Academic literature on the topic 'Кількісний хімічний аналіз'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Кількісний хімічний аналіз.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Кількісний хімічний аналіз"
1
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi, and A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Full textAbstract:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
2
Sinichenko, A. V., S. M. Marchyshyn, L. I. Stoiko, and L. V. Slobodianiuk. "ВМІСТ САПОНІНІВ У ЛИСТКАХ І КОРЕНЕВИЩАХ З КОРЕНЯМИ КУЛЬТИВОВАНИХ ВИДІВ РОДУ PRIMULA L." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 6, 2019): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9824.
Full textAbstract:
Вступ. У світoвій флoрі рід Primula L. родини Primulaceae є одним із найчисленіших та oб’єднує понад 600 видів одно- і багаторічних рослин. На території України зростає 9 видів роду Примула. У джерелах літератури є інформація про цілющі властивості примули скельної (Primula saxatilis Коm.) та примули дрібнозубчастої (Primula denticulatа Smith.), які використовують тільки в народній медицині. Водночас у наукових джерелах літератури недостатньо відомостей про їх хімічний склад.
Мета дослідження – визначити вміст сапонінів у листках і кореневищах з коренями декоративних видів роду Примула – примули скельної та примули дрібнозубчастої.
Метoди дoслідження. З метoю виявлення сапонінів у дoсліджуваній сирoвині прoвoдили загальнoприйняті якісні реакції, для чoгo пoпередньo гoтували витяжки. Водні витяжки використовували для проведення проби на піноутворення та осадових реакцій. Визначали також хімічну природу сапонінів у досліджуваних об’єктах. Кількісний вміст сапонінів у перерахунку на есцин визначали спектрофотометричним методом на спектрoфoтoметрі Lambda 25 Perkin Elmer (США) при довжині хвилі 381 нм.
Результати й обговорення. У результаті прoведених досліджень встановлено, що вміст сапонінів у примули дрібнозубчастої листках в 1,4 раза більший, ніж у примули скельної листках, і становив (0,61±0,03) %, вміст сапонінів у примули дрібнозубчастої кореневищах з коренями в 1,2 раза вищий, ніж у примули скельної кореневищах з коренями, і складав (1,79±0,06) %.
Висновки. Проведено фітохімічний аналіз листків і кореневищ з коренями примули скельної та примули дрібнозубчастої, експериментально доведено наявність сапонінів тритерпенового ряду. Вміст сапонінів у примули скельної листках і кореневищах з коренями становив (0,45±0,02) та (1,54±0,07) %, у примули дрібнозубчастої − (0,61±0,03) і (1,79±0,06) % відповідно.
3
Ivanusa, I. B., and M. M. Mykhalkiv. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ)." Медична освіта, no. 4 (February 13, 2020): 14–17. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10860.
Full textAbstract:
Абітурієнти, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра фармацевтичного спрямування, можуть вступати на фармацевтичний факультет Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України на заочну форму навчання і здобувати вищу освіту за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».
Аналітична хімія – одна із базових дисциплін у фармацевтичній освіті майбутнього провізора, яка є основою для вивчення всіх інших хімічних дисциплін відповідно до навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр фармації». У своїй структурі аналітична хімія містить три основні розділи: якісний аналіз, кількісний аналіз та фізико-хімічні методи дослідження.
Студенти заочної форми навчання вивчають аналітичну хімію на ІІ курсі, в ІІІ та ІV семестрах. Згідно з навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр фармації», для вивчення курсу аналітичної хімії виділено 10 год лекцій, 36 год практичних занять, 194 год самостійної роботи студентів (СПРС).
Лекції здебільшого мають оглядовий характер, оскільки робиться огляд більш складних питань. Практичні заняття третього семестру присвячені якісному аналізу. Особлива увага приділяється вивченню реакцій виявлення, які включені до Фармакопеї України (фармакопейні), що надалі допомагає кращому засвоєнню фахових дисциплін, зокрема фармацевтичної хімії, токсикологічної та судової хімії, стандартизації лікарських засобів. Практичні заняття четвертого семестру присвячені кількісному аналізу, зокрема титриметричним та фізико-хімічним методам аналізу. Для підвищення професійної орієнтації майбутніх провізорів всі практичні роботи поставлені на аналізі готових лікарських засобів. На семінарській частині занять розглядаються теоретичні основи всіх методів аналізу, які використовуються в аналітичній хімії.
Оскільки 19 червня 2019 р. всі студенти заочної форми навчання фармацевтичного факультету складали ліцензійний інтегрований тестовий іспит «Крок-1. Фармація», то на кожній частині практичного заняття, а також на лекціях, частина часу присвячена вивченню питань, які входять у буклети ліцензійного іспиту «Крок-1. Фармація» за всі роки та бази тестових питань.
4
Logoyda, L. S., and N. O. Zarivna. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 131–36. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10354.
Full textAbstract:
У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами-іноземцями при викладанні фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів-іноземців.
Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування іноземних студентів з фармацевтичної хімії, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії.
Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю фармацевтичного аналізу є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним і аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія» дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науково-творчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності.
Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.
5
Zarivna, N. O., L. S. Logoyda, and O. B. Polyak. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11438.
Full textAbstract:
У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами заочної форми навчання при викладанні спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів заочної форми навчання. Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування студентів заочної форми навчання з контролю якості лікарських засобів, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії. Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів» є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним та аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах та валідацію аналітичних методик. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами контролю якості лікарських засобів дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науковотворчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.
6
Ovchinnikova, O. P. "ОЦІНКА ПІСЛЯДІЇ МУТАГЕННИХ ЧИННИКІВ НА ЕКОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ РЕДИСКИ ЗА ПРОЯВОМ ОЗНАКИ “ЗАГАЛЬНА ВРОЖАЙНІСТЬ КОРЕНЕПЛОДІВ." Vegetable and Melon Growing, no. 68 (January 11, 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-88-16-21.
Full textAbstract:
Мета. Визначити ефект післядії хімічних мутагенних чинників на прояв цінних господарських ознак редиски посівної Raphanus sativus L. та виявити серед мутантних зразків генотипи з високим рівнем екологічної стійкості за показником «загальної врожайності коренеплодів» для використання в селекції як форм з високою адаптивною здатністю. Методи. Біометричні, польові, статистичні. Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної пластичності мутантного потомства використовували наступні показники: загальна і специфічна адаптивна здатність генотипу (ЗАЗi, САЗi); відносна стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. Встановлено особливості дії хімічного мутагенезу на генотип та фенотиповий прояв кількісних ознак редиски посівної Raphanus sativus L. Визначено ступінь впливу речовин мутагенної дії на прояв урожайності коренеплодів залежно від виду хімічного мутагену та його концентрації під час обробки вихідного насіннєвого матеріалу. Встановлено розбіжності в урожайності коренеплодів редиски залежно від дії мутагенного чинника між вихідними формами і похідними від них мутантними генотипами. На основі проведеного дисперсійного аналізу виділені селекційні мутантні зразки з високою адаптивною здатністю за проявом ознаки "Загальна врожайність коренеплодів". Висновки. Проведений аналіз післядії хімічних мутагенів на селекційний матеріал редиски дає можливість розширити межі фенотипового прояву як якісних, так і кількісних параметрів. Досліджені статистичні показники адаптивної здатності дають змогу проводити добір високоврожайних генотипів редиски посівної в умовах постійної зміни клімату.
7
Ю. В. Бохан, Ж. О. Кормош, П. П. Пльонсак, Ю. Л. Павленко, Л. П. Сидорова,. "ОДНОЧАСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ СИНТЕТИЧНИХ БАРВНИКІВ Е110 І Е124 У СУМІШІ." Криміналістичний вісник 33, no. 1 (February 10, 2021): 81–93. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-81.
Full textAbstract:
Мета статті – з’ясувати можливість використання методу похідної спектрофотометрії нульового перетину перших похідних для одночасного визначення вмісту синтетичних барвників Е110 і Е124 у суміші без попереднього розділення та розроблення високочутливої методики їх контролю в безалкогольних напоях. Методологія. Для реалізації поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, застосовуючи теоретичні методи (аналіз та узагальнення, синтез, порівняння, моделювання), систематизовано теоретичні матеріали з проблеми дослідження; емпіричними (діагностичні, методи спостереження, самоспостереження) визначено стан практичної опрацьованості проблеми; організаційно-експериментальними (діагностичний, констатувальний, пошуковий, формувальний, коригувальний експерименти) з якісним аналізом і математичним статистичним обробленням засвідчено ефективність запропонованої методики. Достовірність отриманих результатів забезпечено використанням сучасних фізико-хімічних, математичних, статистичних методів аналізу, а також адекватним обробленням отриманих експериментальних даних. Їх правильність доведено порівнянням із результатами незалежних методів. Наукова новизна. Уперше запропоновано використання методу похідної спектрофотометрії нульового перетину перших похідних для однозначного визначення Е110 і Е124 у модельних сумішах та в реальних об’єктах експертно-криміналістичної експертизи – безалкогольних напоях. Розроблену методику перевірено на модельних сумішах і застосовано для визначення вмісту барвників у безалкогольних напоях. Визначено кількісний вміст барвників Е110 і Е124 у безалкогольних газованих напоях «Mirinda», «Апельсин» та «Соковита вишня». Засвідчено, що правильність визначення залежить від концентрації кожного компонента і їх співвідношень. Доведено, що похибка визначення не перевищує 7 %, а матриця об’єкта аналізу суттєво не впливає на одержані результати. Висновки. Зважаючи на доступність обладнання, простоту, експресність, серійність, технологічність запропонованої методики визначення вмісту індивідуальних барвників у суміші без попереднього їх розділення, застосування методу похідної спектрофотометрії нульового перетину перших похідних є ефективним методом експертного контролю вмісту синтетичних барвників у безалкогольних напоях, сиропах тощо.
8
Novosel, О. М., V. S. Kyslychenko, А. І. Fedosov, L. М. Andriukova, and А. А. Voloshyna. "ВИЗНАЧЕННЯ АРБУТИНУ В ГРУШІ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТІ СОРТІВ ЛИМОНКА, ЛІСОВА КРАСУНЯ ТА НОЯБРСЬКА." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 118–22. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11062.
Full textAbstract:
Вступ. Цистит – одна з доволі частих нозологічних форм інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів. Розповсюдженість гострого циститу в Україні становить 314 на 100 тис. населення, хронічного циститу – 135 на 100 тис. населення. Для лікування даного захворювання успішно використовують лікарську рослинну сировину, що містить арбутин і гідрохінон, зокрема сировину груші звичайної.
Мета дослідження – виявити і визначити кількісний вміст арбутину в груші звичайної листі сортів Лимонка, Лісова красуня та Ноябрська.
Методи дослідження. Об’єктом дослідження було груші звичайної листя сортів Лимонка, Лісова красуня та Ноябрська. Виявлення арбутину проводили за допомогою хімічних реакцій і хроматографії в тонкому шарі сорбенту. Його кількісний вміст визначали спектрофотометричним методом при довжині хвилі 455 нм за методикою Державної Фармакопеї України.
Результати й обговорення. У результаті проведення хімічних реакцій і хроматографічного аналізу в груші звичайної листі сортів, які вивчали, встановлено наявність арбутину. Вміст арбутину, який було визначено спектрофотометричним методом, у груші звичайної листі сортів Лимонка, Лісова красуня та Ноябрська становив 1,07, 3,32 і 3,01 % відповідно.
Висновки. У груші звичайної листі сортів Лимонка, Лісова красуня та Ноябрська встановлено наявність і визначено вміст арбутину, який становив 1,07, 3,32 та 3,01 % відповідно. Одержані експериментальні дані буде використано при стандартизації груші звичайної листя, розробці методів контролю якості на досліджувану сировину, а також одержанні фармакологічно активних субстанцій на її основі.
9
Shchur, O. I. "Динаміка рівня гістаміну при хімічному нейролізисі в пацієнтів із колоректальним раком." EMERGENCY MEDICINE, no. 8.55 (December 1, 2013): 95–98. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.55.2013.88574.
Full textAbstract:
Відомо, що больовий синдром супроводжується утворенням медіаторів болю, серед яких гістамін є одним із головних. У дослідженні проаналізована інтенсивність больового синдрому в пацієнтів із колоректальним раком залежно від біохімічної відповіді організму на біль. При дослідженні динаміки гістаміну в перед- та післяопераційному періоді ми вивчили залежність інтенсивності больового синдрому від кількісної характеристики медіатора. У післяопераційному періоді було проаналізовано стандартне знеболення наркотичними анальгетиками та подовжену епідуральну аналгезію з хімічним нейролізисом. Було зроблено висновок про ефективність знеболення на основі розробленої методики епідурального хімічного нейролізису шляхом порівняльного аналізу динаміки рівня гістаміну.
10
Shchur, O. I. "Динаміка рівня серотоніну при хімічному нейролізисі в пацієнтів із колоректальним раком." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.60 (July 3, 2014): 82–85. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83531.
Full textAbstract:
Відомо, що больовий синдром супроводжується утворенням медіаторів болю, серед яких серотонін займає важливе місце. У дослідженні проаналізована інтенсивність больового синдрому в пацієнтів із колоректальним раком залежно від біохімічної відповіді організму на біль. При дослідженні динаміки серотоніну в перед- та післяопераційному періоді ми вивчили залежність інтенсивності больового синдрому від кількісної характеристики медіатора. У післяопераційному періоді були проаналізовані стандартне знеболювання наркотичними анальгетиками в I групі пацієнтів та подовжена епідуральна аналгезія з хімічним нейролізисом у II групі пацієнтів. Було зроблено висновок про ефективність знеболювання на основі розробленої методики епідурального хімічного нейролізису шляхом порівняльного аналізу динаміки рівня серотоніну.
Dissertations / Theses on the topic "Кількісний хімічний аналіз"
1
Захаров, І. П., Т. В. Чуніхіна, В. Ю. Папченко, and Т. В. Матвєєва. "Невизначеність вимірювань при виконанні кількісного хімічного аналізу насіння соняшника." Thesis, "Софттрейд", 2020. https://openarchive.nure.ua/handle/document/18986.
Full textAbstract:
Визначено фізико-хімічні показники якості та безпеки
насіння соняшнику лінії Х526В та одержаної з нього олії, а саме: вологість
(у %); сміттєві та олійні домішки (у %); кислотне число олії (мг КОН/г);
масова частка олії, в перерахунку на суху речовину, (%); масова частка
жирних кислот (% до суми жирних кислот;) вміст хлорорганічних
пестицидів (мг/кг); вміст токсичних елементів та мікотоксинів (мг/кг);
початкове перекісне число олії (½ мг О ммоль/кг), строки придатності олії.
У роботі наведено приклади оцінювання невизначеності вимірювання
вказаних показників якості та безпеки.
2
Глибицький, Д. М. "Текстури плівок біополімерно-сольових систем: кількісний аналіз при фізичних і хімічних впливах." Thesis, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14643.
Full textAbstract:
Дисертаційну роботу присвячено встановленню зв’язку між
характеристиками текстур, зокрема, зигзагоподібних патернів, на висушених
плівках, отриманих з водно-сольових розчинів біополімерів, та впливом
хімічних і фізичних факторів на структурний стан біополімерів.
За результатами дослідження впливу органічних речовин
трис(гідроксиметил)амінометану (Трис) і етилендіамінтетраоцтової кислоти
(ЕДТО) на формування текстур плівок ДНК встановлено, що розчини NaДНК з NaCl при додаванні Трис або ЕДТО не формували текстур на поверхні
плівок після висушування, але розчини Na-ДНК з NaCl, Трис і ЕДТО через
40-50 годин після висушування формували текстури, аналогічні текстурам
сфероліта. Це може бути пов'язано з повільною рекристалізацією при
кімнатних умовах, що обумовлена неповною іммобілізацією ДНК.