Log in

Relevant bibliographies by topics / Лейцит

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Book chapters

Academic literature on the topic 'Лейцит'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лейцит.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Лейцит"

1

Зиганшин, М. А., А. А. Бикмухаметова, А. В. Герасимов, В. В. Горбачук, С. А. Зиганшина, and А. А. Бухараев. "Влияние подложки и влажности воздуха на морфологию пленок дипептидаL-лейцил-L-лейцин." Физикохимия поверхности и защита материалов 50, no. 1 (2014): 53–58. http://dx.doi.org/10.7868/s0044185614010173.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Деева, Ольга Алексеевна, Андрей Сергеевич Пантилеев, Алексей Геннадьевич Ребеко, Инна Владимировна Рыбина, Милада Альнордовна Яркова, Татьяна Александровна Гудашева, and Сергей Борисович Середенин. "Синтез и анализ зависимости анксиолитического эффекта от структуры лейцилтриптофановых лигандов 18 кДа транслокаторного белка." Химико-фармацевтический журнал 54, no. 6 (June 27, 2020): 24–34. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-6-24-34.

Full text

Abstract:

Ранее в НИИ фармакологии имени В. В. Закусова с использованием оригинальной стратегии создания фармакологически активных дипептидов на основе структур непептидных лекарственных средств получены дипептидные лиганды 18 кДа транслокаторного белка (TSPO), амид N-карбобензокси-L-триптофанил-L-изолейцина (ГД-23) и амид N-фенилпропионил-L-триптофанил-L-лейцина (ГД-102), проявившие анксиолитическую активность в стандартных тестах. В настоящей работе получены аналоги дипептида ГД-102 с обратной последовательностью аминокислотных остатков: метиламид N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-140), N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофан (ГД-139), амид N-фенилацетил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-141), метиловый эфир N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-138), амид N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-136). Исследование в тесте «Открытое поле» (ОП) на мышах при внутрибрюшинном введении показало, что вновь синтезированные дипептиды уступают по активности ГД-102 (0,01 – 0,1 мг/кг). Дипептид ГД-140 проявлял анксиолитическую активность в дозах 0,1, 0,5, 1 мг/кг; ГД-139 в дозах 0,5 и 5 мг/кг; ГД-141 в дозах 1 и 5 мг/кг. Дипептид ГД-138 в дозе 0,1 мг/кг снижал двигательную активность животных в ОП. ГД-136 не проявил активность в интервале доз 0,1 – 5 мг/кг. Молекулярный докинг продемонстрировал возможность размещения изученных соединений в зоне связывания лиганда PK11195 с TSPO (PDB ID: 2MGY). При этом для ГД-136, ГД-139, ГД-140 и ГД-141 выявлено наличие pi-стэкинга фенильного фрагмента молекулы с Trp107 рецептора. У ГД-140 и ГД-102 выявлен еще и pi-стэкинг с Trp95. У ГД-138 pi-стэкинг отсутствовал как с Trp107, так и с Trp95. Сделано заключение о том, что ключевым взаимодействием, влияющим на проявление анксиолитической активности, является pi-стэкинг дипептидного лиганда с Trp95 рецептора, а последовательность Trp-Leu для дипептидных лигандов TSPO предпочтительнее последовательности Leu-Trp.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Iosypenko, O. O., V. S. Кyslychenko, and Z. І. Omelchenko. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ КАБАЧКІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 25, 2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11363.

Full text

Abstract:

Вступ. Рослини є джерелом майже 30 % амінокислот, які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Поширеність амінокислот у рослинах та їх висока біологічна активність сприяють ефективній дії на організм як лікарської сировини, так і препаратів з неї. Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у листі кабачків трьох сортів для раціонального використання при виробництві фітопрепаратів або дієтичних добавок, передусім оздоровчого призначення. Методи дослідження. Загальний амінокислотний склад листя кабачків визначали методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії. Результати й обговорення. В усіх досліджуваних зразках сировини було виявлено по 18 амінокислот. Їх амінокислотний профіль достатньо однорідний за складом: 7 незамінних амінокислот, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найбільший вміст суми амінокислот визначено в листі кабачків жовтоплодних (16,103 мг/100 мг), а найменший – у листі кабачків білоплодних (10,782 мг/100 мг). В усіх зразках досліджуваної сировини домінували глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містились лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Вміст у досліджуваній сировині суми незамінних амінокислот становив майже 1/3 від їх загальної суми (в листі кабачків білоплодних – 32,38 %, жовтоплодних – 32,71 %, зеленоплодних – 32,56 %). Серед незамінних амінокислот переважали лейцин, лізин, фенілаланін і треонін. Встановлено, що листя кабачків має достатньо високий показник амінокислотного скору за всіма незамінними амінокислотами і наближається до “ідеального” білка за вмістом валіну, лізину, лейцину та фенілаланіну. З’ясовано, що білок листя кабачків усіх досліджуваних сортів характеризується високою біологічною цінністю (61,27, 54,38 та 80,60 % відповідно). Висновки. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії вивчено амінокислотний профіль листя кабачків трьох сортів. Встановлено, що склад амінокислот достатньо однорідний, а загальний їх вміст коливається в межах 10,782–16,103 мг/100 мг. Домінують глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містяться лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Результати проведених досліджень свідчать про досить високий і різноманітний вміст у листі кабачків амінокислот, які можуть поліпшувати збалансованість лікарських фітопрепаратів, дієтичних добавок на їх основі та дозволяють припустити наявність широкого спектра фармакологічної активності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Urubkov, S. A., S. S. Khovanskaya, and S. O. Smirnov. "Amino acid content in flour of gluten-free crops." Baking in Russia 1, no. 5 (2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2021-1-5-46-49.

Full text

Abstract:

Элиминационная диетотерапия при пищевой непереносимости глютена резко ограничивает поступление в организм человека растительного белка, что приводит к серьезным нарушениям здоровья. Проведено исследование аминокислотного состава белка муки безглютеновых культур: гречихи и амаранта. Общее количество аминокислот в гречневой муке — 12130 мг/100 г, в амарантовой — 9970 мг/100 г. Общее количество незаменимых аминокислот в гречневой и амарантовой муке находится примерно на одном уровне — 374 и 36,1 мг/100 г соответственно. По содержанию незаменимых аминокислот в исследуемых культурах можно отметить высокий уровень лизина — 740 мг/100 г в гречневой муке и 610 мг/100 г в амарантовой муке. Высокое содержание триптофана (200 мг/100 г) и фенилаланина (530 мг/100 г) и отмечается в белках гречихи. Большое количество валина (620 мг/100 г), метионина (250 мг/100 г), изолейцина (520 мг/100 г) содержится в белке амаранта. Ограничение содержания лейцина, лизина и треонина относит белок данных безглютеновых культур в ряд неполноценных, что характерно для растительного белка и, в частности, белка зерновых культур. Аминокислотами, ограничивающими степень усвоения белка, для амаранта являются лейцин (скор — 76,0%) и лизин (скор 88,4%), лимитирующими аминокислотами для гречихи являются лейцин (скор — 84,7%) и треонин (скор — 85,6%). Исследования показали, что белок гречихи и амаранта имеет высокую биологическую ценность относительно других безглютеновых зерновых культур, однако является неполноценным, что характерно для растительного белка и, в частности, белка зерновых культур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Чан, Т. В., А. Н. Хоанг, Ч. Т. Т. Нгуен, Ч. В. Фунг, Х. К. Нгуен, А. В. ОСИПОВ, П. В. Дубовский, et al. "НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ С АНТИКОАГУЛЯНТНОЙ АКТИВНОСТЬЮ ИЗ ЯДА СКОРПИОНА HETEROMETRUS LAOTICUS, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 4 (2017): 476–79. http://dx.doi.org/10.7868/s086956521728026x.

Full text

Abstract:

Из яда скорпиона Heterometrus laoticus выделены низкомолекулярные соединения, обладающие антикоагулянтной активностью. Исследование структуры выделенных соединений методами ядерного магнитного резонанса и масс-спектрометрии показало, что одно из них является аденозином, а два других представляют собой дипептиды лейцил-триптофан и изолейцил-триптофан. Наличие в яде скорпиона лейцил-триптофана и изолейцил-триптофана и их способность замедлять свёртывание крови установлены впервые.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ГОЛОВАШ, С. Р., and М. Э. ДМИТРИЕВ. "СИНТЕЗ ФОСФИНОВЫХ ИЗОСТЕРOВ ЛЕЙЦИЛ- И ИЗОЛЕЙЦИЛГЛИЦИНОВ." ЖУРНАЛ ОБЩЕЙ ХИМИИ 90, no. 9 (September 1, 2020): 1376–81. http://dx.doi.org/10.31857/s0044460x20090085.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Николаева, Л. С., Г. В. Белов, Ю. А. Рулев, and А. Н. Семенов. "Термодинамические характеристики системы гепарин–лейцин–CaCl2в разбавленном физиологическом растворе." Журнал физической химии 87, no. 3 (2013): 457–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453713030199.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Savych, A. O., S. M. Marchyshyn, and T. I. Lemishkа. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН З АНТИДІАБЕТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 12, 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11747.

Full text

Abstract:

Вступ. Цукровий діабет є однією з пріоритетних проблем ВООЗ, які вимагають негайного вирішення, оскільки епідеміологічна ситуація набуває тривожних масштабів – кількість хворих щороку стрімко зростає, що призводить до збільшення інвалідизації та смертності населення через розвиток мікро- і макроангіопатії. З метою вирішення цієї проблеми варто здійснювати оптимізацію існуючої фармакотерапії, зокрема за допомогою фітозборів, що зможуть впливати на різні ланки патогенетичного механізму розвитку даного захворювання та його ускладнень завдяки широкому спектру біологічно активних речовин. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують амінокислоти, оскільки відіграють ключову роль у численних обмінних процесах. Мета дослідження – вивчити якісний склад і встановити кількісний вміст амінокислот у антидіабетичному рослинному зборі, обґрунтувати їх ефективність для лікування та профілактики цукрового діабету. Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст амінокислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії. Результати й обговорення. Під час дослідження було ідентифіковано 8 вільних амінокислот – аланін, гліцин, валін, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову кислоту, фенілаланін та 12 зв’язаних – аланін, гліцин, валін, лейцин, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову і глутамінову кислоти, фенілаланін, лізин, тирозин. Встановлено, що досліджуваний рослинний збір у найбільшій кількості містив лейцин (11,92 мг/г) у зв’язаній формі, а також пролін у вільному та зв’язаному стані (7,67 і 11,10 мг/г відповідно). Висновки. Результати хроматографічного дослідження свідчать про достатній вміст амінокислот, зокрема незамінних, що мають здатність стимулювати секрецію інсуліну, знижувати гіперглікемію та регулювати метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет. У рослинному антидіабетичному зборі переважав такий амінокислотний компонент, як лейцин, есенціальна амінокислота з найбільш вираженою інсуліновою секретолітичною активністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Дроздова, И. Л., and Е. И. Минакова. "Изучение аминокислотного состава травы скабиозы бледно-желтой (Scabiosa ochroleuca L.) методом ВЭЖХ." Сорбционные и хроматографические процессы 18, no. 1 (February 27, 2018): 52–57. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2018.18/464.

Full text

Abstract:

В статье приведены результаты изучения аминокислотного состава травы скабиозы бледно-желтой (Scabiosa ochroleuca L.) семейства ворсянковые (Dipsacaceae), полученные с помощью аминокислотного анализатора. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) установлено наличие 15 аминокислот, из них 7 – незаменимых (треонин, валин, метионин, изолейцин, лейцин, фенилаланин, лизин). Аминокислотный состав исследуемого растения изучен впервые

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Зенкин, С. "Мишель Лейрис: Стихи и эссе." Иностранная литература, no. 6 (2002): 92–93.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Лейцит"

1

Фесенко, Олексій Ігорович, and Оксана Вікторівна Саввова. "Перспективні склокристалічні покриття по титану для стоматології." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25562.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Гунаєва-Кручина, О. О. "Порівняльна характеристика ефективності гіполіпідемічної терапії аторвастатином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з та без втручань на коронарних судинах." Thesis, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5566.

Full text

Abstract:

Дисертація присвячена підвищенню ефективності довгострокової регулярної терапії середніми дозами аторвастатину на основі вивчення змін клінічних і функціональних показників, ліпідного спектра, С - реактивного білка й рівня лейкоцитів крові в лікуванні пацієнтів на ІХС з та без перенесених втручань на коронарних судинах. Встановлено, що довготривала регулярна терапія аторвастатином у середніх дозах позитивно позначається на клінічних проявах, функціональних показниках і тривалості життя пацієнтів на ІХС. Доведено, що частота кінцевих точок у групах пацієнтів з та без втручань на коронарних судинах виявляється статистично недостовірною й не залежить від типу дисліпідемії. Виявлено, що при початково різному клінічному й функціональному стані пацієнтів на ІХС у 2-х досліджувальних групах, і швидшому поліпшенні цього стану після оперативних втручань на коронарних судинах, відмінності у висхідних рівнях і подальших змінах ліпідного спектру на етапах регулярної терапії аторвастатином виявляються статистично незначними. Гіполіпідемічний ефект настає раніше й виявляється сильніше в пацієнтів з 2А типом дисліпідемії проти типу 2В дисліпідемії. Визначено протизапальний ефект довготривалої терапії аторвастатином у середніх дозах у довгостроковій терапії ІХС у пацієнтів з та без втручань на коронарних судинах не залежить від типу дисліпідемії, однаково нормалізуючи рівні СРБ і лейкоцитів крові до кінця спостереження. Довготривала стабільна терапія аторвастатином у середніх дозах у пацієнтів з ІХС повинна проводитися з початку діагностики захворювання незалежно від типу дисліпідемії й ухвалення рішення на оперативні втручання на коронарних судинах. Медикаментозні методи лікування й процедури реваскуляризації міокарда повинні не протиставлятися, але доповнювати один одного.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Лейцит"

1

Slobodian, Lydia, and Ariadni Chatziantoniou. "Закон Лейси как модель для законодательства о торговле объектами дикой природы." In Форум по проблемам преступности и общества, 43–68. UN, 2020. http://dx.doi.org/10.18356/0277e29a-ru.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!