Relevant bibliographies by topics / Ліцензіат / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ліцензіат.

Journal articles on the topic 'Ліцензіат'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Ліцензіат.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Смородина, А. Є. "Проблеми укладення ліцензійного договору за законодавством України." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 158–71. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2814.

Full text
Abstract:
Порядок укладення ліцензійного договору не регулюється окремо, на нього розповсюджуються норми Глави 53 Цивільного кодексу України. Однак системний аналіз його норм виявив, що вимога законодавства про обов'язкову письмову форму ліцензійного договору на практиці стає перепоною, оскільки не відповідає вимогам суспільства, в т.ч. для отримання дозволу на використання об'єктів авторського права в Інтернеті. Досліджено проблеми реалізації кожної стадії укладення ліцензійного договору - пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, в тому числі виходячи з того, що кожна зі сторін (ліцензіар та ліцензіат) майбутнього договору можуть зробити оферту. Щодо оферти проаналізовані умови, яким має відповідати оферта: містити істотні умови договору; її адресність; містити намір оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття; умова про строк на акцепт оферти. Ці умови проаналізовані через призму обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору та його підписання сторонами як умови укладеності. Звертається увага на відмінність оферти від публічної оферти. Обґрунтовано застосування письмової форми до оферти. Щодо акцепту проаналізовані його умови як повної, безумовної і вчасної відповіді про прийняття пропозиції. Вказане завершується дослідженням питання укладеності ліцензійного договору. Визначаються проблемні питання під час укладення ліцензійного договору на використання торговельної марки через погодження істотної умови такого договору - умови, що якість товарів (послуг), виготовлених (наданих) за ліцензійним договором, не буде нижчою за якість товарів (послуг) власника свідоцтва, та він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Виокремлюються окремі проблемні питання для використання об'єктами авторського права, а саме щодо ідентифікації належного автора та ліцензіара. Наводяться відповідні приклади із застосування норм на практиці. Визначається проблематика щодо державної реєстрації ліцензійних договорів та заявляється про підтримку запровадження системи державної реєстрації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Юрків, Р. О. "Умови видачі примусових ліцензій на винаходи (корисні моделі)." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 18, 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.620.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто підстави й порядок примусового ліцензування прав на винаходи й корисні моделі, схарактеризовано примусову ліцензію на винахід (корисну модель), досліджено поняття «невикористання та недостатнє використання винаходу (корисної моделі)» як підстави видачі примусової ліцензії, проаналізовано судовий порядок видачі примусової ліцензії та визначено її умови. Установлено, що умовами видачі примусової ліцензії на винахід (корисну модель) є невикористання або недостатнє використання винаходу (корисної моделі) без поважних причин в Україні протягом 3-х років, небажання власника патенту укласти ліцензійний договір із потенційним користувачем і прагнення та готовність особи, що бажає отримати ліцензію, використовувати винахід (корисну модель). Доведено, що правовою підставою користування майновими правами інтелектуальної власності на підставі примусової ліцензії є юридичний склад: рішення суду, що набрало законної сили, про видачу примусової ліцензії; видача невиключної ліцензії. Доведено, що рішення суду не підміняє видачі примусової ліцензії, яку видає сам власник патенту. Обґрунтовано, що саме рішенням суду визначається розмір і порядок виплати ліцензійних платежів, строк дії ліцензії та інші умови використання. Визначено, що примусова ліцензія на винахід (корисну модель) є невиключною, зокрема, видавши таку ліцензію, власник патенту не позбавляється права видавати інші ліцензії зацікавленим користувачам без обмежень. Відзначено, що з позицій власника патенту видача примусової ліцензії - це спеціальний обов'язок, що здійснюється за наявності законодавчо встановлених умов виключно в судовому порядку чи за рішенням Кабінету Міністрів України. Сама ж видача ліцензії є одностороннім правочином, передумовою вчинення якого є відповідне рішення суду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Bogorad, V., T. Litvinska, A. Nosovsky, and O. Slepchenko. "Щодо удосконалення нормативної бази із забезпечення безпеки діяльності з використання лінійних прискорювачів." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(46) (June 18, 2010): 37–41. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.2(46).07.

Full text
Abstract:
Визначено положення національних нормативних документів, документів МАГАТЕ та директив Європейського Союзу, на яких мають базуватися вимоги безпеки до діяльності з використання лінійних прискорювачів і дотримуючись яких ліцензіат зможе гарантувати належний рівень радіаційної безпеки та захисту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Мазуренко, С. "Вільні ліцензії Creative Commons." Юридичний вісник, no. 1 (December 6, 2019): 76–86. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.532.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано вільні ліцензії Creative Commons. Розглянуто концепцію вільних ліцензій як прояв руху вільної культури. Вивчено основи дії ліцензій Creative Commons у системі авторського права.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Піцикевич, В. В. "Зупинення дії ліцензії як ефективний захід впливу на ліцензіата-порушника." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 6 (2015): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Піцикевич, В. В. "Зупинення дії ліцензії як ефективний захід впливу на ліцензіата-порушника." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 6 (2015): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дмитришин, В. С. "ЩОДО ПРЕДМЕТА ТА ОБ’ЄКТУ ДОГОВОРУ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, no. 29 (January 26, 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.719.

Full text
Abstract:
Дмитришин В. С. Щодо предмета та об’єкту договору трансферу технологій. – Стаття. Стаття присвячена розгляду питання щодо предмета й об’єкту договору трансферу технологій як комплексного явища, що містить елементи різних правовідносин. Виявлено колізію законодавства, яка не дає правової визначеності змісту договору, що дозволяє тлу- мачити його і як договір про передання прав, і як договір про надання прав у тимчасове користування (ліцензування). Відповідно до мети, яку ставлять сторони договору під час його укладення, договір трансферу технологій може передбачати або відчуження прав на технологію, або надання прав у тимчасове використання із зобов’язанням повернення їх власнику. У випадку надання такому договору форми ліцензійного договору ліцензія має позитивний характер, що передбачає обов’язковість активних дій ліцензіара зі створення ліцензіату можливостей для реалізації мети договору. Установлено, що предметом догово- ру трансферу технологій, змістом якого є передання (відчуження) технології, є права на об’єкти, котрі у своїй сукупності є технологією, а договору, змістом якого є надання права на використання технології, – дозвіл на використання комплексу зазначених прав. Опра- цьоване питання співвідношення понять «предмет» та «об’єкт» договору трансферу техно- логії та «предмета самої технології» як мети її застосування. Звернуто увагу на недоліки законодавства, які тлумачать технологію виключно як процес, виводять за межі об’єкту договору «предмет технології», тобто кінцевий продукт, на створення якого технологія і спрямована, що значно ускладнює передання прав на інформацію, знання, об’єкти інте- лектуальної власності, які визначають мету застосування технології. Висловлено пропози- цію щодо внесення змін до законодавства, зокрема щодо необхідності відбиття в нормах законодавства індивідуальних специфічних вимог до суттєвих умов договорів залежно від їх предмету. Запропонована думка про необхідність внесення змін до законодавства, якими потрібно передбачити віднесення до складу технології не лише процесу, але й об’єкта, який є метою застосування технології, шляхом деталізації відповідного визначення в термінах «об’єкт технології» та «технологія».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Новіченко, Л. С., Н. С. Стойка, and О. В. Щирська. "ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ РОЯЛТІ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 77–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.77-83.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на дослідження особливостей бухгалтерського обліку та оподаткування роялті в Україні. Розглянуто визначення економічного змісту поняття «роялті» в сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, що містяться в нормативних документах. Визначено, що відображення в бухгалтерському обліку роялті повинно забезпечуватися відповідним документальним забезпеченням. Роялті, як об’єкт бухгалтерського обліку, передбачає укладення відповідного ліцензійного договору, за умовами якого ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на право використання об’єкта інтелектуальної власності на визначених договором умовах. Встановлено, що бухгалтерський облік роялті здійснюється шляхом відображення нарахованої суми роялті у складі витрат звітного періоду за функціональним призначенням. Систематизовано особливості бухгалтерського обліку роялті, акцентовано увагу на важливості розробки відповідного документального забезпечення облікового відображення господарських операцій, пов’язаних розрахунком роялті, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства. Визначено, що особливості оподаткування роялті врегульовані нормами Податкового кодексу України стосуються таких податків як ПДВ, податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО, військовий збір. Дослідження особливостей та ключових аспектів оподаткування роялті дозволило встановити порядок оподаткування операцій з нарахування та виплати роялті юридичних осіб на різних системах оподаткування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дмитришин, Володимир Степанович. "НЕДОГОВІРНЕ РОЗПОРЯДЖАННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Часопис цивілістики, no. 37 (July 29, 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.353.

Full text
Abstract:
У системі правовідносин стосовно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності окремим і дуже важливим елементом виступають недоговірні способи розпоряджання такими правами. За критерієм волевиявлення можна стверджувати, що розпоряджання відбувається за волею особи, яка передає права (заповіт, відмова від прав, реорганізація юридичної особи за рішенням власника), або поза волею особи, яка володіє правами (спадкування за законом, набуття прав за рішенням суду, надання праву порядку примусової судової або адміністративної ліцензії). Щодо правомірності дій можна зазначити, що недоговірне розпоряджання правами інтелектуальної власності можливе лише з правомірних дій, неправомірних дій, з подій та «умовно неправомірних» дій, які є випадками надання примусових ліцензій у судовому порядку на підставі більш ніж 3-річного невикористання патенту та у випадку, коли раніше виданий патент перешкоджає здійсненню пізніше виданого патенту, якщо такий має іншу мету або значні переваги. Розпоряджання правами на підставі подій виникає у випадку прийняття державного рішення, коли це необхідно з метою забезпечення нагальних і критичних інтересів суспільства. Подіями будуть бути факти епідемії, стихійного лиха, воєнного стану та інші випадки, коли надання прав виправдане життєвими інтересами держави та суспільства. Не можна вважати недоговірним розпоряджанням правами випадки продовження терміну дії виключного права, переведення права набувача виключного права та надання «відкритої» ліцензії. До способів недоговореного розпоряджання можна віднести такі: 1. У порядку універсального правонаступництва при припиненні юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. 2. У порядку універсального правонаступництва при спадкуванні за законом. 3. При зверненні стягнення на майно (майнові права) боржника. 4. В процесі приватизації державного майна (в тому числі і майнових прав у складі єдиного майнового комплексу підприємства). 5. Розпоряджання правами в процесі примусового ліцензування у судовому або адміністративному порядку. 6. За рішенням суду у позовному провадженні. 7. Недоговірне розпоряджання правами шляхом відмови від права.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shynhalov, D. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ГРАФОВИХ СТРУКТУР." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 128–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.128.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення у статті є процес аналізу та візуалізації соціальних графових структур. Метою є дослідження програмних засобів для аналізу та візуалізації соціальних графових структур. Завдання: дослідити сучасні платформи для побудови соціальних графів та їх статистичного аналізу, порівняти їх переваги та недоліки, дослідити придатність платформ для застосування до великих наборів даних та доцільність їх використання для аналізу соціальних мереж. Отримані такі результати: Досліджено найбільш популярні на ринку платформи для візуалізації графових структур. Здійснено порівняльний аналіз цих платформ з точки зору наявності вільної ліцензії на використання, їх мультиплатформенності та багатоформатності, а також можливості застосування до великих соціальних мереж, та оцінки впливовості агентів, наявності відкритого програмного коду. Висновки. Основними перевагами більшості програмних засобів є підтримка багатьох форматів, багато можливостей для математичного та статистичного аналізу та умовно вільна або вільна ліцензія. Серед недоліків слід відмітити, що не усі платформи призначені для роботи в умовах великих динамічних об’ємів даних отриманих з соціальних мереж, також , нажаль, в усіх програмних засобах зовсім відсутня можливість оцінки впливовості агентів соціальних відносин. Для вирішення даної проблеми необхідне створення програмного забезпечення, яке би аналізувало інформаційні потоки та визначало ступінь впливу поширюваної інформації, а також рівень взаємного впливу між агентами соціальних спільнот.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Ліптуга, Іван. "Операторська ліцензія тепер по-новому." Український туризм, no. 6, листопад-грудень (2015): 62.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Плетинський, Володимир. "Ліцензія гіда як гарантія якості." Український туризм, no. 4, липень - серпень (2015): 54–57.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Плетинський, Володимир. "Ліцензія гіда як гарантія якості." Український туризм, no. 4, липень - серпень (2015): 54–57.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Васильєв, С. В. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЯКЕ РЕГУЛЮЄ РЕЄСТРАЦІЮ ІННОВАЦІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, no. 94 (June 30, 2021): 181–91. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.181-191.

Full text
Abstract:
Наукова стаття присвячена проблемам правового регулювання імплементації європейського законодавства, яке встановлює порядок реєстрації інноваційних лікарських засобів. Джерельну базу дослідження складають праці українських і європейських науковців, а також норми українського та європейського права. Порівнюються норми українського законодавства, що регулюють реєстрацію лікарських засобів, із нормами європейського права, які встановлюють порядок отримання торгової ліцензії для розміщення медичного препарату на ринку. Пропонується закріпити в українському законодавстві окремі норми європейського права, котрі встановлюють порядок отримання торгової ліцензії, встановити за європейським зразком вимоги до реєстраційного досьє на лікарський засіб та підстави для відмови у видачі торгової ліцензії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Безверхий, К. "Бухгалтерський облік придбання та використання ліцензій." Бухгалтерський облік і аудит, no. 8 (2011): 37–44.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Пальчук, П. "Правова природа плати за видачу ліцензії." Вісник прокуратури, no. 7 (2006): 82–87.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Антонюк, У. В. "Поняття і види екологічних ліцензій в Україні." Прикарпатський юридичний вісник, Вип. 1 (2011): 129–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Лобач, О., and Н. Кравченко. "ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПОСЛУГ НА ПЛАТІЖНОМУ РИНКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 41–50. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3637.

Full text
Abstract:
Анотація. Здійснено огляд правового регулювання українського платіжного механізму і проаналізовано його осучаснення в умовах зміни правозастосування на фінансовому (в тому числі платіжному) ринку під впливом цифровізації суспільних відносин, зокрема: з’ясовано характер правовідносин на ринку платіжних послуг, досліджено зміст і правову природу платіжних послуг як фінансово-правової категорії; платіжну послугу кваліфіковано основою правового платіжного механізму; підкреслено, що платіжна послуга у правовому вимірі є явищем міжгалузевим і регулюється нормами цивільного, господарського, фінансового, банківського, валютного права тощо, а діяльність із надання платіжних послуг за своєю правовою природою має ознаки як публічно-правових (регуляторних), так і цивільно-правових відносин. Зроблено висновок, що елементи, які структурують законодавчу дефініцію «платіжна послуга», свідчать, що в її основу покладено суб’єктний і функціональний критерії, які, будучи об’єднаними в цій правовій конструкції, формують предмет діяльності надавача платіжних послуг — виконання / супроводження платіжних операцій. Запропоновано доповнити наявну доктринальну класифікацію платіжних послуг за додатковими критеріями, які дозволяють характеризувати їх (послуги) як систему взаємопов’язаних елементів, що охоплюються діалектикою цілого і частини, загального та окремого. На основі правового аналізу легальної дефініції «платіжна послуга» запропоновано доктринальне його визначення: платіжні послуги — це діяльність (самостійна або із залученням комерційних агентів) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків (згідно з банківською ліцензією) і визначених законодавцем суб’єктів господарювання (на підставі ліцензії на включення до реєстру) із виконання та/або супроводження платіжних операцій з використанням сучасних платіжних інструментів на договірних засадах із споживачем таких послуг за рахунок власних чи отриманих у кредит від надавача коштів із дотриманням вимог щодо їх відокремлення і збереження. Висловлено гіпотезу щодо структури нової моделі правового платіжного механізму, зроблено висновок про формування нової парадигми платіжного механізму та його правового регулювання з урахуванням цифровізації відносин у сфері платіжних послуг. Наголошено, що платіжний механізм має центруватися на споживачеві платіжних послуг — захисті його прав та інтересів. Визначено окремі напрями подальшої дослідницької роботи щодо правового механізму платежів, платіжного ринку, платіжних послуг. Ключові слова: платіжний механізм, платіжний ринок, платіжні послуги, платіжний інструмент, цифрова економіка, правове регулювання, захист прав споживачів платіжних послуг. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 27.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Крижна, В. "Види ліцензій на використання об"єктів інтелектуальної власності." Інтелектуальний капітал, no. 5 (2003): 13–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Андрощук, Г. "Відкрито шлях до примусових ліцензій на лікарські засоби." Інтелектуальна власність в Україні, no. 2 (2014): 20–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Чоботюк, О. І. "Ліцензія як головна форма міжнародного науково-технічного обміну." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 48 (2001): 79–82.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Чоботюк, О. І. "Ліцензія як головна форма міжнародного науково-технічного обміну." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 48 (2001): 79–82.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Пальчук, П. М. "Порядок видачі ліцензій на право здійснення торговельної діяльності." Зовнішня торгівля: право та економіка, no. 2/3 (2005): 74–80.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

MEDVID, I., and T. DOLISHNIA. "SELECTED ASPECTS OF LICENSING: LEGAL FRAMEWORK, LICENSE RECORDS." HERALD of Khmelnytskyi national university 266, no. 1 (January 2019): 57–61. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2018-266-1-57-61.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Bogorad, V., T. Litvinska, Ya Belov, A. Nosovsky, O. Slepchenko, S. Chuprina, and R. Tripaylo. "Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(58) (June 18, 2013): 49–53. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.2(58).11.

Full text
Abstract:
Розроблено вимоги та критерії радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом, гарантуватимуть належний рівень радіаційного захисту, сприятимуть підвищенню ефективності ліцензування й нагляду за провадженням цієї діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Колісник, А. "Особливості правової охорони програмного забезпечення щодо різних видів ліцензій." Право України, no. 9 (2006): 70–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Колісніченко, В. В., and О. А. Соколов. "Адміністративно-правові засади ліцензування охоронної діяльності МВС України." Law and Safety 78, no. 3 (September 30, 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2020.3.07.

Full text
Abstract:
Стаття має оглядовий характер та присвячена особливостям правового регулювання ліцензування охоронної діяльності. Наведено нормативно-правові акти, які регулюють ліцензування охоронної діяльності. Установлено перелік документів, які подаються для отримання ліцензії. Досліджено особливі кадрові, організаційні, технологічні вимоги до охоронних фірм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Ключик, Ю. В. "ДО ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 220-2 КК УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 26, 2020): 95–99. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).196.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено кримінально-правовому аналізу складу злочину «Фальсифікація фінансових докумен-тів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи» як одного із злочинів у сфері банкрутства та проблемам його кваліфікації. Досліджуються актуальні питання щодо кваліфіка-ції фальсифікації фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспро-можності фінансової установи або підстав для від-кликання (анулювання) ліцензії фінансової установи як злочинів у сфері банкрутства.Наведено класифікацію злочинів, пов’язаних з бан-крутством, в системі злочинів у сфері господарської діяльності. Досліджено сутність та систему господар-ських злочинів. Визначено родовий, видовий, безпосередній та додатковий об’єкти злочину «Фальсифікація фінан-сових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової уста-нови або підстав для відкликання (анулювання) ліцен-зії фінансової установи».Встановлено, що родовими об’єктами даного зло-чину є суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації господарської (підприємницької) діяльності щодо виробництва, розподілу, обміну та споживан-ня продукції або благ, надання послуг та виконання робіт; видовими та безпосередніми – суспільні відно-сини у сфері виконання суб’єктами господарювання або фінансовими установами своїх фінансових зобов’я-зань; додатковими й обов’язковими об’єктами є інте-реси та нормальна діяльність фінансової установи чи суб’єкта господарювання. Охарактеризовано предмет злочину, передбаченого ст. 220-2, його об’єктивну сторону та суб’єктивні ознаки.У процесі проведеного дослідження автор доходить висновку, що чітке та правильне визначення кримі-нально-правових ознак злочину «Фальсифікація фі-нансових документів та звітності фінансової організа-ції, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи» сприятиме його правиль-ній кваліфікації працівниками відповідних держав-них органів під час реалізації ними своїх службових повноважень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Боковикова, Ю. "Ліцензія як інструмент державного регулювання природокористування (на прикладі користування надрами)." Актуальні проблеми державного управління, no. 3 (2004): 144–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Боковикова, Ю. "Ліцензія як інструмент державного регулювання природокористування (на прикладі користування надрами)." Актуальні проблеми державного управління, no. 3 (2004): 144–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Пономарьова, О. "Примусова, відкрита та добровільна ліцензії на лікарські засоби: деякі аспекти правозастосування." Теорія і практика інтелектуальної власності, no. 3 (107) (2019): 32–38.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Пальчук, П. М. "Проблеми анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності за законодавством України." Держава і право, Вип. 47 (2010): 210–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Шевченко, Н. М. "Анулювання ліцензії на певний вид господарської діяльності як адміністративно-господарська санкція." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 4 (2005): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Шевченко, Н. М. "Анулювання ліцензії на певний вид господарської діяльності як адміністративно-господарська санкція." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 4 (2005): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Kostenetsky, M. "Перспективи вдосконалення регуляторної політики у сфері радіаційної безпеки в Україні." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(49) (March 10, 2011): 41–42. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.1(49).08.

Full text
Abstract:
Обговорюється стан регуляторної політики в Україні у сфері радіаційної безпеки. Пропонується спростити систему видачі дозволів на проведення діяльності у сфері використання ядерної енергії шляхом видачі єдиного документа — ліцензії — Державним комітетом ядерного регулювання. На санепідслужбу МОЗ України слід покласти обов’язок видачі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на об’єкти, де провадиться діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Yatsyshyn, Y. I., O. M. Korniyenko, I. Ya Horodetska, M. V. Korolyov, and B. P. Hromovyk. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 9, 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11174.

Full text
Abstract:
Мета роботи. З’ясування наявних організаційно-правових форм суб’єктів фармацевтичного підприємництва та аналіз особливостей їхньої структури й локалізації в територіально-адміністративних одиницях Тернопільської області. Матеріали й методи. Матеріали дослідження: Реєстр місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (ЛЗ), статистичні дані щодо населення Тернопільської області. Використано методи інформаційного пошуку, системного і статистичного аналізу, порівняння та узагальнення. Результати й обговорення. Встановлено, що на території Тернопільської області станом на 28.02.2020 р. з 290 суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які мають ліцензію на оптову і роздрібну торгівлю ЛЗ, 257 зареєстровані в області, решта – в інших регіонах України. Фармацевтичне забезпечення здійснюють 4 аптечні склади, 523 аптеки та 99 аптечних пунктів. Майже три четвертих місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ належать СПД, що зареєстровані у Тернопільській області. В містах зосереджено понад двох третіх, зокрема в м. Тернопіль – третина, від усіх місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ. Власниками майже половини аптечних закладів (АЗ) є фізичні особи-підприємці (ФОП), понад двох п’ятих – товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), решта – комунальні та приватні підприємства і підприємства колективної власності. Ліцензію на виробництво ЛЗ мають лише 9 аптек. За забезпеченістю АЗ й щільністю населення адміністративно-територіальні одиниці Тернопільської області розподілилися на 8 з 10 кластерів за наявності кластера-лідера – м. Тернопіль. Розподіл районів має значну асиметрію – низький рівень забезпечення АЗ характерний для трьох, а мала щільність населення – для семи районів із 17-ти. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що: фармацевтичне забезпечення населення Тернопільської області здійснюють СПД різних організаційно-правових форм господарювання, більшість серед яких становлять ФОП і ТзОВ; порівняно з минулим роком кількість АЗ зменшилася внаслідок суттєвого скорочення місць провадження діяльності ФОП; частка мережевих аптек складає третину від усіх СПД фармацевтичного ринку Тернопільщини, а за кількістю місць провадження діяльності їх удвічі більше; у сільській місцевості розміщені менше третини АЗ, що перевищує аналогічний показник по Україні; лише 1,4 % АЗ мають ліцензію на виробництво ЛЗ, що на 0,2 % менше, ніж в середньому по Україні; забезпечення АЗ у сільській місцевості у 2,8 раза нижча ніж у міській; спостерігається суттєва диференціація адміністративно-територіальних одиниць за забезпеченістю АЗ й щільністю населення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Харитонова, О. "Ліцензійний договір, ліцензія та деякі проблеми правового регулювання пов"язаних з ними відносин." Право України, no. 9 (2012): 143–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Харитонова, О. "Ліцензійний договір, ліцензія та деякі проблеми правового регулювання пов"язаних з ними відносин." Право України, no. 9 (2012): 143–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Кологойда, О. В. "Анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку: окремі проблеми правозастосування." Адміністративне право і процес, no. 2 (16) (2016): 127–36.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Kyrnas, L., V. Pundiev, V. Shevchuk, V. Rieztsov, T. Surzhyk, and I. Sheiko. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ПЛОЩАДОК ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ В УКРАЇНІ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 13–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).13-21.

Full text
Abstract:
Метою роботи є систематизація та впорядкування дій та основних положень з урахуванням діючих нормативних документів, які необхідно виконувати за умови проектування та будівництва фотоелектричних станцій в Україні, починаючи з вибору площадки для їх розміщення та закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. В роботі описано розроблення методики визначення техніко-економічної доцільності розміщення площадок фотоелектричних станцій та їх потужностей з урахуванням екологічних аспектів по регіонах України. Ця методика є результатом системного наукового аналізу покрокових дій за умови проектування, будівництва та введення в експлуатацію фотоелектричної станції в Україні з урахуванням та дотриманням всіх законодавчих та технічних вимог, що діють на даний час в нашій країні, починаючи з вибору площадки під будівництво ФЕС і закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. Методика для зручності користування виконана у вигляді таблиці, де в логічній послідовності розташовано пункти дій (робіт), які необхідно виконати, з поясненнями та посиланнями на діючі законодавчі та нормативні документи та отриманими результатами за кожним із пунктів. В роботі описано алгоритм створення карт-схем для кожної із областей України з відображенням на них перспективних ділянок під будівництво фотоелектростанцій з короткою їх характеристикою та можливістю приєднання до електричної мережі. Розробленню карт-схем передує аналіз стану електроенергетичної інфраструктури в районі поблизу наміченої до використання під розміщення фотоелектростанції земельної ділянки, який необхідний також крім усього і для визначення оптимального розташування генеруючих потужностей виробництва електричної енергії. Розроблені карти-схеми дають наглядне уявлення щодо запропонованих площадок під будівництво фотоелектростанцій та щодо можливостей їх приєднання до електричної мережі. Бібл. 9, табл.1, рис. 1.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Kuzmyak, I., and V. Kravtsov. "З досвіду імплементації основоположних принципів фізичного захисту ядерних установок, ядерних та інших радіоактивних матеріалів." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(56) (December 16, 2012): 67–73. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.4(56).15.

Full text
Abstract:
Україна, маючи розвинену інфраструктуру ядерної енергетики, була одним з ініціаторів розробки та прийняття Рекомендацій МАГАТЕ «Фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок» та Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу. Беручи до уваги, що основоположні принципи фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, які викладені у Поправці, є квінтесенцією норм фізичного захисту, протягом останніх років всі зусилля прикладаються до імплементації цих принципів як на рівні експлуатуючих організацій, інших ліцензіатів, так і на рівні держави. Основними кроками стало впровадження цих принципів у законодавство з фізичного захисту, а також створення державної системи фізичного захисту й модернізація систем фізичного захисту установок і об’єктів. Ця стаття присвячена розгляду окремих загроз і ризиків у сфері використання ядерної енергії, основним інструментом у протидії яким є забезпечення фізичного захисту та конкретних заходів з упровадження кожного з основоположних принципів, а також дуже стислому огляду стану ядерної захищеності в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

БУЛИЧОВ, Є. В. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АКТА (ДОЗВІЛ ТА ЛІЦЕНЗІЯ) ЯК ВИДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ." Scientific Journal of Public and Private Law 3, no. 1 (2019): 96–100. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.3-1.15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Popovych, N. P., M. S. Malovanyy, and V. V. Popovych. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.15421/40280323.

Full text
Abstract:
Небезпечні відходи у складі побутових відходів потрібно збирати окремо від інших видів побутових відходів, а також відокремлювати на етапі збирання чи сортування і споживачі та виконавці послуг із вивезення побутових відходів мають їх передавати спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Наведено результати досліджень ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових. Питання ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових є надзвичайно актуальними, тому їх досліджують багато науковців. Проте вивчення ефективності експлуатації сучасних транспортних засобів потребують глибших досліджень та розрахунків. Встановлено, що найкращі показники загальної експлуатаційно-технічної характеристики транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів належать: за питомою масою спеціального обладнання спецавтомобіля: КрАЗ К16.2 ― 0,4 т; за питомою потужністю двигуна: ОТ-20(ISUZU NQR 71P) – 30,7 кВт; за коефіцієнтом компактності: ОТ-20 (ЗІЛ-433360) – 3,04. Найвищою є середньорічна продуктивність для ОТ-20 (ЗІЛ-433360) і становить 96780,2 т км/рік. За вантажопідйомністю (16 т) та об'ємом контейнера для небезпечних відходів у складі твердих побутових (30 м3) найкращі технічні характеристики належать спецавтомобілю КрАЗ К16.2.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Krasiuk, Eduard. "МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ КИЇВСЬКИМ МІСЬКИМ ЦЕНТРОМ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ." Actual Problems of Nephrology, no. 26-27 (December 22, 2020): 8–10. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2020.26-27-01.

Full text
Abstract:
У передовій статті наведено дані про структуру та функції лікувально-профілактичного закладу комунальної форми власності – міський нефрологічний центр нефрології та діалізу, регламентовані Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.12.2018 року № 2182 «Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр нефрології та діалізу») та який надає вторинну(спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу дорослим та дітям.Відповідно до ліцензії Наказ № 1650 від 19.07.2019 “Про ліцензування медичної практики”, КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу» маєправо на провадження господарської діяльності медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров’я, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, дитяча нефрологія, нефрологія, ультразвукова діагностика, хірургія, анестезіологія, дитяча анестезіологія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, лабораторна справа (клініка). У Центрі працює 298 працівників, з них надання медичної допомоги забезпечують 59 лікарів та 101 молодший спеціаліст з медичною освітою. У складі лікарів – 1 доктор медичних наук та 5 кандидатів медичних наук. Центр забезпечує щоденне амбулаторне консультуваннякиян, цілодобове консультування пацієнтів, які перебувають на лікуванні в медичних закладах, підпорядкованих департаменту охорони здоров’я, госпіталізацію хворих нефрологічного профілю з усіх районів м. Києва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Яценко, Оксана Іванівна, and Людмила Миколаївна Чумак. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 219–36. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912.

Full text
Abstract:
Одним з основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є підготовка вчителя до життя в інформаційному суспільстві та до використання комп’ютерної техніки та програмних засобів у професійній діяльності. У статті розкрито умови вибору середовища програмування як засобу розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців визначено, що на початковому етапі навчання програмуванню візуальні середовища програмування мають значні преваги в порівнянні з текстовими. Зазначено групи критеріїв, що впливають на вибір візуального середовища програмування. До групи критеріїв, пов’язаних з можливостями середовища програмування, зараховано: наявність підтримки виконання основних математичних та логічних операцій, можливість запису формул у математичній формі, наявність та підтримка основних алгоритмічних конструкцій, можливість генерації текстового коду; до критеріїв «зручність використання на початковому етапі навчання» – візуальну привабливість та зручність інтерфейсу, складність створення програми, наявність методичного забезпечення; технологічний критерій містить такі показники: кросплатформність, підтримка робототехнічних конструкторів, наявність мобільної та онлайн версій, вид ліцензії, підтримка та розвиток середовища. У роботі представлено порівняльний аналіз популярних на сьогодні навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) за всіма критеріями і показниками. Визначено, що відповідно до зазначених критеріїв і показників найбільш доцільними, зручними та ефективними середовищем візуального програмування для формування та розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи, не зважаючи на певні недоліки, є Scratch та Scratch-подібні середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Дзера, Олександр Васильович, and Маріанна Сергіївна Біленко. "КАТЕГОРІЯ «БАНКІВСЬКА ПОСЛУГА»: ВИЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ." New Ukrainian Law, no. 1 (March 30, 2022): 29–34. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.4.

Full text
Abstract:
У статті розглядається розгалуженість сегментів фінансового ринку, взаємодія між якими відбувається щодо надання фінансових послуг. Розглядаються такі поняття, як «фінансова послуга» та «платіжна послуга». Проаналізовано, що банківська діяльність є одним з елементів фінансової діяльності в державі. Нині банківські послуги є монопольними і намагаються не допустити появи нових суб’єктів із передовими технологіями. Коротко досліджується генеза виникнення банків. Розкривається сутність основних понять у сфері банківської діяльності. Зазначається, що банківська діяльність за своєю суттєвою належністю є економічною, але вона потребує детального та послідовного правового регулювання і захисту з боку держави, оскільки є сукупністю певних правовідносин. Банк є юридичною особою, яка на підставі ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Досліджено поняття «банківські послуги» через дефініцію поняття «послуга» та властиві банківським послугам характеристики. Послуга є самостійною правовою категорією, яка має комплексний характер із притаманними формою та змістом. В економічній літературі послуги розуміються і як вид діяльності, і як вид економічного блага, що виступає в нематеріальній формі. У юридичній літературі домінує думка, що послуга є дією або сукупністю дій (діяльність), об’єднаних однією метою – створенням корисного ефекту. Автором зазначено, що складність розробки поняття «послуга» полягає у відсутності єдиного розуміння суті цього явища. Використаний у статті аналіз основних доктринальних підходів дозволив установити, що банківські послуги – це діяльність банку, направлена на супроводження та оптимальне виконання банківських операцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Horiashchenko, Yuliia. "ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК МЕХАНІЗМ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0207.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз результатів і видів діяльності найбільших компаній світу з найвищою ринковою вартістю та стартапів з найвищим рейтингом за версією The Startup Ranking. Проведено паралель між видами діяльності молодих компаній з масштабованими і прибутковими бізнес-моделями, що швидко розвиваються, і видами діяльності найбільших у світі компаній за ринковою вартістю, здійснено їх рейтингування. Проведено аналіз стартап екосистеми України. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій великих, середніх, малих та мікропідприємств України за останнє десятиліття, зокрема, динаміку капітальних інвестицій підприємств у нематеріальні активи, у тому числі, у концесії, патенти, ліцензії, торговельні марки і аналогічні права та у придбання програмного забезпечення. Доведено необхідність розвитку високотехнологічних галузей виробництва та нематеріальної сфери, таких як, біотехнологія, нанотехнологія, робототехніка, наномедицина, високі гуманітарні технології, нове природокористування, R&D, IT-рішення для В2В, ІСО, фінтех. Вивчено міжнародний досвід інноваційного підприємництва, орієнтованого на пошук нових можливостей та інновації. Констатовано, що наразі інноваційне підприємництво є основним механізмом трансферу технологій у державі. В умовах нових викликів, наслідків пандемії COronaVIrus Disease 2019 та серйозних ризиків участі у міжнародному поділі праці, запропоновано конкретні заходи щодо розвитку сучасного інноваційного підприємництва в Україні. Вивчено та систематизовано фактори, що сприяють або перешкоджають реалізації інновацій. Надано рекомендації малому бізнесу, мікробізнесу та стартапам щодо розробки і втілення ідей з використання земельного фонду країни; великому бізнесу базових галузей – щодо нарощення видобутку корисних копалин, виготовлення унікальних меблів, реалізації стартап-ідей в енергетичній та залізничній інфраструктурі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Князєв, В. "Щодо питань переробки майна, яким митниця набула право розпорядження." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2049.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанням дослідження способів розпорядження майном, яким митниця набула право розпорядження, зокрема таких, як переробка, утилізація, знищення. У статті наголошено на тому, що переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, не є митним режимом у розумінні МК України. Підкреслено, що під переробкою майна, яким митні органи набули права розпорядження, пропонується розуміти один зі способів розпорядження майном, яким митний орган набув права розпорядження, реалізація якого передбачає прийняття уповноваженим суб'єктом рішення про можливість застосування до конкретного товару процесів (зокрема, нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, екстракція, екструзія або комбінація зазначених процесів), покликаних істотно змінити первинні фізичні, хімічні чи біологічні властивості товарів, транспортних засобів комерційного призначення задля їх подальшого використання в новому за умови приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів. Переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, його знищення й утилізація здійснюються спеціальними підприємствами, які мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності. Такі послуги надаються на підставі договору. Способи переробки, утилізації, знищення неякісної харчової продукції, продовольчої сировини, продукції хімічної промисловості, супутніх матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, лікарських засобів тощо визначаються чи погоджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за обігом, якістю та безпекою продукції. Цими ж органами погоджуються чи визначаються суб'єкти господарювання, уповноважені на виконання таких робіт. При цьому найпоширенішими групами товарів, які піддаються на практиці переробці, є етиловий сприт та алкогольні напої.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Мостовенко Н.А., к.е.н, доцент, Коробчук Т.І., к.е.н., доцент, and Чиж Н.М., к.е.н, доцент. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-17.

Full text
Abstract:
Для розширення господарської діяльності та забезпечення безперервності господарського обороту економічні суб’єкти в якості запозичених ресурсів найчастіше вдаються до кредитування. Відтак кредитні послуги банків та небанківських фінансових установ займають вагому частку на вітчизняному ринку фінансових послуг. Основними суб’єктами ринку кредитних послуг є банки, небанківські фінансові установи та інші юридичні особи, що не мають статусу фінансових установ, але мають відповідні ліцензії. Ринок кредитних послуг постійно перебуває під дією інституційних, економічних та соціально-політичних чинників, які можуть призвести до дестабілізації, спроб запровадження методів недобросовісної конкуренції, втрати довіри, і, як наслідок, призвести до порушення процесів відтворення. У проведеному дослідженні виявлено, що банківська система є безперечним лідером на ринку кредитних послуг. Проте, нині значну конкуренцію в сегменті кредитування фізичних осіб банківським установам складають різноманітні фінансові установи. Структура кредитного портфеля банків у розрізі клієнтів свідчить про те, що банківські установи достатньо активні в сегменті кредитування фізичних осіб, а тому розглядають фінансові компанії як конкурентів. На ринку зростає попит на короткострокові позики з терміном до одного місця. Також небанківські установи значно випереджають банківський сектор за показником приросту обсягів надання кредитних послуг. Зростає значення ринку лізингових та факторингових кредитних послуг. Ситуацію на ринку кредитних послуг ломбардів можна вважати відносно сталою, обсяг наданих кредитів цими установами зростав повільніше, ніж інші види кредитування. Отже, дія різноманітних ринкових чинників та незавершеність процесів регуляції небанківських фінансово-кредитних установ призводить загострення конкуренції між суб’єктами ринку, до змін в організаційних формах кредитних відносин та у процесах формування попиту та пропозиції кредитних ресурсів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Науменко, С. Г., and Л. В. Герасименко. "СУБ’ЄКТИ СИСТЕМИ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 171–74. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).343.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто суб’єктний склад системи гарантування вкладів фізичних осіб. Суб’єктів системи гарантування вкладів фізичних осіб запропоновано об’єднати у дві такі великі групи: суб’єкти пасивної участі та суб’єкти активної участі. До першої з визначених груп віднесено осіб, чиї інтереси щодо повернення вкладів забезпечує держава (вкладники), а також осіб, які розмістили на своїх рахунках вклади за умови їх подальшого повернення (члени кредитних спілок). До другої групи належать особи, що розробляють та запроваджують заходи гарантування вкладів фізичних осіб (Верховна Рада України, Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінет Міністрів України, Національний банк України та банківські установи). Проаналізовано роль кожного із суб’єктів активної участі системи гарантування вкладів фізичних осіб в ефективному та злагодженому функціонуванні механізму залучення банками тимчасово вільних ресурсів. Провідну роль визнано за банківськими установами, які є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з моменту одержання банківської ліцензії. Виняток становить Державний Ощадний банк України, який займає відокремлене місце у системі гарантування вкладів фізичних осіб. Визначено, що не менш важливу роль відіграє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який гарантує кожному вкладникові банка – учасника системи гарантування вкладів – виплату недоступних депозитів у разі банкрутства даної банківської установи. Фінансові можливості Фонду гарантувати повернення депозитів вкладникам банків, які визнані неплатоспроможними, щодо яких прийняте рішення про їх виведення з ринку, фактично забезпечує Національний банк України. Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України також відіграють певну роль у належному функціонуванні системи гарантування вкладів фізичних осіб.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography