Journal articles: 'Меліоративні роботи'

1

Лобков, В. А. "ПРО ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ І ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІ-СНИХ ВИДІВ ТВАРИН І РОСЛИН." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/8.

Full text

Abstract:

На прикладі деяких заповідників по-казано скорочення чисельності або зникнення окремих видів ссавців. Запропоновано відмо-витися від принципу абсолютної заповідності і вести в заповідниках помірну господарську діяльність, включаючи меліоративні роботи, вилучення частини біологічної продукції від від-новлюваних природних ресурсів, виконуючи історично сформовану біоценотичну роль виду – людини розумної. Причини вимирання довгоіснуючих ізольованих просторових угрупо-вань тварин в заповідниках полягають в виключенні популяційних механізмів збільшення народжуваності, що компенсують зниження чисельності. Один із шляхів збереження частини генофондів рідкісних тварин – схрещування з близькими видами і виведення нових форм, краще адаптованих до кліматичних умов. Слід, виходячи з сучасних знань, змінити паради-гму наукових уявлень про природоохоронну діяльність для приведення її до реалій сьогодні-шнього дня.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Korzhov, Volodymyr, and Vasyl Kudra. "Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 194–201. http://dx.doi.org/10.15421/411920.

Full text

Abstract:

Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу. Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами. Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%). Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Морозов, О. В., В. В. Морозов, and Є. В. Козленко. "Науково-методологічне обґрунтування типовості Інгулецького зрошуваного масиву для сухостепової зони України." Аграрні інновації, no. 6 (July 9, 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.4.

Full text

Abstract:

В основу реалізації Стратегії зрошення і дренажув Україні на період до 2030 року покладено відновлення,реконструкцію і модернізацію наявних зрошувальнихі дренажних систем, а також будівництво нових об’єк-тів. На всіх зрошувальних системах за багато десятирічїх функціонування накопичений значний обсяг інфор-мації, яка відображає особливості проєктно-вишуку-вальних робіт, будівництва й експлуатації, технологійвирощування сільськогосподарських культур, у томучислі режими їх зрошення, моніторингу еколого-меліо-ративного стану земель, типи і характеристики ґрунтів,їх родючість, водно-сольовий та поживний режим, типи,параметри і режим роботи штучного дренажу, способиі методи вирішення проблем. Серед усіх зрошуваль-них систем сухостепової зони України особливу рольвідіграє Інгулецька зрошувальна система, яка функ-ціонує з 1957 р. і є першою на Півдні України. На ційсистемі вперше для зрошуваного землеробства регіонубули розроблені технології вирощування сільськогоспо-дарських культур, розроблені їх режими зрошення,агромеліоративні та гідрогеолого-меліоративні заходищодо охорони і збереження ґрунтів, обґрунтовані опти-мальні параметри закритого горизонтального дренажу,рекомендації щодо використання для зрошення водирізної мінералізації і хімічного складу та багато інших актуальних питань. Результати досліджень вищеназ-ваних робіт можуть впроваджуватися у сільськогоспо-дарське виробництво, водне господарство і меліораціюземель не тільки на землях Інгулецької зрошувальноїсистеми. Але в кожному конкретному випадку необ-хідно застосовувати науково обґрунтовану методологіюі методи обґрунтування типовості об’єктів дослідженняі об’єктів, на яких впроваджуються результати проведе-них досліджень або відбувається їх адаптація до новихприродних і господарських умов. У визначенні типо-вості зрошуваних об’єктів у сухостеповій зоні Україниосновним методом рекомендується застосовуватирізні види районування території: фізико-географічне,ґрунтове, ландшафтне, кліматичне, природно-сіль-ськогосподарське, біопродуктивності земельних угідь,гідрогеологічне та ін. Інгулецький зрошуваний масивза основними видами районування території – гідроге-ологічного, ґрунтового, агрокліматичного та ландшафт-ного – є типовим практично для всіх зрошуваних маси-вів сухостепової зони. Висновок. Одержані результатидослідження доцільно застосовувати у розробці іннова-ційних технологій вирощування сільськогосподарськихкультур; технологій і режимів зрошення; у системі моні-торингу й управління еколого-агромеліоративним ста-ном зрошуваних земель; в обґрунтуванні оптимальнихпараметрів і режимів функціонування закритого горизон-тального дренажу; розробці еколого-агромеліоративнихзаходів з охорони і підвищення родючості ґрунтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Shulha, Natalia. "Діяльність агромеліоратора М.О. Тюленєва (1889-1969 рр.) на болотних дослідних станціях." Eminak, no. 2(30) (June 26, 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).408.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано внесок вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) у розвиток болотних дослідних станцій країни, зокрема, Мінської болотної дослідної станції, Казаровицької науково-дослідної меліораційної станції, Рудня-Радовельської болотно-меліоративної дослідної станції, Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту Українського НДІ с.-г. меліорації. Учений пройшов шлях від простого спеціаліста-агрохіміка до директора Рудня-Радовельської болотної дослідної станції та керівника й організатора наукових досліджень Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту. М.О. Тюленєв є автором більше 200 наукових робіт з агромеліоративної дослідної справи. Ученого по праву називають визнаним класиком меліоративно-дослідної справи країни радянського періоду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Шульга, Наталія. "РОЛЬ НАУКОВОЇ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ М. О. ТЮЛЕНЄВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ В 30-ті – 60-ті рр. ХХ ст." Society. Document. Communication, no. 9 (September 7, 2020): 200–227. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-200-227.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано діяльність вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) в Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації протягом 30-х – 60-х рр. ХХ ст., а також проаналізовано результати його експериментально-дослідницьких робіт у галузі теорії, методології та практики агромеліоративної дослідної справи. Авторкою використовувалися історико-генетичний, історико-хронологічний, проблемний, історико-порівняльний, персонологічний та біографічний методи. Крім того, застосовано методи систематизації та джерелознавчої критики. Встановлено, що протягом роботи в УНДІГіМ М. О. Тюленєв проводив дослідження щодо підготовки й обробітку ґрунту, удобрення болотних ґрунтів (кислих, нейтральних і лужних), ведення рільництва, вирощування просапних і технічних культур (у тому числі цукрового буряка), городніх та ягідних культур, сіяних луків і пасовищ, їх поверхневого покращення, боротьби з бур’янами та використання удобрення на мінеральних ґрунтах. Учений керував осушувальними меліораціями під методичним координуванням УНДІГіМ. Протягом 1944-1947 рр. М. О. Тюленєв очолював відділ осушення НДІ, активно долучившись до відновлення опорної мережі інституту після звільнення окупованих територій від німців. Вчений здійснював наукове керівництво двома науково-дослідними темами: Меліоративно-гідрологічна характеристика малих річок УРСР як основа розробки проблеми комплексного використання малих річок; Конструкція і розрахунки каналоочисників для мілкої осушувальної системи. З’ясовано, що у 1950-х рр. М. О. Тюленєв працював над вивченням можливостей і перспектив раціонального використання осушених торфових ґрунтів, насамперед, під луки і пасовища для створення міцної кормової бази. Стосовно галузі механізації меліоративних робіт поряд із виконанням завдань з будівництва й очищення каналів, питань дощування у творчості М. О. Тюленєва вирішення знайшла і механізація кротодренажних робіт, яку він проводив разом з С. І. Рудич. Ученого по праву називають класиком агромеліоративної дослідної справи радянського періоду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Морозов, О. В., М. О. Іванів, В. В. Морозов, and Є. В. Козленко. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗРОШЕННЯ І ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ДРЕНАЖУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.13.

Full text

Abstract:

У статті наведені узагальнені матеріали з теоретико-методологічного обґрунту- вання процесів і методів формування експертних систем, що призначені для оцінки тех- нічної та еколого-меліоративної ефективності закритого горизонтального дренажу на зрошуваних та прилеглих до них землях сухостепової зони України. Закритий горизонтальний дренаж – складова гідротехнічної системи, яка є радикаль- ним інженерним заходом, що забезпечує багаторічний захист зрошуваних та прилеглих до них земель у слабодренованій і безстічній зонах від підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання ґрунтів. Аналіз сучасного стану наявних систем горизонтального дре- нажу свідчить про недостатню увагу до його експлуатації, а ті вибіркові дані про роботу дренажу, що збираються відповідними виробничими управліннями, не мають можливості об’єктивно оцінити його технічну та еколого-меліоративну ефективність. Стратегія зрошення і дренажу в Україні до 2030 року значною мірою спрямована на вирішення проблеми відтворення, реконструкції і технічної модернізації наявних систем горизонтального дренажу, проєктування, будівництва та ефективну експлуатацію дре- нажу на нових ділянках. Одним із найбільш актуальних питань є забезпечення ефектив- ної роботи всіх систем закритого горизонтального дренажу, яке можливо реалізувати тільки на базі здійснення моніторингу ефективності дренажу. Сучасною теоретико-ме- тодологічною базою такого моніторингу повинні стати експертні системи ефектив- ності горизонтального дренажу. Для вирішення вищеназваних питань на кожній зрошуваній системі необхідне ство- рення відповідних експертних систем, включно з, перш за все, базами даних і базами знань та комплексом спеціалізованих комп’ютерних програм для моделювання і прогнозування процесів формування еколого-меліоративного режиму ґрунтів і ландшафтів на зрошува- них системах з дренажем. Запропонований перелік досліджуваних показників для комплексної оцінки ефектив- ності горизонтального дренажу та науково-методологічний підхід для вивчення, аналізу й оцінки ефективності дренажу на дослідно-виробничих ділянках зрошення і дренажу, які є типовими для відповідного зрошуваного масиву та можуть застосовуватися для постійного контролю ефективності горизонтального дренажу на звичайних виробничих зрошувальних ділянках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Matsei, R., S. Rogachko, and O. Plіasunova. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ УЛАШТУВАННЯ ПОСТЕЛЕЙ ПІД ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (December 28, 2019): 188–98. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.27.

Full text

Abstract:

Елементи конструкцій гідротехнічних споруд різного призначення, що зводяться на річках, озерах, водосховищах і морях, представляють собою укоси з контрфільтрами. Реалізація таких проектних рішень для забезпечення їх надійності і довговічності вимагає відповідно до проекту якісного створення шарів кам'яного накидання постелі під укісні споруди у зв'язку з чим в процесі виробництва робіт повинні витримуватися точномірні показники товщини і форми кожного шару кам'яного накидання постелі знизу і доверху, так як відступ від проектных точностних показників приводить до поступового подальшого руйнування грунтової основи, шарів накидання постелі і облицювальних елементів. У представленій роботі проаналізований стан деяких типів гідротехнічних споруд меліоративних систем, які руйнувалися із-за неякісного улаштування кам'яних постелей і контрфільтрів в процесі будівництва. У статті приведений опис конструктивного вирішення інноваційного пристрою для механізованного створення кам'яних постелей і контрфільтрів гідротехнічних споруд укісного типу, який дозволяє збільшити продуктивність будівельних робіт, поліпшити якість кам'яних постелей і контрфільтрів за рахунок підвищення показників точності розмірів і форми шарів кам'яного накидання. В Україні іноваційний пристрій може успішно застосовуватися при будівництві укосів які покриватимуться непроникаючими залізобетонними плитами під гідротехнічні споруд усих типів, зокрема при ремонті, реконструкції і будівництві укосів водосховищ, земляних дамб, відкритих каналів гідромеліоративних систем агропромислового сектора в посушливих і заболочених регіонах країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Морозов, О. В., В. В. Морозов, Є. В. Козленко, and О. С. Морозова. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗРОШЕННЯ В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ МЕЛІОРАТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 163–74. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.18.

Full text

Abstract:

Впровадження реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу повинно здійснюватись на засадах інтегрованого, комплексного управління водними і земельними ресурсами. Роботи з відновлення та розвитку зрошення насамперед мають проводитись на зрошувальних системах Каховського магістрального каналу, Інгулецької зрошувальної системи та інших зрошувальних системах південного регіону України з уже існуючими міжгосподарськими та внутрішньогосподарськими каналами та діючою меліоративною інфраструктурою за наявного резерву потужностей для забору та подачі води на зрошення. Нарощування площ поливу має проводитись шляхом здійснення модернізації та реконструкції систем зрошення на землях, що раніше поливались з максимальним використанням існуючих внутрішньогосподарських мереж. Відновлення та збільшення площ зрошуваних земель, дренажних систем в межах кожної зрошувальної системи має проводитись за результатами техніко-економічного обґрунтування. Інгулецька зрошувальна система, Сірогозька зрошувальна система та Перекопський магістральний канал мають особливо значні резерви для розширення площ зрошення шляхом виконання заходів, які передбачені Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Введення додаткових площ міжгосподарської зрошувальної мережі буде створювати передумови для залучення інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток внутрішньогосподарської зрошувальної інфраструктури та розвиток сільських територій. Залучення організацій водокористувачів до використання, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем буде сприяти участі зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень у відповідній сфері державної політики, поліпшення якості надання послуг із зрошення та дренажу і прозорості формування тарифів, стимулюванню механізму державно-приватного партнерства. За умови вирощування на зрошуваних землях високорентабельних сільськогосподарських культур за новітніми агротехнологіями, а саме кукурудзи на зерно, сої, пшениці озимої за одночасного здійснення заходів для збереження і відтворення родючості ґрунтів та екологічної безпеки зрошеннябуде забезпечено необхідну окупність інвестицій в розвиток зрошення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Goranska, Lyudmila, and Vadym Tepliuk. "Біотопічний розподіл водних черевоногих молюсків витоків річки Луга." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 29, 2018): 117–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-117-121.

Full text

Abstract:

У роботі розглянуто особливості біотопічного розподілу водних черевоногих молюсків витоків річки Луга. Установлено, що малакофауна представлена 13 видами з двох підкласів: Prosobranchia – 2, Pulmonata – 11 видів. З’ясовано закономірності чисельності та поширення водних черевоногих у верхній течії річки Луга, меліоративних каналах і ставках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Khomiuk, P. G., and S. O. Maksimov. "ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ В ОКРЕМИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ НА ОСУШЕНИХ ЛІСОВИХ ДІЛЯНКАХ РІВНЕНЩИНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 27–32. http://dx.doi.org/10.15421/40251002.

Full text

Abstract:

Проаналізовано кількісні показники осушувальних меліорацій. Встановлено типологічну структуру насаджень на осушених лісових ділянках Рівненської обл. Досліджено особливості динаміки радіального приросту стовбурів дерев сосни звичайної та вільхи чорної на осушених лісових ділянках.Виявлено найбільш поширені типи лісорослинних умов, деревостани яких зазнали впливу гідротехнічних меліорацій. Встановлено циклічну залежність між коливаннями величини радіального приросту і періодами інтенсивних робіт з осушення земельних ділянок. Після виконання меліоративних робіт радіальний приріст стовбурів сосни звичайної мав тенденцію до зростання, а для вільхи чорної – до спадання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Корольов, В. "Договори про виконання агрохімічних та меліоративних робіт: окремі питання теорії аграрного права." Підприємництво, господарство і право, no. 5 (2008): 85–87.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Крута, Н. С. "Вплив меліоративних робіт на еколого-географічний стан басейну р. Луг (Лівобережжя Дністра)." Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 11 (2006): 363–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Kucher, Lesia, Serhii Drokin, and Yevhenii Ulko. "Еколого-економічна ефективність зрошувальних проєктів у контексті змін клімату." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 57–77. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.04.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті полягає в презентації результатів дослідження щодо оцінювання еколого-економічної ефективності реалізації меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води (на прикладі конкретних проєктів у ґрунтово-кліматичних умовах Харківської та Донецької областей). Методологія / методика / підхід. Методологія проведеного дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний (для узагальнення методологічного та практичного досвіду застосування зрошувальних проєктів); лабораторно-аналітичний (для визначення показників якості зрошувальної води); конструктивно-розрахунковий (під час обчислення показників економічної ефективності приросту врожайності в умовах зрошення); метод Монте-Карло (для імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур без зрошення та в умовах зрошення); статистичний (дисперсійний аналіз) (для оцінювання достовірності отриманих результатів); узагальнення (для підведення проміжних і загальних підсумків еколого-економічного аналізу експериментальних і модельних даних). Результати. У результаті лабораторного аналізу здійснено оцінку якості води, яка може бути використана для зрошення. Обґрунтовано переваги проєкту організації виробництва аграрної продукції в умовах краплинного зрошення, оцінено інвестиційну привабливість цього проєкту. Доведено, що застосування краплинного зрошення сприяє зростанню не лише економічного ефекту, а й адаптації до зміни клімату. Здійснено оцінку економічної ефективності застосування зрошення в землеробстві, зокрема обмежено придатною водою, під час вирощування різних сільськогосподарських культур. З огляду на економічну оцінку, вирощування більшості сільськогосподарських культур в умовах зрошення обмежено придатною водою виявилося малоефективним. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що дістали дальшого розвитку положення щодо еколого-економічної ефективності застосування меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води. Це одна з перших публікацій, що присвячена економічному управлінню зрошувальними проєктами в аграрному виробництві України в контексті змін клімату. Практична цінність / значущість. Результати дослідження дозволяють зробити висновки щодо ефективності впровадження проєктів краплинного зрошення, ураховуючи можливі економічні ризики та очікувані вигоди. Результати імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур в умовах зрошення можуть бути використані аграрними підприємствами для управління проєктними ризиками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Sukhomlin, Kateryna, Vasyl Chumak, Oleksandr Zinchenko, Tetyana Veremiy, and Zinchenko Zinchenko. "Туруни (Carabidae) Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»: попередні дослідження." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(390) (March 9, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-59-65.

Full text

Abstract:

Робота відображає підсумки першого вивчення турунів у межах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» – унікальної природної пам’ятки на північному заході України. Національний природний парк розташований у межах Ківерцівського адміністративного району Волинської області і займає площу 33475,34 га. Створений на базі найбільш цінних дубових та сосново-дубових лісових масивів. Дослідження проводили у 2017–2019 рр. методами маршрутних зборів та косіння ентомологічним сачком. Обстежено заплавні луки р. Конопельки поблизу с. Сокиричі, с. Муравище, с. Пальче, ліс в урочищі Папики поблизу с. Дерно, ліс поблизу с. Дачне, луки та ліс поблизу смт Цумань, ліс поблизу м. Ківерці, заплави річок Путилівки (с. Ставок, смт Цумань), Кормин (поблизу с. Берестяне), Рудки (неподалік с. Журавичі), Грушвиці (неподалік с. Омельне), меліоративні канали та луки навколо них (с. Дерно, смт Цумань).У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» зареєстровано 39 видів турунів, що належать до 20 родів. Найбільше видове різноманіття має рід Pterostichus, до якого належить 8 видів. Тільки на згарищі зареєстровано 8 видів: Agonum sexpunctatum, Amara communis, Amara curta, Amara tibialis, Bembidion lampros, Dyschirius globosus, Poecilus versicolor, Pterostichus minor, лише в сосновому лісі виявлено Amara familiaris, лише в дубовому лісі трапляються 15 видів: Agonum gracilipes, Amara aenea, Calosoma inquisitor, Carabus coriaceus, Carabus hortensis, Harpalus latus, Leistus rufomarginatus, Leistus terminates, Limodromus assimilis, Nebria brevicollis, Notiophilus biguttatus, Pterostichus melanarius, Pterostichus strenuous, Stomis pumicatus, Synuchus vivalis. Видове багатство зростає за градієнтом: сосновий ліс – дубовий ліс – згарище. У сосновому лісі індекс Маргалефа становить 1,93, у дубовому – 3,55, на колишньому згарищі – 4,42. Найбільшу спільність видів турунів мають біотопи дубового лісу і згарища (0,48), середній показник спільності властивий для лісових біотопів (0,44), найменша подібність видового складу турунів властива біотопам соснового лісу та згарища (0,28).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Zinchenko, Olexander, Kateryna Sukhomlin, and Mariia Zinchenko. "Комахи надряду Mecopteroidea Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»: попередні дослідження." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(388) (December 25, 2019). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-105-114.

Full text

Abstract:

У роботі розглянуто підсумки першого вивчення лускокрилих, волохокрильців, скорпіонових мух, двокрилих в межах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Рослинні комплекси парку представлені пралісами дубових та сосново-дубових лісів, які утворюють своєрідний комплекс із болотами різних типів, ділянками лук вздовж водотоків, чорновільшняками Збір матеріалу проводили у 2017 – 2019 рр. методами маршрутних зборів з використанням загальноприйнятих методик. Обстежено заплавні луки р. Конопельки поблизу с. Сокиричі, с. Муравище, с. Пальче; луки та ліс поблизу смт. Цумань, в урочищі Папики поблизу с. Дерно; ліс поблизу с. Дачне, м. Ківерці; річки Путилівку (с. Ставок, смт. Цумань), Кормин (поблизу с. Берестяне), Рудку (неподалік с. Журавичі), Грушвицю (поблизу с. Омельне), меліоративні канали (с. Дерно, смт. Цумань) у Ківерцівському районі Волинської області.У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» зареєстровано 78 види мекоптероїдних комах з рядів Lepidoptera, Trichoptera, Mecoptera, Diptera. Ряд Лускокрилі (Lepidoptera) представлений 8 родинами (Adelidae, Hesperiidae, Pieridae, Lycaenidae, Nymphalidae, Geometridae, Noctuidae, Erebidae) з 36 видами, у ряді Волохокрильці (Trichoptera) відзначено лише одну родину (Limnephilidae) з 2 видами, з ряду Скорпіонові мухи (Mecoptera) зареєстровано лише одну родину (Panorpidae) є одним представником, ряд Двокрилі (Diptera) представлений 10 родинами (Simuliidae, Tipulidae, Asilidae, Bombyliidae, Dolichopodidae, Sarcophagidae, Tachinidae, Syrphidae, Stratiomyidae, Tabanidae) з 38 видами. Вперше для території парку відзначено 36 видів лускокрилих, 2 види волохокрильців, 1 вид скорпіонових мух та 25 видів двокрилих. Враховуючи календарні та територіальні обмеження розпочатої роботи, проведення подальших і спеціалізованих досліджень може суттєво доповнити фауністичний перелік мекоптероїдних комах національного парку та дасть змогу оцінити чисельність видів та встановити статус їхнього перебування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Sukhomlin, Kateryna, Olexander Zinchenko, and Mariia Zinchenko. "Жуки (Coleoptera) Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»: попередні дослідження." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(388) (December 24, 2019). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-63-71.

Full text

Abstract:

Робота відображає підсумки першого вивчення твердокрилих в межах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» – унікальної природної пам’ятки на північному-заході України. Національний природний парк розташований у межах Ківерцівського адміністративного району Волинської області і займає площу 33475,34 га. Створений на базі найбільш цінних дубових та сосново-дубових лісових масивів. Дослідження проводили у 2017–2019 рр. методами маршрутних зборів та косіння ентомологічним сачком. Обстежено заплавні луки р. Конопельки поблизу с. Сокиричі, с. Муравище, с. Пальче, ліс в урочищі Папики поблизу с. Дерно, ліс поблизу с. Дачне, луки та ліс поблизу с. Цумань, ліс поблизу м. Ківерці, заплави річок Путилівки (с. Ставок, смт. Цумань), Кормин (поблизу с. Берестяне), Рудки (неподалік с. Журавичі), Грушвиці (неподалік с. Омельне), меліоративні канали та луки навколо них (с. Дерно, смт. Цумань).У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» зареєстровано 84 види твердокрилих комах з 21 родини: Carabidae (8 видів), Cerambycidae (15), Chrysomelidae (12), Cleridae (2), Coccinellidae (3), Apionidae (1), Attelabіdae (1), Curculionidae (6), Meloidae (1), Mordellidae (1), Oedemeridae (2), Tenebrionidae (2), Buprestidae (2), Cantharidae (5), Elateridae (2), Geotrupidae (2), Lucanidae (2), Scarabaeidae (13), Histeridae (1), Hydrophilidae (1), Silphidae (2). Порівняно з попередніми дослідженнями видовий склад твердокрилих збільшено у 2,3 рази. Серед твердокрилих комах відзначено 2 видів, занесених до Червоної книги України (2009 р.): Жук-олень звичайний – Lucanus cervus та Вусач пахучий мускусний – Aromia moschata. Вперше для території парку відзначено 82 види жуків. Отримані результати є попередніми і неповними, тому колеоптерофауна парку потребує спеціальних досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Меліоративні роботи'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles