Academic literature on the topic 'Культивація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Культивація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Культивація"
1
Папка, О. С. "Ієрархічний аналіз ефективності систем обробітку ґрунту як агротехнологічного методу знищення бур’янів та ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.)." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 24, 2016): 98–106. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.20.
Full textAbstract:
У роботі на основі експериментальних даних за допомогою ієрархічних процедур статистичного аналізу встановлені оптимальні режими механічного обробітку ґрунту як агротехнічного прийому контролю чисельності угруповання бур’янів загалом та ваточника сирійського. Показано, що одноразове механічне знищення бур’янів шляхом оранки або дискування призводить до збільшення загальної засміченості необроблюваних земель на 22,30 % (оранка) та 26,65 % (дискування). Культивація, яка проводилась після оранки приводила до зниження на 37,42 % загальної чисельності бур’янів, а культивація після дискування – до зниження чисельності бур’янів на 44,58 %. Проведення другої культивації після оранки забезпечувало загибель 70,1 % бур’янів порівняно з контролем та 52,2 % порівняно з першою культивацією. Проведення оранки після дискування та культивації приводить до зниження загальної кількості бур’янів на 73,69 % порівняно з контролем та на 52,52 % порівняно з послідовним дискуванням та культивацією. Одноразовий обробіток суттєво не впливає на частку, яку займає ваточник сирійський в угрупованні. Культивація після оранки знижує частку ваточника сирійського на 19,20 %, а після дискування – на 13,03 %. Третій обробіток ґрунту не сприяє селективному знищенню ваточника сирійського.
In work on the basis of experimental data by means of hierarchical procedures of statistical analysis optimum modes of soil mechanical cultivation as agrotechnical approach of the control of weeds community as a whole and milkweed abundance have been established. Disposable mechanical destruction of weeds by ploughing or discing leads to augmentation of the general contamination of not treated earths at 22,30 % (ploughed land) and 26,65 % (discing). Cultivation which was spent after a ploughed land led to decrease on 37,42 % of an aggregate number of weeds, and cultivation after discing to decrease of number of weeds on 44,58 %. Carrying out of the second cultivation after a ploughed land provided destruction of 70,1 % of weeds in comparison with the control and 52,2 % in comparison with the first cultivation. Carrying out of ploughing after discing and cultivations leads to decrease of total weeds on 73,69 % compared with the control and on 52,52 % compared with consecutive discing and cultivation. Disposable cultivation essential does not influence on a lobe which occupies milkweed in assemblage of weeds. Cultivation after a ploughed land reduces a lobe milkweed on 19,20 %, and after discing on 13,03 %. The third cultivation of bedrock does not render influence on selective destruction of milkweed.
2
Поляков, А., Г. Фесенко, and В. Брюховецький. "Аналіз і обґрунтування технічних засобів поверхневого обробітку грунту з підвищеною грудкуватістю." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 24, 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).41-46.
Full textAbstract:
Аналіз технологічного процесу поверхневого обробітку грунту показав, що ефективність його застосування, а саме лущення, культивація, боронування, шлейфування та коткування, в значній мірі залежить від грунтово-кліматичних умов, які склалися на відповідному етапі вирощування сільськогосподарських культур. Установлено, що поверхневий обробіток сприяє збереженню капілярності ґрунту, залишає незруйнованими канали, утворені корінням рослин по закінченню свого вегетаційного періоду, зберігає структуру в кореневмісному шарі грунту, яка в значній мірі впливає на його родючість. У виробничих умовах, як показав аналіз, при поверхневому обробітку грунту мають місце значні відхилення щодо його подрібнення з утворенням структурованих часток, а саме недостатнє руйнування грудок до розмірів, допустимих у відповідності з агротехнічними вимогами. На основі аналітичних досліджень технічних засобів поверхневого обробітку грунту і результатів творчих пошуків, розроблений культиватор для поверхневого обробітку грунту, який забезпечує руйнування грудок переважно на структурні частки з одночасним зменшенням пере подрібненої фракції. Відмінність такого культиватора полягає в тому, що вістрі кільчастих дисків спрямовані до лапи, з проникненням на глибину обробітку грунту і при їх зустрічі з опорною поверхнею лапи розколюють грудки на частки, переважно на агротехнічно-цінні для росту культурних рослин з одночасним зменшенням переподрібненої фракції.
3
Dvornyk, Maryna. "Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144.
Full textAbstract:
Завданням дослідження було уточнити поняття психологічного благополуччя в умовах переходу від війни до миру та виокремити його відповідні складники.
Основні методи дослідження – систематичний теоретичний аналіз джерел та узагальнення. Акцентовано увагу на транзитивності соціальних процесів сучасного українського соціуму, перехід від війни до миру представлено як тло для особистих криз, нестабільності, безпорадності, підвищеної тривожності.
Разом із тим транзитивний період розглянуто як час можливостей для розробки нових адаптаційних стратегій та переінтерпретації психологічного благополуччя.
Поняття психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру співвіднесено із класичними теоріями К. Рифф, М. Селігмана, М. Чіксентміхайї та ін., запропоновано його структуру відповідно до новітніх досліджень.
Першим складником психологічного благополуччя визначено позитивні стосунки особистості як рефлексію персонального миру через мир у громаді – здатність акумулювати свій соціальний капітал, організовувати собі соціальну підтримку, долати бар’єри у взаємодії.
Другий елемент – внесок у благополуччя інших як культивація власної відповідальності за спільне благо через ідентифікацію зі значущою групою.
Третій складник – відчуття компетентності та спроможності здійснювати осмислену активність, що виявляється в здатності знаходити адекватні ресурси, творчо адаптуватися, надавати сенсу умовам, які склалися, і віднаходити сили діяти.
Як четвертий складник запропоновано наявність персональних цілей, адже усвідомлення траєкторії персонального руху, розробка плану, послідовності дій дають відчуття стабільності і безпеки.
П’ятий елемент – це самоповага та оптимізм, які допомагають комплексно оцінити персональний досвід і поводитися з урахуванням вимог оптимального та позитивного функціонування.
Представлена структура психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру може бути використана фахівцями для розробки програм соціально-психологічної допомоги населенню як перелік орієнтирів особистісного зростання.
Перспективою дослідження є пошук емпіричного підтвердження точності запропонованої структури для сьогоднішнього українського соціуму.
4
Маслійов, С. В., Є. С. Маслійов, Н. А. Циганкова, and В. С. Рудаков. "РІСТ, РОЗВИТОК І ВРОЖАЙНІСТЬ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ЃРУНТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 53–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.06.
Full textAbstract:
Найважливішою проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впрова-дження ефективних методів обробітку ґрунту. Вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії,оптимізують ґрунтові умови життя рослин, підвищують родючість і забезпечують формуваннястійких урожаїв високої якості. Особливо це стосується зони Степу України, у якій знаходитьсяЛуганська область. Метою наших досліджень було розглянути основні види обробітку ґрунту, об-ґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення елементів технології при вирощуванні такої просапноїкультури, як цукрова кукурудза. У проведених польових дослідах впродовж 2017–2019 років вивченовплив основного та допосівного обробітку ґрунту на формування врожаю цукрової кукурудзи. Мирозглянули такі основні види обробітку ґрунту як: оранка на глибину 20–22 см, плоскорізний обробі-ток ґрунту на 20–22 см та мілкий обробіток дисковим лущильником на 10–12 см. Указані прийомиобробітку забезпечують набуття ґрунтом дрібногрудочковатого стану, підсилення кругообігу по-живних речовин, зменшення бур’янів, загортання на необхідну глибину добрив і рослинних решток, ав подальшому створення умов в отриманні гарного врожаю цукрової кукурудзи. Оранка на 20–22 сму поєднанні з декількома допосівними культиваціями забезпечувала формування максимального вро-жаю. У вологі роки урожай качанів цукрової досягав 10,0–12,0 т/га, а в посушливі відповідно –6,50–7,00 т/га. Плоскорізний обробіток ґрунту на ту ж глибину не давав позитивних результатів.Урожай цукрової кукурудзи в середньому досягав 6,58–9,62 т/га, або на 0,66–0,95 т/га менше, ніж пооранці. При проведенні дрібного обробітку ґрунту на 10–12 см урожай качанів цукрової кукурудзибув ще менший – 6,11–8,99 т/га. Найвищий урожай качанів цукрової кукурудзи отримано на варіан-тах оранки і трьох допосівних культивацій. Заміна оранки плоскорізним розпушуванням або дрібнимобробітком і зменшення кількості допосівних культивацій з трьох до однієї приводила до зниженняврожаю качанів цукрової кукурудзи.
5
Man'ko, M. V. "ВНУТРІШНЬОВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ACER PLATANOIDES L. В ОЗЕЛЕНЕННІ КИЄВА ТА БОТАНІЧНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/40250819.
Full textAbstract:
Наведено результати інвентаризації насаджень загального користування та спеціального призначення Києва на наявність рослин A. platanoides L. та його культиварів. Виконано розподіл за віковими групами та оцінено загальний стан рослин. З'ясовано, що в озелененні Києва трапляються рослини 5 культиварів. За результатами аналізу внутрішньовидового різноманіття клена гостролистого у ботанічних установах України виявлено, що найбагатші колекції нараховують 8-9 культиварів. Загальна кількість культиварів A. platanoides, що представлена у ботанічних установах країни, становить 14 одиниць.
6
Ivashchenko, I. Ye. "Культивари виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України та можливості їх використання в садово-парковому будівництві." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 23, 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40290705.
Full textAbstract:
Досліджено внутрішньовидове різноманіття виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України. Встановлено, що із 54 відомих культиварів виду в дендрологічних парках регіону вже багато років успішно зростають два: Th. p. 'Zebrina' і Th. p. 'Aureovariegata'. За останні 10 років також були введені Th. p. 'Dura' та Th. p. 'Whipcord'. У декоративному садівництві поширені такі культивари Th. plicаta: Th. p. 'Atrovirens', Th. p. 'Aureovariegata', Th. p. 'Can-Can', Th. p. 'Daniellow', Th. p. 'Dura', Th. p. 'Excelsa', Th. p. 'Gelderland', Th. p. 'Goldy', Th. p. 'Kornik', Th. p. 'Whipcord', Th. p. 'Zebrina' та Th. p. 'Zebrina Extra Gold'. Для характеристики різноманіття культиварів Th. plicаta, що ростуть у Правобережному Лісостепу України, використано систему класифікації формового складу поліваріантних видів Р. В. Кармазіна. Згідно з цією класифікацією, досліджувані рослини Th. plicаta належать до надгрупи В (рослини з лускоподібною хвоєю). Із 12 культиварів до групи І віднесено шість; до групи ІІ – три; до групи ІІІ – три. Визначено біометричні показники досліджуваних культиварів. Виділено культивари Th. plicаta, які поширені в районі досліджень за найбільш істотними декоративними ознаками, а саме: за забарвленням хвої, формою крони та висотою (низькорослі форми). Враховуючи їхні декоративні якості, надано рекомендації щодо застосування у різних типах насаджень: солітерах, групах, алеях, живоплотах, під час створення альпінаріїв та контрастних композицій.
7
Kovalevskyi, S. B., and H. A. Kryvokhatko. "Комплексна оцінка декоративності рослин культиварів Thuja Occidentalis L." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 23–25. http://dx.doi.org/10.15421/40290204.
Full textAbstract:
Основна екологічна роль в озелененні міст належить деревним рослинам. З декоративними насадженнями тісно пов'язані функціональне зонування міських територій, система транспортних та пішохідних магістралей, прокладення інженерних комунікацій. На сьогодні важливу роль відіграють ті деревні види рослин, які здатні виконувати одночасно декілька функцій: стійкість до умов зростання, не втрачати декоративність впродовж року, відновлювати крону після обрізки. До таких деревних рослин належать рослини Th. occidentalis L. та її декоративні культивари, які вирізняються різноманітністю габітусу крони, будовою та забарвленням хвої, невибагливістю до родючості ґрунту, тіньовитривалістю. Представлено результати комплексної оцінки декоративності рослин культиварів Thuja occidentalis L. в умовах м. Києва за розробленою інтегральною шкалою А. С. Власенко, яка не містить показників зимостійкості, морозостійкості, посухостійкості та жаростійкості рослин. Оцінку декоративних ознак деревних рослин здійснювали за чотирма основними блоками. Перший – це оцінка загальної декоративності рослини, яка включає період декоративності, декоративні ознаки крони (форма, щільність, фактура) та тривалість квітування та облистнення. Другий блок – це оцінка декоративності кори, її фактури та забарвлення. Третій – це оцінка декоративності хвої за формою, розмірами, забарвленням і сезонністю її змін. Четвертий – це оцінка декоративності генеративних органів, яка ґрунтується на розмірах, забарвленні, рясності мегастробілів, а також формі, величині, забарвленні та рясності шишок. Дослідними об'єктами були рослини Th. occidentalis та її культивари, а саме: Th. oc. 'Wagneriana', Th. oc. 'Wareana Lutescens', Th. oc. 'Ericoides', Th. oc. 'Ellwangeriana', Th. ос. 'Lutescens', Th. ос. 'Columna', Th. oc. 'Globosa', Th. oc. 'Spiralis', Th. oc. 'Smaragd'. Аналіз декоративних властивостей представників виду туя західна свідчить про перспективність та доцільність подальшого розширеного введення досліджуваних видів у зелені насадження м. Києва під час створення садово-паркових об'єктів.
8
Rubtsov, A. F. "Деякі аспекти вдосконалення прискореного розмноження малопоширених екзотів та високодекоративних культиварів у південно-степовому регіоні України." Biosystems Diversity 16, no. 2 (May 5, 2008): 137–40. http://dx.doi.org/10.15421/010860.
Full textAbstract:
Розроблено та апробовано технології агротехніки генеративного прискореного розмноження листопадного малопоширеного екзота Liriodendron tulipifera L., прискореного вегетативного розмноження 16 видів листопадних і 8 таксонів малопоширених екзотів та високодекоративних культиварів (строки заготівлі та посадки живців, укорінення тощо).
9
Khonineva, Ekaterina. "Semiotic Vigilance and Cultivation of Sincerity in Catholic Practice of Vocational Discernment." State Religion and Church in Russia and Worldwide 37, no. 4 (2019): 102–29. http://dx.doi.org/10.22394/2073-7203-2019-37-4-102-129.
Full text
10
Rogovskiy, S. V., and N. M. Krupa. "Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/40280713.
Full textAbstract:
На основі аналізу результатів інвентаризації деревних насаджень на території Контрактової площі в Києві встановлено, що на площі зростають 1618 дерев та кущів, із них 496 дерева. Дендрофлора складається із 65 видів та 24 культиварів деревних рослин, які об'єднані в 41 рід та 23 родини. Із 65 видів та 25 культиварів деревних рослин тільки 16 видів є аборигенними, решта – інтродуценти. За життєвою формою переважають дерева – 86 % від загальної кількості видів. Найпоширеніші 11 видів дерев, які становлять майже 77 % від загальної кількості рослин. Більшість дерев віднесено до І і ІІ категорій санітарного стану. До ІІІ категорії віднесено ряд дерев, заселених Viscum album L., видів Fraxinus lanceolata Borkh, Acer sacharinum March., Robinia pseudoacacia L., Populus balsamifera L. Деревна рослинність зосереджена у трьох скверах та в придорожніх насадженнях по периметру площі. Найбільшим видовим різноманіттям (34 види) характеризується сквер № 1, що розташований у південній частині площі, а найменшим (10 видів) – сквер № 3, розташований у північній частині площі. У сквері № 2 виявлено 13 видів деревних рослин. Проведено інтегральне визначення цінності насаджень: насадження у скверах визнано цінними, а в придорожніх насадженнях – малоцінними. Запропоновано алгоритм реконструкції насаджень.
Dissertations / Theses on the topic "Культивація"
1
Беган, В. І. "Обґрунтування технологічних параметрів системи машин на базі тракторів John Deere для вирощування цукрових буряків в умовах ТОВ «Україна 2001» Теофіпольського р-н Хмельницької області." Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11866.
Full textAbstract:
У даному дипломному проекті розроблені інтенсивні технології вирощування цукрового буряка для господарства й обґрунтована річна зайнятість тракторів на основних видах робіт.
Обґрунтовані параметри, режими роботи, показники використання агрегатів на окремих видах робіт: на оранці JohneDeere 4755+ Euro - Diamant 10 L 100, 6+1, на посіві JohneDeere 4755+ MulticornMonopil SE-24 ряд, на лущенні JohneDeere 4755+ ЛДГ-15Б, на культивації JohneDeere 4755+ LemkenKompaktor 800, а також параметри трактора на комплексі робіт. Розроблені рекомендації з агрегатування оптимального трактора JohneDeere 4755. Визначена потреба господарства в тракторах і сільськогосподарській техніці.
Conference papers on the topic "Культивація"
1
Якобчук, Оксана, and Ольга Полупан. "РОЗМНОЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ КУЛЬТИВАРІВ РОСЛИН РОДУ BERBERIS L. МЕТОДОМ ЩЕПЛЕННЯ." In WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.05.
Full textReports on the topic "Культивація"
1
Савосько, Василь Миколайович, and Наталія Вікторівна Товстоляк. Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Нац. акад. наук України ; Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2926.
Full textAbstract:
Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Саксаганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.