Journal articles on the topic 'МГК України'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: МГК України.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'МГК України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Kulyk, Serhii. "ІДЕЯ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР-2022 В УКРАЇНІ ЯК ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЕКТ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 192–209. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-192-209.
Full textAbstract:
Підтримка популярних видів спорту, підготовка і проведення міжнародних спортивних заходів в Україні – це успішно апробовані політичні і виборчі технології. Особливо активно їх застосовували під час перебування на найвищих державних посадах лідера Партії регіонів (ПР) В. Януковича. Мета цього дослідження: довести гіпотезу, що ідея проведення зимових Олімпійських ігор 2022 р. в Україні – це партійно-політичний проект партії влади, а саме, Партії регіонів та її лідера – Президента України В. Януковича. Проект був розрахований на пошук підтримки електорату під час першого президентського терміну В. Януковича та ймовірного його балотування на другий термін.
Встановлено, що особисте захоплення В. Януковича спортом, суміщення ним державних і спортивних посад, увага до проблем спорту у передвиборних програмах Партії регіонів, мали на меті сформувати його позитивний імідж як посадовця. Простежено, що успішне проведення «Євро-2012» в Україні під час президентської каденції В. Януковича було сприйнято членами Партії регіонів як початок підготовки до Олімпійських ігор, а взаємний «обмін» нагородами між В. Януковичем і представниками НОК, МОК став важливим елементом участі України в олімпійській заявниковій кампанії. В. Янукович особисто ініціював ідею провести в Україні зимові Олімпійські Ігри 2022 р. Виявлено, що цьому повинно було сприяти неодноразове реформування ним центральних органів виконавчої влади, відповідальних за розвиток фізичної культури і спорту. Автор статті стверджує, що проект президента В. Януковича з проведення Зимової Олімпіади в Україні геополітично мав два напрями – російський та європейський. Саме так можна пояснити, чому В. Янукович – єдиний з усіх президентів України, хто коли-небудь відвідав урочисту церемонію відкриття Олімпійських ігор, – Сочі 2014 р. Досліджено, що підготовка до майбутніх Ігор мала потенційно високі корупційні ризики, бо зосередження владних повноважень і фінансових потоків виключно у представників Партії регіонів породжувало проблеми із прозорістю використання державних коштів. Звернуто увагу на те, що ідея проведення в Україні Олімпійських ігор лишається актуальною. Так, Президент В. Зеленський вже тричі – у липні, жовтні 2019 р. і у липні 2020 р. озвучив ідею про проведення Олімпіади.
2
Белінська, Світлана, Олена Мороз, and Крістіна Остапчук. "ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛОДІВ МАНГО." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-26.
Full textAbstract:
Асортимент екзотичних свіжих плодів та продуктів їхньої переробки, представлений на ринку України, досить різноманітний і нараховує значну кількість видів. У харчовому раціоні українців звичним стало манго. Відомо близько 70 різновидів манго, найпоширенішими з яких є індійський, балійський, філіппінський, тайський, лаоський, в’єтнамський, бразильський, кожен з яких налічує значну кількість сортів. Манго різних сортів відрізняється розміром, вагою, формою, смаком, кольором шкірки і м’якоті. Основними постачальниками плодів в Україну є Бразилія, В'єтнам, Єгипет, Іспанія, Домiнiканська Республіка, Ізраїль, Мексика. Досліджено споживні властивості плодів манго за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників. Серед органолептичних показників за розробленою шкалою балової оцінки визначали зовнішній вигляд, колір шкірки та м’якоті, смак, запах, консистенцію. Встановлено, що на восьму добу зберігання при температурі 20°С спостерігається незначне зів’янення плодів, втрата блиску шкірки, що не вплинуло на смакові властивості. Впродовж подальшого зберігання на поверхні плодів суттєво проявились смуги та плями, змінився смак і запах. На 20 добу зберігання у плодах відчутний запах бродіння. Плоди втрачають привабливість для споживачів. Втрати маси плодів після 20 діб зберігання становили 12%. Проведені дослідження засвідчують, що плоди манго сорту Томмі Аткінс країни походження Бразилія, які реалізують в Україні, містять 87,4% води, 14,0% розчинних сухих речовин,11,1% цукрів, 1,3% титрованих кислот, 8,36 мг/100 г аскорбінової кислоти. Під час зберігання за рахунок протікання біохімічних процесів встановлено зниження вмісту розчинних сухих речовин до 12,5%, цукрів – до 9,84%, аскорбінової кислоти – до 5,22 мг/100 г та збільшення масової частки кислот до 2,2%.
3
Kolomiets, Elena. "Антиколоніальний дискурс у прозі Ольги Мак." Філологічний дискурс, no. 8 (September 24, 2018): 50–57. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2018.08.05.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості культурного самоусвідомлення письменника-емігранта у просторі Нового Світу. Здійснено огляд творів Ольги Мак. Окреслено вплив художньої свободи на відкриття для південноамериканського читача «втраченого світу» України, а для українського читача – «світу загубленої цивілізації» Латинської Америки. Проаналізовано художньо-світоглядну парадигму творчості Ольги Мак, що значною мірою позначена антитоталітарним та антиколоніальним спрямуванням.
4
Огородник, Ирина, Иван Телющенко, and Алина Колядюк. "ОСОБЕННОСТИ ПОДБОРА СОСТАВОВ МАСС ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ТЕПЛОЭФФЕКТИВНЫХ КЕРАМИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ." Будівельні матеріали та вироби, no. 5-6(99) (November 22, 2018): 94–96. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-99-13.
Full textAbstract:
Для збільшення потужностей виробництва керамічних тепло- ефективних стінових виробів в Україні за рахунок поступової реконструкції виробництв рядової цегли та будівництва нових заводів на першому етапі необхідно вивчення сировинної бази з подальшим підбором добавок-поризаторів та при необхідності добавок-пластифікаторів. Вид та кількість добавок в кожному конкретному випадку підбирається окремо, в залежності від хіміко-мінералогічного складу сировини та економічної доцільності. При синтезі нових складів мас необхідно вирішити задачу зниження щільності виробу, при збереженні міцності на стиск керамічних мас. Ефективні стінові матеріали характеризуються теплопровідністю 0,38- 0,46 Вт \ м.К. Високоефективні матеріали великоформатні блоки характеризуються теплопровідністю менш 0,24 Вт \ м. К.З огляду на ситуацію що склалася на енергетичному ринку України, раціональне використання енергоресурсів є одним з основних завдань економіки. Виробництво ефективної стіновий кераміки є одним із шляхів їх вирішення.
5
Воротнюк, М. О. "Шляхи активізації діяльності України у Міжнародному Чорноморському Клубі (МЧК)." Стратегічні пріоритети, no. 2 (3) (2007): 45–50.
Find full text
6
Григор'єва, О. В., С. В. Клименко, А. П. Ільїнська, О. М. Вергун, Я. Бріндза, and Е. Іванішова. "МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЛОДІВ МУШМУЛИ ГЕРМАНСЬКОЇ MESPILUS GERMANICA L." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 319–27. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/46.
Full textAbstract:
Метою дослі-дження було вивчення морфометричних показників та біологічної активності плодів перспе-ктивних генотипів мушмули германської Mespilus germanica L. колекції Національного бо-танічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Генотипи відрізняються за масою, формою і розміром плодів. Середня маса плоду становила від 27,60 до 39,12 г, висота – від 34,20 до 42,29 мм, діаметр – від 36,31 до 44,75 мм. Величина індексу форми плодів становила від 0,65 до 1,28. Найбільш мінливими ознаками є діаметр причашечкового заглиблення (27,96%) та маса плоду (21,69%), які є важливими для селекції ознаками, що свідчить про перспектив-ність селекції за цими показниками. Антиоксидантна активність (методом DPPH – 0,89–2,09 мг ТЕ/г, фосфомолібденовим методом – 54,16–99,86 мг ТЕ/г) і загальний вміст поліфенолів (4,17–9,39 мг ГК/г) екстрактів плодів проявляють сильну антиоксидантну активність, що по-зитивно корелює із загальним вмістом фенолів і демонструє потенціал плодів мушмули, ви-рощених в Україні, як перспективного джерела цінного вмісту поліфенолів з високою анти-оксидантною активністю.
7
Марчишин, С. М., Л. В. Костишин, Т. В. Валько, В. М. Кіщук, and Е. А. Паращук. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ ЧОРНОБРИВЦІВ ЗОЛОТИСТИХ (TAGETES LUCIDA CAV.)." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12743.
Full textAbstract:
Вступ. Перспективним джерелом одержання нових лікарських препаратів є види роду Чорнобривці (Tagetes), які культивують в Україні як технічну та декоративну рослину. Чорнобривці, завдяки їх лікувальним властивостям, використовують у традиційній медицині як імунозміцнювальний, протизапальний, гіпоглікемічний, жовчогінний та заспокійливий засіб. Маловивченим видом роду Tagetes є чорнобривці золотисті (Tagetes lucida Cav.). В Україні його ввели в культуру науковці відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ).
Мета дослідження – вивчити і порівняти вміст флавоноїдів у сировині (квітках, листках, коренях, насінні, стеблах) чорнобривців золотистих.
Методи дослідження. Флавоноїди виявляли в етанольно-водних витяжках за допомогою реакцій ідентифікації та методом тонкошарової хроматографії (ТШХ). Кількісний вміст суми флавoнoїдів визначали на спектрoфoтoметрі “UV-1800 Shimadzu” (Японія) за довжини хвилі 415 нм у перерахунку на рутин. Кількісний вміст індивідуальних флавоноїдних сполук виявляли і визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографі “Agilent 1200” (“Agilent Technologies”, США).
Результати й обговорення. Позитивні результати реакцій ідентифікації свідчили про наявність флавoнoїдів у сировині чорнобривців золотистих. Метoдoм ТШХ встанoвленo наявність у квітках, листках, коренях, насінні й стеблах кверцетину і кемпферолу. Рутин виявлено в усіх досліджуваних видах сировини, крім стебел. Метoдoм ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. В насінні, листках та квітках його вміст був найвищим і становив 6322,13 мкг/г, 4006,79 мкг/г та 3734,08 мкг/г відповідно. Усі види сировини чорнобривців золотистих містили також кемпферол, якого найбільше у квітках – 303,29 мкг/г. Спектрoфoтoметричним методом визначено, що найвищий вміст суми флавоноїдів є в насінні рослини, і він становить (7,89±0,18) %, найменше їх у стеблах – (1,86±0,08) %.
Висновки. Реакціями ідентифікації встановлено наявність флавоноїдів у чорнобривців золотистих квітках, листках, коренях, насінні й стеблах. Методом ТШХ виявлено кверцетин, кемпферол, рутин (крім стебел), ізокверцитрин (крім коренів), апігенін (лише у квітках). Методом ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми флавоноїдів у сировині чорнобривців золотистих. Найвищий він у насінні – (7,89±0,18) %, дещо нижчий у листках – (6,58±0,12) %.
8
Макаров, С. А., О. М. Чекунова, О. П. Ковальчук, and С. В. Селезньов. "Аналіз електромагнітної сумісності між радіоелектронними засобами повітряної телеметрії Збройних Сил України та засобами загальних користувачів у смузі частот 1427-1532 МГц." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (November 2, 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.11.
Full textAbstract:
У роботі проведено аналіз нормативно-правових документів у сфері використання радіочастотного спектру України. Для проведення оцінки й прогнозування електромагнітної сумісності РЕЗ стандарту LTE із засобами повітряної телеметрії Збройних Сил України та засобами цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB проаналізовано діапазони робочих частот РЕЗ стандарту LTE з метою визначення смуг частот сумісного використання як загальними, так і спеціальними користувачами. У визначених смугах частот проаналізовано перелік військової техніки повітряної телеметрії Збройних Сил України, які використовують та потребують захисту від ненавмисних завад, створюваних випромінюванням РЕЗ стандарту LTE. Визначено необхідність досліджень удосконалення моделі множинної взаємодії РЕЗ стандарту LTE та засобів повітряної телеметрії Збройних Сил України і засобів цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії.
9
Sklyar, V. "Сертифікація інформаційно-керуючої платформи на базі ПЛІС на відповідність вимогам з функціональної безпеки стандарту МЕК 61508." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(60) (December 12, 2013): 54–60. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.4(60).10.
Full textAbstract:
Розглянуто основні положення стандарту МЕК 61508, проаналізовано досвід з реалізації процесів життєвого циклу в ході сертифікації інформаційно-керуючої платформи RadICS. Дотримання положень МЕК 61508 є хорошою практикою, що спрямована на підвищення безпеки інформаційних та керуючих систем АЕС і може бути рекомендована для впровадження в нормативну практику України.
