Journal articles on the topic 'Костюми'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Костюми.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Костюми.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кондаков, Н. "Східні костюми при візантійському дворі." Софія Київська: Візантія. Русь. Україна, Вип. 4 (2014): 158–95.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Музалевская, Ю. Е. "Новые подходы к осмыслению современных тенденций в области костюма и моды." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, no. 8 (May 2021): 95–98. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-320.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию современного состояния моды. Восприятие костюма выходит на иной уровень понимания, что заставляет задуматься над вопросом необходимости разработки новых теоретических подходов к изучению современного костюма. Сложность понимания образов, воплощенных в костюме, требует комплексного подхода к их расшифровке. Инновационные технологии создания костюма меняют его функциональное поле. Костюм будущего станет своеобразным «продолжением» тела, некой второй кожей, усиливающей восприятие окружающей среды и помогающей «подавать сигналы» о внутреннем состоянии человека.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сангаджиева, Д. В. "On the transformation of the Kalmyk costume in the second half of the 20th century – the beginning of the 21st century." Iskusstvo Evrazii [The Art of Eurasia], no. 4(23) (December 29, 2021): 10–25. http://dx.doi.org/10.46748/arteuras.2021.04.001.

Full text
Abstract:
Исследование посвящено изучению специфики бытования калмыцкого костюма во второй половине ХХ века – начале XXI века в Калмыкии, сравнению элементов кроя и способов декорирования в традиционных образцах народного костюма и в сценических национальных костюмах, а также в художественной стилизации авторских моделей одежды в этническом стиле. Материалом для исследования послужили костюмы из собраний и архивов российских музеев и частных коллекций. Объектом исследования является калмыцкий костюм, его эстетическая и смысловая доминанта как маркер национальной идентичности и ретранслятор традиционных ценностей. Целью исследования является выявление трансформационных процессов в бытовании калмыцкого народного костюма во второй половине ХХ века – начале XXI века. Впервые зафиксированы изменения технологических особенностей в создании декора и примеры внедрения инокультурных элементов в структуру повседневного и сценического народного костюма, которые несут с собой видоизменение смыслов и функциональности элементов национального костюма. Статья вводит в научный оборот новые данные о народных мастерах, художниках, дизайнерах, работающих в сфере народного костюма, зафиксированы созданные ими образцы национальной одежды и ее вариации. The research is devoted to the study of the specifics of the existence of the Kalmyk costume in the second half of the 20th century – the beginning of the 21st century in Kalmykia, comparing the elements of cut and methods of decoration in traditional samples of folk costume with the design and decor in scenic national costumes and in the artistic stylization of author's clothing models in ethnic style. The material for the study was the costumes from the collections and archives of Russian museums and private collections. The object of the study is the Kalmyk costume, its aesthetic and semantic dominant, as a marker of national identity and a repeater of traditional values. The aim of the study is to identify transformational processes in the existence of the Kalmyk folk costume in the second half of the 20th century – the beginning of the 21st century, as well as for the first time recorded changes in technological features in the creation of decor and examples of the introduction of foreign cultural elements into the structure of everyday and scenic folk costume, which carry with them a modification of the meanings and functionality of elements of the national costume. The author fixes the process of substitution of traditional crafts in the manufacture of elements of folk costume, in the context of the development of scientific and technological progress, using modern technologies for creating clothing decor, in the author's collections of ethnic fashion in Kalmykia. The article introduces into scientific circulation data on folk masters, artists, designers working in the field of folk costume, recorded samples of national clothing created by them and its variations.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

БОЛЬШАКОВ, М. В. "THE PROBLEM OF RECONSTRUCTION OF THE TRADITIONAL WOMEN'S COSTUME OF THE PEASANT POPULATION OF THE RYAZAN GUBERNIYA OF THE SECOND HALF OF THE XIX CENTURY (BASED ON THE MATERIALS OF KASIMOV, SPASSKY AND ZARAISK COUNTIES)." Вопросы национальных и федеративных отношений, no. 6(75) (June 25, 2021): 1952–61. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.75.6.031.

Full text
Abstract:
Статья посвящена проблеме реконструкции женского крестьянского костюма во второй половине XIX в. Рязанская губерния в этот период – территория, которая имела большое разнообразие обычаев, традиций в быте крестьян. В это время женский костюм начинает терять свою архаичность из-за развития отхожих промыслов. Он начинает «растворяться» под влиянием фабричного производства и распространения городской культуры. В работе рассматриваются разные костюмные комплексы, которые встречаются на территории Кассимовского, Спасского и Зарайского уездов. В статье применяется анализ элементов женской одежды. Автором были изучены документы, касающиеся традиционной культуры. Данные материалы представляют собой анкеты, систематизированные Мансуровым Алексей Алексеевичем, который являлся библиографом, краеведом, одним из организаторов Касимовского краеведческого музея. На основании полученных данных было выявлено, что сложность заключается в разнообразии костюмных комплексов, бытовавших на территории Рязанской губернии. На сегодняшний день сложно дать территориальную привязку тому или иному костюму, потому что элементы одежды отличались не только в уездах, но и в соседних волостях. А относительно небольшая численность анкет привела к тому, что порой исследователь не только не может дать конкретную характеристику женскому крестьянскому костюму той или иной территории, но и велика вероятность утери части традиционной культуры определенных волостей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

МЕЛЬНИКОВА, Ю. Д. "TO THE ISSUE OF DEMOLISHING MONUMENTS OF THE AMERICAN CIVIL WAR." Вопросы национальных и федеративных отношений, no. 6(75) (June 25, 2021): 1927–40. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.75.6.025.

