To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кредитні платежі.
Journal articles on the topic 'Кредитні платежі'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 30 journal articles for your research on the topic 'Кредитні платежі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ярмоленко, Віталіна. "Сучасний стан малого та середнього бізнесу в умовах короновірусних обмежень." Фінансовий простір, no. 4(44) (December 28, 2021): 175–81. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.175181.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан малого та середнього бізнесу України та зарубіжних краї в умовах пандемії COVID-19. Визначено, що на МСБ негативно впливають карантинні обмеження. Виявлено, що більшість країн послабили податкові платежі, вводили «кредитні канікули» для підприємств, які не взмозі платити, виплачувалися допомога підприємствам для оплати праці працівникам тощо. Запропоновано способи подолання нинішньої економічної кризи бізнесу та економіки.
2
Берназ-Лукавецька, О. "ДО ПИТАННЯ ПРО ПІДТРИМКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В БОРОТЬБІ З ПАНДЕМІЄЮ COVID‑19." Юридичний вісник, no. 4 (October 6, 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2226.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблеми,які відчуває малий та середній біз-нес унаслідок пандемії коронави-русу COVID‑19. Малий та серед-ній бізнес завжди відіграє важливуроль в економіці будь-якої держави.Пандемія COVID‑19 є безпреце-дентною загрозою соціально-еконо-мічному життю країн усього світу.Регулярно публікуються тривожністатистичні дані, які допомага-ють зрозуміти масштаби втрат,зокрема кількість хворих і помер-лих від COVID‑19. Нині більшістькраїн готується до чергового спа-лаху епідемії унаслідок поширеннянового штаму Дельта, який вва-жають серйознішим і вразливимпорівняно з попередніми. Саметому актуальним є детальний ана-ліз усіх заходів, за допомогою якихінші держави світу долають цюпроблему.У статті зазначено, що такимизаходами є заборона звільнятипрацівників, змушених сидітивдома під час догляду за дітьмиабо літніми родичами; скороченимособам або особам, які втратилисвої доходи дозволено тимчасовоне здійснювати платежі з іпотекита комунальні послуги; орендо-давцям забороняється розриватидоговори з наймачами, які внаслі-док фінансових труднощів черезситуацію з коронавірусом неспро-можні заплатити орендну плату;надання спеціальних виплат (спе-ціальні ваучери). Окрему увагу при-ділено Україні, де також проведенанизка заходів у період пандемії.Нами виділені такі заходи: подат-кові преференції, підтримка малогота середнього бізнесу, наданнядопомоги застрахованим особамна період здійснення обмежуваль-них протиепідемічних заходів,кредитні канікули, інформаційнапідтримка бізнесу, зокрема агробіз-несу. Національний банк Українирекомендував будь-яким фінансо-вим установам ввести для бізнесута населення особливий пільговийперіод обслуговування кредитів уперіод дії карантину. Банки пропо-нували декілька варіантів реструк-туризації кредитів за кредитнимидоговорами, серед яких основнимиє капіталізація відсоткових пла-тежів, часткове або повне звіль-нення від сплати тіла кредиту начас карантину з відповідним йогоподовженням.
3
Бродська І.І., Зеленко С.В. "ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ." Економічні науки. Облік і фінанси 1, no. 15 (57) (December 13, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю питань оптимізації управління дебіторською заборгованістю в кредитних спілках. Автором обґрунтовано класифікацію розрахунків з різними дебіторами з уточненням аналітичної інформації щодо дебіторів та оцінки заборгованості на звітну дату.
Доведено важливість формування резерву сумнівних боргів щодо іншої дебіторської заборгованості. Узагальнено основні засади формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернутих позичок щодо дебіторської заборгованості за наданими кредитами, включаючи заборгованість за несплаченими нарахованими відсотками по кредитам. В статті уточнено ознаки простроченого кредиту.
Автором подано низку контрольних процедур задля оптимізації управління дебіторською заборгованістю небанківською фінансовою установою, зокрема: контроль за своєчасністю та повнотою платежів за різними видами дебіторської заборгованості на звітну дату (звірка планових та фактичних платежів); контроль за термінами прострочення; контроль за формуванням резервів щодо всіх видів дебіторської заборгованості.
Ключові слова: дебіторська заборгованість, дебітори, резерв сумнівних боргів, резерв забезпечення втрат від неповернутих позичок.
4
Алиева, Зарема Багаутдиновна. "Экономико-математический аппарат расчета экономической эффективности финансового лизинга в регионе (на примере АПК Дагестана)." Аграрная Россия, no. 8 (August 9, 2016): 36–41. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-8-36-41.
Full textAbstract:
Удельный вес расходов консолидированного бюджета РФ на сельское хозяйство в последние годы имеет отрицательную динамику, что отражается на устаревании парка сельскохозяйственной техники. В условиях проводимой политики импортозамещения оказание государственной финансовой поддержки сельскохозяйственным производителям в виде заключения договоров финансового лизинга техники, оборудования, племенного скота является весьма своевременным и актуальным. В статье приведены схема, этапы и условия заключения лизинговой сделки на региональном уровне, представлена система расчета лизинговых платежей с выведением авторских формул остаточной стоимости предмета лизинга (Cp) и совокупных (агрегированных) платежей по лизинговой сделке (Pt); проанализированы варианты приобретения сельскохозяйственной техники в соответствии с условиями регионального лизинга и в кредит; сделан вывод о том, что по сравнению с банковской кредитной схемой лизинг имеет ряд преимуществ. Сумма налога на имущество при получении трактора «Беларусь «МТЗ-82-1» в кредит составляет 53835 руб., а сумма налога на имущество при получении техники по лизингу — 19231 руб. Таким образом, экономия денежных средств по лизингу составит 34604 руб. Также сделан вывод о том, что инфляция, как по пессимистическим, так и оптимистическим прогнозам во много раз превышает удорожание лизингового актива к концу договора при региональном лизинге. Учитывая, что удорожание лизингового актива к концу договора федерального лизинга превышает 30 %, разница между инфляцией и удорожанием лизингового актива намного нивелируется. Следовательно, для арендодателя эффективней использование условий федерального лизинга, а для арендатора — регионального.
5
Sveleba, N. A., and O. V. Major. "Податкові важелі впливу на формування організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфер послуг." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 112–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280421.
Full textAbstract:
Розглянуто організаційно-економічний механізм розвитку підприємств сфери послуг, виділено його складники. Виявлено основні підходи щодо організації оподаткування підприємств сфери послуг у контексті стимулювання їх розвитку, які потребують поглибленого вивчення та наукового обґрунтування чинних методик сплати податків у підприємницькій діяльності. Визначено основні завдання формування та реалізації організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфери послуг, серед яких: забезпечення якості надаваних послуг, поповнення бюджетів державного та місцевого рівнів, залучення зовнішніх інвестицій, підвищення попиту на послуги, збільшення зайнятості населення, та підвищення якості внутрішньої інфраструктури. Визначено, що складність оподаткування підприємництва в Україні організаційного характеру криється в необхідності витрачання значного часу на здійснення обліку, нарахування та сплату податків, проходження перевірок, здачу звітів. Запропоновано суб'єктам господарювання використання податкових важелів впливу на організаційно-економічний механізм підприємства. Серед таких важелів варто виокремити податкові інструменти, які передбачають оптимізацію кількості податків для підприємств сфери послуг, надання податкового кредиту, податкових пільг під конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних проблем, розвитку соціального підприємництва, інвестування у діяльність, вибір альтернативних форм оподаткування (спрощеної), використання податкового менеджменту як засобу оптимізації податкових платежів (оптимізацію договірних відносин, застосування обґрунтованих і ефективних методик розподілу непрямих витрат, що дають змогу зменшити податкові платежі; розроблення системи контролю за наднормативними витратами, що не враховуються для оподаткування; податковий операційний моніторинг господарювання, діагностика витратної політики підприємства, податковий експрес-аналіз інноваційно-інвестиційних проектів).
6
Белехова, Галина Вадимовна. "ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КАТЕГОРИИ «ЖИЗНЕННЫЙ ЦИКЛ» В ИССЛЕДОВАНИИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ." Векторы благополучия 44, no. 1 (April 25, 2022): 114–30. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2022/1/1153.
Full textAbstract:
В статье изучены особенности экономического поведения с использованием категории «жизненный цикл». Актуальность объясняется тем, что исследования экономического поведения населения по традиционным переменным, а именно уровню дохода и особенностям потребления, показывают однообразные результаты. Однако доход и потребление изменяются в зависимости от возраста, семейного статуса, наличия детей, размера семьи, т. е. дифференцированы по этапам жизненного пути индивидов и их групп. Цель: выявить особенности экономического поведения населения (на примере финансового поведения) по этапам жизненного цикла. Проверяется предположение, что не только отдельные демографические характеристики, но и их некоторый набор детерминируют различия в поведении населения. Методы: общенаучные методы (анализ и синтез, систематизация и обобщение), методы социологического анализа данных массовых опросов населения (дескриптивный анализ, декомпозиция). Информационную базу составил социологический опрос населения Вологодской области, проведенный осенью 2018 г. Вологодским научным центром Российской академии наук. Результаты и выводы: для формирования категории «жизненный цикл» использовался набор из трех переменных – возраст, семейное положение, наличие детей. В результате были сформированы 10 демографических групп, соответствующих этапам зарождения и развития, зрелости, исчезновения («угасания»). Установлено, что демографические группы на этапе зарождения и развития отличаются низкой долей имеющих сбережения, преобладанием накоплений на покупку квартиры и дорогих вещей, соблюдением графика платежей по кредитам, удовлетворительными финансовыми знаниями и навыками. Определено, что для демографических групп на этапе зрелости характерны высокая доля имеющих сбережения и использующих кредиты, разнообразные цели сбережений, частые нарушения графика платежей по кредитам, высокая самооценка финансовой грамотности. Показано, что для демографических групп на этапе исчезновения свойственна высокая сберегательная активность, преобладание сбережений на лечение, низкая самооценка финансовой грамотности. Результаты показали, что применение категории «жизненный цикл» позволяет расширить представление о реализуемых населением стратегиях экономического поведения.
7
Губерська, Н., and Л. Чуприна. "СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 64–72. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2267.
Full textAbstract:
У науковій публікації здійснено класифікацію правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави в контексті необхідності їх належної правової регламентації. Проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо поняття правових засобів та їх класифікації. Досліджено юридичну природу та зміст правових засобів у сфері забезпечення фінансової безпеки держави. До правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено посилення кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів як: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; шахрайство з фінансовими ресурсами тощо. До інших правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено: правову регламентацію створення на основі Державного реєстру фінансових установ України Інтерактивної фінансової карти України з відображенням всієї доступної та актуальної інформації щодо діяльності банків, кредитних спілок та інших фінансових установ на території України; підвищення розміру мінімального статутного капіталу, необхідного для створення та діяльності суб’єктів господарювання, зокрема, товариств з обмеженою відповідальністю; нормативне розширення підстав для здійснення державного фінансового контролю; прийняття нової Концепції фінансової безпеки України. Сформульовано висновок про перспективність подальшого дослідження даної тематики, яка обумовлена необхідністю формування доктринальної основи удосконалення правового забезпечення фінансової безпеки держави за допомогою системи ефективних правових засобів.
8
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Full textAbstract:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
9
Жаворонок, А. В. "Напрями вдосконалення диверсифікації банківських послуг в сучасних умовах." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-7.
Full textAbstract:
У статті розглядається процес диверсифікації банківських послуг, виокремлюються проблеми і перспективи розвитку лізингу та факторингу в Україні як наявних пріоритетних напрямів урізноманітнення нетрадиційних видів банківських послуг. Визначено, що виробляючи модернізацію кредитних продуктів банків, українські комерційні банки намагаються запозичувати успішні європейські бізнес-моделі і застосувати їх, однак це не найуспішніший варіант. Безумовно, необхідно спиратися на досвід створення різних фінансових сервісів Європи, США та Азії, ринку Private Banking & Wealth Management, щоб не повторити помилок. Однак створення нових кредитних продуктів буде успішним, якщо дані продукти будуть адаптовані саме для української банківської системи. Також виокремлено всі переваги кредитного овердрафту, Інтернет-посередництва, Інтернет-банкінгу, GSM-банкінгу, телефонного банкінгу, ко-брендінгу, call-центрів. Окрім цього визначено основні новації карткових технологій – безконтактні електронні платежі за технологією PayPass від MasterCard та технологією NFC (Near Field Communication).
10
Путінцева, Тетяна. "Характеристика підсистем системи управління ліквідністю у забезпеченні фінансової безпеки вітчизняних комерційних банків." Фінансовий простір, no. 3(43) (October 29, 2021): 27–39. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.263842.
Full textAbstract:
В статті визначені значущість і взаємозв’язок стану управління ліквідністю комерційного банку (КБ) у забезпеченні його фінансової безпеки (ФБ). Критично проаналізовані підсистеми наукового супроводу, а також нормативно-правого, організаційного, методичного, управлінського, інформаційно-аналітичного, кадрового й технологічного забезпечення системи управління ліквідністю КБ. Виявлено позитивний/негативний вплив зазначених підсистем на фінансову безпеку комерційного банку (ФБКБ) загалом і такі її складові, як: боргова, валютна, депозитна, інвестиційна, кредитна, податкова, ресурсоутворювальна безпеки, безпеку у сфері міжнародних розрахунків і платежів, а також безпеки доходів і витрат та ліквідності КБ.
11
Ярмолюк, O., О. Губарик, Т. Саванчук, О. Дмитренко, and Н. Хомяк. "ПОКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МСБО І МСФЗ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 276–87. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245101.
Full textAbstract:
Анотація. Інформаційні запити глобалізованого суспільства змушують суб’єктів господарювання формувати фінансову звітність, здатну задовольними вимоги всіх зацікавлених сторін. Мета статті — оцінити, яку інформацію суб’єкти господарювання розкривають у фінансовій звітності, складеній за МСБО і МСФЗ, та які колізії при цьому виникають. Теоретико-методологічні аспекти результатів діяльності вчених доводять значущість розкриття інформації у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ. Разом з тим відкритим залишається питання розкриття інформації у фінансовій звітності, з урахуванням потреб поточної діяльності підприємств. З огляду на це постає потреба: дослідження забезпечення користувачів фінансової звітності інформацією, розкриття якої передбачають міжнародні стандарти; перевірка гіпотез щодо існування необхідності дослідження відмінностей видів фінансової звітності, формування і подання якої передбачають МСФЗ і МСБО, та перегляду довгострокового зобов’язання в разі його дострокового погашення. На основі аналізу встановлено, що інформацію, обов’язкову до розкриття у фінансовій звітності, обумовлює вид фінансової звітності. Проведене дослідження свідчить про наявності в МСФЗ прогалин у порядку складання та інформаційного наповнення комбінованої звітності. Запропоновано комбіновану фінансову звітність складати суб’єктам господарювання, які з тих чи інших причин не відповідають вимогам МСФЗ 10. Установлено, що важливою умовою достовірного відображення у Звіті про фінансовий стан інформації щодо довгострокового кредиту є необхідність проведення аналізу здатності підприємства його дострокового погашення, зокрема протягом року. Запропоновано розглядати частину довгострокового кредиту у формі платежів, які слід погасити протягом дванадцяти місяцівз дати складання звітності як поточне зобов’язання. Такий підхід потребує перекласифікувати наявний кредит із довгострокового в поточні зобов’язання, що призведе до подальних змін оцінок грошових потоків, коригування балансової вартості зобов’язань. Результати дослідження можуть бути використані практиками в різних галузях економіки при формуванні фінансової звітності за МСФЗ. Ключові слова: фінансова звітність, звітність за МСФЗ, фінансові результати, підприємство, стандарти, облік, МСФЗ, МСБО. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.
12
Vasyl’tsiv, N. M. "ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ: ЗМІНИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 87–94. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.87-94.
Full textAbstract:
В статті доведено необхідність використання цифрового маркетингу в банківській діяльності. Досліджено використання банківських послуг в період пандемії. Метою даної статті є висвітлення наукових підходів щодо зміни підходів до цифрового маркетингу банківських послуг в період пандемії. В процесі написання статті використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема індуктивний, дедуктивний методи застосовано при зборі, обробці даних щодо кількості діючих банків; економічний аналіз та порівняння використано при формуванні рейтингу стійкості банків; графічний метод та метод економіко-математичного моделювання застосовано для наочного відображення та розрахунку прогнозних показників зростання/зменшення кількості банків за лінійною та поліноміальною функцією. Для теоретичних узагальнень і формування висновків використано абстрактно-логічний метод. Встановлено динаміку скорочення кількості банків як іноземних так і приватних за 2017-2020р. Доведено аналогічну тенденцію на майбутні 3-4 роки з використанням лінійної та поліноміальної функції, де коефіцієнт детермінації R2, за лінійною функцією дорівнює 0,8325, та за поліноміальною функцією – 0,8896, що свідчить про вірність моделі. Обґрунтовано, що найвищу позицію в рейтингу стійкості банків посідає Райфайзен Банк, який залишається лідером із якості обслуговування в українському банківському секторі. Перевагами Райфайзен Банк є широкий перелік стандартних та інноваційних послуг (зарплатні, приватні та пенсійні платіжні картки, Інтернет-банкінг, депозити, кредити та інші) та наявність близько 3 млн клієнтів. Обґрунтовано, що для підвищення конкурентних позицій на ринку банки повинні модифікувати свої послуги в період пандемії. Виникає необхідність у використанні банками інноваційних технологій таких як віртуальна реальність, використання платформи інтернет банкінгу, запровадження послуги «кредитні канікули» та використання технології віртуальної і доповненої реальності. Доведено, що віртуальні технології вирішують відразу кілька завдань: є маркетинговим інструментом, вирішують завдання відділу продажів, служать комунікативним та інформаційним каналами.
13
Большаков, Сергей Николаевич, Ольга Леониловна Ким, Сергей Владимирович Касьянов, and Роман Александрович Шутов. "ОЦЕНКА ДОСТУПНОСТИ ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ РЕГИОНА В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 5 (December 4, 2020): 66. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-5-66-75.
Full textAbstract:
Целью работы является анализ и оценка доступности и удовлетворенности населением региона финансовых услуг в условиях цифровой экономики. Методологической основой исследования являются методы социологического наблюдения, анкетирования, опроса, что позволяет выявить спектр позиций общественного мнения в рамках анализируемых явлений и событий, провести оценку оценочных суждений, выявить содержательную характеристику исследуемого явления. Результаты. В статье раскрываются инфраструктурный потенциал финансовых и кредитных организаций, возможности учреждений организовать приемлемый уровень доступности и удовлетворенности населением региона финансовых услуг. В статье раскрывается значение повышение доступности финансовых услуг для населения. Выявление общественного мнения по данному поводу является не просто осведомленностью людей по жизненно важным для них процессам, но и фактом действительности. Анализируемая проблема доступности финансовых услуг традиционно является для человека личной задачей финансовых сбережений, когда домохозяйство стремится к сокрытию информации о доходах, накоплениях. Проведенное исследование демонстрирует высокую оценку осведомленности потребителей о возможностях цифровизации финансовых услуг. Наблюдается высокая оценка удовлетворенности населения услугами интернет- банкинга. По результатам анализа можно сказать, что респонденты используют современные цифровые услуги банков для оплаты бытовых платежей, использования онлайн-сервисов для оплаты связи, коммунальных услуг, интернета, погашение кредитов и налогов. Область применения результатов. Данные исследования позволяют выбрать приоритеты рыночных инструментов воздействия, скорректировать рыночную стратегию, так как показатели удовлетворенности являются фактором оценки не только рыночных стратегий субъектов маркетинга. Выводы. Важным итогом проведенного исследования является не только определение индикатора доступности и удовлетворенности потребителей услуг, но и выявление комплекса инновационных, маркетинговых факторов, в значительной мере оказывающих влияние на выработку стратегии развития организации.
14
Лобач, О., and Н. Кравченко. "ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПОСЛУГ НА ПЛАТІЖНОМУ РИНКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 41–50. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3637.
Full textAbstract:
Анотація. Здійснено огляд правового регулювання українського платіжного механізму і проаналізовано його осучаснення в умовах зміни правозастосування на фінансовому (в тому числі платіжному) ринку під впливом цифровізації суспільних відносин, зокрема: з’ясовано характер правовідносин на ринку платіжних послуг, досліджено зміст і правову природу платіжних послуг як фінансово-правової категорії; платіжну послугу кваліфіковано основою правового платіжного механізму; підкреслено, що платіжна послуга у правовому вимірі є явищем міжгалузевим і регулюється нормами цивільного, господарського, фінансового, банківського, валютного права тощо, а діяльність із надання платіжних послуг за своєю правовою природою має ознаки як публічно-правових (регуляторних), так і цивільно-правових відносин. Зроблено висновок, що елементи, які структурують законодавчу дефініцію «платіжна послуга», свідчать, що в її основу покладено суб’єктний і функціональний критерії, які, будучи об’єднаними в цій правовій конструкції, формують предмет діяльності надавача платіжних послуг — виконання / супроводження платіжних операцій. Запропоновано доповнити наявну доктринальну класифікацію платіжних послуг за додатковими критеріями, які дозволяють характеризувати їх (послуги) як систему взаємопов’язаних елементів, що охоплюються діалектикою цілого і частини, загального та окремого. На основі правового аналізу легальної дефініції «платіжна послуга» запропоновано доктринальне його визначення: платіжні послуги — це діяльність (самостійна або із залученням комерційних агентів) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків (згідно з банківською ліцензією) і визначених законодавцем суб’єктів господарювання (на підставі ліцензії на включення до реєстру) із виконання та/або супроводження платіжних операцій з використанням сучасних платіжних інструментів на договірних засадах із споживачем таких послуг за рахунок власних чи отриманих у кредит від надавача коштів із дотриманням вимог щодо їх відокремлення і збереження. Висловлено гіпотезу щодо структури нової моделі правового платіжного механізму, зроблено висновок про формування нової парадигми платіжного механізму та його правового регулювання з урахуванням цифровізації відносин у сфері платіжних послуг. Наголошено, що платіжний механізм має центруватися на споживачеві платіжних послуг — захисті його прав та інтересів. Визначено окремі напрями подальшої дослідницької роботи щодо правового механізму платежів, платіжного ринку, платіжних послуг. Ключові слова: платіжний механізм, платіжний ринок, платіжні послуги, платіжний інструмент, цифрова економіка, правове регулювання, захист прав споживачів платіжних послуг. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 27.
15
Карлін, М., О. Стащук, and О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.
Full textAbstract:
Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.
16
Пронин, Лев Николаевич. "ДВОЙСТВЕННЫЕ ЗАДАЧИ ПРОЦЕССОВ НАКОПЛЕНИЯ КАПИТАЛА И ПОГАШЕНИЯ КРЕДИТА." Современная экономика: проблемы и решения 5 (June 20, 2020): 47–55. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.5/2361.
Full textAbstract:
Цель: в работе рассматриваются процессы непрерывного погашения кредита и непрерывного накопления капитала под непрерывный простой процент. Решается задача максимизации накопленной суммы на прямолинейных траекториях с ограничением общей суммы вкладов. Подобная задача − минимизации суммы платежей при погашении кредита – решалась в статье [9] на более широком классе траекторий. Обнаруживаются связи между процессами погашения кредита и накопления капитала. Обсуждение: особенностью работы является то, что процессы накопления и погашения рассматриваются как непрерывные, что облегчает их исследование с помощью простых и сложных непрерывных ставок. Кроме того, как и в предыдущих работах, предполагается, что деньги имеют как временную, так и безвременную стоимость. Результаты: показано, что обе задачи могут быть представлены в виде задач линейного программирования и могут решаться также и симплекс-методом. Для обеих задач строятся двойственные по отношению к ним. Выясняется экономический смысл их решений. Как показывают примеры, результаты работы могут быть легко переведены в практическую плоскость.
17
Коваленко, І. О. "Криміналістичний аналіз шахрайства у сфері банківських електронних платежів." Прикарпатський юридичний вісник, no. 5(34) (February 23, 2021): 137–40. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).662.
Full textAbstract:
У цій статті виконано криміналістичний аналіз шахрайства в сфері банківських електронних платежів. З настанням пандемії COVID-19 людство фактично замінило реальне життя на Інтернет: всі покупки здійснюються в інтернет-магазинах, доставки їжі стали більш актуальними, ніж похід у ресторан, навіть усі освітні процеси у нашій країні, а також у світі, здійснюються за допомогою онлайн-конференцій у різноманітних додатках, таких як Zoom, Skype, Viber тощо. У зв'язку з цим значно збільшилися масштаби шахрайства у сфері банківських електронних платежів, яке в більшості випадків кваліфікується за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Моніторинг останніх досліджень і публікацій багатьох відомих вчених в сфері електронного шахрайства показав, що з кожним днем способи, техніка, обізнаність шахраїв прогресують, і вкрай важливо володіти актуальною інформацію про способи вчинення досліджуваного правопорушення для викриття такого виду шахрайства. Таким чином, у статті було виділено такі основні види шахрайства у сфері банківських електронних платежів: фішинг, сніфферінг, вішинг, кардінг. Фішинг - один з видів інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів за допомогою проведення масових розсилок від імені популярних компаній або організацій, які містять посилання на помилкові сайти, що практично не відрізняються від сайтів справжніх компаній. Сніфферінг - це спосіб шахрайства, що виражається в перехопленні даних з використанням шахрайської Wi-Fi-мережі та спеціальних сніффер-програм. Вішинг - вид телефонного шахрайства, в якому зловмисники вводять в оману людей, виманюючи персональні дані та дані кредитних карток і рахунків, представившись переважно співробітником банківської установи. Кардінг - вид шахрайства, за якого операції відбуваються з використанням реквізитів картки, які зазвичай викрадають з серверів інтернет-магазинів, платіжних та розрахункових систем і з ПК користувачів за допомогою шкідливих програм. У статті наведено декілька прикладів викриття шахрайства у сфері банківських електронних платежів із досвіду українських правоохоронних органів, а також зарубіжних країн.
18
Абдулазизова, Элиза Аптиевна, and Умар Аптиевич Бачаев. "ЭЛЕКТРОННЫЕ ДЕНЬГИ КАК ЭЛЕМЕНТ ДЕНЕЖНО-КРЕДИТНОЙ СИСТЕМЫ. СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ КУРСА БИТКОЙНА." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 6 (November 13, 2019): 103. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-6-103-109.
Full textAbstract:
Цель работы. Показать, что электронные деньги являются частью денежно-кредитной системы, которая появилась относительно недавно. Провести статистический анализ курса криптовалюты, а именно биткойна. Метод или методология проведения работы. В работе с помощью программы Python Jupyter Notebook проведён анализ курса биткойна, а именно проверка гипотез с помощью критерия согласия Колмогорова-Смирнова. Результаты. В работе показано, что электронные деньги являются частью денежно-кредитной системы. Показано, что, как и наличные, электронные деньги выполняют пять основных функций: мера стоимости, средство обращения, средство платежа, средство накопления, мировые деньги. Выделены две тенденции влияния цифровых денег на благосостояние населения: положительная тенденция, т. е. увеличение благосостояния, и, наоборот, отрицательная – ухудшение благосостояния. Статистический анализ биткойна показал, что изменение курса валюты подчиняется не нормальному закону. Данный процесс оказался динамичным, и для его оценки необходимо использовать другой, более сложный закон распределения. Область применения результатов. Полученные результаты можно использовать для дальнейшего исследования курса криптовалюты, а также для статистического сравнения биткойна с иной электронной валютой. Выводы. Таким образом, с развитием современных динамических технологий следует прибегать к более сложным законам статистики, отличным от нормальных. Важно отметить, что данная сфера остается еще до конца не изученной и требует дальнейшего исследования.
19
Серпенінова, Юлія, and Антоніна Побожій. "Податкова оптимізація зовнішньоекономічної діяльності." Фінансовий простір, no. 3(43) (October 29, 2021): 116–25. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.116126.
Full textAbstract:
У статті розглянута суть податкової оптимізації з точки зору господарюючого суб’єкту та державних органів. У ході дослідження проаналізовано законодавчу і нормативно-правову базу та визначені наявні інструменти зменшення податкового тиску на платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхом наданих законодавством пільг та інших можливостей оптимізації податкових платежів. Розглянуті наступні інструменти податкової оптимізації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: стратегічне планування діяльності, враховуючи міжнародні договори України стосовно уникнення подвійного оподаткування; врахування місця постачання товарів і послуг; окремі специфічні підходи до організації бізнесу; планування розрахунку з брокером для збереження права на податковий кредит та ін. Обґрунтовано, що превентивні методи направлені на уникнення надмірної сплати податків або отримання штрафів та пені.
20
Ваганова, Оксана Валерьевна, Наталья Игоревна Быканова, Илья Игоревич Сорокин, and Денис Игоревич Кононыхин. "Цифровой рубль: перспективы внедрения и пути интеграции в финансовую систему России." Экономика. Информатика 48, no. 3 (September 30, 2021): 507–13. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-3-507-513.
Full textAbstract:
В современных условиях развития финансового рынка в России, наличия у физических и юридических лиц финансовых возможностей, а у финансово-кредитных организаций цифровых технологий, способных удовлетворить их потребности в продуктах и услугах представляется целесообразным выпуск цифровой валюты Банка России. В статье рассмотрены ключевые характеристики цифрового рубля как перспективного направления развития платежной инфраструктуры в России. Обоснована необходимость введения и возможности использования данного финансового инструмента различными участниками рыночных отношений – от частного клиента, осуществляющего перевод через банк обслуживания до межбанковских переводов. Особое внимание уделено моделям взаимодействия между участниками финансовых отношений в рамках перспективного проекта Центрального банка Российской Федерации «Цифровой рубль». В заключении определены перспективы развития цифровых платежей и этапы внедрения.
21
Cherkaska, Valeryi. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ РИНКІВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ." Public Administration and Regional Development, no. 3 (April 11, 2019): 178–91. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.11.
Full textAbstract:
В статі зазначено, що в аграрній політиці країн з розвиненою ринковою економікою однією з ключових завдань була і залишається підтримка сільських товаровиробників. Вона здійснюється різними способами, в тому числі: заходами прямої підтримки сільського господарства за допомогою цінової, кредитної, податкової, митної політики, що сприяють зростанню доходів селян і забезпечують їм ведення розширеного відтворення в умовах ринкових відносин. Визначено, що зовнішньоторговельна політика формує об'єктивні умови переваги вітчизняної продукції для споживачів. Разом з тим вона не повинна обмежувати можливості задоволення широкого споживчого попиту. Запропоновано до числа інструментів віднести виплати платежів натурою за кожен виведений з сільгоспобороту гектар невиробничої продукції комбіноване поєднання програм страхування та кредитування з квотуванням виробництва, фіксовані виплати в залежності від попередньої динаміки виробництва в обмін на поставлені умови щодо обмеження виробництва і дотримання вимог екології, обов'язкового страхування і надання щорічних звітів про свою діяльність. Важливу роль на цьому етапі грають заходи державного регулювання, що перешкоджають монополізації ринкової діяльності та сприяють рівноправності між дрібними і великими суб'єктами ринку.
22
Франовская, Галина Николаевна, and Александр Юрьевич Долматович. "АНТИКРИЗИСНАЯ ПОДДЕРЖКА МАЛОГО И СРЕДНЕГО БИЗНЕСА В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ КОРОНАВИРУСА И В ПЕРСПЕКТИВЕ." Современная экономика: проблемы и решения 7 (August 20, 2020): 178–86. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.7/2405.
Full textAbstract:
Цель: анализ зарубежных и российских антикризисных программ поддержки малого и среднего предпринимательства в условиях распространения пандемии коронавирусной инфекции. Обсуждение: систематизация и структурирование существующих программ поддержки наиболее пострадавших сфер деятельности в малом и среднем бизнесе в Китае, США, Великобритании и России. В настоящее время во всех проанализированных документах, отражающих меры поддержки малого и среднего бизнеса, заметен акцент на предоставление финансовых преференций: бюджетных кредитов и гарантий, субсидий; отсрочек по уплате налогов и других обязательных платежей. Особое внимание уделяется поддержке выплаты заработной платы сотрудникам фирм. Данные меры носят преимущественно «поддерживающий» характер. В проанализированных документах не удалось установить форм поддержки малого бизнеса, связанных с необходимостью изменения профиля деятельности многих предприятий в «постпандемический» период. Результаты: предложены наиболее актуальные в среднесрочном плане формы поддержки малого и среднего бизнеса в России в «постпандемический» период.
23
Turyanskyy, Yu I. "Ідентифікація макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.36930/40290918.
Full textAbstract:
Зосереджено увагу на особливостях аналізу макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами. Наголошено, що ефективність податкового регулювання залежить від значного числа інтересів та факторів і визначається використанням відповідних макрофінансових індикаторів, які потрібні для комплексного аналізу і вибору сценаріїв досягнення стратегічних цілей. Показано важливість розмежування макрофінансової та макроекономічної сфер. Макрофінансовими індикаторами визначено доходи та видатки зведеного бюджету, державний борг, показники грошово-кредитної сфери. Оскільки управління є безперервним циклічним процесом, протягом циклу індикатори використовуються двічі: для оцінки ситуації під час планування заходів та оцінки наслідків їх впровадження. Визначено, що індикатори податкової сфери також включають у групу макрофінансової безпеки як складову структури доходів бюджету. Показники податкового навантаження на макрорівні відображають ефективність податкової політики, тобто кількісно вимірюють сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати. При цьому потрібно розрізняти податкове навантаження сплачене та несплачене, тобто податкові борги та борги до цільових фондів. З'ясовано, що податковий коефіцієнт є найпростішим показником для використання у характеристиці податкового навантаження та його впливу на макропараметри. З погляду аналізу макрофінансової стабільності, відношення податкових надходжень до ВВП дає достатньо підстав для формування висновків щодо довготермінових тенденцій наповнення бюджету та виявлення потенційних ризиків. Однак надходження податків не є індикатором, пов'язаним з рівнем економічного розвитку. Обґрунтовано, що рівень несплати податкових зобов'язань, рівень тінізації економіки є відображенням реальної макрофінансової стабільності.
24
Клепанчук, О. Ю. "Інституційні реформи фінансового ринку України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310210.
Full textAbstract:
Проаналізовано можливості конкурентного зростання внутрішнього фінансового ринку, зокрема його властивості формувати фінансову систему держави, зменшувати ризикованість інвестицій, створювати прозорий інформаційний супровід. Відзначено, що завдання фінансового ринку полягають у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів з подальшим їх перетворенням у фінансові активи. Виявлено системні проблеми фінансового ринку, зокрема значну частку проблемних кредитів у банківській системі, недостатність власного та регулятивного капіталу банків, відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах, недосконалість українського фондового ринку. Визначено, що необхідність інституційного регулювання зумовлюється забезпеченням загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та взаємовпливом інтересів учасників ринку. Окреслено стратегічні пріоритети реформування ринку, а саме розбудову конкурентоспроможного ринкового середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Виявлено стратегічні цілі реформування: стабільність фінансового сектору, інституційна спроможність регуляторів, захист прав споживачів та інвесторів. Виявлено позитивні наслідки реформування для споживачів ринку: зростання коштів бізнесу, приріст вкладів фізичних осіб, страхових платежів, операцій чинникингу, договорів лізингу, споживчого кредитування внаслідок пом'якшення монетарної політики і зниження облікової ставки. Причиною вразливості фінансового ринку визначено функціональні прогалини податкової системи України, якими зумовлюється недовиконання планових надходжень до бюджету, використання схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від податків. Виявлено, що інноваційні підходи до державного нагляду банківських установ дали змогу посилити вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, запровадити систему оцінювання банків за європейською методологією і ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду. Реформування потребують процедури використання електронних платіжних засобів, розвиток інфраструктури ринку, запровадження інноваційних технологій, поширення віртуальних каналів обслуговування, персоніфікація фінансових послуг, розвиток відкритого банкінгу, співробітництво з FinTech-компаніями, розвиток фінансової грамотності.
25
Косыгина, Ксения Евгеньевна. "Некоммерческий сектор в период распространения новой коронавирусной инфекции: рестрикции и механизмы их преодоления." Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, no. 2 (June 14, 2021): 27–39. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2021.2/3461.
Full textAbstract:
Предмет. Пандемия COVID-19 стала испытанием не только для систем здравоохранения, повседневной жизни людей, но и организации столкнулись с новыми рисками и ограничениями, влияющими на их устойчивое функционирование и дальнейшее развитие. В настоящем исследовании рассматривается состояние организаций российского некоммерческого сектора в период распространения новой коронавирусной инфекции. Цель. Проводится описание рестрикций для развития организаций некоммерческого сектора и различных механизмов их преодоления в период введения целого ряда ограничений, вызванных распространением новой коронавирусной инфекции. Материалы и методы. Информационной базой исследования послужили статистические материалы, аналитические и отчетные документы негосударственных и государственных структур, а также результаты, полученные отечественными и зарубежными исследователями по данной проблематике. Применяются методы: вторичного анализа социологических опросов; контент-анализа официальных документов; систематизации и обобщения полученных данных. Выводы. Проведенный анализ показал, что российские некоммерческие организации в условиях распространения коронавирусной инфекции оказались в сложной ситуации, как и другие хозяйствующие субъекты экономики. Выявлены основные ограничения функционирования сектора, к которым относятся финансовые и организационные. Систематизированы меры государственной поддержки некоммерческих организаций в единый организационно-экономический механизм и проанализированы отдельные количественные показатели: льготные кредиты, субсидии на мероприятия по профилактике коронавирусной инфекции, освобождение от уплаты авансовых платежей и страховых взносов, результаты специального внеочередного конкурса Фонда президентских грантов по развитию гражданского общества Анализ количественных показателей свидетельствует о востребованности государственных антикризисных мер со стороны организаций некоммерческого сектора. Установлено, что совместно с государственными мерами преодоления трудностей, связанных с ограничительными мероприятиями создан и частный организационно-экономический механизм поддержки некоммерческих организаций за счет ресурсов бизнеса, который рассмотрен в исследовании на примере деятельности благотворительных фондов. В заключении отмечено, что пандемия COVID-19 усилила развитие межсекторного взаимодействия при решении общих проблем. Опора на консолидацию и партнерство в сложных экономических условиях позволит некоммерческим организациям расширить и выбрать наиболее подходящие способы поддержания своей деятельности.
26
Оленева, Полина, and Анна Литовкина. "Деньги в русских антипословицах." Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 66, no. 1 (April 22, 2022): 115–33. http://dx.doi.org/10.1556/060.2021.00010.
Full textAbstract:
В течение многих столетий паремии (пословицы и поговорки) служили великолепной почвой для бесконечной трансформации. В последние же десятилетия паремиологическая трансформация приняла такие масштабы, что порой можно чаще встретить трансформы, чем традиционные паре-мии. Вольфганг Мидер назвал такого рода паремии антипословицами (нем. Antisprichwörter, англ. anti-proverbs). Этот термин был широко принят паремиологами всего мира.Данная статья посвящена анализу русских пословиц и антипословиц о деньгах. В первой части работы были рассмотрены способы трансформации традиционных русских по-словиц: замена одного или двух слов; замена второй или первой части пословицы; добавление новых слов или, наоборот, выпадение слов; использование буквального значения вместо метафоричного; смешение нескольких пословиц. Многие антипословицы одновременно включают в себя несколько способов трансформации.Во второй части статьи мы кратко осветили такие понятия как семантическое поле и гиперсема в контексте денег (к которой относятся помимо лексемы деньги также и такие слова как рубль, ко- пейка, платить, богатый, бедный, золото, долг, платеж и др.), а также мы привели примеры по-словиц о деньгах из различных языков мира (например, из английского, немецкого, французского, испанского, итальянского).Третья часть статьи была посвящена анализу русских пословиц и антипословиц о деньгах. Сна-чала нами были рассмотрены примеры трансформации пословиц, в текстах которых есть слова, относящиеся к гиперсеме «деньги» (19 примеров). Потом мы направили фокус нашего внимания на антипословицы, в текстах которых присутствовала гиперсема «деньги», но в самих пословицах ее не было (14 примеров). Всего в этих двух разделах нами было проанализировано 33 русские пословицы и 88 антипословиц о деньгах. Фокус нашего внимания был прежде всего на том, что происходит в ходе трансформации с пословицами, какие виды трансформации являются наиболее популярны-ми в нашем корпусе, а также мы рассмотрели, какие смысловые изменения происходят с послови-цами во время их модификации. Эту часть статьи мы завершили анализом трех самых популярных в нашем корпусе пословиц о деньгах: Не в деньгах счастье; Не имей сто рублей, а имей сто друзей; Долг платежом красен и их многочисленных переделок.Большая часть антипословиц о деньгах отражают актуальные реалии для носителей русского языка, в которых добавлены темы секса, коррупции, преступного мира, работы, кредитов, здоровья, ежедневных будней и праздников, качеств характера и др. По мнению В. Мидера, антипословицы нередко становятся моралистичными или даже дидактичными высказываниями, и мы это наглядно увидели на примере многочисленных антипословиц о деньгах.For centuries, proverbs have provided a framework for endless transformation. In recent decades, the modification of proverbs has taken such proportions that sometimes we can even meet more proverb transformations than traditional proverbs. Wolfgang Mieder has coined the term anti-proverb (or in German, Anti- sprichwort) for such deliberate proverb innovations. This term has been widely accepted by paremiologists all over the world as a general label for such innovative alterations and reactions to traditional proverbs.This paper is devoted to the analysis of Russian proverbs and anti-proverbs about money.In the first part of the work, we have demonstrated various mechanisms of proverb variation, e.g. replacing a single word; substituting two or more words; changing the second part of the proverb; adding new words; omitting words; adding literal interpretations; melding two proverbs. Many anti-proverbs include several ways of transformation.In the second part of the paper, at first, we have briefly covered such notions as the semantic field of the word money (which includes, in addition to the lexeme money, such words as ruble, kopeyka, pay, rich, poor, gold, debt, payment, etc.). Moreover, we have also introduced examples of proverbs about money from various languages of the world (for example, English, German, French, Spanish, and Italian).The third part of the paper has been devoted to the analysis of Russian proverbs and anti-proverbs about money. In the first section, we have considered examples of transformations of proverbs with words related to the semantic field of the word money (19 proverbs). In the second section, we have focused on anti-proverbs in which the words belonging to this semantic field are present but in the original proverbs are absent (14 proverbs). In a nutshell, in these two sections, we have analyzed 33 Russian proverbs and 88 anti-proverbs about money. Mainly, we have focused on what happens during proverb transformation as well as on what types of transformation are the most common in our corpus. In addition, we have also examined various types of semantic change occurring to proverbs during their modification. We have finished the third part of the paper with an analysis of three most common proverbs about money in our corpus: Не в деньгах счастье [Money does not bring happiness]; Не имей сто рублей, а имей сто друзей [Do not have a hundred roubles but have a hundred friends]; Долг платежом красен [Debt should be returned by paying back].The vast majority of the anti-proverbs about money portray real situations for native speakers of Russian. Among the themes treated in our proverb alterations are sexuality, corruption, criminal world, work, credits, health, weekdays and holidays, character traits, etc. According to Mieder, anti-proverbs often become moralistic or even didactic statements, and we have observed it in the numerous anti-proverbs about money treated in our study.
27
Васильченко, Зоя, and Антон Пилипенко. "АНАЛІЗ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ТА ПЛАТІЖНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." Економіка та суспільство, no. 37 (March 29, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-8.
Full textAbstract:
Сьогодні кредитні та дебетові картки з кожним днем набувають популярності, як найрозповсюдженіша форма платежу. Незважаючи на те, що платіжна картка була створена всього кілька десятиліть тому і з деякими застереженнями щодо основної бізнес-моделі, платіжна картка стала інструментом, що спричинив революцію в сфері роздрібних платежів. Саме тому структура та ефективність ринків платіжних карток привертає все більше уваги. У статті здійснено фінансовий аналіз ринку платіжних краток та платіжної інфраструктури в Україні. Охарактеризовано сучасні тенденції ринку безготівкових платежів в Україні. Узагальнено ризики пов’язані зі здійсненням електронних платежів. З’ясовано актуальні методи управління ризиками електронних платежів. Запропоновано перспективні шляхи впровадження надійного механізму кібербезпеки.
28
"Общественно-экономические идеалы социалистов и коммунистов в части платежно-кредитной системы и их достижимость." Экономические науки, no. 196 (March 31, 2021). http://dx.doi.org/10.14451/1.196.17.
Full text
29
Федотова, М. Ю. "2.2. PRACTICAL ASPECTS OF MANAGING ACCOUNTS PAYABLE." Audit and Financial Analysis, no. 3() (September 15, 2020). http://dx.doi.org/10.38097/afa.2020.65.86.004.
Full textAbstract:
В статье дана оценка состава и структуры кредиторской задолженности компании, а также эффективности ее управления. В исследуемой организации работа по управлению кредиторской задолженностью ведется недостаточно эффективно по причине ее высокого значения. Для решения данной проблемы предложено использование таких способов, как реструктуризация кредиторской задолженности, инвестиционный налоговый кредит и оперативное финансовое планирование в форме платежного календаря. Кроме того, для эффективного управления кредиторской задолженностью для достижения отсрочки платежей рекомендовано осуществлять переговоры со своими кредиторами; реализовывать неиспользуемое имущество с целью погашения долга; использовать систему создания резервов по сомнительным долгам; проводить зам The article assesses the composition and structure of the company's accounts payable, as well as the effectiveness of its management. It is concluded that the organization's work on the management of accounts payable is not sufficiently effective due to its high value. To solve this problem, the use of such methods as restructuring accounts payable, investment tax credit and operational financial planning in the form of a payment calendar is proposed. In addition, to effectively manage accounts payable, you can negotiate with your creditors in order to achieve a deferred payment; determine the property that the organization will be able to realize to repay the debt; create reserve systems for bad debts; to replace the debtor in the obligation (transfer of debt).
30
Климчук, Марина. "КОМПЕНСАТОРНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЄКТІВ В БУДІВНИЦТВІ: МОДИФІКАЦІЯ «TAX INCREMENT FINANCING»." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 19 (September 22, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240445.
Full textAbstract:
У статті представлено дослідження проблематики застосування фінансової компенсаторної технології «Tax Increment Financing» (TIF) та надані пропозиції щодо перспектив залучення інвестицій в проєкти енергозбереження. Залучення фінансових ресурсів в енергоефективні проєкти є однією з найбільш актуальних проблем сучасної економіки внаслідок розширення масштабів розвитку соціально-економічної інфраструктури в різних регіонах країни. За цих умов особливий інтерес представляють пошуки нових джерел і механізмів проєктного фінансування. Одним з таких механізмів є застосування відкладених податкових платежів (Tax Increment Financing, TIF), який є доволі поширеним за кордоном. Розглянуто перспективи імплементації механізму компесаторного фінансування в нинішніх умовах, проаналізовано зарубіжний досвід використання Tax Increment Financing. Управлінська технологія компенсаторного фінансування енергоефективних проєктів надасть можливість приймати ефективні управлінські рішення щодо залучення джерел фінансування, формування їх раціональної структури, а також розподіляти ризики між стейкхолдерами проекту; захищати від дефолту інші активи і підвищувати рівень фінансово-кредитних зобов'язань власників проекту; забезпечувати зростання коефіцієнта фінансового левериджу, що призведе до зростання прибутковості акціонерного капіталу і зменшення його вартості в складі сукупного капіталу. Особливість використання «Tax Increment Financing» полягає в забезпеченні відшкодування витрат інвестора через спеціальні фонди, що поповнюються за рахунок податкових надходжень від доходів створених і введених в експлуатацію енергоефективних об’єктів інфраструктури. Основною компонентою цього механізму є редевелопмент, фінансування якого відбувається за участі коштів інвестора, що вкладає їх в будівництво та відшкодовує свої витрати зі спеціального фонду, куди акумулювали податки, що сплачуються власниками нових зведених об’єктів. Наведена схема фінансування енергоефективних проєктів використовує ефект зростання податків у результаті реалізації проєктів, метою яких є збільшення вартості нерухомості або землі.
На прикладі будівельного енергокластеру розроблено «Investment mechanism of enterprises (institutional participants in the construction energy cluster) using « Tax Increment Financing »», де в його структурі виокремлено методи, важелі, інструменти фінансування заходів енергозбереження на засадах компенсаторної технології саме в рамках такого інтеграційного утворення.