Log in

Relevant bibliographies by topics / Криза фінансова / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Криза фінансова.

Journal articles on the topic 'Криза фінансова'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Криза фінансова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Rudenko, Z. M. "ФІНАНСОВА КРИЗА В УКРАЇНІ 2014-2015 РОКІВ: ПРИЧИНИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 216–21. http://dx.doi.org/10.15421/40250733.

Full text

Abstract:

Досліджено кризові явища, які відбуваються в Україні у 2014-2015 рр., а також причини, які їх формують. Класифіковано чинники впливу на економічні, політичні та соціальні. Розглянуто поняття системної, фінансової та банківської кризи. Окрему увагу приділено фінансовій кризі в Україні та антикризовим заходам Національного банку України, які забезпечують цінову та фінансову стабільність, розбудову інституційної спроможності НБУ. Визначено інструменти регулювання, які класифіковано на фінансові, структурні та операційні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Булюк, В. В. "ОЦІНОЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 179–83. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.31.

Full text

Abstract:

Кредитні спілки є невід’ємною складовою частиною фінансової системи країни з ринковою економікою. Їх основною функцією є надання депозитно-кредитних та інших супутніх фінансових послуг фізичним особам, дрібним селянським та фермерським господарствам, а також мікропідприємствам, кредитування яких є нецікавим для банків. Стрімкий розвиток кредитних спілок в Україні розпочався з набуттям Україною незалежності й базувався на відносно розвиненій споживчій кооперації. Перед початком світової фінансової кризи в Україні налічувались 829 кредитних спілок. З початком кризи як кількість кредитних спілок, так і показники їх діяльності почали стрімко зменшуватись, і цей процес продовжується досі. Однак кількісні показники діяльності кредитних спілок, розраховані на одну спілку та одного члена спілки, мали більш стійку та навіть позитивну динаміку. Це дає підстави стверджувати, що фінансова криза привела до банкрутства фінансово нестійких, з низьким рівнем менеджменту та таких, що порушували принципи кооперативного руху, кредитних спілок. Кредитні спілки, що залишилися, є основою розвитку кредитних спілок в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Бистряков, І. "Фінансова криза: метасистемний підхід." Вісник Національної академії наук України, no. 5 (2010): 3–6.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Zhukova, Julia, and Marina Volyk. "СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ПО СУМНІВНИХ БОРГАХ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНІСТЮ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 1 (October 25, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0106.

Full text

Abstract:

У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю. Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами. Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії. Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями. Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Телін, С. В. "Фінансова криза та її вплив на фінансовий сектор." Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. № 41 (2010): 242–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Варцаба, В. І., О. Г. Чубарь, and В. О. Огородник. "ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ: БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР VS «КОРОНАВІРУСНА» КРИЗА." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.47-58.

Full text

Abstract:

Негативні наслідки, породжені обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, призвели до відчутного зниження ділової активності по всьому світу та виявили неготовність владних кіл до швидкого розв’язання питань такого масштабу. Метою даної публікації є дослідження можливостей надання фінансово-кредитної підтримки бізнесу за умов протидії «коронавірусній» кризі, що охопила весь світ і не оминула Україну. У статті проаналізовано обсяги фінансових результатів бізнес-структур у 2020 році та встановлено, що збитки перевищили відповідні показники минулого року більш ніж втричі, а обсяг одержаних прибутків на 10% менший минулорічного показника. Також виявлено, що «коронавірусна» криза суттєво вплинула на економічні настрої українців, що проявилося у зниженні кожного компоненту індикатора економічних настроїв та індикатора споживчої впевненості. Хоча органами державної влади запроваджуються певні антикризові заходи, авторами даного дослідження встановлено, що задекларовані форми державного стимулювання суб’єктів підприємництва та обсяги фінансово-кредитної підтримки не в змозі суттєво вплинути на стабілізацію ситуації, а можуть лише пом’якшити та згладити негативні тенденції. У статті висвітлено окремі тенденції та особливості реалізації Програми «Доступні кредити 5-7-9%», за результатами чого зроблено висновок про антикризовий, а не інвестиційний, характер структури кредитів цієї програми, оскільки близько 80% кредитів спрямовуються на рефінансування існуючих заборгованостей. Практична значущість проведеного дослідження полягає в тому, що як важіль подолання економічних наслідків, спричинених обмежувальними заходами, та стимулювання подальшого економічного зростання автори пропонують інтенсифікацію роботи банківського сектора, розширення програм пільгового кредитування за участі держави, метою яких має стати стимулювання фінансово-економічної активності через підтримку малого та середнього бізнесу, який відіграє ключову роль в економіці України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Лабунець, А. В. "Фінансова криза та засоби її подолання." Економіка. Менеджмент. Бізнес, no. 1 (7), т. 1 (2013): 71–77.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Михайловська, О. В. "Світова фінансова криза: роль транснаціональних корпорацій." Фінанси України, no. 6 (163) (2009): 93–103.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Шморгун, Олександр. "Світова фінансова криза у цивілізаційному вимірі." Філософська думка, no. 2 (2009): 56–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Линник, О. О. "Світова фінансова криза та глобальні дисбаланси." Економічний часопис - 21, no. 3/4 (2011): 20–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Заглинський, А. О. "Світова фінансова криза і проблеми зайнятості." Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції, Вип. 19, № 1 (2013): 100–110.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Демиденко, Л. "Фінансова криза ЄС: причини та шляхи подолання." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 7 (160) (2014): 23–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Копистира, А. М. "Корупція і глобальна фінансова криза: теоретичний аспект." Міжнародна економічна політика, Ч. 1 (2012): 304–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Галушко, О. С. "Міжнародний рух капіталу та глобальна фінансова криза." Вісник економічної науки України, no. 1 (15) (2009): 51–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Волошина, А. "Фінансова криза в українському страхуванні: міфи та реальність." Страхова справа, no. 4 (2009): 22–25.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Рогач, О. І. "Сучасна світова фінансова криза: причини та шляхи подолання." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 86, ч. 1 (2009): 180–87.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Швайка, М. "Світова фінансова криза: причини виникнення та шляхи подолання." Банківська справа, no. 6 (90) (2009): 3–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Швайка, М. "Світова фінансова криза: причини виникнення та шляхи подолання." Журнал європейської економіки 7, no. (4) (2008): 424–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Поташній, Юрій. "Олексій Кучеренко: "Світова фінансова криза врятує вітчизняне ЖКГ"." Віче, no. 23 (2008): 59–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Петрик, О. "Фінансова криза в Україні та заходи щодо її подолання." Вісник Національного банку України, no. 8 (162) (2009): 4–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Проноза, П. "Систематизація визначення поняття "фінансова криза" та класифікація її видів." Світ фінансів, Вип. 1 (2014): 27–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Рогач, О. "Світова фінансова криза: хронологія розгортання та реакція урядів країн." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, Вип. 37 (2009): 35–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Баранецький, І. "Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України." Зовнішні справи, no. 12 (2008): 27–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Толуб"як, В. "Світова фінансова криза: виклики та висновки для пенсійних фондів." Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, no. 4 (2010): 133–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

MALIUTA, Olga. "ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 194–210. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2342.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Galaziuk N. and Zelinska O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-6.

Full text

Abstract:

Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами. Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу. Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків. Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає. Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ. Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Пацера, М. "Світова фінансова криза та її наслідки для банківської системи України." Вісник Національного банку України, no. 1 (155) (2009): 28–33.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Хлівнюк, Тетяна. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ІММІГРАЦІЇ НА СОЦІАЛЬНУ ДЕРЖАВУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.21.

Full text

Abstract:

Аргументовано, що в останні два десятиліття на порядок денний у країнах із розвиненим інститутом соціальної держави вийшли нові виклики, пов’язані із солідарністю з іммігрантами. Це зумовлено, з одного боку, появою нових масштабних конфліктів на планеті, а з іншого – зниженням стійкості соціальної держави, одним зі завдань якої є сприяння інтеграції трудових мігрантів та біженців. Проаналізовано основні підходи до співвідношення соціальної держави та імміграції: концепцію «нової ліберальної дилеми» та концепцію «шовінізму соціального забезпечення», або «націоналізму соціальної держави». Відзначено, що концепція «нової ліберальної дилеми» передбачає, що: 1) сильна соціальна держава базується на сильній солідарності громадян, зокрема й до іммігрантів; 2) водночас стійкість інституту соціальної держави є під загрозою, коли спільнота стає більш різноманітною; 3) наслідком значної різноманітності спільнот держав соціального типу й надання соціальних прав іммігрантам стало поступове зниження підтримки громадянами ідеї соціальної держави. Змістом дилеми є невизначеність неоліберальних і соціал-демократичних політиків у виборі між відкритістю до іммігрантів та потребою зберегти сильні національні системи соціального забезпечення. Наголошено на особливостях концепції «шовінізму соціального забезпечення», яка обмежує соціальні права іммігрантів або ж (у м’якшій версії концепції) передбачає надання соціальних гарантій виключно за умови відповідності певним критеріям. Відзначено, що: 1) у докризовий період еволюції соціальної держави (поч. 1960-х – сер. 1970-х років) під впливом активної деколонізації мігрантам було надано деякі (обмежені) соціальні права, однак діяльність інституту соціальної держави спрямовувалася передусім на потреби громадян цих держав; 2) у 1970-х роках завдяки право- захисному руху зросли перспективи розширення соціальних прав іммігрантів; 3) із 1990-х років тенденція розши- рення соціальних прав іммігрантів була призупинена. Це пояснюється входженням інституту соціальної держа- ви в глибоку кризу й одночасним збільшенням чисельності іммігрантів-біженців, інтеграція яких потребувала значних затрат; 4) кілька останніх криз (фінансова криза 2008 р., європейська міграційна криза 2015 р., корона- криза 2020–2021 рр.) посилили уразливість мігрантів. Доведено, що кризові явища у функціонуванні соціальної держави мають комплекс причин і не звужені виключно до впливу імміграції на соціальну сферу життєдіяльності розвинених держав.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Vasylchenko, S. M., and T. V. Malyshivski. "РЕГІОНАЛЬНІ ФОНДОВІ РИНКИ ТА ГЛОБАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 113–21. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.113-121.

Full text

Abstract:

В статті досліджується взаємозв’язок між фінансіалізацією економік провідних країн світу і характером сучасного глобального економічного циклу. Починаючи із 1999 року у глобальній економіці спостерігається явище «фінансіалізації економіки». Внаслідок фінансиалізації сучасної економіки генераторами ділового циклу стали фінансові ринки. Саме нестабільність фінансових ринків провокує діловий цикл. Це відкриває можливість робити прогнози коливань ділової активності (глобального економічного циклу), спираючись на відомі і проаналізовані нами особливості розвитку фондового ринку. Автори статті припускають, що в силу певних закономірностей функціонування фондового ринку можна прогнозувати період глобального економічного циклу, що дозволить запобігати його руйнівному впливу на світову економіку. Чим визначається тривалість сучасного економічного циклу (період економічного циклу) в сучасній глобальній економіці, чи можна визначити в часі ймовірність настання чергової рецесії? Ці питання залишаються мало дослідженими і тому дуже актуальними враховуючи руйнівний характер та планетарний масштаб соціально-економічних наслідків сучасного глобального циклу. Тому метою нашого дослідження є оцінка можливостей прогнозування періоду сучасного економічного циклу, а задачами дослідження – аналіз взаємної динаміки показників економічного росту та розвитку фондових ринків провідних країн – основних гравців сучасного глобального фондового ринку. Період глобального економічного циклу, за нашими оцінками, сьогодні складає 7-8 років. Аналіз динаміки економічного росту та фондових ринків провідних країн світу дає нам підставу вважати, що наступна фінансова криза може відбутися уже в 2022-2023 рр.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Есаулова, С. "Фінансова криза - переконливий аргумент для України на користь безпекової парасольки НАТО." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 88, ч. 2 (2010): 95–101.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Кухтій, Л. П. "Глобальна фінансова криза та її вплив на діяльність банківської системи України." Академічний огляд. Економіка та підприємництво, no. 1(32) (2010): 43–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Богдан, Т. П. "Глобальна фінансова криза та виклики для економічної політики в посткризовий період." Фінанси України, no. 6 (175) (2010): 3–14.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Коваленко, Ю. М. "ЕВОЛЮЦІЙНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 52–59. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.52-59.

Full text

Abstract:

У статті досліджено еволюційні аспекти фінансового інжинірингу на світових ринках цінних паперів. Встановлено, що розвиток фінансових інновацій бере початок у 1920-х рр. із розвитком самого ринку цінних паперів. Велика депресія призвела до необхідності посилення державного регулювання, що тривало до 1970-их рр. Через підвищення облікових ставок фінансові ресурси були спрямовані з банківських рахунків на ринок цінних паперів. Визначено вплив на глобальні фінансові ринки різних криз. Детально проаналізовано причини та наслідки світової фінансової кризи 2007–2008 рр., роль у них фінансового інжинірингу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Demydenko, L. "FINANCIAL CRISIS IN EU: PROBLEMS AND PERSPECTIVES." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 160 (2014): 23–27. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/160-7/5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Кончин, В. І. ""Глобальна фінансова криза" та економічна криза в Україні: пошук взаємозв"язку та шляхи подолання внутрішніх і зовнішніх шоків для української економіки." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. 2 (9) (2008): 3–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Zaіachkivska, О. V., and Ya A. Yaskal. "РОЛЬ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 82 (June 26, 2019): 21. http://dx.doi.org/10.31713/ve220183.

Full text

Abstract:

У статті досліджено значущість категорії «стійкість» в аналізі фінансового стану підприємства при умовах фінансово-економічної кризи. Розглянуто наукові підходи щодо з’ясування сутності фінансової стійкості, ролі і значення. Проаналізовано методики оцінки показників фінансової стійкості підприємства. Обґрунтовано важливість рівня та перспективних напрямів підвищення ефективності управління фінансовою стійкістю в умовах фінансово-економічноїкризи. Основну увагу приділено необхідності своєчасного аналізу фінансової стійкості окремих господарюючих суб’єктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Nebava, M. I., and Li Yanan. "DIRECTIONS AND STRATEGIC OBJECTIVES OF THE DEVELOPMENT OF UKRAINE’S BANKING SECTOR IN THE PERIOD OF ECONOMIC INSTABILITY." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 114. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202112.

Full text

Abstract:

У статті на основі офіційних даних НБУ та висновків експертів банківського ринку досліджено напрямки та стратегічні цілі розвитку банківського сектору країни у період економічної нестабільності. З’ясовано, що поширення епідемії COVID-19 спричинило економічну нестабільність. На основі закордонного досвіду діяльності центробанків в умовах кризи виокремлено три напрямки антикризових заходів: монетарна політика; інструменти підтримки ліквідності; пруденційний нагляд. Здійснено характеристику умов та ризиків банківського сектору України в умовах кризи. Визначено стратегічні напрямки розвитку банківського сектору, зокрема: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків, інноваційний розвиток. Встановлено, що кожен стратегічний напрям має свої стратегічні цілі. Визначено, що головним завданням Національного банку під час кризи є розробка рекомендацій та оприлюднення планів і намірів для учасників банківської системи на найближчий час. На основі проведених досліджень доведено, що на стабільність і розвиток банківського сектору України має вплив не тільки НБУ, а й інші учасники: Міністерство фінансів України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці учасники забезпечують головну місію – сприяють підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в національній економіці. Приведено перелік міжнародних організацій, які надають інформаційну підтримку щодо сприяння фінансової стабільності НБУ: BCBS – Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, ESRB – недержавна саморегульована організація, яка займається оцінкою і наступним присвоєнням рейтингу програмному забезпеченню (Entertainment Software Rating Board), норми CRR/CRD IV – закон ЄС, який регламентує зменшення ймовірності банкрутства банків. Виокремлено макроекономічні фактори, що в майбутньому визначатимуть розвиток банківського сектору: клієнтоорієнтованість, перегляд нормативної бази, управління технологіями, зниження рівня кіберризиків, фінтех-проєкти та великі ІТ-компанії, переосмислення трудових ресурсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.

Full text

Abstract:

Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Вагнер, Ірина, Оксана Кундря-Висоцька, and Ірина Демко. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО FINTECH РИНКУ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249965.

Full text

Abstract:

Анотація. Одним із багатообіцяючих напрямів економічного зростання суб’єктів підприємництва є їх-ній інноваційний розвиток. Двадцять перше століття знаменується розвитком не лише науки і техніки,а й появою та зростанням обсягів ринку FinTech послуг. Поштовх до глобальних змін на ринку фінансо-вих послуг спричинила світова фінансова кризи 2008 року за рахунок розповсюдження цифрових тех-нологій, скорочення довіри до звичних фінансових посередників у посткризовий період та зміни пріоритетівклієнтів щодо швидкості, доступності і зручності одержання фінансових послуг. Тому сучасніумови визначають актуальність дослідження ринку фінансових послуг з урахуванням появи FinTechінновацій.Метою дослідження є узагальнення теоретичних засад формування і розроблення рекомендаційщодо впливу FinTech інновацій на розвиток вітчизняних та іноземних підприємств в умовах глобалі-зації.Наукове дослідження було спрямоване на аналіз історії розвитку і ключових факторів, які вплинулина становлення FinTech ринку.Використано результати масштабного опитуванням понад 22 000 користувачів Інтернету у 20 країнахсвіту, проведеного 2017 року компанією «Ernst & Young». Відповідно до опитування було з’ясовано, щопонад 33 % опитаних є активними користувачами FinTech послуг, це дало змогу проаналізувати етапистановлення FinTech ринку до нинішнього дня.Проведено дослідження щодо впливу пандемії COVID-19 на зростання FinTech ринку у світі та здійсненоаналіз основних тенде нцій розвитку і популяризації глобального FinTech ринку в першому квар-талі 2021 рокуВиокремлено основні тренди розвитку FinTech ринку в Україні та світі на період 2021—2023 рр.Суттєве зростання інвестицій у FinTech ринок і глобалізація процесів у галузі: злиття, об’єднанняв екосистему й асиміляція ноу-хау в традиційний банкінг дають можливість зробити висновки проте, що сучасне покоління клієнтів продовжує уникати традиційних фінансових інститутів або відмовляєтьсявід них на користь цілком цифрових банків і вбудованих фінансових послуг. У відповідь тради-ційні фінансові установи намагаються конкурувати, збільшуючи темпи інновацій і цифровізації різни-ми способами, що триватиме й у 2021—2023 роках. Ураховуючи всі ці процеси, незворотним є прирісткількості інвестицій у фінансово-технічний сектор і стрімке зростання цього сегмента, що, у свою чергу,потребує подальшого ґрунтовного дослідження.Ключові слова: FinTech ринок, цифрові платежі, інвестиції, мега-раунди, Blockchain, D2С (direct toclient), Insurtech прискорення, Regtech.Формул: 0, рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 19.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Шевченко, І. Б., and Л. П. Шендерівська. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЛАНСОВА МОДЕЛЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-10.

Full text

Abstract:

Сучасна економічна система України перебуває у досить нестабільному положенні. Цьому сприяють як міжнародні політичні, економічні та фінансові кризи, світова пандемія 2020 року, так і внутрішня політична й економічна ситуація. Для багатьох вітчизняних підприємств, особливо у видавничо-поліграфічній галузі, постала реальна загроза банкрутства. Менеджменту комерційних організацій необхідно мати ефективний інструмент для ранньої діагностики кризових явищ, можливості виявити їх причину та усунути її шляхом коригування власних стратегій розвитку. У статті досліджено фінансово-економічний стан видавничих та поліграфічних підприємств, виявлено фактори, що мають найбільший вплив на їх фінансову стійкість, та розроблено балансову модель діагностики кризового стану. В ході подальшого дослідження та вдосконалення моделі вона може стати надійним засобом швидкого виявлення потенційних загроз фінансовому та економічному стану підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Бардаш, Сергій Володимирович, and Олександр Михайлович Петрук. "Ідентифікація фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі: гносеологічний дискурс." Економіка, управління та адміністрування, no. 1(95) (March 12, 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-69-75.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню сутності та складу фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі, що сприятиме розробці методичного забезпечення для формування показників і критеріїв аналізу фінансового потенціалу як передумови оцінки ймовірності виходу з кризи, в якій опинилися суб’єкти туристичного бізнесу в період пандемії. Визначено, що сьогодні активно ведуться дослідження поняття «фінансовий потенціал», пошук методів його оцінки, а також розкриття особливостей управління. Для розкриття його сутності використовуються ресурсний або забезпечувальний, результативний, резервний, результативно-резервний, ресурсно-резервний, ресурсно-результативний, комплексний підходи. Велика кількість підходів свідчить про те, що наукове співтовариство активно намагається віднайти істину. Відсутність універсального підходу до визначення сутності та складу фінансового потенціалу не дозволяє сформувати адекватні методики його оцінки та ефективного подальшого використання, а єдиним критерієм правильності застосування того чи іншого підходу є його масове визнання через практику. Отже, дослідження в цьому напрямі є актуальними та перспективними. Метою статті є аналіз наукових підходів щодо сутності поняття «фінансовий потенціал» як базису для розробки методичних підходів визначення фінансового потенціалу франчайзингових туристичних мереж. У результаті застосування морфологічного аналізу вдалося зробити висновок, що під фінансовим потенціалом слід розуміти сукупність фінансових активів, які на початок фінансового року мають грошову форму та протягом такого періоду можуть бути монетизовані, а також неопераційних необоротних активів, продаж яких протягом фінансового періоду збільшує фінансові можливості відповідно до завдань реалізації економічної стратегії суб’єкта господарювання. Прикладне застосування запропонованого науково-методичного підходу створить можливості виходу зі збиткового становища франчайзингових туристичних мереж, що можливо завдяки повній ідентифікації її фінансового потенціалу. Сам франчайзинг є важливим інструментом розвитку малого бізнесу й однією з найсучасніших моделей організації та здійснення підприємницької діяльності, адже ведення бізнесу за такою моделлю вирішує низку актуальних проблем малого бізнесу, головними з яких є обмеженість у матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсах господарювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Карлін, М., О. Стащук, and О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.

Full text

Abstract:

Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Нанавов, А. С. "Вплив фінансово-економічної кризи на ісламську фінансову систему." Міжнародна економічна політика, Ч. 1 (2012): 337–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Vysockaya, Marina Petrovna, and Daniil Rostislavovich Cherevashko. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ГЛОБАЛИЗАЦИИ НА ВОЗНИКНОВЕНИЕ МИРОВЫХ ФИНАНСОВЫХ КРИЗИСОВ." Научный взгляд в будущее, no. 10-03 (June 30, 2018): 22–32. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-10-03-002.

Full text

Abstract:

Наукова стаття присвячена аналізу впливу процесів глобалізації на виникнення фінансових криз у розвинутих країнах, що провокують їх подальше розповсюдження по всьому світу. В статті наведено основні причини криз, представлено індикатори визначення кризи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Долженков, О. В. "УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ІЗ МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ ОПЕРАЦІЙ З ІНВЕСТИЦІЙНИМИ АКТИВАМИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ." Знання європейського права, no. 3 (February 3, 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.105.

Full text

Abstract:

Аналіз чинного податкового законодавства України, що пов'язане з питаннями оподаткування податком з доходів фізичних осіб операцій з інвестиційними активами, свідчить про неоднозначне тлумачення норм Податкового кодексу України з боку контролюючих органів, що, у свою чергу, створює фіскальні перепони для активного залучення податкових резидентів України до операцій з інвестиційними активами як на території України, так і за її межами. У статті зазначено, що фінансовий результат за операціями із цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями із цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями із цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. Обґрунтовано, що в умовах тривалої фінансової кризи, спаду промислового виробництва, хронічного дефіциту Державного бюджету України, критичної залежності від фінансування з боку міжнародних фінансових інституцій, через що у держави бракує коштів на здійснення якісних структурних інвестицій в різних сферах суспільного життя, Україна повинна створювати сприятливі умови для залучення через фінансові інструменти додаткового фінансового ресурсу, в тому числі і за рахунок громадян України (наприклад, розміщення облігацій внутрішньої державної позики на внутрішньому ринку або облігацій зовнішньої державної позики, які розміщуються на іноземних фондових майданчиках). Із метою спрощення адміністрування податку з доходів фізичних осіб та військового збору по операціям з інвестиційними активами запропоновано ввести зміни. Зазначено, що можуть бути випадки, коли податковий резидент-фізична особа досить активна на фондовому ринку, тому вона подає податкову декларацію, оскільки від'ємне значення загального фінансового результату з операціями з інвестиційними активами (розмір інвестиційних збитків більший ніж розмір інвестиційних прибутків) буде впливати на загальний фінансовий результат в поточному звітному році. Підсумовано, що запровадження однакового підходу в оподаткуванні інвестиційного прибутку, отриманого фізичними особами-резидентами України як на території України, так і за її межами, а також послаблення адміністративного навантаження спростить доступ потенційних інвесторів-податкових резидентів до фондового ринку України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Korotun, O. P. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 96. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202010.

Full text

Abstract:

У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Skoryk, M. О. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: КРЕДИТНА СФЕРА." Actual problems of regional economy development 2, no. 12 (April 26, 2016): 77–84. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.77-84.

Full text

Abstract:

В статті здійснено аналіз кредитування аграрних підприємств банківськими установами України. Аргументовано, що найбільшим фінансовим донором для суб’єктів господарювання аграрного сфери виступає банківський сектор. Доведено, що сутність державного регулювання у вирішенні питань кредитування аграрного бізнесу полягає у створенні сприятливої політики кредитування через часткову компенсацію ставки за кредитами банківських структур. Умотивовано, що зменшення рівня кредитування сільськогосподарських товаровиробників в період фінансової кризи обумовлено низкою чинників. Обгрунтовано, що ефективне господарювання не можливе без поповнення обсягів фінансових ресурсів для збільшення оборотного капіталу та інвестування діяльності суб’єктів господарювання, а, звідси, збільшення їх прибутковості. Аргументовано, що поповнення коштів можливе через залучення інвестицій з метою поповнення оборотних активів, що, у свою чергу, дасть можливість поповнити, оновити основні засоби виробництва та збільшити прибутковість господарюючих суб’єктів і для вирішення даних питань потрібна нагальна участь державних регуляторів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Zakharchenko V. "НА ШЛЯХУ ДО ЦИФРОВОГО СТАНДАРТУ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 90–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-11.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено питання щодо переходу на новий стандарт світової валютної системи в контексті світової фінансової кризи 2008 р. та кризи, спричиненої COVID-19. Основною метою дослідження є аналіз проблеми переходу під впливом ряду фундаментальних чинників на новий (цифровий) стандарт світової валютної системи. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення цієї проблеми показала, що в перші післякризові роки більшість авторів акцентувала увагу на необхідності модернізації світової валютної системи на основі паперово-доларового стандарту. Однак у наступні роки наукові пошуки перемістилися в сторону обгрунтування переходу на цифровий стандарт. Це свідчить про те, що світову валютну систему чекає кардинальна «ломка» та швидкий перехід на новий стандарт. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що перехід на цифровий стандарт дозволить запобігти в майбутньому багатьом кризовим ситуаціям. Дослідження проблеми здійснено в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано фундаментальні чинники, що трансформують світову валютну систему, а потім проведено порівняльний аналіз можливих варіантів переходу її на новий стандарт. Методологічним інструментарієм дослідження слугували: системний підхід, методи аналізу й синтезу, історичний, логічного узагальнення, порівняння та ін. Об’єктом дослідження обрано стандарти світової валютної системи, а предметом – вибір оптимального стандарту. У статті виокремлено чинники, які обумовлюють необхідність переходу на цей стандарт, а саме: зміцнення військово-економічного потенціалу Китаю; зростання державного боргу США; необхідність подолання наслідків фінансово-економічних криз; надмірна емісія резервних валют; електронізація грошового обігу. Їх аналіз показав, що можливими варіантами оптимального стандарту світової валютної системи є такі: повернення до золотого стандарту; запровадження так званих «вільних грошей»; перехід на бінарні грошові еквіваленти; створення валютних союзів; підвищення ролі, як світової валюти, спеціальних прав запозичення; створення світової електронної валюти; перехід до віртуальних грошей. Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що оптимальним стандартом світової валютної системи на найближчі десятиліття має бути стандарт електронних грошей. Результати дослідження можуть бути корисними в плані запобігання руйнівним наслідкам світових фінансово-економічних криз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Паянок, Т. М., and А. І. Кричфалушій. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ НА ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО УКРАЇНИ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 5 (July 4, 2020): 139–47. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.139-147.

Full text

Abstract:

У роботі виділені загальні проблеми хлібопекарського виробництва. На основі показників фінансово-господарської діяльності за 2014 і 2018 роки детально проаналізовано вплив політичної кризи на підприємства малого та середнього бізнесу. Для цього застосовано програмний продукт IBM SPSS STATISTICS, а саме кластерний і статистичний аналізи. Отриманий результат показує, що за п’ять років воєнного протистояння ситуація кардинально погіршилася для всіх підприємств. Навіть лідери серед малого та середнього бізнесу є збитковими. Політична криза має великі негативні економічні наслідки для всіх видів діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Штейнгауз, Дмитро. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ ТА ВПЛИВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249958.

Full text

Abstract:

Анотація. Досліджено особливості функціонування та основні тенденції розвитку вітчизняного ринкужитлової нерухомості на сучасному етапі. Метою дослідження є визначення основних тенденцій роз-витку вітчизняного ринку житлової нерухомості на сучасному етапі, аналіз проблем і визначення перспективнихнапрямів використання фінансово-кредитних інструментів для забезпечення ефективногофункціонування ринку житлової нерухомості в Україні. Проаналізовано динаміку споживчого попитуза кількістю угод купівлі-продажу житла на фоні «ковідної кризи», структуру попиту за розміром і рів-нем комфортності житла, досліджено динаміку і структуру капітальних інвестицій у житлове будівництвоза видами активів. Виявлено проблеми неналежного фінансування потреб ремонту, реконструк-ції та оновлення старого житлового фонду, що в перспективі спричинять погіршення якості житловоїнерухомості, яка реалізується на вторинному ринку. Обґрунтовано доцільність перегляду державноїфінансової політики у сфері житлового будівництва і створення нових фінансово-кредитних інструмен-тів, що забезпечать ефективне функціонування ринку житлової нерухомості. Визначено низький рівеньінвестиційних можливостей населення у сфері будівництва житла й необхідність розвитку фінансово-кредитного інструментарію для розширення альтернативних можливостей інвестування населенняв будівництво / придбання житла. Окреслено шляхи розв’язання соціально значущої проблеми забез-печення населення України доступним житлом належної якості. Визначено основні очікувані тенденції,які будуть мати вплив на розподіл фінансових потоків і визначатимуть можливі напрями вдосконален-ня фінансово-кредитних інструментів на ринку житлової нерухомості України, а саме: 1) перерозподілкапіталу між класами нерухомості та різке збільшення інвестицій у багатоквартирні об’єкти; 2) сприят-ливі можливості для розвитку ринку привілейованих акцій та різних похідних фінансово-кредитних ін-струментів; 3) поширення і вдосконалення цифрових інструментів як складової забезпечення застосу-вання фінансово-кредитного інструментарію; 4) збереження високої ризиковості ринку нерухомості якдля інвесторів, так і для кредиторів, що зумовлює потребу вдосконалення чинної системи фінансовогомоніторингу й фінансового контролю, а також створення системи страхування інвестицій на житловунерухомість, оскільки на цьому ринку сконцентровані значні обсяги інвестицій населення.Ключові слова: ринок житлової нерухомості, житлове будівництво, фінансове забезпечення, капіталь-ні інвестиції, фінансово-кредитні інструменти, споживчий попит, доступне житло.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 5.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!