Relevant bibliographies by topics / Лексика

Academic literature on the topic 'Лексика'

Author: Grafiati
Published: 26 July 2024

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лексика.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Лексика"

1

Barannyk, N. О. "Архаїзми в романах С. Скляренка "Святослав", "Володимир"." Literature and Culture of Polissya 96, no. 13f (December 2, 2019): 202–13. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-202-213.

Full text
Abstract:
У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Жиркова, Е. Е. "Semantic features of the figurative vocabulary in the Nyuser Bogyoolonkho(in comparison with Japanese onomatopes)." Эпосоведение, no. 2(18) (June 29, 2020): 160–68. http://dx.doi.org/10.25587/g9152-5906-4720-n.

Full text
Abstract:
В статье представлены результаты компонентного анализа значений образной лексики якутского языкав сравнении с ономатопоэтической лексикой японского языка на материале текста олонхо «Бюдюрюйбэт Нюсэр Бёгё» сказителя Н. М. Тарасова и его перевода на японский язык. Цель исследования, предпринятого в рамках данной статьи, заключается в выявлении посредством компонентного анализа особенностей значения образной и ономатопоэтической лексики в эпическом тексте, а также в определении универсального и специфичного в исследуемом материале двух неродственных языков. Актуальность обуславливается относительной малоизученностью содержательной характеристики образной лексики якутского языка, а также интересом к изучению семантической структуры слова в сравнительном аспекте. Применяемый метод компонентного анализа предполагает выделение интегральных и дифференциальных признаков значения, отличающих образную лексику от нейтральной. Для анализа значения слов использованы словарные дефиниции из «Большого толкового словаря якутского языка» и словарей ономатопоэтических слов японского языка.В ходе исследования выделено 26 единиц образных слов якутского языка и 18 единиц ономатопоэтических слов. Из них только в трех случаях перевод образной лексики произведен посредством ономатопоэтической. В остальных случаях образная лексика переведена с помощью близкой по значению, нейтральной лексики. Установлено, что образную и ономатопоэтическую лексику объединяет наличие в их значении дополнительной дифференцирующей семы, указывающей на объект действия или описания, а также полисемичность за счет перехода от значения звукоподражания к представлениям о движении, состоянии или внешней форме. Отличительными чертами ономатопоэтической лексики японского языка можно считать выделение семы, характеризующей психофизическое состояние объекта. Якутская образная лексика отличается тем, что в основном опирается на описание внешнего вида, физическую характеристику человека.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дамјанов, Ирина. "ИМЕНИЧКА ЛЕКСИКА РУКОПИСА УНИВЕРЗИТЕТСКЕ БИБЛИОТЕКЕ ПРИЧЕ О БОЈУ КОСОВСКОМ." Прилози проучавању језика, no. 52 (January 26, 2022): 89–126. http://dx.doi.org/10.19090/ppj.2021.52.89-126.

