Academic literature on the topic 'Локальні бренди'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Локальні бренди.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Локальні бренди"

1

Yevtushenko, Aleksandr, Mykola Suslov, and Svitlana Verba. "БРЕНДИНГ ТЕРИТОРІЇ ГРОМАДИ – МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ." Public Administration and Regional Development, no. 13 (September 8, 2021): 622–49. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.04.

Full text
Abstract:
У статті розглянутий взаємозв’язок між брендингом території у новостворених об’єднаних територіальних громадах (далі ОТГ) та формуванням локальної ідентичності ОТГ як фактора її конкурентоспроможності. Надано визначення понять «бренд» та «брендинг», які пропонуються вітчизняною на зарубіжною науковими школами. Доведено, що брендинг території ОТГ – це своєрідна стратегія, спрямована на поліпшення іміджу адміністративно-територіальної одиниці для залучення інвесторів, туристів, бізнесменів. Виділено функції бренду території ОТГ, які стосуються користувача (ідентифікації, персоналізації, гарантії, спрощення рішення та задоволення) і зазначено, що ефективне просування бренду залежить від інвестицій вкладених в його первісне просування, насамперед, в інформативну рекламу. Доведено, що локальна ідентичність, як місце проживання, територія, що має певні відмінності, характеристики і стає брендом, а брендинг – механізм спрямований на згуртування локальних співтовариств, що проживають на території ОТГ, формування уявлення про власну ідентичність до цієї території. У статті бренди окремих територій громад визначені, як локальні бренди, що характеризують ментальність місцевого населення, його наближеність до культурних та історичних традицій, що обумовлене природно-географічними, економічними, історичними та соціально-культурними факторами. Зроблено акцент на використанні логотипу та інших візуальних атрибутів бренду громади для посилення локальної ідентичності, тобто самоототожнення індивідів з місцевим співтовариством, заснованої на культурно-психологічній єдності населення. Бренд території ОТГ є інструментом реалізації стратегії розвитку громади, тому що акумулює інтереси її населення, інвесторів, бізнесу, влади, і, таким чином, виступає фактором конкурентоспроможності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мусиездов, А. А. "Локальная идентичность как бренд." Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства:методологія,теорі, методи, no. 889 (2010): 116–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Мусиездов, А. А. "Локальная идентичность как бренд." Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства:методологія,теорі, методи, no. 889 (2010): 116–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Безпалова, А. Г. "Концептуальный подход к формированию бренда консалтинговой компании: локальный аспект." Leadership and Management 4, no. 1 (2017): 45–53. http://dx.doi.org/10.18334/lim.4.1.37772.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шумский, Александр Вячеславович. "Контент индустрии моды и медиареформа культурных смыслов." mediaalmanah 109, no. 2 (April 21, 2022): 28–39. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.2.2022.2838.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается продвижение контента fashion-брендов в цифровой среде в период пандемии, когда коммуникация превалирует над потреблением, а личные преференции потребителя выходят на передний план, что резко повышает интерес глобальной аудитории к локальному продукту. Доказывая ошибочность утверждения, что индустрия моды предельно материальна и успех в ней зависит от производственной составляющей, автор приходит к выводу, что главное качество моды как креативной индустрии – создание культурных смыслов и поиск идентичности, а локальный медийный fashion-контент способен изменить образ страны в восприятии иностранной аудитории.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Петрова, Наталья Сергеевна. "Folklore Brands of Local Tourism: Folklorism Without Folklorists." ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА, no. 1 (April 24, 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2021.22.1.006.

Full text
Abstract:
Статья посвящена вопросу фольклорного брендирования территорий на примере проекта «Рязань - новогодняя столица России-2020». В праздничных мероприятиях участвовали локально приуроченные персонажи: Рязанский Косопуз, Авдотья Рязаночка, Забава Путятишна и Евпатий. На материале онлайн-дискуссий и отзывов посетителей были проанализированы реакции внешнего и внутреннего потребителя (приезжих туристов и местных жителей) на такого рода аттракции. Для сопоставления привлекались данные экспресс-экспедиции в Рязань 2019 г., в рамках которой проводилось интервьюирование и анкетирование горожан, позволившие выявить значимые для рязанцев историко-фольклорные фигуры. Автором затронута проблема «порчи поля» и влияния «экскурсионного фольклора» на живую традицию, а также затронут вопрос вторичной фольклоризации «сказочных» туристических объектов и возможность включения их в актуальные городские практики. This article examines the issue of the folklore branding of territories, taking as its example the project “Ryazan - the New Year’s Capital of Russia-2020.” As part of the project, local notables (Ryazan Kosopuz, Avdotya Ryazanochka, Zabava Putyatishna and Evpatiy) took part in festive events. The article analyzes the reactions of visiting tourists and local residents to these events on the basis of online discussions and visitors’ reviews. The data from an “express expedition” to Ryazan in 2019 made it possible to identify historical and folkloric figures significant for Ryazan residents and was also used for comparison. The author considers the problems of “tainting the field [evidence]” and the influence of “excursion folklore” on the living tradition. She also touches upon the issue of the secondary folklorization of “fairytale” tourist sites and the possibility of considering them as part of actual urban practices.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Протас, Марина. "GLOBAL ART: РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 5, 2021): 303–9. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.060.

Full text
Abstract:
У сучасному транснаціональному арт-просторі діють кризові енергії дихотомічних кластерів, один з яких визначається протистоянням парадигм так званого global art і локальних його версій, де local art підлягає репресивному тиску з боку універсальної «пост-етнічної» ідеології вульгарного мультикультуралізму, що перетворює само-ідентифікаційні інтенції націй на реплікацію індиферентного пастішу світових ринкових брендів культуріндустрії. Девальвацію творчої особистості в суспільстві масового споживання доби пізнього капіталізму віддзеркалює тоталізація реїфікованої свідомості митців. Проте єдиним шляхом повернення духовного культуротворення є еволюція свідомості соціуму (відповідно і мистецької свідомості) з щабля масової раціоналізації «інструментального мислення» до щабля трансцендентно-спроможних естетичного світосприйняття, критичного судження і практичного втілення алетеї.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Syniavska, Olga, and Nataliia Slukhai. "СОВРЕМЕННЫЙ НЕЙМИНГ В УКРАИНЕ В ЛИНГВОПРАГМАТИЧЕСКОМ ОСВЕЩЕНИИ." World Science 3, no. 6(58) (June 30, 2020): 30–40. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7119.

Full text
Abstract:
Коммерческая номинация в период глобализации, виртуализации, ускорения и симулякризации информационного потока, а также при учете влияния локальных условий становится средством отражения и одновременно активного воздействия на языковую и концептуальную картины мира потребителя, поэтому требует изучения в лингвопрагматическом аспекте, особенно в странах с нестабильной социо-политической ситуацией, к числу которых сегодня относится Украина. Статья посвящена изучению современного русскоязычного нейминга в Украине в аспекте лингвопрагматики. Представлены основные направления изучения нейминга и актуальные лингвистические проблемы в рамках каждого направления. В работе предложены лингвистические критерии создания адекватных неймов с учетом украинских реалий и рассмотрены типичные ошибки в области современного русскоязычного нейминга в Украине. Описаны основные методы определения лингвопрагматической эффективности коммерческих наименований: параметрический, метод факторного анализа, ассоциативного эксперимента, метод мотивационного анализа, социально-психологического анализа, имиджевый метод, метод оценки лояльности потребителей, метод формирования / оценки эмоциональной привязанности потребителя к бренду и другие. С целью определения лингвопрагматического потенциала неймов представлен параметрический анализ номинаций с учетом ряда приемов: определения субъективных ожиданий, выявления зрительных образов, определения субъективных предпочтений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Петров, Никита Викторович. "Stone Zoya: From Orthodox Legend to City Brand." ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА, no. 1 (April 24, 2021): 65–75. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2021.22.1.005.

Full text
Abstract:
Сюжет об окаменевшем святотатце-плясуне, известный в России как минимум с конца XIX в., актуализируется в 1956 г. «Зоино стояние» оказывается наиболее устойчивой текстуализацией этого сюжета, поддерживающегося в 1960-1990-х гг. популярной нарративной схемой о наказании святотатцев за осквернение святынь. На текстовое и сюжетное оформление, популярность и тиражирование этого сюжета в фольклорной среде оказывают влияние религиозные фольклорные нарративы; грешница получает конкретное имя: Зоя. В околоцерковной литературе и СМИ чудо начинает рассматриваться как реальное событие. В Самаре в мае 2012 г. открывается памятник Николаю Чудотворцу. Бронзовая фигура святого под золоченым куполом поставлена в память о чудесном событии, получившем название «стояние Зои». В самарском храме во имя Иоанна Воина находится большая житийная икона Николая Чудотворца с клеймами, нижний ряд которых посвящен чуду стояния Зои в Куйбышеве. Многочисленные упоминания в СМИ, тиражирование истории в религиозных текстах и медийном официальном и неофициальном дискурсах, паломнические поездки в Самару к памятнику св. Николаю сделали из локальной легенды не только похожий на исторический нарратив, но и своего рода фольклорный бренд, благодаря которому Самара получает место на туристической карте России. Дом, где якобы произошло известное событие, хотят музеефицировать. Именно этим процессам - как фольклорный текст превращается в бренд, используемый разными акторами, - посвящена данная работа. The story about a girl who was turned to stone after she blasphemed by dancing with an icon, known in Russia at least since the late 19th century, reappeared in the text of “Zoya’s Standing” of 1956 (the protagonist allegedly stood petrified for 128 days until freed by a holy man). This version proved to be the most stable textualization of the story, which was reinforced in the 1960s-1990s by a popular narrative scheme about the punishment of blasphemers for desecration of the sacred. Regional folklore narratives influenced its textual presentation and plot, as well as its popularity in the folk milieu; in addition, the sinner was given a concrete name - Zoya. New details were added to the plot and it entered the catalogue of St. Nicholas’ deeds. Moreover, oral versions came to be influenced by the written text, by the movies on the topic (2004 and 2009), and by popular TV programs. As a result, the miracle described in the story began to be seen as a real event. A monument to Nicholas the Wonderworker was unveiled in Samara in May 2012 and the bronze figure of the saint under a gilded dome was erected in memory of the miracle of Zoya’s Standing. In the Church of John the Warrior in Samara there is a large hagiographic icon of Nicholas the Wonderworker with scenes (kleimy), the bottom row of which is dedicated to the miracle of Zoya’s Standing in Kuibyshev. Numerous mentions in the media; repetition of the story in religious texts and in official and unofficial media discourses; and pilgrimages to Samara to the monument of St. Nicholas not only made this local legend appear to be a historical narrative, but also turned it into a kind of folklore “brand” thanks to which Samara could earn a place on Russia’s tourist map. Locals want to turn the house where the famous event allegedly took place into a museum. It is to these processes - how a folklore text turned into a brand used by various players - that this article is dedicated.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Мельникова, Екатерина Александровна. "The Mezen Horse: Between Tradition and Brand." ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА, no. 1 (April 24, 2021): 85–96. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2021.22.1.007.

Full text
Abstract:
Статья посвящена истории бытования мезенской росписи - зооморфного орнамента, использовавшегося с начала XIX в. мастерами д. Палащелье Архангельской губ. для декорирования деревянных изделий, и в первую очередь прялок. В центре внимания находится судьба мезенской лошадки - главного символа палащельской росписи, ставшего в XXI в. основой локального бренда в г. Мезени и его окрестностях. В работе рассматривается история палащельского промысла, включая трансформацию его социального, экономического и культурного значений на протяжении XX-XXI вв. Прялка - главный носитель мезенской росписи - перестала выполнять свою утилитарную роль, став объектом семейной памяти и культурной ценностью, связанной с локальной идентичностью местных жителей и художественным значением, определяемым экспертами-профессионалами. Вследствие этих перемен, а также миграций населения из деревень в города прялки с мезенской росписью стали ассоциироваться с покинутой малой родиной и деревенским миром в целом, вызывая к жизни особую форму чувствительности, требующей специальных навыков понимания, толкования и любви к мезенской росписи. Как показано в работе, два режима восприятия мезенской лошадки - семейной памяти и эстетической ценности - тесно взаимосвязаны, определяя эмоциональную привязанность и популярность этого элемента традиционной росписи среди современных жителей г. Мезени и Мезенского района. This article concerns the history of the Mezen horse, a zoormorphic ornament from the village Palashchelye in the Mezen Region of Arkhangelsk Province. From the beginning of the 19th century it has been used by craftsmen to decorate wooden items, especially spinning wheels. In the beginning of the present century the Mezen horse became the symbol of Palashchelye painting and the main local brand for the city of Mezen and its environs. The article examines the history of Palashchel crafts and discusses the transformation of its social, economic and cultural significance during the 20th and 21st centuries. The spinning wheel, the main bearer of Mezen decoration, has ceased to fulfill a utilitarian role, becoming instead a focus of family memories and cultural value, interpreted both in terms of local identity and artistic significance. As a result of this change, as well as the migration of the population from villages to cities, spinning wheels with Mezen painting began to be associated with one’s abandoned birthplace and the rural world in general. This has given rise to a special kind of sensitivity that entails special skills of interpretation as well as love. Two different modes of such sensibility are discussed in the article - the mode of family memory and the mode of esthetic value - that are interwoven, endowing the Mezen horse with emotional meaning and broad popularity among the modern urban inhabitants of Mezen and its environs.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Локальні бренди"

1

Рижов, Максим Сергійович, and Валерій Миколайович Кобєлєв. "Ребрендінг як складова управління життєвим циклом бренду." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27777.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гврітішвілі, А. В., І. М. Савіна, and М. В. Івасенко. "Стилістична адаптація локальних фешн брендів до глобальних світових процесів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16791.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шевченко, О. Ю. "Формування образу бренду у загальній концепції виведення нової торгової марки на локальний ринок." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38502.

Full text
Abstract:
Формування образу бренду – одна із найважливіших задач, яка постає перед підприємством. Бренд – це враження про товар у розумах споживачів, ярлик, який подумки наклеюється на товар. Процес створення бренду та керування ним називається брендингом. Він може містити в собі створення, посилення, репозиціонування, оновлення й зміна стадії розвитку бренда. Особливу актуальність проблеми брендингу набувають у галузі нігтьової естетики. Ринок косметичних продуктів по догляду за нігтями і шкірою рук вкрай великий. Компанії, що займаються випуском декоративної косметики, виробляють не тільки засоби для обличчя і тіла, але і засоби по догляду за нігтями, декоративні лаки і т.п., намагаючись охопити всі можливі сегменти даного ринку, що є причиною високої конкуренції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography