Journal articles: 'Медичні експерименти'

1

Pedorenko, Natalia. "Експериментальна перевірка ефективності формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер." Педагогічний дискурс, no. 26 (April 26, 2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.10.

Full text

Abstract:

У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості культурологічної компетентності в цілому. Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі у медичних коледжах України. Ключові слова: майбутня медична сестра, культурологічна компетентність, професійні якості, експеримент, педагогічні умови, роль навчання, медичний коледж.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Tarasenko, N. I., and S. V. Yurkul. "ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ НА ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ»." Медсестринство, no. 3 (January 12, 2021): 40–43. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.3.11684.

Full text

Abstract:

Зі статистичних даних відомо, що кількість студентів, які входять за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, протягом останніх років значно зросла. Тому нами у вигляді експерименту застосовано програми з використанням нетрадиційних оздоровчих методик дихальної гімнастики за А. Н. Стрельниковою і звукової гімнастики для оздоровлення студентів зі захворюваннями органів дихання. У результаті дослідження спостерігали чітко виражену тенденцію до збільшення показників функціонального стану кардіореспіраторної системи, підвищення резистентності, працездатності організму та інтересу студентів до занять фізичною культурою в спеціальній медичній групі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Запорожченко, А. "Особливості розвитку охорони здоров’я в Україні 1950-2000 рр." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.930.

Full text

Abstract:

У статті робиться спроба показати особливості розвитку охорони здоров’я в Україні у другій половині ХХ ст. Історичний аналіз зазначеного спрямування розпочинається з післявоєнного періоду. Відбудова та відновлення медико-санітарної мережі в республіці були визначені п’ятирічним планом. Виконанню поставлених завдань повинна була сприяти реформа медичної мережі. Важливим організаційним заходом стало об’єднання лікарень і поліклінік в єдині медичні заклади. Починаючи з 60-х рр. в Україні розгорнулося будівництво великих лікарень для забезпечення потреби населення у всіх видах висококваліфікованої медичної допомоги. Основним правовим документом були Основи законодавства про охорону здоров’я 1969 р. У вирішенні завдань охорони здоров’я вагоме місце належало розробленій в країні концепції організації первинної медичної допомоги. З середини 70-х рр. почалося зниження темпів розвитку охорони здоров’я, фінансування якої проводилося за залишковим принципом. У 80-х рр. система охорони здоров’я все помітніше відчувала труднощі, пов’язані з недостатнім фінансуванням і екстенсивним механізмом розвитку. Потрібні були серйозні зміни в системі фінансування, впровадження нових економічних методів управління охороною здоров’я. Спроби проведення окремих економічних експериментів у сфері охорони здоров’я не дали очікуваних результатів. Вдалішими були спроби налагодження диспансеризації за окремими захворюваннями. В незалежній Україні з 1991 р. розпочався період формування нормативно-правових засад охорони здоров’я у нових соціально-економічних умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Прохоренко, О. О., and Г. Ю. Цимбалюк. "ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В ПІЗНІЙ ПЕРІОД КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОГО ГЕПАТИТУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ АРМАДІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 15–21. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12728.

Full text

Abstract:

Вступ. Травматизм належить до актуальних медичних і соціальних проблем сьогодення. Останнім часом значно збільшилась вірогідність отримання травм на тлі супутніх дифузних захворювань печінки, частота яких постійно зростає. Одним з об’єктів системної відповіді організму на травму є печінка, в якій унаслідок травматичної хвороби суттєво посилюються процеси ліпідної пероксидації. Мета дослідження – з’ясувати динаміку активності процесів ліпідної пероксидації в печінці в пізній період краніоскелетної травми за умов хронічного гепатиту та оцінити ефективність корекції армадіном. Методи дослідження. Експерименти виконано на 136 нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г. У 1-й дослідній групі наносили краніоскелетну травму, в 2-й – аналогічну травму наносили після моделювання хронічного гепатиту (C. P. Siegers та ін., 1982), у 3-й – моделювали хронічний гепатит, наносили травму і з метою корекції щоденно внутрішньочеревно вводили армадін у дозі 20 мг/кг, починаючи з 15-ї доби після травматичного періоду. Тварин виводили з експерименту через 14, 21, 28 і 35 діб після нанесення травми. Контрольними стали групи інтактних тварин та щурів із хронічним гепатитом. У печінці піддослідних тварин визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів). Результати й обговорення. Моделювання краніоскелетної травми супроводжувалось активацією в печінці процесів ліпідної пероксидації. Вміст у печінці ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів протягом усього терміну експерименту був істотно більшим, ніж у контрольних групах. За умов нанесення краніоскелетної травми на тлі супутнього хронічного гепатиту вміст ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів суттєво перевищував такий у групі травмованих тварин без цього захворювання. Застосування армадіну сприяло зменшенню інтенсивності ліпідної пероксидації в печінці при нанесенні краніоскелетної травми на тлі хронічного гепатиту. Порівняно з тваринами без корекції результат виявився статистично вірогідним через 21 і 35 діб. Висновки. Моделювання краніоскелетної травми на тлі хронічного гепатиту в період пізніх проявів травматичної хвороби зумовлює тривале посилення активності процесів ліпідної пероксидації в печінці, яке до 35-ї доби експерименту не досягає рівня контролю. Застосування армадіну, порівняно з тваринами без корекції, викликає зниження вмісту в печінці ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів, починаючи з 21-ї доби експерименту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ватаманюк, С. В., Т. О. Хабінець, В. І. Довгаль, Г. В. Кедрич, and С. М. Сиротюк. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧОЛОВІКІВ 26–35 РОКІВ ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ ПОСТАВИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ОЗДОРОВЧИМ ФІТНЕСОМ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 18, 2022): 29–36. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.4.

Full text

Abstract:

Зрілий вік чоловіків вимагає особливої уваги фахівців сфери фізичної культури і спорту, оскільки саме в цьому віковому періоді збереження здоров'я населення набуває особливої соціально-економічної цінності. Зовнішність – це найперша і очевидна ознака, що індивідуалізує людину. Людина як творіння культури і її співучасник через діяльність і узагальнення визначає результат, в тoму числі й в образі свoгo тіла. Аналіз літературних даних свідчить про недостатню кількість досліджень, які б висвітлювали підходи, щодо підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків 26–35 років у процесі занять оздоровчим фітнесом. У процесі експерименту було залучено 40 чоловіків 26–35 років. За даними медичних карт чоловіків, у яких були виявлені порушення постави, лікарем-ортопедом був підтверджений діагноз. Методи дослідження: антропометрія, педагогічний експеримент, педагогічне тестування. Отримані результати оброблялися методами математичної статистики. За результатами дослідження встановлено з віком негативну динаміку збільшення кількості порушень постави у чоловіків 26–35 років. Аналіз результатів антропометрії дозволив визначити особливості фізичного розвитку чоловіків першого періоду зрілого віку. У процесі дослідження встановлено, що з віком погіршуються показники фізичної підготовленості у досліджуваного контингенту. Отримані дані стали основою розроблення технології підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків першого періоду зрілого віку у процесі занять оздоровчим фітнесом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Рудницька, Т. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР." Медсестринство, no. 2 (September 8, 2021): 21–23. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.2.12278.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати педагогічного експерименту щодо формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер в умовах медичного коледжу з використанням аналізу педагогічних ситуацій, так званого кейс-методу. Проведені дослідження показали рівень і критерії сформованості професійних компетенцій майбутніх медичних сестер та перспективи їх розвитку за допомогою інноваційних технологій і форм роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Popadyuk, O. Y. "Загоєння різаних ран шкірних покривів під впливом нановмісних біодеградуючих ранових покриттів." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (September 10, 2019): 48–52. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10417.

Full text

Abstract:

Мета роботи: дослідити вплив нановмісних біодеградуючих ранових покриттів на загоєння неускладнених різаних ран шкірних покривів в експерименті in vivo. Матеріали і методи. Дослідження проводили із застосуванням біодеградуючої полімерної плівки насиченої нанооксидом цинку та розчином гідратованого фулерену С60 та ранового покриття Curasorb Zn на 53 морських свинках у клініко-біологічній базі “Віварій” ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” з дотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин. Термін спостереження – 3, 7, 4 та 21 доби. Виконували планіметричні, патоморфологічні та мікробіологічні дослідження. Результати досліджень та їх обговорення. Морфологічно на третю добу у всіх дослідних групах спостерігали масивні ділянками некрозу, крововиливи та набряк субепітеліальних м’яких тканин. Площа ранової поверхні у тварин ІІ групи зменшилась на 17,8 %, що є кращим результатом порівняно з І групою, а у тварин ІІІ групи площа рани до 3-ї доби зменшилась на 25,8 %. Утворення грануляційної тканини на 7-му добу в ІІІ групі тварин відбувалося активніше, ніж у тварин ІІ групи, що проявлялося більшою кількістю новоутворених капілярів та менш вираженою запальною інфільтрацією зони оперативного втручання. На 14-ту добу експерименту в І дослідній групі площа ран становила (148,9±8,5) мм2, що вказувало на зменшення площі на 70,4 %. У ІІ групі на 14-ту добу площа ран зменшилась на 90,4 %, а у ІІІ групі була повна епітелізація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Маслова, О. "Впровадження концепції здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.31-37.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити основні складові та схематичний зміст технологій здоров’яформування в процесі адаптивного фізичного виховання школярів з порушеннями слуху. Матеріали і методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічні методи (анкетування); метод викопіювання (огляд та вибір матеріалів з медичних карт); педагогічні методи (педагогічне тестування, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.Результати. Вивчення педагогічних основ щодо створення умов для забезпечення фізичного,психічного і соціального благополуччя дітей з вадами слуху дозволило представити основні положення здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху. Методичну основу даної концепції у межах представленої наукової теми склали розроблені й практично апробовані в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху інноваційні засоби здоров’яформування: технологіякорекції показників фізичного стану школярів з вадами слуху засобами туристського багатоборства; технології підвищення рівня фізичної підготовленості дітей старшого шкільного віку з вадами слуху з використанням елементів спортивно-орієнтованого фізичного виховання; технологія корекції стану здоров’я і зниження ризику виникнення екообумовленої патології у дітей з вадами слуху у процесі фізичного виховання.Висновки. У ході проведеного дослідження визначено положення, які повністю співпадають з теоретичними і практичними результатами наукових пошуків провідних фахівців у галузі спеціальної педагогіки, зокрема адаптивного фізичного виховання. Впровадження освітніх технологій здоров’яформування в процес адаптивного фізичного виховання повинно пов’язувати медичні (медико-гігієнічні, корекційні, лікувально-оздоровчі), соціально-педагогічні (фізкультурно-оздоровчі, спортивно-орієнтовані) та екологічні аспекти забезпечення якості життя дітей і молоді з вродженими або набутими вадами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Senyuta, Iryna. "Civil-Legal Relations in the Sphere of Carrying out Medical Experiments." Medicne pravo 2018, no. 1 (April 24, 2018): 42–53. http://dx.doi.org/10.25040/medicallaw2018.01.042.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Остапенко, Е. М. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 215–23. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-33.

