Journal articles on the topic 'Масовий спорт (спорт для всіх)'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Масовий спорт (спорт для всіх).
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 15 journal articles for your research on the topic 'Масовий спорт (спорт для всіх).'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бондар, Анастасія, Ірина Петренко, and Олександр Томенко. "Сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.009.
Full textAbstract:
Мета: виділити сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні на підставі узагальнення наукових доробок вітчизняних вчених. Матеріал і методи: теоретичні та практичні дослідження вітчизняних вчених, офіційні документи, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати: в умовах євроінтеграції нашої країни слід дотримуватися введених Європейським Союзом норм і стандартів, які регулюють питання рухової активності і спорту, на державному рівні слід розробити дорожню карту розвитку спорту відповідно до завдань і напрямів, зазначених у Білій книзі Європейсько Союзу. Назріла необхідність виокремлення сфери спорту на законодавчому і організаційному рівні, тому у науковий обіг та у нормативно-правове поле, відповідно до європейського законодавства, доцільно вводити поняття «сфера спорту» для окреслення діяльності фізкультурно-спортивних організацій та інших суб’єктів господарювання, які надають фізкультурно-спортивні послуги та проводять діяльність за такими напрямами, як оздоровча фізична активність, спорт у освіті та навчанні, масовий спорт і спорт для всіх, спорт вищих досягнень та професійний спорт. Поняття «фізична культура» доцільно залучати до наукового та суспільного обігу для окреслення діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ. Ці питання слід врегулювати на законодавчому рівні і внести відповідні зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та підзаконні акти, що регулюють сферу спорту. Висновки: сучасними тенденціями управління фізичною культурою і спортом в Україні є перехід на європейські стандарти, зміна механізмів впровадження державної політики, децентралізація влади, розвиток ринку та підвищення якості фізкультурно-спортивних послуг завдяки введенню державних стандартів. Ключові слова: фізична культура, спорт, сфера фізичної культури і спорту, сфера спорту, фізкультурно-спортивні організації, управління, децентралізація, реформа.
2
Yalovyk, Volodymyr, Anton Yalovyk, and Olena Sobchuk. "Історичні аспекти становлення та розвитку фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» на Волині." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-36-42.
Full textAbstract:
Актуальність. Спортивні товариства відіграли значну роль у фізичному вихованні різних груп населення. Серед спортивних товариств на Волині провідна роль наалежить Фізкультурно-спортивному товариству «Спартак». У процесі історичного розвитку виробилася своя система фізичного виховання населення та підготовки спортсменів, яка, на жаль, за останні роки дещо знизилася, а результати діяльності розгублені й із роками стають забуті. Мета дослідження – виявити особливості створення та розвитку фізкультурно- спортивного товариства «Спартак» на Волині та його діяльності. Матеріалом і методами дослідження слугували історико-педагогічний аналіз літературних, програмно-нормативних архівних документів і матеріалів, опитування фахівців. Результати дослідження. Аналіз та узагальнення архівних документів дали підставу розкрити спортивно-масову діяльність фізкультурно-спортивного товариства «Спартак». ФСТ «Спартак» започаткувала свою діяльність у 1940 р. Війна перервала роботу товариства, яке відновила знову свою діяльність у 1944 р. Із 1997 р. товариство ліквідовано, а в 1992 р. – відновлено. Із 2000 р. ФСТ «Спартак» регулярно почав проводити спортивно-масову роботу, зокрема обласні спартакіади «Здоров’я» серед державних службовців, «Тато, мама і я – спортивна сім’я» серед працівників ПАТ «Волиньгаз», супермаркетів ГК «ПАКО-ХОЛДІНГ», серед клубів за місцем проживання, «Спортивне довголіття – спорт для всіх – радість життя серед ветеранів», серед вихованців дошкільних навчальних закладів «Спорт для всіх – спільне майбутнє», студентські фестивалі «Будь здоровий та привабливий». У ФСТ «Спартак», окрім фізкультурно- оздоровчої роботи, здійснювалася підготовка спортсменів високої кваліфікації. За період незалежної України в товаристві підготовлено одного заслуженого майстра спорту України, 10 майстрів спорту України між- народного класу, 59 майстрів спорту України та вісім учасників Олімпійських ігор. Висновки. У роки незалежності у фізкультурно-спортивному товаристві «Спартак» сформувалася система фізичного виховання різних категорій населення Волинської області.
3
Vilchkovski, Eduard, and Volodymyr Pasichnyk. "Організація та зміст фізичного виховання в чеських школах." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-05-12.
Full textAbstract:
Чехія має давні традиції у створенні національної системи фізичного виховання й спорту, а також оригінальну систему сокольської гімнастики, яка отримала в другій половині ХIХ ст. широку популярність не тільки в європейських країнах, що розміщувалися поблизу Чехії, а й також у Росії, Франції, Великобританії, США та інших державах світу. Завдання дослідження – проаналізувати сучасну систему фізичного виховання школярів у Чехії. Результати дослідження. Система фізичного виховання в чеських школах складається з двох взаємодоповнювальних блоків: навчальний процес із фізичного виховання, який передбачає три уроки щотижня та позакласну спортивно-масову роботу, що проводиться факультативно для всіх бажаючих учнів. Програми з фізичного виховання включають основну гімнастику; спортивні ігри; танцювальні вправи; плавання, лижі, ковзани (взимку), якщо школа має умови для проведення цих занять. Міністерство освіти, молоді і спорту видає базові програми з фізичної культури для учнів усіх типів шкіл. Висновки. У чеських школах, починаючи з 90-х років ХХ ст., широко реалізовуються новаторські концепції: «Школа здоров’я» й «Спорт для всіх». Вони спрямовані на активну боротьбу з негативними явищами в суспільстві (алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням), а також на роботу зі створення профілактичних заходів проти цивілізаційних захворювань, які стали пандемією за останні 30 років у Європі та інших континентах світу. Державна програма «Спорт для всіх» передбачає поширення занять спортом не лише серед учнів шкіл, але і серед їхніх батьків та інших вікових груп чеського населення, створення масовості в активному відпочинку всього суспільства, а також селекції та підготовці резерву для збірних спортивних команд країни. Сучасна система фізичного виховання школярів у Чеській Республіці спрямована на зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей і молоді збільшенняя годин на уроки фізичного виховання, поширення масовості занять фізкультурою та спортом у позаурочний час, організації регулярних спортивних занять і змагань за допомогою спортивних клубів, створення в школах спортивних класів для здібних учнів.
4
Бежнар, Г. П. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В РЕКЛАМІ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 1, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1015.
Full textAbstract:
Бежнар Г. П. Гендерні стереотипи в рекламі: проблеми й перспективи. – Стаття.
Реклама як частина масової культури впливає на наше сприйняття світу, інших людей і самих себе. Гендерні стереотипи, які активно використовуються в рекламі, настільки сильно впливають на людину, що у 2019 році у Великій Британії введено заборону на використання гендерних стереотипів, які можуть завдати шкоди, призвести до образи чи зневаги. Подібний крок визвав широкий резонанс і викликав чимало запитань. Метою статті є дослідження гендерних стереотипів у рекламі. Сьогодні, попри наявні зрушення в гендерному дискурсі, усе ще залишається живим уявлення про те, що жінки повинні використовувати свої знання та досвід у межах приватного, а чоловіки – публічного простору. Ці традиційні гендерні стереотипи створюються, зокрема, шляхом постійного, тривалого впливу рекламних образів на споживачів, що призводить до певних соціальних ефектів. Гендерна упе- редженість залишається помітною рисою XXI століття. Звичні образи жінок у великих ЗМІ – це «гламурне сексікошеня, свята мати, хитра відьма або жорсткий кор- поративний і політичний альпініст». Дослідники також стверджують, що більшість героїв і дійових осіб на телебаченні – це чоловіки, а чоловічий спорт набагато поміт- ніший, ніж жіночий, що потенційно завдає шкоди жіночій самооцінці. На міжнародному рівні реклама все ще відповідає традиційним гендерним уявленням. Негативними наслідками використання гендерних стереотипів у рекламі є обмежені соціальні ролі; система цінностей, яка базується лише на зовнішній красі; об’єктивація людини. Якщо засоби масової інформації зображують лише вузький діапазон ролей для чоловіків і жінок, то набір соціальних ролей, які люди вважають прийнятними для двох статей, зменшується. Необхідно зазначити, що сьогодні образи жінок і чоловіків виходять за межі сте- реотипного розуміння. Людство знаходиться в тому культурному моменті, коли все більше визнається, що традиційні способи гендерних репрезентацій уже не мають сенсу. Як зазначає М. Рокіта, якщо «виробники реклами не представлені повним спектром поглядів і цінностей, є ризик, що світ, створений у рекламі, увічнить стерео- типи». Ключем же до позитивних соціальних змін має стати «різноманітність у всіх сферах, включаючи маркетинг». Усвідомлення гендерної нерівності, визнання різних гендерних ідентичностей, можливість аудиторії активно спілкуватися з творцями реклами сприятимуть розширенню функціонального поля гендерних репрезентацій згідно з реаліями сучасного світу, що є надзвичайно важливим для розвитку суспільства на шляху гуманізму.
5
Лисейко, К., and Я. М. Яців. "РОЗВИТОК СПОРТИВНИХ ІГОР У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-05.
Full textAbstract:
Ефективний розвиток фізичної культури та спорту передусім відбувається за рахунок беззаперечного розуміння дуже важливої ролі фізичної культури та спорту в розвитку громади. Тому зміни в управлінні та перехід до децентралізованих механізмів позначається на всіх сферах діяльності, зокрема фізичній культурі та спорті. Мета – з’ясувати перспективу наукового пошуку в напрямі розвитку спортивних ігор в умовах децентралізації влади (на прикладі об’єднаних територіальних громад Івано-Франківської області). Для цього використано теоретичний аналіз та узагальнення, аналіз документальних матеріалів. Установлено можливість розв’язання актуального науково-практичного завдання щодо розвитку спортивних ігор на теренах Івано-Франківської області в умовах децентралізації влади. Послідовними кроками цього виступають такі завдання: визначити сутність, передумови формування та особливості розвитку спорту загалом та окремих видів спорту на різних рівнях управління сферою фізичної культури і спорту; визначити структуру та зміст нормативно-правового та програмно-нормативного підґрунтя діяльності суб’єктів з розвитку спортивних ігор на місцевому рівні; встановити динаміку основних показників розвитку спортивних ігор за різних форм організації управління фізичною культурою та спортом в Івано-Франківській області та обґрунтувати програму розвитку спортивних ігор у територіальних громадах Івано-Франківської області. У межах виконання дослідження виявлено протиріччя між соціально-економічними змінами в Україні, децентралізацією повноважень з підвищенням повноважень органів місцевого самоврядування (об’єднаних територіальних громад) і необхідністю формування здорової громади, популяризації засобів фізичної культури і спорту серед населення шляхом сталого підтримання механізмів розвитку масових та популярних видів спорту, зокрема спортивних ігор. Розв’язання цього протиріччя передбачає планування та реалізацію окремого наукового дослідження з відповідним формуванням методологічного, організаційного та наукового апарату.
6
Остап’як, Зіновій, Богдан Мицкан, Тетяна Мицкан, Ігор Випасняк, and Мар’яна Лесів. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОРТ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 35 (January 4, 2021): 64–78. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.64-78.
Full textAbstract:
Актуальність. Змагальний характер спорту та стресові умови викликають у кожногоспортсмена різні емоції, які можуть вплинути на спортивні показники і кожен вид спорту має особливіфізичні, технічні характеристики, які потребують спеціальних навичок для спортсменів. Великий обсягдосліджень підкреслив важливість емоційного інтелекту для прогнозу у всіх сферах життя. Отже,і недивно, що інтерес до емоційного інтелекту в спорті також суттєво виріс. Мета. Аналіз впливу занятьспортом на розвиток емоційного інтелекту, його особливості в спортсменів різних видів спорту та утренерів. Методи. Для реалізації поставленої мети використані теоретичні методи: аналіз, синтез,індукція, дедукція. Результати. Був виявлений значний зв’язок між фізичною активністю і різними ком-понентами емоційного інтелекту у дітей, підлітків та у студентів. Вік і стать є ключовими модера-торами цього зв’язку: за ознакою статі – дівчатка володіють більшим емоційним інтелектом, ніжхлопчики. Аналіз показників емоційного інтелекту у спортсменів показав певні відмінності рівняемоційного інтелекту у спортсменів індивідуальних і командних видів спорт, але не виявлено значноїрізниці даного показника у спортсменів різної кваліфікації.. Тренер, який здатний регулювати власніемоції, сприймає мотивації своїх спортсменів і це розуміння впливає на виступи спортсменів. Висновок.Аналіз наукових робіт в цілому засвідчив важливість емоційного інтелекту для успішної діяльностіспортсменів, тренерів, керівників спортивних клубів, але враховуючи неоднорідність результатівдосліджень є потреба подальших наукових пошуків з цієї проблеми. При цьому, необхідно вдоскона-лювати методологію цих досліджень з урахуванняям специфіки різних видів спортивної діялності.Ключові слова: емоційний інтелект, спортсмени, тренери.
7
Yachnuk, Maksym, Iryna Iachniuk, and Iurii Iachniuk. "Шляхи функціонування сфери фізичної культури у нових соціально-економічних умовах." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2 (50) (July 1, 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-33-37.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Перехід України на нові економічні умови, негативно позначився на діяльності багатьох спортивних організацій різних форм власності. У зв’язку з цим постає необхідність пошуку та реалізації нових форм і підходів до організації позанавчальної фізкультуро-оздоровчої та спортивно-масової роботи з різними верствами населення України, які б відповідали соціально-економічним реаліям сьогодення. Аналіз вітчизняної теорії й практики фізичного виховання різних груп населення засвідчує, що рівень залу- чення громадян до рухової активності в Україні потребує функціонування нової, сучасної системи фізичного виховання – спорту для всіх, що є закономірним результатом пошуку ефективних шляхів забезпечення доступ- ності для населення рухової активності заради зміцнення здоров’я людини. Світовий досвід показує, що створення мережі спортивних клубів є ефективним засобом покращення здоров’я та підвищення рухової активності громадян. Мета дослідження – дослідити шляхи функціонування сфери фізичної культури в сучасних соці- ально-економічних умовах. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, системний аналіз досягнень вітчизняних дослідників із цієї проблематики. Результати дослідження. Сучасні українські клуби – невід’ємна складова частина соціально-культурного та спортивного життя країни. Вони представлені як у державному, так і в комерційному секторах культури й характеризуються розгалуженою інфраструктурою, різноманітністю послуг, що надаються громадянам у їхньому бажанні щодо покращення власного здоров’я та використання різних видів рухової активності. Висновки. Поєднання спеціально організованих і самостійних видів оздоровчої рухової активності в діяльності центів фізичного здоров’я населення є актуальним на цьому етапі розвитку індустрії спорту в нашій державі.
8
Моргунов, О. А. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ ЯК НАПРЯМ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 27, 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).200.
Full textAbstract:
У статті визначено напрями дій суб’єктів публіч-ного адміністрування у сферах фізичної культури та спорту в Україні задля вирішення актуальних проблем рівня здоров’я населення, здорового способу життя, залучення до спорту, гідного представлення України в спортивних змаганнях. Визначено, що визначаль-на роль і позиція центрального органу влади серед суб’єктів публічного адміністрування сфери фізичної культури та спорту в Україні пояснюється історични-ми передумовами та попереднім розвитком управління в державі загалом, а не тільки цієї сфери. Спадкуван-ня системи управління після розпаду СРСР не тільки включає спадковість науки, про яку ми зауважували у попередньому підрозділі, але і спадковість чинної сис-теми управління. Наголошено на залежності об’єктів управління у сферах фізичної культури та спорту від суб’єктів, що особливо проявляється у взаємодії націо-нальних спортивних федерації та центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сферах фізичної культури та спорту в Укра-їні. Тим самим порушується рівновага між державною владою та муніципальною владою, між державою і гро-мадянським суспільством у процесі управління сфе-рою фізичної культури та спорту в Україні. Зроблено висновок про двоаспектну концепцію дій суб’єктів пу-блічного адміністрування в рамках реформування сфер фізичної культури та спорту в Україні, що характери-зує роль та значення публічного адміністрування в сис-темі управління відповідними сферами. З одного боку, необхідними є зміни державної політики у сферах фі-зичної культури та спорту у напрямі підвищення рівня обізнаності всіх вікових категорій населення України про важливість занять спортом, сприяння здоровому способу життя, поширеення масового спорту, підви-щення результативності професійного спорту, для чого суб’єкти публічного адміністрування мають необхідні ресурси та повноваження. З іншого боку, дії суб’єктів публічного адміністрування в рамках реформування сфер фізичної культури та спорту в Україні мають охо-плювати зміни відповідної системи управління в аспек-ті розподілу повноважень між суб’єктами публічного адміністрування, принципів, форм, методів їх діяльно-сті, децентралізації публічного адміністрування.
9
Анохін, Едуард. "Система проведення змагань у кіберспорті." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.3-7.
Full textAbstract:
Анотація. На сучасному етапі розвитку спорту кіберспорт виступає як соціальне явище в широкому розумінні цього визначення і як спорт що містить спільні риси, притаманні іншим видам спорту. Мета. Дослідити та визначити особливості системи проведення змагань у кіберспорті. Методи. Аналіз літературних джерел та даних мережі Інтернет; опитування; узагальнення. Вирішення поставлених завдань здійснювали на базі кафедри інноваційних та інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті Національного університету фізичного виховання і спорту України, м. Київ, Федерації кіберспорту України. Результати. Особливістю системи змагань у кіберспорті є виключення елементу випадковості. Визначено специфічні особливості системи змагань та змагальної діяльності в кіберспорті: наявність мережі Інтернет, спільна взаємодія зі змагальним середовищем, неможливість відриву від змагального середовища в процесі змагання, реальний час та відсутність контакту між гравцями і командами. Організатором міжнародних змагань виступає фірма-розробник ігор. В наявності обмежена рухова діяльність гравців. Спільними рисами системи змагань, характерними як традиційним видам спорту, так і кіберспорту, визначено: наявність команд, гравців, матеріально-технічна база та оснащення, наявність правил змагань, система та спосіб змагань, призовий фонд, система суддівства, облаштування місць змагань, вболівальники. Для системи змагань у кіберспорті характерними є такі способи: коловий, олімпійський з вибуванням, олімпійський з вибуванням після двох поразок, швейцарський, змішаний. Гра через локальну мережу Інтернет забезпечує особисту присутність усіх учасників і глядачів, достатню та однакову для всіх пропускну здатність. Доведено припущення щодо обґрунтування кіберспорту як виду спорту, якому притаманні спортивна складова, методика підготовки, система змагань та всі елементи тренувального процесу, як і традиційним видам спорту, та наявність специфічних ознак.
Ключові слова: кіберспорт, система змагань, змагальна діяльність, спорт.
10
ПАНТЄЛЄЄВ, Кирило, and Вікторія БОГУН. "ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 148–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.916.
Full textAbstract:
Фізичне виховання та спорт є сферою діяльності людини, для якої характерні підвищений травматизм, різноманітні професійні захворювання. Аналіз причин травматизації та факторів ризику, які її зумовлюють під час проведення навчально-тренувального процесу,дозв олив виокремити групу показників: неправильна організація навчально-тренувальних занять; недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки тренера; неправильно складений графік кількості змагань без урахування переїзду, змін часу й кліматичних поясів; відсутність комплексних цільових програм на завершальному етапі підготовки; недотримання правил змагань і низька якість суддівства; незадовільні гігієнічні умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань; незадовільні метеорологічні умови; відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення тощо. Попередження спортивних травм не є суто лікарською проблемою. Воно стосується всіх, хто залучений до підготовки спортсмена та забезпечує нормальні умови для навчально-тренувальних занять. Для профілактики травм опорно-рухового апарату в спортсменів необхідна також раціональна побудова навчально-тренувальних занять на усіх етапах підготовки. Значна увага тренера має зосереджуватися на загальній і спеціальній фізичній, технічній та психологічній підготовці спортсмена. Виконання спортсменами основних, елементарних принципів і спортивних правил, особистої гігієни, дотримання режиму, особливо в період інтенсивних тренувань або під час змагань, – це необхідна умова, яка дає змогу запобігти виникненню травм.
11
Мічуда, Юрій, Олег Вареник, and Раман Норі. "Ретроспективний аналіз формування організаційних основ розвитку фізичного виховання та масового спорту в Іракському Курдистані." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.81-85.
Full textAbstract:
Анотація. В умовах активної трансформації курдського суспільства як автономії у складі Республіки Ірак та зростання ролі фізичної культури у життєдіяльності різних груп населення стає важливим здійснення ретроспективного аналізу з огляду на необхідність визначення концептуального підходу до формування організаційних основ розвитку фізичної культури та масового спорту у сучасному Іракському Курдистані. Мета. Визначити особливості розвитку фізичної культури та масового спорту на території Іракського Курдистану. Методи. Поєднання історичного та ретроспективного аналізу процесів, притаманних фізичній культурі та масовому спорту в Іракському Курдистані. Результати. Здійснено періодизацію процесу становлення та розвитку фізичного виховання і масового спорту в Іракському Курдистані. Виділено та охарактеризовано сім етапів, серед яких: виникнення передумов зародження системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; становлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; розвиток системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; руйнування системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; стагнація системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту. Встановлено, що переломний період формування організаційних умов розвитку фізичного виховання та масового спорту мав місце з кінця 1930-х до середини 1940-х років, протягом якого було ухвалено закон про організацію спортивних таборів для молоді, відкрито інститут для підготовки вчителів фізичної культури, видано нові навчальні посібники з фізичного виховання.
Ключові слова: Іракський Курдистан, фізичне виховання, масовий спорт, організаційні основи, періодизація.
12
Tsybaniuk, O., and A. Bohdaniuk. "ГЕНЕЗИС ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РУМУНІЇ “ВІДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ ОЙНУ” У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.114-119.
Full textAbstract:
Мета. Розкрити генезис та особливості реалізації програми Румунії “Відкрий для себе ойну” у фізичному вихованні школярів. Методи. Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) – для обґрунтування актуальності дослідження, визначення понятійно-категоріального апарату, формулювання висновків; конкретно-наукові (теоретичний аналіз архівних документів, періодичних видань, історико-педагогічної літератури, методичних та програмових матеріалів) – для систематизації та класифікації історикопедагогічної, методичної літератури; конкретно-історичний – для визначення змісту, методів й форм фізичного виховання за вимогами шкільної програми “Практична спортивна підготовка. Ойна”; проблемно-хронологічний – для з’ясування трансформації та розвитку змісту фізичного виховання на прикладі румунської національної гри – “ойна”. Результат. В статі розглянуто генезис рухливої гри “Ойна”, яка стала основою для створення нового виду спорту в Румунії і започаткування національної програми “Відкрий для себе ойну”. В статті визначено, що результатом реформ системи освіти у 1998 році стало визнання “ойни” державною національною грою. Визнано, що відродження цього виду спорту стало одним із векторів роботи по збереженню і зміцненню власних національних традицій, зокрема, впровадження “ойни” як повноцінної складової шкільної програми “Практична спортивна підготовка” для 5–12 класів. В статті проаналізовано структуру програми, основні знання, специфічні компетенції для всіх рівнів підготовки та методичні рекомендації щодо організації тренувального процесу. Висновок. Отже, ідея відновлення та популяризації державної національної спортивної гри “ойна”, реалізувалась планом по розповсюдженню самої гри та її елементів шляхом введення шкільної програми “Спортивна підготовка. Ойна” циклу “Фізичне виховання і спорт” для 5–12 класів загальноосвітніх шкіл з інтегрованою програмою поглибленого вивчення предметів. Запровадження даної програми стало можливим у зв’язку з налагодженням співпраці між Федерацією “ойни” Румунії та Міністерства освіти, науки та інновації. Крім того, до передумов відносимо історичну популярність та ступінь розповсюдження гри, а також регламентування організації занять, уроків та тренувань на законодавчому рівні
13
Кормич, Людмила Іванівна, and Тетяна Миколаївна Краснопольська. "СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В СВІТЛІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.189.
Full textAbstract:
В статті розглянуто європейську, азіатську та американську традиції формування та реалізації молодіжної політики, визначено їх особливості.Встановлено, що європейська та азіатська практика впровадження молодіжної політики спрямовані на нівелювання нерівності та носить інте-гративний характер (проте за допомогою різних інструментів), в той час як американська стимулює конкуренцію. З’ясовано, що для європейськихкраїн загальною цільовою установкою є допомога і створення сприятливих умов взаємної інтеграції молодого покоління і суспільства, тому вони ви-знають роботу з молоддю важливою і необхідною. Для азіатської моделі притаманний національно орієнтований характер внаслідок культурної,релігійної специфіки.Встановлено два підходи до реалізації молодіжної політики, напрацьовані європейськими країнами: з провідною роллю держави та з широким залученням інститутів громадянського суспільства. Визначені принципів ефективної молодіжної політики, а саме: безпосередня участь молоді у формуванні та реалізації заходів, які стосуються її інтересів і прав; перехід від централізованих, єдиних програм для всієї молоді до локальних, більш гнучких проектів; відмова від довгострокових програм на користь більш динамічних короткострокових, з акцентуванням уваги на зусиллях місцевих органів влади та інших структур, більш наближених до конкретних потреб і проблем молоді даної території; диференційований підхід до різних груп молоді при наявності єдиної системи соціальних гарантій для молоді на всіх рівнях суспільства; підтримка недержавних ініціативних молодіжних формувань.Встановлено, що до соціальних пріоритетів молодіжної політики в країнах ЄС належать: здоров’я молодого покоління, освіта, працевлаштування,участь молоді в політичному житті держави, вільний час, культура, спорт, туризм. Проаналізовано вітчизняні стратегічні напрямки впровадження молодіжної політики (формування громадянської позиції і національно-патріотичне виховання, здоровий спосіб життя молоді, розвиток неформальної освіти, зайнятість, житло для молоді, партнерська підтримка молоді, що проживає на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб) визначено шляхи її вдосконалення шляхом запозичення досвіду європейських країн.
14
Андреєва, M. O., О. М. Василенко, and К. А. Дмитренко. "СУЧАСНІ ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МЕДІАПРОСТОРІ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-14-23.
Full textAbstract:
У статті розкриваються та аналізуються сучасні гендерні стереотипи, що акумулюються та нав’язуються у медіапросторі. Зазначається, що основним об’єктом впливу цих стереотипів виступає учнівська молодь, як основний споживач і користувач інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Наголошується, що однією з загальних функцій соціальних мереж є формування громадської думки, і, як зазначають автори, цю функцію соціальні мережі виконують в демократичному суспільстві, організовуючи на своїх сторінках обговорення важливих соціальних проблем, надаючи можливість виступу для всіх зацікавлених громадян з широкого кола актуальних питань. Визначено основні механізми формування і збереження гендерної нерівності у соціальних мережах, охарактеризовано основне завдання гендерного виховання підлітків, визначено закономірності.
Проведено ґрунтовний аналіз медіа-контенту на основі бесід і опитувань підлітків, зокрема учнів закладів загальної середньої освіти м. Харкова, за обраними критеріями: когнітивний, мотиваційний та поведінковий. Проведене опитування підлітків щодо виявлення найпопулярнішого у них контенту у соціальних мережах дало можливість визначити, що сфера інтересів дівчат – мода та краса, рукоділля та бьюті індустрія тощо; хлопців – спорт, тренування, музика, ігри тощо. Визначено, що гендерно-чутливі матеріали – це такі матеріали, що спрямовані на зменшення дискримінації за ознакою гендеру та висвітлюють гендерну проблематику у різноманітних сферах суспільного життя, зокрема у соціальних мережах.
У статті представлені матеріали моніторингу, під час якого аналізувалась кількість гендерно-чутливих матеріалів в мережі Інтернет і визначено їх соціалізуючий вплив на учнівську молодь.
15
ДУТЧАК, В. В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРІОДИЗАЦІЇ СПОРТИВНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.1.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема інноваційних підходів до проблеми періодизації спортивних навантажень юних легкоатлетів. Сучасний рівень наукових знань у спорті не лише розширив запас уявлень щодо взаємозв’язку всіх сторін підготовки легкоатлетів, але і значно поглибив їх. Раціональне планування тренувального процесу, правильне використання засобів і методів спортивного тренування на всьому протязі багаторічної підготовки юних спортсменів можливе лише за умови обліку анатомо-фізіологічних особливостей зростаючого організму. З погляду спортивного відбору, спортивної орієнтації, планування тренувального процесу, вибору засобів і методів тренування становлять інтерес анатомо-фізіологічні особливості зростаючого організму. Спорт підвищує опірність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища і є тому найважливішим засобом зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Однак, якщо при систематичних заняттях і раціональному підборі тренувальних навантажень у юних спортсменів спостерігаються високі показники імунологічної реактивності, то при нерегулярних заняттях або надмірних навантаженнях сила неспецифічного імунітету зменшується, що веде до зниження опірності організму інфекціям. Крім того, при плануванні тренувального процесу варто враховувати, що в юних спортсменів відзначаються сезонні коливання показників імунологічної реактивності: підвищення в осінній період і зниження у весняний. Встановлено, що фізичне навантаження, яке відповідає силам і рівню підготовленості до виконання фізичних вправ, поліпшує розвиток кісткової системи й збільшує період її росту. Виявлено, що одним із напрямків підвищення ефективності системи підготовки легкоатлетів базується на глибокому вивченні структури змагальної діяльності і побудові на цій основі модельних структур навчально-тренувального процесу. Оптимальний рівень розвитку швидкості, сили, спритності, витривалості – основа для оволодіння технікою і тактикою легкоатлетів. В той же час реалізація завдань фізичної підготовки сприяє формуванню важливих психічних і морально-вольових якостей спортсменів.