Journal articles on the topic 'Критична інформація'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Критична інформація.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Критична інформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект." Нові технології навчання, no. 95 (December 15, 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльності, і засобом музично-естетичного розвитку. Відзначено, що музичний твір як звукова інформація має свої особливості і потребує урахування емоційної природи музичного мистецтва, від якої залежить сприймання та усвідомлення музичної інформації. Наголошено на важливості декодування музичного твору, знання контексту музики, розумінні її естетичної складової, що дозволить досягти професійно правильного прочитання музичної думки в художньому потоці музичної інформації. Підкреслено творчий потенціал інтерпретації музичної інформації в комунікативно-пізнавальному аспекті. Виявлено, що активне впровадження у роботу зі студентами інформаційних технологій – мультимедійних навчальних засобів, різноманітних музичних програмам, забезпечуватиме успішність формування інформаційної культури майбутніх педагогів-музикантів.
2
Kozachenko, Nadiia. "Коли не працює критичне мислення і для чого нам здоровий глузд." Актуальні проблеми духовності, no. 21 (October 1, 2020): 204–28. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.4371.
Full textAbstract:
Ідея критичного мислення набрала популярності, оскільки людина потребує методів якісної і швидкої обробки інформації. Але критичне мислення спрацьовує не завжди. Каркас методів, не наповнений достатнім знаннєвим змістом, не є самодостатнім і не вирішує проблему орієнтації в умовах надлишку інформації, факти залежать від інтерпретації, а не все в людському світі піддається систематизації. Раціональність, впорядкованість і систематичність в людській діяльності представлені на досить високих масштабах і виступають скоріш орієнтирами, але не опорою у повсякденності. Буденне сприйняття інформації передбачає швидке реагування і тим самим відрізняється від якісного розмірковування, якого потребує критичне мислення. Відтак, найчастіше стереотип виявляється набагато кращим помічником, аніж критична настанова, яка часто реалізується ретроспективно. Таким чином, критичне мислення має певні перешкоди. Ці перешкоди можуть бути подолані за допомогою використання здорового глузду. Порівняно з критичним мисленням здоровий глузд постає не настільки раціональним і методичним, але не менш важливим чинником оцінки інформації і прийняття рішень та суттєвим чинником суспільності. Здоровий глузд постає як певне відчуття власної адекватності і доречності у суспільних практиках, дозволяє здійснювати суб’єктивні судження, що є загальними для всіх, відображає почуття суспільного блага і спільного інтересу. Здоровий глузд виконує важливу функцію усвідомлення загальної норми, регулює допустимі відхилення від неї, а в індивідуальному плані постає передумовою людської здатності до усвідомлення нормальності. У гносеологічному аспекті здоровий глузд продукує відправні і кінцеві точки міркування, забезпечує можливість досягнення інтерсуб’єктивного знання, а також відіграє роль своєрідного методу пізнання, в основі якого лежить простота, природність і доступність.
3
ПЛУГІНА, Альона. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УЧНІВ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 65–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.11.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати різноманітні інформаційні ресурси. У зв'язку із цим актуальним є дослідження розвитку медіаосвіти, основним завданням якої є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетентностей в учнівському середовищі. Нині необхідні працівники, які вміють самостійно обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективного оброблення інформації.
4
Палкін, Ігор, and Олексій Фалькович. "СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ СТРАТЕГІЧНИХ (КРИТИЧНИХ) МЕТАЛІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРУТІВСЬКОГО КОМПЛЕКСНОГО РОДОВИЩА МІДНО-НІКЕЛЕВИХ І БЛАГОРОДНОМЕТАЛЕВИХ РУД)." Science and Innovation 17, no. 4 (August 9, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.055.
Full textAbstract:
Вступ. Підвищення інтересу до питання щодо можливості отримання країною деяких видів стратегічних (критичних) металів спонукало до посилення досліджень цього спрямування.Проблематика. Питанню створення власної мінерально-сировинної бази стратегічних (критичних) металів присвячено чимало праць та досліджень, проте системного розгляду з укладанням відповідної стратегії галузі так і нездійснено. Недостатньо уваги приділено урахуванню сучасних інвестиційних вимог, особливо під час проведеннягеологорозвідувальних робіт і вибору схем переробки руд.Мета. Оцінити наявну інформацію щодо перспективності освоєння Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих і благороднометалевих руд та окреслити необхідні першочергові кроки для підготовки родовища саме до комплексної розробки. Матеріали й методи. Критично проаналізовано інформацію з відкритих (опублікованих) джерел за останні 25 років щодо перспектив рудоносності території України на благородні та кольорові метали, зокрема щодо потенційної платиноносності, з урахуванням власного доробку й досвіду авторів.Результати. Показано недостатність наявної інформації про перспективність Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих та благороднометалевих руд та суперечливість деяких джерел. Натепер із різним ступенем детальності вивчені близько 20 % рудоперспективних порід Прутівського інтрузивного масиву. Доведено необхідність зміни підходів до підготовки і розробки родовища, які повинні орієнтуватися на сучасні схеми комплексної переробки руд з урахуванням світових інвестиційних вимог.Висновки. Показано, що остаточний висновок щодо промислового значення й інвестиційної привабливості Прутівського комплексного родовища можна буде зробити лише після виконання чітко визначеного комплексу робіт із дотриманням сучасних світових стандартів.
5
Запорожченко, О. В. "КОНЦЕПЦІЯ «ОДНОВИМІРНОЇ ЛЮДИНИ» Г. МАРКУЗЕ ТА КРИТИКА ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1060.
Full textAbstract:
У статті автор розглядає критичну концепцію суспільства одного із представників Франкфуртської школи – Герберта Маркузе, який критично проаналізував процеси розвиненого індустріального суспільства та виклав свої погляди у відомій книзі «Одновимірна людина». Розглядаються ідейні основи формування поглядів Маркузе, їхній зв’язок із ідеями марксизму, психоаналізу, екзистенціалізму та представників Франкфуртської школи. У статті дається опис концепції «одновимірного суспільства», у якому ніби то згладжуються ті соціальні суперечності, що були характерні для попередніх епох, приділена особлива увага негативним явищам, притаманним розвиненому індустріальному суспільству споживання. Розглядається той факт, що у суспільстві споживання відбувається маніпуляція свідомістю людини, за допомогою засобів масової інформації нав’язуються штучні потреби, спрямовані не на самореалізацію потенціалу особистості, а на задоволення потреб ринку товарів і послуг, потреб політичної еліти й істеблішменту. Крім цього, за допомогою маніпулятивного впливу посилюється політичне відчуження громадян – вони не хочуть і не можуть впливати на політику. Продуктом «одновимірного суспільства» є «одновимірна людина», для якої характерні конформізм, соціальна пасивність, споживацтво. Герберт Маркузе вважає, щ,о якщо раніше були більш явні форми відчуження, які призводили до гострих соціальних суперечностей, а, отже, до протестів і можливостей соціальних змін, то в умовах «одновимірного суспільства» відчуження має вже прихований, тотальний характер. Людина ніби поглинається «одновимірним суспільством» і стає сама «одновимірною». Непомітно для неї самої вона стає рабом соціальної системи, людиною-функцією, нездатною критично мислити і, тим більше, прагнути до зміни існуючої соціальної системи. Ця тотальна одномірність поступово спричиняє дегуманізацію і деградацію суспільства. Також у статті розглядаються й основні механізми дегуманізації, такі як тотальна раціоналізація, інструменталізм, сцієнтизм, операційне мислення тощо. Загалом робиться висновок, що критична теорія суспільства, запропонована Г. Маркузе, може бути теоретичною основою вивчення процесів у сучасному інформаційному суспільстві.
6
Гречанінов, В. Ф. "Особливості підтримки прийняття рішень у ситуаційних центрах органів влади з метою захисту критичної інфраструктури." Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, no. 3 (September 21, 2021): 80–90. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.3.244885.
Full textAbstract:
Згідно із прогнозами, до кінця поточного року Верховна Рада України має ухвалити законопроєкт № 5219-1 «Про критичну інфраструктуру та її захист», внесений Кабінетом Міністрів України 18.03.2021. Метою статті є висвітлення важливості та актуальності проблем з підтримки прийняття рішень щодо захисту критичної інфраструк-тури. Окреслено проблему стосовно прийняття законодавчо-норма-тивних актів, які визначать (конкретизують) завдання з мінімізації ризиків і забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури. Розглянуто процеси прийняття рішень з метою захисту критичної інфраструктури і особливості їхнього проектування. Надано описи перебігу перетворення інформації і вимог до моделювання ситуацій для цих процесів, а також рекомендації щодо підвищення ефективності розв’язання проблем та інтелектуалізації знаходження технологій прийняття рішень, що дають змогу після прийняття указаного закону розвивати ситуаційні центри органів державної влади із захисту критичної інфраструктури як сучасні системи управління забезпе-ченням безпеки в Україні. Наведено, що найбільш економічним підходом до покращення діючої системи державного моніторингу є удосконалення процесів обробки даних і перетворення інформації. Матеріали цієї статті, після введення в дію закону, можуть бути використані для удосконалення процесів прийняття рішень у ситуаційних центрах органів державної влади з метою захисту об’єктів критичної інфраструктури.
7
Виспінська, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ДІТЕЙ ІЗ РАС НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-13.
Full textAbstract:
Відповідно до нормативних документів, сучасна школа повинна готувати особистість, здатну критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб. Критичне мислення − важливий чинник, що має прямий вплив на вивчення іноземної мови. Мета статті полягає в розкритті особливостей розвитку критичного мислення на уроках іноземної мови у дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектра в інклюзивних класах початкової школи, оскільки щороку їх кількість в Україні зростає. Нами використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, для визначення теоретичних основ означеної проблеми. Проаналізовано особливості мислення дітей з аутизмом; розкрито суть поняття «критичне мислення», особливості його розвитку на уроках іноземної мови; наведено приклади вправ, що сприяють розвитку критичного мислення та формуванню комунікативних умінь на уроках англійської мови.
8
Тарасюк, А. В. "Пріоритети правового забезпечення кібербезпеки в Україні на сучасному етапі." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 133–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).532.
Full textAbstract:
В Україні кібербезпека розглядається як склад-ник національної безпеки. В останні роки наша краї-на здійснила низку позитивних кроків для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо вдосконалення законодавства про кібербезпеку.Водночас поряд із позитивною динамікою розвит-ку законодавства у сфері кібербезпеки варто зазна-чити, що є необхідність надалі узгодити національне законодавство з міжнародними стандартами. Зокре-ма, Закон України «Про основні засади кібербезпе-ки України» є радше дорожньою картою розробки майбутніх нормативно-правових актів, а не всеосяж-ним законом про кібербезпеку, який регулює повний спектр питань кібербезпеки та відповідає міжнарод-ним стандартам та найкращим практикам. Експерти також зазначають проблемні аспекти правового забез-печення кібербезпеки в Україні: непослідовність та неузгодженість термінології; відсутність закону про критичну інфраструктуру; відсутність правил прове-дення аудиту інформаційної безпеки критично важли-вих інфраструктурних об’єктів, які мають базуватися на міжнародних стандартах; дублювання повідомлень про кіберінциденти; відсутність вимог щодо безпе-ки та інформації щодо операторів критичної інфра-структури та постачальників цифрових послуг; від-сутність довгострокового стратегічного планування з чітко визначеними проміжними результатами, термінами та відповідальністю за їх досягнення; бю-джетні обмеження щодо змоги держави виплачу-вати конкурентні зарплати для залучення та утри-мання високопрофесійних фахівців із кібербезпеки.Оскільки розвиток правової бази кібербезпеки в Україні пов’язаний із прагненнями європейської інтеграції України, буде ефективним вдосконалення національного законодавства про кібербезпеку з ура-хуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її державами-членами (2014) та впровадженням досвіду і найкращих практик та стандартів країн ЄС.
9
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko, and Valeriy Strilets. "Шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 200–213. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.18.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.
10
Ліпич Л.Г., Хілуха О.А., and Кушнір М.А. "ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 101–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-12.
Full textAbstract:
З розвитком досліджень у галузі поведінкової економіки зростає актуальність їх впливу на процеси прийняття рішень.
Мета статті - критичний аналіз ефективності управління підприємством з точки зору поведінкової економіки.
Встановлено, що напрямок розвитку організації інтегрується з поведінкою менеджерів. Завдання лідера - зменшити напругу між підтримкою статусу-кво та потребою в інноваціях. Доведено, що розвиток підприємств майбутнього вимагає використання нетрадиційних методів управління, які створюються на горизонтальних соціальних зв'язках, де працівники рівні, незалежно від важливості їх ролі на підприємстві, а не відносин "начальник" -підпорядковані ". Розглядаються пастки раціональності, в які можуть потрапити підприємства. Якірна пастка: Людський розум може позначати отриману інформацію спочатку як «якір», який не вимагає розгляду інших варіантів. Пастки для планування: Більшість керівників вважають, що вони мають дар передбачення. Рейтингова пастка: компанія впевнена, що у неї краща ресурсна позиція або що вона краще справляється із завданнями, ніж конкуренти. Пастка витрат: Підприємства продовжують нерелевантні проекти. Пастка управління “силосом”: відсутність здатності команди працювати в команді та орієнтація кожного на окремі завдання. Зазначається, що для усунення цих пасток необхідно дотримуватися дистанції від першої інформації, вислуховувати критичні думки, звертатися до різних джерел, розподіляти завдання між різними командами та критикувати поточні процедури. Розуміння того, що емоції домінують над раціональністю, дозволяє менеджерам зробити контроль за поведінкою свідомим. Обґрунтовано, що напрямком підвищення управлінської компетентності є впровадження раціональності в механізми, в яких переважають емоції.
Доведено, що джерелом ефективного управління є мотивація, яка об’єднує працівників у гармонійні колективи. Компонент, що об’єднує команду, - стандарти етичної поведінки. Ефективними способами мотивації є самомотивація. Безкомпромісний характер контролю підвищує етику поведінки працівників
11
Безручук, Світлана Леонідівна. "Підходи до оцінки якості облікової інформації: критична оцінка поглядів." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 49–54. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-49-54.
Full textAbstract:
Світ живе в епоху глобальних змін. У контексті адаптації облікової системи до світових змін і враховуючи те, що остання призначена для здійснення складних за структурою процесів перетворення облікових даних, необхідне удосконалення підходів до оцінки якості облікової інформації відповідно до нестабільного економічного простору. Дослідження щодо якості облікових даних були розроблені у стабільних зовнішніх умовах і, на жаль, майже не пристосовані до прогнозування кризових тенденцій, вони мають бути ретельно вивчені для розробки основних сучасних підходів до побудови системи якості в умовах невизначеності. Під час аналізу наукової літератури зосереджено увагу на вивченні таких важливих питань: об’єкт дослідження якості бухгалтерського обліку (що автори пропонують оцінювати); показники оцінки якості; методи оцінки якості бухгалтерської інформації та шляхи її удосконалення. У статті узагальнено підходи до оцінки якості облікової інформації. Зроблено висновок, що оцінку якості облікової інформації варто здійснювати за такими напрямами: відповідність безпосередньо статей звітності якісним характеристикам; відповідність фінансової звітності якісним характеристикам її подання і представлення; оцінка впливу зовнішніх факторів, а для пояснення впливу детермінант на якість бухгалтерської інформації варто в подальшому розробити змішаний метод з врахуванням як кількісних, так і якісних показників.
12
Коноваленко, Вадим Васильович. "Про розвиток уміння критичного сприймання інформації." Theory and methods of e-learning 2 (January 11, 2014): 85–87. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.254.
Full textAbstract:
На прикладі порівняння формул для визначення одних і тих же величин, але наведених в різних джерелах, зроблена спроба прищеплення студентам уміння аналізувати технічну інформацію та критично її оцінювати.
13
В., Шаповалова О. "РОЗВИТОК ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПУБЛІЧНИХ РЕЄСТРІВ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (37) (January 24, 2020): 44–50. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-37-1-44-50.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам реформування електронних публічних реєстрів в Україні. Здійснюється теоретична розробка підстав для виокремлення двох етапів реформування системи публічних реєстрів. Аналізуються законопроект про електронні публічні реєстри. Характеризуються спільні рекомендації української влади та міжнародних організацій, які реалізують проекти щодо протидії та попередженню корупції. Зокрема, міжнародної організації права розвитку (IDLO), Фонду Східної Європи, Державного агентства з питань електронного урядування України, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших. Виявляються причини низького стану державних реєстрів та перспективи його зміни на краще. У законопроекті про електронні публічні реєстри уточнюється коло суб’єктів, які представляють публічні інтереси у спірних відносинах щодо моніторингу, охорони та захисту інформаційних ресурсів публічних реєстрів. Надано української влади критичну оцінку механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників в Україні з боку громадських організацій. У процесі перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників виникають конфлікти/спори щодо тестування громадськими організаціями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) в частині внесення неповних, помилкових та викривлених відомостей про бенефіціарних власників. Здійснено коментар загальних засад юридичної відповідальності у сфері реєстрів та підстав для притягнення до неї. Запропоновано шляхи розвитку господарського законодавства в контексті проблематики протидії рейдерству, корупції та іншим зловживанням у сфері господарювання, які безпосередньо пов'язані з інтероперабільностю реєстрової інформації публічних електронних реєстрів.
Ключові слова: електронні реєстри; реєстрова інформація, протидія рейдерству, корупції та іншим зловживанням, юридична відповідальність у сфері реєстрів.
14
Кондрашова, Нонна Валеріївна. "BANNER BLINDNESS ЯК МЕХАНІЗМ ЗАКРІПАЧЕННЯ СУБ’ЄКТА: СИМВОЛІЧНА КОМУНІКАЦІЯ VERSUS РЕАЛЬНИЙ ДІАЛОГ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 274–86. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247169.
Full textAbstract:
Мета статті — розкрити феномен «екранної сліпоти» як репресивний механізм зачарування кліповими образами віртуальної реальності в постмодерних проєктах. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети було застосовано медійний, психоаналітичний, феноменолого-герменевтичний та діалогічний підходи, які дали змогу визначити розбіжність між екранним зачаруванням споживача кліповими образами, що роблять людину духовно «сліпою» до онтологічного досвіду та потребою у реставрації критично мислячої особистості у світі потоків інформації на засадах альтерглобалізму. Наукова новизна. Надано нове критичне розуміння екрана як нашарування панівних означників, що є кодами бажання, екстрапольованого в цифру (Символічного Реального). У межах психоаналітичного тлумачення екранної культури як способу входження індивіда в репресивний екран визначено механізми маніпулятивної комунікації з ідеальними двійниками інших, що набувають уявних сценаріїв непроникних співрозмовників, провокуючи споживача до віддавання своєї свободи волі штучному інтелекту машини. Висновки. Проаналізовано альтерглобалізм, заснований на етиці діалогу з Іншим як вияві нової щирості неомодерну, що приходить на зміну кліповості, ризомі, динаміці інформації та деконструкції суб’єкта в символічній гегемонії. Встановлено, що соціальні комунікації будуються на грі в одночасну схожість та несхожість; в їх основі — інформаційна війна витончених форм (smart force), відповідно до яких впливати необхідно не на свідомість, а на позасвідомі алгоритми дій суперника, чергуючи примус і спокусу, покарання та зачарування. Виявлено елементи глобального контролю за маскою мультикультурності, в межах якої політика видає себе за власну відсутність, ідеологія — за незаангажованість, насилля — за ніжність, агресія — за милосердя і терпимість.
15
Федорцова, Олена. "ЛЕКЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО ТИПУ ЯК ОДНА З ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 4.1(104.1) (April 30, 2022): 69–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-17.
Full textAbstract:
Сучасна лекція – це посвячення слухачів у процес сумісної наукової роботи, залучення їх до наукової творчості, а не тільки передавання наукової істини. Тому характерною особливістю сучасної лекції має бути діяльнісна основа, яка означає не механічне поєднання діяльності викладача і студента, а перш за все їх взаємодію у сумісному навчальному пошуку. Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати великий обсяг чітко систематизованої і концентрованої, методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації. Ми беремо за приклад досвід країн Західної Європи, зокрема Великої Британії, США, Німеччини, Польщі та ін., у яких вперше знайшла відображення ідея цінності та особливостей індивіда. де вже давно широко запроваджують IT технології в процесі викладання іноземних мов. У статті перераховуються інноваційні методики підготовки і проведення лекції, які пропонуються майбутнім іноземним філологам – студентам Вінницького педагогічного коледжу, які формують у них уміння критично оцінювати отриману інформацію, ознайомлюють з новітніми науковими досягненнями. Ми висвітлюємо концепції наведених інноваційних методик та доцільність їх впровадження в навчальний процес.
16
Leshchenko, Mariya P., and Larysa I. Tymchuk. "ПІДХОДИ ДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 26, 2014): 33–46. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1118.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано зарубіжний, зокрема, польський досвід діагностики інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів. Сучасні пошуки зарубіжних вчених сконцентровані на визначенні умінь учнів використовувати Інтернет. Визначені польськими дослідниками стандарти багатофункціональні і дозволяють визначити когнітивні, оцінювальні, творчі й соціальні уміння учнів функціонувати у мережі. Опрацьовано структуру семи стандартів (грамотний і успішний пошук інформації; критична оцінка інформації; творення, перетворення і презентація інформаційного змісту; правові засади творення й поширення інформаційного змісту; емпатія й образотворення; безпека та приватність; участь в мережних спільнотах) їх складників та відповідних ознак. Представлено загальні результати досліджень польських науковців.
17
Stupak, Kyrylo Ye. "Реалізація рефлексивної моделі практики освіти у сучасній фінській школі." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 46–59. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4378.
Full textAbstract:
У статті розглядається приклад країни, освітня система якої увібрала в себе ідеї філософських концепцій критичного мислення І. Канта та М. Ліпмана. Адже саме завдяки динамічним інтеграційним процесам у світі, ми звертаємо увагу на рефлексивні моделі освіти, які приводять нас до запитання : Що ж на сьогоднішній день є більш актуальним - заучування інформації чи її критичний аналіз?
У статті зроблена спроба дослідити організацію навчання у фінських школах через призму рефлексивної моделі І. Канта та рефлексивної моделі практики освіти М. Ліпмана.
І. Кант у своїй роботі "Критика чистого розуму" використовував поняття рефлексії з метою роз'яснення специфіки роботи свідомості. Він поділяв поняття рефлексії на трансцендентальну і логічну. Логічна рефлексія тільки порівнлює поняття між собою і не може судити про речі апріорі. Трансцендентальна рефлексія - підстава можливості об'єктивного порівняння уявлень одне з одним.
Спираючись на положення із робіт І. Канта про рефлексію як спосіб утворення нових понять і суджень через порівняння вже наявних уявлень, М. Ліпман запропонував рефлексивну модель освіти, якій присвячена його робота "Рефлексивна модель практики освіти".
Також у статті проаналізована роль феномено-орієнтованого навчання та викладання (phenomenon-based teaching and learning) у вихованні критичного мислення, яке необхідне для успішної життєдіяльності особистості в сучасному інформаційному суспільстві. Фінляндія на практиці демонструє, як вивчення феноменів допомагає учневі не просто зрозуміти те, що відбувається, а й підштовхує його до формулювання самостійної думки з будь-якого життєвого питання. Таким чином створюється підхід під назвою "рефлексивна модель освіти", яка в повній мірі розглядалася І. Кантом в сфері філософії, а М. Ліпманом у сфері психології і педагогіки.
У статті зроблена спроба аргументувано довести, що організація процесу навчання у фінській школі має ознаки рефлексивної парадигми критичної практики, що є невід'ємною особливістю фінської системи освіти на сучасному етапі її розвитку.
Досвід організації навчання у фінськіій школі може бути використаний при розбудові нової української школи.
18
Островерха, Р. Е. "ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЯК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ УПРАВЛІННЯ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 5 (July 4, 2020): 127–38. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.127-138.
Full textAbstract:
У статті досліджуються перспективи розвитку бухгалтерського обліку як інформаційної бази управління бізнесом. Критично оцінено заяви щодо непридатності облікової інформації для прийняття управлінських рішень. Доведено сутність бухгалтерського обліку як цілісної інформаційної системи, призначеної для формування інформації про господарську діяльність підприємства. Із застосуванням системного підходу запропоновано шляхи адаптування методологічного, методичного і практичного інструментарію бухгалтерського обліку до вирішення завдань управління бізнес-структурами.
19
РАВЛЮК, Віталій, and Олексій ВАВРІЧЕН. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 314–29. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.576.
Full textAbstract:
У роботі визначено захищеність інформаційно-комунікаційної системи під якою ми вважатимемо її здатність забезпечувати цілісність, конфіденційність та доступність інформації, виявляти зловмисні втручання та не допускати їх впливу на інформацію. Наведено комерційні методики визначення рівня захищеності інформаційно-комунікаційної системи орієнтовані на реалізацію функцій, узгоджених з менеджментом та працівниками компанії, визначено позитивні аспекти такого підходу та недоліки.
Проведено аналіз стандартів, що у свою чергу не дало вичерпної відповіді на питання побудови інформаційно-комунікаційної системи заданого рівня захищеності, оскільки положення стандартів дають можливість оцінити ризики кібербезпеки, а не захищеність. Ступінь ризику найчастіше оцінюється як низький, середній, високий чи критичний. За результатами огляду положень міжнародних стандартів інформаційної безпеки та нормативних документів України, що регламентують розробку та безпечне функціонування інформаційно-комунікаційних систем можемо констатувати факт, що питанню числового вимірювання рівня захищеності увага не приділяється.
Враховуючи вектор загроз інформаційній безпеці та різноманіття засобів захисту корпоративної мережі здійснено огляд сучасних інструментів кібербезпеки, що існує на ринку, та встановлено, що користуються попитом багатофункціональні платформи, які поєднують кілька інструментів (антивірус, міжмережевий екран, сканер вразливостей тощо). Виявлено, що актуальним є питання вибору інструментарію захисту інформації в інформаційно-комунікаційній системі, враховуючи необхідні функції забезпечення безпеки та наявні ресурси підприємства.
20
Музика, В. "Проблема атрибуцій кібератак проти об’єктів критичної інфраструктури та шляхи її вирішення в міжнародному праві." Юридичний вісник, no. 4 (November 3, 2020): 164–71. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1985.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему атрибуції кібератак у міжнародному праві. Встановлено, що неможливість присвоєння державі поведінки приватних осіб зумовлена високим порогом тесту ефективного контролю. Отже, аналізується пропозиція щодо створення міжнародного механізму за прикладом МАГАТЕ, який би займався питаннями технічної атрибуції для подальшого встановлення правової атрибуції і відповідальності в межах міжнародного права. Лише такі висновки незалежного міжнародного механізму зможуть задовольнити вимоги ефективного контролю та поводження з приватними особами як з агентами держави. Це зумовлено тим, що в більшості звітів щодо технічної атрибуції наявні докази використання державної інфраструктури, а також взаємодії хакерів та хакерських груп з державними органами.
У статті також розглянуті запропоновані моделі цього міжнародного механізму. З одного боку, пропонується такий міжнародний механізм, який би здійснював технічну атрибуцію на підставі взаємодії державних та недержавних акторів, з іншого боку, приватний сектор пропонує створити механізм, який би передбачав виключно консультації та отримання інформації від держав. Тому виключається членство держав, а інформація, яка надана ними, не буде обов'язковою для врахування у випадку сумнівів щодо достовірності даних. Ця пропозиція зумовлена тим, що, на думку приватного сектору, держави спробують втрутитися в процес технічної атрибуції через свої політичні мотиви або намагатимуться досягти рішення щодо відсіювання розслідування кібератаки, до якої вони або їхні союзники причетні.
Автор доходить висновку про доцільність створення міжнародного механізму, який не передбачає повне виключення представників держави. Це пояснюється тим, що не лише технічні, а й політичні індикатори повинні бути враховані. Такий підхід знаходить підтримку серед усіх зацікавлених сторін через те, що технічні дані можуть бути скомпрометовані. Крім того, в розпорядженні державних агентів зазвичай знаходиться важлива інформація щодо конкретної кібе-ратаки та контексту, в якому вона була здійснена. Не менш важливо й те, що міжнародна спільнота навряд чи погодиться на створення міжнародного механізму з представників приватного сектору, висновки якого потенційно можуть стати доказами у встановленні відповідальності держав. Як наслідок, вирішення проблеми зі встановленням атрибуції буде відкладено на невизначений час.
21
Дерев'янко, Світлана Петрівна. "ЕМОЦІЙНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 192–209. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3281.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню можливостей застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі викладання курсу «Загальна (когнітивна) психологія» для студентів-психологів. Уточнено визначення поняття «емоційний штучний інтелект»: це інтелектуальні системи, які здатні розпізнавати емоції людини та інтерпретувати їх. Запропоновано комплекс навчальних завдань, спрямованих на вивчення емоційного штучного інтелекту майбутніми психологами: збір наукової інформації про феномени штучного інтелекту та емоційного штучного інтелекту, зображень про емоційний штучний інтелект; аналіз художніх відеофільмів про емоційний штучний інтелект; аналіз комп’ютерних ігор на основі емоційного штучного інтелекту. Проаналізовано результати навчальної діяльності студентів-психологів з вивчення проблематики емоційного штучного інтелекту у формі психологічних есе та мультимедійних творчих проєктів. Виділено типові помилки, які були допущені авторами мультимедійних творчих проєктів (велика кількість слайдів, відсутність чіткого плану, перенасиченість текстом, анімацією). Презентовано накопичені цифрові ресурси з художніми відеофільмами та комп’ютерними іграми на основі емоційного штучного інтелекту. Продемонстровано зміну уявлень студентів після активного збору інформації про емоційний штучний інтелект (стосовно параметра рефлексивності). Визначено, що застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі професійної підготовки майбутніх психологів сприяло реалізації їх рефлексивних та творчих можливостей. Відзначено ряд загальних та фахових компетентностей, які формуються у студентів при вивченні проблематики емоційного штучного інтелекту, зокрема це вміння самостійно збирати та критично аналізувати інформацію щодо феноменів інтелекту, штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту; здатність до професійного самовдосконалення засобом усвідомлення власних емоційних здібностей (здатності розпізнавати емоції, здатності розуміти власні емоції, управляти ними, здатності до емпатії).
22
КОЛТОК, Леся, and Тетяна НАДІМ’ЯНОВА. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування ІКТ-компетентності у молодших школярів, її складникам та підходам; акцентовано увагу на вмінні володіти сучасними ІКТ-технологіями, на формуванні ІКТ-компетентності учнів початкових класів в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку – інформаційне суспільство. У зв’язку з цим однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед завдяки створенню системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Еволюція сучасної освіти, інформатизація навчання, масова комп’ютеризація закладів освіти, постійна модернізація комп’ютерної техніки, розвиток комп’ютерних мереж, розширення персональної комп’ютеризації суспільства, збільшення обсягу програмних продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі, – умови, які створюють нове інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Наразі учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитися до неї, створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватися в особистісному та професійному плані та відповідати вимогам розвитку суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.
23
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko, and Valeriy Strilets. "Вплив технічних та географічних параметрів на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 6 (December 18, 2021): 15–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.2.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена розгляду основних технічних параметрів акустичних засобів та географічних факторів місцевості на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань захисту об'єктів критичної інфраструктури від терористичних актів. Спочатку дано характеристика основних технічних параметрів акустичних засобів знімання мовної інформації. Показано, що Основними технічними параметрами акустичних засобів знімання мовної інформації є чутливість мікрофона, його спрямованість, робоча смуга частот і коефіцієнт розпізнавання. Потім розглянути поняття енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів. Показано, що під енергетичною дальністю дії акустичного засобу розуміється найбільше розрахункове значення дистанції, що забезпечує рівність енергетичного потенціалу акустичного засобу та закономірності спаду інтенсивності розповсюджується акустичної хвилі. Після чого проаналізовано геометрична дальність виявлення акустичних сигналів, з урахуванням рельєфу місцевості навколо об'єкту критичної інфраструктури. Показано, що геометрична дальність виявлення акустичних сигналів буде визначатися геометричній дальністю видимого горизонту з урахуванням позитивного і негативного рельєфу місцевості, наявністю житлових масивів, лісів та водойм, а також станом підстилаючої поверхні навколо об'єкту критичної інфраструктури в напрямку, який визначається розворотом акустичного пристрою. Потім розглянуто очікувана дальність знімання мовної інформації, як результат співвідношення енергетичної і геометричній діяльностей виявлення акустичних сигналів. Показано, що очікувана дальність знімання мовної інформації визначається як добуток енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери. Якщо отриманий результат перевищує значення геометричної дальності виявлення акустичного сигналу, то за значення очікуваної дальності приймається геометрична дальність виявлення.
24
Андрієвська, Віра Михайлівна. "Теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти." New computer technology 17 (June 25, 2019): 201–5. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.966.
Full textAbstract:
Метою дослідження є розгляд теоретико-методичних засад інформатизації початкової математичної освіти. Задачами дослідження є аналіз перспективних напрямків розвитку початкової освіти, зокрема, інформатизації початкової математичної освіти, уточнення дидактичних можливостей ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Об’єктом дослідження є початкова математична освіта. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти. Робота присвячена актуальній проблемі модернізації існуючої системи початкової математичної освіти. В процесі дослідження встановлено, що інформатизація освіти – це процес прогресивних соціально-економічних змін зумовлених вимогами сучасності. Інформатизація початкової освіти є одним з напрямів сучасної державної політики інформатизації освіти в Україні й передбачає, зокрема, володіння учнями на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформації, опрацьовувати її, використовувати інформацію для адекватного вирішення проблем повсякденного життя тощо. Опанування прийомами розумової діяльності молодшими школярами з такими характеристиками доцільно здійснити при викладанні математики у режимі особливого мотиваційного підходу – використанні ІКТ. Уточнено дидактичні можливості ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Результати дослідження планується узагальнити для розробки рекомендацій щодо підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання ІКТ як засобу навчання математики.
25
Danylyuk, Serhiy S. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ВПРАВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (November 6, 2014): 182–93. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1114.
Full textAbstract:
У статті запропоновано систему вправ із використанням інтернет-технологій з урахуванням таких критеріїв, як «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» й «домінантна роль формованої компетенції» у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Так, зокрема, за критерієм «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» виокремлюють вправи, спрямовані на: сприйняття електронного тексту (тобто швидкочитання); структуроване сприйняття інформації; антиципацію (здогадування, передбачення) змісту інформації. У свою чергу, за критерієм «домінантна роль формованої компетенції» виокремлюють вправи, спрямовані на формування: мовленнєвої компетенції (критичне читання й аудіювання); компенсаторної компетенції (вправи на розвиток здатності й готовності долати дефіцит іншомовних знань, наприклад, під час читання й аудіювання); навчально-пізнавальної компетенції (уміння користуватися довідковою літературою, різними словниками, інтернет-ресурсами).
26
Візнюк, Інесса. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ЯК ЧИННИК ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ІПОХОНДРИЧНИХ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.115-122.
Full textAbstract:
У статті зосереджено увагу на обґрунтуванні механізмів виникнення й розвитку іпохондричних розладів під час професійного вигорання особистості та основних психодіагностичних підходах щодо вивчення даного феномена. Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах диференційних подібностей і відмінностей контрольної та експериментальної груп. Використано загальнонаукові методи у вивченні різнопланових літературних джерел, що дало змогу відтворити реальні факти досліджуваної проблеми з урахуванням наукового доробку вітчизняних науковців. Проаналізовано етіологію і розвиток іпохондричних нозологій у групі досліджуваних під час виконання ними професійних обов’язків. Акцентовано увагу на трансформації їхніх життєвих цінностей і визначенні майбутніх пріоритетів у разі патогенетичної дії навіювання скарг на дисфункцію власного здоров’я.
Об’єктивність під час висвітлення теми забезпечувалася шляхом здійснення неупереджених, некон’юнктурних висновків з урахуванням поглядів попередніх дослідників і достовірної, перевіреної інформації з підібраних джерел. Водночас, ми не уникали критичних суджень і оцінок для реалістичного показу низки психосоматичних проблем у ґенезі іпохондричних розладів. Використано комплексний підхід у висвітленні основних напрямів психодіагностики та лікування іпохондрії як механізму психологічного вигорання особистості. Комплексність висвітлення основних принципів діагностики характеризується мультимодальністю методів збору інформації щодо етіології захворювання. В її контексті враховувались уміння інтегрувати інформацію, отриману різними методами. Зокрема, акцентували увагу на виявленні низки детермінант розвитку цих патогенних явищ: біологічної (біохімічна, нейрофізіологічна, психофізіологічна сфери), психологічної (внутрішні індивідуальні переживання й поведінка людини), соціальної (специфіка міжособистісної взаємодії в соціумі) та екологічної (матеріальна забезпеченість, якість життя тощо).
27
ПОЛЯКОВА, Ірина, and Катерина КОРСІКОВА. "SOFT SKILLS: УНІВЕРСАЛЬНІ НАВИЧКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.18.
Full textAbstract:
У статті проводиться аналіз навичок, якими повинні володіти випускники сучасної школи, досліджується поняття м’яких навичок (soft skills) та тверді навички (hard skills). До soft skills відносять адаптивність у мінливих життєвих ситуаціях, самостійність і критичність мислення, уміння бачити, формулювати проблему і знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлення того, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі, їх практичне застосування, здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, уміти працювати з інформацією, бути комунікабельним, уміти працювати в команді, уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, свого культурного рівня. Розглядаються здібності «4 К» як пріоритетний напрям формування soft skills на уроках української мови в початкових класах, такі як креативність, критичне мислення, комунікація, колаборація. Окреслено потенціал навички «креативність» для учня та вчителя. Креативність на уроках української мови і читання в початковій школі можна підвищувати, використовуючи когнітивні вправи на зразок мозкового штурму (швидке вигадування ідей) і віднаходження справжньої суті проблеми. Критичне мислення школярів є найпотрібнішою навичкою майбутнього, яке складається з системного аналізу, аналізу аргументів, творчого процесу та оцінки одержаних результатів. Його ще називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Складовими частинами критичного мислення є інформація як відправний пункт критичного мислення, постановка питань і з’ясування проблем, самостійне мислення, переконлива аргументація: твердження, доведення, докази, підстава, соціальне мислення. Комунікація як перспективна здібність для формування soft skills на уроках у початковій школі має усні та писемні форми реалізації. Здатність до колаборації тренує в учнів уміння співпрацювати та досягати результатів під час командної роботи. Розглядаються інтерактивні технології як способи формування soft skills в учнів початкової школи.
28
Матюшина, Інна Іванівна. "Легітимація знання та розуміння тенденцій освітніх процесів." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 24 (June 23, 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i24.865.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу структури процесу легітимації знання, за допомогою якого можна зрозуміти причини змін, що відбуваються в сучасній освіті. Автор окреслює сучасний спосіб легітимізації знань, відповідає на запитання: чому логічні та філософські знання є необхідним підґрунтям сучасної освіти, розглядає яким чином суспільний запит на критичне мислення легітимізує ці знання. Завдяки застосуванню системного підходу, запропонованого А.І. Уйомовим, створюється системна модель легітимізації.
Показано, що субстратом системи легітимізації знання є вся сукупність інформації, що виробляється людством, життєві запити, практичні потреби. Структурою системи є механізми легітимізації знання, тобто процедури, завдяки яким інформація, що набувається, визнається знанням; завдяки яким усвідомлено виробляється саме знання; процедури, які визнають особу такою, яка виробляє та передає знання тощо. До цього рівня відносяться принципи та методи наукового пізнання, процедури присудження кваліфікацій різного рівня (магістр, кандидат наук тощо), вимоги до навчальних програм, уявлення про раціональність, яка є основою західноєвропейського типу мислення та багато інших процедур. Це – реляційна структура.
Обгрунтовано, що концептом системи є норми та цінності, що є актуальними в певний історичний період часу в межах певних соціальних інститутів, та які визначають місце, значимість знання в соціальній системі в цілому, тобто ті якості (у загальному вигляді), які повинні мати знання.
В статті зазначається, що у поняття легітимації знання обов’язково включається проблема передачі знання, освіти. Простеживши тенденції зміни концепту легітимації освіти, ми з’ясували, що ціннісні орієнтації сучасної освіти полягають у тому, що освіта має бути практичною, результативною, доступною з точки зору економічного, соціального та часового ресурсів. Крім того, продемонстровано, що зміна концепту легітимації освіти призвела до зміни розуміння того, яким мають бути знання, тобто до зміни концепту легітимації знання. Концепт легітимації знання як системи включає в себе цінність якісного, правильного, аргументованого мислення, ці вміння можуть забезпечити вивчення філософії та логіки. Але сьогодні попит на філософські та логічні знання формується як запит навчання критичному мисленню. Отже, введення дисципліни «Критичне мислення» є формою легітимації філософії та логіки в навчальному процесі.
29
Стецик, Юрій, and Антоніна Бойчук. "ДУХОВНА ОФІРА БРАТА ЙОСАФАТА (ВАСИЛЯ) РОГАТИНСЬКОГО ЧСВВ (1885–1948)." Problems of humanities. History, no. 8/50 (December 28, 2021): 87–98. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.240966.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження – укласти біографічний огляд основних етапів життєвого шляху брата Йосафата (Василя) Рогатинського та реабілітувати його діяльність із позицій сучасного історичного бачення. Методологія дослідження базується на використанні аналітичної та синтетичної критики джерел. Для встановлення об՚єктивності інформації використано критичний аналіз тексту документа. Наукова новизна вбачається у використанні та запровадженні до широкого обігу архівних матеріалів КДБ (СБУ). Висновки. На підставі архівних матеріалів слідчої справи укладено біографічний огляд брата Йосафата (Василя) Рогатинського (ЧСВВ), який був репресований за свої релігійні переконання та критичне ставлення і несприйняття релігійної політики радянської влади. Простежено основні етапи життєвого шляху брата Йосафата (Василя): дитячі роки, здобуття неповної середньої освіти, вступ до василіанського монастиря, служба в австрійській армії, участь у бойових баталіях Першої світової війни, російський полон, повернення до василіанського монашества, виконання обов՚язків помічника експедитора у Жовківській василіанській друкарні та диригента церковного хору, арешт, засудження і відбуття покарання у виправно-трудовому таборі, відхід до вічності під час ув՚язнення. Розглянуто процес реабілітації брата Йосафата (Василя) Рогатинського як політв՚язня радянських концентраційних таборів. Представлено погляди монаха щодо заходів радянських органів влади стосовно національно свідомого українського греко-католицького духовенства та василіанського чернецтва, яке відмовлялося підписувати акт воз՚єднання із російською православною церквою. Визначено суб՚єктивний політичний чинник у незаконному засудженні та ув՚язненні монаха Йосафата (Василя).
30
Желясков, Василь. "РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК МОТИВАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 97–109. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.72.
Full textAbstract:
Мотиваційний компонент відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх судноводіїв. Мотивація до професійної комунікативної взаємодії у судноводіїв є однією із надзвичайно важливих умов ефективного засвоєння знань, умінь й навичок та важливим чинником підвищення рівня безпеки судноплавства. На думку автора, цей компонент є пріоритетним у процесі навчальної діяльності судноводія, оскільки від його правильної організації залежать всі інші компоненти навчального процесу та успіх подальшої професійної діяльності. Зміст мотиваційного компоненту становлять професійно значущі мотиви, потреби, інтереси, установки й цінності майбутніх судноводіїв. Він спрямовує навчальний процес на формування потреби в отриманні нових знань, закріплення навичок й умінь; розвиває інтерес до майбутньої морської професії; спонукає до розв’язання нестандартних професійних завдань, що потребують поглиблених навичок критичного мислення та не входять до навчальної програми, але можуть опосередковано впливати на майбутню професійну діяльність; сприяє розширенню кругозору, вдосконаленню, саморозвитку й самоактуалізації особистості судноводія.
Формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності студентів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення. Критичність мислення у статті розглянуто як здатність аналізу інформації з позицій логіки та особистісно-психологічного підходу з тим, щоб застосовувати отримані знання, як до стандартних, так і нестандартних ситуацій морської діяльності. У статті наголошено на ефективності навчання професійної комунікативної взаємодії на основі оновленої таксономії Б. Блума, завдяки чому викладач може виховати креативних особистостей, здатних критично мислити, оцінювати нову інформацію та впевнено застосовувати знання в різних ситуаціях професійної діяльності та у крос-культурному середовищі.
31
Потапова, Олександра. "До проблеми формування критичного мислення у студентів технічних ВНЗ під час вивчення математичних дисциплін." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 318–26. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.3011.
Full textAbstract:
Потапова О. М. До проблеми формування критичного мислення у студентів технічних ВНЗ під час вивчення математичних дисциплін.
У статті досліджується проблема розвитку критичного мислення студентів вищих навчальних закладів в науковій і методичній літературі. На основі зіставлення, порівняння, узагальнення наукової інформації уточнюється сутність поняття «критичне мислення» та доводиться необхідність його формування у студентів ВНЗ як складника майбутньої фахової компетентності.
32
Bakalynskyi, O., Yu Tsyplynskyi, I. Nechayeva, and V. Dubok. "The Results of a Statisti-Cal Study of the State of Cyber Protection of the Critical Infor-Mation Infrastructure of Ukrainer." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 67–80. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.067.
Full textAbstract:
Наведено результати виконання доручення прем’єр-міністра України щодо опитування про стан кіберзахисту, яке було проведено в рамках виконання підготовчих заходів до «Огляду стану кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом». Актуальність цього дослідження зумовлена тенденціями розвитку фреймворку нормативно-правових актів з питань кіберзахисту критичної інфраструктури і сфери національної безпеки та оборони, а також невідповідністю реального стану справ із кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ) вимогам державної політики щодо захисту таких об’єктів від кіберзагроз і кібератак. Розглянуто практичний досвід проведення статистичного опитування організацій, які потенційно можуть бути віднесені до ОКІ, на відповідність до вимог нормативно-правових актів із кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
33
Давидюк, Руслана, and Віталіна Данильчук. "Розвиток критичного мислення учнів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні»." New pedagogical thought 108, no. 4 (January 6, 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-105-109.
Full textAbstract:
У статті окреслено напрями розвитку критичного мислення школярів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні». Звернено увагу на те, що в шкільному курсі історії проблематика Голодомору є важливою для формування ключових і предметних компетентностей учнів, їхньої активної громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини та вміння мислити критично. Зважаючи на зміну підходів щодо викладання означеної теми, окреслено ключові аспекти, які варто враховувати задля належного осмислення тогочасних процесів, що відбувалися в Україні та світі.
Наголошено, що тему Голодомору необхідно вивчати не лише як велику трагедію українського народу, а й як історію його боротьби, підтримки і взаємодопомоги, зокрема важливо порушувати питання інформації та пропаганди у період 1932–1933 років, проявів доброчинності, незламності в екстремальних, загрозливих для життя умовах; називати якомога більше імен та прізвищ людей, які не лише зуміли пережити ті часи, а також допомагали зробити це іншим, доносили світу правду про трагедію Голодомору загалом та ситуацію, що склалася у 1932–1933 роках в Україні, зокрема.
Задля розуміння політики організації голоду в 30-х роках ХХ ст. та її наслідків необхідно застосовувати комплекс відповідних методичних інструментів розвитку критичного мислення, покликаних створити умови для усвідомлення учнями матеріалу, що вивчається, систематизації отриманих знань, уміння віднайти необхідну інформацію, оцінити її правдивість, відстоюючи власну точку зору та обґрунтовуючи її, приймати виважені рішення.
Запропоновано приклади використання методів і прийомів розвитку критичного мислення в ході вивчення теми Голодомору 1932–1933 років, як-от: робота з різними видами текстів (спогадами, щоденниками очевидців / учасників подій 1932–1933 років, документами, публікаціями у тогочасній пресі); постановка запитань; навчальна дискусія та рефлексія; наочні методи організації інформації. Творче використання представленого інструментарію дозволить педагогам досягти значних результатів у розвитку критичного мислення учнів та підвищенні рівня їхніх навчальних досягнень.
34
Мазіна, О. І., and В. С. Олійник. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 124–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.124-132.
Full textAbstract:
У статті розкрито роль бухгалтерського обліку як інформаційної системи для суспільства та ухвалення економічних рішень на рівні підприємства; розглянуто особливості трансформації елемента методу бухгалтерського обліку – звітність в умовах євроінтеграції. У зв’язку з тим, що Україна реалізовує стратегію входження до єдиного економічного простору з ЄС, критичним стає транспарентність інформації, яка генерується системою бухгалтерського обліку, що вимагає використання єдиних правил і методик формування інформації. Досліджено основні тенденції розвитку у сфері бухгалтерського обліку та звітності за використання хмарних технологій, блокчейну та штучного інтелекту.
35
Zhadan, Iryna. "Інформаційна безпека середовища як чинник розвитку громадянської компетентності молоді." Проблеми політичної психології 24 (December 30, 2021): 233–42. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-77.
Full textAbstract:
Актуальність досліджуваної проблеми визначається соціальним запитом на створення освітнього середовища, максимально наближеного до стандартів безпечного і сприятливого для розвитку громадянської компетентності молоді.
Метою представленого дослідження було виявлення особливостей впливу інформаційної безпеки середовища на розвиток громадянських компетентностей молоді.
Методи дослідження: для визначення особливостей когнітивних настанов молоді застосовувалась авторська версія методики семантичного диференціалу; для виявлення особливостей впливів соціального середовища на розвиток когнітивних настанов – авторський опитувальник; для встановлення зумовленості громадянських компетентностей молоді особливостями когнітивних настанов – методи кореляційного та кластерного аналізу. Виокремлено два рівні аналізу зумовленості розвитку громадянської компетентності молоді: 1) ступінь сформованості когнітивних настанов, які забезпечують здатність протидіяти негативним інформаційним впливам; 2) відповідність впливів соціального середовища вимогам безпеки.
За результатами дослідження виявлено особливості когнітивних настанов майбутніх педагогів на критичний аналіз ситуації, на раціональне оцінювання інформації, на рефлексивний аналіз ситуації. Визначено показники громадянських компетентностей, які утворюють кластери з показниками когнітивних настанов. Виявлено тенденції щодо зумовленості розвитку ціннісних, мотиваційних та ставленнєвих компонентів громадянської компетентності рівнем сформованості когнітивних настанов особистості на раціональний аналіз інформації, критичний аналіз ситуації та рефлексію.
Зроблено висновок про те, що соціальне середовище загалом і освітнє зокрема не сприяє належним чином розвитку компетентностей, які зумовлюють якість опрацювання інформації, зниження конфліктності та протистояння маніпулятивним впливам. Визначено ймовірні причини низької результативність зусиль середовища, спрямованих на розвиток когнітивних настанов.
36
Kononovych, Daria. "On the Question of Critical Perception of Information by Young People on the Internet." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 7 (338) (2020): 16–24. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2020-7(338)-16-24.
Full textAbstract:
The modern information age raises the problem of the formation of students ability to self-education, their competence work with different types of information and critical thinking skills in. The article focuses on the definition of critical thinking as an essential element of mental activity of a person at the modern information society; on the study of socio-psychological factors of youth susceptibility to manipulation of consciousness. The critical thinking procedure should provide not just proactive position of its bearer, but his leading role in determining the course and direction of events development. In the situation of informational war only critical thinking can save our consciousness from the impact of the mighty media manipulation. Critical thinking is not just the ability to think, it is the ability to think rationally, the ability to understand our own thoughts, the ability to understand the thoughts of others, the ability to make up your mind to reach the only right decision, consciously assessing the situation. It is defined the peculiarities of formation of critical thinking as a result of social work. The necessity of critical thinking with a view to possibility of information rethinking is substantiated. The author presents the results of a study of the attitude of 317 young people aged 16 to 25 to the Internet. The study also identified the most characteristic human qualities that contribute to the possibility of manipulating it: suggestibility, complexes, self-confidence, the desire to be consistent. The importance of further research was expressed.
37
Сягровський, О., and К. Мелкумян. "Автоматизована система утилізації твердих відходів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 38 (May 31, 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233195.
Full textAbstract:
У статті розглядається така проблема сьогодення як утилізація твердих відходів. Більшість сфер промисловості, економіки, інфраструктури та інших галузей переходять на етап залучення автоматизованих систем, що значно покращує ефективність та зменшує ризики виникнення помилок. Проблема, яка описана в даній статті, має ряд обме-жень, що накладаються на обрання виду утилізації сміття та способу залучення автоматизованих систем. Основними обмеженнями є мінімальний вплив утилізації на навколишнє середовище, близькість до населених пунктів задля зменшення транспортних витрат та мінімально можлива вартість проекту. На основі рівності балансу річних відходів запропоновано підхід створення передумов до виробництва замкненого циклу. Задля більш якісного проектування автоматизованої системи утилізації сміття було зроблено аналіз існуючих рішень. Одне з найпоширеніших – побудова санітарного полігону – було описано в цій статті. Цей підхід має доволі низьку собівартість, є легким для побудови та підтримки його роботи. Також було розглянуто недоліки цієї системи, наприклад, цей підхід дуже згубно діє нанавколишнє середовище і є нестійким до критичних ситуацій. Проаналізувавши вищезазначені проблеми та обмеження, запропоновано рішення побудови спеціального полігону з використанням датчиків моніторингу навколишнього середовища для збору необхідної інформації та правильного реагування на неї. Для побудови полігону використовуються лише недорогі екологічні матеріали, що зменшує його собівартість. Дана система включає в себе можливість участі у економіці замкненого циклу, адже виділені речовини можуть бути використані у вигляді добрив, аотримана сировина – у вигляді вторинної сировини. Також отримана з датчиків інформація надсилається до мережі «розумного» міста для інформування населення.
Бібл. 4, іл. 2.
38
Кузьменко В. В. and Слюсаренко Н.В. "Використання телевізійного контенту в процесі формування особистості: історія та реалії сьогодення." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 11, 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.104.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано, як використовувався телевізійний контент у процесі формування особистості в попередні історичні періоди та в умовах сьогодення. Наголошено, що телебачення вже стало невід’ємною складовою життєдіяльності кожної людини, а жителі України щодня витрачають на перегляд телепередач понад чотири години. Адже для них телебачення – це первинне джерело новин, інформації та розваг. Акцентовано, що вплив телевізійного контенту на глядача є очевидним, хоча може бути не лише позитивним, а й негативним.
Звернуто увагу, що в Україні впродовж другої половини ХХ століття накопичено неабиякий досвід використання телебачення в освітніх цілях. Представлено дані щодо шкільних дисциплін, з яких було створено навчальні телепередачі, їх тематики, календарно-тематичних планів демонстрування таких передач.
Наведено результати анкетування вчителів різного фаху (історія, правознавство, інформатика, фізика, трудове навчання, природознавство, безпека життєдіяльності, фізична культура) з теми «Ваше ставлення до телебачення». Педагоги, зокрема, рекомендують збільшити увагу керівництва держави до якості телебачення та підбору кадрів; увести цензуру; керівництву телеканалів критично ставитися до передач, які йдуть в ефір; розширити частку вітчизняного контенту (створити суспільний канал для дітей, пізнавальні канали, навчальні передачі, програми виховного спрямування); зменшити кількість реклами, політики; у новинах мінімізувати повтори та інформацію про прояви жорстокості; частіше демонструвати старі фільми, спортивні передачі, програми про історію України та видатних людей нашої держави.
Зроблено висновки, що використання телевізійного контенту в процесі формування особистості є доцільним, а набутий в Україні досвід створення та використання в школах навчальних телепередач потребує ретельного вивчення та відродження з урахуванням вимог та умов сьогодення.
39
Древаль, Каріна. "РУБРИКАЦІЯ МАС-МЕДІА: МАНІПУЛЯТИВНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 252–55. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-57.
Full textAbstract:
У дослідженні охарактеризовано рубрикації, які журналісти та редактори використовують для вербального оформлення заголовків матеріалів, які розміщуються у медіапросторі. Джерельною базою доробку виступають такі ЗМІ, як Корреспондент.net, Укрінформ, Слово і діло. Крім того, проаналізовано термін «маніпуляція» як вияв діяльності ЗМІ. У статті розглянуто, що маніпуляції виступають інструментом психологічного впливу, засобом досягнення певної мети. В такому контексті розглянуто використання рубрикації інтернет-видань як методу функціонально-маніпулятивного впливу. Зазначено, що мас-медіа формують та створюють суспільну свідомість, тому кожен повинен вміти критично мислити, аналізувати інформацію, а також перевіряти фактаж.
40
Kafka, S. M. "ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В ОБЛІКУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 12 (April 26, 2016): 178–85. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.178-185.
Full textAbstract:
Досліджено підходи науковців України до обліку необоротних активів та критичний аналіз проблемних питань, вирішення яких ними розроблено, визначено ті, які й сьогодні вимагають додаткового доопрацювання: класифікація необоротних активів для цілей обліку. Запропоновано уніфікований підхід до класифікації необоротних активів з метою відображення інформації про них у системі бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб користувачів фінансових звітів щодо управління необоротними активами підприємства.
41
Барабаш,, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – ОДИН ІЗ НАПРЯМКІВ ВЗАЄМОДІЇ КАФЕДРИ ТА БІБЛІОТЕКИ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 25, 2020): 14–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-14-31.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯВ Україні, як і в усьому світі, відбуваєтьсятрансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу, спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку тароботи з інформацією. Головне, чому покликані навчитистудентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключіособливу увагу варто приділити бібліотеці університету,зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовийсоціальний інститут на високому професійному рівні виявляє,аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальноїпродукції. Укладання одного із видів бібліографічнихпосібників – бібліографічних покажчиків – є важливимнапрямком бібліотечно-інформаційної роботи.У статті висвітлено один із пріоритетних напрямківінформаційної діяльності університетської бібліотеки –укладання персональних бібліографічних покажчиків видатнихдіячів краю студентами кафедри суспільних наук,інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропонованоумовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковцітехнічної сфери; науковці соціально-гуманітарноїсфери; митці краю; письменники та літераторикраю; педагоги краю.Визначено основні структурні елементи бібліографічнихдокументів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетнігрупи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічноговизначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чиперсональних документів. Відзначено співпрацю кафедрисуспільних наук, інформаційної та архівної справи ізуніверситетською бібліотекою, а також окресленоперспективи подальшої спільної діяльності.
42
МАРЧЕНКО, Олексій, Павло КРЕТОВ, and Олена КРЕТОВА. "ПОСТПРАВДА ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ: ІДЕОЛОГІЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ В ОСВІТІ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 43 (November 29, 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.13.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розгляду ідеологічних трансформацій світоглядного знання, безпосередньо пов’язаних із функціонуванням суспільної уяви та формуванням як групової, так і індивідуальної ідентичності людини, а також осмисленню соціокльтурної динаміки, пов’язаної з постанням ситуації постправди та впровадженням настанов, стратегій, технік, практик і методології критичного мислення в царині освіти. Метою статті є розгляд феномену постправди в сучасному інформаційному полі у взаємозв’язку з концепцією критичного мислення та їх експлікаціями в соціальному інституті освіти. Основну увагу приділено філософському осмисленню зазначених феноменів у контексті філософсько-антропологічного виміру тенденцій розвитку соціально- комунікативної сфери існування людини. Методологічними засадами є філософія інформації, розвиток парадигми трансгуманізму, пошуки сучасної освітньої теорії та практики, соціальної філософії. У статті розглянуто сутнісні передумови і наслідки для гуманітарної сфери загалом і освіти зокрема наявного стану речей з недостатньою філософською артикульованістю понять постправди і критичного мислення. Наукова новизна. У статті доведено амбівалентний характер кореляції між феноменом постправди та концепцією критичного мислення принагідно до соціального інституту освіти та сфери соціальної уяви. Висновки. З’ясовано, що критичне мислення, оперте лише на настанову скептицизму, функціонує як передумова та смислодеструктивний елемент постправди як теоретичної конструкції та когнітивного механізму. Підкреслено загрозу дегуманізації проблемного поля сучасної гуманітаристики поза актуалізацією символічних та аксіологічних підстав людської ідентичності, що є актуальним як для наукового дискурсу, так і для сфери освіти. Наголошено на необхідності гуманістичної реінтерпретації критичного мислення людини, експлікованого в її соціальній активності, набутті ідентичності та самоактуалізації.
43
ГРІНЧЕНКО, Тетяна. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 223–32. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-223-232.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукові джерела щодо трактування поняття “критичне мислення” з точки зору філософії, психології, педагогіки, мистецтвознавства. Актуальність обраної теми підтверджується радикалізацією змін, що нині відбуваються в освітньому середовищі, закріпленням важливості розвитку критичного мислення школярів у Концепції НУШ. Доведено, що в порівнянні з широким використанням технологій розвитку критичного мислення у викладанні загальноосвітніх дисциплін у фаховій підготовці вчителів музики цьому питанню уваги приділяється недостатньо. У всесвітній мережі міститься велика кількість дидактично-методичних розробок учителів-практиків, у яких пропонується застосування низки методів розвитку критичного мислення школярів на уроках музики і мистецтва. Натомість, поняття “критичне мислення майбутнього вчителя музики” нині не отримало наукового визначення. Метою статті є обґрунтування необхідності застосування технологій розвитку критичного мислення в підготовці студентів музично-педагогічних закладів освіти до музично-педагогічної діяльності в процесі фахової підготовки. У статті наведено приклади методик і технологій розвитку критичного мислення, серед яких доведено доцільність використання в музично-педагогічній освіті методу асоціативного пошуку, обов’язкової постановки питань, “Кошика ідей”, мозкового штурму, укладання асоціативних кущів, написання есе, здійснення рефлексивого аналізу, складання порівняльних синхронних таблиць, синквейнів, методів сприяння розвитку емоційного інтелекту, ретельної перевірки отриманої інформації, пошуку доказів цінності тієї чи іншої інтерпретації музичного твору, ознайомлення з відгуками, посиланнями на авторитетні джерела, накопичення музичних знань, розширення мистецького світогляду. Подальшому науковому аналізу підлягають ідеї розробки спеціальних технологій розвитку критичного мислення педагога музиканта, у яких будуть ураховані практичний досвід світової освітньої системи в поєднанні зі специфікою музичної освіти і виховання. Ключові слова: вчитель музики, критичне мислення, музично-педагогічна діяльність, мистецький світогляд, інформаційні ресурси.
44
КРИВОШЕЄВ, П. І., and В. М. СЕНАТОРОВ. "СЕЙСМОСТІЙКЕ БУДІВНИЦТВО У ВИДАННЯХ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЗАЛІЗОБЕТОНУ." Наука та будівництво 19, no. 1 (May 10, 2019): 82–87. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.73.
Full textAbstract:
Основним виданням Міжнародної федерації залізобетону (fib) є Бюлетень. За станом на сьогодення видано понад 90 бюлетенів, серед яких 7 присвячені проблемам сейсмостійкого будівництва. Зокрема:Бюлетень № 24 «Сейсмічна оцінка доцільності відновлення залізобетонних споруд». Дано огляд основних та інноваційних методів для попередньої або детальної оцінки окремо існуючих будівель щодо доцільності відновлення. Описано стратегії та інструкції щодо вибору тої чи іншої технології відновлення.Бюлетень № 25 «Сейсмічне проектування залізобетонних будівель з урахуванням зсуву». Підсумовано, критично проаналізовано і співставлено всі відомі підходи до проектуваннязалізобетонних споруд, що базуються на теорії зміщення, що у подальшому сприятиме покращенню проектних норм і практичному використанню найбільш раціональних, надійних проектних методів.Бюлетень № 27 «Сейсмічне проектування збірних залізобетонних будівельних конструкцій». Представлено широкий систематизований огляд основних особливих шляхів об’єднання збірних елементів для створення ферм, стін, подвійних систем і діафрагм, що протидіють згинальному моменту, в той же час описуючи концепції і даючи детальні пояснення особливостей дії механізмів опору поперечному навантаженню. Обґрунтовані й описані унікальні інноваційні рішення, зокрема, так звані «гібридні системи», в яких використовуються розв’язані напружені елементи в сполученні з низьковуглецевою сталлю для з’єднання елементів таким чином, аби мінімізувати залишкову деформацію.Бюлетень № 35 «Відновлення бетонних конструкцій за допомогою зовнішнього обв'язування фіброполімерами з огляду на можливе застосування в сейсмічних регіонах». Розкрито зміст сучасного методу відновлення за допомогою фіброполімерів і надано відповідні положення з трьох наведених нижче нормативних документів: EN 1998-3:2005 «Єврокод 8: Розрахунок конструкцій на сейсмостійкість – Частина 3: Аналіз і відновлення будинків»; Проекту нормативу Туреччини щодо сейсмічного проектування за 2005 рік; Італійської настанови CNR-DT 200/04: «Інструкція щодо проектування, виконання і контролю за характеристиками конструкції при її зміцненні за допомогою фібро-полімерних композитів».Бюлетень № 39 «Сейсмостійке проектування і відновлення моста – конструктивні рішення». Цей бюлетень є підсумком сучасного рівня знань про мости, що підпадають під дію сейсмічних впливів. Це корисне джерело інформації для інженерів, які залучені до нетривіальних завдань сейсмостійкого проектування мостів.Бюлетень № 68 «Сейсмостійке проектування на основі імовірнісного підходу». Бюлетень носить оглядовий характер щодо відомих методів проектування сейсмостійких споруд.Бюлетень № 69 «Критичне порівняння основних сейсмічних норм для будівництва». У бюлетені дано порівняння норм США, Японії, Нової Зеландії, Європи, Канади, Чилі та Мексики.
45
Grigorov, George. "Використання засобів масової інформації як інструментів освітнього процесу через навички критичного мислення." Grani 24, no. 4 (August 18, 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.15421/172142.
Full textAbstract:
Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій надає доступ сучасного суспільства до найрізноманітніших джерел інформації, які дають можливість споживати більшу кількість, ідей, пропозицій, посилань і рішень, що лунають з боку засобів масової інформації, соціальних мереж, блогерів, лідерів громадських думок.
Якщо ви звертаєтеся до засобів масової інформації, одне з питань, яке стоїть на порядку денному і мотивує їх вивчення з точки зору освіти - це їхня здатність домінувати і маніпулювати думкою користувачів. Сьогодні, як ніколи раніше, необхідно увійти в світ комунікацій з критичної позиції, яка включає в себе рефлексію і скептицизм.
Аналіз процесів в освітньому просторі показує, що з появою і розвитком мас-медіа виникає життєва необхідність їх використання у навчанні дітей та дорослих. Тому ми вважаємо, що необхідно провести серйозне, складне, послідовне і раціональне обговорення проблеми критичного споживання інформації.
Наше теоретичне дослідження спрямоване на аналіз ролі засобів масової інформації як інструменту навчання та виховної діяльності, а також, значення навичок критичного мислення для використання різних джерел інформації в рамках освітнього простору.
Вчителям і учням потрібні орієнтири - практичні, відображені і сформульовані навколо процесів побудови освітньої діяльності. Однією з ключових функцій школи в кінці століття повинна стати допомога учням усвідомлювати роль засобів масової інформації в їх власному соціальному житті; їх знайомство з технічними і символічними механізмами, за допомогою яких засоби масової інформації спокушають глядача; пропаганда адекватних ціннісних критеріїв, які вчать учнів бачити і обирати продукти більш високої культурної якості.
Для формування сучасної соціально компетентної особистості з високим рівнем культури та громадянської відповідальності потрібно об’єднання зусиль не тільки професійних педагогів, а й спеціалістів мас-медіа, громадських організацій, батьків і, звичайно, самих учнів.
46
Черниш, Б. Б., and С. В. Артеменко. "Термодинамічні властивості конденсованих середовищ при додаванні наночасток графена." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 114–21. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1944.
Full textAbstract:
Альтернативний підхід до інтенсифікації теплообміну на основі концепції нанофлюїдів відкриває новий напрям в пошуку шляхів вдосконалення процесів переносу теплоти. Термодинамічні властивості конденсованих середовищ, що інкорпоровані в наноструктурні матеріали, є основою нових нанотехнологічних застосувань. Генеалогічні дерева графена: графіт, фулерен (C60), вуглецеві нанотрубки (CNT), що додаються до холодоагентів, змінюють їх термодинамічні властивості та фазову рівновагу. Запропоновано алгоритм розрахунку термодинамічних властивостей середовищ на основі рівняння стану NIST при різних концентраціях наночасток графена. Двоокис вуглецю був обраний основною речовиною як один із перспективних природних холодоагентів з мінімальним потенціалом глобального потепління. Одержано інформацію про термодинамічну поведінку однорідних та неоднорідних конденсованих середовищ з добавками вуглецевих наночасток генеалогічного дерева графена під впливом варіації термодинамічних параметрів. Наведено термодинамічні властивості вуглекислого газу в присутності фулеренів та карбонових нанотрубок. Розроблено моделі термодинамічної поведінки нанофлюїдів для прогнозування критичної точки чистих компонентів у присутності наноструктурованих матеріалів. Теоретично передбачено зміщення критичної точки для нанорідин. Оцінка зсуву фазової рівноваги та критичної точки показала, що ефект фулеренів та вуглецевих нанотрубок майже не змінює термодинамічну поведінку холодоагенту при низьких об'ємних концентраціях наночастинок. Побудовано рівняння стану термодинамічних властивостей технічно важливих газів з домішками наночасток генеалогічного дерева графена. Розроблено програми розрахунку та база даних термодинамічних властивостей робочих тіл. Описано результати розрахунків фазових рівноваг деяких нанофлюїдів
47
Яковлев, Д. В. "Дискурс вітчизняних медіа щодо країн Балтії." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 26 (March 2, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.910.
Full textAbstract:
У статті досліджується дискурс вітчизняних медіа щодо країн Балтії. Визначено, що в дискурсі вітчизняних медіа щодо Латвії, Литви та Естонії представлено такі теми: 1) переосмислення у країнах Балтії радянського минулого; 2) візії майбутнього країн Балтії, яке зумовлене європейською та євроатлантичною інтеграцією; 3) досвід країн Балтії в підвищенні ефективності публічної політики, здійснення економічних реформ; 4) роль країн Балтії у демократизації пострадянського простору, підтримка демократичних виборів та європейського вибору України. На першому етапі обрано для аналізу сайти найрейтинговіших медіа в Україні за результатами 2020 року – «Pravda.com.ua» та «Strana.ua». Також обрано сайти двох найвідоміших аналітичних видань в Україні – «Дзеркало тижня» та «День». На другому етапі дослідження визначено коло матеріалів вітчизняного дискурсу медіа щодо країн Балтії для подальшого аналізу. Усі матеріали розділено на чотири групи: минуле, майбутнє, policy, politics. Відзначено, що дослідження вітчизняного дискурсу медіа щодо країн Балтії дозволяє виокремити ірраціональність та не-громадянській стан сучасного політичного дискурсу в Україні. Перша проблема пов’язується з медіатизацією політики, а її подолання автор вбачає в поверненні до раціональних дебатів, як в електоральному процесі, так і для вироблення публічної політики. Повною мірою це стосується критичного осмислення досвіду країн Балтії. Адже цей досвід щодо минулого / майбутнього та policy / politics було презентовано у вітчизняному медіадискурсі, але критично не осмислено під час раціональних політичних дебатів. Друга проблема напряму стосується олігархізації медіа в Україні, а її вирішення залежить від посилення ролі громадянського суспільства. Адже олігархічна модель медіа, яка поєднує публічну владу та непублічну власність у руках декількох осіб, позбавляє права голосу представників великих соціальних груп, створює штучну монополію на інформацію, заважає політичному плюралізму та свободі слова. Водночас завдяки розвитку мережі Інтернет українська аудиторія має доступ до інформації щодо країн Балтії. Тепер слово за політичним дискурсом. У ньому у формі раціональних дебатів має бути обговорено досвід Латвії, Литви та Естонії щодо подолання радянської спадщини, демократизації, європейської та євроатлантичної інтеграції.
48
Gnatyuk, Sergiy, Viktoriia Sydorenko, and Yuliia Sotnichenko. "BASIC ASPECTS OF CONFIDENTIAL INFORMATION SECURITY IN CRITICAL INFORMATION INFRASTRUCTURE OBJECTS." Cybersecurity: Education, Science, Technique 1, no. 9 (2020): 170–81. http://dx.doi.org/10.28925/2663-4023.2020.9.170181.
Full textAbstract:
The rapid development of information and communication technologies has increased the vulnerabilities of various networks, systems and objects as well as made it much more difficult to ensure their reliable protection and security. All these factors have led to the fact that the world's leading countries have begun to pay considerable attention to cybersecurity and critical information infrastructure protection. However, the protection of various types of information with restricted access (in particular, confidential information) at critical infrastructure objects remains unexplored. With this in mind, the paper analyzes the existing approaches of the world's leading countries to the confidential information protection at critical infrastructure. The analysis revealed that today there are no comprehensive, multifunctional methods of protecting confidential information at critical information infrastructure. In addition, the classification of critical information infrastructure objects according to information security requirements is developed. This classification by determining the type of processing information, possible access modes and criticality category, allows to ensure unity of approaches to protection of these objects belonging to different types, including information systems, automated control systems and information-telecommunication networks.
49
Калачова, В. В., С. С. Ткачук, Є. О. Меренті, and Д. В. Третяк. "Багатокритеріальний синтез організаційної структури білінгової інформаційної системи методом аналізу ієрархій." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 22–28. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.03.
Full textAbstract:
Правильний вибір БС критичний для прибутковості підприємства сфери обслуговування. На певному етапі зростання компанії білінг перетворюється з надійного і швидкого помічника в зборі та обробці інформації в інструмент для розширення і вдосконалення сервісу на існуючій технічній базі, а значить, для залучення нових клієнтів. Від надійності та швидкості роботи БС залежить якість обслуговування клієнтів і можливості, які отримує фірма-постачальник, що, в кінцевому рахунку, впливає на прибутковість підприємства сфери обслуговування. В роботі наведено багатокритеріальний синтез організаційної структури білінгової інформаційної системи методом аналізу ієрархій (МАІ). Метод призначений для прийняття багатокритеріальних проектних рішень в умовах слабкої структурованості організаційно-технічних систем і невизначеності вихідної інформації, заданої набором кількісних і якісних залежностей. Обґрунтованість і достовірність прийнятих рішень багато в чому залежать від узгодженості експертних думок, які формалізовано виражаються через властивості зв'язності і транзитивності між експертними оцінками вихідного факторного простору. Закладений в основу МАІ принцип декомпозиції складної проблеми сукупністю більш простих складових, дозволяє здійснити побудову найбільш оптимального варіанту організаційної структури білінгової інформаційної системи відповідного призначення.
50
Діордіца, І. В. "ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРШПИГУНСТВА." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.660.
Full textAbstract:
У статті автор здійснив дослідження поняття «кібершпигунство» на основі аналізу концепту «шпигунство» в його теоретичному сенсі, а також застосуванні сучасних шпигунських технологій у кіберпросторі. Актуальність дослідження зумовлена не лише значним збільшенням випадків нелегального втручання в персональні системи, а також перехоплення інформації з боку кримінальних структур і терористичних організацій, але й системним, цілеспрямованим впливом державних або квазідержавних структур на державні системи, критичну інфраструктуру, хід виборів або конституційний лад. При цьому важливими аспектами дослідження стали такі: врахування сучасних суспільно-політичних змін у законодавчому регулюванні обігу секретної інформації, максимальна конкретизація та уніфікація понятійно-категорійного апарату, що застосовується в диспозиції норми, а також дотримання усталених принципів законодавчої техніки та використання наявної зарубіжної практики, норм і доктрин. Запропоновано авторське розуміння кібершпигунства: це злочинна діяльність, яка здійснюється шляхом таємного вистежування, розшуку, збирання, викрадання та передачі інформації, що становить державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства в кібернетичному просторі. Встановлено, що об'єктом кібершпигунства є зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека та кібернетичний простір загалом. З об'єктивної сторони шпигунство виражається в передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Предметом цього злочину є відомості, що містять державну таємницю. Із суб'єктивної сторони кібершпигунство характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину спеціальний - іноземець або особа без громадянства, які досягли 16-річного віку. Наголошено на тому, що це злочинне діяння повинно бути закріплене на законодавчому рівні - не лише національному, але й міжнародному, з метою уніфікації та можливості приведення наявних норм в єдине ціле.