Journal articles on the topic 'Літературна компетенція'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Літературна компетенція.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Літературна компетенція.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Труба, Р. "Компетенція Державного бюро розслідувань." Вісник Пенітенціарної асоціації України, no. 4 (December 30, 2019): 116–25. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2019.4.11.
Full textAbstract:
Державне бюро розслідувань є правоохоронним органом, який розпочав свою діяльність порівняно нещодавно. Тому, окремі аспекти його правового статусу на сьогодні все ще не отримали належного розкриття у науковій літературі. Одним із таких питань є компетенція Державного бюро розслідувань. У даній статті досліджено компетенцію Державного бюро розслідувань. Проаналізовано її специфіку у порівнянні із компетенцією інших правоохоронних органів. Встановлено, які функції було передано Державному бюро розслідувань від інших правоохоронних органів. Визначено особливості компетенції Державного бюро розслідувань.
2
Ажиппо, Олександр, and Марина Корольова. "ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 79 (October 26, 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.001.
Full textAbstract:
Мета:розробити та теоретично обґрунтувати технологію формування управлінської компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури. Матеріал і методи:проведено теоретичний аналіз сучасної літератури щодо досліджуваної проблеми; проаналізовано нормативно-правову базу підготовки майбутніх менеджерів фізичної культури; проведено опитування здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти (n=50); за допомогою методу парних порівнянь проведено експертну оцінку серед професорсько-викладацького складу Харківської державної академії фізичної культури (n=10). Результати:уточнено поняття «компетентність», «компетенція», «управлінська компетентність», «управлінські компетенції»; виявлено самооцінку та проведено самоаналіз здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти результатів навчання щодо рівня сформованості у них управлінських компетенцій; визначено найбільш значущі управлінські компетенції у майбутніх менеджерів фізичної культури. За результатами власного дослідження представлено матрицю управлінської компетентності менеджера фізичної культури. Розроблено та обґрунтовано технологію: методи, форми та засоби формування управлінської компетентності у майбутніх менеджерів фізичної культури. Висновки: визначено управлінські компетенції, які є найважливішими для здійснення майбутньої управлінської діяльності менеджерів фізичної культури, серед них перші п’ять позицій займають: лідерство, генерація ідей, комунікативність, володіння системою вирішення управлінських проблем та ділові якості. Ключові слова:здобувач вищої освіти, менеджер фізичної культури, компетентності, управлінська компетентність, управлінські компетенції.
3
Лебєдєва, О. А. "ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ МАЛОЇ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРОЗИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему підготовки сучасного філолога-германіста з точки зору вибору методів роботи з оригінальними літературними текстами жанру малої прози, які б ефективно сприяли формуванню іншомовних мовленнєвих навичок. З’ясоване місце оригінальних художніх творів в загальній конфігурації навчання іноземній мові та культурі. Виявлено значення впливу першого позитивного досвіду зустрічі з німецькомовною літературою у формі малої прози на подальше ставлення студентів до складних, обширних та високодиференційованих з огляду на їх зміст та форму оригінальних літературних творів. Висвітлено, що для досягнення позитивного впливу на формувння у студентів-філологів іншомовних мовленнєвих навичок через вивчення оригінальних літературних творів слід забезпечити безпосередній взаємозв’язок між прагматичною складовою частиною, з одного боку, та естетичною і етичною складовими частинами оригінальної художньої літератури іноземною мовою, з іншого. Встановлено, що таке узгодження виражається в необхідному корегуванні навчального процесу, тобто відбувається за умов включення до навчальної програми творів малої німецькомовної прози, попередньо дидактизованих викладачем. На цій підставі обґрунтовано, що робота з оригінальними літературними текстами під час вивчення іноземної мови повинна мати інтегруючий характер, який поєднує три предметні галузі: літературу, мову, країнознавство. З’ясована роль викладача у підвищенні мотивації здобувачів освіти в аспекті оволодіння мовою через досягнення цілей, що поєднують естетичний характер літературних текстів з іншокультурним аспектом. На окремому практичному прикладі продемонстровано, які форми можуть мати завдання до текстів на рівні осмислення конкретних навчально-методичних кроків їх реалізації, аби досягти мети всебічного розвитку філологічного розуміння оригінальної художньої літератури іноземною мовою та ефективного формування іншомовних мовленнєвих навичок. Зазначено, що, запроваджуючи розвиток іншомовних мовленнєвих компетенцій студентів через вивчення оригінальних літературних творів, викладач іноземних мов повинен одночасно сприяти розвитку соціальних компетентностей, бажанню спілкуватися та готовності до розмови, розвивати вміння робити судження, вчити критичній оцінці, формувати особистість, давати імпульс для роздумів та соціально орієнтованого спілкування.
4
Лобач, Н. В., М. С. Саєнко, and О. В. Сілкова. "РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 186–92. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-28.
Full textAbstract:
Метою даної статті є обґрунтування поняття та сутності рефлексійно- оцінювальної компетенції майбутніх лікарів та визначення її місця у їхній професійній діяльності. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз науково-педагогічної, психологічної літератури, який дав можливість побудувати логічно структуровану послідовність визначення поняття «рефлексійно-оцінювальна компетенція», доповнити та узагальнити поняття «рефлексія» й «оцінювання» у діяльності майбутніх лікарів. Визначено типи рефлексії (особистісна, інтелектуальна, комунікативна, кооперативна, регулятивна), функції (мотиваційна, прогностична, організаційна, комунікативна, смислотворча, корекційна), види рефлексії за спрямованістю дій (особистісної діяльності та професійної діяльності). Зазначено, що рефлексія є професійно важливою якістю особистості, що є необхідним компонентом здійснення професійної діяльності лікаря для самоосвіти, саморозвитку фахівця, забезпечує її ефективність, уміння адекватно здійснювати оцінювання своєї діяльності, своїх можливостей, моральних якостей і вчинків. Установлено, що поняття «рефлексія» та «оцінювання» у деякому сенсі є тотожними, оскільки відбувається співвіднесення отриманих результатів із цілями діяльності. Зазначені поняття виступають стрижневим компонентом зрілості особистості під час оволодіння ключовими компетенціями. З’ясовано, що відповідно до проаналізованих освітньо-професійних програм до компетентностей, які формуються у здобувачів закладів медичної освіти, належать ті, що містять елементи рефлексійно-оцінювальної компетенції, а саме: самопізнання, цілепокладання, аналіз власного досвіду, планування, коригування власних дій, самовдосконалення. На основі вищезазначеного ми зробили висновок, що рефлексійно-оцінювальна компетенція майбутніх лікарів – це якість особистості, що дає змогу найбільш ефективно й адекватно здійснювати рефлексію та оцінювання своєї діяльності. Це сприяє розвитку і саморозвитку майбутнього лікаря, його творчому підходу до навчальної та професійної діяльності, досягненню їх максимальної ефективності та результативності.
5
Ishchuk, Olena, and Anatolii Tsos. "Теоретичні та методичні основи формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 21–28. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-21-28.
Full textAbstract:
Актуальність. Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетентнісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Проте в науковій літературі недостатньо аргументовано відомості щодо складників та методики формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти й перевірити її ефективність. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. На різних етапах дослідження взяли участь 480 студентів. Результати. Здоров’язберігальна компетенція – це система цінностей, взаємозв’язаних і взаємозумовлених знань, умінь і навиків, рівня фізичного стану, які забезпечують високий рівень здоров’язберігальної діяльності. В основу здоров’язберігальної компетенції покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язберігальної діяльності, активне ставлення до здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний компонент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я. Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язберігальній діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізичного виховання. Діяльнісний компонент забезпечує успішне виконання здоров’язберігальної діяльності й вирізняється належним рівнем фізичного стану та стану здоров’я. Висновки. Формування здоров’язберігальної компетенції − це цілеспрямований і структурований процес, який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей.
6
Kanevska, Olga B. "Дидактичний потенцiал лiнгвостилiстичного аналiзу тексту на уроках росiйської мови як iноземної." Educational Dimension 56, no. 4 (March 29, 2021): 122–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4377.
Full textAbstract:
Актуальною проблемою лінгводидактики є пошук нових методів і прийомів роботи з текстом, які ґрунтуються на текстоцентричному підході до мовної підготовки. У статті виявлено та схарактеризовано дидактичні можливості застосування лінгвостилістичного аналізу тексту на уроках російської мови як іноземної.
Визначено причини необхідності роботи з текстом як із найвищою комунікативною одиницею: 1) твори різних стилів і жанрової приналежності використовуються на мовних уроках в якості дидактичного матеріалу при формуванні мовної компетенції; 2) до задач розвитку мовленнєвої компетенції відноситься навчання різних видів аналізу текстів; 3) на підґрунті тексту формується комунікативна компетенція.
Виявлено цілі застосування тексту, в тому числі й художнього, на уроках російської мови як іноземної: 1) мовні та мовленнєві (збагачення словникового запасу; демонстрація можливостей граматичної системи; текст як стимул для дискусії); 2) соціокультурні (знайомство з культурою країни, мова якої вивчається; «культура, яку описує мова»); 3) етико-естетичні (гуманістичні та естетичні цінності; навички естетичного сприйняття художньої літератури).
Установлено критерії відбору тексту як навчального матеріалу: відповідність тексту навчальним цілям; інформативність; доступність; культурологічна значущість; виховна спрямованість; когнітивна та етико-естетична цінність. Ефект повідомлення залежить не лише від смислу одиниць висловлювання, але й від контекстуального оформлення, від ідеї твору та замислу автора, авторських інтенцій.
Лінгвостилістичний аналіз тексту, зокрема художнього, є важливим методом у методиці російської мови як іноземної: він уможливлює формування в тих, хто навчається, свідоме відношення до мовленнєвої діяльності, розвиток естетичних почуттів і смаків, засвоєння російської мови та російського мовлення в їх єдності, вдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Таке вивчення російської мови допомагає подолати сухість і штамп у викладанні мови, підвищити його виховний потенціал.
7
Шестопалова, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 2(8) (July 5, 2021): 185–205. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-185-205.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. Розглянуто сутність понять “компетенція”, “іншомовна компетенція”, “комунікативний підхід”. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов’язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що навчальна дисципліна “Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням” є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.
8
Мхитарян, О. Д. "ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 124–30. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-18.
Full textAbstract:
У статті уточнено методологічні підходи до розв’язання проблеми формування читацької компетентності школярів із низьким рівнем успішності під час вивчення української літератури та визначено методичні умови цієї роботи. З’ясовано зміст понять «учні з низьким рівнем навчальних досягнень», «компетенція», «компетентність» та подано їх тлумачення у площині методики навчання української літератури. Ключовими ідеями формування читацької компетентності «проблемних» учнів у ході вивчення художнього твору встановлено: необхідність урахування структури читацької компетентності як наукового підґрунтя розвивального навчання літератури; основними складниками читацької компетентності учнів є комплекс специфічних особистісних, когнітивних, естетико-комунікативних та ціннісних механізмів або сукупність визначених предметних компетенцій; діагностика реальних навчальних можливостей учнів як передумова індивідуалізації навчання; цілеспрямований розвиток особистісного потенціалу «неуспішних» учнів засобами мистецтва слова; потреба гуманізації педагогічних впливів; кореговане навчання літератури шляхом вивчення художнього твору в єдності думки та почуття; модельованість навчання літератури в напрямах корекції емоційно-вольових особливостей та розвитку пізнавальної сфери учнів; використання оптимального співвідношення методів навчання літератури, класифікованих за ознакою єдиного підходу до процесу навчання на методи організації, мотивації, контролю й самоконтролю читацької діяльності учнів із пізнавальними труднощами; технологізація корекційно-розвивальної роботи словесника на основі використання авторської типології навчальних завдань, спрямованих на підвищення ефективності читацької діяльності. Теоретичні положення проілюстровано на прикладі проєктування педагогічної допомоги для організації самостійного читання учнів, які мають низький рівень навчальних досягнень, специфіка якої полягає в розробленні орієнтовної системи запитань, що містить опорні вирази для ведення читацького щоденника такими учнями.
9
Краснощок, А. В. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Educational Dimension 31 (May 19, 2022): 240–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4678.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі модернізації вищої освіти України на компетен-тнісній основі. В статті проаналізовано наукову літературу з даного питання. Автор статті розкриває складові поняття «професійна компетенція», визначає особливості понять «компетенція» та «компетентність».
10
Orlov, Nikolaj Mihajlovich. "ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ МОДЕЛИ КОМПЕТЕНЦИЙ БУДУЩИХ АРХИТЕКТОРОВ В СФЕРЕ МЕНЕДЖМЕНТА." Научный взгляд в будущее, no. 12-01 (January 31, 2018): 57–63. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-12-01-022.
Full textAbstract:
На основі аналізу літератури та знань про складність фаху архітектора визначено державницькі підходи щодо формування моделі компетенцій майбутніх архітекторів у сфері менеджменту. Обґрунтовані вимоги до моделі компетенцій майбутніх архітекторів у сфері ме
11
Danylyuk, Serhiy S. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ВПРАВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (November 6, 2014): 182–93. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1114.
Full textAbstract:
У статті запропоновано систему вправ із використанням інтернет-технологій з урахуванням таких критеріїв, як «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» й «домінантна роль формованої компетенції» у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Так, зокрема, за критерієм «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» виокремлюють вправи, спрямовані на: сприйняття електронного тексту (тобто швидкочитання); структуроване сприйняття інформації; антиципацію (здогадування, передбачення) змісту інформації. У свою чергу, за критерієм «домінантна роль формованої компетенції» виокремлюють вправи, спрямовані на формування: мовленнєвої компетенції (критичне читання й аудіювання); компенсаторної компетенції (вправи на розвиток здатності й готовності долати дефіцит іншомовних знань, наприклад, під час читання й аудіювання); навчально-пізнавальної компетенції (уміння користуватися довідковою літературою, різними словниками, інтернет-ресурсами).
12
Мехх, А. "Формування літературних компетенцій за допомогою інформаційних технологій та інтернет-ресурсів." Дивослово, no. 6 (627) (2009): 15–22.
Find full text
13
Демуз, Інна. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ." Society. Document. Communication, no. 7 (August 10, 2019): 26–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-26-46.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх фахівців з документознавства як складової частини професійної компетентності документознавців через аналіз термінологічного апарату і виявлення особливостей формування даної компетентності. Зокрема, проаналізовано поняття «компетенції», «компетентність», «професійна компетентність», «професійна компетентність документознавців», «інформаційно-аналітична компетентність документознавців». Розглянуто існуючі в науковій літературі класифікації професійних компетенцій фахівців-документознавців, запропоновані Г. Малик, Л. Філіповою та іншими дослідниками.
Зосереджено увагу на інформаційно-аналітичній компетентності майбутніх документознавців. Зокрема, простежено співвідношення інформаційного й аналітичного компонентів у структурі компетентності фахівців різних профілів, при цьому наголошено, що документознавці (інформаційні аналітики, аналітики консолідованої інформації), маючи пряме відношення до різних видів інформації та її аналізу, повинні володіти спеціально сформованою інформаційно-аналітичною компетентністю фахівця. Закцентовано на важливості й необхідності формування саме таких результатів навчання, пов’язаних з інформаційно-аналітичними знаннями, уміннями та навичками. Розкрито потенціал навчальних дисциплін інформаційно-аналітичного профілю, які мають вводитися до навчальних планів підготовки фахівців. Наголошено на посиленні аналітичного компонента у структурі інформаційно-аналітичної компетентності підготовки відповідних фахівців.
Запропоновано робоче визначення інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх фахівців з документознавства як складової частини професійної компетентності документознавців, що інтегрує знання, уміння, навички й професійно значущі якості, необхідні для пошуку, систематизації й аналізу різних видів інформації, презентування опрацьованої інформації у доступному форматі, виявлення закономірностей у певній галузі та прогнозування подальшого розвитку ситуації на ґрунті виявлених закономірностей та іншого роду інформації.
14
Sokol, M. O., O. M. Tsaryk, and N. M. Rybina. "ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ ПИСЬМА В ІНОЗЕМНИХ МОВАХ." Медична освіта, no. 1 (November 15, 2018): 148–53. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9595.
Full textAbstract:
Мета роботи – вивчення зарубіжного досвіду (німецького та англійського), власне теоретичних аспектів їхнього писемного мовлення, його основних сфер функціонування та видів.
Основна частина. Доведено, що писемна мова будь-якої культури має бути вивчена на різних рівнях; тенденція до вивчення усної мови на практиці також набуває пріоритету. Враховуючи технічні нововведення сучасного спілкування, було припущено, що можна передбачати відсутність культури писемного мовлення на побутовому рівні та навіть культури написання взагалі. Актуальність дослідження авторами обумовлена суб’єктивною свідомістю письма, що проявляється у загальних тенденціях в іноземних мовах.
На основі зарубіжних наукових ресурсів проаналізовано основні сфери письма. Обґрунтовано необхідність вивчення основних тенденцій розвитку культури письма для формування комунікативної компетенції. Було визначено певні типи письма (написання в школі, література, щоденне письмо та фіксоване приватне спілкування) й основні принципи їх диференціювання.
Висновки. Зменшена потреба у написанні зумовлена збільшенням механізації зв’язку: словесна комунікація через телефон дедалі частіше замінює індивідуальну приватну кореспонденцію; з іншого боку, менша потреба у приватному письменстві через широкий спектр сучасних засобів зв’язку. Досліджені основні моделі написання, тобто спонтанне письмо, епічне написання, концептуальне письмо, публіцистичне письмо, наукове письмо та літературний переклад, дали можливість припустити занепад культури письма в майбутньому.
15
Мелкумова, Тетяна Володимирівна. "Формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів при вивченні української мови як іноземної." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, no. 2 (November 20, 2012): 292–98. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.678.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості формування орфоепічних умінь і навичок студентів при вивченні української мови як іноземної. Запропоновані вправи спрямовані на вироблення в іноземних студентів правильної літературної вимови різнорівневих мовних одиниць.
16
УШАКОВА, Наталія, and Ольга АРТЬОМОВА. "АУДІЮВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ НАВЧАННЯ НЕРІДНОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 395–404. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-395-404.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті на основі аналізу наукової літератури визначено діяльнісні та психологічні компоненти процесу аудіювання, які обумовлюють успішність навчання нерідної мови іноземних студентів. Актуальність наукових пошуків підвищення результативності навчання іноземців обумовлюється чисельними труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, з якими стикається студент-початківець під час включення в нове освітнє середовище. Формування комунікативної компетенції аудіювання до рівня адекватного сприйняття та розуміння навчальної лекції є однією з нагальних потреб та умов успішності професійної підготовки іноземців. У статті розглядаються особливості функціонування процесів, за допомогою яких забезпечується успішність усного сприйняття інформації, та труднощі, що викликаються недостатнім рівнем сформованості цих механізмів для сприйняття повідомлення нерідною мовою. Авторами обґрунтовується виникнення найбільшої у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності психічної напруги та активної розумової діяльності студента під час аудіювання. На думку авторів, виокремлення складових процесу сприйняття усного повідомлення визначає вибір ефективної системи завдань та вправ для усунення невідповідності розвитку механізмів аудіювання та формування необхідних навичок та вмінь, враховуючи індивідуальні особливості та потреби студентів-іноземців. Автори також приходять до висновку, що побудова мовної підготовки повинна враховувати минулий особистий досвід мовних мігрантів та особистісні вподобання, які вони застосовують для набуття комунікативних компетенцій зокрема в аудіюванні. Зазначено, що завданням викладача є організація та управління навчальною діяльністю студента, орієнтація його діяльності на досягнення бажаного результату під час вирішення студентом спеціально організованих навчальних завдань різного ступеню складності, метою яких є засвоєння студентом предметних знань, практичних умінь, навичок, розвиток його особистості в цій діяльності та спілкуванні з іншими людьми. У статті наголошується, що послідовне формування аудитивних навичок та вмінь у відповідності до основ особистісно-діяльнісного підходу побудови процесу мовної підготовки є одним з ефективних способів досягнення необхідного рівня комунікативної компетенції в області аудіювання. Ключові слова: іноземні студенти, мовна підготовка, мовленнєва діяльність, аудіювання, аудитивні вміння, особистісно-діяльнісний підхід.
17
Мельникова, Л. "Створення програм самореалізації особистості як стимул до розвитку літературної компетенції учня." Всесвітня література в сучасній школі, no. 2 (374) (2012): 2–4.
Find full text
18
MARCHENKOV, Sergey. "НАУКОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ." Освітні обрії 48, no. 1 (April 25, 2019): 57–60. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.57-60.
Full textAbstract:
У статті репрезентується проблема наукових аспектів формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх офіцерів. Дано аналіз концептуальних положень аналітичних компетенцій, ураховуючи методологічні підходи та принципи організації інформаційно-аналітичної діяльності в науковій літературіі. Визначено провідні аспекти формування інформаційно-аналітичної компетентності в майбутніх офіцерів.
19
Стрілець, С. І., and О. В. Сазонова. "ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ДОШКІЛЬНИКА З ОПЕРТЯМ НА ГУМАНІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЛІТЕРАТУРИ." Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences, no. 5(91) (December 26, 2017): 128–33. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.5(91).2017.128-133.
Full text
20
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko, and Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 28, 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Full textAbstract:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
21
Сидорчук, В. В. "ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ ПІДСЛІДНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ." Знання європейського права, no. 2 (June 30, 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.214.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню поняття підслідності у кримінальному процесі України. Автором вказано на наявні на практиці проблеми з визначенням підслідності. Проаналізовано наявні у літературі поняття. Виділено характерні ознаки підслідності. Наявність характерних ознак відповідного поняття дала змогу вказати два підходи до розуміння поняття підслідності. Перший підхід базується на характеристиці кримінальних проваджень, які розслідує визначений орган досудового розслідування, ураховуючи ознаки кримінального провадження, вказані у законі. Він був названий умовно «матеріальним». Другий – базується на розповсюдженні компетенції органів досудового розслідування щодо окремих кримінальних проваджень й їх характеристиках, які вказані у законі. Він був названий умовно «адміністративним».
На підставі відповідних підходів виділено види підслідності. Щодо «адміністративного» підходу проаналізовано наявні у законодавстві органи досудового розслідування, їх компетенцію стосовно розслідування різних видів кримінальних правопорушень, виділено такі види підслідності: відомча – визначає вид орган досудового розслідування, який буде розслідувати кримінальне провадження, і інстанційно-територіальна – серед органів досудового розслідування одного відомства визначає конкретний орган, який безпосередньо здійснюватиме досудове розслідування з урахуванням наявних ресурсів і місця вчинення кримінального правопорушення. Щодо «матеріального» підходу проаналізовано наявні у законодавстві ознаки кримінальних проваджень, які визначають підслідність відповідного органу досудового розслідування, і виділено такі види: формально-залишкова, нормативно-визначена, за зв’язком обставин, персональна, формально-умовна, умовно-персональна, умовно-цензова, умовно-віктимологічна, темпоральна і територіальна. Така кількість видів підслідності пояснюється великою кількістю встановлених у законі ознак кримінального правопорушення, які визначають підслідність відповідного органу досудового розслідування.
22
КАРПОВА, О. О., and В. В. БУБЛИК. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 79–83. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.12.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему формування міжкультурної компетенції у студентів для забезпечення ефективної професійної діяльності та безперервного навчання в умовах цифрової глобалізації. Наведено аналіз літератури, який показав актуальність досліджуваної теми та необхідність підготовки фахівця, здатного володіти певним набором компетенцій, у тому числі навичками міжкультурної комунікації. Автори посилаються на Європейську довідкову систему ключових компетентностей для навчання протягом усього життя, в якій культурна обізнаність та здатність вираження визначені одними з ключових компетентностей. Міжкультурну компетентність визначено як розуміння та повагу до того, як ідеї та значення творчо створюються та виражаються й передаються у різних культурах і через цілу низку мистецтв та інших культурних форм. Аналіз теоретико-методичних джерел показав, що формування навичок міжкультурної комунікації є однією з найважливіших тенденцій професійної підготовки студентів. Такі навички охоплюють свідомі знання власної культури (культурний самоаналіз), здатність аналізувати взаємодію, прогнозувати непорозуміння й адаптивну поведінку. Основними умовами професійної підготовки, що висуваються до студентів, визначено відкритість для міжкультурної спільної роботи, бажання співпраці в міжкультурних колективах, проведення міжкультурних обмінів та спілкування з питань управління міжнародною бізнес-діяльністю. Авторами вибрано такі методи формування навичок міжкультурної комунікації, як створення проєкт-презентацій із глибоким та всебічним аналізом бізнес-культур різних країн (дослідження стилю управління, культури привітань, дрес-коду, подарунків, тайм- менеджменту тощо); мозковий штурм завдяки розв'язанню кейсів, вирішенню міжкультурних дилем, обговоренню суперечливих тем та навчальні поїздки за кордон, у тому числі грантові. Наведено результати апробації визначених методів та доведено їх ефективність.
23
Сафарян, Світлана. "Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти." Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, no. 10 (2008): 4–6.
Find full text
24
Криворучко, Олексій. "Компаративний аналіз як засіб розвитку полікультурної компетенції учнів на уроках зарубіжної літератури." Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, no. 7/8 (2008): 67–70.
Find full text
25
Соколова, А. Д., and О. Ю. Медведєва. "РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МОРСЬКІЙ ГАЛУЗІ В ОПАНУВАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.14.
Full textAbstract:
У роботі актуалізовано увагу щодо самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». При цьому акцентується увага на тому, що ця дисципліна підпорядковує певні навички для подальшого навчання, серед яких зазначаються такі: розвиток професійної термінології, використання технічної літератури, здатність до професійного усного та письмового спілкування та і т.д. Результатом вивчення даного курсу є вміння правильно складати документи, вільно користуватися спеціалізованими інформаційними джерелами, зокрема довідковими, застосовувати фахову термінологію в різних ситуаціях професійного спілкування, давати розгорнуті відповіді на питання дискусійного та підсумкового характеру, редагувати та перекладати фахові тексти, використовувати нормативні мовні конструкції, готувати інформаційні повідомлення.Зазначається, що аудиторних годин не вистачає для оволодіння необхідними доречними компетенція ми та обсягом всіх необхідних знань, тому самостійна робота має важливе значення. Визначено пріоритетну тематику самостійних робіт студентів морських ЗВО. Акцентовано увагу на тому, що роль викладача в організації самостійної роботи студентів та їх мотивації є дуже великою. Сучасний підхід до організації освітнього процесу в ЗВО полягає в тому, що цей процес орієнтований на формування у студентів умінь самостійно здобувати нові знання, використовувати їх у своїй професійній діяльності. Обрано напрямок на підвищення ролі та збільшення самостійної роботи студентів у різноманітних її формах.Таким чином, самостійна робота студентів має ряд переваг і недоліків, які можна охарактеризувати відповідно з можливостями та їх відсутністю в процесі безпосередньої СРС. Так, як самостійна робота дає можливість для навчання у будь-який час, але при цьому постає питання щодо доступності до навчальних матеріалів. Вирішення цього питання також можна повернути в позитивний бік –доступ до навчальних матеріалів через запропонований викладачем матеріал у паперовому або електронному виглядах, або з застосуванням комп’ютера та Інтернету.Ключові слова: морські ЗВО, українська мова (за професійним спрямуванням), мотивація, самостійна робота, компетенції.
26
Полоннікова, О. Л. "Роль самостійної роботи студентів із науково-технічною літературою у формуванні професійної компетенції майбутніх фахівців." Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі, Вип. 11 (2009): 122–25.
Find full text
27
ЧИЖИКОВА, І. В. "СТУДЕНТСЬКА АВТОНОМІЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНЦІЙ ХХІ СТОРІЧЧЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.23.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню студентської автономії в контексті розвитку компетенцій ХХІ сторіччя. У статті розглядається походження й значення поняття «студентська автономія» та наводиться порівняльна характеристика основних визначень «автономії». Представлено хронологію становлення цього поняття у закордонних та вітчиз- няних наукових працях, яке у загальному розумінні позначає відповідальну роль студента у процесі навчання та його здатність самостійно приймати рішення стосовно навчального процесу. «Автономія» передбачає право вибору, яке надається студенту, що посилює процес формування у нього професійної компетентності і зумовлює використання певної низки стратегій та підходів для її розвитку у студентській аудиторії. У статті поставлено наголос на зміні ролі викладача в освітньому процесі. У контексті цього дослідження стає очевидним перехід від моделі, центрованої на ролі викладача, яка домінувала в освіті багато років, до під- ходу, орієнтованого на студента (“student-oriented approach”) та на понятті «навчання протягом життя» (“life-long learning”). В сучасних умовах студенти повинні вчитися не лише застосовувати різні стратегії навчання, але й також обирати найефективніші з них відповідно до мети та індивідуальної направленості у навчанні. Навчальні завдання мають бути націлені на формування стратегічних навичок та здібностей до самооцінювання. Зокрема, навиків, які роблять людей більш стратегічно компетентними у очікуваних соціо-економічних та технологічних контекстах. На підставі аналізу робіт вчених можна констатувати, що автономія студентів є одним із факторів успішного навчання. Отже, пріоритетним завданням викладачів є формування автономних навиків студентів. Аналіз літературних джерел з питань автономії довів, що не існує єдиного визначення цього поняття у науці. Також було визначено, що більшість вітчизняних фахівців поділяють думку закордонних вчених стосовно фено- мену «автономія».
28
Verbytska, Anna Viktorivna, Tetiana Mykolaivna Detsiuk, and Nadiia Serhiivna Bushko. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ: ДОСВІД США." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 2(12) (2018): 14–22. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-14-22.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Підготовка працівників, що володіють міжкультурними компетентностями, набуває в сучасних умовах особливої актуальності. Постановка проблеми. Нові вимоги до міжкультурної компетентності майбутніх фахівців повинні знайти відображення не лише у змісті навчального процесу, але і в структурі позааудиторної роботи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі питання міжкультурних компетентностей розглядається: D. Deardorff, J. Knight, A. Moosmüller, О. Березовська, Н. Голубенко, Г. Копил, І. Плужник. Вітчизняними дослідниками В. Поліщук, О. Байбакова, обґрунтовано роль досвіду США у формуванні міжкультурних компетентностей. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розвиток методології та практики формування міжкукультурних компетентностей студентів у нашій країні можливо здійснити лише на основі узагальнення та адаптації позитивних практик та інновацій, що склалися у світовій практиці. Постановка завдання. Дослідити сучасні підходи до формування міжкультурних компетентностей майбутніх фахівців у позааудиторній роботі в умовах провідних закладів вищої освіти США. Виклад основного матеріалу. В процесі організації позааудиторної роботи студентів в ЗВО США перевага надається тим, які стимулюють їхню пізнавальну активність, розвивають творче мислення, мотивують до волонтерскої діяльності, готують до діяльності у мультикультурному середовищі та сприяють формуванню громадянської позиції. Висновки. Позааудиторна робота в умовах провідних закладів вищої освіти США побудована таким чином, щоб в процесі участі студенти мали змогу співпрацювати з представниками різних культур та національностей.
29
Kholodnytska, Alla, and Kateryna Molyboha. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ТА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ: АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3 (19) (2019): 106–12. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-106-112.
Full textAbstract:
У статті через синтез понять «корпоративна культура» та «корпоративне управління» визначено аспекти їх взаємодії, розглянуто процес формування корпоративної культури та її роль у корпоративному управлінні. Досліджено спільні та відмінні складові дефініцій «корпоративна культура» та «корпоративне управління» через опрацьовану наукову літературу, визначено етапи їх формування. Встановлено компетенції керівника, у межах кожного з понять. Виділено ключові фактори вдосконалення корпоративного управління через зміни в корпоративній культурі. Зауважено важливість корпоративної культури для ефективного розвитку компанії. Також з’ясовано компонентний склад основних понять.
30
Бакуліна, Н. В. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЛІЦЕЇСТІВ У НАВЧАННІ МОВИ ІВРИТ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 28–43. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-28-43.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування культурно-мовної компетенції ліцеїстів у навчанні мови іврит, проаналізовано лінгвістичну, лінгводидактичну, навчально-методичну літературу та чинні нормативні документи з метою визначення науково-методичних засад компетентнісно орієнтованого навчання мови іврит у ліцеї, представлено результати констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту для вивчення стану формування культурно-мовної компетентнції, визначення рівня її сформованості в результаті дослідного навчання та корекції запропонованого змісту навчальних матеріалів.
Так, визначено поняття «культурно-мовної компетенції», провідні принципи навчання мови іврит у ліцеї, базові компоненти змісту культурно-мовної компетентності ліцеїстів у процесі навчання мови іврит, представлено кількісний і якісний аналіз результатів дослідного навчання для виявлення ефективності пропонованої методики.
Отримані результати було застосовано до розроблення й уточнення змісту, методів і прийомів компетентнісно орієнтованого навчання мови іврит у ліцеї та до підготовки рукопису розділів навчально-методичного посібника «Методика роботи з культурологічними текстами на уроках мови іврит у ліцеї».
Дослідження підтвердило свою актуальність і перспективність, довело вмотивованість застосування пропонованої методики, що має цілісний характер і спирається на науково виважені та належно апробовані дидактичні та лінгводидактичні принципи.
Дослідження стосується лише однієї з проблем навчання мови іврит у ліцеї. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в теоретичному та технологічному розробленні інших проблем компетентісно орієнтованого навчання мови іврит з огляду на культуровідповідну парадигму освіти та сучасні інноваційні педагогічні технології навчання.
31
Риб’як, В. В., and А. В. Коваль. "ОНЛАЙН ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОБОТИ З АНГЛОМОВНОЮ ЛЕКСИКОЮ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 155–65. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-155-165.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується доцільність використання онлайн технологій для розвитку лексичної компетенції у межах викладання курсу англійської мови професійного спрямування. Незважаючи на той факт, що у науковій літературі формуванню лексичної компетенції присвячені десятки наукових праць, в умовах дистанційного навчання перед викладачами англійської мови професійного спрямування постають нові виклики, а саме: які засоби є ефективними для оволодіння словниковим запасом іноземної мови в умовах позаудиторних занять, та яким чином здійснювати контроль сформованості навичок використання англійської лексики у сфері професійного спілкування. У статті наводиться системний аналіз можливостей сучасних веб-додатків для роботи з англійською термінологією за фахом, розглядаються варіанти їх застосування для створення тренувальних вправ, а також для розробки гнучкої системи контролю та перевірки засвоєння лексичних одиниць за фахом майбутньої спеціалізації. У роботі узагальнюється досвід практичного застосування веб-додатків під час дистанційного навчання з майбутніми військовослужбовцями, наводиться система опрацювання одних і тих же лексичних одиниць на різному етапі їх засвоєння: від впізнавання та співвідношення із відповідником рідної мови до використання у певному контексті.
У статті обґрунтовано доводиться, що веб-додатки є ефективним засобом формування лексичної компетенції. Вони доступні та достатньо зручні у застосуванні. Крім явних переваг щодо опанування іноземною термінологією використання зазначених веб-додатків, сприяє розвитку навичок самостійної роботи у студентів, а також навичок самоорганізації та вміння керувати власним часом.
32
Свідер, І. А. "РОЛЬ ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-16.
Full textAbstract:
Мета статті передбачає висвітлення ролі екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу. Реалізація мети передбачає розгляд перекладацької діяльності як взаємодії мовних та екстралінгвістичних чинників, які уможливлюють ототожнення змісту повідомлення різними мовами, незважаючи на відсутність повного розуміння прагматичного рівня художнього тексту перекладачем. Для аналізу екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу автором був застосований функціональний метод, що передбачає дослідження мови у дії. Прагматичний аналіз проводився для виявлення комунікативно-прагматичного ефекту текстів перекладу на реципієнта, передання емоцій у процесі перекладу, культурних та ментальних відмінностей учасників комунікації. Когнітивно-ономасіологічний аналіз використовувався у дослідженні когнітивно-гендерних факторів, а саме: когнітивних здатностей самого перекладача, взаємовпливу перекладача та читача, особливостей перекладу акту комунікації. Здійснений огляд літературних джерел підтвердив широке трактування науковцями понять «екстралінгвістичний контекст» та «екстралінгвістичні фактори» у процесі перекладу. В науковій літературі дослідники екстралінгвістичних факторів не тільки описують їх вплив на загальний розвиток мови та її функціонування у соціумі, а й вирізняють їх комунікативну значущість (як у випадку із ситуацією мовчання чи невербальним переданням емоцій), описують їх вплив на здійснення акту успішного перекладу в ситуативному та лінгвокульторологічному контексті спілкування. Ми дійшли висновку про неоднозначність та багатокомпонентність структури екстралігвістичного контексту в сучасній перекладознавчій науці та її важливу роль у процесі відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту. Щоб надати адекватний переклад, необхідно враховувати екстралінгвістичний контекст оригінального тексту, який включає низку відмінностей, серед яких відмінність картин світу автора оригіналу, читача друготвору та перекладача; різниця у їх фонових знаннях; розбіжності в лінгвоетнічних та комунікативних компетенціях; культурні та ментальні відмінності комунікантів, їх гендерна приналежність, емоційний стан, рівень культури та система цінностей. Ми визначили також суб’єктивні та об’єктивні позамовні фактори, які розширюють та уточнюють поняття екстралінгвістичного контексту.
33
Криворучко, Ірина. "РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 140–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.76.
Full textAbstract:
У представленій статті здійснено спробу проаналізувати декілька основних проблеми: стан і значення вищої освіти, який необхідно оновлювати, узгоджуючи із потребами цілого суспільства; значення вищої військової освіти в Україні; проблема зміст навчальних дисциплін і його модернізація; використання інноваційних методів і засобів з метою формування професійних компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників.
Аналіз стану українського суспільства проведено із врахування сучасної глобалізаційної ознаки. Розкрито значення змісту вищої освіти, зокрема в українському перехідному суспільстві. Сформульовано основну проблему, з якої виділено мету запропонованої наукової статті.
Представленню характеристик інновацій у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, передує літературно-бібліографічний аналіз. Автор подав прізвища вчених та сферу їх наукових інтересів, які дотичні до його наукового дослідження. У переліку науковців подано представників Державної прикордонної служби України, як теоретиків, так і практиків, а також західноєвропейських та американських дослідників.
Автор пояснив роль і значення педагогічних інновацій взагалом, і для майбутніх офіцерів-прикордонників зокрема. З-поміж чималої кількості нових методів і форм у педагогіці, виокремлено такі: соціально-професійні тренінги, проектування, кейс-технологія, імітаційне моделювання, інтерактивні лекції, інтелект-карти. Розкрито зміст кожного із зазначених форм і методів, а також обґрунтовано їх застосування в освітньому процесі Національної академії Державної прикордонної служби України. Подано практичні напрями впровадження кожного з обраних методів і форм.
Сформульовано основні результати та висновки проведеного дослідження. Визначено напрями подальших наукових пошуків, цінних для вітчизняної та зарубіжної освітньої системи, а також формування професійних компетенцій майбутніх фахівців.
34
Паласюк, Б. М. "ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ У СВІТЛІ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12417.
Full textAbstract:
Анотація. Вища освіта є одним із визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Формування самоосвітньої компетентності студентів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у контексті глобалізації освіти і підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однією з форм самоосвітньої діяльності є самостійна робота. Біофізику студенти-фармацевти медичних закладів вищої освіти ІV рівня акредитації вивчають на першому році навчання. Основна частина навчального навантаження для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання припадає на самостійну роботу. У загальній системі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання особливе місце займає контрольна робота з навчальної дисципліни. Перед виконанням контрольної роботи студенти заочної форми навчання самостійно вивчають теоретичний матеріал, розміщений на сайті університету. Обсяг інформації, який міститься в ньому, оптимізований та адаптований для студентів заочної форми навчання. Під час вивчення дисципліни майбутні провізори повинні опанувати базові знання для блоку дисциплін, що забезпечують професійно-практичну підготовку. Виконання контрольної роботи вимагає формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою. Для підвищення ефективності самостійної роботи і для допомоги студентам-заочникам у виконанні контрольної роботи розроблено варіанти контрольних завдань із біофізики. Завдання контрольної роботи побудовані так, що дозволяють не тільки об’єктивно перевірити рівень знань студентів, а й активізувати їх пізнавальну активність, забезпечити повторення раніше засвоєних знань, застосувати сформовані уміння і навички для активного сприйняття нового матеріалу.
35
Кравченко, І., and O. Домуз. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАЙНЯТОСТІ У БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 78–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251401.
Full textAbstract:
Анотація. У результаті проведеного дослідження виділено і проаналізовано сучасні характерні особливості зайнятості в банківському секторі України, які сформувалися під впливом нових напрямів і тенденцій трансформації зайнятості, поява і розвиток яких була спричинена глобалізаційними соціально-економічними процесами і кризою COVID-19. Установлено високий рівень привабливості зайнятості у вітчизняному фінансовому секторі, обумовлений більш високим рівнем оплати праці в ньому, широкими можливостями для молодих працівників навіть без досвіду роботи, що спричиняє ситуацію значного навантаження на одну вакансію у фінансовому секторі та низьку мобільність персоналу через острах втратити посаду. Визначено вплив цифровізації банківської сфери щодо як позитивних наслідків для зайнятості, що зумовлюються створенням поліпшених робочих місць у нових сферах роботи банківських установ та з новими завданнями, так і негативних, які передбачають скорочення потреби в кадрах і зменшення кількості робочих місць. Проаналізовано проблеми, що перешкоджають досягненню ефективної зайнятості в банківському секторі за сучасних умов і визначено тенденції до розширення і превалювання додаткових навичок працівників, наявність яких забезпечує високопродуктивну роботу банківських установ. Охарактеризовано сучасні пріоритети діяльності банківських установ, що ґрунтуються на широкому використанні інновацій та інформаційних технологій, розвитку онлайн-каналів і штучного інтелекту, що змінює структуру посад і найбільш суттєво впливає на формування і забезпечення тих посад, що передбачають наявність у працівника високої кваліфікації та рівня освіти. Визначено, що під впливом цифровізації економічної діяльності від банківських працівників, окрім володіння основними управлінськими, професійними і соціальними компетенціями, вимагається набуття та опанування спеціальних технічних навичок. На основі аналізу фахових джерел літератури та експертних висновків провідних HR-компаній розроблено сучасний профіль працівника банківської сфери і встановлено, що сьогодні найбільший попит у банківських установах має працівник, що володіє поєднанням технічних, соціоемоційних і передових когнітивних навичок. Ключові слова: зайнятість, банківський сектор, компетенції банківського працівника, дистанційна зайнятість, цифровізація. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 12.
36
Тарасюк, Інна. "Тестування та оцінювання мовленнєвої компетенції: німецький досвід." East European Journal of Psycholinguistics 6, no. 1 (June 30, 2019): 76–81. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.1.ita.
Full textAbstract:
Оскільки навчання іноземної мови на сьогодні має абсолютно новий, сучасний підхід, оцінювання мовленнєвої компетенції повинно відповідати чітким міжнародним стандартизованим вимогам. Позаяк стаття має стислий інформативний характер, в її межах уточнено поняття оцінювання, як спонукання до відповідної мовленнєвої реакції або дії через чітко поставлені комунікативні завдання. У статті також відображено типи оцінювання, а саме формальне та неформальне, зовнішнє оцінювання та самоконтроль. Через те, що завжди важливо розуміти, з якою метою здійснюється оцінювання мовленнєвої компетенції, у статті виокремлено його функції, а саме: діагностування, сприяння, розпізнання прогресу, констатування досягнення цілей, встановлення рейтингу, виставлення оцінок, порівняння, мотивація та ін. Там, де дві особи, існують дві суб’єктивні картини об’єктивного світу: бачення ситуації тим, хто оцінює, і тим, кого оцінюють, то до уваги також взято психоемоційний аспект досліджуваного питання.
Література
References
Ballweg, S. Drumm, S. Hufeisen, B. Klippel, J., Pilypaityte, L. (2013). Wie lernt man die Fremdsprache Deutsch? Deutsch Lehren Lernen. Band 2. München: Klett-Langenscheidt.
Beurteilen im DaF-/DaZ-Unterricht Testen – Evaluieren – Prüfen Akten der Vierten Gesamtschweizerischen Tagung für Deutschlehrerinnen und Deutschlehrer 29. und 30. Juni 2012 – Universität Bern. M. Clalüna, B. Tscharner (Eds.). Impressum Käser Druck.
Bolton, S., Glaboniat, M., Lorenz, H., Perlmann-Balme, M., Steiner, S. (2008). Mündlich: Mündliche Produktion und Interaktion Deutsch: Illustration der Niveaustufen des Gemeinsamen europäischen Referenzrahmens. München: Langenscheidt.
Garme, B. (2005). Auf den Flügeln der Sprache: Ein diagnostisches Verfahren. In: Anforderungen an Verfahren der regelmäßigen Sprachstandsfeststellung als Grundlage für die frühe und individuelle Förderung von Kindern mit und ohne Migrationshintergrund. (pp. 241-260), K. Ehlich u.a. (Eds.). Bonn: BMBF.
Grotjahn, R. (2010). Sprachtests: Formen und Funktionen. In: Handbuch Fremdsprachendidaktik. (pp. 211–215). W. Hallet, F. Königs (Eds.). Seelze-Velber: Kallmeyer.
Grotjahn, R., Kleppin, K. (2015) Prüfen, Testen, Evaluieren Klett-Langenscheidt München.
Kleppin, K. (2010): Fehleranalyse und Fehlerkorrektur. In: Deutsch als Fremd- und Zweitsprache: ein Internationales Handbuch (1.Halbband). (pp. 1060-1072). H.-J. Krumm (Ed.). Berlin: Mouton de Gruyter.
Krumm, H.-J. (2001): Bildungsstandards und Kompetenzorientierung – Herausforderungen für das Fach Deutsch als Fremdsprache. In: Theorie und Praxis. Österreichische Beiträge zu Deutsch als Fremdsprache. Bd. 14/2010. (pp. 171–185). H.-J. Krumm, P. R. PortmannTselikas, (Eds.). Innsbruck: Studienverlag.
Lengyel, D. (2010). Language Diagnostics in multilingual settings with respect to continuous procedures as accompaniment of individualized learning and teaching. Strasbourg: Council of Europe. Retrieved from: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Source2010_Forum Geneva/1_Diagnostic Lengyel_EN.pdf
Roche, J. (2010) Fremdevaluation und Selbstevaluation. In: Handbuch Fremdsprachendidaktik. (pp. 228–231). W. Hallet, F. G. Königs. (Eds.). Seelze-Velber: Kallmeyer.
Rumpf, H. (1996). Wirklichkeiten berühren. Umrisse einer neuen Lernkultur. Fragen und Versuche, 77, 8–22.
Shohamy, E. (2001). The Power of Tests: A Critical Perspective on the Uses of Language Tests. Harlow: Pearson Education.
Smit, R. (2008). Formative Beurteilung im kompetenz- und standardorientierten Unterricht. Beiträge zur Lehrerbildung, 26(3), 383–392.
Studer, T. (2010). Kompetenzmodelle und Bildungsstandards für Deutsch als Fremd- und Deutsch als Zweitsprache. In: Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Ein internationales Handbuch. (pp. 1264–1271). H-J. Krumm, C. Fandrych, B. Hufeisen, C. Riemer (Eds.). Berlin: De Gruyter. Bd. 2, Art. 142.
Van Avermaet, P., Gysen, S. (2008): Language Learning, Teaching and Assessment and the Integration of Adult Immigrants. The Importance of Needs Analysis. Strasbourg: Council of Europe. Retrieved from: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/MigrantsSemin08_MainDocs_ EN.asp.
37
Hrynkevych, S. S., Z. D. Sorokina, and M. A. Sitarchuk. "ТАРГЕТОВАНА РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЇЇ ПОПУЛЯРНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 115–23. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.115-123.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження популярності та ефективності таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій.
Для досягнення визначеної мети використано комплекс методів: теоретичних – аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з проблематики застосування таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій – для з’ясування сучасного стану дослідженості проблеми, наявності платформ для таргетингу у соціальних мережах, видів таргетованої реклами; емпіричних – бесіда, спостереження, опитування - для з’ясування основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога, необхідних у професійній діяльності.
Інформаційну базу даного наукового дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, статистичні дані, дані веб-аналітиків, експертів-фахівців.
Доведено популярність, а також ефективність таргетованої реклами у соціальних мережах. Сформовано основні вимоги щодо навичок і компетенцій таргетолога, а саме вміння проводити маркетинговий аналіз, писати тексти, які «продають», працювати в графічних і відеоредакторах, в системах веб-аналітики. Охарактеризовано та систематизовано таргетовану рекламу за видами, зокрема до основних видів віднесено: націлювання на поведінку (націлювання на аудиторію), контекстне націлювання, пошуковий ретаргетинг, ретаргетинг сайту, прогнозне націлювання, демографічне та географічне націлювання. Проведено оцінювання ефективності таргетованої реклами у соціальних мережах та проаналізовано соціальні мережі як основні майданчики для запуску таргетованої реклами (Facebook, Instagram, Twitter, Viber, Telegram, Tik Tok, QQ, WeChat, Tumblr, Sina Weibo). Окреслено основні платформи для таргетингу у соціальних мережах – Facebook та Instagram. Наведено приклади використання таргетованої реклами роздрібною мережею Sephora, Tesco та благодійним фондом «Аманда».
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога.
Одержані результати дослідження можуть бути використані при підготовці фахівців-таргетологів та при організації процесу підготовки до запуску таргетованої реклами.
38
Довбенко, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.269.
Full textAbstract:
Нові виклики вимагають адекватної модернізації освітньої системи як провідного чинника соціально- культурного відтворення, успішної життєдіяльності людини, її подальшого вдосконалення. Українська держава сьогодні потребує не стільки великої чисельності фахівців, скільки фахівців, здатних на «прорив» у найважливіших галузях промисловості та сферах суспільного життя, з гуманістичним способом мислення та універсальністю знань. Це породжує цільове підґрунтя нашої наукової розвідки, що полягає в актуалізації необхідності фундаменталізації компетентнісної складової професійної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Концептуальною основою компетентнісного підходу як нового методологічного інструментарію у світовій практиці та освіті, є ідея компетентності та ключових компетенцій, що сформувалась як один з найбільш ефективних способів вирішення протиріч у розвитку освіти і суспільства, яке ставить людину перед необхідністю бути компетентною у сфері діяльності та постійно, протягом усього життя оновлювати свої знання.
Євроінтеграція України, посилення «статусності» компетентнісного підходу в офіційних українських та міжнародних освітніх документах переорієнтовують традиційну освітню парадигму з трансляції готового знання, формування вмінь і навичок, на створення у навчальному закладі умов для оволодіння студентами комплексом компетенцій та формування професійної компетентності, тобто готовності випускника до самостійної, відповідальної, продуктивної практичної діяльності, гнучкості у вирішенні особистісних і професійних завдань.
Нині у науковій літературі поняття «компетентність» розглядається як характеристика: особистості, результату освіти, професіонала (посадової особи). Тобто поняття «компетентність» слід розглядати як складну, багатогранну інтегративну здатність особистості вирішувати професійні проблеми на основі досвіду і компетенцій. Зміни, що відбуваються в галузі визначення цілей освіти, співвідносні з глобальним завданням забезпечення входження людини в соціальний світ, її продуктивну адаптацію у цьому світі, обумовлюють необхідність постановки питання забезпечення освітою більш повного, особистісно і соціально інтегрованого результату.
39
Горобець, Інна. "ДІАЛОГІЧНІСТЬ МИСЛЕННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 130–35. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.4.
Full textAbstract:
Анотація. В даній статті проаналізована особистісна культура викладача іноземної мови в професійній діяльності педагогів у психологічній літературі; охарактеризовані основні чинники діалогічного мислення; обґрунтований розвиток Школи діалогу культур у психологічній науці. В рамках нового підходу до вивчення іноземних мов наголошено на важливості не знань про мову, а досконалому володінні мовним матеріалом, комунікативними уміннями, здатності використовувати ці знання і уміння для вирішення конкретних комунікативних завдань у ситуаціях спілкування. Досліджено, що сучасний фахівець отримує нову фахову інформацію через іноземні джерела. Вивчення іноземних мов сприяє реалізації таких напрямків професійної діяльності як ознайомлення з новими технологіями, науковими гіпотезами і тенденціями, видатними інноваціями в галузі техніки; встановлення контактів з іноземними фірмами, підприємствами, навчальними закладами; підвищення рівня професійної компетенції фахівців. Володіння іноземною мовою вже є не ознакою престижу, а потребою сучасного фахівця.
40
Kinash, I. O. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11445.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності майбутніх медичних працівників. На основі аналізу сучасної наукової літератури проаналізовано різні підходи до визначення та інтерпретації сутності феномену «комунікативна компетентність майбутніх лікарів». У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності понять «компетенція», «компетентність», «культурологічна компетентність». Подано порівняльний аналіз понять «компетентність» і «компетенція». Визначено структуру комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Акцентовано увагу на гнучкості спілкування, емпатійності, рефлективності, комунікативних уміннях тощо.
Доведено, що комунікативна компетентність є одним із основних пріоритетів сучасної якісної освіти та однією із важливих складових професійної культури лікарів.
Сформульовано принципи та підходи, які покладено в основу формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Розглянуто основні напрямки формування комунікативної компетентності в закладах вищої медичної освіти.
Питання комунікативної компетентності порушено філософами, психологами, педагогами, вченими-лікарями. У їхніх дослідженнях доведено необхідність розвитку комунікативної компетентності кожної особистості як у соціальній, так і професійній сферах.
Гострота проблеми формування комунікативної компетентності в царині комунікативної підготовки працівників медичної сфери визначена соціальним замовленням, яке має чітко окреслену законодавчу базу: «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту» та ін. В офіційних урядових документах зазначається, що одним із пріоритетних напрямків реформування сучасної вищої освіти є підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, які вміють на високому професійно-етичному рівні у складних умовах сьогодення ефективно вирішувати гострі проблеми медичної галузі.
Цим зумовлено підвищення вимог до професійних та особистісних якостей майбутніх медичних працівників. Ключова роль у реалізації зазначених ідей належить закладам вищої медичної освіти, оскільки саме тут формуються професійне мислення, комунікативна компетентність та майстерність майбутнього лікаря на етапі професійної підготовки.
41
Kravchyna, Oksana Ye. "Фінансова освіта школярів із застосуванням цифрових технологій: європейський досвід." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4365.
Full textAbstract:
Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.
42
Шевчук О. А. "ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ КОРОСТИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 202–13. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.276.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано науково-педагогічну літературу, статистичну інформацію Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України щодо показників інфекційного захворювання корости в Україні за 2016-2021 рр., Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр» Міністерства охорони здоров’я України, Комунального підприємства «Обласний центр громадського здоров’я» Рівненської обласної ради. Наголошено на доцільності застосування просвітницько-інформаційної роботи, розробки і впровадження в освітній процес закладу вищої освіти міжгалузевого наукового знання безпекознавчого, оздоровчого характеру щодо формування сучасних фахівців на засадах компетенцій із безпеки життєдіяльності, суспільно-комунікативних, загальнокультурних та професійних компетенцій. Висвітлено проблему збереження громадського і особистого здоров’я через систему взаємозв’язків «людина-суспільство-природа».Порушено проблему недостатньої поінформованості студентів закладу вищої освіти щодо соціально-природних небезпек, що пов’язані з інфекційними хворобами (на прикладі корости). Звернуто увагу на низький рівень знань студентів про способи уникнення та захисту (профілактику) корости.Наведено результати опитування, наголошено на порівняльній характеристиці спалахів захворювання корости в м. Рівне, Рівненській області та Україні за 5,5 років поспіль. Представлено дані дослідницької роботи у доповіді, лекційному та практичному занятті, підготовці студентів до Міжнародної конференції та участь у Круглому столі «Просвітницька робота з учасниками освітнього процесу щодо попередження інфекційних хвороб».Зроблено висновки про необхідність підвищення рівня знань студентів закладу вищої освіти через просвітницьку роботу, виховання культури здоров’я, формування навичок безпечної поведінки впродовж життя, що уможливлює засвоєння теоретичних основ окресленої проблеми і систематизацію теоретичних знань, сприяє гартуванню здорової особистості.
43
Аксьонова, Дар’я, and Юлія Кулінка. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 16 (December 9, 2021): 184–94. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246625.
Full textAbstract:
Стрімкі соціально-економічні зміни в суспільстві є рушійною силою для розвитку усіх сфер життєдіяльності людини та вимагають перебудови та удосконалення підходів та методів на всіх етапах освітнього процесу. Стаття присвячена проблемі теоретичних аспектів формування мовної особистості фахівців сфери обслуговування, висвітлюється актуальність проблеми виховання висококваліфікованого фахівця сфери обслуговування, перераховуються основні закони та нормативно-правові акти, які регулюють вимоки до підготовки фахівців сфери обслуговування. Розглянуто компетентнісний підхід до формування фахівців сфери обслуговування, як підґрунтя мовно культурного розвитку, виділені та охарактеризовані основні варіанти класифікацій компетентностей. Розкривається поняття мовного вміння та різні підходи до диференціації та стратегій спілкування. Аналізується комунікативна компетентність та основне коло вмінь, які вона охоплює. Досліджено лінгводидактичну літературу та зроблена порівняльна характеристика таких понять як «мовленнєва компетентність» та «мовна компетенція», визначена суть, структура та їх основні функції і структурні компоненти. У статті висвітлюється важливість володіння відповідними мовними нормами та навичками для формування професійної особистості фахівця сфери обслуговування, важливість комунікативної культури як засобу й умови формування професійної особистості.
44
Ребуха, Лілія. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ СКЛАДОВИХ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 337–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.277.
Full textAbstract:
Міжкультурну компетентність розглядаємо як здатність майбутніх фахівців ефективно взаємодіяти з особами, котрі є представниками інших культур та здійснювати результативну професійну діяльність з урахуванням різниці між стереотипами мислення різних народів.Ефективне формування міжкультурної компетентності в майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти уможливлене за зреалізування освітніх технологій, що ведуть до розуміння студентами власної культури та набуття особистісного культурного світогляду; об’єктивного ставлення до культурних відмінностей між народами; отримання знань щодо різних культурних світосприймань; набуття міжкультурних комунікативних навичок. У структуру формування соціально-психологічних та педагогічних складових міжкультурної компетентності майбутніх фахівців входить когнітивний, афективний, операційний та поведінковий компоненти. Обґрунтовано, що розвиток когнітивно-пізнавальних мотивів у навчальній аудиторії є важливою умовою вивчення і розуміння інших культур, а відтак формування міжкультурної компетентності студентів закладів вищої освіти.У даній статті зазначено можливі шляхи формування особистісної міжкультурної компетенції майбутніх фахівців за допомогою ігрових педагогічних технологій. Визначено велику роль педагогічних ігор в навчанні студентів соціономічних професій, так як вони характеризуються значним науковим та практичним потенціалом. В процесі гри студенти закріплюють знання про культуру інших націй і народностей, отримують досвід використання набутих знань на практиці та осмислено виробляють шанобливе ставлення до представників інших культур. Установлено, що формування міжкультурної компетенції відбувається за дієвого рольового розігрування міжкультурних ситуацій з уривків літературних та наукових творів, розв’язання творчо спрямованих на інокультуру кейсів та професійних задач.Визначено практичну спрямованість міжкультурної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій, сутність якої полягає у здатності студентів розуміти, спілкуватися і ефективно взаємодіяти з індивідами, що є представниками інших культур.
45
Михайлюк, М. І. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ БРИТАНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АСОЦІАЦІЙ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, no. 6 (December 24, 2020): 84–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-84-94.
Full textAbstract:
У статті висвітлені питання професійної підготовки інженерів у контексті вимог британських та європейських інженерних організацій та асоціацій.
З’ясовано роль і пріоритетні напрями діяльності відомих міжнародних організацій, асоціацій, освітніх комітетів, Рад, центрів, фондів, комісій щодо сприяння розвитку інженерної освіти в світі.
Розглянуто діяльність деяких відомих організацій, не тільки у Європі, але й в усьому світі: Європейська федерація національних інженерних асоціацій, яка співпрацює з іншими загальновідомими організаціями у сфері вищої технічної освіти як Світова федерація інженерних організацій, Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти, Європейське товариство інженерної освіти, Європейська Асоціація вищої технічної та професійно-технічної освіти, Асоціація інженерів Німеччини та інші.
Розглянуто діяльність Європейської мережі акредитації інженерної освіти та визначено шість акредитаційних агентств, що входять в Європейську мережу акредитації інженерної освіти.
Визначено три рівні кваліфікацій: інженер, інженер-технолог і технік, які розрізняються по рівню компетенцій в різних видах діяльності.
Розглянуто роль Технічної ради Великої Британії, яка затверджує та підтримує міжнародні стандарти інженерної професійної компетентності та етики. Вони детально описані у Великій Британії стандартом професійних інженерних компетенцій.
У статті визначено, що Конгрес міжнародного інженерного альянсу займається проблемами розробки та використання спільних стандартів в інженерній освіті. З’ясовано, що Світовий Конгрес затвердив офіційні міжнародні стандарти у сфері інженерної вищої освіти, які допоможуть студентам, викладачам, молодим інженерам та науковцям зорієнтуватися, до чого потрібно прагнути, чого необхідно досягти, які знання та вміння необхідні для сучасного інженера.
Проведено аналіз літературних джерел та зроблені висновки щодо особливостей функціонування інженерної освіти в країнах ЄС.
46
Raznatovska, О. М., О. А. Murzina, O. I. Pototska, and H. M. Alekseeva. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (April 12, 2018): 85–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8726.
Full textAbstract:
Мета роботи – провести огляд літератури щодо використання інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах, у тому числі й медичних, та їх значення в освітньому процесі.
Основна частина. Вища освіта залишається важливою складовою сучасної спільноти. З підвищенням вимог до компетентностей майбутніх лікарів зростає необхідність вищої медичної освіти в організації та впровадженні новітніх якісних технологій навчання та викладання, які будуть сприяти підтримці конкурентоспроможності. При цьому якість освіти значно залежить від взаємодії між викладачем та студентом. Тому на сьогодні актуальності набувають інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання визначають не лише активний зворотний зв’язок між викладачем та студентами, але й організацію взаємодії між самими студентами, що об’єднує студентів та дає їм можливість працювати в групі (сумісно вирішувати складні питання, моделювати різні ситуації з визначеної дисципліни тощо). Такий підхід у навчанні має фахове спрямування та надає змогу впливати на інтелектуальний та професійний розвиток, аргументовано висловлюватися та захищати свою точку зору, створює умови для формування та розвитку професійних навиків, критичного мислення, розвитку комунікативних компетенцій та самостійної роботи.
Висновки. Проведений огляд літератури свідчить про те, що існує достатньо методів інтерактивного навчання, які застосовуються у вищих навчальних закладах, і вони є ефективними. Тому більш широке впровадження в освітній процес студентів-медиків інтерактивних методів на сьогодні є актуальним та одним із важливих направлень удосконалення навчання, що сприятиме підвищенню методичного рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів і формуванню вмінь та навиків, необхідних для майбутньої професії.
47
Шаргун Т. О. and Поцелуйко А. Б. "ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 242–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.282.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одній з актуальних тем підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту – вивченню лінгвогуманітарних дисциплін, набуттю професійно спрямованої іншомовної компетентності. Розкривається сутність таких понять, як: стратегія навчання іноземних мов, комунікативна компетентність, особистісно орієнтований (особистісно розвиваючий) підхід в освіті, який передбачає навчально-професійний процес, де суб'єкту надається можливість реалізувати себе як особистість. Основна увага зосереджується на тому, що комунікативні вміння повинні розглядатись як важливий компонент структури професійної компетентності інженера будь-якого профілю, зокрема залізничного. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується значення гуманістичного аспекту освітнього процесу, оскільки жорстке конкурентне середовище потенційно містить у собі загрозу дегуманізації, то надзвичайно важливим є ставити акцент на проблемі особистісного розвитку студента. Висвітлюється значення та роль євроінтеграційного процесу. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначають основні напрями професійної підготовки фахівців на початку ХХІ століття, що передбачає досягнення студентами технічного закладу освіти достатнього рівня іншомовної комунікативної компетенції у професійній сфері спілкування.Встановлено, що завдання формування лінгвогуманітарної культури у студентів передбачає: вивчення загальнотеоретичних основ культурного розвитку особистості студента і підготовку його до виконання ролі суб'єкта діалогу культур, з чого випливає визначення стратегії лінгвістичної освіти з урахуванням соціокультурного контексту вивчення іноземних мов і його ціннісно-орієнтаційного змісту. Особливу роль відіграє відбір культурознавчого матеріалу для заданих навчальних цілей, його дидактичне структурування та наукова розробка технологій реалізації для конкретних дидактичних контекстів (при ґрунтовному аналізі навчальної іншомовної літератури на предмет її придатності або адаптованості в заданих умовах).
48
Borodiyenko, Oleksandra. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (December 6, 2018): 152–61. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.152-161.
Full textAbstract:
На основі аналізу наукової літератури з’ясовано чинники, які визначають специфіку підготовки педагогів професійного навчання у країнах ЄС, зокрема: низька привабливість професії педагога та сфери професійної освіти і навчання (далі: ПОН), впровадження концепції професіоналізації, низький рівень наукового інтересу до проблем підготовки педагогів професійного навчання, існуюча невідповідність програм підготовки сучасним вимогам ринку праці. Представлено специфічні особливості національних моделей (іспанської, французької, фінської) відповідної підготовки. Схарактеризовано сучасні європейські концепції та принципи забезпечення якості підготовки педагогів професійного навчання у загальноєвропейському просторі вищої освіти (відповідальність за ефективність процесу забезпечення якості; врахування відмінностей у типах навчальних закладах, програмах, системах, контингенті студентів; упровадження культури та філософії якості; базування систем забезпечення якості на потребах та очікуваннях студентів, стейкхолдерів та суспільства). Представлено інструменти, які уможливлюють якість підготовки педагогів: стандартизація, моделі компетенцій, області якості, системи забезпечення якості тощо. Визначено поліфункціональну природу стандартів з функцією забезпечення якості підготовки педагогів професійного навчання та базою для порівнюваності (у процесі створення міжнародних програм обміну) та визнання кваліфікацій. Представлено базову модель компетенцій педагога професійного навчання.
Схарактеризовано превалюючі перехідні моделі від етапу навчання до етапу професійної діяльності (school-to-work-transition): модель учнівства (дуальна модель підготовки), модель підготовки на базі закладу професійної освіти (Франція), пряма перехідна модель від етапу навчання до етапу роботи на підприємстві (Японія), модель поступової інтеграції у професійне життя (США).
Представлено альтернативний підхід до забезпечення якості, суть якого полягає у виокремленні так званих областей якості з метою їх покращення: роль педагога та тренера; навчальний процес; методи навчання; аналіз процесу навчання; зміст навчання; освітнє середовище та умови здійснення навчального процесу в умовах закладу і на виробництві.
49
Shylina, N. Ye. "ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ КАРАНТИНУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-30.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі дистанційної освіти в умовах жорсткого карантину, а саме мотивації до навчання і виховання в умовах пандемії. Метою статті було дослідження змін у мотиваційній сфері студентів у зв’язку з переходом на дистанційну форму навчання. Автором проаналізовано вітчизняний та зарубіжний педагогічний досвід дистанційної освіти. З’ясовано, що щорічно збільшується кількість студентів, задіяних у дистанційному навчанні, зростає кількість нової інформації, електронних порталів та вебресурсів. Авторкою акцентовано увагу на принципах, покладених в основу освіти. Охарактеризовано принцип стимулювання і мотивації позитивного відношення учнів до навчання. Визначено поняття мотивації та проаналізовано основні дослідження із цієї теми. З’ясовано, що адаптація до нових сучасних інформаційних технологій вимагає формування різноманітних видів професійної та особистісної компетенцій. Обґрунтовано теоретичні методи дослідження: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для пояснення теоретико-методологічних основ дослідження, опитування, аналіз продуктів педагогічної діяльності студентів. Для проведення дослідження розроблено анкету, яка складалася з п’яти питань і давала змогу виявити важливі для дослідження позиції: задоволення навчанням, проблеми у дистанційному навчанні, частота їх виникнення, динаміка успішності студентів, аналіз різних форм навчання. Проаналізовано, як змінилася мотивація студентів першого та п’ятого курсів під час переходу до дистанційної форми навчання. З’ясовано причини цих змін. Установлено, що мотивація студентів першого курсу залежить від особистісних якостей і здібностей до навчання, від можливості підтримувати контакт із викладачем та перебувати у групі однолітків. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються студенти під час дистанційної освіти, проаналізовано частоту їх виникнення та намічено перспективи подальшого дослідження проблеми дистанційної освіти. Перспективними напрямами, на думку авторки, є дослідження проблеми систематизації та структурування навчального матеріалу на інформаційних порталах, формування певних особистісних компетенцій студентів і викладачів.
50
Зубарєва, Олена. "АРТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 16 (December 9, 2021): 131–41. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246371.
Full textAbstract:
Автором статті приділяється особлива увага арт-супроводу професійної підготовки студентів педагогічних університетів – майбутніх вчителів. Метою даної статті є висвітлення необхідності створення арт-педагогічного простору як інноваційного середовища для творчого розвитку і професійної підготовки студентів педагогічних вишів. У статті представлена проблема підготовки вчителів до реалізації цілей і завдань педагогіки, здатністю застосовувати арт-технології у професійній діяльності. Оволодіння майбутніми педагогами арт-методами забезпечує можливість контакту з дитиною і спирається на різні види візуальної, пластичної, аудіо комунікації. Аналіз наукової літератури, педагогічного досвіду у статті дозволяє зазначати актуальність і перспективність впровадження в освітній процес підготовки студентів вузів арт-технологій, синтез мистецтва і педагогіки, заснованої на взаємодії особистості з різними видами мистецтва і галузями художньої творчої діяльності. У підготовці майбутніх вчителів необхідна науково-методична і теоретична основа використання арт-технологій. Автором статті охарактеризовані технології і методики, які використовуються у власному педагогічному досвіді та дозволяють майбутнім педагогам набути компетенції для майбутньої професійної діяльності в школі, розглянуті питання професійної підготовки педагогів та їх професійного становлення.