Academic literature on the topic 'Купівельна спроможність населення'

Автомобільна галузь знаходиться в епіцентрі розвитку сучасних технологій, створює умови для розвитку низки суміжних галузей економіки, активно сприяє засвоєнню високих передових технологій та створенню і подальшій реалізації складного кінцевого продукту, якими є автомобілі, з високою доданою вартістю. Така сфера діяльності також сприяє зайнятості населення, здійснює великі платежі і відрахування до бюджетів усіх рівнів. У статті досліджено сучасний стан торгівлі автотранспортними засобами. Розглянуто суб’єктний склад оптової та роздрібної торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонту, чисельність зайнятого населення у цій сфері. Проаналізовано обсяги реалізованої продукції та результативність діяльності суб’єктів господарювання в оптовій та роздрібній торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонті. Особлива увага приділена ринку нових легкових автомобілів в Україні. Ідентифіковано структуру вітчизняного первинного ринку легкових автомобілів. Розглянуто фактори, що впливають на стан вітчизняного ринку автотранспортних засобів. Досліджуються проблеми торгівлі автотранспортними засобами. Визначено, що причинами уповільнення темпів розвитку торгівлі новими автомобілями є низька купівельна спроможність населення, яке все більше орієнтується на сегмент недорогих автомобілів, відсутність доступного механізму кредитування, а також державна політика лібералізації імпорту вживаних автомобілів. Водночас в Україні розвивається вторинний ринок автомобілів, що дає змогу вітчизняним автодилерам розширити сервісний складник свого бізнесу. За результатами дослідження визначаються перспективні напрями розвитку торгівлі автотранспортними засобами. Зроблено висновок про необхідність проведення активної протекційної політики з боку держави з метою захисту інтересів вітчизняних автовиробників.

У статті розглянуто сучасні історіографічні джерела як складову наукової комунікації з проблем державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянській Україні в пореформений період. Наголошено, що саме в наукових працях розглядаються актуальні та дискусійні питання, а автори через свої дослідження комунікують із іншими дослідниками, намагаючись аргументувати свою точку зору. Доведено, що проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу стали предметом дослідження в працях багатьох сучасних науковців. Проте окремі питання грошового обігу в губерніях Наддніпрянської України, зокрема, особливості грошових реформ, купівельна спроможність грошей, ставлення населення до грошових знаків та боротьба владних інститутів із фальшивомонетництвом, усе ж залишаються недостатньо дослідженими в сучасній історіографії. У той же час вивченням проблем банківської діяльності займаються не лише історики, а й юристи та економісти. Це пов’язано із прикладним характером подібних досліджень, адже вивчення досвіду функціонування банківських установ, часом навіть негативного, може враховуватися в розв’язанні проблем сучасності, на чому і наголошують фахівці. Отже, проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу відображені в низці історіографічних джерел, які становлять собою надзвичайно важливу складову сучасної наукової комунікації.

Вітчизняний ринок сиру формується під впливом прогнозованих та непрогнозованих факторів. Україна поступово перетворюється з експортера в крупного імпортера сирів, а рівень споживання молочних продуктів в Україні визначається переважно факторами економічного характеру, які формують попит та пропозицію. Вітчизняні виробники, враховуючи проблеми сировинного ринку, розширюють асортимент продукції шляхом виробництва сирних продуктів, в яких частина молочного жиру замінюється рослинними жирами, молочних білків – соєвими. Попит на молоковмісні сирні продукти детерміновано переважно невисокою купівельною спроможністю населення. Результати перевірок якості молочної продукції в Україні підтверджують факти фальсифікації сирів використанням при їх виробництві замінників молочного жиру. Проведені дослідження споживних властивостей сиру та сирних продуктів за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників підтверджують відмінності споживних властивостей. За зовнішнім виглядом і рисунком сир та сирний продукт не відрізняються, проте можуть суттєво різнитись за кольором, смаком, запахом та консистенцією. Відмінності кольору та запаху можуть бути нівельовані використанням харчових добавок, що не суперечить технології. При розжовуванні, натисканні, розтиранні зразків суттєвих відмінностей консистенції сиру та сирного продукту не встановлено. Визначаючи консистенцію згинанням встановлено, що у місці згину сирного продукту тріщина утворилась після першого згинання, а в сирі не утворюється після неодноразового згинання. Результати дослідження смаку підтвердили разючі відмінності продуктів. Для сирного продукту характерний пустий невиражений смак, відсутність сирного післясмаку. Саме ці ознаки є критеріями ідентифікації продуктів. Проведена кваліметрична оцінка за комплексом досліджень органолептичних та фізико-хімічних показників якості підтверджує нижчу якість сирного продукту, порівняно із сиром, у 2,4 рази. Встановлено, що органолептичні показники якості не є визначальними критеріями ідентифікації належності продукту до групи сирів чи сирних продуктів. Пересічний споживач без детального аналізу маркування, яке іноді складно прочитати на пакуванні, іноді є недостовірним, за зовнішніми ознаками на момент придбання товару не може відрізнити сир від сирного продукту.

Мета. Метою представленого дослідження є обґрунтування значення підприємництва для розвитку регіону (Донецька область) та визначення основних напрямів сприяння розвитку підприємництва. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: узагальнення, порівняння, побудови та аналізу динамічних рядів даних, структурно-функціонального аналізу. Результати. В процесі дослідження змісту терміну «підприємництво» зроблено висновок про неоднозначність економічної, соціальної, фінансової ролі підприємницької діяльності в ринковій економіці, а також про відкритість підприємництва як системи господарювання. Виокремлено та надано характеристику етапам розвитку підприємництва, що дозволило зробити висновок про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції (теорії) підприємництва та виділити найбільш важливі моменти, що характеризують підприємництво: ризиковий, ініціативний вид діяльності, пов’язаний з нововведеннями, який переслідує мету — отримання прибутку. Досліджено питання оцінки умов ведення підприємницької діяльності в Донецькому регіоні. Відзначено позитивну тенденцію щодо зростання кількості суб’єктів підприємництва протягом 2016–2020 рр.. Визначено проблеми і стримуючи чинники розвитку малого і середнього підприємництва, до яких віднесено: недовіра представників бізнесу ініціативам влади; недостатня купівельна спроможність населення; економічна криза; збереження адміністративних бар’єрів; недостатньо розвинута інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва; брак кваліфікованих трудових ресурсів; карантинні заходи, запроваджені у зв’язку з епідемією COVID-19; тощо. Обґрунтовано велике значення взаємодія підприємницьких формувань з державними та місцевими органами влади, громадськими організаціями, механізм співпраці яких передбачає максимально ефективне і раціональне використання ресурсів окремого напряму для стимулювання підприємницької активності. В результаті чого було запропоновано основні напрями розвитку підприємництва, до яких віднесено: створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва; підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємництва; популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок. Ключові слова: підприємництво, розвиток, регіон, держава, підприємницька активність.