Journal articles: 'Лікарська хвороба'

1

Білоус, Т. "Цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан здоров’я." Юридичний вісник, no. 4 (October 30, 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1975.

Full text

Abstract:

У даній статті досліджено цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан свого здоров'я. Встановлено, що людина, її життя, здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються найвищою соціальної цінністю. Особисте немайнове благо розуміється як комплекс якісних та кількісних медичних показників про плотський, психічний і соціальний стан людини. Проаналізовано, що з терміном «медична таємниця» тісно переплітається термін «лікарська таємниця». Досліджено, що зміст права фізичної особи на таємницю про стан свого здоров'я становить можливість цієї особи самостійно визначати коло осіб, яким вона захоче надати таку інформацію. Стверджується, що реалізація права на медичну таємницю закріплюється важливою гарантією поширення на нього особливого правового режиму. Визначається, що права особи на таємницю про стан свого здоров'я є можливістю самостійно, на власний розсуд визначати коло осіб, які можуть отримати таку інформацію, а також вимагати не розголошувати її від тих осіб, що отримали її під час виконання своїх робочих обов'язків. Встановлено, що, забезпечуючи дане право, законодавець закріпив і обов'язок інших осіб утримуватись від втручання в особисте життя людини, що пов'язане з її здоров'ям. Зазначається, що медичну таємницю можна розглядати у двох варіантах: лікарська таємниця і хворий та лікарська таємниця і треті особи. Акцентується увага на тому, що збереження медичної таємниці не може бути абсолютним, адже якщо збереження таємниці шкодить суспільству або оточуючим хворого, то лікар повинен порушити таємницю. У даній роботі підкреслено, що сучасне вітчизняне та міжнародне законодавство забороняє поширення інформації, що порушує права людини та передбачає випадки правомірного розголошення медичної таємниці. Наголошується, що відступ від нерозголошення лікарської таємниці можливий у випадках, коли хвороба може призвести до важливих наслідків у родині, створити загрозу для оточуючих чи суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя, and В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.

Full text

Abstract:

Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Литвин, Г. О., and Н. Р. Баса. "ХВОРОБА ЛАЙМА У ДІТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ." Інфекційні хвороби, no. 2 (June 30, 2021): 73–84. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797.

Full text

Abstract:

Мета роботи – узагальнити нові дані про етіологію, епідеміологію, клінічні прояви та лабораторну діагностику хвороби Лайма (ХЛ) у дітей, навести сучасні рекомендації щодо її вчасної профілактики та лікування. На підставі огляду літератури наведені найновіші дані про хворобу Лайма у дітей. Узагальнено інформацію про етіологію, епідеміологію, характерні клінічні симптоми та перебіг Лайм-бореліозу (ЛБ) в педіатричній практиці. Описано сучасні методи діагностики і лікування Лайм-бореліозу, вказані дози і препарати залежно від стадії і форми захворювання, які затверджені Центрами контролю та профілактики захворювань США (CDC) та товариством з інфекційних хвороб США (Infectious Diseases Society of America, IDSA) для лікування ХЛ в педіатрії. Наведені рекомендації стосовно профілактики хвороби Лайма. Епідеміологічні дані з багатьох країн Європи та США свідчать про значне зростання діагностованих випадків Лайм-бореліозу завдяки використанню в лікарській практиці таких високоінформативних методів діагностики, як імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот. На сьогодні є багато інформації та наукових досліджень Лайм-бореліозу в дорослих, на відміну від дітей. Саме тому наш літературний огляд присвячений хворобі Лайма в педіатричній практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Шумило, Микола Єгорович, Владислав Степанович Рудей, and Людмила Григорівна Дунаєвська. "ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ТА ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я." New Ukrainian Law, no. 5 (November 29, 2021): 112–20. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.16.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються наукова і нормативна модель охорони лікарської таємниці у кри- мінальному процесі та законодавстві України про охорону здоров’я, розкрито проблеми пра- вового регулювання в даній сфері, вивчено досвід зарубіжних країн, розроблено науково обґрунтовані пропозиції для вдосконалення чинного законодавства України. Обґрунтовано, що професійна лікарська таємниця – це наявність відомостей про факт звернення по медичну допомогу; даних про сам факт лікування; стан здоров’я особи; обі- знаність із медичним та немедичним характером сімейного й інтимного життя хворого. Визначено, що правовий режим охорони права особи на лікарську таємницю у кримі- нальному процесі України передбачає можливість його тимчасового обмеження, а в окремих випадках – абсолютну недоторканість цього права. Розкрито підходи законодавця щодо визначення підстав для надання лікувальними закладами стороні обвинувачення відомостей, що охоплюються визначенням «лікарська таємниця». Констатовано, що правові підстави для надання лікувальними закладами відомостей про особу, що становлять лікарську таємницю, стороні кримінального провадження є неоднако- вими через відсутність єдиної і послідовної позиції законодавця. Аргументовано, що норми, які визначають умови та порядок надання відомостей, що становлять лікарську таємницю, мають бути зрозумілими й однозначними, забезпечувати гарантії проти можливого свавілля і зловживання з боку держави. Розроблено зміни і доповнення до чинного законодавства України, відповідно до яких єдиною правовою підставою для розкриття лікувальними закладами відомостей, що станов- лять лікарську таємницю, має бути ухвала слідчого судді або суду. Запропоновано, щоб лікувально-профілактичні заклади, до яких доставлено особу вна- слідок нещасного випадку, обмежувалися лише інформуванням правоохоронних органів про факт звернення по медичну допомогу без деталізації діагнозу й інших особливостей стану здоров’я. Водночас така інформація має подаватися у знеособленому вигляді, якщо пацієнт не дав добровільної згоди на розголошення даних стосовно нього.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Duzhiy, I. D., V. O. Oleshchenko, V. I. Duzhiy, G. P. Oleshchenko, A. V. Yurchenko, and T. G. Khursa. "Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту." Likarska sprava, no. 5-6 (March 12, 2019): 22–30. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.5-6.2018(3).

Full text

Abstract:

Ґрутуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври враховуючи на особливості її іннервації, синдром може супроводжуватися «зміщеною» клінічною картиною, яка інколи нагадує патологічні процеси, віддалені від плевральної порожнини. Одним з таких синдромів є плеврокардіальний, який за перебігом схожий з різними патологічними процесами в серці (ішемічна хвороба, інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, порушення провідності серця тощо). Автори описують досвід диференціальної діагностики даного синдрому у 9 (3,7 %) осіб. Завдяки запропонованому алгоритму вдалося верифікувати такі захворювання: туберкульозний плеврит – у 2 (0,8 %), метастатичний плеврит – у 2 (0,8 %), хворобу Лайма (бореліоз) – у 2 (0,8 %), синдром Дресслера – у 1 (0,4 %), неспецифічну емпієму плеври – у 1 (0,4 %), хронічну ниркову недостатність – у 1 (0,4 %). Наведено рідкісні синдроми, з якими необхідно проводити диференціальну діагностику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Pyatnochka, I. T., and S. I. Kornaha. "СУТНІСТЬ ЛІКАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 111–15. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10093.

Full text

Abstract:

Мета роботи – показати образ справжнього лікаря, зокрема хірурга. Основна частина. Природа – найкращий лікар, але з роками багато чого змінюється. Значні досягнення сучасної науки, технічний прогрес безперечно ведуть до постійного вдосконалення нових методів дослідження, діагностики та лікування. Підготовка лікарів базується на вивченні фізики і хімії, анатомії та фізіології, оскільки ці науки є вирішальними в подальшій діяльності лікаря. Однак необхідне знання психології. У формуванні світогляду майбутніх лікарів однаково потрібні як знання тіла хворого, так і його психіки. В центрі уваги психології знаходяться питання про взаємовідносини хворого з середовищем лікувального закладу: відносини між лікарем і хворим, медичною сестрою і хворим, тобто лікарем – сестрою – хворим. На підставі висловів видатних людей, корифеїв медицини, пацієнтів, простих людей та власних багаторічних спостережень показано образ справжніх лікарів, якими вони є та якими повинні бути. Висновки. Робота лікаря, зокрема хірурга, надзвичайно відповідальна і важка, вимагає постійних жертв. Лікар – це запалена свічка: “світячи іншим згоряю сам”. І безліч лікарів залишаються вірними цьому заповіту до останніх хвилин свого життя. Хірургія – це важка робота, це мистецтво, а її виконавець – справжній чарівник, який виваженими, твердими, впевненими рухами повертає найцінніший дар хворому, його життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Tkachuk, I. M., A. K. Sokolyuk, Ta Chan Tuan Lin, and S. V. Latishenko. "Комплексний аналіз показників втрати професійної придатності військовослужбовців Збройних Сил України з приводу хвороб системи кровообігу протягом 2016-2020 років." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 11, 2022): 19–25. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-019.

Full text

Abstract:

Мета: провести комплексний аналіз показників втрати професійної працездатності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу (ХСК) на сучасному етапі (за матеріалами звітної документації Центральної військово-лікарської комісії (форма 4 МЕД) за 2016–2020 рр.) Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники професійної дискваліфікації за станом здоров’я з приводу хвороб ХСК, звільнення та їх динаміку з 2016 по 2020 рр. у різного контингенту військовослужбовців: військовослужбовців за контрактом офіцерського складу (5 звітів); військовослужбовців офіцерського складу за призовом під час мобілізації (1 звіт); військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) за призовом під час мобілізації (2 звіти); військовослужбовців за контрактом рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) (5 звітів); військовослужбовців строкової служби (5 звітів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Для змінних шкали відношень первинна обробка включала розрахунок середніх арифметичних (М), помилок середніх арифметичних (m). Для змінних найменувань та рангових змінних первинна обробка включала в себе розрахунок відсотків (Р) (М±m)%. Методи дослідження: бібліосемантичний, статистичний, системного підходу та аналізу. Результати. Проведено рейтинговий аналіз причин втрати придатності до військової служби за медичними показами за класами хвороб I-XXI з 2016 по 2020 рр. Встановлено, що протягом 2016-2019 рр. ХСК посідали другу рейтингову сходинку (поступаючись класу XIX «травми, отруєння та нещасні випадки») в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб I-XXI зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. У рядових за контрактом в 2016-2020 рр. ХСК займали друге рейтингове місце, а перші позиції займав клас хвороб XIX (травми та отруєння). Було проаналізовано структуру за нозологічними формами ХСК, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців всіх категорій з 2016 по 2020 рр. Протягом зазначеного періоду, артеріальна гіпертензія (АГ) була основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами. ХСК залишаються однією з основних причин професійної дискваліфікації військовослужбовців ЗС України за медичними показами і, враховуючи важливе медико-соціальне значення ХСК для ЗС України, потребують подальшого удосконалення медико-організаційні заходи, спрямовані на профілактику та попередження їх прогресування у військовослужбовців. Висновки. З приводу ХСК з 2016 по 2020 рр. було дискваліфіковано 21,3±4,1 % військовослужбовців в загальній структурі представлених на військово-лікарську комісію за медичними показами. Протягом 2016-2019 рр. хвороби системи кровообігу посідали другу рейтингову сходинку в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб з показниками відповідно: 15,8%, 19,6%, 22,0%, 23,9%, а в 2020 р. зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. Основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами була артеріальна гіпертензія. Проте, частка військовослужбовців, які були визнані непридатними до військової служби з 2019 по 2020 рр. з приводу артеріальної гіпертензії зменшилась з 55,4 % до 43,6 %. Спостерігається зростання питомої ваги ішемічної хвороби серця в структурі хвороб системи кровообігу, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців: показник збільшився з 5,8 % в 2016 р. до 11,4% до 2020 р., а також церебро-васкулярних захворювань - з 5,8% в 2016 р. до 12,8 % в 2020 р.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Kotvitska, A. A., and O. S. Prokopenko. "АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ СПОЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА В УКРАЇНІ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 15, 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11191.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Визначення особливостей і тенденцій щодо споживання лікарських препаратів для лікування хвороби Паркінсона в натуральному та грошовому вимірах за 2014–2018 рр. Матеріали та методи. Для досягнення даної мети використовували методи: логічний, системно-аналітичний, порівняльний аналіз та узагальнення інформації. Результати й обговорення. За результатами ретроспективного аналізу споживання лікарських препаратів протягом 2014–2018 рр. встановлено, що обсяг роздрібного продажу лікарських засобів мав характерну тенденцію зростання. Аналіз темпів приросту роздрібного продажу в розрізі лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва показав негативні зміни динаміки продажу вітчизняних лікарських засобів у натуральному вимірі. Доведено, що кількість реалізованих упаковок лікарських препаратів, які входять до Національного переліку основних лікарських засобів, у 2018 р. збільшилась на 76,86 % порівняно з 2014 р. Одночасно кількість проданих упаковок лікарських препаратів, які не зазначені у Національному переліку основних лікарських засобів зменшилася у 2018 р. на 8,12 %. Висновки. Результати проведеного аналізу показників обсягу продажу лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона вказують на превалювання препаратів іноземного виробництва над вітчизняними у грошовому та натуральному вимірах і визначено основні проблеми та перспективи для розвитку даного сегмента вітчизняного ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Манжосова, О. В. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСОБИ НА ТАЄМНИЦЮ ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ." Знання європейського права, no. 1 (September 18, 2020): 33–36. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.43.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблеми дотримання в умовах виникнення загрозливої епідеміологічної ситуації права фізичної особи на таємницю про стан здоров'я, яке належить до категорії особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Проаналізовано зміст права на медичну таємницю та лікарську таємницю та відзначено існування проблем термінологічного апарату в цій сфері. Обґрунтовано, що зміст права фізичної особи на таємницю про стан здоров'я відповідає принципу неприпустимості безпідставного втручання в особисте і приватне життя та полягає в праві фізичної особи не розголошувати та вимагати від інших осіб нероз-голошення інформації про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомостей, одержаних під час її медичного обстеження. Розглянуто поняття та зміст суспільного інтересу та відзначено, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків, свідчить про можливість порушення прав людини тощо. Визначено, що відомості, які становлять об'єкт медичної таємниці, не підлягають розголошенню, крім передбачених законодавчими актами випадків, зокрема, у разі загрози розповсюдження інфекційних захворювань, з метою усунення підприємствами, установами й організаціями, за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Порушення медичної таємниці можливе, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або оточенню хворого. Проаналізовано можливість розголошення інформації про стан здоров'я у разі інфекційної загрози значній кількості осіб і відзначено необхідність дотримання балансу між правом забезпеченням права особи на приватність та забезпеченням захисту населення від інфекційних хвороб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Rudnyk, V. T. "САМОСТІЙНА ЛІКАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ." Медична освіта, no. 1 (April 26, 2019): 37–40. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10079.

Full text

Abstract:

Мета роботи – визначити шляхи підвищення ефективності рівня освіти та вплив самостійної лікарської діяльності під час підготовки лікарів-інтернів у системі вищої медичної освіти. Основна частина. У статті розглядаються питання вдосконалення підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Внутрішні хвороби”. Висвітлено значення самостійної лікарської діяльності у формуванні в інтернів професійних якостей, клінічного та наукового мислення, вміння обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз, визначати напрямки діагностичного пошуку, проводити диференційну діагностику і формулювати заключний діагноз, призначати лікування і програму реабілітації. Колективна робота під час клінічних розборів хворих сприяє формуванню необхідних морально-етичних якостей і деонтологічних норм поведінки майбутніх лікарів. Висновки. Збільшення часу індивідуальної роботи з пацієнтом дозволить лікарям-інтернам удосконалювати практичні вміння, які визначаються як здатність фахівця оперувати системою теоретичних знань і практичних навичок у вирішенні професійних задач. Самостійна робота дозволяє аналізувати якість медичної допомоги, розвиває клінічне мислення, забезпечує розуміння важливості їх самостійної діяльності та відповідальності за пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Поспєлова, Г. Д. "Хвороби валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.) та методи їх обмеження." Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (85), т. 1, ч. 2 (2015): 54–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Zinchuk, A. N., and O. O. Zubach. "Особливості ранньої діагностики, етіотропної терапії та хіміопрофілактики грипу." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 1.01 (November 1, 2013): 85–89. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.1.01.2013.82616.

Full text

Abstract:

У статті описано основні методи діагностики грипу в різні періоди хвороби. Також викладено актуальні підходи до етіотропної терапії грипу з наведенням основних лікарських засобів, які можуть застосовуватись для лікування. Висвітлено сучасні особливості хіміопрофілактики грипу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Hayduchok, Ihor, and Valerii Shapovalov. "Судова фармація: ризики для фармакотерапії адиктивної залежності та протидії незаконного обігу психоактивних речовин в умовах пандемії COVID-19." SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, no. 2 (December 10, 2021): 1–28. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.32.

Full text

Abstract:

Проведено судово-фармацевтичне вивчення міжнародного досвіду щодо ризиків у фармакотерапії адиктивної залежності та протидії незаконного обігу психоактивних речовин в умовах пандемії COVID-19. До психоактивних речовин віднесено наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, психоактивні лікарські засоби. Зазначено, що в сучасних умовах пандемія на COVID-19 та його новий штам «Омікрон» посилює у всіх країнах світу протиепідемічні заходи, що вимагає від системи охорони здоров’я, насамперед України, зосереджувати сили закладів охорони здоров’я, фінанси і ліки, саме для щеплення громадян всіх вікових груп, фармакотерапії коморбідних, супутніх, дуальних, адиктивних розладів на тлі коронавірусної хвороби. Вивчено досвід провідних країн світу щодо ризиків у поширенні незаконного обігу психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп. Встановлено, що попит на заборонені для обігу психоактивні речовини зростає, а глобалізація наркобізнесу стабілізується у вигляді транснаціональних організованних злочинних наркоугрупувань. Вказане викликає необхідність з боку законодавчих органів постійно посилювали кримінальну відповідальність за незаконний обіг психоактивних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, психоактивних лікарських засобів. Зазначено, що відповідні поліцейські і оперативні служби повинні постійно удосконалювати рівень і систему профілактики та боротьби х незаконним обігом психоактивних речовин. При цьому слід передбачити більш суворішу відповідальність за дії членів організованих злочинних наркоугрупувань з обігу з метою збуту (виробництва, модифікації зберігання, перевезення, пересилання торгівлі тощо) психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, в т.ч. з метою наживи у великих кількостях та особливо великих розмірах. Розроблено та запропоновано нормотворчі ініціативи до статті 307 Кримінального кодексу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Khubetova, I. V. "ФАРМАКОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТЕРАПІЇ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 25, 2020): 52–59. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11411.

Full text

Abstract:

Мета: визначити фармакоекономічні характеристики застосування зареєстрованих в Україні протипаркінсонічних засобів. Матеріали і методи. Інформацію про вартість та об’єми продажу протипаркінсонічних лікарських засобів отримано з відкритих джерел. Розраховували середню вартість лікування на місяць з урахуванням рекомендованих максимальних та мінімальних доз. Інформацію про фактичний стан прескрибції протипаркінсонічних засобів отримано шляхом ретроспективного аналізу призначень Обласного консультативно-діагностичного центру екстрапірамідних розладів за 2015–2020 рр. Cтатистичну обробку проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США). Результати. При аналізі реальної практики призначень протипаркінсонічних засобів встановлено, що найчастіше пацієнтам призначали препарати леводопи і праміпексол, при цьому 6,6 % пацієнтів на момент включення в реєстр взагалі не отримували ніякої терапії. На монотерапії перебували 18,4 % пацієнтів, два препарати отримували 15,4 %, три – 8,9 % пацієнтів, 2,5 % хворих одночасно отримували більше 3 препаратів. Найдоступнішим економічно в якості монотерапії є застосування холінергічних засобів і амантадину. Молодим пацієнтам, залежно від переважаючих клінічних проявів, можуть застосовувати агоністи дофаміну та інгібітори МАО-В, а пацієнтам похилого віку та хворим молодого віку з когнітивними порушеннями застосовують препарати леводопи, в тому числі комбіновані. Висновки. Доведено, що фармакоекономічний ефект від терапії є вищим при ранньому початку лікування хвороби Паркінсона. Монотерапія на ранніх стадіях цієї хвороби є більш економічно ефективною, аніж застосування комбінацій препаратів. Наявність дискінезій на пізніх стадіях хвороби Паркінсона збільшує прямі видатки на медикаментозне лікування вдвічі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Dubinina, Antonina, Tatiana Letuta, and Tatiana Frolova. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЛІКАРСЬКО-РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ НА МІКРОФЛОРУ БАКЛАЖАНІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 241–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-241-257.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. З метою подовження термінів зберігання, збереження споживчих властивостей свіжих овочів застосовують різні післязбиральні засоби обробки, але кожен із цих засобів має негативні властивості різного характеру. Актуальним є пошук нових джерел антибактеріальних та протимікробних засобів обробки плодоовочевої сировини, одним з яких можуть бути екстракти з лікарсько-рослинної сировини. Постановка проблеми. Визначено, що мікробіальне псування плодів баклажанів є основною причиною втрат рослинної сировини при зберіганні, яке викликають бактерії та грибки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури й патентної інформації відносно мікробіоти плодів баклажанів та дії на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Пошук нових антибактеріальних засобів природного походження з властивостями екологічно безпечного для організму людини та широкого спектра дії на мікробіоту плодів баклажанів з метою подовження тривалості зберігання плодовочевої сировини. Постановка завдання. Провести аналіз сучасних методів зберігання плодовоовочевої сировини. Надати аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури й патентної інформації відносно мікробіоти плодів баклажанів та дію на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Проаналізувати фунгіцидні властивості екстрактів лікарсько-рослинної сировини щодо основних природних захворювань баклажанів різних форм гнилі та антракнозу. Визначити перспективність подальшого вивчення та використання екстрактів лікарсько-рослинної сировини для обробки плодів баклажанів при зберіганні. Виклад основного матеріалу. Дослідження мікробіального псування плодів баклажанів під час зберігання та антимікробної дії на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Обґрунтування запропонованої композиції як ефективного універсального засобу для захисту під час збереження, що покриває увесь спектр поширених хвороб плодів баклажанів. Висновки відповідно до статті. Запропонована композиція для післязбирального оброблення з екстрактів лікарсько-рослинної сировини дозволяє зменшити втрати від мікробіального псування та подовження тривалості зберігання плодів баклажана.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Ткачова, Оксана, and Лілія Коваленко. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВАННЯ АНТИДЕПРЕ-САНТІВ В УКРАЇНІ ТА ЕСТОНІЇ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 6–10. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-2.

Full text

Abstract:

З кожним роком кількість пацієнтів, які мають психічні захворювання, неу-пинно зростає. Велика кількість населення знаходиться у стані хронічної де-пресії через сучасні умови життя. Зокрема, в Україні, близько у 300 млн. лю-дей присутній даний психічний розлад. Тому в останні роки попит на препа-рати для лікування хвороб психіки різко підвищився і має тенденцію до зро-стання у майбутньому. Одними із найзатребуваніших препаратів є антидеп-ресанти. Зважаючи на те, що на теперішній момент у публікаціях українсь-ких вчених не висвітлено даних по динаміці антидепресантів на українському ринку лікарських засобів за 2020 рік, ця стаття буде актуальною для науко-вої спільноти. Метою роботи є дослідження асортименту, обсягів та структу-ри споживання антидепресантів на фармацевтичному ринку України за 2019-2020 роки та порівняння показників їх споживання у 2019 році зі статистич-ними даними в Естонії. Для отримання результатів порівнювали статистичні дані, опубліковані на офіційних ресурсах Державного реєстру лікарських засобів України, компанії «Моріон» та Державного представництва лікарсь-ких засобів в Естонії. Отримані результати показали, що антидепресанти в Україні протягом 2019-2020 рр. були представлені на основі 19 МНН здебі-льшого препаратами іноземних виробників. Асортимент даної групи препа-ратів коливався в межах 100-101 торгових назв (ТН). На фармацевтичному ринку за досліджуваний період переважали препарати селективних інгібіто-рів зворотного нейронального захвату серотоніну: есциталопраму – 16-23 ТН, сертраліну – 11-12 ТН. Обсяги споживання антидепресантів серед насе-лення Естонії перевищували показники в Україні у 13,7 разів. Лідером за об-сягами споживання в обох країнах був есциталопрам, але його споживання в Естонії було у 10,9 разів вищим. Така різниця у споживанні антидепресантів може свідчити про те, що в Естонії в умовах обов’язкового медичного стра-хування хворі з депресією частіше звертаються за медичною допомогою. Да-не дослідження показало, що попит на цю групу лікарських засобів в Україні є досить високим, але через певні проблеми у системі охорони здоров’я гро-мадяни не завжди мають змогу звернутися за допомогою до фахівця, і про-довжують страждати на депресію або займатися самолікуванням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Глущенко, О. М. "Аналіз гомеопатичних лікарських засобів, які використовують для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту." Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика, Вип. 23, кн. 4 (2014): 447–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Глущенко, О. М. "Аналіз гомеопатичних лікарських засобів, які використовують для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту." Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика, Вип. 23, кн. 4 (2014): 447–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Soloshenko, E. M. "ABOUT DISCUSSION QUESTIONS OF DRUG DISEASE DIAGNOSTICS AS AN INTERDISCIPLINARY PROBLEM." Dermatology and Venerology, no. 3 (2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.33743/2308-1066-2020-3-21-24.

Full text

Abstract:

The objective of the study – to detect drug sensitization in patients with diffuse dermatoses and complicated allergic anamnesis and to analyze drug spectrum. Materials and methods. 195 patients with drug disease and diffuse dermatoses followed by complicated allergic anamnesis were observed. Drug sensitization was detected by ultrasonic test, agglomeration reaction of leucocytes and rate of erythrocyte sedimentation in the presence of drug. Results. There were detected 23.60% of patients with drug disease, 12.30% with eczema, 11.30% with food toxidermy, 13.80% with psoriasis, 12.80% with atopic dermatitis, 26.20% with other dermatoses. Drug sensitization was detected in 70.80% patients with eczema, 22.70% with food toxidermy, 44.40% with psoriasis, 72.0% with atopic dermatitis, 60.80% with other dermatoses. The most frequently detected sensitization was registered to such drugs as antibiotics (24.60%), cardiovascular (17.40%) and hypotensive (15.40%) medicines, local anaesthetics and analgetics (15.90%), anti-inflammatory (12.30%) medicines, vitamins (13.80%), gastrointestinal medicines (11.30%), corticosteroids (5.10%) and antihistamines (4.10%). Conclusions. 1. Drug sensitization was most frequently detected in patients with eczema, atopic dermatitis and psoriasis. 2. Drug disease was caused in patients with diffuse dermatoses by polysensitization to such drugs as antibiotics (24.60%), cardiovascular (17.40%) and hypotensive (15.40%) medicines, local anaesthetics and analgetics (15.90%), anti-inflammatory medicines (12.30%), vitamins (13.80%), gastrointestinal medicines (11.30%), corticosteroids (5.10%) and antihistamines (4.10%). 3. Drug disease is an interdisciplinary problem because it was detected to the different groups of drugs in patients with diffuse dermatoses both by dermatovenerologists and doctors of all specialties

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Варжапетян, С. Д. "ЯТРОГЕНІ ЧИННИКИ В РОЗВИТКУ МІОФАСЦІАЛЬНОГО СИНДРОМУ ОБЛИЧЧЯ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, no. 4 (December 29, 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.7.

Full text

Abstract:

Мета дослідження. Вивчення частоти стоматологічної ятрогенії в поліетіології міофасціального синдрому обличчя та больової дисфункції СНЩС. Методи дослідження. Проаналізовано анамнестичні дані 97 пацієнтів, які звернулися до консультаційного кабінету відділення щелепно-лицьової хірургії та отоларингології в період із січня 2020 р. до вересня 2021 р. із симптомами больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, на предмет зв’язку між проведеними стоматологічними маніпуляціями та виникненням болю в скронево-нижньощелепному суглобі. Для досягнення поставленої мети було достатньо визначення пацієнтом наявності або відсутності ятрогенії у формуванні патологічного стану як факту лікарського втручання. Наукова новизна. Розвиток медичної галузі супроводжується появою складних механізмів лікування стоматологічних захворювань. Нові лікарські маніпуляції можуть сприяти розвитку патологічних станів у деяких пацієнтів. На сучасному етапі інтерес становить дослідження ролі ятрогенії в етіології актуальної сучасної хвороби – міофасціального синдрому обличчя. Першим етапом дослідження є отримання уявлення про частоту ятрогенії серед різноманітних причин цього патологічного стану. Висновки. 40,2% досліджуваних визначають медичні маніпуляції як причину розвитку больового синдрому обличчя і СНЩС. У групі пацієнтів наймолодшого віку (27,8±7,9 років), що зверталися за допомогою вперше в термін до 1,5 міс. від початку хвороби, в 100% випадків причиною хвороби є медичні маніпуляції; у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в суглобі локального характеру (100%). У групі пацієнтів найстаршого віку (55,2±9,8 років) і з хронічним перебігом хвороби визначається найменший показник ятрогенії хвороби – 5,9%, у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в обличчі (82,3%), м’язах (82,3%) і ознаки дисфункції суглоба (94,1%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Shpak, N. P. "Використання різних способів розмноження береки лікарської за відновлення у свіжих дібровах Південно-Подільського лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 17–20. http://dx.doi.org/10.15421/40290703.

Full text

Abstract:

Відтворення лісових насаджень за участю цінних видів деревних порід на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальним завданням лісового господарства. Берека лікарська (Sorbus torminalis (L.) Crantz) – аборигенний вид, занесений до Червоної книги України (2009). Природний супутник лісових ценозів Південно-Подільського Лісостепу України, поновлення якого досліджували протягом п'яти років у деревостанах усіх вікових категорій та на зрубах, де залишені репродуктивні особини виду. Для дослідження кількісних та якісних показників поновлення Sorbus torminalis закладено 60 тимчасових та 11 постійних пробних площ. Природне насіннєве розмноження Sorbus torminalis виявлено у свіжих дібровах Південного Поділля. Насіння зберігає життєздатність 1-2 роки. У природних дубово-грабових насадженнях плодоношення настає в 20-річному віці, масове плодоношення спостережено раз у 5 років. Насіннєве розмноження використано для отримання сіянців і саджанців з метою введення Sorbus torminalis у культури дуба звичайного. Кращі результати отримано завдяки осіннім висівам свіжовимитого насіння за умов дотримання відповідних технологій. Осінні висіви здійснено у другій декаді вересня. Такі висіви дають весною дружні сходи і рівень їх ґрунтової схожості знаходиться в межах 78 %, що є досить успішним результатом для виду. Вегетативне порослеве розмноження сприяє її відновленню у разі механічних пошкоджень. Вирішення проблеми розмноження та оздоровлення породи можливе за умови використання сучасних досягнень біотехнології, одним з яких є метод мікроклонального розмноження. Цей метод дає можливість у стислі терміни одержати масовий, генетично однорідний садивний матеріал з високими спадковими властивостями продуктивності та стійкості до збудників хвороб. Для введення в культуру in vitro були верхівкові бруньки, нарізані з однорічних пагонів маточних рослин. Підібрано стерилізатори, а також визначено відповідні концентрації поживного середовища та експозиції. Впровадження різних способів розмноження береки лікарської сприятиме відновленню насаджень з її участю, а також розширення ареалу виду, що зникає.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Білогорцева, О. І., О. П. Недоспасова, І. Є. Шехтер, І. В. Копосова, О. Є. Сіваченко, and В. А. Хлибова. "Динаміка захворюваності на туберкульоз у дітей в Україні за віком. Зміни співвідношення чутливого та лікарсько-стійкого туберкульозу." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 4. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-01.

Full text

Abstract:

Обґрунтування. 2020 рік характеризувався значним погіршенням у роботі системи раннього виявлення, профілактики та лікування туберкульозу (ТБ) в Україні. Безумовно, це було пов’язано з негативним впливом пандемії коронавірусної хвороби (Covid-19) на охорону здоров’я загалом і протитуберкульозні заходи зокрема, що було цілком прогнозованим. Але вкрай негативні наслідки на систему протитуберкульозної допомоги чинить останніми роками руйнування системи раннього виявлення та профілактики ТБ, перехід на примітивніші форми виявлення туберкульозної інфекції та мало- чи майже неконтрольоване лікування багатьох хворих. Мета. Визначити особливості динаміки захворюваності на ТБ серед дітей і питомої ваги лікарсько-стійкого ТБ (ЛСТБ) за 2019-2020 рр. Матеріали і методи. У роботі проведено порівняльний аналіз динаміки захворюваності на ТБ у дітей різних вікових груп за 2019–2020 рр., в тому числі на ЛСТБ. Дослідження виконано коштом держбюджету. Результати. Згадані в обґрунтуванні причини призвели до «фантастичного» зменшення захворюваності на ТБ серед населення країни у 2020 р. порівняно з 2019 р. – на 30,4 % (з 50,0 до 34,3 на 100 тис.). Зокрема, серед дітей віком до 14 р. – на 34,8 % (з 8,9 до 5,8 на 100 тис.), серед підлітків 15-17 років – на 27,5 % (з 19,3 до 14,0 на 100 тис.). Загалом захворюваність у віковій категорії 0-17 років зменшилася на 32,7 %. Порівнянною була й динаміка захворюваності у дорослих : зменшення на 30,2 % (з 57,7 до 43,3 на 100 тис.). Питома вага туберкульозу легень із бактеріовиділенням і деструкцією серед усіх вперше виявлених хворих на ТБ легень у країні за роками майже не змінилася та становила 68,3 % та 68,6 % у 2020 р., проти 44,9 та 43,3 % у 2019 р. відповідно. Слід зазначити, що стрімке зниження захворюваності супроводжувалося значним збільшенням питомої ваги ЛСТБ. Частка ЛСТБ у дітей становила 36,7 % від усіх випадків уперше діагностованого ТБ у дітей (у 2019 р. – 25,6 %). Пацієнти з множинною лікарською стійкістю (МЛС), ризиком МЛС, широкою лікарською стійкістю (ШЛС), рифампіцин-резистентним ТБ (Риф-ТБ) становили 33,5 %. Діти з латентною туберкульозною інфекцією, які потребували обстеження та лікування (крім дітей із відомих охороні здоров’я осередків ТБ), виявлялися практично лише в областях, де була збережена система раннього виявлення ТБ. Висновки. Стрімке зниження захворюваності на ТБ в Україні пов’язане з низкою несприятливих об’єктивних і суб’єктивних причин і свідчить про значне недовиявлення хворих. Украй негативною ознакою є зростання у 2020 р. відсотка хворих дітей із ЛСТБ, особливо з МЛС, ризиком МЛС, ШЛС і Риф-ТБ на 8,0 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Zaporozhan, S. Y., T. O. Vorontsova, L. A. Volyanska, I. O. Krytsky, V. O. Sinitska, and E. I. Burbela. "ОСУЧАСНЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНО-ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ НА ПЕРВИННОМУ РІВНІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (November 19, 2018): 9–14. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9322.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – оптимізувати лікувально-діагностичну допомогу дітям на первинному рівні за умов перехідного періоду на сучасному етапі медичної реформи. Матеріали та методи. Для оцінки медичної активності батьків у родинах, в яких діти мають хронічну соматичну патологію, проведено анкетування батьків. З метою наближення висококваліфікованої медичної допомоги було створено на основі колективу кафедри дитячих хвороб і дитячої хірургії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського спеціалізовану педіатричну мобільну бригаду. Результати дослідження та їх обговорення. Досвід роботи спеціалізованої педіатричної мобільної бригади показав, що напрямки її діяльності можуть бути різноманітними: співпраця з «Клінікою на колесах» Міжнародного благодійного фонду «Дар життя», виїзди для медоглядів у школи і дитячі садки, медогляди спільно з лікарями ЦРЛ області, завдяки чому діти отримують висококваліфіковану мультидисциплінарну консультативно-лікувальну допомогу. Проведення освітніх бесід та лекцій безпосередньо з батьками хворих дітей підвищує їх відповідальність за здоров’я дитини, зобов’язує виконувати медичні приписи і призначення, гігієнічні рекомендації та проводити лікувальне харчування. Висновки. Високий відсоток уперше виявленої серед оглянутих дітей патології та скерування на стаціонарне лікування є показником ефективності такої роботи. Збільшився відсоток самозвернення батьків в обласну дитячу поліклініку з регіонів, де працювала спеціалізована педіатрична мобільна бригада. Інновацією даної бригади стало поєднання первинної і третинної ланок надання медичних послуг, що підвищує ефективність нагляду за здоров’ям дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Олещук, О. М., and Г. Я. Лой. "Механізми реалізації кардіопротективних ефектів метформіну (огляд літератури)." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 5 (December 29, 2020): 299–307. http://dx.doi.org/10.33250/14.05.299.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз літератури, присвяченої кардіопротективним ефектам протидіабетичного лікарського засобу – метформіну. Серцево-судинні ускладнення є найпоширенішою причиною смертності в пацієнтів з цукровим діабетом. Діабетичне ураження серця найчастіше проявляється у вигляді ішемічної хвороби серця, автономної кардіальної нейропатії та діабетичної кардіоміопатії.Діабетична кардіоміопатія характеризується апоптозом, гіпертрофією та фіброзом, а також кардіальною дисфункцією та визначається як функціональні та структурні зміни в міокарді, незалежні від судинних чи серцевих захворювань. Ішемічна хвороба серця в хворих на діабет зустрічається частіше, ніж у популяції, а наслідки інфаркту міокарда є значно важчими, що пов’язано з надмірним ремоделюванням серцевого м’яза. Кардіальна автономна нейропатія є предиктором виникнення аритмій, дисфункції міокарда, а також асоціюється з підвищеним рівнем смертності.Метформін є препаратом вибору з точки зору ефективності та безпеки для стартової фармакотерапії цукрового діабету та залишається лікарським засобом першої лінії для більшості пацієнтів.Метформін покращує чутливість рецепторів до інсуліну та зменшує інсулінорезистентність, яка є провідною патофізіологічною ланкою розвитку цукрового діабету 2 типу. Як наслідок, знижується маса тіла, гіперінсулінемія та гіперглікемія. Окрім гіпоглікемічного, він спричиняє інші важливі ефекти, зокрема, покращує кардіальну функцію та зменшує ризик інфаркту міокарда. Метформін чинить позитивний ефект на діяльність серця, що зумовлено прямим впливом на клітинний метаболізм, ендотеліальну функцію, активність тромбоцитів і гомеостаз кальцію, модулює фактори ризику атеросклерозу, підвищує толерантність міокарда до ішемії-реперфузії та попереджує розвиток серцевої недостатності. Препарат проявляє виражені кардіопротективні ефекти in vivo та in vitro в умовах стресу, захищаючи міокард від гіпертрофічного, апоптичного, фібротичного ремоделювання тазапалення, репрограмує експресію фетальних генів, які піддаються дисрегуляції внаслідок цих патологічних змін у міокарді. Більшість досліджень показують, що метформін проявляє свої кардіопротективні властивості шляхом активації аденозинмонофосфат-активованої протеїнкінази, проте відомо також про незалежний від активності цього ферменту механізм дії метформіну в кардіоміоцитах.Дедалі очевиднішим стає той факт, що аденозинмонофосфат-активована протеїнкіназа є далеко не єдиною мішенню в механізмі дії метформіну. Відомо про FохО1-залежний механізм антиапоптотичного ефекту препарату. Тому актуальною залишається проблема пошуку молекулярних і генетичних мішеней у механізмі кардіопротективної дії метформіну, що дозволить краще зрозуміти та розширити показання до застосування даного протидіабетичного засобу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Ваганова, Людмила, and Ірина Родіонова. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ ОСНОВИ ТРЕЙД-МАРКЕТИНГОВИХ АКТИВНОСТЕЙ КОМУНАЛЬНОЇ АПТЕКИ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 25–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-25-40.

Full text

Abstract:

Метою даної статті є дослідження досвіду використання трейд-маркетингових активностей на комунальній аптеці “Віола” та існу- ючих глобальних трендів у фармацевтичному бізнесі з подальшим їх вико- ристанням при визначенні пріоритетних напрямів розвитку аптеки. У статті проаналізовані наступні питання: 1) глобальні тренди у фар- мацевтичному бізнесі (врахування потреб споживачів та їх позиціювання як цінних партнерів; використання сучасних технологій ІТ-компаній для орієнтації на споживача; розробка та виробництво лікарських засобів від рідкісних (орфанних) хвороб; зростання кількості M&A угод); 2) надано пропозиції у впровадженні електронних рецептів комунальною аптекою “Віола” (контроль дублювання препаратів, що призначаються; несуміс- ність лікарських засобів; чітка ідентифікація осіб з однаковим прізвищем; забезпечення достатньої потужності хмарного сховища для обробки міль- йонів електронних рецептів на рік); 3) проаналізовано досвід співпраці ко- мунальної аптеки “Віола” із закладами охорони здоров’я щодо можливості забезпечення їх лікувальними препаратами; 4) визначено спосіб покра- щення фінансового стану аптеки за рахунок виробництва ліків від ор- фанних хвороб; 5) проаналізовано використання комунальною аптекою трейд-маркетингових активностей (програми лояльності, програма “Жит- тя з діабетом”, проекти “Опіка”, “Пульс”, застосування знижок на он- ко-препарати та пільговий відпуск наркотичних засобів для паліативно- го лікування хмельничан, для хворих з онкологічними захворюваннями; знижки на засоби, що застосувються в кардіохірургії; зовнішня реклама на фасадах аптеки; POS-матеріали в аптеках та візуалізація препаратів на по- лицях; навчання персоналу); 6) визначено пріоритетні напрями розвитку аптеки. Авторами підтверджено, що світові тренди розвитку фармацевтичної га- лузі є визначальними і для подальшого розвитку аптек на регіональному рівні, а комунальна аптека, що стала предметом дослідження, впродовж пе- ріоду становлення, має певні здобутки у використанні трейд-маркетингових активностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Maliuvanchuk, S. V., A. R. Grytsyk, and M. V. Melnik. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНИХ ОЗНАК ТРАВИ AJUGA REPTANS L." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (January 31, 2019): 120–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9359.

Full text

Abstract:

Вступ. Актуальним завданням сучасної фармації є продовження досліджень лікарської рослинної сировини, яка має багатовіковий досвід використання. Перспективними для фітотерапії об’єктами є представники роду Горлянка, які традиційно застосовують у науковій та народній медицині багатьох країн при захворюваннях шлунка, сечокам’яній хворобі, отитах, стоматитах, жовчнокам’яній хворобі, запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб та як засіб, що поліпшує обмін речовин. У зв’язку із цим, особливий інтерес викликає вид, склад якого характеризується високим вмістом біологічно активних сполук, що зумовлюють протизапальну, кровоспинну й антиоксидантну дії горлянки повзучої (Аjuga reptans L.). Рослини роду Горлянка, що ростуть на території України, досліджено недостатньо. Перспективним є вивчення спільних та відмінних морфолого-анатомічних діагностичних ознак будови рослинної сировини досліджуваного виду роду Ajuga R. флори України. Мета дослідження – встановити морфолого-анатомічні ознаки горлянки повзучої трави для виділення діагностичних ознак. Методи дослідження. Для досліджень використовували повітряно-суху та свіжозібрану і фіксовану в суміші гліцерин – етанол – вода (1:1:1) рослинну сировину. Дослідження проводили загальновідомими методами із застосуванням мікроскопів ЛОМО Р-1 (Росія) та REICHERT L.4 (Австрія). Отримані дані фіксували за допомогою схематичних рисунків та фотографій, зроблених фотокамерою Canon A 720 IS. Результати й обговорення. У результаті проведеного макро- та мікроскопічного аналізу встановлено діагностичні ознаки горлянки повзучої трави. Висновки. Методом макроскопічного аналізу було досліджено зовнішні ознаки сировини горлянки повзучої і встановлено анатомічні діагностичні ознаки листків трави цієї рослини. Також методом мікроскопічного аналізу виявлено слабозвивисті клітини верхнього епідермісу і звивистостінні клітини нижнього епідермісу, діацитний тип продихового апарату; прості волоски; ефіроолійні залозки з великими голівками із 6–8 епітеліальних клітин. Перспективним є використання встановлених основних морфолого-анатомічних діагностичних ознак горлянки повзучої трави для розробки проекту методів контролю якості лікарської рослинної сировини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Kondratyev, V. O., N. I. Abaturova, N. G. Porokhnya, and S. А. Finiti. "Випадок інфекційного ендокардиту у дитини з множинними уродженими вадами розвитку: клініко-ехокардіографічні і патоморфологічні зіставлення." CHILD`S HEALTH, no. 4.55 (July 15, 2014): 139–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.55.2014.76184.

Full text

Abstract:

У статті наведено випадок інфекційного ендокардиту, що розвинувся в післяопераційному періоді у дитини 1 року 10 місяців із хворобою Дауна, множинними уродженими вадами розвитку серця і шлунково-кишкового тракту. Клінічний випадок показав роль факторів ризику у розвитку інфекційного ендокардиту у дитини: уродженої вади серця, неодноразових оперативних втручань, тривалого внутрішньовенного застосування лікарських препаратів за допомогою венозних катетерів, бактеріємії. Клінічний випадок довів збіг даних ехокардіографічного обстеження ультразвукової щільності оболонок і структур серця з даними патоморфологічного і гістологічного дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Pertseva, T. O., I. S. Shponka, S. V. Zakharov, O. O. Khaniukov, and O. I. Kravchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ІСПИТУ ЯК ЕТАПУ ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 45–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10122.

Full text

Abstract:

Мета роботи – аналіз застосування об’єктивного структурованого клінічного іспиту як етапу проведення атестації випускників державного закладу «Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров’я України». Основна частина. ОСКІ має певні переваги перед традиційними методами оцінки – усними співбесідою, письмовими роботами, тестуванням і прийомом практичних навичок біля ліжка хворого. ОСКІ де-факто залишається практично єдиним методом, що дозволяє ефективно оцінити навички значної кількості студентів за мінімальний час на рівні «показати» піраміди клінічної компетентності G. Miller. На відміну від письмових, усних іспитів і тестування, ОСКІ не просто оцінює рівень теоретичних знань студентів, але перевіряє їх компетентність у застосуванні наявних знань на практиці. Висновок. Порівняно з прийомом практичних навичок біля ліжка хворого ОСКІ дозволяє забезпечити більшу різноманітність клінічних ситуацій, відтворити рідкісні клінічні випадки, перевірити навички студентів в «делікатних» ситуаціях, допускає можливість лікарської помилки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Manzhalii, Elina. "РОЛЬ ПЕЧІНКИ В ДЕТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ. ПРОГРАМИ ДЕТОКСИКАЦІЇ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3 (November 28, 2021): 40–51. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-05.

Full text

Abstract:

Вступ. Зважаючи на те, що печінка виконує функцію фільтрації, належна робота обох фаз детоксикації впливає на роботу печінки вцілому та забезпечує цілісний ланцюг роботи. Протягом останніх років, багато продуктів заполонили планету, зокрема токсини, метали, хімікати (неорганічні, розчинники, пластифікатори), синтетичні лікарські засоби, пліснява, тверді домішки, ПАВи, радіація, ендотоксини, хімічні речовини тощо. Зазначені речовини негативно впливають на роботу печінки та порушують цілісний ланцюг роботи фаз детоксикацій. З огляду на це, в статті запропоновані програми детоксикації для відновлення роботи печінки.Мета. Проаналізувати причино-наслідковий зв’язок виникнення та розвитку хвороб печінки у зв’язку з порушенням роботи фаз детоксикацій та узагальнити стратегії лікування на підставі доказової медицини.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури. При дослідженні використано опис та аналіз.Результати та їх обговорення.Висновки. Контроль за показниками пацієнта, призначення тактики лікування в залежності від типу порушень детоксикаційних функцій печінки, надає можливість стабілізувати стан пацієнта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Гордієнко, Л. М. "РОЗВИТОК ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ФАКТОРАХ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПСИХОЕМОЦІЙНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, no. 1 (July 24, 2020): 14–25. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.02.

Full text

Abstract:

Резюме. Особливості лікарської професії обумовлені певними несприятливими факторами ризику: ненормованістю робочого часу, важкістю, напруженістю, професійними шкідливими факторами.Мета дослідження – провести тестування медичних працівників з метою визначення самооцінки характеру їх праці – важкість, напруженість та наявність професійних шкідливих факторів (у тому числі підвищене фізичне навантаження).Методи дослідження. Використано опитувальник у вигляді візуально-аналогової шкали, в якому було запропоновано визначити бальну оцінку за досліджуваними характеристиками: від 1 до 10 балів (1 бал – найнижча, 10 – найвища оцінка) для важкості праці (фізичний компонент), напруженості праці (психічне та емоційне напруження) і наявності професійних шкідливих чинників.Результати та їх обговорення. Результати опитування свідчать, що найбільш високі рангові місця (чим вище, тим гірше) за всіма характеристиками визначають співробітники відділень анестезіології та реаніматології (сума рангів 10–11). Це обумовлено факторами невідкладності, новизни клінічних випадків, обмеженості часу для прийняття рішень, нічними чергуваннями, специфічністю контингентів хворих, значною лабільністю контингентів хворих. Ситуація практично за всіма характеристиками співвідносна для лікарів і середнього медичного персоналу вказаних відділень. На третьому місці за всіма характеристиками ідуть лікарі хірургічного профілю, для яких напруженість праці оцінюється на такому ж рівні, як для відділень анестезіології та реаніматології, – 7,8 ± 0,8 бала.Висновки. Збільшення тривалості безрецидивних періодів протягом одного року для медичних працівників з гіпертонічною хворобою КЛ «Феофанія» на 36% знижує відносний ризик рецидиву за календарний рік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Serediuk, N. M. "Le fleure clinique —«клінічний нюх»: осяйне суцвіття інтуїції великого клініциста (до дня народження професора Бережницького М.М.)." Терапевтика 2, no. 2 (July 29, 2021): 8–9. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.8.

Full text

Abstract:

Спостережливість, вміння клінічно думати й розмірковувати становлять суть мистецтва лікування за професором Мирославом Бережницьким. Так, дійсно Мирослав Миколайович усім своїм єством, усіма фібрами своєї душі постійно був налаштований на правильний, добре патогенетично обґрунтований діагноз у хворого, байдуже якої соціальної приналежності був пацієнт. І це бажання допомогти недужому не полишало його ні під час роботи в клініці, яку він залишав не раніше ніж о 21:00-22:00 годині, ні у вихідні та святкові дні, ні під час відпустки чи викликів по санавіації або для консиліуму лікарів (вони тоді були частими в повсякденній лікарській практиці).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Shevchenko, T. S. "Зміни біохімічних показників крові хворої на трихуроз великої рогатої худоби в процесі лікування." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 138–46. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.18.

Full text

Abstract:

Серед основних галузей, що забезпечують населення м’ясними та молочними продуктами, значна частка припадає на скотарство. Перешкодою для успішного виробництва продукції цієї галузі є інвазійні захворювання великої рогатої худоби. Одним з таких захворювань є трихуроз великої рогатої худоби. Це захворювання спричиняється круглими гельмінтами роду Trichuris, які локалізуються у товстому відділі кишечника і призводять до анемії, виснаження, а інколи і до загибелі тварин. Тому детальне вивчення цього захворювання сприятиме розвитку молочного та м'ясного виробництва. Дослідження проведені на теличках 6-12-ти місячного віку, хворих на трихуроз. У тварин досліджували зміни біохімічних показників сироватки крові у процесі застосування лікарських засобів. Телиці були розділені на 5 груп: 4 дослідні і 5-та – контрольна. Тваринам 1-ї та 2-ї групи застосовували препарат промектин 1% ін'єкційний, першій групі одноразово, другій – дворазово, з інтервалом 24 години. 3-й та 4-й групі застосовували препарат альбентабс-360, внутрішньо. Третій групі – одноразово, четвертій – дворазово, з інтервалом 24 години. Кров відбирали до задавання препаратів на 5-й та 10-й день після останньої дачі препарату. До задавання лікарських засобів у сироватці крові хворих тварин відмічали зниження вмісту загального білку, альбумінів, азоту, сечовини, креатиніну, глюкози, кальцію, ліпопротеїдів та каротину. Також відмічалося підвищення активності АсАт. Встановлено, що на 5 добу після останнього застосування препаратів у сироватці крові дослідних тварин вміст загального білку, альбумінів, креатиніну, кальцію, фосфору, ліпопротеїдів та каротину збільшився. Водночас спостерігалося зниження активності АсАт та АлАт у 1-й, 2-й та 4-й групах тварин, а у 3-й групі активність ферментів зросла. На 10-й день після лікування, у 1-й, 2-й та 4-й групах відмічали подальші зміни біохімічних показників у сторону збільшення. Показники в цих групах досягли рівня фізіологічних меж. У 3-й групі, за одноразового застосування альбентабсу 360, відмічали зниження вмісту загального білку, альбумінів, глобулінів, креатиніну, неорганічного фосфору, ліпопротеїдів та активності лужної фосфатази. Активність АсАт та АлАт знизилася у 1-й та 3-й групах, а у 2-й та 4-й – зросла.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Lukashenko, Maryna. "Соціальність та її вплив на формування моделей медичної етики." Multiversum. Philosophical almanac, no. 5-6 (November 28, 2019): 37–49. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.5-6.03.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовується логіка формування моделей медичної етики в контексті змін поглядів на природу людини та парадигм соціальності. Показано, що хвороби і лікування здавна виконували соціальні функції. З Осьового часу можна виокремити моделі медичної етики. У давньогрецькій медицині постає модель Гіппократа з принципом «не нашкодь», у якому відображається тогочасне природне бачення соціопорядку. Патерналістична модель Парацельса формується навколо принципу «роби добро» в ієрархічно структурованому суспільстві, порядок персоналізованих зв’язків у якому був укорінений у трансцендентному. В обох традиційних моделях лікар як інструмент у руках Бога мав допомагати відновлювати встановлену Творцем гармонію. Індустріальне суспільство, як створене людьми, підносить деонтологічну модель «виконання обов’язку» людиною-творцем. Біоетичний принцип «поваги прав і гідності людини» переважає у мережевому інформаційному суспільстві, виходячи за межі медицини і поширюючись на всі сфери життя. У сучасній медицині сьогодні співіснують в індивідуальній лікарській практиці всі означені моделі медичної етики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Paul, A. James, Oparil Suzanne, L. Carter Barry, and и др. "Засновані на доказах рекомендації 2014 року з лікування високого артеріального тиску в дорослих осіб." HYPERTENSION, no. 1.33 (January 10, 2014): 49–68. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.1.33.2014.82682.

Full text

Abstract:

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеним захворюванням у практиці первинної ланки медичної допомоги й призводить до розвитку інфаркту міокарда, інсульту, ниркової недостатності, а також смерті за умов несвоєчасного виявлення та при відсутності належного лікування. Пацієнти хочуть бути впевненими, що лікувальні заходи з корекції високого артеріального тиску (АТ) приведуть до зменшення тягаря їхньої хвороби, у той час як клініцисти прагнуть мати рекомендації з лікування АГ, при створенні яких були б використані найбільш достовірні наукові дані. Для розробки рекомендацій щодо терапевтичних порогових значень, цілей терапії і стандартів застосування лікарських засобів при лікуванні АГ в осіб дорослого віку в даному звіті було застосовано ретельний підхід, обґрунтований доказами. Доказові дані були отримані з рандомізованих контрольованих клінічних досліджень, що являють собою золотий стандарт у визначенні ефективності та результативності лікування. Якість доказових даних і рекомендації були класифіковані залежно від їх впливу на важливі кінцеві результати (ускладнення. — Прим. ред.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Solomenchuk, T. M. "Проблема судинної деменції в загальній лікарській практиці: раціональна антигіпертензивна терапія як пріоритетний напрямок профілактики." HYPERTENSION, no. 5.37 (September 1, 2014): 9–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.5.37.2014.82745.

Full text

Abstract:

Внаслідок прогресивного постаріння населення планети зростає й актуальність медико-соціальних проблем, пов’язаних з віком людини. Однією з них є деменція — порушення когнітивних функцій у людей літнього віку. Часто її поява є наслідком тривало перебігаючої артеріальної гіпертензії (АГ) та одним із проявів ураження головного мозку як органа-мішені. Частота виникнення деменції становить від 5 до 20 % в осіб віком понад 60 років та сягає майже 50 % в людей віком старше 85 років. Її ризик подвоюється кожні десять років після досягнення 65-літнього віку. В даний час у світі налічується близько 24–25 млн пацієнтів із деменцією. За прогнозами експертів ВООЗ, їх кількість у 2025 році може збільшитись у 1,7 раза (порівняно з початком століття) і досягти 35 млн осіб. У 2040 році очікується понад 80 млн хворих із тяжкими розладами когнітивних функцій [1–5]. Розвиток деменції значно погіршує якість життя хворих та оточуючих їх осіб, знижує соціальну активність, істотно збільшує витрати на лікування і майже у 2,5–3 рази підвищує смертність. Крім того, деменція займає третє місце за витратами на лікування і догляд за пацієнтами. Так, наприклад, у США вартість лікування одного хворого на деменцію становить 40 тис. доларів на рік [2, 3].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Levytska, O. R. "ОПИСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГОСТРИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ В ЧАСТИНІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (November 30, 2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11645.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Здійснити моделювання системи управління якістю медичної допомоги (МД) хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ГПМК), пов'язаною з використанням лікарських засобів (ЛЗ). Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання управління якістю МД хворим з ГПМК в частині фармакотерапії. Використано концепцію управління якістю А. Фейгенбаума, методи системного підходу, інформаційного пошуку, узагальнення, моделювання. Результати й обговорення. Опрацьовано модель управління якістю МД хворим з ГПМК, реалізація якої через інтеграцію 5 управлінських рівнів та 17 вертикальних функцій за концепцією управління якістю А. Фейгенбаума та скеровування основних зусиль на комплексний контроль якості МД уможливить доступ хворого з ГПМК до раціональної фармакотерапії (ФТ). Висновок. На засадах концепції управління якістю А. Фейгенбаума опрацьована модель управління якістю МД хворим з ГПМК, реалізація якої закладами охорони здоров’я гіпотетично забезпечить отримання пацієнтами раціональної ФТ за комплексного контролю якості цього процесу, що в кінцевому результаті уможливить позитивний вплив на якість життя хворих з ГПМК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Огородник, Л. Гвоздяк. "Бактеріальні хвороби латаття білого (Nymphaea alba L.) та глечиків жовтих (Nuphar lutea (L.) Smith) в Україні, як фактор загрози збереження і розповсюдження цінних лікарських рослин." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій, Вип. 12 (2007): 49–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ostapiv, D., O. Dubin, N. Kuzmina, T. Stetsko, and O. Chajkovska. "Ефективність препарату «Норнікоцин» за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.15.

Full text

Abstract:

У статті наведені результати вивчення терапевтичної ефективності препарату «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування) за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак. Встановлено, що за лікування інфікованих артритів лікарським засобом ветеринарного призначення «Норнікоцин» у собак поліпшився загальний стан, зникла припухлість навколо суглобів і їх болючість за пальпації, зменшилась кульгавість, яка на 7-8 добу взагалі припинилася, гематологічні показники були в межах фізіологічної норми. Клінічний огляд тварин на 14 добу від початку лікування не виявив жодних симптомів хвороби. Побічних ефектів та явищ від проведеної антимікробної терапії та рецидивів захворювання упродовж місяця після лікування у піддослідних собак не спостерігали. За лікування гострої кишкової інфекції (ентериту) препаратом «Норнікоцин» у собаки на 7 добу нормалізувались гематологічні показники, а на 10 добу – відсутні симптоми захворювання. Результати дослідження довели, що препарат «Норнікоцин», який задавали перорально з питною водою у дозі 25 мг препарату на 1 кг маси тіла на добу упродовж 5 діб, не впливав негативно на гомеостаз організму тварини, не викликав будь-яких проявів побічних ефектів під час та після проведеного лікування. Препарат «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування), виробництва ПрАТ “Технолог” (Україна), за рекомендованого виробником дозування та способу застосування є ефективним хіміотерапевтичним засобом лікування бактеріальних інфекцій у собак, викликаних чутливими до норфлоксацину штамами мікроорганізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Steblyuk, V. V. "Проблеми медичного збезпечення та медико-психологічної реабілітації ветеранів АТО/ООС." Health of Society 10, no. 5 (March 7, 2022): 151–54. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.275.

Full text

Abstract:

Актуальність. В Україні з 2014 року триває війна на сході держави. Збройний конфлікт з терористичними організаціями, так званими Л/ДНР, є лише компонентом гібридної війни, що веде Російська Федерація проти українського народу. Активні кінетичні операції 2014-2015 років змінилися на статичну, окопну війну, проте щотижня серед захисників України є загиблі та поранені. Ця війна породила особливу соціальну группу – нових ветеранів, у віці від 17-18 до 70 років, які посіли особливе місце в сучасному українському суспільстві. Мета роботи: оцінка стану здоров’я ветеранів та проблеми органзації медичного супроводу та медико-психологічної реабілтації стали метою дослідження, яке було проведено фахівцями Громадської організації “Українська асоціація військової медицини” у 2020-2021 роках. Аналіз стану здоров’я учасників бойвих дій росісько-української війни показав основні тенденції щодо поточного стану ситуації з медичною допомогою та медико-психологічною реабілітацією ветеранів АТО/ООС. Матеріали та методи. При проведенні дослідження було опрацьовано інформацію щодо стану здоров’я ветеранів, отриманих за запитом до департаментів охорони здоров’я обласних державних адмінстрацій, аналізу 1000 свідоцтв про хворобу з Центральної військово-лікарської комісії, матаріалів “Попереднього звіту Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни” [1], матаріалів науково-дослідної роботи ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України” і клініки психіатрії та наркології Національного військово-медичного клінічного центру “ГВКГ” [2], а також анкетування 1050 ветеранів з 24 областей України та м. Києва. Результати. Вивчено стан здоров’я ветеранів та організація медичного забезпечення. У структурі захворюваності ветеранів 44% складають захворювання серцево-судинної системи, 15% – нервові хвороби, патологія опорно-рухового апарату –12%, шлунково-кишкового тракту – 8%, розлади психіки та поведінки – 6%. Досліджено організацію первинної ланки медичного забезпечення ветеранів війни. На 2020 рік для отримання первинної медичної допомоги лише 45,4% від кількості ветеранів, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я, підписали декларації з лікарями первинної ланки. Це ускладнює контроль за станом здоров’я ветеранів та ускладнює доступ до вторинної та третинної медичної допомоги. Вивчені та проаналізовані організаційні та матеріально-технічні спроможності щодо надання вторинної та третинної медичної допомоги, у тому числі медико-психологічної допомоги ветеранам в регіонах; матеріальне та кадрове забезпечення ветеранських госпіталів. Намічені шляхи вирішення проблеми медичного забезпечення та реабілітації ветеранів. На основі аналізу отриманих даних пропонується план заходів та концепція покрокової стратегії розвитку системи медичного забезпечення та медико-психологічної реабілітації, яка має враховувати як кроки до поліпшення існуючої системи заходів, так і нові перспективні напрямки діяльності. Запропонована система заходів має за мету, з одного боку розбудову системи надання ефективної медико-психологічної допомоги ветеранам війни всіх категорій, а з іншого – спростити доступ до зазначених послуг їх «споживачам». При цьому мають бути задіяні ресурси як державного, так і приватного з громадським секторів. Висновки. Система медичного та медико-психологічного забезпечення ветеранів потребує використання інтелектуального потенціалу та професіонального підходу фахівців у сфері громадського здоров’я, спеціалістів з медичної реабілітації та ментального здоров’я. Фінансування ветеранських програм має бути гарантовано Державою на належному рівні, оскільки саме ветерани складають дієвий резерв захисників Вітчизни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Borovska, O. I., I. P. Stechyshyn, O. Ye Samohalska, and V. F. Tiurina. "ФАРМАКОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВАРТОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 16, 2020): 15–19. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11189.

Full text

Abstract:

Резюме. Артеріальна гіпертензія належить до серцево-судинних захворювань, що має важливе медичне та соціальне значення. Кожного року діагностують 7,7 млн нових випадків, а щорічні витрати системи охорони здоров’я, котрі направлені на боротьбу з причинами та наслідками захворювання, удосконалення існуючих та пошук нових методів діагностики та лікування, вимірюються мільярдами. Мета дослідження – вивчити історії хвороб пацієнтів з артеріальною гіпертензією за 2010–2019 рр. задля порівняння та дослідження рівня надання допомоги. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 95 хворих протягом 2010 р. і 84 – упродовж 2019 р., які перебували на стаціонарному лікуванні на базі Тернопільської міської комунальної лікарні № 3 терапевтичного відділення з приводу артеріальної гіпертензії. Результати. У дослідженні встановлено, що серед обстежених хворих протягом 2010 р. чоловіків було 46 (48,42 %), жінок – 49 (51,57 %). Вік хворих становив від 20 до 77 років. А протягом 2019 р. було 54 (64,3 %) чоловіків і 30 (35,7 %) жінок віком від 23 до 83 років. У результаті проведеного аналізу «Мінімізації витрат» визначили найдешевші препарати в 2010 та 2019 рр. Встановили, що повна вартість захворювання на артеріальну гіпертензію одного пацієнта в умовах стаціонару становила 255,09 грн (32$) у 2010 р. та 3 820,15 грн (144,26$) в 2019 р. за курс лікування. Висновки. У структурі вартості надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію в умовах терапевтичного відділення найбільш значними є витрати на придбання медикаментів та перебування пацієнтів у стаціонарі. Наявність ускладнень основного захворювання суттєво збільшує затрати на лікарські препарати. При прийнятті рішень щодо призначення антигіпертензивних препаратів не враховувалися фармакоекономічні критерії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Рогова, Н. В., and О. В. Володько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ФЕРМЕНТУВАННЯ НАТУРАЛЬНИХ СОКІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.5.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження параметрів процесу ферментування березового соку для отримання на його основі нових видів натуральних купажованих соків. Наведено загальну характеристику та доцільність вживання натуральних соків. Зазначено, що соки містять у незмінному вигляді та в оптимальній кількості корисні для організму речовини (вітаміни, легкозасвоювані органічні мінерали, мікроелементи, ензими, природні цукри, лужні метали, натуральні лікарські речовини, рослинні гормони, антибіотики тощо). Зокрема, березовий сік завдяки багатому складу макро- і мікроелементів є ефективним засобом від багатьох хвороб та корисним вітамінним напоєм для зміцнення імунітету й нервової системи, що особливо актуально під час пандемії COVID-19. Висвітлено результати експериментального визначення титрованої кислотності ферментованого березового соку. Розрахунки титрованої кислотності проведено за рівнянням кінетики з урахуванням визначених за експериментальними даними кінетичних коефіцієнтів. Результати показали гарну наближеність до експериментальних значень. Величина порівняної похибки дорівнює 0,24–9,45%, що цілком прийнятно для математичного опису біохімічних процесів. Визначено лінійний прямо пропорційний характер залежності титрованої кислотності ферментованого березового соку від початкової концентрації цукрів: швидкість накопичування молочної кислоти під час ферментування дуже низька на початку процесу, більша – в середній стадії та досягає найбільших значень наприкінці ферментування. Враховуючи описаний характер закономірностей кінетики накопичування молочної кислоти, рекомендована раціональна тривалість процесу ферментування впродовж 4 діб, що дозволяє досягти досить високого ступеня накопичення молочної кислоти. Подальше ж збільшення тривалості призводить до значного уповільнення процесу ферментації. Відзначено, що навіть після термічної обробки та зберігання розроблені види соків мають значну мікробоцидну активність, знижуючи кількість мікроорганізмів досліджуваних штамів у понад 30 разів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Kotsur, Nadia. "ФОРМУВАННЯ І ПОШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.)." Scientific notes on Ukrainian history, no. 46 (July 10, 2019): 136–46. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-136-146.

Full text

Abstract:

У статті висвітлюються питання формування і поширення соціально-медичних ідей в Україні на сторінках періодичних медичних видань другої половини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. У процесі виконання дослідження застосовано методи джерелознавчого та термінологічного аналізу. З’ясовано, що медична періодика відігравала вагому роль у формуванні і поширенні медичних знань, значенні наукових відкриттів для практичної медицини, наданні пріоритету профілактичній медицині, популяризації наукової медицини, переконанні своєчасності звернення населення за медичною допомогою тощо. Спеціальна медична преса в другій половині XIX – початку ХХ століть посіла чільне місце в системі соціальної комунікації. У 9 губерніях Наддніпрянської України виходило друком 186 спеціалізованих періодичних і продовжуваних видань із питань гуманітарної медицини, які є цінним джерелом історії становлення та розвитку соціальної медицини. Санітарні лікарі земств ділилися досвідом щодо розбудови санітарної справи на сторінках журналів «Архив судебной медицины и общественной гигиены» (1865 – 1871), «Вестник судебной медицины и общественной гигиены» (1885 – 1889), «Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины» (1889 – 1917) та ін. Встановлено, що лікарсько-санітарні хроніки та інші земські періодичні видання містили багатий матеріал про захворюваність і смертність населення України, про стан медичної допомоги, пропагували здоровий спосіб життя. На сторінках журналів приділялася значна увага питанням народного здоров’я та громадської медицини, публікувалася велика кількість статей з різних питань суспільної гігієни, організації земської медицини, боротьби з соціальними та інфекційними хворобами, санітарно-освітньої роботи серед населення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Хендель, Наталія Володимирівна. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК КООРДИНУЮЧОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 145–58. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.193.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються організаційно-правові аспекти діяльності Всесвітньої організації охорони здоров’я як координуючої універсальної організації. Встановлено, що створення Всесвітньої організації охорони знаменувало новий етап в еволюції міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я, та привело до виникнення його нових правовихформ. Констатується, що ВООЗ продовжила роботу своїх попередників Міжнародного бюро громадської гігієни і Організації охорони здоров’я Ліги Націй з розробки стандартів у сфері санітарної та медичної статистики, лікарських засобів, медичного обладнання; роботи з глобального епідеміологічного нагляду. У статті виділяються ознаки міжнародної правосуб’єктності ВООЗ. У статті виділені права і обов’язки договірних сторін відповіднодо положень Угоди ВООЗ з ООН 1948 р. У статті охарактеризовані правові засади діяльності та функції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, Виконавчого комітету ВООЗ та Секретаріату. Встановлені основні напрями діяльності ВООЗ, а саме: науково-дослідна діяльність; освітня діяльність і поширення інформації; технічне співробітництво; вертикальні програми; співробітництво з іншими міжнародними організаціями для досягнення мети Організації. Вказується, що на Організацію покладено обов’язок запровадити і підтримувати необхідні статистичні та епідеміологічні служби, міжнародну номенклатуру хвороб, причин смертності та практики громадської охорони здоров’я. У рамках Організації проводиться велика робота зі стандартизації діагностичних процедур, харчових, біологічних, фармацевтичних та інших аналогічних продуктів. Зазначається, що важливою функцією ВООЗ, разом з нормотворчістю, є стимулювання досліджень у сфері охорони здоров’я, в тому числі, за допомогою сприяння співробітництву серед наукових та професійних груп, які здійснюють внесок для поліпшення стану здоров’я населення планети.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Sachuk, R. M., S. V. Zhyhalyuk, Ya S. Stravsky, A. I. Chaykovska, O. A. Katsaraba, and N. P. Boltyk. "Новий мінеральний препарат для ветеринарної практики «Кальфомін»." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 390–99. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.50.

Full text

Abstract:

У статті представлено нову фармацевтичну композицію «Кальфомін», що включає макро- та мікроелементи у вигляді водорозчинних солей, а саме: Кальцій, Фосфор, Магній, Натрій, Калій, Ферум, Манган, Цинк, Кобальт та Купрум. Також до складу препарату входять незамінні амінокислоти – метіонін та лізин. Препарат застосовують для лікування та профілактики захворювань корів, свиней, овець і кіз, пов’язаних з порушенням метаболізму перерахованих нутрієнтів (післяродового парезу, рахіту у молодих тварин, остеомаляції у старих тварин). Лікарський засіб ефективний при алергіях, токсикозах, післяродовій гемоглобінурії, плямистій хворобі, кропив’янці, екзантемі, геморагічному діатезі, гематурії і міоглобінурії; парезі внаслідок дефіциту Кальцію або Фосфору різної етіології. Рекомендовано “Кальфомін” в якості допоміжної терапії при отруєннях Свинцем, Фтором або Щавлевою кислотою, а для птиці для покращення яйценосності. Препарат застосовують для збільшення приросту живої ваги тварин на відгодівлі, тощо. При введенні лабораторним тваринам у шлунок, внутрішньоочеревно і підшкірно, встановлено, що препарат належить до IV класу токсичності згідно СОУ 85.2-37-736:2011 та ГОСТ 12.1.007-76, тобто відноситься до малотоксичних речовин. Отримано дані про суттєве підвищення уже на 3-тю добу загального Кальцію, неорганічного Фосфору, Цинку та Купруму у сироватці крові отелених корів, яким перорально задавали “Кальфомін”. А на 14-ту добу активність цих елементів уже була в межах фізіологічних норм. Пероральне введення коровам “Кальфоміну” в дозі 30 мл на 100 кг маси тіла протягом 10 діб після отелу запобігає післяродовому парезу. “Кальфомін” представляє інтерес для ветеринарної медицини і тому доцільно продовжити його подальше клінічне дослідження і стандартизувати показники його якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Krasiuk, Eduard, Eugenia Grigorieva, and Y. P. Semeryk. "КОНТРОЛЬ ВТОРИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ ВНУТРІШНЬОВЕННИМ ВВЕДЕННЯМ ПРЕПАРАТУ ПАРСАБІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК VД СТАДІЇ, ЯКІ ЛІКУЮТЬСЯ ГЕМОДІАЛІЗОМ В ПОРІВНЯННІ З ЦИНАКАЛЬЦЕТОМ." Actual Problems of Nephrology, no. 29 (December 14, 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-05.

Full text

Abstract:

Вступ. Вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ), часте ускладнення хронічного захворювання нирок, яке характеризується підвищеним вмістом паратиреоїдного гормону (ПТГ) в сироватці крові. Парсабів (етелкальцетид) є кальциміметиком для внутрішньовенного введення, який підвищує чутливість кальцій-чутливого рецептора до кальцію та знижує секрецію ПТГ.Мета. Оцінка контролю ВГПТ внутрішньовенним введенням препарату Парсабів у хворих з термінальною хронічною хворобою нирок (ХХН), які лікуються методом гемодіалізу (ГД) в порівнянні з цинакальцетом для перорального прийому.Матеріали та методи. Проведене проспективне обсерваційне дослідження з включенням 40 пацієнтів з ВГПТ, що лікуються методом ГД, які раніше не отримували відповідного лікування (тобто, ніколи раніше не отримували кальциміметики), пацієнтам, які раніше отримували цинакальцет, а також пацієнти, які продовжили отримувати цинакальцет. Первинним кінцевим критерієм ефективності була кількість пацієнтів зі зниженням вмісту ПТГ на понад 30%, в порівнянні із показниками на початку лікування, на етапі оцінки ефективності (тижні 12-14) та оцінка того, чи забезпечує Парсабів ефективніший за цинакальцет контроль ВГПТ. Вторинні кінцеві критерії були представлені часткою пацієнтів, які досягли протягом періоду оцінки ефективності зниження концентрації ПТГ на понад 50% у порівнянні з вихідним рівнем та відсоткове зниження вмісту ПТГ та кальцію.Результати та їх обговорення. В дослідження були включені дані 40 пацієнтів, отримані за період спостереження тривалістю 14 тижнів. Середній вік 40 пацієнтів становив 47,62 ± 12,97 роки, 70% були чоловіками. Середня тривалість проведення діалізу становила 8,3 ± 2,34 років. Середня концентрація ПТГ до початку дослідження та протягом 12-14 тижнів становила 1137,34 ± 544,84 та 838,7 ± 458,8 пг/мл і 1010,6 ± 478,53 та 760,8 ± 373,86 пг/мл в групах Парсабіву та цинакальцету, відповідно. Середній вміст загального кальцію залишився в межах діапазону норми у групі Парсабіву та у групі цинакальцету, хоча зниження рівня загального кальцію і був більшим в групі Парсабіву (2,23% в порівнянні з 5,15%), в усіх випадках це не супроводжувалась симптомами.Висновки. Результати проведеного нами обсерваційного дослідження представляють клінічний інтерес. Вони підтверджують, що застосування Парсабіву є новим важливим варіантом лікування пацієнтів з ВГПТ. Парсабів виявив більшу ефективність контролю ВГПТ у пацієнтів в порівнянні із застосуванням цинакальцету. На додаток, застосування Парсабіву сприяє зниженню навантаження, спричиненого необхідністю прийому великої кількості лікарських засобів, характерне для пацієнтів на діалізі, і, таким чином, може сприяти кращому дотриманню рекомендованого терапевтичного режиму, та усуненню ризику стійкого ВГПТ. Також є важливим, що Парсабів не взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450, тобто, відсутні взаємодії з іншими лікарськими засобами, які отримують пацієнти на діалізі. Необхідне проведення подальших досліджень для оцінки клінічних наслідків, а також ефективності та безпеки при довготривалому застосуванні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Пилипченко, А. В., and М. Б. Пісковий. "ОСОБЛИВОСТІ СЕЛЕКЦІЇ НОВИХ СОРТІВ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ У ТОВ «ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА»." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 13–24. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.01.

Full text

Abstract:

Група компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області сьогодні є одним з найбільших підпри-ємств України та світу, що вирощують сількогосподарські культури за технологіями органічного землеробства. Зрозуміло, що при переході від класичних технологій до органічного виробництва виникла низка проблем, для розв’язання яких довелося задіяти як наявний досвід, так і нові наукові дос-лідження. Однією з галузей сільського господарства в Україні, яка найбільше відповідає вимогам ве-дення біологічного землеробства, є коноплярство. В цьому питанні важливу роль відіграють біологі-чні властивості культури, попит на продукцію конопель. Біологічною особливістю культури коно-пель є те, що вони майже не потребують хімічного захисту від шкідників і хвороб, а відповідно й застосування пестицидів. Коноплі – культура, яка за умови дотримання технології вирощування, са-ма бореться з бур’янами. В Україні коноплярство завжди було однією з пріоритетних галузей сіль-ського господарства. Воно займає провідні позиції не лише в Європі, а й загалом у світі. Сфера за-стосування сировини з конопель суттєво розширюється. Окрім традиційного використання в легкій, будівельній, целюлозно-паперовій, автомобіле- й авіабудівній, хімічній промисловості, продукція ко-нопель стала використовуватися для виготовлення лікарських, парфумерних, косметичних препара-тів, високоякісної олії, добавок до багатьох харчових продуктів та інше. Саме останні варіанти ви-користання конопель вимагають застосування екологічно чистої продукції, яка б на ринку мала бі-льший попит, вищу оцінку і вартість. Створення сортів і гібридів рослин, які сприяють підвищенню продуктивності та адаптивності штучних екосистем, входить до переліку найактуальніших агро-технічних заходів біологізації технологій. Саме цій проблемі присвячені наукові дослідження, що проводились протягом 2014−2018 років і тривають дотепер. У цій статті ми спробували показати пошуки, досягнення й висновки, маючи на меті вивести нові сорти конопель посівних, що придатні для класичних технологій вирощування, а найважливіше – адаптовані для технологій органічного землеробства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Іванова, Н. В., І. Я. Криницька, Н. В. Гецько, Н. М. Гомелюк, and М. І. Марущак. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЗАГАЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12114.

Full text

Abstract:

Резюме. Туберкульоз є глобальною проблемою системи охорони здоров’я як одна з 10 провідних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, Україна належить до 27 країн світу, в яких зосереджено 85 % захворюваності на туберкульоз, і посідає 4 місце у світі за його поширеністю. Особливості епідемічної ситуації із туберкульозу загострили і зробили соціальнозначущою проблему хвороби на туберкульоз працівників закладів охорони здоров’я. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз захворюваності на туберкульоз серед загального населення та працівників закладів охорони здоров’я в Україні та Дніпропетровській області. Матеріали і методи. Матеріалами з вивчення епідемічного процесу була державна статистична звітність: аналітично-статистичні довідники «Туберкульоз в Україні» Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України» за 2019 і 2020 рр. та звітно-облікові форми 8 і 33. Результати. Встановлено, що незважаючи на зниження показників захворюваності й смертності від туберкульозу за проаналізований п’ятирічний період часу (2015–2019 рр.) в Україні, епідеміологічна ситуація у Дніпропетровській області залишається напруженою, особливо за показником захворюваності на туберкульоз/ВІЛ (24 на 100 тис. населення у 2019 р. – друге місце в Україні) та випадками туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (787 у 2019 р. – перше місце в Україні). Показники захворюваності на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищують аналогічні дані в Україні. Аналіз захворюваності на туберкульоз працівників протитуберкульозних закладів у Дніпропетровській області показав, що найбільший середній показник захворюваності на 100 тис. населення спостерігався серед середнього медичного персоналу – 506,8. Висновки. Захворюваність на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищує аналогічні дані в Україні. Найвища захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників Дніпропетровської області спостерігається у середнього медичного персоналу. Це вимагає суворого дотримання принципів інфекційного контролю та оптимізації підходів до виявлення, лікування та профілактики туберкульозу в медичних працівників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Опанасенко, М. С., В. І. Лисенко, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай, and С. М. Білоконь. "Заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при VATS у хворих на туберкульоз легень." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 24. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-21.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити ефективні заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при застосуванні VATS у хворих на туберкульоз (ТБ) легень. Матеріали та методи. Із 2008 по 2020 р. фтизіатричним пацієнтам було виконано 133 VATS-операції, а саме: атипова сегментектомія – 29 (21,6 %) випадків, типова сегментектомія – 49 (36,9 %), лобектомія – 49 (36,9 %), білобектомія – 2 (1,5 %), пульмонектомія – 4 (3,1 %). Хворих із діагнозом уперше діагностованого ТБ було 62 (46,3 %), із множинною лікарською стійкістю – 45 (34,4 %), із широкою лікарською стійкістю – 26 (19,3 %). Інтраопераційні ускладнення було зафіксовано в 5 (3,8 %) пацієнтів: 2 інтраопераційні кровотечі та 3 надриви паренхіми легені. Післяопераційні ускладнення було виявлено у 21 хворого (16,1 %): пізнє розправлення легені – 4 (3,1 %), післяопераційний плевральний випіт – 4 (3,1 %), дихальна недостатність – 3 (2,3 %), дисбіоз кишківника – 1 (0,8 %), серома післяопераційної рани – 2 (1,5 %), нагноєння післяопераційної рани – 5 (3,8 %), неспроможність кукси бронха із залишковою плевральною порожниною – 2 (1,5 %). Ефективність лікування становила 96,9 %. Результати та їх обговорення. Для профілактики ускладнень при VATS потрібно зважено відбирати пацієнтів для втручання, оцінювати рентгенологічну картину патологічних змін на доопераційному етапі, визначати безпечну ділянку для встановлення першого торакопорту. Важливими є виконання зручного мініторакотомного доступу довжиною до 8 см у V або VI міжребер’ї та використання ранорозширювачів невеликого розміру. Ретельна лімфодисекція в корені частки легені, пересічення та прошивання виділених окремих елементів кореня легені є запорукою спроможності та міцності механічного шва. Передопераційна корекція гемостазу залежно від віку, ваги, супутньої патології є невід’ємною складовою профілактики порушень згортання крові та полягає в застосуванні гепатопротекторів, антиагрегантів й антикоагулянтів. За неможливості виконання VATS-пневмолізу, роздільної обробки елементів кореня легені, труднощів у досягненні гемостазу конверсія в широку торакотомію є надійним і дієвим методом профілактики різноманітних ускладнень. Вчасне застосування конверсії в торакотомію, накладання П-подібних швів, ре-VATS або реторакотомія, гемостатична терапія, активна аспірація, накладання штучного пневмоперитонеуму, додаткове дренування плевральної порожнини чи повторні пункції, ФБС, клапанна бронхоблокація, корекція антибактеріальної терапії, використання пробіотиків, корекція схем протитуберкульозної терапії, хірургічна обробка ран, а також комбінація цих заходів допомагають ефективно та надійно ліквідувати як інтра-, так і післяопераційні ускладнення при VATS. Висновки. На безпечність і зручність VATS впливають багато факторів. Адекватна оцінка можливості виконання такої операції, методи профілактики ускладнень та їх своєчасне застосування забезпечують прогнозований перебіг післяопераційного періоду та зменшення частоти ускладнень. Залежно від причини вчасне застосування різних методів ліквідації інтра- та післяопераційних ускладнень дає можливість ефективно та надійно розв’язати проблему. Використовуючи ці практичні методи, можна визначити правильну тактику операції та ведення післяопераційного періоду, що в результаті вплине на загальну ефективність лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Zaporozhyan, L. P., N. O. Terenda, O. N. Litvinova, N. Y. Panchishin, and M. S. Fesh. "НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 25, 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11413.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати ступінь і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов. Матеріали і методи. Використовуючи метод системного аналізу, проведено вивчення стану та необхідності використання телемедицини в провідних країнах світу та Україні. Результати. Проаналізовано ступінь і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов. Розглянуто основні види телемедичних послуг, основні напрямки роботи телемедичних центрів. Оцінено впровадження телемедицини в областях України та в зарубіжних країнах. Оптимальним є створення регіональних центрів, навколо яких формується телемедична інфраструктура регіону і система поширюється до лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. Телемедичні центри можуть створюватися на базі медичних закладів, навчальних чи наукових центрів, або як самостійні комерційні чи некомерційні організації. У військовій медицині телемедичні технології здатні спростити роботу лікарів, виконати ефективний менеджмент на етапах евакуації, систематизувати та стандартизувати якість надання медичної допомоги. Використання телемедицини дає позитивні результати як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Для пацієнтів з’являється можливість проведення дистанційних консультацій, консиліумів (телеконференцій) вузькими спеціалістами в територіально віддалених медичних установах, зменшення термінів обстеження, прискорення передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без необхідності транспортування хворого (особливо в невідкладних станах). Телемедичні технології можна застосовувати майже в будь-якій медичній сфері: в педіатрії, психотерапії, дерматології, неврології або реаніматології. За умов боротьби з COVID-19 все більше медзакладів України долучаються до формату дистанційних відеоконсультацій, що дозволяє зберегти здоров’я лікарів і пацієнтів, а також взаємодіяти лікарям із колегами в особливо складних випадках. Висновки. Використання телемедицини в сучасних реаліях набуло значного поширення у багатьох країнах світу незалежно від їх економічного розвитку. Запровадження телемедицини в Україні потребує нормативно-правової підтримки, навчання персоналу, інформаційного забезпечення, а її матеріальне забезпечення лягає на державні органи влади та об’єднані територіальні громади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Кравченко, С. О., В. В. Мельничук, Н. С. Канівець, and Т. Л. Бурда. "ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ САРКОПТОЗУ СОБАК У МІСТІ ПОЛТАВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.24.

Full text

Abstract:

Захворювання, спричинювані акариформними кліщами, стали справжньою проблемою для власни-ків домашніх тварин, зокрема й собак. Однією з таких хвороб є саркоптоз, що викликається саркоп-тіформним кліщем Sarcoptes scabiei var. canis, Gerlach, 1857. Незважаючи на значну кількість наяв-них лікарських засобів на ринку ветеринарних препаратів, що застосовуються для боротьби із сар-коптозною інвазією, кількість хворих тварин поступово збільшується, що свідчить про актуаль-ність вивчення окремих аспектів, пов’язаних із поширенням інвазії на певних територіях. Метою статті було з’ясувати рівень інвазованості собак саркоптозом на території м. Полтави. Робота виконувалася в умовах лабораторії паразитології кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи та клініки ветеринарної медицини «ФОП Локес-Крупка Т. П.» при кафедрі терапії імені професора П. І. Локеса Полтавської державної аграрної академії. З метою встановлення діагнозу проводили акарологічні дослідження собак за методикою В. О. Євстаф՚євої та ін., згідно з якою для розм’якшення та просвітлення зішкрібків зі шкіри застосовували суміш, що складалася з «Бішофі-ту» та гліцерину у співвідношенні 1 : 1, у якій зішкреби витримували упродовж 1–2 хвилин. Загалом досліджено 11 різних порід собак (декоративні, службові, мисливські) а також метисів і безпород-них, яких розділили на чотири вікові групи: молодняк віком до одного року, тварини у віці від 1 до 4 років, від 4 до 8 років та старші 8-ми річного віку. Акарологічні дослідження свідчать, що на те-риторії міста Полтави собаки інвазовані збудником саркоптозу. Показник ураженості в середньому становив 18,20 %. Варто зазначити, що саркоптозна інвазія в собак мала певні особливості. Вста-новлено, що тварини різних порід неоднаково інвазовані збудником саркоптозу. Найбільш ураженими виявилися тварини мисливських порід та безпорідні й метиси (ЕІ=38,46 та 36,76 % відповідно). Найменшого інвазування зазнають тварини декоративних порід (ЕІ=3,92 %). Окрім того, показник інвазованості собак також залежав від віку тварин. Встановлено, що собаки у віці від 1-го до 4-х років та від 4-х до 8-и років виявилися найбільш ураженими збудником саркоптозу (ЕІ=45,81 та 42,94 %, відповідно). Отже, отримані дані мають важливе наукове та практичне значення, адже доповнюють відомості з приводу епізоотичного стану щодо саркоптозної інвазії собак на території м. Полтави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Лікарська хвороба'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles