Academic literature on the topic 'Ліцензіар'

Порядок укладення ліцензійного договору не регулюється окремо, на нього розповсюджуються норми Глави 53 Цивільного кодексу України. Однак системний аналіз його норм виявив, що вимога законодавства про обов'язкову письмову форму ліцензійного договору на практиці стає перепоною, оскільки не відповідає вимогам суспільства, в т.ч. для отримання дозволу на використання об'єктів авторського права в Інтернеті. Досліджено проблеми реалізації кожної стадії укладення ліцензійного договору - пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, в тому числі виходячи з того, що кожна зі сторін (ліцензіар та ліцензіат) майбутнього договору можуть зробити оферту. Щодо оферти проаналізовані умови, яким має відповідати оферта: містити істотні умови договору; її адресність; містити намір оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття; умова про строк на акцепт оферти. Ці умови проаналізовані через призму обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору та його підписання сторонами як умови укладеності. Звертається увага на відмінність оферти від публічної оферти. Обґрунтовано застосування письмової форми до оферти. Щодо акцепту проаналізовані його умови як повної, безумовної і вчасної відповіді про прийняття пропозиції. Вказане завершується дослідженням питання укладеності ліцензійного договору. Визначаються проблемні питання під час укладення ліцензійного договору на використання торговельної марки через погодження істотної умови такого договору - умови, що якість товарів (послуг), виготовлених (наданих) за ліцензійним договором, не буде нижчою за якість товарів (послуг) власника свідоцтва, та він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Виокремлюються окремі проблемні питання для використання об'єктами авторського права, а саме щодо ідентифікації належного автора та ліцензіара. Наводяться відповідні приклади із застосування норм на практиці. Визначається проблематика щодо державної реєстрації ліцензійних договорів та заявляється про підтримку запровадження системи державної реєстрації.

У статті розглянуто підстави й порядок примусового ліцензування прав на винаходи й корисні моделі, схарактеризовано примусову ліцензію на винахід (корисну модель), досліджено поняття «невикористання та недостатнє використання винаходу (корисної моделі)» як підстави видачі примусової ліцензії, проаналізовано судовий порядок видачі примусової ліцензії та визначено її умови. Установлено, що умовами видачі примусової ліцензії на винахід (корисну модель) є невикористання або недостатнє використання винаходу (корисної моделі) без поважних причин в Україні протягом 3-х років, небажання власника патенту укласти ліцензійний договір із потенційним користувачем і прагнення та готовність особи, що бажає отримати ліцензію, використовувати винахід (корисну модель). Доведено, що правовою підставою користування майновими правами інтелектуальної власності на підставі примусової ліцензії є юридичний склад: рішення суду, що набрало законної сили, про видачу примусової ліцензії; видача невиключної ліцензії. Доведено, що рішення суду не підміняє видачі примусової ліцензії, яку видає сам власник патенту. Обґрунтовано, що саме рішенням суду визначається розмір і порядок виплати ліцензійних платежів, строк дії ліцензії та інші умови використання. Визначено, що примусова ліцензія на винахід (корисну модель) є невиключною, зокрема, видавши таку ліцензію, власник патенту не позбавляється права видавати інші ліцензії зацікавленим користувачам без обмежень. Відзначено, що з позицій власника патенту видача примусової ліцензії - це спеціальний обов'язок, що здійснюється за наявності законодавчо встановлених умов виключно в судовому порядку чи за рішенням Кабінету Міністрів України. Сама ж видача ліцензії є одностороннім правочином, передумовою вчинення якого є відповідне рішення суду.

