Journal articles on the topic 'Медперсонал'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Медперсонал.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Медперсонал.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Koshchynets, O. B., and O. M. Panko. "КОМПЛАЄНС ХВОРИХ НА ГЛАУКОМУ ЯК МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 18, 2020): 121–25. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11328.
Full textAbstract:
Мета – вивчити комплаєнс хворих на глаукому та проаналізувати причини його недостатності.
Матеріал і методи. За спеціальною програмою на базі трьох офтальмологічних відділень стаціонарів трьох центральних районних лікарень Івано-Франківської області обстежили 515 хворих на глаукому у віці понад 55 років. Серед них було 261 жінка і 254 чоловіків (50,7 % та 49,3 %), 249 мешканців міст і 266 сільських жителів (48,3 % і 51,7 %).
Застосовано соціологічний, бібліосемантичний і медико-статистичний методи.
Результати. Встановлено, що про необхідність постійного прийому ліків знають усі 100 % опитаних хворих на глаукому. Проте більш як третина (36,0 %) респондентів не завжди дотримуються рекомендацій офтальмологів і нерегулярно приймають призначені ліки. Однією із основних причин є те, що 20,4 % респондентів боїться побічних ефектів ліків від глаукоми і ще 54,7 % мають сумніви у їх безпеці. Зрозуміло, що така ситуація є наслідком недостатньої поінформованості пацієнтів щодо терапії, яка їм призначена. 96,9 % опитаних сказали, що отримують відомості про хворобу від медичних працівників. Серед претензій до медичного обслуговування лише 5,4 % складали скарги на медперсонал, а дві третини (67,6 %) з числа респондентів, невдоволених медичною допомогою, скаржилися на високу вартість ліків і медичних послуг. 69,0 % опитаних заявляли, що іноді чи постійно мають труднощі із оплатою ліків через нестачу коштів.
Висновки. Значна частка хворих на глаукому не дотримуються рекомендацій лікаря та режиму прийому ліків. Причинами низького комплаєнсу є недостатня поінформованість пацієнтів про переваги і ризики лікування, підвищене відчуття тривоги та депресії, самотність, переважно низький рівень матеріального благополуччя і освіти респондентів.
2
Катасонов, С. В., and П. С. Кызласов. "МЕТОДОЛОГИЯ РАСЧЕТА ТРУДОЗАТРАТ МЕДПЕРСОНАЛА В УСЛОВИЯХ РЫНОЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ." Исследования и практика в медицине 2, no. 1 (March 15, 2015): 69. http://dx.doi.org/10.17709/2409-2231-2015-1-69-71.
Full text
3
Sokolov, Vladimir Maksimovich, and Andrey Vladimirovich Stovba. "ОЦЕНКА ПОВЕДЕНЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ В УСЛОВИЯХ ЭПИДЕМИЙ И ЭКСТРЕМАЛЬНЫХ СИТУАЦИЙ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 2 (June 3, 2020): 68. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-2-68-83.
Full textAbstract:
Актуальность. Труд медицинских работников относится к категории наиболее ответственных и сложных видов деятельности, сопряженных с риском. В данной статье в качестве такой рискогенной среды рассматриваются условия труда врачей и другого медперсонала; осуществляется анализ факторов психосоциального риска медицинских работников в сложных условиях борьбы с инфекционными и прочими заболеваниями.Цель. Авторы ставят целью раскрыть и проанализировать морально-психологическое состояние и трудовое поведение медицинских работников в экстремальных условиях, создающие угрозы и риски для их здоровья. По роду своей деятельности сотрудники медицинских учреждений должны прежде всего руководствоваться профессиональными медицинскими кодексами, но также их моральный выбор в экстремальных ситуациях будет зависеть от собственной оценки риска и системы ценностей.Результаты. В результате проведенного анализа показано, что ситуацию в Российской Федерации в целом можно оценить как неблагополучную в плане материальной и морально-психологической поддержки медперсонала в период массовых эпидемий и экстремальных ситуаций. Государство обязано ценить их труд ещё выше в кризисной обстановке и обеспечить жизненно-необходимыми средствами эпидемиологической защиты, хотя бы для того, чтобы специалист не пополнил отрицательную часть статистики в период эпидемии, когда его труд настолько ценен.Область применения результатов. Авторами затрагивается проблема совершенствования системы российского здравоохранения с учетом сложившейся ситуации с распространением эпидемии коронавируса. Через призму данного подхода подчеркивается важность учета оценки поведенческих факторов профессионального риска и их восприятия в медицинской среде. Подчеркивается важность сохранения физического и психического здоровья медработников как необходимого условия успешности противоэпидемических мероприятий и принятия адекватных управленческих решений в случае экстремальных ситуаций.
4
Antonova, N. L. "SOCIAL ROLE OF THE PATIENT IN INTERACTION SYSTEM WITH THE MEDICAL STAFF IN THE VILLAGE." Journal of scientific articles "Health and Education millennium" 19, no. 7 (July 31, 2017): 168–70. http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2226-7425-2017-19-7-168-170.
Full text
5
Ocheretiana, G. V., and V. M. Makhnyuk. "To the question on providing sanitary-hygienic work conditions for medical personnel and for staying patients in modern health care institutions." Ukrainian Journal of Occupational Health 2018, no. 1 (March 30, 2018): 15–23. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2018.01.015.
Full text
6
Темиров, Н. М., В. Н. Темирова, Б. Т. Абдимомунова, С. Т. Жолдошев, and Н. М. Маматкулова. "Организация медицинской помощи в летне-осенний период больным коронавирусной инфекцией наблюдавщиеся в дневном стационаре в Жалал-Абадском центре семейной медицины Кыргызской Республики." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, no. 6 (2022): 52–57. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-223.
Full textAbstract:
В статье приведены результаты работы медперсоналов во время пандемии коронавирусной инфекции, в летний и осенний период подъема COVID-19 для оказания своевременной медицинской помощи. В городе Жалал-Абад центром семейной медицины (ЦСМ) организованы дневные стационары. Медицинские работники работали по 15 дней, по две смены. В дневном стационаре оказали медицинскую помощь больным, с диагнозом коронавирусной инфекции- COVID-19. С марта месяц по декабрь месяц 2020 года в городе Жалал-Абад зарегистрировано 1626 больных COVID-19 . Из них получили лечение в амбулаторных условиях -491, в стационаре -1135 больных, из них ПЦР положительных -347, клинический диагноз выставлен -788 больным. Умерли -45, среди умерших ПЦР положительные -12 больных, и клиническим диагнозом – 33 больных.
7
Сургунд, Наталія, and Ніна Примуш. "АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПРОЯВУ СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ COVID-19." Psychology Travelogs, no. 1 (June 7, 2021): 150–59. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-13.
Full textAbstract:
В статі представлено і проаналізовано результати двох досліджень, в яких загалом брали участь 134 діючих медпрацівника, професійна діяльність яких у медичних закладах тривалий час відбувається в умовах пандемії COVID-19. За допомогою методики В.Бойко було діагностовано рівень емоційного вигорання та його структуру у медичних працівників в умовах початкового етапу розвитку пандемії COVID-19 у 2020р. та в процесі вже тривалої професійної діяльності в умовах пандемії (2021р.) Також проведений аналіз динаміки професійного вигорання в відділеннях безпосередньої та опосередкованої протидії COVID-19. Аналіз результатів нашого дослідження дозволяє зробити висновок про те, що ризик розвитку професійного вигорання серед медпрацівників, які безпосередньо протидіють COVID-19 внаслідок високого рівня розвитку синдрому емоційного вигорання , є надзвичайно високим – у 3-8 разів вищим, ніж серед медперсоналу, який працює в умовах, що не передбачає безпосередню протидію COVID-19. Дані показники підтверджуються рівнями статистичної достовірності результатів досліджень не тільки p≤0,05 , але й рівнями p≤0,01. Така картина визначає необхідність реалізації спеціальних психологічних заходів та атенційовано-спрямованої психологічної роботи серед даного контингенту медпрацівників.
8
Oshуvalova, O. O. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ З ЕПІДЕРМАЛЬНИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ ШКІРИ ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ТА ЗАДОВОЛЕНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10480.
Full textAbstract:
Мета: вивчити думки пацієнтів з епідермальними дисплазіями шкіри (ЕДШ) щодо важливості та ступеня задоволеності спеціалізованою медичною допомогою.
Матеріали і методи. Розроблено анонімну анкету і опитано 283 пацієнти, які отримали спеціалізовану медичну допомогу в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами відповідно до Локальних протоколів медичної допомоги. Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах програм SPSS 10.0, EXCEL-2000. Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою критеріїв відповідності 2, Стьюдента (р).
Результати. Аналіз компонентів спеціалізованої медичної допомоги показав, що майже всі опитані (62,5–88 %) підкреслюють важливість всіх без виключення складових із високим рівнем задоволеності (68,2–92,2 %). Достовірні відмінності між ступенем важливості та рівнем задоволеності в дослідженні було виявлено лише при порівняльному аналізі компонентів «Надання інформації про профілактичні заходи в подальшому» і «Організація лікувального процесу» (р=0,001). Усі компоненти оцінки опинилися в сегменті «Успішні результати».
Висновки. Складові медичної допомоги (робота медперсоналу, організація лікувально-діагностичного процесу, соціально-побутові умови, поінформованість пацієнтів), з точки зору пацієнтів з ЕДШ, є важливими компонентами спеціалізованої медичної допомоги.
9
Kolesnikov, A. N. "Оказание неотложной помощи мирному населению (организация, анестезия, интенсивная терапия) при массовой травме военного времени." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.65 (April 23, 2015): 52–60. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79426.
Full textAbstract:
В статье приведен опыт оказания неотложной помощи мирному населению при минно-взрывных и огнестрельных ранениях, в т.ч. при массовом поступлении пострадавших. Важнейшими являются организационные меры, направленные на мобилизацию доступных ресурсов (медперсонала, оборудования, медикаментов) и эффективное их использование. При сочетанных поражениях скелета и брюшной или грудной полости, спинного или головного мозга в оказание помощи должны быть немедленно вовлечены разные специалисты (травматологи, хирурги, нейрохирурги). В этих условиях роль координатора может, а во многих случаях и должен осуществлять наиболее опытный анестезиолог.После проведения медицинской сортировки все усилия должны быть направлены на минимизацию кровопотери и скорейшую доставку самых тяжелых пострадавших в операционную. При сочетанных и комбинированных поражениях пациенту могут, а во многих случаях должны одновременно проводить операции 2 хирургические бригады (например, остановка внутрибрюшного кровотечения и декомпрессионная краниотомия с удалением гематомы). При массивных кровотечениях, кроме гемостаза, усилия должны быть направлены на проведение незамедлительной гемотрансфузии (эритроцитарной массы и плазмы крови). При снижении артериального давления до уровня, угрожающего перфузии жизненно важных органов, хорошо себя зарекомендовала олиговолемическая жидкостная ресусцитация с добавлением адреналина в раствор кристаллоида. Важнейшим фактором лечения травматического шока является раннее применение мощных анальгетиков или регионарной анестезии.
10
Чунян, Чжан, and Дарья Лысая. "Стратегия архитектурного проектирования китайских больниц в условиях профилактики эпидемий." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 1 (March 30, 2022): 46–53. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2022-1-46-53.
Full textAbstract:
В Китае профилактика пандемии C0VID-19 достигла значительных результатов. Система здравоохранения постепенно улучшает практику регулярной профилактики пандемии, где главным элементом являются больницы. Во время вспышки пандемии больницы сыграли важную роль в спасении жизней и укреплении здоровья населения. Тем не менее были выявлены некоторые недостатки в конструктивных и планировочных системах больниц. В статье представлены положения стратегии проектирования медицинскихучреждений при учёте «сочетания обычного и санитарно-эпидемиологического режимов», основанного на принципах профилактики эпидемий. Стратегия предполагает, что проектное решение планировки больницы должно быть устойчивым и гибким, быстро переключаться в «санитарноэпидемиологический режим» и при этом учитывать функции и эксплуатационные расходы «обычного режима». Статья исследует вопросы, связанные с повышением эффективности использования ресурсов больницы и интеграции их для будущих чрезвычайных ситуаций на основе схемы разделения основных потоков (пациентов, медперсонала, материалов), схем зонирования отделений неотложной помощи, отделений для приёма пациентов с повышенной температурой и стационарных отделений, применения, создание лечебной медицинской среды методами терапевтического ландшафтного дизайна и с использованием интеллектуальных систем1. Статья подготовлена на основании работ «Исследование методов реконструкции больниц общего профиля, расположенных в субтропическом климате, с целью улучшения их комплексной работы» (тема № 51778231) и «Исследование планировочной структуры больниц с применением систем интеллектуальной логистики» (тема № 52178015), выполненных при поддержке Национального фонда естественных наук Китая.
11
Анисимова, Е. Н., М. П. Филиппова, А. Х. Садулаев, and М. А. Лабзенкова. "Стоматологический статус пациента в остром периоде инфаркта миокарда." Stomatologist Minsk, no. 2 (41) (June 2021): 13–16. http://dx.doi.org/10.32993/dentist.2021.2(41).2.
Full textAbstract:
Цель исследования. Разработка, оценка эффективности использования и внедрение протокола гигиены полости рта пациентам в остром периоде инфаркта миокарда. Объекты и методы исследования. Было проведено стоматологическое обследование 97 пациентов в остром периоде инфаркта миокарда после проведенной реваскуляризации инфаркт-связанной артерии. Определялся индивидуальный уровень гигиены полости рта с расчетом индекса РХОС-М. Определение исходного стоматологического статуса показало, что индекс РХОС-М в каждой группе находился в диапазоне 38–40 баллов, что свидетельствует об очень высокой степени риска развития хронического орального сепсиса. Пациенты были разделены на три группы в зависимости от используемых средств гигиены. Со средним и младшим медперсоналом был проведен мастер-класс по использованию средств и методов ухода за полостью рта у пациентов в отделениях реанимации. Результаты исследования и их обсуждение. После разработки индивидуального плана гигиены полости рта выявлено значимое различие индекса PXOC-M до и после проведения индивидуальной гигиены полости рта во всех группах. Заключение. Эффективность применения протокола ухода за полостью рта для пациентов в остром периоде инфаркта миокарда доказали необходимость его внедрения в кардиологическую практику как первую ступень в программе комплексной реабилитации пациентов с сердечно-сосудистой патологией.
12
Черевкова, Алена Игоревна. "ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ СТАНОВЛЕНИЕ МЕДИКОВ В УСЛОВИЯХ ПАНДЕМИИ КОРОНАВИРУСА (ПО МАТЕРИАЛАМ ГЛУБИННЫХ ИНТЕРВЬЮ)." Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 14, no. 3 (June 26, 2021): 95–101. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2021-3-95-101.
Full textAbstract:
Цель исследования состоит в социологическом измерении социального самочувствия медиков, профессиональное становление которых проходит на фоне пандемии коронавируса и вызванных ей институциональных трансформаций сферы здравоохранения.
Методологическую базу составляет субъективистский подход к социальному самочувствию, трактующий его как эмоционально-оценочное восприятие своей настоящей жизнедеятельности в контексте прошлого, настоящего и ожидаемого будущего. В качестве критериев его социологического измерения выбраны показатели, предложенные О. Н. Суняйкиной.
Эмпирической базой работы выступают проведенные в период с октября 2020 г по февраль 2021 г. 40 глубинных интервью с врачами и средним медперсоналом, работающим в государственных учреждениях здравоохранения Ростовской области.
Результаты исследования. Пандемия оказала положительное влияние на социальное самочувствие медиков, чьим первым местом работы стали моноинфекционные госпитали: они смогли, хоть и временно, улучшить свое социально-экономическое положение, получить уникальный опыт работы, ощутили повышение престижа своей профессии. Медики, начавшие работать в период пандемии в учреждениях, не перепрофилированных для оказания медицинской помощи пациентам с коронавирусной инфекцией, своими доходами и условиями работы не удовлетворены. Независимо от места работы они ориентированы на дальнейшее профессиональное развитие, однако испытывают беспокойство по поводу успешного трудоустройства и возможности финансово обеспечить свою семью.
Перспективу исследования составляет проведение массового анкетного опроса с целью измерения социального самочувствия медицинского профессионального сообщества Ростовской области на групповом и институциональном уровне.
13
Чайка (Очеретяна), Ганна, and Валентина Махнюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИЛІКАРНЯНОЇ ТЕРИТОРІЇ ПІД РОЗМІЩЕННЯ АВТОСТОЯНКИ ДЛЯ МЕДПРАЦІВНИКІВ ТА ПАЦІЄНТІВ З УРАХУВАННЯМ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 1–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-1.
Full textAbstract:
Забезпечення потреби населення у якісних медичних послугах здійснюється, в тому числі, закладами охорони здоров’я приватної форми власності, планування яких проводиться за індивідуальними проектами, що дозволяє більш раціонально, в порівнянні з типовими проектами, використовувати відведену під будівництво земельну ділянку. У зв’язку з ростом автомобілізації населення зростає потреба у місцях для зберігання автотранспорту для пацієнтів, відвідувачів та медичних працівників у безпосередній близькості до закладів охорони здоров’я. Нашим завданням було вивчити питання щодо санітарно-гігієнічних вимог до проектування закладів охорони здоров’я в інших країнах та провести порівняльний аналіз з вітчизняними нормами в частині організації транспортної доступності до закладів охорони здоров’я та розміщення місць для зберігання автотранспорту, що і обумовило актуальність дослідження. В результаті вивчення закордонного досвіду проектування і розміщення медичних установ встановлено наступне: розвиток цифрових медичних технологій, нових технологій лікування, які не вимагають тривалого періоду перебування пацієнтів в умовах закладів охорони здоров'я, що характерно для денних стаціонарів, і вимагає перегляду норм площі земельної ділянки, а саме нормативу 25 м² озелененої території з розрахунку на одне ліжко; для забезпечення умов зберігання автомобілів пацієнтів, відвідувачів і медичного персоналу вважаємо за доцільне впровадження в нормативно-правову базу санітарного законодавства дозвіл розміщення підземних паркінгів на території лікувальних установ, що буде відповідати вимогу чинного містобудівного законодавства (ДБН В.2.2-10-2001); будівництво багатопрофільної лікарні на 155 ліжок із застосуванням компенсуючих заходів: використання прилеглого парку в якості зеленої зони для покриття дефіциту земельної ділянки, пристрій підземного автомобільного паркінгу на 141 машиномісце, розміщення відкритої наземної автостоянки на 38 машиномісць з дотриманням нормативних санітарних розривів по аналогії з закордонними, що сприятиме підвищенню доступності медичних установ для пацієнтів, відвідувачів і медперсоналу і раціонального використання земельної ділянки.
14
Есембаева, С. С. "Features of Providing of Dental Care to the Population of Kazakhstan in the Context of the COVID-19 Pandemic." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 4 (January 7, 2021): 400–409. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2019.4.4.009.
Full textAbstract:
Работа стоматолога сопряжена с высоким риском заражения коронавирусом. В статье приводятся рекомендации по соблюдению мер безопасности на стоматологическом приеме. Применение бормашины сопряжено с образованием мелкодисперсного аэрозольного потока, в котором присутствуют частицы слюны пациента, легко проникающие под обычную медицинскую маску. Если человек уже заражен коронавирусом – риск заражения врача и персонала может достигать 99,9%.Врач-стоматолог после контакта с носителем коронавируса может потенциально стать разносчиком инфекции для коллег, членов семьи. Опасность возрастает при применении ультразвуковых скалеров, установок Эйр Флоу, так как при проведении профессиональной чистки зубов образуется взвесь из воды и частичек слюны под давлением. Стоматологи должны быть защищены костюмами медперсонала, очками, касками, шлемами, 6–7-слойными масками и респираторами.Сбор жалоб и анамнеза, обсуждение плана лечения рекомендуется проводить по телефону. Особое значение приобретает соблюдение санитарно-дезинфекционного режима в стоматологическом кабинете. The Dentist works carries a high risk of coronavirus infection. The article provides recommendations for observing safety measures at a dental appointment. The use of a drill is associated with the formation of a finely dispersed aerosol stream, in which there are particles of the patient’s saliva that easily penetrate under a conventional medical mask. If a person is already infected with coronavirus, the risk of infection of a doctor and staff can reach 99.9%.After contact with a carrier of the coronavirus, a dentist can potentially become a carrier of infection for colleagues and family members. The danger increases with the use of ultrasonic scalers, Air Flow devices, since a suspension of water and saliva particles under pressure is formed during professional teeth cleaning. The Dentists should be protected by nursing suits, goggles, hard hats, helmets, 6–7-layer masks and respirators.Collection of complaints and anamnesis, discussion of the treatment plan is recommended by phone. Of particular importance is the observance of the sanitary and disinfection regime in the dental office.
15
Маслова, О. Н., and О. В. Алексеева. "Training Foreign Students of Medical University for Medical Practice in Hospitals." Иностранные языки в высшей школе, no. 1(52) (June 28, 2020): 72–79. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.52.1.010.
Full textAbstract:
Скорость и качество овладения русским языком иностранными студентами, обучающимися в медицинских вузах России, во многом зависят от того, имеется ли у этих студентов возможность пройти предварительную языковую подготовку на подготовительном факультете. В условиях ее отсутствия студенты получают образование на языке-посреднике, а русский язык становится факультативной дисциплиной, в результате чего погружение в русскую культуру, понимание правил невербальной коммуникации в русскоязычной среде, равно как и просто уверенное владение русским языком становятся уделом избранных лиц. Вместе с тем каждый иностранный студент должен проходить практику в русских медицинских учреждениях. В связи с этим перед преподавателем русского языка как иностранного встает несколько задач, к числу которых относится не только общеязыковая подготовка иностранных обучающихся к прохождению медицинской практики, но и речевая, культурологическая и психологическая. Успешной реализации поставленных задач может способствовать создание и использование на занятиях специального словаря-разговорника, который позволит студентам заблаговременно познакомиться с правилами поведения в больнице, освоить необходимый для практики лексический минимум, ввести в активный речевой оборот ряд фраз, актуальных в повседневном общении медперсонала с больными. В статье раскрывается и объясняется структура словаря, обозначены его задачи и целевая аудитория. The speed and the quality of mastering the Russian language by foreign students studying at medical universities in Russia largely depend on whether these students have the opportunity to take a preliminary year-long Russian language course at the preparatory division. If the students receive education in the English language, the Russian language program is reduced to an optional course, not sufficient to ensure understanding of Russian culture and rules of non-verbal communication in a Russian-speaking environment. However, every foreign student must undergo practical training in Russian medical institutions. In this case the Russian language teacher faces an almost insurmountable task of equipping students with the skills of communicating with Russian patients and colleagues and with sufficient cultural and psychological awareness for adequate verbal and non-verbal behavior in a hospital environment. The successful implementation of these tasks can be facilitated by developing and using a special vocabulary-phrase book at the lessons of the Russian language. This manual will allow students to get acquainted with the rules of behavior in the hospital in advance, master the lexical minimum necessary for practice and introduce a number of phrases that are relevant in everyday communication of medical staff with patients. The article reveals and explains the structure of the manual, identifies its objectives and target audience.
16
Литвинова, О. Н., А. Г. Шульгай, and Г. С. Сатурська. "Питання захисту медичних працівників у стратегії професійного медсестринського та медичного самоврядування в системі охорони здоровʼя України." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12475.
Full textAbstract:
Резюме. Заходи щодо реформування систем охорони здоров’я, які активно відбуваються останнім часом в Україні, а також зміни функціонування системи надання медичної допомоги в усьому світі у зв’язку з пандемію COVID-19, внесли значні корективи в роботу медичних працівників, особливо середнього медичного персоналу та лікарів, на яких припадає велике навантаження у роботі з пацієнтами первинного рівня надання медичної допомоги, а також цілодобового спостереження та догляду за хворими вторинного та третинного рівнів медичної допомоги. Для вирішення цієї проблеми ефективними є такі напрямки для покращення якості роботи медсестер і лікарів, як підтримка нових дипломованих медичних спеціалістів – лікарів і медсестер із різним рівнем освіти, створення для них можливостей для продовження освіти та набуття досвіду в певних галузях медицини та медсестринства, сприяння позитивним колегіальним відносинам, програми зниження стресу та збільшення фінансової компенсації. В Україні цим питанням до сьогодні приділялося недостатньо уваги, що потребує пошуку шляхів їх розв’язання із залученням досвіду передових країн світу. Мета дослідження – проаналізувати питання захисту інтересів медсестер та лікарів у системі охорони здоровʼя України для можливостей вирішення цих проблем на засадах професійного самоврядування. Матеріали і методи. Використовуючи методи системного аналізу, показано частку питань, що стосуються захисту інтересів медсестер та лікарів у самоврядних професійних організаціях в Україні. Результати. Показано проблемні питання захисту інтересів медсестер та лікарів у закладах охорони здоровʼя в Україні та шляхи їх вирішення через систему медичного самоврядування в ряді європейських країн. Розглянуто позитивні та проблемні сторони медичного самоврядування у питаннях відстоювання інтересів медсестер та лікарів. В Україні прообразом самоврядних організацій є громадські організації, такі, як Лікарське товариство, Асоціації медсестер та лікарів тощо. На жаль, питання інтересів медсестер та лікарів у них відображено доволі слабко. Більше уваги вони приділяють можливостям участі у вирішенні державних питань охорони здоровʼя, але лише з правом дорадчого голосу. Акцентовано на проблемних питаннях постійного навчання медсестер та лікарів. Саме органи медичного самоврядування можуть пропонувати та реалізовувати проекти та схеми підвищення кваліфікації, застосовуючи різноманітні мотиваційні чинники для удосконалення кваліфікації медперсоналу. Висновки. Аналіз ситуації захисту медичних працівників та їх безпеки в системі охорони здоровʼя України дозволив виявити певні проблеми, що здебільшого полягають у недостатніх правових та фінансових гарантіях для медичних працівників, а також організаційних прогалинах, зокрема відсутності чіткої стратегії професійного медсестринського та медичного самоврядування. Причинами такої складної ситуації є нестача фінансування та управлінські проблеми. Щодо перспектив вирішення цього блоку питань, то найраціональніше вказані проблеми можуть бути вирішені органами медичного самоврядування при належному юридичному забезпеченні, чому сприятиме прийняття Закону про самоврядування медичних професій в Україні.
17
ПЕТРАШИК, Ю. М. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МЕДИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ ТА МЕДПЕРСОНАЛОМ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 26, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2015.1.4692.
Full textAbstract:
<p class="BodyText1"><strong>Мета:</strong> виявити особливості забезпеченості системи охорони здоров’я медперсоналом, медичними закладами та устаткуванням, вивчити сучасний стан та тенденції в охороні здоров’я у світі та в Україні.</p><p class="BodyText1"><strong>Матеріали і методи.</strong> У дослідженні використано статистичні дані ВООЗ щодо стану охорони здоров’я у країнах світу та показники ресурсів охорони здоров'я в Україні; застосовувалися методи статистичного аналізу, синтезу та дедукції для виявлення забезпеченості медперсоналом, медичними закладами та устаткуванням.</p><p class="BodyText1"><strong>Результати.</strong> Встановлено, що у сфері охорони здоров’я в Україні і світі спостерігаються наступні тенденції: зменшення загальної кількості лікарняних ліжок при зростанні інтенсивності їх роботи; збільшення кількості спеціалізованих відділень; зростання ваги невідкладної медичної допомоги.</p><p class="BodyText1"><strong>Висновки</strong>. Проведений аналіз дозволяє робити прогноз щодо необхідності тих чи інших видів медичних послуг та відповідних змін в організації охорони здоров’я.</p><p class="BodyText1">КЛЮЧОВІ СЛОВА: <strong>охорона здоров’я, медичний заклад, медперсонал</strong>.</p>
18
Керецман, А. О., І. М. Рогач, and О. В. Фегер. "Особливості та тенденції кадрового забезпечення середнім медперсоналом в Закарпатській області." Україна. Здоров’я нації, no. 4 (December 6, 2019). http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193553.
Full text
19
Лебедева, Наталья. "Институциональные режимы психиатрической помощи после оптимизации." Медицинская антропология и биоэтика, no. 2019 - №1 (17) (June 1, 2019). http://dx.doi.org/10.33876/2224-9680/2019-1-17/02.
Full textAbstract:
В статье на примере Московского региона описаны основные характеристики, сходства и различия институциональных режимов психонервологических диспансеров (ПНД). Рассмотрены вопросы о соотношении формальных и неформальных правил, профессиональных и институциональных норм, а также взаимосвязи между характером отношений (властные / коллегиальные) внутри организации и опосредованностью взаимодействия за ее пределами. Исследование локальных порядков ПНД проведено на материалах глубинных интервью с медперсоналом высшего и среднего звена. Представленный анализ институциональных режимов учитывает различие как между учреждениями Москвы и Московской области, так и между ПНД Москвы при нескольких психиатрических больницах.
20
Dzubanovskyi, І. Ya, L. Ye Viytovych, and O. V. Tryhubchak. "Фармакоекономічна оцінка альтернативних методів лікування виразкової хвороби шлунка." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 22, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2015.3.5016.
Full textAbstract:
<p>У роботі проведено порівняльну оцінку резекційних та органозберігаючих операційних втручань, а також консервативного лікування виразкової хвороби шлунка фармакоекономічним методом “витрати–корисність”. Загострено увагу на наявності даної патології в більшості осіб працездатного віку від 20 до 59 років у 49 % випадків, що вказує на соціальне значення даної проблеми. Дані результати анкетного опитування хворих на виразкову хворобу шлунка, спрямованого на оцінку якості життя пацієнтів, пов’язаної зі станом здоров’я. Розраховано витрати на кожен із методів лікування. Враховано кількість медперсоналу, задіяного в операції залежно від виду операції, оплату його праці, витратні матеріали при виконанні операцій, середні витрати на перев’язки у післяопераційному періоді, середню вартість післяопераційного медикаментозного забезпечення, витрати на лікарські препарати, які входять до схеми послідовної терапії виразкової хвороби. Враховано частоту загострень виразкової хвороби шлунка та можливість виникнення післяопераційних ускладнень. Виражено корисність у кількісному значенні показника QALY, враховуючи тривалість подовженого життя хворих після досліджуваних методів лікування та якість їхнього життя. Обґрунтовано переваги органощадних операційних втручань з фармакоекономічної точки зору.</p>
21
Kastnerová, M., L. S. Babinets, I. O. Borovyk, N. Ye Botsyuk, and B. O. Migenko. "СИНДРОМ ВИГОРАННЯ – ВАЖЛИВА ПРОБЛЕМА ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР (ДОСВІД ПІВДЕННОЇ ЧЕХІЇ)." Медична освіта, no. 1 (June 12, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.1.8825.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінити особливості виникнення і проявів синдрому вигорання (СВ), а також необхідність та можливості профілактики СВ. Дослідження проводили за допомогою стандартних і нестандартних опитувальників шляхом анонімного опитування медперсоналу. У ньому взяли участь медичні сестри, які працюють у лікарнях Південної Чехії (Богемії).Основна частина. За результатами загальних отриманих параметрів згідно з опитувальником Maslach Burnout Inventory ми виявили, що в 46,7 % медсестер наявний високий ступінь СВ. В області емоційного виснаження в 290 респондентів (29 %) констатовано його низький ступінь, в 310 опитаних (31 %) – помірний ступінь, а в 400 медичних сестер, що становить 40 %, – високий ступінь емоційного виснаження. За показниками деперсоналізації в 340 респондентів (34 %) виявлено низький ступінь знеособлення, в 310 (31 %) – помірний, а в 350 (35 %) – високий ступінь деперсоналізації. За показником особистої задоволеності нами зафіксовано високий ступінь редукції професійних досягнень у 650 опитаних (65 %), помірний – у 190 (19 %) і низький – у 160 (16 %). Аналіз даних, що стосувались можливостей попередження СВ, виявив, що 79 % опитаних потребують професійної допомоги у вирішенні проблеми СВ і зазначили важливість проведення профілактичних заходів для превенції СВ, 13 % не вважають СВ проблемою, а 8 % взагалі не обізнані із СВ.Висновки. Синдром вигорання у медсестер лікарень Південної Чехії (Богемії) є актуальною проблемою, наявний у 46,7 % опитаних. Встановлено, що високі ступені вигорання мають середні медичні працівники як відділень невідкладної допомоги, так і стандартних загальнотерапевтичних відділень. 79 % опитаних зазначили важливість проведення профілактичних заходів для попередження розвитку СВ, а також необхідності в консультуванні психологами для вироблення навичок самодопомоги в боротьбі зі стресом.