Full text
Abstract:
У овом раду се анализира именичка лексика Рукописа Универзитетске библиотеке Приче о боју косовском. Рукопис је настао у првој четвртини 18. века, а писан је српским народним језиком, са малобројним наносима из српскословенског језика. Анализа грађе обухватила је анализу порекла лексике, творбену анализу, семантичку класификацију твореница и анализу парадигматских односа. На послетку смо, коришћењем лексикографских извора, испитивали присуство и позицију анализираних лексема и њихових значења у савременом српском језику. Ово истраживање спроведено је у циљу представљања целокупне слике о именичкoj лексици Рукописа као репрезента дела лексике српског језика с почетка 18. века. Такође, циљ рада је и поређење овог дела синхронијске структуре српског језика 18. века са савременим језиком. У прилогу на крају рада дат је речник свих испитиваних лексема, у којем је уз сваку одредницу дата потврда из Рукописа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Тищенко, Т. "ЯВИЩЕ МЕТАФОРИЗАЦІЇ В СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, no. 2(97) (October 28, 2022): 169–82. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.169-182.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню лексико-семантичної трансформації слова в східноподільських говірках, яка базується на міжпарадигматичних зв’язках слів. Джерелами дослідження було обрано друковані та рукописні словники говірок східноподільського ареалу української мови, у яких представлено лексику з конкретним значенням (тематичні групи "Бджільництво", "Рибальство", "Тваринництво", "Одяг і взуття", "Їжа та напої"), обрядову лексику (тематичні групи "Родильний обряд", "Весільний обряд") та емоційно-оцінну лексику (тематична група "Людина і її риси"). Зауважено, що в різних тематичних групах уживання замість одного слова іншого – репрезентанта іншої лексико-семантичної парадигми – на підставі спільності семантичного елемента виявлено неоднаковою мірою. Найбільш наповненою метафорами передбачувано виявилася тематична група лексики на позначення людини та її рис, менше – лексика з конкретним значенням. Виявлено, що для кожної з досліджуваних тематичних груп лексики східноподільського ареалу притаманні свої типові семантичні моделі утворення номінацій, зокрема для ТГЛ "Людина і її риси" визначальною є зооморфна метафора, яка є загальномовним явищем. Для ТГЛ традиційного будівництва визначальними є такі моделі метафоризації: "назва тварини" → "назва пристрою", "назва виробу з тіста" → "назва будівельного матеріалу"; ТГЛ назв одягу і взуття – "назва людини за етнічною належністю" → "назва одягу"; ТГЛ рибальства – "назва побутового предмета" → "частина снасті", "назва частини тіла людини" → "назва риби", ТГЛ бджільництва – "назва людини" → "назва бджоли" та ін. Визначено, що в східноподільських говірках переважає власне метафора. Метафору, ускладнену деривацією, виявлено рідко. Вивчення семантичної деривації одразу кількох груп лексики дало змогу виявити системність лексики окремого діалектного ареалу, точки перетину різних тематичних груп та спільні моделі лексико-семантичної трансформації слова в них.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дьолог, О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В ГАЛУЗІ МОДИ (НА ПРИКЛАДІ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «НАЗВИ ОДЯГУ»)." Journal “Ukrainian sense”, no. 1 (December 2, 2023): 90–99. http://dx.doi.org/10.15421/462309.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Стаття присвячена питанню запозичення іншомовних лексем у сучасній українській мові. Лексико-семантичні особливості запозичень розглянуто на матеріалі термінології з галузі модної індустрії. Економічні та суспільні перетворення в Україні, відкритість, інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери спричинили кількісне зростання частки запозиченої іншомовної лексики, яке надзвичайно посилилося наприкінці ХХ – на початку XXI століття. У статті зроблено спробу проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи «мода» з точки зору міжмовних зв’язків. Мета. Мета даного дослідження полягає у спробі проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи «мода», з точки зору міжкультурних та міжмовних зв’язків. Методи дослідження. Предметом аналізу стали запозичені українською мовою лексеми з тематичної групи «мода» і «одяг». У ході дослідження були використані описовий, порівняльний, зіставний методи. Зроблено спробу класифікації досліджуваних лексем. Основні результати дослідження. У статті розглянуто особливості запозиченої лексики із значенням «мода», визначено певні типи досліджуваної лексичної групи, визначено джерела запозичення, зроблено класифікацію лексичних одиниць тематичної групи «мода» за етапами їхнього виникнення в українській мові. Мода як особливий феномен культури людства відображає еволюцію суспільства. Таким чином, феномен культури людства ХХІ століття відображає еволюцію сучасного суспільства. Постійний розвиток сучасного світу моди та її зміни як одного з показників культурних й соціальних змін суспільства призводить до виникнення та утворення нових слів, що позначають терміни даної тематичної групи. Передусім це стосується назв одягу, оскільки мода на манеру одягатися швидко змінюється. Лексика, що обслуговує цю сферу життя, перебуває в постійній динаміці. Величезна кількість слів у сучасній українській мові, що позначають деталі одягу, її форми, назви тканин, назви елементи одягу тощо, об’єднані темою «мода», є запозиченими з інших мов світу. У даному випадку українська мова продовжує тенденцію, притаманну багатьом європейським мовам. Найменування з модної індустрії взагалі та найменування одягу зокрема є одним із найцікавіших шарів побутової та ділової лексики, що певною мірою дає уявлення не лише про термінологічну специфіку, але й про історичне, політичне, духовне й культурне життя суспільства та країни. Висновки і перспективи. На сьогодні лексика з галузі моди є відкритою; така лексика динамічно розвивається; вона характеризується новими концептуальними опозиціями, складною структурно-семантичною будовою, морфологічним та синтагматичним розмаїттям одиниць, збільшенням їхньої інформаційної, лінгвокультурної та спеціальної значущості. Отже, нинішній етап запозичення в українську мову іншомовної лексики взагалі і лексики, пов’язаної з індустрією моди зокрема, становить науковий інтерес та вимагає подальшого дослідження, оскільки складні лексико-семантичні процеси в українській мові, спричинені сучасними мовними контактами, а також їхні ймовірні наслідки заслуговують на найпильнішу увагу науковців і становлять актуальну мовознавчу проблему.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Зайцева, В., and М. Ковальчук. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОВІРОК ЧЕРКАЩИНИ." Journal “Ukrainian sense”, no. 1 (November 30, 2023): 15–28. http://dx.doi.org/10.15421/462202.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Говірка акумулює в собі типові риси говору й водночас є підrрунтям для спостережень над реальним функціонуванням мови в конкретному просторі, окресленому певним часом. Стаття репрезентує деякі лексичні особливості говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, що територіально належать до середньонаддніпрянського говору південно-східного наріччя. Узагальнено відомості про історію створення зазначених населених пунктів, у порівняльному аспекті досліджено діалектну лексику традиційного господарювання, зокрема виокремлено групу сільськогосподарської лексики, а також проаналізовано на лексичному рівні діалектні особливості в лексиці весільної обрядовості зазначеного говіркового масиву. Мета статті – розглянути особливості лексичного складу говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області як зразків середньонаддніпрянського діалекту, одиницям яких упродовж тривалого часу надавали найбільшої ареалогічної цінності. Уважаємо, що таке дослідження буде корисним для з’ясування специфіки середньонаддніпрянського говору загалом. Методи дослідження. Достовірність дослідження діалектного матеріалу та висновків забезпечив традиційний описовий, або монографічний метод, а також метод лінгвістичного картографування. Ці методи надали можливість виявити закономірності живої народної мови в зонах поширення досліджуваної говірки. Аналіз здійснювався в синхронному плані, що дало можливість виявити сучасний стан мовної системи місцевого діалекту. Зібрати матеріали для дослідження допоміг анкетний та експедиційний методи, якими послуговувалися студенти та викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара під час фольклорно-діалектологічних експедицій. Основні результати дослідження. Доведено, що досліджувана тематична група лексики на позначення традиційного господарювання та лексика весільної обрядовості сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області є однією з найдавніших у мові та демонструє зміни в традиціях і побуті мовців, що призводить до зникнення окремих лексем, заміни їх іншими, розширення чи звуження їхньої семантики, тому закономірно, що ці назви є об’єктом постійного зацікавлення лінгвістів. Здійснене польове обстеження зазначених говірок дало можливість виявити, проаналізувати й зафіксувати діалектні особливості певних лексичних одиниць, що загалом презентують національну культуру Середньої Наддніпрянщини. Дібрані діалектні одиниці можуть бути корисними для подальших діалектологічних, ономасіологічних, етнолігвістичних досліджень, укладання регіональних словників і регіональних атласів. Висновки і перспективи. В аналізованих говірках найяскравіше простежується лексика, що відображає виробничі й соціальні стосунки людей у суспільстві. Найбільш поширеною і різноманітною у говірках села Княжики та села Зюбриха є група сільськогосподарської лексики. Лексика на позначення назв сільськогосподарських культур посідає важливе місце в сільськогосподарській лексиці загалом. Назви основних сільськогосподарських рослин є переважно загальновідомими та загальновживаними. Ці найменування, зазвичай, мають незначну кількість варіантів. Ця варіантність є спільною рисою для обох досліджуваних говірок. Відмінності у мовленні представників говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи щодо найменувань рослин іще раз підкреслює багатство та самобутність кожної з досліджуваних говірок. Досліджуючи номінацію весільної обрядовості говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи як тематичну групу лексики, в її межах виділяємо такі лексико-семантичні групи: назви обрядів, назви молодих упродовж усього весільного обряду, назви учасників весільного обряду, назви основних весільних атрибутів. Однією з основних лексико-сематичних груп весільної обрядовості зазначених населених пунктів є назви обрядів (передвесільного, власне весільного, післявесільного етапів). До обрядів передвесільного етапу належать: запити, сватання, заручини (як частина сватання) та оглядини. До обрядів власне весільного етапу відносимо: запрошення на весілля, дівич-вечір, викуп молодої, виготовлення весільного деревця, випікання короваю, одягання нареченої, благословіння, перегороджування дороги весільному поїздові, посад молодих, обдарування гостей, заміна головного убору молодої на головний убір заміжньої тощо. Весільний обряд досліджуваних населених пунктів виділяється наявністю лінгвістичних і етнографічних елементів, що свідчать про збереження у ньому деяких давніх явищ традиційної народної духовної культури. Перспективи досліджень говірок Черкащини вбачаємо в тому, що лексика цієї групи говорів охоплює значну кількість слів праслов’янського походження, де виявлено низку семантичних діалектизмів. Будь-яка обрядовість, зокрема обрядовість досліджуваного ареалу – це благодатний матеріал для подальших діалектологічних досліджень, адже вона зберігає елементи архаїчних явищ, історія походження яких губиться в сивій давнині.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Арсакаева, Х. С., and А. М. Нагомерзаева. "ЗАИМСТВОВАННЫЕ НАЗВАНИЯ БЛЮД В ЧЕЧЕНСКОМ ЯЗЫКЕ." Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», no. 1 (October 20, 2023): 282–84. http://dx.doi.org/10.36684/111-1-2023-282-284.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается заимствованная лексика в наименованиях блюд в чеченском языке. В данной статье рассматриваются исконные и заимствованные названия блюд в чеченском языке. Культурные изменения, происходящие в жизни народа, неизбежно отражаются в его языке. В первую очередь такие изменения претерпевает лексика. В данной статье рассматриваются заимствованные слова в лексико-семантической группе «блюда». Анализ данного пласта лексики чеченского языка позволяет определить, какие национально-культурные перемены произошли в обществе за последние десятилетия. Кроме этого, выявляются особенности характерные для лексической системы чеченского языка. В словарном составе отражаются связи одного народа с другими в разные периоды его истории, так как развитие лексики происходит и за счет заимствования чужих, иноязычных слов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевченко, Т. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ТВОРЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ТВОРАХ Н. НІКУЛІНОЇ ТА О. ІГНАТЕНКО." Journal “Ukrainian sense”, no. 1 (November 30, 2023): 85–93. http://dx.doi.org/10.15421/462209.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Виступаючи джерелом мовленнєвого новаторства, оказіональні слова використовують у мові поетичного твору з художньо-виражальною метою, їх основна функція – експресивна. Оскільки більшість оказіоналізмів називає явище з погляду емоційного сприйняття зображуваного реципієнтом, то головною метою таких утворень є вплив на читача. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою ґрунтовного вивчення оказіональної експресії різних рівнів у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко, виявленням особливостей її функціонування. Фіксування і теоретичне осмислення індивідуально-авторських новотворів, їх лексикографічне опрацювання допоможуть науково систематизувати у лексиці інноваційні процеси, пов’язані з явищем оказіональної експресії. Мета статті. Мета статті – дослідити гендерні аспекти творення оказіоналізмів у лексичній мікросистемі творів Н. Нікуліної та О. Ігнатенко. Методи дослідження. Для всебічного вивчення оказіональної лексики використано метод спостереження над мовою, синхронно-описовий метод, метод дериваційно-компонентного аналізу, який дає можливість розглядати оказіоналізми як структурну організацію з єдністю ознак, метод синтезу, метод контекстуально-семантичного аналізу, що дозволяє враховувати текстове оточення оказіоналізмів і з більшою точністю окреслити значення новотворів, а також лексико-семантичний і комунікативно-функціональний методи. Основні результати дослідження. Серед оказіональних іменників О. Ігнатенко переважають відприкметникові абстрактні іменники, такі форми авторка використовує для створення відповідної атмосфери. Оказіональна лексика Н. Нікуліної також, як і у О. Ігнатенко, переважно складається з іменникових і прикметникових форм. У творах Н. Нікуліної знаходимо лексику із власне жіночим звучанням, ці новотвори викликають у читача певну почуттєву гаму, створюючи атмосферу, відповідну до авторського задуму. Висновки і перспективи. Жінки-мисткині більше спираються на узуальну лексику, вони, створюючи оказіоналізми, інколи вдаються до вживання гострих слів, але переважає оказіональна лексика, сповнена підкреслено позитивною оцінною семантикою (щоб передати почуття ніжності, довірливості, чуттєвості, закоханості, щирості). Дослідження інтенсифікації виразності мовлення, спричиненої використанням оказіональної лексики у творах Н. Нікуліна та О. Ігнатенко, може поповнити арсенал необхідних знань з комунікативної лінгвістики, допомогти осягнути тенденції розвитку сучасного мовного процесу. Аналіз оказіональної експресії у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко дає змогу визначити перспективи розвитку словотвірної системи сучасної української мови та висвітлити питання, пов’язані з функціонально-стилістичним аналізом новотворів, оскільки оказіоналізми тісно взаємодіють не лише з семантикою всього висловлювання, але й з окремими його компонентами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Кара-оол, Любовь Салчаковна, and Игорь Валентинович Кормушин. "Традиционная лексика свадебной трапезы в тувинском языке." New Research of Tuva, no. 1 (March 13, 2024): 148–65. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2024.1.10.

Full text
Abstract:
В статье анализируется традиционная лексика свадебной трапезы в тувинском языке. Материалом исследования послужили слова, извлеченные из изученной литературы, а также данные диалектологических и комплексных экспедиций одного из авторов по Туве в 1999–2023 гг., в ходе которых опрашивались респонденты старшего поколения, чьи свадьбы справлялись до 1960-х гг. Исследуемую лексику можно анализировать по следующим лексико-семантическим группам: названия мясных блюд, названия молочных блюд, названия растительной пищи. Для мясных блюд свадебного пира тувинцы традиционно использовали баранину, в пищу шли мясо, кровяные изделия, внутренности (потроха), поэтому собрана соответствующая лексика. Также показана лексика молочных продуктов из сквашенного или сброшенного молока коровы, овцы, козы, яка, кобылы; растительной пищи. В структурном отношении данную лексику составляют простые и сложные слова из двух компонентов, а также устойчивые выражения. В этимологическом отношении это общетюркские слова, собственно-тувинские слова и устойчивые выражения, в которых есть общетюркские компоненты, тюрко-монгольские компоненты, тюрко-китайские компоненты, монголизмы, тюрко-монгольские слова, а также были отмечены китаизм и арабизм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ҐРЕЩУК, Валентина. "ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПЕТРА МІДЯНКИ." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, no. 46 (May 1, 2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).81-85.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано діалектну лексику в поетичних текстах Петра Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями. Це зумовлено тим, що лексичні діа- лектизми мають більший семантико-естетичний заряд, ніж фонетичні чи граматичні діалектні явища. Крім того, комп- лексне використання в поетичних текстах різнорівневих діалектних одиниць призводить до посутнього ускладнення сприймання тексту реципієнтами, які не знають діалекту. Прагнення автора не звузити коло читачів теж спонукали його до використання лише лексичних діалектизмів. Виявлені в поезіях Мідянки лексичні діалектизми репрезентують різноманітні тематичні та лексико-семантичні пласти лексики. Характерною особливістю мовостилю поета є вплітання в канву української літературної мови місцевих слів на позначення предметів побуту, зокрема назв одягу, його елементів та взуття, назв їжі, продуктів харчування та напоїв, назв хатнього начиння та предметів господарського призначення, назв будівель, споруд та їх елементів. Крім побутової діалектної лексики, в аналізованих текстах виявлено діалектні слова на позначення рослин, тварин, птахів, риб, найменування географічних об’єктів, включаючи водні, а також назви осіб за різними ознаками. Окремими лексичними діалектизмами представлена лісорозробна, лісосплавна, метеорологічна, музична лексика. Засвідчено також використання ознакової діалектної лексики – прикметників, діє- слів, прислівників. У статті з’ясовано семантику кожного діалектизму, проілюстровано його вживання в поезії, звер- нено увагу на функції лексичних діалектизмів у художньому тексті, зокрема номінативно-пізнавальну, експресивну, забезпечення художньої переконливості та етнографічної достовірності, збагачення лексикону літературної мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Лексика"

1

Клипатская, Ю. А. "Влияние иноязычных заимствований на коммуникативное ядро русского лексикона." Thesis, Сумской государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44005.

Full text
Abstract:
Общеизвестно, что на земном шаре насчитывается около 5000 языков [7, с. 330]. Носителями этих языков являются представители разных культур и народностей. Все они имеют свои особенности и свою специфику, что является, как указывает А. А. Потебня, неотъемлемой составляющей существования человечества: «Если бы объединение человечества по языку и вообще по народности было возможно, оно было бы гибельно для общечеловеческой мысли, как замена многих чувств одним, хотя бы это одно было не осязанием, а зрением. Для существования человека нужны другие люди; для народности – другие народности»
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ярута, Г. Г. "Комп'ютерна лексика." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26204.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Суровцова, А. В. "Лексико – семантичні особливості сучасної інтернаціональної лексики (на матеріалі суспільно-політичних текстів): переладацький аспект." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81453.

Full text
Abstract:
Робота присвячена визначеннню загальних понятть та особливостей інтернаціональної лексики також її роль в суспільно-політичних текстах з точки зору практики перекладу. Було дано визначення поняттю інтернаціональної лексики та охарактеризовано загальні особливості суспільно-політичних текстів. Проаналізовано використання інтернаціональних та псевдоінтернаціональних лексичних одиниць в суспільно-політичних текстах та визначено способи їх перекладу. Мета: дослідити інтернаціональну лексику на матеріалі суспільно-політичних текстів та виявлення способів перекладу для здійснення міжнародної комунікації. Об’єкт магістерської роботи – англомовні та україномовні суспільно-політичні тексти. Предмет магістерської роботи – дослідження інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики на сучасному рівні розвитку суспільства. Теоретична значимість роботи полягає в тому, що дана робота може слугувати певним джерелом знань для викладачів та студентів при вивченні відповідного аспекту лексикології, або стати основою для подальших власних досліджень.
В ходе исследования были определены общее понятие и особенности международной лексики и ее роль в социально-политических текстах с точки зрения практики перевода. Дано определение понятия интернациональной лексики и охарактеризованы общие черты социально-политических текстов. Проанализировано использование интернациональных и псевдо-интернациональных лексических единиц в социально-политических текстах и определены способы их перевода. Цель: изучить международную лексику на основе социально-политических текстов и определить способы перевода для международного общения. Объект магистерской работы - общественно-политические тексты на английском и украинском языках. Предметом магистерской работы является исследование интернациональной и псевдо-интернациональной лексики на современном уровне развития общества. Теоретическая значимость работы состоит в том, что эта работа может служить источником знаний для преподавателей и студентов при изучении соответствующего аспекта лексикологии или стать основой для дальнейших исследований.
The research is connected with the general concept and features of international vocabulary and its role in socio-political texts in terms of translation practice were defined. The definition of the concept of international vocabulary was given and the general features of socio-political texts were characterized. The use of international and pseudo-international lexical units in socio-political texts is analyzed and the methods of their translation were determined. Purpose: to explore international vocabulary based on socio-political texts and identify ways of translation for international communication. The object of the master's work - English and Ukrainian socio-political texts. The subject of the master's thesis is the study of international and pseudo-international vocabulary at the current level of development of society. The theoretical significance of the work is that this work can serve as a source of knowledge for teachers and students in the study of the relevant aspect of lexicology, or become a basis for further research.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Носик, А. "Лексико-семантические группы японской лексики в книге В.В. Овчинникова «Ветка сакуры»." Thesis, Сумский государственный университет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77273.

Full text
Abstract:
Заимствования из японского языка и стоящие за ними смыслы заняли значимое место во многих национальных культурах. Японская культура выделяется на фоне других своей многомерностью, философским подходом к жизни, способностью совмещать традиции и современность. В условиях стремительно изменяющегося мира, тенденции к глобализму Япония сохраняет свою культурную самобытность.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тимошенко, Наталия Леонидовна. "Лексика советских политических договоров 1917-1985 гг.: Функционально-стилистический анализ (на мат. именной лексики)." Diss. of Candidate of Philological Sciences, МВ и ССО УССР. КГУ им Т.Г.Шевченко, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Панчехин, В. "Ненормативная лексика в СМИ." Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7308.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бондарчук, Лариса Михайлівна, and Larisa Bondarchuk. "Обрядова весільна лексика польської мови." Thesis, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 2003. http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/3530.

Full text
Abstract:
Дисертаційну працю присвячено дослідженню весільної обрядової лексики польської мови – назв обрядодій весілля, весільних чинів і предметів, найменувань весільних дій, функцій, імперативних та атрибутивних знаків. Розглядаються також фразеологічні звороти, тісно пов’язані з весільними реаліями. У роботі представлено максимально повний склад весільної обрядової лексики польської мови та здійснено систематизацію обрядових номінацій. Виділено лексико-семантичні групи весільних обрядових найменувань, здійснено розгляд як загальної системи весільних обрядодій, так і окремих мікрополів специфічних ритуалів польського весілля. Схарактеризовано принципи структурування обрядових парадигм, акцентовано увагу на семантичному та формальному їх вираженні. Здійснено граматичну класифікацію весільних номінацій та розглянуто граматичну, семантичну та дериваційну специфіку реалізації обрядових парадигм та їх підсистем. Подано етимологічні коментарі до окремих затемнених весільних обрядових одиниць польської мови.
The work deals with Polish ceremonial wedding lexicon, namely rites names, wedding subjects and objects names, attributive symbols. Ceremonial phraseology of wedding rituals is considered. Polish ceremonial wedding lexicon is investigated in the work most completely. A system analysis of ceremonial names is performed. Lexical-thematic groups of ceremonial wedding names are determined. The general system of wedding ceremonies, as well as the separate substructures of specific rituals of Polish wedding are considered. The methods of the structuring the ceremonial paradigms are defined with a special emphasis made on their semantic and formal expression forms. A grammatical classification of the wedding names is given, and the grammatical, semantic and derivation specifications of the ceremonial paradigms and their subsystems realizations are considered. Etymological comments on some uncertain Polish wedding ceremony units are given.
Диссертация посвящена исследованию свадебной обрядовой лексики польского языка – названий обрядов, свадебных чинов и предметов, атрибутивных знаков. Рассматриваются также фразеологические обороты, связанные со свадебными реалиями. В работе максимально полно представлена свадебная обрядовая лексика польского языка, осуществлена систематизация обрядовых номинаций. Выделены лексико-семантические группы свадебных обрядовых наименований (названия свадебных обрядов, названия свадебных чинов, названия свадебных атрибутов), рассмотрена как общая система свадебных реалий и их названий, так и отдельные микрополя специфических ритуалов польской свадьбы и связанные с ними номинации. Охарактеризованы принципы структурирования обрядовых парадигм, причем внимание акцентируется на семантическом и формальном их выражении. Дана грамматическая классификация свадебных номинаций и рассмотрена грамматическая, семантическая и деривационная специфика реализации обрядовых парадигм и их подсистем. Поданы этимологические комментарии к отдельным затемненным свадебным обрядовым единицам польского языка. Отмечено, что названия обрядов польской свадьбы разделены на две четко выраженные группы по грамматической категории числа. Это подчеркивает специфику оформления языковой картины мира польского народа, а также общеславянской языковой картины мира. Анализ названий свадебных обрядов демонстрирует два типа наименований: а) названия обрядов в форме pluralia tantum; б) названия обрядов в форме бинарной структуры категории числа (имеющие единственное и множественное число). Польские названия свадебных обрядов в форме pluralia tantum, как правило, выступают в форме отглагольных дериватов с формантами -i (-y), -in(y), -k(i). Польская свадьба рассмотрена как один из главных компонентов общей языковой картины мира поляков, который отображает собственно польскую социальную организацию. Анализ польской свадебной лексики позволил сделать выводы о том, что она сохраняет некоторые древние языческие названия обрядов, но часть из них переходит ныне в разряд архаизмов или сохраняется в составе фразеологизмов. Исследованы заимствования из латинского, немецкого, французского и украинского языков, которые повлияли на формирование специфических черт польской свадьбы. Отмечено, что в XXI веке происходит исчезновение свадебной лексики, поскольку сам свадебный обряд отходит как общественная иституция, он заменен ныне официальной церемонией в загсе или ритуалом в костёле. Остатки обрядовой лексики еще существуют в польских селах, но под влиянием цивилизации употребляются все реже. Ныне сравнительно богатая свадебная обрядность сохранилась лишь в некоторых регионах центральный и восточный Польши в сельской местности (напр., в Мазовецком, Краковском, Радомском и Хелмском воеводствах). Частично сохраняются литературные названия в официальной церемонии бракосочетания, предусмотренной законодательством.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Коваленко, Ю. В. "Молодіжна лексика у німецькій мові." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30539.

Full text
Abstract:
Молодіжний сленг – це одне із складових процесу розвитку мови, її поповнення, її різноманіття. Актуальність вивчення німецької молодіжної лексики зумовлена тим, що молодіжна мова набуває все більшого значення в умовах розширення міжнародних контактів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30539
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Мозговий, Іван Павлович, Иван Павлович Мозговый, and Ivan Pavlovych Mozghovyi. "Oбсценна лексика в "тенетах" цензури." Thesis, Сумський державний університет, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12722.

Full text
Abstract:
З найдавніших часів у житті росіян утвердилася обсценна (похабна) лексики, зокрема матюки як її "найсуттєвіший" вияв. Але при дослідженні цього специфічного елементу творчості є проблеми з джерелами. Тривалий час "мат" почувався в Росії порівняно вільно не тільки в усній мові, але й на сторінках документів та в переписці. Але з ІІ пол. XVIII ст. національна лайка в російській літературі стала "забороненим плодом". Звичайно, не для носіїв російської мови, а для тих, хто її вживав у друкованому, тобто провіреному й схваленому цензурою варіанті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сьомкіна, Ольга Олегівна. "Іншомовні запозичення в рекламних слоганах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16010.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Лексика"

1

Шило, Н. І. Російсько-український словник. Термінологічна лексика. Київ: Просвіта, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ponomariv, O. D. Лексика грецького походження в українській мові. Київ, Україна: Просвіта, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Rossi, Valentina, and Natalia Žukova. Русский корпус «Лексика культурного наследия» (LBC). Florence: Firenze University Press, 2024. http://dx.doi.org/10.36253/979-12-215-0313-5.

Full text
Abstract:
The lemma gathers the essential entries in the field of artistic goods and includes place names and personal names strictly connected to Italian and Florentine art. It is a reference work, of great interest also for researchers of specialized vocabulary and extremely useful for translators and cultural operators. The corpus used contains over a million words and constitutes, along with comparable corpora in French, German, Russian, English, and Spanish, the General LBC Corpus http://corpora.lessicobeniculturali.net. It is composed of texts of different types and genres from the Renaissance to the twentieth century and collects, alongside original language writings, also translations from other languages. It includes classic works dedicated to the Florentine and Italian artistic heritage, such as Giorgio Vasari's Vita and Benvenuto Cellini's Vite, technical texts like Andrea Palladio's I Quattro Libri dell'Architettura; famous historical-artistic writings by non-Italian authors, for example, Jacob Burckhardt's Geschichte der Renaissance in Italien or John Ruskin's Mornings in Florence, along with works by great writers dedicated to the Grand Tour in Italy, such as Stendhal's Promenade dans Rome, Goethe's Italienische Reise, etc. The list of sources used for each language is presented on the website. By clicking on the words in the lemma, a window will open containing the list of concordances, as well as citations of the terms in the corpus sources, accompanied by an abbreviation that refers to the bibliographic indication of the originating text. The lemma includes about 2000 words of essential art lexicon and about 10,000 concordances that show their usage in context.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ніколаєнко, І. О. Лексика традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках. Луганськ: Альма-матер, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ніколаєнко, І. О. Лексика традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках. Луганськ: Альма-матер, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дэже, Л. Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения. Дебрецен: [Б. и.], 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дэже, Л. Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения. Дебрецен: [Б. и.], 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Постнікова, О. М. Німецька мова: Розмовні теми (лексика, тексти, діалоги, вправи). Vol. 1. Київ: А.С.К., 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Постнікова, О. М. Німецька мова: Розмовні теми ( лексика, тексти, діалоги, вправи ). Vol. 2. Київ: А.С.К., 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Вагнер, В. Н. Лексика русского языка как иностранного и ее преподавание. Москва: Флинта. Наука, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Лексика"

1

Шћепановић, Михаило. "Нестандардна лексика у поезији Боре Ђорђевића." In Језик, књижевност, музика: поезија и музика Боре Ђорђевића, 155–63. Вишеград: Андрићев институт, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/ai_vnia_bora_djordjevic.2018.1.9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ђуровић, Сања Ж. "Стилематична лексика у изабраним поемама М. Бећковића." In Матија Бећковић у поетолошким и стилистичким анализама, 227–44. Андрићград: Андрићев институт, 2019. http://dx.doi.org/10.18485/ai_beckovic.2019.ch13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Милановић, Александар М. "Обележена лексика у Бећковићевој збирци Хлеба и језика." In Матија Бећковић у поетолошким и стилистичким анализама, 189–208. Андрићград: Андрићев институт, 2019. http://dx.doi.org/10.18485/ai_beckovic.2019.ch11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Милановић, Александар М. "Стилски обележена лексика у роману Атлас описан небом Горана Петровића." In Књижевно стваралаштво Горана Петровића, 173–89. Андрићград: Андрићев институт, 2020. http://dx.doi.org/10.18485/ai_petrovic_goran.2020.ch9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Карановић, Зоја С. "Обредна лексика и обреди у „Рјечнику” (1818) Вука Стефановића Караџића." In Радови српске делегације на XVI међународном конгресу слависта, 403–14. Београд: Савез славистичких друштава Србије, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/mks_srpska_slavistika.2018.2.ch33.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Слијепчевић Бјеливук, Светлана М. "Ковид лексика: противници и заговорници вакцинације (лексичкосемантичка и концептуална анализа)." In Путописи у српској књижевности. Језик српских путописа ; Језички динамизам — иновације и застаревање у српском језику ; Настава српског језика, књижевности и културе на страним универзитетима: уџбеници, приручници и наставна средства, 305–16. Београд: Међународни славистички центар, Филолошки факултет, Универзитет у Београду, 2023. http://dx.doi.org/10.18485/msc.2023.52.1.ch27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Минчева, Ангелина. "Црквенословенска лексика у преводима Новог завета Вука Караџића и Неофита Рилског." In Вук у Тршићу, 283–94. Београд; Лозница: Филолошки факултет Универзитета у Београду; Центар за културу ``Вук Караџић'', 2021. http://dx.doi.org/10.18485/msc50_vuk_trsic.2021.ch24.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Benacchio, Rosanna, and Han Steenwijk. "Грамматикализация глагольного вида в резьянском диалекте: исконно славянская и романская лексика*." In Biblioteca di Studi Slavistici, 23–39. Florence: Firenze University Press, 2017. http://dx.doi.org/10.36253/978-88-6453-698-9.04.

Full text
Abstract:
This paper discusses the morphological means used to express verbal aspect in Resian. A marked difference can be observed between the native Slavic verbal lexicon, which mainly shows prefixation, thereby creating perfective forms, and that of Romance origin, where prefixation is almost completely absent and suffixation abounds, thereby creating imperfective forms.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ђукановић, Маја, and Весна Половина. "Културно-специфична лексика у преводу Ива Андрића на словеначки, француски и енглески језик." In Иво Андрић у нашем времену, 241–60. Вишеград: Андрићев институт, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/ai_andric.2018.ch14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Живлов, М. А. "Ю. В. Норманская, А. В. Дыбо. Тезаурус: Лексика природного окружения в уральских языках." In Journal of Language Relationship, edited by Vladimir Dybo, Kirill Babaev, Anna Dybo, Alexei Kassian, Sergei Kullanda, and Ilya Yakubovich, 217–26. Piscataway, NJ, USA: Gorgias Press, 2011. http://dx.doi.org/10.31826/9781463234119-017.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Лексика"

1

Гейдарова, Э. А. "Метафорические номинации в лексике трудовой деятельности (на материале русского островного говора Азербайджана)." In General question of world science. Наука России, 2021. http://dx.doi.org/10.18411/gq-31-07-2021-22.

Full text
Abstract:
Рассматриваются метафорические номинации в лексике, связанной с трудовой деятельностью носителей русского островного говора Азербайджана. В результате проведенного исследования выявлено 26 метафор. В рамках четырех лексико-тематических групп («Земледелие и скотоводство», «Пчеловодство и садоводство», «Рыбный промысел», «Ткачество») представлены биоморфные (11), предметные (9), социальные (4) и геоморфные метафоры. Исследование показало, что для создания метафор активнее всего используется биоморфная сфера. Источником метафоризации выступает не только исконная, но и заимствованная лексика.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Джафарли, А. С. "Тематические группы лексики курских таможенных книг XVII века." In Science of Russia: Goals and objectives. Science of Russia: Goals and objectives, 2022. http://dx.doi.org/10.18411/nrciz-12-2022-03.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается лексика памятников южновеликорусского наречия. Цель работы – распределить лексику по тематическим группам, которые выявлены в памятниках. Материалом исследования послужили 7 курских таможенных книг XVII века. Новизна исследования заключается в том, что лексика представленных 7 курских таможенных книг впервые распределена по тематическим группам. В результате проведенного исследования было выделено 14 тематических групп и выявлено 166 примеров с разной частотностью.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Садовникова, Ия Ивановна. "БЫТОВАЯ ЛЕКСИКА (ВЕРХНЯЯ ОДЕЖДА) ЭВЕНОВ." In Образовательный научный форум "Вратами учёности": сборник статей международной научной конференции (Выборг, Декабрь 2022). Crossref, 2023. http://dx.doi.org/10.58351/221227.2022.46.62.003.

Full text
Abstract:
Данная статья посвящена классификации бытовой лексики, верхней одежды эвенов. В статье рассматриваются особенности наименований верхней одежды в эвенском языке. Лексемы материального мира человека позволяют более наглядно представить национальную языковую картину мира. В ходе исторического развития народа происходят перемены в экономической, социальной и культурной жизни общества, что приводит к изменениям и в быту. Все эти изменения немедленно отражаются в языке и в первую очередь в его лексике. Поэтому исследование лексики языка является одной из актуальных задач науки о языке.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Котенко, Ксенія. "ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ." In SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS, Chair Олена Медведь. European Scientific Platform, 2023. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.05.2023.067.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Джунгурова, В. Н. "ОВЦЕВОДЧЕСКАЯ ЛЕКСИКА В КАЛМЫЦКОМ ЯЗЫКЕ." In Лингвистика, литературоведение и лингводидактика в поликультурном мире. Бурятский государственный университет, 2023. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1876-9-11-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Музика, Катерина. "МОЛОДІЖНА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ." In THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF MODERN SCIENTIFIC RESEARCH, Chair Марія Колесник. European Scientific Platform, 2023. http://dx.doi.org/10.36074/logos-24.11.2023.44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Беленов, Николай Валерьевич. "Саамская топонимная лексика: к вопросу субстрата." In Idndigenous Languages as a Factor of sustainable development of the Arctic. Yakutsk: Russian Academy of Sciences Siberian Branch, The institute for Humanities Research and Indigenous studies of the North, 2019. http://dx.doi.org/10.25693/npk2019belenov.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Белолюбская, Варвара Григорьевна. "Лексика, отражающая традиционную экологическую культуру эвенов." In Idndigenous Languages as a Factor of sustainable development of the Arctic. Yakutsk: Russian Academy of Sciences Siberian Branch, The institute for Humanities Research and Indigenous studies of the North, 2019. http://dx.doi.org/10.25693/npk2019belolyubskaya.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Левченко, Т. М. "Стилістично знижена лексика у політичному дискурсі." In МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДІАЛОГУ: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ. Ч 3. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-281-7-68.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Матанцева, М. Б., and Р. В. Посходиев. "ЛЕКСИКА ШАМАНСКОЙ РЕЛИГИОЗНОЙ КУЛЬТУРЫ: ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ." In БАНЗАРОВСКИЕ ЧТЕНИЯ. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2022. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1709-0-172-176.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Лексика"

1

Білоконенко, Л. А. «Необразлива» лексика конфлікту. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1846.

Full text
Abstract:
Автор аналізує маркери конфлікту, які є стилістично й емоційно нейтральними лексемами, доводячи, що ці мовні елементи, за певних умов, мають здатність порушувати процес спілкування, створюють основу вербального міжособистісного конфлікту. Описано розподіл «необразливої» лексики конфлікту на три тематичні групи залежно від характеру оцінки опонента і ступеня неузгодженості між сторонами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Віняр, Г. М. Нова лексика в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Говерла, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/333.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано нову лексику, вжиту в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», з погляду словотвірної структури. Матеріал описано відповідно до способів словотвору, словотвірних типів та словотвірних категорій. Нова лексика представлена не тільки власне українськими новотворами, але й численними запозиченнями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бережна, Маргарита Василівна. «Матріарх» і «зневажена жінка»: два психолінгвістичні архетипи одного кіноперсонажа. Ліга-Прес, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5818.

Full text
Abstract:
У дослідженні розглянуті складові психолінгвістичного образу Малефісенти в однойменному пригодницькому фентезійному фільмі Роберта Стромберга (2014). Основою визначення психотипу персонажа слугує класифікація кіноархетипів В. Шмідт (2007). У першій частині досліджуваного матеріалу Малефісента, опікуючись мешканцями магічного королівства Ма́рія та захищаючи свою землю від ворожого сусіда, належить до архетипу «Матріарх» (the Matriarch). Далі за сюжетом після підступної зради коханого чоловіка Малефісента переходить до архетипу «Зневажена жінка» (the Scorned Woman). Зазначені кіноархетипи формують образ позитивного та відповідно негативного персонажа в уяві глядача. Для мовлення Малефісенти в образі «Матріарх» характерними є прямі та непрямі директиви (часто у вигляді окличних речень), вигуки для вираження позитивних емоцій, загальні та спеціальні квеситиви, оцінна (переважно позитивна) лексика, система апелятивів на позначення членів родини, займенник другої особи (у загальних та спеціальних квеситивах) та займенник першої особи однини (у декларативах у комбінації з позитивною оцінною лексикою), лексико-синтаксичні повтори для логічної емфази, конфронтативний комунікативний стиль у спілкуванні з антагоністом історії, лексико-семантичні групи LOVE, FAMILY та FLIGHT. Для мовлення Малефісенти в образі «Зневажена жінка» характерним є використання високої лексики, негативної оцінної лексики, сарказму, вигуків, окличних речень для висловлювання негативних емоцій, однослівних речень, пасивно-агресивного стилю спілкування, повторів та риторичних питань для маніпуляції думкою співрозмовника, лексико-семантичних груп HURT, CURSE та HATE, поєднання семантично полярних лексем, займенників першої особи однини та другої особи у декларативах у комбінації з негативними емотивами для демонстрації концентрації на власних стражданнях та нерівного соціального статусу мовців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Колоїз, Ж. В. Іменна лексика на позначення осіб чоловічої статі. ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/542.

Full text
Abstract:
Доведено, що «Енеїді» Івана Котляревського належить провідна роль в історії української мови, у становленні її лексико-семантичної системи, чим, власне, і пояснюється те, що лінгвістична інтерпретація цього художнього твору не втрачає своєї актуальності. Проаналізовано особливості іменної лексики на позначення осіб чоловічої статі на матеріалі «Енеїди» І. Котляревського.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Віняр, Г. М. Нова лексика в публікаціях часопису "Католицький вісник". Чернівецький національний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5822.

Full text
Abstract:
У статті подано словотвірний аналіз нової лексики, використаної в публікаціях католицького часопису, показано парадигматичні можливості новозапозичень у породженні похідних та розвитку лексичної синонімії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Білоконенко, Л. А. Пейоративна й інвективна лексика у міжособистісному конфлікті. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1844.

Full text
Abstract:
У статті окреслено особливості використання пейоративної й інвективної лексика в міжособистісній конфліктній взаємодії, яка представлена у творах С. Андрухович, І. Карпи, Т. Малярчук, М. Матіос, С. Пиркало, І. Роздобудько, М. Ряполової, Г. Тарасюк. Досліджено роль пейоративної й інвективної лексика як особливої комунікативної тактики, яка впливає на всю систему спілкування та механізми її розгортання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Клименко, І. М. Нестандартна лексика в системі загальнонаціональної англійської мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5495.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гарлицька, Т. С. Лексика рекламних текстів як вияв лінгвокультурної свідомості містян. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/485.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються лінгвокультурні особливості міського мовлення на матеріалі рекламних текстів української, російської та англійської мов. На основі порівняльного аналізу в роботі визначено спільні тенденції розвитку та специфічні риси рекламного мовлення українського, російського та англійського міст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гарлицька, Т. С. Жаргонна лексика як лінгвістичний та соціокультурний феномен міського мовлення. Міжнародний гуманітарний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3919.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню українського міського мовлення на матеріалі жаргонної лексики. У праці визначено лінгвокультурні особливості та місце жаргонізмів у загальній системі соціальних діалектів; виявлено основні тематичні групи жаргону сучасного українського міста; диференційовано жаргоні елементи за соціальною та віковою стратами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Білоконенко, Інна Сергіївна. Емоційно-експресивна лексика в циклі сонетів Едмунда Спенсера «Amoretti». ДНУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1787.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Лексика' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography