Academic literature on the topic 'Макроекономічний розвиток держави'

Розвиток ринкових відносин зумовив загострення уваги на проблемних питаннях регулювання державних фінансів загалом і побудови зваженої та ефективної бюджетної політики зокрема. В умовах динамічних змін у економічному середовищі бюджет являє собою не лише централізований фонд фінансових ресурсів держави, а й є важливим інструментом впливу як на макроекономічний стан і стабільний економічний розвиток кожної країни загалом, так і на стійке економічне зростання окремих її суб’єктів господарювання. В статті розглянуто показники надходжень до бюджету та їх залежність від розміру ВВП. В роботі запропонована трендова модель показує чи присутня залежність ВВП від надходжень бюджету і подальший прогноз цієї залежності відповідно.

Розглянуто циклічні закономірності розвитку макроекономічних систем. Здійснено науковий аналіз і узагальнення поглядів представників кейнсіанства і неоконсерватизму на основні проблеми сучасної економічної теорії та практики, розкрито їхній внесок у розвиток економічної науки і формування економічної політики провідних держав світу й України, підходи до класифікації економічних систем. Висвітлено авторське припущення, що "неокейнсіанська концепція пояснення причин макроекономічних коливань є найкращою поміж інших теорій". Зазначено, що в сучасних дослідженнях науковці намагаються поєднати в одній моделі механізми поширення макроекономічної нестабільності як щодо попиту, так і щодо пропозиції. Тобто відбувається синтез неокейнсіанської та неокласичної концепцій. Проте цей синтез неокейнсіанських та неокласичних моделей також не дає змоги відтворити всі явища бізнес-циклу. В обох концепціях наявні фундаментальні припущення, які не дають змоги правильно змоделювати макроекономічну систему. Зроблено висновок, що однією з причин недосконалості цих моделей є практика моделювання функцій корисності домогосподарств, яка виходить з концепції раціональності вибору макроекономічного агента. Сьогодні економічна наука не може чітко пояснити, змоделювати і спрогнозувати кризові явища в макроекономічних системах. Тому проведений нами аналіз літературних джерел показав, що не варто розраховувати на якісь детерміновані закономірності розвитку макроекономічних систем. Відповідно макроекономічне регулювання змушене мати адаптивний і стабілізаційний (контрциклічний) характери.

Анотація. Заощадження населення є вагомим внутрішнім джерелом інвестиційного потенціалу держави, завдяки якому формується національний добробут розвинутих країн. Інвестиційний потенціал домогосподарства запропоновано розглядати з позицій їхніх можливостей здійснювати заощадження, схильності до ощадливості та намірів трансформувати неспоживчі ресурси в інвестиційні. Проведений аналіз динаміки доходів і витрат, депозитів і внесків до недержавних пенсійних фондів населення України у 2010—2020 рр. дав змогу виявити обмеження у формуванні та ефективному використанні інвестиційного потенціалу домогосподарств: низький рівень оплати найманої праці та брак фінансових ресурсів у домогосподарств для формування їхнього інвестиційного потенціалу; збереження значних заощаджень домогосподарств поза межами фінансової системи; слабкий розвиток ринків цінних паперів і небанківських фінансових послуг, недостатній рівень охоплення ними населення; низький рівень довіри до фінансових інститутів; несформованість у населення ментальності інвестора вітчизняної економіки. Розроблено підхід до стимулювання участі населення в інвестиційному процесі, який передбачає акумулювання домогосподарствами власних заощаджень на спеціальних рахунках, відкритих у банках із подальшим спрямуванням цих коштів в інвестиційні та інноваційні проєкти, які реалізуються в тих галузях економіки, що мають стратегічне і пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку національної економіки. Обґрунтовано механізм створення та функціонування Фонду компенсування інвестицій фізичних осіб, призначеного для відшкодування збитків, заподіяних професійними інвесторами. Для підвищення активності домогосподарств підтримувати соціальні проєкти запропоновано заходи з популяризації ідеї створення ендавмент-фондів серед вітчизняних некомерційних організації та підвищення їхньої привабливості перед потенційними інвесторами і партнерами. Сформульовано пріоритети державної політики активізації інвестиційного потенціалу домогосподарств в Україні: забезпечення умов для розширення інвестиційного потенціалу домогосподарств за рахунок зростання реальних доходів населення; розроблення комплексу заходів для забезпечення гарантій для участі домогосподарств в інвестиційних процесах; створення ефективної системи залучення заощаджень домогосподарств в інвестиційну діяльність за допомогою широкого спектра надійних і зрозумілих для пересічного громадянина фінансових механізмів; підвищення рівня фінансової грамотності українців у контексті активного їх залучення до інвестиційних процесів на фінансовому ринку; відновлення довіри населення до національної валюти і діяльності фінансових посередників. Ключові слова: домогосподарства, інвестиції, інвестиційний потенціал, заощадження, механізм трансформації заощаджень. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 12.

Низька ефективність податкового регулювання в Україні обумовлюється інституціональними деформаціями у всіх сферах суспільного життя. Поглибленого дослідження вимагають питання вибору пріоритетності цілей податкових трансформацій та обґрунтування інструментів реформування податково-го регулювання макроекономічних процесів. Структурні кризи економіки актуалізують нові завдання щодо вибору ефективних форм фіскального механізму макроекономічної стабілізації. Для вивчення особливостей українського податкового регулювання були використані системні та інституційні методи. Для оцінки окре-мих параметрів макроекономічного розвитку використовували метод відносних величин, а для аналізу динаміки статистичних даних застосовували метод тренд-аналізу. В Україні спостерігається стан макроекономічної нестабільності, спричинений насамперед значним податковим тиском, зростаючим дефіцитом платіжного балансу, несприятливим середовищем для розвитку підприємництва, низьким рівнем конкурентоспроможності економіки. Виявлені прогалини слід компенсувати розробкою механізмів стимулювання економіки, використо-вуючи досвід інших країн щодо забезпечення прозорості податкового законодавства і його гармонізації з євро-пейськими практиками оподаткування. Необхідно досягти повноцінного функціонування товарних ринків, усу-нення монопольних зловживань, рівності прав покупців і постачальників, забезпечення еластичності пропозиції на ринку. Важливо забезпечити державну підтримку українського експорту, щоб досягти постійного профіциту торгівлі України та накопичення валютних резервів. Макроекономічна стабілізація вимагає фор-мування збалансованої грошової системи, усунення адміністративного тиску на ліквідність банків, усунення прогалин та досягнення рівноваги між фінансовими ринками. Подальші дослідження повинні бути зосереджені на розробці фіскальних інструментів для боротьби з переміщенням капіталу в офшорні зони, стимулюванні створення робочих місць, збільшенні інвестиційної привабливості, збільшенні споживання та зміцненні фінан-сової системи України.

В статті розглянуто та досліджено чинники впливу на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб`єктів малого бізнесу. Виявлено те, що подальшого розгляду потребує дослідження інноваційно інвестиційного потенціалу в контексті розробки та реалізації інноваційно інвестиційної стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств. Проблеми визначення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку є вкрай актуальними для економіки України. Вирішення цих проблем і формування працездатної системи показників дозволять оцінити ефективність поточного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму і ступінь реалізації поставлених завдань і цілей інноваційного розвитку. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком держави відноситься до стратегічно важливих, що пов'язано зі зростанням ролі інновацій та необхідних для цього інвестицій, оскільки вони безпосередньо впливають на основні макроекономічні показники розвитку країни.

Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування. Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.

Актуальність теми дослідження. Важливість вивчення існуючих проблем, визначення найбільш сут-тєвих макроекономічних факторів ціноутворення на ринках продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції є беззаперечною, оскільки протягом останнього часу саме забезпечення продовольчої безпеки держави стало стратегічно важливим напрямом національної економічної політики. Постановка проблеми. Доцільно провести оцінку впливу основних макроекономічних факторів на ціно-утворення та кон’юнктуру одного з досконало конку-рентних ринків продовольства України – ринку макаронних виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових працях таких вчених, як Н. Білошкурська, В. Гмиря, О. Дармограй та ін. досліджується методичні та методологічні засади аналізу кон’юнктури, структури, стану розвитку аграрного та продовольчого ринків в Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідниками ще недостатньо опрацьовані проблеми формалізації та статистичного аналізу макроекономічних факторів ціноутворення на ринку продовольчих товарів з метою моделювання та прогнозування ціни і її впливу на обсяг попиту в умовах досконалої конкуренції. Постановка завдання. Необхідно дослідити існуючі макроекономічні фактори та сучасний стан ціноутворення на типовому ринку продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції з метою прогнозування його кон’юнктури. Виклад основного матеріалу. Автором класифіковано та систематизовано основні макроекономічні фактори ціноутворення, вплив яких є суттєвим на ринку макаронних виробів в умовах досконалої конкуренції. Побудовано модель залежності щомісячних обсягів реалізації (функцію попиту) макаронних виробів в Україні. Проведено формалізацію та статистичний аналіз впливу макроекономічних факторів на середньомісячну ціну та обсяг попиту з метою прогнозування кон’юнктури ринку макаронних виробів в Україні. Отримані результати дослідження можуть бути використані для аналізу інших типових ринків продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції. Висновки. В умовах ринку досконалої конкуренції, у процесі ціноутворення вирішального значення набуває врахування впливу таких макроекономічних факторів, як інфляція, кон’юнктура ринків виробничих ресурсів, динаміка цін товарів-субститутів, тенденції у добробуті та демографії населення країни.

Анотація. Досліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США. Ключові слова: цифрова економіка, економічний розвиток, ВВП, інфляція, обмінний курс. Формул: 4; рис.: 4; табл.: 3; бібл.: 15.

У статті на основі офіційних даних НБУ та висновків експертів банківського ринку досліджено напрямки та стратегічні цілі розвитку банківського сектору країни у період економічної нестабільності. З’ясовано, що поширення епідемії COVID-19 спричинило економічну нестабільність. На основі закордонного досвіду діяльності центробанків в умовах кризи виокремлено три напрямки антикризових заходів: монетарна політика; інструменти підтримки ліквідності; пруденційний нагляд. Здійснено характеристику умов та ризиків банківського сектору України в умовах кризи. Визначено стратегічні напрямки розвитку банківського сектору, зокрема: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків, інноваційний розвиток. Встановлено, що кожен стратегічний напрям має свої стратегічні цілі. Визначено, що головним завданням Національного банку під час кризи є розробка рекомендацій та оприлюднення планів і намірів для учасників банківської системи на найближчий час. На основі проведених досліджень доведено, що на стабільність і розвиток банківського сектору України має вплив не тільки НБУ, а й інші учасники: Міністерство фінансів України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці учасники забезпечують головну місію – сприяють підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в національній економіці. Приведено перелік міжнародних організацій, які надають інформаційну підтримку щодо сприяння фінансової стабільності НБУ: BCBS – Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, ESRB – недержавна саморегульована організація, яка займається оцінкою і наступним присвоєнням рейтингу програмному забезпеченню (Entertainment Software Rating Board), норми CRR/CRD IV – закон ЄС, який регламентує зменшення ймовірності банкрутства банків. Виокремлено макроекономічні фактори, що в майбутньому визначатимуть розвиток банківського сектору: клієнтоорієнтованість, перегляд нормативної бази, управління технологіями, зниження рівня кіберризиків, фінтех-проєкти та великі ІТ-компанії, переосмислення трудових ресурсів.

У більшості країн, котрі знаходяться у процесі переходу до ринкової економіки, період трансформації характеризується значними макроекономічними диспропорціями, що призводять до посилення темпів інфляції, до значних бюджетних дефіцитів та до стрімкого зростання державної заборгованості.
Most countries that are in transition to market economy the transformation period characterized by significant macroeconomic disproportions that lead to increased inflation, significant budget deficits and a rapid increase in public debt.

Дисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.
Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ обеспечения макроэкономической стабильности национальной экономики с учетом влияния социальных, политических и маркетинговых детерминант в контексте их учета в процессе управления национальным хозяйством, прогнозирования и регулирования долгосрочного развития, обеспечения устойчивых темпов экономического роста. В диссертации предложена типологизация подходов к определению сущности и оценки уровня макроэкономической стабильности национальной экономики, определена ее сущность и разработаны методологические основы ее интегральной оценки, усовершенствованы теоретические основы и методический инструментарий измерения уровня социального прогресса, проверена гипотеза о субъектно-объектном влиянии уровня макроэкономической стабильности и социального прогресса, разработаны стратегии проведения реформ в национальной экономике для обеспечения макроэкономической стабильности и социального прогресса, предложено методологию интегральной оценки эффективности политических институтов с учетом силы и направления их влияния на макроэкономическую стабильность, проверено гипотезу о существовании связи между восприятием бренда страны нерезидентами и результативностью его использования, обоснованы условия преобразования бренда страны на динамическую маркетинговую детерминанту роста макроэкономической стабильности национальной экономики.
The thesis determines the classification system of approaches to defining the macroeconomic stability of the national economy. The author interprets of the essence of macroeconomic stability of the national economy as a development which characterized by the low level of the volatility of the main macroeconomic parameters in relation to the target trends, dynamically stable or progressive institutional, functional and resource capacity of the economy to avoid the negative effects of the endogenous and the exogenous transformations. The author develop the conceptual bases of the management system formation of the national economics which orient to achieve the macroeconomic stability of the national economy through the substantiating of the essence of its basic parameters and systematically-grounding determinants (economic, political and marketing), taking to account theirs mutual influence, as well as the considering its influence to forecast and regulate of long-term development of the national economy, ensuring stable rates of economic growth. On the results of the typology of approaches to estimate the level of the macroeconomic stability of the national economy, the author proposes the integrated approach to estimate macroeconomic stability which bases on the Pentagon concept, systematically combines the static and cyclical components of the macroeconomic stability of the national economy. This approach allows estimating the conversion of the state policy for achieving the macroeconomic stability of the national economy. On the basis of analysis of the drivers and range of impulses for accelerating the transformation processes of the national economy the author allocates social, political and marketing determinates of the macroeconomic stability which allows to extend the forecast horizon and to generate the scenarios for the macroeconomic processes’ development corresponds to the endogenous and the exogenous changes. The author determines the social determinants for growing the level of the macroeconomic stability of the national economy considering the vectors’ proximity of reforms in the Ukrainian social sector and countries – new EU members and base on the principals of σ-convergence and β-convergence. It allows identifying the drivers to indicate the Ukrainian social reforms’ trajectory for achieving the macroeconomic stability of the national economy. Under the research, the author checks the hypothesis about the subjective-object influence of macroeconomic stability level and social progress of the national economy. On the basis of the developed methodological principles and methodical tools for estimating the social progress of the national economy in the context of the macroeconomic stability growth, which, unlike the existing approaches, was carried out through the integrated indicator, allows to allocate strategies (quasi-integration growth, convergent diversification, progressive growth) for implementing reforms of the national economy to achieve the macroeconomic stability and social progress. Integral assessment of the political institutions effectiveness of the national economy, taking into account the power and impact’s direction of the political stability on the macroeconomic stability, the rule of law, corruption control, the efficiency of governance, the probability of the unconstitutional political destabilization, the ability of the government to openly pursue policies and regulatory measures, to take into account the people's opinion in the formation of the political institutions, accountability of the public authorities allowed to develop the dynamic panel model that considering the effect of the chain reaction “efficiency of the political institutions in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the current year” and to check the hypothesis of convergent influence social and political determinants on the macroeconomic stability of the national economy. The existence of the linking between the perception of the country's brand by the non-residents and the macroeconomic indicators of the country's using of its brand allowed to allocate and empirically confirm the hypothesis that the requirements to transform the country's brand into a dynamic marketing determinant of the macroeconomic stability growth is dominant in the country's stabilizing social value behavioural models.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо розвитку національної економіки України, який ідентифікується станом споживчого ринку. У роботі систематизовано й узагальнено теоретичні аспекти розвитку національної економіки з урахуванням особливостей постіндустріальної трансформації ринкових і суспільних відносин. Виокремлено типи та визначено особливості моделей економічного розвитку країн. Сформовано теоретичні та методологічні підходи до визначення паритету державного регулювання національної економіки та ринкового саморегулювання. Обґрунтовано концепт взаємозалежності економічного розвитку, ринку, добробуту та багатства суспільства. Категоріально та сутнісно визначено споживчий ринок у контексті розвитку національної економіки. Розкрито зміст споживчого ринку в аспекті неоекономічних процесів відтворення людини та суспільства. Розроблено методологічні засади дослідження стану споживчого ринку в контексті оцінки розвитку національної економіки. Здійснено оцінку ступеня макроекономічної стабільності на основі показників стану та динаміки споживчого ринку. Обґрунтовано можливості та виявлено межі використання показників стану споживчого ринку для діагностики соціального розвитку в Україні. Розроблено положення промислової політики України на основі урахування проблем, виявлених і відображених у змінах споживчого ринку. Ідентифіковано особливості фінансової політики України через виявлення її ролі у розвитку споживчого ринку. Визначено напрями зовнішньоекономічної політики України та її вплив на стан внутрішнього споживчого ринку. Встановлено напрями соціалізації економіки й індивідуалізації споживчого ринку; охарактеризовано їх як необхідні передумови національного розвитку. Запропоновано напрями та засоби заохочення розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні відповідно до імперативу споживчого ринку. Обґрунтовано доцільність імплементації міжнародних ініціатив і стандартів соціальної відповідальності в Україні та розроблено заходи відповідного спрямування.

У статті проведене емпіричне дослідження взаємозв’язку основних макроекономічних індикаторів функціонування національних економік окремих сировинних країн Східної Європи (України, Молдови та Білорусі) та цінової кон’юнктури на світових ринках сировини. Аналіз результатів оцінювання побудованих з цією метою економетричних моделей засвідчив існування залежності між індексом світових цін на сировинну продукцію, що становить значну частку експорту, та економічним зростанням у досліджуваних країнах Східної Європи. Це сигналізує про необхідність кардинальної трансформації моделі економічного розвитку даних країн в контексті інтенсифікації виробництва, стимулювання експорту товарів з вищою доданою вартістю та посилення інноваційної складової зростання, структури національного експорту та, як наслідок, гарантування національної конкурентоспроможності.