Relevant bibliographies by topics / Мембранний потенціал / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мембранний потенціал.

Journal articles on the topic 'Мембранний потенціал'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 25 journal articles for your research on the topic 'Мембранний потенціал.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Kupynyak, Nadiya, Irina Okhai, and Volodymyr Manko. "Мембранний потенціал мітохондрій за дії сураміну." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(377) (October 5, 2018): 100–107. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-100-107.

Full text
Abstract:
Відомо, що сурамін є агоністом ріанодинчутливих Са2+-каналів ендоплазматичного ретикулуму (RyRs). Ми припустили, що він може бути агоністом і мітохондріальних ріанодинчутливих Са2+-каналів (mRyRs). Для перевірки цього припущення досліджено зміни мембранного потенціалу мітохондрій гепатоцитів під впливом сураміну. Сурамін у концентрації 1 мкмоль/л додавали до середовища інкубації, після цього вносили суспензію ізольованих мітохондрій та реєстрували їхній мембранний потенціал. Вимірювання мембранного потенціалу мітохондрій здійснювали з використанням метилтрифенілфосфоніум броміду (ТРМР+) і чутливого до нього електрода. Для ініціації дихання вносили субстрати окиснення сукцинат, піруват або α-кетоглутарат у концентраціях 5 ммоль/л, а для стимуляції окисного фосфорилювання – 320 нмоль АДФ. Установлено, що ефект сураміну на мембранний потенціал мітохондрій залежить від наявності в середовищі інкубації субстратів окиснення та фосфорилювання. За окиснення екзогенного сукцинату під впливом сураміну мембранний потенціал мітохондрій у стані S4 за Чансом і Вільямсом (1955) зменшився на 5,88 % відносно контролю, що, можливо, спричинено використанням енергії мембранного потенціалу мітохондрій на транспортування іонів Са2+ у матрикс мітохондрій. За окиснення α-кетоглутарату сурамін спричиняв збільшення мембранного потенціалу мітохондрій у стані S4 на 15,2 %, а за окиснення пірувату – на 39,1 %, порівняно з контролем. Збільшення мембранного потенціалу мітохондрій у стані S4 під впливом сураміну за окиснення α-кетоглутарату й пірувату пов’язане, мабуть, з активацією α-кетоглутаратдегідрогеназного чи піруватдегідрогеназного комплексів, які, на відміну від сукцинатдегідрогенази, є Са2+-залежними ферментами. Отже, сурамін у концентрації 1 мкмоль/л, активуючи мітохондріальні ріанодинчутливі Са2+-каналів гепатоцитів щура, спричиняє збільшення надходження Са2+ у матрикс мітохондрій, активацію Са2+-залежних дегідрогеназ і збільшення мембранного потенціалу мітохондрій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Dorofeieva, NO, IuV Hoshovs'ka, and VF Sahach. "The mitochondrial membrane potential and oxygen consumption in the heart of spontaneously hypertensive rats." Fiziolohichnyĭ zhurnal 57, no. 3 (June 20, 2011): 3–9. http://dx.doi.org/10.15407/fz57.03.003.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Vadziuk, OB. "Effects of diazoxide on the mitochondrial membrane potential and ROS generation in rat uterus cells." Fiziolohichnyĭ zhurnal 58, no. 1 (February 20, 2012): 86–92. http://dx.doi.org/10.15407/fz58.01.086.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Мінцер, О. П., В. М. Заліський, and Л. Ю. Бабінцева. "СИСТЕМНІ МЕХАНІЗМИ ФОТОРЕГУЛЯЦІЇ ОСЦИЛЯТОРНИХ МЕРЕЖ КЛІТИННОГО МЕТАБОЛІЗМУ ТА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (June 4, 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11015.

Full text
Abstract:
Дослідження присвячено розумінню фізіологічного походження осциляції та функціональної ролі таких коливань. Відповідно за мету дослідження визначено концептуалізацію ролі коливальних сигналів у різних частотних діапазонах станів мережі. Відмічено, що циркадний годинник є біологічним осцилятором, що присутній у всіх фоточутливих видах істот. Він здатний здійснювати 24-годинний цикл транскрипції ферментів метаболізму світло-темнової періодичності; залишається невирішеним головне питання: яким чином центральні циркадні програми транскрипції ферментів метаболізму інтегровано у фізіологічні відповіді окремих нейронів і як ансамблі периферичних циркадних осциляторів вирівнюють часові гармоніки взаємодії організму з навколишнім середовищем; положення регульованих світлом мережевих нейронних осциляторів у контурі SCN і пов'язаний із ним баланс синаптичного входу можуть змінювати мембранний потенціал, рівень Ca2+ і цАМФ або інші сигнали, визначаючи тим самим регіон-специфічні варіанти «ритмічних» фенотипів, що спостерігаються в природних (in vitro) умовах; накопичені знання про тонкі механізми, за допомогою яких SCN та інші відділи мозку адаптуються до фотоперіодичних сезонних змін, залишаються неповними. Поряд із традиційними формами нейропластичності (формування нових міжнейронних зв'язків, зміна синаптичної стабільності та кількості синапсів) великого значення набувають механізми фазових нейромедіаторних перемикань між циркадними клітинними осциляторами в SCN і в інших областях (гіпоталамус, гіпокамп) мозку. Отже, подальші дослідження можуть розкрити особливості того, як взаємодія цих форм пластичності нейронів (опосередкована сезонними змінами) бере участь у поведінкових і фізіологічних реакціях фоторегуляції осциляторних мереж, оптимізуючи розвиток програм хронотерапії — як структурного елемента системної біомедицини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Яковлев, А. В., К. С. Королева, Ф. Ф. Валиуллина, and Р. Н. Хазипов. "Мембранный потенциал нейронов таламуса новорожденных крысят." Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии 30, no. 4 (2013): 289–96. http://dx.doi.org/10.7868/s0233475513040087.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ю. Ущаповський, Дмитро, Ольга В. Лінючева, Тетяна І. Мотронюк, and Гліб Ю. Підвашецький. "ЕЛЕКТРООСАДЖЕНИЙ НАНОСТРУКТУРОВАНИЙ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КАТАЛІЗАТОР НА ОСНОВІ ОЛОВА." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.236134.

Full text
Abstract:
Матеріали на основі олова широко використовуються в сенсорній технології, а також для створення каталізатора. Отримання матеріалів з найбільшою питомою площею поверхні, яку може забезпечити об'ємно-пористий нано-впорядкований та структурований матеріал, є важливим завданням. У даній роботі запропоновано електроосадження компактних наноструктурованих катодних осадів олова з сульфатного розчину, що містить добавку ОП-10. Наявність відповідного типу добавок у розчині та значний час осадження спричинили утворення наноструктурованої поверхні олов’яних осадів. Встановлено, що найвища продуктивність електровідновлення СО2 досягнута на електроформованих олов'яних електродах, час осадження яких становив дві години. У мембранній комірці відкритого типу при швидкості барботування СО2 5 мл/хв у діапазоні потенціалів –1.5… –1.8 В (відносно Ag / AgCl) вихід за струмом коливається в межах 11… 12.5 %. Було показано, що максимальна швидкість утворення форміату натрію на електроосадженому наноструктурованому каталізаторі спостерігалася при електродному потенціалі –1.8 В (відносно Ag / AgCl) і є вдвічі вищою, ніж на полірованому олові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Т.Г., ДУБОВСКАЯ, ГРИНЕВИЧ С.В., and ФЕДОРОВИЧ С.В. "СОВМЕСТНОЕ ВЛИЯНИЕ ГЛЮКОЗЫ И β-ГИДРОКСИБУТИРАТА НА МЕМБРАННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ВНУТРИСИНАПТОСОМАЛЬНЫХ МИТОХОНДРИЙ." Биофизика 64, no. 3 (2019): 500–506. http://dx.doi.org/10.1134/s0006302919030104.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Наркевич, И. А., А. А. Сёмин, Н. С. Карташова, and А. А. Теслев. "Сорбционно-хроматографические и мембранные пилотные и промышленные технологии выделения и очистки АФС из сырья растительного и животного происхождения." Химико-фармацевтический журнал 50, no. 10 (October 29, 2016): 54–60. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2016-50-10-54-60.

Full text
Abstract:
Внедрение сорбционно-хроматографических и мембранных пилотных и промышленных технологий выделения и очистки АФС из сырья растительного и животного происхождения крайне важны для локализации производства АФС в России. Показаны возможности использовать имеющийся в России научный и кадровый потенциал для обеспечения разработки и быстрого внедрения технологий промышленного производства с наименьшими операционными затратами, максимальной экономической эффективностью и конкурентоспособностью.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Иванова, А. Д., В. С. Кузьмин, and Л. В. Розенштраух. "?-АДРЕНЕРГИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ВЫЗЫВАЕТ ПРОАРИТМИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ В МИОКАРДИАЛЬНОЙ ТКАНИ ПОЛЫХ ВЕН, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 2 (2017): 237–41. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217260255.

Full text
Abstract:
Считается, что электрическая активность в миокардиальной ткани правой полой вены (ППВ) может приводить к возникновению аритмий. Нами установлено что, биоэлектрические свойства миокарда ППВ отличаются от таковых в рабочем миокарде предсердий. Длительность электрически вызванных потенциалов действия в ППВ существенно меньше, мембранный потенциал покоя как в электрически стимулированных, так и в покоящихся препаратах ППВ значимо положительнее, чем в предсердиях. При активации -адренорецепторов в миокарде ППВ возникают серии потенциалов действия, что зависит от протеинкиназы А. Вероятно, аритмогенность ППВ in vivo усиливается -адренергической стимуляцией.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Рясенский, Сергей Станиславович, Мариана А. Феофанова, Дарья В. Васильева, and Геннадий И. Мантров. "Твердотельный ионоселективный электрод с ионоэлектронным трансдюсером для количественного определения доксициклина." Химико-фармацевтический журнал 50, no. 3 (March 23, 2016): 52–55. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2016-50-3-52-55.

Full text
Abstract:
Предложен твердотельный ИСЭ для определения гидрохлорида доксициклина. Особенностью конструкции является наличие трансдюсера в виде пластифицированной мембраны, содержащей полианалин. Трансдюсер находится между токоотводом и ионоселективной мембраной. Определены основные метрологические характеристики электрода. Установлено, что применение трансдюсера повышает стабильность потенциала электрода при измерениях. Показана возможность практического использования ИСЭ для количественного определения доксициклина гидрохлорида в лекарственных формах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Зорова, Л. Д., В. А. Попков, Е. Ю. Плотников, Д. Н. Силачев, И. Б. Певзнер, С. С. Янкаускас, С. Д. Зоров, В. А. Бабенко, and Д. Б. Зоров. "ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ЗНАЧИМОСТЬ МИТОХОНДРИАЛЬНОГО МЕМБРАННОГО ПОТЕНЦИАЛА, "Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии"." Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии, no. 6 (2017): 93–100. http://dx.doi.org/10.7868/s0233475517060020.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Akopova, O. V. "The effect of potential-dependent potassium uptake on membrane potential in rat brain mitochondria." Ukrainian Biochemical Journal 85, no. 1 (February 27, 2013): 33–41. http://dx.doi.org/10.15407/ubj85.01.033.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Власова, Ю. А., И. О. Захарова, and Н. Ф. Аврова. "Влияние альфа-токоферола и Н 2 О 2 на мембранный потенциал митохондрий и отношение Bax/Bcl-xL в клетках РС12." Нейрохимия 33, no. 4 (2016): 344–49. http://dx.doi.org/10.7868/s1027813316040154.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

ANTONOVA, O. A., N. V. GOLUBEVA, O. A. SHUSTOVA, V. V. YAKUSHKIN, and A. V. MAZUROV. "Коагуляционные свойства мембранных микрочастиц тромбоцитов, эритроцитов, лейкоцитов и эндотелиальных клеток." Kardiologicheskii vestnik, no. 3 part: 14 (September 30, 2019): 35–37. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2019.14.03.005.

Full text
Abstract:
Мембранные микрочастицы (МЧ) образуются при активации и/или повреждении клеток. Они обладают коагуляционной активностью (ускоряют свертывание крови), так как содержат на своей поверхности фосфатидилсерин субстрат для образования коагуляционных комплесов, а некоторые из них тканевой фактор (ТФ), главный инициатор коагуляционных реакций. Циркулирующие в кровотоке МЧ продуцируются клетками крови и эндотелиальными клетками сосудистой стенки, и их содержание может меняться при различных патологических состояниях. Сравнительные in vitro исследования показали, что наибольшей способностью ускорять свертывание плазмы крови обладают МЧ моноцитов и эндотелиальных клеток и более низкой МЧ тромбоцитов, эритроцитов и гранулоцитов (нейтрофиU лов). Эти различия обусловлены главным образом присутствием в МЧ моноцитов и эндотелиальных клеток активного ТФ и отсутствием его в МЧ тромбоцитов, эритроцитов и гранулоцитов. Вариации размера МЧ различного клеточного происхождения существенно не влияют на их коагуляционные свойства. Таким образом, на коагуляционный (протромботический) потенциал крови могут оказывать влияние в первую очередь МЧ, экспрессирующие ТФ, источником которых могут быть активированные и/или поврежденные моноциты и эндотелиальные клетки.Membrane microparticles (MPs) are formed upon cell activation and/or damage. They possess coagulation activity (accelerate blood clotting) since they contain on their surface posphatidylserine, substrate for assembling coagulation complexes, and some of them tissue factor (TF), major initiator of coagulation reactions. Circulating MPs are produced by blood cells and vessel wall endothelial cells and their amount could be changed in different pathological conditions. Comparative in vitro studies have shown that MPs derived from monocytes and endothelial cells have the highest and MPs derived from platelets, erythrocytes and granulocytes (neutrophils) much lower ability to accelerate blood plasma clotting. These differences are mainly determined by the presence of active TF in monocyte and endothelial MPs and its absence in platelet, erythrocyte and granulocyte MPs. Size variations of MPs of different cellular origin do not significantly affect their coagulation properties. Thus, coagulation (prothrombotic) blood potential could be influenced first of all by TF expressing MPs the source of which are activated and/or damaged monocytes and endothelial cells.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Павловская, Нинэль Ефимовна, Ирина Николаевна Гагарина, Ирина Юрьевна Солохина, Алексей В. Лушников, Екатенрина Вячеславовна Костромичева, and Ирина Алексеевна Гнеушева. "Сравнительный биохимический анализ сортов сои, включая генетически модифицированные." Аграрная Россия, no. 10 (November 23, 2018): 3–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-10-3-10.

Full text
Abstract:
Продукты, содержащие генно-инженерные трансформации, или генно-модифицированные организмы, входят в перечень рисков для здоровья человека. Для того чтобы оценить риск использования генетически трансформированных сортов и линий сельскохозяйственных растений, необходимо глубокое изучение их физиологических и биохимических особенностей, что предполагает сравнительные исследования с нетрансформированными объектами. Приведены данные по содержанию белка в семенах 15 отечественных и зарубежных сортов сои, включая генно-модифицированные. Дана характеристика антипитательных (антиалиментарных) компонентов, снижающих пищевую ценность продукции, в состав которых входят ингибиторы протеиназ и лектины. Изучена активность фермента ацетилхолинэстеразы, влияющего на проницаемость клеточных мембран для ионов калия и натрия, а также на мембранный потенциал и активность АТФ-азы — фермента, отвечающего за энергетический обмен клеток и работу ионных насосов мембран. Содержание белка у сои колеблется в довольно широких пределах — от 34 до 43 %. В среднем оно составляло 40 %. У генно-модифицированных сортов содержание белка составляло от 35,8 до 43,7 %; у отечественных сортов — от 38,8 до 42,7 %, у зарубежных — от 34,8 до 42,0 %. Установлено, что в генетически модифицированной сое отсутствуют статистически достоверные различия по содержанию и полиморфизму белка. Активность АТФ-азы в семенах не зависит от генных трансформаций. Сорта сои с генными трансформациями имеют значительно меньшую активность ацетилхолинэстеразы, чем обычные. Выявленная высокая активность антинутриентов в генно-модифицированных семенах сои дает основание использовать этот показатель как маркер генных модификаций и контролировать пищевую безопасность.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Егоров, В. В., and А. В. Юреня. "КЛОТРИМАЗОЛ-СЕЛЕКТИВНЫЙ ЭЛЕКТРОД И ЕГО ПРИМЕНЕНИЕ В ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОМ АНАЛИЗЕ, "Журнал аналитической химии"." Журнал аналитической химии, no. 7 (2018): 529–35. http://dx.doi.org/10.7868/s0044450218070071.

Full text
Abstract:
Изучено влияние условий выполнения измерений и природы пластификатора мембраны ионселективного электрода (орто-нитрофенилоктиловый эфир, динониладипинат, дибутилфталат) на основные рабочие характеристики клотримазол-селективных электродов с поливинилхлоридными ионообменными мембранами, содержащими тетракис(4-хлорфенил)борат калия в качестве ионообменника. Установлено, что введение в водный раствор небольших (до 20%) добавок этанола приводит к существенному улучшению стабильности потенциала и расширению рабочего диапазона функционирования электродов. Все изученные электроды обладают высокой селективностью к клотримазолу относительно как неорганических, так и органических катионов, близким к теоретическому наклоном электродной функции и низкими пределами обнаружения (5.0 10-8-7.5 10-8 M). По совокупности характеристик лучшим оказался электрод с мембраной, пластифицированной орто-нитрофенилоктиловым эфиром. Показана возможность определения клотримазола в модельных растворах и в различных лекарственных формах (спрей, крем, свечи, таблетки) в вариантах прямой потенциометрии и потенциометрического титрования тетрафенилборатом натрия. Предложенные методики отличаются высокой экспрессностью (10-15 мин) и хорошей воспроизводимостью (относительное стандартное отклонение не превышает 1.2%).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Новикова, Е. М., В. А. Воденеев, and В. С. Сухов. "РАЗРАБОТКА МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ПОТЕНЦИАЛА ДЕЙСТВИЯ ВЫСШИХ РАСТЕНИЙ, УЧИТЫВАЮЩЕЙ РОЛЬ ВАКУОЛИ В ГЕНЕРАЦИИ ЭЛЕКТРИЧЕСКОГО СИГНАЛА, "Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии"." Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии, no. 2 (2017): 109–25. http://dx.doi.org/10.7868/s0233475517010066.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Ломакина, М. Е., М. С. Шутова, А. Ю. Журавская, and А. Ю. Александрова. "УСИЛЕНИЕ И ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЕНИЕ КРАЕВОЙ АКТИВНОСТИ ЯВЛЯЕТСЯ ПРИЗНАКОМ ОПУХОЛЕВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ И АССОЦИИРОВАНО С ПОВЫШЕНИЕМ ИНВАЗИВНОГО ПОТЕНЦИАЛА КЛЕТОК, "Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии"." Биологические мембраны: Журнал мембранной и клеточной биологии, no. 1 (2017): 32–46. http://dx.doi.org/10.7868/s0233475516060062.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Медведев, А. Ж., А. И. Маслий, and В. О. Лукьянов. "Анализ распределения потенциала на границе с мембраной внутри пористого электрода с протоком раствора вдоль токоподвода при различных токовых нагрузках: Часть I – моделирование." Электрохимия 55, no. 12 (2019): 1583–88. http://dx.doi.org/10.1134/s0424857019120119.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Saparbekova, A. A., A. C. Latif, and A. B. Altekey. "RISKS OF MICROBIOLOGICAL CONTAMINATION OF FRUITS AND VEGETABLES EATEN." Bulletin of Korkyt Ata Kyzylorda University 57, no. 2 (2021): 120–27. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v57.i2.045.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрены вопросы касающиеся повсеместного заражения плодов не естественной микрофлорой ина основании полученных данных сделаны выводы и предложения по решению данной проблемы. Фрукты и овощи чаще всего потребляются без тщательной обработки перед употреблением в пищу. Некоторые продукты растительного происхождения упакованы в вакуумные упаковки для обеспечения длительного срока хранения, а так же сохранения качества и безопасности продукта. Фрукты и овощи несут на своей поверхности природную непатогенную эпифитную микрофлору. Во время роста, сбора, транспортировки и дальнейшие действия над ними могут подвергать их неоднократному загрязнению патогенами человеческих или животных источников. Свежие плодово-ягодные культуры были причастны к ряду документально подтвержденных вспышек пищевых заболеваний. Вспышки заболеваний, вызванных бактериями, вирусами и паразитами были эпидемиологически связаны с потреблением широкого спектра овощей и фруктов. Целью нашего исследования является оценка опасности загрязненности плодово-ягодных культур и пути решения данной назревшей проблемы, а именно заражения плодов овощей и фруктов неестественной патогенной микрофлорой. Для постановки эксперимента нами были выбраны распространенные на территории Туркестанской области следующие плодово-ягодные культуры: Яблоки сорта Суйслепское (столовка), персик сорта Нектарин и виноград сорта Кишмиш. Бактериологический посев проводился путем мембранной фильтрации используемой стерильной воды для получения смывов с поверхности плодово-ягодных культур. Все работы проводились в условиях полной асептики. Используемые в работе посуда, вода и иные приспособления были заранее стерилизованы. Полученные данные в ходе эксперимента показывают, что есть потенциал для широкого заражения нехарактерной микрофлорой продуктов растительного происхождения.Исходя из полученных результатов исследования можно сделать заключение, что на поверхности всех трех образцов плодово-ягодных культур имеются дрожжи и уксуснокислые бактерии, которыми продукты питания могут быть повсеместно заражены и не являются естественной микрофлорой для выше указанных культур. А именно фрукты и овощи могут быть заражены различными бактериальными патогенами, включая Salmonella, Shigella, E. ColiO157:H7, Listeriamonocytogenes и Campylobacter. Ключевые слова: плесень, дрожжи, общее микробиологическое число, система менеджмента, естественная микрофлора, патогенные микроорганизмы, НАССР.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Bambuliak, A. V., N. B. Kuznjak, R. R. Dmitrenko, S. V. Tkachik, and V. A. Honcharenko. "Фенотипова характеристика мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та оцінка ступеня її мінералізації IN VITRO." Clinical Dentistry, no. 3 (December 9, 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11566.

Full text
Abstract:
Резюме. У лікарській практиці фахівці досить часто стикаються з травмами різної етіології. Актуальною є мета в короткий термін, з мінімальними затратами та впливом на організм реконструювати ушкоджену тканину. Використання стовбурових клітин у стоматологічній практиці стало можливим завдяки феноменальним відкриттям в біології та біотехнології, які стосуються здатності стовбурових клітин після введення їх в організм реципієнта надходити в місця ушкоджень тканин і відновлювати їх клітинну структуру. Мета дослідження – визначити біосумісність мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) з остеопластичними матеріалами. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Буковинського державного медичного університету. Зразки жирової тканини були отримані з ділянки шиї 60 експериментальних тварин (білі щури лінії Вістар). Мультипотентні мезенхімальні клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) отримували шляхом подрібнення жирової тканини щурів. Фенотипування ММСК-ЖТ за маркерами СД 44, СД 45, СД 73, СД 90, СД 117, Sca-1 проводили з використанням моноклоніальних антитіл до мембранних антигенів миші, кон’югованих з флуорохромами. Оцінювали проліферації фібробластів за допомогою тесту Alamar Blue (AB, Serotec) на 3; 7 та 10 доби після початку експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. Культивовані ММСК-ЖТ експериментальних щурів 2-го пасажу експресують характерні для ММСК маркери ММСК-ЖТ, здатні до диференціації в остеогенному напрямку, при превалюванні даного процесу в тканинних зразках, що містили плазму, збагачену тромбоцитами, та колопан. Під час остеогенної диференціації відбувалась морфологічна зміна клітин із синтезом і мінералізацією позаклітинного матриксу та утворенням клітинних агрегатів. Аналіз ступеня мінераліації позаклітинного матриксу виявив, що досліджувані зразки з вмістом ММСК-ЖТ мають остеогенний потенціал, який був більш виражений у зразках «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами» та «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами + колапан». Висновки. Тканинні еквіваленти кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхіальних стромальних клітин із жирової тканини можуть бути кандидатами для застосування у регенеративній медицині, а дослідження їх на експериментальних тваринах нададуть можливість для розширення уявлення про характеристику ММСК-ЖТ з метою оптимізації їх подальшого клінічного застосування і реалізації нових підходів у різних напрямках стоматології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Chernetchenko, D. V., M. P. Motsnyj, N. P. Botsva, and О. V. Elina. "Дослідження фотоіндукованих потенціалів листя перцю." Biosystems Diversity 23, no. 2 (September 14, 2015). http://dx.doi.org/10.15421/011533.

Full text
Abstract:
Досліджено біоелектричні реакції рослин за дії фотостимуляції за різних значень інтенсивності стимулів та довжин хвилі, що супроводжує процес світлової фази фотосинтезу. Запропоновано універсальну схему реєстрації біопотенціалів, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження впливу світлових подразників на рослину. У цьому процесі було виключено дію будь-яких інших подразників і теплових факторів. Як фотостимулятор обрано світлові хвилі білого та червоного світла із довжиною хвилі 690 нм. Інтенсивність стимуляції змінювали від 150 до 450 Лк. Показано залежність параметрів потенціалів від внутрішньоклітинних процесів фотосинтезу, що відбуваються у клітині. Світлова фаза фотосинтезу супроводжується значними коливаннями електричного потенціалу мембрани хлоропластів. Також установлено, що біоелектрична реакція листя рослини кількісно відрізняється для світла різних спектральних діапазонів, але якісна закономірність залишається незмінною, що показано на дослідженні біоелектричних відповідей листя під час дії світла в червоному спектрі. Запропоновано пояснення виникнення додаткової деполяризаційної фази біопотенціалів рослин, що виникають під час розвитку темнових репараційних процесів фотосинтезу. На базі отриманих експериментальних даних визначено кількісні та якісні характеристики біопотенціалів рослини на фотоподразники та пояснено роль внутрішньоклітинних процесів у генерації цих відповідей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

"Высокочувствительный кристалл датчика давления с термокомпенсацией на основе биполярного транзистора с горизонтальной структурой p-n-p – типа проводимости / Басов М.В." Тезисы докладов XIV РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ФИЗИКЕ ПОЛУПРОВОДНИКОВ «ПОЛУПРОВОДНИКИ-2019», August 20, 2019, 437. http://dx.doi.org/10.34077/semicond2019-437.

Full text
Abstract:
Создание кристаллов датчиков давления (ДД) в виде микроэлектромеханических систем является одним из прогрессивных направлений в микроэлектронике, которое наравне со всеми областями полупроводниковой промышленности определяют тенденции современного производства электронной техники. Одним из актуальных векторов развития кремниевых кристаллов ДД с мембранной структурой, функционирующих на основе применения тензорезистивного эффекта, является использование в составе электрической измерительной схемы активных элементов – транзисторов [1]. Рассмотрена работа нового вида кристалла ДД, использующего кардинально новую электрическую схему в виде тензочувствительного дифференциального каскада с отрицательной обратной связью (ТДК с ООС) с применением биполярного транзистора (БТ), имеющего горизонтальную структуру p-n-p – типа проводимости (LPNP) [2]. В ходе аналитического и программного расчета для создания математической модели были определены номинальные значения элементов схемы для соблюдения балансного соотношения между тензочувствительностью и термокомпенсацией, сформирован технологический маршрут реализации элементов и проанализирована эффективность использования БТ в качестве чувствительного элемента в составе схемы. Благодаря задействованию БТ в кристалле ДД количество тензочувствительных элементов в схеме с применением отрицательной обратной связи может быть увеличено относительно мостовой резистивной схемы. При наличии отрицательной обратной связи в схеме дополнительно происходит стабилизация температурной зависимости базового потенциала БТ, являющейся основной причиной повышенной погрешности по температурным характеристикам кристалла ДД. Кристаллы ТДК с ООС с L-PNP транзистором были получены и исследование характеристик данных образцов доказало, что: а) при условии сохранения габаритных размеров кристалла и мембранной структуры для диапазона давления -60…+60 кПа тензочувствительность разработанного кристалла увеличивается в 2.4 раза относительно показателей аналога с мостовой схемой; б) погрешности по температурным характеристикам существенно сократились относительно данных прототипа кристалла ДД со схемой дифференциального каскада без использования отрицательной обратной связи [3,4].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Зозук, Софія. "Отримання трансгенних рослин тютюну, що експресують ген тауматину II." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 39–42. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233165.

Full text
Abstract:
Зміна клімату є однією з найзначніших проблем сучасного світу. Підвищення температури, засолення ґрунтів, а також інфекційні захворювання можуть негативно вплинути на продуктивність рослин. Тауматин - це солодкий білок, виділений із плодів Thaumatococcus daniellii, що є гомологом тауматин-подібних захисних білків, які здатні змінити проникність мембрани та каскади трансдукції клітинного сигналу у рослин і грибів в результаті біотичного стресу, та викликає стійкість рослин до фунгального зараження. Метою нашої роботи було отримати модельні трансгенні рослини тютюну, що здатні експресувати рекомбінантний ген білка тауматину II та оцінити їх прогнозовану стійкість до абіотичного - сольового стресу. Ми використовували рослини тютюну сорту Virginia та штам GV3101 Agrobacterium tumefaciens для генетичної трансформації методом інокулювання листкових дисків рослин. В результаті було регенеровано трансформовані рослини тютюну, які характеризувалися стійкістю до селективного гербіциду фосфінотрицину та зміною смакових якостей внаслідок експресії гена тауматину. Аналіз адаптивного потенціалу отриманих трансгенних рослин до сольового стресу показав значне підвищення стійкості трансгенних рослин тютюну до сольового стресу порівняно з нетрансгенними на середовищах, що містили до 200 мМ NaCl, що відповідає рівню засоленості грунтів степової зони України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Танашян, М. М., К. В. Антонова, А. А. Шабалина, О. В. Лагода, and Т. И. Романцова. "Нemostasis and carbohydrate metabolism in patients with diabetes mellitus type 2 and cerebrovascular diseases." Тромбоз, гемостаз и реология, no. 4(76) (December 18, 2018). http://dx.doi.org/10.25555/thr.2018.4.0858.

Full text
Abstract:
Введение. Сахарный диабет (СД) связан с формированием протромботического состояния и является фактором развития цереброваскулярных заболеваний (ЦВЗ). Гипергликемия приводит к повышенному образованию конечных продуктов гликирования (КПГ) и гликированию мембранных протеинов клеток крови. Не изучена роль КПГ в формировании протромбогенного потенциала крови у больных с ЦВЗ как на фоне СД 2-го типа, так и без него. Цель исследования: оценить изменения параметров гемостаза у больных с ЦВЗ во взаимосвязи с маркерами гликирования. Материалы и методы. В исследование включено 160 пациентов с ЦВЗ, группа 1 — 80 больных с СД 2-го типа, группа 2 — 80 больных без СД. Всем пациентам определяли стандартный биохимический профиль, измеряли уровень гликемии и гликированного гемоглобина, КПГ, АДФ-индуцированную (АДФ-АТ) и адреналин-индуцированную агрегацию тромбоцитов, развернутую коагулограмму с определением фибринолитической активности (ФА), индекса фибринолиза и Д-димера. Результаты. Распространенность перенесенных ранее нарушений мозгового кровообращения и гемодинамически значимых стенозов сонных артерий были выше у больных с СД 2-го типа, чем у больных без СД. Уровень КПГ статистически значимо был выше у больных СД — 473,0 ± 148,4 [390; 600] нг/мл против 325,8 ± 77,1 [250; 480] нг/мл у больных без СД, что сопровождалось повышением уровня Д-димера и снижением фибринолитических свойств крови. Показатели агрегации тромбоцитов у больных СД 2-го типа также превышали таковые у пациентов без СД. В обеих группах выявлены статистически значимые отрицательные корреляции уровня КПГ c ФА (r = –0,426117) и индексом фибринолиза (r = –0,36) и положительная корреляция между уровнем КПГ и АДФ-АТ (r = 0,4176). Заключение. У пациентов с ЦВЗ повышение образования КПГ сопровождалось активацией тромбоцитарного звена гемостаза, угнетением фибринолиза и способствовало формированию протромбогенного потенциала крови. При этом наличие СД 2-го типа обуславливало наиболее клинически тяжелое течение ЦВЗ, сопровождавшееся более выраженными протромботическими изменениями, коррелирующими с повышением уровня КПГ, и плохим гликемическим контролем. Introduction. Diabetes mellitus (DM) is associated with the formation of a prothrombotic state and is a factor in the development of cerebrovascular diseases (CVD). Hyperglycemia leads to increased formation of glycation end products (GEP) and glycation of membrane proteins of blood cells. The role of GEP in the formation of blood prothrombogenic potential in patients with CVD, both with DM type 2 and without it, has not been studied. Aim: to assess hemostatic parameters changes in patients with CVD in conjunction with glycation markers. Materials and methods. The study included 160 patients with CVD, group 1 — 80 patients with DM type 2, group 2 — 80 patients without DM. Standard biochemical profi le with determination of glycemia and glycated hemoglobin levels, GEP content, ADP-induced (ADP-AT) and adrenaline-induced platelet aggregation, detailed coagulogram with determination of fibrinolytic activity (FA), fi brinolysis index and D-dimer were determined in all patients. Results. The prevalence of earlier disorders in cerebral blood circulation and hemodynamically signifi cant stenoses of the carotid arteries were higher in patients with DM type 2 than in patients without DM. GEP level was statistically significantly higher in patients with DM — 473,0 ± 148.4 [390; 600] ng/ml vs. 325.8 ± 77.1 [250; 480] ng/ml in patients without DM that was accompanied by increasing of D-dimer content and decreasing of blood fi brinolytic properties. Parameters of platelet aggregation in patients with DM type 2 also exceeded those in patients without DM. In both groups, we revealed statistically significant negative correlations between GEP and FA (r = –0.426117), between GEP and fi brinolysis index (r = –0.36) and positive correlation between GEP and ADP-AT (r = 0.4176). Conclusion. In patients with CVD, increased GEP formation is accompanied by activation of platelet hemostasis, inhibition of fi brinolysis and contributes to the formation of prothrombogenic blood potential. In this case, the presence of DM type 2 causes the most clinically severe course of CVD, accompanied by more pronounced prothrombotic changes, correlating with an increase of GEP level and a poor glycemic profile.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography