Relevant bibliographies by topics / Майбутні учителі фізичної культури / Journal articles

Journal articles on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Майбутні учителі фізичної культури.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Стасенко, О. А. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 242–47. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-37.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на тому, що вдосконалення державних стандартів в освітній галузі є одним із ключових напрямів реформування системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури, оскільки педагогічна діяльність фахівця, який формує особистість дитини, певною мірою складна. Визначено, що підготовка студента як майбутнього вчителя фізичної культури неможлива без усвідомлення себе як суб’єкта педагогічної діяльності, яка повинна включати як набуття спеціальних знань, умінь та навичок, так і формування професійних компетентностей відповідно до вимог сучасних закладів середньої освіти. Узагальнено досвід фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, який набувається у процесі вивчення психолого-педагогічних, медико- біологічних та спеціальних дисциплін. Установлено, що одним із першочергових завдань фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які постають перед сучасною системою вищої педагогічної освіти, є ефективний пошук та використання оптимальних шляхів підвищення ефективності навчальних технологій, спрямованих на формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. Доведено, що формуванню професійної компетентності у закладах вищої освіти педагогічного профілю має приділятися велика увага. Майбутні учителі фізичної культури повинні вміти різноаспектно вирішувати комплексні завдання і проблеми в галузі фізичної культури, керуючись принципами толерантної комунікації, творчої й інноваційної професійної діяльності у виробничих ситуаціях, що характеризуються невизначеністю умов та вимог сьогодення. Обґрунтовано структуру особистості вчителя фізичної культури, в якій знаходять своє відображення загальні та фахові (предметні) компетенції, а також програмні результати навчання (знання), уміння й комунікація. Акцентується увага на оволодінні системою практичних умінь та навичок займатися головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності в закладах середньої освіти; збереженні й зміцненні здоров’я, розвитку і вдосконаленні психофізичних можливостей, якостей та властивостей особистості; набутті досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової діяльності для досягнення особистих і професійних цілей; формуванні загальної культури, гуманістичної спрямованості, компетентності, педагогічних здібностей та педагогічної техніки; умінні спілкуватися з колегами, учнями та їхніми батьками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Zakhozha, Nataliia, Svitlana Savchuk, Volodymyr Zakhozhyi, Ninel Matskevych, Oksana Usova, and Olena Demianchuk. "Психологічний компонент готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до професійної діяльності." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-03-09.

Full text
Abstract:
Актуальність. З огляду на те, що сутність професійної готовності до педагогічної діяльності трактується дослідниками як цілісний прояв особистості, комплексна здібність до роботи певного типу, результат професій- ної освіти й виховання, зрілості особистості, значний інтерес викликає дослідження психологічного компонента підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання. Мета роботи – висвітлити мотиваційний та емоційний компоненти психологічної готовності як складової частини професійної готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання; виявити їх рівень. Методи – аналіз спеціальної науково-методичної літератури, анкету- вання, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. Окреслено, що професійна готовність являє собою інтегральне особистісне утворення, яке включає психологічну установку на досягнення поставленої мети, оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, навичок, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості. Визначено рівень психологічної готовності студентів третього та четвертого курсів факультету фізичної культури, спорту та здоров’я. Основними мотивами обраної професії респонденти назвали любов до дітей і соціальну значущість професії. Висновки. Професійна діяльність учителя фізичної культури висуває високі вимоги як до фахового рівня, так і до його особистісних якостей, зокрема вміння володіти собою, не порушуючи внутрішнього спокою дитини, особливої атмосфери, вселяти довіру до себе, а також ураховувати побажання батьків. Загалом за всіма показниками рівень мотиваційного та емоційного компонентів психологічної готовності майбутніх учителів фізичного виховання до роботи з дітьми можна констатувати вищим від середнього. Дані експерименту свідчать, що майбутні вчителі фізичного виховання роблять свідомий вибір на користь формування позитивного ставлення до фізичної культури, зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

АЛЄКСЄЄВ, О. О. "СТРУКТУРНІ СКЛАДНИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.3.

Full text
Abstract:
У статті викладено структуру готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. У структурі окресленого феномену виокремлено: компоненти (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-інтегративний, діяльнісно-проєктувальний, рефлексивно-творчий), критерії (мотиваційний – стійка мотивація студентів до реалізації гуманістичної, особистісно зорієнтованої освітньої парадигми в процесі фізичного виховання учнів шляхом індивідуалізації занять фізичною культурою задля збереження та зміцнення здоров’я школярів; пізнавальний – здатність студентів інтегрувати загальнопедагогічні й специфічні знання про особливості організації індивідуальної роботи з учнями на уроках фізичного виховання в процесі проєктування рішень професійно зорієнтованих колізійних завдань; поведінковий – вияв майбутніми вчителями фізичної культури сформованих загальнопедагогічних і спеціальних умінь проєктувати методику організації індивідуальної роботи з учнями на уроках фізичного виховання та в позаурочний час, що інтегрує надбання педагогіки, психології, фізіології, гігієни й забезпечує збереження та зміцнення здоров’я школярів із різним рівнем розвитку фізичних здібностей; рефлексивний – здатність студентів до систематичної самооцінки ефективності професійно-педагогічних дій, спрямованих на забезпечення індивідуалізації фізичної активності школярів і безперервної самоосвітньої діяльності в напрямі збагачення знань, умінь, навичок щодо інноватизації засобів фізичного виховання в напрямі організації індивідуальної роботи з учнями), показники готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями й визначено й схарактеризовано її рівні (низький, задовільний, достатній, високий), запропонована сукупність компонентів і критеріїв оцінки рівня сформованості окресленої якості, що виявляється в конкретних ознаках, розроблена на основі теоретико-експериментальної роботи й інтегрує думки експертів, у ролі яких виступали викладачі закладу вищої освіти, методисти й студенти. Сформованість показників компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями свідчить про певний рівень її розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Kyselytsia, Oksana, Yuriy Moseychuk, and Elena Moroz. "Становлення соціальної зрілості старшокласників (у контексті діяльності вчителя фізичної культури)." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 12–19. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-12-19.

Full text
Abstract:
Актуальність. Соціальна зрілість – складне соціально-психологічне явище, яке включає низку компонентів: самосвідомість, світогляд, моральну зрілість, соціальні почуття. Формування соціальної зрілості та її компонентів відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Особливого значення набуває виховання й закріплення комплексу особистісних якостей, моральної самосвідомості та соціальних почуттів – основи соціальної зрілості. Соціальні почуття покликаний виховувати і вчитель фізкультури, який формує не лише фізичне, але й моральне здоров’я, соціальну активність, почуття відповідальності, групової інтелектуальної, вольової, емоційної й організаторської єдності та інші важливі особистісні якості вихованців. Тому ставимо за мету виявити шляхи та фактори становлення соціальної зрілості в учнівської молоді під впливом фізкультурних занять, під час яких, окрім фізичного, формується моральне здоров’я, соціальна активність, почуття належності до команди, почуття групи. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, анкетування, тестування, методи статистичного опрацювання результатів дослідження. Результати роботи. Доводимо, що заняття з фізкультури й спорту дають змогу старшокласникам усвідомити існування багатьох форм суспільно корисної діяльності, де вони можуть розкрити себе, свої потенційні можливості, знайти місце їх застосування як у професійному плані, так і в суспільстві. Висновки. Аналіз емпіричних досліджень засвідчує важливу роль занять із фізкультури й спорту у формуванні компонентів соціальної зрілості старшокласників: самоорганізації, самопізнання, вольових та морально-соціальних якостей, почуття групи, взаємодопомоги, уважності, культури спілкування тощо. Виявлено дисонанс між вимогами старшокласників щодо особистості вчителя фізкультури сучасної школи й вимогами майбутніх учителів: учні ставлять більше серйозних вимог, ніж майбутні вчителі, що може вплинути на ставлення учнів до самих занять та на результати роботи вчителя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

БЕЗКОПИЛЬНИЙ, ОЛЕКСАНДР, АНДРІЙ МАТУСЕВИЧ, and ПАВЛО КАНДИБА. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТЕКСТНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 151–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-151-159.

Full text
Abstract:
Проблема. Обґрунтування основних методологічних засад контекстного підходу в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі набуває особливого значення для підвищення якості сучасної фізкультурної освіти. Мета. Розкрити сутність контекстного підходу в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Методи. Аналіз літератури, методи математичної статистики, електронні таблиці “Excel”. Результати. Результати анкетного опитування підтверджують актуальність впровадження в освітній процес закладів вищої освіти сучасних технологій навчання, а також вказують на те, що значна частина викладачів не застосовують у роботі зі студентами такі форми контекстного навчання, як проблемні ситуації, ділові та навчальні ігри та кейс-технології. Система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі, побудована з урахуванням основних положень контекстного підходу, повинна забезпечити міцний взаємозв’язок навчальної та професійної діяльності. Реалізація контекстного підходу вимагає забезпечення змістовного контексту майбутньої діяльності зі здоров’язбереження в різних формах навчальної діяльності; комплексної реалізації загально-педагогічних та специфічних принципів фізичного виховання; адаптації системи підготовки до конкретних умов навчання та контингенту майбутніх учителів фізичної культури; забезпечення взаємозв’язку між формами та методами контекстного навчання; впровадження в освітній процес таких варіацій проблемного навчання, як кейс-технології, технологія cuse-study, аналіз проблемних ситуацій, аналіз конкретних виробничих ситуацій тощо. Висновки. Контекстний підхід містить значні резерви щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Ключові слова. контекстний підхід, професійна підготовка, здоров’язбереження, учитель фізичної культури, основна школа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kurnyshev, Yuriy, Maryna Kozhokar, and Yurii Moseychuk. "ПОКАЗНИКИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (December 6, 2018): 122–28. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.122-128.

Full text
Abstract:
У статті уточнюються показники рівнів професійного розвитку майбутніх учителів фізичної культури. Теоретичний аналіз та узагальнення педагогічного досвіду дали можливість з’ясувати, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізкультури розглядається в контексті оновлення навчально-виховного процесу у вищій школі, формування потреби у професійному саморозвитку фахівця в галузі спорту і неперервному вдосконаленні педагогічної майстерності. Професійний саморозвиток учителя передбачає самостійне оволодіння сукупністю педагогічних цінностей, ідей, сучасних технологій, ситуацій творчості, загальною культурою і характеризується активною, ціннісно-смисловою, мотиваційною, творчою професійною діяльністю. Основною причиною такого стану є неадекватне розуміння майбутніми вчителями власного професійного саморозвитку, етапів та шляхів його формування. Саморозвиток майбутнього вчителя фізкультури розглядається як відносно самостійна діяльність студента із внесення змін у власну освітню траєкторію вдосконалення професійних якостей, розширення знанєвого потенціалу, підвищення рівня педагогічної та спортивної кваліфікації, спрямована на освоєння сучасних педагогічних ідей і технологій, що забезпечує професійне зростання педагога, підвищення якості освіти і виховання учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

КУШНІРЮК, СЕРГІЙ, ЛЮДМИЛА КРАВЧЕНКО, and ЛЮДМИЛА КОНОВАЛЬСЬКА. "СЕНСОВИЗНАЧАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 115–24. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-115-124.

Full text
Abstract:
Зміна соціальних цінностей і пріоритетів, що відбувається в суспільстві, докорінне та системне реформування загальної середньої освіти, побудова Нової української школи актуалізують необхідність здійснення трансформації моделей поведінки й соціального мислення у сфері освіти, переносу акцентів з авторитарних педагогічних методик на ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства. Педагогічна освіта в Україні повинна стати креативною, гуманістичною, людино- і культуро творчою. Нині гуманітарна складова недостатньо повно представлена в науковій освітянській літературі, чітко не сформульовані сенсовизначальні принципи, на яких повинна будуватись науково-методична і соціальна база педагогічної освіти в сфері фізичної культури й здоров’я людини. Метою роботи є дослідження й визначення основних сенсовизначальних принципів фізичної культури в Новій українській школі та окреслення можливих шляхів реалізації даних принципів в умовах трансформації системи освіти всіх рівнів. У статті показано, що результатом освіти в галузі фізичної культури та здоров’я людини має бути формування в учнів стійкої мотивації, здатності і бажання дотримуватися здорового способу життя, ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку на засадах педагогіки партнерства. Визначені ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства спираються на спілкування, взаємодію та співпрацю між учителем, учнем і батьками з метою побудови життєвої здоров’язбережувальної та освітньої траєкторії дитини. Зміст освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини базується на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, відображає соціальний досвід матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики. З’ясовано, що формування єдиного європейського освітнього простору висуває певні вимоги не тільки до науково-освітнього потенціалу, але й до педагогічної майстерності, особистих й соціально-поведінкових якостей, іміджу педагогічних кадрів. У роботі досліджені сенсовизначальні принципи фізичної культури в Новій українській школі й робиться висновок, що фізична культура має стати основою для втілення нового способу життя, подальшого розвитку української нації. Підкреслюється велике значення для покращення освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини міжуніверситетських, регіональних і міжнародних контактів як викладачів, так і студентів, регулярний обмін досвідом на семінарах, конференціях і симпозіумах, мобільність студентів, аспірантів, викладачів, виконання ними спільних проектів, науково-дослідних програм. Ключові слова: Нова українська школа, сенсовизначальні принципи фізичної культури, педагогіка партнерства, імідж педагога, якість професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури й здоров’я людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Чиженок, Т. М., Ю. О. Коваленко, and Л. І. Кузьміна. "ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 4, 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-10.

Full text
Abstract:
У процесі теоретичного аналізу проблеми встановлено, що одним із головних завдань сучасної вищої школи України є забезпечення та набуття студентами знань з фізкультурної галузі, підготовка їх до професійної діяльності в умовах Нової української школи. Провідну роль відіграють та несуть відповідальність заклади вищої освіти з підготовки нового покоління педагогів, зміст і рівень кваліфікації яких адекватні інноваціям, що відбуваються в галузі фізичної культури і спорту. Сучасний рівень розвитку суспільства, освіти та науки висуває зовсім нові вимоги до підготовки фахівців, особливо відчутні потреби вдосконалення педагогічної освіти саме фахівців фізкультурної галузі, учителів фізичної культури. Фахівці зазначають, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в закладах вищої освіти потребує вдосконалення, а в умовах сьогодення ще й швидких змін. Традиційна система освіти не може забезпечити органічне входження нової генерації вчителів у складне та швидкозмінне поле різнопланових потреб навчально-виховної діяльності в сучасній школі. Традиційний зміст, форми та методи підготовки вчителів фізичної культури до професійної діяльності, на жаль, не спроможні будь-що змінити. Реалії підготовки таких фахівців не сприяють формуванню вчителя як активної, творчої особистості, яка сучасно мислить та бере на себе відповідальність за майбутнє покоління. Загалом проблема підвищення ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в педагогічних закладах вищої освіти залишається малодослідженою. Дане дослідження було спрямоване на аналіз і визначення професійної готовності студентів до педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Було проведено анкетування за двома видами анкет, у результаті якого отримано дані щодо інтересу сучасних студентів до діяльності вчителя фізичної культури та рівня сформованості в них основних компонентів педагогічної діяльності за методикою М.Ф. Матвійчука. У результаті дослідження встановлено, що студенти мають позитивне ставлення до діяльності вчителя фізичної культури, а основним чинником виявлення активності в них є інтерес до засвоєння матеріалу. Сформованість компонентів педагогічної майстерності засвідчує добре володіння комунікативними, конструктивними, руховими й організаторськими здібностями, меншою мірою – гностичними.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ХІМІЧ, Віта. "ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 232–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.411.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості проведення педагогічного експерименту з проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Автор тлумачать готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання народного хореографічного мистецтва як стійку особистісну характеристику майбутнього вчителя фізичної культури, що містить високий рівень мотивації, наявність знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання засобів народного хореографічного мистецтва на занятті загальної середньої освіти. Розглянуто етапи експериментальної перевірки педагогічних умов та структурної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, яка здійснювалася шляхом проведення педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент включав: пошуково-теоретичний, констатувальний та формувальний етап. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту було проведено комплексне діагностування, яке містило тестування, анкетування на виявлення рівнів сформованості майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва. На основі критеріїв та показників, для оцінки початкового рівня сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності було виокремлено високий, середній та низький рівні сформованості. Виокремлено й описано педагогічний експеримент щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. На заключному етапі формувального експерименту здійснено обробку даних, визначено результативність гіпотези, сформовано висновки. У статті описаний порівняльно-співставляючий аналіз результатів педагогічного експерименту, який засвідчив ефективність моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, та представлено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Павлишинець, Катерина. "КОМПОНЕНТИ ТА КРИТЕРІЇ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(104) (December 28, 2020): 199–208. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/199-208.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто теоретичні засади адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Проаналізовано проблему реформування вищої освіти в контексті проблематики адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики, як запоруки готовності майбутніх фахівців до такого виду діяльності та майбутньої успішної професійної діяльності. З’ясовано, що в сучасних умовах реалізації освітньої парадигми актуальним стає дослідження педагогічних умов та виявлення компонентів і критеріїв адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Обґрунтовано й виявлено компоненти та критерії адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Лун, Цуй. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В КОЛЕДЖАХ КНР." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 342–49. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.402.

Full text
Abstract:
Зміни, які відбуваються у сфері вищої освіти Китайської Народної Республіки (КНР), спрямовані на підвищення якості професійної освіти студентів у коледжах та університетах. Метою статті є здійснення аналізу сучасного стану розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури в коледжах КНР. Методами дослідження є аналіз педагогічної зарубіжної та вітчизняної літератури, систематизація та узагальнення досліджень з проблеми розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури в коледжах КНР та метод моделювання. У статті проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх учителів у коледжах КНР, порушено проблему щодо необхідності модернізації вищої освіти, що спрямована на удосконалення якості викладання, оновлення освітніх програм тощо. Обґрунтовано роль та значення розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури. Схарактеризовано спрямування інтегрованих курсів, які викладаються для майбутніх учителів фізичної культури у коледжах КНР. Визначено основні напрями, на які має бути направлена змінена концепція підготовки майбутніх педагогів, зокрема вчителів фізичної культури. Розкрито складові професіоналізму вчителя фізичної культури, професійні здібності, які мають бути сформовані у здобувачів у процесі підготовки до здійснення професійної діяльності. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Pavlyshynets, K. Yu. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 159–64. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-25.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему модернізації вищої педагогічної освіти в контексті професійної підготовки та адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Проаналізовано теоретичні та методичні засади адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності та розглянуто специфіку процесу підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. З’ясовано, що нині актуальними є завдання, спрямовані на вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, успішне виховання компетентних та конкурентоспроможних кадрів відповідних рівнів і стандартів вищої освіти, затребуваних на ринку праці, здатних адаптуватися до професійної діяльності, орієнтованих на впровадження інноваційних та цифрових технологій, постійний саморозвиток та самовдосконалення, творчий пошук та навчання впродовж життя. У статті охарактеризовано дефініцію поняття «педагогічні умови». Розглянуто освітній процес майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти та з’ясовано, що таке становлення потребує відповідного професійного освітнього процесу зі сприятливими умовами адаптації до професійної педагогічної діяльності та практичними навичками професійної майстерності. Уточнено, що у процесі підготовки майбутніх фахівців галузі освіти до професійної діяльності важливу роль відіграють педагогічні умови, що сприятимуть успішній адаптації до професійної діяльності, особливо під час педагогічної практики. Обґрунтовано та визначено педагогічні умови адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Подальшого напрацювання потребує розроблення структурно-функціональної моделі адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Приймак С. Г. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КІНЕЗІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ СПОРТИВНО-ПЕДАГОГІЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯм." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.261.

Full text
Abstract:
У контексті дослідження кінезіологічна компетентність студента, що відображає інтегративний вплив спортивно-педагогічної діяльності на його особистість, розглядається як визначальний чинник формування такого морфофункціонального стану систем організму, що забезпечує успішність реалізації професійної діяльності. Відповідно до системного підходу, під структуризацією розуміють сполучення окремих елементів системи в підсистеми за певними ознаками. Запропонованою методичною системою розвитку функціональних можливостей майбутніх учителів фізичної культури у процесі спортивно-педагогічного вдосконалення передбачено, що визначальними її елементами є антропологічний, культурологічний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний підходи. Мета статті – розробити модель формування кінезіологічної компетентності при підготовці майбутніх учителів фізичної культури відповідно їхнім функціональним можливостям. Методологічною основою дослідження є концептуальні ідеї теорії пізнання, принципи науковості, доступності, цілісності, інтегративності, які пояснюють важливі педагогічні аспекти професійної підготовки майбутнього фахівця з фізичного виховання та спорту. Для отримання найбільш значущих результатів дослідження та їх інтерпретації застосовувались такі методи: теоретичний аналіз і синтез, систематизація, узагальнення інформації, викладеної у наукових джерелах. З метою обґрунтування й розроблення методичної системи розвитку функціональних можливостей майбутніх учителів фізичної культури у процесі спортивно-педагогічного удосконалення розглянуто методологічні й емпіричні основи технологічної моделі, які можуть бути реалізовані на основі системного й діяльнісного підходів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Бєлікова, Наталія. "Концептуальні основи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 17–22. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3020.

Full text
Abstract:
Бєлікова Н. О. Концептуальні основи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Визначено та науково обґрунтовано концептуальні основи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури: взаємопов’язані властивості (релевантність професійному середовищу, інноваційність, комунікативність, трансформованість, комфортність, демократизація і випереджувальний розвиток), принципи та етапи цього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

КОНОХ, Анатолій. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Humanities science current issues, no. 25 (September 24, 2019): 226–29. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.0/25.179008.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Шевченко, О. В. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СПОРТИВНО-ХОРЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 158–62. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-25.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовуються шляхи формування професійної культури в майбутніх учителів спортивно-хореографічних дисциплін інноваційними засобами фізичної культури, спорту і мистецтва. З’ясовано, що студенти під час навчання в закладі загальної середньої освіти повинні долучатися до процесу формування професійної культури на усвідомленому рівні, а потім вдосконалювати її для досягнення більш високих результатів у професійній діяльності. Доведено, що провадження інноваційних технологій у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої. Сучасні інноваційні технології, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу особистості успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, соціально-економічних змін, сприяють розвитку інноваційного мислення та креативності. Освітні інновації вишу полягають у сучасному моделюванні, організації нестандартних лекційних та практичних занять; індивідуалізації засобів навчання; розробці нової системи контролю оцінки знань; застосуванні комп’ютерних, мультимедійних технологій, навчально-методичної продукції нового покоління. У підготовці майбутнього вчителя особливе місце посідає формування педагогічної культури. Лише в культурному середовищі можуть сформуватися фахівці, здатні вільно й широко мислити, створювати інтелектуальні цінності, яких завжди потребує школа, суспільство загалом. Культура є підґрунтям формування особистості педагога. На думку науковців, неможливо опанувати будь-яку професію без всебічного розвитку особистості, фізичного, морального, духовного тощо. Доведено, що розробка нових науково-методичних засад у галузі вищої хореографічної освіти належить до актуальних проблем загальної естетичної культури та вимагає подальшої розробки та удосконалення теоретичного курсу з опанування студентами психолого- педагогічних компонентів в освітній діяльності. Сприятливими умовами для набуття майбутніми педагогами професійного педагогічного досвіду є проведення майстер-класів, що передбачає набуття студентами можливості ознайомитися з різними формами подачі матеріалу, сформувати уявлення про поліваріативність методик проведення занять, здійснити їх порівняльний аналіз, узагальнення, визначити шляхи формування власної методики викладання спортивно-хореографічних дисциплін з урахуванням передового педагогічного досвіду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Мельнік, Анастасія. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 10, 2021): 481–84. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.096.

Full text
Abstract:
Аналіз наукових та літературних джерел свідчить про те, що на сьогодні стан готовності викладачів неоптимальний та недостатньо розвинений. Теоретичні основи та специфіка процесу формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності відображені в працях Е.П. Белозерцева, В. П. Беспалько, О.В. Бондаревської, Ю.С. Брановського, А.В. Петровського, В.Н. Сагатовського та ін. Результат вивчених літературних джерел стверджує, що більшість вчених схиляються до концепції готовності як особливого психічного стану особистості. Деякі дослідники розглядають готовність як технічний стан та якість особистості. Виходячи з поглядів та думок видатних науковців та викладачів, формування готовності майбутніх учителів фізичного виховання є актуальною проблемою і вимагає ретельного аналізу на теоретичному та практичному рівні. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна зробити висновок, що готовність майбутніх учителів фізичного виховання є інтегрованим формуванням особистості, яке характеризує її активність у підготовці та залученні до професійної діяльності не лише до навчальної роботи, а й до позакласної роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Молдован, Андрій. "АКТУАЛІТЕТИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 18 (June 24, 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2019.18.16-23.

Full text
Abstract:
У публікації наголошується, що зростання якості товарів і послуг у сфері фізичної культури залежить від кадрового забезпечення цього процесу, актуалізує необхідність удосконалення фізкультурної освіти та підготовки фахівців до успішної самореалізації в умовах сучасного ринку праці. Особливим видом бізнесу визнається спортивне підприємництво, конкретизоване ціннісними орієнтаціями, знаннями, уміннями щодо різних способів підприємницької діяльності у галузі фізичної культури, спорту. Відтак виникає потреба не лише у професійній підготовці майбутніх спортсменів, учителів фізичної культури і тренерів як фахівців, але й як підприємців. У такому контексті проаналізовано соціально-економічні, правові обставини суспільного поступу, що зумовлюють професійну діяльність і напрями самореалізації фахівців, у тому числі, в галузі фізичної культури і спорту. Аргументовано необхідність забезпечення в системі вищої фізкультурної освіти сприятливих обставин для розвитку підприємницької компетентності суб’єктів освітнього процесу. Таким чином, обґрунтовано доцільність удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичної культури і спорту в закладах вищої освіти. При цьому спортивне підприємництво розглядається як особливий вид бізнесу, успішна реалізація якого потребує набуття відповідних знань і вмінь. Автор обстоює позицію, що застосування підприємницького підходу уможливлює цілісність процесу формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців у галузі фізичної культури і спорту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Конох, А. П. "Актуальність формування культури здоров"я в майбутніх учителів фізичної культури." Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт, no. 1 (2018): 5–10.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Bodnar, A., Y. Yurchyshyn, and I. Stasiuk. "АНАЛІЗ ДИНАМІКИ СФОРМОВАНОСТІ МОТИВАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.19-26.

Full text
Abstract:
Мета: Проаналізувати динаміку сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти на констатувальному етапі та після завершення формувального етапу педагогічного експерименту. Матеріал і методи: У дослідженні приймали участь 181 майбутніх учителів фізичної культури (88 студентів у складі експериментальних груп і 93 студенти контрольних груп). Для перевірки вірогідності відмінностей між рівнями готовності студентів експериментальних і контрольних груп нами використовувався критерій Пірсона (Х2) який застосовують у непараметричних (якісних) вимірюваннях. Отримані результати та висновки. Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що за мотиваційним компонентом в експериментальній групі 93,2% студентів досягнули високого і середнього рівнів досліджуваної готовності проти 77,3% на початку експерименту в той час як у контрольній групі 87,1% студентів досягли високого і середнього рівнів проти 76,3% на початку експерименту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Даниско, Оксана. "ВОСПРИЯТИЕ БУДУЩИМИ УЧИТЕЛЯМИ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ТЕХНОЛОГИЙ ДИСТАНЦИОННОГО И СМЕШАННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 65–71. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-05-044.

Full text
Abstract:
Пандемія COVID-19 стала глобальною проблемою, що вплинула на стратегію функціонування закладів вищої освіти. Мета дослідження полягає в оцінці рівня обізнаності, ставлення та очікувань майбутніх учителів фізичної культури щодо можливостей використання те
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Даниско, Оксана. "ВОСПРИЯТИЕ БУДУЩИМИ УЧИТЕЛЯМИ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ТЕХНОЛОГИЙ ДИСТАНЦИОННОГО И СМЕШАННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 65–71. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-05-044.

Full text
Abstract:
Пандемія COVID-19 стала глобальною проблемою, що вплинула на стратегію функціонування закладів вищої освіти. Мета дослідження полягає в оцінці рівня обізнаності, ставлення та очікувань майбутніх учителів фізичної культури щодо можливостей використання те
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Розсоха, Антоніна, and Михайло Кравець. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 7(91) (September 30, 2019): 276–85. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.07/276-285.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Сікора, В. В. "ІНТЕРАКТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 47 (2019): 113–22. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2019.47.10.

Full text
Abstract:
The manuscript analyzes the actual problem of defining pedagogical conditions when forming interactive competence in the training process of future teachers of physical training. The purpose of the research is to substantiate one of the pedagogical conditions for forming interactive competence of a future teacher of physical training. The tasks of the research are to investigate the pedagogical condition of forming interactive competence of a future teacher; to outline the ways of its implementation. To achieve the goal, to solve the outlined tasks of the research we used the general scientific theoretical methods: analysis, synthesis and systematization of the authors’ manuscripts on the research problem of learning teachers of physical training; logical and systemic, problem-oriented, comparative analysis with the purpose of theoretical substantiation of one of the pedagogical conditions of forming interactive competence of a future teacher of physical training. The results of the research are the formulation and justification of one of the pedagogical conditions for forming interactive competence of future teachers of physical training in the learning process. This pedagogical condition is the introduction of interactive tactics and training strategies aimed at forming interactive competence of a future teacher of physical training. It is ensured by the implementation of the spectrum of interactive roles for a future teacher (checker, director, manager, facilitator, advisor, speaker, moderator, trainer, coordinator); as well as by the introduction of interactive teaching styles (teacher’s style, content style, student’s style, interactive, educational and personal styles). It is ensured by collaboration and partnership between teachers and students, taking into account interactive teaching methods. We conclude that the research emphasizes the need to move from traditional to interactive learning, updating teaching tactics and strategies, interactive roles, styles, methods with students at Universities.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Карасєвич, Сергій, and Марина Карасєвич. "ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ." Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, no. 1 (June 23, 2018): 99–108. http://dx.doi.org/10.31499/2307-4906.1.2018.134838.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Назаревич, В. "АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Наукові записки, no. 145 (January 27, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.31392/nz-npu-145.2019.13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Сяофей, Ван. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 48–57. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.06.

Full text
Abstract:
У статті йде мова про дослідження впливу отриманої педагогічної освіти на ефективність подальшої викладацької роботи в різних педагогічних закладах КНР. У КНР, як правило, відбувається навчання перед працевлаштуванням на посаду вчителя, так і навчання безпосередньо під час роботи. Мета цих заходів – дати майбутнім учителям можливість оволодіти знаннями і здібностями, необхідними для навчання та управління класами, і в кінцевому підсумку сприяти розвитку особистих педагогічних навичок. Освіту до працевлаштування також називають педагогічною, яка є відмінною формою вищої освіти з моменту заснування Нового Китаю. Статус вчителя до працевлаштування забезпечується безпосередньо рівнем навчання у закладі освіти з наступним отриманням відповідного ступеня, мотивацією в навчанні відповідного рівня установи, що надає ступінь, напрям академічної освіти за професійним спрямуванням, кваліфікацію та бажання продовжувати навчання на робочому місці. Ефективність вирішення такого питання була з’ясована за допомогою самозвіту респондентів. Результати дослідження вказують на те, що академічна кваліфікація викладачів в основному відповідає стандарту, але кількість викладачів з окремих предметів, в тому числі й з фізичного виховання, все ж таки є недостатньою. Рівень освіти більшості вчителів в основному відповідає вимогам підготовки, однак кількісний показник все ще потребує корегування. В початкових і середніх школах КНР існує серйозна нестача вчителів фізкультури, що різко контрастує з проханням уряду збільшити курси і заняття з фізичного виховання та основ здоров'я. Тому в майбутньому КНР необхідно змінити концепції і зосередитися на підготовці саме вчителів фізичної культури. Отримані результати можуть бути корисними для тих установ, які в даний час працюють над збільшенням кількості професійних курсів підготовки вчителів з відповідною кількістю годин навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Конох, А. П., and А. А. Конох. "ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ З ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ." Visnyk of Zaporizhzhya National University. Physical education and Sports, no. 1 (2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2020-1-05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Отравенко, О. В. "Моніторинг як педагогічна категорія оцінювання якості знань майбутніх учителів фізичної культури." Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, no. 8 (313), листопад, ч. 1 (2017): 164–73.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Никифорова, Л. А. "Експериментальна методика формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики, вип. 27 (37) (2016): 59–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Никифорова, Л. А. "Експериментальна методика формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики, вип. 27 (37) (2016): 59–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Никифорова, Л. А. "Експериментальна методика формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики, вип. 27 (37) (2016): 59–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Никифорова, Л. А. "Експериментальна методика формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики, вип. 27 (37) (2016): 59–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Алєксєєв, О. О. "ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-06.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування валеологінчого світогляду майбутніх учителів фізичної культури. Проаналізовано зміст наукової категорії «світогляд». Конкретизовано, що філософи під світоглядом розуміють узагальнену систему поглядів людини на світ, на місце окремих явищ і самої себе в ньому, розуміння та емоційну оцінку людиною сенсу її діяльності й долі людства; психологи – психічне утворення, яке підводить особистість до розуміння свого місця у світі, визначеності та впевненості в житті, завдяки чому людина зміцнює свої мотиви; педагоги – усвідомлення людиною довкілля, свого місця в ньому, свого ставлення до цього світу й до самої себе, своїх намірів стосовно світу; знання людини про світ, оцінку його й самої себе. На основі історико-ретроспективного аналізу проблеми конкретизації педагогічних принципів формування того чи іншого досліджуваного феномену встановлено, що: в історії педагогіки є низка класифікацій педагогічних принципів, які запропоновані різними вченими; наявні класифікації істотно відрізняються між собою, що пояснюється відмінністю історичних умов, за яких розвивалася вища школа, методологічних основ, на яких будувалися принципи навчання. Орієнтуючими векторами виокремлення конкретних педагогічних принципів у різні історичні періоди розвитку педагогічної науки були мета і завдання, закономірності освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців. Установлено, що система валеологізації професійної освіти базується на основних педагогічних принципах, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності і водночас можуть слугувати базовими для виведення все нових похідних засад. У межах вибраної проблематики проаналізовано різні класифікації педагогічних принципів, на які опиралися науковці, котрі присвятили свої наукові доробки питанню валеологічного виховання та навчання студентів. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні принципи формування валеологічного світогляду студентів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, пізнання, єдності фізичного і розумового розвитку, демократизації, гуманізації, культуровідповідності, народності тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Бермудес, Діана. "ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦКУРСУ «ОСНОВИ ХОРЕОГРАФІЇ» У ПРОЦЕС ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(72) (November 27, 2017): 126–36. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.08/126-136.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Балашов, Дмитро. "ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(74) (December 25, 2017): 142–52. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.10/142-150.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Чередніченко, С. "До питання про методологічні засади формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів фізичної культури." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 4 (96) (2019): 239–52.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Друшляк, Марина. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-004.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). У даній статті обґрунтовано доцільність використання таких засобів навчання як скрайбінг, інфографіка та віртуальні фізичні лабораторії. Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Чернякова, Жанна. "ФОРМУВАННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 2(98) (February 24, 2020): 183–95. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.02/183-195.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Перевєрзєва, Світлана Василівна, and Валентина Іванівна Марчик. "Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи." Педагогіка вищої та середньої школи 50 (April 18, 2017): 56–67. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1285.

Full text
Abstract:
Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєїособистості з урахуванням вимог обраної професії, як розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента,що формуються протягом навчальної діяльності, кінцевою метою якої є формування готовності до професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Назаревич, В. "Переваги та недоліки тестового контролю в процесі фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури." Проблеми підготовки сучасного вчителя, Вип. 2 (20) (2019): 103–9.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Бугаєнко, Тетяна. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (September 21, 2018): 34–40. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.34-40.

Full text
Abstract:
У даній статті розглядається зміст моделі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у процесі педагогічної практики. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови, що безпосередньо впливають на ефективність цього процесу. Спроектовану модель деталізовано складовими методологічно-цільового, організаційно-змістовного і діагностичного блоків, у яких відображено мету освітнього процесу, сформульованих з урахуванням цивілізаційних запитів і соціального замовлення. Методологічно-цільовий блок містить основну ідею, якій підпорядковані всі складові елементи моделі, визначає здатність бачити загальний хід процесу і випереджувально коригувати його хід. Він визначає стратегію реалізації моделі і включає в себе мету, методологічні принципи й універсальні підходи становлення стилю. Організаційно-змістовний блок розкриває компонентний склад індивідуального стилю професійної діяльності; комплекс умов, форм, методів і засобів роботи, що забезпечують результативність реалізації моделі. Також охарактеризовано сукупність зовнішніх і внутрішніх причин, рушійних сил і явищ, окремі риси процесу становлення індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя. Розкрито зміст етапів його формування у майбутніх учителів фізичної культури в процесі педагогічної практики, сконструйовані таким чином, щоб кожний з наступних етапів містив елементи констатації стану стилю. Часові межі кожного етапу окреслені, з одного боку, індивідуально-психологічними властивостями студентів-практикантів, а з іншого, – специфікою конкретних умов життєдіяльності у процесі здобуття фахової освіти. Діагностичний блок спрямований на визначення ефекту від реалізації моделі та порівняння отриманих результатів. Він відображає інтеграцію таких інструментальних систем, як: структура стилю, критерії та рівні його сформованості, дає уявлення про механізм реалізації розробленої моделі через взаємозв'язок діагностичних процедур, визначення етапів становлення стилю і критеріально спрямований уплив організаційно-педагогічних умов на компоненти індивідуального стилю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Stasenko, Oleksii. "Forming of future physical culture teachers’ professional image." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences 1 (April 20, 2019): 337–44. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-1-337-344.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Карасєвич, Сергій. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 1(65) (January 23, 2017): 58–71. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.01/058-071.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Бермудес, Діана. "ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ВАРІАТИВНИХ МОДУЛІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 7(71) (October 23, 2017): 26–36. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.07/026-036.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Джуринський, Петро, Софія Воробйова, and Олена Хом’якова. "ПЕРЕВІРКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ФІТНЕС-ЦЕНТРУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.009.

Full text
Abstract:
Мета: перевірити ефективність підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Матеріал і методи: анкетування, тестування, спостереження; статистичні методи, факторний аналіз. У дослідженні взяли участь 34 здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти 1-2 років навчання освітньо-професійної програми (ОПП) «Фізична культура і спорт», спеціальності 017 «Фізична культура і спорт». З метою визначення ефективності підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру було здійснено анкетування здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти; визначено рівні сформованості готовності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Результати: по завершенні формувального етапу педагогічного експерименту показники, що характеризують високий рівень сформованості готовності до професійної діяльності в умовах фітнес-центру, збільшилися у здобувачів контрольної групи з 7,34% до 11,20%, у здобувачів експериментальної групи з 8,44% до 24,12%. Відповідно змінилися дані, що характеризують достатній рівень сформованості готовності до професійної діяльності – у контрольній групі з 44,47% до 52,55%, у експериментальній – з 49,31% до 68,22%. Дані, що характеризують елементарний рівень сформованості готовності до професійної діяльності, зменшилися у контрольній групі з 48,19% до 36,25%, у експериментальній – з 42,25% до 7,66%. По завершенні педагогічного експерименту найбільш значущими структурними компонентами готовності були мотиваційний компонент; когнітивно-рефлексивний компонент; особистісно-діяльнісний компонент. Висновки: визначено та перевірено ефективність підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру; удосконалено структуру підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру; розвитку набули положення щодо розробки і проєктування змісту ОПП «Фізична культура і спорт» з підготовки майбутніх магістрів; визначено критерії та рівні сформованості готовності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Ключові слова: підготовка, здобувачі, критерії, рівні, фізична культура і спорт, майбутні магістри
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Молчанюк, О. В., and О. Б. Борзик. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-162-171.

Full text
Abstract:
У статті розкрито теоретичні засади створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів та окреслюються шляхи її реалізації. Доведено, що забезпечення якості та ефективності процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів можна шляхом розробки та упровадження структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Здійснено аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження. Установлено, що створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів – це складний, багаторівневий процес, ефективність якого цілком визначається дотриманням вимог, що висуваються до моделювання. Наголошено, що теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі проблеми дослідження уможливлює цілісність уявлення того, як необхідно здійснювати освітні впливи на майбутніх учителів початкових класів з метою подолання надмірного прагматизму стосовно навколишнього середовища, екологічної неграмотності та формування високого рівня екологічної культури особистості в цілому. Висвітлено основну логіку створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи. Схарактеризовано структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), які є взаємопов’язаними та взаємозалежними, визначаються метою дослідження і відображають певні характеристики досліджуваного явища. Ключові слова: моделювання, структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), формування екологічної культури, майбутні учителі початкових класів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Anastasiia, Melnyk, and Chernii Physical. "FORMING PHYSICAL CULTURE TEACHERS’ MOTIVATION TO STUDY." Science and Education 23, no. 8 (August 2017): 150–56. http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2017-8-22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Babiuk, S. "PROFESSIONAL PREPARATION OF FUTURE TEACHERS OF PHYSICAL TRAINING TO HEALTH-IMPROVING WOR." Pedagogical Education: Theory and Practice 1, no. 25 (November 23, 2018): 8–12. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2018-25-1.8-12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography