Journal articles: 'Металева продукція'

1

Ящук, Інна Василівна, та Іван Миколайович Савчук. "ВПЛИВ ПРОТЕЇНОВОГО ЖИВЛЕННЯ БУГАЙЦІВ НА НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У М’ЯЗОВІЙ ТКАНИНІ І ПЕЧІНЦІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 179–85. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.31.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню впливу протеїнового живлення бугайців за їх утримання в ІІІ зоні радіоактивного забруднення на екологічну якість продукції – найдовшого м’язу спини і печінки. Сформовано 2 групи молодняку великої рогатої худоби: І група (контрольна) – у складі основного раціону згодовували зерносуміш № 1 з люпином вузьколистим місцевого виробництва; ІІ група (дослідна) – отримувала зерносуміш №2 з «умовно чистими» кормовими бобами. Підготовку зразків рослинного та тваринного походження для встановлення у їх складі важких металів здійснювали методом сухої мінералізації, аналіз – на атомно-абсорбційному спектрометрі «Квант – 2А». Коефіцієнти переходу (КП) важких металів у ланцюгу „раціон – продукція (м’язова тканина і печінка)” визначали за формулою: КП = Ввмп./Ввмр. х 100, де КП – коефіцієнт переходу; Ввмп – вміст важких металів у продукції тварин, мг/кг; Ввмр – вміст важких металів у добовому раціоні, мг. Використання для відгодівлі бугайців у зоні радіоактивного забруднення зерносуміші №2 (пшениця + овес + кормові боби) замість аналогічної кількості за масою зерносуміші №1 (пшениця + овес + люпин), позитивно позначилося на екологічній якості яловичини, знижуючи в найдовшому м’язі спини концентрацію важких металів. Акумуляція важких металів у найдовшому м’язі спини і печінці піддослідних бугайців була значно нижчою за гранично допустиму концентрацію. Заміна в складі зерносуміші 30% (за масою) люпину на відповідну кількість кормових бобів для молодняку великої рогатої худоби за його відгодівлі у ІІІ зоні радіоактивного забруднення сприяє значно меншому нагромадженню і переходу важких металів у м’язову тканину тварин: Pb – на 49,7% і 0,30% абс., Cd – 25,0 і 0,32, Cu – 8,3 і 0,35 та Zn – на 1,1% і 0,12% абс. відповідно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Buialska, Nataliia, Elena Kupchik та Natalia Denisova. "ВИКОРИСТАННЯ СОРБЕНТІВ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У МОЛОЧНІЙ СИРОВИНІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 181–88. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-181-188.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Одними з найсильніших за дією та найбільш поширених хімічних забруднювачів харчових продуктів, зокрема молочних, є важкі метали. На сьогодні є нагальна потреба у визначені їх вмісту та пошуку шляхів зменшення ризиків, викликаних споживанням забрудненої продукції. Постановка проблеми. Перерозподіл важких металів у ході технологічних процесів не завжди забезпечує отримання продуктів із безпечним рівнем токсичних металів, тому необхідним є підбір сорбентів та пошук оптимальних технологічних режимів детоксикації вихідної молочної сировини. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вирішенню наукових та практичних питань, пов’язаних із моніторингом важких металів у харчових продуктах та розробкою способів їх елімінації, присвячені роботи багатьох відомих учених та практиків. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературних джерелах практично відсутні відомості про вміст важких металів у сухому молоці. У роботах, присвячених вибору сорбентів для детоксикації вихідної молочної сировини, не завжди враховано їхній вплив на вміст у молоці кальцію, білку, жиру тощо. Постановка завдання. Мета роботи – визначити вміст важких металів у сухому молоці, проаналізувати шляхи їх надходження та на основі отриманих результатів розробити технологічні режими та способи детоксикації важких металів. Виклад основного матеріалу. Наведені результати аналізу вмісту важких металів у сухому молоці. Запропоновані методи зниження концентрації Pb та Cd в молочній сировині з використанням сорбентів. Досліджений вплив сорбентів на якість сировини. Встановлено, що застосування поліфаму не впливає на органолептичні та основні фізикохімічні показники молока. Визначений ступінь очистки молока-сировини від важких металів. Встановлені оптимальні умови процесу детоксикації поліфамом (температура, час експозиції сорбенту та його концентрація). Висновки відповідно до статті. Проведені дослідження дозволяють використовувати молоко-сировину з підвищеним вмістом важких металів в подальшому виробництві молочних продуктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк та ін. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.

Full text

Abstract:

Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Коваль, В. В., В. О. Наталочка, С. К. Ткаченко та О. В. Міненко. "ДИНАМІКА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В УМОВАХ ПОЛТАВЩИНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 40–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.10.

Full text

Abstract:

Лабораторними дослідженнями, проведенимиПолтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрун-тів і якості продукції на протязі 2002–2008 років,встановлено, що води Полтавської області не за-бруднені солями важких металів. Дані умови до-зволяють нашому регіону розвивати агроекологіч-ну сферу й у майбутньому стати лідером у вироб-ництві високоякісних продуктів харчування, особ-лив, екологічно чистої продукції. Однак необхідноюпередумовою даного процесу є наявністьоб’єктивної інформації щодо агроекологічногостану ґрунтових та водних ресурсів і застосову-ваних способів землекористування в умовах еколо-гічного стану, що склався й залишається відносностабільним. За результатами досліджень остан-ніх років, екологічна ситуація на Полтавщинізалишається однією з найкращих в Україні. Laboratory studies undertaken between 2002 and 2008 byPoltava Regional state design and technology centre forprotection of soil fertility and foodstuff quality concludedthat surface and ground waters of the Poltava Region arenot contaminated by heavy metals salts. Therefore, theseconditions allow our region to develop agro-ecologicalbusiness and become a leader in the production of highquality foodstuffs and in particular ecologically cleanproducts. However, one of the preconditions of this processis the availability of unbiased data on the agroecologicalstate of ground and surface water resourcesand methods of land use in the current environmentalconditions, which remain reasonably stable. The resultsof the studies undertaken in recent years show that environmentalconditions in Poltava Region are among themost favourable in Ukraine.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Stakhiv, O., та M. Simonov. "Концентрація солей важких металів у пресованих та сухих хлібопекарських дріжджах". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8514.

Full text

Abstract:

Використання дріжджів у харчовій промисловості широко розповсюджене ще з давніх часів. Науково-технічний прогрес допоміг перейти виробництву дріжджів на новий щабель та забезпечити високий рівень якості та безпеки готової продукції. Однак, незважаючи на автоматизацію та контроль промислового вирощення дріжджів, існує необхідність дослідження процесів біоакумулювання забруднюючих речовин у шляху перенесення важких металів «антропогенні забруднення – ґрунт – цукрові буряки – меляса – дріжджі – готовий продукт». У статті наведені данні щодо вмісту важких металів у пресованих та сухих хлібопекарських дріжджах різних виробників. Для токсикологічної оцінки було обрано 2 зразки пресованих і 4 зразки сухих дріжджів та досліджено концентрацію солей важких металів, які нормуються згідно з ДСТУ 4812:2007. Визначення солей Плюмбуму, Кадмію, Купруму, Цинку та Арсенію проводили методом атомно-абсорбційної спектрометрії з атомізацією у полум’ї. Для визначення Гідраргіуму у дріжджах використовували метод атомно-абсорбційної спектрометрії (холодної пари). Результати отримані при токсикологічному дослідженні пресованих дріжджів перевищували допустимі показники лише за двома параметрами: концентрація солей Плюмбуму – перевищувала норму у 2 рази, а солей Кадмію – у 1,5 раза. При супутньому дослідженні сухих дріжджів показники концентрацій солей Кадмію, Плюмбуму та Цинку перевищували норми, вказані в ДСТУ 4812:2007, у декілька разів, концентрації солей Гідраргіуму, Арсенію та Купруму були у межах норми. Однак цей документ не є нормативним для даної категорії харчових продуктів. Вміст досліджених солей важких металів коливася у широких межах. На нашу думку, відмінність концентрації у різних зразках зумовлена тим, що меляса, використана при виробництві дріжджів, була отримана з різних біогеохімічних регіонів. Відповідно зразки, у яких показники мали найнижчі результати, були вирощені на більш екологічно чистій мелясі. Наші дослідження показали, що не всі експериментальні зразки є безпечними за умови тривалого споживання. Перспектива подальших досліджень полягає у дослідженні показників якості та безпеки продуктів харчування, виготовлених з дріжджів різного походження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Бунецький, Володимир Олександрович, та Дмитро Миколайович Корінчук. "Методи прогнозування якості твердого палива". Scientific Works 84, № 1 (2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1875.

Full text

Abstract:

У статті, на базі запропонованих авторами методів наукового передбачення якісних показників твердого біопалива, запропоновано інноваційні методи прогнозування (розраховування) якісних характеристик вироблюваного твердого біопалива (пелет, брикетів). З огляду на те, що деревина, яка є сировиною для виробляння твердого біопалива, є біополімером, готова продукція, вироблена з неї, також буде композиційним біополімером.  У статті обґрунтовано очевидну залежність якості готової продукції (пелет, брикетів) від вологості початкової деревини та її породи. Крім того, було взято до уваги умови та термін зберігання заготовленої сировини, що впливають на вологість, наявність грибків та бактерій, а також хімічний склад деревини з урахуванням її породи. Всі ці показники також значною мірою впливають на якість готової продукції. При цьому хімічний склад біополімерів різних порід на порядки відрізняється за вмістом важких металів та сірки, які потім впливають на зольність та екологічні показники біопалива та на їх відповідність європейським стандартам ENPlus.  За результатами детального аналізування фізико-хімічних та реологічних властивостей біополімерів, вперше було запропоновано точний метод розрахунку теплотворної здатності, зольності та міцності вироблюваного твердого біопалива (композитного біополімера).  Діаграми та дані щодо фактичного складу деревини різних порід та формули для розраховування фізико-хімічних та реологічних властивостей готової продукції, слугують основою для подальшого прогнозування її якості, та її гарантованого сертифікування за європейськими стандартами ENPlus.  Обґрунтовані переваги біопалива другого покоління (поверхневозасклованих пелет) та третього покоління (плавленого біовугілля). Нажаль, натепер виробники твердого біопалива не прогнозують його якість, а лише після отримання готової продукції не систематично контролюють її на відповідність європейським або вітчизняним стандартам. Новизна запропонованих методів прогнозування якості твердого біопалива ще на стадії контролю первинної сировини є важливою основою для створення сучасних технологій та обладнання, які будуть реалізовувати енергоефективне та окупне виробляння твердого біопалива.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ВЕРХІВКЕР, Я. Г., та О. М. МИРОШНІЧЕНКО. "СУЧАСНІ ВИДИ ПОЛІМЕРНОЇ ТАРИ ДЛЯ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-1.

Full text

Abstract:

Мета. Розробка умов консервування, технологічних параметрів та режимів стерилізації харчових продуктів в асортименті, для нових видів полімерної споживчої тари для конкретного теплового обладнання. Методика. Для вимірювання міцності закупорювання або тиску розгерметизації тари, який виникає при стерилізації за рахунок теплового розширення продукту застосовували стандартний мембрано-компенсаційний метод. Розробка режимів стерилізації консервів виконувалася відповідно до вимог діючої інструкції, яка включає аналітичний розрахунок режиму, що забезпечує вироблення промислово-стерильних консервів, лабораторне випробування підібраного режиму і його виробничу перевірку. Для аналітичного розрахунку режимів стерилізації, враховують зміну температури продукту під час стерилізації. Для практичного застосування використовують спосіб розрахунку, заснований на аналітичному порівнянні еквівалентності нормативної летальності з фактичною даного режиму стерилізації, у точці продукту, яка найменш прогрівається під час теплової обробки консервів. Будь-який з методів розрахунку режиму спирається на дані по термостійкості певного штаму мікроорганізмів тест-культури, які повинні гарантувати промислову стерильність консервів. Результати. Проведено дослідження, в результаті яких отримані значення важливого технологічного параметра тари - міцності закупорювання, для чотирьох нових видів полімерної упаковки; визначені оптимальні значення цього показника, без яких неможливо провести якісний процес герметизації упаковки, тобто забезпечити цілісність тари. Показник міцність закупорювання, також дозволив визначити фізичний параметр процесу тепловій стерилізації - протитиск у обладнанні, якій дає змогу забезпечити відсутність фізичного браку консервів. Розроблено науково-обґрунтовані параметри, режими високотемпературної стерилізації для м'ясних, рибних, овочевих продуктів, перших та других обідніх консервованих страв в сучасних полімерних видах споживчої упаковки, що дасть підприємствам можливість випускати консервовані якісні продукти, безпечні у використанні, з високою харчовою цінністю. Наукова новизна. В роботі використовували такі нові види полімерної споживчої упаковки для фасування харчових продуктів, як комбінована металева банка з полімерної кришкою, полімерна напівжорстка тара з кришкою з фольги з нанесенням термопласту, СPET тара, реторт-пакети. Матеріал, з якого виготовлена тара містить необхідний бар'єрний термостійкий шар, що забезпечить її стійкість до високих температур стерилізації і гарантує тривалий термін зберігання консервів. Практична значимість. Одержані результати дослідження технологічних показників міцності закупорювання полімерної тари, режимів стерилізації певного асортименту консервованих продуктів можуть використовуватися більшістю підприємств харчової промисловості, так як цей вид тари сьогодні актуальний на ринку як у виробників продукції, так і у споживачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Krivoruchko, Alexander, та Svyatoslav Kadilnikov. "Динамическая модель вибропрессовой установки". Modern Problems of Metalurgy 1, № 21 (2019): 24–28. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.05.

Full text

Abstract:

Вибрационные процессы широко используются в различных областях техники для получения, так называемых, полезных эффектов. Для обработки металлов давлением (ОМД) эти эффекты связаны в первую очередь с получением готовой металлургической продукции с улучшенными структурно-чувствительными свойствами металла, качеством поверхности, низким энергопотреблением при проведении технологических операций. Целью работы является построение динамической схемы прессовой установки и обоснование параметров синхронизации вибровозбудителей. Приведены результаты модельных исследований вибропрессовой установки прерывистого характера деформирования обрабатываемого металла. Исследованы вопросы синхронизации вращения роторов вибровозбудителей. Полученные данные могут быть использованы при разработке перспективных образцов оборудования, задействованных в производстве металлургической продукции с улучшенными структурно-чувствительными свойствами металла.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.

Full text

Abstract:

Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина. Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Емельянов, Антон Андреевич, Ирина Сергеевна Пелымская, Дмитрий Сергеевич Воронов та Мария Викторовна Березюк. "Влияние глобализации на мировую металлургическую промышленность (на примере медной промышленности КНР)". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 10 (2018): 3245. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.10.39494.

Full text

Abstract:

Рассмотрено влияние процесса глобализации на мировую металлургическую промышленность. При этом особое внимание уделено анализу и оценке уровня национального потребления металла. Предложено от прямой оценки потребления металлов на одного жителя страны перейти к оценке с позиций глобализации мировой экономики, учитывающей международное перемещение металла в составе готовой продукции для адекватного отражения тенденций, характерных для современного рынка металлов. Наиболее наглядным примером влияния глобализации на мировую металлургическую промышленность выступает Китай. Основным методом, применяемым в исследовании, является метод регрессионного анализа, а именно, построение парной линейной регрессии. Проведенный сравнительный анализ показал, что в период с 2001-2015 гг. удельное потребление меди КНР возросло с 4,2 кг. до 32,49 кг. на одного жителя. Аномально высокий уровень душевого потребления меди в КНР может быть объяснен с позиций реэкспорта этого металла в составе готовой продукции. Полученные результаты объясняются выбранной стратегией развития металлургии Китая.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Щербакова, Н. С., та Ю. Ю. Максимова. "ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОКА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 153–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.19.

Full text

Abstract:

Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середови-ща є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини пе-реважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і прос-тежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має ґрунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі ґрунт-рослина-тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кор-мом і водою. Молоко є найбільш «сприйнятливим» до важких металів. Найбільш токсичними елеме-нтами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 року на базі Регіональ-ної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено12 проб молока коров’ячого незбираного – по одній пробі з партії. При проведенні дослідження наорганолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко-аналітичні властивості, молока визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допо-могою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко-аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає но-рмі. Вміст кадмію (Cd) у пробі № 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі № 3 – 0,042 мг/кг, у пробі № 9 –0,047, а у пробі № 10 – 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96%більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах но-рми. Вміст свинцю (Pb) у пробі № 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст сви-нцю (Pb) у пробі № 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. Упробі № 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі № 10 – 0,265, що на 149 % і на 165 % відповіднобільше за норму. Концентрація миш’яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми.За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Tovkun, Lidia. "Внесок ІІ Українського санітарно-харчового з’їзду 1936 р. у розвиток гігієни харчування в Україні". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 95–101. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-95-101.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена висвітленню проблем гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді в Одесі у 1936 р. Проблема споживання безпечних харчових продуктів була завжди актуальною для людства. Ця ж проблема потребувала негайного вирішення і в Україні у другій половині 30-х рр. ХХ ст. – в умовах пережитого голодомору і тогочасних змін державної політики країни. Саме через це питання поліпшення харчування почали розглядатися на Першому Всеукраїнському санітарно-харчовому з’їзді (1934 р.) і продовжувалися на ІІ Українському санітарнохарчовому з’їзді у 1936 р. в Одесі. З’ясовано, що в українській історіографії відсутнє наукове дослідження щодо ґрунтовного розгляду діяльності ІІ Українського санітарно-харчового з’їзду, котрий відігравав важливу роль для розвитку гігієни харчування як наукової, так і поліпшення практичної галузі в Україні у 1930-х роках. Метою дослідження є на основі доступних джерел і літератури розглянути питання гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді у 1936 р. Ця розвідка є однією зі складових, яка сприятиме кращому розкриттю проблеми розвитку гігієни як науки в Україні у міжвоєнний період 1921-1941 рр. Методологія даного дослідження ґрунтується на сукупності принципів об’єктивності, історизму та системного аналізу фактів і подій. Використано методи теоретичного дослідження, історіографічного, джерелознавчого та термінологічного аналізу. Встановлено, що ІІ Український санітарно-харчовий з’їзд 1936 р. підвів підсумки щодо гігієнічного стану підприємств харчової промисловості країни за останні три роки; визначив завдання подальшої гігієнізації виробництв на харчових підприємствах. Обговорено доповіді з питань санітарної характеристики і гігієнізації виробництв в окремих галузях харчової промисловості й окремих територіальних районах; торгівлі харчовою продукцією в Україні і завдання її санітарно-гігієнічного поліпшення; чергові питання гігієни громадського харчування; санітарно-гігієнічний контроль якості харчових продуктів; профіль і підготовка санітарно-харчових кадрів. Розглянуто науково-дослідні питання: пришвидшені методи хімічного дослідження харчових продуктів, бактеріоскопічні методи дослідження харчових продуктів, діагностика токсину ботулізму у харчових продуктах і корелятивний зв’язок фізико-хімічних і бактеріологічних показників у харчових продуктах. Обговорено зміни до санітарно-харчового законодавства країни: проект санітарно-харчового кодексу, питання нормування солей тяжких металів у харчових продуктах і нормативи санітарно-гігієнічної оцінки харчових продуктів. Опрацьовані питання впровадження дієтичних продуктів у виробництво харчової промисловості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Біденко, Володимир Миколайович, Віта Зигмундівна Трохименко, Віктор Олександрович Маліцький, Анна Сергіївна Маліцька, Марина Василівна Дейнека та Наталія Олегівна Пєшкова. "ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЯКІСНИЙ СКЛАД ТА РАДІОАКТИВНІСТЬ МОЛОКА КОРІВ ПРИ ПІДГОДІВЛІ ЇХ КОМПЛЕКСОНАТАМИ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.9.

Full text

Abstract:

Мікроелементи у житті тварин відіграють надто важливу роль. Вони входять до складу ферментів, гормонів та вітамінів, активують обмінні процеси в їх організмі, сприяють підвищенню продуктивності, покращенню якості отримуваної продукції, підсиленню резистентності. Експериментально встановлено, що мікроелементи здатні вносити певні зміни у метаболізм радіонуклідів. Між мікроелементами і радіонуклідами в організмі тварин можуть виникати складні конкурентні відносини, блокування засвоєння і переходу останніх в організм та їх продукцію. Дослідження нами були проведені у господарстві СТОВ «Полісся» Народицького району Житомирської області на дійних коровах відібраних у 3-и групи по п’ять голів у кожній по принципу параналогів. Тварини 1-ї контрольної групи отримували господарський раціон. Корови 2-ї групи, крім господарського раціону комплексонати мікроелементів цинку у підвищеній кількості, марганцю у нормовані кількості, 3-ї групи у нормовані кількості цинку, марганцю, міді. У результаті проведення експерименту встановлено, що надій корів 2-ї та 3-ї дослідних груп по відношенні до 1-ї контрольної групи був вищим 12 і 10%, відповідно. Введення комплексонатів мікроелементів раціони корів 2-ї та 3-ї групи сприяло зниженню питомої активності молока корів за 137Cs в 1,8 і 1,3 рази, за 90Sr, в 1,6 і 1,3 рази, відповідно. У молоці корів дослідних груп відмічалася тенденція зниження концентрації важких металів, свинцю і кадмію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Буданов, И. А. "Управление развитием металлургии и глобальным рынком металла". Проблемы прогнозирования, No 6, 2020 (23 листопада 2020): 104–18. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-183-104-118.

Full text

Abstract:

В статье рассмотрены дисбалансы рынка металла и конфликты участников рынка, усиливающиеся под влиянием макроэкономических факторов. Показана взаимосвязь процессов развития металлургии и особенностей механизма управления отраслевыми потоками продукции, ресурсов, капитала. Выделены специфика, преимущества и недостатки механизмов, определяющих процессы отраслевого развития. Отмечено, что решение конструктивных задач, стоящих перед российской металлургией, тесно связано с необходимостью совершенствования механизмов управления ее развитием.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Мотрічук, Роман Борисович, Оксана В’ячеславівна Кириченко, В’ячеслав Андрійович Ващенко та ін. "ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТА ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА ТЕМПЕРАТУРУ ТА СКЛАД ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ НІТРАТНО-МЕТАЛЕВИХ СУМІШЕЙ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 131–42. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.215189.

Full text

Abstract:

Представлено результати термодинамічних розрахунків залежностей температури та складу продуктів згоряння піротехнічних сумішей з порошків магнію та нітрату калію від коефіцієнта надлишку окиснювача α = 0,1…3,0, величини органічної добавки e = 5…20 % і зовнішнього тиску Р = 105…3*107 Па, що визначають вибухонебезпечні режими їх згоряння. Дослідження проводилися за допомогою методів термодинамічного аналізу процесів горіння сумішей з урахуванням фазової нерівноважності їх продуктів згоряння. За даними термодинамічного розрахунку температура продуктів згоряння істотно залежить від коефіцієнта надлишку окиснювача в суміші та тиску і має максимум. З даних термодинамічних розрахунків температури продуктів згоряння сумішей магній + нітрат калію + парафін, стеарин, нафталін, антрацен випливає, що введення добавок розглядуваних органічних речовин у суміш магнію з нітратом натрію не призводить до істотної зміни загального характеру залежності температури продуктів згоряння від коефіцієнта надлишку окиснювача і тиску для подвійної суміші.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

ROMANENKOVA, Yuliia. "ЮВЕЛИРНОЕ ИСКУССТВО В СОВРЕМЕННЫХ РЕАЛИЯХ: ЛЕТОПИСЬ ТРИУМФА ИЛИ ХРОНИКА ВЫЖИВАНИЯ?" ART-platFORM 4, № 2 (2021): 60–85. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.60-85.

Full text

Abstract:

Основной целью статьи является попытка актуализовать вопрос классификации ювелирных изделий с учетом специфики современных реалий ювелирной отрасли. Освещен вопрос терминологизации, смыслового наполнения категорий «ювелирика», «ювелирное искусство», «ювелирный дизайн». Подчеркнуто состояние, в котором находится современный украинский ювелирный мир, намечены основные вопиющие проблемы ювелирной сферы. Анонсированы актуальные вопросы, требующие отдельного внимания и являющиеся перспективными для дальнейших изысканий: причины, приводящие к резкому снижению профессионального уровня исполнения авторских изделий в современной Украине при популярности тиражной массовой продукции; сложности в высшем профильном образовании в сфере художественного металла; особенности современной моды, диктующей спрос или его отсутствие на ювелирные изделия и популярность тех или иных стилей, материалов, техник; резкое снижение покупательной способности украинцев – ювелирные изделия относятся к предметам роскоши, которая по карману сегодня гораздо меньшему количеству людей; реалии карантинных ограничений, оказавшие немалое влияние на снижение популярности ювелирных изделий в связи с трансформацией иерархии ценностей человека, проводящего большинство времени в изоляции. Приведены некоторые варианты существующей классификации ювелирных изделий, вкратце рассмотрены основные категории ювелирных изделий. Акценирована проблема стирания грани между ювелирным искусством и массовой продукцией, связанного с механизацией ряда важных процессов, снижения профессионального уровня многих современных украинских мастеров, что приводит к типизации и утрате индивидуальности уникальных ювелирных изделий. Привлечено внимание к степени разработки проблемы в научной плоскости, к малому количеству комплексных фундаментальных теоретических штудий с грамотным понятийным аппаратом. Сувенирная продукция, которая обычно относится к ювелирной галантерее, оставлена за рамками внимания и анонсируется как самостоятельная тема для научного обзора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Sachko, R. G., Ja V. Lesyk, I. V. Luchka та I. V. Nevostruyeva. "ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У КОРМАХ, ОРГАНІЗМІ ТВАРИН ТА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 3(71) (2016): 87–90. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7120.

Full text

Abstract:

We studied the content of Cadmium, Lead, Strontium and Nickel in the biological systems: environment – feed – animal – livestock products in agroecological conditions of Zacarpathian region. It is noted that the content of Cadmium and Strontium in soil samples taken from commercial land PAL «Lastochka», Uzhgorod district, Zacarpathian region did not exceed the maximum allowable concentrations, whereas the levels of Lead and Nickel were higher. The content of investigated elements in water used for watering cows in farm was 0.02–1.02 mg/l and did not exceed the maximum allowable concentrations which is up to veterinary and sanitary requirements. It is known from the literary sources that there is interdependency between the heavy metals level in soil and their accumulation in farming cultures. The obtained results of the study of heavy metals in feed (hay, straw, wheat, mixed fodder) harvested on the farm did not exceed the maximum allowable concentrations of studied elements in feed rations for animals. It is known that heavy metals in fodder transform in animal organism and have influence on the intensity of metabolic processes, physiological and biochemical condition and animal productivity. Concentrations of the elements in cows’ whole blood and hair were within physiological values. Absolute content of Cadmium, Lead, Strontium and Nickel in the milk of studied cows were under 0.014; 0.02; 0.15 and 0.2 mg/kg, respectively and did not exceed the maximum allowable concentrations.The analysis of coefficient of correlation between the heavy metals content in biological systems: environment – feed – animal – livestock products revealed the strong correlation between the heavy metals content in soil and water, in straw and mixed fodder, in blood, hair and milk, and the poorly expressed correlation between their content in catena: water – straw – blood – milk.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Стежко, О. В. "ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВМІСТУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТІ ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 174–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.38.

Full text

Abstract:

Одним із найпоширеніших забруднювачів ґрунто-вого покриву є важкі метали, що надходять доґрунту в результаті дії антропогених факторів,одним із яких є діяльність людини. На землях сіль-ськогосподарського призначення, що знаходяться вприватній власності, вирощується понад 60 %рослинницької продукції, тому вивчення вмістуважких металів на цих територіях є актуальнимпитанням. У даній роботі представлені результа-ти досліджень вмісту важких металів в орномушарі ґрунту, відібраного з особистих селянськихгосподарств с. Волиця Житомирського району. One of the most common soil contaminants are heavy metals. Theyenter in the soil as a result of anthropogenic factors, one of which ishuman activity. On agricultural lands in private ownership over60 % of crop production is grown, so the analysis of heavy metalsin these areas is very important. This work presents the results ofresearches of the heavy metals content in the arable soil layer whichwas selected from the private farms of the village Volitsa, Zhytomirregion.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Дмухальська, Є. Б., та Т. Я. Ярошенко. "ОКИСНЮВАЛЬНА МОДИФІКАЦІЯ ПРОТЕЇНІВ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОГО УРАЖЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ І ГЛІФОСАТОМ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12245.

Full text

Abstract:

Вступ. Відомо, що вплив різних забруднювачів навколишнього середовища, таких, як важкі метали і фосфорорганічні сполуки, викликає різні зміни в організмі людини, які супроводжуються порушенням балансу між процесами окиснення і відновлення, утворенням активних форм Оксигену, що пояснює розвиток оксидантного стресу. Іони важких металів можуть індукувати утворення активних форм Оксигену. На сьогодні корекція порушень вільнорадикальних та антиокситантних процесів за комбінованої дії важких металів і фосфорорганічних пестицидів залишається не до кінця вивченою. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату в формі раундапу та коригувальну дію цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на окиснювальні процеси в щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових груп: статевонезрілих, статевозрілих і старих, яким внутрішньошлунково протягом 30 днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу). З метою корекції на 21-й день через 6 год після введення токсикантів протягом 10 днів вводили пептид цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин. Оксидантний стрес оцінювали за рівнем окисномодифікованих протеїнів, вмістом ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові та гомогенатах печінки. Результати й обговорення. Встановлено, що при введенні щурам водних розчинів Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу) в комбінації активувалися окиснювальні процеси у сироватці крові та гомогенаті печінки уражених щурів. Одночасне введення досліджуваних ксенобіотиків тваринам усіх вікових груп викликало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові та гомогенаті печінки. Інтоксикація Купруму сульфатом, Плюмбуму ацетатом і фосфорорганічним пестицидом супроводжувалася порушенням балансу між про- й антиоксидантами, розвитком оксидантного стресу, що може викликати функціональні та структурні ушкодження клітинних мембран і накопичення токсичних метаболітів. При використанні пептиду як чинника корекції зменшувався вміст активних форм Оксигену та продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Висновок. Введення пептиду як коригувального чинника щурам із токсичним ураженням печінки знижує генерацію активних форм Оксигену та вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Dmukhalska, Ye B., та T. Ya Yaroshenko. "ОКИСНЮВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ФОСФОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (11 липня 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i2.10301.

Full text

Abstract:

Вступ. Отруєння солями важких металів, таких, як Плюмбум, Купрум, є небезпечним для здоров’я населення. В організм людини велика частина цих сполук надходить із продуктами харчування, питною водою, атмосферним повітрям та ін. Свинець, мідь та їх сполуки проявляють кумулятивну, цитотоксичну дію на організм, викликають активацію окcидативного стресу. Мета дослідження – вивчити коригувальну дію пептиду на окиснювальні процеси у тварин різних вікових періодів, уражених Плюмбуму ацетатом, Купруму сульфатом і гліфосатом у формі раундапу. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілих (молодих масою 70–90 г і віком 1–3 міс.), статевозрілих (дорослих масою 170–210 г і віком 5–8 міс.), старих (масою 250–300 г і віком 20–24 міс.), яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі гербіциду раундапу та виконували корекцію порушень вільнорадикального окиснення ліпідів і білків пептидом цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцином. Швидкість процесів вільнорадикального окиснення оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів та окисномодифікованих білків (ОМБ370 і ОМБ430) у сироватці крові. Результати й обговорення. Досліджено комбіновану дію Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату на показники окисної модифікації білків і ліпідів у щурів різних вікових періодів. Встановлено, що досліджувані ксенобіотики підвищують концентрацію ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів, окисну модифікацію білків. Висновок. Введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі раундапу викликає в щурів оксидативний стрес, який супроводжується зростанням вмісту продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Кириченко, Євгеній Павлович, Василь Васильович Ковалишин, Віктор Михайлович Гвоздь, В’ячеслав Андрійович Ващенко, Сергій Олександрович Колінько та Валентин Вікторович Цибулін. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ СУМІШЕЙ МЕТАЛЕВЕ ПАЛЬНЕ + ОКСИД МЕТАЛУ ПРИ ЗОВНІШНІХ ТЕРМІЧНИХ ДІЯХ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 68–82. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.251602.

Full text

Abstract:

Встановлено механізм горіння двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, згідно з яким процес перетворення вихідної суміші у продуктах згоряння є стаціонарним, одновимірним і протікає у трьох зонах: прогрітий шар у конденсованій фазі суміші; реакційна зона конденсованої фази суміші; зона полум’я (зона тепловиділення газової фази). Розроблено модель горіння сумішей, яка враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дає змогу більш точно (відносну похибку знижено до 7… 9 % замість 10…15 % у наявних моделей) визначати критичні діапазони зміни швидкості горіння сумішей в умовах зовнішніх термічних дій, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування піротехнічних виробів. Метою роботи є встановлення механізму горіння двокомпонентних ущільнених сумішей з порошків магнію та алюмінію з оксидами металів та розробка моделі їх горіння для визначення критичних діапазонів зміни швидкості горіння сумішей з врахуванням впливу зовнішніх термічних дій. Проведений аналіз експериментальних відомостей про фізико-хімічні процеси, що протікають у різних зонах горіння розглядуваних сумішей дозволяє встановити механізм їх горіння згідно якому про¬цес перетворення вихідної суміші в продукти згоряння в першому наближенні є стаціонарним, одновимірним і протікає в наступних трьох найхарактерніших зонах. Зона I – прогрітий шар в конденсованій фазі суміші, де можна знехтувати хімічними перетвореннями. Зона II – реакційна зона конденсованої фази суміші, в якій тверда суміш перетворюється в газ, що містить окремі частинки металу. В межах цієї зони відбувається розкладання окиснювача і енергійне окиснення частинок ме¬талевого пального. Спалахування частинок металу відбувається на поверхні горіння. Більша частина частинок металу, що спалахнули, в результаті їх агломерації затримується на поверхні горіння аж до їх повного згоряння. Тепло від частинок металу, що згоряють, передається у глибину конденсованої фази. Зона III – зона тепловиділення газової фази. В цій зоні дисперговані частинки металевого пального згоряють в дифузійному режимі в потоці продуктів розкладання окиснювача. Тепло, що виділяється, шляхом теплопровідності і радіації передається у конденсовану фазу. Розроблено модель горіння ущільнених двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, яка на відміну від існуючих моделей піротехнічних нітратно-металевих сумішей, враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дозволяє більш точно (відносну похибку знижено до 7…9 % замість 10…15 % у існуючих моделей) розраховувати залежності швидкості горіння сумішей від підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків для різних значень технологічних параметрів (співвідношення компонентів, дисперсності металевого пального, природи металу та окиснювача та ін.) та визначати її критичні діапазони зміни у цих умовах, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування виробів. Ключові слова: пожежна безпека, піротехнічні суміші, термічні дії, процеси горіння, моделі горіння металізованих конденсованих систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Пилипець М.І., Васильків В.В., Радик Д.Л. та Пилипець О.М. "ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБЛЕННЯ КОМБІНОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ ВИГОТОВЛЕННЯ ГВИНТОВИХ І ШНЕКОВИХ ЗАГОТОВОК МЕТОДОМ ОБРОБКИ МЕТАЛІВ ТИСКОМ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 112–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-17.

Full text

Abstract:

У рамках системного підходу дано постановку задачі вдосконалення технологічних процесів отримання гвинтових і шнекових заготовок у виробництві гвинтових виробів на основі розробки і ефективного використання комбінованих операцій методу обробки металів тиском. Назва такої операції об’єднує назву кількох простих операцій, розміщених в порядку превалювання питомої ваги одного процесу над іншим. Наведено термінологічний опис відомих основних простих (осадження, висаджування, протягування ковальське, радіальне обтискування, гнуття, скручування, навивання, та інші) та окремих комбінованих процесів формоутворення гвинтових і шнекових заготовок методом обробки тиском. Структуризацію та розроблення термінологічного опису операцій здійснено згідно класифікатору 185151 технологічних операцій машино- і приладобудування на основі використання стандартів DIN 8580-DIN 8586, ДСТУ 2263-93. На основі використання показників технологічності дано характеристику та наведено межі використання відомих процесів. Рекомендовано матеріали, які використовуються для виготовлення гвинтових і шнекових заготовок. Отримані результати можуть бути використані для синтезу нових комбінованих процесів отримання гвинтових виробів. Їх впровадження дозволяє істотно збільшити продуктивність виробництва, зниження енерговитрат і матеріаломісткості, скорочення виробничих площ, створення можливості автоматизації і ефективного управління, підвищення якості продукції, поліпшити екологічну обстановку тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Кононко, І. В., Н. В. Бошицька, В. П. Сергєєв, В. Д. Кліпов та Н. В. Кононко. "Вуглецевий наноструктурний матеріал для багаторазових захисних масок". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6 (23 грудня 2021): 78–86. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.078.

Full text

Abstract:

Досліджено комплекс властивостей активованого вуглецевого волокнистого наноструктурного матеріалу (АВВНМ), розробленого авторами, як фільтрувального прошарку багаторазових захисних масок для обличчя. Показано, що АВВНМ притаманна висока здатність до поглинання основних забруднювачів довкілля (фенолу; металів Pb2+, Sr2+, Cu2+, Ni1+, Co2+, Al3+, Cs2+; хлорпохідних; радіоактивних легких продуктів поділу та ін.) і речовин білкової природи. Встановлено, що АВВНМ виявляє бактеріостатичні властивості, які можуть бути трансформовані в бактерицидні шляхом нанесення на його поверхню біологічно активних речовин. Доведено, що АВВНМ відповідає вимогам до медичних матеріалів і може бути рекомендований для виготовлення масок для захисту органів дихання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Shyfrin, Yevhen, та Anatoliy Grynev. "АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР СОВРЕМЕННЫХ ТРЕБОВАНИЙ К КАЧЕСТВУ ГОРЯЧЕДЕФОРМИРОВАННЫХ ТРУБ НЕФТЯНОГО СОРТАМЕНТА". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 56–61. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-56-61.

Full text

Abstract:

Цель. В связи с разведкой новых месторождений углеводородов, различием залегания продуктивных пластов, поддержанием дебита существующих скважин, перед наукой и практикой постоянно возникает необходимость решения проблем создания новых конструкций скважин, резьбовых соединений труб и муфт, повышения прочностных характеристик металла, ужесточения контроля технологических параметров и др.Методика. Выполненный анализ ужесточения требований к качеству труб выявил, что изменения этих требований с учетом существующих методов оценки коснулись абсолютно всех составляющих качества трубной продукции, начиная от требований к исходным материалам и заканчивая требованиями к товарному виду продукции и технологии ее производства. При этом сравнивались требования действующих отечественных, зарубежных, международных стандартов на трубы и спецификации ведущих мировых трубопотребляющих компаний.Научная новизна. Обобщены результаты анализа современных требований к качеству и технологии производства горячедеформированных труб для разведки, добычи и транспортировки нефти и газа. Определены тенденции развития и совершенствования технологий производства труб нефтяного сортамента.Результаты, практическая значимость. На основании требований спецификаций ведущих мировых нефтегазодобывающих компаний (SHELL, SHEVRON, EXONN MOBIL, ADCO, SAUDI ARAMCO, LUKOIL, ГАЗПРОМ, РОСНЕФТЬ и др.) проанализированы современные тенденции развития требований к показателям качества трубной продукции, в частности, к горячедеформированным трубам нефтяного сортамента. Приведены требования к способу производства стали и трубной заготовки, к химическому составу сталей, к механическим свойствам, к качеству поверхности и, к геометрическим размерам, форме и массе труб, к методам неразрушающего контроля и испытаний, к методам приемки и контроля, маркировки, упаковки, транспортировки и хранения, а также к технологии производства труб. С учетом изложенного изготовители трубной продукции будут вынуждены приходить к решительным мерам по замене уже устаревших трубопрокатных агрегатов или их коренной реконструкции с учетом экономической целесообразности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Gasparyan, B., and S. N. Korenevskiy. "An Early Bronze Age Hoard of Bronze Tools from Dvin, Central Armenia." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 2 (2021): 43–52. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.2.043-052.

Full text

Abstract:

Статья посвящена публикации клада, найденного в 2018 г. на вершине холма у с. Двин в Армении. Клад включает семь кинжалов и шесть тесел. Аналогии последним выявлены в Приереванском кладе бронзовых топоров-клевцов и тесел у с. Джрашен, а также в кладе Нахаль-Мишмар в Израиле. Рассмотрены особенности двинских тесел, одной из которых является сильно скругленное лезвие, напоминающее окончания клиньев боевых секир бронзового века. Определен тип кинжалов из Двинского клада. Все они однотипные, по форме сходны с бесчеренковыми кинжалами майкопской культуры, но более массивные. Проанализирован состав металла изделий Приереванского и Двинского кладов. Установлено, что предметы изготовлены из мышьяковой бронзы. Конкретный рудный источник металла не определяется. Судя по типологическим особенностям форм, наличию полуфабрикатов в составе комплекса, Двинский клад является продуктом местной металлообработки. Он отражает продукцию древних мастеров-оружейников южной зоны Алавердскогорудного района. По данным GPS расстояние между Двинским и Приереванским кладами небольшое, ок. 13 км по прямой. Видимо, оба были связаны с неким локальным участком древней металлообработки на территории современной Армении. Клады можно датировать в пределах конца V- первой половины IV тыс. до н.э.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Корчак, Б. О., О. Б. Гринишин, Т. І. Червінський, Н. М. Витрикуш, А. О. Нагурський та Р. В. Іващенко. "Очищення відпрацьованих мінеральних моторних олив кристалічним карбамідом". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.36930/40300122.

Full text

Abstract:

Під час експлуатації автотранспортного засобу мінеральна моторна олива у двигуні внутрішнього згорання (ДВЗ) піддається безперервному впливу високої температури, окиснення, термічного розкладу, зовнішніх забруднювачів, каталізаторів (продуктів зношення металевих поверхонь) тощо. Внаслідок цього в ній накопичуються продукти зношення деталей ДВЗ та розкладу присадок, продукти окиснення вуглеводневої частини, асфальто-смолисті речовини тощо, що спричиняє незворотні зміни її якісного хімічного складу. Для видалення з відпрацьованих олив оксигеновмісних продуктів старіння та зниження їхнього кислотного числа доцільно використовувати метод коагуляції. Одним з легкодоступних та перспективних коагулянтів для очищення відпрацьованих мінеральних моторних олив може слугувати кристалічний карбамід. Його додавали до відпрацьованих олив і перемішували за підвищеної температури. Контроль ефективності процесу очищення карбамідом здійснено за кислотним числом оливи. Використаний карбамід разом із виокремленими компонентами оливи відділяли фільтруванням. Встановлено оптимальні умови процесу, а саме: кількість карбаміду – 5 % мас. на сировину; температура – 140 оС; тривалість перемішування – 80 хв. Для вивчення зміни експлуатаційних властивостей очищених мінеральних моторних олив здійснено дослідження за стандартизованими методиками та за допомогою рентгенофлуоресцентного та ІЧ-спектрального методів аналізів. Встановлено, що внаслідок очищення відпрацьованих олив карбамідом їхнє кислотне число істотно зменшується, що підтверджується ІЧ-спектральним аналізом. Відбувається також незначне підвищення індексу в'язкості олив, а також зниження вмісту механічних домішок, води. Зольність олив також зменшується. Це підтверджено також результатами рентгенофлуоресцентного аналізу. Використання кристалічного карбаміду для очищення ВММО дає змогу зменшити вміст оксигеновмісних продуктів старіння, водночас, в очищеній оливі залишаються небажані поліциклічні ароматичні вуглеводні, асфальто-смолисті речовини, продукти розкладу присадок та механічні домішки, для видалення яких необхідно використовувати додаткові стадії очищення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Branec, R., N. Kuzmina, G. Denys та ін. "Фізіолого-біохімічні показники крові за згодовування щурам комплексів металів у складі полімерного транспортера і дефіцитного за поживними речовинами раціону". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (2019): 34–41. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.04.

Full text

Abstract:

Досліджували фізіолого-біохімічні показники крові за згодовування щурам комплексів металів (Fe+2/+3-, Zn+2-, Cu+2 - і Mn+2-) у складі полімерного транспортера (МЕmLПЕГ400) і дефіцитного за поживними речовинами раціону. Встановлено, що за згодовування дефіцитного за поживними речовинами раціону (депривації) в організмі тварин проявляється тенденція до активування процесів еритропоезу за зниження концентрації гемоглобіну в клітинах і, відповідно, кисень поглинаючої здатності крові. Зокрема, в крові щурів підвищуються число еритроцитів у групах: за депривації та за додавання Fe+2/+3- і Mn+2-mLПЕГ400 (р < 0,05), концентрація гемоглобіну на 6,2, 2,8 і 5,7 % (р < 0,05) за згодовування комплексів, відповідно, Fe+2/+3-, Zn2+- і Mn2+-mLПЕГ400 та зменшується на 5,9 % (р < 0,05) за Cu2+-mLПЕГ400, а кисень-поглинаюча здатність крові нижча (р < 0,001) за депривації (контроль № 2; в 4,0 рази) і (в 2,5, 3,4, 2,9 і 2,2 раза) за згодовування комплексів, відповідно, Cu2+-, Fe2+-, Zn2+- і Mn2+-mLПЕГ400, порівняно до величин значень у тварин, яким згодовували повноцінний раціон. Додаткове згодовування МЕmLПЕГ400, присутність металів та залишків глютамінової кислоти, зменшують негативний вплив депривації на концентрацію гемоглобіну і фізіологічну здатність крові (еритроцитів) поглинати кисень. Додавання комплексних солей металів з N-поліоксиетилен похідними глутамінової кислоти у склад дефіцитного раціону проявляється зниженням активності ГГТ, АСТ і АЛТ у плазмі крові щурів, що характеризує слабкий цито- і органотоксичний вплив доданих доз МЕmLПЕГ400 на клітини організму тварин, в основному, печінки та нирок. За згодовування дефіцитного за поживними речовинами раціону, в крові щурів зростає активність ГПО (р < 0,001), а за додавання Cu2+-mLПЕГ400 ˗ підвищується активність ГПО та КАТ (р < 0,05) і збільшується вміст ТБК-активних продуктів (р < 0,01), порівняно з тваринами, яким згодовували повноцінний раціон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Bashutska, U. B. "Отримання енергії спалюванням відсортованого сміття на спеціалізованому підприємстві (досвід Німеччини)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (2018): 65–68. http://dx.doi.org/10.15421/40280514.

Full text

Abstract:

Проаналізовано метод отримання теплової й електричної енергії з відсортованого сміття на спеціалізованому підприємстві у південно-західній частині Німеччини. Електростанція міста Штутгарт отримує енергію із відходів та вугілля (сміттєспалювальний завод-теплоелектроцентраль у Мюнстері й теплоелектроцентраль у Гайсбургу). Загалом "Штутгарт-Мюнстер" продукує 183 МВт електричної потужності й 450 МВт теплової потужності. Пропускна спроможність спалювання відходів становить 420000 т/рік (теплотвірна здатність – 11000 КДж/кг). Здійснено порівняння викидів основних забруднювальних речовин у атмосферне повітря після застосування таких природоохоронних технологій, як: каталітичне очищення від оксидів Нітрогену та руйнування діоксинів, вилучення пилу електростатичним фільтром; чотиристадійне скруберне очищення повітря від HCl, HF, SO2, дуже дрібнодисперсного пилу, важких металів, поліхлорованих дибензофуранів. Відзначено важливість спалювання непридатних для перероблення відходів для вирішення актуальної для України проблеми переповнення офіційних полігонів, а також необхідність чіткого дотримання таким підприємством екологічних нормативів, використання найсучасніших систем очищення та захоронення продуктів згоряння, побічного виробництва енергії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Pilipenko, Oleg. "РЕСУРСООЩАДНІ ПОЛІМЕРНІ ДЕТАЛІ ПРИВОДІВ МАШИН. ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 37–59. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-37-59.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Основним джерелом зростання національного доходу повинно стати ресурсоощадження, тобто обсяг продукції повинен вироблятись без приросту матеріальних ресурсів. А це означає, що майже 80 % приросту продукції повинно бути забезпечено за рахунок економії ресурсів. З цією метою необхідно збільшити застосування прогресивних ресурсоощадних технологій, які вимагають менших витрат праці, енергії та сировини. Постановка проблеми. Застосування нових безвідходних і маловідходних екологічно чистих технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З аналізу літературних джерел можна зробити висновок, що вищим класом технологічного процесу є малоопераційність, маловідходність, ресурсоощадливість, коли інструмент або середовище одразу діють на всю поверхню або на весь об’єм деталі; тривалість дії інструменту або середовища на деталь у декілька десятків разів скорочується і в стільки ж разів підвищується продуктивність обладнання. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Представити основні деталі приводів машин, виготовлені за сучасними технологіями з полімерних композитів, їх застосування та перспективи розвитку. Мета статті. Розглянути приклади деталей приводів машин, виготовлених із полімерних композитів за сучасними й перспективними технологіями.Виклад основного матеріалу.Представлені полімерні та металополімерні зірочки, ланцюги й зубчасті колеса приводів машин, зокрема інтегрованих конструкцій, особливості їх виробництва та застосування. Показана техніко-економічна ефективність застосування деталей машин і механічних передач із полімерних композитів. Розглянуті перспективи і недоліки тривимірного друку деталей машин із полімерних композитів. Висновки відповідно до статті. Дедалі більш численні приклади практичного застосування деталей машин, виготовлених за сучасними технологіями з полімерних композитів, свідчать про те, що при правильному виборі та визначенні розмірів деталей полімерні композити часто перевершують метали. А зниження споживання металів веде до скорочення видобування рудних копалин і металургійного виробництва, що, у свою чергу, сприяє вирішенню багатьох економічних, енергетичних та екологічних проблем. Застосування полімерних деталей приводів машин дає можливість отримувати переваги конструктивного, технічного, технологічного та економічного характеру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Danylyan, A. H., I. Z. Maslov та N. B. Tiron-Vorobiova. "СТВОРЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ НАУКОЄМНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ У ВИПУСКНИХ ГАЗАХ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 116–28. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.11.

Full text

Abstract:

Вступ. Бурхливий розвиток світового транспорту завдає непоправної шкоди довкіллю всього людства земної кулі. Морський і річковий транспорт робить свій внесок у питанні карбонізації до 18% від загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу. Мета. Основна мета науково-дослідної роботи авторів статті підпорядкована зниженню шкідливих викидів в атмосферу суден морського та річкового транспорту. Використана методика розкриття мети заснована на аналітичній і практичній дослідницькій роботі. Результати. У статті проведено аналітику кращих світових технологій щодо зниження шкідливих викидів у випускних газах в атмосферу суднових дизелів, проведено аналіз науково-дослідної роботи Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» та НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна. Протягом останніх 6 років на суднах Українського дунайського пароплавства проведено випробування паливних каталізаторів різних модифікацій, продукції НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна з контролем Українського аудитора «Науково-дослідного інституту «Охорони навколишнього середовища та економії палива», м. Київ. Отриманий матеріал досліджень на суднах пароплавства дав позитивні результати й показав зниження оксиду азоту NOx на 38%, оксиду вуглецю СОх до 50%, діоксиду вуглецю 7%, викиди сажі за показаннями димомеру знизилися на 55%, економія палива становила до 10%. Сам паливний каталізатор касетного типу є досить складною конструкцією. У металеву оболонку паливного каталізатора вмонтовано хімічні реагенти різних оксидів металів, що реструктурують дизельне паливо на молекулярному рівні. Каталізатор установлюється на гнучких звʼязках перед насосом високого тиску, ресурс каталізатора 500 т палива до заміни в ньому хімічних реагентів. Відпускна ціна каталізатора залежить від потужності двигуна, на який він планується до встановлення та знаходиться в діапазоні від 400 у.о. (автомобільний транспорт), 10 000 у.о. (суднові двигуни потужністю до 3 тис. кВт). Розглянуто технології використання у двигунах внутрішнього згоряння автомобільного, залізничного, річкового й морського транспорту палива рослинного походження. Наведено аналіз можливого використання газового палива на суднах річкового флоту Українського дунайського пароплавства. Більш детально розглянуто питання виробництва водню з використанням останніх інноваційних технологій, розроблених у створенні ядерних реакторів останнього покоління, які успішно інтегровані у виробничі хімічні модулі, що дають змогу отримувати гідроплазму в перегрітій водяній парі до 8000 С з отриманням водню й кисню. Собівартість одного літра водню із застосуванням цієї технології не перевищує 1,6 у.о., що дає повний пріоритет виробництва водню в промислових обсягах. Незважаючи на успіх виробництва водню за новою технологією, авторами статті розкрито серйозні недоліки при спалюванні водню в теплових машинах (двигунах внутрішнього згоряння, газових турбінах і котлах). Основний недолік спалювання водню – це наявність закису азоту N20 у випускних газах теплових машин, який є парниковим газом із високим ступенем згубного впливу на довкілля. Висновки. Отриманий дослідницький матеріал спільної роботи Дунайського інституту НУ «ОМА» із НВФ «Еко-Авто-Титан», Україна отримав своє схвалення на внутрішніх водних шляхах Європи. Паливні каталізатори почали купувати Індія, Туреччина, Казахстан. У статті зроблено конкретні пропозиції щодо локалізації закису азоту при згорянні водню. Узагальнено досвід використання авангардних технологій щодо використання ядерних інтегрованих сольових реакторів для отримання промислового водню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

АРТЮХ, Т. М., А. С. ТЕРНОВА та І. В. ГРИГОРЕНКО. "ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА МЕХАНІЧНИХ ОЛІВЦІВ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 123–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-13.

Full text

Abstract:

Мета. Розробка процедури здійснення товарознавчої експертизи механічних олівців. Методика. Для експертизи механічних олівців використовувались органолептичні,інструментальні й експертні методи. Результати. Аналіз експортно-імпортних операцій механічних олівців показує, що Україна здійснює їх реекспорт: у 2019-2020 роках найбільше даних товарів відправлялося у такі країни СНД, як Російська Федерація (59,6 та 64,3 % відповідно по роках), Республіка Молдова (18,3 та 18,6 %), Білорусь (11,9 та 7,1 %). Вся досліджувана продукція надходила в основному з Китаю (74,5 % у 2019 році та 60,2 – у 2020). У 2019 році механічні олівці надходили також з Японії (10,9 %), Німеччини (5,0), Швейцарії (3,2), Словаччини (1,8) та Чехії (1,5 %). У 2020 році їх також найбільше постачала Японія та Німеччина (18,3 та 10,4 % відповідно). Процедура здійснення товарознавчої експертизи механічних олівців включала такі етапи, як визначення мети, вибір критеріїв, визначення засобів, вибір методів. Об’єктами товарознавчої експертизи було обрано 5 зразків механічних олівців найпоширеніших торгових марок. Відповідно до поставлених завдань досліджувались показники: органолептичні (зовнішній вигляд) та механічні (зусилля утримування стрижня механізмом олівця від зсуву; зусилля утримування стрижня механізмом олівця від випадання; висування стрижня під дією власної ваги; величину подачі пишучого стрижня; відсутність зазору між металевим утримувачем і кришкою; міцність на вигин; якість клейових з'єднань корпусних деталей; встановлений ресурс олівця і утримувача). Усі досліджувані показники якості зразків механічних олівців відповідають встановленим нормативам. Практична значимість результатів дослідження полягає у розробці критеріїв, засобів й методів товарознавчої експертизи механічних олівців, які можна використовувати в роботі підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Королёва, Э. В. "Non-Ferrous Metals and their Alloys in Medieval Pskov (Preliminary Results of a Research)." Археология и история Пскова и Псковской земли, no. 33 (December 25, 2018): 32–41. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-278-0.32-41.

Full text

Abstract:

В статье описывается новая методика количественной и качественной обработки данных о средневековом металле, полученных методом РФА, для выявления местной продукции путем соотнесения состава сырьевого металла и готовых изделий. Идея о необходимости такого сравнения основана на сделанном ранее выводе о приоритетном использовании в псковских мастерских готового сырьевого металла без попыток повлиять на его технологические свойства путем легирования. Применение методики имеет смысл только при наличии в изучаемой выборке значительного количества предметов широкого хронологического диапазона и представленных полным спектром категорий: от сырьевого металла, заготовок и полуфабрикатов до готовых изделий. Существенным условием является происхождение материала из комплексов, в том числе производственных. Предлагаемая методика включает в себя несколько этапов, часть из которых уже выполнена на псковском материале. Первичная ее апробация показала достаточную для поставленных задач эффективность. Выполнение всех видов работ согласно предлагаемой методике позволит получить более подробную и объективную картину развития местного ювелирного производства. The article describes the new method of quantitative and qualitative processing of data from Medieval metals, derived through the method of X-ray fluorescence analysis, in order to identify the production location through the comparison of raw metal compositions and finished objects. The idea of the necessity of such a comparison is based on the earlier made conclusion that Pskovian workshops prioritised the use of finished raw metal without attempting to influence its technological properties through alloying. The application of this method makes sense only in the presence within the studied sample of a significant quantity of objects with a vast chronological span and represented by a full range of categories: from raw metal, blanks and semi-finished products, to finished objects. An important pre-condition is the origin of the metals from complexes, including production complexes. The presented method includes several stages, part of which has already been completed on the Pskov material. Its first testing has shown a sufficient effectiveness for the posed tasks. The implementation of all steps of the proposed method will provide a more detailed and objective picture of the development of local jewelry production.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Sitnikov, V. V., V. V. Lyuminarskiy, and A. V. Korobeynikov. "Overview of Object Recognition Methods Used in Machine Vision Systems." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 4 (2019): 222. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-4-222-229.

Full text

Abstract:

Приведен обзор методов распознавания объектов на изображении, применяемых в системах машинного зрения, а также примеры применения систем машинного зрения в промышленности и при анализе изображений биологических объектов. Статья содержит информацию о том, для каких целей и в каких областях применяются системы машинного зрения, а также из каких основных компонентов состоят системы машинного зрения. Рассмотрены классические методы распознавания объектов, используемые в системах машинного зрения, и новые исследования в данной области. Содержится обзор работ по методу Виолы - Джонса и его модификациям, разработанным с целью повышения производительности и точности распознавания объектов. Рассмотрены методы распознавания изображений, основанные на контурном анализе, поиске шаблона, сопоставлении по ключевым точкам и сверточных нейронных сетях. Приведены примеры использования систем машинного зрения для автоматического обнаружения дефектов при контроле качества выпускаемой продукции, определения места резки металла, проверки качества маркировки изделий, поиска дефектов при производстве печатных плат. Также приведена информация о применении распознавания изображений в медицине при сегментации левого желудочка сердца, обнаружении тромба в сердце, поиске области интереса и ее улучшении на эхокардиограмме.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Коваль, В. В., С. О. Кучерявий, В. О. Наталочка, В. М. Нечитайло та О. Г. Фесенко. "ДИНАМІКА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 58–62. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.09.

Full text

Abstract:

Наведено результати досліджень вмісту солейважких металів у природних водоймах Полтавськоїобласті. Підкреслюється, що одним із забруднювачіввододжерел є хімізація сільського господарства. До-слідження проводились у 2008–2012 роках на базіПолтавського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів іякості продукції. Результати їх показали, що пере-вищень ГДК не спостерігається, отже, є передумовидля ведення в регіоні екологічного землеробства. Од-нак необхідною передумовою цього є наявністьоб’єктивної інформації щодо агроекологічного стануґрунтових і водних ресурсів, а також впровадженняекологічно безпечних технологій вирощування сільсь-когосподарських культур. The research results of the salt content of heavy metals in natural waters of the Poltava region have been shown. It is emphasized that one of the pollutants of water sources is chemicalization of agriculture. The studies were conducted in 2008-2012 on the basis of the Poltava Regional State Technological Design Center to protect soil fertility and quality. The results of studies showed that overrunning of maximum permissible concentration is not observed, therefore, there are prerequisites for doing organic farming in the region. However, a prerequisite to this is the availability of objective information concerning the agro-ecological status of groundwater and water resources, as well as the introduction of environmentally friendly technologies of growing crops.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Erofeev, Vladimir, Dmitry Svetlov, Vasily Smirnov та ін. "Создание биоцидных препаратов «Тефлекс»: от синтеза нового полимера до линейки продукции. Часть 2. Исследование влияния препаратов «Тефлекс» на свойства цементных композитов". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 3 (24 вересня 2020): 106–15. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-3-106-115.

Full text

Abstract:

Повреждения строительных материалов, вызванные ростом и развитием на них бактерий и мицелиальных грибов представляют серьёзную опасность как для конструкций зданий и сооружений, так и для здоровья людей. Один из эффективных способов устранения данных негативных факторов - это введение в их состав биоцидных добавок. Приводятся результаты исследования свойств цементных композитов, содержащих в своем составе различные биоцидные препараты на основе гуанидиновой группировки (ПГМГ), которые выпускаются в РФ в промышленном масштабе под маркой «Тефлекс». При выполнении исследований рассматривались препараты марок: «Тефлекс Антиплесень», «Тефлекс Антисоль смывка», «Тефлекс Реставратор», «Тефлекс Защита для металла», «Тефлекс дезинфицирующий», «Тефлекс индустриальный». Показано, что применение биоцидных препаратов способствует снижению обрастаемости образцов цементных композитов мицелиальными грибами и проявление у них грибостойких и фунгицидных свойств. С использованием метода рентгеноструктурного анализа выявлено, что при введении в составы соединений гуанидина изменяется количественное содержание минералов алита и белита. Исследованы цементные композиты, твердеющие как в нормальных температурно-влажностных условиях, так и подвергнутые термовлажностной обработке. Установлено, что введение всех рассмотренных добавок оказывает пластифицирующее действие и изменяет ряд других свойств. Прочность цементных композитов с добавками в количестве 3-5 мас. ч увеличивается. Приведены результаты исследования свойств композитов, наполненных кварцевыми порошками различной дисперсности и препаратом «Тефлекс». При этом наряду с однофракционными рассматривались многофракционные составы. Полученные результаты дают основание рекомендовать цементные композиции, содержащие добавки на основе гуанидина, для использования в зданиях и сооружениях с биологическими средами. Приведены сведения о результатах использования цементных материалов и изделий в строительной отрасли.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Sizaya, Olga, Anna Kychka, Tetyana Husol та Olesya Savchenko. "ЕКСТРАКТ ІЗ КОРІННЯ КУЛЬБАБИ ЛІКАРСЬКОЇ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА У ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 231–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-231-239.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Одним із діючих шляхів підвищення рівня здоров’я населення є створення продуктів харчування з додаванням рослинної сировини, що є невичерпним джерелом натуральних біологічно активних речовин, які збагачують організм людини вітамінами, мінеральними речовинами, антиоксидантами, органічними кислотами. Постановка проблеми. Перспективним напрямом розширення асортименту продуктів із підвищеною харчовою цінністю є використання як сировини кореня кульбаби лікарської (Taraxacum oficinale Wigg). Біологічно активними речовинами кульбаби лікарської є інулін та флавоноїди. Інулін знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зміцнює імунну систему організму, має імуномодулюючу та гепатопротекторну дію, дозволяє знизити рівень цукру в діабетиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показано, що рослинні екстракти є найбільш перспективною сировиною для створення продуктів, збалансованих за вмістом біологічно активних речовин, оскільки рослинні екстракти поєднують натуральність, функціональність та містять ессенціальні речовини в концентрованій кількості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Обмежена інформація щодо використання порошків та екстракту з кореня кульбаби лікарської у складі харчоконцентратів як замінників кави. Постановка завдання. Визначення оптимальних режимів отримання екстрактів із коріння кульбаби лікарської в сухій формі та обґрунтування доцільності використання їх як замінників кави у виробництві харчоконцентратів. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, що за вмістом виходу сухих речовин (41,5-43,4 %) при отриманні екстракту з порошку коріння кульбаби доцільним є використання у якості екстрагенту питної води (гідромодуль 1/12) як найбільш дешевого розчинника. Визначено, що, в залежності від умов виробництва, екстракцію можна проводити в інтервалі температур 60-90 °С впродовж 2-4 годин. Досліджено: вміст важких металів у сировині та вміст макро- і мікроелементів в екстракті з коріння кульбаби атомно-абсорбційним методом; компонентний склад летких речовин екстракту – методом хромато-мас-спектрометрії; вміст інуліну – за методом Бертрана. Висновки відповідно до статті. Літературні дані та отримані результати досліджень зумовлюють доцільність використання порошку та сухого екстракту з коріння кульбаби у виробництві харчоконцентратів, оскільки ця рослинна сировина збагачує продукти харчування вітамінами, мінералами, інуліном та флавоноїдами і є безпечною для споживання з точки зору токсичності. Агрегатний стан екстракту, тривалий термін зберігання, приємний аромат і смак, розчинність як у холодній, так і гарячій воді, простий метод отримання – доводять перспективність використання цієї сировини для виробництва сумішей розчинних кавових напоїв, у складі морозива та кондитерських виробів, а також як замінника кави для людей, хворих на цукровий діабет.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Yukalo, V. G., та L. A. Storozh. "Отримання казеїнових фосфопептидів за дії протеолітичних систем лактококів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (2017): 50–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7510.

Full text

Abstract:

Протеїни молока, зокрема протеїни казеїнового комплексу, є попередниками біологічно активних пептидів. Ці пептиди утворюються в процесі розщеплення казеїнів травними протеазами у шлунково-кишковому тракті. Також вони можуть звільнятися під час технологічних процесів виробництва молочних продуктів за дії молокозгортальних препаратів та ензимів протеолітичних систем молочнокислих бактерій. Одними із найважливіших біологічно активних пептидів, які утворюються з казеїнів, є фосфопептиди. Вони позитивно впливають на засвоєння кальцію та інших двовалентних іонів металів. Для отримання фосфопептидів із казеїну використовують активні протеолітичні препарати тваринного, рослинного і мікробіологічного походження. Не з’ясованим залишається питання можливості утворення фосфопептидів за дії протеаз молочнокислих бактерій, зокрема лактококів, які поширені в молоці та молочних продуктах. Метою нашої роботи було встановити можливість утворення казеїнових фосфопептидів за дії ензимів протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів. Для досліджень була використана протеолітична система, яка дозволила збільшити активність протеаз лактококів. Були відібрані три штами протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів різних підвидів. Як субстрати були виділені загальний кислотний казеїн, нативний міцелярний казеїн, суміш фракцій αS1-CN і αS2-CN, β-CN. У всіх випадках вихід фосфопептидів не перевищував 3%. Такий вихід є занадто низьким для виробництва фосфопептидів, але може мати значення при їх утворенні у ферментованих молочних продуктах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Петросян, С. А. "ГОРНОДОБЫВАЮЩАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ КАК ОДИН ИЗ ПРИОРИТЕТНЫХ СЕКТОРОВ ЭКОНОМИКИ РЕСПУБЛИКИ АРМЕНИЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (8 грудня 2012): 127–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.32.

Full text

Abstract:

Обґрунтовується важливість і необхідність гір-ничодобувної промисловості в розвитку економікиВірменії на сучасному етапі. Виявляються її нега-тивні дії на навколишнє середовище і пропонують-ся заходи для їх зменшення. На думку директорацентру екологоноосферних досліджень НАН РАА. Сагателяна, забруднення навколишнього сере-довища важкими металами відбувається в такихрозмірах, що це призводить до проникнення важ-ких металів в харчові ланцюги. Це спостерігаєть-ся практично у всіх гірничорудних районах Вірме-нії: на півдні, на півночі, а також в Араратськійдолині. Метали через водні стоки забруднили нетільки землю, але і води для іригації. Все це пере-ходить в овочеву продукцію, представляючи великунебезпеку для здоров’я людини й реально загрожу-ючи генофонду. The importance and necessity of the mining industry in the further development of Armenian economy are well-grounded inthis article. Moreover its negative impacts on the environmentare elicited and measures for their reduction are proposed. According to the Director of the Research Center for EcoNoosphere studies NANRA A. Saghatelyan, environmentalpollution by heavy metals takes place to such an extent that itleads to the penetration of heavy metals in the food productioncircle. This fact is observed almost in all mining regions of Armenia: in the South, in the North, in the Ararat Valley as well.Through sewage the metals have contaminated not only theground itself, but irrigation water too. All of this injurious stuffgoes into vegetable products, presenting a great danger to human health. This is a real threat for disruption of the gene pool.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Саттаров, Рузиль Раильевич, та Константин Владимирович Доткин. "ИЗДЕЛИЯ ИЗ ЦВЕТНЫХ МЕТАЛЛОВ И СПЛАВОВ КИПЧАКОВСКОГО II МОГИЛЬНИКА ПЬЯНОБОРСКОЙ КУЛЬТУРЫ". Археология Евразийских степей, № 5 (31 жовтня 2020): 119–29. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2020.5.119.129.

Full text

Abstract:

В научный оборот вводятся данные о химическом составе изделий из цветных металлов Кипчаковского II могильника (Илишевский р-н, Республика Башкортостан), относящегося к первой стадии развития пьяноборской культуры (конец II в. до н.э. – I в. н.э.) по периодизации Б.Б. Агеева. Химический состав металлических изделий могильника был изучен с помощью метода рентгенофлуоресцентного анализа. Данная выборка представляет собой коллекцию из 13 погребений могильника, а также отдельные вещи, оказавшиеся вне комплексов в результате их разрушения землероями. Было проанализировано 65 предметов, с поверхности которых взято 68 проб. Находки представлены элементами убранства костюма и предметами вооружения. Анализ проведенных измерений позволил выделить три группы сплавов цветного металла: 1 – сплав золота и серебра; 2 – технически чистая медь; 3 – оловянистая бронза. Третья группа сплавов (оловянистая бронза) представлена в двух вариантах – с высоким содержанием олова (свыше 20%) и в классическом формате (содержание олова в рамках 5-15%). Данные сплавы являются традиционными для данного региона и временного периода. Библиографические ссылки Агапов С.А., Гошко Т.Ю., Агапов Д.С. Проект по созданию каталога микроструктур эталонов литых бронз (предварительное сообщение) // Экспериментальная археология. Взгляд в XXI век, Материалы международной полевой научной конференции / Ред. С.А. Агапов. Ульяновск: Печатный двор, 2013. С. 187–202. Агеев Б.Б. Пьяноборская культура. Уфа: БНЦ УрО РАН, 1992. 140 с. Археология республики Коми / Отв. ред. Э. А. Савельева. М.: ДиК, 1997. 756 с. Генинг В.Ф. История населения Удмуртского Прикамья в пьяноборскую эпоху. Чегандинская культура (III в. до н.э. – II в. н.э.) Ч. I. // ВАУ. Вып. 10 / Отв. ред. В.А. Семенов. Ижевск, 1970. 257 с. Голдина Р.Д., Перевощиков С.Е., Сабирова Т.М. О составе металла некоторых украшений Ныргындинского I могильника II–III вв. н.э. в Среднем Прикамье // Р.Д. Голдина, А.А. Красноперов. Ныргындинский I могильник II–III вв. на Средней Каме / Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 22. / Науч. ред. Л.И. Липина. Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2012. С. 341–362. Доткин К.В. Новые данные о составе металла находок Мокинского могильника по данным рентгенофлуоресцентного анализа // Международная полевая школа в Болгаре. Сборник материалов итоговой конференции / Отв. ред. А.Г. Ситдиков. Казань, Болгар: Институт археологии им. А.Х. Халикова, Казанский (Приволжский) федеральный университет, 2015. С. 126–132. Ениосова Н.В., Митоян Р.А. Рентгеноспектральный метод анализа археологического металла: преимущества, ограничения и ловушки в процессе измерения и интерпретации // Труды IV (XX) всероссийского археологического съезда в Казани. Т. IV / Ред. А.Г. Ситдиков, Н.А. Макаров, А.П. Деревянко. Казань: Отечество, 2014. С. 146–149. Зубов С.Э., Саттаров Р.Р. Новый могильник пьяноборской культуры в Икско-Бельском междуречье // Известия Самарского научного центра РАН. 2015. Т. 17. № 3. С. 537–547. Казанцева О.А., Перевощиков С.Е., Сабирова Т.М. Состав изделий из цветного металла Красноярского I могильника // Известия Коми научного центра УрО РАН. Вып. 4 (24). Сыктывкар, 2015. С. 100–107. Каштанов Л.И., Смирнов А.П. К истории металлургии Среднего Поволжья и Урала // КСИИМК. Вып. 53. М.: Изд-во АН СССР, 1958. С. 3–13. Кузьминых С.В. Металлургия Волго-Камья в раннем железном веке (медь и бронза). М.: Наука, 1983. 257 с. Мошкова М.Г. О раннесарматских втульчатых стрелах // КСИА. Вып. 89. / Отв. ред. Т.С. Пассек. М.: Наука, 1962. С. 77–82. Орехов П.М. Бронзолитейное производство Прикамья в постананьинский период. Дисс. … канд. ист. наук. Ижевск, 2006. 327 с. Перевощиков С.Е., Сабирова Т.М. К вопросу о «бляхах-зеркалах» Прикамья на примере Ныргындинского I могильника (II-III вв. н.э.) // Современные решения актуальных проблем евразийской археологии. / Отв. ред. А. А. Тишкин. Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2013. С. 211–214. Перевощиков С.Е., Сабирова Т.М. Цветной металл Ошкинского могильника конца I–III вв. по результатам рентгенофлуоресцентного анализа // Лещинская Н.А. Вятский край в пьяноборскую эпоху (по материалам погребальных памятников I–V вв. н.э.) / Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 27. Ижевск: УдГУ, 2014а. С. 452–470. Перевощиков С.Е., Сабирова Т.М. Металлургическая продукция в Среднем Прикамье по материалам Тарасовского могильника I-V веков // Вестник Пермского университета. Серия История. 2014б. № 1 (24). С.71–81. Равич И.Г. Эталоны микроструктур оловянной бронзы // Художественное наследие. Хранение, исследование, реставрация. / Ред. Е.С. Штейнер, В.Ф. Заостровцева. Вып. 8 (38). М.: Искусство, 1983. С. 135–145. Саттаров Р.Р. Археологические исследования в окрестностях д. Кипчаково Илишевского района Республики Башкортостан в 2014–2015 гг. // Известия Академии управления: теория, стратегии, инновации. 2016. №1 (17). С. 93–95.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Мельник, В., О. Романашенко, М. Циганенко, О. Калюжний, В. Качанов та М. Романашенко. "Застосування суміжних посівів для збалансування біологізації агроекосистеми України". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).42-46.

Full text

Abstract:

Екологічний стан земель сільськогосподарського призначення, що розглядається як вирішальний чинник отримання високоякісної сільськогосподарської сировини, кормів і харчових продуктів є незадовільним через інтенсивний характер їх господарського використання й антропогенно-техногенне навантаження прогресуючої ерозії, підвищеної кислотності, засолення, перезволоження, радіаційного забруднення і розвитку інших негативних процесів.Стабілізації розвитку землеробства сприяє перетворення сучасної агроекосистеми в адаптивну, тобто стійку й сталу. Сталі екосистеми можливі лише за умови стабілізації вмісту гумусу в ґрунті внаслідок внесення необхідної кількості органічних добрив, оптимізації співвідношення між просапними та суцільної сівби культурами, мінімізації обробітку, вапнування, гіпсування ґрунтів та їх захисту від ерозії.Дегуміфікація, або зменшення гумусу в ґрунті, є контрольованим показником зниження його родючості. Багаторічні дослідження показують, що основними причинами дегуміфікації ґрунтів України є зниження загальної культури землеробства, зменшення обсягів внесення органічних добрив, неконтрольований розвиток водної ерозії та дефляції.Декальцинація, або кислотна деградація ґрунтів. Це – одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього, яка пов’язана зі зростанням кислотності ґрунтового покриву і погіршенням агрохімічних властивостей ґрунтів.Забруднення ґрунтів зумовлене наявністю у них надмірної кількості важких металів, радіонуклідів, залишків пестицидів і мінеральних добрив тощо. На землях сільськогосподарського призначення забруднення ґрунтів, як правило має локальний характер і залежить від розміщення їх біля промислових об’єктів, атомних електростанцій, сміттєзвалищ, складів мінеральних добрив і отрутохімікатів.Фізична деградація ґрунтів є наслідком інтенсивного сільськогосподарського використання земель, а саме: надмірної розораності ґрунтів, інтенсивного механічного обробітку та зниження вмісту в ґрунтах органічної речовини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Savchenko, Olesya, Marina Lemesh, Dmytro Gunko, Olga Sizaya та Viktoriia Cheliabiieva. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПЕРЦЮ БОЛГАРСЬКОГО СУХОГО". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 230–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-230-237.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Харчова промисловість із кожним роком стрімко розвивається в усіх напрямках, особливо в напрямку підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів. Постановка проблеми. Коливання якості сировини, прискорені технології з використанням поліпшувачів і консервантів, проблема дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів рослинних компонентів із високим вмістом біологічно активних речовин, які підвищують харчову цінність готової продукції та поліпшують технологічні показники хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення проблеми дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів заслуговує овочева сировина. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень є використання в хлібопекарській справі перцю Болгарського. Аналіз публікацій показав, що на сьогодні перець Болгарський сухий не отримав значного поширення при використанні як поліпшувач. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням сухого перцю Болгарського. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням перцю Болгарського сухого в кількості від 2 до 6 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що під час молочнокислого бродіння в заквасках та тісті збільшується вміст вітаміну С, вільних амінокислот та зменшується кількість важких металів. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання перцю Болгарського в технології житньо-пшеничного хліба для підвищення ферментативної активності молочнокислих бактерій, скорочення тривалості технологічного процесу. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням Болгарського перцю сухого мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Досліджено підвищення харчової цінності житньо-пшеничного хліба шляхом введення перцю Болгарського сухого подрібненого. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба. Використання перцю Болгарського підвищує ферментативну активність молочнокислих бактерій, що скорочує тривалість технологічного процесу приготування хліба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Frolova, Liliia, та Tetiana Butyrina. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛІРНИХ ТА АНТИКОРОЗІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІГМЕНТІВ У СИСТЕМІ Fe-Al-Mg-О-Н". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 264–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-264-271.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Перспективними пігментами пасивуючого типу, крім фосфатних, є інші матеріали – оксигідроксиди, ферити, молібдати, станати, борати, вольфрамати, які отримують за традиційними технологіями. Проте ці методи зазвичай пов'язані зі значними витратами енергії, великою тривалістю синтезу, необхідністю подрібнення спіків до дрібнодисперсного стану. Зростає інтерес дослідників до методу співосадження, який дозволяє варіювати катіонним та аніонним складом пігментів. Крім того, перед розробниками лакофарбових матеріалів стоїть задача заміни токсичних протикорозійних хром-, кадмій- та плюмбумвмісних пігментів, що входять до складу більшості сучасних ґрунтовок інгібуючого типу. Альтернативою таким лакофарбовим матеріалам є наповнювачі оксидного типу, які є антикорозійними пігментами, у тому числі оксигідроксиди, ферити магнію, алюмінати кобальту, ферити цинку, ферити міді, алюмінати магнію, алюмінати цинку тощо. Забарвлення пігментів, їх антикорозійні властивості залежать від іонів хромофорів, які входять до складу структури отримуваних сполук. Постановка проблеми. Технологія співосадження має певні переваги в порівнянні із традиційними та дозволяє радикально здешевити отримання оксидних матеріалів. Такий процес, заснований на використанні внутрішньої хімічної енергії системи, дає змогу проводити синтез за зменшених температурі, тривалості синтезу та енергетичних витратах. Простота обладнання, можливість синтезу значної кількості продукту необхідного фазового та гранулометричного складу, екологічна чистота процесу також вказують на доцільність використання цього методу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом робились спроби одержання пігментів методом співосадження, але систематичних досліджень кінцевих продуктів не проводилось. Отримані продукти в більшості випадків формувались у вигляді погано відтворюваних за складом продуктів. У зв’язку з цим цікавим стає синтез у такому режимі, який дозволив би отримувати пігменти з хорошими колірними характеристиками в дрібнодисперсному стані, і виключив трудомістку стадію подрібнення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вивчення умов утворення пігментів зі структурою оксигідроксидів, впливу їхнього складу на колірність та антикорозійні властивості. Постановка завдання. Вивчення закономірностей формування антикорозійних властивостей, розробка складів для одержання пігментів із використанням методу співосадження і наступною термообробкою. Виклад основного матеріалу. За допомогою експериментальних і теоретичних досліджень встановлено вплив природи катіонів хромофорів на колірний тон, чистоту кольору, антикорозійні властивості пігментів в системі Fe-Al-Mg-О, що дозволяє проводити цілеспрямований синтез пігментів бежевої, червоної та жовтої колірної гами з високими антикорозійними властивостями. Висновки відповідно до статті. Основні технологічні властивості пігментів визначаються аніонним і катіонним складом. Антикорозійні властивості оксигідроксидних пігментів більшою мірою визначаються наявністю іонів гідроксила, що утворюються внаслідок дисоціації. Найбільший ефект спостерігається в разі використання сполук металів, константи дисоціації яких значно відрізняються. Захисний ефект переважно визначається уповільненням анодного процесу. При цьому аніони, які містять атоми алюмінію, прискорюють корозійні процеси.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.

Full text

Abstract:

Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Базаркин, Андрей Юрьевич, and Ольга Владимировна Бессараб. "The use of laser processing to protect metal packaging materials from corrosion in food environments." Food processing industry, no. 11 (November 5, 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.11.11.018.

Full text

Abstract:

Рассмотрены способы защиты металлов и сплавов, используемых в пищевой промышленности от электрохимической коррозии. Исследовано влияние электронной структуры металлов и сплавов на процесс электрохимической коррозии. Изучены виды поверхностных твердых растворов, применяемых для защиты и упрочнения деталей технологического оборудования. Разработанные поверхностные твердые растворы представляют собой твердые растворы переменного состава, сформированные в поверхностных слоях. В условиях одновременного электрохимического воздействия коррозионно-активных сред, перепада температур, внешних механических воздействий (термомеханоциклирование) поверхностные твердые растворы являются наиболее стабильной защитной системой по сравнению с покрытиями покровного, диффузионного и покровно-диффузионного видов. Рассмотрены способы защиты металлов и сплавов от электрохимической коррозии при помощи лазерной химико-термической обработки. После лазерной химико-термической обработки поверхность обрабатываемого металла изменяется и приобретает другие свойства, а именно: повышается коррозионная стойкость, а также термо- и износостойкость. Изучен выбор наиболее подходящего метода для защиты от электрохимической коррозии металлов от агрессивных сред пищевой продукции. Целью данного исследования являлось обобщение данных, полученных в ходе анализа влияния электронной структуры металлов и сплавов на процесс электрохимической коррозии. Methods of protection of metals and alloys used in the food industry from electrochemical corrosion are considered. The influence of the electronic structure of metals and alloys on the process of electrochemical corrosion has been investigated. The types of surface solid solutions used to protect and harden parts of technological equipment have been studied. The developed surface solid solutions are solid solutions of variable composition formed in surface layers. Under conditions of simultaneous electrochemical action of corrosive media, temperature differences, external mechanical influences (thermo-mechanical cycling), surface solid solutions are the most stable protective system in comparison with coatings of cover, diffusion and cover-diffusion types. Methods of protecting metals and alloys from electrochemical corrosion using laser chemical-thermal treatment are considered. After laser chemical-thermal treatment, the surface of the processed metal changes and acquires other properties, namely, corrosion resistance, as well as thermal and wear resistance increases. The choice of the most suitable method for protection against electrochemical corrosion of metals from corrosive environments of food products has been studied. The purpose of this study was to generalize the data obtained in the course of analyzing the influence of the electronic structure of metals and alloys on the process of electrochemical corrosion.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Крюков, В. А., та Ю. А. Фридман. "Назревшая перезагрузка". Журнал «ЭКО» 48, № 11 (2018): 4. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-11-4-7.

Full text

Abstract:

Кемеровская область была среди флагманов строительства «экономики нового типа» не только в эру советской индустриализации<a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-11/HTML/Column_11.html#footnote-004">1</a>, но и в новую эпоху радикальных экономических преобразований. В конце 1980-х шахтеры и металлурги Кузбасса одними из первых заявили о необходимости отхода от устаревших форм хозяйствования и учета мнения тех, кто создает материальные основы жизни общества. Заявление было сделано так и в такой форме, что проигнорировать его было нельзя. Стук шахтерских касок о рельсы Транссиба привел к тому, что Кузбасс стал первым регионом в СССР а) добившимся права использовать региональный хозрасчёт как модель управления (1988 г.) и б) получившим статус свободной экономической зоны (1990 г.).Дальнейшее развитие событий пошло в направлении разгосударствления и скорейшей приватизации угольной отрасли. Активное участие в разработке концептуальных подходов принимали, в частности, сотрудники Института Гувера (США)<a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-11/HTML/Column_11.html#footnote-003">2</a>. Государство полностью ушло из сферы владения активами в добыче угля<a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-11/HTML/Column_11.html#footnote-002">3</a>.В тот период вопросы социально ориентированного управления экономикой и природными ресурсами региона не ставились. Предполагалось, что частная собственность и рынок сами «выправят» перекосы и несоответствия модели социально ориентированного капитализма.В рамках разгосударствления и реструктуризации угольной промышленности были закрыты многие старые шахты, на большей части из них обновлено оборудование, появились новые шахты и разрезы. Но рост эффективности отрасли, увы, не привел к процветанию экономики и социальной сферы Кузбасса. Рационализация производства в ведущих отраслях экономики региона способствовала росту производительности труда, однако вместе с этим сократилась потребность не только в дополнительных, но и в значительной части ранее существовавших рабочих мест. Снижение числа занятых привело к увеличению нагрузки на региональный бюджет – поддержание социальной сферы и непрофильных видов деятельности, оплата различных услуг требовали все больше и больше денег. При этом единственным их надежным источником были добыча угля и производство металла. Понимание этого обстоятельства вылилось во всемерную поддержку со стороны власти, прежде всего, темпов наращивания добычи минерального сырья. Причем дело пошло столь быстро, что обострились проблемы экологии, порой из-за открытия новых и новых разрезов оказывались нарушенными транспортные коммуникации.В результате наблюдается «выкачивание природно-сырьевых ресурсов и ухудшение эколого-экономических характеристик региона, вызванных повышением “экологоемкости” регионального экспорта, что создает долгосрочные угрозы …» (статья И.А. Кудряшовой, Е.Н. Балаганской, Л.И. Ворониной).Бурное развитие традиционных отраслей Кузбасса, изначально формировавшихся под потребности всего СССР, столкнулось с проблемой резкого сжатия внутреннего спроса. Решение было найдено в расширении поставок на экспорт. Поначалу главным «драйвером» экспортоориентированной модели функционирования угольной промышленности был не столько зарубежный спрос, сколько стремление к социальной стабильности и ликвидации всеобщего дефицита. Благодаря разрешению на экспорт угля в Кузбассе уже в 1990-1991 гг. появились японские товары (при этом первые сделки были бартерными). Лишь после распада СССР, «в постсоветское время сырьевые отрасли Кузбасса вынужденно стали экспортоориентированными, так как объем платежеспособного спроса внутри России резко упал» (статья В.В. Ивантера, А.Н. Клепача, Д.Б. Кувалина, А.А. Широва, К.В. Янкова).По мере роста валютной выручки, новым владельцам предприятий стало проще все необходимое для добычи угля и выплавки металла покупать за рубежом. При этом большая часть налогов и выплат в региональный бюджет стала осуществляться на основе цен, в значительной степени имеющих расчетный характер. Как результат – вклад экспортной деятельности в экономику и социальную сферу региона стал все сильнее отставать от темпов роста ее производства и прибыли.На наш взгляд, такая ситуация не уникальна. В той или иной мере схожую картину мы наблюдаем и в нефтедобывающих регионах (таких, например, как Ханты-Мансийский АО<a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-11/HTML/Column_11.html#footnote-001">4</a>), и в энергоснабжающих (таких как Иркутская область). Исключением, пожалуй, является Республика Татарстан, которая поступательно развивает не только глубокую переработку добываемого на территории сырья, но и создает новые высокотехнологичные сферы деятельности (например, центр IT технологий Иннополис).В общем случае тот «внутренний» потенциал роста социально-экономической эффективности, который возник при смене формы собственности на энергосырьевые активы, очень быстро себя исчерпал. Приходится констатировать, что, если «…в 2005 г. по ВРП на душу населения регион был лидером Сибирского федерального округа и входил в “двадцатку” ведущих субъектов РФ… то к 2018 г. по удельному ВРП он пропустил вперед почти всех своих сибирских соседей и на 30% отстал от среднего по России уровня» (статья А.Ю. Просекова, Е.А. Федуловой, А.О. Рады, С.А. Кононовой, Т. А. Алабиной).Основными бенефициарами предсказуемо стали собственники «заводов и пароходов», а также небольшое количество «эффективно занятых». В числе «обделенных» очень скоро оказалась социально-экономическая сфера и сырьевых регионов, и страны в целом.Случилось это не по чьей-то вине или злому умыслу – как всегда, все «хотели как лучше». Основная проблема – в непонимании особенностей учета социально-экономических эффектов, возникающих в ходе таких долгосрочных процессов, как освоение и использование минерально-сырьевых ресурсов. Увы, к формированию процедур управления этими процессами подошли с позиций «сегодняшнего дня». Прежде всего, сказалось упрощенное представление о социально-экономической ценности природно-ресурсного потенциала страны, при котором во главу угла ставятся налоги и рабочие места. Нам доводилось об этом говорить и писать не единожды<a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-11/HTML/Column_11.html#footnote-000">5</a>. Но «воз и ныне там».Выход из сложившейся ситуации для Кемеровской области (а также для других ресурсных регионов, где вызревает во многом аналогичная кузбасской ситуация) видится в перезагрузке всей системы регулирования и управления отмеченными процессами. Прежде всего – в направлении прямого и непосредственного (начиная с проектного уровня) учета социально-экономических эффектов от освоения природных ресурсов.Кузбасс – регион с уникальными трудовыми навыками населения, компактный, обладающий развитой инфраструктурой. У него есть все возможности для формирования и развития цепочек создания добавленной стоимости (от производства современного горно-шахтного оборудования и до комплексирования, например, углехимии и нефтепереработки), а также для реализации рекреационного потенциала. Настоящий номер «ЭКО» посвящен выявлению тех мер и шагов, которые необходимы для движения в данном направлении. Но лейтмотивом через все наши статьи проходит мысль о том, что только выработки отдельных шагов и мер недостаточно. Важно объединить их в единую систему, которая пронизывала бы весь процесс освоения и использования природных ресурсов – вплоть до получения готовой наукоемкой продукции.Далеко не все решения могут быть эффективными в границах и в рамках экономики Кузбасса. Значит, необходима кооперация и интеграция с другими регионами с последующим распределением получаемых эффектов вдоль всей пространственно-распределенной цепочки создания добавленной стоимости. Современное социально ориентированное управление процессами освоения природных ресурсов охватывает широкий круг вопросов – от определения границ налоговой ограды (ring fence), обязательств по развитию и использованию местных компетенций, до развития науки и образования, не упуская из виду создание региональной инфраструктуры. Такова сегодня мировая практика (которая, впрочем, значительно варьирует от страны к стране).И в России, и в Кузбассе отдельные фрагменты наработанных в мире подходов также применялись. Правда, весьма избирательно и чаще всего в форме «переговорного права» – на нерегулярной и субъективной основе, что, в частности, привело к вымыванию из Кузбасса мелкого и среднего бизнеса. Именно поэтому мы ведем речь о перезагрузке и формировании целостной системы взаимодействия бизнеса власти и общества по поводу и в связи с использованием природных ресурсов уникальной территории. Никакая стратегия сама по себе не в состоянии обеспечить выполнение всех социально-экономических задач, возникающих на пути ее реализации. Ее предназначение – сформировать основы для этого и (по крайней мере) запустить механизмы решения таких задач.Мы считаем, что «…единственно верным направлением движения вперед для Кемеровской области является путь гармонизации развития базовых отраслей и территории» (статья В.А. Крюкова, Ю.А. Фридмана, Г.Н. Речко, Е.Ю. Логиновой). Только это позволит региону перейти к высокотехнологичной экономике на основе максимального использования его колоссального ресурсного потенциала. Кузбасс, расположенный в сердце Сибири, имеет все шансы остаться экономической опорой страны и в новую эпоху Интернета вещей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Nikolishen, V., та V. Ilina. "МОДЕЛЮВАННЯ ПОГЛИНАННЯ МІДІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ РОСЛИНАМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ВИРОЩУВАННЯ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 97 (7 вересня 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.97.22.

Full text

Abstract:

Моделювання є одним із основних методів дослідження у сучасній екологічній науці. В рамках роботи, за допомогою математичної моделі, яка дозволяє урахувати рослинні, грунтові, кліматичні та агротехнічні характеристики, виконано моделювання поглинання одного з найбільш токсичних важких металів, до якого відноситься мідь, рослинами цукрового буряку в умовах Херсонської області. Розрахунки проводилися за осередніними даними багатолітнього періоду спостереження, з урахуванням вмісту міді у орному шарі грунту( чорноземи південні), особливостей поглинання міді рослиною та умов вирощування. При цьому виконано аналіз вмісту міді за останні 23 роки . Відзначено, що за останні 5 років спостерігається значне зменшення вмісту міді у грунтах Херсонської області, мабуть за рахунок зменшення використання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, до складу яких входить велика кількість важких металів ( у тому числі міді). Моделювання поглинання виконано для однієї з найбільш розповсюджених та культивуємих сільськогосподарських рослин, до якої належить цукровий буряк. Це питання є досить актуальним завдяки тому, що продуктом переробки цієї культури є продукти харчування, які можуть вміщувати важки метали і визначати екологічну чистоту продукції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Міцкевічуте, Евеліна, Агне Шлейнуте, Інна Пітак, Тамарі Мумладзе, Анастасія Шолохова та Гінтарас Денафас. "Морфологічний вміст та утилізація окремо зібраного пакування: приклад Каунаса, Литва". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 225–30. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233224.

Full text

Abstract:

Пакувальний матеріал може утворюватися з широкого кола джерел, і зазвичай використовується для їжі, ліків, побутових приладів, предметів, для закриття або захисту продуктів під час розподілу, зберігання, продажу, доставки та використання. Який матеріал (папір, пластик, скло, дерево, метал, багатошарова або інша упаковка) буде використаний, залежить від виду та властивостей товару, призначення упаковки та вартості. Метою дослідження є аналіз морфологічного складу відходів упаковки, зібраних окремо в приватних домогосподарствах міста Каунас (Литва), та оцінка можливостей їх переробки. Аналіз суміші відходів паперової, пластикової та металевої упаковки проводили взимку та навесні (один раз на місяць) у компанії з поводження з відходами JSC "Kauno švara".

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Шабалін, Борис, Олена Лавриненко, Костянтин Ярошенко, Валерія Вембер та Сергій Бугера. "Характеристика продуктів озонування імітаторів радіоактивно-забруднених трапних вод АЕС". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 272–76. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233512.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження фазового та хімічного складу продуктів озонування модельних розчинів – імітаторів трапних вод АЕС з реакторами ВВЕР. Визначення фазового складу отриманих зразків проводили методом рентгенофазового аналізу. Ідентифікацію мінерального складу проводили відповідно до картотеки ASTM Powder diffraction file 2003. PDF-2, Database, Sef.1-89. Дослідження морфології зразків і їх елементного складу проводили методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) і електронно-дисперсійної спектроскопії (ЕДС) на растровому електронному мікроскопі Tescan Mira 3 LMU, обладнаному енергодисперсійним модулем для мікроаналізу. В процесі озонування модельного розчину – імітатора трапної води, проходить руйнування органічних комплексів та утворення твердої фази, в складі якої фіксуються 60Co,54Mn і 55Fe. За даними РФА, складові осаду характеризуються нанометровими розмірами частинок та значним вмістом аморфної складової. Головними ферумовмісними фазами визначено оксигідроксиди феруму – лепідокрокіт g-FeOOH і гетит a-FeOOH. Вміст фази із структурою феришпінелі, вірогідно, магеміту g-Fe2O3, незначний. В складі зразків припускається наявність низки кристалогідратів основних солей змішаного складу, але їх ідентифікація ускладнена слабким рівнем кристалічності зразків та перекриттям відбиття від характеристичних міжплощинних відстаней (дифракційних піків) кількох мінеральних фаз. Входження до складу осаду феришпінелі, зокрема магеміту, надає йому феромагнітних властивостей, що може стати важливим чинником для його подальшої утилізації. Дослідження умов окиснення озоном модельних розчинів трапних вод АЕС за рН 11,5, які містять органічні компоненти (щавлеву кислоту та ЕДТА), довело, що під час лужного озонування проходять процеси сумісного осадження та адсорбції металів на поверхню ферумовмісних сполук, що супроводжується окисненням органічних компонентів та зменшенням концентрації іонів марганцю на 94,3 %, кобальту – на 6 %; зниженням активності 137Cs на 26 %, 90Sr – на 15,7 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Воробйова, Вікторія, Інна Трус та Ольга Сисова. "Оцінка аксидантної активності екстракту продуктів переробки рослинної сировини та деяких сумішей їх основних сполук електрохімічним методом". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 111–14. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233070.

Full text

Abstract:

Екстракти харчових продуктів можуть бути використані як антиоксиданти, тобто потенційні «екологічно чисті відновники» для отримання наномасштабних матеріалів для інгібування корозії металів у корозійних середовищах. Фенольні сполуки та флавоноїди, органічні кислоти та терпеноїдні сполуки є найбільш поширеними вторинними метаболітами вичавки плодів і привертають все більшу увагу завдяки зв'язку з можливістю використання в різних галузях хімічної технології. Оцінка їх окисно-відновних властивостей є важливим дослідженням для подальшого застосування в різних областях хімічної технології. Для вивчення антиоксидантних властивостей / окислювально-відновних характеристик застосовували циклічну вольтамперометрію, ін’єкційну амперометрію та диференціальну імпульсну вольтамперометрію. Завданням цього дослідження було оцінити окисно-відновну реакцію та електрохімічну поведінку екстракту побічних продуктів харчування (абрикос, чорна смородина, екстракти виноградних вичавок) та кількох сумішей деяких їх сполук за допомогою техніки циклічної вольтамперометрії. Відсутність катодного піку при зворотному скануванні екстракту абрикосових вичавок дає інформацію про незворотність окислювально-відновної реакції окисленої сполуки, що утворюється при прямому скануванні. Таким чином, зменшувальна здатність випробуваних екстрактів зменшується наступним чином: екстракт виноградних вичавок> екстракт абрикосових вичавок> екстракт вичавки чорної смородини. Циклічна вольтамперометрія була використана для оцінки окисно-відновної реакції та електрохімічної поведінки декількох сумішей поліфенолів (кавова кислота та (+) - катехін) та неполіфенольних сполук (цистеїн та L-аскорбінова кислота). Це спостереження показує, що немає взаємодії між процесами окислення, коли сполуки присутні в суміші. Почергове змішування компонентів та утворення багатокомпонентної суміші не виявляло жодного ефекту вираженої синергії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Головко, М. П., Т. М. Головко та Л. О. Крикуненко. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ПРІСНОВОДНОЇ РИБИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА". Food Science and Technology 11, № 3 (2017). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v11i3.607.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз літературних джерел та проведених власних досліджень щодо показників біологічної цінності прісноводної риби Кременчуцького водосховища. Показано доцільність виористання цієї сировини, для розширення асортименту біологічно цінної харчової продукції. Дані види риб відрізняються високими репродуктивними можливостями, швидким зростанням, низькими кормовими витратами, що робить їх цінними перспективними об’єктами вирощування та промислової переробки. Наведено результати досліджень хімічного, жирнокислотного, амінокислотного та мінерального складу м’яса коропа, товстолобика та ляща, показники їх безпеки. Проведено порівняльний аналіз харчової цінності коропа, ляща та товстолобика, як одних з перспективних об’єктів промислової переробки. Виявлено відмінності в досліджуваних показниках цих риб. Представлені результати досліджень загального хімічного складу даних видів прісноводних риб вказують на те, що дана сировина характеризується високим вмістом білка та середньо жирна, а білок містить усі незамінні амінокислоти. Наведено результати аналізу масової частки токсичних елементів у досліджуваних видах прісноводних риб. Виявлено, що наявні у товстолобику, коропу та органах і тканинах ляща вміст важких металів є менше встановлених допустимих меж. Це свідчить проте, що обрані для дослідження види прісноводних риб є безпечні у харчовому відношенні та можуть бути використані для подальшої промислової переробки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Металева продукція'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles