To see the other types of publications on this topic, follow the link: Логістика інноваційної діяльності.
Journal articles on the topic 'Логістика інноваційної діяльності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 16 journal articles for your research on the topic 'Логістика інноваційної діяльності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ivanyshyn, O. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ І СОЦІАЛЬНОЇ КОРИСНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ МХП ЗА ДОПОМОГОЮ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ABM RINKAI TMS." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.01.
Full textAbstract:
Вступ. Натепер спостерігається зміна глобального тренду логістики в Укра- їні в бік сталого та якісного розвитку. Це дозволить реалізувати величезний логістичний потенціал України, перетворити логістику в галузь національної економіки, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності й прибутковос- ті вітчизняних підприємств. Визначено, що управління власним і найманим транспортом підприємства проводиться за допомогою інноваційної системи ABM Rinkai TMS і містить економію транспортних витрат за 3 модулями: план, факт, аналіз відхилень. Встановлено, що використання системи моніторингу й управління транспортом надає всі основні функції, необхідні для спрощення повсякденних операцій з управ- ління доставленням. Предмет дослідження. Процеси роботи системи TMS ABM Rinkai, запропо- новані з метою підвищення ефективності управління транспортом, доступнос- ті, прозорості й оптимізації всього процесу логістики. Мета статті – дослідження переваг інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП для підвищення якості, ефективності й соці- альної корисності. Результати роботи. Розглядаючи логістичні інновації, не можна оминати новітні логістичні технології, які застосовуються в плануванні й інформацій- ному забезпеченні, що необхідне для ефективного використання транспортної та логістичної інфраструктур та електронної обробки даних, автоматизації виробництва й впровадження інших нових досягнень для вдосконалення структу- ри інформаційних потоків. Пропозиції ABM Rinkai Rinkai TMS: діагностика й виявлення «вузьких місць»; оптимізація процесів планування торгових маршрутів, контролю та аналізу ефективності транспортної логістики; впровадження автоматичного плану- вання маршрутів доставляння на підставі наявних замовлень та автомобілів з урахуванням різних обмежень, економія транспортних витрат. Визначені ефекти транспортної логістики з ABM Rinkai TMS: підвищення ефективності використання транспорту; зниження транспортних витрат; мінімізація необхідного автопарку; скорочення сумарного кілометражу; збіль- шення кількості обслуговуваних клієнтів за маршрут; скорочення кількості запіз- нень і впевненість клієнтів в якісному й вчасному обслуговуванні; підвищення якос- ті процесів, відсутність витрат на дороге програмне забезпечення, що виступає передумовою ефективної реалізації логістичної діяльності підприємства. Методологія дослідження. У процесі дослідження використано загальнона- укові й спеціальні методи, зокрема: діалектичний, системного аналізу; оптимі- зації запасів залежно від рівня логістичної системи; моделювання руху матері- альних та інформаційних потоків логістичної системи з допомогою призначень, вибору найкоротшого шляху; формування методів математичного програмуван- ня оптимальної виробничої програми. Галузь застосування результатів. Економіка, транспорт, управління, макро- й мікроекономіка, інформатика, логістика, інновації. Висновки. Запропоновано використання інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП. Встановлено мотиви застосування інновацій на підприємствах. Визначено необхідність використання логістичних інновацій, новітніх технології планування та інформаційного забезпечення; електронної обробки вантажопотоків; автоматизації виробництва; ефективність управлін- ня транспортною логістикою з ABM Rinkai TMS.
2
Тарасюк, Галина Миколаївна. "Логістичні рішення та управління постачаннями в компанії: виклики часу." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(98) (December 29, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-42-48.
Full textAbstract:
Процеси глобалізації, розвитку конкуренції, використання нових систем управління вимагають постійної адаптації логістичної системи підприємства до умов внутрішнього та зовнішнього середовищ. Логістична стратегія визначає зв’язок між стратегією розвитку організації та операційними стратегіями в частині логістичної політики підприємства та логістичних завдань, які визначені поточними планами діяльності. Місце логістичної стратегії визначається між довгостроковими рішеннями підприємства (місія підприємства, логістична місія, корпоративна стратегія, виробнича стратегія, маркетингова стратегія, логістична концепція) та рішеннями тактичними й оперативними (логістичні технології, системи, підсистеми, модулі, бізнес-процеси, операції та функції, інформаційне забезпечення).
Найбільшою проблемою, з якою бізнес зіткнувся під час поширення COVID-19, був зрив ланцюгів поставок. Більшість компаній усвідомили, наскільки вразливі їхні ланцюги поставок, прийняли рішення про диверсифікацію, знайшли нових постачальників. Окрім того, нові технології стали в нагоді для компаній у цей період. У статті розглядаються зміни в логістичних процесах, які були викликані пандемією, проаналізовані інноваційні технології, які доцільно використовувати у сфері логістики в сучасних умовах цифровізації процесів. Зокрема, приділяється увага особливостям використання технологій Big Data Analytics, Machine Learning і Internet of Things. Визначено основні переваги та обґрунтовано їх ефективність у логістиці. Доведено, що важливим поряд із впровадженням інноваційних технологій є формування нових бізнес-моделей, інтегрування в діяльність рішень по штучному інтелекту, застосування цифрових двійників тощо. Використання автоматизованої системи управління логістикою дозволить не лише оптимізувати роботу, упорядкувати комунікацію, контролювати та скорочувати витрати, а й забезпечить довгострокову конкурентоспроможність компанії.
3
Galіuk, I. B. "ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ЛОГІСТИЗАЦІЇ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 169–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.169-173.
Full textAbstract:
Сучасний характер підприємницької діяльності передбачає інноваційну поведінку на ринку. Ступінь підприємливості визначається наявністю творчого початку в діяльності бізнесмена. І в цьому контексті виникає питання про співвідношення в мотиваційному механізмі підприємництва креативних і корисливих аспектів, тобто визначальної орієнтації на отримання прибутку. В умовах конкурентного ринку передумовою забезпечення даного співвідношення є інноваційна складова діяльності. При цьому повинно забезпечуватися раціональне використання існуючих ресурсів, для чого обов’язковим моментом стає застосування логістизації бізнес-процесів як основи підвищення конкурентоспроможності підприємницької структури.Відносно нове поняття інноваційного потенціалу підприємницької логістики розглянуто у статті у трьох аспектах: як функціональний менеджмент, що забезпечує дистрибуційний процес нової продукції; як новітній інструментарій управління економічними потоками у підприємництві, що виступає більш ефективною управлінською технологією у порівнянні з традиційними методами управління рухом товарів; як прояв процесу удосконалення логістичної інфраструктури ринку товарів і послуг.Визначено основні напрямки впливу інноваційного фактора у системі підприємницької логістики, що визначають потенціал її розвитку, а саме: здатність підприємницьких структур генерувати, знаходити, абсорбувати і використовувати знання детермінують їх живучість в умовах всеосяжної невизначеності і мінливості ринкового середовища; процес інформатизації економічних потоків підприємницької діяльності на базі створення інформаційно-логістичних систем; модернізація діючої інституційної структури ринку; розвиток технічного прогресу безпосередньо в процесі руху товару; злам багатьох управлінських стереотипиів, боротьба з корпоративним сепаратизмом і опортунізмом всередині підприємницьких структур, реформування системи цілевизначення і взаємодії у бізнесі, насаджування і культивування нових ціннісних орієнтирів у економіці.
4
Лупак, Р. Л. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ТА СТРУКТУРНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-06.
Full textAbstract:
Обґрунтовано важливість підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції для економіки України, розвиток якої значним чином залежить від рівня сформованості та ефективності використання експортного потенціалу виробників агропродовольчої продукції. Запропоновано розділяти напрями підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції стосовно здійснення інституціо-нальних реформ та структурних змін, які обумовлюються низкою функціонально-процесних передумов у агро-продовольчому секторі економіки. Визначено залежність конкурентоспроможності агропродовольчої про-дукції України від ефективності державного управління становленням та розвитком агропродовольчого сек-тору економіки, забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, ступеня деформації системи суспільного відтворення на вітчизняному агропродовольчому ринку, створення інституційних елементів міжфункціонального та міжгалузевого співробітництва (спеціального фонду інвестиційно-інноваційної підтримки сільськогосподарських виробників, комерційно-збутової інноваційно-технологічної співпраці між науково-дослідними лабораторіями, фермерсь-кими господарствами, суб’єктами логістики та торгівлі вітчизняною продукцією агропромислового комплек-су), створення та збільшення обсягів діяльності локальних інтегрованих систем для диверсифікації сільсько-господарського та агропромислового виробництва, становлення та розбудови інноваційної інфраструктури (створення інженерно-технічних центрів впровадження сучасних технологій сільськогосподарського вироб-ництва, активізації діяльності інформаційно-консультаційних та дослідно-маркетингових центрів з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції), урегульованості сталого ро-звитку, забезпечення економічної безпеки та недопущення імпортозалежності внутрішнього агропродовольчо-го ринку.
5
Погуляйко Ю.М. "ІНСТРУМЕНТИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН." Економічний форум 2, no. 2 (June 11, 2021): 34–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-5.
Full textAbstract:
У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування.
Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування
Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду.
Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.
6
Bilovodska, Olena. "КВАЛІМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДИСТРИБУЦІЄЮ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ У МАРКЕТИНГОВІЙ ЛОГІСТИЦІ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, no. 25 (March 28, 2021): 175–83. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-175-183.
Full textAbstract:
Стратегічна діяльність забезпечення інноваційних процесів, поєднуючи розроблення, безпосереднє виробництво та дистрибуцію нової продукції, спрямована насамперед на вдосконалення продуктів компанії, взаємодію зі споживачами, пошук та розширення нових ринків збуту тощо. З цих позицій оцінювання стратегії управління дистрибуції, яка забезпечує задоволення потреб і запитів споживачів, є важливим етапом підвищення ефективності компанії. У статті виконано оцінювання стратегії управління розподілом інноваційної продукції в логістиці хімічної компанії з позицій споживачів на основі кваліметричного підходу та наведено комплекс рекомендацій щодо її вдосконалення, що є основою для методології вибору найбільш об’єктивної стратегічної альтернативи в хімічній компанії.
7
Prokopenko, Valeriya Eduardovna, and Aleksej Vladimirovich Turevich. "ИННОВАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ ЛОГИСТИКИ ТРАНСПОРТНЫХ ПЕРЕВОЗОК." Научный взгляд в будущее, no. 06-02 (November 12, 2017): 61–64. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-02-027.
Full textAbstract:
У статті розглядаються інноваційні методи логістики транспортних перевезень У загальному вигляді інновація — новоутворення, нововведення, це процес перетворення теоретичної і практичної науково-технічної діяльності, результатом якої є нововведення технічн
8
Ільяшенко, А. Х. "Інтеграція концепцій маркетингу й логістики в інноваційній діяльності промислового підприємства." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 6 (2007): 37–41.
Find full text
9
Skakalina, E. V. "ІННОВАЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ РОЗПОДІЛЕНИМИ СИСТЕМАМИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 48 (April 11, 2018): 24–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.024.
Full textAbstract:
На сучасному етапі розвитку світового виробництва проблема створення і управління великими складними територіально-розподіленими системами зайняла центральне місце як в науці, так і в розвитку суспільства. Зазвичай великі складні розподілені системи вимагають для своєї діяльності великих пулів ресурсів-матеріальних, людських, фінансових, енергетичних, адекватне управління котрими неможливо без застосування інтелектуальних інформаційних технологій. Одною із основних тенденцій розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем є проблема інтеграції зазначених технологій та систем з існуючими та майбутніми виробничими та соціально-економічними структурами і відповідними системами управління. В роботі представлені результати розробки і впровадження комплексу інформаційних технологій для оптимізації управління складними розподіленими системами в контексті обраного критерію мінімізації вартості витратної частини бюджету. Методологія досліджень базується на основі теорії систем та системного аналізу, гібридних генетичних алгоритмів, теорії нечітких множин, методу групового урахування аргументів. Наведені результати верифікації запропонованих інформаційних технологій на об’ектах різних предметних областей – агровиробництва, енергетичної галузі, логістики. Процент оптимізації витратної частини виробничого або процесного циклу знаходиться в інтервалі від 4,6% до 28%.
10
Міщук, І. П., С. О. Луцко, О. А. Стецюк, and І. В. Терещенко. "СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПОСТКОВІДНОЇ ЕКОНОМІКИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 13–22. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану розвитку внутрішньої торгівлі України в умовах карантинних обмежень на торговельний бізнес. Встановлено, що в період 2016-2021 р. у внутрішній торгівлі України відбувалися суперечливі процеси розвитку роздрібної та оптової торгівлі та видового складу їх суб’єктів у частині зміни чисельності, обсягів і результативності діяльності. Встановлено наявність прямого зв'язку між скороченням торговельної діяльності суб'єктів торгівлі та виявленими в аналізі тенденціями скорочення роздрібного товарообігу на основі традиційних (офлайнових) технологій збуту через карантинні обмеження торгівлі для продавців непродовольчих товарів у поєднанні з суттєвими змінами в стратегіях підприємств роздрібної торгівлі та змінами в поведінці споживачів, що відбулися під впливом карантинних обмежень. Визначено факт вирішального впливу антиковідних обмежень на припинення діяльності низки торговельних підприємств та/або здійснення її із збитковими результатами. Охарактеризовано зміст основних тенденцій у процесах адаптації торгівлі до умов постковідної економіки, розвитку технологій та організаційних бізнес-моделей провадження торговельного бізнесу, відображено результати інноваційного поглиблення типологічного різноманіття суб’єктів та об’єктів торговельного середовища. Акцентовано на ключовій ролі цифрових технологій у розробці та впровадженні в практику сучасних бізнес-моделей і форматів торговельних закладів, а також розвитку мобільної та електронної торгівлі. Наголошено на необхідності інтеграції в умовах карантинних обмежень суб’єктів торговельного підприємництва в інтегровані регіональні формування з забезпечення споживачів продовольством на засадах логістики і з дотриманням рекомендацій ФАО.
11
Корнієнко, Г. "Структурний поділ агробізнесу: правовий аспект." Юридичний вісник, no. 2 (August 26, 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1722.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема визначення структури агробізнесу, який розуміється як окреме еко-номіко-правове явище, яке не можна ототожнювати з АПК. Відмінними ознаками, притаманними агробізнесу, є такі: 1) це різновид бізнесу/ підприємницької діяльності; 2) він має самостійний предмет правового регулювання; 3) здійснюється спеціальними суб'єктами; 4) між суб'єктами агробізнесу виникають стійкі правовідносини, які зумовлені дією ланцюга агробізнесу; 5) основна мета агробізнесу полягає в отриманні прибутку; 6) існує специфічне організаційне та матеріально-технічне забезпечення агробізнесу.
Встановлено, що структура агробізнесу - це така організація його внутрішньої системи, за якої цілісність та ефективність функціонування агробізнесу забезпечуються оптимально поєднаними за певними принципами елементами, логічно взаємопов'язаними та взаємозалежними. З'ясування особливостей багаторівневої внутрішньої структури об'єкта, що вказує на його складну природу, дає змогу глибше його осмислити й надати цілісну, всебічну характеристику. Агробізнес будь-якої держави має власну структуру, яка визначається станом економіки, соціальними чинниками, кліматичними та географічними умовами, рівнем розвитку сільськогосподарської галузі. Зважаючи на особливості, характерні для вітчизняного агробізнесу, вбачається за доцільне виокремлювати структуру аграрного бізнесу залежно від:
1) виду підприємницької діяльності в аграрній сфері (інноваційна діяльність у сфері селекції та технології виробництва, контролю сільськогосподарської продукції, новітніх моделей управління сільськогосподарським підприємством; діяльність із виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції; логістика агробізнесу; забезпечення матеріально-технічним обладнанням (постачання сільськогосподарської техніки, агросервісне обслуговування тощо); реалізація (маркетинг) сільськогосподарської продукції; діяльність щодо поводження з відходами сільськогосподарського виробництва); 2) галузі сільськогосподарського виробництва (аграрні інновації; виробництво сільськогосподарської продукції; логіс-тична галузь агробізнесу; галузь реалізації сільськогосподарської продукції); 3) території здійснення агробізнесу; 4) організаційно-правової форми діяльності сільськогосподарських товаровиробників; 5) сільськогосподарських кластерів.
12
Теремецький, В. І., and О. С. Ховпун. "Сучасні понятійні інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 4, 2020): 121–24. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).578.
Full textAbstract:
У статті розглянуто категоріальні інтерпретації терміна «фармація» в аспекті її адміністративно-правового забезпечення. Мета статті полягає у визначенні понятійної інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії. Необхідність дослідження терміна «фармація» зумовлена відсутністю його тлумачення у Законах України «Про лікарські засоби», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також неоднаковим розумінням у юридичній і фармацевтичній науках.
Встановлено наявність конкуренції таких термінів, як «фармація», «фармацевтична сфера», «фармацевтична діяльність». У зв'язку з цим сформульована авторська позиція щодо цих понять. Підкреслено, що найбільш базовим терміном є «фармація», який охоплює всі напрями діяльності людини, пов'язані з лікарськими засобами, зокрема державне управління фармацевтичною діяльністю, фармацевтичну науку, підготовку фармацевтичних працівників, управління фармацевтичним підприємством, господарську фармацевтичну діяльність. Наголошено, що фармацевтична сфера - це самостійна частина фармації, фармацевтична діяльність - науково-практична господарська діяльність, яка охоплює фармацевтичний ланцюг. Під останнім розуміється система дій від розробки до реалізації лікарських засобів, включаючи маркетингові дослідження для встановлення потреби на ринку лікарських препаратів, інноваційні розробки нових ліків, контроль їхньої якості, проведення клінічних досліджень нових ліків, їх реєстрація, фармацевтична логістика, реалізація лікарських засобів, фармацевтичний маркетинг, управління фармацевтичним підприємством і підготовка фармацевтичних кадрів. Наведений підхід може використовуватися у подальших наукових дослідженнях у галузі адміністративного права, адже надає можливість найбільш об'єктивно виявити різні аспекти терміна «фармація».
13
Гук, Ольга, Олена Кучма, and Анна Мельник. "НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Економіка та суспільство, no. 31 (September 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-36.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням застосування інноваційних логістичних процесів для розвитку вітчизняних підприємств. У статті розкрито роль інноваційних логістичних процесів як фактору нарощення ефективності діяльності в контексті інноваційної діяльності. Авторами проаналізовано як розвивалася електронна комерція в період пандемії. Визначено, що обмежувальні заходи негативно вплинули на транспорту логістику. У статті досліджено взаємозв’язок інноваційного розвитку та логістики. Авторами наведено динаміку комерційних рейсів територією ЄС за 2020 рік. У статі досліджено використання повного комплексу логістичних операцій (фулфілмент). Виокремлено проблеми, які виникли перед підприємствами в контексті складської логістики. Розглянуто, яким чином змінилися підходи до методів управління логістикою на підприємствах. Наведено тенденції використання компаніями програмного забезпечення для роботи з ланцюгами поставок та нові можливості зробити логістичні ланцюги прозорими та швидко реагувати на зміни на всіх етапах логістичних процесів. Досліджено використання роботизації складських процесів, що впливає на активний розвиток підприємства та можливість використання цифрових двійників у логістиці. Проаналізовано рейтинг вартості складських приміщень у світі. Досліджено логістичні послуги ТОВ «Сільпо-ФУД», що є частиною однієї з найбільших рітейл груп країни Fozzy Group. Визначено необхідність оптимізації логістичних процесів для забезпечення гнучкості у діяльності підприємств в умовах COVID-19. Авторами запропоновано використання компаніями нових інноваційних логістичних підходів з метою розвитку сучасних підприємств. Окреслено необхідність формування інноваційних рішень, що сприятимуть ефективному використанню інноваційних логістичних процесів та оптимізації логістичної діяльності.
14
Ostashchenko, T. M., O. P. Shmatenko, M. V. Bilous, O. V. Galan, and D. V. Drozdov. "Концепція військової логістики: від зародження до сучасного трактування в Збройних Силах України." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 3 (October 11, 2021). http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-084.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогодні подальший напрямок розвитку України спрямований на євроатлантичну інтеграцію. Відповідно до Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2020 р., було створено єдину ефективну систему логістики та удосконалено систему медичного забезпечення Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО. Крім того, здійснено передачу певних функцій медичного постачання до системи логістики Збройних Сил України. Таким чином, питання військової логістики на сьогодні є актуальними для Медичних сил Збройних Сил України.
Мета. Проведення аналізу існуючих підходів до трактування терміну “військова логістика” в історичному аспекті та дослідження її сутності у відповідності до сучасних умов функціонування Медичних сил Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз закордонної і вітчизняної наукової літератури та чинної нормативно-правової бази України. Методами дослідження є інформаційний пошук, порівняння, систематизація, аналіз та синтез.
Результати. На основі проведеного аналізу, встановлено, що термін “військова логістика” досі перебуває в постійному розвитку і в певні історичні періоди в нього вкладався різний зміст. У процесі еволюції наукових підходів ведення військових дій, формувалася і військова логістика. Виникали нові логістичні системи, застосовувалися інноваційні методи та інструменти логістичної підтримки збройних сил. У хронологічному порядку наведено кілька визначень терміну “військова логістика”. З’ясовано, що деякі автори, використовуючи різну термінологію, розглядають однакову суть або явище цієї категорії. Це свідчить про приналежність дослідника до різних логістичних шкіл чи акцентування його уваги на окремих сторонах логістичного процесу або системи в цілому.
Висновки. На підставі проведеного аналізу існуючих підходів до трактування терміну “військова логістика” в історичному аспекті встановлено, що концепція військової логістики є важливою складовою у плануванні і здійсненні переміщення, забезпечення життєдіяльності військ (сил) у мирний час і особливий період, а також невід’ємною частиною підтримки військових операцій. Досліджено сутність концепції військової логістики у відповідності до сучасних умов функціонування Медичних сил Збройних Сил України. Визначено необхідність у формуванні єдиного логістичного підходу до забезпечення Збройних Сил України медичною технікою і майном, з урахуванням закріплених у законодавстві правових норм щодо обігу лікарських засобів і медичних виробів та дозвільної системи у сфері фармацевтичної діяльності. Обґрунтовано доцільність у створенні єдиної ефективної системи управління медичним постачанням Збройних Сил України, враховуючи логістичний підхід, під єдиним керівництвом Командувача Медичних сил Збройних Сил України. Зазначено, що інтеграція головних констант військової логістики, як у систему військової охорони здоров’я в цілому, так і в її фармацевтичний сектор обумовила створення військово-фармацевтичної логістики у складі медичної логістики Збройних Сил України.
15
Джафарова, Ельвіра, and Марина Карпенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДУСТРІЇ 4.0 В УКРАЇНІ." Економіка та суспільство, no. 32 (October 26, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-19.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням особливостей впровадження індустрії 4.0 в Україні. Світове визнання переваг концепції «Індустрія 4.0» робить необхідним здійснення аналізу досвіду впровадження технологій «Індустрії 4.0» у діяльність вітчизняних підприємств, а також визначення можливостей переходу національної економіки до «Індустрії 4.0». У статті визначено особливості та проблемні аспекти впровадження та розвитку стратегії «Індустрія 4.0» в Україні. Проаналізовано можливості, завдяки яким технології «Індустрії 4.0» можуть бути впроваджені на підприємствах Україні. Визначено лідерів серед інноваційних компаній України. Охарактеризовано впровадження та розвиток «Індустрії 4.0» в Україні в різних сферах діяльності, зокрема, в енергетиці, рітейлі, АПК, фінансах, будівництві, фармацевтиці, транспорті і логістиці, машинобудуванні та досліджено ймовірні наслідки розвитку «Індустрії 4.0» в Україні.
16
Мних, Ольга, and Ольга Камілевська. "Еко-маркетинг і його організаційно-інноваційний розвиток у харчовій індустрії." Adaptive Management Theory and Practice Economics 9, no. 18 (December 1, 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-9(18)-07.
Full textAbstract:
Анотація. Визначено та обґрунтовано якісне функціональне навантаження еко-маркетингу підприємств харчової індустрії з врахуванням сучасних викликів щодо екологічної чистоти довкілля, погіршення якості життя суспільства та обмежених ресурсних можливостей економічних агентів. Розглянуто змістовну характеристику еко-маркетингу у науковій літературі. Виявлено практичні підходи урядових і корпоративних структур щодо рефлексивного маркетингу, а також тренди щодо трансформації класичного маркетингу в еколого-соціо-орієнтований, проведено аналіз зростаючої цінності трансферу еко-технологій та інновацій для зменшення відходів виробництва і логістики у харчовій індустрії. Дано узагальнений аналіз закордонної і вітчизняної практики впровадження концепції екологічного маркетингу і визначено бар’єри та обмеження на шляху її реалізації. Розроблено концептуальну схему еко-маркетингу, як нового стратегічного мислення менеджменту. Акцентовано увагу на зміцнення власного потенціалу еко-маркетингу у діяльності кожного ринкового суб’єкта у ланцюгу створення суспільної цінності і використання сучасних біотехнологій та цифрових технологій у виробництві та в управлінні факторами впливу на поведінку екологічно свідомих споживачів. Запропоновано схематичну модель взаємозв’язків у системі інформаційного забезпечення еко-маркетингу у харчовій індустрії у відповідному інституційному середовищі, проведено обґрунтування економічної і маркетингової стратегії партнерства. Презентовано отримані результати кластерного і регресійного аналізу на прикладі підприємств молочної індустрії. Доведено, що еко-маркетинг повинен відігравати двояку роль у суспільстві: примножувати суспільні цінності новостворюваного продукту та зменшувати тиск на навколишнє середовище, що відкриває нові горизонти для ділової інтелектуальної та довготривалої співпраці.
Ключові слова: інновації, еко-маркетинг, еко-технологія, партнерство, інституційне середовище, екологічний аудит, харчова індустрія, трансфер еко-технології, кластерне утворення, сталий розвиток.