Full text
Abstract:
Статья посвящена проблеме реконструкции женского крестьянского костюма во второй половине XIX в. Рязанская губерния в этот период – территория, которая имела большое разнообразие обычаев, традиций в быте крестьян. В это время женский костюм начинает терять свою архаичность из-за развития отхожих промыслов. Он начинает «растворяться» под влиянием фабричного производства и распространения городской культуры. В работе рассматриваются разные костюмные комплексы, которые встречаются на территории Кассимовского, Спасского и Зарайского уездов. В статье применяется анализ элементов женской одежды. Автором были изучены документы, касающиеся традиционной культуры. Данные материалы представляют собой анкеты, систематизированные Мансуровым Алексей Алексеевичем, который являлся библиографом, краеведом, одним из организаторов Касимовского краеведческого музея. На основании полученных данных было выявлено, что сложность заключается в разнообразии костюмных комплексов, бытовавших на территории Рязанской губернии. На сегодняшний день сложно дать территориальную привязку тому или иному костюму, потому что элементы одежды отличались не только в уездах, но и в соседних волостях. А относительно небольшая численность анкет привела к тому, что порой исследователь не только не может дать конкретную характеристику женскому крестьянскому костюму той или иной территории, но и велика вероятность утери части традиционной культуры определенных волостей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Рибалко, С. Б. "Костюм та костюмна поведінка у класичній Японії." Східний світ, no. 2 (2004): 90–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Klepar, Mariia. "СИМВОЛІКА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОСТЮМА ПРИКАРПАТТЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ГІРСЬКИХ ШКІЛ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 20 (September 30, 2019): 77–82. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.77-82.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто український національний костюм Прикарпаття, символіку сучасного національного костюма. його складові як засіб формування культурної компетентності учнів гірських шкіл. Акцентовано, що в сучасному одязі повинні проявлятися риси народного, національного, традиційного, що робить його більш органічним. Охарактеризовано різноманітність та специфіку виготовлення, носіння, колоритність і яскравість оздоблення національного костюма. Підкреслено, що народний одяг населення Прикарпаття та Українських Карпат має свої локальні особливості, притаманні тільки даній території і що в кожному з етнографічних регіонів є свої особливості і відмінності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Музалевская, Ю. Е. "Костюм как синтез искусств." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, no. 3 (2021): 173–76. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-138.

Full text
Abstract:
Статья посвящена костюму как одному из объектов предметной среды, тесно связанному с различными видами искусства и дизайна. С этой точки зрения, костюм недостаточно изучен и является уникальным по своим качествам объектом, поскольку может демонстрировать синтез различных видов искусств. В статье рассматриваются связи с архитектурой, скульптурой, живописью, с современным видом искусства постановки модных дефиле. Костюм обладает особыми свойствами, поскольку может выступать в разных ипостасях, не только как предмет ношения, выполняющий свои прямые функции, но и как арт-объект.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Денисенко, Людмила. "КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЯК ОСНОВА СИСТЕМИ ВПРАВ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ КОСТЮМА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ." Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, no. 14 (December 28, 2019): 217–31. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-15.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті принципи та структура побудови системи дидактичних вправ навчальної дисципліни «Історія костюма» для майбутніх дизайнерів. Обґрунтовано доцільність побудови системи вправ і завдань, у якій системоутворюючим фактором є композиційний аналіз костюма. Доведено важливість формування навичок композиційного аналізу майбутніми дизайнерами одягу. Розкрито зміст поняття «композиційний аналіз історичного костюма». Розглянуто найважливіші елементи композиції костюма, що складають основу змісту розробленої системи вправ: силует, форма, кольорова гама, пропорції, орнаментація, оздоблення, ритм, статика-динаміка, симетрія-асиметрія, контраст-нюанс-тотожність. Наведено стислі характеристики кожного типу дидактичних вправ з історії костюма. Враховано, що в різних історичних костюмах, значення окремих складових композиції не є однаковим. У статті наголошується на доцільності структурування розроблених вправ і завдань за складністю. Доведено значущість її поступового зростання від репродуктивних, спрямованих на просте розпізнавання, відтворення, доповнення – до самостійних творчих, таких, що передбачають аналіз, порівняння і самостійну розробку нових форм одягу з опорою на композиційні елементи історичного костюма. Представлено три групи класифікації вправ розробленої системи: підготовчі – такі, що допомагають ліквідувати прогалини в опорних знаннях з основ композиції; тренувальні – для формування умінь і навичок аналізувати окремі елементи та композиції костюма в цілому; завершальні, які передбачають застосування набутих знань, умінь, навичок в нових умовах. Вказано, що різні типи вправ включають завдання порівняльного характеру, за інструкцією, за зразком, за завданням. У статті підкреслюється доцільність включення в систему цікавого історичного матеріалу з метою позитивного впливу на мотиваційну сферу студентів, підвищення їх інтересу до вивчення історичного костюма та їх майбутньої професійної діяльності. Враховується перспективність використання даної системи в майбутньому, зокрема можливість застосування сучасних технічних навчальних засобів, комп'ютерних графічних програм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бойчук, Ю. Д., and О. С. Казачінер. "ЛЯЛЬКОТЕРАПІЯ В РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 10–18. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.02.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблеми набуття дитиною важливих соціальних навичок, досвіду соціальної взаємодії через використання лялькотерапії: психодіагностика; розвиток самоконтролю; розвиток комунікативних навичок; розвиток самосвідомості; розвиток емоційної та моторної адекватності; розв’язання внутрішніх конфліктів; профілактика й корекція страхів; розвиток мовлення. Доведено, що лялькотерапія сприяє розвиткові природних здібностей, образного мислення, удосконаленню пам’яті, поглибленню емоційної сфери, самосвідомості й самоконтролю, оптимізує формування позитивних настанов, емоційної та моторної адекватності, комунікативних навичок, допомагає в лікуванні страхів, заїкання, полегшує соціальну реабілітацію людей з інвалідністю, інтенсифікує внутрішні резерви для боротьби з хворобою та для її подолання. Відрефлектовано світовий досвід розвитку лялькотерапії, що представлений у психолого-педагогічних працях. Виокремлено три основні напрями лялькотерапії, що використовують у процесі становлення дитячої особистості: 1) терапевтично-стабілізаційний, що передбачає роботу з хворими дітьми в умовах тимчасового перебування особи, яка має важкий стан, у лікарні; 2) психокорекційний, що застосовують у роботі з дітьми, які вимагають посиленої уваги (лялька слугує засобом у психокорекційній діяльності та соціально-навчальних проектах); 3) навчально-виховний напрям. Проаналізовано наявні класифікації ляльок, із якими працюють під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами (ляльки-маріонетки; пальчикові; тіньові; мотузкові; площинні ляльки; ляльки-рукавички; ляльки-костюми; логопедичні ляльки; ляльки-«моральні путівники»; «Я-ляльки»). Перспективний вектор дослідження пов’язаний із формулюванням науково-методичних рекомендацій для фахівців галузі спеціальної та інклюзивної освіти щодо використання різних видів ляльок під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема в ході лекційних, семінарсько-практичних занять, вебінарів, майстер-класів, воркшопів, тренінгів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Турчак, Леся Іванівна. "ТВОРЧІСТЬ ІЛЛІ РЄПІНА У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 204–15. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245945.

Full text
Abstract:
Мета статті — виявити внесок художника-реаліста, педагога І. Рєпіна в українське та світове образотворче мистецтво. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності та історизму. Використано методи наукового дослідження: дослідницько- пошуковий, джерелознавчий, системно-аналітичний та біографічний. Наукова новизна. Досліджено творчість І. Рєпіна як представника української культури, оскільки ідеологія Російської імперії розглядала діяльність митця у контексті російського, а згодом радянського мистецтва. Висновки. Досліджено та проаналізовано творчий шлях І. Рєпіна і доведено, що попри те, що художник жив і працював у Санкт-Петербурзі та Москві, його діяльність тісно пов’язана з Україною. Тематика багатьох творів художника відображає історію, традиції українського народу. Митець ґрунтовно готувався до написання робіт — консультувався з істориками, досліджував життя, побут, українські національні костюми. Герої його картин передають внутрішні переживання людей, силу характеру, адже художник довго працював над створенням картин, детально продумував сюжет і ідею. Твори І. Рєпіна є зразком високої професійної підготовки митця, вирізняються національною тематикою та ідейним змістом. Визначено, що в останні десятиліття життя і творчості І. Рєпіна художні методи та засоби, тематика робіт дещо змінилися, однак це лише підтверджує нові творчі погляди митця. Наголошено, що хоча І. Рєпін був не лише вихідцем з України, а й багато своїх шедеврів присвятив українським мотивам, красі рідної природи, побуту, мові, одягу та пісням, однак Росія його презентує як відомого представника російської школи мистецтв. Сталося це тому, що Російська імперія, а згодом СРСР, сприймала діяльність українських митців як невід’ємну складову російської культури. З’ясовано, що творчість українського художника І. Рєпіна є вагомим внеском у розвиток вітчизняного, російського і світового образотворчого мистецтва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Ненашева, Лариса Викторовна. "Для каждой одёжки своя застёжка." Cuadernos de Rusística Española 17 (December 30, 2021): 211–21. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v17.21023.

Full text
Abstract:
Застежка в одежде, в костюме — это уникальное изобретение человечества, потому что она помогает не только соединить края одежды, она является ярким аксессуаром, дополняющим, а иногда и украшающим наш костюм. В статье анализируются наименования застежек, употребляемые в русском языке: пуговица, кнопка, молния, липучка, запонки. По материалам толковых, исторических, этимологических и диалектных словарей уточняется значение исследуемых слов, их первая фиксация в памятниках письменности, происхождение слов, а также рассматриваются локальные наименования слов застежка и пуговица, отмеченные в русских народных говорах. По данным исторических и этимологических словарей видно, что исследуемая лексика была в активном запасе на протяжении многих веков, использовалась в речи русского народа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Аксянова, Г. П. "К ВОПРОСУ ОБ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ЗУБНЫХ НАХОДОК В ЯЙСКОМ НЕОЛИТИЧЕСКОМ МОГИЛЬНИКЕ (КЕМЕРОВСКАЯ ОБЛАСТЬ)." Вестник антропологии (Herald of Anthropology), no. 2 (50) (2020): 137–61. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2020-50-2/137-161.

Full text
Abstract:
Биологические находки из Яйского неолитического могильника, раскопанного В.И. Матющенко в 1955–1956 гг., не описаны подробно и не введены в научный оборот до настоящего времени. Они представлены зубами животных и несколькими палеоантропологическими находками – фрагментами посткраниального скелета, обломком левой верхней челюсти с несколькими зубами, изолированным нижним моляром, предположительно М3. Зубы животных разные по своей морфологии, некоторые с просверленным корнем. Это позволило автору раскопок интерпретировать их как ожерелье или подвески на погребальном костюме. Зубы человека, вероятно, принадлежавшие женщине в возрасте 25-35лет, в элементах данного погребального костюма не зафиксированы. В настоящей работе впервые дано морфологическое описание этих древних зубных находок человека из южнотаежной зоны Западной Сибири, предпринята попытка межгруппового сопоставления с разновременными материалами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Степанова, М. И., and Н. А. Плавинский. "To the Issue of the Beads Place in the Funeral Costume of the Upper Viliya Region Population in the End of 10-12 Centuries." Археология и история Пскова и Псковской земли, no. 33 (December 25, 2018): 275–87. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-278-0.275-287.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются традиции ношения и функционального использования бус в костюме населения верхней Вилии с конца X по XII в. Материалы раскопок курганов позволяют полагать, что примерно в середине XI в. в рассматриваемом регионе произошло сужение ассортимента бус и изменение их типов. Наметилась тенденция к некоторой унификации ассортимента бус. Это, в свою очередь, привело к некоторым изменениям в костюме. Бусы и бисер, вероятно, начали использоваться в качестве функционального элемента костюма. С этого времени было зафиксировано появление традиции вышивания бисером и украшения головного убора. The article deals with the tradition of wearing and functional use of beads in the costume of the Upper Viliya Region population from the late 10 to the 12 centuries. Materials of excavation of burial mounds allow us to believe that around the middle of the 11 century in the region under consideration took place the narrowing of the range of beads and the change in their types. There was a tendency towards a certain unification of the assortment of beads. This, in turn, led to some change in the costume. Beads and small beads, probably started to be used as a functional element of the costume. Since that time, the appearance of the tradition of beaded embroidery and headdress decoration has been fixed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Цілик, Іра. "Костюм." Кур"єр Кривбасу, no. 244/245 (2010): 126–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Харитонова, А. С., and К. Е. Илауски. "Symbolism and semantics of the Ob Ugrians festive costume." Iskusstvo Evrazii [The Art of Eurasia], no. 4(23) (December 29, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.46748/arteuras.2021.04.002.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию символики и семантики праздничного костюма обских угров (народности ханты и манси). Использованы описательный и компаративный методы. Отмечается, что цветовой «словарь» данных народностей максимально конкретен и основан на непосредственном восприятии, поэтому «образы» цветов реалистичны и мифологичны одновременно. Соответственно, каждый цвет несет особую смысловую нагрузку, что детально рассмотрено на примере коллекции вышитой праздничной одежды остяков (ханты) «Узоры Конды». Показано, что костюм можно воспринимать как текст, прочитав который можно понять смысл его цветовой, орнаментальной, архитектурной текстуры. Резюмировано, что праздничный костюм обских угров — не только самобытное явление художественной традиции Западной Сибири, но и итог многовековой коммуникации между соседними народами. The article is devoted to the study of the symbolism and semantics of the festive costume of the Ob Ugrians (the Khanty and Mansi peoples). Descriptive and comparative methods were used. It is noted that the color "vocabulary" of these ethnic groups is as specific as possible and based on direct perception, therefore, the "images" of colors are realistic and mythological at the same time. Accordingly, each color carries a special semantic load, which is examined in detail on the example of the collection of embroidered festive clothes of the Ostyaks (Khanty) "Kondy Patterns". It is shown that the costume can be perceived as a text, after reading which one can understand the meaning of its color, ornamental, architectural texture. It is summarized that the festive costume of the Ob Ugrians is not only an original phenomenon in the artistic tradition of Western Siberia, but also the result of centuries-old communication between neighboring peoples.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Новгородская, Т. "Музей военного костюма." Техника - молодёжи, no. 897 (6) (2008): 50–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Krylasova, N. B., and A. V. Danich. "Composite Belt Ornaments with Bear Claw Pieces in Medieval Men’s Costume of the Perm Region, Western Urals." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 1 (2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.1.078-084.

Full text
Abstract:
В процессе многолетних исследований Баяновского и Рождественского средневековых могильников на территории Пермского края выявлена новая разновидность поясных украшений. Она представляла собой привеску, основными элементами которой являлись дугообразные планки, вырезанные из передней стенки когтя медведя. Эти планки имели по два отверстия, просверленные в центральной трети изделия, и нанизывались на два шнура на манер «веревочной лесенки». Элементы из когтя медведя перемежались бронзовыми бусинами или пронизями. Завершались низки колокольчиками или подвесками. Эти украшения носили исключительно мужчины различных возрастных категорий (от 2 до 60 лет). Такие привески представлены в погребальном инвентаре, содержавшем предметы из серебра и различные «статусные» вещи. Это позволяет предполагать их принадлежность к костюму социальной элиты. Использование в составе привесок когтей медведя, очевидно, свидетельствует о том, что они могли выполнять функцию амулета. Судя по имеющимся на настоящий момент данным, такие украшения являлись принадлежностью только погребального костюма, хотя определенная трудоемкость изготовления элементов из когтей медведя, сложность состава привесок представляются избыточными для производства одноразовой вещи. Могильники, где обнаружены такие украшения, включая Загарский, откуда происходит единственная известная ранее подобная находка, относятся к финальному этапу ломоватовской археологической культуры. Период распространения рассматриваемых привесок — конец IX — вторая половина XI в.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

STEFANOV, SIMEON. "ЕДНА ОСОБЕНОСТ В ОПИСАНИЕТО НА МЕСТНИТЕ ТРАДИЦИОННИ КОСТЮМИ, НАПРАВЕНО ОТ АДМИНИСТРАЦИЯТА В ШУМЕНСКАТА ОКОЛИЯ ПРЕЗ 1888 Г. / A PECULIARITY OF THE DESCRIPTION OF THE LOCAL CLOTHES MADE BY THE ADMINISTRATION OF SHUMEN REGION IN 1888." Journal of Bulgarian Language 67, no. 04 (April 30, 2021): 89–103. http://dx.doi.org/10.47810/bl.67.20.04.09.

Full text
Abstract:
An object of investigation in the presented paper is lexis and style in an unknown and uninvestigated till now corpus of documents from the end of XIX cent., which presents in several relatively identical ways the clothes of different social and ethnic groups in post-liberation Bulgaria from this period. It is noteworthy that in the description of the clothing of the Bulgarian population Turkisms are used as much as in the description of the clothing of the Turkish population. This is probably due to the fact that the named realities themselves have entered the life of the population of this area together with the names for them through the Orient and through Turkish mediation.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Шевнюк, О. "Традиційний костюм Індії." Мистецтво та освіта, no. 4 (2006): 52–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Бережинский, В. Г. "Костюм половецкого воина." Східний світ, no. 1 (2004): 34–47.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Алябьева, Людмила Анатольевна, and Анна Фёрс. "FASHION MEETS PERFORMANCE: COSTUME, CLOTHING AND THE PERFORMING BODY." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 3(33) (May 5, 2022): 153–68. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2022-3-153-168.

Full text
Abstract:
В этой совместной междисциплинарной работе мы рассматриваем, как повлияли друг на друга исполнительские искусства и модные практики, и обсуждаем конкретные примеры, в которых выразило себя это взаимное влияние. Тело как присутствие, материя и смысл давно находятся в центре искусства как на творческом, так и на теоретическом уровне, а сенсорному повороту способствовала, например, теория аффекта. В работе мы прослеживаем разворот теории моды в сторону перформанса и тела, вместе с тем наблюдая, как присутствие костюма придало свободу театральному действу — на британском материале, включая раннее творчество Майкла Кларка, работавшего с такими художниками, как Ли Бауэри, эстетику, пронизанную духом панка, и наследие этих новаторских идей. Мы рассматриваем переход от доминирующего взгляда (режиссера как сверхавтора) к более инклюзивному подходу, предполагающему осознание, что все участники, включая художника по костюмам, вместе участвуют в создании перформанса — театрального или подиумного. Мы рассматриваем и недавний переход от костюмов, изготовленных с нуля, к «найденным объектам» (порой адаптированным). Это переход совершен, благодаря экологическому движению, и означает переход от нового, покупного к подержанному, приспособленному под конкретные нужды, переработанному или переосмысленному. Мы остановимся на том, как некоторые современные театральные художники по костюмам стремятся выйти на первый план, утверждая, что костюм не подчинён остальному действию и обладает собственной агентностью. Наконец, мы размышляем о трудном и медленном становлении дискуссии об эмансипации тела, благодаря которой в модельный бизнес проникают новые и многообразные нормы тела, разные типы лица и фигуры, несуразные позы, прежде вытесненные за рамки модной нормы, и сопоставляем этот случай с примерами инклюзивного кастинга для участия в театральном представлении. Наконец, мы рассматриваем практику как исследование в интерпретации, принятой в британских университетах. Эта модель позволяет понять, что составляет суть практики, требующей серьезного к себе отношения в академической среде: создание «нового знания» посредством мимолетного действия и продолжительного, вдумчивого — и желательно аргументированного — анализа.Совместно работая над этим текстом, рассуждая о сценической моде, о практике, о практике как исследовании, авторы не могли не сказать о сопротивлении изоляции: обособленности отдельных дисциплин, стене между художниками и теоретиками, взаимной изолированности разных стран и необходимости выражать свои мысли так, чтобы говорить на одном языке, понимать друг друга и работать сообща. This interdisciplinary collaborative paper looks at the ways performing arts and fashion practices have impacted each other, such as the performative nature of some of the recent catwalk shows, including Dries van Noten’s 2021 collection and the late work of Alexander McQueen. The Body as presence, matter and meaning has become central to the arts both creatively and theoretically, with a sensory turn being emboldened by, for example, Affect Theory. Our paper notes the performative and body turn in fashion studies, and the way theatrical performance has emancipated the presence of costume – thinking of, in the UK, for example, the way Michael Clark’s early work collaborated with artists such as Leigh Bowery, the ethos of punk as an aesthetic, and the legacy of this innovation. We consider the move from the dominant gaze (director as uber author) to a more inclusive model, which recognizes that all participants, including costume designer, contribute to the ensemble creation of a performance – theatrical or catwalk. We also discuss the more recent move from made-from-scratch costume to the (adapted perhaps) found object as sustainable practice, from new and bought to second-hand, customised, recycled and upcyled. We include in our discussion the way some current theatrical costume designers have insisted on bringing their presence in the creative process to the fore, arguing for an insubordination of costume; and finally, we reflect on the difficult and slowly emerging issue of body emancipation, with changes in the modelling business including more faces and body types, and contrast this with examples of inclusive casting in theatrical performance. Finally, we consider practice as research as understood in UK universities. This model is used to capture what constitutes practice that should be taken seriously by the academic environment: the creation of “new knowledge” in ephemeral practice and durable reflective – and possibly argumentative – analysis. In writing this collaborative piece, speaking about performance fashion, about practice, and practice as research, the authors have inevitably mentioned resistance to isolation: isolation between disciplines, isolation between artists and theorists, isolation across boundaries, and the necessity of articulating ourselves so that we can speak the same language, understand each other and work together.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Voytova, I. A. "“More than in a Costume”: “Barefoot” Dancers and Russian Ballet Costume at the Beginning of the 20th Century." Art & Culture Studies, no. 2 (June 2021): 366–85. http://dx.doi.org/10.51678/2226-0072-2021-2-366-385.

Full text
Abstract:
The beginning of reform in Russian ballet of the 1900s is connected by the most part of researchers with the first performances of Isadora Duncan in Russia (1904–1905). Her great influence on Russian ballet choreography and costume is explored well enough and indisputable. Nevertheless, free dance or “modern dance” became popular in the USA and in Europe because of Duncan’s predecessor, another American dancer Loie Fuller. It was a major tendency included creativity of such different performers as Loie Fuller, Isadora Duncan, Ruth St. Denis, Maud Allan, Mata Hari and many others. The author of the presented article uses the complex method to analyze the reforms of dancing costume carried out by so called “barefoot” dancers and their influence on Russian ballet costume at the beginning of the 20th century, revealing general transformations and some direct parallels between costumes of “barefoot” dancers and Russians ballet dancers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Fayzullina, Elvira, and Tatyana Khristidis. "Traditional costume as a cultural code: iconography, symbolic and semantics (on the example of a women’s costume)." Pedagogy and Psychology 42, no. 1 (March 30, 2020): 206–12. http://dx.doi.org/10.51889/2020-1.2077-6861.26.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the research of the traditional costume as the material embodiment of the cultural code. The semantic-symbolic structure of a traditional costume undoubtedly reflects significant cultural information about its owner: social and age status, gender, self-awareness, etc. All this together reflects the cultural code of one or another national culture. From the perspective of this research, the traditional women’s costume of the peoples of Eurasia, which, in the opinion of researchers, allows even deeper understanding of the popularity of its motifs in the creative practice of modern designers. In the article, the very history of the emergence and evolution of the basic elements of a traditional women’s costume is considered as a kind of reflection of cultural codes. The researching on the basis of functionality expressed in everyday, festive, ceremonial and ritual functions of clothes is likened to structural components of a cultural code. At the same time, one can trace how over time the iconography, symbolism and semantics associated with his transition from one category to another change in a costume.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Astafyev, A. E., and E. S. Bogdanov. "Burial of a Hunnic Period Noblewoman at Karakabak, Mangystau, Kazakhstan." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 4 (2021): 57–68. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.4.057-068.

Full text
Abstract:
Статья продолжает серию публикаций, посвященных результатам раскопок на могильнике гуннского времени в урочище Каракабак (п-ов Мангышлак). Вводятся в научный оборот материалы погр. 11, где была захоронена девушка в костюме, имитирующем царское облачение. Реконструирован головной убор, который состоял из накидки, украшенной круглыми золотыми бляшками, и налобной повязки-диадемы из красного текстиля с бляхами-личинами. Центральная налобная бляха в подражание горгонейонам выполнена по эллинистическим образцам. Она дополняет серию подобных личин с территории Поволжья и Северного Причерноморья. Вырезанные из дерева височные бляхи-личины с обкладкой из золотой фольги не находят аналогий, но выполнены в архаической скифской традиции. Поясные и обувные пряжки не имели креплений к ремням и не использовались в быту. Золотая обкладка деревянной основы с тисненым геометрическим орнаментом по своим стилистическим и технологическим особенностям входит в круг древностей т.н. шиповского горизонта. Рамки пряжек выполнены в виде стилизованных хищных птиц с раскрытыми крыльями. Налобная бляха и детали обувных ремешков имеют аналоги на Алтынказгане. Вводимые в научный оборот материалы уникальны для Арало-Каспийского региона и являются еще одним доказательством тесных культурных связей с гуннским миром. Все детали костюма, скорее всего, были изготовлены в близлежащем ремесленном центре (Каракабакское городище) во второй половине V — первой половине VI в. для погребения представительницы кочевой элиты.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Логинова, Диана Васильевна. "Велосипед и автомобиль: влияние их изобретения на моду конца XIX – начала XX вв." Via in tempore. История. Политология 49, no. 1 (April 6, 2022): 130–40. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0967-2022-49-1-130-140.

Full text
Abstract:
В статье проведен анализ совершенствования мужского и женского костюмов, приспособленных под поездку на велосипеде и автомобиле в XIX – нач. ХХ века. На основании комплекса опубликованных источников рассматриваются предпочтения тканей, аксессуаров, видов обуви для поездок на велосипедах. Увеличение скоростей, особенно на автомобилях, потребовало изобретения новых видов комбинезонов, пальто, шлемов, интегрированных с очками-консервами, трансформирующихся шляп, новых видов перчаток и т. д. Особое внимание уделялось изменениям в женском костюме, поскольку поездка на велосипедах подразумевала сперва частично (для молодых), а затем уже и всеми отказ от платьев во время поездок, что заставляло пересмотреть взгляды на морально-этические нормы и соглашаться с техническими нововведениями, прочно вписавшимися в общество. Таким образом, период с конца XIX – начала ХХ века стал временем серьезных реформ в моде для мужчин и особенно для женщин, что свидетельствовало о значимом новом статусе владельцев транспортных средств и, соответственно, кардинальной смене их имиджа. Результатом проведенного исследования стала реконструкция образов велосипедистов и автомобилистов в России на начальном этапе становления этих видов транспорта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Aliev, Rastyam T. "«Насколько я могу судить, это зад самой Америки»: как конструируется тело супергероя." Corpus Mundi 1, no. 3 (October 30, 2020): 53–80. http://dx.doi.org/10.46539/cmj.v1i3.24.

Full text
Abstract:
В данной статье поднимается проблема конструирования тела комиксного супергероя. Автор предположил, что телесность супергероического персонажа (комиксов, кинофильмов, телевизионных сериалов) формируется по тем же самым законам, что и тело Другого/Чужого, то есть на шаблонных представлениях субъекта об инаковости (паттернах вестиментарности, алиментарности и сексуальности). Цель данного исследования заключается в анализе механизмов конструирования образа супергероя или суперзлодеия в современной массовой культуре. В ходе исследования автор приходит к следующим результатам: 1) важнейшими паттернами формирования телесности персонажей комиксов является их вестиментарность и сексуальность. Сами тела супергероев можно классифицировать на три основные группы – Териоморфизм, Антропоморфизм и Ксеноморфизм; 2) телесность супергероя конструируется на границе между костюмом и его носителем. Сам костюм метафорически и визуально «лишает» его обладателя ряда привычных органов (глаз, рта, носа и т.д.); 3) сексуальный аспект супергеройской телесности в основном проявляется в други хкатегориях инаковости и поведения. Таким образом, гипотеза о том, что тело комиксного супергероя формируется по тем же законам, что и тело Другого/Чужого подтвердилась.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Діденко, Я. "Фрагменти жіночого костюма XVII ст." Нові дослідження пам"яток козацької доби в Україні, Вип. 10 (2001): 40–43.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Zakharova, O. Yu. "Мова церемоніального жесту та костюму." Literature and Culture of Polissya 97, no. 12i (February 5, 2020): 48–58. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-12i-97-48-58.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Кікоть, А. А. "Сучасні дослідження костюма: культурологічний підхід." Культура України, Вип. 45 (2014): 208–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Рязанцева, П. Л. "Культура костюма в художньому фільмі." Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 3 (2012): 174–78.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Рязанцева, П. Л. "Культура костюма в художньому фільмі." Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 3 (2012): 174–78.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ЗАХАРОВА, Оксана. "СОЦИАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ФУНКЦИЯ БАЛЬНОГО КОСТЮМА." Humanities science current issues 5, no. 29 (August 10, 2020): 96–101. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/29.209712.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Кікоть, А. А. "Костюм: поняття, структура та функції." Культура України, Вип. 29 (2010): 168–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Липская, В. М. "Костюм как знаковая характеристика человека." Вопросы культурологии, no. 10 (2012): 72–76.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

ЗАХАРОВА, Оксана. "ПРОТОКОЛЬНЫЙ КОСТЮМ: ИДЕОЛОГИЯ, ПОЛИТИКА, КУЛЬТУРА." Humanities science current issues 1, no. 33 (November 6, 2020): 52–58. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/33.215702.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Степанова, Юлия Владимировна. "SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL SEMINAR «WOMEN'S TRADI-TIONAL CULTURE AND COSTUME IN THE ERA OF THE MEDIE-VAL AND NEW TIME» AT THE HISTORICAL FACULTY OF TVGU." Вестник Тверского государственного университета. Серия: История, no. 3(59) (December 23, 2021): 129–31. http://dx.doi.org/10.26456/vthistory/2021.3.131-133.

Full text
Abstract:
В сообщении характеризуется серия научно-образовательных семинаров «Женская традиционная культура и костюм в эпоху Средневековья и Новое время», проходивших на историческом факультете ТвГУ с 2010 по 2021 гг. Семинары объединили опытных и молодых исследователей - археологов, историков, искусствоведов, музеологов, реконструкторов России, Беларуси, Украины, Молдовы в изучении и обсуждении проблем формирования, эволюции, реконструкции исторического костюма различных территорий и эпох. Семинар получал поддержку Российского гуманитарного научного фонда. Материалы семинара опубликованы в трех выпусках одноименного сборника статей, индексируемого РИНЦ. В 2021 г. семинар объединил участников из учреждений науки, образования и культуры Москвы, Твери, Санкт-Петербурга, Ельца. The report describes a series of scientific and educational seminars «Women's traditional culture and costume in the Middle Ages and the New Time». They were held at the Faculty of History of Tver State University from 2010 to 2021. The seminars brought together experienced and young researchers - archaeologists, historians, art historians, museologists, reenactors from Russia, Belarus, Ukraine, Moldova in the study and discussion of the problems of formation, evolution, reconstruction of the historical costume of different territories and eras. The seminar was supported by the Russian Foundation for the Humanities. The materials of the seminar were published in three issues of the collection of articles of the same name, indexed by the RSCI. In 2021, the seminar brought together participants from institutions of science, education and culture of Moscow, Tver, St. Petersburg, Yelets.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Артеменко, М. П., О. В. Чепелюк, and М. В. Колосніченко. "ТИПОЛОГІЯ КОСТЮМА ДЛЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ." Art and Design, no. 1 (June 3, 2020): 41–56. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2020.1.3.

Full text
Abstract:
The aim of the research is to develop a typology of costume for the recreational and tourism sector and to determine the specifics of its design as a means of increasing the attractiveness of events and the formation of the tourist image of the region. The article uses typological and comparative-descriptive methods in identifying the characteristics of costumes used in the recreational and tourist sector and their classification according to the nature of contact with a tourist, purpose and other characteristics. The complex use of functional, ergonomic, figurative-stylistic analysis methods allowed to determine the specifics of the design design of the studied clothing. Costume design is considered as a means of increasing attraction and developing the recreational and tourist sphere. The main specific typological costume groups for this industry were identified and a structural-logical classification scheme was built according to the nature of the contact with the tourist/recreant, purpose, the ratio of utilitarian and artistic and aesthetic principles, the method of transmitting information about the tourist region/event and the type of creative source used. The specifics of designing a suit from the standpoint of aesthetic and ergonomic characteristics is determined. The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time the role of the costume in the field of tourism and recreation is updated, the development of which is one of the priority areas for the development of the economy of Ukraine as a whole and its areas. In addition, the types of costume in the recreational and tourist sphere were first identified and systematized and the features of its design were highlighted. The results obtained will allow us to optimize the process of conscious design and improve the quality of the art-shaped solutions of the costume in the recreational and tourism sector. It is also advisable to use the results of the study in the preparation of lecture courses in the educational process in the preparation of design specialists of various educational qualification levels.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Кропотов, В. В. "Фібули в костюмі давнього населення Європи." Археологія, no. 2 (2009): 5–17.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Емельяненко, Т. Г. "Паранджа в традиционном костюме бухарских евреев." Этнографическое обозрение, no. 5 (2011): 118–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Олійник, Г. О. "Намиста у жіночому поховальному пізньосарматському костюмі." Записки історичного факультету, Вип. 28 (2017): 83–96.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Кікоть, А. А. "Крос-дресінг театрального костюма ренесансної доби." Культура України. Серія: Культурологія, вип. 55 (2017): 90–98.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Музалевская, Ю. Е. "Новый взгляд на гендерную принадлежность костюма." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, no. 6 (2022): 111–13. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-236.

Full text
Abstract:
Статья посвящена современным взглядам на выражение гендерной принадлежности человека средствами костюма. Дизайнеры в создаваемых ими образах прибегают к нивелированию черт пола, что приводит к сложности их понимания для людей, далеких от модных тенденций. Коллекции часто «отрываются» от жизненных реалий, демонстрируя авторский взгляд на новые тенденции, которые пока не нашли полноценного отклика в повседневной жизни общества.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Hotim, O. A., V. S. Anosov, and L. Z. Sychevskii. "Comparative analysis of the results of surgical treatment for bone cysts in children." Vestnik of Vitebsk State Medical University 20, no. 1 (February 15, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.22263/2312-4156.2021.1.55.

Full text
Abstract:
Существуют как малоинвазивные (пункционные, инъекционные) методы лечения костных кист, так и травматичные, с резекцией патологического участка. Однако у каждого метода имеется ряд недостатков и определенный процент неудовлетворительных результатов. Учитывая данный факт, на базе УЗ «Гродненская областная детская клиническая больница» совместно с кафедрой травматологии, ортопедии и военно-полевой хирургии УЗ «Гродненский государственный медицинский университет» был разработан новый, минимально инвазивный метод комбинированной пластики костных кист у детей. Цель – оценить результаты оперативного лечения пациентов с костными кистами. Материал и методы. Нами изучены данные стационарных медицинских карт 34 пациентов с диагнозом «костная киста», прооперированных на базе УЗ «Гродненская областная детская клиническая больница» в период с 2015 по 2020 год. Были оценены отдаленные результаты оперативного лечения у 24 из 34 пациентов, которые явились на осмотр. Результаты. Проведенный сравнительный анализ результатов оперативного лечения пациентов с костными кистами показывает, что комбинированная пластика костных кист является наиболее эффективным среди малоинвазивных, малотравматичных методов лечения данной патологии у детей. Положительный результат получен у 89% пациентов, прооперированных указанным методом. Данный положительный эффект достигается равномерной деструкцией лазерным излучением внутренней выстилки костной кисты, а также заполнением полости смесью, состоящей из измельченной губчатой аллогенной кости и аутогенного костного мозга. Заключение. Губчатый аллогенный трансплантат является остеокондуктором, а его измельчение приводит к ускорению процессов регенерации и предотвращает осложнения, характерные для цельных трансплантатов, костный мозг выступает в качестве остеоиндуктора.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Рибалко, С. Б. "Японський традиційний костюм в економічній моделі." Культура України, Вип. 45 (2014): 115–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Кікоть, А. А. "Костюм і тілесність у семіотичному аспекті." Культура України, Вип. 30 (2010): 68–78.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Веремієнко, Т. "Національний костюм - втілення культурних традицій народу." Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, no. 3 (13) (2018): 20–21.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Bakaeva, Elza P. "О СИМВОЛИКЕ НАКОСНИКОВ В ЖЕНСКОМ КОСТЮМЕ КАЛМЫКОВ." Монголоведение (Монгол судлал), no. 11 (November 15, 2017): 36–69. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1523-2017-11-36-69.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Гардабхадзе, Ірина Анатоліївна. "КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ КОСТЮМА В УМОВАХ КУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 32 (May 10, 2015): 37–43. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.32.2015.158452.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Шкроба, Н. "Светлый гость, или магия костюма у Гоголя." Вопросы литературы, no. 6 (2010): 312–58.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography