід, з позицій корпоративної культури й ефективного корпоративного управління. Визначено, що методологічний базис виступає основою управління. Запропоновано множину загальних і специфічних принципів управління організаційно-правовою безпекою. 
 Запропоновано функції управління організаційно-правової безпекою: прогнозування, планування, організації, мотивації, контролю. Розглянуто та обґрунтовано зміст методів в рамках методологічного базису, до яких віднесено організаційно-адміністративні, економічні, соціально-психологічні. Також виокремлено загальнонаукові і прикладні методи. Прикладні методи розподілено на інституційно-правові, адміністративні, економічні, організаційно-технологічні, інформаційні, соціально-психологічні.
16
Savelyuk, Nataliya, Oleg Kalmykov та Viacheslav Riznyk. "Психосемантичні виміри базових понять економічного дискурсу (порівняльно-професійний аспект)". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (2021): 142–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-142-166.
Full textAbstract:
Мета дослідження – експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття.
 Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент-аналітичної обробки за допомогою комп’ютерної програми «Textanz» (версія 2.4.2.0). За концептуальну основу обробки й інтерпретації емпіричних даних узято метод психолінгвістичного текстового аналізу. Результати контент-аналізу зафіксованих вербальних реакцій узагальнювалися й порівнювалися щодо представників двох підгруп, а також із науковими дефініціями, викладеними в сучасних тематичних словниках.
 Результати. Емпірично виокремлено наступні універсальні лексеми як ядерні асоціативні реакції респондентів у контексті сприйняття та осмислення провідних категорій і понять економічного дискурсу, зокрема: «гроші», «люди», «продукція (товари)», «виробництво», «завод (фабрика)», «борг (позика)», «реклама», «управління», «зарплата (дохід)», «багатство», «ринок», «бізнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» і «продукти». Хоча, в цілому, майбутні економісти, закономірно, продемонстрували більшу кількість вербальних асоціацій, а також вищі коефіцієнти лексичної різноманітності відповідних реакцій, із цього загального правила спостерігаються винятки, які засвідчують ймовірні «зони слабкості» щодо потенційного психологічного маніпулювання суб’єктами будь-якої економічної діяльності. Це стосується, зокрема, таких ключових категорій, як «ринок» і «гроші», що мають значну афективну заангажованість у загальній структурі досліджуваного типу дискурсу.
17
Калугіна, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВИХ ЗНАНЬ ПРО ГРОШІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.4.
Full textAbstract:
Мета статті – дослідити наукові роботи, пов’язані з формуванням у дітей понять про гроші, виокре- мити найбільш дієві методи роботи, запропонувати нові методики формування економічної грамотності у дітей старшого дошкільного віку. Для реалізації поставленої мети ми виокремили низку завдань: уточнити поняття «економічна компетентність», «економічна культура», «економічне виховання»; обґрунтувати взаємозалежність процесів формування початкових знань про гроші та економічного виховання; визначити етапи та методи форму- вання початкових знань про гроші у дітей старшого дошкільного віку. Основними методами проведення дослі- дження є аналіз, узагальнення, систематизація теоретичних положень розкритих в офіційних документах, науко- вій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичних напрацювань щодо формування початкових знань про гроші у дітей старшого дошкільного віку в контексті еко- номічного виховання. Таким чином, сформувати економічно компетентну особистість неможливо без обізнаності у різних сферах економіки, зокрема без формування початкових знань про гроші, що є фундаментом для еконо- мічного виховання дітей.
18
Томчук-Пономаренко, Наталія. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249997.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуто теоретичні підходи до визначення рівня життя населення в системі соціально-економічних відносин. Обґрунтовано сучасне розуміння рівня життя через призму еволюції науковихпоглядів. Розкрито авторське розуміння рівня життя і добробуту населення, визначено місце цих ка-тегорій у системі соціально-економічних відносин. Проаналізовано та узагальнено підходи до аналізурівня життя з виявленням їхніх переваг і недоліків. Удосконалено понятійний апарат категорії «рівеньжиття», співвідношення категорій «добробут», «якість життя», «спосіб життя»; визначення категорії«соціальний добробут» як соціально-економічної, що включає економічні, соціальні, інституційні, еко-логічні, психологічні, культурно-історичні характеристики умов життя, з метою виявлення основнихтенденцій розвитку суспільства і розроблення практичного інструментарію подальшої соціальної —країни з економічним зростанням. Терміном «благополуччя» у вивченні самопочуття дослідники частоназивають відчуття та уявлення людини про здоров’я та особисте щастя, що відрізняє її від інших ком-понентів благополуччя. Дослідження рівня життя населення крізь призму сучасних процесів економіч-ного зростання здійснюється з урахуванням окремих категорій (об’єктивність, суб’єктивність, рівні тарежими) з акцентом на забезпечення рівноваги (стійкості добробуту). У зарубіжній і вітчизняній науцізапропоновано різноманітні методи оцінки добробуту, узагальнення яких дозволило виділити чотирисучасні підходи до його аналізу: на основі скоригованого значення валового внутрішнього продукту, ва-гових показників, комплексної оцінки та соціологічних оцінок. Важливим залишається створення ціліс-ної методології оцінки рівня життя з метою виявлення його взаємозв’язку з економічними, у тому числіфінансовими, детермінантами на різних інституційно-просторових рівнях — держава, регіон, громада,домогосподарство.Ключові слова: добробут, рівень життя, умови життя, малозабезпеченість, злидні, спосіб життя, стано-вище населення країни.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 16.
19
К. В. Токарєва. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Криміналістичний вісник 30, № 2 (2018): 92–98. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-92.
Full textAbstract:
Визначено механізм проведення судової економічної експертизи. Виокремлено основні його складові, окреслено мету, що полягає в забезпеченні достовірних результатів судової економічної експертизи, у тому числі щодо встановлення законності фінансово-економічних аспектів функціонування суб’єктів господарювання, а також завдання, принципи, об’єкти, методи цієї експертизи. Розроблено авторську концептуальну схему механізму судової економічної експертизи. Запропоновано власний підхід до оцінки результативності механізму судової економічної експертизи за такими ключовими елементами: законодавчий (нормативний), який залежить від наявності, взаємоузгодженості та відповідності сучасним світовим стандартам законів і підзаконних актівз питань судової економічної експертизи; інформаційний, що характеризує забезпеченість експертів своєчасною та достовірною інформацією для проведення експертизи, наявність доступу до усіх первинних джерел інформації; організаційно-економічний, що передбачає забезпечення належних умов для проведення експертизи, у тому числі доступ до необхідного обладнання, користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями, базами даних; інтелектуальний (фаховий), який характеризується залученням до проведення експертизи компетентних фахівців, що володіють сучасними методами аналізу економічних і фінансових явищ і процесів; психологічний, ознаками якого є психологічна стійкість залучених експертів у протидії стресу, корупційнимдіям, тиску зацікавлених у результатах експертизи осіб.Ключові слова: судова економічна експертиза; експерт; механізм; господарська діяльність; метод судової економічної експертизи.
20
Козинцева, Тетяна, Андрій Синах та Ірина Дулебова. "Інноваційний потенціал сучасних культурних стратегій: український контекст". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (2021): 34–56. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235687.
Full textAbstract:
Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб’єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.
21
Slobodyanyuk, M. M., O. S. Samborskyi та L. M. Havryshchuk. "МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОДУКТОВИМ ПОРТФЕЛЕМ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Фармацевтичний часопис, № 1 (5 квітня 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9963.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити вплив складових маркетингового підходу до управління інноваційним продуктовим портфелем фармацевтичного підприємства на результативність та економічну ефективність розробок генеричних лікарських засобів (ЛЗ).
 Матеріали і методи. У якості матеріалів використовували звітні дані про виконані науково-дослідні роботи щодо розробки ЛЗ, звітні дані ВАТ ХФЗ «Червона Зірка» за період 1999–2000 рр. щодо виробництва та збуту ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Моріон»; методи: систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний й економічний методи, метод описового узагальнення. Дана робота має ретроспективний характер.
 Результати й обговорення. Проведено опрацювання матеріалів щодо маркетингового підходу до удосконалення управління інноваційним продуктовим портфелем при розробці генеричних ЛЗ фармацевтичним виробничим підприємством (ФВП). Проаналізовано комплексний підхід для реалізації інноваційної продуктової політики підприємства та управління продуктовим портфелем. Висвітлено маркетингові складові та їх застосування у комплексному технологічному процесі створення генеричних ЛЗ, постановки на виробництво та виведення їх на ринок. Визначення економічної ефективності проведено на прикладі таблетованих генеричних препаратів диклофенаку, дротаверину (торгова назва Но-Кру-ша), піроксикаму, мазі «Гіоксизон», що одночасно впроваджувались у виробництво. Проаналізовано виробничі та економічні показники 24 серій випуску продукції за 18 місяців. Встановлено, що згідно з ринковим попитом більше 70 % обсягу нової продукції становили таблетки диклофенаку 0,05 г, рентабельність яких склала 88,04 %. Визначено низьку рентабельність (14,19 %) таблеток Но-Кру-ша 0,04 г. Збитковими за досліджуваний період виявились два ЛЗ: таблетки Но-Кру-ша 0,04 г й мазь «Гіоксизон» 15 г. З початку постановки на виробництво та виходу на ринок за 18 міс., що аналізувались, проведено повернення всіх інвестованих коштів та отримано більше одного млн грн додаткового прибутку. При цьому частка прибутку, що генерували таблетки диклофенаку 0,05 г, склала 96,47 %.
 Висновки. Узагальнено сутність та доцільність комплексного маркетингового підходу до управління продуктовими проектами з розробки ЛЗ. Сформовано блок-схему моделі щодо удосконалення управління продуктовим проектом із розробки ЛЗ на основі маркетингового підходу. Проаналізовано звітні матеріали виробника та фірми-розробника щодо одночасної реалізації кількох індивідуальних проектів інноваційного продуктового портфелю із розробки та виведення на ринок генеричних ЛЗ. Обґрунтовано доцільність та економічну ефективність використання маркетингового підходу у формуванні пріоритетності при плануванні поетапної реалізації індивідуальних продуктових проектів. Розрахунки показали, що маркетинговий підхід дає змогу підвищити ефективність продуктових проектів з розробки ЛЗ та значною мірою використовувати принципи самофінансування та рефінансування.
22
Банчук-Петросова, О. В. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.1.
Full textAbstract:
Зазначено, що важливою причиною більшості невдач у сфері функціонування української економіки та її реформування є слабкість інститутів влади: відсутність необхідної політичної волі та професіоналізму, невизначеність і навіть безграмотність рішень, бездіяльність, а часом і прямий саботаж у їхньому виконанні. Злиття владних структур із приватною підприємницькою сферою – звичайне явище для нинішньої України. Усе це не може не позначатися негативним чином на характері і розвитку української економіки. Співвідношення між рівнем ринкових свобод і масштабами державного регулювання залежить від низки факторів: загальнонаціональної значущості тих чи інших підприємств та комплексів, ситуації, в якій опинилася країна, цілей, які переслідує держава. Загалом нині це співвідношення переважно залежить від характеру економічної політики влади. Визначено, що політичні та економічні інтереси країни диктують збереження принципової лінії на відкритість економіки, забезпечення вільної взаємодії вітчизняних господарюючих суб'єктів із зовнішнім світом. Проте орієнтація на відкритість неспроможна залишатися єдиним визначальним компонентом зовнішньоекономічної політики країни. У її арсеналі мають бути присутніми заходи, спрямовані на захист національного виробництва та внутрішнього ринку від несприятливих впливів ззовні. Україна повинна забезпечити собі належне місце в багатополюсному світі, що складається. Ринкові перетворення, що проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, не виправдали тих очікувань, які на них покладала громадськість країни. Краху зазнала не сама ідея реформування господарства, не об'єктивна необхідність ринкових реформ, а стратегія і тактика, прийоми та методи перетворень. Тим не менше, всупереч різним догмам, найкращим є економічний устрій, що забезпечує з урахуванням історичних, політичних та економічних обставин оптимальну ефективність, за якої економічні цілі гармонійно поєднуються з реальними умовами та соціальними цілями держави.
23
Prydatko, E. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (2018): 35–40. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.35-40.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню організаційно-економічних заходів, запровадження яких на рівні промислового підприємства має дозволити підвищити ефективність процесів формування персоналу. Об’єктом дослідження виступають процеси формування персоналу промислових підприємств України. При обґрунтуванні організаційно-економічних заходів було використано методи групування, логічного узагальнення та систематизації. Встановлено наявність двох груп чинників, що впливають на ступінь ефективності пропікання процесів формування персоналу промислових підприємств – внутрішні та зовнішні. Виокремлено по п’ять основних чинників у кожній групі, що здійснюють найбільший вплив на об’єкт дослідження. Запропоновано основні організаційно-економічні заходи щодо запобігання можливого негативного впливу кожного з чинників.
24
Башта, І. І. "ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВЗ ІНШИМИ НЕДЕРЖАВНИМИ СУБ’ЄКТАМИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМНА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (2020): 157–60. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).415.
Full textAbstract:
У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.
25
Kucher, Lesia, Serhii Drokin та Yevhenii Ulko. "Еколого-економічна ефективність зрошувальних проєктів у контексті змін клімату". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (2020): 57–77. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.04.
Full textAbstract:
Мета. Мета статті полягає в презентації результатів дослідження щодо оцінювання еколого-економічної ефективності реалізації меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води (на прикладі конкретних проєктів у ґрунтово-кліматичних умовах Харківської та Донецької областей).
 Методологія / методика / підхід. Методологія проведеного дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний (для узагальнення методологічного та практичного досвіду застосування зрошувальних проєктів); лабораторно-аналітичний (для визначення показників якості зрошувальної води); конструктивно-розрахунковий (під час обчислення показників економічної ефективності приросту врожайності в умовах зрошення); метод Монте-Карло (для імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур без зрошення та в умовах зрошення); статистичний (дисперсійний аналіз) (для оцінювання достовірності отриманих результатів); узагальнення (для підведення проміжних і загальних підсумків еколого-економічного аналізу експериментальних і модельних даних). 
 Результати. У результаті лабораторного аналізу здійснено оцінку якості води, яка може бути використана для зрошення. Обґрунтовано переваги проєкту організації виробництва аграрної продукції в умовах краплинного зрошення, оцінено інвестиційну привабливість цього проєкту. Доведено, що застосування краплинного зрошення сприяє зростанню не лише економічного ефекту, а й адаптації до зміни клімату. Здійснено оцінку економічної ефективності застосування зрошення в землеробстві, зокрема обмежено придатною водою, під час вирощування різних сільськогосподарських культур. З огляду на економічну оцінку, вирощування більшості сільськогосподарських культур в умовах зрошення обмежено придатною водою виявилося малоефективним.
 Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що дістали дальшого розвитку положення щодо еколого-економічної ефективності застосування меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води. Це одна з перших публікацій, що присвячена економічному управлінню зрошувальними проєктами в аграрному виробництві України в контексті змін клімату. 
 Практична цінність / значущість. Результати дослідження дозволяють зробити висновки щодо ефективності впровадження проєктів краплинного зрошення, ураховуючи можливі економічні ризики та очікувані вигоди. Результати імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур в умовах зрошення можуть бути використані аграрними підприємствами для управління проєктними ризиками.
26
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Find full text
27
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Find full text
28
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Find full text
29
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Find full text
30
Panhelova, Nataliia, та Tetiana Krutsevich. "Соціально-економічні умови розвитку форм активного дозвілля в країнах Сходу в епоху Середньовіччя". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 29–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-29-35.
Full textAbstract:
Актуальність. Усебічний аналіз наукової й науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів дає підстави стверджувати, що проблеми фізичної рекреації та оздоровчої фізичної культури були предметом значної кількості досліджень. Визначено, що фізична рекреація є частиною фізичної культури суспільства, може розглядатися як окремий напрям фізкультурної діяльності й водночас як складова частина системи фізичного виховання різних груп населення. Фізична рекреація має специфічні функції, мету, завдання, основні ознаки, чинники розвитку, засоби та організаційні форми. Водночас, що стосується досліджень проблеми історичного розвитку фізичної рекреації, а саме визначення передумов її виникнення й законо- мірностей розвитку як сегменту активного дозвілля людини в різні суспільно-економічні формації (у тому числі феодальної), то такі дослідження практично відсутні. Мета – визначити та розкрити чинники впливу на розвиток рекреаційних форм фізичної культури в країнах Сходу в середні віки (середина V – середина XVII ст.). Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; метод системного аналізу; хронологічний метод; історико-логічний метод; описовий метод; компаративний метод. Результати дослідження. Рекреаційні форми фізичної культури в епоху феодалізму розвивалися під впливом релігійних, політичних, соціально-економічних чинників. У найбільш розвинених народів середньовічної Азії (Індія, Китай, Японія) елементи феодального суспільства виникли раніше, ніж у Європі й мали певні відмінності. На відміну від християнства, релігії, які панували в цих регіонах, не заперечували фізичної культури, а навіть активно впливали на її практичні оздоровчі системи (буддизм сприяв розвитку хатха-йоги). Історичне значення форм активного дозвілля в Азії полягає в тому, що їх раціональна сутність виконувала роль суспільного саморегулювання, що відрізняло їх від європейської фізичної культури рекреативного спрямування. Висновки. Різноманітні суспільні потреби цього періоду, умови, місцеві традиції сприяли різноманітності форм дозвілля й фізичної культури, які диференціюються за соціальними ознаками.
31
Данілова, Е. І. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДИК ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.2.
Full textAbstract:
Метою статті є узагальнення методичного інструментарію оцінювання економічної безпеки підприємств, його порівняння та виявлення відповідності між задачами та наявними методами оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. На основі аналізу наявної методології, запропонованої в науковій економічній літературі для оцінювання економічної безпеки, узагальнено методи, концептуальні підходи, критерії такого оцінювання. Поєднання ідентифікованих об’єктів економічної безпеки та методів їх оцінювання дало змогу здійснити систематизацію наявного методичного інструментарію та виявити відповідність методик для виконання завдань оцінювання. Порівняльний аналіз наявних методів оцінювання економічної безпеки та їх відповідності задачам оцінювання дав змогу зробити висновок про необхідність розроблення комплексного підходу до оцінювання економічної безпеки, який би забезпечив можливість повного оцінювання як безпеки використання економічного потенціалу підприємства, так і безпеки реалізації економічних інтересів та умов діяльності як складових частин системи економічної безпеки.
32
Крупка, Ярослав, Тетяна Костенко та Олена Зав’ялова. "ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПАРОГАЗОВИМИ СУМІШАМИ У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 119–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-26.
Full textAbstract:
Мета статті – розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність і безпеку гірничорятувальних робіт, зменшити економічні збитки підприємств. Методологічною основою досліджень роботи є загальні закони та категорії теорії пізнання, зокрема, положення матеріалістичної діалектики, які сприяли розумінню об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження у контексті взаємообумовленості здобутків і потреб практики. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) надали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань роботи. Під час проведення досліджень, для розв’язання поставлених задач, в комплексі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: методи індукції (на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення досліджень) та дедукції (у процесі теоретичного осмислення проблеми), системно-аналітичний, порівняльний аналізи, метод аналізу визначень тощо. Наукова новизна роботи полягає у розв’язанні науково-прикладної задачі розвитку і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств. Рішення аналітичної задачі визначення конкретного обсягу подачі парогазової суміші генераторами інертних газів безпосередньо в осередок пожежі дозволить правильно оцінити газову обстановку в ньому і прийняти доцільне і ефективне оперативне рішення на ліквідацію аварії. Розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств, які пов’язані із втратою машин, механізмів, обладнання, гірничих виробок і запасів вугілля, що підготовлені до виїмки, в виїмкових полях, що інтенсивно відпрацьовуються, великих аварійних збитків, які пов’язані із простоями лав або несвоєчасною підготовкою фронту очисних робіт.
33
Даниленко, А. І. "Фінансування та економічні методи стимулювання нарощення випуску конкурентоспроможної продукції". Фінанси України, № 7 (284) (2019): 7–34.
Find full text
34
Садовяк, Михайло Степанович. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(30) (27 лютого 2017): 52–59. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(30)2017124460.
Full text
35
Галиця, І. "Інтелектуальний терор і соціально-економічні методи боротьби з ним". Економіка України, № 9 (574) (2009): 53–57.
Find full text
36
Негодченко, В. О. "МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 278–84. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.420.
Full textAbstract:
У статті з метою виокремлення основних методів забезпечення державної інформаційної політики органами внутрішніх справ розглянуто загальну концепцію щодо розуміння методів у діяльності органів внутрішніх справ, а також досліджено специфіку реалізації останніх щодо забезпечення державної інформаційної політики. Здійснено класифікацію методів забезпечення державної інформаційної політики на правові, організаційно-технічні й економічні.
37
Дацій, Олександр Іванович, та Максим Романович Ковальський. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ". Public management 29, № 1 (2022): 36–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-5.
Full textAbstract:
Визначено, що основною, принциповою відмінністю публічного управління від будь- яких інших видів управління є попередня розробка цілісної моделі проекту, її аналіз, узгодження, затвердження, і потім вже реалізація. В рамках управління проектом моделі являють собою не тільки інструменти пізнавальної діяльності, а й інструменти реального управління. Стосовно публічного управління територіальним розвитком необхідно доповнити відповідними моделями екологічної, етнічної, економічної динаміки, а також моделями загального розвитку територіальної системи. Застосування таких моделей дозволяє прогнозувати, планувати і контролювати, перш за все, динаміку територіальної системи. В рамках цієї дисертації за доцільне обмежитися аналізом лише основних видів моделювання. Зазначено, що моделі передбачають, що кожна з конкуруючих технологічних систем має здатність до вдосконалення, а ефективність експлуатують виробництв з часом підвищується. Передбачається, що кожна з двох альтернативних технічних систем освоюється як новаторами, що діють в її рамках, так і імітаторами, готовими до сприйняття нововведень як даної, так і альтернативної системи (умовно – імітатори першого і другого типу). Динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем. Ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі було значною мірою обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Для експериментальних наук це означає, що дескриптивні моделі повинні призводити до одних і тих же якісних результатів, якщо експеримент повторюється при малих змінах умов. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є вивчення досвіду моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Методологія. У фаховій зарубіжній та вітчизняній літературі існує чималий масив розробок щодо моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком за авторством J. Wang, F. Soulard, Zhiyun Ouyang, Changsu Song, Hua Zheng, S.Polasky, Yi Xiao, M. Ruckelshaus, Weihua Xu, C. Daily, А.В Невєрова, А.А. Тишкова, О.Є.Медведєвої, Д.В.Касимова, В.В. Юрак, Н.В. Дегтярь, І.П. Соловія, Л.Д. Загвойської, G. Sandoval, D. Barton та інших, які своєю чергою спираються на відповідну керівну методику, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Наукова новизна. Процес моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком розглянуто через призму ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі, що обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Висновки. Визначено, що динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем.
38
Атаманчук, Л. "Теоретичні питання адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 336–42. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1642.
Full textAbstract:
У статті досліджуються теоретичні питання адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні, їх взаємозв'язок із формами й методами державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та економікою загалом.
 Особливістю іноземного інвестування як об'єкта державного управління є те, що воно потребує поєднання та комплексного застосування різних форм управління.
 Усі методи державного управління іноземним інвестуванням є тісно пов'язаними між собою в практичній діяльності. Це зумовлено тим, що зазначені методи є елементами впливу відповідних державних органів (як суб'єктів управління) на об'єкти управління у сфері іноземного інвестування. Під час застосування кожної з груп указаних методів має місце прояв владності, оскільки всі вони закріплюються в юридично обов'язкових актах.
 За допомогою адміністративних методів здійснюється централізоване керівництво процесами іноземного інвестування, що відображається в компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ та інших уповноважених центральних органів виконавчої влади.
 Економічні методи передбачають порівняно з адміністративними значно вищий рівень саморегуляції діяльності господарюючих суб'єктів.
 Аналізуючи зміст адміністративних та економічних методів державного управління іноземним інвестуванням, можемо зробити висновок, що їх співвідношення в кожному окремому випадку є різним.
 Серед методів управління, що використовуються в процесі державного управління іноземним інвестуванням, варто назвати також методи опрацювання управлінських рішень і пов'язані з ними методи їх прийняття. Зазначені методи державного управління поділяються на організаційні (системні), експериментальні та природничо-технічні.
 Удосконалення форм і методів державного управління у сфері іноземного інвестування має стати одним із головних завдань центральних органів виконавчої влади, до функцій яких належить державне управління іноземним інвестуванням, з урахуванням конкретного змісту компетенції та функцій цих органів, особливостей іноземного інвестування як об'єкта державного управління. Перспективи подальших досліджень адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні зумовлені ускладненням світових інвестиційних процесів і необхідністю його врахування в практиці державного управління економікою України.
39
Медяник, В. А. "ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ". Знання європейського права, № 4 (10 листопада 2021): 29–32. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.256.
Full textAbstract:
Визначено, що в науці по-різному вживають поняття «метод», що зумовлює різні підходи до його визначеннята видів. З’ясовано, що методи адміністративно-правового забезпечення державної соціальної політики являютьсобою способи, засоби й прийоми втілення її положень у життя. Методи адміністративно-правового регулюванняподілено на загальні й спеціальні; за ступенем впливу – на імперативні й диспозитивні. Визначено, що до загаль-них методів ми відносимо організаційно-розпорядчі, правотворчі, економічні, інформаційні, ідеологічні, якіможна класифікувати на види. Констатовано, що спеціальні методи – це ті, які, на нашу думку використовуютьсядля здійснення регулюючого впливу на зовнішні об’єкти соціальної сфери.Теоретично обґрунтовано, що адміністративно-правове забезпечення державної соціальної політики відбува-ється з використанням загальних методів, які пронизують всю управлінську діяльність органів публічної адміні-страції в соціальній сфері. За характером (прийомами) впливу методи можуть мати як імперативний характер,так і диспозитивну природу. Методи адміністративно-правового забезпечення державної соціальної політики від-бивають механізм впровадження її заходів. Зменшення монополії держави в соціальній сфері (демонополізаціяринку соціальних послуг, децентралізація влади) призводить до зменшення імперативних (адміністративних)методів адміністративно-правового забезпечення державної соціальної політики в сторону диспозитивних. Слідобрати оптимальне поєднання методів, щоб вони були гнучкішими й адаптованими до умов розвитку соціальноїсфери, оскільки вони взаємозалежні й взаємозумовлені в процесі їх застосування.
40
Бережницька, Уляна Богданівна. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/225804.
Full textAbstract:
Мета. Стаття присвячена вивченню сутності, структури та особливостей інституціонального середовища розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні на сучасному етапі господарювання, враховуючи існуючі формальні та неформальні соціально-економічні інститути, чинники внутрішнього та зовнішнього впливу. Методика. Використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, економіко-логічні методи порівняння, групування, графічний метод, комплексної оцінки та інші. Результати. Головне завдання малого та середнього бізнесу – зайнятість, забезпечення добробутом більшої частини населення, вирішення нагальних проблем суспільства. Для становлення МСП в якості провідного сектору національної економіки потрібне відповідне сприятливе середовище, в першу чергу інституціональне. В роботі піднімаються питання та запропоновано ряд рекомендацій щодо відновлення довіри бізнесу до влади, формування позитивного іміджу підприємництва та партнерського ставлення владних структур до мікро-, малого та середнього бізнесу, тобто зміцнення неформалізованих інститутів розвитку МСП. Відмічено, що не менш важливу роль в інституціональній структурі розвитку малого та середнього бізнесу відіграють формалізовані інститути, наявність та тіснота взаємозв’язків тріади «держава – економіка – суспільство». Інституціональне середовище розглядається через призму взаємодії формалізованих і неформальних інститутів, що визначають рамкові межі поведінкових мотивів та умови функціонування й розвитку малого та середнього бізнесу. Наукова новизна. Уточнено економічний зміст та побудовано модель інституціональної структури функціонування і розвитку МСП – інституціональне середовище розвитку МСП, де узагальнено існуючі визначення та підходи до категоріального апарату нового інституціоналізму у сфері підтримки малого та середнього бізнесу, а також агреговано прикладні проблеми цієї сфери в Україні. Практична значимість. Комплексне відображення інституціонального середовища розвитку МСП дозволяє адекватно оцінити сформовані умови розвитку малого та середнього бізнесу в нашій країні, виокремити напрями розвитку системи підтримки МСП і врахувати окреслені пріоритети у відповідних програмних документах в межах державного управління МСП.
41
ТОГОЧИНСЬКИЙ, Олексій. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (2021): 193–212. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.522.
Full textAbstract:
У статті зосереджено увагу на наукових публікаціях, в яких розглянуто питання формування соціально-економічної культури та визначення змісту соціально-економічної компетентності. До змісту соціально-економічної компетентності офіцерів віднесено знання, вміння та навички, особистісні якості (правова культура, комунікабельність, вміння працювати в команді, відповідальність, прагматизм), досвід, що сприяють розумінню соціальної значущості професії, формуванню готовності до розпізнання наслідків соціальних та економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, шляхом їх аналізу. Представлений аналіз освітньо-професійних програм для підготовки в Академії Державної пенітенціарної служби фахівців за спеціальностями 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність», 053 «Психологія» та 051 «Економіка». Встановлено, що освітньо-професійні програми вміщують перелік соціально-економічних компетентностей, що стосуються усвідомлення майбутніми офіцерами соціальної значущості майбутньої професії, наявності знань про основи економіки та різні економічні явища. Проведений аналіз силабусу навчальної дисципліни «Економіка та управління підприємствами установ виконання покарань» й зазначено, що простежується перевага теоретичної складової над практичною. Названо питання, які мають вивчатися курсантами та слухачами в процесі соціально-економічної підготовки. Висвітлено результати опитування 156 офіцерів, які перебували на курсах підвищення кваліфікації та окреслено перелік питань, вивченню яких вони надають перевагу. Мета статті – розкрити зміст та визначити педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти. Теоретично обґрунтовані педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти, які передбачають: використання інноваційних підходів та методик, інтерактивних форм і методів проведення занять; інтеграцію в освітній процес дисциплін, які дозволяють формувати та розвивати соціально-економічну компетентність офіцерів; забезпечення освітнього процесу належною матеріально-технічною базою; сприяння економічній самоосвіті та самовдосконаленню офіцерів, формуванню у них моральних та ділових якостей в умовах безперервної освіти.
42
Середа, Наталія, Світлана Стадник та В’ячеслав Гончар. "Особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.011.
Full textAbstract:
Мета: визначити особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Матеріал і методи: у ході реалізації поставленої мети використовувались наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, організаційний аналіз, анкетування, методи маркетингового аналізу (PEST-аналіз), медіа-дослідження інтернет-аудиторії (Opinion Software Media), методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі 3 фітнес-клубів м. Харкова («Феромон», «Малібу», «Сафарі»). В опитуванні брали участь керівники, адміністрація та тренери фітнес-клубів – 57 осіб. Метод маркетингового аналізу (PEST-аналіз) використовувався для аналізу ступеня впливу чинників макросередовища на ефективність функціонування фітнес-клубів. У дослідженні брали участь 22 особи, які мають відповідну кваліфікацію та доступ до інформації. Результати: виявлено основні чинники маркетингового середовища, які впливають на діяльність фітнес-клубів; розкрито зміст цільових орієнтирів користування соціальними мережами при виборі фітнес-клубу; визначено причини взаємодії користувачів зі сторінками фітнес-клубів у соціальних мережах та з офіційними сайтами. Висновки: зміни, які відбулися у зовнішньому середовищі фітнес-клубів за останні два роки призвели до переорієнтації їх професійної діяльності. Епідеміологічна ситуація змушує фітнес-клуби шукати нові форми проведення занять з метою отримання прибутку. Запровадження карантинних обмежень стало поштовхом для розширення соціально-економічних напрямків роботи фітнес-клубів у всесвітній мережі Інтернет. Ця сфера активно розвивається, незважаючи на економічні кризи та різні зовнішні і внутрішні перешкоди. За результатами проведеного досліджен- ня визначено особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Дослідження маркетингового середовища фітнес-клубів визначило високий ступінь впливу демографічних чинників – стан здоров’я населення та епідеміологічна ситуація в країна та місті (105 балів). Визначено, що 42% користувачів використовують соціальні мережі для висловлення власної думки та 39% звертаються до інтернет-джерел щоб прочитати відгуки про спортивні товари, фізкультурно-спортивні послуги чи фітнес-клуби. Найбільш активно фітнес-клуби використовують інтернет-технології для отримання банківських та фінансових послуг (87,7%) та взаємодії зі споживачем (81,6%). Ключові слова: фітнес-клуб, мережа Інтернет, інтернет-маркетинг, карантині обмеження.
43
Menejljuk, Aleksandr, та Aleksey Nikiforov. "ПІДВИЩЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ НОРМУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 303–12. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-303-312.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Є висока необхідність наявності ринково обґрунтованих показників вартості та тривалості виконання будівельних робіт. Вивчені нормативні документи мають суттєві недоліки, зокрема високу трудомісткість методів, що рекомендуються, та відсутність статистичного обґрунтування точності досліджень з нормування. Розробка методу з усуненням зазначених недоліків є ефективною із соціального, економічного та технічного погляду. Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки стає недоцільним централізоване нормування витрат праці державними установами, тому будь-яке підприємство в Україні є зацікавленим у методі нормування, який би мав низьку трудомісткість використання, високу адаптивність до організаційних умов будівництва та достатню для інженерних та економічних розрахунків точність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті чинні нормативні документи зі встановлення норм праці, проаналізовані відомі методи нормування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Актуальним є розробка методу нормування, що був би менш трудомістким, більш точним та статистично обґрунтованим. Цього можливо досягти за рахунок комбінування сумарних та дослідницьких методів нормування із використанням методів математичної статистики. Постановка завдання. Розробка методики нормування витрат праці будівельних робіт на основі найбільш ефективних методів, точність та кількість натурних дослідів якої обґрунтована статистичними методами. Виклад основного матеріалу. Багатокритеріальний аналіз методів нормування дає змогу на основі інформаційних джерел вибрати найбільш ефективний метод, у тому числі за допомогою ранжування важливості показників. Запропонована методика, що являє собою комбінацію сумарних і дослідницьких методів зі статистичним обґрунтуванням кількості натурних досліджень трудомісткості. Висновки відповідно до статті. Запропонована методика дозволяє обґрунтувати точність, знизити трудовитрати розробки норм праці.
44
Habor, V. S., та O. O. Badiuk. "ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (1 лютого 2020): 84–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10693.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати витрати на охорону здоров’я населення й держави у сучасних реаліях страхової медицини.
 Матеріали і методи. Теоретичним та методологічним підґрунтям статті стали офіційні документи Міністерства охорони здоров’я, праці вітчизняних і зарубіжних науковців, Internet-ресурси. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та синтезу, що дозволило проаналізувати економічні витрати на охорону здоров’я.
 Результати й обговорення. Якщо розглядати здоров’я населення з позиції виробничої сили, то воно є невід’ємною частиною виробничого циклу, що є основою розвитку держави. Розуміння цього зумовлює великі витрати в економічно розвинутих країнах на охорону здоров’я. Чи можливо впровадити на даний час соціальне медичне страхування? Так, за умови розширення та доповнення законопроектів щодо медичного страхування, а також чіткого визначення процедур їх застосування. Проте особливої уваги потребує узгодження упровадження обов’язкового медичного страхування з українськими реаліями. Чи готова держава і роботодавці нести фінансову відповідальність за працівника? Питання дискутабельне.
 Висновки. Впровадження соціального медичного страхування є доцільним для забезпечення комплексного лікування, забезпечення медикаментами; контролю якості лікування, відповідного рівня підготовки лікарів. Ефективне функціонування страхової медицини можливе при стабільній економіці. Витрати бюджету на охорону здоров’я в 2019 р. в Україні становили в середньому 51 % від загального обсягу.
45
Omelianenko, Inna. "Соціально-економічні та політичні передумови конструювання першої навчальної програми з фізичної культури в незалежній Україні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-10-16.
Full textAbstract:
Актальність. Упродовж незалежності України її шкільна система освіти перебуває в зоні неперервних змін: реформ, модернізацій, трансформацій, оновлення, магістральним напрямом яких є побудова національної гуманної, демократичної, особистісно орієнтованої школи. Серед її нерозв’язаних проблем – недосконалість змісту загальної середньої освіти, який є основною складовою частиною освітньої системи. Зміст освіти в узагальненій формі відображає досягнутий суспільством рівень культури для подальшого його піднесення. Фізичне виховання, як одна з форм соціальних відносин є продуктом діючої суспільно-економічної формації. Тому функціонування системи фізичного виховання та її зміни зумовлені соціально-культурними, політично- релігійними, економічними й особистісними факторами. Їх дослідження дасть змогу усвідомити закономірності розвитку системи фізичного виховання України; сприятиме виробленню науково обґрунтованого курсу її подальшого поступу; запобігатиме суб’єктивним рішенням; формуватиме національну самосвідомість як умову збереження незалежності України. Мета дослідження – виявити політичні, економічні та суспільні перед- умови розробки навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл (1993 р.) Методи дослі- дження – вивчення та узагальнення інформаційних джерел, порівняльного аналізу, причинно-наслідкового аналізу, герменевтичний. Результати дослідження. Розробка першої навчальної програми з фізичної культури в незалежній Україні (1993), уведена в практику загальноосвітніх закладів освіти невдовзі після проголошення її самостійності, дублювала свою попередницю УРСР (1988) в основних положеннях пояснювальної записки, попри несуттєві розбіжності. Інерційне «відлуння» радянської системи в прийнятому документі зумовлене низкою об’єктивних політичних, економічних та суспільних обставин: проголошенням незалежності України в 1991 р.; недостатнім часом для усвідомлення чиновниками свого місця у процесі державотворення й масштабу нових завдань; домінуванням бюрократичних методів управління та неготовністю фахівців до прояву самостійності в прийнятті оригінальних рішень; відсутність економічних перетворень, бідністю й соціальною незахищеністю українців; відголосом ієрархії культурних цінностей радянських часів.
46
Komarov, Yu. "Розвиток ризик-орієнтованих підходів для впровадження концепції ремонту за технічним станом обладнання атомних електростанцій". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 21–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).04.
Full textAbstract:
На основі розробленого оригінального ризик-орієнтованого підходу представлено концепцію та методи ремонту за технічним станом, реалізація яких дасть змогу скоротити тривалість планово-попереджувальних ремонтів (ППР) енергоблоків, знизити економічні витрати на проведення ППР і найоптимальніше (з точки зору безпеки та ефективності експлуатації АЕС) перерозподілити трудовитрати на плановий ремонт обладнання.
47
Pironkova, O. F. "Соціокультурні, політичні та економічні трансформації вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 3 (2015): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715065.
Full textAbstract:
На формування вербальноповедінкових практик взаємодії з психічно хворими впливають наддержавні, державні та мікросоціальні фактори. Зараз Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і з психічно хворими. Події останнього року: революційні та військові дії, перевибори президента та депутатів Верховної Ради значно прискорюють ці процеси. Кардинальні трансформації відбуваються в політичній сфері. Наразі керівництво країни декларує про проведення швидких реформ у сфері медичного та соціального сервісу. Вивчення трансформаційних процесів взаємодії з психічно хворими дозволить впливати на них та зробити їх більш контрольованими. Метою роботи стало дослідити соціокультурні, політичні та економічні трансформації, у т.ч. соціальнофармацевтичний маркетинг вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, контентаналіз. В результаті дослідження нами виокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації вербальноповедінкових соціальних практик по відношенню соціуму до психічно хворих, а саме: випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов’язковості медичної допомоги, патерналістська вербальноповедінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження працездатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.
48
Стеблянко, Аліна Володимирівна, та Дмитрій Андрійович Лісов. "БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СУБ’ЄКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 187–91. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.28.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано нормативне регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України як органу, який здійснюватиме розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, створення якого передбачене Законом України «Про Бюро економічної безпеки України». Актуальність описаної у статті проблеми пояснюється тим, що належне забезпечення економічної безпеки держави є ключовою умовою розвитку останньої, де правоохоронні органи виступають основними суб’єктами забезпечення економічної безпеки України, а створення Бюро економічної безпеки України безпосередньо спрямоване на підвищення ефективності розслідування злочинів, які посягають на економічну безпеку держави. Водночас метою роботи є аналіз потенційних недоліків у діяльності Бюро економічної безпеки як суб’єкта забезпечення економічної безпеки України із наступним визначенням перспектив його діяльності. Проаналізовано підходи до визначення поняття «економічна безпека держави», а також з’ясовано, що розуміють під забезпеченням національної економічної безпеки України. Зосереджено увагу на завданнях, повноваженнях і функціях, покладених на Бюро економічної безпеки України. Визначено проблемні питання про функціонування досліджуваного органу. Наголошено на перспективах та перевагах діяльності Бюро економічної безпеки України. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо функціонування органів, які забезпечують економічну безпеку країни, та наголошено, що кожна держава застосовує різні методи для протидії злочинності у сфері економічної безпеки країни. Зроблено висновок, що Бюро економічної безпеки України має стати органом, який поєднає повноваження для розгляду всіх економічних злочинів. Однак невирішеними залишилися деякі проблемні питання, зокрема щодо застосування ризик-орієнтованого підходу і процедури передачі справ іншими органами до Бюро економічної безпеки України. Водночас указаний орган – це нова модель кримінальної розвідки у поєднанні із кримінальним аналізом. За умови його належного функціонування підвищиться рівень довіри до діяльності правоохоронних органів і збільшиться ефективність розслідування економічних злочинів.
49
Radkevych, Valentyna, Oleksandra Borodiyenko, Rodion Kolyshko та Lina Korotkova. "РОЗРОБЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ НСТРУМЕНТІВ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Professional Pedagogics 1, № 20 (2020): 15–24. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.15-24.
Full textAbstract:
Актуальність: постіндустріальний етап розвитку суспільства зумовлює необхідність модернізації системи професійної освіти, важливим напрямом якої є оновлення існуючих сьогодні в Україні підходів до розроблення професійних стандартів. Йдеться про документи, які затверджують в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, і які мають бути орієнтованими на сучасні соціально-економічні відносини, враховувати зміну технологічного укладу, що потребуватиме підвищеного рівня професійної компетентності кваліфікованих робітників для усіх видів економічної діяльності, а також удосконалення системи їх підготовки та підвищення кваліфікації. Все це актуалізує доцільність широкого залучення учасників публічно-приватного партнерства до процесу розроблення професійних стандартів як документів, що містять вимоги до професійної компетентності кваліфікованих робітників.
 Мета: обґрунтування сучасних підходів до розроблення професійних стандартів з використанням інструментів публічно-приватного партнерства.
 Методи: аналіз наукової літератури, законодавчо-нормативних документів - для з’ясування сучасних тенденцій формування професійних стандартів та існуючого стану розроблення професійних стандартів; методи аналізу і синтезу – для класифікації трудових функцій і професійних стандартів, систематизація даних, узагальнення управлінського досвіду для розроблення теоретичних та методичних підходів до визначення умов розроблення професійних стандартів; порівняльний аналіз, синтез та методи експертного оцінювання - для формування вимог щодо розроблення професійних стандартів.
 Результати: розкрито структуру діючої професійно-кваліфікаційної системи, охарактеризовано її особливості в контексті орієнтації на сучасний ринок праці та підвищення рівня зайнятості населення, визначено умови та перспективи розроблення професійних стандартів.
 Висновки: визначена структура професійних стандартів та умови їх розроблення з орієнтацією на конкретні трудові функції для певних видів економічної діяльності з використанням інструментів публічно-приватного партнерства, що є важливим підґрунтям набуття особою компетентностей відповідно до критеріїв ефективності та потреб ринку праці.
50
Аль-Абабне, Х. А., А. Осмонова, І. Думанська, П. Матковський та А. Калиновський. "ВИКОНАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ЗАГОСТРЕННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ПРОДУКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 469–85. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251504.
Full textAbstract:
Анотація. Метою дослідження є вивчення сутності, основних тенденцій і проблемних аспектів реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва в умовах загострення продовольчої кризи. Використовуються теоретичні та емпіричні методи пізнання в їхньому діалектичному поєднанні. Основними методами, що використовуються в цьому дослідженні, є статистичний аналіз, індексні, графічні та аналітичні методи, методи оцінки структурних динамічних зрушень, порівняння і монографічний метод. Дослідження також включало загальні методи економічних досліджень, зокрема: у розкритті змісту експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, формулюванні висновків використовувалися теоретичні узагальнення та порівняння, індукція та дедукція; за допомогою синтезу та економічного аналізу проводиться оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку експорту сільськогосподарської продукції; для аналізу експорту сільськогосподарської продукції використовувалися графічні, економічні, статистичні та міждержавні порівняння; для оцінки внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті були впроваджені статистичні методи (групування). Вплив зовнішнього і внутрішнього експортного потенціалу на експорт пшениці вивчався шляхом регресійного аналізу. Необхідність забезпечення продовольчої безпеки країнами в усьому світі наголошує на важливості аграрного сектору як каталізатора економічного розвитку, джерел валютних надходжень, напрямів інвестицій тощо. Вивчення спеціалізації сільського господарства привело до висновку, що пшениця і цукор — товари з найбільшим експортним потенціалом. Обґрунтовано, що країни Південної Америки, ОЕСР, Північної Америки та Європи мають найвищий рівень реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, а африканські країни залежать від імпорту. Крім того, низька експортна орієнтація Африки та Азії через особливості їх природних і кліматичних умов установлюється на основі оцінки експортно-імпортних операцій у регіональному контексті. Проаналізовано внутрішній і зовнішній експортний потенціал кожного з регіонів. Було застосовано економіко-математичне моделювання оцінки впливу найважливіших факторів на обсяги експорту пшениці, що дозволило передбачити обсяги експорту пшениці й ухвалити обґрунтовані управлінські рішення щодо реалізації експортного потенціалу агрокомпаній. Обернена пропорційність обсягу експорту споживанню пшениці на душу населення і пряма пропорційність ефективності та площі земель, що використовуються для вирощування пшениці, була встановлена шляхом кореляційного і регресійного аналізу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше проводиться цілісний аналіз потенційних можливостей і можливостей експорту наявної та збільшення експорту сільськогосподарської продукції у світі та за групами продуктів. Визначено сутність та особливості економічного представлення експортного потенціалу сільськогосподарської продукції на міжнародному і національному рівнях. Окреслено основні чинники, що впливають на розвиток експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті та досліджують їхній вплив шляхом проведення відповідного аналізу агресії. Додатковий розвиток отримало дослідження внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу за регіонами світу. Проведено аудит внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва у регіональному контексті, у результаті якого були визначені основні рекомендації щодо підвищення їхнього рівня з метою активізації розвитку агропромислового сектору економіки. Ключові слова: експортний потенціал, сільськогосподарське виробництво, експорт, інтеграція, продовольча безпека. Формул: 1; рис.: 7; табл.: 5; бібл.: 26.