Journal articles on the topic 'Мережі IoT'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мережі IoT.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Мережі IoT.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бабчук, Сергей. "ОПРЕДЕЛЕНИЯ МЕСТОПОЛОЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ КОНТРОЛЯ С ПОМОЩЬЮ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ КОМПЬЮТЕРНЫХ СЕТЕЙ." Modern engineering and innovative technologies, no. 08-01 (June 29, 2018): 11–15. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-01-012.
Full textAbstract:
Проаналізовано спеціалізовані комп’ютерні мережі. Встановлено, що для визначення місцезнаходження об’єктів контролю можна використати безпровідні спеціалізовані комп’ютерні мережі LTE-M та Nb-IoT. Перевагою створення систем визначення місцезнаходження об’
2
Манжос, Юрій Семенович, and Євгенія Віталіївна Соколова. "МЕТОД СТИСНЕННЯ ДАНИХ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ." RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, no. 4 (November 27, 2020): 57–67. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2020.4.05.
Full textAbstract:
The Internet of Things (IoT) is a modern paradigm consisting of heterogeneous intercommunicated devices that sending and receiving messages in various formats through different protocols. Thanks to the everywhere use of smart things, it is becoming common to collect large quantities of data generated by resource-constrained, distributed devices at one or more servers. However, the wireless transmitting of data is very expensive. For example in IoT, using Bluetooth Low Energy costs tens of millijoules per connection, while computing at full energy costs only tens of microjoules, and sitting idle costs close to one microjoule per second for STM processors. That is why additional data compression for smart devices can decrease the energy costs of IoT. There are methods of data compression without or with information loss. It is mathematically proved, that it is possible to construct as arbitrarily close approximations of a weighted sum of generalized orthogonal polynomials to an input function (IoT data). In this article, we are researching the Chebyshev and Fourier sequences as an approximation of source data. For a different type of data in the different sequences, we have a different compression for Chebyshev and Fourier approximation. Concurrent use of transformations allows selecting a maximal compression for different sequences. This article proposes a compression method especially suited for IoT devices. The proposed method is based on the simultaneous use of Chebyshev and Fourier transforms. To improve the compression performance was used a trigonometric optimization. The modification of Chebyshev transformation allows reducing energy costs by about four times. Trigonometric optimization replaces the direct use of the mathematical function cos(x) in a double loop by iteration expressions. A modified algorithm uses a one-time calculation of the cos(x) function. As a result, we have a slight increase of the source code and decrease of the computation time, and increasing energy effectiveness. The software implementation in C ++ of the modified Chebyshev transformation algorithm was proposed. The proposed method can be used not only in IoT but also for the accumulation of data on big servers.
3
Tkachuk, А., К. Svirzhevsky, О. Grisyuk, І. Trokhimchuk, and V. Tkachuk. "Аналіз інтерфейсів мереж та систем промислового Інтернету речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 1, 2022): 43–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-07.
Full textAbstract:
Концепція Інтернету речей (IoT), передбачає активне впровадження вбудованих технологій в сучасні інфокомунікаційні мережі зв'язку. Дана концепція охоплює все більше число областей людської життєдіяльності. В рамках концепції IoT розвивається напрямок - промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), який охоплює питання створення гетерогенної інтелектуальної системи автоматизації роботи промислових об’єктів та підприємств. Системи IIoT використовуються в різних областях виробництва, таких як інтелектуальне виробництво, сільське господарство, виробництво електронних пристроїв, машинобудування, виробництво верстатів, автоматизація збору та обліку даних тощо. Відповідно до ITU-T Y.4003 «Overview of smart manufacturing in the context of the industrial Internet of things», IIoT – це концепція перетворення промисловості, яка використовує для цього існуючі і нові інформаційні та телекомунікаційні технології і заснована на концепції Інтернету речей. В рамках концепції IIoT проводиться автоматизація роботи промислового обладнання, розрахунки економічних показників, забезпечення безпеки працівників. Основною відмінністю систем цього типу є їх тісний контакт з хмарними технологіями і використання систем здатних самостійно навчатися та створювати нейронні зв’язки для поточної оцінки роботи підприємства та планування його розвитку.
4
Козак, Є. Б. "ЩОДО ФОРМУВАННЯ МАСИВУ ДАНИХ НА БАЗІ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ У СФЕРІ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.2.
Full textAbstract:
У статті досліджено принципи формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Зазначається, що Інтернет речей генерує величезну кількість неструктурованих даних, і аналітика великих даних є ключовим аспектом. Концепція Інтернет речей являє особливу цінність для розвитку бізнесу завдяки даним, які можуть бути отримані від підключених елементів. Сформовано дві теореми, які сприяють роз- криттю принципу обміну знаннями, які можна взяти із взаємодії людина–комп’ютер. Наголошено, що присвоєння імені суб’єкту господарювання повинне включати у себе слова мовою людини, а не абревіатури, коди або двійкове відображення, що можуть інтерпре- тувати лише машини, незважаючи на те, що останні технічно ефективніші з точки зору простору для зберігання даних або пропускної здатності мережі. Розкрито принципи теорії верифікаціонізму та описано шляхи адаптації структури масиву даних. Схема- тично запропоновано структуру машинних знань, яку представлено щодо формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Описана структура має три бази знань: гіпотезу, онтологію та параметри. Підкреслено, що запропонована інтелектуальна база масиву даних може бути застосована до різних галузей Інтернету речей щодо автономного обміну та накопичення знань, а платформа, своєю чергою, може використовувати онтології для інтеграції пристроїв IoT з інтелектуальними системами. Описано переваги та недоліки моделі. Так, зазначено, що перевагою цієї моделі є те, що датчики Інтернету речей у хмарі можуть навчатися у віддалених датчиків у фоновому режимі, незалежно від затримки мережі, що підключається до віддаленої програми, а недоліком є те, що затримка мережі може стати вузьким місцем, коли потреба у при- йнятті рішень у режимі реального часу зростає. Наголошено, що реалізація описаного алгоритму формування масиву даних, а також відповідної інтелектуальної середи доз- волить зменшити поріг входження розробників у сферу рішення задач за допомогою ней- ронної мережі.
5
Lozhkovskyi, A. G., and K. D. Guliaiev. "CALCULATING METHOD OF THE PACKET NETWORK ACCESS TRAFFIC CAPACITY FOR IoT DEVICES." Proceedings of the O.S. Popov ОNAT 1, no. 2 (December 31, 2020): 31–40. http://dx.doi.org/10.33243/2518-7139-2020-1-2-31-40.
Full textAbstract:
When creating packet networks of a new generation, the problem of calculating the throughput of broadband multiservice access networks arises. In practice, for this they use mathematical modeling, or without proper justification, the traditional formulas of the theory of information distribution. The well-known analytical solution for ATM technology is extremely cumbersome and practically not used. Today, there is not generally accepted analytical or engineering method for solving the problem. At the same time, telecommunication networks must develop to provide all the necessary conditions for the practical application of the concept of the Internet of Things (IoT). One of these conditions is the maintenance of multiservice traffic with specified quality of service indicators. The paper developed a method for calculating the bandwidth or the number of conditional channels of a packet access network for IoT devices. In this case, the calculation of the bandwidth of the access network of IoT devices is performed at the level of calls and packets separately. At the level of calls from IoT devices, the Engset model is used for traffic due to the small number of groups of the devices themselves, and at the packet level, the model of self-similar flow is applied. Calculation of quality of service characteristics in a packet communication network is reduced to determining the Hurst coefficient of self-similarity of traffic, after which the average number of packets in the system is calculated using the well-known Norros formula. Other characteristics, such as the average number of packets in the queue, the average residence time of packets in the system and the average delay time of packets in a single-channel system, are calculated based on their functional relationship with the previously calculated average number of packets in the system. Based on the approximation of the distribution function of the system states, the probability of waiting for packet servicing and the average delay time of packets in the packet switch queue are calculated.
6
Oksiyuk, O. G., R. S. Odarchenko, S. Yu Dakov, Yu А. Burmak, and Т. V. Fediura. "5G NETWORK STANDARDS AND TECHNOLOGIES AND THE POSSIBILITIES OF ITS IMPLEMENTATION." Collection of scientific works of the Military Institute of Kyiv National Taras Shevchenko University, no. 67 (2020): 104–19. http://dx.doi.org/10.17721/2519-481x/2020/67-11.
Full textAbstract:
The paper investigates the architecture of the 5G network and proposed a variant of the SCOM based parameter monitoring system. You can use this system to collect and analyze network performance information, detect deviations, and notify them for timely removal. Technologies were introduced for the use of the fifth generation GPP mobile network of the fifth generation. Analyzed and proposed for implementation. The current capabilities of the 5th generation network and the technologies for their implementation were also explored. This paper analyzes and provides recommendations for the implementation of the following servers. 5G networks make it possible to significantly increase data rates through various radio access technologies (RATs), and through the use of new 5G NR (New Radio) radio spectrum. Smart Home and Smart Building are available in a variety of different Internet of Things (IoT) services: video surveillance, home automation and control, security management, and more. Virtual Reality (VR) service creates the illusion of moving a person to another world, affecting the sense organs, especially the sight (VR-glasses). Augmented Reality (Augmented Reality) Augmented Reality service combines a real environment with virtual objects. These services are intended not only for entertainment but also for science. The 5G network, along with IoT Internet of Things technology, with the help of Industrial IIoT (Industrial Internet of Things) sensors, as well as AI (Artificial Intelligence), can significantly increase the degree of automation of production. This gives the opportunity in real time to analyze large amounts of diverse data (Big Data), both on the basis of insights, and using machine and deep learning (Machine learning, Deep learning). These may include, for example, e-Health, Mission Critical Communication, Tactile Internet, and others. Unmanned transport may be used as part of the Smart City service, but may exist separately. Also on the 5G platform it is possible to implement ADAS (Advanced Driver-Assistance Systems) driver assistance systems.
7
Петросян, Арсен Русланович, Руслан Валерікович Петросян, and Катерина Ростиславівна Колос. "Розробка платформи віддаленого управління інфраструктурою Інтернет речей." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-73-80.
Full textAbstract:
У статті розглядається платформа для віддаленого управління (моніторингу) IoT-пристроями, які в останній час дуже широко поширюються по всьому світу. Водночас постає проблема підвищення рівня ефективності проєктування інформаційних систем, що будуть надавати доступ до різноманітної інформації з будь-якого куточка світу, де є доступ до мережі «Інтернет». Тому важливим є уважний та ретельний підхід до вибору архітектури платформи.IoT-платформа – це набір компонентів, які забезпечують: взаємодію з додатками, віддалений збір даних з датчиків, безпечне підключення та управління пристроями. IoT-платформа забезпечує перевагу при створенні IoT-систем за рахунок надання інструментів розробки, що робить Інтернет речей простіше і дешевше для кінцевих користувачів.Було проаналізовано функціональні можливості платформи. Обґрунтовано основні підходи до її побудови. Запропоновано архітектуру платформи, яка дозволяє взаємодіяти користувальницьким додаткам з IoT-пристроями.У результаті було отримано діючий прототип IoT-системи, що демонструє принцип роботи цієї платформи. Основу системи становить сервер, який взаємодіє з клієнтами та IoT-пристроями. Однак взаємодія з пристроями сервером виконується за допомогою MQTT-брокера. Взаємодія клієнтів із сервером виконується за протоколом WebSocket. Програмне забезпечення для сервера створено за допомогою мови програмування Node.js, TypeScript і фреймворка LoopBack. Для створення клієнтського інтерфейсу було використано такий стек технологій: CSS, HTML, Javascript, React, Material-UI.Розроблена платформа є дуже гнучкою та дозволяє: підключати безліч різноманітних пристроїв; конфігурувати пристрої через браузер; створювати сценарії для керування системою в цілому (сценарії створюються за допомогою візуального програмування).
8
Козак, Є. Б. "ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.3.
Full textAbstract:
У статті досліджено принципи впровадження моделей машинного навчання у сферу інтелектуального обслуговування промислового обладнання. Зазначено, що розумне вироб- ництво використовує передову аналітику даних для доповнення фізичних законів щодо підвищення ефективності роботи виробничих систем. Наголошується, що за широкого поширення датчиків та Інтернету речей (IoT) зростає потреба в обробці великих вироб- ничих даних, що характеризуються високим об’ємом, високою швидкістю і високою різ- номанітністю. Наведено схему промислової машини, яка використовується для перемо- тування та різання пакувальної плівки на виробництві. Детально розкрито виробничий процес та складено структурну схему налаштування системи, сформовано модель клас- теризації параметрів для виявлення збоїв у роботі промислової машини. Підкреслено, що дані, отримані від датчиків, фактично є дискретними даними часу, що відбираються за секунду часу, а декомпозиція даних часових рядів виявила тенденцію до зростання залиш- ків. Отримані часові ряди стаціонарувались за допомогою диференціації, а логарифмічне перетворення у свою чергу використовувалось для зменшення дисперсії даних часових рядів. При цьому наголошується, що диференціація усуває зміни рівня динамічного ряду, а отже, усуває тенденції та сезонність, причому середнє ковзне та стандартне відхи- лення знайдено незалежно від часу, на основі чого побудовано діаграму стаціонарності. Визначено етапи прогнозування та запропоновано модель інтегрованої ковзної середньої. У роботі запропоновано три моделі: метод опорних векторів, глибока нейронна мережа та наївний баєсів класифікатор, здійснено порівняння всіх трьох моделей та доведено, що модель глибокої нейронної мережі була більш ефективною в разі моделювання даних. Про- гнозна модель побудована для зменшення низькоякісних виробничих циклів та планування технічного обслуговування. Таким чином, наголошено, що машинне навчання на основі IoT допоможе подолати суттєві обмеження продуктивності та пов’язані з цим витрати на обслуговування, що в загальному випадку значно підвищить продуктивність виробничого обладнання.
9
Цирульник, Сергій Михайлович, and Леся Володимирівна Моторна. "СЕРВІС IFTTT І ЗАСОБИ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ ДЛЯ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 255–72. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4403.
Full textAbstract:
Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.
10
Bunke, Oleksander. "ПЕРЕВАГИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В INTERNET OF THINGS (IOT)." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 127–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-127-133.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сьогоднішній вплив Internet of Things (IoT) на людське життя є таким же значущим, як і мережа Інтернет в останні десятиліття, тому IoT можна вважати «Інтернет-next». IoT – це мережа фізичних об’єктів, які містять вбудовані технології для спілкування, визначення або взаємодії з їхнім внутрішнім станом або зовнішнім середовищем і злиттям ефективних бездротових протоколів, поліпшених датчиків, більш дешевих процесорів і зарекомендованих компаній, що розробляють необхідне програмне забезпечення для управління й додатки основного напряму дії IoT. Інтелектуальні середовища і Smart Platforms утворюють інтелектуальну мережу, в якій підтримуються користувачі в професійній, домашній або суспільній сфері життя. Тому розгляд переваг хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) є актуальним питанням. Постановка проблеми. Оскільки є безліч платформ Internet of Things (IoT), необхідно виявити переваги хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT). Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті проведеного аналізу встановлено, що початком сучасного етапу розвитку хмарних технологій є запуск у 2006 році компанією Amazon.com сервісу хмарних обчислень Elastic Compute Cloud (EC2) і онлайнового сховища файлів Simple Storage Service (S3) та проаналізовані існуючі платформи IoT. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд хмарних технологій вівся і до теперішнього часу, але переваги застосування хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) не були дослідженні. Постановка завдання. У роботі на основі аналізу хмарних технологій необхідно встановити їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Виклад основного матеріалу. Встановлено, що основними перевагами при застосуванні хмарних технологій при використанні у Internet of Things, що включають багатофункціональність і зручність використання, є: можливість необмеженого доступу, мобільність, економічність, висока технологічність, гнучкість, достатньо-високий рівень безпеки даних. Висновки відповідно до статті. У роботі на основі аналізу хмарних технологій встановлено їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Визначено, що хмарні технології дають змогу використовувати об’єднані ресурси зберігання й обчислювальні ресурси та забезпечувати високу надійність служб хмарних сховищ і ефективних послуг хмарних обчислень в IoT. Інтеграція хмарних обчислень і IoT свідчить про наступний великий стрибок у світі Інтернету. Нові додатки, створені на основі цієї комбінації, відомі як IoT Cloud, відкривають нові можливості для бізнесу та досліджень. Така комбінація представляє нову парадигму майбутнього мультимережевої взаємодії і відкритої сервісної платформи для всіх користувачів.
11
Chemerys, O. A., O. V. Bushma, and O. S. Lytvyn. "Network of Autonomous Modules for Reliable monitoring of Complex Industrial Facilities." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 6 (December 6, 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.06.107.
Full textAbstract:
Authors consider the relevant and perspective IIoT (Industrial Internet-of-Things) development concept - a scalable heterogeneous network consisting of fixed and mobile nodes for monitoring the state of complex distributed technological ob-jects. Many issues must be solved comprehensively at designing and creating such a network. This is especially true for control systems, data transmission channels and data stream processing, their analysis, scalability, decision making. The paper describes a new concept for development of a multi-level architecture IoT network for monitoring the state of geographically distributed technological objects, consisting of a heterogeneous set of nodes (stationary and mobile units) equipped with various sensors and video cameras.
12
Sorokin, D. V., A. P. Bondarchuk, and K. P. Storchak. "INDUSTRIAL NETWORK INFRASTRUCTURE IoT & CYBERSECURITY IN USE IoT SOLUTIONS." Telecommunication and information technologies, no. 4 (2019): 120–27. http://dx.doi.org/10.31673/2412-4338.2019.041227.
Full text
13
Дзямулич М.І., Фадєєва І. Г., and Шматковська Т.О. "ПРОМИСЛОВИЙ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-7.
Full textAbstract:
Широке розповсюдження нових технологій та інноваційних рішень в економічній діяльності, що відбувається останніми роками, а також посилена інтеграція досягнень технічного прогресу з мережевими технологіями, визначають нові тенденції в глобальній економічній системі, які мають наслідком формування нових принципів економічних відносин, котрі реалізуються в цифровій економіці. Трансформації, котрі відбуваються як на макро- так і на мікрорівні, стосуються не лише технологічних проривів глобальних інтернет-гігантів типу Google чи Amazon, але й знаходять своє місце і в бізнес-процесах середніх та малих підприємств по всьому світу. Іншим наслідком діджиталізації економічних відносин стає зростання ролі споживача, котрий одержує можливості безпосередньої взаємодії з виробниками товарів і послуг, впливаючи при цьому на миттєву модифікацію товару, який він хоче придбати в режим онлайн. Однак, реалізація таких можливостей цифрової економіки потребує також глобального приєднання споживачів до технічних її елементів, котрі забезпечують їм таку взаємодію.
В статті розглянуто сучасну специфіку застосування Промислового інтернету речей в бізнес-процесах суб’єктів господарювання різноманітних сфер діяльності. Визначено, що якщо на початку використання IIoT було характерне лише для сервісних компаній, які займалися наданням різноманітних послуг своїм споживачам і трансформували цей процес, цілком перемістивши його в Інтернет мережу, то на даний час відбувається широке поширення IIoT й безпосередньо у виробничих процесах. При цьому існують об’єктивні труднощі з інтеграцією автоматизованих систем управління виробництвом та сучасних систем мережевої взаємодії, оскільки це може потребувати реорганізації виробничого процесу. Досліджено, що забезпечення ефективності бізнес-процесів із застосуванням Промислового інтернету речей можливе лише за умови використання ефективних каналів та методів зв’язку, які забезпечують взаємодію пристроїв, на основі яких функціонує бізнес-процес. Таким чином, інноваційні рішення, що, які впроваджуються разом з Промисловим інтернетом речей, сприяють динамічному розвитку підприємств, які запроваджують дані системи у свою діяльність і включаються до глобальної мережі цифрової економіки.
14
Timenko, A. V., V. V. Shkarupylo, and V. V. Smolii. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ АПАРАТНОЇ СУМІСНОСТІ КОМПОНЕНТІВ IOT-СИСТЕМИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-07.
Full textAbstract:
У наш час парадигма інтернету речей здобуває більш широке роз- повсюдження. Прикладна її реалізація в глобальному масштабі потребує залучення спеціалізованих технологій та засобів. Один із напрямів, що потребує опрацювання, є забезпечення сумісності компонентів відповідних систем. Цю роботу присвячено розвитку вказаного напряму. Для цього у роботі розв’язується завдання розроблення моделі контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівні апаратного забезпечення, що дозволятиме своєчасно попереджувати відмови та/або виходи зі строю компонентів системи. У межах роботи розкривається складник представленого комплексного підходу до контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівнях як програмного, так і апаратного забезпечень. При цьому акцент робиться саме на апаратній сумісності компонентів системи. Запропоновано модель контролю апаратної сумісності компонентів системи інтернету речей, що будується на основі математичного апарату нейронних мереж. Апаратна сумісність компонентів системи розглядається з позиції функціональної безпеки останньої. Компонентами розглянуто пристрої на базі мікроконтролерів ESP 8266 і ESP 8285, що набули значного поширення, зокрема, завдяки низькій вартості їх придбання. Практична значущість отриманих у роботі результатів полягає у такому: запропоновано засіб оцінювання актуального стану компонентів системи інтернету речей, що дозволяє своєчасно виявити й усунути загрозу функціональній безпеці системи в цілому на рівні окремого компонента системи; запропоновано засіб прогнозування кількості таких компонентів упродовж заданого інтервалу часу. Перевірку розробленої моделі побудовано на розв’язанні завдань апроксимації й екстраполяції. Показано, що прикладне використання запропонованої моделі дозволяє виявляти компоненти системи, що потребують налаштування або заміни, тобто порушують функціональну безпеку системи в цілому. Розв’язання задачі екстраполяції дозволяє прогнозувати кількість таких компонентів через заданий час.
15
Малютин, Константин Геннадьевич, Михаил Владимирович Кабанко, and Таисия Ивановна Малютина. "Интегралы и индикаторы субгармонических функций. I." Чебышевский сборник 19, no. 2 (December 20, 2018): 272–303. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2018-19-2-272-303.
Full textAbstract:
В первой части нашего исследования рассматриваются общие вопросы теории функций плотности и $\rho$-полуаддитивных функций, которые часто используются в теории роста целых и субгармонических функций и в других разделах математики. В теории функций плотности важной и часто цитируемой является теорема Полиа о существовании максимальной и минимальной плотности. Утвеpждение 3 теоpемы \ref{T6} или теоpему \ref{T7} статьи можно pассматpивать как pаспpостpанение теоpемы Полиа на более шиpокий классфункций. Функции плотности обладают некоторыми свойствами полуаддитивности.Некоторые вопросы теории функций плотности и $\rho$-полуаддитивных функцийизложены в первой части нашего исследования. Центральной здесь является теорема \ref{T2-6}, касающаясяусловий существования в нуле производной $\rho$-полуаддитивной функции иоценка интегралов$\int\limits_a^bf(t)\,d\nu(t)$через функции плотности для функции $\nu$. Отметим, что функция $\nu$ у нас,вообще говоря, не является функцией распределения некоторой счетно-аддитивноймеры и написанный интеграл нужно понимать как интеграл Римана-Стилтьеса, а некак интеграл Лебега по мере $\nu$.
16
Музаев, Илларион Давидович, Константин Сергеевич Харебов, and Нугзар Илларионович Музаев. "Mathematical modelling of the selective deep water intake process in a non-prismatic continuously stratified reservoir." Вычислительные технологии, no. 5 (November 24, 2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2021.26.5.003.
Full textAbstract:
Разработана математическая модель селективного водозаборного процесса в узко-глубоком непризматическом водоеме при наличии в нем прямой непрерывной плотностной стратификации. Модель представляет контактную краевую задачу потенциального движения воды в указанном водоеме. Движение воды обусловлено забором воды через два окна, устроенных одно над другим на напорной грани водоема. Учтена непризматическая конфигурация водоема в плане и по вертикали. Непризматические конфигурации описаны экспоненциальными функциями. В результате аналитического решения поставленной контактной краевой задачи получена совокупность расчетных формул, которая с привлечением конечноразностного метода Рунге-Кутты и компьютерных вычислительных систем позволила построить линии тока, приходящие к верхней кромке нижнего водозаборного окна. Вычислительные эксперименты показали, что по мере увеличения скорости потока воды через верхнее окно указанные линии тока опускаются вниз. При этом становится возможным управлять водозаборным процессом через нижнее окно с тем расчетом, чтобы в нижнее окно вода поступала из нижних холодных слоев водоема, что часто бывает необходимо для нужд теплоотвода от тепловыделяющих устройств предприятий, в том числе тепловых и атомных электростанций. Purpose. Mathematical simulation of the selective water intake process in a non-prismatic reservoir in the presence of continuous density stratification. Methodology. Water intake is carried out through two windows arranged one above the other on the pressure face of the reservoir. The non-prismatic configuration of the reservoir both in vertical and horizontal planes is taken into account. The contact initial-boundary value problem of the theory for surface and internal gravitational waves in an ideal incompressible fluid is used. Findings. As a result of the analytical solution of the mathematical model, a set of calculation formulas was obtained, which allows calculating the current lines coming to the upper edge of the lower water intake window. Originality/value. Authors obtain a set of formulas for the components of the water velocity vector. Using the set, a nonlinear boundary value problem is posed and solved for calculation of the current line coming to the upper edge of the lower water intake window by the finite-difference Runge-Kutta method. Based on the results of computational experiments, authors proved that the longitudinal and vertical non-prismatic configuration of a stratified reservoir significantly affects the process of selective water intake. It is proved that as the rate of water intake through the upper window increases, the thickness of the active layer from which water is taken through the lower window decreases to a certain minimum value. This hydrodynamic effect allows taking water from the deep cold layers of the reservoir
17
Музаев, Илларион Давидович, Константин Сергеевич Харебов, and Нугзар Илларионович Музаев. "Mathematical modelling of the method for controlling selective water intake process in a stratified reservoir." Вычислительные технологии, no. 5(25) (October 28, 2020): 4–16. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2020.25.5.002.
Full textAbstract:
Разработана математическая модель способа управления селективным водозаборным процессом, когда вода забирается из водоема с вертикальной непрерывной температурной стратификацией. Предлагаемый способ обеспечивает снабжение холодной водой систем технического водоснабжения ТЭС, АЭС, предприятий. Составленная математическая модель представляет стационарную краевую задачу гидродинамики мало сжимаемой жидкости. Сжимаемость обусловлена вертикальной температурной стратификацией. В результате решения поставленной краевой задачи определены проекции вектора скорости, вычислена линия тока, приходящая к верхней кромке донного водозаборного окна. По мере увеличения скорости водозабора через вспомогательное окно упомянутая линия тока опускается вертикально вниз и температура забираемой через нижнее окно воды уменьшается. Составляющие вектора скорости движения воды в водоеме вычислены строгими аналитическими методами математической физики. Линии тока рассчитаны методами конечных разностей Рунге - Кутты. The purpose of this study is to develop a mathematical model of a method for controlling selective water intake process, when water is taken from a reservoir with continuous vertical temperature stratification. The methodology for solving the problem implies that water is taken from the reservoir through a window, which is adjacent to the bottom of reservoir. The water intake process is controlled by varying the rate of water intake through an auxiliary window located above the main bottom window. As the speed of water intake through the auxiliary window increases, the thickness of the active layer of water entering the opening of the bottom window decreases. The average temperature of water taken through the bottom window is shown to decrease. The stationary boundary value problem for hydrodynamics of a slightly compressible fluid is chosen as a mathematical model. In the immediate vicinity of the vertical pressure head of the reservoir, the velocity field was calculated using the theory of the boundary layer. Further, a nonlinear boundary value problem was posed that simulates the position of the streamline coming to the upper edge of the lower water intake window. The boundary value problem is solved by the Runge - Kutta finite-difference method. A set of formulas for calculating the velocity field of fluid flow was then obtained. Originality/value: 1. A new original method for controlling selective water intake in a reservoir with continuous vertical temperature stratification has been developed and theoretically justified. The method allows taking water exclusively from the deep-cold layers of the reservoir. 2. The value of the method leads to a technical solution - the installation of an additional upper water intake window above the bottom intake one. This allows controlling the temperature of water used in technical water supply systems of thermal power stations, nuclear power plants and enterprises. 3. An adequate mathematical model for the proposed method was developed and solved. Based on this model, a set of calculation formulas that allow controlling the temperature of the extracted water is obtained.
18
Фомичева, Д. А., М. Н. Савельева, Ю. А. Волков, and О. И. Башеров. "Innovative forms of solving teaching issues in a remote format." Management of Education, no. 2 (June 7, 2021): 220–27. http://dx.doi.org/10.25726/g1099-6457-0016-t.
Full textAbstract:
В условиях коронавирусной пандемии актуализировался вопрос организации процесса обучения в удаленном режиме, чтобы предотвратить массовые скопления людей в учебных помещениях. Весна 2020 года продемонстрировала необходимость варьирования форм обучения даже в тех ситуациях, которые для этого наименее пригодны. Эффективность проведенной работы оценить на сегодня сложно, потому что работа велась часто хаотично, непрофессионально. Учителя и преподаватели иногда на ходу осваивали новые инструменты и технологии. Многие, в силу отсутствия должного уровня цифровой грамотности не смог обеспечить полноценного учебного процесса. Массовизация перехода на удаленный формат обучения, без проведенной предварительно работы породил ряд сложных вопросов, которые так и не удалось должным образом решить. На протяжении последних десятилетий в сфере образования происходят быстрые и глубокие изменения, обусловленные внедрением информационных технологий и безальтернативностью глобализации, что в значительной степени сказалось на учебном процессе в Высшей школе. Необходимость выбора опережающей стратегии развития учебных заведений предполагает обязательное воплощение инновационных методов обучения, в том числе наличие цифрового образовательного контента. "Положение о дистанционном обучении" было утверждено приказом Министерством науки и высшего образования Российской Федерации еще в 2014 г., а большинство вузов предлагают соискателям высшего образования обрабатывать по крайней мере часть учебного материала используя возможности информационно-коммуникационных технологий (ИКТ). In the context of the coronavirus pandemic, the issue of organizing the learning process in remote mode was updated in order to prevent mass gatherings of people in educational premises. The spring of 2020 demonstrated the need to vary the forms of training, even in those situations that are least suitable for this. It is difficult to assess the effectiveness of the work carried out today, because the work was often chaotic and unprofessional. Teachers and teachers sometimes learned new tools and technologies on the go. Many, due to the lack of a proper level of digital literacy, could not provide a full-fledged educational process. The mass transition to a remote learning format, without any preliminary work, has given rise to a number of complex issues that have not been properly resolved. Over the past decades, rapid and profound changes have taken place in the field of education, due to the introduction of information technologies and the lack of alternatives to globalization, which has significantly affected the educational process in higher education. The need to choose an advanced strategy for the development of educational institutions implies the mandatory implementation of innovative teaching methods, including the availability of digital educational content. The "Regulation on Distance Learning" was approved by the order of the Ministry of Science and Higher Education of the Russian Federation back in 2014, and most universities offer applicants for higher education to process at least part of the educational material using the capabilities of information and communication technologies (ICT).
19
Шишак, А. В., and О. М. Пупена. "НА ШЛЯХУ ДО ІНДУСТРІЇ 4.0: ІНТЕГРАЦІЯ ІСНУЮЧИХ АСУТП З ХМАРНИМИ СЕРВІСАМИ." Automation of technological and business processes 10, no. 1 (April 9, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i1.878.
Full textAbstract:
Сучасний світ прямує в напрямку побудови гнучкого виробництва, яке передбачає задоволення потреб кожного клієнта, виготовлення якісного продукту, високоефективне використання всіх ресурсів підприємства. Під час дослідження, результати якого наведені у статті, було розглянуто моделі архітектур Індустрії 4.0, які передбачають задоволення принципів побудови ефективного виробництва. Детально був проведений аналіз німецької моделі Reference architecture model for Industrie 4.0. Її основною ідеєю є представлення всіх активів підприємства у вигляді кібер-фізичних систем та забезпечення можливості комунікації із зовнішнім світом, усуваючи при цьому власні кордони для встановлення зв’язку з активами інших підприємств. Модель передбачає наявність єдиної, сумісної для всіх учасників, мережі. Як механізм інтеграції всіх компонентів було визначено необхідність застосування хмарних технологій. Тому метою роботи освітленої у статті було дослідження шляхів інтеграції існуючих АСУТП з урахуванням їх реалізацій у вигляді SCADA-програм та програмованих логічних контролерів, із хмарною платформою. З метою задоволення вимог моделі Індустрії 4.0 були запропоновані конкретні варіанти реалізації передачі історичних даних та даних реального часу зі SCADA-програм та програмованих логічних контролерів у хмару Microsoft Azure, при чому використовувалися її служби: IoT Hub, Service Bus, Azure SQL Database. Дослідження включало аналіз найбільш поширених комунікаційних можливостей SCADA-програм, аналіз існуючих хмарних платформ користувацького та промислового спрямування, вибір конкретної хмарної платформи та дослідження служб, які вона надає, пошук шляхів інтеграції SCADA-програм та програмованих логічних контролерів з обраною хмарною платформою, використовуючи попередній аналіз, подібні рішення та існуючі додаткові ресурси
20
Шарый, С. П. "On a variability measure for estimates of parameters in the statistics of interval data." Вычислительные технологии, no. 5 (November 1, 2019). http://dx.doi.org/10.25743/ict.2019.24.5.008.
Full textAbstract:
Представлена одна из возможных конструкций количественной меры вариабельности оценки параметров в задаче восстановления линейной зависимости по интервальным данным. Она показывает степень изменчивости и неоднозначности оценки, и необходимость ее введения диктуется тем обстоятельством, что в условиях интервальных данных ответ к задаче, как правило, не является единственным. Дается вывод новой меры вариабельности, и ее применение иллюстрируется на конкретных примерах. В заключение статьи обсуждаются содержательные мотивации и смысл новой величины с точки зрения других известных характеристик данных. The article presents a possible construction for quantitative variability measure of parameter estimates in the data fitting problem under interval uncertainty. It is designed to show the degree of variability and ambiguity of the estimate. The problem is important since the answer to the data fitting problem may be not unique under the uncertainty of interval data. Otherwise, the problem may have a whole set of such feasible answers, and an estimate of the size of this set can serve as a variability measure of the solution. Socalled maximum compatibility method is considered as a method for evaluating the parameters of the function. An estimate of the parameters is taken as the maximum point of a special recognizing functional, i.e. a certain function that characterizes compatibility of the estimate with interval empirical data. Then the variability measure is simply computed as the product of several values found in the solution of the data fitting problem. These values are maximum of the recognizing functional, minimum of the condition number of the data matrix and the ratio of the norm of the parameter estimate to the norm of the vector of function values. A derivation of the new variability measure is given, and its application is illustrated with specific examples. In conclusion, the article discusses the motivation and interpretation of the new variability measure from the point of view of other known data characteristics.