Стаття спрямована на дослідження особливостей бухгалтерського обліку та оподаткування роялті в Україні. Розглянуто визначення економічного змісту поняття «роялті» в сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, що містяться в нормативних документах. Визначено, що відображення в бухгалтерському обліку роялті повинно забезпечуватися відповідним документальним забезпеченням. Роялті, як об’єкт бухгалтерського обліку, передбачає укладення відповідного ліцензійного договору, за умовами якого ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на право використання об’єкта інтелектуальної власності на визначених договором умовах. Встановлено, що бухгалтерський облік роялті здійснюється шляхом відображення нарахованої суми роялті у складі витрат звітного періоду за функціональним призначенням. Систематизовано особливості бухгалтерського обліку роялті, акцентовано увагу на важливості розробки відповідного документального забезпечення облікового відображення господарських операцій, пов’язаних розрахунком роялті, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства. Визначено, що особливості оподаткування роялті врегульовані нормами Податкового кодексу України стосуються таких податків як ПДВ, податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО, військовий збір. Дослідження особливостей та ключових аспектів оподаткування роялті дозволило встановити порядок оподаткування операцій з нарахування та виплати роялті юридичних осіб на різних системах оподаткування.

У статті проаналізовано вільні ліцензії Creative Commons. Розглянуто концепцію вільних ліцензій як прояв руху вільної культури. Вивчено основи дії ліцензій Creative Commons у системі авторського права.

Дмитришин В. С. Щодо предмета та об’єкту договору трансферу технологій. – Стаття. Стаття присвячена розгляду питання щодо предмета й об’єкту договору трансферу технологій як комплексного явища, що містить елементи різних правовідносин. Виявлено колізію законодавства, яка не дає правової визначеності змісту договору, що дозволяє тлу- мачити його і як договір про передання прав, і як договір про надання прав у тимчасове користування (ліцензування). Відповідно до мети, яку ставлять сторони договору під час його укладення, договір трансферу технологій може передбачати або відчуження прав на технологію, або надання прав у тимчасове використання із зобов’язанням повернення їх власнику. У випадку надання такому договору форми ліцензійного договору ліцензія має позитивний характер, що передбачає обов’язковість активних дій ліцензіара зі створення ліцензіату можливостей для реалізації мети договору. Установлено, що предметом догово- ру трансферу технологій, змістом якого є передання (відчуження) технології, є права на об’єкти, котрі у своїй сукупності є технологією, а договору, змістом якого є надання права на використання технології, – дозвіл на використання комплексу зазначених прав. Опра- цьоване питання співвідношення понять «предмет» та «об’єкт» договору трансферу техно- логії та «предмета самої технології» як мети її застосування. Звернуто увагу на недоліки законодавства, які тлумачать технологію виключно як процес, виводять за межі об’єкту договору «предмет технології», тобто кінцевий продукт, на створення якого технологія і спрямована, що значно ускладнює передання прав на інформацію, знання, об’єкти інте- лектуальної власності, які визначають мету застосування технології. Висловлено пропози- цію щодо внесення змін до законодавства, зокрема щодо необхідності відбиття в нормах законодавства індивідуальних специфічних вимог до суттєвих умов договорів залежно від їх предмету. Запропонована думка про необхідність внесення змін до законодавства, якими потрібно передбачити віднесення до складу технології не лише процесу, але й об’єкта, який є метою застосування технології, шляхом деталізації відповідного визначення в термінах «об’єкт технології» та «технологія».

У системі правовідносин стосовно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності окремим і дуже важливим елементом виступають недоговірні способи розпоряджання такими правами. За критерієм волевиявлення можна стверджувати, що розпоряджання відбувається за волею особи, яка передає права (заповіт, відмова від прав, реорганізація юридичної особи за рішенням власника), або поза волею особи, яка володіє правами (спадкування за законом, набуття прав за рішенням суду, надання праву порядку примусової судової або адміністративної ліцензії). Щодо правомірності дій можна зазначити, що недоговірне розпоряджання правами інтелектуальної власності можливе лише з правомірних дій, неправомірних дій, з подій та «умовно неправомірних» дій, які є випадками надання примусових ліцензій у судовому порядку на підставі більш ніж 3-річного невикористання патенту та у випадку, коли раніше виданий патент перешкоджає здійсненню пізніше виданого патенту, якщо такий має іншу мету або значні переваги. Розпоряджання правами на підставі подій виникає у випадку прийняття державного рішення, коли це необхідно з метою забезпечення нагальних і критичних інтересів суспільства. Подіями будуть бути факти епідемії, стихійного лиха, воєнного стану та інші випадки, коли надання прав виправдане життєвими інтересами держави та суспільства. Не можна вважати недоговірним розпоряджанням правами випадки продовження терміну дії виключного права, переведення права набувача виключного права та надання «відкритої» ліцензії. До способів недоговореного розпоряджання можна віднести такі: 1. У порядку універсального правонаступництва при припиненні юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. 2. У порядку універсального правонаступництва при спадкуванні за законом. 3. При зверненні стягнення на майно (майнові права) боржника. 4. В процесі приватизації державного майна (в тому числі і майнових прав у складі єдиного майнового комплексу підприємства). 5. Розпоряджання правами в процесі примусового ліцензування у судовому або адміністративному порядку. 6. За рішенням суду у позовному провадженні. 7. Недоговірне розпоряджання правами шляхом відмови від права.

Предметом вивчення у статті є процес аналізу та візуалізації соціальних графових структур. Метою є дослідження програмних засобів для аналізу та візуалізації соціальних графових структур. Завдання: дослідити сучасні платформи для побудови соціальних графів та їх статистичного аналізу, порівняти їх переваги та недоліки, дослідити придатність платформ для застосування до великих наборів даних та доцільність їх використання для аналізу соціальних мереж. Отримані такі результати: Досліджено найбільш популярні на ринку платформи для візуалізації графових структур. Здійснено порівняльний аналіз цих платформ з точки зору наявності вільної ліцензії на використання, їх мультиплатформенності та багатоформатності, а також можливості застосування до великих соціальних мереж, та оцінки впливовості агентів, наявності відкритого програмного коду. Висновки. Основними перевагами більшості програмних засобів є підтримка багатьох форматів, багато можливостей для математичного та статистичного аналізу та умовно вільна або вільна ліцензія. Серед недоліків слід відмітити, що не усі платформи призначені для роботи в умовах великих динамічних об’ємів даних отриманих з соціальних мереж, також , нажаль, в усіх програмних засобах зовсім відсутня можливість оцінки впливовості агентів соціальних відносин. Для вирішення даної проблеми необхідне створення програмного забезпечення, яке би аналізувало інформаційні потоки та визначало ступінь впливу поширюваної інформації, а також рівень взаємного впливу між агентами соціальних спільнот.

В результаті розвитку суспільних відносин, пов’язаних з укладенням договорів щодо передачі права на доступ до об’єктів інтелектуальної власності, стрімко розвивається інститут вільних ліцензій, за допомогою якого здійснюється укладення договору щодо вільного доступу до творів чи інших авторських прав у цифровому просторі. Останнім часом, досить поширеним явищем стало бажання правовласників передати повністю або тільки частину твору для загальносуспільного використання. Саме це стало підставою виникнення такого виду договору як вільні публічні ліцензії. Головна особливість даного виду правовідносин полягає втому, що автор повідомляє користувача про обмеження свого авторського права. Прикладом може бути ситуація, коли правоволоділець надає право третій особі використовувати твір й вносити до нього поправки, виправлення, але лише для некомерційних цілей. Варто підкреслити, що під вільної ліцензією варто розуміти не обов’язково безкоштовну, а таку, що буде існувати на умовах вільного ринку, торгівлі, свободи волі. Однак, у більшості випадках вільна ліцензія існує на безоплатній основі. Під час обмеження обсягу захисту авторського об’єктаправоволодільцем інтереси потенційних користувачів не враховуються. На них лише покладається право прийняття або неприйняття права на доступ до твору на умовах вільної ліцензії.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичної моделі розпорядження майновими авторськими і суміжними правами у формі ліцензії, у якій обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з розширення цивільно-правових форм введення результатів інтелектуальної, творчої діяльності і прав на них у цивільному обороті. Виявлено прогалини у правовому регулюванні використання об’єктів авторського права і суміжних прав, зумовлені відставанням правового регулювання ліцензійних відносин від міжнародної практики ліцензування, та запропоновано шляхи їх усунення. Доводиться можливість і необхідність введення інституту відкритих ліцензій у законодавство України про авторське право і суміжні права як підстави для використання об’єктів творчої діяльності та створення на їх основі похідних об’єктів авторського права і суміжних прав. Визначено, що здійснення правоволодільцем правомочності з розпорядження належними йому авторськими і суміжними правами утворює юридичний факт, який породжує обтяження уповноваженого суб’єкта (ліцензіара) станом пов’язаності і виникнення секундарного права на акцепт для заздалегідь встановленої або невизначеної особи. Вказано, що в разі, якщо особа ліцензіата не визначена, виникають не правовідносини, а особлива правова форма, що характеризується спрямованим впливом на правове становище ліцензіара, а отже, виступає проявом правоздатності і рефлекторним впливом на сферу правових можливостей потенційного ліцензіата, що являє собою різновид рефлексивних правових ефектів. Доводиться, що об’єктом права на вільне ліцензування, як поведінкової можливості суб’єкта, що реалізується поза правовідносинами, є суб’єктивні права використання об’єкта авторського права. Виходячи з положень чинного законодавства і практики його застосування, суб’єктом правомочності розпорядження майновими авторськими і суміжними правами запропоновано визнавати правоволодільця, а також особу, яка отримала право використання за договором (ліцензіат), при поєднанні двох умов: (1) наявності письмової згоди ліцензіара, (2) надання ліцензіату за договором права використання відповідного об’єкта визначеними способами. Відносини ліцензіара і користувача визначаються як договірні, як наслідок, в разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) умов ліцензії суди застосовують правові засоби впливу на порушника у вигляді спонукання до належного виконання. У разі, якщо використання твору або об’єкта суміжних прав відбувається з перевищенням установлених ліцензією обмежень, суди застосовують виключно правові засоби захисту майнових або особистих немайнових прав. Внесено пропозиції щодо змін до Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2016. Дисертація присвячена дослідженню цивільно-правових відносин у сфері виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності на об’єкти, що супроводжують процес виготовлення та обігу лікарських засобів. У роботі розмежовано поняття лікарських засобів, створених у результаті творчої діяльності та поняття результатів творчої діяльності, що пов’язані із лікарськими засобами, які отримали правову охорону у якості об’єктів права інтелектуальної власності. Висвітлено зв’язок лікарських засобів із такими об’єктами права інтелектуальної власності, як знаки для товарів та послуг, комерційною таємницею, а також об’єктами авторського права. Розглянуто правову проблематику, пов’язану із різними групами назв лікарських засобів. Здійснено класифікацію об’єктів винаходів, які пов’язані із лікарськими засобами; визначено зміст та особливості додаткового патентного захисту лікарських засобів; встановлено особливе місце застосування системи примусових ліцензій на використання винаходів та корисних моделей для виробництва лікарських засобів. Виокремлено та охарактеризовано особливості цивільно-правової охорони інформації про лікарські засоби, проаналізовано схожість режиму такої охорони із режимом охорони комерційної таємниці, а також сформульовано критерії визначення реєстраційної інформації на лікарські засоби. Визначено та узагальнено основні підходи до встановлення строків охорони відповідної інформації.

Менсо І.В. Правове регулювання діяльності електронних бібліотек за цивільним законодавством України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Менсо Ірина Володимирівна. - Одеса, 2017. - 205 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2017. Дисертація є першим спеціальним комплексним дослідженням теоретичних і практичних аспектів діяльності електронних бібліотек за цивільним законодавством України. У дисертації розглянуто правові засади діяльності електронних бібліотек за законодавством України та окремих зарубіжних країн. Визначено поняття, ознаки та види електронних бібліотек. З’ясовано співвідношення понять «електронна бібліотека», «база даних» та «мережа Інтернет». Визначено види та форми творів в електронних бібліотеках. Охарактеризовано поняття «живі» твори та «сирітські» твори. Розмежовано оцифрування та цифровізацію при формуванні фондів електронних бібліотек та охарактеризовано порядок їх здійснення. З’ясовано співвідношення понять оцифрування творів і репрографічного відтворення з урахуванням міжнародних та європейських стандартів. Розкрито особливості вільного використання творів електронними бібліотеками та охарактеризовано договірні відносини при формуванні фондів електронних бібліотекюю. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції з удосконалення цивільно-правового регулювання відносин, які виникають при функціонуванні електронних бібліотек.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс, семейное право, международное частное право. - Национальньїй университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2017. Диссертация является первым комплексным исследованием теоретических и практических аспектов деятельности электронних библиотек по гражданскому законодательству Украины. В диссертации проанализировано правовое регулирование деятельности электронних библиотек в Украине и в отдельних зарубежних странах (США, Германия, Великобритания). Определены понятия, признаки и види электронних библиотек. Под электронной библиотекой понимается распределительная информационная система, которая содержит, накапливает, сохраняет разнородние коллекции оцифрованних и цифровизованих произведений, осуществляет их обслуживание с соблюдением норм действующего законодательства, деятельность которой ориентирована на широкий круг пользователей через глобальние сети передачи данних. Сформулировани признаки электронной библиотеки, которие способствуют определению ее как специфической информационной системи. Осуществлена классификация видов электронних библиотек на основании нових критериев классификации. Раскрыто соотношение понятий "электронная библиотека», «база данных» и «сеть Интернет». В частности, установлено, что традиционные библиотеки и электронные библиотеки имеют различньїй порядок создания и организации своих фондов. Электронные библиотеки могут создаваться как самостоятельно, так и при традиционных библиотеках. Базы данных выступают основным информационным ресурсом электронных библиотек. Сеть Интернет может выступать вспомогательным ресурсом в деятельности электронных библиотек, поскольку любая электронная библиотека является коллекцией информации, однако обратное является невозможным. Исследовани виды и формы произведений, которыми могут пополняться фонды электронных библиотек, предложены критерии классификации форм и видов произведений, а также определены возможные условия и порядок их использования. Предложены критерии классификации форм аудиовизуальных произведений и аудеокниг. Определены понятия «сиротские» произведения и «живые» произведения, а также порядок их правовой регламентации. Проанализированы понятия «оцифровка» и«цифровизация». Установлено, что оцифрованными произведениями являются произведения, которые были переведены с аналоговой формы в цифровую, а цифровизованными произведениями являются произведения, созданные в цифровой форме и не имеющие аналоговой формы. Определен порядок проведения оцифровки и цифровизации при формировании фондов электронных библиотек. Установлено соотношение понятий оцифровка произведений и репрографическое воспроизведение с учетом международных и европейских стандартов. Раскриты особенности свободного использования произведений электронными библиотеками и указан перечень случаев такого использования. К таким произведениям, в частности, относятся: произведения, которые не охраняются авторским правом и смежными правами; персональные данные ученых; произведения, перешедшие в общественное достояние человечества; произведения, авторов которых невозможно найти или с авторами которых невозможно установить связь; произведения, созданные за государственний счет и размещены на государственных сайтах (служебные произведения); произведения, которые являются частью архива традиционных библиотек и др. Рассмотрена специфика договорных отношений при формировании фондов электронних библиотек. Охарактеризованы условия использования свободных лицензий. Раскрыты их преимущества. Сформулированы научно-обоснованные предложения по совершенствованию гражданско-правового регулирования отношений, которие возникают при деятельности электронных библиотек.
Thesis for the Candidate of Legal Sciences Degree, specialty 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure; Family law; Private International Law. - National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2017. The dissertation is the first special comprehensive study of theoretical and practical aspects of the activity of electronic libraries under the civil legislation of Ukraine. The legal principles of activity of electronic libraries according to the legislation of Ukraine and certain foreign countries are considered. The definition, features and types of electronic libraries are identified. The correlation between the concepts «electronic library», «database» and «Internet network» are researched. The types and fonns of works in the electronic libraries are detennined. The concepts of «living» works and «orphan» works were characterized. Digitization and digitalization are differentiated during the fonnation of electronic library collections and the order of their implementation is described. The correlation of the concepts of digitization of works and reproduction, taking into account international and European standards, is detennined. The peculiarities of the free use of works by electronic libraries are revealed and contractual relations that arise during the process of fonnation of electronic library collections are characterized. Scientifically substantiated proposals on the improvement of civil law regulation of relations that arise in the process of functioning of electronic libraries were fonnulated.

Легалізація програмного забезпечення проводиться за трьома напрямками: припинення використання; придбання ліцензії; заміна неліцензійного програмного забезпечення на ліцензійне. Ліцензії на вільно поширюване програмне забезпечення не вимагають документального підтвердження – перевіряються лише платні (комерційні) ліцензії.

Однією з тенденцій останніх років є дедалі ширше впровадження математичних пакетів у процес навчання математики. У розв’язанні питання до вибору математичних пакетів для підтримки курсу математики є два основних напрямки: 1 – розробка спеціалізованих програмних середовищ, 2 – використання існуючих математичних пакетів. Другий напрямок є досить поширеним в країнах Західної Європи та США, однак більшість ВНЗ України неспроможні придбати достатню кількість ліцензій таких пакетів для організації навчання математики. В рамках першого напрямку в Україні створені такі ефективні ППЗ, як GRAN1, - 2D, -3D (М.І. Жалдак), Extremum (Ю.В. Триус) та інші, однак програмне забезпечення багатьох розділів (зокрема, лінійної алгебри, теорії чисел, числових систем, аналітичного інтегрування тощо) або відсутнє, або його можливості дуже обмежені. Враховуючи, з одного боку, значний обсяг роботи, необхідний для створення таких ППЗ (десятки людино-років), а з іншого – нагальну потребу в програмній підтримці всього курсу вищої математики, ми об’єднали зусилля з інтернаціональною командою розробників системи символьної алгебри Maxima.

При створенні та реалізації електронних освітніх ресурсів (ЕОР) з хімії на основі системи Moodle необхідно ураховувати особливості хімії як науки та як навчального предмету: хімічну мову та хімічний експеримент. У системі Moodle більшість компонентів хімічної мови може бути забезпечена стандартними засобами створення навчальних текстів, інша частина вимагає застосування спеціальних хімічних плагінів. Досвід профільного хімії з використанням Moodle 2.8.5 надає можливість зробити висновок, що існуючих плагінів Moodle достатньою для створення хімічних текстів будь-якої складності. Віртуальний хімічний експеримент у системі Moodle надає можливість: підготуватись до проведення натурного експерименту; змоделювати експеримент, що не може бути проведений у лабораторії з певних причин; забезпечити підтримку профільного навчання хімії за дистанційною формою. Віртуальна хімічна лабораторія Virtual Lab (розробник – ChemCollective, Carnegie Mellon University) має такі основні переваги: вільне поширення (за ліцензією CC-BY-NC-ND); можливість локалізації українською (через додавання мовних записів у файл lang.xml); мобільність (локальне та браузерне виконання аплету vlab.jar). Інтеграція Virtual Lab із системою Moodle виконується на трьох рівнях: 1) фреймова інтеграція лабораторії із сайту http://chemcollective.org; 2) убудовування компонентів аплету Virtual Lab у сторінки навчального курсу, розміщеного у Moodle, кодом: <applet code="irydium.vlab.VLApplet.class" codebase=шлях_до_аплету archive="vlab.jar, logclient.jar, junit.jar" height=висота_аплету width=ширина аплету> <param name="language" value=мова_аплету> <param name="properties" value=шлях_до_файлу_лабораторної_роботи> </applet>; 3) розробка розширення Moodle для роботи з Virtual Lab. Інтеграцію Virtual Lab із системою Moodle на третьому рівні було здійснено шляхом створення фільтру, який замінює локальні та зовнішні посилання на файли лабораторних робіт у форматі .xml на код з другого рівня. Розроблений фільтр має класичну структуру: version.php – визначає мінімальну необхідну версію Moodle; filtersettings.php – визначає доступні налаштування (ширину, висоту та локалізацію аплету); filter.php – визначає клас-нащадок moodle_text_filter з основним методом filter та допоміжною функцією зворотного виклику. Додатково у каталозі lang визначено ряд мовних пакетів. Таким чином, розробка фільтру надала можливість повністю інтегрувати віртуальну хімічну лабораторію Virtual Lab, що активно розвивається, із системою Moodle, що розширює можливості даної системи стосовно підтримки навчального процесу з хімії, а також сприятиме подальшому розвитку і вдосконаленню віртуальної лабораторії Virtual Lab.