Academic literature on the topic 'Кінцівки верхні'

Захворювання і травми периферичної нервової системи на сьогодні є соціально значущою проблемою. Пошкодження рук є найбільш поширеними травмами, отриманими переважно особами працездатного віку. Для повернення пацієнта в повсякденне життя, суспільство та до професійної діяльності в реабілітаційний процес необхідно включати засоби ерготерапії. Мета. Розкрити значення ерготерапії в реабілітації осіб з невропатіями верхніх кінцівок. Методи. Аналіз, синтез та узагальнення даних науково-методичної літератури. Результати. У роботі узагальнено знання про роль ерготерапії при травматичних та компресійно-ішемічних невропатіях верхньої кінцівки. Зазначено цілі (короткострокові та довгострокові) та принципи ерготерапії при даній патології. Охарактеризовано основні стратегії відновлення можливостей хворих з невропатією верхньої кінцівки (розвиваюча та компенсаторна). Висновки. Ерготерапія є важливою складовою реабілітаційного процесу в осіб з травматичними та компресійно-ішемічними невропатіями верхніх кінцівок, яка направлена на підвищення якості життя пацієнтів та відновлення або покращення їх активності та участі в усіх сферах життя. Проте літературні дані свідчать, що в нашій країні ще недостатньо уваги приділяють використанню ерготерапії при пошкодженнях периферичних нервів верхньої кінцівки і лише в поодиноких випадках застосовують на практиці.

Мета. Розглянути сучасні підходи до фізичної терапії осіб із вогнепальними ураженнями верхньої кінцівки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення сучасних науковометодичних літературних даних про особливості застосування реабілітаційних засобів при вогнепальних ураженнях верхніх кінцівок. Результати. Складний характер вогнепальних уражень та висока частота їх ускладнень обумовлюють труднощі під час вибору тактики реабілітації. Фізична терапія є невід’ємною частиною реабілітації поранених із вогнепальними ушкодженнями верхніх кінцівок. Терапевтичні вправи знижують рівень порушень і призводять до поліпшення функції верхньої кінцівки, вірогідно сприяють покращенню активності та участі пацієнтів, проте питання уніфікації поглядів на планування, реалізацію та оцінку ефективності програм фізичної терапії в осіб із вогнепальними ураженнями досі залишаються не вирішеними. Висновки. Необхідні подальші дослідження з метою створення ефективного алгоритму моделювання програм фізичної терапії з єдиним поглядом на підбір засобів, дозування навантажень та системи оцінки ефективності відновних заходів.

Резюме. Одним із провідних чинників обмеження життєдіяльності людей є порушення рухових функцій верхньої кінцівки, спричинене ішемічним інсультом. Мета. Оцінити динаміку відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту на стаціонарному етапі реабілітації. Методи. Використання спеціалізованих шкал, комплексу реабілітаційних заходів (терапевтичні вправи, лікувальний масаж, електротерапія). Результати. У ході дослідження виявлено позитивний вплив реабілітаційних заходів на відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту, про що свідчать достовірні відмінності показників функціональних можливостей верхньої кінцівки порівняно з вихідними даними, починаючи з другого тижня інтенсивної комплексної реабілітації. Між показниками, що відображають функціональну активність верхньої кінцівки, та показниками шкали MAS (рівень загальної моторики) встановлено позитивний кореляційний зв’язок. Максимальна динаміка відновлення функції верхньої кінцівки за показниками шкали FMA-UE спостерігалася протягом перших п’яти днів реабілітації. За показниками шкали ARAT, темпи відновлення зростали перші тижні реабілітації, досягаючи максимуму на 10-й день. Починаючи з 10-го дня, темпи відновлення знижу-вались і на 21-й день зрівнювалися з темпами відновлення за показниками FMA-UE.Ключові слова: фізична терапія, терапевтичні вправи, ішемічний інсульт, верхня кінцівка, стандартизовані шкали.

За даними різних авторів ушкодження верхньої кінцівки займають друге місце серед травм опорно-рухового апарату й у більшості випадків мають множинний та поєднаний характер, а в 24 – 50 % випадків призводять до стійкої втрати працездатності. Складна анатомічна будова верхньої кінцівки та високі умови до координації рухів є однією з причин складності у лікуванні постраждалих із травматичними ушкодженнями. Мета дослідження – покращити функціональні та естетичні результати лікування пацієнтів із травматичними ушкодженнями покривних тканин верхньої кінцівки. Матеріали і методи. Проведено аналіз лікування 45 хворих із різноманітними травмами верхніх кінцівок, які супроводжувалися дефектами покривних тканин. Жінок у дослідженні було 5 (11,1 %), чоловіків – 40 (88,9 %), середній вік склав 46 років. Найбільша кількість пацієнтів були працездатного віку (молодий та середній/зрілий): 25–60 років, відповідно 80 % хворих. Результати досліджень та їх обговорення. Залежно від розмірів, глибини та ступеня ушкодження м’яких тканин та інших структур кінцівки, усіх хворих поділили на 4 групи: перша група – 13 (13/45; 28,9 %) пацієнтів із обмеженою (до 5 см у діаметрі) ділянкою ушкодження шкіри та прилеглих тканин до глибокої фасції, виконано 17 оперативних втручань; друга група – 7 (5/45; 15,5 %) хворих із великою та надвеликою рановою поверхнею й ушкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції, виконано 18 операцій; третю групу склали 12 (12/45; 26,7 %) пацієнтів з дефектами покривних тканин, які виникли разом або унаслідок ушкодження кістково-суглобового апарату (25 операцій); четверту групу – 13 (15/45; 28,9 %) хворих з поєднаною або множинною травмою, що супроводжується ушкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки – 84 операції. Усього виконано 144 оперативні втручання. Висновки. Вибір об’єму реконструкції щодо відновлення травмованих покривних тканин залежав від розмірів, глибини та ступеня ушкодження верхньої кінцівки, при цьому об’єктивна оцінка мікрогемодинаміки методом лазерної доплерівської флоуметрії дозволила достовірно прогнозувати можливість післяопераційних ускладнень у пацієнтів. Використання запропонованого протоколу реконструктивних втручань для закриття дефектів покривних тканин верхніх кінцівок дозволило отримати позитивний результат у 98,6 % випадків.

Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному міжфаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р < 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р < 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.

Актуальність. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання, а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих.

Актуальність роботи обумовлена значною кількістю поранень кінцівок у військово- службовців, яка в структурі бойової травми складала 52,4 %. Тому ефективна реабілітація цієї категорії осіб після надання їм невідкладної медичної допомоги є важливим завданням військової медицини. Мета дослідження полягала в застосуванні проблемосфокусованого методологічного підходу реабілітації військовослужбовців з вогнепальними ураженнями кінцівок. Матеріали і методи. Організацію реабілітаційного процесу та оцінку його ефективності розглянуто на окремому прикладі військовослужбовця М., 26 років, з вогнепальними кульовими пораненнями правого стегна та лівого передпліччя. Реабілітаційні заходи цьому військовослужбовцю проводили окремо для кожної з виявлених медичних і функціональних проблем у відповідності до стандартів, які розроблені в країнах Європи та США. Результати дослідження та їх обговорення. На підставі клініко-діагностичного обстеження у військовослужбовця було ви- явлено наявність таких медичних і функціональних проблем, як консолідуючий перелом кісток лівого передпліччя та правої стегнової кістки, посттравматична невропатія сідничного нерва справа, променевого, ліктьового і серединного нервів зліва, біль у правій нижній кінцівці, зниження сили м’язів у лівій верхній та правій нижній кінцівках, контрактури в ліктьовому і променево-зап’ястковому суглобах зліва, кульшовому і колінному суглобах справа, порушення мобільності й активності пацієнта в повсякденному житті. Для кожної з виявлених проблем встановлювались цілі реабілітації і застосовувались відповідні реабілітаційні заходи. Висновки. Проблемно-орієнтована реабілітація військовослужбовця з вогнепальними пораненнями кінцівок дозволила йому повною мірою реалізувати функціональний потенціал, прискорила відновлення порушень функціонування і повернення його до активного життя. Перспективи подальших досліджень. З метою удосконалення реабілітаційного процесу необхідні подальші дослідження методології проблемосфокусованої реабілітації військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок.

Мета. Проаналізувати застосування мікрохірургічних методик у лікуванні великих дефектів тканин, що виникли внаслідок бойових поранень, та післяопераційні ускладнення з тим, щоб покращити умови для подальшої реабілітації постраждалих. Матеріали і методи. За період з 2015 по 2018 р. лікували 65 військовослужбовців Збройних Сил України, інших силових відомств та добровольчих батальйонів, яким застосовували переміщення та пересадку васкуляризованих комплексів тканин для закриття дефектів тканин голови, верхніх та нижніх кінцівок, черевної стінки, промежини, іншої локалізації. Результати. У жодному спостереженні реконструктивне лікування не ускладнилось тотальною втратою клаптя або кінцівки. Висновки. Мікрохірургічне переміщення або пересадка васкуляризованих комплексів тканин є методом вибору, а іноді і єдиним методом хірургічного лікування дефектів тканин, спричинених бойовою травмою.

Резюме. Мета. Розробити та охарактеризувати схему реабілітаційного обстеження осіб після вогнепальних поранень кисті і передпліччя. Методи. Теоретичні (аналіз та систематизація спеціалізованої науково-методичної літератури щодо використання реабілітаційного обстеження пацієнтів з травмами верхніх кінцівок); клінічні (аналіз медичних карток, опитування, огляд); інструментальні (на рівні аналізу функцій та структур організму: гоніометрія, мануальне тестування м’язів, антропометричні виміри сегменту кінцівки, модифікована вербальна шкала болю, шкала тривоги Гамільтона та шкала самооцінки депресії; на рівні активності: шкала функціональної незалежності FIM (Functional Independence Measure); на рівні участі: шкала DASH (The Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand Score), опитувальник військового). Результати. Запропоновано схему реабілітаційного обстеження, яка включала спостереження, опитування, збір анамнезу, визначення рухових порушень і рівня якості життя та базувалася на доменах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), спрямованих на покращення показників якості життя, корекцію рухових розладів та повернення пацієнтів до попереднього рівня функціонування. Проведене первинне обстеження дозволило чітко сформулювати реабілітаційний діагноз, визначити категоріальний профіль пацієнтів для подальшого планування і розроблення алгоритму фізичної терапії осіб після вогнепального поранення верхньої кінцівки, спрямованого на поетапне вирішення довго- та короткотривалих цілей реабілітаційного втручання у SMART форматі. Ключові слова: реабілітаційне обстеження, вогнепальні поранення, фізична терапія, рухові порушення, якість життя.

Мета: обґрунтувати ефективність авторської програми комплексного розвитку силових здібностей спортсменів 10-11 років, які займаються акробатичним рок-н-ролом. Матеріал і методи: дослідження проводилося у період з вересня 2019 року до жовтня 2020 року на базі клубу акробатичного рок-н-ролу «SUMMIT» м. Харків. В дослідженні прийняло участь 20 юних спортсменів віком 10 - 11 років (10 хлопців та 10 дівчат). Усі досліджувані спортсмени займалися у групі попередньої базової підготовки 1-го року навчання. У роботі були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати: на основі показників рівня фізичної підготовленості спортсменів, було розроблено тренувальну програму комплексного розвитку силових здібностей юних спортсменів віком 10-11 років, які займаються акробатичним рок-н-ролом. Програма передбачала підвищення рівня розвитку силових здібностей м’язів верхніх кінцівок, шиї, тулуба та ніг. Впровадження програми підготовки сприяло підвищенню рівня розвитку силових здібностей м’язів верхніх кінцівок на 17,5% у хлопців та на 22% у дівчат; м’язів тулуба на 12,6% у хлопців та на 10,2% у дівчат; сили м’язів ніг на 0,9% у хлопців та на 0,6% у дівчат. Висновки: у результаті проведеного педагогічного експерименту із застосуванням спеціально розробленої тренувальної програми у хлопців достовірно покращився рівень розвитку силових здібностей м’язів верхніх кінцівок, тулуба та ніг (p<0,05-0,001). У дівчат у результаті впровадження розробленої тренувальної програми достовірно покращився рівень розвитку силових здібностей м’язів верхніх кінцівок (p<0,05-0,001). Ключові слова: акробатичний рок-н-рол; силові здібності; тренувальна програма, силова підготовки; етап по- передньої базової підготовки.

In this work new designs of orthoses on the upper extremities and technologies of their manufacture for patients with pathologies of the upper limbs as a result of neurological diseases have been developed, their clinical approbation has been carried out, results of carrying out complex rehabilitation measures using orthosis have been determined.

Актуальность. В настоящее время большое внимание уделяется индивидуальным особенностям человека. В практике современного врача чаще встречаются не типичные проявления какой-либо патологии или средние значения какого-либо показателя. По данным некоторых исследователей около 20% крупных артериальных стволов верхней конечности имеют нетипичное расположение и ветвление. Материалы и методы: Обзор литературы.

Магістерська дисертація викладена на 120 сторінках, літературних джерел 47; рис. 24, табл. 7, додатків 4. Мета – за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити та обґрунтувати програму превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі із застосуванням сучасних технічних засобів і засобів фітнесу та визначити її ефективність. Актуальність роботи. В даний час спортивний травматизм, за різними джерелами, становить 2-5% від загального (побутового, виробничого та ін.). Деякі розбіжності в цифрах пов’язані з тим, що спортивний травматизм залежить, як від виду спорту, так і від ступеня залучення опитуваних людей до занять спортом. Бокс – популярний вид спорту, що відноситься до групи єдиноборств. Для спортсменів, які займаються боксом, характерним є високий атлетизм, спрямований на подолання опору супротивника, швидка реакція, витривалість, постійна зміна під час поєдинку статичних і динамічних напружень. Гострі травми опорно-рухового апарату у боксерів складають 66,16% від загальної кількості травм, причому значна їх частина припадає на руки. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 від 01.04.2017 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи: за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити та обґрунтувати програму превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі із застосуванням сучасних технічних засобів і засобів фітнесу та визначити її ефективність. Завдання дослідження: 1. Провести аналіз існуючих програм превентивної фізичної реабілітації пошкоджень верхньої кінцівки в боксі традиційними засобами і різними технічними пристроями і засобами фітнесу з використанням наукової, науково-методичної та навчальної література, мережі Internet. 2. Навести анатомічні особливості будови великих суглобів верхньої кінцівки та механізмів їх травмування; особливості сучасних методів і засобів фізичної реабілітації після пошкоджень верхньої кінцівки в боксі за допомогою спеціальних фізичних вправ, в тому числі на різних типів технічних засобах. 3. Розробити програму превентивної фізичної реабілітації пошкоджень верхньої кінцівки в боксі засобами фітнесу зі структурною схемою і алгоритмом дії програми за допомогою спеціальних фізичних вправ, в тому числі на технічних засобах і засобах фітнесу. 4. Провести дослідження з виконанням констатувального і формувального педагогічного експерименту з представленням результатів. 5. Розробити техніку безпеки при проведенні реабілітаційних заходів з використанням спеціальних фізичних вправ, в тому числі на технічних засобах і засобах фітнесу. Об’єкт дослідження: травматизм верхньої кінцівки в боксі. Предмет дослідження: методи та засоби превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, пов’язаних з превентивною фізичною реабілітацією травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу та технічними засобами; інструментальні методи дослідження (кистьова динамометрія); педагогічні методи дослідження – спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Наукова новизна роботи: – досліджені анатомічні та функціональні особливості великих суглобів верхньої кінцівки. За допомогою досліджень була розроблена програма превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу; – після проведення дослідження було підтверджено позитивний вплив застосованих методів та засобів превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі засобами фітнесу. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу, за допомогою спеціальних вправ та технічних засобів. Програма, подана в роботі, може бути використана в діяльності спортивних клубів, спортивних залів, а також у навчальних курсах під час підготовки фахівців з фізичної терапії, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту. За результатами досліджень було опубліковано1 тези та 2 статті. Отримано акт впровадження результатів в практику Громадської організації «Федерація боксу Києво-Святошинського району».
The master's thesis is presented on 120 pages and includes literary sources 47; Fig. 24, Table 7, Annexes 4. The purpose is to develop and substantiate a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing using modern technical and fitness equipment and to determine its effectiveness, as a result of the analysis of existing literary and information sources. Relevance of work. Currently, sports injuries, according to various sources, is 2-5% of the total (household, industrial, etc.). Some discrepancies in numbers are due to the fact that sports injuries depend on both the sport and the extent to which the respondents are involved in sports. Boxing is a popular type of martial arts. Athletes who practice boxing are characterized by high athleticism, aimed at overcoming the resistance of the opponent, rapid reaction, endurance, constant change during the fight of static and dynamic stresses. Acute musculoskeletal injuries in boxers account for 66.16% of the total number of injuries, with a considerable part of them being in the hands. Work relationship with scientific programs, plans, topics. The master's thesis was carried out in accordance with the plan of research and development of "Development of technologies of physical therapy and technical means of their implementation" №01117U002933 from 01.04.2017 Department of Biosafety and Human Health Sikorsky KPI. Purpose of the work: to develop and substantiate a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing with the use of modern technical and fitness equipment and to determine its effectiveness. Objectives of the study: 1. To analyze the existing preventive physical rehabilitation programs of upper limb injuries in boxing by traditional means and various technical devices and means of fitness using scientific, scientific-methodical and educational literature, Internet. 2. Give anatomical features large joints structure of the upper extremity and the mechanisms of their injury; features of modern methods and means of physical rehabilitation after damage of the upper limb in boxing by means of special physical exercises, including on different types of technical means. 3. To develop a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means with a block diagram and action algorithm of the program by means of special physical exercises, including on technical means and fitness means. 4. To conduct research with performance of the ascertaining and forming pedagogical experiment with presentation of results. 5. To develop safety during rehabilitation activities with the use of special physical exercises, including technical and fitness equipment. Object of study: upper limb injuries in boxing. Subject of research: methods and means of preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing. Research methods: analysis of scientific and methodological literature and information sources related to the preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing by fitness means and technical means; instrumental research methods (wrist dynamometry); pedagogical methods of research - observation, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the work: - the anatomical and functional features of the large joints of the upper extremity were investigated. Through research, a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means was developed; - after the study, the positive impact of the applied methods and means of preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing by fitness means was confirmed. The practical significance of the results obtained. A preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means, with the help of special exercises and technical means. The program presented in the thesis can be used in the activities of sports clubs, gyms, as well as in training courses during the training of specialists in physical therapy, at practical classes of students of higher educational institutions in physical education and sports. As a result of the research, 1 theses and 2 articles were published. The act of putting the results into practice of the NGO Boxing Federation of Kyiv-Svyatoshinsky District was received.

Актуальность. Травма верхней конечности стоит особняком среди всех травм опорно-двигательного аппарата в связи с ведущей ролью кисти в бытовой и производственной деятельности человека. Большинство всех травм сопряжено с поражением таких функционально важных структур как сухожилия, сосуды и нервы. Повреждения нервных структур приводит к тяжелым последствиями утрате трудоспособности. В таких случаях для облегчения диагностики и повышения её информативности необходимо создание удобной системы оценки нарушения иннервации кисти, основанную на клинических тестах, исходя из той концепции, что каждый нерв иннервирует целую группу отдельных мышц. Цель. Создать электронную систему для оценки иннервации кисти, основанную на клинических тестах и удобную для использования в стационарах, амбулаторно- поликлинических службах, частных клиниках.

Кваліфікаційна робота магістра присвячена темі фізичної терапії верхньої кінцівки у дітей дошкільного віку з ДЦП при спастичній формі геміпарезу. У роботі науково обґрунтовано та експериментальним шляхом перевірено алгоритм і програму фізичної терапії верхньої кінцівки в умовах Центру комплексної реабілітації «Світанок» в м.Прилуки.
The master's thesis is devoted to the topic of physical therapy upper limb in preschool children with cerebral palsy in spastic form hemiparesis. The work is scientifically substantiated and experimentally the algorithm and the program of physical therapy of the upper extremity in the conditions are checked Svitanok Complex Rehabilitation Center in Pryluky.

Курпаяніді О. О. Фізична терапія як засіб відновлення функціональної активності жінок з наслідками мозкового інсульту : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» / наук. керівник Д. В. Івченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 67 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 67 сторінок, 10 таблиць, 2 рисунків, 63 літературних джерела. Об’єкт дослідження – рухова функція верхньої кінцівки та функціональна незалежність пацієнтів з постінсультними парезами у гострому періоді ішемічного інсульту. Мета дослідження – оцінити ефективність комплексної реабілітації із застосуванням дзеркальної терапії у відновленні функції верхньої кінцівки пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту. Методи дослідження – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, тест ARAT для оцінки рухової функції верхньої кінцівки, шкала для оцінки функціональної незалежності хворого у побуті (Functional Independence Measure, FIM), методи математичної статистики. Показано, що для хворих у гострому періоді ішемічного інсульту характерним є зниження показників рухової функції верхньої кінцівки за тестом ARAT до 35,46±2,41, рівня функціональної незалежності за шкалою FIM до 85,96±3,01 балів, що відповідає дефіциту рухової активності середнього ступеню та свідчить про необхідність допомоги при виконанні окремих рухових дій. Доведено, що застосування в системі реабілітації хворих з постінсультними парезами занять дзеркальною терапією сприяло більш значному відновленню рухової функції паретичної руки та функціональної незалежності хворих у повсякденному житті.
EN : Graduate work – consists of 67 pages, 10 tables, 2 figure, 63 references. Object of study – the motor function of the upper limb and the functional independence of patients with post-stroke paresis in the acute period of ischemic stroke. Purpose of study – to evaluate the effectiveness of complex rehabilitation, including mirror therapy, in restoring the function of the upper limb of patients in the acute period of ischemic stroke. Research methods ‒ theoretical analysis of scientific and methodological literature, analysis of medical documentation, ARAT (Action Research Arm Test) test for evaluation of motor function of the upper limb, scale of FIM (Functional Independence Measure) to assess the functional independence of the patient in everyday life, methods of mathematical statistics. It was shown that for patients with an early recovery period of ischemic stroke, the decrease of the motor function of the upper extremity by the ARAT test was 34.46 ± 1.37, the level of functional independence on the FIM scale was 91.96 ± 2.11 points, which corresponds to the deficit The average activity of the motor shows the need for assistance in the performance of individual motor activities. It was proved that application in the system of rehabilitation of patients with post-cardiac paresis occupations with mirror therapy contributed to a more significant restoration of the motor function of the paratic arm and the functional independence of patients in everyday life. The technology of mirror therapy allows using the technique both in the hospital and in the patient's own home.