Relevant bibliographies by topics / Метафорична репрезентація / Journal articles

Journal articles on the topic 'Метафорична репрезентація'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Метафорична репрезентація.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 16 journal articles for your research on the topic 'Метафорична репрезентація.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Дороніна, Т. "Метафорична репрезентація соціально-культурологічної категорії "гендер"№ у сучасному літературознавстві." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 44, ч. 2 (2008): 23–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кравець, Л. "Метафорична репрезентація національної культури в українській поезії ХХ ст." Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 371–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Козачишина, Оксана, and Антоніна Мосійчук. "Метафорична репрезентація жіночих образів у сучасному американському телесеріалі «Відчайдушні домогосподарки»." Лінгвістичні студії, no. 41 (2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2021.41.17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Lagutina, Anna. "METAPHORICAL REPRESENTATION OF THE CONCEPT LOVE IN THE ANCIENT GREEK IDYLLS." Studia Linguistica, no. 19 (2021): 103–15. http://dx.doi.org/10.17721/studling2021.19.103-115.

Full text
Abstract:
The study presents the results of the peculiarities’ analysis of the metaphorical verbalization of the concept LOVE based on the texts of Ancient Greek Theocritus, Moschus and Bion’s idylls. The study of the peculiarities of the representation of the concept LOVE on the material of Ancient Greek texts is of a particular interest to researchers, as it allows to to model the linguoconceptosphere of the Ancient Greek language speakers. The metaphor in the works of bucolic poets reflects both the general cognition of the feeling of love and the authors’ own cognition. The paper presents a brief overview of the phenomenon of love in Ancient Greece through the prism of Ancient Greek literature, which doubtlessly influenced the works of the idylls’ authors. As a result, the main models of metaphorical transference, which were used to represent the concept LOVE, were singled out and analysed by the source domain. The analysis showed that the most productive of them are: “love is disease”, “love is fire”, “love is deity” and “love is gustatory / physical perception”. Features of the metaphorical representation of the concept LOVE are caused by Greeks’ mythological ideas, the philosophical tradition and established in Ancient Greek culture customs. The concept LOVE in the three studied authors is presented in the same way, which gives us the reason to believe that Moschus and Bion creatively imitated Theocritus.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Николаева, Елена Витальевна, and Анна Ивановна Савельева. "THE CONCEPT OF NATURE IN RUSSIAN AND ENGLISH METAPHOR RIDDLES (COMPARATIVE ASPECT)." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 2(111) (July 7, 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2021.111.2.014.

Full text
Abstract:
В данной статье рассматриваются русские и английские загадки, содержащие в себе метафору и посвященные теме «Природа». Вклад загадки в народное творчество значителен, и, в частности, благодаря ей возможно воссоздать картину мира народов прошлого. В настоящей работе предпринята попытка суммировать актуальные знания по вопросу русской и английской загадки, а также провести исследование метафоричных русских и английских загадок на предмет репрезентации природы. Актуальность данной работы обусловлена интересом к символичной репрезентации природы в жанре метафоричной загадки и недостатком работ, посвященных данной узкой теме. В ходе исследования были использованы методы анализа, сравнения, обобщения и контекстуального толкования. Основными сходствами русских и английских загадок являются яркая иносказательная репрезентация объектов и явлений природы, одушевление флоры и фауны, природных стихий, а также их символизация. Основными отличиями являются различия в количестве загадок, посвященных определенной тематике, расхождения в репрезентируемой флоре и фауне, а также в используемой коннотации. This article analyzes the Russian and English riddles containing a metaphor and devoted to the theme “Nature”. The contribution of the riddle to folk art is significant and this fact makes it possible to recreate the picture of the world of the peoples of the past. This work makes an attempt to summarize the current knowledge on the issue of the Russian and English riddles as well as to study metaphorical riddles. The relevance of this work is due to the interest in the symbolic representation of nature in the genre of metaphorical riddles and the lack of works devoted to this narrow topic. The study employs the methods of analysis, comparison, generalization and contextual interpretation. The main similarities between Russian and English riddles are vivid allegorical representations of objects and natural phenomena, animation of flora and fauna, natural elements, and symbolism. The main differences lie in the number of riddles devoted to a particular topic, discrepancies in the flora and fauna represented, and the employed connotation.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Каменева, Ирина. "МЕАФОРИЧНА МОДЕЛЬ «ДЕНЬ → ДРЕМОТА» В ПОЭЗИИ Ф.И. ТЮТЧЕВА." SWorldJournal, no. 07-05 (March 31, 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-07-05-066.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу мовної репрезентації поняття «день» в когнітивному аспекті. Актуальність статті визначається важливістю дослідження мови поезії Ф.І. Тютчева і семантики поняття «день». Новизна роботи є в проведенні системного аналізу метафоричн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Каменева, Ирина. "МЕАФОРИЧНА МОДЕЛЬ «ДЕНЬ → ДРЕМОТА» В ПОЭЗИИ Ф.И. ТЮТЧЕВА." SWorldJournal, no. 07-05 (March 31, 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-07-05-066.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу мовної репрезентації поняття «день» в когнітивному аспекті. Актуальність статті визначається важливістю дослідження мови поезії Ф.І. Тютчева і семантики поняття «день». Новизна роботи є в проведенні системного аналізу метафоричн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пилипенко, Р. Є. "Метафоричні репрезентації концепту пам"ять (на матеріалі немецькомовних фахових текстів)." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 16 (2009): 378–84.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Mosiichuk, A. "Позитивне мислення vs. Негативне мислення: метафоричні концептуальні схеми як формат репрезентації." Лінгвістичні студії, no. 35 (2018): 115–18. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2018.35.16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Габідулліна, А. Р. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ «МУЗИКА» В РОМАНІ Є. ВОДОЛАЗКІНА «БРІСБЕН»." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-6.

Full text
Abstract:
Роман Є. Водолазкіна «Брісбен» про музику, її божественну природу, про ту силу, яка надає життю певний сенс і допомагає подолати негаразди. Метою дослідження є демонстрація мовних особливостей реалізації художнього концепту «музика» в романі Є. Водолазкіна «Брісбен» відповідно до творчого замислу митця. Основним методом дослідження є дискурс-аналіз. Роман має форму канону – музичної форми, що ґрунтується на послідовності однієї й тієї ж мелодії в усіх голосах поліфонічого твору. Він пронизаний музикою, а його структура визначається музичними законами. Відповідно до законів сольфеджіо, розповідь розпадається на два голоси: Гліба (щоденник) і Нестора – особистого бібліографа музиканта. Загальна концепція музики (гармонії) в романі має три полюси, такі як світова музика (musica mundana), людська (musica humana) та інструментальна (musica instrumentalis). Іншими словами, розрізняють музику, створену й не створену людиною. Musica mundana гармонійна, вона відображає Божественний порядок, установлений у світобудові. «Людька музика» – це гармонія душі і тіла. Musica instrumentalis – це вокальне чи інструментальне звучання, земне втілення того, що народжене зверху, адже воно має відтворювати чи моделювати «світову» та «людську» музику. Ядро текстового концепту в романі «Брісбен» відображає таку ідею твору: головне для справжнього художника – безсмертна душа, що з’єднує його з Богом. Усе інше (успіх, кар’єра, матеріальне благополуччя тощо) вторинне, оскільки є результатом того, що приходить зверху. Musica mundana експлікується в романі через поняття часу, вічності та смерті/безсмертя. Musica humana – лише часткове втілення ідеальної музики на землі. Периферія художнього концепту включає лексеми, що відображають види мистецтва, пов’язані з музикою; роди й види музики; жанри й напрями музичних творів; музичні інструменти; метафоричне позначення дій, де музика є суб’єктом; номінацію нот. Іншими словами, периферія поля співвідноситься з musica instrumentalis. Максимально багатий ідіостиль Є. Водолазкіна, представлений різноманіттям способів вираження, може стати об’єктом подальших лінгвістичних досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Handzilevska, Halyna. "Representation of Resource Potential of Life Scenarios in Metaphorical Narratives of Contemporary Emigrant Writers." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 5 (June 13, 2017): 14–28. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2017-5-14-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Уварова, Тетяна, and Вікторія Фрейдліна. "ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПРИРОДОЮ ЯК МЕНТАЛЬНА ОСНОВА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 42–50. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.494.

Full text
Abstract:
Здійснена спроба сучасного прочитання творчої спадщини видатної української поетеси Лесі Українки з точки зору репрезентації в неї провідних характеристик української ментальності. Головна увага приділена відтворенню у творчості поетеси унікального іманентного зв’язку українського народу з природою, який насичує фольклорну та міфологічну спадщину предків українців. З дитинства зачарована красою персонажів українського фольклору, глибиною космологічних поглядів давніх українців, Леся Українка мала тонке відчуття зв’язку людини зі Всесвітом, своє розуміння всеєдності макро- та мікрокосму. Сутність філософії буття, розуміння специфічних рис української ментальності відтворено в ліричному дискурсі поетеси за допомогою метафоричних образів природи та розмаїття архетипной символіки. Погляд на творчу спадщину Лесі Українки с позицій сьогодення дозволить переосмислити основи української ментальності, надати їм важливого статусу духовних зразків, формуючих сучасну ціннісну систему українського суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Małecki, Łukasz. "Метафорическая репрезентация лжи и обмана (на материале современной российской прессы)." Acta Polono-Ruthenica 3, no. XXV (September 30, 2020): 127–52. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5894.

Full text
Abstract:
Метафоре отводится роль одного из наиболее продуктивных средств формирования вторичных наименований в создании языковой картины мира, которая обладает свойством навязывать говорящим на определенном языке специфичный взгляд на мир. Современная когнитивная лингвистика считает метафору не тропом, призванным украсить речь и сделать образ более понятным, а формой мышления. В коммуникативной деятельности метафора – важное средство воздействия на интел-лект, чувства и волю адресата. В настоящее время в повседневной коммуникации отмечается повышенная агрессивность высказываний, активное использование кон-фронтационных стратегий и тактик речевого поведения, напр., всевозможных угроз, игнорирования, дискредитации, наклеивания ярлыков, оскорбления, а также обмана. Обман, несомненно, принадлежит к наиболее значимым социальным явлениям, но одновременно он отличается и высокой степенью абстрактности. Абстрактность семантического наполнения обмана, в свою очередь, побуждает обращаться к лек-сике с более конкретным значением. Настоящая статья посвящена рассмотрению метафоры в качестве средства вербализации лжи и обмана в современном русском языке. Объект исследования – метафора, функционирующая в языке современной русскоязычной газеты, в свою очередь предмет – метафора, очерчивающая языковую реализацию лжи и обмана, являющаяся ярким средством вербализации оценки, в частности и в печатных СМИ. Материалом исследования послужили русскоя-зычные газетно-публицистические тексты ведущих высокотиражных печатных изданий, напр.: «Новая газета», «Независимая газета», «Вести», «Российская газета», «Коммерсантъ» и др. В результате анализа фактического материала, отобранного из современной русскоязычной печати, возможным является выделение несколь-ких схем, метафорических моделей, которые вскрывают механизм метафориче-ского описании обмана и его разновидностей. В большей степени оказываются востребованными конфликтные, агрессивно воздействующие метафоры обмана (криминальные и милитарные), метафоры водной стихии (гидронимные), а также экономические, морбиальные и антропоморфные. Обман, ложь, фейк чаще всего характеризуются как сущности, неподконтрольные человеку, независимые от него, хотя им вербализованные в речи с моделированием целой системы схем. Кроме этого, в русскоязычной печати обман и его разновидности воспринимаются как самостоятельные, всепроникающие, нередко мистические сущности, перед которыми человек оказывается слабым и бессильным существом, характеризующие человека как пассивного, невластного над своей деятельностью, склонного к зависимости от неких более могущественных сил.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Сушенцев, Олександр Олександрович, and Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій." New computer technology 4 (November 1, 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.

Full text
Abstract:
Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

МАСАНОВЕЦЬ, Вікторія. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО КОНЦЕПТУ DEATH У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ ДОННИ ТАРТТ «ТАЄМНА ІСТОРІЯ»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 128–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.17.

Full text
Abstract:
Метою статті є визначення способів відтворення вербалізованої репрезентації індивідуально-авторського концепту DEATH у романі Донни Тартт «Таємна історія» (1992 р.) та в його українському перекладі, виконаному Богданом Стасюком (2020 р.). У дослідженні використано концептуальний, компаративний, контекстуальний і перекладацький аналіз тексту оригіналу та тексту перекладу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перша спроба проаналізувати конкретні перекладацькі стратегії та прийоми, використані для відтворення індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в романі Донни Тартт та його українському перекладі, з огляду на його поняттєвий, аксіологічний та образний складники. Згідно з результатами дослідження індивідуально-авторський концепт DEATH вербалізовано в тексті оригіналу як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях. Поняттєвий складник концепту репрезентований такими лексемами, як death, murder та спільнокореневими killer, murderers тощо. Аксіологічний складник концепту DEATH у романі має двоїсту природу та охоплює як негативні ознаки (horrible, horrific, evil), так і позитивні риси (necessary, justifiable, fair). Образний компонент концепту складається з унікальних асоціацій через вербалізацію таких метафоричних моделей, як DEATH IS A FILM, DEATH IS AN EXPERIMENT, DEATH IS A GAME. Як показав аналіз матеріалу, перекладачеві вдалося відтворити вербалізацію концепту DEATH шляхом застосування прийомів модуляції, партикуляризації (уточнення), перекладу стандартним або контекстуальним відповідником, а також завдяки збереженню балансу між перекладацькими стратегіями доместикації й форенізації. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі компонентів індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в інших романах письменниці, та у встановленні співвідношення способів їхнього відтворення в перекладі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

TOPALSKA, NINA. "„ВЪВ ВЕЧНО ДВИЖЕНИЕ БЪДЕЩЕТО Е“ (МЕТАФОРИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ НА КОНЦЕПТА COVID-19 В БЪЛГАРСКИЯ МЕДИЕН ДИСКУРС) / “ALWAYS IN MOTION IS THE FUTURE” (METAPHORICAL REPRESENTATION OF COVID-19 IN BULGARIAN MEDIA DISCOURSE)." Journal of Bulgarian Language 69, no. 01 (May 3, 2022): 174–93. http://dx.doi.org/10.47810/bl.69.22.01.11.

Full text
Abstract:
The coronavirus pandemic declared in March 2020 has caused a global crisis not only in the health, economic and psychological spheres but also in the cognitive do-main. Due to the rapid exchange of information in the electronic media, the “new reality” has emerged in clear outlines in just a few weeks. The virus has been described in both international and Bulgarian media mostly figuratively, by means of known conceptual metaphors. The language material for this study was excerpted from items published on the news websites dir.bg, blitz.bg and novini.bg over the period March – July 2020 – the time of the most heated public de-bates, in which the metaphorical concept of COVID-19 took its basic shape. The rich illustrative material allows for a relatively complete reconstruction of the concept, one that highlights elements both universal and specific to the Bulgarian linguistic picture of the world. The figurative representation is interpreted within a particular stylistic frame-work defined by a specific speech strategy. Keywords: the concept of COVID-19, metaphorical representation, Bulgarian me-dia discourse
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography