Relevant bibliographies by topics / Криза економічна / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Криза економічна.

Journal articles on the topic 'Криза економічна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Криза економічна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Карлін, М., О. Стащук, and О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.

Full text
Abstract:
Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Соловйов, Володимир Миколайович, and Олександр Сергійович Лук’янчук. "Ранжування економічних суб’єктів за їх «важливістю» у системі." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 202–14. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1002.

Full text
Abstract:
Фінансово-економічна криза 2007-2009 рр. показала, що економічні інститути тісно взаємопов’язані і поведінка таких систем є складно передбачуваною. Актуальною є розробка нових кількісних методів, які описують динамічні зміни в складних системах як за звичайних умов, так і під час кризи. Виникає потреба в методах, які описують топологію взаємодії між економічними інститутами, використовуючи розвинені в теорії мереж засоби. У роботі використано теорію випадкових матриць, яка при поєднанні з мережними методами є адекватним засобом для дослідження складних систем. Методику апробовано на прикладі світових фондових індексів та банків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Klimenko, E. Y. "Проблема формування соціального капіталу дітей з нетиповим дитинством." Grani 19, no. 1 (December 25, 2015): 99–104. http://dx.doi.org/10.15421/1716018.

Full text
Abstract:
Загострення соціальних та економічних проблем, ескалація техногенних ризиків, зміни політичної ситуації – ці та багато інших кризових явищ вимагають від держави та суспільства уважного ставлення до проблем повноцінного розвитку і якісного виховання наступних поколінь. Захист дітей в умовах та реаліях нетипового дитинства набуває особливої актуальності для українського суспільства, яке переживає економічну та політичну кризи. Сьогодні в Україні зусилля держави і створеного нею інституту соціального захисту дитинства спрямовані не на допомогу та підтримку дитини як суб’єкта суспільного буття, а на вирішення завдань, поставлених перед організаціями та установами системи надання соціальної допомоги, які чітко визначені наявним переліком соціальних проблем. Сучасні умови розвитку українського суспільства характеризуються наявністю тенденції до збільшення соціальних ризиків для дитини та її родини, які обумовлені рядом кризових явищ як інституціонального (криза інститутів сім’ї, освіти, соціального захисту), так і системного характеру (економічна, політична). Оскільки базові соціальні інститути формують певні системи, так звані інституційні матриці, що регулюють взаємопов’язане функціонування основних сфер суспільства – економічної, політичної, ідеологічної, то виникнення кризових явищ в одній з них стає пусковим механізмом для кризи усієї матриці. На шляху до попередження негативних впливів на дитину близького оточення та соціального середо­вища, які й формують нетиповий характер перебігу дитинства, суспільство встановлює формальні та неформальні норми і правила, основними завданнями яких є гарантія нащадкам певних соціальних переваг та привілеїв відносно інших вікових груп. Такий стан речей обумовлений наступними чинниками: по-перше, об’єктивною зацікавленістю суспільства в розвитку наступних поколінь, як гаранта безперервності життя нації; по-друге, біологічно обмеженими можливостями життєдіяльності зазначеної вікової категорії. Економічна криза, обумовлена проведенням на Донбасі антитерористичної операції, призвела до різкої диференціації прибутків населення, що стало пусковим механізмом для кардинальних змін у житті українського суспільства в цілому та суттєвого погіршення стану дітей в Україні зокрема. Процес адаптації дітей до нових умов і реалій буття супроводжується значними ускладненнями, що дозволило говорити про нетиповий характер перебігу дитинства цілого покоління. Оскільки соціалізація дітей сьогодні проходить в умовах повної зміни системи цінностей, економічної кризи та збройного конфлікту, загострюється питання накопичення соціального капіталу, що передається від покоління до покоління. Концепція соціального капіталу є ключовою для багатьох напрямків соціально-економічного життя суспільства, що актуалізує необхідність проведення дослідження проблем його формування в умовах нетипового дитинства, обумовленого кризовими ситуаціями. За обставин різкого зубожіння значної частини населення України зазначена проблема значно загострилась, що поставило під питання взагалі його наявність у теперішнього підростаючого покоління, що не тільки вплинуло на нетиповий характер перебігу дитинства більшості дітей, але й стало ключовим фактором їх дезадаптації та викривлення механізмів соціалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

MALIUTA, Olga. "ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 194–210. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2342.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Священко, Зінаїда. "Криза постачання та карткова система в СРСР кінця 1920-х – 1930-х рр." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (February 10, 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.1.47.

Full text
Abstract:
У статті досліджується соціально-економічна політика радянської влади кінця 1920-х – 1930-х рр., що спричинила кризу постачання та запровадження карткової системи розподілу. Встановлено, що в історіографії бракує праць, які б належним чином розкрили ці проблеми. З’ясовано, що кінець 1920-х рр. означився репресивною, жорсткою економічною політикою держави з обмеження приватного сектора у виробничій і торговельній сферах. Наставали часи централізованого розподілу товарів, що спровокували кризи постачання та запровадження карткової системи. На початку 1930-х рр. така політика породила загострення продовольчої проблеми та масовий голод 1932-1933 рр. Порятунком для населення стала комерційна торгівля, ринки та магазини системи «Торгзін».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пабат, А. "Світова енергетика та глобальна економічна криза." Економіст, no. 2 (268) (2009): 30–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Серьогіна, Наталія. "УРОКИ ВЕЛИКОЇ ДЕПРЕСІЇ США В ПОДОЛАННІ КРИЗИ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 160–64. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.28.

Full text
Abstract:
У статті на основі методології державного управління проведено теоретико-методологічний аналіз впливу Великої депресії США на зайнятість та національну безпеку. На основі ретроспективного аналізу проведено порівняння Великої депресії з теперішньою економічною кризою в США в частині забезпечення продуктивної зайнятості та її впливу на національну безпеку, що дало змогу встановити зв’язки між історичними уроками та сьогоденням. Помічено, що наслідки коронавірусної пандемії негативно впливають не тільки на економіку США, але й на економічне зростання інших держав світу та світову економіку загалом. Зазначено, що за прогнозами експертів МВФ, втрати світової економіки через пандемію коронавірусу можна прирівняти з наслідками Великої депресії. Наголошено, що в розгортанні історичних подій Великої депресії можна простежити аналогічний сучас- ним реаліям у США перебіг явищ, пов’язаних з асиметричним збагаченням невеликої когорти крупних капіталістів (олігархів) на фоні тотального зубожіння більшості американців – представників середніх і бідних прошарків суспільства. Актуалізована теоретична та практична значущість результатів дослідження, зокрема, на основі проведеного аналізу, наголошено, що рівень безробіття є найбільш прийнятним показником, за яким можна зро- бити висновки щодо перебування країни в стані депресії. Визначено відмінність у кризах теперішній (паніка і крах на американському фондовому ринку; поширення коронавірусної інфекції COVID-19) і Великої депресії (принцип «золотий стандарт», якого в минулому дотримувався уряд США в системі фінансування з державного бюджету, дефляцію та відсутність будь-якої реальної антикризової фіскальної чи грошової політики та ін.). Зроблено висновок, що погляди сучасних американських науковців на аналогії і відмінності в станах зайнятості та безробіття в США в період Великої депресії та теперішньої економічної кризи, оцінки експертів і фахівців щодо наслідків їх впливу на економіку, інші сфери суспільного життя американців неоднозначні. Більшість із них обстоюють точку зору, що теперішня економічна криза є найбільшою у повоєнний період історії США, аргументуючи її безпрецедентним підвищенням рівня безробіття, погіршенням базових показників економічного та соціального розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Юськів, Б. М. "Економічна криза, міжнародна міграція та національна безпека." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини, no. 21 (218) (2011): 4–9.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Біла, Н. Г. "Економічна криза та структурні зрушення в економіці." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 5 (2009): 21–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Біла, Н. Г. "Економічна криза та структурні зрушення в економіці." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 5 (2009): 21–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Башта, І. І. "ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВЗ ІНШИМИ НЕДЕРЖАВНИМИ СУБ’ЄКТАМИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМНА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 157–60. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).415.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Довбенко, М. "Економічна теорія початку ХХІ століття: криза чи розвиток?" Журнал європейської економіки 9, (№ 1) (2010): 3–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Довбенко, М. "Економічна теорія початку ХХІ століття: криза чи розвиток?" Журнал європейської економіки 9, (№ 1) (2010): 3–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Довбенко, М. "Економічна теорія початку ХХІ століття: криза чи розвиток?" Журнал європейської економіки 9, (№ 1) (2010): 3–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Довбенко, М. "Економічна теорія початку ХХІ століття: криза чи розвиток?" Журнал європейської економіки 9, (№ 1) (2010): 3–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Sokolov, Alexander. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРИЗ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ." Public Administration and Regional Development, no. 13 (September 8, 2021): 726–51. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.08.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у визначенні теоретико-методологічних основ дослідження криз у публічному управлінні. Методологічну основу дослідження становлять загальні теоретичні методи (аналізу та синтезу), а також принципи історизму, об’єктивності та науковості. Наукова новизна полягає в унікальному авторському визначенні та аналізі криз у публічному управлінні. Висновки. Досліджено, що криза у загальному розумінні ‒ це нестабільний або критичний період, що неминуче призводить до змін й містить високу ймовірність вкрай небажаних наслідків. У свою чергу, «криза публічного управління» - це особлива форма системи органів державної влади та громадянського суспільства, що супроводжується нестабільністю, зниженням рівня керованості соціально-економічного процесами, розбалансованістю політичних інститутів, загостренням соціальних конфліктів, наростанням протиріч в суспільстві тощо. Така криза призводить до зниження результативності та ефективності управлінського впливу на соціально-економічні процеси. Визначено основні ознаки кризи публічного управління. По-перше, це загострення економічних і соціальних конфліктів. По-друге, це нездатність державної влади керувати конфліктами та регулювати соціально-економічні процеси і відносини колишніми традиційними методами. Розглянуто кризу як складний феномен, що охоплює широкий спектр подій. Ці події можуть відрізнятися за своїм масштабом, причинами, тривалістю, серйозністю наслідків тощо, однак їх єднає те, що вони становлять загрозу основним інтересам й репутації організації, уряду чи держави, потребують негайного реагування й застосування нетрадиційних засобів врегулювання, суттєво змінюють ситуацію, нормальний хід життя суспільства й відносини між учасниками конфлікту. Проаналізовано, що кризи публічного управління бувають як легкі так і глибокі, як короткочасні так і затяжні, як локальні так і суцільні, як приховані так і явні, як гострі так і хронічні. З’ясовано, що у разі ігнорування або несвоєчасного реагування на кризи, вони здатні не лише завдати матеріальних збитків, але й негативно вплинути на цілі організації та держави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Мягкий, М. "Фінансово-економічна криза в Україні як фаза монетарного циклу." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 119 (2010): 46–49.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 128–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Географія та туризм, Вип. 38 (2016): 166–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 128–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Географія та туризм, Вип. 38 (2016): 166–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Географія та туризм, Вип. 38 (2016): 166–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Макаренко, П. О. "Економічна криза як передумова регіональних зрушень в економіці Японії." Географія та туризм, Вип. 38 (2016): 166–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Швед, Ю. "АСЕАН і глобальна фінансово-економічна криза: формування стратегії подолання." Зовнішні справи, no. 6/7 (2009): 27–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Воронянський, О. В. "ПІСЛЯ КІНЦЯ ІСТОРІЇ: КРИЗА ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, no. 20 (2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.03.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду системних характеристик політичних відносин, сукупність яких спростовує ідею «кінця історії» як результату повної реалізації історичної задачі інституційного забезпечення свободи і демократії. Показано, що оскільки феномен влади формується через відносини обміну, вже сама економічна система постійно генерує всередині себе структуру влади. Звідси політичні інститути регулювання економічного обміну, на формування яких здійснюють вплив у першу чергу розпорядники найбільш значущих ресурсів, виступають як засоби закріплення відносин особистої залежності і позаекономічного примусу, зрощування політичної влади і економічного панування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Чухно, А. "Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання." Економіка України, no. 1 (578) (2010): 4–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Чухно, А. "Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання." Економіка України, no. 2 (579) (2010): 4–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Малацай, І. "Політично-економічна криза в Угорщині на початку 1950-х років." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 2 (120) (2014): 39–43.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Новицький, В. "Глобальна фінансово-економічна криза: сутність, системність проявів та перспективи подолання." Економічний часопис - 21, no. 1/2 (2009): 3–4.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Дорофєєв О.В., Шелковський В.Д., Летик А.І. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИНЦИПАХ ГАРМОНІЙНОСТІ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 115–22. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-18.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто історичні аспекти виникнення криз аграрного виробництва. Зроблено припущення, що аграрна криза є свідченням порушення економічних пропорцій в системі аграрного виробництва. Взаємозв’язок і співвідношення певних показників економічної діяльності підприємств має відбуватися із дотриманням пропорцій у процесі зміни стану системи. Мова йде не про встановлення оптимальних значень показників, а про управління економічним розвитком сільськогосподарських підприємств та забезпечення їх ефективного функціонування у довгостроковому періоді на принципах гармонійності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Ковбан, С. П. "Економічна криза як циклічна складова та її прояви на регіональному рівні." Формування ринкових відносин в Україні, no. 12 ( 103) (2009): 173–76.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Прилуцький, Р. "Моделі правового регулювання сфери господарювання і фінансово-економічна криза в Україні." Право України, no. 6 (2010): 122–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Ковбан, С. П. "Економічна криза як циклічна складова та її прояви на регіональному рівні." Формування ринкових відносин в Україні, no. 12 ( 103) (2009): 173–76.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj, and S. M. Panchyshyn. "Екологізація економічних систем як визначальна домінанта парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ століття." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 16–20. http://dx.doi.org/10.15421/40280902.

Full text
Abstract:
На основі дослідження економічної та екологічної діяльності на початку третього тисячоліття в умовах значного посилення об'єктивних процесів екологізації сучасних економічних систем доведено необхідність переосмислення і перегляду багатьох вже застарілих методологічних положень економічної теорії, її поняттєвого апарату. Загострення проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, бо необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – умовах загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано необхідність виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Наголошено на важливості формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізацію економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнить відповідну прогалину в економічній теорії, а й дасть змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття, відобразить вплив практики на зміну застарілих теоретичних концепцій. Саме екологізація економічних систем і є сьогодні об'єктивною визначальною домінантою парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Швайка, М. А. "Фінансово-економічна криза країн Євросоюзу та її вплив на удосконалення цієї недовершеної будівлі." Вісник економічної науки України, no. 1 (23) (2013): 221–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Кончин, В. І. ""Глобальна фінансова криза" та економічна криза в Україні: пошук взаємозв"язку та шляхи подолання внутрішніх і зовнішніх шоків для української економіки." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. 2 (9) (2008): 3–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Вовчук, Людмила, and Інна Авдюшкіна. "Політика Франції у сфері врегулювання проблеми нелегальної міграції." Старожитності Лукомор'я, no. 5 (November 3, 2021): 165–72. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.122.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена висвітленню політики Франції у сфері врегулювання проблеми нелегальної міграції, яка відіграла важливу роль у політичній трансформації країни та держав ЄС в цілому. Світова фінансово-економічна криза 2009 р., конфліктогенність у країнах третього світу внесла серйозні «корективи» у процес нелегальної міграції до європейських країн, яка упродовж наступних років переросла у важко контрольований процес, який наразі є серйозним дестабілізуючим фактором безпеки цілого регіону. Упродовж останніх п’ятнадцяти років міграційна політика ЄС суттєво змінилася та набула нового змісту. Однак, як показує приклад боротьби Франції з нелегальною міграцією, зробити це одному а́ктору надзвичайно важко, оскільки дана проблема має вже не національний, а міжнародний характер.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Іщук Л.І. and Бірук Т.С. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ РЕГІОНУ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 52–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-7.

Full text
Abstract:
В статті досліджено фінансово-економічний потенціал місцевих бюджетів Волинської області. При цьому вказаний потенціал пропонується розкривати через конкретні запропоновані механізми, які реально застосувати на практиці. Окреслено основні напрямки додаткового залучення коштів. Вказані напрямки вироблено на основі структурного аналізу норм Бюджетного кодексу України на предмет складу доходів місцевих бюджетів різних рівнів. При цьому систематизовано доходи, які є бюджетоутворюючими для місцевих бюджетів усіх рівнів, а тому запропоновані підходи розкриття бюджетного потенціалу, які є підходящими для усіх адміністративно-територіальних одиниць області та їх бюджетів. Визначено основні аспекти, що впливають на збільшення дохідної бази місцевих бюджетів Волинської області та загальний розвиток регіону. До таких аспектів варто відносити сучасні політичні та глобалізаційні процеси, зокрема, місцеві вибори 2020 року, зміна місцевої влади та формування нових команд, світова фінансово-економічна криза, розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 тощо. Здійснено оцінку та розрахунок можливості залучення додаткових фінансових ресурсів до доходів місцевих бюджетів Волинської області. Що дозволило визначити прихований та реальний потенціал місцевих бюджетів, який може бути розкритий за рахунок узгодженої політики місцевої влади. Встановлено потенціал за рахунок детінізації обігу підакцизних товарів та можливість уникнення кризових наслідків через реалізацію інфраструктурних проектів в регіоні, від чого до бюджету повертається щонайменше 17,6 % від їх кошторису. Результати дослідження одержані та перевірені за допомогою проведеного SWOT-аналізу, що передбачає розкриття сильних та слабких сторін місцевих бюджетів Волинської області, а також можливостей та загроз для досягнення результатів. Додатково дослідження обґрунтовано за допомогою моделі PEST, що вимагає здійснення аналізу політичних, економічних, соціальних та технологічних чинників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Михалюк, М. В. "Економічна криза 1929-1933-х рр. у фейлетонах романа Купчинського (за матеріалами газети "Діло")." Наукові записки Української академії друкарства, Вип. 3 (36) (2011): 152–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Михалюк, М. В. "Економічна криза 1929-1933-х рр. у фейлетонах романа Купчинського (за матеріалами газети "Діло")." Наукові записки Української академії друкарства, Вип. 3 (36) (2011): 152–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Михалюк, М. В. "Економічна криза 1929-1933-х рр. у фейлетонах романа Купчинського (за матеріалами газети "Діло")." Наукові записки Української академії друкарства, Вип. 3 (36) (2011): 152–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Михалюк, М. В. "Економічна криза 1929-1933-х рр. у фейлетонах романа Купчинського (за матеріалами газети "Діло")." Наукові записки Української академії друкарства, Вип. 3 (36) (2011): 152–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Korol’, V. S. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА." Actual problems of regional economy development 1, no. 12 (April 11, 2016): 91–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.91-98.

Full text
Abstract:
Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) про­мислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін. Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівно­важеного стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпе­ченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності. Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного викорис­тання всіх видів природних ресурсів. Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром націо­нальної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріори­тетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика. Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспіль­ства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище. Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати при­наймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисло­вими і непромисловими викидами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Makarenko, P. "THE ECONOMIC CRISIS AS A PREREQUISITE FOR REGIONAL SHIFTS IN THE ECONOMY OF JAPAN." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, no. 66-67 (2017): 127–33. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2721.2017.66.21.

Full text
Abstract:
In article analyzed the signs and consequences of the economic crisis in Japan, revealed a system of anti-crisis government measures to stimulate economic growth, the stock market and real estate market, public policy and social programs. Successful anti-crisis measures and the negative effects of regulatory policy in the fall of domestic and foreign markets were considered. We were analyzed three major economic crises: the post-war crisis, the crisis of the 90s, the 2008 financial crisis. The economic crisis of the early 90s had a very specific background; analysis and reflection of them are allowed to reduce the crisis of 2008. The first crisis was caused mainly by internal economic factors, and the second – the global financial crisis. Pre-crisis economic had certain market conditions. During export economy Japan generated industrial growth, increase a foreign production, results of direct investment. Japanese companies had pursued a policy of active promotion in Asian markets. Over the years 2002-2007 decline the consumer demand, and in 2008 there were the first signs of recession. Textile and chemical industry, general engineering, ferrous metallurgy, information and communication electronic equipment had reduced production and profits. After analyzing the current situation in the world markets, the Japanese government approved the “Complex strategic measures to overcome the crisis.” The government executed the following major steps: 1. Increase local and regional regulation; 2. Reduction of taxes; 3. Exchange and stock markets regulation; 4. Reduce military spending; 5. The increase in exports, business building in regional market centers; 6. Promote small and medium enterprises (SMEs); 7. Formation of innovative markets; 8. Development of logistics infrastructure; 9. Reduce energy dependence, changing sources of energy; 10. The reform of social policy; 11. The reform of regional policy and investment; 12. The development of tourism projects. The experience of Japan can be adapted a series of reforms: decentralization, solving demographic problems, increasing regional and international business, scientific and technological development, investment in infrastructure and trade logistics, tourism development. Successfully reforms and strategic location was allowed Japan to survive the economic crisis and achieve economic growth.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj, and L. V. Ribun. "Екологічна парадигма економічної компаративістики ХХІ століття." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 7–10. http://dx.doi.org/10.15421/40290401.

Full text
Abstract:
Актуальність проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, оскільки необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем із позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потребу виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та особливості еколого-економічних інструментів у розвинутих країнах. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості та культури, екологічної відповідальності, в утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів і посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядається сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Обґрунтовано екологічну парадигму економічної компаративістики ХХІ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Ivasiuk, Halyna. "Основні виклики сучасній зовнішній політиці Німеччини." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 41 (June 26, 2020): 105–12. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.105-112.

Full text
Abstract:
У статті розкриваються результати дослідження основних викликів, які постали перед зовнішньою політикою Німеччини у ХХІ столітті. Німецька єдність стала свого часу одним із ключовим факторів формування постбіполярної системи міжнародних відносин. В рамках цієї системи німецька зовнішня політика отримала певну парадигму можливостей. Проте у ХХІ столітті можна спостерігати значні трансформації постбіполярної системи міжнародних відносин, які, відповідно, можна розглядати як виклики чи як нові можливості для зовнішньої політики Німеччини. Терористичні атаки, міжнародна економічна криза, міграційні потоки, вихід на міжнародну арену нових акторів, а також епідемія COVID-19, поставили під сумнів міжнародний порядок, сформований після руйнування біполярності. Перед об’єднаною Німеччиною, формування якої було одним з ключових параметрів постбіполярної системи міжнародних відносин, постало питання про її змінену роль у зміненій системі міжнародних відносин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj, and M. V. Malinovs'ka. "Екологізація економічних систем як пріоритет їх трансформації у ХХІ столітті." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 15–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280402.

Full text
Abstract:
Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Наведено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано потреба виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Підкреслено важливість формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та посилення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізацію економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнює відповідну прогалину в економічній теорії, а й дає змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Grishnova, O., I. Berezhna, E. Mikhurinskaia, and A. Berezhnoy. "THE ECONOMIC CRISIS OF 2020 AND THE SIXTH TECHNOLOGICAL ORDER: INTERCONNECTION AND PATTERNS." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 216 (2021): 25–34. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2021/216-3/3.

Full text
Abstract:
It is justified that the economic crisis is cyclical and is associated with a change in technological paradigm. The economic crisis is a process characterized by fluctuations in economic activity and it manifests itself in economic, social, environmental and political disruptions. In the sixth technological paradigm, economic growth ensured by the introduction of fundamentally new forms of combining tools and labor items that can ensure the maximum productivity in use of resources. The “core” of the sixth technological paradigm is alternative and nuclear energy, healthcare, education, aviation-, ship- and machine tool engineering, electrical engineering, telecommunications, etc., and “key factors” – information and communication technologies, biotechnology, nanotechnology. The formation of the sixth technological paradigm significantly transforms the structure of productive forces and the system of industrial relations, it change the product and the process of its advancement in various areas: health, education, energy, public services, etc. As a result, the quality characteristics of services and goods are significantly changed, as well as, the level of accessibility to material and intangible benefits of all groups of the population is increased. In this regard, effectiveness of inclusive initiatives requires the consolidation of the efforts of civil society, the State and business, the reform of the education system and the creation of conditions for increasing the level of motivation and social responsibility of society.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Dovbysh, Mykyta Olehovych. "The economic crisis in the era of Thatcherism in the UK and the way his permission." Politicus 3 (2018): 4–8. http://dx.doi.org/10.24195/2414-9616-2018-3-4-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Валевський, Олексій. "АРХЕТИПНА СКЛАДОВА В ЕЛЕКТОРАЛЬНОМУ ЦИКЛІ УКРАЇНИ У 2019 РОЦІ." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 71–86. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-71-86.

Full text
Abstract:
Дослідницьке завдання публікації полягає в аналізі результа- тів виборчого циклу в Україні у 2019 р. (президентські і дострокові парла- ментські вибори) через призму соціокультурних архетипів К. Юнга. Необ- хідно було визначити причини перемоги кандидата Зеленського, який не мав політичного та управлінського досвіду над конкурентами, які тривалий період функціонували у сфері політики і управління. Доведено, що причиною результатів виборчого циклу стало соціально-економічна та інституційна криза, в якій опинилося українське суспільство. Наступною причиною стало падіння легітимності політичних та управлін- ських інститутів, викликане нездатністю до проведення успішних реформ. Аналізуються моделі позиціонування основних конкурентів під час ви- борчої кампанії. Показано, що безпрецедентний програш Порошенка спри- чинений тим, що суспільство не прийняло націонал-консервативну ідеологію. Виборці під впливом соціокультурних архетипів вибрали кандидата, який не був пов’язаний з політичним класом, приписуючи йому властивості, яких у нього не було. “Несистемний” кандидат став переможцем у виборчих перегонах тому, що суспільство перебувало у стані дезінтеграції інститутів і низької легітимності органів влади. Показано, що виборчий цикл 2019 р. символізує закінчення пострадян- ського періоду в історії України і початок деструкції адміністративно-олі- гархічної моделі. Політико-економічні групи, які прийшли до влади, взяли на озброєння доктрину “ринкового фундаменталізму” (або лібертаріанство). Робиться прогноз, що у перспективі реалізація цієї доктрини супроводжу- ватиметься закріпленням сировинної моделі економіки, експортом робочої сили і руйнуванням соціальних зобов’язань держави. Робиться висновок, що використання методології соціокультурних архе- типів дає ключ до розуміння безпрецедентних результатів виборчого проце- су в Україні в 2019 р.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Криза економічна' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography