Academic literature on the topic 'Критерії оцінки стану'

У статті визначено, що фінансова безпека підприємства є невід’ємною складовою частиною економічної безпеки. Невід’ємним елементом дослідження фінансової безпеки підприємства є вибір її критеріїв, під якими авторами дослідження розуміються ознака або сума ознак, на підставі яких робиться висновок про те, чи перебуває підприємство у стані безпеки. Кількісне оцінювання рівня проведено за допомогою показників фінансової стійкості, беззбитковості та ліквідності підприємств. Узагальнено відносні фінансові коефіцієнти діяльності підприємства, розподілені вони на три групи. Під час аналізу фінансового стану підприємства використовують показник імовірності банкрутства. Узагальнено факторні моделі визначення ймовірності банкрутства підприємства. Об’єктами нашого дослідження було вибрано зернопереробні підприємства Одеської області, такі як ДП «Одеський КХП», ДП «Куліндоровський КХП», ПАТ «Білгород-Дністровський КХП».

Мета: визначити критерії оцінки та розробити алгоритм аналізу психологічного статусу сім’ї з онкологічним пацієнтом у взаємозв’язку з перебігом та лікуванням захворювання і його впливом на сімейне функціонування. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Медико-психологічного центру Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова та Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру про­тягом 2015–2019 рр. з дотриманням етичних та деонтологічних стандартів. На основі інформаційного пошуку сучасної фахової літератури з питань психологічного стану членів сім᾽ї онкологічних пацієнтів визначено критерії оцінки та алгоритм аналізу психологічного статусу родин за участю 288 сімей з онкологічним пацієнтом, жінками та чоловіками, які дали згоду на участь у дослідженні. Результати. На основі визначення основних критеріїв, що описують психологічний статус сімʼї з онкологічним пацієнтом, до яких віднесено психологічні проблеми та потреби, особливості психоемоційного стану, моделі поведінки родини, тип взаємодії у лікувальному процесі, розроблено поетапний алгоритм оцінки психологічного статусу родини з онкохворим, який дозволив диференційовано застосовувати медико-психологічні заходи. Висновки. Базовими напрямками психологічної допомоги для родини з онкохворим є стабілізація психоемоційного стану членів сімʼї, наближення ірраціональних уявлень щодо захворювання до більш реалістичних, робота з екзистенційними переживаннями, посилення підтримувального компонента у відносинах, навчання комунікації на тему хвороби, приведення до балансу підтримки пацієнта та збереження його автономії, вираження своїх переживань та сприяння формуванню адаптивної стратегії подолання хвороби.

Bone marrow is a complex of cells, that support hematopoiesis in an organism of animal. The bone marrow cells (BMC) have high therapeutic potential, it gives an opportunity to use them for treatment of different destructions of hematopoiesis and after chemotherapy. Thus, a clinical requirement in marrow increases constantly and requires creation of pool of biomaterial. In clinical veterinary and transplantation there is a requirement to create long-term storage of bone marrow cells by freezing technology. Using cryoprotectant preserves cell structure close to the control, but research is conducted, to study the mechanisms and the fight against the negative effects of cryodestruction. Despite the fact that these days the hematopoietic system cells are studied actively many aspects of their biochemistry are still uncertain and deserve special attention. The glucose-6-phosphate, ATP, pyruvic acid and lactic acid in the dogs` bone marrow cells before and after cryopreservation with dimethylsulfoxide have studied. It was found that 7% DMSO was the most effective cryoprotectant and survive 83.51 ± 1.9% of cells. The ATP, pyruvic and lactic acids levels in dogs` bone marrow cells after freezing-thawed with DMSO were near to the control measure.

В статті розглянуто задачу оптимального управління за допомогою «вихідного» регулятора. Побудова оптимального регулятора виконується на основі побудови «вихідного» регулятора і фільтру змінних стану. Якість управління в цьому випадку прямо залежить від якості знаходження оцінок змінних стану. Тому в якості фільтрів змінних стану використовуються поліпшені фільтри змінних стану, побудовані на основі коректної постановки задачі фільтрації, яка враховує всі фактори, у тому числі і вплив неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Покращений фільтр змінних стану побудований на основі фільтра Вінера та обліку впливу неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. В статті наведено результати експериментальних досліджень розробленого регулятора, які підтверджують високу ефективність розробленого регулятора.

Розглядаються питання оцінювання метрологічного забезпечення у процесі перевірки стану озброєння та військової техніки (далі – ОВТ) за військову частину, під час контролю боєздатності та мобілізаційної готовності й визначення спроможності виконання завдань за призначенням. Досліджується діючий порядок оцінювання стану метрологічного забезпечення зразків ОВТ за військову частину, що здійснюється у процесі перевірки їх стану, та визначаються некоректності, що призводить до неоднозначності під час визначення оцінок. Обґрунтовуються кількісні значення показників (критерії) оцінювання стану метрологічного забезпечення зразків ОВТ за військову частину, які дозволяють: усунути неоднозначність під час визначення оцінки за метрологічне забезпечення зразків ОВТ за військову частину; кількісно оцінювати ефективність заходів метрологічного забезпечення зразків ОВТ під час оцінювання стану озброєння та військової техніки військових частин та встановити порівняльну ранговість повноти виконання заходів з метрологічного забезпечення військовим частинами.

У статті на основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури та урахування компонентного складу готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності визначено діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості цієї професійно важливої властивості, а саме розроблено критерії, показники та представлено характеристику відповідних рівнів її готовності. Автором запропоновано три критерії, які характеризують структурні компоненти готовності до застосування методів аналізу ризиків, зокрема особистісний, когнітивний і діяльнісний, та відповідні їм показники. Особистісний критерій стосується особистісних характеристик курсантів, без яких неможливо належним чином виконувати завдання з охорони державного кордону. Йдеться про такі професійно важливі якості, як уміння оцінювати обстановку, здатність виконувати швидкі та одночасно ефективні дії у стислі терміни, здатність до критичного мислення, належний рівень пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольова стійкість та інші. Мотиваційний критерій готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності стосується мотивації професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування цих методів, відображає інтерес майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, ступінь задоволеності її результатами.Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про специфіку організації інформаційно-аналітичної діяльності, організації системи управління ризиками в ДПСУ, особливості координації організації та провадження аналізу ризиків; оцінки інформації та джерела інформації для аналізу ризиків. Когнітивний критерій дозволяє охарактеризувати знання майбутніх офіцерів-прикордонників, необхідні для застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності.Визначення критеріїв дозволило виокремити три рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності: низький, середній та оптимальний. У статті представлена якісна характеристика кожного рівня.

У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.

В статті розглянуто підхід використання укороченою моделі об'єкта для побудови на його базі укорочених фільтрів змінних стану і регуляторів на їх основі. Побудова укороченою моделі проводиться на основі побудови амплітудно фазо-частотних характеристик і подальшого відкидання складових у високочастотній області спектра пропускання для забезпечення найкращих показників якості синтезу укороченої моделі в низькочастотному спектрі пропускання. На основі отриманої укороченою моделі об'єкта синтезовані укорочений фільтр Калмана, покращений укорочений фільтр змінних стану і укорочені регулятори з використанням у їх контурі розроблених укорочених фільтрів змінних стану. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. У статті наведені результати експериментальних досліджень запропонованих підходів, які підтверджують ефективність розробленого укороченого регулятора.

Проведено дослідження теоретико-методичних підходів до оцінки ризику та ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору. Шляхом вивчення наукових праць учених та їх опрацювання проведено узагальнення застосовуваних у зарубіжній та вітчизняній практиці показників оцінки ефективності інноваційної діяльності аграрних підприємств. У результаті дослідження методичних підходів до оцінки ефективності інноваційної діяльності за допомогою цілої низки показників з’ясовано їхні основні переваги та недоліки. Визначено критерії прийняття рішення про вкладення інвестицій у конкретний інноваційний проєкт для кожного з показників, обґрунтовано необхідність їх застосування у поєднанні з показниками фінансового стану підприємства, зокрема показниками ліквідності, платоспроможності, а також коефіцієнтами фінансової стійкості, ділової активності тощо. Запропоновані показники можуть бути застосовані для побудови портфеля інноваційних проєктів аграрних підприємств. Обґрунтовано подальші наукові дослідження в напрямі оцінки ефективності кількох інноваційних проєктів та їх порівняння під час вибору об’єктів вкладення коштів.

На даному етапі розвитку промисловості, енергетичне машинобудування займає одну з провідних позицій. Довговічність деталей такого обладнання лімітує термін його служби, а їх безвідмовність визначає техніко-економічну ефективність, а іноді і безпеку експлуатації. Тому методам оцінки фактичного стану деталей з'єднань і прогнозування їх ресурсних характеристик з метою запобігання аварійних відмов відповідальних вузлів і механізмів традиційно приділяють підвищену увагу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31263

Метою роботи було покращення результатів хірургічного лікування хворих на важкі форми гострого панкреатиту на підставі визначення діагностичних критеріїв характеру ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини й індивідуалізованого прогнозу перебігу захворювання. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 125 хворих на важкі форми гострого панкреатиту. Виявлено, що найглибші зміни гомеостазу виникають у хворих на інфікований панкреонекроз з ураженням заочеревинної клітковини. При цьому чим більш важкий стан хворого, тим більше його клініко-лабораторні показники відхиляються від правила золотого перетину. Доведено, що шкала оцінювання стану хворого на гострий сепсис об’єктивно відображає стан хворого на важку форму гострого панкреатиту, а показник інтоксикації достовірно віддзеркалює характер ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини та об'єктивно відображає стан хворого в ранній післяопераційний період. Визначено клініко-лабораторні маркери несприятливого перебігу важкої форми гострого панкреатиту. На підставі отриманих даних, за допомогою показника інтоксикації та оцінення тяжкості стану за шкалою оцінювання стану хворого на гострий сепсис розроблено та запропоновано математичну модель індивідуалізованого прогнозу інфікованого панкреонекрозу та способи прогнозування перебігу панкреатогенного перитоніту в післяопераційний період.

На ефективність роботи підприємства, що виконує перевезення вантажів, значний вплив справляє вибір перевізника. Проаналізовано критерії вибору, що набули найбільшого поширення – вартість послуги, час та швидкість доставки, надійність перевезення, провізна спроможність та ін. Описано процедуру вибору перевізника, етапи якої включають формування переліку критеріїв, ранжування, оцінювання претендентів, використання додаткових параметрів вибору. Надано стислу характеристику ряду методів вибору перевізника (метод рейтингових оцінок, метод матриць, метод ієрархій, метод елімінування, метод домінуючих характеристик, метод оцінки витрат, метод врахування технологічних параметрів. Наведено приклад оцінювання перевізника з використанням методу експертних оцінок.

В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).

Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обґрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визна-чається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об’єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.