10
Вожегова, Р. А., М. П. Малярчук, Д. І. Котельников, and К. С. Грибинюк. "Врожайність сої за різних систем основного обробітку ґрунту та удобрення в умовах зрошення." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 10–15. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.2.
Full textAbstract:
У статті відображено результати експериментальних досліджень формування щільності складення, водопро- никності, поживного режиму ґрунту та продуктивності сої за різних способів основного обробітку, органо-міне- ральних систем удобрення з використанням післяжнив- них решток і сидератів в сівозміні на зрошенні півдня України. Під час експерименту використовували польо- вий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, роз- рахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики й мето- дичні рекомендацій. Дослідження проводились про- тягом 2016–2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України в зоні дії Каховської зрошу- вальної системи. Дослідженнями встановлено, що на початку веге- тації найменший рівень щільності, а саме 1,23 г/см3, спостерігався за чизельного обробітку на 28–30 см, що більше контролю на 1,6%, а найбільша щільність складення, а саме 1,29 г/см3, була отримана за нульо- вого обробітку, що вище контролю на 3,2%. За оранки на 28–30 см вміст нітратів коливався в межах 38,3–40,3 мг/кг ґрунту. Максимальними показниками від- значився варіант чизельного розпушування на 28–30 см, а саме 48,0–56,5 мг/кг ґрунту, та нульового обробітку ґрунту, а саме 46,7–50,1 мг/кг ґрунту, що більше порів- няно з контролем на 27,4%. Найменші показники вмісту рухомого фосфору формувалися за нульового обро- бітку 55,2–64,2 на початку та 40,6–51,2 мг/кг ґрунту перед збиранням врожаю. Найбільший обмінний калій був отриманий за оранки на 28–30 см, які колива- лися в межах 425,2–565,6 мг/кг ґрунту на початку та 388,4–479,9 мг/кг ґрунту на момент збирання врожаю залежно від фактору В. Основний обробіток, впливаючи на щільність скла- дення та поживний режим, створював різні умови для формування врожаю сої. Так, за оранки на 28–30 см в середньому по фактору А врожайність дорівнювала 3,80 т/га, такий же рівень врожайності, а саме 3,94 т/га, було отримано за чизельного обробітку на 28–30 см. Найменша продуктивність сої, а саме 3,30 т/га, відзна- чилась за нульового обробітку, що менше на 0,50 т/га, або 15,2%, порівняно з контролем.
11
Шуляк, Н. С., C. А. Процик, Т. В. Кучер, and Л. С. Криськів. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ АТОРВАСТАТИНУ В ТАБЛЕТКАХ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 103–10. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12745.
Full textAbstract:
Вступ. Аторвастатин – широко представлений на фармацевтичному ринку України гіполіпідемічний засіб, який використовують при гіперліпідемії та для профілактики захворювань серцево-судинної системи. Відомо багато методик кількісного визначення аторвастатину, однак багато з них має обмежене застосування через використання шкідливих реагентів, довготривалість, нагрівання, необхідність екстракції тощо.
Мета дослідження – розробити з дотриманням принципів “зеленої” хімії просту економічно ефективну УФ-спектрофотометричну методику визначення аторвастатину в лікарських засобах, які представлено на ринку України.
Методи дослідження. При виконанні цього дослідження застосовували спектрофотометр “Shimadzu UV-1800” (Японія), ваги лабораторні електронні “RAD WAG AS 200/C”, ультразвукову баню “Sonorex Digitec DT100H”, мірний посуд класу А, фармакопейний стандартний зразок аторвастатину кальцію тригідрат (“Sigma-Aldrich”, ≥98 %, HPLC), метанол Р (“Honeywell Riedel-de Haen™”, 99,9 %), таблетки “Аторвастатин-Teвa”, 10 мг № 10 (“Teva”, Ізраїль), серія № 19939.
Результати й обговорення. Для опрацювання методики кількісного визначення аторвастатину методом прямої УФ-спектрофотометрії було обрано інтенсивно виражений максимум поглинання препарату при довжині хвилі 247 нм. Шляхом прогнозування повної невизначеності аналітичної методики підтверджено її коректність (2,56 %). Лінійну залежність отримано в діапазоні 8–40 мкг/мл, межа виявлення та межа кількісного визначення становили 0,5 і 1,6 мкг/мл відповідно. Специфічність методики доведено відсутністю смуг поглинання при аналітичній довжині хвилі у розчинів плацебо аналізованих таблеток. Прецизійність експериментальних результатів характеризувалася низьким стандартним відхиленням у досліджуваному діапазоні концентрацій активного фармацевтичного інгредієнта (RSD=3,1 %), а систематична похибка була на рівні 0,02 %. При вивченні робасності методики встановлено стабільність поглинання розчинів у часі впродовж 100 хв. За аналітичною еко-шкалою методика є “Відмінним “зеленим” аналізом”.
Висновки. Розроблено методику УФ-спектрофотометричного визначення кількісного вмісту аторвастатину в таблетках (λmax=247 нм). Розраховано повну невизначеність розробленої методики. За такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність, методика є коректною.
12
Gadyak, I. V., and B. P. Hromovyk. "СТАТИСТИЧНА ТА ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПРОСТАТИТУ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (May 29, 2019): 76–86. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10161.
Full textAbstract:
Мета роботи. Статистичне узагальнення даних клінічних досліджень (КД) лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються при лікуванні хронічного простатиту (ХП), а також їх фармакоекономічна оцінка.
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження: відомості Кокранівської бази контрольованих досліджень і веб-ресурсу Medline / PubMed Національної медичної бібліотеки США за 1995-2012 рр. щодо клінічної ефективності та безпеки антибіотиків (АБ), простатопротекторів (ПП) та нестероїдних протизапальних ЛЗ (НПЛЗ) при лікуванні ХП; дані Оранжевої книги Управління з контролю якості харчових продуктів та ЛЗ США (OB) і протоколів Комітету з ЛЗ для людини Європейського агентства ЛЗ (СНМР) та Rx index – Довідника еквівалентності ЛЗ про терапевтичну еквівалентність та/або біоеквівалентність ЛЗ; інформація програмного комплексу “Аптека” станом на січень 2019 р. про мінімальні закупівельні ціни ЛЗ.
Використано методи інформаційного пошуку, аналізу й синтезу, статистики та фармакоекономіки, показник «шанси», а також індекс ХП Національного інституту здоров’я США для оцінки симптомів в КД (NIH-CPSI).
Результати й обговорення. Упорядковано дані опублікованих рецензованих, рандомізованих, плацебо-контрольованих КД із використання NIH-CPSI як результату щодо застосування АБ, ПП і НПЛЗ при ХП. Статистичне узагальнення відчить, що шанси АБ і ПП у КД знаходяться в межах 2,68…14,38 та 1,27…3,29 відповідно, тобто клінічний ефект швидше настаня, ніж не настаня. Встановлено, що при застосуванні Рофекоксибу (шанси = 3,76) теж є ймовірність настання клінічного ефекту.
Систематизовано інформацію про еквівалентність АБ, ПП і НПЛЗ для лікування ХП, які зареєстровані в Україні. Встановлено, що 3 торгові назви (ТН) Левофлоксацину (з них одна ТН в двох дозах) присутні в переліку Rx index. Водночас Левофлоксацин-Тева таб. п/о 500 мг №10 (Актавіс ЛТД, Мальта) знаходиться у двох аналізованих переліках (ОВ і Rx index). Окрім цього, показано, що одна ТН Силодозину наявна тільки в переліку СНМР. З двох ТН Фінастериду один ЛЗ Аденостерид-Здоров’я таб. 5 мг №30 (Здоров’я, Україна) присутній в Rx index, а інший ЛЗ Проскар таб. 5 мг №28 (Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди) – у двох досліджуваних переліках (ОВ і Rx index).
Обчислено показник «вартість/ефективність» для ТН Левофлоксацину, Ципрофлоксацину, Тамсулозину, Serenoa repens, Фінастериду, Силодозину та Рофекоксибу. При чому в АБ використали найнижчий показник клінічної ефективності, а саме для Левофлоксацину – 92,0 %, Ципрофлоксацину – 72,8 %, а в ПП – для ТН, у яких доведена клінічна ефективність понад 70 %.
Висновки. Завдяки упорядкуванню інформації КД щодо застосування ЛЗ при лікуванні ХП встановлено, що клінічна ефективність АБ складає 92,0–93,5 % (Левофлоксацин) і 72,8–76,8 % (Ципрофлоксацин), ПП – від 56,0 % (Силодозин) до 76,7 % (ЛЗ Serenoa repens), НПЛЗ Рофекоксибу – 79,0 %. Встановлено, що ймовірність настання клінічного ефекту значно вища від ймовірності, що такий ефект не спостерігатиметься, при лікуванні ХП АБ (шанси = 2,68…14,38) і ПП (шанси = 1,27…3,29). При цьому найкращий результат характерний для АБ Левофлоксацину, помітно кращий – для ПП Serenoa repens, Фінастериду та Тамсулозину. За співвідношенням вартість/ефективність визначено, що станом на січень 2019 р. спостерігається клініко-економічна перевага застосування: в АБ серед ТН Левофлоксацину у Левофлоксацину таб. 500 мг №14 (Астрафарм, Україна) і ТН Ципрофлоксацину – Ципрофлоксацину таб. 250 мг №10 (ДЗ «ГНЦЛС», Україна); у ПП серед ТН Тамсулозину в Уримака капс. 0,4 мг № 30 (Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед, Індія), ТН Фінастериду – Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) і ТН фітопрепаратів – Простамола ® уно капс. 320 мг № 30 (Берлін-хемі АГ, Німеччина). При цьому для Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) встановлений рівень еквівалентності.
13
Патюта, І. М. "Державне регулювання стратегій партнерства МБРР та МФК з Україною на періоди 2012-2016 фінансових років та їхній вплив на економіку України." Формування ринкових відносин в Україні, no. 11 (150) (2013): 45–49.
Find full text
14
Касяненко, О. І., О. Л. Нечипоренко, В. І. Рисований, Г. І. Ребенко, Ю. В. Негреба, Т. Л. Городнича, and Сталлоне Оппонг Йебоах. "БАБЕЗІОЗ ОВЕЦЬ (ПОШИРЕННЯ, ПЕРЕБІГ, ЛІКУВАННЯ)." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (54) (February 17, 2022): 11–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.2.
Full textAbstract:
Тваринництво є ключовим та одним із конкурентоспроможних видів агробізнесу, перспективність і динамічність якого зумовлюється ефективним забезпеченням потреб населення в якісних і безпечних продуктах харчування. У статті представлено результати та аналіз моніторингових досліджень захворюваності овець на бабезіоз у господарствах північно-східної частини України та району Сек'єре в регіоні Ашант Республіки Гана (Африка). Експериментальні дослідження виконано на кафедрі епізоотології та паразитології Сумського НАУ, центрі ветеринарної медицини «Хелс» (м. Суми). Крім того, у роботі використано показники моніторингових досліджень ветеринарної звітності району Сек'єре у регіоні Ашант Республіки Гана. За результатами дослідження визначено поширеність гемопаразитів овець. Досліджено особливості перебігу захворювання овець на бабезіоз, установлено екстенсивність та інтенсивність інвазії, визначено екстенсефективність проведених лікувальних заходів, а також представлено результати патологоанатомічних досліджень біологічного матеріалу. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах господарств України, ізолювали Babesia motasi. Під час спалаху хвороби екстенсивність інвазії становила 34,2%. Інтенсивність інвазії досягала 3–5 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. Гострий перебіг хвороби спостерігався у 16,8 % овець. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах особистих господарств населення Республіки Гана, теж було виявлено збудника Babesia motasi. Екстенсивність інвазії становила 1,2 %. Інтенсивність інвазії досягала 1-3 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. У порівняльному аспекті для лікування тварин в умовах господарств північно-східної частини України застосовували препарати ТОВ «Бровафарма» (Україна): Імкар (діюча речовина імідокарба дипропінат 120 мг в 1 мл) та препарат Азидин-вет, діючою речовиною якого є диміназену ацетурат і феназон. Протипротозойні препарати застосовували разом із засобами симптоматичної терапії. Запропоновані схеми лікування хворих на бабезіоз овець забезпечили високу екстенсефективність (100 %).
15
Семаніва, Ю. В. "ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МОРСЬКОЇ АРБІТРАЖНОЇ КОМІСІЇ ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (May 6, 2019): 339–48. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.241.
Full textAbstract:
Зазначена стаття досліджує питання внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Розглянуто основні засади внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії як автономної структури, яка діє на підставі положення, що є частиною Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». У статті проаналізовано внутрішню організаційну структуру та розглянуто всі її складові. Зокрема проаналізовано повноваження та правовий статус Голови МАК і його заступників, Президії МАК, Секретаріату МАК та арбітрів. Зроблено висновок про те, що МАК за внутрішньою організацією роботи поєднує у собі специфічні ознаки внутрішньої організації роботи громадських організацій та внутрішньої організації роботи державних органів.
This article investigate a question concerning an internal organization of the Maritime Arbitration Commission at the Chamber of Commerce in Ukraine. The basic principles of internal organization of the Maritime Arbitration Commission as an autonomous structure, which operates under the provisions of that part of the Law of Ukraine «On International Commercial Arbitration*. The article analyzes the internal organizational structure and describe all of its components. The report analyzes the powers and legal status Chairman and his deputies, the Bureau, Secretariat and arbitrators. It is concluded that the internal organization of Maritime Arbitration Commission combining specific features of the internal organization of the NGOs and the internal organization of the government bodies.
16
Kukhtyn, M. D., Z. V. Malimon, T. Ya Yaroshenko, and O. S. Pokotylo. "ЗМІНА БІОХІМІЧНИХ І МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАМОРОЖЕНОЇ РИБИ ЗА НАЯВНОСТІ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 7, 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10563.
Full textAbstract:
Вступ. Значне і необмежене застосування антибактеріальних препаратів в аквакультурі призводить до накопичення їх у водному середовищі, тканинах риби і, відповідно, рибних продуктах. Тому питання контролю замороженої риби, яка потрапляє в Україну, за біохімічними, мікробіологічними і токсикологічними показниками є постійно актуальним.
Мета дослідження – визначити залишкові кількості антибактеріальних субстанцій і антибіотиків у замороженій рибі, імпортованій в Україну, та дослідити їх вплив на біохімічні й мікробіологічні показники риби.
Методи дослідження. Залишкові кількості антибактеріальних субстанцій визначали методом рідинної хроматографії на рідинному хроматографі з подвійним масспектрометричним детектором WATERSLC-MS-MSACQUITYTQP (LC-MS/MS). У роботі використовували сертифіковані субстанції антибіотиків. Біохімічні показники замороженої риби визначали загальновизнаними методами.
Результати й обговорення. Встановлено наявність у досліджених пробах риби антибіотиків і антибактеріальних субстанцій, визначення яких не передбачено Регламентом ЄС № 37/2010. Також виявлено перевищення максимально допустимої кількості в м’ясі замороженої риби для таких антибіотиків, як тетрациклін та спектиноміцин. Незважаючи на відповідність мікробіологічним нормативам замороженої риби, в якій виявлено залишки антибактеріальних субстанцій і антибіотиків, за біохімічними показниками не всі зразки відповідали ознакам свіжої доброякісної риби. Тому, враховуючи вищенаведені результати досліджень, вважаємо за необхідне передбачити у Плані державного моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів, забруднювачів та токсикантів у продуктах тваринного походження дослідження з визначення залишкових кількостей антибактеріальних субстанцій і антибіотиків для підвищення безпечності риби, імпортованої в Україну.
Висновки. Встановлено наявність у замороженій рибі залишкових кількостей антибіотиків гентаміцину, дифлоксацину і пароміцину, які досягали максимально допустимої кількості для даних антибіотиків – 100 мкг/кг. Залишків антибіотиків пеніцилінового ряду (пеніциліну V, амоксициліну), які виявили в рибі, було у 2 рази менше максимально допустимої кількості – 50 мкг/кг. Перевищення максимально допустимої кількості залишків антибіотиків у замороженій рибі виявлено для тетрацикліну – (112,5±7,2) мкг/кг при межі 100 мкг/кг та спектиноміцину – (342,1±21,5) мкг/кг при допустимій межі 300 мкг/кг.
17
Lopatin, V. V. "ОПТИМИЗАЦИЯ СТРУКТУРЫ МОБИЛЬНОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ." METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, no. 2(41) (November 10, 2018): 25–33. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-25-33.
Full textAbstract:
Гірські і нафтогазові підприємства України експлуатують потенційно небезпечне обладнання різних виробників знаходиться на межі вироблення ресурсу. Це вимагає створення методів і засобів технологічного контролю відповідає нормативно-правовим актам і галузевим стандартам. Найбільш перспективними засобами технологічного контролю в гірській і нафтогазовій галузях є мобільні системи контролю (МСК). Основне завдання МСК - оснащення споживачів, які обслуговують обладнання потенційно небезпечних виробництв, надійними компактними засобами неруйнівного контролю та моніторингу адаптованими до конкретного об'єкта. Які можуть виявити реакцію контрольованого об'єкта на зовнішні впливи, визначити обмеження і заборони, необхідні для нормального подальшого функціонування об'єкта контролю.
Як правило, апаратура МСК формується з серійних вимірювальних перетворювачів, пристроїв і датчиків, що диктується конкретним об'єктом в гірській або нафтогазовій галузях. Інформаційна і конструктивна сумісність в МСК досягається спеціальним інтерфейсом. Оптимізація і гнучке поєднання схем МСК в загальну структуру для різних початкових умов (структуризація) здійснюється зворотними зв'язками, які здійснюють взаємодію з іншими елементами і що роблять вплив на характер роботи МСК в цілому. Проаналізовано суперечності об'єднання структури МСК за допомогою математичного моделювання апріорної інформації. Розглянуто загальні та різнорідні складові в структурі МСК і вимірювальних засобів. Показані спільні та відмінні функції і операції, коли елементи апроксимації математичних моделей включені безпосередньо в контур МСК. Викладений матеріал дає чітке визначення МСК, її відмінні риси від відомих систем технологічного контролю, особливості її дослідження та шляхи подолання проблем контролю властивостей і процесів при роботі гірничої або нафтогазового обладнання
18
Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський, and Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.
Full textAbstract:
У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).
19
Влащук, А. М., Л. В. Шапарь, О. С. Дробіт, О. В. Місєвич, and О. А. Шкода. "Вплив елементів технології на формування фотосинтетичного потенціалу рослин буркуну білого однорічного на богарних землях Півдня України." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.13.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив строків сівби та норм висіву насіння на формування фотосинтетичної продуктив- ності й урожайності насіння буркуну білого однорічного в богарних умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили протягом 2015–2017 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства Національної ака- демії аграрних наук України, розташованого в Херсонській області, на Півдні України. Проведені дослідження вико- нували згідно з методиками проведення польових і лабо- раторних досліджень та методичними рекомендаціями і посібниками. Результати. У богарних умовах Півдня України було встановлено чисту продуктивність фото- синтезу та фотосинтетичний потенціал буркуну білого однорічного сорту Південний, залежно від строків сівби та норм висіву. У середньому за 2015–2017 роки дослі- джень встановлено, що з біологічного погляду найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого одноріч- ного на насіння в богарних умовах Півдня України є сівба в першу декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого однорічного на насіння в богарних умо- вах Півдня України є сівба в першу декаду квітня з нор- мою висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Максимальний показник фотосинтетичного потенціалу в посівах рослин буркуну білого сорту Південний було отримано за сівби в І декаду квітня – 1,80 млн м2 х днів/га у міжфазний період «цвітіння – повна стиглість насіння». Так, у серед- ньому за 2015–2017 роки проведення досліджень мак- симальний показник урожайності (876,6 кілограмів на гектар) сформовано за посів у І декаду квітня. За сприят- ливих агрокліматичних показників 2015 року врожайність насіння буркуну білого набула максимального значення 1 130 кілограмів на гектар за сівби в І декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар.
20
Vatseba, M. O. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТАБОЛІЧНОГО ВПЛИВУ МЕЛЬДОНІЮ ДИГІДРАТУ ПРИ КОМОРБІДНИХ СТАНАХ – АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ, ОЖИРІННІ ТА ПОДАГРІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 23, 2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10045.
Full textAbstract:
Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою сучасної охорони здоров'я України з огляду на її поширеність серед різних вікових категорій, несприятливу прогностичну значущість як чинника, що має істотний вплив на показники серцево-судинної захворюваності та смертності.
Мета – оцінити ефективність впливу мельдонію дигідрату на показники ендотеліальної дисфункції та артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням та подагрою.
Матеріал і методи. У дослідження включено 80 хворих на есенціальну атеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. 1 підгрупа – 20 хворих, які отримували стандартну терапію: блокатори кальцієвих каналів – амлодипін 5–10 мг/добу, статин – аторвастатин 10–20 мг/добу, нетіазидний діуретик – індапамід 2,5 мг зранку, алопуринол 100–300 мг/добу. 2 підгрупа – 20 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували мельдоній дигідрат («Метамакс», Дарниця, Україна) – 5 мл 10 % розчину розводили в 15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводили внутрішньовенно струминно протягом 10 днів з подальшим переходом на капсульну форму – 250 мг 3 рази на день протягом 1 місяця всередину. Здійснили клінічне обстеження хворих та визначили ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНЗВД), товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), CAVI, індекс жорсткості аорти (ІЖА), рівень ЕТ-1 в крові.
Результати. Через 1 місяць спостерігали позитивну динаміку ЕЗВД на 68,92 % (p<0,001), а через 6 місяців лікування – на 70,81 % (p<0,001). Через місяць застосування мельдонію дигідрату рівень ЕТ-1 знизився на 36,47 % (p<0,001), а через 6 місяців – на 36,69 % (р<0,001). Достовірні зміни ІЖА були відсутні (p>0,05). CAVI знизився вже через 1 місяць лікування – на 6,32 % (p<0,05), а через 6 місяців – на 8,24 % (p<0,05). Зменшилась ТІМК після 1 місяця лікування на 13,46 % (p<0,05), а після 6 місяців – на 16,34 % (p<0,01). ШППХ також достовірно зменшувалась через 1 місяць лікування на 12,54 % (p<0,01), а через 6 місяців – на 18,31 % (p<0,001).
Висновки. Включення до стандартної терапії мельдонію дигідрату сприяє ефективності не тільки антигіпертензивної, але й вазопротективної дій.
21
Orlova, L. D. "Інтенсивність дихання лучних рослин лівобережного лісостепу України." Biosystems Diversity 18, no. 2 (October 20, 2010): 54–60. http://dx.doi.org/10.15421/011026.
Full textAbstract:
Досліджено інтенсивність дихання лучних представників 14 родин класу Magnoliopsida (Dycotyledores) та двох родин класу Liliopsida (Monocotyledones). Межі коливань показника – від 0,10 до 1,54 мг СО2/г сирої ваги за годину. З’ясовано, що однорічні види мали низькі та середні значення. У ксерофітних видів інтенсивність дихання була низька та середня. Доведено залежність показника від умов навколишнього середовища та фази онтогенезую.
22
Osokina, N. P. "Пестициди в підземних водах України і здоров’я." Мінеральні ресурси України, no. 2 (August 23, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.2.38-43.
Full textAbstract:
Досліджено вміст пестицидів у підземних водах України. Методом газової хроматографії визначено стійкі хлорорганічні пестициди (ХОП): дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ) і його метаболіти, гексахлорциклогексан (ГХЦГ) і його ізомери, альдрин, гептахлор; фосфорорганічні пестициди: метафос, карбофос, фосфамід, фозалон; фторумісні пестициди: трефлан та ін. З 1960 року по 2011 рік на сільгоспугіддя України надійшло 2 млн 85 тис. тонн пестицидів [4]. Навантаження пестицидів на ґрунти сільгоспугідь перевищило захисні властивості природного середовища, що призвело до потрапляння їх у підземну геосистему. За нашими розрахунками (за 10-річний період), середньостатистична концентрація ХОП в основних водоносних горизонтах України становить за сумою ДДТ 3,6·10⁻⁵ мг/дм³; за сумою ГХЦГ – 3·10⁻⁵ мг/дм³. Водоносний горизонт четвертинних відкладів містить на один-два порядки менше стійких ХОП, ніж глибше розміщені водоносні горизонти крейдяних, юрських і тріасових відкладень. Найбільше забруднення пестицидами виявлено у водоносних горизонтах південної і центральної України, набагато менше забруднення спостерігається у водоносних горизонтах західного, східного та північного регіонів країни. У воді свердловин одночасно виявлено до восьми сільськогосподарських забруднювачів, сумарний ефект впливу яких на організм людини не вивчений. Оцінено вплив умісту пестицидів у підземних водах на рівень онкозахворюваності населення України [7]. Потрібен контроль і сувора регламентація обсягів того чи іншого класу пестицидних препаратів під час унесення їх на сільгоспугіддя. Потрібен регулярний контроль якості підземних вод і моніторинг забруднення пестицидами підземних вод та інших об’єктів природного середовища. Результати нових аналізів щодо забруднення об’єктів природного середовища пестицидами треба порівнювати з гранично допустимою концентрацією (ГДК). Якщо рівні забруднення об’єктів природного середовища пестицидами збільшуватимуться (перевищення ГДК), то треба зменшити навантаження пестицидів на сільгоспугіддя і замінити старі пестициди на нові. Також треба сформувати збалансовану систему природокористування в контексті сталого розвитку та впровадити екологічні й інноваційні технології в сільському господарстві за допомогою сучасних механізмів національної екологічної політики.
23
Kulbitskyi, V. L., V. P. Shlapak, and S. A. Maslovata. "Регенераційна здатність зелених живців видів роду Catalpa Scop. у Правобережному Лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/40281001.
Full textAbstract:
Вивчено укорінення зеленими живцями представників роду Catalpa Scop. в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведено дослідження з визначення регенераційної здатності зелених живців окремих видів роду Catalpa: C. bignonioides Walt., C. speciosa Ward., C. ovata, C. hybrida Spaeth. та C. fargesii. Визначено їхні оптимальні розміри, терміни заготівлі та способи укорінення в умовах досліджень. Заготівлю живців проводили у три терміни: в період інтенсивного (перша-друга декада червня), менш інтенсивного (перша декада липня) та повільного (перша декада серпня) росту пагонів. Живці з 2–6 бруньками завдовжки до 20 см нарізали з вегетуючих однорічних пагонів. Встановлено, що оптимальним терміном заготівлі живців є період інтенсивного росту пагонів – від першої до третьої декади червня, оптимальним терміном проведення зеленого живцювання – від третьої декади червня до першої декади липня. Для стимулювання ризогенезу використовували розчин ІМК різної концентрації. Робочий розчин готували в чотирьох варіантах: І – 20 мг ІМК на 1 л дистильованої води, ІІ – 40 мг/л, ІІІ – 60 мг/л, IV – 80 мг/л. Експозиція оброблення живців становила 12 годин. Доведено, що стимулятори коренеутворення значно підвищують частку отриманого укоріненого садивного матеріалу в досліджуваних видів. Найкращі показники укорінення зелених живців отримано за застосування стимулювальних розчинів ІМК та гетероауксину в концентрації 60 мг/л.
24
Pinkevych, V. O., and O. M. Novosel. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ГРУШІ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ СОРТУ НОЯБРСЬКА." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 6, 2019): 136–40. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9826.
Full textAbstract:
Вступ. Мінеральні елементи є кофакторами ферментів, складовими частинами вітамінів, гормонів, усіх клітин і тканин організму, вони необхідні для його нормальної життєдіяльності: підтримки гомеостазу, перебігу біохімічних, ферментативних, пластичних, гормональних, регуляторних та обмінних процесів, є обов’язковою і незамінною частиною раціону харчування. Їх дефіцит, надлишок чи дисбаланс в організмі може спричинити певні захворювання, синдроми, порушення або патологічні стани. Об’єктом дослідження були груші звичайної листя сорту Ноябрська, заготовлені в Івано-Франківській області в серпні 2018 р. Груша звичайна даного сорту широко культивується на території України у приватних і фермерських господарствах, особливо в західних регіонах та Придністров’ї.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст мінеральних елементів у груші звичайної листі сорту Ноябрська.
Методи дослідження. Елементний склад груші звичайної листя сорту Ноябрська изначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії на базі відділу аналітичної хімії ДНУ НТК “Інститут монокристалів” НАН України.
Результати й обговорення. Одержані результати проведених експериментальних досліджень свідчать про наявність у груші звичайної листі сорту Ноябрська 19 мінеральних елементів. У найбільшій кількості в сировині накопичувалися K (2185 мг/100 г), Ca (1140 мг/100 г), Mg (380 мг/100 г), P (85 мг/100 г), Si (76 мг/100 г) і Al (62 мг/100 г), у найменшій – Cu (0,23 мг/100 г), Ni (0,11 мг/100 г) та Mo (0,047 мг/100 г). Вміст важких металів перебував у межах допустимих концентрацій.
Висновки. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії у груші звичайної листі сорту Ноябрська ідентифіковано та визначено кількісний вміст 19 мінеральних елементів. Одержані експериментальні дані буде використано в подальшій роботі при прогнозуванні фармакологічної активності досліджуваної сировини, лікарських засобів на її основі, а також з метою стандартизації та розробки методів контролю якості сировини.
25
Orlova, L. D. "Інтенсивність фотосинтезу лучних рослин лівобережного лісостепу України." Biosystems Diversity 18, no. 1 (January 21, 2010): 98–104. http://dx.doi.org/10.15421/011014.
Full textAbstract:
Вивчено інтенсивність фотосинтезу у представників 20 родин відділу Magnoliophyta (Angiospermae). З’ясовано, що види дводольної флори мають вищий показник порівняно з однодольними (на 10,0 %). Наведено середні значення з межами коливання від 3,6 до 39,3 мг СО2/дм2 год. Досліджено види класифіковано за здатністю до асиміляції СО2. Встановлено залежність показника від біоморфи та гігроформ. Кореневищні види мають його на рівні достатніх і високих значень. Показано динаміку значень упродовж онтогенезу та вплив на них погодних умов.
26
Примушко, Наталія. "НЕВІДОМІ УЧАСНИКИ БОЮ ПІД КРУТАМИ — ПЕРШІ БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ." Воєнно-історичний вісник 41, no. 3 (January 18, 2022): 49–59. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-49-59.
Full textAbstract:
У статті набуло подальшого розвитку питання уточнення списку учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, які пройнялися національною ідеєю і стали борцями за свободу й незалежність Української держави. Їхню участь у бою та біографічні дані встановлено на основі таких посвідок локальної історії, як листи й усні розповіді родичів, знайомих, односельців (епістолярні джерела), що надійшли до Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» (далі — МК «ПГК») у період з 2013 по 2020 роки з різних куточків України, зокрема Дрого- бича, Харкова, Конотопа, Чернігова. Інформатори ділилися спогадами й переказами про родичів чи односельців і їхню участь у знаковому (історичному) бою під Крутами. Така робота є позитивним досвідом МК «ПГК», завдяки якому сформовано список нововиявлених учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, що є базою для подальших наукових досліджень.
Ключові слова: філія Національного військово-історичного музею України — Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут», учасники бою під Крутами, борці за незалежність, юні герої.
27
Капелька, І. Г., and С. Ю. Штриголь. "Скринінгове дослідження фригопротекторних властивостей нестероїдних протизапальних препаратів за гострого загального охолодження." Фармакологія та лікарська токсикологія 13, no. 5 (December 25, 2019): 338–43. http://dx.doi.org/10.33250/13.05.338.
Full textAbstract:
В Україні холодові травми (ХТ) є досить частим явищем. Вони виникають частіше в зимовий час, коли кількість постраждалих сягає понад 12 000 осіб. ХТ спостерігається переважно в молодих осіб працездатного віку, супроводжується великим відсотком інвалідизації та значними матеріальними витратами на лікування потерпілих. Більшій частині постраждалих необхідне стаціонарне лікування, смертність перевищує 10 %. Особливо небезпечною ХТ є в умовах війни, оскільки може спричинити до 25 % санітарних втрат. Значну роль у патогенезі ХТ відіграють простациклін, простагландин F2a і тромбоксан А2, що відповідають за розвиток судинних реакцій. З урахуванням механізму розвитку ХТ можна вважати перспективними фригопротекторами нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які пригнічують синтез простагландинів. Мета дослідження – порівняти виразність фригопротекторного ефекту низки НПЗП з різною селективністю щодо ЦОГ на моделі гострого загального охолодження (ГЗО). Роботу виконано на білих мишах обох статей масою 20–24 г. ГЗО моделювали за температури – 18 °С. Визначали інтегральний показник фригопротекторної дії – час життя тварин. Використовували неселективні інгібітори ЦОГ – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) (Аспірин, таблетки, «Bayer», Німеччина), ібупрофен (Бруфен, порошок, «Abbott», США), мефенамінову кислоту (Мефенамінова кислотаДарниця, таблетки, «Дарниця», Україна), диклофенак натрію (Вольтарен, таблетки, «Novartis», Швейцарія); помірно селективний інгібітор ЦОГ – мелоксикам (Моваліс, таблетки, «Boehringer Ingelheim», Німеччина); високоселективний інгібітор ЦОГ – целекоксиб (Целебрекс, таблетки, «Pfizer», США), які вводили в різних дозах у шлунок за 30 хв до початку ГЗО. Визначено два препарати-лідери з різним профілем селективності щодо ЦОГ: целекоксиб (74 мг/кг) і диклофенак натрію (14 мг/кг). Вони збільшили час життя тварин більше ніж на 50 %, що достовірно перевищує ефект АСК (25 мг/кг). Ці два препарати можна вважати перспективними для подальших поглиблених досліджень фригопротекторної дії. Отже, фригопротекторні властивості НПЗП за ГЗО суттєво відрізняються та не виявляють суворої залежності від селективності щодо ізоформ ЦОГ.
28
Капелька, І. Г., and С. Ю. Штриголь. "Скринінгове дослідження фригопротекторних властивостей нестероїдних протизапальних препаратів за гострого загального охолодження." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 5 (December 25, 2019): 338–43. http://dx.doi.org/10.33250/vol13iss5pp338-343.
Full textAbstract:
В Україні холодові травми (ХТ) є досить частим явищем. Вони виникають частіше в зимовий час, коли кількість постраждалих сягає понад 12 000 осіб. ХТ спостерігається переважно в молодих осіб працездатного віку, супроводжується великим відсотком інвалідизації та значними матеріальними витратами на лікування потерпілих. Більшій частині постраждалих необхідне стаціонарне лікування, смертність перевищує 10 %. Особливо небезпечною ХТ є в умовах війни, оскільки може спричинити до 25 % санітарних втрат. Значну роль у патогенезі ХТ відіграють простациклін, простагландин F2a і тромбоксан А2, що відповідають за розвиток судинних реакцій. З урахуванням механізму розвитку ХТ можна вважати перспективними фригопротекторами нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які пригнічують синтез простагландинів. Мета дослідження – порівняти виразність фригопротекторного ефекту низки НПЗП з різною селективністю щодо ЦОГ на моделі гострого загального охолодження (ГЗО). Роботу виконано на білих мишах обох статей масою 20–24 г. ГЗО моделювали за температури – 18 °С. Визначали інтегральний показник фригопротекторної дії – час життя тварин. Використовували неселективні інгібітори ЦОГ – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) (Аспірин, таблетки, «Bayer», Німеччина), ібупрофен (Бруфен, порошок, «Abbott», США), мефенамінову кислоту (Мефенамінова кислотаДарниця, таблетки, «Дарниця», Україна), диклофенак натрію (Вольтарен, таблетки, «Novartis», Швейцарія); помірно селективний інгібітор ЦОГ – мелоксикам (Моваліс, таблетки, «Boehringer Ingelheim», Німеччина); високоселективний інгібітор ЦОГ – целекоксиб (Целебрекс, таблетки, «Pfizer», США), які вводили в різних дозах у шлунок за 30 хв до початку ГЗО. Визначено два препарати-лідери з різним профілем селективності щодо ЦОГ: целекоксиб (74 мг/кг) і диклофенак натрію (14 мг/кг). Вони збільшили час життя тварин більше ніж на 50 %, що достовірно перевищує ефект АСК (25 мг/кг). Ці два препарати можна вважати перспективними для подальших поглиблених досліджень фригопротекторної дії. Отже, фригопротекторні властивості НПЗП за ГЗО суттєво відрізняються та не виявляють суворої залежності від селективності щодо ізоформ ЦОГ.
29
Шуйський, І. В. "ТОРГСИН ЯК ОДИН ІЗ СИМВОЛІВ ГОЛОДОМОРУ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ." Історія та географія, no. 56 (2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.05.
Full textAbstract:
У статті вперше досліджені літературні джерела художніх творів українських письменників, у яких висвітлюється торгівельна мережа «Торгсин». Її діяльність напряму пов’язана з штучно створеним у 1932–1933 роках Голодомором.Крамниці торгсинів функціонували по всій території України. Створені з метою задоволення потреб чужоземців, вони в умовах Голодомору були зорієнтовані на обмін цінностей населення України – золота, срібла, діамантів. Використовуючи зубожілий стан населення і дефіцит, радянська влада встановила несправедливий курс обміну. Більшість потенційних покупців, переважно селян, були не в змозі обміняти продукти і помирали під дверима торгсинів. У свідомості багатьох українців торгівельні точки з написом «Торгсин» закарбувалися як символ «великого голоду». Діяльність торгсинів була засекречена і не висвітлювалась на сторінках газет, публічно не обговорювалась. Радянські письменники під загрозою репресій уникали згадок про торгсини, бо добре розуміли причини появи голодних селян на вулицях міст, виникнення нескінчених черг біля крамниць. Це підтверджують художні твори, опубліковані за кордоном. Враження і документальні події у столиці радянської України висвітлили Олесь Гай-Головко, Олена Звичайна та Михайло Млаковий. Емоційно насичені твори Зосима Дончука оповідають про перебіг торгівлі на периферії. Письменниця Ольга Мак спробувала знайти відповідь на питання, яку роль відводила торгсинам радянська влада. Вперше автор статті проаналізував варіанти вживання у літературних творах назви торгівельної мережі, які мали суттєву відмінність. Автор довів, єдиним вірним варіантом є «Торгсин», який використовують у роботах сучасні українські історики
30
Левчик, Н. Я., Г. І. Скрипка, В. Ф. Левон, О. В. Закрасов, and Н. Є. Горбенко. "Вміст біохімічних речовин у рослин Phlox paniculata L. в умовах Лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.36930/40300203.
Full textAbstract:
Досліджено питання стійкості декоративних рослин Phlox paniculata L. до біотичного стресу. За результатами дослідження листків рослин 11 сортів Phlox paniculata з різним ступенем ураження збудником борошнистої роси (Erysiphe cichoracearum DC. f. phlogis Jacz.) визначено кількісний вміст біохімічних речовин (проліну, катехінів, флавонолів та антоціанів) в умовах Лісостепу України. Виявлено, що рослини, уражені збудником борошнистої роси, характеризувалися нижчим рівнем флавонолів (сорти 'Poliarnyi' – 0,268 мг/г, 'Mohuchii' – 0,354 мг/г), неуражені – вищим вмістом (сорти 'Mohuchii' – 0,729 мг/г та 'Fiosin' – 0,719 мг/г). Окрім цього, встановлено тенденцію до істотного збільшення вмісту катехінів у цілому на 8˗21 % в уражених борошнистою росою рослин, порівняно із неураженими. Відзначено певну закономірність щодо вмісту антоціанів: в уражених рослин він був на 18˗48 % вищим, ніж у неуражених. Зроблено висновок, що вторинні метаболіти є маркерами відповідної реакції та стійкості рослинного організму до стресу різного походження, оскільки під дією стресу, спричиненого збудником борошнистої роси, збільшується вміст флавонолів, катехінів та антоціанів. На відміну від інших показників, рівень проліну істотно не залежить від ступеня ураженості рослин Phlox paniculata збудником борошнистої роси, оскільки в цьому механізмі захисту рослин від стресу, спричиненого збудником борошнистої роси, діє інший механізм із залученням вторинних метаболітів.
31
Tsvetkova, N. M., I. I. Saranenko, and A. O. Dubina. "Застосування геоінформаційних систем в оцінюванні розвитку яружно-балкової ерозії степової зони України." Biosystems Diversity 23, no. 2 (June 21, 2015): 197–202. http://dx.doi.org/10.15421/011528.
Full textAbstract:
На території степової зони України з допомогою GPS навігатора та нівеліра встановлено координати вершин, конфігурацію меж, висоту, довжину, ширину 400 ярів, балок і байраків. Визначено вміст заліза у шарі 0–50 см. Отримані дані імпортовано у QuantumGis і нанесено на карту розораності земель України. Осередки скупчення досліджуваних об’єктів виявлено у центральній та східній частинах Степу. Аналіз причин показав комплексну дію чинників. За рік спостережень виявлено, що площа кожного яру зросла у середньому на 5 м², висота – на 7 см, довжина – на 24 см, ширина – на 21 см, концентрація Fe знизилась на 20 мг/кг. Основні причини – значні опади та нестійкий трав’яний покрив. Площа балок зросла на 1 м², висота – на 4 см, довжина – на 14 см, ширина – на 9 см, концентрація Fe залишилась без змін. Унаслідок того, що деревні рослини стримують розвиток ерозійних процесів і збагачують ґрунти мікроелементами, у байраків спостерігається зменшення висоти на 1 см та зростання концентрації Fe на 24 мг/кг, значення інших показників не змінились. У середовищі QuantumGis створено електронні карти щільності та поширеності ярів, балок і байраків у степовій зоні України. За їх допомогою визначено залежність між досліджуваними процесами та природними умовами, межові кути повороту, площу яружно-балкової ерозії. Створено проект бази даних щодо вмісту мікроелементів та особливостей їх міграції за байрачним профілем із метою подальшого застосування у процесі розроблення необхідних заходів боротьби з ерозією.
32
Прусенков, Н. А. "Модернизация систем, регулирующих температуры поверхностей многослойных ограждающих конструкций." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 2 (December 11, 2018): 30–35. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.1101.
Full textAbstract:
Экономичность терморегуляции многослойными ограждающими конструкциями (МОК) зданий и сооружений СНиП, действовавшие ранее в Украине, регламентировали установлением приемлемых в определенные периоды эксплуатации перепадов температур, декларируя неизменность удельных термических сопротивлений замкнутых составляющих, формирующих их. Такой подход исключает регулирование потерь при изменении температур в пространстве, окружающем МОК. Современная ДБН, декларируя перспективность учета потерь тепловой оболочкой здания (ТОЗ), остановилась на справочных рекомендациях (Додаток Н), учитывающих общий коэффициент теплопередачи, исключающий изменения потерь тепла в потоке, пересекающем МОК при эксплуатации. Компенсационные поступления тепла и утилизация выброса в подвижной среде указанными нормативами не предусматриваются. Перспектива модернизации существующих замкнутых систем для регулирования потерь энергии МОК дополнением ее поступлениями в подвижных слоях, компенсирующим взаимодействием недостачу тепла в объединяемых энергетических потоках, очевидна, но сдерживается отсутствием нормативов, допускающих его. Целесообразно создание теоретического и законодательного утверждения в нормативе, предусматривающем взаимодействие в МОК систем из замкнутых и подвижных сред, для обеспечения регулирования потерь источниками энергии в потоках, их пересекающих.
33
Самійлик, Світлана. "Асоціативний портрет студентів України." East European Journal of Psycholinguistics 3, no. 2 (December 22, 2016): 82–91. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.sam.
Full textAbstract:
У статті описано асоціативний портрет такої соціальної групи як студенти України, а саме студентів ВНЗ різних регіонів країни: Житомирського державного університету імені Івана Франка, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди», Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, а також Донецького національного університету. Асоціації було зібрано протягом 2015–2016 років за допомогою одного з найпопулярніших методів у психо- та когнітивній лінгвістиці – методу вільного асоціативного експерименту.
Література
References
Батурина Л. И. Российский ассоциативный портрет современной рекламы // Язык,сознание, коммуникация: Сб. статей / Ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. . М. : Диалог –МГУ, 1999. – Вып. 7. – С. 85–99.Baturina, L. I. (1999) Rossiiskii assotsyativnyi portret sovremennoi reklamy [Russianassociative picture of modern advertisement]. Yazyk, Soznaniye, Kommunikatsiya, 7, 85–99.
Горошко Е. И. Специфика ассоциативного сознания некоторых групп русскоязычногонаселения Украины / Е. И. Горошко // Языковое сознание: формирование ифункционирование. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1998. – С. 186–200.Goroshko, Ye. I. (1998). Spetsyfika assotsyativnogo soznaniya niekotorykh grupprusskoiazychnogo naseleniya Ukrainy [The specific character of some Russian-speakinggroups’ consciousness of Ukrainian people]. Yazykovoye Soznaniye: Formirovaniye iFunktsyonirovaniye, 186–200.
Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуациилингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная спецификаязыкового сознания. – М. : Институт языкознания РАН, 1996. – C. 67–98.Karaulov, Yu. N. (1996) Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyilingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a native languagespeaker in the linguistic experiment situation]. Etnokulturnrya Spetsyfika Yazykovogo Soznaniya. Moscow: Institute of Linguistics of the Russian Academy of Sciences, 67–98.
Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку дляпсихолінгвістичного дослідження / Т. Є. Недашківська, С. В. Самійлик //Психолінгвістика : [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державнийпедагогічний університет імені Григорія Сковороди»]. – Пререяслав-Хмельницький :ФОП Лукашевич О. М., 2015. – Вип. 18 (2). – С. 61–73.Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnoho spysku dliapsykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for a psycholinguisticsresearch]. Psycholingvistyka, 18(2), 61–73.
Салихова Э. А. Лингвокультурологическая составляющая ассоциативного портретабилингва // Вестник Башкирского университета. – № 3. – Том 11. – 2006. – С. 74–78.Salikhova, E. F. (2006) Lingvokulturologicheskaia sostavliayushaia assotsyativnogo portretabilingva [Linguocultural Element of An Associative Image of a Bilingual Person]. – ScientificIssues of Bashkirsky University, 11(3), 74–78.
Сукаленко Т. М. Асоціативне поле жінки в українській мовній свідомості /Т. М. Сукаленко // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університетуімені Івана Огієнка. Філологічні науки. – 2009. – Вип. 20. – С. 639–642. – Режимдоступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171Sukhalenko, T. M. (2009) Asotsiatyvne pole zhinky v ukrainskii svidomosti [The AssociativeField of Woman in Ukrainian Consciousness] – Scientific Issues of Ivan Ohiyenko Kamianets Podilsky National University, 20, 639-642. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171.
Терехова Д. І. Асоціативний портрет українця та росіянина / Д. І. Терехова //Мовознавство. – 1997. – № 6. – С. 43–50.Terekhova, D. I. (1997) Asotsiatyvnyi portret ukraintsia i rosiianyna [An associative portrait ofa Ukrainian and a Russian]. Movoznavstvo, 6, 43–50.
34
Газиев, З., В. Аваков, Э. Рахманкулов, and Ш. Валиев. "Возможности нейроаксиальной анестезии при эндопротезировании суставов нижних конечностей сопутствующей сердечно-сосудистой патологией." Общество и инновации 1, no. 2/S (December 15, 2020): 337–46. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss2/s-pp337-346.
Full textAbstract:
Оценить эффективность и безопасность нейроаксиальной анестезии при эндопротезировании суставов нижних конечностей у пациентов пожилого и старческого возраста с высоким индексом коморбидности и физическим статусом ASA III и IV класса. Материалы и методы: Исследования проводили в многопрофильной клинике ТМА у 40 больных гериатрического возраста с коморбидным фоном, оперированных в условиях комбинированной спинально-эпидуральной анестезии. 29 больным произведено тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава (ТЭТС), 11 - тотальное эндопротезирование коленного сустава (ТЭКС). Критерии включения: пожилой (от 65 до 75 лет) и старческий (76-90 лет) возраст, и старше 90 – долгожители, болевой синдром более одного года, отсутствие противопоказаний для регионарных методов обезболивания. Для непрерывного наблюдения жизненно важных функций пациента, использовали «реанимационно-хирургический» монитор ЮМ 300 (ООО « Компания ЮТАС» Украина). Вывод: Больным пожилого и старческого возраста с высоким риском коморбидности, методика односторонней спинальной и эпидуральной анестезии с малыми дозами интратекально вводимого местного анестетика (5мг 0,5 % гипербарического раствора бупивакаина с 20 мкг фентанила) и дополнительным введением в эпидуральное пространство низких доз бупивакаина 7,5 мг является безопасным методом анестезии и позволяет достичь должного сенсорно – моторного блока, необходимого для проведения эндопротезирования суставов нижних конечностей.
35
Tronko, M. D., M. S. Cherska, O. A. Haiova, Kh M. Kukharchuk, V. H. Guryanov, and H. M. Ametova. "Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу." Endokrynologia 26, no. 1 (March 22, 2021): 5–20. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.5.
Full textAbstract:
Церебральний атеросклероз (ЦА) — дисфункція мозку, що виникає внаслідок дифузного і/або дрібно-вогнищевого пошкодження мозкової тканини в умовах недостатності церебрального кровопостачання і повільно прогресує протягом тривалого часу. Метою нашого дослідження є комплексний аналіз ефективності та оцінка безпеки курсового приймання амінофенілмасляної кислоти (АФМК) у пацієнтів із ЦА і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) як ад’ювантного до базової терапії, який використовується в Україні відповідно до стандартів ведення пацієнтів із цією патологією за схемою: по 1 табл. (250 мг) 2 рази на день протягом місяця. Це клінічне дослідження проводилося як наглядове (неінтервенційне), відкрите, контрольоване, рандомізоване, проспективне дослідження, в якому АФМК призначалася відповідно до зареєстрованих показань. У дослідженні взяли участь 26 пацієнтів (середній вік становив 43±6 років) — 5 чоловіків та 21 жінка, які отримували лікування в Державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з приводу ЦД2 в стадії субкомпенсації, який супроводжувався ЦА. Встановлено, що в пацієнтів із ЦА і ЦД2 під впливом курсового лікування АФМК активізуються когнітивні функції (підвищується рівень уваги та покращується пам’ять), поліпшується емоційна сфера (знижується рівень тривоги) і спостерігається відносна вазоактивна дія на церебральну гемодинаміку (знижується периферичний опір в окремих судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів). За даними спектрального та часового аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) АФМК гармонізує симпато-парасимпатичний баланс у пацієнтів із ЦА і ЦД2. Позитивний вплив АФМК на нейропсихологічні функції, церебральний кровотік і ВРС дає підґрунтя рекомендувати цей препарат у схему комплексного лікування пацієнтів із ЦА і ЦД2.
36
Панфілова, А. В., В. В. Гамаюнова, and А. В. Дробітько. "УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ТА БІОДЕСТРУКТОРА СТЕРНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 18–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню підвищення врожайності пшениці озимої шляхом добору попе-редників та застосування Біодеструктора стерні за рахунок покращення поживного режиму ґрунтута активізації його мікробіологічної діяльності. Експериментальні дослідження тривали впродовж2011–2016 рр. на дослідному полі Миколаївського НАУ. Об’єктом досліджень була пшениця озимасорту Кольчуга. Технологія її вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загально-прийнятою відповідно до зональних рекомендацій для Південного Степу України. Схема дослідувключала наступні варіанти: фактор А – культура попередник: 1. Ячмінь ярий; 2. Горох. Фактор В –обробка післяжнивних рештків: 1. Обробка водою − контроль; 2. Обробка Біодеструктором стерні(ПП «БТУ-Центр», Україна). Після збирання культур попередників − ячменю ярого та гороху, після-жнивні рештки цих культур обробляли Біодеструктором стерні (ПП «БТУ-центр», Україна) у дозі 2літри біопрепарату з додаванням 3,0 кг аміачної селітри з витратою робочого розчину 300 літрів на1 га, після чого проводили дискування рештків важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину10−12 см. Варто зазначити, що валовий вміст у рослинних рештках основних елементів живленнязначно залежить від біологічних особливостей культур і рівнів їхніх урожаїв. У процесі дослідженьвизначено, що в середньому за роки дослідів та по фактору обробки післяжнивних рештків біоде-структором, після ячменю ярого у ґрунті містилось 11,2 мг/кг ґрунту нітратів, 52,2 мг/кг рухомогофосфору та 238,5 мг/кг ґрунту обмінного калію, що відповідно на 13,8; 11,8 та 14,2 % менше, ніж уґрунті варіанту розміщення пшениці озимої після гороху. Проведені нами дослідження свідчать, щокількість азот-фіксаторів у ґрунті зростала під дією обробки післяжнивних рештків ячменю ярогота гороху Біодеструктором стерні. Так, у варіантах без застосування біопрепарату у 0–10 см шаріґрунту досліду налічувалося 24,9 · 106–32,5 · 106 шт. / 1г ґрунту азот-фіксаторів, а у шарі 10–20 см –21,8 · 106–30,7 · 106 шт. / 1 г ґрунту, що відповідно на 13,4 · 106–14,1 ·106 та 14,0 · 106–14,2 · 106 шт. / 1 г ґрунту або 30,3–35,0 та 31,6–39,1 % менше порівняно з їх кількістю у ґрунті варі-антів із застосуванням Біодеструктора стерні. Необхідно зазначити, що використання гороху яккультури-попередника під пшеницю озиму забезпечує дещо більшу кількість азотфіксаторів порівня-но з ячменем ярим – у шарі ґрунту 0–10 см на 7,6–8,3 · 106 шт. / 1 г ґрунту або 17,8–23,4 %, а у шарі10–20 см − на 8,9 – 9,1·106 шт. / 1 г ґрунту або 20,3 – 29,0 % залежно від обробки післяжнивних реш-тків. Визначено, що як в окремі роки вирощування, так і в середньому за п’ять років, врожайністьзерна пшениці озимої вищою формувалася за розміщення її по гороху. Після ячменю ярого вона булана 1,19–1,41 т/га або 39,6−41,2 % нижчою залежно від варіанту застосування Біодеструктора сте-рні. Урожайність пшениці озимої закономірно зростала за умови проведення обробки післяжнивнихрештків попередників біопрепаратом. У середньому за роки дослідження у разі вирощування пшени-ці озимої після ячменю ярого і застосування Біодеструктора стерні урожайність зерна збільшиласяна 0,45 т/га або на 20,9 %, а після гороху – на 0,67 т/га або 18,8 % порівняно з варіантом обробкистерні лише водою.
37
Козленко, Є. В., О. В. Морозов, and В. В. Морозов. "Особливості формування гідрохімічного режиму зрошувальної води Інгулецького магістрального каналу у 2021 році." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 26–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.4.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження особливості формування гідрохімічного режиму зрошувальної води Інгулецького магістрального каналу у 2021 році та оцінювання придатності води для зрошення за чинними стандартами.Методи. Польовий експеримент, лабораторні аналізи води за стандартними методиками, системний підхід і системний аналіз, узагальнення даних, порівняння.Результати. Задля оцінки якості зрошувальної водиІнгулецького магістрального каналу закладено моніторингову мережу спостережень: точку відбору пробводи на пікеті 48 Інгулецького магістрального каналу.Протягом періоду дослідження показник мінералізаціїзрошувальної води Інгулецького магістрального каналуколивався у межах від 1550 мг/дм3 (станом на 26.06)до 750 мг/дм3 (станом на 25.08). Показник середньоїмінералізації зрошувальної води становив 1215 мг/дм3.Протягом періоду дослідження показник вмісту хлоридіву зрошувальній воді Інгулецького магістрального каналуколивався у межах від 367 мг/дм3 (станом на 26.06) до 193 мг/дм3 (станом на 26.06). Середнє значення вмістухлоридів у зрошувальній воді за період досліджень становило 263 мг/дм3. Зменшення вмісту хлоридів у зрошувальній воді у серпні-вересні пояснюється тим, щоу другій половині серпня внаслідок сприятливих умовза руслом р. Інгулець до гирла ГНС «антирічкою» булапідтягнута дніпровська вода. Але така ситуація не відбувається щорічно, це є окремим випадком. Водночасдля формування більш-менш задовільної якості водипід час застосування технології «антирічка» потрібнапостійна цілодобова робота не менш ніж чотирьох агрегатів ГНС, але і це не забезпечить постійну стабільнузадовільну якість води, про що свідчать багаторічнідослідження. Нами виконано оцінку якості води за чинними нормативними документами, а саме за державнимстандартом України «ДСТУ 2730:2015. Захист довкілля.Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» та за Постановою Кабінету Міністрів Українивід 02.09.2020 № 766 «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливамита водовідведенням».Висновки. За небезпекою іригаційного засоленняґрунту згідно із ДСТУ 2730:2015. – вода І класу (придатна для зрошення без обмежень) для середньосуглинкових та важко-суглинкових ґрунтів; ІІ та І класудля глинистих ґрунтів. Згідно з Постановою КабінетуМіністрів України № 766 – полив безпечний, але з урахуванням ІІ класу якості за агрономічними критеріями –полив можливий за умови застосування відновлювальних заходів. За небезпекою підлуження ґрунту згідноіз ДСТУ 2730:2015 вода відноситься до І класу, згідноз Постановою Кабінету Міністрів України № 766 – поливбезпечний. За небезпекою осолонцювання ґрунту згідноіз ДСТУ 2730:2015 – вода І класу для темно-каштанових і каштанових суглинкових середньо- і високобуферних ґрунтів та для чорноземних ґрунтів суглинковихсередньо- і високобуферних. Для чорноземних ґрунтівглинистих середньо- і високобуферних у червні – водаІІІ класу, тобто вода непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її складу; у липні та на початкусерпня – вода ІІ класу, із середини серпня та у вересні –вода І класу. Згідно з Постановою КМУ № 766: у червні –полив заборонено, у липні та на початку серпня – поливможливий за умови застосування відновлювальнихзаходів, із середини серпня та у вересні – полив безпечний. За небезпекою токсичного впливу води на рослини згідно із ДСТУ 2730:2015 – вода ІІ класу, згідноз Постановою КМУ № 766 – полив можливий за умовизастосування відновлювальних заходів.
38
Debryniuk, Iurii, and Svitlana Raspopina. "Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 35–45. http://dx.doi.org/10.15421/411903.
Full textAbstract:
Між насадженнями різного складу та родючістю ґрунту існує тісна взаємодія, яку можна корегувати, змінюючи участь порід у складі деревостану. Питання особливо актуальне з погляду запровадження плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін показників родючості ґрунту у системі – плантаційні насадження → ґрунт → корінний деревостан, є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів.
Досліджені темно-сірі опідзолені ґрунти на лесоподібному суглинку характеризуються високим лісорослинним потенціалом, результатом якого є формування чистих і мішаних насаджень модрини та ялини за високими класами бонітету – від І до Іс. Водночас значення показників родючості ґрунтів (вміст гумусу та рухомих сполук NPK) під цими насадженнями відрізняються.
Вміст гумусу у ґрунтах під насадженнями за участю ялини коливається в межах від 0,32 до 4,52 % та в середньому становить 1,80 %, що нижче, ніж під насадженнями модрини – 0,32-9,32 % та 2,17 % відповідно.
Склад насаджень впливає на вміст у ґрунті усіх досліджених елементів живлення. Середній вміст легкогідролізованого азоту у ґрунтах під насадженнями за участю ялини є нижчим (5,68 мг/100 г ґрунту), ніж за участю модрини (7,10) та більш амплітудно знижується вниз по профілю. Так, його середній вміст у Не-горизонті становить 9,63 мг/100 г ґрунту, в НІ – 4.87, в І – 2,52, а під насадженнями за участю модрини – 10,41, 6,51 та 4,24 мг/100 г ґрунту відповідно.
Середній вміст рухомих сполук фосфору в обох групах насаджень є доволі подібним –5,93 мг/100 г ґрунту за участю ялини та 5,80 – модрини. Водночас в І-горизонті у культурах з модриною він значно вищий, ніж у культурах з ялиною – 7,70 проти 2,64 мг/100 г ґрунту, що сприяє росту модрини за Іb-Iс класами бонітету. Характер розподілу обмінного калію за профілем ґрунту принципово відрізняється. Так, якщо під насадженнями за участю модрини його найвищий вміст (9,50 мг/100 г ґрунту) зафіксовано в Не-горизонті, то за участю ялини – у І-горизонті (11,85), що свідчить про інтенсивний прояв процесу кислотного гідролізу у ґрунтах під впливом опаду ялини. Проте середньопрофільний вміст обмінного калію у ґрунтах під обома групами насаджень є доволі подібним – 8,90 мг/100 г ґрунту у культурах з модриною та 9,17 – з ялиною.
Загалом чисті ялинові та модринові культури в умовах свіжого і вологого груду Західного Лісостепу України не виявляють негативного впливу на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту. Водночас сприятливіші поживні властивості формуються у ґрунтах під насадженнями за участю модрини, які, своєю чергою, забезпечують найвищий рівень їх продуктивності, що необхідно брати до уваги під час проектування складу лісових культур плантаційного типу.
39
Ежова, Оксана Федоровна. "Stories of Children from the Families of Old Believers in Bendery About “Scary Places” and “Scary Old Women”." ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА, no. 2 (August 14, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2021.22.2.007.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается практика посещения детьми из семей русских староверов Республики Молдова, из г. Бендеры (непризнанное государство Приднестровская Молдавская Республика), «страшных мест» и рассказы о них. Исследование основано на материале, собранном в экспедиции ИМЛИ РАН и МАЛ МГУ зимой 2020 г. Сообщество староверов г. Бендеры сформировалось в XVIII в., тесно связано с единоверными сообществами Украины, Румынии и России. Это «поповцы», т. е. староверы, которые признают священство, подчиняются так называемой «белокриницкой» иерархии, возникшей на территории, относившейся в середине XIX в. к Австро-Венгрии, в селении Белая Криница. В сообществе с 1960-х гг. проводились исследования древнерусской книжности (специалисты МГУ им. М. В. Ломоносова, группа под руководством И. В. Поздеевой), исследовалась церковно-певческая культура (Н. Г. Денисов), был изучен календарно-обрядовый и свадебный музыкальный репертуар староверов-липован (сотрудники Кабинета народной музыки при МГК им. П. И. Чайковского И. К. Свиридова, Н. М. Савельева, И. А. Савельева). Детские традиционные занятия, как исторические, так и наблюдаемые в наши дни, не описывались. Зафиксированные нами практики трактуются в статье как этап психологического развития детей, свойственный возрасту. Также рассматриваются традиционные для данного сообщества аспекты детско-родительских отношений в связи с посещением детьми «страшных мест». Среди детей из семей русских староверов Молдовы ранее аналогичные исследования не проводились, расшифровка интервью с детьми вводится в научный оборот. This article examines children’s practice visiting “scary places” and telling stories about them. These places are visited by children from families of Russian Old Believers in the city of Bendery, Pridnestrovian Moldavan Republic. The study is based on material collected during an expedition sponsored by the Institute of World Literature and Moscow State University in winter, 2020. The community of Old Believers in Bendery was formed in the eighteenth century. Since the 1960s, specialists from Moscow State University (led by I. V. Pozdeeva) have conducted research in the community on ancient Russian literature. Church and song culture was also studied (N. G. Denisov), and research on ethnomusicological phenomena was carried out by the staff of the Folk Music Cabinet of the Tchaikovsky Moscow State University (I. K. Sviridov, N. M. Savelev, I. A. Savelev). They studied the calendar-ritual and wedding musical repertoire of the Old Believers-Lipovans. Children’s traditional activities, both historical and those observed today, are not described in the article. Rather, the practices we recorded are interpreted as a stage in children’s psychological development. The traditional aspects of child-parent relations in connection with the children’s visits to “scary places” are also considered. Such studies have not previously been conducted among children from the families of Russian Old Believers in Moldova, and the article introduces transcripts of interviews with children to the scholarly community.
40
Stepanova, N., L. Korol, V. Novakivskyy, and M. Kolesnyk. "Взаємозв'язок між дозою тривалого активатора рецепторів еритропоетину та оксидативним стресом у хворих, які лікуються методом гемодіалізу." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 3(59) (September 30, 2018): 18–24. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.03.
Full textAbstract:
Наукові дані щодо дозозалежного впливу тривалого активатора рецепторів еритропоетину (ТАРЕ) на показники оксидативного стресу та перекисного окислення ліпідів мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V, які лікуються гемодіалізом (ГД), є обмеженими.
Метою нашої роботи було оцінити взаємозв’язок між застосованою дозою ТАРЕ та інтенсивністю оксидативних процесів у ГД пацієнтів.
Матеріал та методи. 38 ГД пацієнтів були включені до одномоментного обсерваційного дослідження. Протокол дослідження був схвалений локальною етичною комісією ДУ «Інститут нефрології НАМН України». Усі пацієнти надали письму інформовану згоду на участь у досліджені. Пацієнти були стратифіковані за квартилями (≤ 25% та ≥ 75%) відповідно до середньої дози ТАРЕ і розподілені наступним чином: I групу склали хворі, які отримували ТАРЕ більше 6 місяців у дозі ≤ 50 мкг/міс (n = 20), до II групи увійшли хворі, у яких доза ТАРЕ склала ≥ 125 мкг/міс (n = 18). Поряд із стандартними діагностичними методами досліджували концентрацію малонового діальдегіду у сироватці (МДА) й еритроцитах (MДAe), вміст у крові церулоплазміну (ЦП) та трансферину (ТР). Крім того, визначали загальну пероксидазну активність (ЗПА) у еритроцитах, проникність еритроцитарних мембран (ПЕМ), підрахували відсоток гемолізу.
Результати. У ГД пацієнтів, які лікувались ТАРЕ у дозі ≥ 125 мкг/міс визначено підвищення концентрації ЦР (р = 0,007) та ТР (р = 0,0003), тоді як ЗПА була статистично значуще зниженою порівняно з ІІ групою (р = 0,02). Крім того, У пацієнтів І групи встановлено вищий відсоток гемолізу (р = 0,03) та ПЕМ (р ˂ 0,0001). Використовуючи модель пробіт-регресії, ми визначили дозозалежний вплив ТАРЕ на рівень ПЕМ: χ2 = 21; р ˂ 0,0001.
Висновки. Таким чином, застосування ТАРЕ у дозі понад 125 мкг на місяць покращує антиоксидантний статус ГД хворих, але разом з тим, підвищує гемоліз еритроцитів та ПЕМ. Отримані нами дані потребують подальшого підтвердження.
41
Левицька, В. А., А. В. Березовський, and А. Б. Мушинський. "ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗАЛИШКІВ ДИПРОПІНАТУ В МОЛОЦІ КОРІВ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДОЗ ПРЕПАРАТУ ІМКАР-120." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 170–75. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.21.
Full textAbstract:
Бабезіоз великої рогатої худоби – гостра, часто ензоотична, трансмісивна хвороба, яка харак-теризується гарячкою, анемією, жовтяничністю слизових оболонок, гемоглобінурією, порушеннями функцій органів травлення та різким зменшенням молоковіддачі у дійних корів. Імідокарб вважаєть-ся одним із найефективніших та найбезпечніших з усіх доступних засобів боротьби з кровопарази-тарними захворюваннями. Метою нашого дослідження було з’ясувати кількості та терміни виве-дення імідокарбу із молоком у лактуючих корів. Відбір проб молока для досліджень препарату про-водили на початку червня 2020 року від п’яти корів із череди приватного фермера села Слобідка-Кульчієвецька Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, після того, як було виявлено захворювання у корів на бабезіоз та проліковано препаратом «Імкар-120» в дозі 2 мл на 100 кг маси тіла, одноразово, підшкірно. Одночасно і решті корів череди було проведено введення цього препа-рату з профілактичною метою у такій же дозі. В першу та другу добу після введення препарату проби молока відбирали двічі, а на третю-десяту добу, один раз – під час вечірнього доїння. Від проб молока кожної корови відмірювали по 50 мл молока і формували з них одну збірну пробу (250 мл), яку й досліджували. В результаті досліджень молока від лактуючих корів було з’ясовано, що протягом першої доби після ін’єкції рівень концентрації імідокарбу становив у збірному зразу 560 мкг/кг і пос-тупово знижувався протягом десяти діб. Збірні зразки молока містили залишки (46 мкг/кг) імідока-рбу на 4-ту добу. Аналіз зразків протягом наступних шести діб наших досліджень свідчив, що рівень діючої речовин препарату щоденно поступово знижувався з 39 до 11 мкг/кг. Згідно з визначеними нормами для України, допускається в реалізацію молоко, що містить 50 (та менше) мкг імідокарбу в 1 кг молока. Зважаючи на те, що імідокарбу дипропіонат, діюча основа вітчизняного дженеричного препарату «Імкар-120», виводиться з молоком у терміни, які збігаються з аналогічними засобами від європейських виробників, то він може бути рекомендований для лікування лактуючих корів у разі ба-безіозної та анаплазмозної інвазій.
42
Maletska, O. R., and S. O. Vasyuk. "СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АТЕНОЛОЛУ В ТАБЛЕТКАХ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (May 8, 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11935.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка та валідація методики спектрофотометичного визначення атенололу в лікарських препаратах.
Матеріали і методи. У роботі використовували такі реагенти і розчинники: діазоль червоний ЖЖ (НВФ «Синбіас»), таблетки «Атенолол-Астрофарм» 50 мг (ТОВ «Астрофарм», Україна, серія 050417), таблетки «Атенолол-Астрофарм» 100 мг (ТОВ «Астрофарм», Україна, серія 010218), метанол (LAB-SCAN, Ірландія, партія № 5120/13), натрій карбонат (НВФ «Синбіас»), вода дистильована.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр «SPECORD-200» (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, лабораторний посуд класу А.
Дослідження проводили у відділі експериментальних фармацевтичних досліджень наукового медико-лабораторного центру (НМЛЦ) Запорізького державного медичного університету.
Результати й обговорення. Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту атенололу за реакцією з діазолем червоним ЖЖ у середовищі вода-метанол. Методами насичення та неперервних змін встановлено стехіометричне співвідношення «атенолол – діазоль червоний ЖЖ» – 1:1. Проведена валідація розробленої методики за такими критеріями, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність. З огляду на отримані дані розроблена методика є коректною та може бути використана у відділах контролю якості хіміко-фармацевтичних підприємств.
Висновки. Розроблено чутливу, економічну, просту у виконанні спектрофотометричну методику кількісного визначення атенололу в складі таблетованих лікарських форм «Атенолол-Астрафарм» 50 мг та «Атенолол-Астрафарм» 100 мг на основі реакції з діазолем червоним ЖЖ, яку було валідовано згідно зі стандартизованою процедурою валідації методом стандарту. Доведено, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність розроблена методика валідна та відповідає вимогам ДФУ.
43
Markin, O. M., and O. V. Krivoruchko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 2, 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11536.
Full textAbstract:
Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ.
Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини.
Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії.
Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6 фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4 флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % у перерахунку на пірогалол.
Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”.
44
Kuznetsova, L. P., and T. V. Bogoslav. "ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ В ПОЄДНАННІ ІЗ НЕГОСПІТАЛЬНОЮ ПНЕВМОНІЄЮ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ – В ФОКУСІ СТАТИНИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 23, 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10054.
Full textAbstract:
Стабільна ішемічна хвороба серця залишається надзвичайно актуальною медико-соціальною проблемою, що обумовлено високим рівнем захворюваності та смертності.
Мета – визначити особливості клінічного перебігу, функціональної та структурно-геометричної перебудови лівих відділів серця у хворих на стабільну ІХС (СІХС) в поєднанні із нетяжкою негоспітальною пневмонією (НП) та ефективність комплексного лікування з додатковим включенням до традиційного протокольного лікування препарату Розувастатин, в добовій дозі 40 мг на ніч, на термін перебування в стаціонарі, та надалі – амбулаторно протягом 6 місяців.
Матеріал і методи. У дослідження було включено 77 пацієнтів, старших 65 років. Хворі були поділені на 3 групи: в 1 увійшли хворі на СІХС із супутньою НП (n=32), у 2 – хворі з ізольованою НП (n=27), в 3 – 18 хворих із ізольованою СІХС, які перебували на лікуванні в терапевтичному відділенні КЗ «ЦЛ Комунарського району» м. Запоріжжя, впродовж 2017 року. Середній вік хворих складав (66,2±7,1) років. Чоловіків було 42, жінок – 35. Усім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження згідно з вітчизняними рекомендаціями. Додатково хворим була проведена ехокардіографія в М- та В-режимах. Діагноз СІХС встановлювали на підставі наказу МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р., діагноз НП – згідно з наказом МОЗ України (№ 128 від 19.03.2007 р.). Хворі на СІХС, як із поєднаним перебігом (СІХС+НП), так і з ізольованою СІХС, отримували лікування згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим з ішемічною хворобою серця: стабільною стенокардією напруження» (наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р.), хворі на НП – згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим на НП дорослим особам» (наказ України № 128 від 19.03.2007 р.).
До госпіталізації всі хворі з СІХС отримували, згідно з протоколом, статини (розувастатин) в дозі 10–20 мг. Беручи до уваги плейотропну протизапальну дію статинів і їхню здатність поліпшувати функції зовнішнього дихання за рахунок зростання показників ОФВ, ФЖЄЛ, хворим 1 і 2 груп на фоні призначення традиційної терапії НП та СІХС ми призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг 1 раз на добу на ніч. Пацієнтам 3 групи дозу статинів, яку хворі приймали раніше, не змінювали.
Результати. За об'єктивними, лабораторними та інструментальними даними встановлено, що НП сприяє погіршенню клінічного перебігу СІХС: вірогідно вищими на 23,4 % (р<0,05) були частота серцевих скорочень (ЧСС), на 10,1 % – частота дихальних рухів (ЧДР) (р<0,05); виявлено зниження сатурації кисню на 2,7 % (р<0,05), підвищення показників ШОЕ на 13,7 %, лейкоцитозу – на 26,0 % і показників імунозапальної активації – СРП – на 9,6 % (р<0,05), порівняно із пацієнтами 3 групи (СІХС без НП). Функція зовнішнього дихання (ФЗД) у пацієнтів 1 групи була незначно порушена, в основному за рестриктивним типом. Хворі 1 групи, яким додатково призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг, вже через 10–12 днів відмічали позитивну динаміку: поліпшення загального стану та показників крові. Скоротився також термін перебування цих хворих у стаціонарі – до (14,2±1,1) днів проти (16,62±1,0) (р<0,05) у хворих з ізольованою СІХС, що одержували тільки традиційне лікування. Вплив призначеного комплексного лікування на прогноз СІХС після перенесеної НП вивчався сімейним лікарем амбулаторно впродовж 6 місяців потому.
Висновки. Аналіз результатів дослідження: загальний стан хворих обох груп, показники лабораторних та інструментальних досліджень, вказують на негативний вплив НП на перебіг СІХС у хворих похилого віку, на відміну від хворих з ізольованою СІХС. Комплексне ж протокольне лікування хворих з коморбідним перебігом СІХС із супутньою НП з додатковим призначенням препарату Розувастатин (40 мг на добу на ніч) у період стаціонарного лікування, – сприяє швидшому одужанню хворих від НП. Продовження ж прийому розувастатину хворими на СІХС після перенесеної НП ще протягом півроку, в тій же самій дозі, вказує на його позитивний вплив на стан кардіогемодинаміки та обумовлює більш сприятливий перебіг захворювання і покращення якості життя хворих, про що свідчить відсутність повторних госпіталізацій серед 32 хворих на СІХС, що перенесли НП, впродовж всього терміну спостереження.
45
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа, and А. А. Погосян. "МЕДИКО-БІОЛОГІЧНА ТА ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ У ЗЕМЛЕРОБСТВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 187–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.23.
Full textAbstract:
На сьогодні проблема утилізації великої кількості мінералізованої пластової води є досить важ-ливою як для України загалом, так і для Полтавської області зокрема, адже потрапляння великої кількості пластової води на землю призводить до значного засолення ґрунту, погіршення його стру-ктури та знищення рослинності. Постає гостра потреба в дослідженні токсикологічних властиво-стей мінералізованої пластової води, яка дасть змогу визначити її клас небезпеки та розробити за-ходи щодо безпечного застосування цього препарату для екологізації землеробства. Тому в нашій роботі вперше була проведена оцінка екотоксикологічних властивостей мінералізованої пластової води як екологічно безпечного замінника агрохімікатів. Проведені дослідження свідчать, що мінера-лізована пластова вода (МПВ) відноситься до малотоксичних сполук. ЛД50 при пероральному надхо-дженні в організм білих щурів самок становить понад 21000 мг/кг, мишей самок – 31000 мг/кг, ми-шей самців – понад 20000 мг/кг; при нанесенні її на шкіру щурів понад 8000 мг/кг. Величина ЛД50 при інгаляційному шляху надходження для щурів самок становить понад 5000 мг/кг. Обґрунтовано, що відповідно до системи стандартів ГОСТ 12.1.007-76 при пероральному шляху надходження та при проникненні через шкіру мінералізована пластова вода відноситься до IV класу небезпеки, а при інга-ляційному – до ІІІ класу. Також визначено, що мінералізована пластова вода не вчиняє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей. Сенсибілізуючої дії на організм морських свинок не виявлено. Дослідження показали, що кумулятивні властивості мінералізованої пластової води слабо виражені. Коефіцієнт кумуляції понад 5. У дозі 4260 мг/кг мінералізована пластова вода вчиняє кардіотоксичну дію, подразнює процес еротропоезу, підвищує фільтраційну та видільну функції нирок. Недіюча доза для щурів у субхронічному експерименті 2130 мг/кг. Одержані результати екотоксикологічного дос-лідження мінералізованої пластової води дають можливість стверджувати, що її використання є досить безпечним у системі землеробства, зокрема як екологічно безпечного органо-мінерального добрива, гербіциду та фунгіциду.
46
О. А. Шинкарук. "Актуальні проблеми медичного і наукового забезпечення в олімпійському спорті." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 16–27. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.16-27.
Full textAbstract:
Одним з основних напрямків реалізації олімпійської підготовки в Україні є вдосконалення системи медичного забезпечення спортсменів; організація збалансованого харчування і відновлювальних заходів залежно від рівня навантаження в процесі тренування; профілактика застосування допінгових препаратів у спорті. Особливого значення у вирішенні проблемних питань наукового та медичного супроводу надає Міжнародний олімпійський комітет, наукова та медична комісія якого постійно здійснює моніторинг проблем спортивної медицини, науково-методичного та медичного супроводу. Мета дослідження – на основі аналізу діяльності наукової і медичної комісії МОК, організацій, що відповідають за науковий та медичний супровід, виявити актуальні проблеми медичного і наукового забезпечення. Методи дослідження: аналіз спеціальної наукової літератури та даних Інтернет, матеріалів наукової і медичної комісії МОК, зіставлення, порівняння, систематизація та узагальнення. Результати. Досліджено актуальні проблеми спортивної медицини, характерні для сучасного спорту, що розглядаються Медичною і науковою комісією МОК за 2003–2018 рр.: психічне здоров’я спортсменів високого класу; важкі травми колінного суглоба у дітей; застосування харчових добавок спортсменами високого класу; управління болем у спортсменів високого класу; проблеми здоров’я внаслідок насиченого спортивного календаря; відносний дефіцит енергії в спорті (RED-S) за межами тріади жінок-спортсменок; переслідування і зловживання в спорті; вагітність у спорті; зміна статі і гіперандрогенізм; профілактика і лікування хронічних захворювань; струс мозку в спорті; здоров’я і працездатність у спорті; здоров’я і придатність молоді до рухової активності та спорту; використання плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP) в спортивній медицині; спортивне харчування; періодична оцінка здоров’я спортсменів високого класу; голодування і спорт; травми коліна; астма у елітних спортсменів; молекулярна основа травм сполучної тканини і м’язів в спорті; сексуальні домагання і зловживання в спорті; спортивна підготовка перспективних талановитих дітей; тріада жінок-спортсменок; раптова серцево-судинна недостатність і смерть у спорті; зміна статі спортсменів.
47
Хмілярчук, Ольга Іларіонівна, and Марія Олександрівна Клішина. "Роз’ємні конструкції паперово-білової продукції: cфера поширення, види, класифікація." Технологія і техніка друкарства, no. 4(70) (December 30, 2020): 15–24. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.225645.
Full textAbstract:
Аналіз ринку паперово-білової продукції України та тенденції розвитку роз’ємних конструкцій у світі показав стабільний розвиток даного виду продукції, збільшення обсягу продажів та попиту на оригінальні роз’ємні конструкції. Загальними показниками видань зі змінними елементами, що відрізняють їх від видань за традиційним способом скріплення ((тобто швейне (нитки або дріт) та клейове)) є такий ряд переваг: можливість зміни елементів, поповнення новими, чистими аркушами та блоками, також є змога змінювати порядок зошитів, сторінок. Окрему нішу займають видання з чистими незадрукованими аркушами. Для встановлення тенденцій з використання роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, тенденцій їх розвитку у світі проведено аналіз патентування таких видів продукції, а також видань зі змінними елементами блоку. Проведення патентного пошуку було виконано з встановленням предмету пошуку, визначення області пошуку та глибини опрацювання й географії країн. Серед них є також країни-розробники видань, що запатентовані в останні роки, а саме: США, Великобританія, Іспанія, Італія, Німеччина. Було проаналізовано патенти за різними класами МПК, що включають різновиди конструкцій зі змінними елементами або ж удосконалення елементів кріплення, з’ємних елементів. Також багато розробок знаходяться в таких класах МПК як B42D1, B42D13, B42D17, B42F13, D21H17, G09F1, які напряму не пов’язані з конструкціями поліграфічної продукції. Знайдено більше 70 патентів, що демонструють тенденції у цьому питанні за останні 11 років. Але поглиблений аналіз глибиною понад 50 років показав постійний інтерес до цього питання. Загалом знайдено більше 400 патентів. За результатами проведеного патентного пошуку та аналізу роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції було систематизовано даний вид поліграфічної продукції за категоріями та сформовано класифікацію. Класифікація включає наступні категорії: різновиди за видом основи, за матеріалом скріплення, видом палітурних матеріалів, наявністю задрукованого тексту, видом призначення, його використанням.
48
Радіоненко, В. М., Ю. В. П’янкова, and В. П. Кочетов. "Особливості зберігання листового салату в контейнерах із модифікованим газовим середовищем." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2013): 135–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.34.
Full textAbstract:
Встановлено, що модифіковане газове середовище утворюється в результаті газообміну між листами са-лату й середовищем у замкнутому просторі модуля, а також між цим середовищем і зовнішнім повітрям через мембрани, матеріал яких має селективну проникність для компонентів газового середовища. Проведені дослі-дження підтверджують, що холодильна технологія збе-рігання з використанням модифікованого газового сере-довища (МГС) як додаткового фактору впливу, є ефек-тивним засобом скорочення втрат і збільшення трива-лості строків зберігання швидкопсувної рослинної проду-кції на діючих холодильниках АПК України. Отримані результати свідчать про доцільність використання мо-дифікованого газового середовища (МГС) для збільшення строків зберігання швидкопсувної продукції рослинного походження, оскільки застосування МГС на діючих холо-дильниках не потребує внесення конструктивних змінень та застосування додатного обладнання.
The aim of the paper is to confirm the effectiveness of the structural choice of membrane for the application of additional factor of impact SCI lettuce during storage at refrigerated cargo spaces. In the course of experimental studies modules with semi-polymeric membranes were used. Modified gas medium was formed as a result of gas exchange between the environment and lettuce into a confined space module, as well as between the environment and the outside air through the membrane material having selective permeability to gas medium components. Our studies confirm that the cooling storage technology using a modified gas medium (MGM) as an additional factor of influence is an effective means of reducing costs and increasing the duration of storage of perishable plant products in existing refrigerators APK of Ukraine. Scientific novelty is the optimal size of a semipermeable membrane of specific designs for specific varieties of lettuce leaves and a certain total weight of the package, which justifies further research to choose the best alternative design solutions for the implementation of MGM membranes, taking into account the properties of other types of crop production. These results suggest the feasibility of using a modified gas medium (MGM) to prolong the storage of perishable plant products as applying to existing refrigerators does not require the introduction of structural changes and of additional use of equipment.
49
Іванова, І. Є., М. Є. Сердюк, Т. М. Тимощук, and М. М. Маренич. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ВІТАМІНУ С У ПЛОДАХ ЧЕРЕШНІ ПІД ВПЛИВОМ ПОГОДНИХ ЧИННИКІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.07.
Full textAbstract:
Вітамін С відноситься до найбільш важливих природних антиоксидантів, які представлені у плодах черешні. Нині зростає інтерес до біологічно активних сполук кісточкових плодів. Це призво-дить до необхідності підбору не лише культур, але і окремих сортів з більш високим умістом вітаміну С. Накопичення вітаміну С у плодах черешні залежить від сорту та погодних умов. Зважаючи на це, метою наших досліджень було здійснити наукове обґрунтування частки впливу стресових погодних факторів та сортових особливостей на процес формування фонду вітаміну С у плодах черешні впродовж 2008–2019 рр. Для проведення дослідження були обрані плоди черешні 33 сортів трьох термінів достигання, вирощених в умовах садівничих господарств південного регіону України. Встановлено, що за середнім вмістом вітаміну С у розрізі сортів раннього терміну достигання виділено плоди сорту Казка, Забута (7,36 мг /100 г та 7,31 мг/100г відповідно). За мінімальною варіативністю показника за роками досліджень виділено сорт: Бігаро Бурлат (Vр=17,9 %). За вмістом вітаміну С та варіативністю їх формування найбільш перспективними з технологічної точки зору були сорти середнього та пізнього термінів достигання Кордія (10,63 мг /100 г при Vр=17,1 %), Міраж (10,67 мг/100г при Vр=14,0 %). Доведено, що впродовж періоду досліджень домінуючий вплив на формування фонду вітаміну С для ранньої та пізньої груп сортів виявляли погодні умови. Для групи сортів середнього терміну достигання на накопичення вітаміну С виявлено більший вплив сортових особливостей. З погляду на отримані результати двофакторного дисперсійного аналізу прогнозувати вміст вітаміну С у плодах черешні раннього та пізнього термінів достигання доцільно за середніми значеннями, а не окремо для кожного помологічного сорту.
50
Головенко, Микола Якович. "Пропоксазепам — новаторський анальгетичний засіб, що гальмує гострий та хронічний біль і має полімодальний механізм дії." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 4 (April 21, 2021): 76–90. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.04.076.
Full textAbstract:
У статті наведено результати фундаментальних та прикладних досліджень інноваційного анальгетичного засобу пропоксазепам. Сполука взаємодіє з біологічними мішенями, які відповідають за перебіг болю (нейромедіатори ГАМК та гліцину, потенціал-залежні калієві канали, дофамінергічна система, NMDA-рецептори, альфа-1 адренорецептори). Фармакодинамічний профіль пропоксазепаму відрізняється від усіх анальгетиків, оскільки одночасно гальмує і гострий, і хронічний біль, має протизапальну та антиконвульсантну дії. Біодоступність сполуки становить 80%, виявлено незначну кількість метаболітів (3-гідроксипохідне, ареноксиди). Експериментально доведено відсутність кумуляції, розвитку толерантності, залежності та синдрому відміни в експериментальних тварин, яким тривалий час вводили пропоксазепам. Розроблено технологічний регламент синтезу сполуки та готової лікарської форми (таблетки 1; 2 і 5 мг). Отримано дозвіл МОЗ України на проведення клінічних випробувань. Зважаючи на яскраво виражену міждисциплінарність конструювання анальгетика, показано доцільність та ефективність взаємодії дослідників різних спеціальностей.