To see the other types of publications on this topic, follow the link: Креативні технології.
Journal articles on the topic 'Креативні технології'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Креативні технології.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Лазарєв, Микола, Оксана Нефедченко, and Олена Лазарєва. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ ЕВРИСТИЧНОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЦІ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 180–93. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/180-193.
Full textAbstract:
Основна стратегія евристичної освіти полягає у створенні умов для розвитку і творчої самореалізації особистості. Професійно-творча самореалізація майбутнього педагога включає становлення гуманістичних і креативних особистісних якостей, зокрема, професійно-творчих компетентностей. В евристичній освіті застосовується широкий діапазон інноваційних технологій – від найпростіших до складних і поліструктурованих, і найбільше місце серед них займають конструктивні та креативні технології й створені за їх допомогою особистісно значимі освітні продукти. Перспективними видаються такі напрями наукових розвідок, як знаходження способів суттєвої модернізації існуючих технологій лекцій, семінарських, практичних занять, перетворення педагогічної практики майбутніх учителів у спільну евристично-дослідницьку роботу досвідчених майстрів і майбутньої генерації педагогів.
2
Малишевський, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, no. 1 (December 31, 2020): 67–77. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.67-77.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню практичного аспекту формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів. У статті здійснено аналіз практичної підготовки формування професійної мобільності здобувачів вищої освіти з урахуванням результатів психолого-педагогічних праць вітчизняних та зарубіжних науковців. З’ясовано, що організація практичної підготовки інженерів-педагогів зорієнтована з урахуванням потреб ринку праці.Акцентовано на перевагах контекстного та технологічного підходів у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Визначено, що в організації освітнього процесу високий потенціал мають когнітивно зорієнтовані технології (діалогічні методи навчання, лекції-конференції, мультимедіа лекції, семінари-дискусії, семінари-«круглі столи», проблемне навчання тощо), особистісно зорієнтовані технології (інтерактивне навчання; креативні, інтелектуально-творчі, рольові, імітаційні, ситуативні ігри; тренінги тощо), діяльнісно зорієнтовані технології (контекстне навчання; організаційно-ділові ігри; метод проєктів, зокрема науково-дослідні проєкти, кейс-метод, пізнавально-пошукові завдання тощо). Доведено, що впровадження таких технологій сприяє реалізації практичної підготовки фахівців: інтенсифікації, підвищенні ефективності та якості освітнього процесу; диференціації навчання; системну інтеграцію предметних завдань; професійно-особистісному зростанню, самореалізації і самовдосконаленню.З’ясовано, що одним із найбільш ефективних шляхів підвищення практичної підготовки формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів є забезпечення міжгалузевої інтеграції, яка виступає індикатором якості професійної підготовки. Теоретичні дослідження спрямовують подальший науковий пошук на впровадження системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів.
Ключові слова: практична підготовка, професійна мобільність, інженери-педагоги, міжгалузева інтеграція.
3
Носко, Юлія Миколаївна, and Олена Миколаївна Швець. "Аспекти креативно-оздоровчої початкової освіти." New computer technology 16 (May 14, 2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.823.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування та дослідження креативно-оздоровчого освітнього простору початкової освіти. Завдання дослідження: здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень з філософських, психологічних та педагогічних проблем сучасного навчання в початковій школі та визначити його принципові особливості; розробки педагогічної початкової креативно-оздоровчої діяльності учнів молодшого шкільного віку; експериментально перевірити ефективність педагогічної системи урочної діяльності учнів початкової школи та її відповідність критеріям, визначеним в основних документах про освіту; теоретично обґрунтувати педагогічну технологію креативно-оздоровчої початкової освіти; впровадити технологію креативно-оздоровчої освіти в практику освітньої діяльності початкового ступеня вітчизняної середньої школи; застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітній діяльності без шкоди для здоров’я всіх учасників. Об’єкт дослідження – креативно-оздоровчий модернізований освітній процес у початковій школі з врахуванням сучасних інформаційних технологій; предмет – умови та роль вчителя у створенні розвивального освітнього інформаційного процесу урочної, позаурочної діяльності учнів початкової школи, що сприяють їх формуванню як креативних, фізично здорових особистостей. З метою оцінки ефективності даного проекту заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити для впровадження в практику роботи початкової школи.
4
Марченко, Олена. "Профорієнтаційний потенціал steаm-проєкту «Геометрія духовності української вишивки» як складова нової філософії природничо-математичної освіти." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 7, 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-59-63.
Full textAbstract:
У статті досліджуються перспективні напрями упровадження STEАM-проєктів як педагогічної технології реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України. Розкриті ключові ідеї та цілі освітнього STEАM-проєкту «Геометрія духовності української вишивки», що є складовою Регіонального науково-методичного проєкту «Культурні коди математики», який являє собою приклад інноваційної педагогічної технології реалізації перспективних цілей і завдань вітчизняної Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Актуальність проблеми дослідження полягає у необхідності розробки інноваційних педагогічний ідей і методів упровадження STEM-орієнтованого освітнього середовища як важливої передумови реалізації компетентнісного підходу до навчання математики. Практична значущість проблеми, яка висвітлюється, полягає в тому, що STEАM-проєкти (STEM and ARTS), які поєднують не лише природничі галузі, зокрема технології та математику, а й креативні освітні напрями – прикладне мистецтво, дизайн тощо, сприяють усвідомленій професійній орієнтації здобувачів освіти та вибору майбутньої STEM-професії. STEАM-проєкт «Геометрія духовності української вишивки» являє собою приклад інноваційної педагогічної технології реалізації перспективних цілей і завдань вітчизняної Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти).
5
Пронина, Зоя Юрьевна. "Креативность в экономике знаний." Creative Economy 12, no. 11 (November 30, 2018): 1725. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.11.39646.
Full textAbstract:
В контексте экономики знаний креативность определяется несколькими способами, а креативные продукты столь же разнообразны, как и концепция креативности. Потребление и спрос на креативные продукты характеризуются глубокой неопределенностью. Так, креативный менеджмент сосредотачивает свое внимание на теориях креативных процессов и их применении на индивидуальном, групповом, организационном и культурном уровнях. Еще одним важным аспектом в рамках экономики знаний выступает межотраслевое и междисциплинарное взаимодействие в рамках инновационного процесса. Оно включает в себя формальные и неформальные рамки, объединяющие организации в различных секторах и технологические институты вокруг общих целей и задач. Эта структура облегчает сочетание компетенций, знаний и навыков интеграции, которые необходимы для создания сложных технологий и продуктов на рынке.
6
Сологуб, Анатолій Іванович. "Креативна освіта – вимога часу." New computer technology 16 (May 14, 2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.822.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити методи, форми та прийоми креативної освіти старшокласників. Задачами дослідження є визначення сутності креативної освіти, її теоретичної новизни та практичного значення. Обʼєкт дослідження – освітній процес у ліцеях природничо-наукового профілю; предмет – психолого-педагогічні умови навчання, виховання та креативного розвитку старшокласників. В ході дослідження використовувались такі методи дослідження: педагогічний експеримент, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду. В статті обґрунтована теорія, технологія та техніка креативної освіти. Основна ідея – залучення старшокласників до дослідницько-винахідницько-раціоналізаторської діяльності, а вчителя – до науково-методичної роботи. Результатами даного дослідження є апробація технологій креативної освіти у середніх навчальних закладах України і виявлення суттєвих змін у розвитку креативності старшокласників та підвищенні якості креативної освіти.
7
Авербух, Герман Миколайович. "РОЗВИТОК СУЧАСНИХ КАДРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-1.
Full textAbstract:
Окреслено категорію «кадрові технології в публічній службі» як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. На основі структурно-функціонального підходу кадрові технології в публічній службі розділено на три групи (технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу, функціональна роль яких полягає у здійсненні професійного, інтелектуального, психологічного та медичного відбору; технології, що забезпечують можливості персоналу (підбір, ротація, управління кар’єрою персоналу, професійно-кваліфікаційний розвиток). Здійснено аналіз основних проблем у використанні кадрових технологій. Для усунення негативних тенденцій в сфері управління персоналом розроблено модель технологізації управління кадрами, що є науково обґрунтованою послідовністю прийняття кадрових рішень з метою досягнення стратегічних цілей органів державної влади. Доведено, що цей процес повинен включати шість взаємопов’язаних етапів: попередній, діагностичний, прогностичний, методичний, організаційний та оціночний. Запропоновано запровадити у практику інноваційну внутрішньоорганізаційну технологію розробки програми професійного розвитку та навчання публічних службовців, керівників підприємств, установ та осіб, котрі перебувають у кадровому управлінському резерві. Результатом виконання програми має стати реалізація стратегії розвитку управлінських кадрів, формування нового типу публічного службовця з широким кругозором, креативним мисленням, компетентного, здатного не тільки діяти за зразком, а й пропонувати нові інноваційні моделі дії в умовах реформування органів державної влади, світової фінансової кризи. Визначено, що одним із основних напрямів удосконалення практики застосування кадрових технологій у системі публічної служби є подальша розробка механізму організації та проведення конкурсного відбору на державні посади, яка тісно пов’язана з проблемою організаційного забезпечення публічної служби – формуванням та підготовкою реального та ефективного кадрового резерву. Мета роботи. Мета полягає у розкритті концептуальних проблем розвитку кадрових технологій в системі публічної служби та окресленні шляхів підвищення їх ефективності та дієвості. Методологія. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження щодо розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби, законодавчі та нормативно-правові акти. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція; системно-структурний аналіз. Загально-методологічні проблеми формування кадрової політики, державного управління знайшли своє вирішення в працях Н. Гибало, А. Дементьєвої, Б. Єрьоміна, В. Зотова, В. Куликова, К. Хартанович та ряду інших вчених і фахівців. У той же час питання розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби вивчено недостатньо. Наукова новизна. Уточнено понятійно-категорійний апарат науки публічного управління, а саме: категорію «кадрові технології в публічній службі» запропоновано розуміти як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. Удосконалено класифікацію кадрових технологій в публічній службі на основі структурно-функціонального підходу за групами: технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу; технології, що забезпечують можливості персоналу. Висновки. Представлені пріоритетні напрями вдосконалення практики застосування кадрових технологій дозволить послідовно вирішувати основну проблему публічної служби – формування високопрофесійного, компетентного та високоморального кадрового складу публічної служби.
8
Зорин, Александр Сергеевич, Наталья Анатольевна Зорина, and Павел Алексеевич Сафрыгин. "Креативный подход к стратегии управления предпринимательским трудом на предприятиях пищевой промышленности." Creative Economy 13, no. 2 (February 28, 2019): 329. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.2.39802.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению ключевых аспектов практического использования креативного подхода к стратегии управления предпринимательским трудом на предприятиях пищевой промышленности. В этой связи в статье подробно рассмотрены важные особенности понятия «креативность» применительно к продовольственному рынку и представлена стратегия управления предпринимательским трудом в разрезе предпринимательской и бизнес-культуры на примере хлебопекарного комплекса г. Санкт-Петербурга в условиях креативной направленности развития предприятия. В ходе исследования выявлена прямая связь результирующего эффекта стратегии управления предпринимательским трудом с креативной направленностью развития предприятия в части применения организационных инноваций. Вместе с этим отмечено, что организационные инновации, применяющиеся в области развития системы кадрового обеспечения предприятия, должны быть направлены как на приобщение к профессии, так и на познание и усвоение идеологии работы компании, изучение её особенностей и категорийной политики. В части описания стратегии управления предпринимательским трудом авторами представлены переработанные и дополненные разграничения предпринимательской и бизнес-культуры по ключевым признакам. Достижение положительного результата от применения представленного в статье подхода на практике возможно только при использовании стратегии управления предпринимательским трудом, построенной на принципах предпринимательской, а не бизнес-культуры, в условиях креативной направленности развития предприятия. При этом креативная деятельность компании должна быть направлена на своевременное создание с помощью прогрессивных технологий новых полезных для здоровья человека продуктов питания и в условиях добросовестной конкуренции посредством рационально-продуктивного использования фактора труд приводить к росту качества жизни как потребителей, так и предпринимателей. В хлебопекарном комплексе г. Санкт-Петербурга такой креативный подход к стратегии управления предпринимательским трудом реализован Ассоциацией «Хлебопёки Санкт-Петербурга» совместно со своими членами – ведущими городскими производителями полезной хлебопекарной продукции и воплощён в отраслевой программе «Целебная Сила Хлеба».
9
Гринько, Вікторія. "СПЕЦИФІКА МОДЕЛІ ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 78–89. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236875.
Full textAbstract:
У статті представлено модель проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи. Розроблена модель містить цільовий, змістово-технологічний, операційно-технологічний та результативний складники. Зазначено, що процедура проєктування цифрової освітньої технології полягає у визначенні її можливостей щодо розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь кожного здобувача відповідно до його особистого інтелектуального профілю. Визначено специфіку моделі, яка полягає в тому, що в ході навчання майбутніх учителів початкової школи проєктування цифрових освітніх технологій створюється змішане навчальне середовище, у якому розкриваються особистісні здібності кожного учасника. Варіативність моделі виявляється в можливостях її використання в ході вивчення однієї чи кількох дисциплін або в ході реалізації міждисциплінарних проєктів, а також у специфіці визначених для використання цифрових освітніх технологій.
10
Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту." Педагогічний дискурс, no. 26 (May 14, 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.
Full textAbstract:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту.
У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
11
Поснова, Т. В. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 204–11. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.204-211.
Full textAbstract:
У зв’язку з поширенням цифрових технологій основними вимогами до сучасного суспільства є зміна характеру праці, зокрема підвищення ролі інтелектуальної творчої праці, зміна характеру зайнятості, підвищення загальних вимог до рівня освіти та професійної кваліфікації. Досвід розвинених країн світу показує, що в умовах цифровізації економіки найвище ціняться знання, інформація та творчість, а також уміння їх своєчасно обробити, подати та використати. Цифрові технології трансформують людський капітал, висуваючи нові вимоги до освіти. У зв’язку з цим постає потребу у реформуванні системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також сприянні розвитку креативних здібностей людського капіталу відповідно до потреб цифрової економіки.
12
Юношева, Тетяна. "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ." Ukrainian Educational Journal, no. 4 (December 24, 2021): 232–39. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-232-239.
Full textAbstract:
Нинішні учасники освітнього процесу стають свідками й безпосередніми творцями глобальних змін чинної моделі навчання. Упровадження новацій потребує ера інформаційних технологій, яка актуалізує потребу в креативних, ерудованих і високоосвічених громадянах у всіх сферах життя.У такій ситуації освітні завдання і цілі набувають інших сенсів, а репродуктивні методи навчання малоефективні у вирішенні сучасних питань. З’являються новітні технології, спрямовані на формування у здобувачів освіти низки актуальних для часу якостей, як-от: прогресивність, відкритість до нового та відповідальність у прийнятті рішень.Створення відповідних сучасності технологій – це саме той шлях, успішність якого зможе змінити дидактичні й методичні підходи до змісту й організації навчання, сприятиме реалізації новочасних освітніх задач. Провідними функціями таких технологій є розвиток у здобувачів освіти творчого мислення. Навчання та активне практикування особливих технік нададуть можливості протидіяти стереотипам мислення, зумовлять вироблення в учасників освітнього процесу нових ідей та поглядів. Розвиток творчого мислення і здобуття відповідних знань допоможуть сформувати базові універсальні навички для досягнення високого рівня ефективності в різних напрямах людської діяльності.
13
Dubaseniuk, Oleksandra. "ПРОВІДНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З КРЕАТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ «ПОЛІССЯ» (УКРАЇНА)." UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", no. 1 (May 12, 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.60-68.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні напрями діяльності Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся» (Україна) в умовах інтеграційних процесів. Креативізація майбутніх фахівців/учителів відбуваються поетапно, що передбачає: виявлення педагогічних передумов об'єктивної необхідності, яка усвідомлюється у вигляді відповідних потреби, бажання; організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи креативної освіти; андрагогічні засади та культуротворчу діяльність Академії; проаналізовано наукові основи професійної підготовки креативних фахівців, педагогічні умо-ви впровадження креативного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів, науково-методичне забезпечення креативного освітнього процесу у вищій школі. На основі проведених досліджень виділено впровадження креативного підходу у професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів: творча взаємодія викладачів та студентів у навчальному процесі при вирішенні професійно орієнтованих навчальних проблем; актуалізація розвивального потенціалу психолого-педагогічних дисциплін; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; створення творчого, психологічно комфортного середовища у навчальному закладі; залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності (розробка наукових проектів, робіт, наукових публікацій); співпраця з викладачами-науковцями у межах науково-педагогічної школи; залучення майбутніх учителів до процесу самооцінки особистісних та професійних досягнень. Доведено, що формуванню креативної особистості педагога у навчальному процесі сприяло: застосування нетрадиційних форм, методів, інноваційних технологій, тренінгів, розв’язання професійно орієнтованих задач, мікровикладання, ділові ігри «Учитель XXI століття», виконання дослідницьких проектів «Творча майстерність педагогів-новаторів», конкурси, дискусії про проблеми сучасної школи тощо. Представлено результати діяльності Академії.
14
Кречко, Наталія Михайлівна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МУЗИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247374.
Full textAbstract:
Мета статті — проаналізувати можливості та перспективи дистанційних інформаційно-комунікаційних технологій та використання «хмарних» ресурсів в освітній практиці музикантів. Методи дослідження — вивчення літературних джерел з указаної тематики, узагальнення власного педагогічного досвіду в умовах дистанційної освіти, спостереження щодо результатів тих чи інших форм застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та хмарних технологій (Cloud Technology) в широкому спектрі освітянської сфери. Новизна статті — диференційований аналіз методів упровадження інформаційно-комунікативних технологій та Cloud Technology в навчальний процес музичної освітньої практики та висвітлення як проблемних, так і перспективних елементів цього процесу. Висновки. На основі аналізу методів застосування інформаційно-комунікативних онлайн-технологій робиться висновок, що вони не замінять безпосереднього контакту з викладачем, але можуть бути корисними як додаткові теоретично-практичні заняття, консультації, елементи контролю організації самосійної роботи студентів, засоби розширення комунікативних фахових можливостей, а також спонукати до пошуку нових креативних рішень на шляху реалізації художньої ідеї. Визначається роль нових форм презентації музичного продукту завдяки IКT технологіям, що підвищує інтерес до академічного хорового мистецтва.
15
Алєксєєва, Світлана. "ДИЗАЙН І ПІДПРИЄМНИЦТВО: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ДИЗАЙН-ОСВІТИ." Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, no. 15 (March 2, 2020): 57–71. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-4.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз основних ознак поєднання дизайну і підприємництва. Визначено особливості підприємницької діяльності в дизайні як процесу становлення самобутніх молодих творців інноваційних ідей і проєктів, авторів неординарних методик і технологій, винахідників нових способів і шляхів розвитку суспільства. Відповідно до кваліфікаційної характеристики професії визначені основні професійні функції дизайнера, систематизовані різні типи підприємців у сфері дизайну. Креативні та інноваційні творчі ідеї трансформуються підприємцями у сфері дизайну в стійкі бізнес-моделі, впроваджуються різні новаторські підходи. Сьогодні можна визначити широке коло підприємців культурного сектору, які ведуть діяльність за широким спектром напрямів у галузі культури та мистецтва, зайняті в різних галузях креативної індустрій. Розкрито проблеми і перспективи підготовки майбутніх дизайнерів до підприємницької діяльності, окреслені напрями подальших пошуків. Методологічною основою підготовки дизайнерів на сьогодні постає «трикутник» основних функцій сучасного дизайну: соціально-культурної, утилітарно-споживчої і естетично-підприємницької. Підприємці у сфері дизайну повинні мати широкий світогляд, високий інтелектуальний потенціал і рівень культури, здатність до самовдосконалення, вміння творчо підходити до вирішення проблем та обирати оптимальні варіанти рішень. Все це має бути впроваджено в освіту дизайнерів.
16
Khyzhniak, О. V. "Креативний потенціал викладачів вищої школи України." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 11 (November 16, 2017): 82–90. http://dx.doi.org/10.15421/1717151.
Full textAbstract:
Визначено креативний потенціал викладачів вищої школи України на прикладі сприйняття ними технологій електронної освіти. Запропоновано індикатори для вимірювання креативного потенціалу викладачів, серед яких: навички роботи з новітніми інформаційними системами; бажання розробляти та реалізовувати освітні інновації; наявність акаунта в соціальній мережі; готовність позбавитися застарілих методів навчання; володіння іноземними мовами (насамперед, англійською); здатність поєднувати навчальну і науково-дослідну роботу; комп’ютерна підготовка. Креативна дія віднесена до проблемних освітніх інновацій. На аналізі матеріалів проведеного за участю автора емпіричного соціологічного дослідження встановлено, що найбільше готові до роботи в умовах електронної освіти такі категорії викладачів: за віком – викладачі молодшої вікової групи, за профілем викладання – викладачі природничого профілю, за місцем розташування вищого навчального закладу – викладачі столичних вищих навчальних закладів, за формою власності вищого навчального закладу – викладачі приватних вищих навчальних закладів, порівняно з викладачами державних вищих навчальних закладів. Креативність в освітніх практиках стримують інновації, які не мають ресурсного забезпечення і вступають у конфлікт з новими освітніми ідеями, процедурами, заходами, елементами.
17
Макешина, Юлия. "Знания и инновации как условие прогресса общества : вызовы, возможности, тенденции развития." Laisvalaikio tyrimai 2, no. 18 (January 24, 2022): 14–21. http://dx.doi.org/10.33607/elt.v1i17.1127.
Full textAbstract:
Актуальность темы исследования в том, что быстрое расширение научных знаний является ключевым фактором в поддержании развития прогресса общества. Технологические инновации, учтенные как результат быстрого повышения благосостояния, становятся важным инструментом в разработке пока недоступных ресурсов. Социальные медиа, мобильная связь, и технологии обработки больших данных – ключевые компоненты сотрудничества негосударственных субъектов и правительств. Цель исследования- концептуализация знаний и инноваций как условия прогресса общественно-политического и экономического развития общества. Задачи исследования: 1) анализ развития информационных технологий как новой тенденции, которая влияет на развитие современного мира; 2) формирование человеческого капитала как условие прогресса общественно-политического и экономического развития общества; 3) прогрессивный сценарий общественно-политического и экономического развития общества; 4) формирование креативного класса как фактор развития информационно-коммуникационных технологий. Методы исследования – наблюдение и фиксация в терминах, принятых в науке, наиболее значимых черт, проявлений развития общества; систематизированное обобщение разнообразных эмпирических данных, сведений, отражающих различные стороны и состояния объекта; анализ и синтез информации, метод системности, которые помогли привести к целостности исследуемого объекта. Результат исследования. Доказано, что информационные технологии входят в эпоху больших данных. Операционные процессы и банки данных становятся почти бесплатными; сетевые и облачные технологии обеспечивают глобальный доступ и повсеместным услугам; социальные СМИ и сфера кибер-безопасности становятся новыми большими рынками. Три технологических направления изменяют наш образ жизни, порядок ведения дел и безопасность: технологии в области хранения и обработки больших массивов данных; технологии социальных сетей; «умные города» как множество городских технологий, работающих с помощью обновленных и безопасных IT-систем. Продвижения в сфере хранения и обработки больших данных предвещают назревающий экономический бум, достижения во множестве технологий формируют гигантские инвестиции в инфраструктуру «умных городов».
Ключевые слова: знания, инновации, прогресс, информационно-компьютерные технологии, человеческий капитал, креативный класс.
18
Клехо, Олена, and Тетяна Четверикова. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 245–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.339.
Full textAbstract:
Стаття присвячена опису впровадження в освітній процес змішаного навчання у комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж», яка реалізована засобами хмарної платформи – Google Workspace. Окреслено основні напрями використання даної технології у закладі, наведено приклади сервісів, програмного забезпечення, інтерактивних методів, описано методику їх використання в освітньому процесі. Відзначено переваги даної освітньої технології. Навчання стає більш відкритим, студенти мають можливості вчитися керувати своєю навчальною діяльністю. Змішане навчання дає можливість розвивати у студентів свідомість, самодисциплінованість, самостійність, творче та креативне мислення, сприяє підвищенню інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу.
Висвітлено суть, особливості організації та змісту змішаного навчання. Заклад освіти перейшов на використання сучасної освітньої платформи для організації такого навчання, яка сприятиме підвищенню якості підготовки студентів, розвитку самостійної творчої діяльності, стимулюватиме одержання додаткових знань та їх закріплення, що дає можливість готувати конкурентоздатних фахівців для ринку праці.
У роботі використано методи наукового дослідження: теоретичні методи: вивчення, аналіз, систематизація, порівняння та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження, емпіричні методи: спостереження за педагогічним процесом; педагогічний експеримент; статистичні методи: математичне опрацювання отриманих даних, логічний підхід графічне моделювання.
Авторські дослідження базуються на організації освітнього процесу Луцького педагогічного коледжу і є продовженням вивчення питання підготовки майбутніх педагогів засобами хмарних технологій.
19
ЧЕКАН, Оксана, and Віра САНТО. "ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.11.
Full textAbstract:
У статті наведено дидактичну модель формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. Модель обіймає три етапи: когнітивно-збагачувальний, продуктивно-діяльнісний, креативно-інформаційний. Метою першого етапу було уточнення знань студентів про функції і роботу з комп’ютером у власній і навчальній діяльності та ознайомлення їх із методикою використання комп’ютера в майбутній професійній діяльності. Метою другого – продуктивно-діяльнісного – етапу було озброєння майбутніх вихователів уміннями та навичками самостійної роботи з комп’ютерними програмами професійної спрямованості. Метою третього – креативно-інформаційного – етапу було максимальне занурення студентів в активну самостійну творчу комп’ютерно-інформаційну діяльність як в умовах ДНЗ, так і на педагогічній практиці в ДНЗ. До кожного із модулів наведено приклади фрагментів заняття зі студентами, портфоліо з фахових методик та портфоліо з теми «Використання комп’ютерних технологій у дошкільному закладі», фрагменти розвивальних комп’ютерних ігор для дітей старшого дошкільного віку за допомогою мережі Інтернет та їх аналіз тощо. Наведені етапи дидактичної моделі щодо формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій включають у себе реалізацію педагогічних вимог. На когнітивно-збагачувальному етапі було реалізовано першу педагогічну умову – інформатизацію викладання фахових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. На продуктивно-діяльнісному етапі реалізувалася така педагогічна умова, як наявність відповідного інформаційного середовища на факультетах дошкільної освіти. На третьому, креативно-інформаційному, етапі було реалізовано таку педагогічну умову, як індивідуалізація та інтенсифікація використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі ВНЗ. Зроблено висновок, що матеріали спецкурсу «Методика навчання дітей дошкільного віку комп’ютерної грамоти», що спрямовані на усвідомлення студентами різноманітних можливостей використання комп’ютерних технологій у педагогічному процесі сучасного ДНЗ, ефективно вплинули на підготовку студентів.
20
Шимченко, Людмила. "САМОРЕАЛІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ." Society. Document. Communication, no. 7 (August 11, 2019): 216–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-216-231.
Full textAbstract:
В статті розкрито вимоги до освіти в умовах формування інформаційної цивілізації та, відповідно, до педагогічної майстерності вчительсько-викладацького складу навчальних закладів всіх рівнів. Акцентується увага на творчо-креативній моделі вчителя нового покоління та системі їх підготовки. Професійно-педагогічна майстерність подається як форма прояву творчо-креативної моделі вчителя нового покоління, а самореалізація педагога – як механізм формування професійно-педагогічної майстерності.
Проаналізовано ефективне розвивальне середовище в педагогічних навчальних закладах, пов’язане з застосуванням проблемного викладання матеріалу, із застосуванням інноваційних форм ведення занять, орієнтованих на пошукову та дослідницьку діяльність, розвиток творчого мислення та креативність у вирішенні проблем. Акцентовано увагу на виробленні у студентів вмінь по проведенню нестандартних уроків, чим набувається педагогічна майстерність та гарантується подальша педагогічна самореалізація.
Педагогічно-наукова складова самореалізації майбутнього педагога набуває змісту ще й за рахунок педагогічної практики та участі в студентських предметних олімпіадах, написаннях наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси – це закріплює в студентів переконаність у необхідності самореалізаційного заглиблення за рахунок використання в університеті розвивального середовища. Запропоновано механізми змістового наповнення розвивального середовища за рахунок використання інформаційних технологій, набуття навичок комунікаційних, продуктивних, автономіських, психологічних, моральних компетентностей.
21
Antonov, Valerij Nikolaevich. "ИННОВАЦИОННО-КРЕАТИВНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ДЛЯ КОМПЬЮТЕРНОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ." Научный взгляд в будущее, no. 11-01 (November 30, 2018): 39–42. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-11-01-021.
Full text
22
Фесіна, Ю. Г. "КРЕАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", no. 18 (71) (November 29, 2021): 224–40. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-24.
Full textAbstract:
Резолюція ООН затвердила 2021 рік міжнародним роком креативної економіки задля сталого розвитку. Тому концентрація уваги на цілях формування екосистеми креативної економіки та підвищення значимості людського капіталу є важливими завданнями сьогодення. Запропоновано та обгрунтовано авторський підхід до вибору системи показників для оцінювання креативного потенціалу регіону. Здійснено оцінку індексу талантів, технологій та толерантності. Обгрунтовано науково-методичний підхід для здійснення інтегральної оцінки креативного потенціалу регіону.
23
Грицюта, Н. М. "Креатив рекламних технологій на основі національного фольклору." Наукові записки Інституту журналістики 42, січень - березень (2011): 42–47.
Find full text
24
Тургенєва, Анастасія Олександрівна, Анастасія Сергіївна Попова, Ірина Геннадіївна Сизоненко, Катерина Володимирівна Петровська, and Ольга Іванівна Гуренко. "ВІДЕОХОСТИНГ YOUTUBE ЯК ЗАСІБ ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 60–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3016.
Full textAbstract:
У науковій статті обґрунтовані теоретико-практичні засади інформаційно-культурної соціалізації дітей молодшого шкільного віку засобом відеохостингу YouTube. Здійснено уточнення поняття «інформаційно-культурна соціалізація дітей молодшого шкільного віку засобом відеохостингу YouTube», яке полягає в інтеграції особистості до сучасного інформаційного Інтернет-суспільства, формуванні Інтернет-культури, засвоєнні соціально-моральних норм і цінностей, що транслюються дитиною молодшого шкільного віку під впливом Інтернет-середовища та проєктуються під час взаємодії з різними інститутами соціалізації, у процесі прийняття рішень, вибору освітньої траєкторії. Схарактеризовано компоненти (ціннісно-інформаційний, гносеологічно-інформаційний, соціалізувальний), критерії, показники та рівні сформованості інформаційно-культурної соціалізації особистості. З метою здійснення соціально-педагогічної діяльності з питання інформаційно-культурної соціалізації дітей молодшого шкільного віку засобом відеохостингу YouTube визначена та схарактеризована модель цього процесу, метою якої є соціалізація дітей молодшого шкільного віку засобом відеохостингу YouTube шляхом формування інформаційно-технологічних знань, усвідомленого ставлення до Інтернет-інформації; розвиток креативних умінь та навичок, розширення соціальних зв’язків у процесі взаємодії з іншими Інтернет-користувачами; виховання інформаційної культури та культури поведінки в Інтернет-мережі. Авторами запропонована технологія відеобукінгу, яка може використовуватись соціальним педагогом у межах профілактичної, соціально-виховної, соціалізаційної діяльності учнів. У статті описана процедура організації роботи з упровадження технології відеобукінгу в освітній процес, яка передбачала три етапи. Експериментально перевірено ефективність упровадження розробленої моделі та технології відеобукінгу в освітній процес закладів освіти.
25
Джумабеков, К. У. "Инновационные технологии обучения в формировании креативных личностей." Russian Journal of Innovation Economics 6, no. 1 (2016): 49–72. http://dx.doi.org/10.18334/vinec.6.1.35352.
Full text
26
Antonov, Valerij Nikolaevich. "КРЕАТИВНЫЙ БАНК ИННОВАЦИОННЫХ ИНФОРМАЦИОННО-ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ." Научный взгляд в будущее, no. 11-01 (November 30, 2018): 43–45. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-11-01-022.
Full text
27
Salapak, L. V., V. M. Salapak, and O. B. Hasiy. "Формування професіоналізму у майбутніх фахівців-технологів деревообробки під час вивчення графічних дисциплін." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.36930/40300523.
Full textAbstract:
Встановлено, що професійно орієнтована графічна підготовка технологів деревообробного виробництва має спиратись на такі методологічні принципи, як взаємозв'язок явищ і процесів, єдності теорії та практики, а також на такі принципи формування системи знань та вмінь: системності, систематичності, випередження, фундаменталізації, гуманітаризації, професійної спрямованості та індивідуалізації навчання. Виявлено, що повноцінне формування професійно орієнтованих графічних знань та вмінь майбутніх технологів деревообробки буде досягнуте при дотриманні таких педагогічних умов: 1) забезпечення участі студентів у таких видах діяльності, які потребують практичної реалізації графічних знань і умінь; 2) встановлення взаємодії та взаємозв'язків графічних знань та вмінь зі спеціальними за допомогою інформаційних технологій; 3) реалізація ідей інтеграції графічних знань та вмінь із спеціальними знаннями та вміннями за допомогою інноваційних форм і методів навчання й навчально-методичного забезпечення; 4) надання креативно-діяльнісного характеру завданням і задачам з графічних дисциплін. Визначено, що професійна підготовка майбутніх фахівців технологів деревообробного профілю буде більш ефективною за таких умов: формування системних знань та вмінь з графічних дисциплін на підставі інтегративного підходу; забезпечення наступності знань та вмінь з комплексу графічних дисциплін на різних ступенях навчання; врахування особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців; використанні єдиного підходу до розроблення навчальних програм професійно орієнтованих дисциплін; забезпечення наступності у формуванні графічних знань та умінь; розроблення методичного забезпечення для аудиторної та самостійної роботи, зокрема, пакетів для контролю знань студентів. Встановлено, що підготовка технологів деревообробного виробництва організовується відповідно до відібраних методологічних підходів (системного, інтегративного, креативного і діяльнісного), конкретизованих принципів формування системи знань та вмінь (системності, випередження, фундаменталізації, професійної спрямованості, систематичності, гуманітаризації та індивідуалізації навчання), стандартів вищої технологічної освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми. До подальших напрямів дослідження відносимо розроблення теоретико-методичних положень щодо формування системи професійно орієнтованих графічних знань та умінь, а також її конкретизацію у професійній підготовці майбутніх технологів деревообробки.
28
Kilivnik, V. S., V. L. Smirnova, and N. Ya Panchyshyn. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРЕАТИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНТЕРНІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (February 1, 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10613.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати сучасний стан та можливості удосконалення навчального процесу при підготовці інтернів та обґрунтувати застосування інформаційних технологій та креативних середовищ в умовах санаторію та кафедри медичної реабілітації і медико-соціальної експертизи медичного університету.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано інформаціологічний, бібліосемантичний та аналітичний методи.
Результати й обговорення. У Немирові, що на Поділлі, створено 10 музеїв та одну картинну галерею. Серед них: музей народних музичних інструментів (в районному будинку культури); музеї Марка Вовчка, М. Трублаїні (у школі № 2); музей «Літературна Немирівщина»; краєзнавчий музей (в жіночому Свято-Троїцькому ставропігійному монастирі); старовинний палац та парк, музеї княгині М. Г. Щербатової, етнографічний, історії медицини та фармації, музичних інструментів, радіоелектроніки, бібліотека стародруків та картинна галерея сучасних українських художників (у клінічному санаторії «Авангард»). Музеї знайомлять із культурою минулого та сучасності. Вони стали ефективними засобами навчання, розвитку та виховання. Це підтверджено позитивними результатами опитування у 96,5 % випадків слухачів-інтернів та курсантів-лікарів, яких ми опитали протягом 2013–2019 рр. Інтеграція активних видів навчання, підвищення творчого потенціалу та адаптація технологій навчання до індивідуальних особливостей інтернів, упровадження нових технологій навчання сприяють активації їх пізнавальної діяльності, підвищують мотивацію до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.
Висновки. Розширення освітньо-культурного середовища для підготовки інтернів за рахунок ресурсів музеїв сприятиме євроцентричній трансформації української освіти. Музеї та картинна галерея санаторію «Авангард» створені з урахуванням можливості виконання не тільки навчальних, а й реабілітаційних програм. Застосування інформаційних технологій навчання допомагає інтенсифікувати усі рівні навчально-виховного процесу, підвищити його ефективність та якість. Вітчизняний та наш власний досвід свідчать про доцільність застосування запропонованих підходів щодо організації освітнього процесу в навчальних закладах країни.
29
Рисинець, Наталія. "Формування готовності фахівців з міжнародного права до професійної діяльності." New pedagogical thought 108, no. 4 (December 28, 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-36-43.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукові публікації з проблеми моделювання процесу формування готовності фахівців з міжнародного права до застосування проєктних технологій у професійній діяльності, запропоновано структурно-функціональну модель формування цієї готовності. До складу розробленої моделі входять цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, процесуальний та результативно-підсумковий компоненти. За результатами аналізу наукових і навчально-методичних джерел, власної практичної діяльності та експертного опитування з проблеми дослідження були визначені основні педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців з міжнародного права до застосування проєктивних технологій у професійній діяльності: створення навчально-методичного забезпечення; формування суб’єктно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців з міжнародного права; використання методів інтерактивного навчання, що моделюють способи професійної взаємодії фахівців з міжнародного права; поетапне формування готовності до проєктної діяльності шляхом упровадження міжпредметної інтеграції завдяки використанню інформаційних технологій.
Представлено діагностичний апарат для визначення сформованості готовності фахівців з міжнародного права до застосування проєктних технологій: критерії (когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, діяльнісний, креативний), рівні (початковий, середній, достатній, креативний) та методика діагностування.
30
Ендовицкая, Елена Валерьевна. "ТЕХНОЛОГИЯ ВНЕДРЕНИЯ КАДРОВОГО КОНТРОЛЛИНГА В ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ ОРГАНИЗАЦИЯХ НА ОСНОВЕ РЕИНЖИНИРИНГА." Современная экономика: проблемы и решения 12 (January 20, 2020): 197–206. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.12/2267.
Full textAbstract:
Цель: преодоление противоречий в восприятии технологии контроллинга кадров относительно теории и практики его внедрения в перерабатывающих организациях. При этом технология кадрового контроллинга рассматривается как система методов и инструментов, радикально изменяющая управленческие процессы в организациях на основе реализации креативного потенциала менеджеров. Обсуждение: доказана возможность двух подходов к внедрению технологии контроллинга кадров в структуру перерабатывающей организации – переориентация управленческих процессов в существующем персонал-менеджменте или создание специальной контроллинговой подсистемы. Учитывая мнения специалистов относительно развития контроллинга кадров как существующей структуры сделан выбор в пользу активизации процессных режимов в направлении «снизу вверх» при одновременном изменении структуры процессов в направлении «сверху вниз» и, что самое важное, принятие новых правил взаимоотношений «работник-работник». Результаты: обоснована целесообразность применения для реализации такого проекта процессов реинжиниринга. Отличительными преимущественными чертами принципиальной формы реинжиниринга кадрового контроллинга является одновременное повышение уровня креативных компетенций кадров и упрощение условий выполнения управленческих задач, позволяющих оптимизировать саму структуру менеджмента. Кадровый контроллинг, построенный на основе процессной модели реинжиниринга, будет способствовать необходимой для конкурентноустойчивового развития перерабатывающих организаций активизации преобразований в бизнес-процессах.
31
Колесина, Карина Юрьевна, and Виктория Владимировна Малашихина. "Развитие креативных способностей обучающихся на основе инновационных технологий обучения иностранному языку." Российский психологический журнал 8, no. 4 (September 30, 2011): 36–43. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2011.4.4.
Full textAbstract:
В статье раскрываются возможности развития креативных способностей обучающихся средствами иностранного языка на основе коммуникативной и метапроектной образовательных технологий в процессе работы над метапроектами. Каждый метапроект призван выполнять «метаобразовательную» задачу – создавать условия для развития креативных способностей обучающихся.
32
Smelikova, V. B. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У ВИКЛАДАННІ МОРСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 249–53. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-39.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі викладання морської англійської мови майбутнім судноводіям за допомогою новітніх технологій. У статті розглядаються актуальність цієї проблеми та ефективність використання Інтернет-ресурсів в опануванні студентами іноземної мови. Сучасний швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій надає викладачам унікальну можливість розширити свій арсенал методів, форм та засобів викладання, традиційно використовуваних у педагогіці. У статті охарактеризовано і наведено приклади застосування Інтернет-ресурсів та інформаційних технологій (від програмного забезпечення, первісно призначеного для навчальних цілей, до створених лише для професійних потреб), які ефективно впроваджуються на заняттях з морської англійської мови: система управління навчанням Moodle, онлайн-сервіси Learning Apps та Kahoot, що дають змогу створювати інтерактивні вправи та вікторини, перевернуте навчання, віртуальні інтерактивні дошки, мобільні телефони, клікери, деякі професійні сайти (Passage Weather, Marine Traffic). Вибір інструментів та методів для включення в навчальний процес залежить від творчості та гнучкості вчителя, а також готовності студентів брати на себе відповідальність за власне навчання. Виявлено, що використання онлайн-ресурсів на практичних заняттях з морської англійської мови сприяє реалізації активних методів та креативних підходів. Розроблено власний онлайн-курс «Морська англійська мова» на платформі Moodle з використанням Інтернет-ресурсів для вдосконалення професійної комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв. Можливості платформи Moodle також полегшують рутинну роботу викладача з перевірки тестів, іспитів та багатьох інших завдань, які мають адміністративний характер. Результати дослідження свідчать про те, що Інтернет-ресурси та інформаційні технології значно розширюють потенціал навчального матеріалу, сприяють розвитку рівня мотивації студентів та диференціації методів, форм і засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Умовою ефективної роботи сучасного викладача є використання Інтернет-ресурсів та інформаційних технологій у поєднанні з традиційними методами навчання, що підвищує якість засвоєння студентами нового матеріалу, розвиваючи у них уміння критично мислити для вирішення комплексних завдань.
33
Каверина, Е. К. "Создание специальных событий как креативная технология продвижения вуза." Высшее образование в России, no. 6 (2009): 110–16.
Find full text
34
Потрашкова, Л. В. "Систематизація креативних прийомів побудови графічної композиції." Системи обробки інформації, no. 2(165) (May 21, 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.165.06.
Full textAbstract:
Мета цього дослідження – розробка класифікації типів новизни у графічній композиції та відповідна систематизація креативних прийомів графічного дизайну. Графічний дизайн розглядається як процес, який має вхід та вихід. На вхід зазначеного процесу надходить зміст інформації (повідомлення, message), який необхідно передати. Виходом (результатом) процесу є графічна композиція. У роботі виявлено складники графічної композиції та їхні атрибути і на цій основі запропоновано класифікацію типів новизни у графічному дизайні. У відповідність виявленим типам новизни зіставлено групи креативних прийомів. Застосування креативних прийомів проілюстровано на прикладі розробки фірмового графічного стилю для факультету інформаційних технологій ВНЗ.
35
Данилевич, Ю. О., Л. В. Наумова, and Л. С. Мілевська-Вовчук. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ." Медична освіта, no. 1 (April 20, 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11977.
Full textAbstract:
У статті розглянуто провідні стратегії організації навчання студентів в умовах дистанційного викладання на практичних кафедрах Тернопільського національного медичного університету.
Показано, що зростання творчої компоненти освіти та підвищення активності всіх учасників навчального процесу як студентів, так і викладачів сприяє модифікації інтерактивного навчання, пов’язаного з використанням комп’ютерних систем, мультимедійних технологій; навчально-методичної продукції нового покоління.
Розглянуто інноваційну навчальну технологію та сучасні методи викладання як загальнодидактичний процес, що полягає у використанні сукупності оригінальних способів і прийомів спільної діяльності суб’єктів освітнього процесу, спрямованих на досягнення мети навчання, розвитку особистості та креативно-фахового здобуття знань і компетенцій відповідно до завдань підготовки професіоналів нового часу.
Проаналізовано і доведено, що найкращого результату в навчанні можна досягнути тоді, коли ролі викладача й студента врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду.
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, на практичних заняттях з терапії, сприяє більш повному оволодінню системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, забезпечує об’єктивний самоконтроль і самоперевірку отриманих знань, допомагає формуванню відповідних професійних компетентностей та особистісних якостей, дозволяє викладачам забезпечити диференційований підхід у навчанні.
У роботі проаналізовано доступні інтерактивні методики та форми навчання, узагальнено найоптимальніші способи, форми і методи оцінювання роботи студентів на онлайн-платформах, доступних у даний час.
Автори стверджують, що педагогічні підходи до викладання постійно вимагають пошуку новітніх засобів, які здатні принести в навчальний процес елемент новизни, підвищити інтерес здобувачів вищої освіти, особливо в період карантину.
36
RECHUN, O., and O. PEREDRIY. "АКТИВНЕ ТА РОЗУМНЕ ПАКОВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 11, 2021): 65–77. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-7.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є розгляд основних видів активного та розумного паковання харчових продуктів, аналіз їх переваг і недоліків, зокрема, їх випливу на якість і безпечність продуктів та інформативність упаковки, огляд ключових технологій, які можуть бути використані в активних і розумних системах, а також аналіз існуючого законодавства, що регулює використання активного та розумного паковання, та визначення основних перешкод на шляху поширення використання інноваційних видів паковання в Україні.
Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення.
Результати. У статті подано класифікацію активного і розумного паковання, а також коротко розглянуто основні технології, що використовують у розумних і активних системах. Наведено приклади активного та розумного паковання для різних видів харчових продуктів,обґрунтовано переваги його використання для продуктів харчування. Розглянуто проблему безпечності активного та розумного паковання та регулювання його використання на прикладі законодавства ЄС, США та України. Визначено перешкоди на шляху поширення інноваційних технологій пакування в Україні та світі, а також перспективи їх подальшого розвитку.
Наукова новизна. На сьогодні активне та розумне паковання майже не доступне для українського споживача. Досі не було повністю розглянуто та структуровано перешкоди та перспективи розвитку цих видів паковання в умовах України.
Практична значимість. Суспільство постійно розвивається, а інноваційне паковання є результатом попиту споживачів на упаковку, яка є більш досконалою та креативною. Активне та розумне паковання – це результат інноваційного мислення в упаковці. Воно здатне покращити якість і безпечність харчових продуктів, а також повідомити споживачу актуальну інформацію про стан продукту, що змінюється в часі. Поширення нових технологій паковання є необхідним етапом розвитку торгівлі, що здатен задовольнити дедалі складніші вимоги споживача, зменшити кількість харчових відходів і зробити паковання якіснішим, безпечнішим і зручнішим.
37
Беспарточна, О. І., and Н. В. Попова. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." International scientific-practical conference «Ideas of academician Vernadskyi and problems of sustainable development of education and science» 19 (September 10, 2021): 20. http://dx.doi.org/10.30929/2079.vern.2021.20.
Full text
38
Житницька, Анастасія. "МІСЦЕ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОФЕСІОГРАМІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.64-72.
Full textAbstract:
В оглядовій статті проаналізовано професіограму сучасного вчителя іноземної мови з огляду на вимоги сьогодення; уточнено складники професіограми, а саме: базовий, особистісний, соціальний, професійний; виявлено модель формування креативного мислення майбутніх фахівців, яку складають природні здібності, внутрішньо особистісні фактори, середовищні детермінанти та набуті навички. Обґрунтовано, що якість підготовки майбутнього вчителя іноземної мови безпосередньо залежить від соціально-економічних умов та викликів, які постали перед сучасними закладами вищої педагогічної освіти. Відкриваються кордони, можливості міжнаціональної взаємодії як на економічному, так і на культурному рівнях, зростає роль міжнародної комунікації, що зумовлює вибудовування якісно нової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, перегляду його професіограми та процедури підготовки. Акцентовано увагу на тому, що сутнісними характеристиками креативного мислення є технологічні елементи навчальної діяльності, які вчитель пропонує або змінює в залежності від ситуації; змістові елементи навчання (культурно-історичні аналоги, інформаційні дані, власні судження); когнітивні способи навчання (питання, протиріччя, узагальнення); дії, що викликають або стимулюють креативну діяльність учнів (схвалення, захоплення, заохочення). Доведено, що креативне мислення вчителя іноземної мови забезпечує врахування ним психологічних і вікових особливостей учнів; використання сучасних форм, методів, прийомів і засобів навчання; створення атмосфери, яка сприятиме генерації учнями нових ідей і думок та необхідного творчого середовища, що передбачає зміни просторово-предметного оточення, програм і засобів навчання; збільшення проєктної, командної та групової діяльності в педагогічному процесі; поєднання класичних варіантів організації навчального простору з новітніми, наприклад, мобільними робочими місцями, що легко трансформувати для різних видів роботи; планування та дизайн навчальних приміщень з урахуванням вимог ергономіки; використанням нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання.
Ключові слова: підготовка; учитель; іноземна мова; творчість; креативність.
39
Бабак, А. І., and С. Є. Вольянська. "КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ – КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ХХІ СТОЛІТТЯ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 51 (2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.02.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему формування креативного мислення здобувачів вищої педагогічної освіти. Автори розглядають креативне мислення як нестереотипне, нешаблонне, як здатність майбутнього педагога створювати новий навчальний контент, керуватися міждисциплінарним підходом у методичному забезпеченні освітнього процесу. У статті автори зосередили увагу на базових умовах формування креативного мислення у закладах вищої педагогічної освіти. Це: організація навчання з опорою на компетентнісний підхід, коли наголос робиться на підтримку і розвиток здатності до педагогічної діяльності; наскрізний характер процесу навчання, що передбачає єдність теоретичної й практичної готовності педагога до здійснення педагогічної діяльності. У статті наголошено увагу на тому, що партнерство з учасниками освітнього процесу так само значиме для формування здатності результативно діяти, ефективно розв’язувати проблеми у педагогічній діяльності з урахуванням соціальних, академічних ризиків і слабких сторін учасників освітнього процесу. Одним із шляхів вирішення проблеми є введення у цикл загальної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти навчальних дисциплін, які сприятимуть формуванню здатності здобувачів розв’язувати складні професійні задачі на рівні креативного мислення, використання міждисциплінарного підходу в забезпеченні якості навчання і викладання, підтримки, мотивування, психологопедагогічного супровіду в реалізації здобувачем індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми особистісного та професійного розвитку. Авторами статті представлено досвід створення середовища розвитку креативного мислення через долучення до підготовки і проведення круглих столів онлайн навчання через дослідження здобувачів другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти. Наведено приклад формування чек-листа і загальні рекомендації до створення стендових доповідей та проведення дискусії у стилі G-A інтерв’ю. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробленні практичних та методичних комплексів до навчальної дисципліни вільного вибору «Технології креативного мислення педагогів».
40
I., Soloviov, and Shashkova N. "CREATIVE MANAGEMENT AS A DOMINANT ELEMENT OF THE ECONOMY OF CREATIVITY." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 40 (December 24, 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-40-6.
Full textAbstract:
The review article is devoted to the study of the process of formation of the newest creatological formation in Ukraine. The aim of the article is to analyze the problems associated with the country's transition to a creative model, the driving force of which is creativity or the creation of new forms of industrial relations, in which knowledge and information become tools, and the end product – inno-vation. Features of a new phase of development of the concept of management – creative management are considered. The foreign experience of introduction of principles of creative management is investigated, necessity of management and motivation of creative activity is proved and the priority of a creative direction of development is substantiated by formulation of priority tasks of the state at the decision of problems of increase of creative activity efficiency. Modern approaches to the interpretation of the definition of "creative economy", "creative era" in the context of their development are revealed, the scientific view on the development of the concept of creative management as a management system is substantiated, the need for management and motivation of creative activity is revealed. It is established that the human factor becomes the most important factor in resolving the contradictions between the new quality of the basis of civilization and the quality of natural regulators of economic development. It is established that a new type of ma-nagement has led to the emergence of professional managers – leaders of creative processes, which perform specific functions to create conditions for various forms of creativity and stimulate the creative process. Features and main tasks of modern management education in Ukraine are considered. It is established that the main problems of teaching the theory and practice of creative manage-ment are the lack of the necessary educational literature and the lack of teachers who would use new methods and technologies. Peculiarities of personal creativity as individual capital provided by creative people working in the conditions of high technologies, promotion of talents and tolerance are revealed. The scientific view of creativity as the main criterion and target function of economic and socio-cultural development is substantiated.Keywords: creative economy, creative management, management, education, motivation, stimulation of staff creativity, evolution of creativity. Дану оглядову статтю присвячено дослідженню процесу становлення в Україні креатологічної формації з аналізом проблем, пов’язаних з переходом до креативної моделі, рушійною силою якої є креативність, тобто створення нових форм виробничих відносин за яких знаряддями праці стають знання та інформація, а кінцевим продуктом – інновації. Розглядаються особливості нової фази розвитку концепції менеджменту – креативного менеджменту. Обґрунтовано пріоритетність творчого напряму розвитку і науковий погляд на креативний менеджмент як систему управління та мотивації творчої діяльності. Це зумовило появу управлінців – керівників творчих процесів, головною функцією яких є створення умов для розвитку різних форм креативності. Проаналізовані особливості і головні завдання сучасної менеджмент-освіти. Виявлені особливості особистісної креативності як індивідуального капіталу, що забезпечується творчими людьми, які працюють в умовах високих технологій, сприяння талантам і толерантності. Обґрунтовано науковий погляд на творчість як головний критерій і цільову функцію економічного і соціально-культурного розвитку. Ключові слова: креативна економіка, креативний менеджмент, менеджмент, освіта, мотивація, стимулювання творчості персоналу, еволюція креативності.
41
ПЛАЧИНДА, Тетяна. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 111–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.883.
Full textAbstract:
У статті актуалізовано питання необхідності застосування в освітньому процесі закладів вищої освіти сучасних педагогічних технологій з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема авіаційної галузі. Зазначається, що одним із напрямів осучаснення освітнього процесу є SТЕМ-освіта. Наголошується, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Аналізуються кваліфікаційні характеристики фахівці авіаційної галузі, які мають володіти комплексними компетентностями, зокрема розглянуто вимоги до інженера з управління повітряним рухом, диспетчера управління повітряним рухом, командира повітряного судна, пілота (другого пілота). Зазначається, що в епоху цифрових технологій та креативної економіки актуалізації набувають компетентності, що дозволять критично мислити, взаємодіяти та комунікувати, мати навички творчого підходу до справи. Зауважується, що зважаючи на тенденції викладання дисциплін в останні десятиліття (відповідність освітнього процесу сучасним тенденціям в галузі освіти та відображення в ньому останніх науково-технічних досягнень; активація пізнавальної діяльності; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; синергетичний підхід; упровадження останніх досягнень науки і техніки в освітній процес, сучасне навчальне обладнання; пріоритетним завданням освіти стає не стільки засвоєння певного об’єму знань умінь і навичок, скільки формування компетенцій, пов’язаних з подальшою професійною діяльністю, таких як: здатність до самоосвіти, ініціативність, уміння працювати в колективі, гнучкість і креативність мислення, інноваційність тощо), саме застосування засобів STEM-освіти дозволить розширити можливості ефективної й якісної професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема авіаційної галузі. Висновлюється, що означена сучасна педагогічна технологія демонструє потужний науковий потенціал для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, із запровадженням пошуководослідницького підходу під час викладання навчальних дисциплін у закладах вищої освіти. Впровадження кращих європейських практик зі STEM-освіти та їхнє активне використання є перспективним напрямом у вищій школі України.
42
Оvdiichuk, Lilia. "ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ B ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.111-115.
Full textAbstract:
У статті акцентовано на важливому аспекті літературознавчої підготовки студентів спеціальності українська мова та літератури – вивченні курсу «Історія української літератури». Мета дослідження – визначити теоретико-методичні засади інтеграційного вивчення історії української літератури та репрезентувати формування на цій основі інтеграційно-літературознавчої компетентності майбутніх учителів української мови та літератури. У процесі роботи було використано теоретичні та емпіричні методи наукового дослідження. Аналітико-синтетичний та порівняльний методи застосовувалися в процесі вивчення наукових джерел. Емпіричний метод було використано під час вивчення питання в реальних умовах навчання. У науковому дослідженні репрезентовано зміст та методичне забезпечення інтеграційного вивчення історії української літератури. Розкрито різні види інтеграції: зовнішньопредметну, внутрішньопредметну, міжмистецьку, які реалізуються на змістовому рівні. Висвітлено взаємозв’язок із суміжними гуманітарними науками. Внутрішньопредметну інтеграцію між розділами літературознавчої науки про художню літературу, біографістику, компаративістику та між літературознавчими дисциплінами проілюстровано на прикладі опрацювання біографії та творчості письменників.Можливості міжмистецької інтеграції розкрито в процесі сприймання і розуміння художньої літератури з іншими видами мистецтв. У статті окреслено інтеграцію на діяльнісному рівні, яка відбувається шляхом упровадження в традиційний навчальний процес інновацій: технології критичного мислення, інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання різних форм навчання: аудиторної та позааудиторної; навчальної та науково-дослідницької діяльності. У дослідженні представлено засоби (мультимедійні презентації лекцій, аудіо та відеозаписи), методи (проблемний, евристичний, ілюстрування), які застосовуються під час інтеграційного вивчення курсу «Історія української літератури». Доведено, що в процесі такого навчання формується інтеграційно-літературознавча компетентність, що виявляється через мотиваційно-ціннісний, когнітивно-рефлексивний, креативно-діяльнісний складники.
43
Сологуб, А. І. "САМООРГАНІЗАЦІЯ - ЗАСІБ САМОРОЗВИТКУ УЧНЯ І СТУДЕНТА." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 338–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4964.
Full textAbstract:
Обґрунтовано саморозвиток особистості з філософської і психологічної позицій. Виявлено чинники переорієнтації педагогів на засади креативно-педагогічної парадигми. Висунуто пропозиції відмовитися від домінуючого застосування пояснювально-ілюстративного методу навчання і відповідній йому типології уроків, тому, що в таких умовах учень і студент позбавляється творчої діяльності. Розроблено педагогічну систему навчання самоорганізації учнів (технологій самотворення особистості). Апробовано посібник «Особистий проект студента», що передбачає включення студентів у розробку і оволодіння власною системою самоорганізації: самоменеджмент, самомоніторинг, самоосвіта, особисте життя.
44
Рагимов, Фархад И., Александр А. Киринюк, and Елена А. Заева-Бурдонская. "Фестиваль Art & Science в создании новой креативной образовательной технологии." ДЕКОРАТИВНОЕ ИСКУССТВО И ПРЕДМЕТНО-ПРОСТРАНСТВЕННАЯ СРЕДА. ВЕСТНИК МГХПА 3, no. 2 (2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.37485/1997-4663-2020-3-2-21-31.
Full textAbstract:
Фестиваль «Art & Science», состоявшийся в МГХПА им. С.Г.Строганова в 2019 году, послужил основой для внедрения и развития новых форм креативных образовательных технологий, которые с успехом прошли апробацию на творческих площадках мероприятия. Было создано новое информационное пространство, которое вобрало в себя модель новых форм творчества и всю организационно-структурную основу фестиваля.
45
Хворостяная, А. С. "Стратегическая роль центров трансфера технологии в развитии креативных индустрий экономики." Creative Economy 14, no. 7 (2020): 1221–38. http://dx.doi.org/10.18334/ce.14.7.110546.
Full text
46
ГОРОБЧЕНКО, Н. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗА УМОВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 3 (November 18, 2021): 172–78. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.26.
Full textAbstract:
Динамічний розвиток інформаційного суспільства, інформаційно-комунікаційних технологій висуває нові вимоги до освітньої підготовки майбутніх абітурієнтів. Майбутні фахівці повинні бути здатними вільно, активно та креативно мислити, самостійно генерувати та використовувати нові ідеї та технології, моделювати свою освіт- ню траєкторію, безперервно розвиватися. У центрі уваги сучасної школи є організація та впровадження дистан- ційного навчання, що дозволяє створити віртуальне освітнє середовище для кожного школяра й використовувати інноваційні методи навчання із застосовуванням комп’ютерних технологій. Здійснено аналіз законодавчих і наукових джерел стосовно вимог XXI століття за умов НУШ. Сам процес навчання іноземної мови має бути спрямований на розвиток особистості школяра, котрий здатний і бажає брати участь у міжкультурній комунікації та може самостійно вдосконалюватися у майбутній діяльності. Зазначимо, що вимоги НУШ визначають необхідність оволодіння комунікативною компетентністю старшокласників, одним із найважливіших компонентів якої є дискурсивний аспект, який передбачає наявність в учня вмінь орієнтуватися у ситуації спілкування, сприймати, розуміти, відтворювати та створювати власний дискурс відповідно до стиліс- тичних правил; об’єднувати окремі речення у зв’язні усні уривки дискурсу з використанням різних семантичних і синтаксичних засобів когезії; аналізувати ситуацію спілкування та її складники; брати до уваги контекст кому- нікативної взаємодії; проектувати спілкування, при цьому визначаючи модель побудови дискурсу та підбираю- чи мовні засоби для її реалізації; інтерпретувати дискурс відповідно до комунікативної ситуації [Kravets 2017]; структурувати дискурс за особливостями функціонального стилю та жанрової форми; контролювати та регулюва- ти загальну модальність дискурсу; виокремлювати лінгвістичні й екстралінгвістичні параметри дискурсу; виявля- ти й усвідомлювати зв’язок між мовними засобами та екстралінгвістичними аспектами мови. Змішана форма навчання у вивченні іноземної мови є цілісним навчальним процесом, що складається з двох частин пізнавальної діяльності учнів – живого навчання під керівництвом вчителя та дистанційного, з перева- жанням самостійних видів робіт. Поєднуючи кращі аспекти та переваги викладання в аудиторії та дистанційного навчання, модель змішаного навчання дозволяє реалізувати принципи наочності, адаптивності та зручності робо- ти у великих групах. За грамотного розподілу методичних ресурсів результатом стає високий рівень володіння учнів іноземною мовою, зокрема дискурсивною компетентністю старшокласників.
47
Dianova-Klokova, Inna, and Dmitriy Metaniev. "Индустриальные объекты - инновационное преобразование." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 3 (September 24, 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-3-55-65.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены вопросы преобразования памятников исторического индустриального наследия. Прежнее функциональное наполнение заменяется новым, свойственным современному этапу общественного развития. Во многих случаях преобразование таких объектов лежит в русле формирования классической триады общественно-инновационного развития (технологии - информация - социальный инжиниринг). В исторических зданиях располагаются:
комфортные рабочие площади для ведения виртуальных исследований и инновационных поисков;
информационные и культурно-просветительские объекты;
креативные и общественно-рекреационные пространства.
Часто в историческом памятнике создаются музеи.
Распространённым случаем стало музеефицирование технологических процессов и оборудования индустриального прошлого.
Перечисленные направления преобразований в основном не предполагают агрессивного внедрения технологических новшеств и в наибольшей мере позволяют сохранить исторические объекты в первозданном виде.
На примерах из мировой практики рассмотрены архитектурные приёмы инновационного преобразования исторических индустриальных объектов: от сохранения и реставрации всех архитектурно-конструктивных решений с локальной встройкой лишь необходимых по современным нормативам элементов - до самых разных вариантов достройки, встройки, надстройки с частичным сохранением исторических элементов и деталей.
Многие из преобразуемых объектов становятся многофункциональными площадками, в ряде случаев превосходя заданную функцию и поднимаясь до уровня общегородских креативных социальных пространств нового типа.
Проблема соотношения старого и нового решается как путём максимального сохранения исторического памятника или подражания его стилевым характеристикам, так и путём создания контрастных отношений. Между этими позициями лежит вся палитра приёмов архитектурного преобразования.
Ценность исторических объектов зодчества лишь возрастает со временем, являясь залогом устойчивости цивилизационного развития, а процесс преобразования, направленный на конкретную функцию, может неоднократно повторяться. Поэтому компромисс между функциональным преобразованием и историческим памятником следует решать в пользу последнего.
48
Литвинюк, Александр Александрович, Валерий Анатольевич Мельников, and Екатерина Васильевна Кузуб. "О проблемах мотивации инновационно-активных молодых специалистов к трудоустройству в сфере науки, высоких технологий и высшего образования." Creative Economy 13, no. 6 (June 30, 2019): 1269. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.6.40790.
Full textAbstract:
в настоящее время в Российской Федерации проводится интенсивная государственная политика по привлечению талантливых молодых специалистов в сферу науки, высоких технологий и высшего образование. При этом зачастую не учитываются такие важные факторы как способность молодых специалистов к работе в креативных сферах деятельности и их внутренняя мотивация к научной работе. Основной же упор делается на создание дополнительных рабочих мест и их квотирование для представителей молодёжи, а также на внерыночное регулирование системы научных грантов. В рамках статьи приводятся результаты научного исследования в влиянии структуры мотивационного комплекса на успешность работы в креативных сферах трудовой деятельности. Особое внимание в ней уделено воздействию на этот процесс силы действия мотивов энергосбережения, гендерным различиям и возрастным особенностям трудового поведения
49
Крамаренко, Тетяна Григорівна. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТОХАСТИКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 101–7. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).14.
Full textAbstract:
На сьогодні актуальною є проблема упровадження інклюзивної освіти, підготовка учителя до роботи з учнями з особливими освітніми потребами (з ООП). Використання у навчанні теорії ймовірностей та математичної статистики технологій дистанційного навчання сприяє саморепрезентації учнів з ООП і надає їм більші можливості для отримання якісної освіти. Технології дистанційного навчання можуть стати незамінними для учнів з ООП. Однак методика використання ІКТ для їх навчання не є усталеною і потребує подальших досліджень і апробації. Потрібна додаткова підготовка учителя до навчання учнів з інклюзією.
На основі аналізу теоретичних джерел і практичного досвіду висвітлити окремі аспекти методики навчання математики учнів з особливими освітніми потребами з використанням ІКТ, методичної підготовки учителів математики. Подано особливості використання розроблених динамічних вправ LearningАpps та GeoGebra у навчанні стохастики учнів з ООП, зокрема з вадами слуху. Розглянуто застосування форм спільної роботи через мережу, описано можливості використання методу навчальних проєктів як можливих напрямів соціалізації. Зроблено висновки щодо доцільності застосування у навчанні стохастики учнів з ООП онлайн сервісів LearningАpps, GeoGebra, упровадження методу навчальних проєктів. Подано розроблений навчальний посібник з методики навчання математики, який доцільно використати у підготовці та підвищенні кваліфікації учителів. Для успішної реалізації розробленої системи завдань, дібраних засобів і форм роботи необхідна додаткова розробка інструктивно-методичних матеріалів для помічника учителя (асистента), що суттєво для успішної реалізації Концепції інклюзивної освіти. У подальшому доцільно розширити дослідження можливості використання змішаного навчання для розвитку в учнів з ООП когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь, що є базовими компетентностями ХХІ століття.
50
Қулиева, Шаҳноза, Ориф Узоқов, and Камола Холматова. "Талабаларнинг креатив қобилиятларини шакллантиришда технологик таълимнинг узвийлигини таъминлаш-педагогик муаммо сифатида." Общество и инновации 2, no. 6 (January 19, 2022): 222–29. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss6-pp222-229.
Full textAbstract:
Maқoлaдa узвийлик тушунчаси берилган бўлиб, узлуксиз таълим тизимининг ҳар бир турида ўқувчилар билими, кўникма ва мaлaкaлaригa қўйиладиган талабларнинг ўзаро боғлиқлиги ва ўқув материалининг муайян кетма-кетликда, тизимли жойлаштирилиши, билимларни ўзлаштириш жараёнининг қонуниятлари келтирилган.