Full text

Abstract:

У статті викладено послідовність проведення педагогічного експерименту й аналіз його результатів щодо перевірки ефективності формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. Констатувальний етап експерименту включав: збирання даних, потрібних для проведення дослідження; розроблення критеріїв, показників і рівнів сформованості інформаційної культури. Для досягнення цього зі студентами Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова проводилися бесіди та тестування. Під час цього етапу педагогічного експерименту були вибрані основні педагогічні засоби і методи, що використовуються в практиці для формування інформаційної культури майбутнього лікаря, було застосовано цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, опитування, бесіди. Питання носили переважно проєктний характер, студенти моделювали ситуацію, уявляли свою поведінку і власні дії. Дослідження, проведені під час констатувального етапу педагогічного експерименту, показали, що вихідний рівень сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря в експериментальній і контрольній групах наближено однаково низький за всіма компонентами. На формувальному етапі педагогічного експерименту здійснювалося дослідження рівня сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання за такими критеріями: інформаційним, техніко-технологічним, загальнофізичним, творчим, рефлексивним та вербальним. Аналіз результатів експерименту дає змогу констатувати, що використання у навчанні студентів медичних ЗВО запропонованих організаційно-педагогічних умов і моделі позитивно позначається на формуванні інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. В експериментальній групі спостерігалося збільшення кількості студентів із високим і середнім рівнями сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря, що підтверджує висунуту гіпотезу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Popadyuk, O. Ya, V. M. Kostiuk, and M. M. Voloshyn. "РЕЗУЛЬТАТИ ПАТОМОРФОЛОГІЧНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ БІОДЕГРАДУЮЧОЇ ПОЛІМЕРНОЇ ПЛІВКИ «БІОДЕП ДФ» НА МІЦНІСТЬ РУБЦЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ РАНИ ШЛУНКА В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 22, 2019): 154–61. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10385.

Full text

Abstract:

Міцність швів у шлунково-кишковій хірургії є складною та невирішеною проблемою, що може бути причиною прогресування захворювання й навіть смерті. Для забезпечення герметичності швів застосовують різноманітні додаткові засоби: клеї, плівки, біополімерні композиції. На жаль, ці композиції недостатньо ефективні або маловивчені. Мета – дати патоморфологічну та фізичну оцінку впливу біодеградуючої полімерної плівки «Біодеп-ДФ» на міцність рубця післяопераційної рани шлунка в експерименті. Матеріал і методи. Дослідження проводили на 65 морських свинках з дотриманням усіх міжнародних вимог. На розробленому нами ранотензіометрі вивчали міцність рубців післяопераційних ран шлунка без додаткових засобів герметизації та з накладанням біодеградуючої полімерної плівки, насиченої декаметоксином та нанорозмірним гідратованим фулереном С60. Морфологічні дослідження проводили на базі кафедри патоморфології та судової медицини ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет». Результати. У групі без лікування на 1 добу відбувався розрив рубця під вагою (25,0±1,6) г, що на 7,2 г менше ніж у групі ІІІ. На 7 добу вага на розрив у групі ІІІ перевищувала вагу контрольної групи на 46,8 г. Уже на 10 добу спостерігали розрив тканин вище та нижче рубця за однакової ваги, наближеної до ваги після накладання швів. У ІІ групі на 3 добу в стінці шлунка переважали процеси некрозу, натомість у ІІІ групі спостерігали розростання грануляційної тканини на фоні запальної клітинної інфільтрації. Вже на 7 добу експерименту в тварин ІІІ групи утворювалась сполучна тканина, що свідчить про регенерацію пошкоджених тканин, а в ІІ групі на 7 добу зберігалася запальна інфільтрація слизової оболонки шлунка. Висновки. Розроблена полімерна плівка є еластичною, дозовано виділяє діючу речовину та збільшує міцність рубця рани шлунка у післяопераційному періоді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Pavlun, Tetiana, Viktoriia Коndratenko, Liudmyla Homon, Ihor Zaitsev, Volodymyr Liubimov, and Henadii Chekolba. "Оптимізація занять із фізичного виховання дистанційно в спеціальних медичних групах закладів вищої освіти." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(53) (April 1, 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-26-32.

Full text

Abstract:

У статті розкрито важливе завдання фізичного виховання в закладах вищої освіти для студентів, які займатися в спеціальних медичних групах, що набуває все більш вагомого значення в умовах карантинних обмежень у зв‟язку з пандемією коронавірусу, коли організація занять із фізичного виховання проводиться дистанційно. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості організації занять із фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп закладів вищої освіти в умовах роботи на відстані. Вихідним матеріалом для дослідження стали контрольні дані організації навчального процесу на відстані кафедрою фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро), що проводилася в 11 спеціальних медичних групах на п'яти факультетах протягом двох семестрів 2020 року. Методи дослідження – метод тестування студентів для оцінки стартового рівня фізичної підготовленості; метод контролю за функціональним станом серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження фізичного самовиховання студентів спеціальних медичних груп дистанційно. Результати досліджень. Виявлено особливості методики викладання дисципліни «фізичне виховання» в умовах дистанційного навчання закладів вищої освіти, розроблено методологію й процедуру педагогічного контролю за станом здоров‟я студентів під час самостійних занять фізичним вихованням. Висновки. Проведені дослідження дають підставу рекомендувати організацію занять із фізичного виховання на відстані зі студентами спеціальних медичних груп у поєднанні з уведенням додаткових контрольних заходів із боку викладача-модератора та організацією самоконтролю студентів за станом свого здоров‟я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Duda, K. M. "Зміни цитокінового профілю у сироватці крові щурів за умов пародонтиту." Clinical Dentistry, no. 4 (February 17, 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10884.

Full text

Abstract:

Захворювання тканин пародонта займають одне з перших місць за частотою і поширенням серед стоматологічних захворювань, а також є складною проблемою, яка набуває масштабного характеру. Високий рівень захворюваності на пародонтит, тяжкість перебігу деяких форм його патології, втрата зубів і як результат значні зміни в зубощелепній системі, зменшення працездатності, зниження якості життя населення – все це дозволяє вважати це захворювання не тільки серйозною медичною, а й важливою соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити зміни цитокінового профілю при ліпополісахаридному запаленні тканин пародонта в експерименті. Матеріали і методи. В експеримент включили 62 щури, яких поділили на дві групи: перша – контрольні тварини; друга – щури з моделлю пародонтиту. Для моделювання гострого пародонтиту в експериментальних тварин ми використали ліпополісарид, тваринам цієї групи протягом 2-х тижнів через добу вводили в тканини ясен по 40 мікролітрів (1мг/мл) ліпополісахариду (ЛПС) і внутрішньошлунково 1 % розчин крохмалю. Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу на 22-гу добу від початку досліду. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного обстеження показали, що ФНП-α підвищився в сироватці крові тварин у 8,7 раза порівняно з контрольною групою. Разом з тим, показник ІЛ-1β зріс в 4,2 раза порівняно з контрольною групою (p<0,05). Результати рівня протизапальних цитокінів при ліпополісахаридному пародонтиті достовірно знижували. Дані наших досліджень показали, що рівень ІЛ-4 у сироватці крові експериментальних тварин знизився в 1,6 раза (p<0,05) відносно контрольної групи. Також ми спостерігали зменшення його у сироватці крові щурів (1,5 раза порівняно з контрольною групою) ІЛ-10. Висновки. Результати проведених досліджень продемонстрували, що розвиток пародонтиту супроводжується суттєвими змінами стану імунних механізмів захисту ротової порожнини. При генералізованому ліпополісахаридному пародонтиті в сироватці крові експериментальних тварин виникає дисбаланс між продукцією прозапальних і протизапальних цитокінів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Гриб, І., В. Мироненко, and В. Мотроненко. "БІОЕТИКА В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 76–86. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231333.

Full text

Abstract:

Біоетика – не лише новий напрямок в науці, але й інша сфера філософського пізнання життя та його збереження на Землі. В роботі розглянуто проблеми етико-правового регулювання сучасних біомедичних досліджень, де одним із методів вивчення та опису об’єктів навколишнього середовища є експеримент. Він є ключовим інструментом практики, без якої неможлива теорія. Враховуючи темпи розвитку сучасної науки та загалом світу, актуальною є тема вивчення принципів регулювання біомедичних досліджень та їх удосконалення. У статті також висвітлено основні принципи використання людей та тварин у біомедичних дослідженнях. Пояснено чому так важливо посилити гуманізацію цього процесу. Висновки: дуже важливо запобігати жорстокому поводженню з будь-якими біологічними об’єктами в контексті вирішення біоетичних та правових проблем, пов’язаних із реалізацією принципу гуманізму та захистом прав живих організмів. Сучасна наука та практика доклінічних та клінічних випробувань повинні бути залучені до цієї проблеми з метою вдосконалення та універсалізації процесу медико-біологічних досліджень in vitro. Мета статті – вивчити основні міжнародно-правові принципи використання організмів у біомедичних експериментах, а також визначити основні проблеми з цього питання та окреслити шляхи їх вирішення. Оглянути сучасний стан етико-правового регулювання, принципів та правил проведення експериментальних медико-біологічних досліджень. На сьогоднішній день міжнародне співтовариство прийняло достатньо правових актів, що регулюють належне проведення біомедичних доклічнічних та клінічних досліджень з біологічними об’єктами, в тому числі спеціально вирощених для таких досліджень організмів (в лабораторії). Останнім часом як у національному законодавстві європейських країн, так і в міжнародному законодавстві спостерігаються тенденції посилення їх захисту у галузі біомедичних досліджень. В статті приведено приклади знущання, і як наслідок прямого порушення основних принципів біоетики – поваги до автономності та гідності людини, Доведено, що основна задача біоетики – збереження життя та здоров’я кожного організму. Обов’язковим є як на міжнародному, так і на національному рівнях прийняття програм розвитку та підтримки наукового вивчення впровадження біосистем in vitro у практику досліджень. На національному рівні необхідно криміналізувати порушення міжнародних стандартів проведення біомедичних досліджень з використанням організмів, посилити інші види відповідальності та створити спеціальну систему державних органів, відповідальних за політику їх використання у біомедичних цілях та здійснення контролю в цій області. Ключові слова: біоетика, медична етика, мораль, регулювання, біомедичні дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Board, Editorial. "До 80-річчя професора Т. А. Грошового." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 17, 2022): 82–86. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12749.

Full text

Abstract:

26 листопада 2021 року святкує своє 80-річчя доктор фармацевтичних наук, професор Тарас Андрійович Грошовий. Грошовий Тарас Андрійович – доктор фармацевтичних наук, професор, видатний український вчений у галузі фармації, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, засновник наукової школи застосування математичного планування експерименту при фармацевтичних дослідженнях в Україні – підготував 3 докторів і 27 кандидатів фармацевтичних наук, співрозробник 5 лікарських засобів, автор і співавтор понад 600 наукових праць, 3 монографій, 3 посібників, 29 патентів на винаходи і корисні моделі, у різний час – член спеціалізованих вчених рад на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора фармацевтичних наук при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Запорізькому державному медичному університеті, Національному фармацевтичному університеті, Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Державному науковому центрі лікарських засобів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Sichkoriz, O. Ye, T. H. Gutor, O. R. Kovalska, and K. P. Rymarenko. "ВПРОВАДЖЕННЯ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ З ІНТЕГРОВАНОГО ВЕДЕННЯ ВИПАДКІВ ГІПЕРТЕНЗІЇ ТА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (November 18, 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10601.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати можливості організації навчання фахівців первинної медичної допомоги Волинської області з питань профілактики неінфекційних захворювань та інтегрованого ведення пацієнтів із гіпертензією та цукровим діабетом. Матеріали і методи. У роботі використано комплекс специфічних методів досліджень соціальної медицини, а також наукової педагогіки: системного підходу та системного аналізу, медико-статистичний, моделювання, організаційного експерименту, контент-аналізу, інструментальний, емпіричний, навчально-дидактичний та наукового пізнання. Результати. Дводенний навчальний курс «Інтегроване ведення випадків гіпертензії та діабету» розроблено національною групою експертів за технічної підтримки ВООЗ і запропоновано для подальшої імплементації в Україні. Цей курс є оптимальним для підготовки фахівців первинної медичної допомоги. Методики тренінгу включають інтерактивні лекції, практичні заняття, розгляд клінічних випадків та відпрацювання практичних навичок. Обов’язковим є оцінювання занять, тренерів, тренінгу в цілому. До навчально-методичних матеріалів входять мультимедійні презентації лекцій, роздаткові матеріали для кожного учасника тренінгу. Водночас заплановано запровадити розроблені дистанційні курси з питань неінфекційних захворювань, за успішне проходження яких сімейні лікарі зможуть отримувати бали безперервного професійного розвитку. Висновки. Для забезпечення існування висококваліфікованої та якісної медичної допомоги необхідна наявність достатньої кількості професіоналів, навчених її надавати. Ключову роль у системі профілактики неінфекційних захворювань (зокрема гіпертензії та цукрового діабету) відіграють працівники, які працюють на первинній ланці медичної допомоги. Якщо вони пройдуть якісну підготовку з вищезазначених питань, існує реальна можливість того, що це матиме позитивний вплив на результати їхньої роботи з профілактики неінфекційних захворювань у пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Амінов, Р. Ф., О. К. Фролов, and А. С. Амінова. "Вплив гірудотерапії на репродуктивну функцію лабораторних щурів." Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, no. 1 (August 2, 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-04.

Full text

Abstract:

Згідно з останніми даними щодо ветеринарії та сільського господарства одним із важливих чинників зменшення поголів’я у тваринництві є порушення фертильності тварин. Тому актуальним завданням постає пошук різних методів, які сприятимуть зменшенню безпліддя. Особливу увагу привертають природні фактори, до яких належить і гірудотерапія – використання медичних п’явок, біологічно активні речовини яких мають широкий спектр терапевтичних ефектів. Тому метою нашої роботи стало дослідження впливу медичної п’явки на репродуктивну функцію самців щурів, які є загальноприйнятою моделлю в біологічних і доклінічних експериментах. Роботу виконано на 40 нелінійних білих самцях та 40 самицях щурів вагою 250–270 г і віком 6,5–7 місяців та їх новонародженому приплоді. Дослідження проводили на тваринах, які пройшли карантинний режим і не мали зовнішніх проявів захворювання. Для проведення дослідження на самцях було сформовано дві групи тварин – контрольну й експериментальну. Дослідним самцям після їх фіксації робили приставки на куприкову зону медичної п’явки Hirudo verbana із середньою вагою 1,1±0,2 г один раз на тиждень (двічі перед спарюванням і двічі після спарювання з інтактними самицями). Фіксуючі маніпуляції робили також із контрольними самцями, проте без приставок п’явок, після чого їх спарювали з інтактними самицями. Дослід із самцями тривав протягом 1 місяця, із самицями – до народження в них приплоду. У самців досліджували вагу тіла, лімфоїдних органів та надсім’яників, враховували загальну кількість сперматозоїдів і їх фертильність. В інтактних самиць визначали загальну кількість приплоду та їх вагу. Згідно з експериментальними даними в дослідних самців за гірудологічного впливу відбувається збільшення ваги тіла (на 16,8%) та лімфоїдних органів (тимус – на 23,0%, селезінка – на 11,5%) порівняно з контрольною групою тварин (р<0,05). Наші експериментальні дані доводять, що гірудологічний вплив також сприяв позитивній стимуляції показників репродуктивної функції самців: збільшувалася вага надсім’яників, кількість сперматозоїдів в еякуляті з паралельним зниженням морфологічно дефектних гамет серед них порівняно з інтактними тваринами. Стимуляція репродуктивних ознак у дослідної групи самців сприяла підвищенню фертильності в інтактних до гірудологічного впливу самиць, які народжували більший за кількістю й вагою приплід із майже нульовою їх смертністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Процайло, О. М., М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, and О. Б. Ясіновський. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ХІРУРГІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА КАФЕДРІ ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ ТА КЛІНІЧНОЇ АНАТОМІЇ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 47–50. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12690.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено вплив маркування хірургічного інструментарію різними кольорами для засвоєння розділу навчального матеріалу, присвяченого хірургічним інструментам. Для зʼясування впливу маркування хірургічного інструментарію різними кольорами проведено педагогічний експеримент, де досліджували ефективність вказаного методу щодо засвоєння розділу навчального матеріалу клінічної анатомії та оперативної хірургії, де представлені хірургічні інструменти. В результаті проведеного дослідження встановлено, що кольорове маркування інструментів для розʼєднання тканин, зупинки кровотечі, допоміжного інструментарію та інструментів для зʼєднання тканин дозволяє найоптимальніше опанувати їх назви, призначення, позиції утримування та правила користування ними. Подальше дослідження впливу маркування хірургічного інструментарію різними кольорами на його засвоєння та опанування дозволить покращити подачу і викладення навчального матеріалу для студентів медичних факультетів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Ilkiv, O. P., N. I. Herasymiuk, and N. V. Flekey. "Кількісна характеристика структурних змін в яєчках щурів в умовах постструмектомічного гіпотиреозу." Likarska sprava, no. 3-4 (June 27, 2018): 152–56. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.3-4.2018(25).

Full text

Abstract:

Проблема чоловічого безпліддя була і залишається актуальним питанням сучасної медичної науки. Однією із причин виникнення безпліддя є, безумовно, гормональні дисбаланси, які закономірно виникають, зокрема, після струмектомії. Разом з тим, морфогенетичні механізми порушення сперматогенної функції за умов гіпотиреозу вивчені недостатньо. Тому важливим є дослідження динаміки структурних змін у яєчках щурів за умов постструмектомічного гіпотиреозу та їх об’єктивна кількісна характеристика, що дозволить глибше розкрити патогенез чоловічого безпліддя і тим самим покращити діагностику та медикаментозну корекцію. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях, яким під кетаміновим знечуленням проводили струмектомію. Застосування органометрії, дослідження гістологічних зрізів яєчок з їх морфометричною характеристикою і статистичною обробкою цифрового матеріалу дозволило встановити, що у статевих залозах щурів-самців після струмектомії виникають значні дистрофічні зміни в стромі і паренхімі органу, які розвиваються на тлі органних гемодинамічних зрушень, що проявляються застійним венозним повнокров’ям і рефлекторним зниженням пропускної здатності дрібних артерій та артеріол і які можуть складати основу безпліддя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Hrytsyk, R. A., I. V. Kireev, O. A. Struk, and A. O. Klymenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ ПОЛИНУ ГІРКОГО ТА ПОЛИНУ ЗВИЧАЙНОГО ЗА УМОВИ ПАТОЛОГІЇ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 25, 2020): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11365.

Full text

Abstract:

Вступ. До рослин, що мають багатовіковий досвід використання в медицині, належать види роду Полин, які застосовують як апетитні, глистогінні, бактерицидні, жовчогінні та протизапальні засоби. Їх дія зумовлена наявністю різних груп біологічно активних сполук. Мета дослідження – вивчити протизапальну активність екстрактів полину гіркого і полину звичайного на моделях карагенінового та формалінового набряків. Методи дослідження. Для визначення протизапальної активності екстрактів трави полину гіркого і полину звичайного за умови патології різного генезу використовували дві методики на моделях асептичного запалення (карагеніновий та формаліновий набряки), які рекомендував Державний експертний центр МОЗ України для доклінічних досліджень і встановлення антиексудативної активності. Дослідження та аналіз отриманих експериментальних даних проводили в порівнянні з препаратом із групи нестероїдних протизапальних засобів – натрію диклофенаком та кверцетином. Результати й обговорення. Порівняльне вивчення протизапальної активності екстрактів полину гіркого і полину звичайного при карагеніновому набряку, який характеризувався циклооксигеназним шляхом запалення, показало, що вони проявляли антиексудативну дію протягом усього експерименту. Найбільше пригнічення набряку спостерігали на 5 год з моменту введення флогогенного агента, що свідчило про вплив екстрактів полину гіркого і полину звичайного на медіатори запалення – простагландини. При формаліновому набряку антиексудативна активність екстрактів проявлялась уже на 3 год і підвищувалась до кінця експерименту, що вказувало на пригнічення активності медіаторів запалення. Висновок. Встановлено виражену протизапальну дію екстрактів полину гіркого і полину звичайного, які впливають на медіатори запалення – простагландини, їх можна використовувати як протизапальні засоби при запальних процесах підшлункової залози та жовчного міхура.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Vlasova, Sofia. "Особливості фізичної підготовленісті учнів 5 – 6 класів в контексті часних норм оцінювання." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-63-72.

Full text

Abstract:

У статті розкрито тему питання вивчення особливості підготовленості учнів 5–6 класів загальноосвітньої школи й сучасних підходів до її оцінки. Актуальність теми дослідження. Фізична підготовленість є одним із чинників, що характеризують працездатність, стан як фізичного, так і психічного здоров’я. Низький рівень фізичної підготовленості підростаючого покоління є проблемою, що притаманна більшості країн Європи, у тому числі Україні. За даними Академії медичних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень здоров’я, що певною мірою зумовлене недостатнім рівнем їхньої фізичної підготовленості. Відповідних змін у зв’язку з цим зазнає стан здоров’я. Провідні українські науковці фізичну підготовленість радять розглядати ширше, не обмежуючись лише рівнем розвитку рухових якостей та опануванням певних рухових дій. Вони наполягають на обов’язковому врахуванні морфофункціональних можливостей органів і систем організму, що дасть змогу цілісно й проекційно підходити до соматичного формування особистості. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5–6 класів ЗОШ м. Києва. Методологія дослідження. В експерименті взяли участь 194 дитини, 10–12-річного віку, із них 90 – хлопчики і 104 – дівчаток. Дослідження проводили на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва з поглибленим вивченням французької мови. Для дослідження фізичної підготовленості школярів 5–6 класів застосовано такі рухові тести, як «стрибок у довжину з місця» (швидкісно-силові якості); «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» (сила м’язів рук) дівчата; «підтягування у висі» хлопці (сила м’язів рук); «човниковий біг 4х9 м» (спритність); «біг 30 м» (швидкісні якості); «біг 1000 м» (витривалість); «нахил тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Силу м’язів кисті вимірювали за допомогою дитячого кистьового динамометра. Результати досліджень піддано математично-статистичній обробці з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів, як того вимагають подібні дослідження в галузі фізичної культури й спорту. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих результатів тестування дав підставу зробити висновки про те, що результати учнів відповідають достатньому й високому рівням компетентності згідно з навчальною програмою «Фізична культура. (5–9 клас)», а також Державною системою тестів України. Проте, на нашу думку, певні позиції Державних тестів потребують перегляду, оскільки є дещо заниженими. Ураховуючи той факт, що рівень фізичної підготовленості взаємопов’язаний із рівнем соматичного здоров’я дітей, уважаємо, що така «корекція» нормативів не буде сприяти оптимізації фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗОШ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Yushchak, M. V., A. T. Televiak, P. R. Selskyy, O. M. Herman, B. P. Selskyy, and V. A. Protsiv. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В АРТЕРІЯХ ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 18, 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11384.

Full text

Abstract:

Резюме. Артеріальні турнікети широко застосовуються як у клінічній практиці (зокрема при ангіо- та артропластиках), так і у військовій медицині при пораненнях кінцівки. Після зняття турнікета і відновлення кровопостачання кінцівки виникає мультифакторне ішемічно-реперфузійне ураження як первинно ішемізованих, так і віддалених від місця ішемії тканин. Проте морфологічні зміни в стінці магістральних артерій при гострій ішемії-реперфузії у медичній літературі висвітлено недостатньо. Мета дослідження – встановити особливості структурних змін стінок магістральних артерій задніх кінцівок щурів при гострій ішемії, спричиненій накладанням артеріального джгута. Матеріали і методи. Проведено мікроскопічне дослідження гістологічних препаратів поперечних зрізів стегнової, підколінної та гомілкової артерії 30 щурів нижче від ділянки накладання джгута за умов експериментальної гострої ішемії. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT на задні кінцівки тварин шириною 5–6 мм, на рівні пахвинної складки протягом 2 год під тіопенталовим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Під час експерименту тварин поділили на 5 груп дослідження по 6 щурів у кожній. Модель раннього постішемічного періоду була представлена групами тварин із реперфузійними змінами через 1 і 2 год та 1 добу після зняття турнікета, а модель пізнього реперфузійного періоду – групами тварин через 7 та 14 діб. Гістологічне дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Зрізи артерій забарвлювали гематоксиліном та еозином, резорцин-фуксином за Вейгартом, за ван Гізон та азаном за методом Гейденгайна, та вивчали за допомогою світлового мікроскопа. Результати. Результати досліджень показали, що у ранньому реперфузійному періоді морфологічними критеріями ремоделювання артерій стегнової, підколінної та гомілкової ділянок є гістологічні зміни усіх структурних елементів їхньої стінки, які проявляються набряком і потовщенням усіх її оболонок, значним набряком та відшаруванням ендотеліоцитів із розвитком пристінкового мікротромбозу, нерівномірною гофрованістю та розривами базальної мембрани, порушенням цілості еластичних волокон, вакуолізацією саркоплазми лейоміоцитів, лейкоцитарною інфільтрацією м’язової оболонки та перивазального простору, а також периваскулярними діапедезними крововиливами. У пізньому реперфузійному періоді вираження вищезазначених змін різко зменшується, водночас відбувається розвиток грануляційної тканини у периваскулярному просторі магістральних артерій задніх кінцівок щурів. Висновки. Результати морфологічного дослідження підтверджують ремоделювання стінок магістральних артерій задніх кінцівок щурів у результаті розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому, яке проявлялося комплексом патоморфологічних змін усіх оболонок артерій, що досягали максимуму через 1 добу після зняття турнікета, і поступово зменшувалися у пізньому реперфузійному періоді через 7 та 14 діб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Shelestova, O. "Межові психічні розлади та розлади адаптації (диференційна діагностика опис випадків)." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, no. 4 (January 8, 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.09.

Full text

Abstract:

В період глобальних світових трансформацій Четвертої Промислової революції, перед особистістю постають нові вимоги до психічного здоров’я та питання адаптації до нових умов життя, сресостійкості, саморегуляції. Стаття присвячена диференціальній діагностиці межових психічних розладів, серед яких розлади адаптації займають центральне місце. В статті висвітлюється диференційна діагностика розладів адаптації як різновиду межових станів внаслідок стресового впливу. Приділено увагу клінічній диференціальній діагностиці розладів адаптації згідно МКХ – 10, DSM–IV, DSM–V та останньому розробленому уніфікованому клінічному протоколі первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. В статті наведено опис клінічних випадків пацієнтів з розладами адаптації внаслідок впливу стресу. Причому стресові ситуації у обраних пацієнтів носять надзвичайний для кожної описаної особистості характер, можуть загрожувати життю, фізичному і психічному благополуччю. При проведенні експериментально-психологічного дослідження були використані такі опитувальники та об’єктивні, діалогічні і проективні тести як MMPI (адаптація Березіна Ф.Б.), Акцент 2/90, опитувальник Кеттела, КТЛ та МПВ Сонді, HAND-test, а також методики патопсихологічного дослідження. Окрімінтерв’ю, при дослідженні асоціативного процесу користувались методикою «Асоціативний експеримент», словесний варіант, піктограми, розуміння переносного сенсу, «Класифікація», «Виключення зайвого», «Порівняння понять». В статті показано, що ймовірність несприятливого прогнозу протікання межових розладів адаптації залежить від багатьох факторів, що впливають на здатність індивідуума адаптуватися до зміни в житті або психотравмуючої події.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Lysokon, Yu Yu. "ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОІНДУКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ДАНИМИ ДЕНСИТОМЕТРІЇ ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЕФЕКТІВ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДИНАМІЦІ ЕКСПЕРИМЕНТУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (September 29, 2020): 113–19. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11590.

Full text

Abstract:

Кісткова тканина для більшості спеціалістів, які працюють у галузі медицини, є невідомою частиною в організмі людини. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), за даними Всесвітньої організації охорони здоров᾽я, за поширеністю посідає четверте місце у світі – після серцево-судинних, онкологічних захворювань і цукрового діабету. На сьогодні використання збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним із успішних напрямків тканинної інженерії та клітинної терапії в медицині. Використання факторів росту особливо цікаве в тих випадках, коли ефективність кісткових матеріалів і остеоінтеграції досить сумнівні (наприклад, при вираженому остеопорозі або рубцевих змінах тканин). Мета – оцінити перспективність застосування остеоіндуктивих матеріалів для реконструкції дефектів кісткової тканини. Матеріал і методи. Остеопластичні властивості матеріалів досліджували на моделі кісткового дефекту стегнової кістки діафізарної зони у чотиримісячних щурів породи Вістар. Було сформовано 4 експерементальні групи: контрольна група (інтактні тварини) – 12 особин; І група – 14 тварин, для загоєння кісткового дефекту застосовували остеопластичний матеріал «mp3 OsteoBiol»; ІІ група – 13 тварин, заповнення кісткового дефекту збагаченою тромбоцитами плазмою (ЗТП); ІІІ група – 15 тварин, при аугментації кісткового дефекту застосовували композицію «mp3 OsteoBiol + ЗТП». Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми крові у хворого за допомогою венопункції забирали 30 мл крові, котру центрифугували з подвійним циклом обертів, після чого у пробірці кров поділялась на 3 частини. Шприцом відбирали середню – тягучу масу жовтуватого кольору (ЗТП). При проведенні досліджень здійснювали локальну денситометрію з метою вимірювання оптичної щільності кісткової тканини. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп᾽ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel» i «Statistica». Результати. Через 3 місяці було встановлено, що максимальне значення МЩКТ у інтактних тварин статистично не відрізнялось від аналогічного параметра у щурів ІІІ групи ((1199,25±63,70) HU і (1145,0±62,71) HU, відповідно, р, р1>0,05, р2<0,01). При цьому у тварин І і ІІ експериментальних груп максимальні значення МЩКТ були у 1,2 раза (р<0,05) та у 1,4 раза (р1<0,05) відповідно нижчі, ніж у тварин контрольної групи. Мінімальні дані МЩКТ у щурів контрольної та ІІІ експериментальної груп дорівнювали між собою ((924,19±67,00) HU і (849,26±59,22) HU, р>0,05, р1, р2<0,05 відповідно). При цьому дані цього параметра у щурів І та ІІ піддослідних груп залишались у 1,5 раза меншими, ніж у тварин контрольної групи, р<0,01, р1>0,05. Водночас аналіз середніх даних МЩКТ показав, що значення цього параметра дорівнювали між собою у тварин контрольної та ІІІ піддослідної груп, р>0,05, р1, р2<0,05. Водночас середнє значення МЩКТ у тварин І та ІІ експериментальних груп було у 1,2 раза та у 1,3 раза (р1>0,05) нижчим, ніж у тварин контрольної групи (р<0,05). Висновки. За даними клінічних ознак післяопераційного періоду та денситометричних досліджень встановлено, що запропонована нами композиція, що містила «mp3 OsteoBiol» та збагачену тромбоцитами плазму крові, сприяла пришвидшенню процесу регенерації кісткової тканини, порівняно з групами, у яких застосовували вищезгадані препарати поодинці, без запального процесу, з формуванням новоутвореної кістки, яка мала зрілий характер.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Tsyupak, Yuriш, Tatyana Tsyupak, Alexander Shvay, Leonid Gnitetsky, Andrey Kovalchuk, and Yurii Tsyupak. "Вплив занять рухливими іграми на показники фізичної та техніко-тактичної підготовленості юних футболістів у підготовчому періоді." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-149-154.

Full text

Abstract:

Актуальність. В умовах збільшення щільності гри у футбол та її швидкості важливе включення в структуру тренувального процесу комплексу рухливих ігор, які сприятимуть розвитку фізичної й техніко-тактичної підготовленості. Завдання дослідження – визначити вплив спеціально підібраних рухливих ігор на стан фізичної, спеціальної та технічної підготовленості юних футболістів 12–13 років. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 40 футболістів, які займалися в групі спортивного вдосконалення першого року навчання. Досліджувані належали до основної медичної групи, на момент обстеження вони не мали скарг на стан здоров’я та самопочуття. В експериментальній групі на кожному тренувальному занятті, відповідно до поставлених завдань, використовували рухливі ігри. Заняття в контрольній групі проводили за загальноприйнятою програмою. Результати дослідження. Установлено, що середні показники стрибка в довжину з місця в юних футболістів експериментальної групи становлять 163,8 см, у юних футболістів контрольної групи – 173,6 см (Р<0,05). Величини потрійного стрибка в довжину, – 526,2 см і 520,8 см; стрибка вверх – 41,4 і 43,2 см; бігу на 400 м – 69,34 с і 68,18 с; човникового бігу – 3х15 м – 8,12 і 8,42 с (Р> 0,05). Подібну тенденцію виявлено й за спеціально-фізичною підготовленістю футболістів. Висновки. Результати проведеного педагогічного експерименту підтверджують ефективність розробленої методики застосування спеціально підібраних рухливих ігор у навчально-тренувальному процесі юних футболістів другого року навчання, що засвідчує вірогідне покращення їхньої фізичної, спеціальної й технічної підготовленості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Pantus, A. V. "Морфологічне та мікробіологічне обґрунтування антибіотикосорбуючої здатності синтезованих біополімерних мікроволокон." Clinical Dentistry, no. 2 (September 23, 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11400.

Full text

Abstract:

Резюме. На сьогодні в медицині простежується новий напрямок, який включає поєднання волокнистих матеріалів із лікувальними засобами як система доставки ліків чи живих клітин. У зв’язку з цим у реконструктивній хірургії сформувався новий напрямок – тканинна інженерія, метою якої є відновлення біологічних функцій, тобто регенерація тканини, а не тільки заміщення її синтетичним матеріалом. Мета дослідження – вивчити морфологічну структуру та антибіотико-сорбуючу здатність тривимірних нетканинних матриксів для реконструкції дефектів кісткової тканини, які ми створили. Матеріали і методи. У дослідженні використано зразки тривимірних мікроволокнистих нетканинних матриксів для реконструкції дефектів кісткової тканини, виготовлених за розробленою нами методикою із полікапролактону. В якості контролю використовували фрагменти колагену. Результати досліджень та їх обговорення. Оцінку збереження антибіотиків у зразках матриксних матеріалів виконували на 1-й, 3-й, 5-й, 7-й, 14-й, 18-й і 21-й дні експерименту. Одержані експериментальні дані свідчать, що обидва використані препарати (і «Цефазолін», і «Лінкоміцин») у достатній кількості зберігалися як в колагеновому, так і у полікапролактоновому матриксах упродовж усього терміну спостереження. Висновки. Матриксні матеріали, які ми розробили, є засобом одноразової локальної доставки препарату в тканини у зоні ушкодження. Це особливо актуально у хірургічній стоматології, оскільки навіть суворе дотримання правил асептики не може забезпечити потрапляння поодиноких мікробних клітин із поверхні слизової оболонки ротової порожнини та слини в ділянку хірургічного втручання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Омельяненко, Г. А., О. В. Бессарабова, and С. О. Новицька. "ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 3, 2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-06.

Full text

Abstract:

Погіршення стану здоров’я дітей відбувається на тлі напруженої санітарно- епідемічної ситуації у країні, забруднення довкілля, зниження життєвого рівня багатьох сімей, неналежної медичної допомоги, нездорового індивідуального способу життя. Низький рівень здоров’я дітей великою мірою також зумовлений відсутністю свідомого ставлення до власного здоров’я, розуміння його значення для себе, свого майбутнього, для суспільства. Це й зумовлює необхідність активізації мотивації молоді до здорового способу життя. Мета – дослідження ефективності формування мотивації до здорового способу життя в учнів середнього шкільного віку засобами спортивно-оздоровчого туризму. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; анкетування, опитування, методика визначення рівня фізичної підготовленості, визначення рівня сформованості здорового способу життя школярів; методи математичної статистики ( оброблення результатів дослідження). Результати дослідження. Залучення дітей до туристської діяльності здійснювалось за програмою роботи кружка «Спортивно-оздоровчий туризм». Навчальна програма включала в себе поняття підготовки та проведення туристських походів різних видів та ступенів складності; знайомство з видами туристського спорядження як для здійснення походів, так і для участі в туристських змаганнях; основи топографії – уміння «читати» карту, складати план місцевості; гігієни туриста та правил поведінки на природі. Значна увага приділялася краєзнавчій роботі – вивченню та дослідженню природи, історії, культури та туристських можливостей рідного краю, удосконаленню фізичної підготовки та загартуванню організму, здоровому способу життя. Висновки. Під час дослідження визначено ефективність оздоровчого туризму у процесі формування здорового способу життя в учнів середнього шкільного віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Гордійчук, Б. В., С. С. Головіна, and І. М. Янченко. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-05.

Full text

Abstract:

Лікувальна фізкультура є провідним засобом консервативного ліку- вання остеохондрозу. Оздоровчий і профілактичний ефект лікувальної фізичної культури пов’язаний із підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ значно підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування. Актуальність дослідження полягає в тому, що відсоток хворих на остеохондроз серед студентів збільшується. Це захворювання все частіше вражає молодих людей, викликає у них важкі неврологічні та ортопедичні розлади, які призводять до втрати працездатності, а та в гірших випадках – до інвалідності. Задачею нашої роботи було дослідити ефективність розробленої нами методики, яка включає нормалізацію рухомості в шийному відділі хребта у студентів спеціальних медичних груп першого курсу. У статті наведена методика, яка включає виконання вправ для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, вправ для самомасажу, що покращують притік крові до головного мозку. Вправи на формування правильної постави, вправи на розтягування хребта з елементами йоги та дошки Євмінова також є елементами нашої методики. Для підвищення результативності студентам було запропоновано кінезіологічне тейпування м’язів шиї та грудного відділу хребта. Після проведеного експерименту із застосуванням нашої методики у студентів зросли показники обсягу руху в шийному відділі хребта, зменшились больові відчуття та підвищились показники загального тонусу м’язів, що свідчить про ефективність розробленої методики. Використання методики, що ґрунтувалася на виконанні комплексів вправ, індивідуально підібраних для кожного студента, показало ефективність нормалізації рухомості в шийному відділі хребта в студентів першого курсу. Застосування засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта дає значний позитивний ефект. Підводячи підсумок проведених досліджень, можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Volоtovska, N. V., and A. A. Hudyma. "ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ПРОГНОСТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 27, 2020): 24–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11357.

Full text

Abstract:

Резюме. Застосування кровоспинного джуга є перевіреним засобом первинної медичної допомоги. Проте системні порушення, як і ультраструктурні в ділянці компресії, здатні суттєво погіршувати стан травмованого організму. Встановлення вираження ендогенної інтоксикації є важливим аспектом розуміння перебігу ішемічно-реперфузійного синдрому (ІРС) кінцівки. Мета дослідження – вивчити маркери ендогенної інтоксикації у сироватці крові в умовах впливу стресових чинників та їх поєднання. Матеріали і методи. Для дослідження використано 260 білих статевозрілих щурів-самців (5,–5,5 місяця), яких поділили на 6 груп: контрольна група, ЕГ1 – моделювання ізольованого ІРС кінцівки, ЕГ2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати, ЕГ3 – поєднання ІРС кінцівки з крововтратою, ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна, ЕГ5 – поєднання ІРС кінцівки та механічної травми. У сироватці після завершення експерименту визначали еритоцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) та молекули середньої маси (МСМ). Результати. Встановлено, що кожне з експериментальних втручань призвело до підвищення вищенаведених показників. Особливістю було те, що в першу годину після декомпресії ЕІІ на тлі ізольованої крововтрати був найвищим, проте до 7 доби він знизився. При цьому в період з 1 до 3 доби включно був на рівні з ЕІІ на тлі ІРС, поєднаного з механічною травмою. Найбільш виражений розвиток інтоксикаційного синдрому було виявленно у групі, де ІРС поднувався з крововтратою. Так, на 3 добу показник перевищив початковий рівень у 2,1 раза (p<0,05), на 14 добу залишався підвищеним, порівняно з контролем, – на 77,7 % (p<0,05). Також на 3 добу показник у цій групі був найвищим порівяно з аналогічними показниками в інші досліджувані періоди. Висновки. Поєднання ішемічного-реперфузійного синдрому кінцівки з крововтратою призвело до вираженої ендогенної інтоксикації, також порушення були найбільш вираженими саме в цій групі порівняно з ізольованим впливом кожного експериментального втручання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak, and M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 1, 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10824.

Full text

Abstract:

Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками. Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини. Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Zarivna, N. O., and L. S. Logoyda. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФЛАВОНОЇДІВ ТА ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11061.

Full text

Abstract:

Вступ. Одним із завдань сучасної фармації є пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) на основі лікарської рослинної сировини. Перспективним джерелом біологічно активних речовин (БАР) є чебрець повзучий (ЧП). Лікарські засоби на його основі широко використовують у народній та науковій медицині. У попередніх дослідженнях розроблено технологію рідкого і густого екстрактів ЧП. При аналізі трави рослини з метою стандартизації як показник якості, серед інших, ми обрали склад флавоноїдів та гідроксикоричних кислот, тому доречним є вивчення якісного складу цих БАР і в одержаних екстрактах. Мета дослідження – розробити методику ідентифікації флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати маркери їх якості. Методи дослідження. Під час дослідження використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографічні пластинки Silica gel F254 фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, рідкий, густий екстракти ЧП, гіперозид (ФСЗ ДФУ), апігенін (Fluka), лютеолін (Fluka), рутин (Sigma), лютеолін-7-О-глюкозид (ФСЗ), хлорогенову, кофейну, розмаринову кислоти (Fluka), УФ-лампу. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого та густого екстрактів ЧП ми розглядали можливість ідентифікації БАР, продовжуючи запропонований підхід у ланцюзі трава ЧП – рідкий екстракт ЧП – густий екстракт ЧП. Якісний склад флавоноїдів визначали методом ТШХ у системі розчинників етилацетат Р – кислота мурашина безводна Р – вода Р (90:6:9). Для розробки методики якісного визначення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у екстрактах ЧП враховували різні способи й умови хроматографування, які описано в ДФУ. У результаті експерименту було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою розділювальною здатністю, яка дозволила максимально провести ідентифікацію складних груп БАР, що наявні в цих екстрактах. Висновки. Розроблено методику якісного аналізу поліфенольних сполук у екстрактах ЧП. У результаті проведено ідентифікацію флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у рідкому та густому екстрактах ЧП, що дозволило обрати маркерами якості досліджуваних екстрактів розмаринову (головний представник), кофейну і хлорогенову кислоти, а також флавоноїди – лютеолін-7-О-глюкозид, апігенін-7-О-глюкозид, лютеолін, апігенін, рутин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Verkhovodova, Y. V., I. V. Kireyev, O. M. Koshovyi, and M. M. Myha. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ З ЛИСТЯ SALVIA OFFICINALIS." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10839.

Full text

Abstract:

Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки. Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку. Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р<0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р<0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р<0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності. Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Pantyeyev, R., and P. Bidyuk. "Модель та алгоритми гранулярної фільтрації у задачі глобальної локалізації мобільного робота." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, no. 3 (November 10, 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.06.

Full text

Abstract:

Методи оцінювання параметрів і станів динамічних систем – актуальна задача, результати розв’язання якої знаходять своє застосування у різних галузях діяльності, включаючи дослідження процесів у технічних системах, космологічних та фізичних дослідженнях, медичних діагностичних системах, економіці, фінансах, біотехнологіях, екології та інших. Незважаючи на значні наукові і практичні досягнення у цьому напрямі, дослідники багатьох країн світу продовжують пошуки нових методів оцінювання параметрів і станів досліджуваних об’єктів та удосконалення існуючих. Прикладом таких методів є цифрова та оптимальна фільтрація, які знайшли широке застосування у технічних системах ще у середині минулого століття, зокрема, у обробці фінансово-економічних даних, фізичних експериментах та інших інформаційних технологіях самого різного призначення. Розглядається модель та алгоритми гранулярної фільтрації на практичному прикладі – варіанті задачі глобальної локалізації мобільного робота (global localization for mobile robots) або задачі про викраденого робота (hijacked robot problem). В загальному варіанті вона полягає у визначенні положення робота за даними з сенсора. Ця задача була в цілому розв’язана рядом імовірнісних методів в кінці 90-х-початку 2000-х років. Задача є важливою і знаходить застосування у мобільній робототехніці та промисловості. Схожими за суттю є задачі позиціонування підводних човнів, літальних апаратів, автомобілів тощо. Також розглядається задача позиціонування робота. Нехай у темному лабіринті увімкнувся робот. Він має карту лабіринту та компас. У лабіринті в деяких точках встановлені позначені на карті станції, які можуть приймати і відбивати сигнал. Робот не знає, в якому місці лабіринту він знаходиться, але він може в кожний момент часу відправляти сигнал і з деякою похибкою дізнаватись відстань до найближчої до нього станції. Робот починає блукати лабіринтом, роблячи кожний крок у новому випадково обраному напрямку, але його компас також дає деяку несистематичну похибку. На кожному кроці робот визначає відстань до найближчої станції. Мета – з’ясувати координати робота у лабіринті в системі відліку, введеній на карті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Bambuliak, A. V., N. B. Kuznjak, R. R. Dmitrenko, S. V. Tkachik, and V. A. Honcharenko. "Фенотипова характеристика мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та оцінка ступеня її мінералізації IN VITRO." Clinical Dentistry, no. 3 (December 9, 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11566.

Full text

Abstract:

Резюме. У лікарській практиці фахівці досить часто стикаються з травмами різної етіології. Актуальною є мета в короткий термін, з мінімальними затратами та впливом на організм реконструювати ушкоджену тканину. Використання стовбурових клітин у стоматологічній практиці стало можливим завдяки феноменальним відкриттям в біології та біотехнології, які стосуються здатності стовбурових клітин після введення їх в організм реципієнта надходити в місця ушкоджень тканин і відновлювати їх клітинну структуру. Мета дослідження – визначити біосумісність мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) з остеопластичними матеріалами. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Буковинського державного медичного університету. Зразки жирової тканини були отримані з ділянки шиї 60 експериментальних тварин (білі щури лінії Вістар). Мультипотентні мезенхімальні клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) отримували шляхом подрібнення жирової тканини щурів. Фенотипування ММСК-ЖТ за маркерами СД 44, СД 45, СД 73, СД 90, СД 117, Sca-1 проводили з використанням моноклоніальних антитіл до мембранних антигенів миші, кон’югованих з флуорохромами. Оцінювали проліферації фібробластів за допомогою тесту Alamar Blue (AB, Serotec) на 3; 7 та 10 доби після початку експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. Культивовані ММСК-ЖТ експериментальних щурів 2-го пасажу експресують характерні для ММСК маркери ММСК-ЖТ, здатні до диференціації в остеогенному напрямку, при превалюванні даного процесу в тканинних зразках, що містили плазму, збагачену тромбоцитами, та колопан. Під час остеогенної диференціації відбувалась морфологічна зміна клітин із синтезом і мінералізацією позаклітинного матриксу та утворенням клітинних агрегатів. Аналіз ступеня мінераліації позаклітинного матриксу виявив, що досліджувані зразки з вмістом ММСК-ЖТ мають остеогенний потенціал, який був більш виражений у зразках «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами» та «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами + колапан». Висновки. Тканинні еквіваленти кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхіальних стромальних клітин із жирової тканини можуть бути кандидатами для застосування у регенеративній медицині, а дослідження їх на експериментальних тваринах нададуть можливість для розширення уявлення про характеристику ММСК-ЖТ з метою оптимізації їх подальшого клінічного застосування і реалізації нових підходів у різних напрямках стоматології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Nedzheria, Tetiana. "Доклінічні дослідження дезінфікуючих властивостей препарату «Контавір»." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 4 (51) (December 28, 2020): 32–38. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.4.5.

Full text

Abstract:

Однією з невирішених проблем для санітарії та гігієни у ветеринарній медицині є виникнення резистентності у мікроорганізмів до певних груп дезінфектантів, які постійно використовуються. Тому виникає необхідність створення нових комплексних дезінфікуючих засобів. Метою роботи було проведення доклінічних досліджень дезінфікуючих властивостей засобу «Контавір». Дослідження проводили в умовах навчально-наукової лабораторії «Ветеринарна фармація» Сумського національного аграрного університету. Проводили визначення бактерицидного розведення та фенольного коефіцієнта дезінфектанту «Контавір». Експеримент починали з приготування розчину дезінфектанту «Контавір» та культур мікроорганізмів E. coli та S. aureus. Встановлено, що бактерицидна дія засобу «Контавір» сильніша за бактерицидну дію карболової кислоти в 131,5 рази. В присутності високомолекулярного білка бактерицидна дія засобу «Контавір» знижується в 1,61 рази. Визначали ефективність дії дезінфектанту «Контавір» на тест-об’єктах: бетон, пластик, кахель та метал. Визначення якості проведеної дезінфекції проводили через 10, 40 та 60 хвилин. Доведено, що дезінфектант «Контавір» проявляє бактерицидні властивості через 10 хвилин експозиції у концентрації 0,25 % на поверхні металу, пластику та кахелю. На неоднорідній поверхні бетону дезінфектант знищує колонії E. сoli через 60 хвилин експозиції. Також проводили дослідження бактерицидної активності дезінфікуючого засобу «Контавір» суспензійним методом що до ентеробактерій, грампозитивних коків, грамнегативних паличок та бацил суспензійним методом. Засіб дезінфікуючий «Контавір» у концентрації 0,1 % проявляє бактерицидну активність стосовно S. aureus 209-P, Salmonela Cholerasuis, Streptococcus faecium, Clostridium perfringens, Klebsiella spp., при експозиції 60 хвилин, а із Enretobacter spp. при 30 хвилинах контактування. Антимікробні властивості дезінфектант проявляє в концентрації 0,25 та 0,5 % стосовно S. aureus 209-P, Salmonela Cholerasuis, Streptococcus faecium, Clostridium perfringens, Klebsiella spp., Enretobacter spp. при ексозиції 30 хвилин. Дослідження віруліцидної дії засобу «Контавір» суспензійним методом проводили відносно ДНК- та РНК-містких вірусів. Встановлено, що «Контавір» у концентрації 0,25 % при експозиції 30 хвилин проявляє віруліцидну дію стосовно збуднику трансмісивного гастроентериту свиней; при експозиції 60 хвилин – до збудників хвороби Ауєскі; парагрипу-3 великої рогатої худоби та вірусної діареї великої рогатої худоби. Дезінфікуючий засіб «Контавір» у концентрації 0,25 % при експозиції 60 хвилин проявляє віруліцидну дію стосовно збуднику хвороби Тешена; при екпозиції 30 хвилин в концентрації 0,5 % відносно хвороби Ньюкасла; хвороби Гамборо та хвороби Марека.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Фурман, Юрій, Вікторія Онищук, Наталія Гаврилова, and Олександр Здебський. "Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на біоелектричну активність серця юнаків, хворих на бронхіальну астму." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 101–6. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.041.

Full text

Abstract:

Протягом останнього десятиліття медична статистика констатує неухильне зростання бронхіальної астми (БА) серед осіб різного віку. В Україні серед дітей віком 6 - 7 років бронхіальна астма простежується у 8,1%; віком 16-18 років - 6,1%. Такий відсоток захворюваності серед молодого населення є не лише медико-біологічною, але й соціальною проблемою, оскільки створює перешкоди для одержання освіти й обмежує в подальшому можливості вибору професії. Варто відзначити, що поширення захворюваності на БА супроводжується ускладненням перебігу зазначеної хвороби. Відомо, що у осіб з бронхіальною астмою часто виникають порушення діяльності функції серцево-судинної системи. У таких осіб простежується синусова тахікардія більш як 120 скорочень в 1 хвилину, підвищення артеріального тиску, наростання клінічних ознак правошлуночкової недостатності (набухання шийних вен, збільшення печінки). На електрокардіограмі визначаються ознаки перевантаження правих відділів серця. Такі наслідки викликають занепо- коєння, що в подальшому може призвести до інвалідності та смертності. Для покращення стану хворих на бронхіальну астму використовують різноманітні засоби фізичної реабілітації. Однак, застосування традиційних методів і засобів фізичної реабілітації не завжди є ефективним для хворих, що підтверджується зростанням захворюваність серед осіб молодого віку. Класичні засоби фізичної реабілітації застосовують головним чином у санаторно-лікувальних та дис- пансерних закладах, що робить їх недоступними для молоді у період навчання через брак часу. З огляду на це постає проблема пошуку і розробки наближених до процесу навчання нових ефективних технологій фізичної реабілітації мо- лоді, яка хворіє на бронхіальну астму. Мета: обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації юнаків, хворих на бронхіальну астму. Матеріал і методи: Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: огляд літера- турних джерел; електрокардіографія, сфігмоманометрія; методи математичної статистики. Результати. Заняття за розробленою програмою, яка включала дихальну гімнастику на апараті «Ендогенік 01», не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юнаків. Результати наших досліджень засвідчили, що під впливом систематичнихзанять у студентів основної групи вже через 30 тижнівзбільшується тривалістьінтервалу R-R на 3,67% (p<0,05). При цьому відповідно відбувається зменшення частоти серцевих скорочень на 3,18% (p<0,05). По завершенню курсу фізичної реабілітації нами зареєстроване подальше збільшення інтервалу R-R (на 3,79%, p<0,05) у студентів основної групи. Частота серцевих скорочень у юнаків на 3,42% (p<0,02) залишилась вірогідно низькою по- рівняно зі значеннями, зареєстрованими до початку формувального експерименту. Решта досліджуваних показників біоелектричної активності серця у юнаків основної групи протягом 40 тижнів занять суттєво не змінилась. Нами не за- реєстровано в студентів даної групи вірогідних змін артеріального тиску протягом сорокатижневого періоду занять. Висновки. Заняття за розробленою програмою не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юна- ків. При цьому слід відзначити як позитивний феномен вірогідне зниження частоти серцевих скорочень, що свідчить про економізацію серцевої діяльності досліджуваних в стані відносного м’язового спокою. Ключові слова студенти, бронхіальна астма, фізична реабілітація

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Shulgay, A. H., L. V. Tatarchuk, and M. S. Hnatjuk. "СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 16, 2018): 138–41. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9419.

Full text

Abstract:

Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити особливості структурних змін у слизовій оболонці клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Клубову кишку вивчали гістологічно, електронно-мікроскопічно та морфометрично. На електронограмах при однаковому збільшенні у стовпчастих епітеліоцитах з облямівкою слизової оболонки визначали кількості мітохондрій в електронограмі, крист у мітохондрії, площі мітохондрії, мікроворсинок, відносний об’єм мітохондрій, відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що резекція 31,5 % паренхіми печінки не призводила до структурних змін клубової кишки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки ускладнювалася пострезекційною портальною гіпертензією. Світлооптично структурні зміни у слизовій оболонці характеризувалося набряком, вираженим розширенням, повнокров’ям переважно венозних судин, деформацією, потовщенням ворсинок, поглибленням крипт, дистрофією, некробіозом, десквамацією епітеліоцитів, мукоїдизацією залоз, перивазальним та стромальним розростанням сполучної тканини, інфільтрацією лімфоцитами та гістіоцитами. Електронномікроскопічно стовпчасті епітеліоцити з явищами набряку, мітохондрії набряклі з просвітленим матриксом та деструкцією крист. Ядра переважно круглої форми, дещо збільшені в розмірах, локалізовані на різних рівнях клітини, місцями з осередками лізису каріолеми, деякі ядра пікнотично змінені. Канальці ендоплазматичної сітки розширені та місцями вакуолізовані. Відмічалося зменшення кількості мікроворсинок та їх деструкція. Спостерігалося також зниження числа ендоцитозних везикул у досліджуваних клітинах. Результати кількісного морфологічного дослідження ультраструктур стовпчастих епітеліоцитів показали, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки число мітохондрій в одній електронограмі статистично достовірно (р<0,001) зменшилося на 22,1 %, а кількість крист в одній мітохондрії – на 18,7 %. Площа мітохондрій досліджуваних клітин статистично достовірно (р<0,01) збільшилася на 10,5 %. Відносний об’єм мітохондрій в епітеліоцитах з облямівкою виявився зменшеним на 32,8 % (р<0,001), площа мікроворсинок – на 26,6 %, а відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі досліджуваних клітин – на 23,1 %. Отримані дані свідчать про погіршання біоенергетики клітин та порушення пристінкового всмоктування. Висновки. Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур слизової оболонки клубової кишки, яке характеризується порушенням венозного дренажу, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтрацією та склерозуванням, вираженим ураженням та зменшенням кількості ультраструктур, що забезпечують біоенергетику клітин та процеси всмоктування. Вираженість структурної перебудови структур слизової оболонки клубової кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Бігуляк, Г. Т., А. І. Довгалюк, І. М. Кліщ, and М. М. О. Стецевич. "ВПЛИВ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ІМУННОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ З ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12259.

Full text

Abstract:

Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним). Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин. Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Шпортько, Володимир. "Аналіз результатів формувального експерименту із перевірки організаційно-педагогічних умов розвитку професійної культури майбутніх військових лікарів." Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 9, no. 17 (October 30, 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-9(17)-20.

Full text

Abstract:

Автором статті надається методика і результати проведеного експериментального дослідження стану та розвитку професійної культури майбутніх військових лікарів в системі військово-медичної освіти. Стаття висвітлює результати констатуючого, контрольного і формувального експериментів у яких прийняли участь студенти медичних університетів України, які проходили військову підготовку у медичних університетах, і слухачі Української військово-медичної академії. Наведено аналіз останніх досліджень і публікацій вчених які розкривають суть поняття «професійна культура», висвітлено аналогічні розробки у галузі військово-медичної освіти України. Здійснюючи власну експериментальну перевірку автор спирається на теоретичні напрацювання науковців у яких розкрито методику «педагогічного експерименту». Протягом педагогічної діагностики було застосовано такі методи дослідження як незалежна експертна оцінка групою експертів, спостереження, анкетування, бесіда і інтерв’ю. Протягом педагогічного експерименту було поставлене завдання перевірку гіпотези дослідження щодо розвитку професійної культури лікарів, шляхом створення відповідних організаційно-педагогічних умов, де автор передбачає впровадження когнітивної-направленої технології, застосування експліцитно-психологічного впливу до студентів медиків. У даній статті автор здійснює аналіз результатів етапів проведення констатуючого і формувального експерименту, що дає змогу встановити стан педагогічної системи що вивчається, реальний рівень сформованості і розвитку професійної культури студентів. За результатами експериментального дослідження виявляються причино-наслідкові зв’язки тривалості педагогічного процесу, відбувається подальша дослідницька робота що дає змогу впровадження нової педагогічної технології спрямованої на покращення результатів у навчанні і вихованні студентів медичних університетів та слухачів УВМА. Розвиток професійної культури майбутніх військових лікарів у системі військово-медичної освіти було досліджено за допомогою таких структурних компонентів як: когнітивного, комунікативного, мотиваційно-ціннісного, морально-етичного, етнокультурного і організаційного. Висновки дослідження використані у впровадженні педагогічних технологій, дозволяють у подальшому корегувати методику процесу навчання майбутніх військових лікарів, продовжувати пошуково-експериментальну роботу з метою покращення форм і методів навчання студентів, набуття ними достатніх професійних навичок і вмінь. Ключові слова: експериментальна перевірка, професійна культура, розвиток, педагогічна діагностика, організаційно-педагогічні умови, майбутні військові лікарі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Кушнєрьова, А. "ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛІКАРЯ-КАРДІОЛОГА З ПАЦІЄНТОМ." Вісник Національного університету оборони України, May 7, 2021, 89–95. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2021-60-2-89-95.

Full text

Abstract:

У статті розглядається питання емпіричного дослідження особливостей комунікативної компетентності лікаря-кардіолога з пацієнтом. На констатувальному етапі експерименту в дослідженні взяли участь медичні працівники кардіологічного профілю різних медичних закладів. Подаються результати емпіричного дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Sirant, H. O. "СТРАТЕГІЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ПЕРВИННИМ ГОНАРТРОЗОМ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (January 11, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8266.

Full text

Abstract:

Мета: визначення стратегії проведення медичної реабілітації у хворих на первинний гонартроз в похилому віці з обгрунтуванням вибору реабілітаційних заходів.Матеріали та методи: Реалізацію програми реабілітації провели за результатами організаційного експерименту на базі реабілітаційного відділення та санаторного закладу під час проведення медичної реабілітації 112 пацієнтам похилого віку з первинним гонартрозом. Були використані дані клініко-реабілітаційної характеристики пацієнтів.Результати: Були проаналізовані результати впровадження алгоритму стратегії проведення реабілітаційних заходів та вивчена ефективність проведення реабілітації: спостерігалась позитивна динаміка рухової активності після проведеної реабілітації у (92,4±4,2) % досліджуваних хворих, в контрольній групі у (41,4±2,2) %, якість життя покращилася після проведення реабілітації у (66,3±2,8) % пацієнтів, в контрольній групі у (35,7±1,7) %, що підтверджує ефективність запропонованого алгоритму.Висновки: Застосування запропонованого алгоритму стратегії проведення реабілітаційних заходів дозволяє вирішувати основні завдання реабілітації, сумує ризики та їх можливі корекції, забезпечує індивідуальний підхід та оптимізацію відновного лікування, підвищуючи доступність та якість медичних послуг при ефективнішому та раціональнішому використанні методів реабілітації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Starodubska, O. O., S. V. Ziablitsev, and M. I. Pischulina. "КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 13, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i1.7640.

Full text

Abstract:

Травматичне ушкодження головного мозку залишається актуальною проблемою у сфері медичних та соціально-економічних питань. Важливим аспектом черепно-мозкової травми (ЧМТ) є когнітивні порушення, що призводять до розвитку ускладнень та інвалідизації постраждалих.Мета дослідження – визначити особливості когнітивних порушень при експериментальній ЧМТ.Матеріал та методи. Моделювання ЧМТ проведено на 65 білих безпородних щурах-самцях за методикою В. М. Єльського, С. В. Зябліцева (2005). Для вивчення когнітивних розладів використовували тести «відкрите поле», «норковий рефлекс» та використовували експеримент із восьмирукавним лабіринтом.Результати. ЧМТ призводила до суттєвого пригнічення когнітивних функцій у тварин безпосередньо після ЧМТ, а впродовж місяця відбувалося її відновлення. Проте, як свідчать результати дослідження, показники орієнтовно-рухової активності, норкового рефлексу та експерименту «восьмирукавний лабіринт» наприкінці місяця після травматичного ушкодження не досягли рівнів показників контрольної групи тварин.Висновки. Отримані дані свідчать про розвиток вірогідних порушень когнітивних функцій не тільки у найближчі після травми дні, а й у віддаленому періоді ЧМТ. Відсутність повного відновлення когнітивних функцій свідчила про доцільність використання таргетних фармакологічних засобів відповідної спрямованості в посттравматичному періоді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Tkachenko, Yulia P. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «МЕДИЧНА І БІОЛОГІЧНА ФІЗИКА» НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Information Technologies and Learning Tools 22, no. 2 (May 24, 2011). http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v22i2.422.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розробці комплексної системи використання інформаційно-комунікаційних технологій при проведенні лабораторно-практичних занять з курсу «Медична і біологічна фізика». Обґрунтовано дидактичні засади постановки модельних експериментів представлених у вигляді демонстраційних і моделюючих програмам, а також основні етапи побудови віртуального інтерактивного практикуму «Медична і біологічна фізика». Виокремлено групи фізичних моделей за способом керування та підгрупи за характером керування навчальною комп’ютерною моделлю. Запропоновано віртуальну лабораторну роботу «Визначення в’язкості крові».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Ilkiv, O. P., I. Ye Herasymiuk, and Z. M. Nebesna. "ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ ГІПОТИРЕОЗУ НА СТАН СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯЄЧОК ЩУРІВ ПІСЛЯ ТИРЕОЇДЕКТОМІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8678.

Full text

Abstract:

Питання пошуку ефективних підходів до медикаментозної корекції гіпотиреозу і їх морфофункціональне обґрунтування продовжує залишатися одним із актуальних питань сучасної медичної науки.Мета дослідження – дати порівняльну морфофункціональну характеристику ефективності застосування монотерапії L-тироксином і його комбінації з тіотриазоліном для корекції посттиреоїдектомічного гіпотиреозу.Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Визначали масу яєчок, при оглядовій мікроскопії вивчали морфологічні особливості їх будови, визначили кількість звивистих сім’яних канальців у одному полі зору та наступні морфометричні показники: товщини білкової оболонки, сперматогенного епітелію. Оцінку функціональної активності яєчок проводили шляхом вирахування індексу сперматогенезу, оцінку функціонального стану судин проводили за величиною індексу Вогенворта.Результати досліджень та їх обговорення. Після тиреоїдектомії у статевих залозах щурів-самців було виявлено значні розлади органного кровообігу, які на ранніх стадіях проявлялися вираженим венозним і помірним артеріальним повнокров’ям з одночасним розвитком інтерстиційного набряку. В подальшому артеріальний відділ органного кровоносного русла реагував зменшенням своєї пропускної здатності за рахунок звуження просвіту дрібних артерій і артеріол, на тлі яких розвивалися і прогресували дистрофічні зміни як у стромі, так і в паренхімі органа. Трофічні розлади супроводжувалися спустошенням сім’яних канальців унаслідок різкого зменшення у них клітин сперматогенного епітелію, їх фіброзною трансформацією та наступним розростанням сполучної тканини в інтерстиції. Виявлені структурні зміни є наслідком як безпосереднього впливу гіпотиреозу на стан їх структурних компонентів, так і опосередкованого через порушення органного кровотоку. Застосування монотерапії L-тироксином у післяопераційному періоді лише частково попереджає розвиток виявлених морфофункціональних змін.Висновки. Серед досліджених препаратів найбільшу ефективність в умовах експерименту проявило комплексне поєднане застосування L-тироксину з тіотриазоліном.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Довганич, Н. В. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯНА КАФЕДРІ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ І МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ." Медична освіта, no. 1 (June 1, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i1.4167.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання організації впровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи з біології з основами генетики для студентів заочної форми навчання фармацевтичного факультету. Внесено пропозиції щодо втілення нових інформаційних технологій у навчальний процес та поглиблення викладання предмета, що дозволяє розширити експеримент зі здійснення дистанційного навчання та контролю знань студентів заочної форми навчання. Аргументовано необхідність розробляти нові методи і форми взаємодії викладача і студента, стимулювати самостійну навчальну діяльність, що є однією з умов Болонського процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Velychko, V. I., V. V. Tkachuk, and O. Y. Kiva. "ДИНАМІКА МАСИ ТІЛА ЗА УМОВ ДІЄТ З ВИСОКИМ ВМІСТОМ ЖИРІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 26, no. 2 (May 10, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v26.i2.6311.

Full text

Abstract:

Причини епідемії ожиріння, що виникла за останні десятиліття, до кінця не вивчені, проте варто визнати, що на збільшення маси тіла у першу чергу впливає склад продуктів харчування. Останнім часом спостерігається збільшення вживання висококалорійної їжі із високим вмістом жирів [1]. Також змінився і спосіб життя, що пов’язано із широким використанням моторизованого транспорту, зміною характеру праці, що не потребує значних фізичних зусиль. Такий мало- рухливий спосіб життя супроводжується зниженням енергозатрат [2]. Внаслідок таких змін у структурі харчування і у способі життя, захворювання, пов’язані із харчуванням, зокрема ожиріння, цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання тощо стають усе більш важливими причинами інвалідності і передчасної смерті як у країнах, що розвиваються, так і у розвинутих країнах [3]. Саме тому велике значення в запобіганні розвитку ожиріння має корекція раціонів харчування, а медичним працівникам (насамперед сімейним лікарям) у цих заходах належить провідна і координуюча роль.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Куровська, В. О. "НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ФІЗІОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 1 (December 18, 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i1.2122.

Full text

Abstract:

У викладанні фізіології, як однієї з базових медичних дисциплін, необхідно відновити елемент зацікавленості сту- дентів до вивчення цієї науки. Цього можна досягти шляхом впровадження в навчальний процес додаткових методів навчання та контролю, таких як кросворди, предметні загадки, ділові та комп’ютерні ігри. Перспективним є подальше використання комп’ютерних технологій: показ відеофільмів як альтернативи гострому експерименту на тваринах, а також застосування в процесі проведення занять і в самостійній підготовці віртуальних лабораторних робіт; наступив час створення навчальних комп’ютерних ігoр; актуальною є організація міжвузівських студентських on-line вікторин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Furdychko, L. O. "СТАН ІМУННОЇ СИСТЕМИ В ПІЗНІЙ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ НА ТЛІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ ТА КОРЕКЦІЯ ЇЇ ПОРУШЕНЬ ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7342.

Full text

Abstract:

В експериментальному дослідженні охарактеризовано захворювання, які часто зустрічаються у клінічній медицині – пневмонія і виразкова хвороба шлунка (ВХШ).Мета дослідження – встановити стан імунної системи в пізній період розвитку виразкової хвороби шлунка і експериментальної пневмонії (ЕП) та вплив тіотриазоліну на її показники.Матеріали і методи. Дослідження проводили на 49 морських свинках-самцях масою 180–210 г. Експериментальну пневмонію викликали за методом В. Н. Шляпникова і співавт., виразкову хворобу шлунка моделювали за методом В. И. Комарова. Визначали вміст Т- і В- лімфоцитів (СД3 і СД19) в крові за методом Е. Ф. Чернушенко, Л. С. Когосова. Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у крові – за методом V. Haskova, J. Kaslik. Тіотриазолін вводили внутрішньом’язово у дозі 100 мг на1 кг маси щоденно з 10 до 18 доби експерименту. Декапітацію тварин здійснювали під ефірним наркозом на 10 та 18 доби формування запального процесу в легенях і виразкової хвороби шлунка.Результати досліджень та їх обговорення. На 10 добу експерименту вміст СД19 зріс на 71,2 % (p<0,05) і на 18 добу ЕП і ВХШ збільшився на 78,9 % (p<0,05) відносно контрольної групи тварин. Досліджуваний рівень ЦІК на 10 і на 18 доби формування ЕП і ВХШ підвищився на 86,2 % (p<0,05) і на 91,5 % (p<0,05) відповідно, порівняно з інтактними тваринами. Вміст СД3 на 10 і 18 доби знизився на 68,3 % (p<0,05) і на 62,0 % (p<0,05) відповідно проти першої групи, що свідчить про виснаження клітинного імунітету. Застосування тіотриазоліну показало підвищення Т-лімфоцитів у крові – на 21,2 % (p<0,05), зниження рівня В-лімфоцитів і ЦІК у крові – на 26,3 % (p<0,05) і 30,4 % (p<0,05) відповідно, порівняно з тваринами на 18 добу експерименту, які не піддавалися дії цього лікарського засобу.Висновоки. Виявлено депресію клітинного і зростання гуморального виду імунітету. Використання тіотриазоліну зумовлює корегуючий його вплив на показники клітинного та гуморального імунітету за умов розвитку ЕП і ВХШ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Талько, В. І., І. В. Керечанин, and Р. О. Плахотний. "ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОЛОГІЯ ПРЯМОЇ КИШКИ ЛЮДИНИ ТА СВИНІ У НОРМІ." Art of Medicine, April 3, 2020, 194–201. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.1.13.194.

Full text

Abstract:

Резюме. Знання структурної організації прямої кишки є фундаментом для розуміння етіології, клініки захворювання, техніки проведення діагностичних маніпуляцій, вибору методу лікування, у тому числі оперативного втручання. У статті проведена ревізія попередніх та сучасних наукових робіт, що містять історію терміну «пряма кишка», опис топографії прямої кишки людини, вікові та гендерні особливості її будови і меж; визначені структурні елементи, що забезпечують нормальний пасаж вмісту; описана теорія акту дефекації. На основі літературних даних розглянуто етіологію патологічних станів, таких як закреп, інконтиненція та енкопрез, а також непухлинних захворювань, зокрема парапроктиту. Оприлюднені сучасні дослідження провідних медичних центрів Європи, США та Японії засвідчують успіхи у галузі вивчення ксенотрансплантації, відтворенні механізму хвороб людини на молекулярному рівні, таких як м’язова дистрофія Дюшена і муковісцидоз. Дослідження відбуваються з використанням свині в якості біомоделі, оскільки ці тварини анатомічно та фізіологічно більш схожі на людей, особливо це стосується серцево-судинної, імунної, дихальної систем, скелетних м’язів, метаболізму тощо; також свині як біологічна модель активно використовуються для розробки й апробації нових медичних технологій. Перспективи майбутнього дослідження полягають у визначенні придатності свині як біомоделі проктологічних захворювань з подальшим використанням у клінічних експериментах задля розробки нових методів лікування патології прямої кишки у людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Подольський, І. М., Д. В. Литкін, and С. Ю. Штриголь. "Дослідження гострої та підгострої токсичності перспективного антидепресанту атристаміну на щурах." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 1 (March 27, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.01.053.

Full text

Abstract:

Вирішальними факторами, які перешкоджають успішному лікуванню депресивних розладів, часто стають побічні ефекти антидепресантів, особливо за тривалого застосування. У процесі розробки та впровадження в медичну практику інноваційних лікарських засобів антидепресивної дії особливу увагу, з огляду на тривалість курсів застосування в клініці, необхідно звертати на параметри безпеки досліджуваних речовин. Мета дослідження – вивчення гострої та підгострої токсичності перспективного антидепресанту з оригінальним спектром додаткових нейротропних ефектів 2-метил-3-(феніламінометил)-1Нхінолін-4-ону (атристаміну) на щурах. Параметри гострої токсичності атристаміну за одноразового внутрішньошлункового введення досліджували на білих аутбредних щурах-самцях за методом Прозоровського. Вивчення підгострої токсичності проводили на білих нелінійних щурах обох статей віком 3–4 місяці за повторного внутрішньошлункового введення атристаміну впродовж 28 днів в умовно терапевтичній дозі 100 мг/кг. Протягом експерименту визначали вплив тривалого введення атристаміну на динаміку маси тіла тварин, показники функціонального стану ЦНС, серця, сечовидільної та гепатобіліарної систем, загальні аналізи крові та сечі, масові коефіцієнти внутрішніх органів, їхній макроскопічний стан і гістоструктуру. За результатами вивчення гострої токсичності атристаміну розраховано показник LD50 за одноразового внутрішньошлункового введення щурам, який складає (4164 ± 309) мг/кг, що дозволяє віднести досліджувану сполуку за класифікацією Hodge та Sterner до ІV класу (малотоксичних) речовин. Результати дослідження підгострої токсичності свідчать, що щоденне внутрішньошлункове введення атристаміну в умовно терапевтичній дозі впродовж 28 діб щурам не викликало достовірних відмінностей динаміки маси тіла, показників функціонального стану ЦНС, серця, сечовидільної та гепатобіліарної систем, загальних аналізів крові та сечі. Також показано, що багаторазове введення атристаміну не впливало на масові коефіцієнти внутрішніх органів, не змінювало їхній макроскопічний стан і гістоструктуру. Таким чином, результати дослідження гострої та підгострої токсичності атристаміну на щурах дозволяють зробити висновок про низьку токсичність досліджуваної речовини та безпечність за її тривалого (28 діб) внутрішньошлункового введення в умовно терапевтичній дозі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Медичні експерименти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles