Journal articles: 'Культура зернова'

1

Яркова, Надежда Николаевна, Сергей Леонидович Елисеев, and Ирина Вячеславовона Батуева. "Оптимизация структуры посевных площадей зерновых культур в Среднем Предуралье." Аграрная Россия, no. 12 (October 19, 2015): 11–16. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-12-11-16.

Full text

Abstract:

В Среднем Предуралье использование агроприёмов, не требующих прямых затрат, приобретает важное значение. Одним из таких приемов является оптимизация структуры посевных площадей. В статье дается обоснование оптимизации структуры посевных площадей зерновых культур в Пермском крае в пользу более урожайных культур, таких как ячмень, овес и озимые зерновые. Замена преобладающих сортов той или иной культуры адаптивными сортами позволит без дополнительных затрат увеличить валовой сбор зерна. Сравнительные исследования, проведенные на протяжении шести лет, показали, что наиболее урожайными яровыми зерновыми культурами в Пермском крае на дерново-подзолистых среднеокультуренных почвах являются ячмень и овес. Их урожайность в среднем достоверно выше, чем у яровой пшеницы, соответственно на 0,63 (25 %) и 0,78 т/га (31 %). Оценка показателей структуры урожайности культур дает основание для заключения о том, что пшеница обладает меньшими компенсаторными возможностями для восстановления продуктивности посева в экстремальных условиях. Наиболее урожайной культурой в Предуралье является овес. Расширение посевов яровой пшеницы в центральных районах Пермского края в настоящее время необоснованно и приводит к существенным потерям валового сбора зерна. В условиях, когда всё зерно в регионе, за исключением семенного фонда, расходуется на корм животным, а продукция растениеводства неконкурентоспособна аналогичной, произведенной в основных зонах зернового производства, экономически целесообразно увеличить площади посева под ячменем и частично овсом. Расширение посевов озимой пшеницы и тритикале за счёт сокращения посевных площадей под яровой пшеницей позволит повысить спрос на продукцию озимых культур и оптимизировать севообороты.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Гуляева, Татьяна Ивановна, and Ольга Викторовна Сидоренко. "Развитие зернопродуктового подкомплекса в условиях реализации стратегии по импортозамещению сельскохозяйственной продукции и продовольствия." Аграрная Россия, no. 1 (January 18, 2016): 30–36. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-1-30-36.

Full text

Abstract:

Решение продовольственной проблемы и обеспечение продовольственной безопасности в значительной степени зависят от развития зернового производства, поскольку оно является системообразующим сегментом АПК. На сегодняшний день уровень продовольственной независимости в РФ по зерновой группе составляет 108 %, страна является одним из основных экспортеров зерна в мире. Самообеспеченность страны зерном должна рассматриваться как возможность достижения импортозамещения по мясу, молоку, яйцепродуктам, поскольку зерновые культуры — это основа развития кормопроизводства. Орловская область — один из немногих субъектов Российской Федерации с высокими потенциальными возможностями производства зерна в расчете на душу населения. В статье рассмотрены направления развития зернопродуктового подкомплекса, способствующие решению проблемы импортозамещения сельскохозяйственной продукции и продовольствия в РФ; дана оценка формирования экспортного потенциала зерновых ресурсов и продукции их переработки в условиях продовольственного эмбарго; проанализировано структурное содержание балансов продовольственных ресурсов; определены факторы роста урожайности зерновых культур применительно к природно-экономическим условиям аграрного производства в Орловской области. Сделаны выводы, что функционирование агропромышленного производства должно основываться на принципе синергетического эффекта от использования имеющегося ресурсного потенциала; в рамках развития зернопродуктового подкомплекса АПК необходимо разрабатывать прогнозные балансы продовольствия, учитывая при этом оптимальную структуру экспорта зерна и продукции его переработки, формирование рационального объема зернофуража, обеспечивающего развитие отечественного животноводства; факторами роста урожайности зерновых культур в Орловской области являются: оптимизация размера и структуры посевных площадей, увеличение уровня производственных затрат, повышение уровня оплаты труда работников, укрепление материально-технической базы предприятий.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Koval, V. V., K. О. Kostetska, and V. А. Bondar. "УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 79. http://dx.doi.org/10.31713/ve320208.

Full text

Abstract:

В статті аналізують проблеми розвитку ринку української зернової продукції з урахуванням зміни агропродовольчого балансу з зовнішньої торгівлі. Розглянуто в законодавстві ринок зерна як сфери для здійснення товарно-грошових операцій та можливості опціонної торгівлі зерном на Український універсальній біржі для забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за найвищою ціною на засадах законності, вільної конкуренції та недопущення проявів корупції. Розкрито логістичний підхід до організації інноваційної діяльності, що ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їх інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Зазначено, що одним із перспективних напрямів логістичного розвитку ринку зернових є опціонна торгівля, за рахунок якої може покращитись міжнародна реакція на регіональний чи глобальний дефіцит. Визначено умови для розвитку торгівлі опціонами на зерно (врахування попиту та пропозиції на зернові культури; тенденції біржі та ф’ючерсних контрактів, ціни) і впливу загальних зернових державних запасів або дефіциту на ціну котирування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Дударєв, І. М., and С. Г. Панасюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙ ЗЕРНА ШЛЯХОМ ЗМІШУВАННЯ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 17, 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.656.

Full text

Abstract:

Показники якості зерна, яке надходить від агровиробників на елеватори та зернові термінали, змінюються в широких межах внаслідок природно-кліматичних умов вирощування та збирання, сортових особливостей сільськогосподарських культур. На цих підприємствах відбувається первинне оброблення зерна (очищення, сушіння), його зберігання та формування партій зерна для замовників із передбаченими у підписаних контрактах показниками якості. При цьому для функціонування підприємств з високою рентабельністю необхідно забезпечити ефективне використання зернової сировини різної якості, що зберігається на підприємстві. Формування партій зерна на цих підприємствах відбувається шляхом змішування зерна із різними показниками якості. Також змішування застосовується під час формування помельних партій зерна, що дозволяє отримати борошно із стабільними властивостями та раціонально використати сировину. Для змішування сипких матеріалів, до яких відноситься зерно сільськогосподарських культур, розроблені конструкції змішувачів періодичної та безперервної дії, зокрема, стрічкові, гвинтові, барабанні, гравітаційні, вібраційні. Перспективним є використання гравітаційних змішувачів зерна безперервної дії, оскільки у них немає витрат енергії на процес змішування, а також вони не пошкоджують зерно, оскільки не містять активних робочих органів. Дослідження можливості формування партій зерна шляхом змішування проводилися на гравітаційному змішувачі колонного типу запропонованої конструкції. За результатами проведених експериментальних досліджень змішування зерна пшениці та жита чотирьох кольорів, що імітують зерно із різними якісними показниками, в однаковому співвідношенні у гравітаційному змішувачі колонного типу встановлено, що задовільну якість зернової суміші можна отримати під час змішування зернових потоків у семи секціях змішувача. Значення коефіцієнта неоднорідності такої суміші зерна пшениці та жита не перевищує 20%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ЄВТУШЕНКО, В. В. "ЕКСПОРТ ТА ІМПОРТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 10, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-3.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження експорту та імпорту зернових культур у світі та в Україні у реаліях сьогодення та їх значення для розвитку українського ринку. Методика. Під час проведення досліджень використано методики, основою яких є порівняльний та системний аналіз, методи узагальнення. Результати. Проведені дослідження свідчать про те, що глобальна пандемія практично не вплинула на світовий ринок зернових культур. Основну частину постачань зернових культур у світі забезпечують найбільші країни-експортери: США, Канада, Австралія, ЄС і Аргентина. В останні роки до цих країн приєдналися Росія, Україна та Казахстан. Україна в сезоні 2019-2020р.експортувала більше зернових, ніж у минулому маркетинговому році, причому найбільшим вантажовідправником зерна стала компанія «Кернел». Імпортерами українського зерна як і раніше залишилися країни Азії, Африки та Європи, лідером серед яких є Єгипет. Зернові культури за об’ємами реалізації відносяться до другої статті вітчизняного експорту, що в свою чергу сприяє залученню в Україну валютних коштів та позитивно впливає на курс гривні. Враховуючи масштаби експорту ринок зернових культур може бути характерним зразком для інших ринків сільськогосподарської продукції. При цьому політика держави повинна ґрунтуватися на врахуванні тих глобальних чинників, які виникають в умовах сьогодення. Експорт зерна не повинен створювати ситуацію, яка може вплинути на внутрішній ринок, формування в необхідній кількості внутрішніх резервів, проведення товарних закупівель. Доцільним є створення умов, які сприятимуть розвитку конкурентного середовища на ринку зерна. Пропонується в перспективі проведення досліджень процедури митного оформлення зернових культур при переміщенні через кордон України. Практична значимість результатів дослідження полягає у можливості їх використання в процесі розробки та реалізації політики держави в галузі стимулювання постачань за кордон зернової продукції. Доцільним є використання результатів проведеного аналізу в навчальному процесі для студентів освітньо-професійної програми «Товарознавство та експертиза в митній справі» спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ольховський, В. О., and І. М. Дударєв. "СПОСОБИ СЕПАРУВАННЯ ТА СЕПАРАТОРИ ЗЕРНОВОЇ МАСИ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 13, 2021): 102–12. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.655.

Full text

Abstract:

Зерно є цінною сировиною для харчових виробництв, а також для виготовлення біоетанолу, спирту, комбікормів та медичних препаратів. Технології зберігання та первинного перероблення зерна передбачають процес сепарування зернової маси. Від ефективності сепарування зернової маси значною мірою залежать якість та вартість зерна. Розрізняють попереднє, первинне та вторинне очищення зерна. Домішки із зернової маси відокремлюються внаслідок відмінностей між їхніми фізико-механічними властивостями та властивостями зерна основної культури. До цих властивостей відносяться: розмір та форма, аеродинамічні властивості, густина, текстура поверхні складових зернової маси, коефіцієнти внутрішнього та зовнішнього тертя, пружні властивості, вологість, колір. Для поділу складових зернової маси за фізико-механічними властивостями застосовуються різні способи сепарування: гравітаційний, механічний, пневматичний, фрикційний, магнітний, оптичний, електричний, рентгенівський, гідравлічний та комбінований. Гравітаційний, механічний та пневматичний способи сепарування зернової маси є найбільш застосованими. Для відокремлення із зернової маси усіх домішок, які мають різні фізико-механічні властивості та природу, застосовується комбінований спосіб сепарування, що передбачає одночасний чи послідовний поділ складових зернової маси за декількома ознаками подільності. Спосіб сепарування зернової маси обирається із урахуванням ознаки, яка дозволяє під час сепарування забезпечити найбільш повне відокремлення домішок або ж розділити зернову масу на фракції. Для сепарування зернових мас використовуються гравітаційні, електростатичні, магнітні, оптичні, пневматичні, решітні, стрічкові та фрикційні сепаратори. Для очищення та розділення на фракції насіннєвого і продовольчого зерна використовуються сепаратори із решітними робочими поверхнями. За результатами аналізу решітних робочих поверхонь сформовано їх класифікацію та класифікацію отворів решітних поверхонь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Pachynok, Anatolii. "CURRENT STATE AND PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF THE GRAIN MARKET IN UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-10-14.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку зернових і зернобобових культур. Висвітлено стратегічне значення зернової галузі для економіки України та її роль у світовій торгівлі зерном. Встановлено основні проблеми державного регулювання ринку зерна. Визначено основні напрямки підвищення ефективності державного регулювання зернового ринку України та нарощення експортного потенціалу в сучасних умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Никитюк, Д. Б., О. А. Шихова, and А. Л. Новокшанова. "ИССЛЕДОВАНИЕ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ МАКРОНУТРИЕНТНОГОИ МИКРОНУТРИЕНТНОГО СОСТАВА НЕКОТОРЫХ ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР МЕТОДОМКОРРЕЛЯЦИОННО-РЕГРЕССИОННОГО АНАЛИЗА." Ползуновский вестник, no. 2 (July 4, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.02.006.

Full text

Abstract:

Ценность зерновых культур рассматривается как с позиций макронутриентного, так и с точки зрения микронутриентного состава и имеет особенно большое значение при обосновании рецептур и проектировании новых поликомпонентных пищевых продуктов. Цель работы состояла в поиске и моделировании достоверных закономерностей между макро- и микронутриентными составляющими некоторых зерновых культур на основе применения методов статистического анализа. Обработка экспериментальных данных выполнена с применением программного пакета для статистического анализа STATISTICA. Для подтверждения общности биосинтетических процессов в растительной клетке анализ абстрагирован от видовых особенностей, сорта растения, агротехнических приемов и пр. Результаты исследования показали, что содержание белка положительно коррелирует с микронутриентным составом исследуемых зерновых культур. С вероятностью не менее 95 % можно ожидать, что при увеличении массовой доли белка в зерновой культуре на 1 % в среднем увеличится содержание калия на 29,583 мг%, кальция – на 3,121 мг%, тиамина (витамина В1) – на 0,042 мг%, рибофлавина (витамина В2) – на 0,0074 мг%. Полученные достоверные зависимости содержания калия, кальция, тиамина и рибофлавина от массовой доли белка в зерновых культурах могут с успехом использоваться в экспресс оценке их биологической ценности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Тютюнник, Я. М. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПІД ЧАС СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." Криміналістичний вісник 35, no. 1 (June 18, 2021): 89–99. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-89.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у розробленні на основі комплексного аналізу теоретичних положень, нормативно-правових актів і систем технічного регулювання пропозицій і практичних рекомендації щодо визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено комплексом загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Так, порівняльно-правовим методом досліджено основні підходи до нормативної регламентації особливостей обігу зернових культур, унормування їх якості; системно-структурним з’ясовано сутність поняття та характеристики якості зерна; методами аналізу і синтезу визначено та досліджено особливості класифікації зернових культур за різними ознаками; за допомогою методу узагальнення виокремлено й охарактеризовано чинники, які впливають на вартість зерна і на які експерт має зважати, вирішуючи завдання судової товарознавчої експертизи; аналітичні методи дозволили сформулювати висновки за результатами дослідження. Наукова новизна. Систематизовано та обґрунтовано основні особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи в контексті застосування спеціальних знань. Класифікацію зернових культур за призначенням уточнено двома позиціями – зерно для експортування та насіння (посівний матеріал). Висновки. Нормативно-правову базу, що врегульовує обіг сільськогосподарської, зокрема й зернової, продукції, становлять закони України та підзаконні нормативно-правові акти, а систему технічного регулювання – національні стандарти України, певною мірою гармонізовані з міжнародними вимогами, технічні регламенти, процедури підтвердження відповідності щодо конкретного виду зерна або насіння, що потребують подальшого узгодження. З’ясовано особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи, що ґрунтуються на застосуванні спеціальних товарознавчих й інших знань. Схарактеризовано та систематизовано чинники, які зумовлюють особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи. У процесі викладу основного матеріалу сформульовано деякі пропозиції і практичні рекомендації щодо визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи, які можуть становити підґрунтя для розроблення відповідних методик і методичних рекомендацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Гаевая, Эмма Анатольевна. "Биоэнергетическая оценка способов основной обработки почвы при возделывании зерновых культур в Ростовской области." Аграрная Россия, no. 8 (August 9, 2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-8-31-35.

Full text

Abstract:

Проанализированы способы основной обработки почвы, обеспечивающие сочетание ресурсосбережения с повышением продуктивности сельскохозяйственных культур. Исследования проведены в многофакторном стационарном опыте в 2015 – 2019 гг. в Ростовской области. Зерновые культуры изучали в севооборотах, развернутых в пространстве и во времени. Изучены 2 системы обработки почвы и их последействие: чизельная и отвальная обработка почвы. Наибольшие затраты совокупной энергии на возделывание зерновых культур отмечены в варианте озимая пшеница по чистому пару. При возделывании озимой пшеницы по непаровым предшественникам и яровым культурам суммарные затраты совокупной энергии сокращались. Наибольшая доля энергии среди прямых затрат приходится на основную и предпосевную обработку почвы. В Ростовской области на эрозионно опасных склонах в качестве основной обработки почвы целесообразно применять чизельную обработку, позволяющую сократить затраты энергии при возделывании сельскохозяйственных культур на 12,2 – 54,5 %. Применение чизельной обработки почвы увеличивало прирост энергии в урожайности у озимой пшеницы, посеянной по чистому пару, на 12,8 %, а у ярового ячменя и сои — на 8,6 – 16,4 %. Коэффициент энергетической эффективности при возделывании зерновых культур >1, что свидетельствует о высокой отдаче применяемых технологий. Использование чизельной обработки почвы как ресурсосберегающей увеличивало коэффициент энергетической эффективности на 6,7 – 21,4 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Е.И., Волошин, and Ивченко В.К. "БАЛАНС РАСТИТЕЛЬНЫХ ОСТАТКОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КУЛЬТУР В УЧХОЗЕ «МИНДЕРЛИНСКОЕ»." Bulletin of KSAU, no. 4 (April 20, 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-4-59-65.

Full text

Abstract:

Рациональное использование растительных остатков в земледелии является одним из факторов сохранения и повышения плодородия почв. Использование растительных остатков сельскохозяйственных культур на удобрение способствует увеличению в почвах содержания гумуса и питательных веществ. Анализ урожайности сельскохозяйственных культур в учебно-опытном хозяйстве «Миндерлинское» за годы наблюдений свидетельствует, что за последние три года этот показатель существенно вырос у зерновых культур. Для этих же культур характерно и максимальное количество поступающих в почву растительных остатков, которое колебалось в среднем за три года от 6,40 т/га (ячмень) до 7,58 т/га (овес). Это в 2,2 раза больше, чем поступает в почву растительных остатков, в сравнении с однолетними и многолетними травами, у которых надземная масса полностью отчуждается с поля. Минимальное количество растительных остатков поступает в почву после выращивания картофеля, сои и многолетних злаковых трав. Максимальным количеством поступающих с растительными остатками в почву питательных веществ характеризуются посевы зерновых культур по сравнению с другими культурами. В среднем же по хозяйству с растительными остатками полевых культур в почву поступает 29,9 кг/га азота, фосфора и калия. В то же время различные сельскохозяйственные культуры выносят неодинаковое количество питательных веществ, которое в значительной степени зависит от целого ряда факторов. Самым высоким выносом макроэлементов характеризуются зерновые культуры, минимальным – соя, картофель, однолетние травы. В среднем по учхозу «Миндерлинское» компенсация выноса урожаями культур за счет внесения в почву растительных остатков в качестве органических удобрений для азота составляет 32,6 %, фосфора – 14,0 и калия 37,8 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

В.И., Полонский. "БИОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ И ПОЛЬЗА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ БЕТАИНА В ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУРАХ (ОБЗОР)." Bulletin of KSAU, no. 1 (January 17, 2020): 53–61. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-1-53-61.

Full text

Abstract:

Цель исследования – анализ современной научной литературы по влиянию на здоровье человека бетаина, входящего в состав зерновых культур. К веществам, способствующим профилактике ряда серьезных заболеваний человека, относится бетаин, который содержится в зерновых культурах. Известно, что бетаин осуществляет несколько функций в организмах растений и животных, это осмолит, шаперон и донор метильной группы. Установлено, что суточная доза бетаина для большинства людей (в разных группах населения) составляет от 100 до 300 мг. Сегодня представляется весьма вероятным, что нарушения метаболизма бетаина вследствие повышения концентрации гомоцистеина в плазме крови являются фактором риска развития атеросклеротических заболеваний сосудов, а также появления тромбозов. Найдено, что алейроновые фракции зерна и пшеничные отруби способны выступать хорошим источником бетаина, оказывающим благоприятное физиологическое действие на человека. Показано более чем двукратное увеличение содержания бетаина в плазме крови после употребления как пшеничных отрубей, так и алейроновых фракций зерна по сравнению с исходным уровнем. Установлено, что бетаиновая терапия может предотвращать сосудистые события и иметь клинические преимущества в защите от аллергии, уменьшении риска возникновения некоторых форм рака, продлении сроков выживаемости онкологических больных, снижении резистентности к инсулину. Исходя из этого, бетаин сегодня используется в качестве ингредиента функционального питания и пищевой добавки. Хотя зерновые культуры считаются одним из основных компонентов питания человека, исследований содержания в них бетаина проведено недостаточно, а в Российской Федерации публикации по указанной теме практически отсутствуют. Обзор современной литературы предлагается с целью привлечения внимания генетиков, селекционеров, физиологов растений, биотехнологов и растениеводов к указанной проблеме.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Ключевич, М. М., С. Г. Столяр, О. Ю. Гриценко, and Л. В. Білоцерківська. "ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В АГРОЦЕНОЗАХ ЖИТА ОЗИМОГО В ПОЛІССІ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.05.

Full text

Abstract:

Зернове господарство є основною галуззю рослинництва, що забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, індустріальну промисловість – сировиною. Однією з найбільш поширених зернових культур є жито озиме, яке характеризується високими харчовими та кормови-ми якостями. Культура має високу потенційну продуктивність, однак останніми роками спостері-гається значне зниження її урожайності. Одержання високих урожаїв лімітується поширенням та розвитком у агроценозах жита озимого шкідливих організмів. В умовах Полісся України впродовж 2016–2019 рр. проведено обстеження агроценозів жита озимого та встановлено їх фітосанітарний стан. Визначено видовий склад збудників грибних хвороб та фітофагів культури. Досліджено, що основну частку у структурі мікозів культури в Поліссі склали: Puccinia recondite Dietel & Holw. (35 %), Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker (23 %) та гриби роду Fusarium spp. (20 %). Поширення грибних хвороб в агроценозі варіювало в межах від 27,5 до 65,6 %. Найбільше розповсюдженими були бура листова іржа (65,6 %), звичайна коренева гниль (58,7 %) та септоріоз (38,4 %), а найменше – борошниста роса (27,5 %) і фузаріозна коренева гниль (32,8 %). Рівень розвитку мікозів був у межах 4,2–20,3 %. Найвищий ступінь ураження рослин відмічено бурою листовою іржею (20,3 %) та зви-чайною кореневою гниллю (15,7 %), а найнижчий – борошнистою росою (4,2 %) і септоріозом (7,5 %). Відзначимо, що за умови суттєвої зміни клімату в агроценозах упродовж останніх років спостерігається масове розмноження, інтенсивна міграція й розповсюдження комах. Заселеність агроценозів шкідниками варіювала від 8,7 до 21,8 %. Найбільше заселено посівів було смугастою хлі-бною блішкою (21,8 %) та шведською мухою (15,7 %), а найменше – цикадками (8,7 %). Досліджено поширення та рівень розвитку мікозів, заселеність шкідниками та забур’яненість посівів, що сприя-тиме розробці й обґрунтуванню екологічно безпечних систем захисту, які забезпечать отримання високих врожаїв безпечної зернової продукції та зменшення пестицидного навантаження на агроеко-системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Кузнецова, Любовь Васильевна. "Экономически обоснованные технологические карты возделывания зерновых колосовых на основе адаптивных технологий, используемых в Калужском регионе." Аграрная Россия, no. 5 (May 27, 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-5-42-48.

Full text

Abstract:

Впервые в условиях Калужской области рассчитаны экономически обоснованные технологические карты возделывания зерновых колосовых культур на основе адаптивных технологий, использования новейших районированных сортов, высокопроизводительных механизированных агрегатов, а также адаптированной системы применения минеральных удобрений и защиты растений, которые позволят производить продукцию, конкурентоспособную на внутреннем и внешнем продовольственных рынках. Расчет типовых технологических карт по выращиванию зерновых колосовых культур дает основание утверждать, что на производство 1 ц озимых зерновых колосовых культур при плановой урожайности 45 ц/га потребуется 843,6 руб. и 95,6 нормо-смен, из которых 72,5 — нормо-смен трактористов-машинистов. На производство 1 ц яровых зерновых колосовых культур при плановой урожайности 40 ц/га потребуется 802,4 руб. и 90,1 нормо-смен, из которых 68,7 — нормо-смен трактористов-машинистов. На основе полученных показателей эффективности производства с учетом погодного риска и конъюнктуры рынка можно утверждать, что экономическая эффективность сельскохозяйственных культур (уровень рентабельности) варьирует в зависимости от ценового предложения: по озимым зерновым колосовым — от –0,08 до 26,3 %; по яровым зерновым колосовым культурам — от –0,8 до 21,5 %. Применение результатов исследования рекомендовано в сельскохозяйственных организациях и фермерских хозяйствах Калужской области.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Остриков, Александр Николаевич, Виталий Николаевич Василенко, Лариса Николаевна Фролова, and Иван Вадимович Драган. "Технология микронизированных хлопьев для престартерных, стартерных комбикормов с использованием очищенного биогаза." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 1 (March 30, 2020): 127–36. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2020.204.

Full text

Abstract:

Сдерживающим фактором в развитии животноводства является применение зерновых смесей при кормлении животных. Это приводит к снижению привеса и конверсии комбикорма. При производстве комбикормов в России на долю зерновых культур приходится 66,2%, в Германии – 30%, во Франции – 43,7%, в США – 53%, в других странах ЕЭС – 38%.Выявляется важная проблема в комбикормовой промышленности, связанная с сокращением доли зерновых культур в сырьевых ресурсах. Россия по сравнению с развитыми странами отстает в производстве комбикормов как по объему, так и по ассортименту и качеству готового продукта. Сократить долю зерновых культур в комбикорме можно, только повысив его кормовую ценность. Один из способов повышения ценности зерновой смеси – микронизация: повышается переваримость крахмала, изменяется белковый комплекс зерна, инактивируются ингибиторы пищеварительного тракта, образуются ароматические вещества, которые улучшают вкусовые свойства зерна. Происходит пастеризация зерновой смеси, благодаря этому снижается уровень грибной микрофлоры на 99,5%.Благодаря тепловой обработке нативный крахмал становится модифицированным. Происходит увеличение соединения сахаров и декстринов в два-три раза. Возрастает до 35% степень клейстеризации. Это делает крахмал более доступным для организма животных, так как его гидролитическое расщепление повышается в два-пять раз. Но из-за отсутствия отечественного оборудования на комбикормовых заводах микронизация зерна применяется редко.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Шаванов, Муса Вахаевич, Нина Юрьевна Сукманова, and Асет Ганиевна Амаева. "Относительная важность злаковых и зернобобовых культур как для Великобритании, так и других стран мира." Аграрная Россия, no. 10 (October 20, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-10-36-41.

Full text

Abstract:

На долю зерна и продуктов переработки зерновых культур приходится большая часть энергетической и белковой составляющей суточного рациона каждого человека в мире. В системе обеспечения продовольственной безопасности как в Великобритании, так и во всех остальных странах мира продовольственные культуры играют основополагающую роль. Распространению зерновых культур, в особенности хлебных злаков, способствовали, кроме высокой питательности и разносторонности использования, их разнообразие по биологическим свойствам, а также сравнительно простые технологии выращивания, хранения и переработки. Рассмотрены особенности выращивания злаковых и зернобобовых культур в Великобритании и других странах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Савош Л.В., Ковальська Л.Л., and Баула О.В. "АНАЛІЗ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ЗЕРНА." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 37–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-5.

Full text

Abstract:

В статті проведено дослідження стану позицій України на світовому ринку зерна за останні 5 років. Одночасно відмітимо, що Україна має одні з найбільш сприятливих умов у світі для вирощування зернових культур. Значні площі земельних ресурсів високої якості та сприятливі кліматичні умови визначають визнаний високий експортний потенціал сільського господарства для міжнародної торгівлі. Саме в цих аспектах відображається актуальність обраної теми наукових досліджень даної публікації. Проведені дослідження підтверджують, що зерновий ринок України глибоко інтегрований у світовий аграрний ринок. Частка виробництва зернових України у загальному світовому виробництві зернових за 2015-2019 рр. коливалась в межах 3%, а сама Україна входить в десятку країн-лідерів виробників зернових культур. Що стосується експорту зернових культур, то його частка за 2015-2019 рр. коливалась від 10,7% до 13,6%. У 2019 році Україна увійшла до ТОП-5 експортерів зернових культур. Позиції України на світовому ринку зерна зростатимуть і в майбутньому, оскільки зростатиме попит і країна має значний нереалізований виробничий потенціал, який визначається такими двома чинниками, як майже вдвічі нижчі показники врожайності основних зернових культур, ніж у інших країн-лідерів та найвищі показники у світі родючості українських земель. Основними перспективними напрямами підвищення конкурентоспроможності вітчизняного зерна на світовому ринку є ріст обсягів виробництва зерна та зростання його урожайності за рахунок залучення іноземних інвестицій для оновлення матеріально-технічної бази; покращення якості зерна і поглиблення його переробки; оптимізація землеволодіння та землекористування; подальший розвиток ринкової інфраструктури; раціональне державне регулювання, подолання корупції на зерновому ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Григорович, Людмила Михайловна, and Александр Евгеньевич Тулупов. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЗЕРНОВОЙ ПРОДУКТИВНОСТИ ГИБРИДОВ КУКУРУЗЫ (ZEA MAYS L.) В УСЛОВИЯХ КАЛИНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ." KSTU News, no. 56 (January 2, 2020): 133–42. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-56-133-142.

Full text

Abstract:

Получение продовольственного зерна и корма для сельскохозяйственных животных в результате выращивания кукурузы решает многие экономические и социальные проблемы. Соответствие биоэкологических требований кукурузы почвенно-климатическим условиям региона является предпосылкой для исполь-зования культуры в качестве источника кормов в активно развивающейся отрас-ли животноводства Калининградской области. Рост зерновой продуктивности ку-курузы обусловлен применением современных гибридов, которые способны хо-рошо адаптироваться к условиям произрастания. Поэтому проблема научного обоснования выбора гибридов, обеспечивающих высокую урожайность зерна, яв-ляется актуальной для аграриев и требует оптимального решения. Изучение сор-тимента и определение наиболее продуктивных гибридов кукурузы для внедрения в производство с целью повышения объема валового продукта зерновых культур имеют первостепенное значение в эффективности функционирования сельскохозяйственных предприятий. Целью исследований явилось проведение сравнительной оценки зерновой продуктивности кукурузы в агроэкологических условиях Калининградской области. Полевой опыт по испытанию раннеспелых и среднеранних гибридов проведен в соответствии с «Методикой государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур». Соблюдалась интенсивная технология возделывания кукурузы, принятая в регионе. Фенологические наблюдения за развитием растений от стадии появления всходов (09 ВВСН) до цветения (65 ВВСН) показали, что все изучаемые гибриды кукурузы достигли полного цветения в оптимальные сроки и способны сформировать урожай до конца вегетационного периода. Установлено, что при стандартной влажности зерна 22% урожайность гибридов кукурузы составила от 11,90 до 16,15 т/га. Сравнительная оценка семенной продуктивности показала формирование более высокой урожайности (13,23 – 16,15 т/га) у гибридов среднеранней группы с числом ФАО от 200 до 240.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Кирдяшкин, Владимир Васильевич, Алеся Адольфовна Андреева, and Юлия Евгеньевна Елисеева. "Повышение посевных качеств семян маша инфракрасным излучением." Health, Food & Biotechnology 1, no. 2 (June 28, 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.36107/hfb.2019.i2.s209.

Full text

Abstract:

Для обеспечения населения продовольствием, продуктами животноводства, кормами и другими продуктами необходимо повышать эффективность выращивания зерновых культур, в том числе и бобовых, которые составляют протеиновую основу пищевой базы населения и животных. Маш является однолетним бобовым растением, которое содержит большое количество полезных веществ. В результате глобализационных процессов, переселения людей из Азии в Европу и Америку, а также благодаря популярности во всем мире азиатской кухни, культура получает все большее распространение и является перспективным сырьем для изготовления большого количества пищевых продуктов. В настоящей статье рассмотрена способность к прорастанию семян маша, обработанного инфракрасными лучами. Инфракрасное излучение является наиболее перспективным методом тепловой обработки, который позволяет за малый промежуток времени прогреть бобовые и ускорить процесс пробуждения зародыша. В исследовании использовалось зерно маша, соответствующее нормативному документу по основным показателям качества. Инфракрасную обработку маша проводили на серийно выпускаемой ООО «ПК Старт» установке термообработки зерна УТЗ-4. Облучение проводили, размещая зерно тонким слоем на ленте транспортера под тепловыми блоками. Энергию прорастания, всхожесть семян маша и оценку качества проростков определяли по стандартной методике. Наличие у бобовых трудно проницаемой, твердой оболочки, а так же влияние метеорологических и биологических факторов обусловливает неравномерность процесса прорастания. Кроме того, полевая всхожесть маша, как и других культур, как правило, ниже лабораторной. В процессе интенсивной инфракрасной обработки происходит ускорение прорастания зернобобовых культур. Установлено влияние различных режимов инфракрасной обработки маша на интенсификацию процессов, связанных с прорастанием зерна. В результате лабораторная всхожесть маша значительно повышалась.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Чухрай, А. В., and С. В. Мостов’як. "ЛУСКОКРИЛІ ШКІДНИКИ СОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 62–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.07.

Full text

Abstract:

Останніми роками спостерігається суттєве збільшення посівних площ зайнятих під соєю. Ця культура є цінною продовольчою та кормовою культурою. Зерно містить від 40 до 55 % білків, які легко засвоюються організмом людини і тварин, до 26 % жирів, близько 30 %вуглеводів і досить значну кількість вітамінів. Посіви сої на земній кулі займають біля 120 млн. га, а виробництво зерна перевищило 300 млн. т. Соя є провідною культурою в світі за урожайністю, вона становить біля 30 ц/га. Для отримання високих врожаїв необхідно застосовувати системи захисту від шкідливих організмів. Як відомо, на сої розвивається біля 114 видів шкідливих організмів, що можуть істотно зменшувати її врожайність та якість зерна. Тому, метою нашої статті був огляд літератури про шкідливість лускокрилих комах, що розвиваються на посівах сої. Аналіз даних літератури показав, що сої шкодять представники майже всіх рядів, але найбільш чисельними є Orthoptera, Hemiptera, Thysanoptera, Coleoptera, Lepidoptera, Diptera та Acariformes. При цьому велику небезпеку серед шкідливого ентомокомплексу сої в умовах України становить комплекс лускокрилих шкідників, що за різними даними становить близько 40% від шкідливого ентомокомплексу сої. Є також дані, що через потепління клімату шкідливість комах в посівах сої та інших сільськогосподарських культур буде тільки збільшуватиметься, відбуватиметься розширення їхнього ареалу. Є дані, що із зростанням температури повітря лускокрилі шкідники за видовою різноманіттю та чисельністю переважають в етомокомплексі сої. До найбільш небезпечних видів відносять Etiella zinckenella Tr., Margaritia sticticalis L., Vanessa cardui L. та групу листогризучих совок, а саме Chloridea viriplaca Hfn., Helicoverpa armigera Hfn., Autographa gamma L., Mamestra brassicae L., шкода від яких у різні роки може коливатись від 30 % до 90 % врожаю культури. Крім того, є повідомлення про те, що останніми роками домінуючим шкідником у посівах сої став сонцевик будяковий (чортополохівка) (Vanessa cardui L.), який раніше зовсім не шкодив. Спостерігається розширення ареалу Vanessa cardui L. на території Україні. Його поява спостерігається на території Полісся, погодні умови якого є нетиповими для цього метелика. Як бачимо, видовий склад та розвиток лускокрилих шкідників в посівах сої постійно варіює, що залежить від погодних умов та розширення ареалу шкідливих видів лускокрилих, що раніше не шкодили культурі. Тому нашим завданням є обліки та спостереження за шкідливим ентомокомплексом сої, з акцентуванням уваги на лускокрилих шкідниках, які за сприятливих умов можуть призвести до значних втрат врожаю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Тригуб, О. В., О. М. Куценко, В. В. Ляшенко, and В. В. Ногін. "ВАЖЛИВІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ЯК УНІКАЛЬНОЇ Й ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОЇ КУЛЬТУРИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.08.

Full text

Abstract:

У статті доведено перспективність вирощування гречки як еколого орієнтованої культури, яка завдяки своїм біологічним особливостям і господарським характеристикам, здатна забезпечити прибутковість виробництва та покращити його екологічне середовище. Завдяки своїм унікальним особливостям вона є цінною: сільськогосподарською культурою – як попередник і покращувач ґрунту, вирощується за безпестицидною технологією; медоносною сільськогосподарською культурою; сировинною культурою – як зерна, що є джерелом біологічно активних речовин, вітамінів і мінералів тощо, продуктів її переробки для створення функціональних продуктів з лікувальними та корисними властивостями; через безвідходність її технології виробництва та різностороннє використання. Визначено, що гречка є парозаймаючою культурою та гарним попередником для озимих культур, має позитивний вплив на ґрунт: поле залишається вільним від бур’янів та пухким, здатна несимбіотичним шляхом фіксувати азот бактеріями Azospirillum bacter у ризосфері коріння тощо. Проаналізовано культуру гречки як сидерат, який сприяє удобренню ґрунту цілим комплексом незамінних макро- і мікроелементів. Відзначено стійкість гречки до шкідників і захворювань, що додатково з безпестицидною технологією вирощування мінімізує застосування хімічних засобів захисту. Визначено місце культури гречки у розвитку бджільництва в Україні, як однієї з найкращих медоносів. Обґрунтовано перспективність створення функціональних продуктів які, крім основного завдання – харчування, мають лікувальні та корисні властивості для людини. Відзначено, що пріоритетність вирощування гречки ще обумовлена безвідходністю її технології виробництва і різностороннім використанням у фармацевтичній промисловості та народній медицині, тваринництві, птахівництві, грибництві тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Онищенко, Константин Николаевич, and Сергей Константинович Онищенко. "Цикличность изменения урожайности зерновых культур в странах ЕАЭС." Аграрная Россия, no. 12 (December 21, 2016): 2–6. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-12-2-6.

Full text

Abstract:

Дана оценка роли зернопродуктового подкомплекса АПК в обеспечении продовольственной безопасности государства. В экономическом и технологическом отношении зерновые культуры хорошо хранятся, легко транспортируются, имеют высокий коэффициент размножения, используются при производстве продуктов питания и биотоплива, а отходы от их переработки идут на корм скоту. Анализ динамики урожайности зерновых культур в странах ЕАЭС (Россия, Белоруссия, Казахстан) позволил сделать вывод, что за период с 1990 по 2014 г. урожайность зерновых в Белоруссии выросла на 34,6 %, в России — на 23,6 %, в Казахстане снизилась на 4,1 %. Отмечена крайне низкая устойчивость урожайности отечественного зернового производства, которая связана с циклическим характером развития экономических процессов. Выявленные уравнения тренда урожайности зерновых, учитывающие природно-экономические циклы, имеют большие значения коэффициента достоверности аппроксимации (R2), чем линейные модели, и, следовательно, более высокую степень соответствия исходным данным. На основании этих уравнений определен период колебаний цикла изменения урожайности зерновых культур, который в Казахстане составляет примерно 8 лет, в России — 6 лет, а в Белоруссии — 12 лет, и составлен прогноз урожайности зерновых в этих государствах, который свидетельствует о росте этого показателя в ближайшие три года в Казахстане и Белоруссии и о его снижении в России. Прогнозируемое снижение в ближайшие 3 года валового сбора зерновых в России будет компенсировано прежде всего за счет существенного роста этого показателя в Белоруссии. Отказ от планирования экономической динамики как линейного, растущего процесса и учет природно-экономических циклов в аграрном производстве позволяет повысить координацию деятельности стран ЕАЭС по производству зерна и оптимизировать структуру его производства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Шатова, Катерина, and Ірина Корнієнко. "ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 185–89. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-35.

Full text

Abstract:

Мета роботи полягала у вивченні впливу імітованої мікрогравітації та ультразвукових коливань на інтенсивність росту наземної частини зернових культур. Експериментами доведено позитивний вплив фізичних факторів впливу, котрі сприяли активізації біоактивних процесів у насінні перед висаджуванням їх у грунт. Встановлено, що завдяки стимулюючим фактором – мікрогравітації та ультразвуку вдалося інтенсифікувати ріст наземної частини дослідних зразків озимої пшениці на 50-55% порівняно із контролем. Завдяки використанню імітованої мікрогравітації та ультразвукових коливань зернові культури краще вкорінюються, та швидше колосяться.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Філоненко, С. В., and М. В. Тищенко. "УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ Й ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 61–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.07.

Full text

Abstract:

Застосування оптимальної системи удобрення та проведення раціонального основного обробітку ґрунту під всі культури сівозміни сприяє підвищенню врожайності пшениці озимої. Проте, дослідних даних про вплив удобрення та способів обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої у зоні недостатнього зволоження вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – виявлення впливу систем основного обробітку ґрунту на врожайність пшениці озимої за умови органічної та мінеральної систем удобрення в короткоро-таційній просапній сівозміні. Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних способів осно-вного обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої; вивченні дії різних систем удоб-рення, що застосовуються під час вирощування сільськогосподарських культур у короткоротаційній просапній сівозміні, на вихід зерна пшениці озимої; дослідженні та аналізі зернової продуктивності пшениці озимої за умови комплексного впливу на неї попередників, удобрення і способів обробітку ґрунту. Відповідні польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Веселоподільської дослід-но-селекційної станції (Семенівський район, Полтавська область) Інституту біоенергетичних куль-тур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України упродовж 2015–2018 рр. У ре-зультаті проведених досліджень встановлено, що у короткоротаційній просапній сівозміні урожай-ність пшениці озимої залежала від комплексного впливу способів основного обробітку ґрунту, що проводилися під усі сільськогосподарські культури певної ланки, і системи удобрення, що застосову-валася за всю ротацію сівозміни. Середня за чотири роки максимальна врожайність зерна пшениці озимої – 4,61 т/га – була отримана в ланці, де проводили оранку на глибину 20–22 см під кукурудзу на силос і 30–32 см під цукрові буряки та поверхневий обробіток ґрунту на глибину 10–12 см під пшени-цю озиму і ячмінь ярий за умови внесення за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N33,8Р33,8К33,8 без соломи і без гички.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Корелина, Валентина Александровна, Ольга Борисовна Батакова, and Ирина Валентиновна Зобнина. "Новые перспективные кормовые культуры для условий Архангельской области." Аграрная Россия, no. 10 (November 27, 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-10-17-22.

Full text

Abstract:

Нетрадиционные кормовые культуры, к которым относятся многие виды растений, представляют значительную ценность, так как отличаются высокой урожайностью, хорошими кормовыми качествами, обладают высоким адаптивным потенциалом и сочетают его со значительной экологической пластичностью. Представлены результаты изучения нетрадиционных и малораспространенных кормовых культур на юге Архангельской области. Объектом исследования, проведенного в 2015 – 2017 гг., являлись многолетние кормовые культуры различных ботанических семейств: Sida hermaphrodita, Silphium perfoliatum L., Serratula coronata. Дана сравнительная оценка малораспространенным кормовым культурам. В течение вегетационного периода проводили фенологические наблюдения за ростом и развитием растений, урожайностью зеленой массы. По комплексу хозяйственно ценных признаков выделены культуры, характеризующиеся высоким потенциалом кормовой продуктивности, устойчивые к засухе, полеганию, вредителям и пораженности болезнями. Урожайность зеленой массы у сильфии пронзеннолистной в среднем составила 45,2 т/га, содержание сухого вещества — 12,1 %, переваримого протеина – 62,0 г, сахара — 88,6 г, вегетационный период — 85 дней; у серпухи венценосной — соответственно 29,4 т/га, 18,4 %, 66,9 и 111,4 г, 54 дня; у сиды многолетней — соответственно 15,3 т/га, 18,4 %, 57,2 и 92,2 г, 58 дней. Данные культуры рекомендованы для использования в сельскохозяйственном производстве. Предшественниками этих культур могут быть озимые и яровые зерновые, а также пропашные культуры.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Сапега, Валерий Антонович, and Галина Шалкаровна Турсумбекова. "Временная динамика изменения площади посева и урожайности зерновых культур в Тюменской области." Аграрная Россия, no. 11 (November 27, 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-11-13-17.

Full text

Abstract:

Оценено изменение площади посева и урожайности зерновых культур в Тюменской области за период с 1986 по 2015 гг. Отмечено снижение площади посева зерновых культур. Наибольшая площадь посева яровой пшеницы в 2006 – 2010 гг. составила 413,7 тыс. га, ярового ячменя и овса в 1986 – 1990 гг. — соответственно 192,4 и 286,7 тыс. га. Во временной динамике пятилетних периодов выявлено повышение минимальной, максимальной и средней урожайности зерновых культур, и особенно ярового ячменя и овса. Наибольшая средняя урожайность зерновых культур всего, а также яровой пшеницы и ячменя отмечена в 2001 – 2005 гг. — соответственно 2,11, 2,02 и 2,53 т/га, овса в 2011 – 2015 гг. — 2,20 т/га. Изменчивость урожайности зерновых культур снижалась от значительной (1986 – 1995 гг.) до средней и незначительной в последующие пятилетние периоды. Согласно уравнению линии тренда выявлено ежегодное повышение урожайности, в том числе достоверное у яровой пшеницы, ячменя и овса. За период с 1986 по 2015 гг. увеличение урожайности у зерновых всего составило 0,79 т/га, яровой пшеницы — 0,67 т/га, ярового ячменя — 1,13 т/га, овса — 0,90 т/га. Наибольшей урожайностью в среднем за 1986 – 2015 гг. характеризовался яровой ячмень (2,06 т/га) и овес (1,89 т/га). Общая изменчивость урожайности за 1986 – 2015 гг. значительная. Наибольшие ее значения отмечены у ярового ячменя (24,6 %) и овса (22,0 %). Независимо от зерновых культур превалирующий вклад в общую изменчивость урожайности вносит компонент, обусловленный культурой земледелия, — от 11,6 (яровая пшеница) до 16,7 % (яровой ячмень), а по зерновым всего он составил 13,0 %. Исходя из величины индекса устойчивости (Cm = 0,16 – 0,18), урожайность зерновых культур в Тюменской области характеризуется как устойчивая.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Васютин, Александр Сергеевич, Владимир Филиппович Кирдин, Геннадий Андреевич Дебелый, and Александр Владимирович Меднов. "Горох в зарубежных странах и в России." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-11-13.

Full text

Abstract:

Гороховую муку и изоляты белка широко используют в хлебопекарной и кондитерской промышленности, а в результате глубокой переработки получают мясные продукты. Интенсивно ведется селекция овощных сортов гороха. В свежем, замороженном, сушеном или консервированном виде зеленый горошек является незаменимым продуктом питания. В России недостаточно внимание уделяется культуре гороха, хотя отечественные ученые внесли существенный вклад в генофонд гороха. В мировом сельскохозяйственном производстве и в отдельных регионах России из зернобобовых культур преобладает соя. В европейских странах после выведения и внедрения в производство устойчивых к полеганию технологичных высокоурожайных сортов гороха площади посева этой культуры возросли, а сои сократились. В странах с умеренным климатом — Великобритании, Германии, Франции и др., как и в центральных регионах России, горох в отличие от сои ежегодно вызревает и дает высокий урожай зерна. Чтобы уменьшить зависимость от импортируемой сои и продуктов ее переработки, необходимо расширить посевы гороха и других местных бобовых культур для питания населения и кормления животных. Опыты, проведенные в Московском НИИСХ, показали, что переход к органическим системам земледелия путем насыщения севооборотов горохом и другими бобовыми культурами до 50 % всего состава, применение органических, в том числе сидеральных и фосфорно-калийных, удобрений при комбинированной обработке почвы обеспечивает высокую продуктивность пашни по выходу растительного белка на уровне 4,7 ц/га и выше.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Khmeleva, E. V., N. A. Berezina, A. S. Khmelev, and I. K. Sattsaeva. "SPELT (TRITICUM DICOCCUM (SCHRANK.) SCHUEBL.) IN WHOLE GRAIN BREAD TECHNOLOGY." Baking in Russia 1, no. 3 (2020): 46–52. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2020-1-3-46-52.

Full text

Abstract:

Полба как культура с ценным химическим составом является перспективным источником сырья для создания зерновых хлебобулочных изделий повышенной пищевой ценности и придания им функциональных свойств. Показано высокое содержание в полбе белков, характеризующихся сбалансированностью аминокислотного состава, пищевых волокон, минеральных веществ. Исследована возможность использования зерна полбы (Triticum dicoccum (Schrank.) Schuebl.) в хлебопечении для производства цельнозернового хлеба. Установлен химический состав и показатели качества зерна полбы сорта Руно, выращенного в Орловской области. Проведенный анализ изменения содержания, качества сырой клейковины и автолитической активности (по числу падения) в зерне полбы при замачивании показал необходимость разработки технологических приемов, позволяющих обеспечивать выпуск качественного зернового хлеба. Разработаны способы замачивания зерна полбы, нивелирующие ухудшение технологических свойств зерна полбы на стадии замачивания и позволяющие получать зерновой хлеб с высокими органолептическими и физико-химическими характеристиками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Кухто, Валерий Александрович, Александр Олегович Морозов, Александр Валерьевич Прокопенко, and Виталий Павлович Филиппович. "Повышение эффективности микронизации зерновых культур на СВЧ установке с использованием перегретого пара." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 3 (September 30, 2018): 113–20. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2018.21.

Full text

Abstract:

В работе исследованы вопросы высокотемпературной микронизации зерновых продуктов с использованием микроволнового нагрева и комбинации тепловых методов. Исследования проведены на основе промышленной микроволновой установки «Декстрин-2» производства ЗАО «НПП «Магратеп» г. Фрязино. Установка работают на промышленной частоте 915 МГц с возможностью регулировки мощности от 10 до 25 кВт и выполнена на основе согласованной нагрузки, в которой СВЧ-энергия поглощается в малом объеме зерна. Скорость нагрева зернопродуктов при максимальной мощности в данной установке превышает 5 градусов в секунду, а производительность установки в режиме высокотемпературной микронизации превысит 300 кг/час. В работе изучена возможность повышения производительности зерна ячменя путем введения предварительного прогрева зерна ячменя перегретым паром. В экспериментальных исследованиях обнаружено, что введение в засыпной бункер форсунки с многоточечным впрыском перегретого пара позволило не только повысить производительность установки, но и увеличить степень раскрытия зерна. Установлено, что обработка зерна паром приводит к повышению поглощения микроволновой энергии и улучшению условий работы микроволновой установки. Проведен анализ физико-механических свойств обработанного зерна ячменя только с использованием микроволновой энергии и с предварительным прогревом продукта перегретым паром в засыпном бункере. При комбинированном нагреве зафиксировано увеличение геометрических размеров зерновок с раскрытием их не только по «рубчику» но и поперек. Также уменьшилась кажущаяся плотность зерновок ячменя. Таким образом, введение предварительного нагрева перегретым паром при микроволновой обработке в установке «Дикстрин-2» позволит увеличить производительность установки и улучшить характеристики зерна при высокотемпературной микронизации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Д.С., Безъязыков, Невзоров В.Н., and Мацкевич И.В. "МОДЕРНИЗАЦИЯ ТЕХНОЛОГИИ ШЕЛУШЕНИЯ ЗЕРНА ОВСА." Bulletin of KSAU, no. 4 (April 20, 2020): 163–68. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-4-163-168.

Full text

Abstract:

Технический анализ научно-технической литературы по исследованию шелушения зерна овса показал, что для выполнения данной операции не требуется сильного воздействия рабочих органов на зерно, так как цветковые пленки не срастаются с ядром. Основным недостатком существующих технологий шелушения зерна овса является длительность процесса вследствие использования в оборудовании абразивных покрытий и низкий выход готового продукта, при этом наиболее ценные составные части зерновки, включая пищевые волокна и зародыш, удаляются в отруби. Разработана модернизированная технология шелушения овса, состоящая из последовательных операций, включающих гидротермическую обработку с непрерывным перемешиванием зерна овса и подачей пара, подсушку зерна с использованием горячего воздуха, шелушение зерна овса щеточно-вихревым способом и вибрационное разделение зернового вороха на цельное и дробленое зерно и отделение шелухи. Для выполнения работ по данной технологии была разработана машина для шелушения зерна пленчатых культур, которая является универсальной и совмещает последовательное выполнение рабочих операций в одном технологическом потоке, включая пропаривание, сушку и шелушение зерна овса с помощью щеточно-вихревого механизма, установленного в корпусе шелушителя, новизна конструкции которой выполнена на уровне изобретения, что подтверждается патентом Российской Федерации № 2709767 «Машина для шелушения зерна пленчатых культур», максимальное значение величины выхода цельного зерна возможно при длительности пропаривания 40 минут, что закладывается в технологические параметры технических условий для шелушения зерна овса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Stasiv, Oleh, Oksana Kachmar, Oksana Vavrynovych, and Ekaterina Arabska. "Еколого-економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 182–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.10.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті – обґрунтування економічної ефективності та екологічної доцільності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону за різних рівнів антропогенних навантажень. Методологія / методика / підхід. Еколого-економічне оцінювання ефективності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за інтенсивної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення виконували на основі інтерпретації інформаційного масиву даних, отриманих в умовах довготривалого експериментального модельного полігону Інституту сільського господарства Карпатського регіону впродовж 2016–2020 рр. Економічну ефективність визначали розрахунковим методом за розробленими нами технологічними картами. Результати. Досліджено, що комплексне застосування мінеральних (N120Р100К100) і органічних (як традиційних – гною, так і альтернативних – соломи пшениці озимої – стерневого попередника в сівозміні й зеленої маси післяжнивної сидеральної культури) добрив сприяє отриманню високої продуктивності зерна кукурудзи з виходом 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових одиниць і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну. Доведено, що найвищі значення умовно чистого прибутку (737 дол. США/га) та окупності 1 дол. США витрат (2,0 дол. США) забезпечуються за сумісного внесення мінеральних та альтернативних органічних добрив. Установлено, що високий умовний рівень рентабельності вирощування кукурудзи на зерно (72–104 %) формується за внесення мінеральних добрив у дозі N120Р100К100 на традиційних й альтернативних органічних фонах. Обґрунтовано еколого-стабілізаційну роль у ґрунтотвірних процесах органо-мінеральних удобрювальних комплексів, які пропоновані до застосування під час вирощування кукурудзи на зерно. Оригінальність / наукова новизна. Уперше в умовах Західного регіону науково обґрунтовано еколого-економічну доцільність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за традиційних та альтернативних систем удобрення. Практична цінність / значущість. Запропоновані підходи до вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону забезпечують високу її зернову продуктивність на рівні виходу 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну, сприяють підвищенню умовного рівня рентабельності до 72–104 % за екологічно безпечного ведення сільськогосподарського виробництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Зубко, Владислав. "Вплив рушійних систем машинних агрегатів на ущільнення ґрунту." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.63-69.

Full text

Abstract:

В статті описано вплив рушійних систем машинних агрегатів (МА) на систематичне переущільнення ґрунту, яке впливає на розвиток сільськогосподарських культур починаючи від проростання та до формування врожаю. Названо основні наслідки, до яких призводять ущільнення від рушійних систем МА. Розглянуто уже існуючі методи для зменшення механічного впливу рушіїв на ґрунт. Підсумки розвитку тракторобудування і масове застосування тракторів в аграрному господарстві підтвердили побоювання дослідників про пагубний вплив рушіїв тракторів на родючий шар ґрунту і викликали загострення ряду серйозних проблем, які не можуть бути вирішені в рамках загальноприйнятої технології використання МА в землеробстві Контроль трафіку вимагає належного узгодження руху всіх машин, включаючи комбайни, зернові перевантажувачі. Перетворення руху техніки на контрольований трафік не є простою заміною, швидше переходом, який може тривати роки. Питання оптимізації збирального процесу зернових культур хвилюють багатьох агровиробників. Якщо для прискорення роботи існує можливість придбати більш потужний комбайн з містким бункером і іншими сучасними технічними можливостями, то логістичне питання вирішити набагато складніше. Розроблена пропозиція моніторингу збирального процесу, яка включає процес моніторингу роботи збиральної техніки, розробку і використання даних щодо місце локалізації перевантажувачів, автомобілів по відношенню до збирального комбайна та оцифрування відповідної інформації − дає можливість побудувати оптимальний маршрут переміщення зерна від комбайна до зерновоза з уникненням ущільнюючого ефекту ґрунту, його втрат при перевантажуванні, контроль кількості та вологості зібраного збіжжя та оптимізації витрати паливно-мастильних матеріалів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Таценко, А., А. Мартынюк, and В. Курской. "Аналітичне дослідження та обгрунтування показників роботи польового культиватора «FLORIN» для виробничих умов." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 23, 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).99-106.

Full text

Abstract:

У технологіях вирощування сільськогосподарських культур найбільші резерви енергозбереження та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур мають способи обробітку ґрунту. Сучасні тенденції сільськогосподарського виробництва потребують обґрунтування, запровадження і використання раціональних сучасних ґрунтообробних знарядь та вдосконалення існуючих технологічних процесів обробітку ґрунту.Проаналізовано останні дослідження та публікації напрямків підвищення ефективності обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури та використання технічних засобів для їх реалізації в умовах чорноземних ґрунтів України.Проведено наукові дослідження показників роботи польового культиватора «FLORIN» при поверхневому обробітку грунту під зернові культури у виробничих умовах, при яких ресурси будуть використовуватися найбільш ефективно. Процес обґрунтування показників роботи польового культиватора «FLORIN» проводився за рахунок вибору більш раціонального і ефективного складу та режимів роботи машинних агрегатів для поверхневого обробітку грунту під зернові культури у виробничих умовах.В статті наведені аналітичні результати дослідження та обгрунтування показників роботи польового культиватора «FLORIN» для виробничих умов в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.При дослідженнях, які проводились відповідно до розробленої методики, визначались показники показників роботи польового культиватора «FLORIN».Ефективність використання польового культиватора «FLORIN» при передпосівному обробітку грунту під зернові культури для для виробничих умов залежить від правильного вибору показників роботи та підбору енергетичного засобу для грунтообробного агрегату.Вибір оптимального діапазону робочих швидкостей для польового культиватора «FLORIN» при обробітку грунту під зернові культури у виробничих умовах дає можливість підвищити показники використання машинних агрегатів, а також скоротити витрати ресурсів на виконання технологічних процесів при виробництві сільськогосподарської продукції.Правильність вибору режимів роботи грунтообробних машинних агрегатів даного виду та раціонального діапазону робочих швидкостей для польового культиватора «FLORIN» залежить від врахування виробничих умов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Sukhostavets, A., and M. Solovey. "Сучасні тенденції розвитку виробництва зерна в Україні та світі." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 1(79) (January 28, 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.11.

Full text

Abstract:

У статті розкрито основні особливості вирощування зернових культур. У дослідженні представлено економічне значення зернових культур та тенденції їх змін у світі, а потім і на рівні України. Найбільшим виробником пшениці в світі є Європейський Союз, але його перевага над іншими країнами буде продовжувати зменшуватися. Передбачається, що перше місце займуть Китай та Індія. Важливими виробниками пшениці є також країни Чорноморського регіону та США, проте найвищий приріст серед десятки кращих виробників спостерігається в Україні. Основними виробниками фуражного зерна є США, Китай та Європейський Союз. Було представлено зміни площі посівів, наборів та валових зборів. Порівнювались напрями розподілу зернових культур за останній період. Визначено напрями змін на ринку зернових культур в Україні. В Україні площа вирощування та рівень урожайності були стабільними. Ключовим напрямком розвитку ринку зерна в Україні є розширення експорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

В.И., Полонский, and Сумина А.В. "ПОВЫШЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ БЕТАИНОВ В ЗЕРНЕ КАК ПЕРСПЕКТИВНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ СЕЛЕКЦИИ ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ПРОДУКТОВ ПИТАНИЯ (обзор)." Bulletin of KSAU, no. 02 (February 18, 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-2-18-23.

Full text

Abstract:

В последнее время в мире резко возрос интерес к функциональным продуктам питания. Согласно Доктрине продовольственной безопасности РФ, в ближайшей перспективе предполагается расширение ассортимента продуктов здорового питания населения. Поэтому необходим поиск соответствующих пищевых источников. К веществам, способствующим профилактике ряда серьезных заболеваний человека, относится бетаин. Показано, что цельное зерно пшеницы характеризуется как весьма хороший источник бетаина, содержит его в 4–5 раз больше по сравнению с рафинированным зерном. Установлено, что на содержание бетаина в зерновых культурах заметное влияние оказывает генотип, в частности зафиксированы существенные различия в содержании указанного вещества у культурных видов и диких форм злаков. Найдено, что уровни бетаина наиболее сильно различаются между видами, при этом сортовая специфика его содержания в зерновых культурах изучена в настоящее время довольно слабо. Имеющаяся информация о количестве бетаина в зерне различных злаков может быть полезной для селекции форм с повышенным содержанием бетаина в зерне. Указанный путь в принципе возможен исходя из существенной зависимости этого качественного признака от генотипа, а также из полученных экспериментальных данных об удвоении уровня бетаина в семенах модельного растения арабидопсиса методом генной инженерии. К сожалению, экспериментальных данных о содержании в зерновых культурах бетаина имеется недостаточно. С целью привлечения внимания генетиков, селекционеров, физиологов растений, биотехнологов и растениеводов к указанной проблеме читателю предлагается обзор современной литературы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Гангур, В. В., and Я. О. Котляр. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ НА ВОДОСПОЖИВАННЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ЗОНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.14.

Full text

Abstract:

Стратегічною зерновою культурою, яка забезпечує продовольчу безпеку держави, є пшениця ози-ма (Triticum aestivum L.). Постійно зростаючий попит на зерно пшениці озимої спонукає до пошуку шляхів як підвищення її врожайності, так і покращення якісних показників. Метою досліджень булоз’ясувати вплив різних попередників, рівня удобрення на водоспоживання посівів пшениці озимої та їїпродуктивність. Дослідження, проведені на Полтавській державній сільськогосподарській досліднійстанції імені М. І. Вавилова впродовж 2019–2020 рр., доводять, що найбільше доступної вологи в 1,5метровому шарі ґрунту на час відновлення весняної вегетації нагромаджувалось у разі розміщенняпшениці озимої по чорному пару 250,9 мм. Еспарцет як парозаймаючий попередник пшениці поступа-вся чорному пару за запасами вологи лише на 2,9 %. У разі розміщення пшениці озимої в сівозміні піс-ля гороху на зерно акумулювалось достатні запаси доступної вологи, однак вони були нижчими порі-вняно з парозаймаючими попередниками на 6,8–13,8 мм або 2,8–5,6 %. Найгірші умови для нагрома-дження вологи у ґрунті формувалися за сівби пшениці озимої після пшениці озимої. Встановлено, щокращим попередником пшениці озимої є горох на зерно, де в разі внесення під культуру N50Р50К50урожайність зерна становила 4,52 т/га. Практично рівноцінним попередником для пшениці є еспар-цет на один укіс. Урожайність зерна була нижчою порівняно з розміщенням після гороху на зернолише на 1,2 %. Розміщення пшениці озимої по чорному пару було ефективним лише в посушливі роки.У сприятливі за зволоженням роки спостерігається зниження урожайності пшениці озимої по чор-ному пару в результаті раннього і інтенсивного вилягання посівів. Встановлено, що небажаним єрозміщення в сівозміні пшениці озимої після пшениці озимої, яке призводить до зниження урожайно-сті порівняно з кращими попередниками на 28,0–34,5 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Клименков, Ф. И., О. А. Щуклина, С. В. Завгородний, И. Н. Клименкова, Е. С. Энзекрей, И. Н. Ворончихина, and О. И. Ермоленко. "Качество зерна озимой ржи нового урожая по Смоленской области за 2012 – 2016 гг." Аграрная Россия, no. 12 (December 20, 2019): 20–25. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-12-20-25.

Full text

Abstract:

В структуре посевных площадей зерновых культур Смоленской области озимая рожь занимает незначительное место. Ее доля колеблется в пределах 5 – 7 % от общей структуры зерновых культур. Эта динамика прослеживается на протяжении 2012 – 2016 гг. исследований и претерпевает существенные изменения в сторону уменьшения. Изучены динамика качественных показателей зерна озимой ржи в перид 2012 – 2016 гг. по Смоленской области и ее доля в структуре посевных площадей зерновых культур региона. Оценены факторы, в первую очередь климатические, влияющие на урожайность и получение качественного зерна озимой ржи. Возделываемые в области сорта озимой ржи — Альфа, Татьяна, Пурга, Валдай, Верасень, Пуховчанка. В подавляющем большинстве для посева используются несортовые семена или сорта семян, имеющие массовые репродукции. Урожайность зерна озимой ржи по годам исследований колеблется в пределах 17 – 22 ц/га.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

В. А. Камкин, Б. А. Шалабаев, and А. Н. Камарова. "ЛЕКАРСТВЕННОЕ РАСТЕНИЕВОДСТВО КАК СПОСОБ ДИВЕРСИФИКАЦИИ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА." Bulletin of Toraighyrov University. Chemistry & Biology series, no. 3.2021 (December 20, 2021): 39–52. http://dx.doi.org/10.48081/ilur4309.

Full text

Abstract:

Перед растениеводством Казахстана в XXI веке стоят такие вызовы, как изменение климата, опустынивание, засоление и деградация почв, нехватка поливной воды. В условиях рискованного земледелия эти проблемы дополнительно затрудняют планирование урожая. Выращивание зерновых и овощных культур становится все более рискованными и менее рентабельными сферами бизнеса. В то же время пандемия COVID-19 выявила уязвимость отечественной фармацевтики и показала необходимость развития лекарственного растениеводства. В данной работе показана возможность диверсификации растениеводства Казахстана за счет внедрения в севообороты солодки уральской с широким применением её в качестве фитомелиоративной культуры на вторично засоленных почвах, а также на участках, непригодных для традиционных сельскохозяйственных культур. Дается обзор хозяйственного потенциала солодки для пищевой и фармацевтической промышленности. Описывается собственный опыт внедрения солодки в культуру в условиях умерено засушливой степной подзоны Казахстана. В статье приводятся данные о перспективе возделывания кипрея узколистного в условиях северо-востока Казахстана и его применения в сельском хозяйстве и пищевой промышленности. Показана возможность использования лекарственных растений для производства веников для бани, что может дать дополнительные возможности для агропромышленного комплекса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Куксин, Сергей Владимирович, and Александр Александрович Тютюников. "СТОХАСТИЧЕСКОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПАРАМЕТРОВ РАЗВИТИЯ ЗЕРНОВОЙ ОТРАСЛИ АПК ВОРОНЕЖСКОЙ ОБЛАСТИ." Современная экономика: проблемы и решения 9 (October 20, 2018): 118–36. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.9/1965.

Full text

Abstract:

Цель: статья посвящена вопросам использования стохастического методического инструментария для долгосрочного прогнозирования производства зерна на региональном уровне. Обсуждение: инструментарий предлагается формировать в виде совокупности вероятностных моделей основных показателей зернопроизводства, многократная реализация которых позволяет получить статистические характеристики параметров развития зерновой отрасли, на основе которых разрабатываются альтернативные сценарии. В рамках предлагаемой методики на основе кластерного анализа проводится группировка муниципальных районов региона, имеющих схожие картины динамики урожайности зерновых в долгосрочном периоде. Для каждой из выделенных групп составляется карта направленности отклонений от предиктивных значений урожайности, полученных на основании анализа временных рядов. Карты отклонений используются для моделирования псевдослучайных механизмов колебания урожайности в будущем, учитывающих, в том числе устойчивые повторяющиеся ситуации (паттерны) групповых и общих тенденций. Прогнозирование динамики уборочных площадей зерновых культур предлагается осуществлять на основе двух компонентов: трендовых моделей временного ряда и вероятностных моделей колебаний, в том числе – с учетом характеристик ранее наблюдавшихся отклонений. На основе прогнозов урожайностей и уборочных площадей по методу Монте-Карло формируется множество альтернативных прогнозов параметров развития зерновой отрасли. Статистическая обработка полученной совокупности данных позволяет интерпретировать параметры прогноза в целом, выделяя различные сценарии развития. Результаты: разработанная на основе предлагаемой методики имитационная вероятностная модель прогнозирования параметров развития зерновой отрасли апробирована на данных зернового подкомплекса Воронежской области за 1976-2016 гг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Борин, Александр Алексеевич, and А. Э. Лощинина. "Агротехнологии разной интенсивности и урожайность зерновых культур на дерново-подзолистых почвах Верхневолжья." Аграрная Россия, no. 12 (December 11, 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-12-3-8.

Full text

Abstract:

На типичных для большинства хозяйств Ивановской области дерново-подзолистых легкосуглинистых почвах изучены агротехнологии разной интенсивности (обработка почвы, удобрения, гербициды) под зерновые культуры в 2014 – 2019 гг. Исследования проводили в в стационарном полевом севообороте с чередованием культур: пар чистый – озимая пшеница – овес + клевер – клевер – озимая рожь – картофель – ячмень. Сравнивали 4 системы обработки почвы: отвальную (общепринятую), плоскорезную (ресурсосберегающую), комбинированную (отвально-плоскорезную) и мелкую (ресурсосберегающую). По фону обработок применяли удобрения и гербициды. Самая высокая плотность почвы установлена по мелкой обработке — 1,34 г/см3 на яровых зерновых и 1,41 г/см3 на озимых. Аналогичная закономерность выявлена при определении твердости почвы — 10,8 – 12,1 и 12,9 – 14,8 кг/см2 соответственно. Более рыхлое строение пахотного слоя отмечено при отвальной технологии обработки почвы. Выявлено увеличение запаса продуктивной влаги в пахотном слое почвы перед посевом озимых по плоскорезной обработке на 16,1 % или на 4,2 мм по сравнению с отвальной. По мелкой системе обработки почвы запас продуктивной влаги был больше на 11,5 % или на 3,0 мм по сравнению с контролем. Засоренность посевов зерновых культур превышала в 1,5 и 1,6 раза по плоскорезной и мелкой обработкам соответственно по сравнению с отвальной. Техническая эффективность от применения гербицидов составила 50,0 – 74,4 %. Применение удобрений обеспечило наиболее весомые прибавки урожая. Меньший эффект получен от применения гербицидов и систем обработки почвы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, О. В. Вольвач, and О. А. Барсукова. "АГРОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРГО В ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 61–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.07.

Full text

Abstract:

Культура сорго в останнє десятиріччя отримала важливе місце серед зернових культур. Велика популярність сорго зумовлена невибагливістю культури до місць вирощування, високими життєдія-льними показниками, невимогливістю до догляду і високою врожайністю. Для розширення ареалу розповсюдження сорго необхідне досконале обґрунтування впливу навколишнього середовища на продуктивність культури. В основі дослідження використані матеріали багаторічних спостере-жень за врожайністю сорго та метеорологічними факторами. Розглянуті особливості формування врожаїв сорго за різних агрометеорологічних умов упродовж вегетаційного періоду за даними спос-тережень з 1986 по 2015 рр., а також динаміка формування урожаїв різних агроекологічних катего-рій на майбутнє за період з 2021 по 2050 рр. Очікувані метеорологічні показники на майбутнє розра-ховувалися з використанням сценаріїв зміни клімату RCP2.6, RCP6.0, RCP4,5 та RCP8.5. Як апарат досліджень використовувалась модель оцінки агрокліматичних умов, розроблена А. М. Польовим. На підставі виконаних розрахунків середніх багаторічних агрокліматичних показників формування агро-екологічних категорій врожайності сорго та розрахунків за сценаріями змін клімату на період 2021–2050 рр. можна відзначити, що за сценарні періоди порівняно з фактичним за багаторічний період очікуватимуться відчутні зміни в температурному режимі та вологозабезпеченості сорго впро-довж вегетаційного періоду в разі реалізації будь-якого зі сценаріїв. Встановлено, що відхилення те-рмічних показників будуть незначними, але ці показники визначені за багаторічний період, який вклю-чає останні роки минулого століття і початок поточного, коли зростання температури вже відбу-лося. Тому подальші зміни температурного режиму і режиму зволоження не сприятимуть створен-ню сприятливих умов для розвитку сорго. Кращі умови для розвитку рослин і формування врожаю сорго очікуються в разі реалізації сценаріїв RCP2.6 та RCP6.0. Ці умови майже однакові за обома сценаріями, що сприятиме збільшенню очікуваного врожаю зерна сорго. За умови реалізації сценаріїв RCP4,5 та RCP8.5 очікуються несприятливі агроекологічні умови для розвитку сорго через підви-щення посушливості, яка призведе до зменшення врожаю порівняно із середнім багаторічним на 3–4 ц/га. Найбільш несприятливі умови для формування продуктивності сорго очікуються в разі реалі-зації сценарію RCP8.5, врожай зерна не перевищить 88 % від середнього багаторічного. Перспекти-вним буде вирощування сорго для отримання зеленої маси, яка може використовуватись і як корм для тваринництва, і як сировина для виготовлення біопалива.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Щетинин, Михаил Павлович, Наталья Сергеевна Золотухина, and Елена Михайловна Щетинина. "ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОДУКТОВ ПЕРЕРАБОТКИ ЗЛАКОВЫХ КУЛЬТУР В ПРОИЗВОДСТВЕ МОЛОКОСОДЕРЖАЩЕГО ПРОДУКТА С ЗАМЕНИТЕЛЕМ МОЛОЧНОГО ЖИРА, ПРОИЗВЕДЕННОГО ПО ТЕХНОЛОГИИ ПЛАВЛЕНОГО СЫРА." Ползуновский вестник, no. 1 (March 31, 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2022.01.007.

Full text

Abstract:

В Российской Федерации, особенно на территории Алтайского края, актуален вопрос расширения сферы применения зерновых культур из-за высокой урожайности, пищевой ценности, возможности использования в различных отраслях пищевой промышленности благодаря уникальным технологическим свойствам, которые не теряются в процессе производства. Одним из перспективных направлений использования, является производство молочной продукции с использованием зерновых культур, так как одним из лидирующих сегментов экономики Алтайского края является производство именно молочных продуктов, особенно сыров. Из зерновых культур наибольшую популярность среди населения получили овсяная, кукурузная, перловая, манная, полтавская крупы и рис. Все они содержат значительное количество крахмала и клетчатки, в связи с чем, изделия из них легко перевариваются и наиболее полно усваиваются. В статье представлена сравнительная характеристика зерновых культур по содержанию белка и крахмала. С целью определения оптимального вида злаковой культуры, который в наибольшей степени подходит для производства молокосодержащего продукта с заменителем молочного жира, произведенного по технологии плавленого сыра, проводились экспериментальные выработки. В качестве злакового компонента рассматривали манную крупу, овсяную, пшеничную, кукурузную и рисовую муку. В результатах представлены оптимальные варианты для производства продукта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Волков, Александр Ильич, and Л. Н. Прохорова. "Анализ технологий возделывания полевых культур в условиях Чувашии." Аграрная Россия, no. 2 (March 4, 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-2-3-7.

Full text

Abstract:

В агроклиматических условиях на слабосмытых серых лесных почвах Чувашии в течение 10 лет (2005 – 2014 гг.) проведены полевые опыты по сравнительному изучению эффективности традиционной и ресурсосберегающих технологий возделывания сельскохозяйственных культур с минимальной и «нулевой» обработками почвы. В опытах использовали сорта: озимой пшеницы — Казанская 560, озимой ржи — Безенчукская 87, яровой пшеницы — Прохоровка, ячменя — Эльф с нормой высева 5,5; 5,0; 5,5 и 5,5 млн всхожих семян/га соответственно. Использование различных видов обработки почвы оказывают неоднозначное их влияние как на урожайность отдельно взятых сельскохозяйственных культур, так и на общую продуктивность севооборота. Средние показатели продуктивности севооборотов в обеих ротациях оказались выше в варианте с возделыванием зерновых культур по ресурсо- и энергосберегающим технологиям. Так, во 2-й ротации максимальный выход на 1 га пашни зерна и кормовых единиц зарегистрирован в варианте с минимальной обработкой почвы, а наибольшая стоимость основной и побочной продукции — в варианте с «нулевой» обработкой почвы. При этом вариант севооборота с использованием традиционной технологии возделывания зерновых культур достоверно уступал по выходу зерна на 2,7 %; выходу кормовых единиц — на 2,4 %; стоимости основной и побочной продукции — на 2,3 % варианту с минимальной обработкой почвы, хотя превосходил вариант с «нулевой» обработкой по выходу зерна. Минимальная технология возделывания озимых и яровых зерновых культур обеспечивает стоимость произведенной основной продукции выше традиционной на 0,7 – 0,8 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Зайкова, Л. А., and Галина Филипповна Манторова. "Засоренность бункерной массы зерна культур в севооборотах северной лесостепи Южного Урала." Аграрная Россия, no. 8 (August 25, 2013): 9–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2013-8-9-13.

Full text

Abstract:

В статье приводится анализ 10-летних данных засоренности бункерной массы зерна семенами сорных растений при уборке культур в севооборотах при разных системах обработки почвы. Установлено, что степень засорения, видовой состав семян сорных растений в бункерной массе зерна зависят как от климатических условий года, вида севооборота и количества культур в нем, так и от возделываемой культуры и системы обработки почвы в севообороте.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Синицына, Светлана Михайловна, Анатолий Михайлович Спиридонов, Михаил Вадимович Архипов, and Татьяна Алексеевна Данилова. "Потенциал производства зерна на Северо-Западе РФ." Аграрная Россия, no. 5 (April 29, 2018): 26–34. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-5-26-34.

Full text

Abstract:

Представлен анализ основных показателей, характеризующих состояние производства зерна в динамике на территории Северо-Западного федерального округа РФ. В силу различных причин посевные площади зерновых культур в регионе постепенно сокращались с 2,8 млн га в 1913 г. до 1026 тыс. га в 1990 г. и 261 тыс. га в 2010 г. В последние годы отмечена тенденция увеличения: посевов — до 353 тыс. га, урожайности — до 32,3 ц/га, обеспеченности животноводства собственным фуражным зерном — до 37,7 % при 15 % в 2010 г. Около 90 % выращенного в регионе зерна используется на кормовые цели. В настоящее время используется только 48,4 % от имеющейся пашни. Важнейшим условием полной обеспеченности региона зерном является поэтапное вовлечение в оборот всех заброшенных в годы реформ пахотных земель. Определены индикаторы развития отрасли, позволяющие на 1-м этапе увеличить валовой сбор фуражного зерна до 2966,7 тыс. т, на 2-м этапе — до 4199,2 тыс. т, на 3-м этапе реализовать максимальный потенциал производства зерна — 7881,3 тыс. т, который не только покроет потребность животноводства в кормах и населения в хлебе и хлебопродуктах, но останется еще и определённый резерв для реализации в другие регионы и страны (1658,7 тыс. т). Потенциал производства зерна в регионе может составлять 862,1 тыс., 1175 тыс. и 1640 тыс. т при поэтапном введении в оборот заброшенных земель до показателей 1990 г. и повышении урожайности в 1,5 – 2 раза до уровня передовых хозяйств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.

Full text

Abstract:

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.

Full text

Abstract:

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Баженова, Т. С., И. А. Баженова, and Э. Э. Сафонова. "ИССЛЕДОВАНИЕ ЗЕРНА И МУКИ СЕЛЕКЦИОННЫХ СОРТОВ ПРОСА ДЛЯ СОЗДАНИЯ МУЧНЫХ КОНДИТЕРСКИХИ КУЛИНАРНЫХ ИЗДЕЛИЙСПЕЦИАЛИЗИРОВАНОГО НАЗНАЧЕНИЯ." Ползуновский вестник, no. 01 (April 5, 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.01.007.

Full text

Abstract:

При производстве продуктов специализированного назначения особое внимание уделяется зерновым и зернобобовым культурам. Для продовольственной безопасности РФ актуально возрождение русских культур. Одной из них является просо, которое содержит основные макронутриенты, клетчатку, витамины, минеральные элементы. Отсутствие в белках проса глютена позволяет использовать его при производстве продуктов для людей, страдающих целиакией. На потребительском рынке таких продуктов нет. Поэтому актуально создание линейки продукции на основе зерна проса и продуктов его переработки. В данной работе были исследованы физико-химические показатели зерна и муки проса, определен состав жирных кислот зерна, содержание каротиноидов, общее количество фенольных соединений. Разработаны рецептуры песочного печенья с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную, песочного печенья с добавлением тыквы, блинного теста с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную, пирогов с добавлением моркови с комбинированием пшеничной, пшенной, амарантовой и льняной муки. Уделено особое внимание оптимизации классической рецептуры блинного теста для производства изделий с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную. Проведена дегустационная оценка всех опытных образцов. Даны рекомендации по использованию разработанных мучных кондитерских и кулинарных изделий в специализированном питании.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Маренич, М. М., В. В. Гангур, К. М. Попова, В. В. Ляшенко, and Ю. І. Кабак. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ГУМІНОВИХ СТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.08.

Full text

Abstract:

Гумінові речовини є важливим елементом технології вирощування польових культур, застосовую-чи які можна впливати на ріст і розвиток рослин фактично на всіх етапах органогенезу. Метою до-сліджень було виявити ефективність протруйників, гумінових стимуляторів на процеси проростан-ня насіння, формування ознак продуктивності ячменю ярого і пшениці озимої та перспективи їхньо-го використання у виробництві. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Статистично встановлений характер взаємозв’язків оз-нак, які вивчали в експерименті, свідчить, що головними параметрами формування продуктивності пшениці озимої є маса зерна з рослини та продуктивне кущіння, а для ячменю ярого – маса 1000 зе-рен. Проте урожайність зернових культур визначається значно складнішою системою, оскільки елементи структури продуктивності культур, зокрема маса 1000 зерен, маса зерна з рослини та кількість продуктивних пагонів прямо впливають на урожайність (r=0,34–0,71), а вона своєю чер-гою залежать від маси корінців проростка. Розраховано, що між масою корінців проростка і кількі-стю продуктивних стебел кореляція є прямою із середнім ступенем зв’язку ( r=0,54), а між масою корінців проростка і масою зерна з рослини кореляційний зв’язок сильний (r=0,85). За результатами досліджень встановлено, що застосування гуматів позитивно впливало на наростання надземної маси ячменю ярого. За умови обробки насіння пшениці озимої відзначено істотний закономірний вплив цього елементу технології на біометричні параметри рослин, однак суттєву роль відігравали і сортові властивості культури. Застосування гумінових препаратів для передпосівної обробки насін-ня UB for seeds і 1R Seed treatment призвело до зростання маси проростка на 8–19,6 %, а на пшениці – в межах 11–16 %. Потенційна врожайність зросла відповідно на 8,8–12,7 та 28,3 % відповідно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Тиранова, Людмила Васильевна, and Александр Борисович Тиранов. "Инновационные элементы технологий в севообороте для создания базы данных по проектированию агротехнологий зернобобовых в условиях Новгородской области." Аграрная Россия, no. 10 (October 7, 2016): 2–5. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-10-2-5.

Full text

Abstract:

В статье представлен актуальный способ пополнения запасов органического вещества на дерново-подзолистой почве: поверхностное компостирование соломы на поле с минеральными добавками (известняковая мука, аммиачная селитра, двойной суперфосфат, нитрофоска) в аэробных условиях (с доступом воздуха) в севообороте с насыщенностью зернобобовыми 40 %. Установлено, что на дерново-подзолистой почве в условиях Новгородской области целесообразно проводить поверхностное компостирование соломы (3 т/га) на поле с заделкой в верхний аэрируемый слой на глубину 10 см. В качестве минеральных добавок по соломе использовать при производстве: зеленой массы вико-овсяной смеси — известняковую муку, 3 ц/га; зерна ячменя — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; вико-овсяной смеси на зерно — нитрофоску, 0,6 ц/га; овса на зерно — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; солому измельчать и заделывать в почву вместе с минеральными добавками тяжелой дисковой бороной. Применение вышеуказанных способов поверхностного компостирования соломы на поле под сельскохозяйственные культуры позволило увеличить энергопотенциал почвы за период вегетации на 9, 3, 5 и 2 ГДж/га, урожайность — на 11, 16, 6 и 48 % соответственно. При использовании инновационных элементов технологий возделывания вико-овсяной смеси на зеленую массу и зерно созданы базы данных по проектированию агротехнологий возделывания зернобобовых культур в условиях Новгородской области в программе Microsoft Excel 97. Базы данных созданы в помощь специалистам агропромышленного комплекса для быстрой разработки и оценки технологий возделывания зернобобовых культур в конкретном агроландшафте по экономическим показателям.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Культура зернова'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles