Academic literature on the topic 'Лекційні заняття'

У статті розглядаються зміст і методичні засади викладання дисципліни «Соціальна психологія старості» майбутнім психологам, бакалаврам спеціальності 053 «Психологія» з додатковою спеціалізацією «Соціальна психологія». Зазначені мета та завдання дисципліни, а також знання й уміння студентів після опанування її змістом. Змістовно вона складається із дев’яти тем: соціальна психологія старості як міждисциплінарна галузь знань, загальна характеристика розвитку людини у старості, вікові зміни особистості у старості, міжособистісне спілкування людини у віці пізньої дорослості, сім’я в житті старіючої людини, особи літнього та старечого віку в суспільстві, психологічні особливості соціальної адаптації у старості, соціальна активність людей у літньому та старечому віці, соціальна та психологічна допомога людині на етапі старості. Опанування таким змістом передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну й індивідуальну роботу. Вивчення дисципліни закінчується підсумковим модульним контролем. Охарактеризовані особливості цих форм організації навчання, подано їхній зміст. Діяльність студентів оцінюється модульною оцінкою у 100 балів. Обґрунтовується система нарахування балів за різні види робіт.

У статті розкрито авторський підхід до підготовки й проведення лекційних занять у закладах вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено, що розвиток цифрових технологій, впровадження інфор-маційно-комунікаційних технологій в освітній процес, поширення електронних освітніх ресурсів відкри-того доступу, а також необхідність дотримання парадигми компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівців зумовлюють пошук нових форм взаємодії викладачів і студентів. На основі аналізу наукових досліджень виявлено, що лекція як форма заняття посідає важливе місце в системі підготовки фахівців протягом багатьох століть. Беручи до уваги, що у сучасному цифровому суспільстві лекція перестає бути єдиним джерелом отримання знань, акцентована цінність її з боку ознайомлення студентів з основними науковими й теоретичними положеннями предметної галузі. Зауважено, що зменшення кількості годин на лекційні заняття і збільшення їх на самостійну роботу не вирішує проблему пасивності студентів під час слухання лекцій, адже самостійну роботу важко контролювати, а за відсутності у студентів мотивації до навчання і навичок самостійно вчитися якість їх підготовки значно страждає. Обґрунтовано, що застосу-вання інтерактивних лекцій ефективне за умов попереднього ознайомлення студентів з матеріалом теми, за наявності у них навичок критичного мислення й вироблення комунікаційних умінь. Автором наголошено, що змішане навчання сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи, організації різних форм і методів активного пізнання й творчої роботи студентів, у тому числі й під час лекційних занять. Наведено результати експериментальної роботи з провадження технологій змішано-го навчання у підготовці й проведенні лекцій з курсу «Методика навчання інформатики». Запропоно-вано авторську структуру підготовки до проведення лекцій за допомогою електронного середовища LMS Moodle, приклади різнорівневих завдань, які варто пропонувати перед лекцією, під час її читання і після неї. Результати дослідження дали змогу автору зробити висновки, що змішане навчання компен-сує невеликі часові обсяги лекційних занять за допомогою інформаційної підтримки у вигляді елек-тронного освітнього ресурсу, забезпечить налаштування інтерактивної взаємодії студентів і викладача у процесі навчання, а використання системи Moodle допоможе педагогу наповнити курс різноманітни-ми завданнями та налаштувати комунікацію зі студентами з метою збільшення продуктивної взаємодії лектора з аудиторією та перевірки рівня засвоєння матеріалу. The article reveals the author’s approach to the preparation and conduct of lectures in institutions of higher education in a mixed learning environment. It is determined that the development of digital technologies, the introduction of information and communication technologies in the educational process, the spread of electronic educational resources of open access, as well as the need to comply with the paradigm of competence-based approach in the process of training specialists determine the search for new forms of interaction between teachers and students. Based on the analysis of scientific research, it is revealed that the lecture as a form of occupation holds an important place in the system of training specialists for many centuries. Taking into account that in the modern digital society, a lecture is no longer the only source of knowledge, its value from the side of familiarizing students with the main scientific and theoretical provisions of the subject area is emphasized. It is noted that reducing the number of hours for lectures and increasing them for independent work does not solve the problem of students’ passivity while listening to lectures, because independent work is difficult to control, and in the absence of students’ motivation to learn and skills to learn independently, the quality of their training significantly suffers. It is proved that the use of interactive lectures is effective if students are first acquainted with the material of the topic, if they have critical thinking skills and develop communication skills. The author notes that mixed learning contributes to the effectiveness of independent work, the organization of various forms and methods of active learning and creative work of students, including during lectures. The results of experimental work on the implementation of mixed learning technologies in the preparation and conduct of lectures on the course “Methods of teaching computer science” are presented. It is offered to implement author’s structure of preparation for lectures using the electronic environment LMS Moodle, examples of multi-level tasks that should be offered before the lecture, during the reading and after it. The results of the study allowed the author to conclude that mixed learning will make up a small temporary amounts of lectures through information support in the form of e-learning resources, ensure the setup of interactive communication between students and the lecturer in the learning process, and the use of Moodle helps educator to fill a variety of course tasks and to configure the communication with students to increase productive interaction of the lecturer with the audience and test the level of mastering the material.

У статті висвітлено специфіку методики викладання навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» майбутнім офіцерам-прикордонникам. Автори торкнулись проблем якості вищої освіти в Україні і, зокрема, вищої військової освіти. Проаналізовано низку наукових праць з проблеми дослідження: і публікації, і монографії, і дисертації. Сутність методики викладання «Старт-ап-технологій» автори розкрили на прикладі спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» у прикордонній академії. Основними особливостями методики є: побудова робочої програми згаданої навчальної дисципліни із врахуванням змісту професійної діяльності офіцерів-прикордонників; розподіл аудиторних годин було здійснено таким чином, щоб більша їх частка забезпечувала практичну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників. Приблизно 26 навчальних годин з 46 аудиторних – це практичні заняття, решта лекційні та семінарські; під час проведення практичних та семінарських занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками використовувався широкий спектр педагогічних технологій: від інтерактивних бесід до колабораційних технологій; забезпечення міждисциплінарного зв’язку, оскільки «Старт-ап-технології» пов’язані із дисциплінами «Філософія», «Політичні та економічні системи», «Управління проектами» та іншими; використання управлінського потенціалу навчальної дисципліни, з метою формування здатності до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за ці рішення; формування нового стилю мислення, що демонструють власники старт-апів всього світу; розширення світогляду курсантів-прикордонників; забезпечення виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема таких якостей, як толерантність, стриманість тощо. Методика викладання сучасної навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» вимагає врахування специфіки організації освітнього процесу у навчальному закладі, змісту професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників та оптимального рівня підготовленості до її викладання науково-педагогічних працівників.

У статті представлено опис одного з ефективних методівпідготовки майбутнього вчителя до роботи у новій українській школі –розвиток креативного мислення. Надано стислий огляд науковихпублікацій з проблеми. Зазначено основні критерії креативного мислення:швидкість, гнучкість, оригінальність. Вміщено стислий опис структурипрограми розвитку: лекційний блок, практичні заняття, тренінгові заняття,вправи для самостійного опрацювання. Стисло представлено основнезмістовне наповнення лекцій, тренінгових занять, обґрунтованаможливість самостійного розвитку креативного мислення. Доведенаефективність інтерактивних засобів розвитку креативного мислення.

Актуальність проблеми обумовлена необхідністю покращення емоційних станів здобувачів вищої освіти. Мета статті – розкрити особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час навчальних занять. Ми припускаємо, що емоційні стани здобувачів відрізняються залежно від форми навчального заняття. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень щодо емоційних станів здобувачів, психодіагностична методика «САН: самопочуття, активність, настрій» (В.О. Доскін, Н.О. Лаврентьєва, В.Б. Шарай, М.П. Мирошников), методи кількісної оцінки даних за допомогою пакету STATISTICA 12. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження основних складових емоційного стану здобувачів – самопочуття, активності, настрою. Проведено порівняння показників самопочуття, активності та настрою у здобувачів вищої освіти на лекційному, семінарському і лабораторному заняттях за допомогою тесту Фрідмана. Виявлено, що емоційні стани здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальної діяльності мають неоднорідний характер. Визначено, що на семінарських заняттях здобувачі мають знижені показники настрою і самопочуття, ніж на лекційних та лабораторних навчальних заняттях. Виявлено більш високі показники вираженості активності у здобувачів спостерігаються на лабораторних заняттях. Доведено, що показники самопочуття мають низькі значення під час лекційних занять. Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лекційних занять характеризується як забарвлений негативними психічними станами, такими, як втомленість, безсилля, але присутній оптимізм стосовно подальшої навчальної роботи.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час семінарських занять вирізняється напруженістю, втомою, виснаженням.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лабораторних занять характеризується бадьорістю, працездатністю, активністю, захопленістю процесом навчання, задоволеністю практичними результатами. Наведені матеріали дозволяють по-новому поглянути на особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальних занять.

Ревматоїдний артрит розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважанням ураження суглобів, що призводить до їх руйнування. У хворих на ревматоїдний артрит частота ураження кульшових суглобів становить від 29 до 50 % випадків, при цьому часто спостерігається двобічна патологія. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним, а на пізніх стадіях захворювання єдиним способом повноцінного відновлення втраченої функції кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит. За даними різних авторів, частота вивихів стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба становить від 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16–59 % пацієнтів можливий рецидив вивиху. Мета роботи: поліпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит шляхом зменшення післяопераційних ускладнень. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, які лікувались у Київському інституті травматології та ортопедії впродовж 2005–2014 років. Жінок було 18, чоловіків 5. Вік хворих коливався від 46 до 92 років. Результати. Аналіз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була неінформованість хворих або порушення рухового режиму. Із 2013 р. з усіма хворими на ревматоїдний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекційні заняття, метою яких було інформування пацієнтів про можливі ускладнення та передопераційну підготовку, після чого зменшився перелік причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кількість вивихів зменшилась на 61 % (Р < 0,05) порівняно з 2005–2013 роками.

Анотація. Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів. Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання. Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів. Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання. Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті. Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.

Вступ. Швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) змінює практично всі сфери діяльності людини, серед яких освіта займає одне з перших місць щодо впровадження інновацій на основі ІКТ. Сьогодні поняття он-лайн навчання міцно закріпилося у свідомості сучасних студентів, а Internet значною мірою перетворився на освітній простір, надаючи студентам більші можливості для доступу до інформаційних ресурсів і для співпраці. Стрімкими темпами розвиваються нові підходи до навчання: дистанційне навчання, електронне навчання, мобільне навчання, он-лайн навчання (навчання через Internet), комбіноване навчання (див., наприклад [1]-[8]). Але, на думку фахівців у галузі освіти, саме комбіноване навчання (blended learning) є одним з перспективних інноваційних трендів у вищій школі.Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти впровадження комбінованого навчання у ВНЗ, як інноваційної освітньої технології.1. Що таке «комбіноване навчання»? Вlended learning (змішане, гібридне або комбіноване навчання) – вже давно популярний термін у галузі корпоративних тренінгових програм. Ще наприкінці 90-х ХХ століття багато компаній почали активно використовувати технології електронного навчання, оскільки при великій зайнятості співробітників потрібний індивідуальний набір засобів подання матеріалу та методів навчання, що передбачає обов’язкову самостійну роботу особи, що навчається.«Комбінованими називають такі програми навчання, в яких заняття в аудиторіях комбінуються з дистанційними заняттями, часто за допомогою он-лайн інструментів, що надають можливість студентам отримати консультації викладачів у віддаленому режимі. До таких інструментів належать Internet-форуми, відеоконференції і телефонні технології в мережі Internet, наприклад, Skype» [9].Комбіноване навчання в першу чергу спрямоване на навчальні та професійні потреби кожного з учасників освітнього процесу. Якщо при традиційному навчанні в лекційному залі від усіх студентів очікується якийсь загальний рівень підготовленості, а заняття проходять за стандартною схемою, де індивідуальні здібності та навички майже не враховуються, то заняття за комбінованою формою надають кожному студенту можливість самостійно обирати як темп засвоєння навчального матеріалу, так і пріоритети в навчанні. Комбіноване навчання підходить для студентів, які з певних причин не можуть щодня бути на заняттях у ВНЗ (за станом здоров’я, за сімейними обставинами, тимчасова або постійна робота, особливо на старших курсах навчання), а також для осіб, чия професійна діяльність вимагає довготривалих поїздок і відряджень, тобто відсутності протягом певного періоду в місті, де знаходиться ВНЗ.За принципами комбінованого навчання проходить перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців або отримання другої вищої освіти. Так, випускник, що вже має диплом бакалавра, може отримати магістерський ступінь у тій галузі, де він зайнятий, без відриву від виробництва. Навчання за такими програмами пропонують університети Німеччини, Великобританії та інших країн (див., наприклад, [10]-[11]). У багатьох європейських університетах певні модулі викладають одночасно традиційним і дистанційним студентам, щоб останні не почували себе в ізоляції. Комбіноване навчання також відкриває двері європейських університетів іноземним студентам, які не мали раніше можливість з фінансових чи інших причин розраховувати на одержання вищої освіти в Європі.Розглянемо сутність поняття «комбіноване навчання», його основні характеристики та особливості впровадження у ВНЗ України.2. Аналіз поняття «комбіноване навчання»У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі можна знайти багато різних перекладів і тлумачень поняття «Вlended learning». Це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «blend» (англ.): «змішувати», «сполучати», «гармонувати», «комбінувати» та ін. Тому «Вlended learning» перекладають як «гібридне навчання», «змішане навчання», «комбіноване навчання». Враховуючи тлумачення слів: «гібрид» (з грецької ὕβριδικά – помісь) – комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті», «суміш» – сукупність предметів різного виду, сорту, «змішувати» – порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно, «комбінувати» – сполучати, об’єднувати або розташовувати що-небудь у певному порядку; об’єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно» (див., наприклад, [12]), як і багато інших дослідників будемо термін «blended learning» перекладати як «комбіноване навчання», оскільки, на нашу думку, цей термін найповніше відображає суть і найбільш характерні риси цього навчання.Б. Колліс і Дж. Мунен розглядають комбіноване навчання як «гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як в аудиторії, так і у мережі, причому онлайн-складова стає природнім розширенням традиційного аудиторного навчання [13, 9].А. Хейнце, К. Проктер зазначають, що комбіноване навчання – це «навчання, що підтримується ефективним поєднанням різних способів доставляння навчальних матеріалів, моделей викладання та стилів навчання, і ґрунтується на прозорій взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [14, 10].Сутність методології «Blended learning», яка в освітніх дослідженнях зарубіжних авторів трактується як «змішування різних навчальних середовищ і поєднує в собі традиційне навчання «face-to-face» в аудиторії та методи з більш сучасною комп’ютерно-опосередкованою діяльністю» [2], подана на рис. 1. Рис. 1. Схематичне подання методології «Blended learning» [2] Розглянемо поняття комбінованого навчання у роботах деяких вітчизняних науковців.В роботі О. Ф. Мусійовської [15] комбіноване навчання – «це інтегрована форма різних видів Інтернет-навчання, електронного дистанційного та традиційного навчання, за якої навчальний матеріал у будь-якому електронному виді (текстовому, аудіо- або відеоформаті, у вигляді РРТ-презентацій, flash-анімації, Веб-ресурсів та ін.) передається студентові через Інтернет або локальні мережі для самостійного опрацювання, а закріплення та перевірка якості здобутих студентом знань і навичок проводиться в аудиторії під безпосереднім керівництвом викладача з використанням традиційних і мультимедійних засобів навчання».Т. І. Коваль [16, 5] зазначає, що комбіноване навчання – це «органічне поєднання традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу за принципом взаємного доповнення».В. М. Кухаренко та інші автори вважають, що комбіноване навчання – це «вид е-навчання, у якому спільно використовуються методи та засоби традиційних форм навчання та е-навчання. При цьому частка технологій е-ДН в навчальному процесі може коливатися від 30% до 80% [17, 2].У роботах А. М. Стрюка (див., наприклад, [18]) комбіноване навчання тлумачиться як спосіб реалізації змісту навчання, що інтегрує аудиторну та позааудиторну навчальну діяльність за умови педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання з метою ефективного досягнення навчальних цілей.Сутність комбінованого навчання з позицій вітчизняних авторів можна подати у схематичному вигляді (на рис. 2).Рис. 2. Комбіноване навчання = Традиційне+ Електронне+ Дистанційне+Мобільне навчання 3. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологіяГоловним завданням трансформації вищої школи на сучасному етапі розвитку суспільства є створення найсприятливіших умов для тих, хто навчається, в здобутті ними вищої освіти, підвищенні кваліфікації, реалізації свого інтелектуального потенціалу за рахунок впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.Існуючі й майбутні інноваційні педагогічні технології не можна реалізувати без широкого використання інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу комп’ютерних і телекомунікаційних, оскільки саме з їх використанням можливо у повній мірі розкрити дидактичні функції цих технологій, реалізувати потенційні можливості їх використання.Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вищій школі, на думку авторів, це важлива складова об’єктивного процесу комп’ютеризації та інформатизації освіти, побудови інформаційного суспільства, а також найважливіший чинник впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес.«Інновація – це не будь-яке нововведення, а тільки таке, що істотно підвищує ефективність діючої системи. … Інновації – це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства» [19].Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання, навчання й розвитку учнів (студентів) з позицій освітніх підходів, зорієнтованих на зміну навчального процесу з метою формування якісно іншої педагогічної практики і підвищення якості освіти. При цьому основними освітніми підходами здійснення інновацій у вищій школі є: акмеологічний підхід, андрагогічний підхід, діяльнісний підхід, кваліметричний підхід, компетентісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, професіографічний підхід, синергетичний підхід.Сьогодні інноваційні технології в освіті ґрунтуються на інтеграції інноваційних педагогічних технологій та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.Інноваційна педагогічна технологія – система оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів і які цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед педагогічних технологій, що як найкраще інтегруються з ІКТ є: навчання у співпраці; ситуаційне навчання; метод проектів; методи проблемного навчання; продуктивне навчання.Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання – оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку та комп’ютерних систем і мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед сервісів і послуг мережі Internet, використання яких забезпечує впровадження інноваційних ІКТ в навчальному процесі ВНЗ, можна виділити:електронна пошта, списки розсилки, веб-форуми;FTP, файлообмінні мережі (Usenet);чати, вебінари (WizIQ);соціальні мережі (Facebook, Twitter);потокове мультимедіа, YouTube, Internet-радіо, Internet-TV;IP-телефонія, Skype, Google Talk;Web 2.0 (wiki, сервіси Google, Flickr, Digg.com, блоги).Разом з тим, не дивлячись на те, що сьогодні традиційна система вищої освіти не задовольняє повною мірою потреби студентів й вимоги інформаційного суспільства до підготовки майбутніх фахівців, а завдяки використанню дистанційних, електронних та мобільні технології студент і викладач можуть плідно співпрацювати не тільки під час занять в аудиторії, а й за межами навчального закладу, не варто повністю відмовлятися від традиційних форм організації, методів і засобів навчання, що добре відомі й в деяких реальних педагогічних ситуаціях є просто незамінними.Враховуючи вище сказане, будемо вважати, що комбіноване навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здібностей на основі комплексного і систематичного використання традиційних й інноваційних педагогічних технологій та інформаційно-комунікаційних технологій навчання за принципом взаємного доповнення з метою підвищення якості освіти.4. Особливості організації комбінованого навчання у ВНЗЯк зазначалося вище, тенденція в організації навчального процесу у ВНЗ чітко розвивається в напрямі комбінованого навчання, яке органічно поєднує в собі як традиційні (очні), так і комп’ютерно орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання.Залежно від технічних можливостей ВНЗ, підготовки його професорсько-викладацького складу у комбінованому навчанні можна поєднати такі види навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача (див., наприклад, [15]):традиційні практичні заняття або семінари з відеоконференціями та вебінарами;традиційні заняття з наступним їх обговоренням у форумах, чатах або з використанням листування через електронну пошту;групову роботу над завданнями для самостійного виконання із подальшим його обговоренням в аудиторії;лекційні заняття в мережі Internet з практичними і лабораторними заняттями в аудиторії;лекційні заняття в аудиторії з консультаціями з викладачем через мережу Internet;виконання індивідуальних завдань і надсилання результатів їх виконання для перевірки викладачеві, використовуючи сервіси мережі Internet;реалізація рольових ігор та дослідницьких проектів у віртуальному середовищі у позааудиторний час або під час аудиторних заняття;інші комбінації використання технологій дистанційного, електронного, мобільного навчання та традиційних форм, методів і засобів навчання.Як правило, комбіноване навчання з дисципліни складається з таких етапів:самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;засвоєння практичних вмінь і навичок у формі традиційних аудиторних занять з використаннях інноваційних педагогічних технологій;обговорення проблемних ситуацій в он-лайн і/або офф-лайн режимі з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;поточний та проміжний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням автоматизованих засобів контролю, зокрема комп’ютерного тестування;проведення підсумкового контролю з дисципліни (екзамену, заліку) і/або захисту курсової роботи у традиційній (очній) формі.Комбінована модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у традиційному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного і мобільного навчання. У ВНЗ комбіноване навчання рекомендується як складова традиційного навчання при проведенні як аудиторних занять, так і організації самостійної роботи студентів. Основне завдання комбінованого навчання: успадкувати переваги як традиційного, так і дистанційного навчання й зменшити їх недоліки.Основна проблема при впровадженні комбінованого навчання у ВНЗ, полягає в тому, що таке навчання вимагає високого ступеня самоорганізації та особистого контролю тих, хто навчається, і якщо цей ступінь не досить високий, то навчальний матеріал може залишитися незасвоєним або неправильно зрозумілим, що вплине на якість навчання. Тому цілеспрямована робота з формування у студентів уміння самостійно навчатися і здобувати знання, бути комунікабельним і вміти працювати у команді є, на думку авторів, не менш важлива ніж формування в них ІКТ-компетентностей.В Черкаському державному технологічному університеті створено систему електронного навчання (СЕН) на базі Moodle [20], яка призначена для підтримки навчального процесу студентів різних форм навчання (денної, заочної, дистанційної), організації їх самостійної роботи, а також для проведення різних видів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у автоматизованому режимі. СЕН ЧДТУ доступна в мережі Internet керівництву університету, викладачам і студентам у відповідності до прав доступу до інформаційних ресурсів і підсистем цієї системи [21].Для організації комбінованого навчання, контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів у середовищі системи електронного навчання ЧДТУ створено загальну структуру електронного навчального курсу (ЕНК), а також його структурних елементів: структура курсу, календарний

Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у «Національній доктрині розвитку освіти», важливе місце займає застосування освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання та виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни, зокрема хімії.Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш необхідним та новим напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Мультимедійному навчанню присвячений багато фундаментальних досліджень [1; 2] як в теорії педагогіки, так і в частинних методиках викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, незважаючи на це, проблема використання мультимедіа, як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і викликає гострі дискусії.З 2012-2013 навчального року на хімічному факультеті Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара введена нова дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті». Вона викладається студентам ІІІ курсу (34 години лекційні та 34 години відведено на практичні заняття) та IV курсу (відповідно 32 та 16 годин).Цілями даної дисципліни є застосування знань у сфері комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та в освітньому процесі. Завданнями вивчення дисципліни є формування загальнотеоретичного кругозору, професійних знань і практичних навичок, необхідних бакалавру, спеціалісту та магістру напряму підготовки «Хімія» для успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві.Дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті» належить до вибіркової частини загальнонаукового циклу. Вона базується на знанні наступних предметів, що викладаються в рамках бакалаврату: педагогіка, інформатика, методологія наукових досліджень, методика викладання хімії тощо. Ця дисципліна носить узагальнюючий характер. Знання та навички, отримані при вивченні дисципліни, сприяють більш успішній роботі над дипломними та магістерськими роботами.У результаті освоєння дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студент повинен знати базис сучасних комп’ютерних технологій, основи організації сучасних інформаційних мереж, перспективи розвитку комп’ютерних технологій в науці та освіті. Студенти повинні вміти використовувати мережні та мультимедіа-технології в освіті і науці, виконувати підготовку документів (тези доповідей, реферати, аналітичні довідки, плани-конспекти уроків, лекцій та практичних занять, науково-дослідні роботи), використовуючи різні методи обробки інформації.Після вивчення даної дисципліни студенти володітимуть методами розв’язування спеціальних завдань із застосуванням комп’ютерних та мультимедіа-технологій у професійній і науковій діяльності з хімії, термінологією сучасних інформаційних технологій та навичками забезпечення інформаційної безпеки науково-технічної та освітньої інформації. Засоби мультимедіа сприяють:– стимулюванню когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;– підвищенню мотивації студентів до навчання;– розвитку навичок самостійної роботи студентів;– глибшому підходу до навчання, формуванню глибшого розуміння навчального матеріалу [3].У широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації, ці засоби мають великий емоційний заряд і активно включають увагу користувача.Засобами мультимедіа можна осмислено і гармонійно інтегрувати різні види інформації. Це дозволяє за допомогою комп’ютера подавати інформацію в різноманітних формах: зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди; звукозапис, звукові ефекти і музику; відео, складні відеоефекти; анімації та анімаційне імітування [4].До засобів мультимедіа можна віднести практично будь-які засоби, здатні привнести в навчання та інші види освітньої діяльності інформацію різних видів. В даний час широко використовуються:– засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);– системи та засоби телефонного, телеграфного та радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);– системи та засоби телебачення, радіомовлення (теле- та радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);– оптична та проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, кіно-камери, діапроектори, кінопроектори, епідіаскопи);– поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, призначена для документування і розмноження інформації (ротапринти, ксерокси, різографи, системи мікрофільмування);– комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного подання, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої), телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації по каналах зв’язку (модеми, мережі дротових, супутникових, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передачі інформації) [5].Про всі ці мультимедійні засоби навчання студенти отримують інформацію під час вивчення дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Крім того, вони знайомляться з різноманітними програмними продуктами, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін та в хімічних наукових дослідженнях. Ці продукти можна умовно класифікувати за основним призначенням (рис. 1) [6].Рис. 1. Програми, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін Значна частина курсу «Мультимедійні засоби в науці та освіті» присвячена застосуванню мультимедійних засобів навчання у викладанні хімічних дисциплін, оскільки випускники хімічного факультету отримують після закінчення університету спеціальність «хімік, викладач хімії».Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. У зв’язку з цим студенту, як майбутньому вчителю, слід вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні хімії. Ці вміння вони формують при вивченні дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:– під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;– у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;– під час закріплення та узагальнення знань;– для контролю знань.Майбутнім учителям та викладачам слід дати уявлення стосовно методичних аспектів застосування мультимедійних засобів на різних етапах викладання хімії. Студенти повинні засвоїти, що використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. При цьому відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Студенти повинні усвідомлювати, що під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [7].Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. На одному з практичних занять з дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студенти створюють відеофрагменти хімічних демонстраційних дослідів, які можна використовувати на уроках хімії в середніх навчальних закладах та на лекціях з курсу «Загальна та неорганічна хімія». При розробці та виготовленні відеофрагментів студенти застосовують основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту:– ілюстративність (надають можливість ілюструвати матеріал, що викладається, не розкриваючи зміст теми замість викладача);– фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями та студентами);– методична інваріантність (відео фрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття);– лаконічність (ефективного викладення більшої кількості інформації за короткий час);– евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнями та студентами).Створені студентами відео продукти розглядаються на узагальнюючому занятті, обговорюються всіма членами групи та викладачем, що проводить практичне заняття. Найкращі з них застосовуються під час проведення педагогічного практикуму та на заняттях з «Методики викладання хімії».Використовуючи мультимедійні засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо. Це дає змогу розширити можливості проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи мобільність.Засоби мультимедіа дозволяють одночасно використовувати різні канали обміну інформацією між комп’ютером і навколишнім середовищем. Одним із достоїнств застосування засобів мультимедіа в освіті є підвищення якості навчання.Розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Викладачі різних дисциплін використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з даного предмету, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різноманітних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій щодо їх застосування в загальноосвітній та вищій школі. Модернізація системи освіти, яка характеризується впровадженням мультимедійних технологій у навчальний процес, призводить до значної корекції навчальних планів, програм, підручників, методичних розробок. Усвідомлення особливої ролі мультимедійних технологій приведе до ще більшої суттєвої інтеграції навчальних дисциплін. У зв’язку із зростаючим значенням комп’ютеризації виникає потреба в усвідомленому використанні цього потужного інтелектуального засобу. А це під силу буде лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту-викладачу. Саме введення нової дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» дозволить майбутнім фахівцям з хімії набути відповідних знань і вмінь.

Мета роботи – продемонструвати потреби студентів щодо оновлення формату проведення лекційних занять і можливі шляхи її реалізації. Основна частина. Вимогою сьогодення є підготовка нових лікарів як компетентних, мобільних, здатних вдосконалюватися та швидко орієнтуватися у сучасному світі науки і медицини. Зміна поколінь привела до зниження ефективності застарілих навчальних підходів. Це диктує потребу в оновленні навчальних програм і впровадженні інтерактивних, більш гнучких підходів до навчання. Нами було проведено анонімне анкетування 2139 студентів 3–6 курсів медичних факультетів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яке дало можливість оцінити ставлення сучасних студентів до лекцій. Загалом студенти досить високо оцінюють користь від лекційних занять, більшість опитаних вважає, що отримує з лекцій близько 60 % навчального матеріалу. Більшість студентів, які взяли участь в анкетуванні, висловила позицію, що усні лекції з клінічних дисциплін потрібні, але потребують істотної зміни формату. Існуючий формат лекцій задовольняє лише 14 % опитаних студентів. Основними недоліками існуючого формату лекцій студенти вважають повторення інформації з підручників/посібників і брак конкретних клінічних прикладів. Висновки. Оптимальним форматом лекцій для клінічних кафедр студенти вважають такий: загальна тривалість лекції має бути 45 хв і включати 2 блоки по 20 хв із 5-хвилинною перервою між ними. В одному блоці повинна міститися сучасна інформація щодо клінічної симптоматики, діагностики і лікування захворювань, в другому – розбір клінічних випадків з прикладами формулювання діагнозів, планом обстеження і лікування.

У тезах автор ділиться досвідом застосування електронних варіантів лекційних занять з економічної теорії та обґрунтовує якість такого підходу. In the thesis, the author shares the experience of using electronic versions of lectures on economics and justifies the quality of this approach.

Лекція - найбільш економічний спосіб передачі й засвоєння навчальної інформації, тобто мислительної культури поколінь, вміщеної в рамках педагогічних форм навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21018

Автор розглядає сучасні методи викладання, що використовуються в університетах. Основна увага приділяється специфіці викладання курсу "Соціальне страхування". Автор здійснює дослідження такого методу викладання, як сегментація лекціних занять.
The author examines modern methods of teaching used in universities. The main attention is paid to the specifics of teaching the course of "Social insurance". The author implements study of such method of teaching as segmentation of lectures.

Навчально-методичний посібник містить конспект лекцій з основних тем курсу ”Стилістика української мови”, плани семінарських і практичних занять, схеми лінгвостилістичного аналізу, матеріали до самостійної роботи студентів.

Навчально-методичний посібник орієнтований на допомогу студентам в організації самостійної роботи на лекційних, семінарсько-практичних заняттях та в процесі підготовки до них, оформленні результатів самостійної навчальної діяльності та їх узагальненні в період підсумкового контролю знань. Може бути корисним аспірантам, викладачам вищої школи, а також усім, хто цікавиться проблемами самоосвіти.

Навчальний посібник містить довідково-теоретичний матеріал у вигляді формул, таблиць, схем, який доповнює зміст лекцій курсу і допомагає у виконанні вправ для самостійної роботи; завдання для самостійного виконання, які можуть бути використані на практичних заняттях, у домашніх завданнях, для організації самостійної роботи студентів. Для викладачів і студентів педагогічних університетів.

Навчально-методичний посібник містить конспект лекцій з основних тем курсу "Синтаксис складного речення", плани практичних занять, схеми синтаксичного аналізу складних речень різних типів, матеріали до самостійної роботи студентів. Основні теми курсу розглядаються у відповідності до вузівської програми з урахуванням сучасних поглядів на синтаксичні явища.

У навчально-методичному посібнику містяться матеріали, що відповідають вимогам навчальної дисципліни «Інтернет-право»: зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, завдання до самостійної роботи, теми для самостійного опрацювання, перелік нормативно-правових актів, роз’яснень, рекомендацій та узагальнень судової практики, перелік основної навчальної та навчально-методичної літератури рекомендованої для ознайомлення під час вивчення курсу, питання для перевірки знань з курсу, тестові завдання. Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, для підготовки здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем галузі знань 08 «Право», спеціальності 081 «Право».

У навчально-методичному посібнику містяться матеріали, що відповідають вимогам навчальної дисципліни «Медіаправо»: зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, завдання до самостійної роботи, теми для самостійного опрацювання, перелік нормативно-правових актів, роз’яснень, рекомендацій та узагальнень судової практики, перелік основної навчальної та навчально-методичної літератури рекомендованої для ознайомлення під час вивчення курсу, питання для перевірки знань з курсу, тестові завдання. Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, для підготовки здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем спеціальності «Журналістика».

У навчально-методичному посібнику містяться матеріали, що відповідають вимогам навчальної дисципліни «Право інтелектуальної власності ЄС»: зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, завдання до самостійної роботи, теми для самостійного опрацювання, перелік нормативно-правових актів, роз’яснень, рекомендацій та узагальнень судової практики, перелік основної навчальної та навчально-методичної літератури рекомендованої для ознайомлення під час вивчення курсу, питання для перевірки знань з курсу. Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, для підготовки здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем галузі знань 08 «Право», спеціальності 081 «Право».

Навчально-методичний посібник підготовлений відповідно до програми навчальної дисципліни «Доказування у сучасному кримінальному провадженні» (для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі Національного університету «Одеська юридична академія» за спеціальністю 081 «Право», галузь знань 08 «Право»). Посібник містить: вступ, тематичний план навчальної дисципліни, програму курсу з текстом лекцій, плани практичних занять та самостійної роботи, рекомендовані джерела.

У навчально-методичному посібнику містяться матеріали, що відповідають вимогам навчальної дисципліни «Правові засади рекламної діяльності»: зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, завдання до самостійної роботи, теми для самостійного опрацювання, перелік нормативноправових актів, роз’яснень, рекомендацій та узагальнень судової практики, перелік основної навчальної та навчально-методичної літератури рекомендованої для ознайомлення під час вивчення курсу, питання для перевірки знань з курсу, тестові завдання. Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, для підготовки здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем спеціальності «Журналістика», спеціалізації «Реклама і зв’язки з громадськістю (PR)».

У навчально-методичному посібнику містяться матеріали, що відповідають вимогам навчальної дисципліни «Право інтелектуальної власності»: зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, завдання до самостійної роботи, теми для самостійного опрацювання, перелік нормативно-правових актів, роз’яснень, рекомендацій та узагальнень судової практики з питань інтелектуальної власності, перелік основної навчальної та навчально-методичної літератури рекомендованої для ознайомлення під час вивчення курсу, питання для перевірки знань з курсу права інтелектуальної власності, тестові завдання та короткий глосарій (словник термінів). Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, для підготовки здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем галузі знань 08 «Право», спеціальності 081 «Право».

Посібник - це курс лекцій і практичних занять з методики викладання англійської мови. Зміст лекцій присвячений цілям і завданням навчання англійської мови в школі, формуванню комунікативної компетенції учнів. До кожної лекції пропонується практичне заняття, яке включає питання для обговорення, практичні завдання, базову термінологію і тестовий контроль рівня сформованості методичної компетенції студентів. Посібник призначений для студентів педагогічних університетів, вчителів середніх шкіл і викладачів вузів.

В статті розглядається питання підготовки вчителя математики до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання на заняттях з циклу дисциплін фахової підготовки, а саме лекційно-практичний курс з методики навчання математики, лабораторний курс з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», лабораторно-обчислювальний практикум «Intel – навчання для майбутнього»

Запропоновано окремі фрагменти із цілісної системи виховних моментів, яка впроваджується в лекційних, семінарських і практичних заняттях у курсі історії української літератури 20-30-х років ХХ століття. Акцентовано особливу увагу на літературній творчості письменників «Розстріляного Відродження».

У статті робиться акцент на необхідності під час підготовки майбутніх вчителів математики до професійної діяльності формування і розвитку у них інтелектуальних умінь. Розкрито зміст поняття «інтелектуальні уміння» і розглянуто різні види інтелектуальних умінь та способи їх систематизації. Визначено місце і значення курсу аналітичної геометрії у підготовці майбутніх вчителів математики. Розглянуто деякі аспекти формування інтелектуальних умінь у студентів при вивченні аналітичної геометрії. Зазначено, що при виборі форм і методів навчальної діяльності слід враховувати, що інтелектуальні уміння найкраще формуються у процесі самостійної діяльності студентів, а під час практичних занять та лекцій доцільно створювати навчальні ситуації, які спрямовані не на репродуктивне відтворення набутих знань та вмінь, а на їх застосування в нових, нестандартних умовах. Акцентовано увагу на необхідності створення використання прикладних задач під час навчання аналітичній геометрії для розвитку у студентів інтелектуальних умінь, наведено приклади таких задач.

У статті робиться акцент на необхідності під час підготовки майбутніх вчителів математики до професійної діяльності формування і розвитку у них інтелектуальних умінь. Розкрито зміст поняття «інтелектуальні уміння» і розглянуто різні види інтелектуальних умінь та способи їх систематизації. Визначено місце і значення курсу аналітичної геометрії у підготовці майбутніх вчителів математики. Розглянуто деякі аспекти формування інтелектуальних умінь у студентів при вивченні аналітичної геометрії. Зазначено, що при виборі форм і методів навчальної діяльності слід враховувати, що інтелектуальні уміння найкраще формуються у процесі самостійної діяльності студентів, а під час практичних занять та лекцій доцільно створювати навчальні ситуації, які спрямовані не на репродуктивне відтворення набутих знань та вмінь, а на їх застосування в нових, нестандартних умовах. Акцентовано увагу на необхідності створення використання прикладних задач під час навчання аналітичній геометрії для розвитку у студентів інтелектуальних умінь, наведено приклади таких задач.