Journal articles on the topic 'Літературний аналіз'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Літературний аналіз.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Літературний аналіз.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гречуха, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ УЧАСНИКІВ ШКІЛЬНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ СТУДІЙ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 8(53) (December 27, 2019): 39–48. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу роботи школи з літературно обдарованими дітьми. Розвиток літературних здібностей учнів забезпечується як самим навчальним процесом, так і є можливим в позанавчальний час. З’ясовано, що більшу спрямованість на розвиток творчого потенціалу школярів у літературній діяльності мають різноманітні літературні осередки: шкільні літературні гуртки та факультативи, міські та обласні літературні гуртки та студії. Проаналізовано основні їх завдання та методи роботи з літературно обдарованими дітьми. Основну увагу звернено на проблему розвитку емпатії старшокласників, які займаються літературною діяльністю. Охарактеризовано ранній юнацький вік як сприятливий період для розвитку емпатійності. У статті розкрито сутність таких психологічних категорій, як: «емпатія», «емпатійність», «літературні здібності», «освітнє розвивальне середовище», «літературна студія». Проаналізовано діагностичні можливості методів вивчення емпатії у ранньому юнацькому віці. Констатовано, що ефективність літературної діяльності забезпечується певним емпатійним фоном. Зі свого боку кожен рівень розвитку літературних здібностей має свої переважні форми емпатійного реагування, які забезпечують «продуктивність» цього рівня. Описуються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку емпатії старшокласників (її форм та рівнів розвитку, проявів емпатійного реагування до різних об’єктів емпатії), які є учасниками шкільних літературних студій, та тих, які надають перевагу самостійному розвитку своїх літературних здібностей. Емпіричним шляхом з’ясовано, що долучення школярів до літературно-творчого колективу сприяє розвитку їхніх літературних здібностей. Розвиток емпатії у ранньому юнацькому віці дає можливість літературно обдарованим школярам через літературну творчість проявити свою найвищу емпатійність.
2
АРТЕМЕНКО, Людмила. "ПРЕДМЕТНО-ОБРАЗНА КОНЦЕПТОСФЕРА «ПОЕТ» У ПОЕТОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.2.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз і систематизація поетологічних уявлень митця щодо предметно-образної концептосфери «поет», еволюції її жанрово-тематичної модифікації впродовж основних етапів історичного розвитку літератури. Теоретико-методологічною основою статті послугували історико-літературний, культурно-історичний, компаративний, загальнонаукові методи філологічного аналізу (систематизація, узагальнення, синтез тощо). Об’єкт дослідження – поетичні твори українських митців, у творчості яких найбільш яскраво й послідовно продемонстровано тематичний зв’язок із поетологічною художньою тематикою, зокрема твори поетів ХІХ–ХХ ст. Предмет дослідження – специфіка художньо-поетичної реалізації предметно-образної концептосфери «поет», виявленої в площині ідейно-тематичних і жанрово-стильових стратегій українських поетів ХІХ–ХХ ст., теоретичних принципів художньої організації поетологічного ліричного дискурсу, специфічних прийомів його поетики. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в розвідці систематизовано сукупність головних семантичних моделей відтворення поетологічних уявлень українських митців ХІХ–ХХ ст. щодо предметно-образної концептосфери «поет». Унаслідок проведеного дослідження встановлено таке: 1) основними елементами предметно-образної концептосфери художніх уявлень митця щодо поетологічного дискурсу є уявлення про поета, поетичну творчість, літературні й технічні засоби словесного вираження; 2) суттєву частку реінтерпретації образно-предметної площини «поет» у творчості українських поетів ХІХ–ХХ ст. займають міфологічні образи суб’єктів поетичної творчості; 3) в українській поетологічній ліриці ХІХ–ХХ ст. не менш важливим і суттєвим компонентом є також літературно-історична реінтерпретація образу поета.
3
Паламар, С. П. "Формування чуттєвої культури учнів основної школи у процесі вивчення художньої літератури." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 222–29. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3314.
Full textAbstract:
Паламар С. П. Формування чуттєвої культури учнів основної школи у процесі вивчення художньої літератури.
У статті окреслено чинники, що впливають на формування та збагачення чуттєвої культури учнів основної школи; проаналізовано значення у цьому процесі вивчення художньої літератури. Доведено взаємозв’язок сформованості чуттєвої культури учнів основної школи з рівнем розвитку художнього виховання. Уміння здіснювати літературний аналіз художнього тексту віднесено до структури читацької компетентності учнів основної школи.
4
Боднар, Т. О. "Етапи розвитку змішаного навчання: минуле, теперішнє, майбутнє (літературний аналіз)." Молодий вчений, no. 3 (79), березень 2020 р. (2020): 93–98.
Find full text
5
Боднар, Т. О. "Етапи розвитку змішаного навчання: минуле, теперішнє, майбутнє (літературний аналіз)." Молодий вчений, no. 3 (79), березень 2020 р. (2020): 93–98.
Find full text
6
Боднар, Т. О. "Етапи розвитку змішаного навчання: минуле, теперішнє, майбутнє (літературний аналіз)." Молодий вчений, no. 3 (79), березень 2020 р. (2020): 93–98.
Find full text
7
аль-Шаллал, Ельхам. "Літературний стиль Тауфіка аль-Хакіма." Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 5, no. 1 (April 21, 2022): 6–19. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.5.1.2022.255229.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити характерні стилістичні особливості в драматургічній спадщині письменника Тауфіка аль-Хакіма та проаналізувати причини, що їх викликали. Методологія дослідження. Для досягнення мети використано такі загальнонаукові методи: аналітичний (щоб зрозуміти процес розвитку та формування концептуального фокуса письменника); типологічно-структурні (для вивчення складових письменницьких засобів і художніх прийомів); феноменологічний (для визначення особливостей стилю авторського твору). Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей творчого літературного стилю Тауфіка аль-Хакіма як драматурга. Він формувався під впливом як західної, так і східної цивілізацій: соціально-політичних трансформацій, досягнень культури та мистецтва, релігійного світогляду, що не могло не позначитися на його самобутності. Висновки. Незважаючи на плідні результати Тауфіка аль-Хакіма в галузі літератури та драматургії, європейські письменники й критики не приділяли йому достатньої уваги. Хоча є багато поціновувачів літератури, філософських принципів і поглядів Тауфіка аль-Хакіма, його творчий доробок недостатньо досліджений з огляду на кількість, різноманітність джерел і вчень. Однією з причин цього може бути велика кількість його творів (понад вісімдесят), які він писав протягом шістдесяти років. Більшість його робіт представляє різні етапи освітнього, політичного та соціального розвитку в Єгипті, що ускладнює їх аналіз. На Тауфіка аль-Хакіма впливали як західні, так і східні релігійні, політичні, соціальні й навіть психологічні чинники. Вони становлять деякі з причин, через які Тауфіка аль-Хакіма важко вивчати, якщо критик або дослідник не вибере для аналізу конкретну рису письменника. Тауфік аль-Хакім заклав основу для всіх видів сучасної арабської літератури; його твори виявилися відмінними від літератури, що передувала йому, бо вона йшла по сходах європейської літератури. Отже, він здобув репутацію автора та драматурга, який використовував низку міфічних, історичних і соціальних джерел, різні світові й релігійно-філософські підходи, різноманітні стилі.
8
Алієва, А. "АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ ПОЕТ І ФІЛОСОФ НІЗАМІ ГЯНДЖАВІ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 9, 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-1.
Full textAbstract:
Мета статті – обґрунтувати актуальність творчості Нізамі Гянджеві на всі часи новими фактами, а також проаналізувати твори, написані в результаті впливу Нізамі на європейську літературу, висвітлити світогляд західних, особливо французьких, літератур на твори великого азербайджанського поета. У статті розглядається історія вивчення творчості азербайджанського поета й філософа Нізамі Гянджеві в Європі, його вплив на західну літературну критику, особливо на французьку літературу. Стаття розроблена у двох напрямах. Перший напрям – це загальна інформація про джерела Нізамі Гянджеві, відображена у французькій літературній критиці в XVII–XX століттях, а другий напрям – вивчення впливу творів Нізамі Гянджеві на французьку літературу. Використовувані методологія й методи. При вивченні досліджуваної проблеми використовувалися загальнонаукові методи – аналіз, наукова об’єктивність, порівняльний аналіз, комплексне дослідження фактів та інформації, методи історико-літературного підходу, зроблені теоретичні узагальнення з важливих аспектів проблеми. Основні наукові інновації. У статті на конкретних прикладах представлено недосліджені аспекти впливу творчості Нізамі Гянджеві на західну літературу, а також проаналізовано цінні літературні приклади, створені в результаті впливу європейської літератури на французьку літературу, гілку авангарду. Результати дослідження: – у результаті дослідження нових фактів із європейської літератури виявили, що вірші поета, відомого своєю унікальною здатністю зі Сходу на Захід, завжди залишатимуться актуальними як перлина думки і слова, з роками стануть загальним літературним надбанням усіх народів; – головним результатом дослідження стало збагачення новими фактами впливу творчості Нізамі Гянджеві на європейську, особливо французьку, літературу; – одним із головних результатів дослідження стало відкриття нових об’єктів аналізу й порівняння для дослідників творів Нізамі Гянджеві.
9
Дмитренко, Вікторія Ігорівна. "Архетип тіні в романі Б.Антоненка-Давидовича «Смерть»." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (September 25, 2015): 28–36. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1187.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано роман українського письменника ХХ століття Б. Антоненка-Давидовича «Смерть» з точки зору репрезентації в ньому архетипу Тінь. Це дозволяє вписати твір у світовий літературний контекст і одночасно осмислити першовитоки національної та індивідуальної свідомості. Архетипний аналіз твору сприяє девербалізації змісту й більш чіткому окресленню авторських інтенцій.
10
Кетуракієне, Егле. "Літературний портрет Мотіюса Валанція в біографічному романі «Поводир» Юозаса Ясайтиса." Український інформаційний простір, no. 2(8) (November 15, 2021): 129–36. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245855.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз літературного портрету Мотіюса Валанція, відомого литовського письменника, культурного діяча і єпископа середини XIX століття, який зображений у біографічному романі «Поводир» Юозаса Ясайтиса. Аналіз портрету головного героя пов’язаний з концепцією жанру біографічного роману, запропонованого Михайлом Бахтіним. Роман Юозаса Ясаїтиса «Поводир» відноситься до енергійного типу біографій, які обговорював Бахтін. До пам’яті головного героя приходить багато деталей з реального життя Мотіюса Валанція. Цілісний портрет письменника та єпископа розкривається через спогади головного героя, символічну подорож його свідомості в минуле, передбачену повторюваним топосом польоту душі, настільки відомим у європейському поетичному сприйнятті, що дозволяє переступити реальний земний час і перейти до єдиної реальності, даної людині, а саме – душі.
Автор-оповідач оформив портрет не героя, а самотньої людини, що стоїть на порозі смерті. Слідуючи біблійній поетиці, історія життя головного героя зображується як постійне проникнення людини з темряви на світло. Усе життя Валанція вкладено в один день, виражений за допомогою зорі весняного топосу, такого типового для міфічного та історичного литовського поетичного сприйняття XIX століття.
Біографічний роман «Поводир» висвітлює гармонію литовської національності та католицьку віру, характерну для Мотіюса Валанція. Образ дипломата литовської нації, створений у романі, близький до поняття про національну ідентичність Литви, сформульованого Альгірдасом Юліусом Греймасом. Значна увага в романі присвячена зустрічам головного героя з видатними діячами литовської літератури та культури XIX століття.
Оригінальні тексти, написані самим Валанцієм, вплетені в сюжет оповіді і таким чином підтримують жанр біографічного роману. У романі також містяться оригінальні уривки з творів Симонаса Станевічіуса, Антанаса Баранаускаса, які свідчать про увагу автора-оповідача до литовської поетичної традиції XIX століття.
11
Zaitseva, Veronika. "Ілюстрування творів Івана Котляревського сучасними українськими художниками-графіками." ART-platFORM 2, no. 2 (November 18, 2020): 180. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.180-196.
Full textAbstract:
Особливе місце в українській графіці завжди посідала книжкова графіка. Сучасний процес національного відродження актуалізує дослідження мистецької спадщини українських графіків, які оформлювали твори класиків української літератури. Зокрема актуальним у наш час є дослідження ілюстрування творів Івана Котляревського та характеристика специфіки стилістичних прийомів, засобів художньої виразності видатних українських майстрів книжкової графіки у сучасному художньому трактуванні його літературних образів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, єдності історичного і логічного) та мистецтвознавчих методів (компаративний, типологічний, описовий). Досліджуючи ілюстрації до творів українських літературних класиків, зокрема І. Котляревського, можна зазначити, що в цих роботах засобами художньої виразності відображені водночас історія вітчизняної графіки та історія культурно-історичного поступу України. Малодослідженим матеріалом є приклади художнього оформлення творів І. Котляревського за весь період Незалежності України. Тому надзвичайно плідним об’єктом дослідження є роботи майстрів книжкової графіки в сучасній художній трактовці літературних образів Івана Котляревського. Аналіз досвіду нового осмислення творів Котляревського в незалежній Україні здійснено на основі вивчення робіт сучасних українських художників-ілюстраторів Івана Будза, Сергія Донця, Олени Зеркалій, Людмили Кириленко, Андрія Печенізького, Оксани Тернавської, Віктора Яременка. Літературна спадщина Івана Котляревського й досі хвилює творчу уяву художників, чиї роботи переконливо свідчать про невпинні пошуки відповідних образотворчих втілень, що вводять у сучасний вимір літературне слово поета.
12
Rushay, A. K., and I. I. Pliuta. "Профілактика тромбозів у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами, антикоагулянтна терапія: літературний огляд." EMERGENCY MEDICINE 17, no. 8 (January 27, 2022): 20–23. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.8.2021.245568.
Full textAbstract:
Актуальність. Аналіз причин несприятливих наслідків кишково-шлункових кровотеч показує, що напрямком покращення результатів лікування таких хворих є не лише вдосконалення методів неоперативного (ендоскопічного + медикаментозного) гемостазу, але й прогнозування ризику рецидиву кровотечі, профілактика й лікування тромбоемболічних ускладнень. Мета дослідження: вивчення ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами й перспективи проведення антикоагулянтної терапії. Матеріали та методи. В огляді проаналізовано результати клінічних досліджень, присвячених вивченню ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень, уточненню груп ризику, обсягів і способів профілактики; визначено найбільш перспективні ефективні й безпечні способи. Критичний аналіз проведено на підставі вивчення й систематизації наукових досліджень, поданих на спеціалізованих медичних сайтах. Результати. В основі обґрунтованого визначення ризику виникнення тромботичних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами лежить об’єктивна оцінка балансу між механізмами кровотечі й тромбозу. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих із шлунково-кишковими кровотечами проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей. Терапія повинна враховувати як фактори ризику розвитку повторної кровотечі, так і фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Метод тромбоеластографії є сучасним та адекватним методом контролю гомеостазу крові на всіх етапах лікування. Висновки. Для прийняття рішення про призначення, обсяг і способи проведення терапії необхідний мультидисциплінарний підхід за участю хірургів та анестезіологів. Таке рішення має бути обґрунтованим з урахуванням багатьох чинників. Важливим є урахування механізмів дії гемостатичних і антикоагулянтних препаратів. Урахування й систематизація всіх цих даних не виключають, а, навпаки, передбачають індивідуальний підхід до кожного пацієнта, визначення індивідуальної стратегії з оптимальним співвідношенням ризиків розвитку як повторної кровотечі, так і тромбоемболічних ускладнень.
13
Стоянов, П. Ф. "Аналіз енергетичних показників конденсаторів холодильних установок з повітряним охолодженням." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1255.
Full textAbstract:
В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.
14
Литвин, Г. О., and Н. Р. Баса. "ХВОРОБА ЛАЙМА У ДІТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ." Інфекційні хвороби, no. 2 (June 30, 2021): 73–84. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797.
Full textAbstract:
Мета роботи – узагальнити нові дані про етіологію, епідеміологію, клінічні прояви та лабораторну діагностику хвороби Лайма (ХЛ) у дітей, навести сучасні рекомендації щодо її вчасної профілактики та лікування. На підставі огляду літератури наведені найновіші дані про хворобу Лайма у дітей. Узагальнено інформацію про етіологію, епідеміологію, характерні клінічні симптоми та перебіг Лайм-бореліозу (ЛБ) в педіатричній практиці. Описано сучасні методи діагностики і лікування Лайм-бореліозу, вказані дози і препарати залежно від стадії і форми захворювання, які затверджені Центрами контролю та профілактики захворювань США (CDC) та товариством з інфекційних хвороб США (Infectious Diseases Society of America, IDSA) для лікування ХЛ в педіатрії. Наведені рекомендації стосовно профілактики хвороби Лайма. Епідеміологічні дані з багатьох країн Європи та США свідчать про значне зростання діагностованих випадків Лайм-бореліозу завдяки використанню в лікарській практиці таких високоінформативних методів діагностики, як імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот. На сьогодні є багато інформації та наукових досліджень Лайм-бореліозу в дорослих, на відміну від дітей. Саме тому наш літературний огляд присвячений хворобі Лайма в педіатричній практиці.
15
Змінчак, Наталія. "ПРОЗА ВАЛЕНТИНА ТАРНАВСЬКОГО КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОНЯТЬ СИМВОЛ ТА СИМУЛЯКР." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 192–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-38.
Full textAbstract:
У статті подано аналіз ролі символів та симулякрів у системі поетики прози Валентина Тарнавського. Відзначено, що художній світ романів митця репрезентує простір глобальної симуляції, в якому реальне змістовне буття заміщується штучно створеним фантомом. Образи героїв творів, до того ж як протагоністи, так і антагоністи, так само видаються симулякрами. Радянська дійсність, що є тлом романів прозаїка, є вдячним ґрунтом для художнього зображення симулятивної реальності. Дослідження специфіки символів та симулякрів у прозі письменника, який увійшов у літературний процес в період перехідності культури (кінець ХХ століття), дозволяє увиразнити поетикальні властивості та аксіологічні аспекти його творчості.
16
Одрехівська, Ірина. "АНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЦЕПЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ІНОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: УРОКИ УЧИТЕЛЯ ПРОФЕСОРКИ РОКСОЛАНИ ПЕТРІВНИ ЗОРІВЧАК." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 173–83. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3181.
Full textAbstract:
Ця стаття – це спроба розвинути і запропонувати системне та ґрунтовне переосмислення праць Р. П. Зорівчак на одну з головних тем її наукових пошуків – українсько-англійських літературних взаємин крізь призму художнього перекладу. Враховуючи концептуальні й історіографічні орієнтири розвідок дослідниці, а також “силові точки” в рецептивних студіях професорки – історія сприйнят- тя Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки і входження їхнього творчого досвіду завдяки англомовним інтерпретаціям у культурний простір Великобританії та США, Канади та Австралії, авторка представляє модель аналізу рецепції української літератури в цільовому культурному полі. Подана модель актуалізує п’ять аналітичних вимірів у вивченні рецепції перекладної літератури: аналіз інституційних структур, які диктують політику перекладу для культури-реципієнта; осмис- лення цільової історії культури, що полягає у розумінні естетичного горизонту читачів і впливу минулих практик на сучасні; аналіз вектору діалогічності цільової культури у певному часопросторі (диференціація чи солідаризація зі світовими літературними тенденціями загалом та вихідною літературою зокрема); вивчення персонологічного чинника в перекладі, а саме габітусу й світоглядної позиції перекладача; аналіз системи вибору, контекстуалізації та стратегій перекладу українських творів для культури реципієнта. Ключові слова: рецепція, переклад, українська література, культурний трансфер, перекладна література, перекладознавство, політика перекладу.
17
Kuznietsova, Olena, Hryhoriy Hryban, Serhiy Prokaziuk, and Ihor Lysanets. "Фізкультурно-оздоровча діяльність та стан здоров’я студентів українського Полісся." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(51) (September 30, 2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-41-52.
Full textAbstract:
Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.
18
Krylova-Grek, Yuliya. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ МЕДІАФАХІВЦЯ В ТЕКСТАХ ЗМІ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 11, 2021): 155–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-155-159.
Full textAbstract:
В нашому дослідженні ми представили психолінгвістичний підхід до аналізу медіатексту, зокрема розглянули параметри мовленнєвої поведінки які дозволяють дослідити інтенції автора. У дослідженні ми використали метод аналізу наукових джерел, узагальнення проаналізованої літератури, методи контент-аналізу та психолінгвістичного аналізу тексту. Психолінгвістичний аналіз медіатексту дозволяє виявити інтенції та завдання автора. Він ґрунтується на аналізі лінгвістичних та нелінгвістичних засобів, які використовує медіафахівець в публікації. Завдяки психолінгвістичному аналізу текстів ми виявили параметри на основі яких можна досліджувати мовленнєву особистість медіафахівця та виявляти його інтенції. Основні прийоми організації тексту включають: аналіз назви статті; аналіз відібраних експертів та співрозмовників для інтерв’ю; аналіз питань які ставить журналіст; аналіз коментарів медіафахівця під час інтерв’ю або огляду подій; чи має місце одностороннє висвітлення подій; аналіз нелінгвістичних засобів для підсилення змісту тесту.
19
Спатар, Ірина. "ІДЕЇ ЖІНОЧОЇ ЕМАНСИПАЦІЇ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ЕЛІЗИ ОЖЕШКО І НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКОЇ." Sultanivski Chytannia, no. 8 (June 21, 2019): 34–44. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.20-22.
Full textAbstract:
Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей інтерпретації емансипаційного дискурсу Е. Ожешко й Н. Кобринської, з постатями яких у польському та українському письменствах пов’язують зародження і розвиток феміністичного світогляду. Мета – з’ясувати типологічно подібні й індивідуально авторські постулювання емансипаційних ідей в літературно-публіцистичному доробку письменниць. Дослідницька методика. Для зіставного аналізу застосовано низку основних методів наукового дослідження, зокрема історико-літературний, типологічний, біографічний підходи. Результати. Здійснено спробу порівняльного аналізу художнього декларування паритетності статей крізь призму ранньої творчості обох письменниць. Окреслено авторське бачення особливої функції жінки в соціальному, духовно-інтелектуальному, національному контекстах. Наукова новизна. У запропонованій роботі вперше шляхом компаративного зіставлення досліджено типологічні паралелі ідей жіночої емансипації в доробку Е. Ожешко та О. Кобилянської. Практичне значення. Основні результати дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні польського та українського літературних процесів другої половини ХІХ – початку ХХ століття, а також творчості Е. Ожешко і Н. Кобринської.
Ключові слова: емансипація, публіцистично-літературний дискурс, ґендерна паритетність, жіноче питання.
20
Kozyryeva, N. V. "Літературна творчість у вимірах філософсько-антропологічного аналізу." Grani 18, no. 2 (January 11, 2015): 53–57. http://dx.doi.org/10.15421/1715039.
Full textAbstract:
У статті розглядаються специфічні особливості літературної творчості в усвідомленні людського буття. Аналізуються сутнісні риси антропологічного повороту в європейській гуманітарній думці ХХ ст. Такі риси вирізняються спробою визначити специфіку; основи та сфери власне людського існування; людської індивідуальності; творчих можливостей; виходячи із самої людини; спробою пояснити не лише її власну природу; а й смисл та природу навколишнього світу; водночас акумулюючи евристичні філософські; наукові; соціальноекономічні та гуманітарні ідеї. З’ясовується роль сучасної літературної антропології в осмисленні духовних; гуманістичних начал щодо існування людини в суспільстві глобалізаційних змін. Доводиться; що художня література є творчим продуктом; здатним самостійно окреслювати нові простори людського буття та «вписувати» їх в уже існуючу «топографію культури». Теорія літературної антропології; як окрема галузь знань; не зводиться до універсального методу у дослідженні розвитку художньої літератури. Сучасне суспільство динамічних змін спонукає не лише до переоцінки відносно усталених людських цінностей; а й до переосмислення місця і ролі людини в динамічних соціальноекономічних практиках та її здатності до власної культурної трансформації; що й характеризує літературну творчість.
21
ВІНТОНЯК, Оксана. "РЕАЛІЗАЦІЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВИПУСКНИКАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НУШ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 31–36. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.5.
Full textAbstract:
Мета нашої наукової розвідки – за результатами аналізу ключових понять, дослідницьких джерел і нормативно-правової бази з проблеми дослідження зібрати, систематизувати і науково інтерпретувати об’єктивну інформацію про стан проблематики дослідження в педагогічній науці, що дає можливість дослідити важливість та значення реалізації мовно-літературної освіти в початковій школі випускниками педагогічного коледжу через призму Нової української школи. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні методи наукового пізнання, як-от контент-аналіз, синтез, вивчення наукової літератури, узагальнення, конкретизація. Наукова новизна обраного дослідження виявляється в тому, що з’ясовано суть поняття «мовно-літературна освіта» в початковій школі в контексті Нової української школи та його вплив на учительську діяльність випускників педагогічного коледжу; проаналізовано основні принципи об’єкта дослідження, регламентовані законодавством України; визначено основу компетентнісного підходу до навчання молодших школярів у здобутті мовно-літературної освіти під час професійної діяльності випускників педагогічного коледжу; наголошено на важливій місії й стратегічній позиції випускників педагогічного коледжу в реалізації мовно-літературної освітньої галузі через призму Нової української школи; виокремлено концепцію людиноцентризму як кваліфікаційної компетентності педагога, підготовленого педагогічним коледжем, в освітньому процесі Нової української початкової школи. Революція гідності активізувала подальшу розбудову громадянського суспільства через реформування освіти України, а Державний стандарт початкової школи на основі нового Закону України «Про освіту» також констатував беззаперечну консолідацію у всебічному розвитку українськомовної освіти.
22
Koloskova, O. K., L. A. Ivanova, O. V. Byelashova, and U. I. Marusyk. "До питання етіологічної діагностики тонзилофарингітів у дітей." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 2.03 (April 1, 2014): 78–81. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.03.2014.82375.
Full textAbstract:
У статті проведений літературний аналіз сучасного стану проблеми ранньої діагностики тонзилофарингітів у дитячому віці, а саме своєчасної етіологічної діагностики захворювання. Висвітлені питання етіології, епідеміології, клініки, диференціальної діагностики, параклінічної діагностики, напрямки лікування тонзилофарингітів у дітей. Основна увага була приділена літературному огляду проблем і сучасним можливостям швидкої етіологічної діагностики тонзиліту в дітей, а також принципам раціональної антибактеріальної терапії та методам профілактики захворювання з позицій доказової медицини. У роботі наголошується на тому, що особливе значення має рання діагностика стрептококової етіології тонзилофарингіту, яка дозволяє на самому початку захворювання призначити обґрунтовану антибактеріальну терапію. Це призведе до скорочення тривалості хвороби, істотного зниження ризику ранніх ускладнень і значного скорочення періоду заразності пацієнта, що, у свою чергу, знижує ймовірність поширення стрептококової інфекції. Золотим стандартом виявлення β-гемолітичного стрептокока з метою призначення антибактеріальної терапії є стрептотест. Використання експрес-тестових систем у клініці дитячих інфекційних хвороб повинно покращити ранню етіологічну діагностику тонзилофарингітів у дітей і тим самим сприяти своєчасному адекватному призначенню лікування, що в кінцевому результаті має значно знизити ризик розвитку ускладнень та сприяти позитивному економічному ефекту.
23
Khmil-Chupryna, V. "Жанрова палітра публіцистичних матеріалів на літературну тематику." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.15421/292014.
Full textAbstract:
У статті висвітлено і проаналізовано форми опосередкованої реклами та промоції художньої літератури у ЗМК, до яких віднесено публіцистичні матеріали на літературну тематику. Розглянуто та охарактеризовано жанри репортажу, звіту, біографічного або портретного нарису, есе та блогу, зокрема відео- і фотоблогу. Визначено їх потенціал у популяризації читання та промоції літератури. Простежено жанрові трансформації публіцистичних матеріалів на літературну тематику, досліджено виникнення нових жанрів опосередкованої реклами, зокрема букстаграму. Метою статті є дослідження жанрової палітри публіцистичних матеріалів на літературну тематику та визначення їх ролі у промоції книжкової продукції та популяризації читання. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем читання доведено, що популяризація читання на сучасному етапі передбачає широке використання новітніх інформаційних технологій і впровадження нових форм і методів промоції книги. Також актуалізовано продуктивність засобів опосередкованого впливу на аудиторію, спрямованих на підвищення статусу читання як соціально-культурного інституту, формування позитивного іміджу людини, яка читає. Доведено потенціал ЗМК у популяризації читання і налагодженні ефективної комунікації між різноманітними соціальними інститутами, що беруть участь у цьому процесі. Наукова новизна розвідки полягає у комплексному дослідженні журналістських жанрів, що використовуються для висвітлення літературної тематики. Матеріалом дослідження стали сучасні публіцистичні матеріали літературної тематики українських інтернет-ЗМК. Результати дослідження можуть доповнити навчальні курси «Масова комунікація та інформація», «Журналістика», «Теорія соціальних комунікацій», «Теорія і практика видавничої справи», «Книжкові видання», а також бути задіяні для оптимізації роботи мережевих видань.
24
Мельнік, Анастасія. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 10, 2021): 481–84. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.096.
Full textAbstract:
Аналіз наукових та літературних джерел свідчить про те, що на сьогодні стан готовності викладачів неоптимальний та недостатньо розвинений. Теоретичні основи та специфіка процесу формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності відображені в працях Е.П. Белозерцева, В. П. Беспалько, О.В. Бондаревської, Ю.С. Брановського, А.В. Петровського, В.Н. Сагатовського та ін. Результат вивчених літературних джерел стверджує, що більшість вчених схиляються до концепції готовності як особливого психічного стану особистості. Деякі дослідники розглядають готовність як технічний стан та якість особистості. Виходячи з поглядів та думок видатних науковців та викладачів, формування готовності майбутніх учителів фізичного виховання є актуальною проблемою і вимагає ретельного аналізу на теоретичному та практичному рівні. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна зробити висновок, що готовність майбутніх учителів фізичного виховання є інтегрованим формуванням особистості, яке характеризує її активність у підготовці та залученні до професійної діяльності не лише до навчальної роботи, а й до позакласної роботи.
25
ОПРИШКО, Наталя, and Катерина ГАЙДЕЙ. "ЕРОТИЧНА ПРИРОДА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ У РОМАНАХ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА 1990-ИХ – 2000-ИХ РОКІВ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 108–14. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.14.
Full textAbstract:
Незважаючи на чималу кількість літературознавчих, філософських і культурологічних розвідок на тему інтертекстуальності, ця риса постмодернізму досі є актуальним мистецьким явищем, а значить, вимагає дослідження, проговорювання й актуалізації, зокрема й тому, що період постмодернізму поступово згасає, а відтак постає потреба в його осмисленні чи навіть переосмисленні. Ця стаття акцентує увагу на еротичній природі постмодерної інтертекстуальності в ранній творчості Юрія Андруховича. Для дослідження було обрано романи 1990-х – 2000-х років, у яких найбільш чітко проявляється саме класична модель інтертекстуальності, розроблена такими знаними основоположниками постмодернізму, як Юлія Крістєва, Ролан Барт, Жеррар Женнет та ін. Аналіз інтертекстуальних моделей у аспекті еротизму зумовлений тим, що в добу постмодерну презумпція тотальної текстуальності нерозривно пов’язана з гіперсексуальністю, насолодою, цивілізацією та її продуктами, що приходить на зміну невдоволенню нею в модерну епоху. Найбільш повно згаданий феномен виявляє себе в романах «Рекреації» (1992), «Перверзія» (1996) та «Дванадцять обручів» (2003). Автори доводять універсальну природу інтертекстуальності творів Ю. Андруховича, наголошуючи на тому, що інтертекстуальні вкраплення в них (зокрема в романі «Перверзія») значно ширші за літературний контекст і містять приклади музичного, культурного та філософського інтертексту поруч із алюзіями чи навіть цитатами з інших літературних творів. З іншого боку, акцент на інтертексті як одному з основних принципів написання сучасного роману про кохання дає можливість трактувати перераховані твори як специфічний простір «насолоди/задоволення від тексту» («Рекреації», «Дванадцять обручів»). Маємо на увазі, що читачі (а разом з ними й автор-постмодерніст) не лише отримують задоволення від тексту в традиційному сенсі (цікавий сюжет, проста композиція, зрозумілий фінал, який виправдовує читацькі сподівання), але й переживають відчуття цілком деміургічної насолоди – насамперед від того, як химерно переплітається в тексті авторська вигадка та вдала інтертекстуальна гра.
26
Хороб, Степан. "ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ЄВШАНА (На матеріалі статті П. Петренка «Естетичне «вірую» М. Євшана»)." Українознавчі студії, no. 19 (March 29, 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.93-102.
Full textAbstract:
Мета. У статті зроблено спробу систематизувати погляди Миколи Євшана на природу і функціонування літературної критики, її методологічні засновки та естетичне завдання, що випливають із дослідження Павла Петренка«Естетичне «вірую» Миколи Євшана», надрукованого в третьому, останньомувипуску збірника «МУР» (Мистецького Українського Руху) 1947 р. (Авгсбург,Німеччина). Крізь призму еміграційного вченого-літературознавця оприявлені нові підходи Миколи Євшана до аналізу художніх явищ, виявлено ефективність йоголітературно-критичної діяльності з метою розкрити домінуючі концепти йоготворчості. Дослідницька методика. Для вивчення задекларованої проблеми устатті використані герменевтична та інтерпретаційна методи, що дало змогупроаналізувати погляди і підходи Миколи Євшана в оцінці літературних явищ,здійснити їх систематику, а також осмислити його естетичні концепції влітературно-критичній спадщині, зроблені свого часу дослідниками з українськоїдіаспори, зокрема в рецепції малознаного літературознавця Павла Петренка.Результати. У статті доведено, що літературно-критична творчість МиколиЄвшана органічно вбирала в себе як нові теоретичні приписи словесного мистецтва, так і яскраві явища історико-літературного характеру, здебільшого ті,що були позначені ідеями західноєвропейського модернізму. На багатому літературно-художньому матеріалі як з українського, так і зарубіжного письменствааргументовано низку положень літературно-критичного і методологічного спрямування у творчості Миколи Євшана. Наукова новизна. Систематизовано погляди Миколи Євшана як критика не лише на розвиток творчості одного чи ряду українських письменників, а й літературного процесу перших десятиліть ХХ століття; визначено його провідні методи у дослідженні явищ художньої літератури; окреслено функціональний аспект його критичних рефлексій; вперше проаналізовано в світлі літературно-критичної діяльності Миколи Євшана досіне знану статтю літературознавця з української еміграції Павла Петренка.Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення літературно-критичної творчості Миколи Євшана, українського літературно-художнього процесу перших десятиліть ХХ століття, літературознавства української діаспори. Наукові результати дослідження можуть лягти в основунаписання магістерських і дисертаційних проектів, а також монографій пророзвиток української критики та її представників в Україні і в діаспорі.
27
Мелешко, Віра, and Світлана Кулинич. "СУЧАСНИЙ САТИРИК-ГУМОРИСТ ПАВЛО СТОРОЖЕНКО: ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТВОРЧОСТІ." Молодий вчений, no. 4 (104) (April 30, 2022): 23–30. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-6.
Full textAbstract:
Авторки досліджують домінантні риси набутку митця-полтавця Павла Стороженка; акцент – на жанровій природі творів гумориста. Павло Сергійович Стороженко, переконані науковиці, – сучасний прозаїк, поет, критик, перекладач, літературне визнання якому приніс різножанровий гумор. Порушена літературознавками проблема ще не була об’єктом досліджень, хоча окремі її складники вже означені в низці анонсів, рецензій, інтерв’ю, у кількох передмовах до книжок П. Стороженка. Укладено іменний ряд полтавських гумористів-сатириків (охоплює понад 40 позицій). Чільне місце в ньому посідає П. С. Стороженко, автор фейлетонів, гуморесок, епіграм, пародій. Нерідко митець по-своєму розкриває сутність того чи того жанру, але часто його бачення збігається з науковим. Аналіз фейлетону «В очікуванні хвилі» переконує у відповідності його законам жанру та авторської індивідуальності. Найпродуктивнішим жанром у набутку Павла Стороженка, і за його твердженням, і за нашим спостереженням, став жанр пародії. Сам автор вирізнив провідні риси пародії загалом та визначальні параметри власних творів цього жанру зосібна. У роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації й узагальнення матеріалу, що дозволило здійснити обробку літературних та літературно-критичних джерел, залучених до вивчення, а також уможливили розгляд жанрової специфіки творів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на основі розлогого біографічного та художнього матеріалу аналітично осмислено творчість письменника-полтавця, передовсім на жанровому рівні.
28
Kuzyayev, Ivan, Olexander Mitrokhin, and Igor Kazivirov. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ ЛИСТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 60–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-60-71.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Охолодження полімерних листів, як і більшість процесів переробки пласт-мас, належить до неізотермічних процесів, тобто необхідно розв’язувати теплову задачу. Від точного розрахунку теплового балансу дуже залежить кінцевий результат екструзійного процесу. Тому запропонована математична модель та програмний блок для її реалізації допоможуть значно покращити технологічні та економічні показники екструзійних ліній із випуску полімерних листів. Постановка проблеми. Виготовленню полімерних листів присвячено багато наукових праць. При цьому такому процесу, як охолодження кінцевого продукту після екструзії приділено не багато уваги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Створено декілька математичних моделей теплових процесів для теплоенергетичного обладнання. Наприклад: для одночерв’ячних, двочерв’ячних, черв’ячно-дискових екструдерів тощо. При цьому запропоновано різні розрахункові схеми, методи та рівняння для їх вирішення.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Математичну модель для відображення процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії можна вважати розширенням цих досліджень. Постановка завдання. Основна мета цієї статті полягає в розробці математичної моделі для аналізу температурного поля при охолодженні полімерних листів на екструзійних лініях, що дозволить оптимізувати не тільки технологічні параметри, а й конструктивні характеристики лінії. Виклад основного матеріалу. При виборі граничних умов треба враховувати реальні конструктивні особливості системи охолодження полімерних листів, що одержують на екструзійних лініях. Представлено розрахункову схему та рівняння теплового балансу. Одержання математичної моделі здійснювалось за допомогою операційного методу, використовуючи інтегральне перетворення Лапласа. Розроблено програму розрахунку параметрів для конкретних умов виробництва. Висновки відповідно до статті.Приведено сучасний літературний огляд теплових задач. Розроблено математичну модель для моделювання процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії. Побудовано програмний блок на базі математичного пакета MathCAD для реалізації розробленої математичної моделі
29
Роздольська, І. В. "ЛІТЕРАТУРНИЙ ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ В ОБ’ЄКТИВІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ВІЗІЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ СТРУКТУРИ." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, no. 94 (2019): 168–86. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.13.
Full textAbstract:
У статті автор мав на меті здійснити огляд літературознавчих праць, присвячених літературній діяльності Українських січових Стрільців, у яких актуалізований генераційний аспект її представлення, або ж уміщені думки інспіруючого значення. Таким чином до аналізу було залучено джерела від міжвоєнного часу починаючи і аж до наших днів. Лінійку дослідницьких персоналій від міжвоєнного періоду до повоєнного формують імена галицьких дослідників А. Животка, Є. Пеленського, Б. Романенчука, Р. Олійника-Рахманного, І. Коломийціва, Меріяма, В. Радзикевича. За доби незалежності України суттєвий внесок у розробку теми стрілецької літератури вніс Тарас Салига, низка публікацій якого у сукупності спонукає шукати напрямки можливих досліджень. Особливо у його доробку вирізняється антологія «Стрілецька Голгофа», структура якої власне і скеровує нас у бік генераційного погляду на літературу січового стрілецтва, хоч автор наголошував на тематичному принципі упорядкування книги, а не на структурно-соціальному. Продовжувачами у темі стрілецького письменства постають Н. Мафтин, М. Хороб, Л. Сирота, М. Мельник, О. Утріско, фокусуючись на окремих персоналіях зі стрілецької шеренги. При цьому виразною є інтенція усіх дослідників бачити творчу стрілецьку постать в об’єктиві культурно-історичного часу, в потоці подій, що для генераційного підходу є продуктивним. М. Ільницький актуалізував феномен січових стільців відповідним розділом в академічному підручнику «Історії української літератури». Важливим чинником у сприйнятті стрілецького гурту є чинник літературно-ідеологічного напрямку, що його опосередковано вирізняють праці М. Комариці, Р. Олійника-Рпхманного, І. Коломийціва як домінанту міжвоєнного літературного процесу в Галичині, за якою визначалися усі літературні сили тогочасся. Також на основі представлених праць можна виснувати про необхідність розгляду стрілецького літературного буття в рамках пресових структур, які стрільці творили самі, від початку визвольних змагань і до початку другої світової війни, таким чином відповідно структуруючись у рамках літературного процесу. Розвідки І. Крупського, Р. Олійника-Рахманного, Л. Сніцарчук, В. Перидерій, вказують, що такий розгляд може бути продуктивним. Так само слід враховувати великий емоційний зв’язок стрілецьких авторів із обраним літературно-ідеологічним напрямком, полемічність комунікації особливо у міжвоєнний час.
30
Nowacki, Albert. "AKTYWNY ROMANTYZM. ESTETYKA LITERACKA WAPLITE W ŚWIETLE DOKUMENTÓW PROGRAMOWYCH." Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (March 24, 2017): 331–39. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.37.
Full textAbstract:
ВАПЛІТЕ — це одне з літературних товариств, що взяло активну участь у формуванні нової української літератури 1920-их років. З одного боку, його бачення літератури мало узгоджуватися із соціалістичною моделлю, а з другого, — повинно було бути співзвучним до найважливіших надбань європейської літератури. Ідеологом нової художньої платформи — “романтики вітаїзму” — був Микола Хвильовий як один зі співзасновників організації. Утім, вагомий унесок у поширення згаданої ідеології зробили також Олекса Слісаренко, Олесь Досвітній, Юрій Яновський та Олександр Довженко. Основою цієї статті став аналіз програмних документів ВАПЛІТЕ та деяких літературних творів її членів.
31
Лях, Тетяна. "ХУДОЖНЯ АНТРОПОЛОГІЯ В НОВЕЛІСТИЦІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 237–43. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-45.
Full textAbstract:
Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть значну роль відводив людині, котра прагне віднайти себе у світі. Митці відображали як реалії життя людини, її психологічні стани за певних обставин, так і внутрішнє єство, почуття та настрій персонажа, що було ознакою модернізму. Творчість Марка Черемшини формувалася під впливом сучасних йому культурно-історичних реалій, європейської філософії. Попри значну увагу дослідників до відображення письменником своїх персонажів виникає потреба вивчення художньої антропології письменника у зв’язку з його власним філософським розумінням існування людини у світі. Марко Черемшина зображує світ і людину в ньому метафізично, акцентуючи на несвідомому персонажів, їх внутрішньому єстві, часто ставить їх в екзистенційні межові ситуації. Такому підходу автора до творення художньої антропології сприяли як модерністська рецепція фольклорно-міфологічних образів та мотивів, так і новітні напрямки європейської філософії, зокрема філософія життя Ф. Ніцше. Одним із маркерів художньої антропології Марка Черемшини є вітаїстичний мотив повноти людського життя, любові, що набув найпотужнішого звучання у збірці новел «Парасочка». Аналіз художньої антропології письменника допомагає глибше зрозуміти невичерпний феномен його творчості. Дослідження доповнює уявлення про особливий філософічний тип мислення Марка Черемшини, накреслює подальші аспекти вивчення його новелістики, зокрема в руслі міждисциплінарних досліджень.
32
ЧЕТОВА, Н. Й. "ЛІНГВОКОГНІТИВНЕ УТІЛЕННЯ ПРИВИДУ В АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПРО НАДПРИРОДНЕ (НА МАТЕРІАЛІ ЖАНРІВ ІСТОРІЯ ПРО ПРИВИДІВ, ГОТИЧНИЙ РОМАН ТА ФЕНТЕЗІ)." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 160–68. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.23.
Full textAbstract:
У статті представлено дослідження привидів в англійській літературі про надприродне. У процесі наукової розвідки проаналізовано реалізації особливостей примар на мовному та когнітивному рівнях в англійських літературних творах таких жанрів, як історія про привидів, готичний роман та фентезі. У процесі дослідження увага зосереджена на аналізі номінативного аспекту вербалізації привидів, зокрема лексико-семантичному просторі, поряд із структуруванням основної інформації, отриманої в результаті аналізу контекстів, де згадувалися привиди, та представленої як каркас змістового шару художнього концепту ПРИВИД. Методологією дослідження передбачено застосування комплексного підходу, який базується на лінгвопоетичному та концептуальному аналізі. Мовні аспекти втілення різноманітних характеристик привидів вивчено в літературній творчості Ч. Діккенса, О. Вайлда, Дж. Р. Р. Толкіна і Дж. К. Роулінг, де найяскравіше реалізується категорія уявного, виражена цими примарами, і де вона є жанротвірною ознакою. На основі системно-функціонального та семантичного аналізу можливо диференціювати та групувати слова, що вербалізують розмаїття привидів в аналізованих літературних творах. Логічно структурована інформація про цих істот розкриває основну ментальну презентацію явища, його компонентів, взаємодія яких представлена у вигляді фрейму, та демонструє знання про привидів, накопичені в англійській літературі. Дослідження висвітлює феномен привиду як вияв надприродного та як один із найяскравіших прикладів реалізації категорії уявного в літературі та розкриває його спільні риси в художній літературі, зокрема в англомовних творах таких жанрів, як історія про привидів, готичний роман та фентезі.
33
Кичан, Д. О. "ПІДЛЯСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МІКРОМОВА В ПОТРАКТУВАННІ ЯНА ТА ОЛЕКСАНДРА МАКСИМЮКІВ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-12.
Full textAbstract:
Запропоновано критичний аналіз концепції Яна та Олександра Максимюків щодо статусу літературної мікромови, яку вони пробують створити на основі підляських говірок, поширених на північно-західній окраїні етнічної української території, що нині входить до складу Республіки Польща. Специфіка дослідження передбачає виконання таких завдань: визначення й осмислення аргументів на користь тези про окремішність так званого підляського говору, його належність до українського діалектного континууму чи до інших мов; з’ясування кодифікованих Яном Максимюком диференційних особливостей підляської літературної мікромови, зокрема розрізнення природних підляських лінгвальних явищ та штучних нововведень; порівняння прописаних особливостей підляської літературної мікромови з рисами інших українських говорів та літературним варіантом української мови. Дослідження було здійснено з використанням таких методів лінгвістичного аналізу: спостереження (з метою вирізнення ключових тез проаналізованої концепції), описового (задля характеристики мовних особливостей підляської літературної мікромови), порівняльного (зіставлення кодифікованих ознак новоствореної літературної мікромови з ознаками українських діалектів із метою встановлення їхньої спорідненості). Проведене дослідження дало змогу з’ясувати, що Ян та Олександр Максимюки створили варіант літературної мікромови на основі підляських говірок та кодифікували його у своїх публіцистичних есеях, розміщених на сайті Swoja.org, та в книзі Яна Максимюка «Čom ne po-swojomu?». Водночас вони заперечили наявність у підляському говорі північноукраїнської, зокрема західнополіської, основи. Автори концепції створили латинський варіант алфавіту, увівши специфічні графеми на позначення деяких фонем, зокрема дифтонгів. Ян Максимюк фрагментарно здійснив аналіз фонетичних та морфологічних особливостей підляських говірок у протиставленні до ознак сучасної української літературної мови. Автор не виконав повноцінного добору прикладів для ілюстрації історико-типологічних рис української мови, не взяв до уваги релевантних явищ багатьох інших українських діалектів, які свідчать про їхню спорідненість із підляськими говірками.
34
Когут, Ірина, and Олена Степанюк. "Соціально-гуманістична спрямованість волонтерської діяльності в адаптивному спорті." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.82-87.
Full textAbstract:
Анотація. Однією із головних ознак громадянського суспільства є наявність у ньому розвиненого волонтерського руху. Спортивна волонтерська діяльність є невід’ємною складовою міжнародного спортивного руху. Аналіз літературних джерел свідчить про недостатню увагу науковців у висвітленні питань соціальної значущості волонтерської діяльності в адаптивному спорті. Мета. Визначення соціально-гуманістичних засад волонтерської діяльності в адаптивному спорті з метою соціальної інтеграції осіб з інвалідністю та формування толерантного суспільства України. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури та документальних джерел, порівняння та зіставлення; опитування і метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Результати. На основі аналізу фахової літератури, даних соціологічного опитування та результатів експертного оцінювання конкретизовано основні аспекти волонтерської діяльності в адаптивному спорті, виконання яких сприятиме соціальній інтеграції осіб з інвалідністю та забезпечить подальшу гуманізацію суспільства. За допомогою опитування визначено основні мотиви, які спонукають студентську молодь до волонтерської діяльності. Експертами окреслено основні напрями та проблеми волонтерської діяльності у спорті. Визначено вплив дисципліни «Адаптивний спорт» на формування толерантного та гуманістичного суспільства. Розроблено комплекс заходів для розвитку волонтерської діяльності в адаптивному спорті.
Ключові слова: адаптивний спорт, волонтерська діяльність, соціально-гуманістичні засади, соціальна інтеграція осіб з інвалідністю.
35
N.V., Diachuk, and Biliuk I.L. "ГОЛОВНІ ТЕХНІКИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТУ ГЕРОЯ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 42–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-6.
Full textAbstract:
Вступ. Філологічний аналіз словесних та художніх описів емоційного стану героїв може допомогти виявити ті якості, які сприяють характеристиці літературного персонажа та основної ідеї твору в цілому. Мета. Мета дослідження – пролити світло на мовно-стилістичні засоби, які сприятимуть створенню психологічного пор-трета головного героя в художньому тексті. Для виконання завдання потрібно з’ясувати найпотужніші прийоми, які використовує автор, і ґрунтовно пояснити наміри автора під час створення психологічного портрету головного героя або героїв роману.Методи. Перелік методів, що використовуються у дослідженні, різноманітний. Серед найбільш ефективних є метод індукції та метод синтезу. Контекстуальний аналіз мовних одиниць розглядається як надзвичайно важливий. Це дослідження має важливе значення з точки зору його практичного та теоретичного значення. Дослідження може бути практично використано для лінгвостилістичного аналізу художньої літератури.Результати. Майстерно зображені автором психологічні портрети протагоністів допомагають зрозуміти глибоку психологічну суть самого роману. Головною ідеєю твору є мотив дружби, на якому ґрунтується опис персонажів. Створюючи харак-теристики літературних образів, автор використав засіб опису середовища та емоцій головних героїв. Таким чином, психологічний портрет образу Джорджа та Ленні був створений за допомогою лінгвостилістичних засобів та поетичних прийомів. Щодо останніх, вони включали дискретний груповий портрет та опис природи, щоб підкреслити схожість характерів героїв, а також показати вражаючий контраст у їх зовнішності. Найчастіше використовуються лінгвостилістичні засоби: порівняння, персоніфікація, епітети, метафори та зооморфне порівняння.Висновки. Мовно-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні психологічного портрета літературного персо-нажа. Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не лише завдяки виразним стилістичним та оцінно-стилістичним компонентам, а й тому, що слова і словосполучення можуть набувати переносних значень, бути частиною стилістичних фігур, що провокують створення образного значення. Для створення психологічного портрета використовуються різні мовно-стилістичні засоби, такі як епітет, метафора, метонімія, оксиморон та інші, які допомагають розкрити суть персонажів, роз-пізнати їхній внутрішній світ та спосіб їхнього мислення та дій.Ключові слова: психологічний портрет, літературний текст, стилістичні засоби, поетична мова, літературний герой. Introduction. The philological analysis of verbal and artistic descriptions of the characters’ emotional state can help profoundly identify those qualities that contribute to the characterization of the literary character and the main idea of the work as a whole.Purpose. The research aims to shed some light on the linguistic and stylistic means that will contribute to creating the psychological portrait of the main character in the literary text. To accomplish the task we need to figure out the most powerful techniques the author uses and thoroughly explain the intentions of the author while creating the psychological portrait of the personage.Methods. The list of methods used in the research is diverse. Amongst the most efficient are the method of induction and the method of synthesis. The contextual analysis of linguistic units is viewed yet as one of paramount importance. This study is important in terms of its practical and theoretical value. The research can be practically used to deal with linguostylistic analysis of the literature.Results. Skillfully written psychological portraits have been used to focus on deep psychological meaning of the novel “Of Mice and Men”. The main idea of the novel is the motive of friendship, on which the description of characters is based. Meanwhile, creating the personages’ characteristics, the author used the means of identifying the description of the environment and emotions of characters. Thus, the psychological portraits of the images of George and Lenny were created with the help of linguo-stylistic means and poetic devices. Regarding the latter, they included a discrete group portrait and a description of nature to emphasize the similarity of the characters of the heroes, as well as to show a striking contrast in their appearance. The most commonly used linguo-stylistic means are: comparison, personification, epithets, metaphors, and zoomorphic comparison.Conclusions. Linguistic and stylistic means play an important role in creating a psychological portrait of a literary character. Linguistic expressiveness and brightness of utterances are achieved not only due to expressive stylistic and evaluative-stylistic components, but also due to the fact that words and phrases can acquire figurative meanings, be part of stylistic figures that provoke the creation of figurative meaning. To create a psychological portrait, various linguistic and stylistic means are used, such as epithet, metaphor, metonymy, oxymoron and others, which help to reveal the essence of the characters, recognize their inner world and the way they think and act.Key words: psychological portrait, literary text, stylistic means, poetic language, literary personage.
36
ОСТРОВСЬКА, Людмила. "ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ РЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПУНКТУАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 370–80. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-370-380.
Full textAbstract:
Охарактеризовано компетентнісний підхід як такий, що дає можливість сформувати майбутнього фахівця, який зможе адекватно діяти як у стандартних, так і нестандартних ситуаціях професійної діяльності. Визначено, що формування пунктуаційної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури відбувається в процесі викладання нормативних дисциплін циклу професійної підготовки, зокрема “Практикуму з української мови” та “Сучасної української мови” (розділ “Синтаксис”). Проаналізовано базові університетські підручники та навчальні посібники із синтаксису сучасної української мови й встановлено, що питанням пунктуації в них загалом приділяється недостатньо уваги. Обґрунтовано доцільність використання розробленої методики пунктуаційного аналізу речення як основи формування пунктуаційної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури в процесі викладання нормативних дисциплін циклу професійної підготовки. Закцентовано увагу на тому, що пунктуаційний аналіз речення доцільно здійснювати паралельно із його синтаксичним аналізом, що дасть можливість систематизації, закріплення навичок постановки розділових знаків і глибокого усвідомлення майбутніми учителями української мови та літератури взаємозв’язку синтаксичних структур та їхнього відповідного пунктуаційного оформлення. Одним з основних завдань пропонованого пунктуаційного аналізу визначається простеження функціонування пунктуаційних одиниць згідно з їхніми визначальними принципами – структурним, смисловим, інтонаційним, крім цього, важливим і необхідним видається також простежити функції пунктуаційної одиниці в межах аналізованого речення. Визначено, що пропонована методика пунктуаційного аналізу речення дає можливість пояснити й складні випадки так званого невживання розділових знаків та обґрунтувати авторську пунктуацію. Метод наукового спостереження за навчальним процесом доводить, що пропонована методика пунктуаційного аналізу речення стає надійною основою для формування пунктуаційної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури. Ключові слова: компетентнісний підхід; пунктуаційна компетентність; пунктуаційний аналіз речення; пунктуаційні принципи; функції розділових знаків.
37
Avdeev, A. V., A. B. Boykiv, and R. A. Drevnitska. "СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 31, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9786.
Full textAbstract:
Карієс зубів на сьогодні залишається найпоширенішим захворюванням людства. Результати наукових досліджень та клінічних спостережень показують, що лікування карієсу зубів проводять найчастіше оперативним методом.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сучасний стан проблем лікування і профілактики карієсу зубів, визначити перспективні напрямки вирішення цієї проблеми.
Матеріали і методи. Матеріалом послугували літературні джерела за великий часовий період для з’ясування основних тенденцій щодо лікування та профілактики карієсу зубів у світі. Аналіз літературних джерел дав змогу визначити, що світові вчені напрацювали вагомі досягнення із методологічними та методичними висновками; провели порівняльну оцінку та запропонували нові шляхи вирішення проблеми у сучасних умовах.
Результати досліджень та їх обговорення. Розглянуто питання сучасних наукових напрямків лікування та профілактики карієсу зубів. Представлено аналіз різних лікувальних підходів щодо карієсу зубів в історичному плані, починаючи з ХХ ст. Проведено оцінку запропонованих методів лікування в аспекті критичного підходу до профілактичного видалення твердих тканин зуба. За результатами аналізу літературних джерел показано еволюцію пломбувальних матеріалів. Виділено основні перспективні напрямки щодо удосконалення лікувально-профілактичних заходів та пломбувальних матеріалів.
Висновки. Оперативна стоматологія повинна починатися з карієсології і важливо, щоб вона знову стала домінуючою дисципліною у цій професії. Із ліквідацією каріозної хвороби буде суттєво зменшуватися потреба у супутніх спеціальностях.
38
Oliynyk, N. Y. "Методологія дослідження політичної участі жінок: поєднання традиційної політичної теорії та гендерного підходу." Grani 18, no. 8 (June 20, 2015): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715148.
Full textAbstract:
Стаття присвячена формуванню методологічного інструментарію для дослідження громадськополітичної участі жінок на основі поєднання конвенційного політичного аналізу та гендерного підходу. Аналіз західної наукової літератури засвідчив, що у традиційній політичній теорії зазвичай жінки виключалися із кола політичних суб’єктів і їм приписувалася аполітичність. Внаслідок цього низький рівень політичної участі і інтересу до політики у жінок не вважалися проблемою наукового дослідження. Виявлено, що дана проблематика стала предметом наукового аналізу політичної науки після появи гендерних досліджень. У статті з’ясовано, що для дослідження політичної участі жінок найбільш доцільним є застосовувати методологію конвенційного політичного аналізу та гендерний підхід. Дане методологічне поєднання обумовлюється предметом дослідження, оскільки питання громадськополітичної участі відносяться до традиційних проблем сучасної політичної науки, а також тим, що у вітчизняній політології практично відсутні кількісні розрахунки за ознакою статі в аналізі громадськополітичної активності та представництва. Використання ж гендерного підходу дає можливість переосмислити і розширити традиційні поняття політичної науки для охоплення особистісного, суб’єктивного досвіду поряд із публічною, політичною діяльністю. Цей підхід пропонує розв’язання суспільних проблем з позицій рівноправності чоловіків та жінок, не в ракурсі їх будьякої ієрархії чи стратифікації, а з позиції їх рівноправного соціального партнерства. Гендерний підхід визнаний як найбільш перспективний у поєднанні із традиційним політичним аналізом для подальшого дослідження громадськополітичної участі жінок.
39
Oliynyk, N. Y. "Методологія дослідження політичної участі жінок: поєднання традиційної політичної теорії та гендерного підходу." Grani 18, no. 10 (June 20, 2015): 38–43. http://dx.doi.org/10.15421/1715194.
Full textAbstract:
Стаття присвячена формуванню методологічного інструментарію для дослідження громадськополітичної участі жінок на основі поєднання конвенційного політичного аналізу та гендерного підходу. Аналіз західної наукової літератури засвідчив, що у традиційній політичній теорії зазвичай жінки виключалися із кола політичних суб’єктів і їм приписувалася аполітичність. Внаслідок цього низький рівень політичної участі і інтересу до політики у жінок не вважалися проблемою наукового дослідження. Виявлено, що дана проблематика стала предметом наукового аналізу політичної науки після появи гендерних досліджень. У статті з’ясовано, що для дослідження політичної участі жінок найбільш доцільним є застосовувати методологію конвенційного політичного аналізу та гендерний підхід. Дане методологічне поєднання обумовлюється предметом дослідження, оскільки питання громадськополітичної участі відносяться до традиційних проблем сучасної політичної науки, а також тим, що у вітчизняній політології практично відсутні кількісні розрахунки за ознакою статі в аналізі громадськополітичної активності та представництва. Використання ж гендерного підходу дає можливість переосмислити і розширити традиційні поняття політичної науки для охоплення особистісного, суб’єктивного досвіду поряд із публічною, політичною діяльністю. Цей підхід пропонує розв’язання суспільних проблем з позицій рівноправності чоловіків та жінок, не в ракурсі їх будьякої ієрархії чи стратифікації, а з позиції їх рівноправного соціального партнерства. Гендерний підхід визнаний як найбільш перспективний у поєднанні із традиційним політичним аналізом для подальшого дослідження громадськополітичної участі жінок.
40
Кравцова, Марія. "ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ШЕКСПІРОВОГО «КОРОЛЯ ЛІРА» В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Ю. І. АНДРУХОВИЧА." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-7.
Full textAbstract:
Статтю присвячено перекладознавчому аналізу трагедії В. Шекспіра «King Lear» пера Ю. І. Андруховича. Автор зосереджується здебільшого на особливостях відтворення лексичного та текстового рівнів твору, виокремлює загальні характеристики перекладацької стратегії Ю. І. Андруховича та його інтерпретативної установки, ґрунтуючись на перекладознавчому аналізі вищезазначеної трагедії. Оскільки переклад був опублікований нещодавно і станом на сьогодні немає жодних відомих публікацій, які подають перекладознавчий аналіз вищезгаданого цільового тексту, це зумовлює актуальність цього дослідження. Щобільше, дана робота є своєрідним внеском не тільки у вивчення функціонування шостого українського перекладу Шекспірівської трагедії в українській літературній полісистемі, але й ще одним кроком до розуміння перекладацької особистості Ю. І. Андруховича.
41
Zykova, N. P., Z. M. Nebesna, S. B. Kramar, and S. O. Lytvynyuk. "ВПЛИВ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МОРФОЛОГІЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11828.
Full textAbstract:
Резюме. Стаття присвячена вивченню та детальному аналізу статей та наукової літератури щодо морфофункціональних особливостей ремоделювання підшлункової залози при різноманітних впливах на організм. Підшлункова залоза разом з іншими залозами беруть участь у регуляції функцій організму, тому порушення її діяльності під впливом різноманітних чинників є актуальною темою.
Мета дослідження – вивчити і проаналізувати сучасні дані науковців щодо впливу різноманітних чинників на реорганізацію підшлункової залози та виокремити нові перспективні морфологічні погляди на дослідження органа.
Матеріали і методи. Матеріалом для статті були наукові публікації за останні роки, що стосувалися впливу різноманітних чинників на морфологічні особливості підшлункової залози.
Результати. У дослідженні розглянуто літературні дані впливу на підшлункову залозу солей важких металів, наркотичних і токсичних речовин, алкоголю, тютюнокуріння, голодування, ожиріння, гравітаційних навантажень, кисневого голодування, гіпероксигенації, гіпотермії, дегідратації, недостатньої кількості йоду, лікарських препаратів, вірусних інфекцій, а також при дії електричного струму. Проте невелика кількість наукових джерел присвячена впливу термічного фактора на стан підшлункової залози.
Висновки. Згідно з аналізом літературних джерел, вивчено вплив значної кількості зовнішніх та внутрішніх чинників на підшлункову залозу. Проте вплив термічних опіків шкіри на морфофункціональний стан залози у сучасних наукових статтях практично не зустрічається, тому дана проблема потребує подальших досліджень.
42
Костанда, І. О. "СТИЛІСТИЧНА КОДИФІКАЦІЯ: ПОЯВА ТА РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ТЕКСТУ В МОВАХ ВЕНЬЯНЬ І БАЙХУА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-13.
Full textAbstract:
Одним із центральних понять при розгляді проблем формування та нормування мов є поняття кодифікації, оскільки у процесі кодифікації досліджують і фіксують мовні норми, які уже потім розглядаються як іманентна властивість літературної мови. Система функційних стилів і стилістичних засобів їх вираження пронизує усі мовні рівні. З огляду на те, що літературній мові кожного народу у відповідні епохи властива своя власна система функційних стилів і стилістичних засобів, центром уваги нашої роботи є кодифікація функційних стилів і стилістичних засобів їхнього вираження у китайських мовах веньянь і байхуа. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення функційних стилів мов веньянь і байхуа, а також літератури зі стилістичної кодифікації давнього Китаю. Комплексний аналіз аспектів стилістичної кодифікації літератури давнього Китаю потрібен для того, щоб наочно проілюструвати відмінність та оригінальність стилів у мовах веньянь і байхуа, а також продемонструвати ідею наступності у формуванні означених вище мов. Розгляд функційних стилів, етапів їхнього формування та кодифікації допоможе показати важливість стилістичних аспектів для розвитку китайської мови та культури. Метою цієї наукової розвідки є дослідження функційних стилів мов веньянь і байхуа та процесів стилістичної кодифікації давнього Китаю. У роботі було використано зіставний метод, описовий метод для класифікації та інтерпретації досліджуваних мовних явищ, історичний і порівняльно-історичний методи. Предметом дослідження є головні функційні стилі мов веньянь і байхуа. Об’єктом дослідження є процеси кодифікації та формування головних функційних стилів мов веньянь і байхуа. Історія стилістичної кодифікації, дослідження форм літератури та видів тексту в мовах веньянь і байхуа надає важливий матеріал для дослідження та пояснення лінгвістичних явищ сучасної китайської мови. Усебічний аналіз історії та концепції стилістичної кодифікації традиційних форм літератури та видів тексту може покласти початок новим науковим розвідкам у галузі стилістики та перекладознавства.
43
Тернавська, Тетяна, and Юлія Журат. "РЕАЛІЇ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ПОДОЛАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЗАНЕДБАНОСТІ ВИХОВАНЦІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 16, 2021): 449–56. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.081.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню стану та перспектив подолання педагогічної занедбаності вихованців спеціального закладу. Теоретично проаналізовано поняття педагогічної занедбаності, виховання та перевиховання. Розкрито ступені та критерії педагогічної занедбаності. Представлено аналіз проведеного експериментального дослідження пізнавальної здатності як основного критерію педагогічної занедбаності вихованців спеціального закладу освіти. У процесі дослідження застосовано наступні методи: теоретичні методи дослідження, які базуються на аналізі наукової та методичної літератури з проблем подолання педагогічної занедбаності вихованців спеціальних закладів; емпіричні методи дослідження, які ґрунтуються на проведенні анкетного опитування вихованців, їх батьків, із застосуванням аналізу статистичних даних.
44
Павлюк, Христина Богданівна, and Анна Сергіївна Соловйова. "Внутрішня еміграція як ресурс пейзажної лірики Сари Кірш." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, no. 95 (February 2020): 126–49. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.07.
Full textAbstract:
Метою дослідження є виділити основні особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення), спеціально-історичних методів (зокрема, історико-системний) та спеціально-філологічних (історико-літературний, біографічний, «close-reading») методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняному дискурсі виділені особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи, а також введені до літературного дискурсу україномовні переклади її творів. В ході дослідження виявлено, що у творчому доробку Сари Кірш акцентовано увагу на актуальні та вагомі соціально-політичні мотиви, а саме: розрив соціальних зв’язків, внутрішня еміграція як ресурс ліричної творчості, порушення комунікації на різних рівнях (між індивідами, між особистістю та державою, між особистістю та природою), переживання відсутності сенсу життя у застійній державі тощо. В якості результатів дослідження, враховуючи кореляцію ліричних та соціально-політичних мотивів у творчості Сари Кірш, слід виокремити наступні особливості пейзажної лірики німецької авторки: екологічний характер лірики, який нерозривно пов’язаний із суспільно-політичною ситуацією; потрактування дисидента як носія емігрантської психології всередині країни; відчуження, дистанціювання та критичне ставлення до традиційної картини світу; типовість характеру внутрішньої еміграції як вираження сутності епохи тощо. Роблячи висновок, варто відмітити, що творчість Сари Кірш характеризується виразними соціально-політичними мотивами, із превалюванням ескапістських та регресивних тенденцій, які відображають політико-історичний контекст доби перед Поворотом.
45
Борисов, Андрій, and Євген Литвиновський. "АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА: ОГЛЯД ОСНОВНОГО ЗАКОНУ ТА ПРАКТИК ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 2(8) (June 30, 2021): 56–91. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-56-91.
Full textAbstract:
Непередбачуваність та швидка змінюваність сучасних загроз, їх глобальний характер роблять безпеку однією з найважливіших проблем сучасного та майбутнього світу. Запровадження європейських стандартів, інтеграції України в ЄС потребують перетворень всіх сфер українського суспільства. Такими перетвореннями в системі управління Єдиною державною системою цивільного захисту, враховуючи необхідність реалізації Концепції управління ризиками, є необхідність розроблення механізмів державного регулювання у сфері управління ризиками. Однак впровадження на території України сучасних принципів антикризового менеджменту здійснюється повільними темпами. Науковцями, здійснюється спроба опрацювання новітніх організаційно-управлінських підходів до вирішення проблем управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Однак поза увагою залишився досвід організації кризового менеджменту в Республіці Польща (далі – РП), де основи його досить ґрунтовно визначені на законодавчому рівні, а практика впровадження його принципів сягає понад 13 років. Огляд Закону Республіки Польща «Про антикризовий менеджмент» та практики його застосування на територіальному рівні в частині розробки планів антикризового менеджменту є науковим завданням нашого дослідження і висвітлений в даній статті. Основним методом дослідження є контент-аналіз основного Закону РП «Про антикризове управління» та аналіз змісту планів антикризового управління. Також застосовувався літературний пошук публікацій польських вчених з антикризового менеджменту. В основному змісті статті: наголошується,що Концепція антикризового управління, яка закладена в Законі РП, зосереджена на принципі першості територіальної системи державного устрою; аналізується поняттєво-термінологічний апарат, визначений у ньому; аналізуються плани антикризового менеджменту на воєводському рівні. У статті визначаються принципи побудови системи антикризового менеджменту, особливості системи кризового менеджменту на різних рівнях державного управління; робиться висновок про інтегрованість її в систему національної безпеки, яка структурно має підсистеми управління, виконавчу підсистему і підсистему забезпечення; стверджується, що велика увага в системі антикризового менеджменту приділяється питанням організації співпраці, кризових комунікацій між всіма рівнями управління. Для цього створюється мережа безпеки, що є актуальним для удосконалення системи в Україні. Функціонування системи, в першу чергу спрямована на запобігання виникнення кризових ситуацій, а в разі їх виникнення, – взяття під контроль їх розвитку, на основі запланованих заходів, мінімізація і ліквідація наслідків та відновлення функціонування суспільства докризового стану. Ключовим елементом, що законодавчо визначено і структурно прописано в Законі є фаза підготовки системи антикризового менеджменту РП. Аналіз планів антикризового управління показує, що в них деталізовано прописуються всі загрози, операції щодо їх моніторингу, мінімізації, сили і засоби, порядок співпраці. Зміст планів національного, воєводського, повітського рівнів, рівня гміни і комунальний інтегрований в частині організації координації діяльності, надання допомоги і підтримки нижньому рівню управління. В інтересах кризового менеджменту можуть застосовуватися збройні сили РП, створюватися спеціальні групи із складу поліції, державної пожежної служби тощо. Враховуючи основний метод управління у системі кризового менеджменту – метод управління проектів, в планах розробляються модулі дій з запобігання і реагування за кожною загрозою. У висновках, зазначається, що домінантною складовою системи антикризового менеджменту є її територіальний рівень управління, на якому відбувається ретельне планування, моніторинг загроз та підготовка сил і засобів. Напрямом подальшого дослідження є компаративний аналіз систем антикризового менеджменту різних країн, вивчення кращих практик організації антикризового управління РП.
46
Білавич, Галина, Марія Багрій, and Ярина Мазур. "Розвиток патріотичних почуттів дітей та юнацтва засобами життєтворчості педагога і письменника, громадського діяча Івана Филипчака." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 8, 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-137-142.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано життя, творчість, а також літературну, наукову, громадсько-просвітницьку, етнографічну діяльність педагога і письменника, краєзнавця, науковця Івана Филипчака. Наголошено, що історична проза письменника («Княгиня Романова», «За Сян», «Будівничий держави», «Сила волі», «Кульчицький – герой Відня», «Дмитро Детько», «Анна Ярославна – королева Франції», «Берладник або пропаща сила» та ін.), як і життєпис митця, нині можуть слугувати чинником виховання національно-свідомого юного громадянина-патріота. Винятково важливою для сьогодення, особливо для тієї категорії юнаків і дівчат, які мають бажання стати педагогами, є «повість з життя молодої вчительки» «За вчительським хлібом», яка окреслює скристалізований І. Филипчаком один із найяскравіших і найвиразніших у західноукраїнській літературі того періоду тип учителя-патріота, що органічно поєднує громадянина-просвітителя і креативного методиста. Центральною в педагогічній та літературній спадщині І. Филипчака є концепція образу дитини, становлення людини як особистості. Спадщина І. Филипчака на ниві українського шкільництва, музейництва, етнографії, сільського господарства, публіцистики потребує ґрунтовного вивчення та аналізу, а його історичні наукові твори та художня проза повинні посісти належне місце на сторінках навчальної літератури, хрестоматій з української літератури для сучасного студентства та школярів.
47
Balan, G. M., A. G. Bogomol, O. P. Kravchuk, P. G. Zhminko, and A. H. Kudriavtseva. "Комплексна терапія гострих отруєнь сполуками талію (Огляд літератури та дані власних досліджень)." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 89, no. 2 (November 18, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-89-2-40-47.
Full textAbstract:
Мета роботи. На основі аналізу сучасних літературних даних і власних досліджень обґрунтувати принципи раціональної комплексної терапії хворих з гострими отруєннями сполуками талію (Tl+) на різних етапах інтоксикації. Матеріали та методи. Проведено науковий аналіз даних літератури і власних досліджень та обґрунтовано принципи раціональної комплексної терапії хворих з гострими отруєннями сполуками талію на різних етапах розвитку інтоксикації та визначено алгоритм дії лікаря при підозрі на гостре отруєння Tl+. Результати та висновки. Обґрунтовано принципи комплексної терапії гострих отруєнь Tl+, яка включає антидотну терапію, методи екстракорпорального лікування (плазмаферез, гемосорбцію, гемодіаліз), лікування токсичної енцефалополірадикулоневропатії, нейропатичного больового синдрому та токсичного ураження печінки і нирок при ранньому і відтермінованому встановленні діагнозу. Визначено послідовність появи основних симптомів інтоксикації за низьких і високих доз Tl+, що дозволяє припустити отруєння даним токсикантом. Ключові слова: талій, гострі отруєння, комплексна терапія.
48
Бадір К.К. "10.36.910. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ МАГНІТО-ТУРБУЛЕНТНОГО ОЧИЩЕННЯ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 4, 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-3.
Full textAbstract:
Ресурс і експлуатаційні характеристики трибосистем кочення та, нормальна працездатність машин і механізмів в цілому суттєво залежать від чистоти їх робочих поверхонь. У результаті підвищення ефективності очищення трибовузлів машин і змащувальних робочих рідин ресурс механізмів цих машин може бути збільшено в 2-3, а у випадках з прецизійними вузлами – до 10 разів. Таким чином, забезпечення і контроль чистоти трибосистем кочення, дозволить покращити їх експлуатаційні характеристики та збільшити ресурс, що на сьогодні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із способів підвищення ресурсу та покращення експлуатаційних характеристик підшипників кочення є ефективне видалення забруднень з робочих поверхонь, що має особливе значення для спеціальних та прецизійних підшипників, які широко використовуються в різних галузях промисловості, та дає змогу запобігти передчасному їх зношуванню і скоротити витрати на обслуговування й ремонт. Літературний аналіз та результати досліджень показали, що віброакустичні параметри (віброшвидкість та віброприскорення), як основні параметри стану якості трибосистем кочення, безпосередньо залежать окрім точності виготовлення і складання, також від чистоти робочих поверхонь та відсутності різного роду забруднень, зокрема металічних.
Ресурс і експлуатаційні характеристики трибосистем кочення та, нормальна працездатність машин і механізмів в цілому суттєво залежать від чистоти їх робочих поверхонь. У результаті підвищення ефективності очищення трибовузлів машин і змащувальних робочих рідин ресурс механізмів цих машин може бути збільшено в 2-3, а у випадках з прецизійними вузлами – до 10 разів. Таким чином, забезпечення і контроль чистоти трибосистем кочення, дозволить покращити їх експлуатаційні характеристики та збільшити ресурс, що на сьогодні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із способів підвищення ресурсу та покращення експлуатаційних характеристик підшипників кочення є ефективне видалення забруднень з робочих поверхонь, що має особливе значення для спеціальних та прецизійних підшипників, які широко використовуються в різних галузях промисловості, та дає змогу запобігти передчасному їх зношуванню і скоротити витрати на обслуговування й ремонт. Літературний аналіз та результати досліджень показали, що віброакустичні параметри (віброшвидкість та віброприскорення), як основні параметри стану якості трибосистем кочення, безпосередньо залежать окрім точності виготовлення і складання, також від чистоти робочих поверхонь та відсутності різного роду забруднень, зокрема металічних.
The resource and operational characteristics of the rolling tribosystems and the normal operation of machines and mechanisms as a whole substantially depend on the cleanliness of their working surfaces. As a result of increasing the cleaning efficiency by tribo-tilting machines and lubricating fluids, the life of the mechanisms of these machines can be increased by 2-3, and in cases with precision assemblies - up to 10 times. Thus, the provision and control of the purity of the rolling tribosystems will allow to improve their performance and increase the resource today is a relevant scientific and technical task. One of the ways to increase the service life and improve the performance of rolling bearings is the effective removal of contamination from working surfaces, is of particular importance for special and precision bearings, which are widely used in various industries, and helps prevent their premature wear and maintenance and repair costs. Literary analysis and research results showed that vibroacoustic parameters (vibration velocity and vibration accelerations), as the main parameters of the quality of the tribosystem rolling, directly depend on the accuracy of manufacturing and assembly, as well as on the cleanliness of working surfaces and the absence of various kinds of pollution, including metallic ones.
49
Ильичёв, Владимир, and Денис Безушко. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОБЩИХ ВИДОВ РАЗРУШЕНИЙ ПРИЧАЛЬНЫХ СООРУЖЕНИЙ ЭСТАКАДНОГО ТИПА ПРИ СЕЙСМИЧЕСКОМ ВОЗДЕЙСТВИИ." Modern engineering and innovative technologies, no. 09-01 (October 29, 2018): 74–79. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-01-034.
Full textAbstract:
В даній роботі наведено аналіз можливих видів руйнувань причальних споруд естакадного типу під час землетрусу, для аналізу використовувались вітчизняні та іноземні літературні джерела. На основі аналізу визначено основні види руйнувань, як окремих елемент
50
Khlapuk, M. M., V. S. Moshynskyi, O. V. Bezusіak, and L. R. Volk. "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ РУХУ ПОТОКУ В ТРУБОПРОВОДАХ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 86 (June 14, 2019): 70. http://dx.doi.org/10.31713/vt220196.
Full textAbstract:
В статті приведено аналіз літературних джерел щодо розвитку теорії руху потоку в трубопроводах. За узагальненими результатами аналізу та теоретичних досліджень розкрито зв'язок між ламінарним режимом руху та структурою потоку в трубопроводах.