Journal articles on the topic 'Лейкоцит'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Лейкоцит.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Лейкоцит.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Карпук, Н. А., С. П. Рубникович, Д. В. Афанасьев, И. Ю. Карпук, and М. Ю. Карпук. "Влияние диоксида титана на лейкоциты пациентов с периимплантитом." Stomatologist. Minsk, no. 1(32) (March 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.32993/stomatologist.2019.1(32).12.
Full textAbstract:
Цель исследования Изучение влияния TiO2 на лейкоциты крови пациентов с периимплантитом. Объекты и методы исследования. Обследованы пациенты с дентальными имплантатами и периимплантитом (n=23) и без периимплантита (n=20). Контрольную группу составили 22 пациента без дентальных имплантатов. Результаты исследования и их обсуждение. TiO2 оказывает иммуномодулирующее влияние на лейкоциты пациентов с периимплантитом, на что указывает прямая сильная корреляция (R=0,76; p<0,05) между результатами выявления гиперчувствительности к TiO2, определяемой в реакции аллергениндуцированного повреждения лейкоцитов и метаболической активности нейтрофилов, определяемой в НСТ-тесте. В реакции аллергениндуцированного повреждения лейкоцитов выявлена сенсибилизация к TiO2 у 19 (82,6%) пациентов с периимплантитом, у 6 (30%) пациентов с дентальными имплантатами без периимплантита и у 2 (9%) пациентов контрольной группы. Наиболее сильно TiO2 увеличивал метаболическую активность нейтрофилов у пациентов с периимплантитом – 35 % [27; 41] (р<0,05), в меньшей степени – у пациентов с дентальными имплантатами без периимплантита – 27 % [15; 30], но сильнее (р<0,05) чем у пациентов контрольной (16 % [11; 27]) (р<0,05). Метаболическая активность нейтрофилов у пациентов была связана со сроками пользования дентальными имплантатами: в группе с пеиимплантитом – R=0,88; p<0,05, в группе с дентальными имплантатами без периимплантита – R=0,77; p<0,05. Заключение. Полученные данные указывают на взаимосвязь между развитием перииимплантита и активацией лейкоцитов под влиянием TiO2. Поэтому, перед проведением операции по установке дентальных имплантатов пациентам необходимо проводить тестирование для выявления гиперчувствительности к TiO2.
2
Trykhlib, V. I., K. P. Bieliaieva, N. R. Tsyurak, and L. O. Palatna. "Особливості показників загального аналізу крові у хворих із негоспітальною пневмонією під час пандемії COVID-19." ACTUAL INFECTOLOGY 9, no. 5-6 (January 26, 2022): 33–41. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.5-6.2021.246694.
Full textAbstract:
У статті наведені дані огляду літератури щодо негоспітальної пневмонії та дані обстеження хворих із негоспітальною пневмонією під час пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19. При легкій формі спостерігається відсутність змін у частоті виявлення лейкоцитозу у хворих із легким перебігом протягом 10 днів перебування у стаціонарі. Спостерігається тенденція до збільшення частки хворих з нормальною кількістю лейкоцитів, лімфоцитів вже з 4–6-ї доби перебування у стаціонарі. Лейкопенія відзначалась у 9,3 % пацієнтів на 1–3-й день після госпіталізації та не спостерігалась у подальшому. Вірогідно лімфопенія реєструвалась у перші 1–6 днів перебування у стаціонарі та не спостерігалась у пацієнтів із 7–9-го дня перебування у стаціонарі. Гранулоцитоз відзначався у 27,6 % пацієнтів на 1–3-й день перебування у стаціонарі, та в подальші дні їх відсоток значно зменшувався, водночас значно збільшувався відсоток осіб з нормальною кількістю гранулоцитів. Нормальний рівень тромбоцитів спостерігався у більшості хворих (93,8 %) на 1–3-й день перебування у стаціонарі, а тромбоцитопенія реєструвалась тільки у 6,3 % пацієнтів на 1–3-й день після госпіталізації. При середньотяжкій формі у 24,7 % пацієнтів був відзначений лейкоцитоз на 1–3-й день перебування у стаціонарі, на 7–9-й день лікування їх відсоток збільшився до 28,8 (р > 0,05). У більшості хворих (66,7 %) в перші три дні реєструвався нормоцитоз, а лейкопенія відзначалась у 8,7 % пацієнтів на 1–3-й день. Вірогідно частка реєстрованого лімфоцитозу збільшувалась, а лімфопенії — зменшувалась під час перебування хворих у стаціонарі вже з 4–6-ї доби. Гранулоцитоз реєструвався у 23,2 % пацієнтів на 1–3-й день перебування у стаціонарі з подальшим вірогідним зменшенням їх відсотка вже з 4–6-ї доби. Підвищений вміст паличкоядерних нейтрофілів реєструвався в перші три дні у 51,6 % хворих, і їх відсоток вірогідно зменшувався після 4-ї доби. У більшості хворих (77,3 %) реєструвався нормальний рівень тромбоцитів на 1–3-й день перебування у стаціонарі, а тромбоцитопенія в цей термін — у 16,7 %. Серед пацієнтів віком 20–30 років у більшості випадків реєструвалась нормальна кількість лейкоцитів (65,5 %), а у 25,5 % — лейкоцитоз на 1–3-й день після госпіталізації. Лімфоцитоз в перші 3 дні реєструвався у 9 % хворих і в подальшому суттєво збільшувався, лімфопенія відзначалась у 31 % пацієнтів на 1–3-й день та в подальшому зменшувалась, гранулоцитоз — у 25 % пацієнтів, підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів — у 43,8 %, тромбоцитоз — у 7,3 %, тромбоцитопенія — у 10,9 %. У 28 % пацієнтів віком 31–40 років в перші 3 дні після госпіталізації реєструвався лейкоцитоз, у 72 % — нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія не відзначалась, у 48 % хворих була лімфопенія, у 15,8 % хворих — гранулоцитоз, у 65,2 % — підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 8 % спостерігався тромбоцитоз, у 8 % — тромбоцитопенія. У більшості пацієнтів (66,7 %) віком 41–50 років на 1–3-й день після госпіталізації реєструвався нормоцитоз, у 19 % — лейкоцитоз, у 14,3 % — лейкопенія, у 14,3 % — лімфоцитоз, у 38,1 % — лімфопенія, у 3 (25 %) — гранулоцитоз, підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів відзначались у 65 %, тромбоцитоз — у 4,8 %, тромбоцитопенія — у 28,5 % пацієнтів. У пацієнтів віком 51–60 років на 1–3-й день після госпіталізації були виявлені такі показники загального аналізу крові: у 16,1 % пацієнтів — лейкоцитоз, у 83,9 % — нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія не відзначалась, у 16,1 % — лімфоцитоз, у 22,6 % — лімфопенія, у 20 % — гранулоцитоз, у 39,3 % — підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 3,2 % — тромбоцитоз, у 16,2 % — тромбоцитопенія. У хворих віком понад 60 років на 1–3-й день після госпіталізації були виявлені такі зміни: у 38,8 % пацієнтів — лейкоцитоз, у 49 % — нормальна кількість лейкоцитів, у 12,2 % — лейкопенія, у 12,2 % — лімфоцитоз, у 51,1 % — лімфопенія, гранулоцитоз не відзначався, у 25 % — гранулоцитопенія, у 60 % — підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 8,2 % — тромбоцитоз, у 18,3 % — тромбоцитопенія.
3
Ромащенко, О. В. "Влияние цитофлавина на жизнеспособность лейкоцитов периферической крови пациентов с ишемической болезнью сердца." Экспериментальная и клиническая фармакология 84, no. 3 (April 12, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-3-17-21.
Full textAbstract:
Для определения характера влияния цитофлавина в терапевтической концентрации на жизнеспособность лейкоцитов проведено исследование образцов крови 30 пациентов с ишемической болезнью сердца. Лейкоциты из цельной крови выделяли с помощью микропипетки, смешивали с питательной средой RPMI, в опытные лунки добавляли цитофлавин в концентрации, близкой к терапевтической и пробы инкубировали в течение 3 ч в инкубаторе с 5 % содержанием СО2 при температуре 37 °C, затем пробы окрашивали флуоресцентными красителями (Mito TrackerTM Red CMXRos, Calcein AM, Ethidium bromide) и снова инкубировали при тех же условиях ещё в течение 30 мин. Результаты детектировали методом флуоресцентной микроскопии при помощи инвертированного флуоресцентного микроскопа EclipseTi-U (Nikon, Япония) и анализировали с помощью специализированного программного обеспечения EZ-C1 Free Viewer Ver 3.90. Оценивали интенсивность флуоресценции митохондрий и вычисляли индекс жизнеспособности лейкоцитов по разработанной методике. После введения цитофлавина в пробу с лейкоцитарной взвесью наблюдалось два варианта изменения жизнеспособности клеток: у большинства (80 %) больных отмечено увеличение жизнеспособности лейкоцитов, в среднем, на 60 % (p < 0,001) и у 20 % — тенденция к уменьшению данного показателя, в среднем, на 47 % (p < 0,1). Величина флуоресценции митохондрий изменялась в обоих случаях в сторону увеличения, но без достижения достоверности различий. Достоверной корреляции между показателями жизнеспособности клеток и интенсивностью флуоресценции митохондрий обнаружено не было (коэффициент корреляции составил 0,28, p > 0,05). Цитофлавин у 80 % пациентов с ишемической болезнью сердца способен повышать жизнеспособность клеток (лейкоцитов крови), в среднем, на 60 % и таким образом проявлять цитопротекторный эффект.
4
Карпук, Н. А., and С. П. Рубникович. "Влияние экстракта табака на лейкоциты пациентов с лейкоплакией слизистой оболочки ротовой полости." Stomatologist. Minsk, no. 3(34) (September 2019): 35–39. http://dx.doi.org/10.32993/stomatologist.2019.3(34).1.
Full textAbstract:
Цель исследования. Изучить влияние водного экстракта табака на лейкоциты пациентов с лейкоплакией слизистой оболочки ротовой полости (СОРП). Объекты и методы. Обследованы курящие пациенты с лейкоплакией СОРП (n = 22), некурящие пациенты с лейкоплакией СОРП (n = 21), курящие пациенты без заболеваний СОРП (n = 23), некурящие пациенты без заболеваний СОРП (n = 23). Курильщиками считали пациентов со стажем курения 10 лет и более, выкуривающих 20 сигарет в день. В группы некурящих включали пациентов,которые никогда не курили. Группы были однородны по возрасту, полу, продолжительности заболевания СОРП. Результаты исследования и их обсуждение. После инкубации лейкоцитов пациентов с экстрактом табака происходит выброс миелопероксидазы: у 16 (72,7%) курящих и у 7 (33,3%) не курящих пациентов с лейкоплакией СОРП, у 4 (17,4%) курящих и 5 (22%) не курящих пациентов без заболеваний СОРП. Заключение. Реакция выброса миелопероксидазы позволяет выявлять in vitro повышенную чувствительность лейкоцитов к экстракту сигарет. Курение является одним из ведущих патогенетическим фактором развития лейкоплакией СОРП. Выявление гиперчувствительности к компонентам сигарет является важным диагностическим критерием лейкоплакии СОРП.
5
Колесников, А. Н., А. В. Чурилов, В. В. Свиридова, Т. А. Мустафин, И. В. Коктышев, В. В. Омелаева, and А. А. Мустафина. "СИНДРОМ ЭНДОГЕННОЙ ИНТОКСИКАЦИИ И ПОЛИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ И ЛЕТАЛЬНОСТЬ У НЕДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ." Университетская клиника, no. 2(31) (June 1, 2019): 53. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i2(31).316.
Full textAbstract:
В статье обсуждается целесообразность и возможность использования самых простых и доступных анализов и индексов крови беременных женщин для определения их влияния на развитие полиорганной недостаточности и летальности у недоношенных новорожденных с очень низкой и экстремально низкой массой тела.Приведенные в статье индексы и показатели крови объединяет доступность, простота их определения. Использованы распространенные шкалы для определения полиорганной недостаточности у новорожденных.Раскрыто влияние показателей крови беременной женщины (лейкоциты, абсолютное количество нейтрофилов, лейкоцитарный индекс интоксикации и индекс Гаркави) на развитие полиорганной недостаточности и летальности у недоношенных новорожденных. Выявлена связь повышенного количества лейкоцитов, высокого лейкоцитарного индекса интоксикации, и низкого уровня индекса Гаркави у беременных накануне родов с летальностью новорожденных, что может являться следствием дистресса и формирования анергии, как у матери, так и у ребенка. Статистически выявлены достоверные отличия исследуемых показателей.
6
Панікар, І. І., М. В. Скрипка, and Б. П. Киричко. "ЗНАЧЕННЯ ПОГІРШАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ЕТІОЛОГІЇ ІМУНОДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 88–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.22.
Full textAbstract:
Хімічні забруднювачі атмосферного повітря призво-дять до розвитку гіпер-, гіпо- або нормохромної ане-мії, ретикулоцитозу, а в подальшому – ретикулоци-топенії. Змінюються також морфофізіологічні вла-стивості еритроцитів. Зменшується осмотичнарезистентність, збільшується СОЄ. Лейкоцитар-ний росток реагує лейкоцитозом, зміною морфо-логічного складу лейкоцитів, серед якого провіднемісце належить лімфо- та еозинопенії. Зниженнярезистентності на клітинному рівні є показникомзниження резистентності всього організму.
Chemical contaminants of air development lead to hyper-,hypo- or normochromic anemia, reticulocytosis, and furtherretykulotsytopeny. Morphological physiological properties oferythrocytes are changing. Osmotic resistance is reduced, SOEis increasing. Leukocyte sprout responds with leukocytosis,morphologic changes of leukocytes, among which the leadingplace is occupied by lymph- and eozynopeny. Reduction ofresistance at the cellular level is an indicator of lower resistanceof the whole organism.
7
Ромащенко, О. В. "Возможность персонализированного использования цитофлавина в качестве цитопротектора при ишемической болезни сердца." Экспериментальная и клиническая фармакология 84, no. 10 (November 4, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-10-19-24.
Full textAbstract:
Проведено обследование 30 пациентов с ишемической болезнью сердца: стабильной стенокардией напряжения I – III функционального класса с сопутствующей гипертонической болезнью и хронической сердечной недостаточностью. Для определения цитопротекторной активности цитофлавина исследовали лейкоциты крови больных в условиях in vitro методом флуоресцентной микроскопии при помощи инвертированного флуоресцентного микроскопа EclipseTi-U (Nikon, Япония). Путём окрашивания лейкоцитов флуоресцентными красителями (кальцеин АМ, этидия бромид) определяли живые и погибшие клетки, рассчитывали индекс жизнеспособности клеток. При введении цитофлавина в пробу с лейкоцитарной взвесью наблюдали 2 варианта изменения жизнеспособности клеток: у 80 % больных он повысился, в среднем, на 60 % (p < 0,001) и у 20 % пациентов — снизился, в среднем, на 47 % (p < 0,1). Показано, что цитофлавин проявляет цитопротекторную активность у пациентов с ишемической болезнью сердца при наличии индивидуальной фармакодинамической мишени для действия данного препарата: признаков разрушения миоцитов скелетных мышц и сердца, нарушения функции почек, системной гипоксии на фоне нормального уровня липидов в крови, сохранной функции печени, первой степени артериальной гипертензии и фазы активации функциональной системы адаптации человека, что определяет возможность персонализированного использования данного лекарственного препарата при ишемической болезни сердца.
8
Vusyk, D. O. "Зміни гематологічних та біохімічних показників крові кішок за піометри до і після лікування." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (February 26, 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8308.
Full textAbstract:
Серед акушерських та гінекологічних захворювань одні з перших місць займають ендометрит та піометра. Для постановки діагнозу і в якості контролю лікування широко використовують клінічний і біохімічний аналізи крові. У кішок діагностика піометри частіше базується на клінічних ознаках тому, що лабораторні методи діагностики не достатньо обґрунтовані. Дослідження проводились на кафедрі хірургії Сумського національного аграрного університету та в центрі ветеринарної медицини «Хелс» міста Суми. У роботі викладені матеріали власних досліджень авторів щодо визначення морфологічного складу крові та біохімічних показників у здорових тварин та кішок за піометри. Дослідження проводили до і після проведення терапії. Визначали діагноз загальноклінічними методами результати яких підтверджували лабораторними та спеціальними методами досліджень. Для консервативного лікування кішок за піометри використовували комбінацію препаратів алізін 10 мг/кг та галапан 0,001–0,002 мг/кг в поєднанні з кобактаном. Під час морфологічного дослідження крові визначали такі показники: кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, кількість лейкоцитів, лімфоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкограму. Біохімічні дослідження крові проводили фотометричним способом на біохімічному аналізаторі-напівавтоматі StatFax 1804. Загальний білок, сечовину, креатинін, АЛТ, АСТ, діастазу, йодну пробу, глюкозу визначали за загальноприйнятою методикою. У статті описані зміни морфологічного складу крові в різні періоди прояву піометри. Встановлено, що підвищення рівня лейкоцитів не є обов’язковою ознакою при піометрі, а навпаки, при розвитку патологічного процесу рівень лейкоцитів знижується. Виражений лейкоцитоз (21,6 ± 1,12 Г/л) спостерігався лише в перші доби прояву піометри. Аналіз даних проведеного нами дослідження показало, що у кішок за піометри, на відміну від здорових самок, відбувається збільшення показників сечовини, креатиніну, АЛТ і АСТ, діастази. Йодна проба позитивна і спостерігається явище гіперглікемії. Консервативне лікування тварин за піометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалізації кількості паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів. Після терапії кішок за піометри показники креатиніну, сечовини, АЛТ, АСТ, діастази та глюкози поступово нормалізувались.
9
Radchuk, V. B., N. V. Hasiuk, and P. A. Hasiuk. "Особливості реактивних змін клітинного складу ясен у динаміці клінічних спостережень залежно від виду одонтопрепарування під металокерамічні конструкції." Clinical Dentistry, no. 4 (January 24, 2019): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9341.
Full textAbstract:
Вивчення впливу одонтопрепарування під металокерамічні конструкції на морфофункціональні зміни тканин зуба дає можливість характеризувати особливості препарування зубів під даний вид конструкцій з метою збереження життєздатності та функціонування їх пульпи. Недостатньо вивченими залишаються питання реактивних змін ясен залежно від виду одонтопрепарування та прогнозування віддалених результатів протезування з урахуванням індивідуалізованого підходу у віковому аспекті.
Мета дослідження – оптимізувати підходи до одонтопрепарування під повні металокерамічні конструкції зі створенням уступу та без нього, виходячи із закономірностей морфологічних змін клітинного складу ясен за умов різних видів одонтопрепарування.
Матеріали і методи. Об’єктом дослідження є причинно-наслідкові зв’язки між різними видами одонтопрепарування та перебігом процесу диференціації клітинного складу ясен на 45 добу клінічних спостережень, які виникають у результаті проведеного ортопедичного лікування повними металокерамічними конструкціями. Забір матеріалу у пацієнтів брали з поверхні маргінальної частини ясен шляхом зіскрібування, за допомогою серпоподібної гладилки на 45 добу клінічних спостережень. Зібраний матеріал наносили на стерильне предметне скло, фіксували методом сухої фіксації при кімнатній температурі за умов відкритого доступу повітря з подальшим забарвленням за методикою Романовського–Гімзи.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведено вивчення клітинного складу ясен у ділянці відпрепарованих зубів пацієнтів обох клінічних груп спостережень на 45 добу після одонтопрепарування, беручи за основу наукові дані стосовно оновлення епітелію слизової оболонки порожнини рота, який для ясен складає 41–57 діб, за даними В. Л. Бикова. У клітинному складі ясен пацієнтів першої групи переважали проміжні епітеліоцити, за умови наявності поверхневих клітин та рогових лусочок. Проміжні клітини мали округлої форми ядро, центрально розташоване азур-позитивну цитоплазму та видовжену форму, плазмолема узурована. Проміжні клітини з явищами цитопатології. Сегментоядерні лейкоцити із чіткосегментованими ядрами та їх поодинокими юними формами. Гетерогенність клітин мієлоїдного ряду, як реакція на високу активність запального процесу, вказує на диференціювання лейкоцитів. Потужний мікробний склад у подальшому ініціює некробіотичні процеси в епітеліоцитах, та сегментоядерних нейтрофілах. Поряд з цим, за рахунок фагоцитозу відбувається руйнування цитоплазми сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів, так званий незавершений фагоцитоз. Клітинний склад ясен у ділянці препарованих вітальних зубів пацієнтів другої групи представлений багатошаровим плоским епітелієм. Переважали проміжні епітеліоцити за умови наявності поверхневих клітин та рогових лусочок. Наявні поодинокі представники паличкової флори, та проміжні базофільні епітеліоцити переважно кубічної або полігональної форми, із азурпозитивними гранулами в цитоплазмі. Ядро округле, іноді овальне. Клітинний склад ясен у ділянці препарованих депульпованих зубів у пацієнтів обох груп представлено багатошаровим плоским епітелієм із проміжними, поверхневими клітинами та роговими лусочками. Візуалізувалися поодинокі лімфоцити та сегментоядерні лейкоцити. Однією із визначених відмінностей якісної перебудови клітин осіб обох груп була поява в клітинному складі епітеліоцитів з ознаки подразнення у вигляді різкої базофілії, гомогенізації і вакуолізації цитоплазми як прояв дистрофічного процесу. З урахуванням того, що в зіскрібку клітини запальної реакції поодинокі, то зміни ясен у даний термін спостережень необхідно констатувати як ті, які виникли унаслідок порушення диференціації епітелію, відповідно як компенсаторно-адаптативна відповідь на фіброз періодонта та меншою мірою як реакція на одонтопрепарування.
Висновки. Результати комплексного цитологічного дослідження вказують, що вищенаведені тинкторіальні особливості ясенних епітеліоцитів у клітинному складі пацієнтів обох груп клінічних спостережень відображають функціонування захисних механізмів тканин ясен в нормі та забезпечують їх гомеостаз.
10
Натягла, І. В. "Гематологічні показники курей різних вікових груп за капіляріозної інвазії." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 29, 2016): 111–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.24.
Full textAbstract:
Представлені результати експериментальних досліджень щодо визначення впливу гельмінтів роду Capillaria на гематологічні показники хворих курей різного віку (ремонтний молодняк 9–17 тижневого віку і кури продуктивних фаз). Встановлено, що зміни у крові інвазованого капіляріями молодняку курей характеризувалися достовірним (р<0,01) зниженням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіна та збільшенням кількості лейкоцитів за рахунок еозинофілів і призводило до більш тяжкого перебігу хвороби, ніж у дорослої птиці. У курей продуктивних фаз за капіляріозної інвазії встановлювали незначний (р<0,05) лейкоцитоз та еозинофілію.
The results of experimental studies to determine the impact of helminths of genus Capillaria on hematological parameters of sick chickens of different ages (replacement young chickens of 9–17 week old and hens of productive phases) were presented. It is established that the changes in the blood of young chickens, which infested by capillaries, characterized by a significant (p<0,01) decrease in the number of erythrocytes, hemoglobin, and an increase in the number of leukocytes at the cost eosinophils, which leads to more severe disease than in the adult birds.
In hens of productive phases at capillariasic invasion we detected insignificant (p<0,05), leukocytosis and eosinophilia.
11
Dronov, O. I., I. O. Kovalska, S. V. Zemskov, Ye S. Kozachuk, P. P. Bakunets, and I. V. Zhulkevych. "ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВОГО ВВЕДЕННЯ 10 % РОЗЧИНУ КАЛЬЦІЮ ХЛОРИДУ У ЩУРІВ ЛІНІЇ WISTAR: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (June 11, 2019): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10169.
Full textAbstract:
Мета дослідження – оцінити безпечність внутрішньопечінкового введення 10 % розчину кальцію хлориду в експерименті in vivo.
Матеріал і методи. Експеримент виконано на 26 дорослих щурах-самицях лінії Wistar. Інтрапечінкове введення 10 % кальцію хлориду здійснювали одноразово. Доза становила 5,0 мг/100,0 г ваги тіла тварини, у середньому (0,16±0,03) мл. Оцінювали показники гемограми, печінкових проб, концентрацію іонів кальцію, специфічні ускладнення, летальність. Терміни контролю – 1, 3 5, доби для гемограми та печінкових проб і 1, 5, 10 хвилини для іонізованого кальцію. Ускладнення та летальність оцінювали до 21 доби.
Результати. На 1 та 3 доби зміни параметрів гемограми та печінкових проб характеризувались зниженням рівня гемоглобіну (р=0,004) та збільшенням кількості лейкоцитів (р=0,005), рівнів загального білірубіну (р=0,005), АлАт (р=0,005), АсАт (р=0,005), ЛФ (р=0,005), порівняно з початковими. На 5 добу відмічалась нормалізація цих параметрів до вихідних: гемоглобін (р=0,366), лейкоцити (р=0,051), загальний білірубін (р=0,469), АлАт (р=0,575), АсАт (р=0,959), ЛФ (р=0,169) відповідно. Підвищення концентрації іонізованого кальцію сироватки крові щурів на 1 хвилині, порівняно з вихідними (р=0,005), не супроводжувалось фатальними наслідками. Зміни всіх гематологічних параметрів відбувалися в межах референтих норм і не супроводжувались клінічними проявами. Післяопераційні ускладнення та летальність не були пов’язані з внутріньопечінковим введенням препарату.
Висновок. Внутрішньопечінкове введення 10 % розчину кальцію хлориду в дозі 5,0 мг /100,0 мг ваги тіла тварини не супроводжується порушенням функціонального стану печінки, гомеостазу іонів кальцію крові, розвитком локальних ускладнень та летальністю.
12
Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Експресія протеїнкінази p70S6K у лейкоцитах хворих на рак і цукровий діабет." Endokrynologia 24, no. 1 (April 12, 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.5.
Full textAbstract:
Мета — вивчити експресію p70S6K у лейкоцитах хворих на рак і цукровий діабет. Матеріал і методи. Експресію p70S6K визначали методом імуноферментного аналізу. Результати. Показано, що в лейкоцитах хворих на рак і цукровий діабет 2-го типу кількість протеїнкінази зростає, що свідчить про посилення експресії p70S6K, яка відіграє важливу роль у формуванні інсулінорезистентності та прогресії пухлин. Проте в лейкоцитах хворих і на рак, і на цукровий діабет кількість p70S6K є істотно нижчою порівняно з такою в лейкоцитах хворих на рак або цукровий діабет. Висновки. Обговорюються можливі механізми та значення зміни експресії p70S6K у лейкоцитах.
13
Кавцевич, Н. Н., И. А. Ерохина, and Т. В. Минзюк. "ФАГОЦИТАРНАЯ АКТИВНОСТЬ ЛЕЙКОЦИТОВ ГРЕНЛАНДСКИХ ТЮЛЕНЕЙ." Доклады Российской академии наук. Науки о жизни 495, no. 1 (2020): 562–66. http://dx.doi.org/10.31857/s2686738920060116.
Full text
14
Melnyk, V., and L. Horzov. "CYTOLOGICAL INDICES IN CHILDREN WITH GINGIVITIS." Inter Collegas 5, no. 2 (July 26, 2018): 93–98. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.2.93-98.
Full textAbstract:
CYTOLOGICAL INDICES IN CHILDREN WITH GINGIVITISMelnyk V.S., Horzov L.F.Development of gingivitis in children with fixed orthodontic appliances (FOA) is an urgent problem of today's periodontology, requiring elaboration of new methods that would give an opportunity not only to diagnose but also to predict the course of periodontitis in a given population. The investigation was conducted in patients with catarrhal and hypertrophic gingivitis during the treatment by FOA. It was established that cellular composition of gum mucosa undergoes cytosospecific alterations, which is manifested by qualitative changes of gingival epitheliocytes. In this case the indices of pathological shift point to the clinical and morphological form of the diagnosed inflammatory process in the gums. Conclusion. The maximal intensity of the inflammatory process in the gums takes 3 months of using FOA while the cytological criteria in this observation period are the functional state of segmental leukocytes and the alterative changes of intermediate cells in the form of foamy cytoplasm in children with catarrhal gingivitis. In children with hypertrophic gingivitis cytological adjustment indices are destructive changes in the epithelial cells, which manifests itself as the appearance of the naked core elements and signs of necrobiosis against the background of a large number of segmental leukocytes. Keywords: gingivitis, epithelial cells, fixed orthodontic appliances, cytological indicators, children. ЦИТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ДІТЕЙ З ГІНГІВІТОМ.Мельник В.С., Горзов Л.Ф.Мета. Розвиток гінгівіту у дітей з фіксованими ортодонтичними конструкціями є актуальною проблемою сучасної пародонтології і вимагає розробки нових методів, які дадуть можливість не тільки діагностувати, але й прогнозувати перебіг захворювань тканин пародонта у даного контингенту пацієнтів. Результати. Дослідження проводилося у пацієнтів з катаральним і гіпертрофічним гінгівітом під час лікування незнімними ортодонтичними апаратами. Встановлено, що клітинний склад слизової оболонки ясен піддається цитоспецифічній перебудові, що проявляється в якісних змінах ясенних епітеліоцитів. В цьому випадку показники патологічного зсуву вказують на клініко-морфологічну форму діагностованого запального процесу в яснах. Висновок. Максимальної інтенсивності запальний процес в яснах набуває на 3 місяць користування незнімними ортодонтичними апаратами, при цьому цитологічними критеріями в даний термін спостережень є функціональний стан сегментоядерних лейкоцитів і альтеративні зміни проміжних клітин в вигляді піноподібної цитоплазми у дітей з катаральним гінгівітом. У дітей з гіпертрофічним гінгівітом індикаторами цитологічної перебудови є деструктивні зміни епітеліоцитів, що проявляється появою голоядерних елементів і ознак некробіозу на тлі великої кількості сегментоядерних лейкоцитів, частина з яких лізовані.Ключові слова: гінгівіт, епітеліальні клітини, фіксовані ортодонтические апарати, цитологічні показники, діти. ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У ДЕТЕЙ С ГИНГИВИТОМ.Мельник В.С., Горзов Л.Ф.Цель. Развитие гингивита у детей с фиксированными ортодонтическими апаратами является актуальной проблемой современной пародонтологии и требует разработки новых методов, которые дадут возможность не только диагностировать, но и прогнозировать ход заболеваний пародонта у данного контингента пациентов. Результаты. Исследование проводилось у пациентов с катаральным и гипертрофическим гингивитом во время лечения несьемной ортодонтической аппаратурой. Установлено, что клеточный состав слизистой оболочки десны подвергается цитоспецифическим изменениям, что проявляется в качественных изменениях десневых эпителиоцитов. В этом случае показатели патологического сдвига указывают на клинико-морфологическую форму диагностированного воспалительного процесса в деснах. Выводы. Максимальной интенсивности воспалительный процесс в десне приобретает на 3 месяц пользования несьемной ортодонтической апаратуры, при этом цитологическими критериями в данный термин наблюдений является функциональное состояние сегментоядерных лейкоцитов и альтеративные изменения промежуточных клеток в виде пенообразного цитоплазмы у детей с катаральным гингивитом. У детей с гипертрофическим гингивитом индикаторами цитологической перестройки являются деструктивные изменения эпителиоцитов, что проявляется появлением голоядерних элементов и признаков некробиоза на фоне большого количества сегментоядерных лейкоцитов, часть из которых лизированных.Ключевые слова: гингивит, эпителиальные клетки, фиксированные ортодонтические апараты, цитологические показатели, дети.
15
Tsyurak, N. R., K. P. Bieliaieva, V. I. Trykhlib, and L. O. Palatna. "Особливості радіологічних та лабораторних даних у хворих на негоспітальну пневмонію під час пандемії COVID-19." ACTUAL INFECTOLOGY 9, no. 4 (January 5, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.4.2021.246480.
Full textAbstract:
Наведені дані літератури та власні дані щодо негоспітальної пневмонії під час пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19. Установлено, що частіше з приводу негоспітальної пневмонії лікувались чоловіки та хворі з середньотяжкою формою. Частіше відмічалась така локалізація (за частотою спадання): двобічна полісегментарна, правобічна нижньочасткова локалізація, лівобічна нижньочасткова. У чоловіків порівняно із жінками частіше реєструвалась така локалізація пневмонії: правобічна нижньочасткова у віці 20–30 років, 51–60 років; правобічна полісегментарна у хворих у всіх вікових групах; лівобічна нижньочасткова пневмонія у віці 51–60 років, лівобічна верхньочасткова пневмонія у віці 20–50 років, лівобічна полісегментарна пневмонія у всіх вікових групах, дещо частіше — двобічна нижньочасткова пневмонія у різних вікових групах, двобічна полісегментарна пневмонія у віці 20–30 років, у старших за 60 років. Навпаки, у жінок частіше була така локалізація: правобічна нижньочасткова у віці 31–50 років, правобічна верхньочасткова у віці 20–30 років, лівобічна нижньочасткова пневмонія у віці 20–50 років, понад 60 років, лівобічна верхньочасткова пневмонія у віці понад 60 років, двобічна нижньочасткова пневмонія у віці 31–40 років, двобічна полісегментарна пневмонія у віці 41–60 років. В осіб віком понад 60 років однаково часто реєструвалась незалежно від статі правобічна нижньочасткова пневмонія. Правобічна верхньочасткова пневмонія в пацієнтів 31–40 та 41–50 років та понад 60 років не спостерігалась. Найчастішою локалізацією пневмонії при легкій формі захворювання була лівобічна нижньочасткова (35,3 %), правобічна нижньочасткова (20,6 %) та двобічна нижньочасткова (14,7 %). Найменш часто зустрічалася верхньочасткова локалізація пневмонії правої, лівої та обох легень (по 2,94 %), лівобічна полісегментарна не відмічалась взагалі. Найчастішою локалізацією пневмонії при середньотяжкій формі були нижні частки правої (29,4 %), лівої (18,3 %) легень та полісегментарна в обох легенях (28,8 %). Найменш часто реєструвалась у верхній частці правої (2,6 %), лівої (3,9 %) легень та не відмічалась у верхніх частках обох легень. Найчастішою локалізацією пневмонії при тяжкій формі була двобічна полісегментарна (37,5 %). Найменш часто відмічалась правобічна полісегментарна, лівобічна нижньочасткова та двобічна нижньочасткова (по 12,5 %) пневмонія. Практично при всіх локалізаціях частіше реєструвалась субфебрильна температура. Частіше нормальна або субфебрильна температура реєструвалась при всіх локалізаціях, окрім правобічної верхньочасткової пневмонії, за якої частіше була зареєстрована вища (фебрильна, піретична) температура. При всіх локалізаціях протягом трьох днів після госпіталізації у більшості хворих була нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія — при лівобічній нижньочастковій, лейкоцитоз — при двобічній верхньочастковій, двобічній нижньочастковій та правобічній верхньочастковій. Загалом лейкоцитоз при негоспітальній пневмонії реєструвався в 38,8 % хворих. У більшості хворих у перші три дні після госпіталізації реєструвалися нормальна кількість лімфоцитів, лімфопенія у третини хворих при правобічній верхньочастковій та лівобічній нижньочастковій локалізації.
16
Tkachenko, A. S., and Y. A. Posokhov. "The study of the phospholipid bilayer state of cell membranes in leukocytes of rats after oral consumption of E407a food additive." Vestnik of Vitebsk State Medical University 20, no. 1 (February 15, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.22263/2312-4156.2021.1.40.
Full textAbstract:
Целью работы было оценить влияние перорально вводимого полуочищенного каррагинана (E407a) на гидрофобный участок фосфолипидного бислоя клеточных мембран лейкоцитов периферической крови. Материал и методы. Флуоресцентный зонд (2-фенилфенантро[9,10-d]-1,3-оксазол) был использован для оценки состояния липидного бислоя мембран лейкоцитов, полученных от 8 взрослых крыс-самок линии WAG, которые перорально получали полуочищенный каррагинан в дозировке 140 мг на кг веса в течение 2 недель, и 8 контрольных животных. Результаты. В ходе проведения работы установлено, что заметных изменений формы спектров флуоресценции зонда в ответ на пероральное введение полуочищенного каррагинана не наблюдалось. Это указывает на то, что пероральный прием E407a не вызывает изменений протонодонорной способности среды в липидных мембранах лейкоцитов в области расположения зонда. Уменьшение интенсивности флуоресценции зонда у крыс, которым перорально вводили пищевую добавку E407a, связано с уменьшением количества молекул зонда, которые связались с мембранами в течение 1 ч инкубации. Заключение. Пероральное употребление полуочищенного каррагинана не вызывает изменений гидратации гидрофобного участка фосфолипидного бислоя мембран лейкоцитов.
17
Шатохін, П. П., К. В. Супруненко, and Л. П. Каришева. "Дія “Хоріоцену” на лейкопоез підсисних свиноматок." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 142–46. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.21.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень, спрямованих на вивчення впливу препарату «Хоріоцену» на процес лейкопоез у у підсисних свиноматок. Встановлено, що дворазове введення тканинного препарату поросним свиноматкам у дозі 10 мл збільшує кількість лейкоцитів у крові тварин на перший день опоросу по відношенню до показника групи контролю у межах статистичної вірогідності (9,3±1,2 Г/л у контрольній та 15,0±1,8 Г/л (р<0,05) – у дослідній групах). Дослідження показника кількості лейкоцитів на 6-ту та 16-ту добу після опоросу свідчить про те, що в організмі свиноматок контрольної групи спостерігається лейкоцитоз, а в організмі тварин дослідної групи даний показник знаходиться в межах фізіологічної норми. У першому дослідженні кількість лімфоцитів у крові групи контролю була вище фізіологічної межі і складала 66,4±3,4 % проти 46,5±0,6 (р<0,001) у дослідній. Показник кількості юних нейтрофілів у контрольній групі був у 3,3 рази більше, ніж у дослідній, а кількість сегментоядерних нейтрофілів була менше, ніж у дослідній, у 3,4 рази. Індекс зсуву нейтрофілів у групи контролю дорівнював 1,6 % проти 0,2 % в досліді. Результати другого та третього досліджень свідчать про збільшення кількості лейкоцитів та юних нейтрофілів у випадку зниження відсотка сегментоядерних нейтрофілів у крові тварин обох досліджених групах. Індекс зсуву нейтрофілів на 16-ту добу після опоросу у контрольній групі був 2,1±1,0 %, а в дослідній – 0,9±0,1 %.
The paper presents the results of clinical studies on investigating the dose-dependent influence of “Choriocene” on leukopoiesis in lactating sows. It has been established that double administration of the preparation to pregnant sows, 12 days before farrowing and on farrowing day, increases the number of leukocytes in the blood in statistical valid limits relatively to the control group (9.3±1.2 G/l – in the 1st control group, 16.4±1.4 G/l (p ≤ 0.01), and 15.0±1.8 G/l (p ≤ 0.05) in the 2nd and 3rd test groups, correspondingly.
Conducting the investigations on the 6th and 16th day after farrowing shows that leukocytosis is observed in the blood of sows of the control and 2nd experimental groups, and in the 3rd group the number of leukocytes is within the physiological norm.
The analysis of leukoformula indices shows, that the number of lymphocytes in the sows’s blood of the control group in the first study was higher, and in the experimental ones, within the physiological norm. On the 6th and 16th day of the study, leukocytosis was observed. Raising the number of young neutrophils occurs against the background of decreasing segmented neutrophils in all the examined groups. Determining the neutrophil shift index in the groups where “Choriocene” was used shows that regenerative nucleus shift to the left is observed in the sows’ blood and it is 0.5±0.1 % in the second test group and 0.9±0.1 % in the third one.
The intramuscular administration of “Chorio-cene” preparation to pregnant sows in doses of 10 ml twice (14 days before and in the first day after farrowing) shows the stabilizing effect on the leukopoiesis process, creating favorable conditions for the course of regenerative processes in the sows’s genitals during the postpartum period.
18
Bojkiv, A. B., and O. V. Avdeev. "СТАН ФАГОЦИТОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ АДРЕНАЛІНОВІЙ МІОКАРДІОПАТІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (November 16, 2018): 157–59. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9611.
Full textAbstract:
Враховуючи високу поширеність серцево-судинних захворювань у світі, проведені раніше дослідження особливостей метаболізму та структури міокарда при ушкодженні його адреналіном недостатньо розкривають стан імунних реакцій, зокрема роль фагоцитів у розвитку адренергічного ушкодження міокарда при зміні реактивності організму.
Мета дослідження – вивчити стан фагоцитозу при розвитку адреналінової міокардіопатії (АМП) у тварин із різним типом запальної реакції.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 60 білих нелінійних щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на три групи: перша група – 18 білих щурів з адреналіновою міокардіопатією; друга група – 18 білих тварин, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіпоергічної запальної реакції; третя група – 18 білих щурів, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіперергічної запальної реакції. Фагоцитарну активність лейкоцитів визначали за двома показниками: відсотком фагоцитуючих лейкоцитів і фагоцитарним числом.
Результати досліджень та їх обговорення. За нормергічного перебігу запальної реакції фагоцитарне число достовірно зменшувалося лише на 24 год розвитку адреналінової міокардіопатії із відновленням на 7 добу. За гіперергічного перебігу запальної реакції депресія активності фагоцитів, яка виникала вже на 1 год розвитку адреналінової міокардіопатії, дещо зменшувалася на 24 год, а на 7 добу активність лейкоцитів відновлювалася.
Висновки. При усіх типах запальної реакції організму фагоцитарна активність лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії пригнічується, про що свідчило зменшення фагоцитарного числа. Інтенсивність таких змін є найсуттєвішою при гіпоергічному перебігу запальної реакції. За показником відсотка фагоцитучих лейкоцитів відбувалося його зменшення від показника інтактних тварин у всі терміни спостережень.
19
Митрошина, И. Ю., Н. П. Сирота, В. Н. Прокофьев, and Е. А. Кузнецова. "УРОВНИ ЦИРКУЛИРУЮЩИХ ДНК В СЫВОРОТКЕ КРОВИ И ПОВРЕЖДЕНИЯ ДНК ЛЕЙКОЦИТОВ ЗДОРОВЫХ ДОНОРОВ РАЗНОГО ПОЛА И ВОЗРАСТА." Биофизика 66, no. 2 (2021): 365–71. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921020186.
Full textAbstract:
Изучали уровни внеклеточных ядерной и митохондриальной ДНК сыворотки крови и повреждений ДНК лейкоцитов у здоровых доноров разного пола и возраста. Показано, что базовый уровень повреждений ДНК лейкоцитов и уровни ДНК сыворотки сильно варьируют у разных доноров. Базовый уровень повреждений ДНК лейкоцитов не был ассоциирован с наличием хронических заболеваний или проф. вредности у пожилых доноров. Обнаружили, что концентрации внеклеточных ДНК в целом выше у мужчин, чем у женщин. Наблюдается тенденция увеличения определяемого по ΔCt относительного количества копий митохондриальной ДНК у женщин по сравнению с мужчинами; у пожилых индивидов оно существенно варьирует у обоих полов, возможно, вследствие возрастных физиологических изменений. Необходимо учитывать пол и возраст пациентов при использовании такого показателя, как уровень внеклеточных ДНК сыворотки крови для диагностики и мониторинга.
20
Годовалов, Анатолий Петрович, Daniel Eliáš, Иосиф Александрович Боев, and Максим Сергеевич Степанов. "Влияние стимулятора эндогенного интерферона на фагоцитарную активность лейкоцитов периферической крови." Экспериментальная и клиническая фармакология 84, no. 8 (September 20, 2021): 21–23. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-8-21-23.
Full textAbstract:
Изучено влияния циклоферона на фагоцитарную активность лейкоцитов периферической крови здоровых доноров. Показано, что циклоферон стимулирует поглотительную активность лейкоцитов в среднем на 40 % (p ≤ 0,05), снижая численность не фагоцитирующих клеток. Кроме этого увеличивается количество клеток, захвативших большое число объектов в среднем в 2 раза (p ≤ 0,05). Преимущественное влияние препарат оказывает на моноциты, что, возможно связано с действием интерферона-γ.
21
Олійник, Н. М., and Н. Я. Кравець. "ВИЗНАЧЕННЯ ФАГОЦИТУВАННЯ ШТАМІВ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКА (S. AUREUS), ВИДІЛЕНОГО У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА КІР." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 66–69. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11689.
Full textAbstract:
Резюме. Золотистий стафілокок – один із найпоширеніших у світі серед збудників інфекційних захворювань. Як відомо, розвитку інфекції сприяють різні чинники та фактори вірулентності стафілококів. Значно менш відомо про їх взаємодію один з одним та захисними механізмами імунної системи господаря. Важливе значення імунокомпетентних клітин у розвитку запального процесу було підставою для вивчення здатності до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного з носоглотки дітей, хворих на кір. Мета дослідження – визначити здатність до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного у дітей, хворих на кір, нейтрофільними гранулоцитами і моноцитами периферійної крові. Матеріали і методи. Фагоцитарну реакцію оцінювали за допомогою наступних показників: активності фагоцитозу або відсотка фагоцитарноактивних лейкоцитів, індексу фагоцитозу – середньої кількості поглинутих мікробів на один фагоцит. У процесі дослідження було сформовано дві групи: перша – дослідна (35 хворих на кір дітей); друга – контрольна (зразки нормальної мікрофлори від практично здорових людей – 15 осіб). Матеріал із ротоглотки брали стерильним тампоном, досліджували його бактеріологічним методом. Кількісний склад бактерій відображали у кількості колонієутворювальних одиниць (КУО) в перерахунку на розведення дослідного матеріалу. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за стандартними схемами. Дослідження фагоцитозу – за методом Кост і Стенко. Результати. Під час дослідження було виявлено, що вагому роль у процесі фагоцитозу відіграють нейтрофільні гранулоцити. Фагоцитарна активність нейтрофілів відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір, нижча на 46,9 %, моноцитів – на 38, 8 % порівняно із групою здорових осіб. Також спостерігалося зниження фагоцитарного індексу в фагоцитуючих лейкоцитах відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір: нейтрофілів – на 31,7 %, моноцитів – на 38,6 %. Висновки. Зниження здатності до фагоцитування культури золотистого стафілокока, виділеної у дітей, хворих на кір, фагоцитуючими клітинами у дослідній групі, очевидно спричинено наявністю факторів вірулентності збудника, що суттєво пригнічують фагоцитоз та зумовлюють здатність мікроорганізмів до тривалої персистенції у середині фагоцитів.
22
Рудік, О. В. "ВПЛИВ ДІЄТИЧНОЇ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ «АПСА АМІНОВІТУ» НА ПОКАЗНИКИ КРОВІ ЗА НАЯВНОСТІ ЕЙМЕРІОЗУ В ПЕРЕПІЛОК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 230–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.29.
Full textAbstract:
Копрологічні дослідження свідчать, що в перепілок, які утримуються в ТОВ «Іріс-2009», реєст-руються E. tenella – 1,3 тис. ооцист та E. necatrix – 1,5 тис. ооцист еймерій у грамі посліду, а екс-тенсивність інвазії становила 100 %. На 14-ту добу після лікування «Діакоксом 0,2 %» ЕЕ і ІЕ склала 100 % та відновилися показники крові до фізіологічних меж. Перша дослідна група отримувала пре-парат «Діакокс 0,2%» разом із комбікормом упродовж 5-ти діб у дозі 1 мг на 1 кг комбікорму. У морфологічних показниках відмічали підвищення кількості еритроцитів на 21,5 % (Р<0,05), а в таких показниках як: лейкоцити, еозинофіли, псевдоеозинофіли та моноцити відповідно до лікування види-мі зміни не виявлені. Відмічали незначне зниження базофілів на 32,4 % (Р<0,01), та лімфоцитів на 3,8 % (Р<0,05); у біохімічних показниках перепелів виявлено підвищення вмісту гемоглобіну на 13,7% (Р<0,001), вмісту загального білка на 16,6 % (Р<0,001), вмісту креатиніну на 9,2 % (Р<0,05), підви-щення активності АсАТ на 9,3 % (Р<0,05), також відмічали зниження фосфору на 63,7 % (Р<0,01), калію на 4,1 % (Р<0,05), сечової кислоти на 54,6 % (Р<0,01) порівняно із періодом до лікування пта-хів. Друга дослідна група отримувала препарат «Діакокс 0,2 %» разом із комбікормом у дозі 1 мг на 1 кг комбікорму в поєднанні з дієтичною кормовою добавкою «Апса аміновіт» у дозі 1 мл на 1 літр води упродовж 5-ти діб. Після лікування перепілок відмічали: в морфологічних показниках підвищен-ня кількості еритроцитів на 17,6 % (Р<0,001), псевдоеозинофілів на 22,7 % (Р<0,001) та зниження кількість лейкоцитів на 24,9 % (Р<0,01), базофілів на 47,9 % (Р<0,01), еозинофілів на 15,6% (Р<0,01), лімфоцитів на 5,2 % (Р<0,05), моноцитів на 8,4 % (Р<0,05); спостерігали зміни в біохіміч-них показниках – це підвищення гемоглобіну на 21,9 %, (Р<0,001), загального білка на 6%, (Р<0,05), креатиніну на 4,2 %, (Р<0,05), вмісту фосфору на 50,3 %, (Р<0,01), калію на 44,9 %, (Р<0,01), сечо-вої кислоти на 47,0 %, (Р<0,01), підвищилась активність АсАТ 3.74%, (Р<0,05).
23
Гордеев, И. И., Д. В. Микряков, Л. В. Балабанова, and В. Р. Микряков. "Состав лейкоцитов периферической крови антарктического клыкачаDissostichus mawsoni(Nototheniidae)." Вопросы ихтиологии 54, no. 4 (2014): 479–82. http://dx.doi.org/10.7868/s0042875214030047.
Full text
24
Зарудна, О. І., А. А. Гонт, Д. О. Зарудна, С. В. Даньчак, and Є. Є. Єлісєєв. "Дослідження та моніторинг імуносупресивного статусу в пацієнтів із ревматоїдним артритом." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 41–45. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12758.
Full textAbstract:
Резюме. У статті наведено результати дослідження імуносупресивного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА) з метою оцінки безпеки стандартних схем лікування даного захворювання.
Мета дослідження – оцінити вплив стандартного лікування РА на імунний статус пацієнтів та його безпеку, використовуючи доступні скринінгові методи діагностики та опитувальники.
Матеріали і методи. Проведено оцінку програм лікування 65 хворих із встановленим діагнозом РА. Використано скринінгові методи діагностики, а саме, визначення загального числа лейкоцитів та лімфоцитів крові. А також хворим було запропоновано опитувальники для оцінки частоти інфекційних процесів.
Результати. Для детального вивчення явища керованої імуносупресії у хворих на РА, їх поділено за імуносупресивним статусом: 50 – відносяться до таких, які мають імуносупресивний статус, 8 – низький імуносупресивний статус та 7 із невизначеним статусом. Проведено визначення кількості лейкоцитів та лімфоцитів у даних групах. З'ясовано, що жоден результат не виходить за межі загальновідомих норм. Виявлено, що число лейкоцитів навіть вище у пацієнтів із імуносупресивним статусом, проте кількість лімфоцитів – основних клітин імунного захисту – у них достовірно нижча порівняно з пацієнтами, які на час проведення дослідження не отримували імуносупресивних агентів. Якісний аналіз опитувальників, запропонованих в дослідженні, медичних карт стаціонарного хворого та виписних епікризів пацієнтів виявив, що хворі з імуносупресивним статусом вказували на застуди на 20 % частіше, ніж хворі з низьким імуносупресивним статусом.
Висновки. Загальна оцінка числа лейкоцитів та лімфоцитів як методу скринінгу не виявила особливих відхилень від норми у хворих на РА, які отримують імуносупресивну терапію. Проте детальніший аналіз у групах відповідно до статусу з'ясував, що попри достатню кількість числа лейкоцитів у хворих з імуносупресивним статусом страждає їх якісний склад за рахунок достовірного зниження числа лімфоцитів. Якісний аналіз дослідної та медичної документації виявив вищу частоту інфекційних процесів в анамнезі у пацієнтів із РА та імуносупресивним статусом, ніж у пацієнтів з низьким імуносупресивним статусом.
25
Bezditko, P. A., and V. V. Klymenko. "МОЛЕКУЛЯРНЫЙ МЕХАНИЗМ ПАТОГЕНЕЗА ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИИ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, no. 3 (November 1, 2017): 91–96. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.3.2017.172354.
Full textAbstract:
В статье представлен обзор современных исследований патогенеза диабетической ретинопатии на молекулярном уровне. Рассмотрено значение молекул семейства селектинов (P-, E- и L-селектин), отвечающих за роллинг лейкоцитов вдоль эндотелиальных клеток; молекул, обеспечивающих прочную адгезию – ICAM-1 (молекула межклеточной адгезии), VCAM-1 (молекула сосудистой адгезии) и молекулы, участвующие в трансмиграции лейкоцитов: PECAM-1 (тромбоцитарно-эндотелиальные молекулы адгезии), JAM (узловые молекулы адгезии) и VAP-1 (сосудистый белок-1 адгезии). Изучение молекулярных механизмов воспаления перспективно для определения объективных маркеров воспаления, расчета прогноза болезни и разработки стратегий лечения.
26
Trykhlib, V. I., V. V. Hrushkevych, A. S. Tarapovska, O. P. Pasiuk, and N. A. Bokhanova. "РЕАКТИВНИЙ (ТОКСИЧНИЙ) ГЕПАТИТ ЯК УСКЛАДНЕННЯ КОРУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ." Інфекційні хвороби, no. 4 (March 17, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.4.10957.
Full textAbstract:
Мета роботи – дослідити частоту гепатиту при кору у військовослужбовців, його клініко-лабораторні прояви під час останньої епідемії в Україні.
Матеріали і методи. Для вивчення частоти гепатиту при кору і з’ясування його клініко-лабораторних проявів було проаналізовано 235 медичних карток стаціонарних хворих на кір військовослужбовців за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., які перебували на стаціонарному лікуванні у Клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ».
Результати досліджень. Ускладнення у вигляді реактивного (токсичного) гепатиту виявлено у 29 % хворих на кір. Найбільше хворих з ускладненням було у травні – 40,0 %, червні – 46,6 % та листопаді – 83,3 %, грудні – 28,1 %. Переважно гепатит реєструвався у військовослужбовців строкової служби (49 % осіб) та в офіцерів (22 %). Реактивний (токсичний) гепатит частіше було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8), а з дня госпіталізації – на Ме=2-й день, (Q25=2, Q75=4). У 72,5 % пацієнтів гепатит був діагностований на тлі підвищеної температури тіла, у 27,5 % – на фоні нормальної температури тіла. У хворих з гепатитом переважно максимальна температура тіла була фебрильною (у 47,8 %) та піретичною – у 39,1 %. Ураження травного каналу встановлене у 30,4 % хворих (нудота – у 14,5 %, відчуття дискомфорту в ділянці живота – в 11,6 %, рідкі випорожнення – у 10,1 %, блювання – у 8,7 %). Кількість лейкоцитів у 68 % була в межах норми, лейкопенія – у 23 %, лейкоцитоз – у 9 %. У хворих на кір, ускладнений реактивним гепатитом, при ушпиталенні була лейкопенія, в подальшому рівень лейкоцитів зростав і досягав максимальних показників на 13-15-й день від захворювання, але рівень норми не перевищували. Переважно показники гранулоцитів були в межах норми. Максимальні середні рівні АлАТ та АсАТ були на 4-6-й день захворювання – Me=(115,8±85,1), min=17,7, max=391 та Me=(87,3±85,1), min=64,9, max=119,9, з 10-12-го дня починали повертатися до норми. При ускладненні на гепатит+панкреатит, середні показники АлАТ весь період хвороби були вище норми, також максимальних значень досягли на 10-12-й день захворювання. Пальпаторно розміри печінки та селезінки не збільшувались.
Висновки. У молодих осіб кір може ускладнюватися реактивним (токсичним) гепатитом. У більшості хворих ускладнення було діагностовано тільки після виконання біохімічних аналізів крові, у зв’язку з низькою частотою скарг, тому реальна частота гепатиту значно більша, ніж була виявлена (у 29 %).
Частіше реактивний (токсичний) гепатит було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8) як на фоні підвищеної, так і нормальної температури тіла, на тлі інших ускладнень і без них.
З урахуванням незначних або зовсім відсутніх симптомів при ураженні печінки, підшлункової залози на фоні кору легкого та середньотяжкого ступеня, з метою виключення ускладнень з боку цих органів необхідно проводити обов’язкові обстеження на АлАТ, АсАТ, амілазу крові, діастазу сечі в період з 3-го по 9-й день від початку захворювання, навіть коли у хворих немає скарг.
27
Ромащенко, О. В. "Влияние цитофлавина на апоптоз лейкоцитов крови пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от носительства полиморфизма гена цитохрома CYP2C9 в условиях in vitro." Экспериментальная и клиническая фармакология 82, no. 1 (February 3, 2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2019-82-1-16-21.
Full textAbstract:
С целью определения характера влияния цитофлавина на апоптоз лейкоцитов крови пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от наличия полиморфизма гена цитохрома CYP2C9*2 C430T были обследованы 90 пациентов с ИБС: стабильной стенокардией напряжения. Методом полимеразной цепной реакции определяли генные полиморфизмы цитохрома CYP2C9*2 C430T. Методом ДНК-комет, который позволяет оценить уровень апоптоза белых клеток крови, по разработанному авторами способу в тестах in vitro оценивали влияние цитофлавина в терапевтической концентрации на ДНК лейкоцитов крови больных. При частотном анализе гена CYP2C9*2 C430T среди пациентов было установлено, что 75 человек (83 %) гомозиготны по дикому аллелю (генотип СС), 15 человек (17 %) — гетерозиготны (генотип СТ), гомозиготных лиц по полиморфному аллелю (генотип ТТ) в выборке не обнаружено. У носителей полиморфного гена цитохрома CYP2C9*2 С430Т (генотипа СТ) наблюдали более сильное повреждение ДНК в исходном статусе (11,00 ± 3,21) % повреждённых клеток в сравнении с (3,43 ± 1,13) % у пациентов с генотипом СС (р = 0,02). При введении цитофлавина в терапевтической концентрации in vitro обнаружили тенденцию разнонаправленного изменения состояния ДНК лейкоцитов в зависимости от наличия полиморфизма гена CYP2C9*2 С430Т. Так, у пациентов с диким геном CYP2C9*2 С430Т при введении цитофлавина in vitro обнаружили незначительное недостоверное увеличение количества апоптотических лейкоцитов крови, в то время как у пациентов с полиморфным геном CYP2C9*2 С430Т (генотипом СТ) обнаружили чёткую тенденцию снижения количества апоптотических клеток практически до нулевых значений показателя (p = 0,087), что позволяет выдвинуть гипотезу о возможной способности цитофлавина модулировать стабильность ДНК в зависимости от состояния генома и о необходимости разработки персонализированных подходов к использованию цитофлавина у пациентов с ИБС в клинической практике.
28
Korytko, Zoriana, Liudmyla Rusyn, Halyna Chornenka, Vasyl Zakhidnyi, Eduard Kulitka, and Vasyl Matviiv. "Критерії адекватності фізичних навантажень за показниками крові." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(56) (December 31, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-43-51.
Full textAbstract:
Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) виявляють позитивний вплив на організм лише за умови їх адекватності за обсягом та інтенсивністю до функціональних можливостей організму. На сьогодні актуальною проблемою залишається пошук критеріїв, за якими можна було б дозувати ФН у спорті, фізичному вихованні та під час реабілітаційних утручань у пацієнтів; відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками крові на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників крові, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Проаналізовано зміни показників гемограми, кількості тромбоцитів і співвідношення популяцій лейкоцитів за величиною адаптаційного індексу й лейкоцитарного індексу інтоксикації. Проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що індикатором адекватності адаптаційно-компенса- торних реакцій можуть слугувати параметри лейкоцитарного паростка крові (збільшення кількості лейкоцитів, збільшення кількості лімфоцитів і нейтрофілів, зокрема зростання кількості паличкоядерних нейтрофілів), а також величина адаптаційного індексу та лейкоцитарного індексу інтоксикації. Водночас на основі факторного аналізу встановлено, що найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися такі показники гемограми, як концентрація гемоглобіну (Hb), величина швидкості осідання еритроцитів (ШОЄ) кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів, а також величина лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ).
29
Кузьмина, Н. С., А. Е. Мязин, Н. Ш. Лаптева, and А. В. Рубанович. "Изучение аберрантного метилирования в лейкоцитах крови ликвидаторов аварии на ЧАЭС." Радиационная биология. Радиоэкология 54, no. 2 (2014): 127–39. http://dx.doi.org/10.7868/s0869803114020064.
Full text
30
ANTONOVA, O. A., N. V. GOLUBEVA, O. A. SHUSTOVA, V. V. YAKUSHKIN, and A. V. MAZUROV. "Коагуляционные свойства мембранных микрочастиц тромбоцитов, эритроцитов, лейкоцитов и эндотелиальных клеток." Kardiologicheskii vestnik, no. 3 part: 14 (September 30, 2019): 35–37. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2019.14.03.005.
Full textAbstract:
Мембранные микрочастицы (МЧ) образуются при активации и/или повреждении клеток. Они обладают коагуляционной активностью (ускоряют свертывание крови), так как содержат на своей поверхности фосфатидилсерин субстрат для образования коагуляционных комплесов, а некоторые из них тканевой фактор (ТФ), главный инициатор коагуляционных реакций. Циркулирующие в кровотоке МЧ продуцируются клетками крови и эндотелиальными клетками сосудистой стенки, и их содержание может меняться при различных патологических состояниях. Сравнительные in vitro исследования показали, что наибольшей способностью ускорять свертывание плазмы крови обладают МЧ моноцитов и эндотелиальных клеток и более низкой МЧ тромбоцитов, эритроцитов и гранулоцитов (нейтрофиU лов). Эти различия обусловлены главным образом присутствием в МЧ моноцитов и эндотелиальных клеток активного ТФ и отсутствием его в МЧ тромбоцитов, эритроцитов и гранулоцитов. Вариации размера МЧ различного клеточного происхождения существенно не влияют на их коагуляционные свойства. Таким образом, на коагуляционный (протромботический) потенциал крови могут оказывать влияние в первую очередь МЧ, экспрессирующие ТФ, источником которых могут быть активированные и/или поврежденные моноциты и эндотелиальные клетки.Membrane microparticles (MPs) are formed upon cell activation and/or damage. They possess coagulation activity (accelerate blood clotting) since they contain on their surface posphatidylserine, substrate for assembling coagulation complexes, and some of them tissue factor (TF), major initiator of coagulation reactions. Circulating MPs are produced by blood cells and vessel wall endothelial cells and their amount could be changed in different pathological conditions. Comparative in vitro studies have shown that MPs derived from monocytes and endothelial cells have the highest and MPs derived from platelets, erythrocytes and granulocytes (neutrophils) much lower ability to accelerate blood plasma clotting. These differences are mainly determined by the presence of active TF in monocyte and endothelial MPs and its absence in platelet, erythrocyte and granulocyte MPs. Size variations of MPs of different cellular origin do not significantly affect their coagulation properties. Thus, coagulation (prothrombotic) blood potential could be influenced first of all by TF expressing MPs the source of which are activated and/or damaged monocytes and endothelial cells.
31
Федоренко, О. Ю., Н. А. Бохан, and С. А. Иванова. "Характеристика мембраносвязанного пула лактатдегидрогеназы лейкоцитов у здоровых мужчин разного возраста." Физиология человека 41, no. 4 (2015): 119–22. http://dx.doi.org/10.7868/s0131164615030030.
Full text
32
А. А. Михеев, Т. Д. Полякова, Д. В. Примак, and Н. А. Михеев. "Динаміка показників білої крові спортсменів у процесі їх вібраційного тренування." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.36-42.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення впливу вібраційного тренування на показники білої крові у спортсменів-єдиноборців. Методи. Дослідження капілярної крові проводили з використанням гематологічного аналізатора Sysmex (Японія). Визначали вміст лейкоцитів (WBC), лімфоцитів (LYM), нейтрофілів (NEUT) і тромбоцитів (PLT) у сироватці крові. Для створення вібраційного навантаження використовували віброплатформи, що працюють з частотою 28 Гц і амплітудою 4 мм. Програма вібротренінга складалася з восьми стимуляційних занять з сумарною експозицією вібронагрузкі до 16 хв. Спортсмени-єдиноборці виконували комплекс динамічних вібраційних вправ для верхніх і нижніх кінцівок. Результати. Виявлено позитивну динаміку лейкоцитів і тромбоцитів у процесі виконання вібраційних тренувань. Динаміка показників білої крові підтвердила наявність значного стимуляційного ефекту дозованої вібрації, що може бути використано для інтенсифікації тренувального процесу спортсменів-єдиноборців.
33
Шарыш, Д. В., А. В. Марков, А. А. Слепцов, Н. Р. Валиахметов, Ю. А. Королева, А. Н. Казанцев, О. Л. Барбараш, and М. С. Назаренко. "LINE-1 retrotransposon demethylation is associated to atherosclerotic plaques destabilization." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 5(214) (May 29, 2020): 50–51. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.05.50-51.
Full textAbstract:
В работе проведен анализ уровня метилирования ретротранспозона LINE-1 в атеросклеротических бляшках сонных артерий, выделенных из них макрофагах и гладкомышечных клетках, а также в лейкоцитах периферической крови пациентов с клинически выраженным атеросклерозом и в лейкоцитах здоровых доноров. Выявлен сниженный уровень метилирования LINE-1 в атеросклеротических бляшках по сравнению с лейкоцитами крови пациентов, а также его связь с гистологическими признаками нестабильности атеросклеротической бляшки. We analyzed the LINE-1 methylation level in carotid atherosclerotic plaques, macrophages and smooth muscle cells isolated from plaques and in the blood leukocytes of patients with clinically significant atherosclerosis and leukocytes of healthy donors. A reduced level of LINE-1 methylation in atherosclerotic plaques was detected compared to leukocytes, as well as it was associated with the histological features of carotid plaque instability.
34
Babinets, L. S., M. A. Guliy, and N. G. Lerman. "КЛІНІКО–ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДІЄВОСТІ БІОРЕГУЛЯЦІЙНОГО ПРЕПАРАТУ ТРАУМЕЛЬ С У ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ УСКЛАДНЕНЬ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ІНФЕКЦІЙ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (September 29, 2020): 32–44. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11580.
Full textAbstract:
Щороку в Україні реєструється 4,0–4,8 млн випадків гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) та грипу, що робить тему дослідження актуальною. Найраціональнішим підходом до ведення пацієнтів з ГРІ є профілактичний. Саме тому останніми роками все частіше до загальновизнаної у світі тактики ведення хворих з ГРІ «Очікуй і спостерігай» науковці і практики рекомендують ад᾽ювантні засоби, котрі підвищують опірність організму до інфекцій і відновлюють порушені функції органів і систем хворої людини.
Мета – вивчення ефективності застосування препарату Траумель С при неускладненій гострій респіраторній інфекції у дорослих і дітей для профілактики виникнення ускладнень верхніх і нижніх дихальних шляхів запального ґенезу.
Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено багатоцентрове відкрите проспективне порівняльне клінічне випробовування на 300 пацієнтах (200 дорослих і 100 дітей) з підтвердженим діагнозом ГРІ. Тривалість дослідження склала 21 день: курс лікування – 14 днів, період спостереження – 7 днів. У випробовуванні брали участь дорослі (чоловіки та жінки віком 18–65 років) і діти обох статей (віком 1–18 років).
Результати. Встановлено статистично достовірно вищу дієвість комплексного лікування із включенням до нього курсу таблетованого Траумелю С щодо купірування клінічної симптоматики ГРІ у пацієнтів – дорослих і дітей (р≤0,05), а також щодо запобіганню ускладнень запального характеру (ускладнення мали лише 10,0 % пацієнтів групи з Траумелем С і 47,0 % – пацієнтів групи стандартного лікування), що сприяло достовірно нижчій потребі у застосуванні НПЗП і антибіотиків (лише 15,0 % пацієнтів групи з Траумелем С потребували НПЗП і 2,0 % – антибіотиків, проти 64,0 % і 33,0 % відповідно пацієнтів групи стандартної терапії).
Висновки. Ефективність лікування із включенням Траумелю С була вищою, порівняно зі стандартним лікуванням: за зменшенням на 12,5 % показника лейкоцитів, на 11,8 % – паличкоядерних лейкоцитів, на 11,4 % – сегментів, на 6,6 % – ШОЕ, на 81,5 % – С-реактивного протеїну, на 9,6 % – за збільшенням лімфоцитів (р≤0,05).
3. Доведено вищу дієвість лікувального комплексу, посиленого курсом Траумелю С, на всі патологічно змінені параметри загального аналізу крові пацієнтів дитячого віку: зменшення на 9,5 % показника лейкоцитів, на 11,8 % – паличкоядерних лейкоцитів, на 6,7 % – сегментів, на 8,8 % – еозинофілів, на 23,9 % – ШОЕ, на 67,7 % – С-реактивного протеїну (р≤0,05).
35
Salii, Z. V., S. I. Shkrobot, and L. S. Milevska-Vovchuk. "Стратифікація факторів, що впливають на формування когнітивного та неврологічного дефіциту у хворих із наслідками черепно-мозкової травми." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 7.77 (December 1, 2015): 52–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.77.2015.78135.
Full textAbstract:
Проведено обстеження 280 хворих із наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) з метою встановлення факторів, що впливають на формування когнітивного та неврологічного дефіциту. Проаналізовано роль віку пацієнтів, катамнезу травми, концентрації клітин із підвищеним вмістом АФК+, а також відсотка лейкоцитів периферичної крові в стадії некрозу та апоптозу. Незалежно від тяжкості ЧМТ зафіксовано слабкий негативний кореляційний зв’язок між віком пацієнтів, терміном травми та ступенем когнітивного (МоСА-тест) дефіциту. Встановлено середньої сили різнонаправлений кореляційний зв’язок між відсотком лейкоцитів периферичної крові в стадії апоптозу та тяжкістю неврологічного (NOS-TBI) й когнітивного дефіциту. Найбільш виражений негативний кореляційний зв’язок між МоСа-тестом та АФК+, АnV+, РІ+ був у пацієнтів із наслідками легкої ЧМТ та при катамнезі травми до 1 року й понад 10 років. Вплив віку пацієнтів, терміну травми та АФК+, АnV+, РІ+ на тяжкість неврологічного дефіциту при тяжкій і середньої тяжкості ЧМТ був на рівні слабкого.
36
Анзоров, В. А., А. У. Межидова, and А. М. Абатаева. "ВЛИЯНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ НА КАРТИНУ БЕЛОЙ КРОВИ ЖЕНЩИН." Известия Чеченского государственного университета, no. 3/23 (October 25, 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-23-3-22-26.
Full textAbstract:
В работе приведена динамика состава белой крови женщин в процессе беременности. Из результатов исследований можно заключить, что беременность приводит к значительному увеличению количества лейкоцитов и нейтрофилов и снижению лимфоцитов. Концентрация лейкоцитов в крови у опытных женщин, резко увеличиваясь по триместрам беременности, достигла в третьем триместре 8,4 тыс. в мм³ (P < 0,001), а у контрольных составила 5,9 тыс. в мм³. Максимальный уровень нейтрофилов – 67,4% (P < 0,001) выявлен в крови женщин в последнем триместре беременности, а минимальный – 51,2 у контрольных. Уровень эозинофилов и базофилов в крови женщин в период беременности подвергается незначительным колебаниям в обе стороны. Количество лимфоцитов в крови у беременных женщин снижается по мере развития беременности, составляя в первом триместре 31,8%, во втором – 25,8% (P ˂ 0,01) и в третьем – 19,3% (P < 0,001), а у контрольных женщин – 35,2%. Размах средней концентрации моноцитов в крови подопытных женщин составил от 8,8% до 9,4%.
37
Арсанукаев, Д. Л., Х. М. Зайналабдиева, М. З. Виситаева, and П. Ю. Сайдулаева. "ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСОНАТОВ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ НА ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ИССЛЕДУЕМЫХ ЖИВОТНЫХ." Известия Чеченского государственного университета, no. 4/24 (October 27, 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-24-4-48-53.
Full textAbstract:
Морфологический и биохимический составы крови здорового организма имеют постоянный гомеостаз. Химический состав крови складывается из белков, липидов, углеводов, гормонов, витаминов, минеральных элементов и различных терминальных продуктов. В цитологическом составе крови 45 – 50% занимают эритроциты, лейкоциты и тромбоциты, а плазма ̶ 50 – 55%. В физиологически здоровом организме, несмотря на постоянное поступление и экскрецию из него различных веществ, сохраняется гомеостатическое равновесие. Интенсивность метаболических процессов зависит от обеспеченности организма пластическим материалом [2]. Применение в составе рациона козлят хелатированных форм микроэлементов обеспечило оптимизацию цитологического состава крови и биохимического статуса, что конвергируется на конституциональном становлении генома особей опытной группы.
38
Ponomareva, Tatiana Ivanovna. "ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭКСТРАКТА HALOCYNTHIA AURANTIUM ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ЛУЧЕВОМ ПОРАЖЕНИИ." V mire nauchnykh otkrytiy 10, no. 4 (July 27, 2018): 245. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-4-245-257.
Full textAbstract:
Проведено исследование лечебного эффекта экстракта из морского гидробионта Halocynthia aurantium при радиационном воздействии. Экстракт асцидии (ЭА) содержит комплекс биологически активных веществ и обладает способностью повышать неспецифическую резистентность организма к действию ряда экстремальных повреждающих факторов.Объектом исследования являлись мыши BALB/с подвергнутые γ-облучению излучением малой мощности.Цель работы состояла в оценке лечебного влияния ЭА на пострадиационную динамику показателей периферической крови и клеточность костного мозга (доза 5 Гр) и на исход радиационного поражения (доза 13 Гр). ЭА животные получали ежедневно в течение всего эксперимента, начиная в день окончания облучения.Методика взятия материала и анализ элементов периферической крови и костного мозга стандартная. Показано, что в ранние сроки после облучения наблюдалось резкое снижение общего числа лейкоцитов периферической крови и ядросодержащих клеток в костном мозге. Ежедневное применение ЭА способствовало ускорению восстановления клеточного состава костного мозга и увеличению общего числа лейкоцитов и тромбоцитов в периферической крови.Можно заключить, что применение ЭА после радиационного воздействия позволило существенно повысить вероятность благоприятного исхода острой лучевой болезни при дозе облучения 5 Гр и облегчить ее течение.
39
Анзоров, В. А., М. А. Рассаева, and П. С. Х. Юсупова. "КАРТИНА БЕЛОЙ КРОВИ У КУРИЛЬЩИКОВ." Всероссийской научно-практической конференции «Фундаментальные и прикладные проблемы биологии и химии», no. 1 (December 15, 2021): 4–10. http://dx.doi.org/10.36684/49-2021-1-4-10.
Full textAbstract:
В статье приводится состав белой крови мужчин, курящих табак. В крови у курильщиков происходит значительное увеличение концентрации общего количества лейкоцитов и моноцитов и снижение уровня нейтрофилов. Содержание лейкоцитов в крови курильщиков со стажем до 15 и свыше 20 лет возросло до 8,5 (Р<0,05) и 8,6 тыс. в мкл (Р<0,05), а у некурящих составило 6,8 тыс. в мм³. Снижение уровня нейтрофилов по группе 20 лет составило 50,8%, а свыше 20 – 51,0% (Р<0,05) по сравнению с мужчинами контрольной группы. Концентрация базофилов и эозинофилов в крови мужчин с разным сроком курения табака подвергается несущественным (0,2%) колебаниям в обе стороны. Количество лимфоцитов в крови мужчин с повышением стажа курения незначительно увеличивается, достигая до 37,8 и 37,6% у курящих до 20 и свыше 20 лет. Рост срока курения табака до 15 и свыше 20 лет приводит к увеличению уровня моноцитов в крови до 7,4 (Р<0,05) и 7,8% (Р<0,02) относительно некурящих мужчин.
40
Barinov E.F., Barinov E. F., S. K. Yevtushenko, T. L. Maksimenko, M. E. Barinova, T. A. Tverdokhleb, and I. S. Yevtushenko. "Механизмы регуляции воспаления в ишемизированном мозге (научный обзор)." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 8.62 (November 1, 2013): 13–21. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.62.2013.86078.
Full textAbstract:
В научном обзоре обосновывается роль лейкоцитов и микроглии в патогенезе воспаления ишемизированного мозга. Первоначальное повреждение нейронов возникает в течение нескольких минут после ишемии, тогда как воспалительная реакция, способствующая прогрессированию патологии, может продолжаться от нескольких дней до нескольких месяцев. Акцентировано внимание на том, что миграция нейтрофилов в паренхиму мозга и секреция ими протеаз — одна из основных причин гибели нейронов и глии при реперфузионном и отсроченном повреждении мозга. Обсуждается роль интегрина, CXCR1/2-рецепторов хемокинов, ФНО-α, TLR2 и TLR4, Slit1-белка, ангиотензина II, адреналина и серотонина в модуляции функциональной активности лейкоцитов. Показано, что повышение проницаемости гематоэнцефалического барьера опосредуется P2Y2-рецепторами, связанными с G-белком, вызывающим увеличение уровня внутриклеточного Ca2+, и P2Y1-рецепторами, действующими путем ингибирования аденилатциклазы. Интерес к лимфоцитам продиктован наличием лимфопении после инсульта, что предопределяет возможность аутоиммунного воспаления у данного контингента больных. Приведенные авторами данные подтверждают тот факт, что после ишемии головного мозга моноциты/макрофаги активируются через хемокиновый рецептор CCR2 и действуют опосредованно через TGF-β1, необходимый для поддержания функциональной целостности нейрососудистого комплекса.
41
Микряков, Д. В., Л. В. Балабанова, and Т. А. Суворова. "Влияние тестостерона на состав лейкоцитов периферической крови и иммунокомпетентных органов стерлядиAcipenser ruthenus." Вопросы ихтиологии 55, no. 5 (2015): 565–69. http://dx.doi.org/10.7868/s0042875215040086.
Full text
42
Петенкова, А. А., Р. И. Коваленко, and А. Д. Ноздрачев. "Роль оксида азота в регуляции миграции лейкоцитов в тканях сердца in vitro." Доклады Академии наук 465, no. 1 (2015): 119–22. http://dx.doi.org/10.7868/s086956521531031x.
Full text
43
Дружинин, В. Г., Е. Д. Баранова, В. П. Волобаев, В. И. Иванов, А. В. Ларионов, В. И. Минина, Ф. Смагулова, Л. Легофф, В. А. Титов, and А. Фучич. "Длина теломер и базовый уровень цитогенетических повреждений в лейкоцитах больных раком легкого." Генетика 58, no. 1 (2022): 86–98. http://dx.doi.org/10.31857/s0016675822010027.
Full text
44
Mil'to, I. V., V. V. Ivanova, N. M. Shevtsova, O. N. Serebryakova, A. A. Ivanov, E. A. Gereng, R. M. Takhauov, and I. V. Sukhodolo. "Rat blood leukocytes after intravenous injection of magnetoliposomes on basis of nanomagnetite." Bulletin of Experimental Biology and Medicine 171, no. 6 (2021): 766–70. http://dx.doi.org/10.47056/0365-9615-2021-171-6-766-770.
Full text
45
Stakhiv, O. V., A. A. Hudyma, and M. I. Marushchak. "ВПЛИВ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ НА ГЕНЕРАЦІЮ АКТИВНИХ ФОРМ ОКСИГЕНУ ЛЕЙКОЦИТАМИ БРОНХОАЛЬВЕОЛЯРНОГО ЗМИВУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 22, 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11392.
Full textAbstract:
Резюме. Гостра крововтрата належить до ключових причин смертності за умов вогнепальних уражень. Ефективним методом зупинки кровотечі на місці події є застосування кровоспинного джгута з максимальним терміном ішемії кінцівки 2 год. Встановлено, що у реперфузійному періоді поглиблюються системні порушення в організмі, викликані масивною крововтратою. Однак зміни в легенях вивчені недостатньо.
Мета дослідження – з’ясувати вплив експериментальної гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на генерацію активних форм оксигену лейкоцитами бронхоальвеолярного змиву.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 216 білих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усі експерименти виконані під тіопентал-натрієвим наркозом. У тварин моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, гостру крововтрату та поєднували ці ушкодження. В окремій групі проводили корекцію виявлених порушень карбацетамом. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 і 14 діб у дослідних тварин визначали рівень активних форм оксигену в популяції лейкоцитів бронхоальвеолярного змиву.
Результати. За умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання у бронхоальвеолярному змиві зростає кількість лейкоцитів, які генерують активні форми оксигену. Моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки супроводжується мінімальними порушеннями з максимумом через 2 год експерименту, які до 14 доби нормалізуються. Після моделювання гострої крововтрати та її поєднання з ішемією-реперфузією кінцівки показник зростає хвилеподібно з двома періодами підвищення – через 1 добу та 14 діб експерименту. Порушення істотно більші після одночасного моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки. Застосування за цих умов карбацетаму нівелює виявлені порушення у всіх дослідних групах.
Висновки. За умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання у бронхоальвеолярному змиві зростає кількість лейкоцитів, які генерують АФО. Унаслідок одночасного моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки порушення є більшими. Застосування карбацетаму через 7–14 діб знижує інтенсивність утворення активних форм оксигену лейкоцитами бронхоальвеолярного змиву в усіх дослідних групах, що вказує на перспективність засобу для корекції виявлених порушень.
46
Кузник, Б. И., Ю. Н. Смоляков, С. О. Давыдов, Е. С. Гусева, and М. В. Максименя. "Relationships between the blood cells, sexual hormones and lipid peroxidation in women with essential hypertension." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 4() (December 17, 2019): 39–47. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2019.04.39-47.
Full textAbstract:
У женщин, больных гипертонической болезнью, существуют тесные корреляционные взаимосвязи между различными форменными элементами крови и уровнем артериального давления, показателями деятельности сердца, тестами, характеризующими состояние гемодинамики, тромбодинамики и коагуляционной активности крови. Цель исследования - изучение роли различных форменных элементов крови и их соотношения в регуляции уровня эстрогена, прогестерона и пролактина, ТБК-активных продуктов и антиоксидантной активности у больных гипертонической болезнью. Методика. Исследования проведены на 72 больных гипертонической болезнью, контрольную группу составили 12 женщин с нормальным артериальным давлением. Больные были разделены на 2 группы: в 1-ю группу вошли 37 пациенток с гипертонической болезнью II стадии, находящиеся на гипотензивной терапии, 2-ю - составили 35 женщин с гипертонией II стадии, которые кроме медикаментозного лечения, регулярно проходили курсы кинезотерапии на протяжении 2-3 лет. Результаты. Методом корреляционного анализа установлено, что у здоровых женщин и больных гипертонической болезнью, изучаемые взаимосвязи могут носить как однонаправленный, так и разнонаправленный характер. У здоровых женщин обнаруживается прямая связь между количеством лимфоцитов и уровнем прогестерона и обратная - с уровнем пролактина. Прямая связь также выявлена между индексом нейтрофилы/базофилы и прогестероном. При гипертонии у больных 1-й группы обнаруживается прямая связь между количеством эритроцитов и прогестероном, числом эозинофилов и пролактином; индекса лимфоциты/эозинофилы с эстрадиолом; индексов нейтрофилы/моноциты, нейтрофилы/базофилы и лимфоциты/базофилы с прогестероном. Отрицательная корреляция выявляется между индексами нейтрофилы/лимфоциты и нейтрофилы/эозинофилы с пролактином. У больных 2-й группы обнаружены прямые корреляционные связи между абсолютным количеством лейкоцитов, нейтрофилов и эозинофилов и отрицательная связь индекса эритроциты/лейкоциты с пролактином. При оценке корреляционных взаимосвязей показателей крови с показателями активности оксидантно/антиоксидантной системы показано, что у здоровых женщин существуют положительные связи между числом моноцитов с содержанием ТБК-продуктов и активностью антиоксидантной системы; эозинофилов с активностью антиоксидантной системы; индекса лейкоциты/тромбоциты с уровнем ТБК-продуктов. При гипертонической болезни в группе без кинезотерапии (1-я группа) выявлена отрицательная взаимосвязь между общим числом эритроцитов и показателями активности антиоксидантной системы. Заключение. Практически все форменные элементы крови и различные их взаимоотношения у здоровых и больных гипертонической болезнью играют существенную роль в регуляции уровня эстрадиола, прогестерона, пролактина и состояния системы перекисного окисления липидов - антиоксидантная активность. Close correlations exist between different blood cells (BC), blood pressure, heart function, results of hemodynamics tests, thrombodynamics, and blood coagulation in women with hypertension. Aim. The study addressed the role of different BCs and their combinations in regulation of estrogen, progesterone, prolactin, TBA-reactive substances (TBARS), and antioxidant activity (AOA) in hypertensive patients. Methods. The study included 12 healthy women (control) and 72 patients with essential hypertension (EH). Patients with EH were divided into two groups; the first group (EH-1) consisted of 37 women with stage II EH receiving an antihypertensive therapy and the second group (EH-2) consisted of 35 women who, in addition to the drug therapy, yearly underwent 3-4 courses of kinesitherapy for 2-3 year on a regular basis. Results. Both in healthy women and patients of the EH-1 and EH-2 groups, the studied relationships were either positive or negative. In healthy women, LYM positively correlated with progesterone and inversely correlated with prolactin, and the NEU/BAS ratio positively correlated with progesterone. In patients of the EH-1 group, there were positive correlations of RBC with progesterone; EOS with prolactin; and LYM/EOS with estradiol; and NEU/MON, NEU/BAS, and LYM/BAS with progesterone. The NEU/LYM and NEU/EOS ratios inversely correlated with prolactin. In patients of the EH-2 group, there were positive correlations of WBC, NEU, and EOS with prolactin and inverse correlations of the RBC/WBC ratio with prolactin. Evaluation of correlations between blood indexes and the oxidant/antioxidant system showed that in healthy women, there were positive correlations of the MON count with TBARS and AOA; EOS with AOA; and the WBC/PLT ratio with TBARS. Patients of the EH-1 group showed a negative correlation of the total RBC count with AOA. Conclusion. In both healthy subjects and EH groups, almost all BCs and their relationships play a significant role in regulation of estradiol, progesterone, prolactin, and the lipid peroxidation/AOA system.
47
Mamontov, I. N., T. I. Tamm, K. A. Kramarenko, S. G. Belov, A. Ya Bardyuk, A. P. Zakharchuk, V. V. Nepomnyashchiy, E. A. Shakalova, and O. M. Reshetnyak. "Факторы риска развития и проявления острого холангита у больных с доброкачественной обструкцией внепеченочных желчных путей." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.32.
Full textAbstract:
Цель. Определение факторов, способствующих развитию острого холангита (ОХ) или являющихся его признаками при доброкачественной обструкции внепеченочных желчных путей (ДОВЖП).
Материалы и методы. Ретроспективно проанализированы 144 наблюдения ДОВЖП, ОХ отмечен в 17 наблюдениях. Проведено сравнение встречаемости различных факторов и признаков у больных с ОХ и без ОХ.
Результаты. Различия выявлены (p < 0,05) между такими показателями: гипертермия, триада Шарко, лейкоцитоз, содержание палочкоядерных нейтрофилов, уровень общего билирубина, активность амилазы крови, толщина стенки желчного пузыря (ЖП), наличие отключенного ЖП, фиксированного камня большого сосочка двенадцатиперстной кишки (БСДПК), размер БСДПК. Различий не обнаружено (p > 0,05) между следующими показателями: пол, возраст, индекс массы тела, наличие абдоминального болевого синдрома, холецистэктомия в анамнезе, объем ЖП, причина обструкции, расширение гепатикохоледоха, эндоскопическая папиллосфинктеротомия в анамнезе, наличие околососочкового дивертикула и острого билиарного панкреатита.
Выводы. Факторы риска развития ОХ: уровень общего билирубина 70 мкмоль/л и выше, утолщение стенки ЖП до 4 мм и более, отключенный ЖП, фиксированный камень БСДПК, размер БСДПК 15 мм и более. Проявления ОХ: гипертермия, наличие триады Шарко, лейкоцитоз 9 × 109 в 1 л и выше, увеличение содержания палочкоядерных нейтрофилов до 7% и выше, гиперамилаземия.
48
Dolzhykova, O. V., and L. M. Maloshtan. "ВПЛИВ СУПОЗИТОРІЇВ «МЕЛАНІЗОЛ» НА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НА ТЛІ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ВАГІНІТУ У ЩУРІВ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10404.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу нових вагінальних супозиторіїв «Меланізол» на клінічні показники крові на тлі неспецифічного вагініту у щурів.
Матеріали і методи. Неспецифічний вагініт моделювали шляхом одноразової внутрішньопіхвової аплікації іританту (суміш скипидару та диметилсульфоксиду) нелінійним щурам-самицям. У якості контролю лікування вагініту використовували показники: температуру у піхві, ШОЕ, кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові. Препаратом порівняння слугували супозиторії «Гравагін» вітчизняного виробництва, рекомендовані для лікування неспецифічних вагінітів.
Результати й обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що супозиторії «Меланізол», які містять метронідазол і олію чайного дерева, протягом лікування неспецифічного вагініту достовірно знижують температуру у піхві, кількість лейкоцитів і ШОЕ у крові щурів-самок та відновлюють показники лейкоцитарної формули по відношенню до тварин групи контрольної патології та до першої доби дослідження протягом усього експерименту. Це свідчить про лікувальний вплив досліджуваних супозиторіїв «Меланізол» в умовах експериментального неспецифічного вагініту, а саме про зменшення проявів запалення. Встановлено, що за ефективністю зменшувати клінічні прояви вагініту, досліджувані супозиторії «Меланізол» достовірно перевершують препарат порівняння «Гравагін».
Висновки. Отримані в результаті експерименту дані дозволяють рекомендувати супозиторії «Меланізол» для подальшого вивчення в якості лікарського засобу з протизапальним ефектом для лікування неспецифічних вагінітів.
49
Анзоров, В. А., А. Р. Муртазова, and М. В. Турсиева. "КАРТИНА КРОВИ ЖЕНЩИН ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ." Известия Чеченского государственного университета, no. 3/19 (July 2, 2020): 11–17. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-19-3-11-17.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты исследований по изучению изменений, происходящих в составе крови у женщин в течение беременности. Беременность женщин сопровождается значительным снижением уровня эритроцитов, гемоглобина, гематокрита, среднего объема эритроцитов, времени свертывания крови и лимфоцитов, существенным увеличением цветового показателя, СОЭ, содержания гемоглобина в эритроците, количества лейкоцитов и нейтрофилов и сохранением на исходном уровне остальных показателей крови.
50
Таратоненкова, Надежда Александровна, Елена Александровна Лямцева, Анна Олеговна Малышева, and Галина Евгеньевна Кодина. "Актуализация метода контроля качества радиофармацевтической композиции, содержащей комплекс 111In-оксин." Химико-фармацевтический журнал 52, no. 10 (December 2, 2018): 54–58. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-10-54-58.
Full textAbstract:
Проведен поиск современного метода определения радиохимической чистоты радиофармацевтической композиции, содержащей комплекс 111In-оксин. В результате выбрана хроматографическая система, которая позволяет быстро, надежно и более точно, по сравнению с экстракционным методом, проводить контроль качества радиофармацевтической композиции. Простота метода делает его доступным и удобным для проведения контроля качества в медицинских учреждениях непосредственно перед мечением лейкоцитов или стволовых клеток.