Journal articles on the topic 'Лазерне плавлення'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Лазерне плавлення.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Лазерне плавлення.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Ковальчук, Ю. О., and І. О. Лісовий. "ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В АПК." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 46 (May 30, 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.520.

Full text
Abstract:
Проаналізовано вплив лазерного зміцнення на властивості поверхневого шару залізовуглецевих сплавів, з яких виробляються різноманітні деталі автомобільного транспорту. Розглянуто особливості формування мікроструктури в зоні лазерного впливу для залізовуглецевих сплавів у результаті застосування методу поверхневого лазерного оброблення. Визначено, що внаслідок можливості аустеніту спричиняти різний вплив на зносостійкість сплавів, вибір режиму гартування та відповідного йому структурного стану в зоні лазерного впливу повинен проводитися із урахуванням умов експлуатації деталі. Так, для пари тертя циліндр двигуна – компресійне кільце залишковий аустеніт може сприяти кращому припрацюванню цих деталей. Показано розподіл мікротвердості за глибиною гартування зразків із залізовуглецевих сплавів під час оброблення лазером безперервної дії. Представлена залежність глибини зони лазерного впливу в оброблюваному зразку від швидкості лазерного оброблення. Визначено швидкість переміщення лазерного променя поверхнею оброблюваного зразка, за якої з’являється зона плавлення. Показано, що на поверхні зразків, що оброблені СО2-лазером безперервної дії, спостерігається неоднорідний розподіл залишкових макронапружень. Лазерне гартування забезпечує кращі показники відносного зносу, коефіцієнта тертя та числа циклів до припрацювання пар тертя порівняно із звичайним гартуванням. Таким чином, залізовуглецеві сплави можуть ефективно оброблятися лазерним випромінюванням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Shashko, Yu, S. Adjamskіy, S. Kazeev, А. Sanin, and О. Kulyk. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ БЛАСТІНГУ ПРИ ЧИСТОВІЙ ОБРОБЦІ ЗАКРИТИХ ЛОПАТОК МОНОКОЛІС ТУРБІН, ВИГОТОВЛЕНИХАДИТИВНИМ МЕТОДОМ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ SLM." Journal of Rocket-Space Technology 29, no. 4 (November 17, 2021): 132–37. http://dx.doi.org/10.15421/452114.

Full text
Abstract:
Впровадження тривимірного друку - важливий етап у розвитку ракетно-космічної галузі. Адитивне виробництво розглядається, як альтернатива традиційним методам обробки таким як фрезерування, штампування і лиття. Результати даної роботи були отримані експериментально та можуть бути використані у розробці реальних технологічних процесів на підприємстві. Адитивні технології дозволяють спростити та прискорити процес виготовлення, однак актуальною залишається проблема забезпечення необхідної якості та шорсткості оброблюваної поверхні лопаток. Причиною цьому є ускладнений, а в деяких випадках – неможливий доступ традиційного різального інструменту, наприклад, кінцевих або сферичних фрез. У даній статті наведені результати науково-аналітичної та експериментальної роботи, головними завданням якої була оцінка можливостей та перспектив використання існуючих методів чистової обробки моноколіс закритого типу, виготовлених методом 3D-друку за технологією SLM (Selective Laser Melting– селективне лазерне плавлення.) У ході роботи вирішувалося питання про можливість застосування методу бластінг для отримання необхідної якості поверхонь та форми робочого профілю лопаток.Об’єктом дослідження є обробка поверхні робочого колеса турбінизакритого типу (з бандажем). Даний тип конструкції є найбільш раціональним з точки зору конструктивної міцності, технологічності газодинамічних характеристик та володіє вищим рівнем ККД в порівнянні з турбінами відкритого типу. Дана робота є актуальним завданням для пошуку перспективних та альтернативних методів обробки поверхонь лопаток закритих турбін отриманих адитивним методом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Савченко, Ольга. "Дослідження процесу розрізування полімерних матеріалів вуглекислотним лазером." Технологія і техніка друкарства, no. 3(73) (October 25, 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.239866.

Full text
Abstract:
У роботі експериментально проаналізовано вплив параметрів лазерного випромінювання СО2-лазера на процес розрізування полімерних матеріалів. Доcлідження процеcу здійcнювалоcь при зміні швидкоcті різання, потужноcті лазерного випромінювання та фокуcної віддалі на чотирьох типах полімерних матеріалів: Акрил, Textures, Lasermax, Satins товщиною 1,2 мм. У результаті аналізу графічних залежноcтей виявлено, що при заглибленні фокуcу «+0,5» та при збільшенні швидкоcті розрізування ширина різу для вcіх матеріалів зменшуєтьcя, оскільки тепло не вcтигає поширитиcь в глибину матеріалу. Зі збільшенням потужності випромінювання ширина різу збільшуєтьcя або ж залишаєтьcя незмінною. Досліджено, що найбільше вимогам лазерного розрізування відповідає полімерний матеріал Акрил, оскільки при лазерній дії практично відcутнє плавлення матеріалу, а відбуваєтьcя випаровування і видалення парів cтиcнутим повітрям, яке подаєтьcя в зону обробки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Борейшо, А. С., Г. Т. Джгамадзе, А. А. Моисеев, А. В. Савин, and П. Г. Смирнов. "Многоуровневое моделирование рабочих процессов селективного лазерного сплавления." PHOTONICS Russia 16, no. 3 (May 16, 2022): 212–19. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2022.16.3.212.219.

Full text
Abstract:
Селективное лазерное сплавление (СЛС) является перспективным направлением аддитивных технологий. Проблема контроля микроструктуры и качества конечного изделия, получаемая методом СЛС, решается подбором режимов плавления с помощью экспериментального поиска или численного моделирования. На сегодняшний день сформировалась многоуровневая методология моделирования СЛС-процессов, которая и рассматривается в настоящей работе.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Алисин, В. В., and М. Н. Рощин. "ЧИСЛЕННЫЙ АНАЛИЗ ТЕПЛОВЫХ ПОТОКОВ В ПРОЦЕССЕ ПЛАВЛЕНИЯ ПОКРЫТИЙ ЛАЗЕРОМ." Проблемы машиностроения и надежности машин, no. 4 (2019): 93–101. http://dx.doi.org/10.1134/s0235711919040047.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Байдулаєва, А., В. П. Велещук, О. І. Власенко, В. А. Гнатюк, Б. К. Даулєтмуратов, С. М. Левицький, and Т. Аокі. "Механізми масопереносу індію в CdTe при дії наносекундних лазерних імпульсів." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 2 (February 16, 2022): 168. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.2.168.

Full text
Abstract:
Розглянуто механізми імпульсного лазерного твердофазного легування CdTe індієм при створенні діодних структур для детекторів рентгенівського і гамма-випромінювання. Показано, що масоперенос індію в CdTe при наносекундному лазерному опроміненні структури Іn–CdTе до порога плавлення CdTe відбувається за механізмом бародифузії – внаслідок значного градієнта напружень. Розраховано коефіцієнти масопереносу індію та оцінено середню дрейфову швидкістьпереміщення атомів Іn в CdTe під час опромінення наносекундним імпульсом ексимерного лазера структури Іn–CdTe з товщиною плівки Іn 30 нм при оптимальному для легування значенні густини енергії E = 100 мДж/см2.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ternovaya, Vera E., Sergey A. Ivkov, Aleksey B. Mazalov, Evelina P. Domashevskaya, and Stanislav V. Ryabtsev. "ФАЗОВЫE ПРЕВРАЩЕНИЯ ПОРОШКОВОГО СПЛАВА Co66Cr28Mo6 ПРИ СЕЛЕКТИВНОМ ЛАЗЕРНОМ ПЛАВЛЕНИИ И ВЫСОКОТЕМПЕРАТУРНЫХ ОТЖИГАХ." Конденсированные среды и межфазные границы 20, no. 3 (September 12, 2018): 468–76. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2018.20/584.

Full text
Abstract:
В работе исследованы фазовый состав и его изменения при температурных отжигах порошкового сплава Co66Cr28Mo6 и зубной коронки, полученной из того же порошка с помощью 3D- печати методом селективного лазерного плавления. Рентгенодифракционные исследования исходного порошка Co66Cr28Mo6 и неотожженной коронки показали, что лазерная печать полностью переводит двухфазный порошок (90 % ГЦК +10 % ГПУ) в однофазный твердый раствор ГЦК на основе высокотемпературной гранецентрированной кубической модификации b-Со с заметным увеличением межплоскостных расстояний по сравнению с b-Со. Работа выполнена при поддержке Минобрнауки России в рамках государственного задания ВУЗам в сфере научной деятельности на 2017-2019 годы. Проекты № 3.6263.2017/ВУ и № 16.8158.2017/8.9.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Грезев, Н. В., И. Н. Шиганов, and А. А. Васильев. "Оптимизация параметров оптической схемы фокусирования излучения мощного волоконного лазера для сварки сталей больших толщин." PHOTONICS Russia 16, no. 3 (May 16, 2022): 198–210. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2022.16.3.198.210.

Full text
Abstract:
Представлены результаты расчетов параметров оптической схемы проникновения излучения мощных волоконных лазеров в материалы большой толщины. Показано, что реализация оптической схемы из коллимирующей линзы с фокусным расстоянием 160 мм (С160) и фокусирующей линзы, короткофокусной (F250) или длинофокусной (F400), дает наилучшие оптические характеристики, необходимые для плавления материалов большой толщины. В системе фокусировки IPG FLW D50 реализованы оптимальные параметры оптической схемы. Экспериментально показано, что выбранные параметры оптической схемы позволяют получить качественный сквозной проплав на сталях толщиной до 12 мм. Предпочтительной оптической схемой для сварки материалов большой толщины следует считать соотношение С 160 / F400.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Юньтао, Цюй, Луо Чжитин, Дун Синь, Чжоу Яньань, Сунь Ци, У. Мяомяо, Ли Нин, et al. "Влияние температуры отжига на микроструктуру и механические свойства сплава Ti - 6 % Al - 4 % V, полученного селективным лазерным плавлением." Металловедение и термическая обработка металлов, no. 1 (January 10, 2022): 24–32. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2022.1.24-32.

Full text
Abstract:
Исследовано влияние отжига при 700, 800, 900 и 1000 °C на микроструктуру и механические свойства сплава Ti - 6 % Al - 4 % V, полученного методом селективного лазерного плавления. Определены пределы прочности и текучести, а также относительное удлинение и твердость образцов титанового сплава в исходном состоянии и после отжига. Проведены рентгеноструктурный и микроструктурный фазовые анализы. Проанализированы изменения структуры сплава в процессе отжига при различных температурах. Показано, что с повышением температуры отжига интенсивность изменения структуры сплава возрастает, микротвердость и прочностные характеристики снижаются, а пластические - увеличиваются.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Melnikova, M. A., D. M. Melnikov, and D. S. Kolchanov. "Selective Laser Melting: Application and Formation Features of Three-Dimensional Structural Engineering Elements." Photonics Russia, no. 2 (2017): 42–49. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.2017.62.2.42.49.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Харанжевский, Е. В. "Расслоение жидкости и формирование пересыщенных твердых растворов в системе Fe–Cu при высокоскоростном лазерном плавлении." Физика металлов и металловедение 117, no. 9 (2016): 920–26. http://dx.doi.org/10.7868/s0015323016070093.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Битюков, В. К., В. А. Петров, and И. В. Смирнов. "Влияние оптических свойств на формирование температурных полей в оксиде алюминия при его нагреве и плавлении концентрированным лазерным излучением." Теплофизика высоких температур 53, no. 1 (2015): 29–38. http://dx.doi.org/10.7868/s0040364414050020.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Редина, Анна Андреевна, Виктор Павлович Мокрушников, and Юрий Олегович Редин. "УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И ВОЗРАСТ РЕДКОМЕТАЛЬНОГО ОРУДЕНЕНИЯ КУКУЛЬБЕЙСКОГО РУДНОГО РАЙОНА (ВОСТОЧНОЕ ЗАБАЙКАЛЬЕ)." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 9 (September 16, 2019): 90–102. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/9/2258.

Full text
Abstract:
Актуальность. Определение современными методами условий формирования редкометального оруденения на примере типовых месторождений Кукульбейского рудного района, в совокупности с изотопно-геохронологическими исследованиями являются ключевыми аспектами в решении одной из важнейших фундаментальных проблем рудной геологии и геохимии – выяснение условий, источников, механизмов и последовательности формирования рудных концентраций металлов в различных геологических обстановках. Цель: получение новых данных о физико-химических условиях формирования редкометального оруденения, а также установление возраста оруденения. Объекты: Букукинское, Белухинское и Антоновогорское месторождения. Методы. Флюидные включения были изучены в прозрачно-полированных пластинках методами крио-термометрии и Рамановской спектроскопии. Крио-термометрические исследования выполнялись в микротермокамере THMSG-600 фирмы Linkam. Образцы последовательно охлаждались до температуры –190 °С и нагревались до полной гомогенизации вещества включений. В процессе наблюдения замерялись температуры эвтектики, плавления льда и гомогенизации. Температуры плавления льда для двухфазных и температуры плавления кристалликов соли для трехфазных флюидных включений позволили установить концентрацию солей в пересчете на NaCl-эквивалент. Состав газовой и минеральной фаз флюидных включений изучался методом Рамановской спектроскопии – спектрометр Ramanor U-1000 и детектор Horiba DU420E-OE-323 фирмы Jobin Yvon, лазер Millennia Pro фирмы Spectra-Physics; Confocal Raman Microscope alpha 300R фирмы WITec. 40Ar/39Ar метод изотопно-геохронологического датирования по методике ступенчатого прогрева применялся для установления абсолютного возраста оруденения. Результаты. Рудные минеральные ассоциации рассматриваемых месторождений сформировались при участии хлоридных высокотемпературных флюидов, насыщенных углекислотой. Повсеместно рудоносные флюиды содержат восстановленные газы, из которых превалирует метан, а сероводород, азот и водород находятся в подчиненном количестве. В рамках кристаллизации отдельных минеральных ассоциаций прослеживается эволюция рудоносного флюида: снижение температуры и концентрации растворов. Катионный состав растворов также изменился от существенно натрового до существенно калиевого. Для объектов исследования получены умеренные оценки глубин: 6–8 км для Букукинского, 4,5–6 км для Белухинского и 3–3,5 км для Антоновогорского месторождения. Возраст редкометального оруденения составляет на Антоновогорском месторождении – 146,7±1,7 млн лет (мусковит из кварц-мусковитовых грейзенов с вольфрамитом); на Букукинском месторождении – 135±2,8 млн лет (серицит из кварц-вольфрамитовых жил); на Белухинском месторождении – 155,6±1,8млн лет (серицит из кварц-вольфрамитовых жил). Выводы. Редкометальная минерализация Кукульбейского рудного района, на примере типовых месторождений, формировалась из высокотемпературных гидротермальных насыщенных восстановленными газами (метан, сероводород, азот и водород) углекислотно-водно-хлоридных растворов магматического происхождения. По глубине становления рассматриваемые рудоносные системы можно отнести к гипабиссальным от 8 до 3 км. Проведенные изотопно-геохронологические исследования показали, что в пределах Кукульбейского рудного района формирования вольфрамового оруденения происходило в позднеюрское-раннемеловое время, основная часть которого связана со становлением магматических пород кукульбейского комплекса, не исключено что позднеюрское оруденение связано со становлением магматических пород шахтаминского комплекса.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Voznesenskaya, А. А., L. V. Belyaev, D. А. Kochuev, and I. V. Shinakov. "INVESTIGATION OF THE INFLUENCE OF THE CARBON ADDITIVE ON ABSORPTION OF LASER RADIATION IN SELECTIVE LASER MELTING OF MATERIALS BASED ON ALUMINUM." Scientific and Technical Volga region Bulletin 8, no. 1 (January 2018): 50–52. http://dx.doi.org/10.24153/2079-5920-2018-8-1-50-52.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Samokhin, A. V., A. A. Fadeev, N. V. Alekseev, M. A. Sinaysky, V. Sh Sufiyarov, E. V. Borisov, O. V. Korznikov, T. V. Fedina, G. S. Vodovozova, and S. V. Baryshkov. "Spheroidization of the Fe-based powders in an electroarc plasmotron plasma stream and application of these powders in selective laser melting." Physics and Chemistry of Materials Treatment, no. 4 (2019): 12–20. http://dx.doi.org/10.30791/0015-3214-2019-4-12-20.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Баталов, Р. И., Р. М. Баязитов, and Г. А. Новиков. "Формирование фотодиодных n + /p-Si структур с примесями халькогенов и металлов методами ионной имплантации и импульсных воздействий." ФОТОНИКА-2021 : ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ И ШКОЛЫ МОЛОДЫХ УЧЕНЫХ ПО АКТУАЛЬНЫМ ПРОБЛЕМАМ ПОЛУПРОВОДНИКОВОЙ ФОТОЭЛЕКТРОНИКИ, September 27, 2021, 109. http://dx.doi.org/10.34077/rcsp2021-109.

Full text
Abstract:
В данной работе проведено формирование гипердопированных слоев Si с примесями халькогенов (Se, Te), металлов (Fe, Cr), а также слоев Si с наночастицами узкозонного материала InSb. Образцы были получены при имплантации монокристалла p-Si(111) ионами Se+ , Te+ , Fe+ , Cr+ , а также при последовательной имплантации ионами Sb+ и In+ . После имплантации проводился отжиг аморфизованных слоев Si импульсами рубинового лазера ( = 0.694 мкм, 80 нс) или мощным пучком ионов углерода и водорода (C + , H+ , 300 кэВ, 100 нс) на ускорителе ТЕМП в жидкофазном режиме через процессы плавления и кристаллизации. Указанные процессы при лазерном отжиге диагностировались in-situ методикой регистрации отражения R(t) в облучаемой лазером зоне, позволяющей определить время жизни расплава. Оптические свойства полученных слоев исследовались на пропускание T и отражение R в области длин волн 0.5-10 мкм для определения их поглощательной способности (A=1- R-T).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Adjamsky, Sergey, Ganna Kononenko, and Rostislav Podolskyi. "СИМУЛЯЦИЯ ВЛИЯНИЯ ОСТАТОЧНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ И ПАРАМЕТРОВ SLM-ТЕХНОЛОГИИ НА ФОРМИРОВАНИЕ ОБЛАСТИ ГРАНИЦ ИЗДЕЛИЯ ИЗ ЖАРОПРОЧНОГО НИКЕЛЕВОГО СПЛАВА INCONEL 718." International scientific and technical conference Information technologies in metallurgy and machine building, March 23, 2020, 4–7. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.itmm.2020.01.001.

Full text
Abstract:
Селективное лазерное плавление (SLM) – это технология аддитивного производства при которой с помощью лазера можно изготавливать детали со сложной геометрией и высокими механическими свойствами. Однако, оптимальные технологические параметры SLM-процесса для металлических материалов сложно предсказать. Представлены результаты универсальной и упрощенной модели для прогнозирования плотности энергии в области границ металлической детали из Inconel 718, для предотвращения отклонений в геометрии детали на основе соотношения между плотностью подводимой удельной энергии и ее поглощением во время процесса.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Sufiiarov, V. Sh, A. A. Popovich, E. V. Borisov, and I. A. Polozov. "Selective laser melting of titanium alloy and manufacturing of gas-turbine engine part blanks." Tsvetnye Metally, August 28, 2015, 76–80. http://dx.doi.org/10.17580/tsm.2015.08.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Lukina, E. A., N. V. Petrushin, K. O. Bazaleeva, and E. V. Tsvetkova. "Peculiarities of the structure formation of heat-resistant nickel alloy ZhS6K-VI (ЖС6К-ВИ) during selective laser melting." Tsvetnye Metally, March 31, 2016, 57–62. http://dx.doi.org/10.17580/tsm.2016.03.09.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Sufiiarov, V. Sh, A. A. Popovich, E. V. Borisov, and I. A. Polozov. "Layer thickness influence on the Inconel 718 alloy microstructure and properties under selective laser melting." Tsvetnye Metally, January 25, 2016, 81–86. http://dx.doi.org/10.17580/tsm.2016.01.14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography