Journal articles on the topic 'Корпусний метод'

У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).

У статті висвітлено особливості впровадження здобутків досліджень у галузі корпусної лінгвістики в процес навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Зібрано ґрунтовний матеріал щодо наукових досліджень в цій галузі. Автори розглядають теоретичні засади корпусного підходу, наводить визначення дидактичних термінів «корпусна лінгвістика», «корпус текстів», «конкорданс». У роботі представлено характеристики основних типів корпусів, наведено приклади корпусів, які можна використовувати у практиці викладання іноземних мов. Окреслено дидактичні аспекти застосування корпусних технологій у навчанні студентів. У статті запропоновано способи застосування корпусного підходу в лінгводидактичних цілях. Зокрема, розглядаються можливості використання корпусних технологій як інструменту формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок студентів та засобу підвищення ефективності роботи як викладача, так і студента. А також узагальнюються пріоритети застосування корпусного підходу у навчанні іноземних мов. Представлене дослідження обґрунтовує методичну доцільність впровадження корпусного підходу як інноваційного та ефективного методу для вдосконалення навчання іноземних мов у закладах вищої освіти.

Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.

Метою дослідження є вдосконалення методу ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією через застосування протрагувальної пружини та мікроімплантату власного виготовлення. Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети нами проведено клінічне обстеження за загальноприйнятою методикою (згідно з медичною картою ортодонтичного хворого). На підставі опитування, огляду пацієнтів та вивчення діагностичних моделей визначався попередній діагноз, що передбачав вид основної та супутніх деформацій, співвідношення молярів у сагітальній площині, суміжну стоматологічну патологію та наявність соматичних захворювань. Удосконалений нами ортодонтичний метод лікування передбачає використання розробленої нами протрагувальної пружини, що діє з одного боку на молярний брекет, який фіксується до коронки переміщуваного зуба за загальноприйнятими правилами та до ортодонтичного самонарізального мікроімплантату розміром 1,6x6 мм із головкою і наявністю горизонтального та вертикального пазів. Нами проаналізовано ефективність запропонованої методики ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією порівняно із загальноприйнятою методикою. Досліджувались та аналізувались дані комп’ютерної томографії пацієнтів до лікування та після протракції молярів. Наукова новизна. Принциповою відмінністю запропонованого нами методу ортодонтичного лікування від загальноприйнятої техніки прямої дуги є можливість контролю над силою та її моментом, що прикладаються до переміщуваного зуба. Це забезпечує рівномірний розподіл тиску на корінь зуба. Удосконалена нами методика ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією зубів забезпечує рівномірне, однонаправлене, корпусне переміщення зуба. Клінічним виявом корпусного переміщення зубів у вестибуло-оральному напрямку є збереження ангуляції зуба та його вирівнювання після ортодонтичного лікування. Хоча обидві досліджувані групи пацієнтів з адентією показали ангуляцію зубів у межах норми, однак під час використання протрагувальної пружини спостерігається кращий ступінь вирівнювання зубів, тобто корпусне переміщення. Висновки. Запропонований нами метод дозволяє формувати момент сили, що врівноважує вестибулярно направлений момент. Таким чином, зуб зміщується без додаткової ротації.

В статье рассматривается использование грамматического и DDL (Data-Driven Learning) методов в обучении польских студентов постановке ударения в русском языке. Совмещение данных методов направлено на выработку у учащихся навыка сознательной постановки ударения, которая опирается на обучение структуризованным правилам и закономерностям. Правила должны выводиться, в частности, из морфемного строения слова, его словообразовательной структуры и связей между производными и производящими словами. Метод DDL заключается в использовании корпусных данных в обучении иностранному языку по принципам проблемного обучения. Наиболее оптимальным источником получения достоверной информации об естественном акцентном оформлении высказываний в русском языке являются данные подкорпуса устной живой речи Национального корпуса русского языка. Корпусные данные используются в виде кратких предложений и являются иллюстративным материалом, на основе которого студенты делают выводы и формулируют закономерности постановки ударения. Исключается из процесса обучения принцип прямой подачи языкового материала. В статье представлены примеры упражнений с использованием вышеописанного метода, которые могут быть использованы на занятиях со студентами.

Объектами работы являются корпусные конструкции высокоскоростных катамаранов. Цель работы состоит в разработке рекомендаций по проверке местной прочности высокоскоростных катамаранов и сопоставлении прочных размеров набора корпуса катамарана, полученных по правилам ведущих классификационных обществ (КО) исходя из критериев местной прочности. При определении метода расчета нагрузок, прочных размеров набора корпуса и норм прочности использовались методы исследования внешних сил, приемы строительной механики корабля и опыт нормирования прочности высокоскоростных судов. Разработанные рекомендации сопоставлены с требованиями старой редакции части II Правил классификации и постройки высокоскоростных судов Регистра судоходства (2018 г. издания), а также с правилами Bureau Veritas, Det Norske Veritas и Lloyd's Register. Проанализированы результаты сопоставления размеров прочных связей, установленных в соответствии с разработанными рекомендациями, с оценками, полученными по правилам ведущих КО и сделан вывод о целесообразности использования рекомендаций при проектировании новых объектов и подготовке новой редакции Правил РМРС. Разработанные рекомендации по корректировке части II Правил классификации и постройки высокоскоростных судов РМРС позволяют в ряде случаев снизить массу корпусных конструкций малых высокоскоростных судов на 5–30 % по сравнению с правилами зарубежных КО и повысить эксплуатационную надежность конструкций.

В статье рассматривается корпусный метод в исследовании фразеологии немецкого и английского языков, возможности, которые дает использование корпуса в изучении семантики идиом. Проводится корпусный семантический и сопоставительный анализ. Корпусный подход показал, что в контекстах обнаруживаются новые значения идиом, не описанные в словарях, вариативность семантической и синтаксической структур, модификация формы. Использование языковых корпусов при изучении идиом дает богатый материал для определения способов формирования значения, восприятия образа и актуального значения, а также нахождения функциональных эквивалентов. Более распространенные формы предлогов в составе идиом, варианты глаголов поднимают вопрос о необходимости обновления словарных статей и показывают процессы изменения языков.

Для протягування круглих отворів корпусних деталей силових гідроциліндрів, було запропоновано метод комбінованого протягування за допомогою збірного інструменту, оснащеного твердосплавними елементами з виступами на периферії, які при пересуванні протяжки

У статті пропонується новий підхід до історико-порівняльних досліджень індоєвропейської поетики. Він поєднує традиційні етимологічні методи з корпусним підходом. Для реконструкції основного тезауруса спільнослов’янських епічних поетичних кліше розглянуто п’ять незалежних корпусів слов’янських епосів (російських билин, українських дум, болгарських, сербських та хорватських, а також словенських героїчних пісень). Кожна з традицій має певний набір основних формул, що мають спільну клаузулу (закінчення рядка). Слова в клаузулах є найважливішою частиною фольклорного словникового запасу, оскільки вони, як правило, є найбільш стійкими. Їх стабільність у часі посилюється повторюваними метричними схемами співу, які зосереджуються в кінці рядка. Раніше було доведено, що слова-клаузули становлять серцевину формульних виразів однієї традиції (Б. Лорд), і врешті-решт Левінтон показав, що таке порівняння може бути здійснено між кількома спорідненими традиціями, такими як сербська, хорватська та східнослов’янські. Тим не менше суцільне фронтальне порівняння кількох епічних традицій слов’ян за цими параметрами ще не було здійснено. Ця стаття пропонує таке порівняння, яке може мати важливі результати для вивчення загальнослов’янської і навіть спільноіндоєвропейської поетики. Кількісний аналіз показав, що кожна з окремих слов'янських традицій має багато спільних основних формул. Цей набір формульних гнізд (близько 40) можна розглядати як ядро загальнослов’янської епічної традиції, що зберігається в дочірніх традиціях. Список включає не лише терміни спорідненості, частини тіла та природні об’єкти, а й культурні предмети та теми (як-от *gordъ, *slovo, *vino, *dvorъ, *vorto). Подальше етимологічне порівняння з формулами інших індоєвропейських традицій має показати міру інновацій та архаїзмів у праслов’янському поетичному тезаурусі.

В статье проводится корпусный анализ использования дискурсивных маркеров проблемной (неполной) достоверности с исходной семантикой зрительного восприятия в англоязычных выступлениях TED Talks и их переводах на русский язык. Под проблемной достоверностью в данном исследовании понимается неполная уверенность говорящего в том, что сообщаемая информация соответствует некоторому положению дел в реальном мире. Соответственно, маркеры проблемной достоверности – это те языковые единицы, с помощью которых говорящий указывает на неполную уверенность в соответствии сказанного реальной ситуации. Источником данных послужил параллельный корпус текстов выступлений общим объемом 766 285 словоупотреблений. Цель исследования – на основании данных об использовании дискурсивных маркеров проблемной достоверности с исходной семантикой зрительного восприятия в англоязычных публичных выступлениях описать их функции и проанализировать способы перевода этих языковых единиц на русский язык. В работе были использованы корпусные методы, которые позволили оценить частоту использования различных дискурсивных маркеров проблемной достоверности и посмотреть, как данные маркеры переводятся на русский язык. Исследование показало, что в лекциях TED Talks в целом дискурсивные маркеры проблемной достоверности используются достаточно редко. Объяснений этому может быть несколько: во-первых, сам жанр лекции TED Talks предполагает рассказ о результатах научных исследований, которые по умолчанию должны быть достоверными. Во-вторых, в английском языке значение предположительности или проблемной достоверности чаще выражается модальными глаголами – этот факт подтверждается данными о частоте использования модальных глаголов и дискурсивных маркеров проблемной достоверности. Что касается переводов дискурсивных маркеров на русский язык, то данные параллельного корпуса показывают, что здесь, как и в переводах текстов других жанров, наблюдается значительное разнообразие в выборе переводных эквивалентов.

Наведено аналіз відомих підходів моделювання умов виникнення водневих і парових вибухів у процесі важких аварій (з пошкодженням ядерного палива). Показано, що відомі підходи оцінки умов виникнення парогазових вибухів не враховують істотної динамічності процесів на початкових етапах розвитку важкої аварії та для «швидкоплинних» сценаріїв руйнування захисних бар’єрів безпеки. Запропоновано альтернативний метод оцінки консервативних умов виникнення парогазових вибухів важких аварій у корпусних реакторах на основі загальних положень теорії нестійкості, який враховує істотну динамічність процесів і «ланцюгову» детонацію водню від парових вибухів.

Вступление. Статья состоит из двух частей. Первая статья исследует данные психолингвистических экспериментов по структуре и содержанию концептов “социальные медиа”/“social media” в русском и английском языковом сознании. Во второй статье концепты “социальные медиа”/“social media” анализируются в корпусной лингвистике. Также представлены полевая и когнитивно-классификационная модели концептов социальные медиа / social media. Методы и материал исследования. Представленность концептов “социальные медиа”/“social media” в Национальном корпусе русского языка (НКРЯ) и в Corpus of Contemporary American English (CОCA) выявлялась с помощью корпусного анализа. При помощи автоматизированного контент-анализа проанализировано 42 158 контекстов с упоминанием социальные медиа / social media. Метод семантического сетевого анализа позволил представить модель концептов “социальные медиа”/“social media” в виде семантического графа. Результаты. В результате исследования установлено, что концепт социальные медиа / social media в русскоязычной и в англоязычной лингвокультурах находится на стадии формирования (низкая / несбалансированная номинативная плотность репрезентантов концептов, нечёткая / несбалансированная полевая организация ряда субконцептов, большое количество совместных упоминаний). Универсальное свойство для концептов в русском и английском языках – идентичная когнитивно-классификационная структура (с различиями на периферии). Социо- и культурспецифичными чертами концептов являются: (1) большая сформированность в англоязычной лингвокультуре (имеет более высокую номинативную плотность); (2) в английском языке номинативное поле концепта репрезентирует личные контакты (friend, life, family), в русском языке – отстранённое, неличное представление о социальных медиа (коммуникация, массовая аудитория, пользователи). Выводы. Перспектива исследования концептуальной природы социальных медиа – изучение идиоэтнической специфики, динамической природы концептов социальные медиа / social media, иных когнитивных структур (сценариев и фреймов), связанных с социальными медиа, на материале различных языковых семей.

Мета дослідження. Стаття спрямована на висвітлення ролі соціопсихолінгвістичних факторів функціонування лексичних одиниць ‘till’/‘until’ в сучасній англійській мові. У фокусі дослідження знаходяться лексичні одиниці ‘till’/‘until’, що є об’єктами функціональної транспозиції, у результаті якої обидві одиниці визначаються та функціонують як прийменники і сполучники, описуються ідентичними словниковими дефініціями, походять від однієї частини мови – прийменника і зазнають функціональної транспозиції виключно в категорію сполучника. Водночас вони характеризуються різним ступенем інституціоналізації в мові, що підтверджується статистичними даними. Відповідно висувається гіпотеза, що розбіжності у використанні цих одиниць залежать від соціопсихолінгвістичних факторів, що характеризують мовлення на сучасному етапі розвитку мови, а також визначають рівень інституціоналізації будь-якого транспозиційного процесу. Методи та методика дослідження. Аналіз проведено шляхом використання корпусно-базованого та корпусно-обумовленого підходів на основі даних, отриманих з Британського Національного Корпусу (BNC) як найбільш збалансованого та репрезентативного джерела зразків письмового та усного мовлення. У процесі дослідження, соціопсихолінгвістичні фактори поділені на лінгвістичні, що охоплюють: типи дискурсу, типи тексту, похідні типи тексту, сфери використання тексту, сфери використання тексту, що обумовлюються контекстом, типи взаємодії та рівні складності тексту; а також соціопсихологічні, а саме: вік і стать автора (для письмового дискурсу), вік, стать і соціальний клас мовців та респондентів (для усного дискурсу). Результати та висновки. Отримані дані свідчать про те, що між прийменником та сполучником ‘till’ практично відсутні будь-які розбіжності, за винятком вікових категорій авторів та мовців, що підтверджує спільну семантику одиниць. Показники цих категорій вказують на можливість подальшого ширшого розвитку саме прийменника ‘till’. Між прийменником та сполучником ‘until’ спостерігаються суттєвіші розбіжності, зокрема, з точки зору лінгвістичних факторів. З огляду на те, що саме соціопсихологічні фактори визначають лінгвістичні особливості використання одиниць, відзначаємо, що прийменник ‘until’ має найменшу кількість точок дотику з іншими одиницями дослідження, що обумовлює перспективу його детального аналізу з точки зору сучасної психолінгвістики.

Пропонована стаття присвячена дослідженню лінгвальних та когнітивних особливостей художньої метафори у поезії Семюела Тейлора Колріджа. Актуальність та новизна обраного предмету аналізу полягає у тому, що метафорика англійського поета Семюела Тейлора Колріджа не була об’єктом особливого наукового інтересу, тим паче її аналіз з перспективи застосування корпусних технологій та спеціальних програм семантичного аналізу тексту. Відповідно метою цієї статті є продемонструвати потенціал та продуктивність застосування програми Tropes для виявлення метафоричної структури та змістового наповнення поетичної концептуальної системи Семюела Тейлора Колріджа. Виявлено концептуальні системи, представлені вербальними елементами відповідних денотативних полів та здійснено аналіз основних метафоричних моделей концептуалізації визначених концептуальних сфер.

Пропонована стаття присвячення розкриттю проблематики застосування корпусних технологій у дослідженні поетичного тексту, продуктивності корпуснобазованого підходу до опрацювання великих масивів мовного матеріалу. Метою статті є виявити структурні та семантичні особливості художнього порівняння в англійському поетичному дискурсі початку ХІХ століття за даними корпусного дослідження. Емпіричним матеріалом слугували поезії Семюела Тейлора Колріджа, Персі Біші Шеллі та Джона Кітса. Для мети дослідження був укладений корпус поетичних текстів вказаного історичного періоду. який охоплює авторські підкорпуси поетичних текстів, загальна кількість слововживань яких становить 50 000 слів. Створений та розмічений корпус текстів та відповідні програмні інструменти дали змогу виконати частотний аналіз лексичних засобів вербалізації виділених у текстах кожного автора художніх концептів та пошук і семантичний аналіз порівняльних засобів вербалізації цих концептів та здійснити їхню класифікацію.

The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.

Статья посвящена актуальной проблеме отражения культуры при переводе политических текстов с английского на русский язык. Целью данной работы является изучение способов отражения политической культуры при переводе. Материал исследования: параллельный корпус русского языка, газеты и журналы. Методы исследования – сопоставительный анализ, корпусный анализ, параллельный перевод. В рамках данной статьи рассмотрены разные политические конфликты, недопонимание и межкультурная коммуникация через перевод с помощью реализации политической корректности на словообразовательном и лексическом уровне, а также эвфемизмами. В результате проведенного исследования сделаны следующие выводы: незнание чужой культуры может сорвать торговлю между компаниями, неправильный перевод может разрушить отношения между двумя государствами, поэтому переводчику необходимо понимать культурные традиции, ценностные установки, политические предпочтения, социальную среду и т.п. Политический переводчик владеет не только лингвистическими знаниями, но и историей, межкультурной коммуникацией, политологией и юриспруденцией.

В рамках данной статьи рассмотрены возможности использования инструментария квантитативной и корпусной лингвистики для анализа текстов жанра 2.0 на примере социальной сети Инстаграм. Объем исследовательского корпуса составил 43 000 словоупотреблений. Все рассматриваемые тексты были разделены на три группы по количеству подписчиков у их авторов (100 тыс. – 400 тыс.; 500 тыс. – 900 тыс.; 1 млн – ∞). Целью исследования была апробация средств компьютерной лингвистики для анализа текстового материала жанра 2.0. Среди решаемых в рамках статьи задач стоит указать: 1) предварительную обработку данных (лемматизация, удаление стоп-слов); 2) выявление ключевых слов при помощи корпусного менеджера AntConc, 3) визуализацию данных при помощи Voyant Tools; 4) проведение кластеризации ресурсами языка R; 5) сопоставление полученных показателей по авторам и по указанным выше группам. Согласно гипотезе исследования, выделенные группы инстаграм-блогеров должны кластеризоваться по авторам в зависимости от количества подписчиков. Подтверждение гипотезы позволило бы в дальнейшем разработать автоматический классификатор инстаграм-текстов. Самыми частотными словами для всего исследовательского корпуса оказались: свой; очень; самый; большой; год. Были сопоставлены частоты использования этих слов по группам (самое существенное отклонение при этом составило 0,26 %) и по авторам внутри групп (где указанная величина варьировалась от 0,5 до 0,75 %). Множественный коэффициент корреляции также показал, что сходство частотного распределения слов выше между группами (45 %), чем между авторами внутри одной группы (варьируется от 15 до 35 %). Далее были сопоставлены топ-20 самых частотных слов каждой группы и указаны частеречные предпочтения: в первой группе половина слов представлена прилагательными, в то время как в третьей группе 45 % составляют существительные. Далее был рассчитан процент уникальной и совпадающей лексики по группам (уникальная лексика составила 74,9 %) и по авторам (уникальная лексика составила 70,6 %). На последнем этапе проверки гипотезы было решено выяснить, существуют ли уникальные для каждой группы стилевые характеристики; для чего был применен метод стилеметрии, который также не выявил зависящих от количества подписчиков групп. Подводя итоги проведенному анализу, стоит отметить, что, несмотря на то, что гипотеза исследования не подтвердилась и никаких статистически значимых отличительных особенностей групп инстаграм-аккаунтов в зависимости от количества подписчиков выявить не удалось, в рамках данной статьи был предложен комплексный инструментарий для квантитативного анализа текстов, в том числе жанра 2.0. Учитывая полученные в рамках текущей работы результаты, показавшие, что индивидуальные особенности инстаграм-блогеров являются более существенными, чем предполагаемые внутригрупповые сходства, в качестве перспектив исследования стоит указать возможность изучения индивидуальных характеристик авторов в Инстаграм и поиск возможных закономерностей, в том числе повлиявших на результаты стилеметрии.

Актуальность исследования обусловлена тем, что одним из важнейших факторов безотказной работы нефтегазового оборудования являются требования к коррозионной стойкости. Свойства титановых сплавов: высокая коррозионная стойкость в агрессивных средах, высокая прочность в сочетании с малой плотностью, позволяют получать изделия с большой прочностью и малой массой при работе в условиях агрессивных сред. Однако применение титановых сплавов при изготовлении деталей, работающих в условиях агрессивной среды, в том числе для нефтегазового оборудования, ограниченно вследствие неудовлетворительной обрабатываемости резанием, что обусловлено малой теплопроводностью таких сплавов, а также склонностью к интенсивным вибрациям. Объект: производительность и экономическая эффективность от применения фрез при изготовлении детали типа «корпус» из титанового сплава. Цель: разработка рациональных режимов механообработки и геометрии инструмента для фрезерования корпусных элементов из титановых сплавов. Рациональные режимы и геометрия фрезы должны обеспечивать максимальную стойкость инструмента, качество механообработки, производительность и экономическую эффективность. Методы: проведение производственных испытаний фрез с разной геометрией их режущих кромок методом многофакторного эксперимента с использованием вибродиагностического комплекса для определения зон с минимальным уровнем вибрации при механообработке детали типа «корпус» из титанового сплава. Результаты. Разработаны рекомендации по снижению вибрации при фрезеровании корпусных элементов из титановых сплавов. Методика позволяет в условиях производства, в стадии отладки технологического процесса, определить рациональные режимы резания по критериям наибольшей производительности и максимальной стойкости инструмента.

Separable adjectives represent a morphosyntactic subcategory of the part of speech of adjectives in Bambara (< Manding < Mande < Niger-Congo, Mali, West Africa). A separable adjective is a compound lexeme consisting of a noun root designating most often a body part, a qualitative verb root and a connector -la- ~ -lan- or -ma- ~ -man-. When used predicatively, the final component of a separable adjective (the qualitative verb root) is split from the rest of the form by the auxiliary word ka or man. Separable adjectives express mainly human qualities (moral or physical), and their semantics are very often idiomatic. The productivity of this subclass is limited. In order to establish an inventory of the separable adjectives, two approaches have been followed: elicitation and a search in the Bambara Reference Corpus (which included roughly 4,110,000 words at the time of this study). The potentially imaginable number of lexemes of this type equals 570 (15 noun roots × 19 qualitative verb roots × 2 connectors). Elicitation provided 75 separable adjectives, and the corpus study, 25, 3 of which are absent from the elicitated list. This experiment proves that in studies of derivative morphology, when a linguist needs to fill out a matrix, elicitation cannot simply be replaced by a corpus study. On the other hand, the corpus data provides invaluable supplementary data that cannot be obtained through elicitation

В статье приводится обзор ключевых тенденций в изучении юридического перевода за рубежом на современном этапе, включая корпусную лингвистику, социологические методы, комбинацию количественных и качественных методов, инструментарий сравнительного правоведения. Подчёркивается трансграничность научного знания о юридическом переводе и методах его получения. Обращается внимание на специфичность нотариального перевода как преимущественно российского феномена. Намечаются перспективы применения актуальной методологии юридического переводоведения к изучению нотариального перевода в Российской Федерации. The paper provides a review of current trends in the legal translation studies worldwide including corpus linguistics, sociological approaches, combination of quantitative and qualitative methods and research tools of comparative law. The transboundariness of the scientific knowledge on legal translation and relevant research methods is high-lighted. The author pinpoints specificity of the notarized translation as a predominantly Russian phenomenon and delineates applicability of the relevant methodological grounds of legal translation studies to the research on the notarized translation in Russia.

Сучасне устаткування дозволяє регулювати лише безпосередньо температуру сопла (температуру друку пластику), не враховуючи при цьому температуру зовнішнього середовища. Відомо, що більшість моделей принтерів мають відкриті корпуси і виріб може охолоджуватись нерівномірно. Ймовірність отримання браку як за якісними характеристиками поверхонь, так і за формою зростає. Описана нами пропозиція модернізації конструкції принтера дозволить оптимізувати весь процес друку. Зменшення або усунення необхідності пост-обробки деталі, дозволить зменшити час повного циклу її виготовлення і знизить її кінцеву вартість. Уникнення ж помилок на етапі виготовлення прототипу, виключать можливість прихованих помилок після запуску виробу в серію.У статті, з метою пошуку оптимальних параметрів покращення якості деталі, визначається, яким чином підтримання мікрокліматичних умов в зоні друку впливає на параметри якості деталі. Встановлено, що на якість крупногабаритних виробів, виготовлених методом FDM друку, суттєво впливають процеси підтримання температурних режимів. Результатом дослідження окреслено шляхи усунення недоліків друку, зокрема шляхом модернізації принтера.

У статті обґрунтовано доцільність проведення вільного асоціативного експерименту в межах реалізації прикладного проєкту «Корпусно-експериментальна діагностика резилентності представників різних лінгвокультур та розробка поведінкових моделей їх адаптації до кризових явищ» (номер державної реєстрації: 0121U107493), що виконується в Київському національному лінгвістичному університеті. Охарактеризовано процедуру проєктування анкети з урахуванням принципових положень психолінгвістичних досліджень. Укладання анкети для вільного асоціативного експерименту розглянуто як ітераційний процес, що складається з таких основних етапів: 1) визначення мети проведення анкетування, яка співвідноситься з метою вільного асоціативного експерименту; 2) формування списку слів-стимулів; 3) визначення форми проведення експерименту (усна, усно-письмова, письмова, електронна) і способу представлення стимульного матеріалу; 4) проєктування анкети; 5) оформлення анкети; 6) тестування (перевірка) й оптимізація анкети. Встановлено, що у разі проведення анкетування за допомогою онлайн-сервісу Google Forms важливо врахувати обов’язковий складник вільного асоціативного експерименту – спонтанність реакції. Для цього необхідно виключити можливість вносити зміни у заповнену анкету та контролювати часовий параметр (обмежити час заповнення анкети та/або вказувати на спонтанність реагування). Зроблено висновок, що для досягнення мети вільного асоціативного експерименту укладання анкети повинно відповідати таким ключовим принципам: цілепокладання; реалізації дизайну анкети, орієнтованого на респондентів; етичним принципам. Основні етичні норми та принципи проведення вільного асоціативного експерименту передбачають: надання респондентами усвідомленої згоди про участь в анкетуванні та на статистичну обробку їхніх персональних даних; ознайомлення респондентів з інструкцією проведення анкетування, прогнозованим часом його перебігу, метою та організаторами анкетування; гарантування респондентам конфіденційності та безпеки; анкетування серед неповнолітніх проводиться за згодою їхніх батьків або офіційних опікунів.

Мета. Розробка процедури здійснення товарознавчої експертизи механічних олівців. Методика. Для експертизи механічних олівців використовувались органолептичні,інструментальні й експертні методи. Результати. Аналіз експортно-імпортних операцій механічних олівців показує, що Україна здійснює їх реекспорт: у 2019-2020 роках найбільше даних товарів відправлялося у такі країни СНД, як Російська Федерація (59,6 та 64,3 % відповідно по роках), Республіка Молдова (18,3 та 18,6 %), Білорусь (11,9 та 7,1 %). Вся досліджувана продукція надходила в основному з Китаю (74,5 % у 2019 році та 60,2 – у 2020). У 2019 році механічні олівці надходили також з Японії (10,9 %), Німеччини (5,0), Швейцарії (3,2), Словаччини (1,8) та Чехії (1,5 %). У 2020 році їх також найбільше постачала Японія та Німеччина (18,3 та 10,4 % відповідно). Процедура здійснення товарознавчої експертизи механічних олівців включала такі етапи, як визначення мети, вибір критеріїв, визначення засобів, вибір методів. Об’єктами товарознавчої експертизи було обрано 5 зразків механічних олівців найпоширеніших торгових марок. Відповідно до поставлених завдань досліджувались показники: органолептичні (зовнішній вигляд) та механічні (зусилля утримування стрижня механізмом олівця від зсуву; зусилля утримування стрижня механізмом олівця від випадання; висування стрижня під дією власної ваги; величину подачі пишучого стрижня; відсутність зазору між металевим утримувачем і кришкою; міцність на вигин; якість клейових з'єднань корпусних деталей; встановлений ресурс олівця і утримувача). Усі досліджувані показники якості зразків механічних олівців відповідають встановленим нормативам. Практична значимість результатів дослідження полягає у розробці критеріїв, засобів й методів товарознавчої експертизи механічних олівців, які можна використовувати в роботі підприємств.

У статті розглядаються методи та засоби реалізації діалогової системи з використанням сучасних технологій обробки природної мови, що дозволить відвідувачам віртуальних художніх виставок отримувати інформацію про виставку, автора та роботи у формі інтерактивної бесіди, яка є побудована за правилами освітня функція в системі «Виставка», яку сучасні веб-сервіси віртуальних виставок не підтримують. Проаналізовано архітектури діалогових систем, класифікатори текстів, корпуси українських текстів, засоби реалізації діалогових систем для веб-додатків на JavaScriptта Python. Виходячи з їх можливостей, недоліків та переваг було обрано інструменти для розробки віртуального довідника. Розглянуто існуючі системи штучного інтелекту для екскурсій, а саме роботи «Promobot» та «Pepper», а також існуючі діалогові системи «Siri» та «Alice». Виявлено та обґрунтовано необхідність створення модуля «Довідник»у системі «Виставка». Розроблено архітектуру діалогової системи для проведення віртуальних екскурсій у співпраці з веб-сервісом художніх виставок. Результатом стала система діалогу «Exi», яка була інтегрована у веб-сервіс дляорганізації та проведення художніх виставок «Xolst». Експериментально доведено, що віртуальний гід реалізує необхідний функціонал для проведення екскурсій, підвищує інтерес користувачів до виставки, покращує сприйняття творів мистецтва та створює позитивне емоційне середовище. Бібл. 29, іл. 5.

Суднобудування у світі є галуззю, яка досить динамічно розвивається з високою капіталізацією. Слід зауважити , що це не лише прибуткове виробництво, а ще й наукоємне. Для будівництва суден використовуються новітні наукові методи у сфері матеріалознавства, навігації, енергетичних установок. Відомо, що вібрації та удари супроводжують роботу багатьох машин і механізмів, знижуючи їх надійність і довговічність, а також шкідливо впливають на здоров'я людини. Серйозна ситуація у сфері захисту від вібрацій склалася на засобах водного транспорту. Розвиток сучасних суднових енергетичних установок пов'язаний, з одного боку, зі збільшенням потужності механізмів, які є в багатьох випадках джерелами інтенсивного шуму і вібрацій, з іншого боку - значними масштабами використання точних приладів і апаратури різного призначення, чуттєвих до вібрацій. Таким чином, віброзахист становить значний інтерес як для суднобудівників, так і для фахівців із суднових енергетичних установок, оскільки вібрація суднового корпусу і його окремих елементів може викликати в корпусі судна появу втомних тріщин, порушити нормальну роботу суднової апаратури і різних вимірювальних приладів, установлених на борту судна, створити негативні умови для перебування пасажирів і членів екіпажу на борту протягом порівняно тривалого часу. На даний момент питання зниження вібрації займає визначене місце в теорії і практиці суднобудування. Усі судна проходять перевірку вібраційної і шумової активності. Увага приділяється системам зниження активності джерел вібрації і шуму. Крім того, методи проектування передбачають істотне зниження вібрації вже на стадії технічного завдання за рахунок спеціального розташування приміщень щодо джерел вібрації і шуму, раціонального вибору конструкції корпуса, товщини листів обшивки, тощо. Значний науковий інтерес представляють собою методи розрахунку вібраційних сил та моментів для розроблення обґрунтованих рекомендацій щодо зміни в конструкції суден для отримання прийнятних показників. Також важливим завданням є розробка критеріїв оцінювання віброзахисту суден, які можна використовувати як при суднобудуванні, так і при виконанні заходів з модернізації існуючого флоту. Конструктивне вдосконалення пружних систем, що веде до зменшення вібронавантажень корпусу судна є достатньо важливим науковим напрямком, розвиток якого відповідає розвитку сучасних поглядів на суднобудування. Проектування пружних систем суднових енергетичних установок є досить трудомісткою задачею і вимагає визначеного ступеня автоматизації розрахунків. При проектуванні транспортних суден з головними малооборотними дизелями варто враховувати такі особливості, як їх неврівноваженість та компонування, а також взаємодію з корпусними конструкціями. Ключові слова: вібрація, механіка твердого тіла, пружні системи, суднобудування, суднові двигуни.

Алієв І. С., Абхарі П. Б., Корденко М. Ю., Савченко О. К. Формоутворення деталей з відростками типу "перо" способом комбінованого видавлювання // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 106-113. Проведено моделювання процесу видавлювання порожнистих корпусних деталей з відростками типу «перо» з алюмінієвого сплаву АД1 методом cкінчених елементів. Метою дослідження було вивчення силового режиму і особливостей формоутворення деталей з бічними похилими відростками, виконаними у вигляді пір'я. Оцінювався вплив кількості і товщини відростків на силовий режим процесу, напружено-деформований стан деталі і закономірності формоутворення деталей даного типу в залежності від технологічної схеми процесу видавлювання деталей. Діаграма «Сила - шлях» при видавлюванні деталей з пір'ям відрізняється наявністю декількох стадій. На початковій стадії распресовці металу в матриці, переходу до течії в бічні відростки і формування циліндричної порожнини відбувається інтенсивне зростання сили деформування. На другій стадії комбінованого течії спостерігається плавне зростання силових параметрів. На завершальній третій стадії процесу відбувається різкий зріст сил видавлювання, що пояснюється переходом до нестаціонарної стадії стиснення металу на тонкій перемичці або товщині дона деталі. Встановлено, що збільшення числа бічних (похилих під кутом 600) пер з двох до шести супроводжується зниженням сил деформування на 43 %. Вплив товщини відростка «перо» на силовий режим також суттєвий: зменшення товщини пера в три рази (з 3 до 1 мм) викликає зростання сили видавлювання до 45 % на основний стадії деформування деталі. Показники напружено-деформованого стану заготовки в процесі видавлювання розподілені відносно рівномірно по всьому об'єму деталі, але можна відзначити, що є максимальними в містах переходу від циліндричної частини в область поперечних відростків. Експериментальні дослідження підтверджують якісно і кількісно результати комп'ютерного аналізу силового режиму і закономірності формоутворення деталі. Для формування чіткого контуру пір'я необхідне виконання прийому бокового видавлювання на окремому етапі комбінованого процесу.

Рухомі частини та вали машин установлюються у корпуси за допомогою підшипників кочення, що забезпечують високий коефіцієнт корисної дії (ККД) їх роботи. Підшипники кочення є слабкою ланкою практично будь-якої машини. Дефекти підшипників (знос кілець, викришування та ін.) володіють малою коливальною енергією, тому для виділення інформативних компонентів із зашумленого вібросигналу необхідно застосовувати спеціальні методи математичної обробки сигналу. Своєчасність та правильність визначення дефектів підшипників кочення на стадії їх зародження, зміна експлуатаційних параметрів обладнання забезпечує підвищення ефективності планово-профілактичних ремонтів (за фактичним станом обладнання) на 8–12 %. Тому розробка заходів, які б діагностували стан вузлів, є актуальною. Досвід показує, що більшість “дефектних” деталей, повернених дистриб’юторам, насправді такими не є. Зазвичай їх передчасна поломка відбувається через інші чинники: від пошкоджень, викликаних суміжними компонентами і системами, відмовою в їх роботі, неправильністю установки. У дослідженні проаналізовано виникнення несправностей в експлуатації підшипників кочення та надані етапи розвитку дефектів підшипників кочення. Проведена робота є початковим етапом розробки методики діагностування несправностей підшипників кочення та одним з етапів створення віброакустичного приладу для виявлення дефектів вузлів спеціальної техніки. Перспективою подальших наукових досліджень є розробка пристрою для діагностування вузлів обладнання спеціальної техніки на основі спектрального аналізу, який дозволить здійснити перехід в експлуатації обладнання із системи планово-попереджувальних ремонтів до ремонтів за фактичним станом, та дасть можливість визначати час та причини виходу з ладу підшипників кочення, а також дозволить ефективно застосувати бездефектні підшипники для ремонту.

Актуальність дослідження. Лікування дефектів зу-бних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків передбачає використання спеціальних пристроїв, тобто апаратів – протезів, які мають певні конс-труктивні особливості. Такі пристрої створюють ортодонтичні зусилля. Оскільки зусилля є векторною величиною, то для проведення ортодонтичного ліку-вання необхідно визначити величину, напрям та точ-ку прикладання цих зусиль. Мета дослідження. є удосконалення методик ліку-вання дефектів зубних рядів, зокрема фронтальної ді-лянки у дітей та підлітків на основі процесу механі-ко-математичного моделювання за допомогою незні-много ортодонтичного апарата-протеза на верхню щелепу у дітей та підлітків. Матеріали та методи. Предметом дослідження бу-ла система, яка складалася із зубощелепного комплек-су пацієнта та ортодонтичного пристрою для ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків на верхню щелепу в процесі орто-донтичного лікування. Дослідження проводили мето-дом теоретичної механіки та механіки деформівного твердого тіла. Результати. Місце прикладання та напрям дії орто-донтичного зусилля істотно впливають на пересу-вання зубів. В залежності від того, як прикладається ортодонтичне зусилля, зуб може пересуватися пос-тупально, або поступально-обертально. Спосіб пересування зубів залежить від взаємного по-ложення вектора ортодонтичної сили та сил опору, які діють з боку кісткової тканини щелеп. Сили опору діють на поверхню кореня зуба і їх дію можна замі-нити рівнодіючою силою, яка проходить через центр опору (резистентності) зуба. Центр резистентності – це точка, через яку проходить рівнодіюча сил, які протидіють переміщенню зуба. Центр опору зуба знаходиться в середній частині кореня зуба.Розглянемо випадок, коли вектор ортодонтичного зу-силля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня зуба. Дія орто-донтичної сили викликає появу нормальних напру-жень, які рівномірно розподіляються на перетині, яке проходить через вісь зуба. Оскільки вектори резуль-туючої сили опору і ортодонтичної сили співпадають по напряму, то зуб переміщується поступально та паралельно оклюзійній площині в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля.Коли вектор ортодонтичного зусилля проходить че-рез центр резистентності кореня зуба під деяким кутом до оклюзійнійної площини, то це викликає поя-ву не тільки нормальних, але й дотичних напружень. Зуб буде переміщуватися поступально (корпусно) в напрямі дії ортодонтичної сили.Випадок дії ортодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня зуба та центром опору зуба викликає появу в осьовому перетині зуба рівномірно розподілених дотичних і нерівномірно роз-поділених нормальних напружень. Вектори результу-ючої сил резистентності і ортодонтичної сили не співпадають по напряму, що призводить до поступа-льно-обертального переміщення зуба. Зуб в цьому ви-падку обертається в годинниковому напрямку. Якщо вектор ортодонтичного зусилля проходить між ко-ронкою зуба та центром опору кореня зуба, то дія ортодонтичного зусилля викличе появу в осьовому пе-ретині рівномірно розподілених дотичних і нерівномі-рно розподілених нормальних напружень. Але дотичні напруження в цьому випадку будуть діяти в зворот-ному напрямку стримуючи вертикальне переміщення зуба. Зуб обертається в цьому випадку проти напря-му руху годинникової стрілки. Висновки. Місце прикладання та напрям дії ортодо-нтичного зусилля істотно впливають на пересування зубів. В залежності від того, як прикладається ор-тодонтичне зусилля, зуб може пересуватися посту-пально, або поступально-обертально.Якщо вектор ортодонтичного зусилля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня, то зуб переміщується поступа-льно та паралельно оклюзійній площині. Коли дія ор-тодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня та центром опору зуба це призво-дить до поступально-обертального переміщення зуба за годинниковою стрілкою. Якщо вектор ортодонти-чного зусилля проходить між коронкою зуба та центром опору кореня зуба. У такому випадку зуб обертається проти напряму руху годинникової стрі-лки. Якщо ортодонтичне зусилля спрямовано не через центр резистентності, то ортодонтичне зусилля ви-кличе крім поступального руху в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля, ще й його поворот навколо осі зуба.Робота є фрагментом теми науково-дослідної робо-ти «Диференційований підхід у виборі методу ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків» (номер державної реєстрації (0116U008918)).

Введение. Представлено исследование функционально-семантического своеобразия русских глагольных префиксов на примере приставки ПРЕД- и глагола предвидеть. Материал и методы. Анализ смыслового содержания префикса ПРЕД- основан на данных лексикографических источников, описание его функционального своеобразия выполнено на материале Национального корпуса русского языка. Исследование построено на положениях, разработанных в рамках грамматических и дериватологических исследований русского глагола. В качестве основных теоретических установок приняты следующие: основная функция русских глагольных приставок – словообразовательная, приставка призвана модифицировать значение исходного глагола; в отличие от суффикса, приставка характеризуется большей структурной и смысловой автономностью, имеет способность выступать в качестве своеобразного стилистического маркера глагольной единицы. Результаты и обсуждение. Исходя из принятых установок исследования, высказана мысль о том, что некоторые из русских префиксов способны «программировать» глагольную единицу на ее использование в определенной речевой практике, так как значение префикса (и значение глаголов с данным префиксом в целом) отвечает коммуникативным интенциям данной дискурсивной практики. На основе проведенного анализа значений русских глагольных приставок выделены приставки с указанной способностью, ярким представителем которых является префикс ПРЕД- в проспективном значении – «заранее совершить (или совершать) действие». Охарактеризованы значения приставки в старославянском и современном русском языках, рассмотрен словообразовательный тип глаголов с ПРЕД-, частотность их употребления. С учетом старославянского происхождения исследуемого префикса и общей закрепленностью некоторых глаголов с ПРЕД- за религиозным дискурсом сформулирована рабочая гипотеза о том, что глаголы с ПРЕД- реализуются в церковно-богословской сфере функционирования, а также в других функциональных сферах, для которых характерно использование в соответствии с тематикой текстов единиц с проспективной семантикой. Анализ контекстов с глаголом предвидеть (на фоне контекстов с видеть) частично подтвердил выдвинутую гипотезу, продемонстрировав преимущественное использование приставочного глагола в текстах учебно-научной, художественной и публицистической функциональных сфер с тематикой «Политика и общественная жизнь», «Наука и технология», «Искусство и культура» и незначительный процент реализации глагола в церковно-богословской сфере. Заключение. Обращение к данным Национального корпуса русского языка позволило выявить спектр дискурсивных реализаций глагола с приставкой ПРЕД- на современном этапе; подтвердило наличие определенной корреляции между значением префикса и функциональной сферой и тематикой текста, в котором реализуется приставочный глагол; продемонстрировало необходимость дальнейшего изучения функциональных особенностей русских глагольных префиксов на материале корпусных данных. Introduction. The article presents a study of functional-semantic peculiarities of Russian verbal prefixes on the example of the prefix PRED- and the verb predvidet (to foresee). Material and methods. Analysis of the semantic meaning of the prefix PRED- is based on the data of lexicographic sources, the description of its functional distinctiveness is made on the material of the Russian National Corpus. The Study is made on the basic principles of the grammatical and derivatological research of the Russian verb. The main theoretical points of this article are: the main function of Russian verb prefixes is word-forming, prefix is to modify the meaning of the initial verb; in contrast to the suffix the prefix is characterized by greater structural and semantic autonomy, and has the capacity to act as a kind of stylistic marker of the of the verb unit. Results and discussion. Based on the accepted objectives of the study, it was suggested that some of the Russian prefixes are able to “program” a verb unit to use it in a particular speech practice, since the meaning of the prefix (and the meaning of verbs with this prefix as a whole) corresponds to the communicative intentions of this discursive practice. Based on the analysis of the meanings of Russian verbal prefixes, prefixes with the indicated ability are highlighted, the bright representative of which is the prefix PRED in the prospective meaning – “to perform (or perform) an action in advance”. The meanings which had this prefix in Old Slavic and has them in modern Russian are characterized, word-forming type of verbs with PRED- and frequency of their use are also considered. Taking into account the Old Slavonic origin of the studied prefix and the general fixation of some verbs with the PRE for religious discourse, a working hypothesis is formulated that the verbs with PRE-implemented in the churchtheological sphere of functioning, as well as in other functional areas, which are characterized by the use in accordance with subjects of texts of units with prospective semantics. An analysis of the contexts with the verb predvidet’ (to foresee) (against the background of contexts with videt’ (to see) partially confirmed the hypothesis put forward, demonstrating the predominant use of the prefix verb in the texts of educational, scientific, artistic and journalistic functional areas with the themes “Politics and Public Life”, “Science and Technology”, “Art and Culture” and a small percentage of the implementation of the verb in the church-theological sphere. Conclusion. Due to the data from the Russian National Corpus we could identify a range of discursive implementations of the verb with the prefix PRED- at the present stage, confirm the presence of a certain correlations between the prefix meaning, the functional sphere and subject of the text in which the prefix verb is implemented. Also it helps as to demonstrate the necessity for further study of the functional features of Russian verbal prefixes on the material of the corpus data.

В статье проведен анализ микротекстов новостных сообщений российских СМИ о китайских лидерах, изучены дискурсивные стратегии. В статье используется корпусный инструмент AntConc 3.4.3 для извлечения высокочастотных слов и анализа коллокаций (т.е. словосочетаний); используется метод системно-функцио-нальной лингвистики Хэллидея для анализа транзитивности, интертекстуальности текстов в корпусах. Результаты анализа показывают, что новостные сообщения о китайских председателях в российских СМИ имеют положительное значение в общем, имидж председателей Китая также является положительным. Расширение и углубление сфер китайско-российского сотрудничества и отношений между двумя странами всегда находятся в центре внимания российских СМИ. В новостных сообщениях о китайских председателях российские СМИ создают образ китайского председателя как друга и единомышленника России. От председателя Цзян Цзэминя до председателя Си Цзиньпина степень дружбы постепенно увеличивалась. Российские СМИ наиболее основательно создают имидж руководства Си Цзиньпина. С помощью прямых и косвенных цитат они подчеркивают лидерский имидж председателя Си Цзиньпина и его личные качества, которые помогают вести Китай к великому возрождению. This paper analyzes the microtexts of news reports of the Russian media about Chinese leaders, as well as to study the discursive strategy used by the Russian media in news reports about Chinese leaders. The article uses the corpus tool AntConc 3. 4. 3 to extract high-frequency words and analyze collocations (i.e. phrases); the Halliday method of system-functional linguistics is used to analyze transitivity, intertextuality of texts in corpora. The results of the analysis show that news reports about the Chinese presidents in the Russian media show a positive value in general and the image of the Chinese presidents is also positive. The expansion and deepening of the spheres of Sino-Russian cooperation and relations between the two countries are always in the center of attention of the Russian media. In news reports about the Chinese chairmen, the Russian media create the image of the Chinese chairmen as a friend and like-minded person of Russia. From Chairman Jiang Zemin to President Xi Jinping, the degree of friendship gradually deepened. The Russian media always create the image of the leadership of the Chinese presidents and most thoroughly create the image of the leadership of Xi Jinping. With the help of direct and indirect quotes, they emphasize the leadership image of President Xi Jinping and his personal quality in the process of leading China to a great revival.

The aim of the investigation is to addresses human and computer interaction issues related to the description, generation, application, and management of parallel translation corpus, with close attention to English and Ukrainian languages. Today, Corpus Linguistics is actively used for the processing of parallel translation corpus data and for statistical analysis of the data obtained. The topicality of this study is caused by the insufficient attention to the practical application of the parallel translation corpus and linguistic statistics in translation of fiction and translation studies, especially for the analysis of English original works and Ukrainian translations in terms of reproducing the dominant characteristics of the author's individual style. The evidence has it that the lack of illustrative sample of necessary stages of how to create corpus and analyze it prevents scholars, in particular young researchers and students, from active usage of the benefits of corpus in translation. Therefore, in this article, we aim to look in brief at the most important nuances of compiling and applying a parallel translation corpus. We consider our addressee to have a level of basic knowledge in the field of philology and computer technology.The methods of text corpora analysis applied in the article helped to illustrate the process and result of text mark-up, clarify the difference between the parallel translation corpus and the corpus of parallel texts, outline the stages of text corpus analysis and restructuring of translation units, specify the procedure for selecting linguistic equivalents.Results and conclusions are driven from the findings and recommendations outlined in the paper and, thus, can serve as a basis for a better understanding of how to use corpora in the study of author’s individual style and how to integrate the results (a) into translation analysis, (b) better translation. It is claimed that quantitative comparative analysis in translation is not limited to statistics for calculating units of text (structural) level; by using quantitative comparative analysis, we are able to disclose the content (meaning) of the author’s messages encoded in his/her creative writing. In addition to the benefits of corpora in translation studies research, in particular when it goes about translation quality assessment, the results obtained can enrich the personal notepad of a translator of prose.Key words: quantitative comparative analysis, linguometry, translation (artistic), text markup. Мета розвідки – розглянути, описати та проаналізувати взаємодію людини і комп’ютерних технологій, яка стосуються опису, генерації, обробки та керування паралельним перекладацьким корпусом, з увагою до англійської та української мов. Сьогодні інструментарій корпусної лінгвістики активно застосовується для обробки даних паралельного перекладацького корпусу та статистичного аналізу отриманих даних. Актуальність цього дослідження зумовлена недостатньою увагою до практичного застосування паралельного перекладацького корпусу та лінгвостатистичних методів у перекладі художньої літератури і перекладознавстві, особливо для аналізу англійських оригінальних творів і українських перекладів з точки зору відтворення домінантних характеристик авторського ідіостилю. Як показує досвід, відсутність зразка поетапного створення та аналізу корпусу перешкоджає науковцям, зокрема молодим ученим та студентам, активно послуговуватися перевагами корпусів у перекладі. Тому в цій статті ми ставимо собі за мету лаконічно розглянути найважливіші нюанси укладання та застосування паралельного перекладацького корпусу, подаючи їх з урахуванням рівня базових знань нашого адресата в царині філології та комп’ютерних технологій.Застосовані в статті методи аналізу текстового корпусу дали змогу проілюструвати процес та результат розмітки, уточнити різницю між паралельним перекладацьким корпусом і корпусом паралельних текстів, окреслити етапи аналізу текстового корпусу та реструктуризацію одиниць перекладу, посутньо, унаочнити процедуру відбору мовних відповідників.Результати та висновки випливають із висвітлених у роботі знахідок та рекомендацій, які можуть слугувати основою для кращого розуміння того, яким чином застосовувати корпуси під час вивчення авторського стилю і в який спосіб залучити отримані результати (а) до перекладознавчого аналізу, (б) якіснішого перекладу. Мовиться про те, що кількісний порівняльний аналіз у перекладі не обмежується статистичними даними для підрахунків одиниць текстового (структурного) рівня; послуговуючись кількісним порівняльним аналізом, маємо змогу різносторонньо розкривати зміст (сенс) авторських повідомлень. Окрім переваги корпусів для перекладознавчих досліджень, зокрема стосовно якості перекладу, отримані результати здатні збагатити особистий «нотатник» перекладача художньої прози.Ключові слова: кількісний порівняльний аналіз, лінгвометрія, переклад (художній), розмітка тексту, прикладна лінг-вістика.

У статті розглядаються атрибути, які є частиною двокомпонентних конструкцій, які функціонують у текстах офіційного-ділового дискурсу, з метою представлення типології словотворення (словотворення за допомогою суфіксів), реалізованої в таких атрибутах як можливий стилістичний маркер офіційного-ділового дискурсу. Текстові корпуси, що належать до жанрів офіційно-ділового дискурсу, були використані як матеріал для дослідження. Для повноти та достовірності опису було вирішено проаналізувати чотири різні жанри, що належать до офіційного дискурсу, – офіційну кореспонденцію (взята з листування Британської ради з викладачами університетів закордонних країн (Кореспонденція Британської ради), судові процесуальні документи (тексти судових документів Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (МОП) у збірнику «Судді Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці»), тексти на основі інструкцій з технічного обслуговування транспортних засобів (тексти інструкцій з експлуатації автомобілів «Тойота»), формулу винаходів (патенти) (тексти, що містять формули винаходів у галузі фізики та радіоелектроніки, які витягнуті з ліцензованих джерел). Загальний розмір текстових корпусів – 200 тисяч слововживань, тексти кожного жанру включали вибірки 50 тисяч слововживань. Обов’язковим складником аналізу були статистичні дослідження, які демонструють частоту використання цього граматичного феномену в текстах. Вони також дозволяють наглядно представляти дані, які підтверджують гіпотези в початковому дослідженні або суперечать таким. Порівняльний аналіз між обома типами жанрів – «гуманітарними» та «технічними» – показує, що: по-перше, в обох типах жанрів є загальна закономірність, це стосується насамперед неафіксальних атрибутів, які в усіх без винятку жанрах мають найбільшу частоту використання, ніж атрибутів з афіксами; по-друге, серед найпоширеніших суфіксів, що використовуються в атрибутах, можна виділити загальні: -tion, -ty. Але на цьому загальна характеристика атрибутів суфікса закінчується. Тому за результатами проведеного статистичного аналізу можна зробити висновок, що з високим ступенем імовірності дериваційні одиниці атрибутів, виражені суфіксами, які включені у двокомпонентні конструкції в жанрах офіційно-ділового стилю, не можуть використовуватися як стилістичний маркер офіційно-ділового дискурсу.

Введение. Изучены ксенонимы-интерпретативы в сетевом дискурсе русскоязычной диаспоры Китая как репрезентанте русской лингвокультуры, ориентированной в область китайской культуры. Ксенонимы-интерпретативы имеют полноценные лексические соответствия в языке-реципиенте, не отмечены этнокультурной маркированностью в матричном языке и служат восприятию, пониманию и интерпретации иностранной языковой и социокультурной реальности диаспоральным сообществом. Цель. На основе рассмотрения одного из наиболее распространенных в изучаемом дискурсе китаизмов – ксенонима мафань – проследить механизмы лингводискурсивной адаптации, а также особенности функционирования ксенонима-интерпретатива в публичной интернет-коммуникации русскоязычного сообщества Китая. Материал и методы. Материалом исследования послужили более 500 текстов сетевой коммуникации русскоязычной диаспоры Китая, включающие ксеноним-интерпретатив мафань. Вместе с методологическим инструментарием интерлингвокультурологии, теории заимствования и лексической семантики используются приемы контекстологического и дискурс-анализа, а также корпусной и квантитативной лингвистики. Результаты и обсуждение. Ксеноним-интерпретатив мафань при вхождении в сетевой диаспоральный дискурс и адаптации в нем, в том числе графической, претерпевает значительные семантические, деривационные, стилистические, морфолого-синтаксические трансформации, демонстрируя на всех этих уровнях крайне высокую степень подвижности и вариативности. Анализ вариантов письменной фиксации показал доминирование написания китаизма в соответствии с нормативной транскрипционной системой записи кириллицей китайских имен, наряду со значимым количеством некодифицированных и иероглифических написаний. При приспособлении ксенонима к специфике морфолого-синтаксического строя русского языка также наблюдаются его значительная грамматическая вариативность и факты включения в процесс окказионального словообразования. В ходе анализа данных словарей, а также корпусных и иных данных об употреблении лексемы в аутентичной речевой среде выявлено большое количество различных по честеречной принадлежности и семантике эквивалентов лексемы при ее переводе, а также наличие книжной и этикетной стилистической окраски в китайском языке, не сохраняющейся при вхождении в русскоязычное неформальное общение. Анализ фактов метаязыковой рефлексии по поводу ксенонима, а также совокупности контекстов его употребления в гипертексте диаспорального дискурса обнаружил наличие в русском языке семантической и стилистической лакуны, которую восполняет ксеноним мафань как универсальное понятие, обозначающее неприятную, доставляющую дискомфорт деятельность или ситуацию. Заключение. В результате проведенного анализа составлен нуждающийся в дальнейшей доработке проспект методики комплексного анализа ксенонима-интерпретатива в сетевом диаспоральном дискурсе. Introduction. This research is devoted to the study of xenonyms-interpretatives in the network discourse of the Russian-speaking diaspora of China as a representative of the Russian linguistic culture, which is focused in the area of Chinese culture. Xenonyms-interpretatives have full-fledged lexical correspondences in the recipient language, are not marked by ethno-cultural marking in the matrix language and serve the perception, understanding and interpretation of foreign language and socio-cultural reality by the diaspora community. Aim and objectives. The purpose of the study, based on the consideration of one of the most common in the analyzed discourse xenonym мафань, is to trace the mechanisms of linguistic and discursive adaptation, as well as the peculiarities of functioning of xenonym-interpretative in public Internet communication of the Russian-speaking community in China. Material and methods. The material of the research is more than 500 texts of network communication of the Russian-speaking diaspora community of China, including xenonym-interpretative мафань. Together with the methodological tools of interlinguoculturology, borrowing theory and lexical semantics, the methods of contextual and discourse analysis, corpus and quantitative linguistics are used. Results and discussion. Xenonym-interpretative мафань when entering and adapting in the network diaspora discourse, including graphic adaptation, undergoes large semantic, derivative, stylistic, morphological-syntactic transformations, demonstrating at all these levels an extremely high degree of mobility and variability. The analysis of written fixation variants showed a substantial dominance of spelling according to the normative transcription system of Chinese names written in Cyrillic alphabet, along with a significant number of and hieroglyphic writings. When the xenonym is adapted to the specifics of the morphological and syntactic structure of the Russian language, its significant grammatical variability and facts of inclusion in the process of occasional word formation are also observed. The analysis of dictionaries data, as well as corpus and other data about the use of the word in the authentic speech environment revealed a large number of different in semantics and parts of speech affiliation equivalents of translation, but also the presence of book and etiquette stylistic coloring in the Chinese language, not preserved in the Russian-speaking informal communication. Analysis of the facts of metalanguage reflection on the xenonym, as well as the totality of contexts of its use in the hypertext of diaspora discourse revealed the presence of a semantic and stylistic lacuna in the Russian language, which is filled by the xenonym мафань as a universal concept that denotes unpleasant, discomforting activity or situation. Conclusion. As a result of the research, a project of the methodology of complex analysis of the xenonyminterpretative in the network diaspora discourse has been compiled.

Цель. Неудачи Красной Армии в начальный период войны – тема уже давно вызывающая повышенный интерес со стороны исследователей и общественности. Вопрос не теряет своей актуальности, как из-за многогранности самой проблемы, так и из-за того, что в научный оборот постоянно вводятся все новые факты и материалы. Статья посвящена исследованию одной из причин неудач Красной Армии во второй половине 1941 г. – слабой защищенность наших войск от танковых ударов со стороны противника. Автор ставит целью раскрыть причины неудовлетворительного снабжения войск необходимыми противотанковыми боеприпасами накануне войны, особенно к 76-мм дивизионному орудию РККА, оказавшемуся единственно эффективным способом борьбы со всеми типами вражеских танков летом-осенью 1941 года, в том числе и с танками с усиленной броневой защитой.Метод или методология проведения работы. Теоретико-методологической основой работы являются общие принципы историзма и объективности. В соответствии выдвинутой целью исследования автор использовал и частные исторические методы: логический, системный, хронологический, актуализации, периодизации. Статья написана на основе архивных материалов, хранящихся в Государственном архиве Российской Федерации (ГАРФ) и Российском государственном военном архиве (РГВА), которые впервые вводятся в научный оборот. Также при написании статьи были использованы и сборники опубликованных по теме Великой Отечественной войны документов.Результаты. С помощью данных документов и материалов показаны особенности работы снаряжательных и корпусных заводов наркомата боеприпасов СССР в области производства бронебойных снарядов в 30-е – начале 40-х гг. ХХ века, а также влияние этих особенностей на степень обеспеченности бронебойными боеприпасами частей Красной Армии накануне войной и в ходе боевых действий на разных участках советско-германского фронта. Делается вывод о том, что неудовлетворительное положение дел в области производства противотанковых снарядов в предвоенные годы стало одной из главных причин поражений Красной Армии в начальный период Великой Отечественной войны.Область применения результатов. Практическая значимость работы определяется тем, что вводимые в научный оборот новые архивные данные и сформированные в статье выводы могут быть использованы при дальнейшем изучении различных аспектов не только темы неудач Красной армии в начальный период войны, но и истории Отечества советского периода в целом.

Введение. Современная корпусно-ориентированная лингвистика позволяет изучать явления языка, расширяя базу данных, на которой строятся исследования, привлекая для анализа широкие возможности текстовой и метатекстовой разметки корпусов. Цель – на основе данных Национального корпуса русского языка описать функциональное своеобразие русских глагольных префиксов (на материале глаголов с приставкой пред-), «отвечающих» за использование префиксального глагола в текстах определенной сферы функционирования и тематики. Материал и методы. Объектом данного исследования являются префикс пред- с проспективной семантикой «заранее совершить действие» и глаголы с ним, образованные по модели, привнесенной в русский язык из старославянского языка. Исходя из положения, что приставка, обладающая относительной самостоятельностью в структуре глагола по сравнению с суффиксом, способна не только модифицировать значение глагола, но и менять сферу его употребления, предлагается сравнительный анализ функционирования глагола с префиксом пред- и соответствующего ему бесприставочного глагола посредством анализа сферы функционирования и тематики текстов, в которых реализуются указанные единицы. Анализируются вхождения рассматриваемых глаголов в текстах девяти сфер функционирования (художественной, церковно-богословской, учебно-научной и т. д.) и 42 тематик (право, наука и технология, политика и общественная жизнь и т. д.). Результаты и обсуждение. Сделано предположение, что глаголы с приставкой пред- в силу ее старославянского происхождения и в современном русском языке оказываются задействованными в текстах церковно-религиозной сферы, а также в текстах тех сфер употребления, которые коррелируют с «прогнозирующей» функцией проспективных глаголов. Исходя из данного предположения рассматриваются пары единиц предсказать/сказать, предвидеть/видеть, предназначить/назначить, предшествовать/шествовать, предписать/писать; рассчитывается процент их употребления в текстах определенной сферы функционирования и тематики по отношению к количеству текстов в данной сфере и тематике; выявляются наиболее значимые для пред-единиц сферы функционирования (церковно-богословская, учебно-научная, художественная, производственно-техническая) и тематики текстов (философия, филология, астрономия, физика и т. п.), в которых зафиксированы исследуемые единицы. Заключение. Обращение к данным Национального корпуса русского языка позволило выявить изменение по сравнению с бесприставочными единицами сферы употребления глаголов с префиксом пред- (реже тематики текстов). Это позволяет утверждать, что приставка действительно способна влиять на употребление глаголов с ней. Introduction. Modern corpus-oriented linguistics allows us to study the phenomena of language, expanding the database on which research is based, attracting for analysis the wide possibilities of text and metatext markup of corpus. The aim of this work is to describe, based on the data of the Russian National Corpus, the functional peculiarity of Russian verb prefixes (based on the material of verbs with the prefix pred-), which are «responsible» for the use of the prefixal verb in texts of a certain sphere of functioning and subject matter. Material and methods. The object of this study is the prefix pred- with the prospective semantics «to do an action in advance» and verbs with it, formed according to the model introduced into the Russian language from the Old Slavic language. Based on the statement that the prefix, which has a relative independence in the structure of the verb in comparison with the suffix, is able not only to modify the meaning of the verb, but also to change the scope of its use, the article offers a comparative analysis of the functioning of the verb with the prefix pred- and the corresponding non-prepositional verb by analyzing the sphere of use and the subject of texts in which these units are realized. The article analyzes the occurrences of the verbs in the texts of 9 spheres of functioning (artistic, church-theological, educational-scientific, etc.) and 42 subjects (law, science and technology, politics and public life, etc.). Results and discussion. We suggest that verbs with the prefix pred-, due to its Old Slavic origin, are involved in the texts of the church-religious sphere in modern Russian, as well as in the texts of those spheres of use that correlate with the “predictive” function of prospective verbs. Based on this assumption, we consider pairs of units to predict/say, foresee/see, destine/assign, precede/march, prescribe/write; the percentage of their use in texts of a certain sphere of functioning and subject matter is calculated in relation to the number of texts in this sphere and subject matter; we identify the most significant areas of functioning (church-theological, educational-scientific, artistic, industrial-technical) and subjects of texts (philosophy, philology, astronomy, physics, etc.) in which the studied units are realized. Conclusion. The reference to the data of the Russian National Corpus revealed a change in the sphere of use of verbs with the prefix pred- (less often the subject of texts), which allows us to assert that the prefix is really able to influence the use of verbs with it.

Введение. Рассматривается проблема культурного диалога представителей разных поколений. Прецедентные тексты, связанные с совокупностью знаний и представлений людей, принадлежащих к одной культуре, анализируются в связи со структурой языковой личности. Прецедентные феномены различных типов являются важной составляющей интертекстуального тезауруса. В процессе коммуникации немалую роль играют культурные аллюзии коммуникантов, их оперирование культурным багажом, в частности составляющими интертекстуального тезауруса. Цель – анализ той части тезауруса русской языковой личности, которая связана с крылатыми словами одного из значительных авторов XX века – Булата Окуджавы. Материал и методы. Постоянно воспроизводимые песни Булата Окуджавы формировали культурный код поколения 70–80-х гг. Многие фразы из его песен приобрели статус фольклорных, о чем свидетельствуют материалы словарей и Национального корпуса русского языка. Для исследования динамических процессов, характеризующих различия в культурной памяти поколений отцов и детей, был произведен эксперимент, в ходе которого были отобраны 10 популярных высказываний из поэзии Б. Окуджавы. Они легли в основу опроса, в котором участвовало около 1 000 человек. Респонденты должны были определить авторство высказываний и продолжить некоторые из них. Результаты и обсуждение. Анализ результатов опроса показал, что даже самые распространенные высказывания из песен Б. Окуджавы в большинстве случаев не соотносятся в сознании респондентов с именем автора. Приписывание авторства самым неожиданным именам свидетельствует о глубоких лакунах в культурной памяти молодых людей, в то же время строки Б. Окуджавы присутствуют в интертекстуальном тезаурусе языковой личности, что во многом связано с взаимодействием вербальной и аудиовизуальной информации. Заключение. Результаты анализа лексикографических источников и корпусные данные свидетельствуют о прецедентности многих поэтических строк Б. Окуджавы, в то же время анализ данных массового опроса отражает существенные изменения в интертекстуальном тезаурусе молодежи. Introduction. The article deals with the issue of the cultural communication between representatives of different generations. The precedent texts associated with the common knowledge of people belonging to a single culture are studied in line with the structure of a linguistic personality. Precedent phenomena of various types are an important part of an intertextual thesaurus. In the process of communication, the cultural allusions of communicants play a great role, as well as the application of their cultural backgrounds that include components of the intertextual thesaurus. Aim and objectives. The purpose of the article is to analyze the area of the Russian linguistic personality thesaurus that contains the catchphrases by Bulat Okudzhava – a prominent 20th century Russian author. Material and methods. Being constantly played out in the 1970–1980s, Bulat Okudzhava’s songs were shaping the cultural values of the generation. Many phrases from the songs got a folklore status, which is witnessed both by the dictionaries and by the Russian National Corpus. In order to study the dynamics characterizing the differences in the cultural memory of generations of fathers and sons an experiment has been carried out based on the 10 popular catchphrases from Okudzhava’s verse. These phrases underlie the survey covering an audience of approximately 1,000 people. Those surveyed had to determine the authorship of the phrases and to continue some of them. Results and discussion. The analysis showed that in most cases there are no links in the mind of respondents between the name of Bulat Okudzhava and even the most widespread phrases from his songs. The authorship was often attributed to fully unexpected names, which shows serious gaps in the cultural memory of the young. However, it was proven that Okudzhava’s catchphrases definitely exist in the intertextual thesaurus of the linguistic personality, which is surely determined by the interaction of verbal and multimedia information. Conclusion. The analysis of the dictionary entries and the corpus data proves the precedent status of many of the Okudzhava’s phrases. Nevertheless, the results of the mass survey reflect a significant change in the intertextual thesaurus of the young.

У зв’язку із загальною інформатизацією освіти і швидким розвитком цифрових засобів обробки інформації назріла необхідність впровадження в лабораторні практикуми вищих та середніх навчальних закладів цифрових засобів збору, обробки та оформлення експериментальних результатів, в тому числі під час виконання лабораторних робот з основ електротехнічних пристроїв та систем. При цьому надмірне захоплення віртуальними лабораторними роботами на основі комп’ютерного моделювання в порівнянні з реальним (натурним) експериментом може призводити до втрати особової орієнтації в технології освіти і відсутності надалі у випускників навчальних закладів ряду практичних навичок.У той же час світові компанії, що спеціалізуються в учбово-технічних засобах, переходять на випуск учбового устаткування, що узгоджується з комп’ютерною технікою: аналого-цифрових перетворювачів і датчиків фізико-хімічних величин, учбових приладів керованих цифро-аналоговими пристроями, автоматизованих учбово-експеримен­тальних комплексів, учбових експериментальних установок дистанційного доступу.У зв’язку із цим в області реального експерименту відбувається поступовий розвиток інформаційних джерел складної структури, до яких, у тому числі, відносяться комп’ютерні лабораторії, що останнім часом оформлюються у новий засіб реалізації учбового натурного експерименту – цифрові електронні лабораторії (ЦЕЛ).Відомі цифрові лабораторії для шкільних курсів фізики, хімії та біології (найбільш розповсюджені компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc., Israel) можуть бути використані у ВНЗ України, але вони мають обмежений набір датчиків, необхідність періодичного ручного калібрування, використовують застарілий та чутливий до електромагнітних завад аналоговий інтерфейс та спрощене програмне забезпечення, що не дозволяє проводити статистичну обробку результатів експерименту та з урахуванням низької розрядності аналого-цифрових перетворювачів не може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах, що є однією із складових підготовки висококваліфікованих спеціалістів, особливо в університетах, які мають статус дослідницьких.Із вітчизняних аналогів відомі окремі компоненти цифрових лабораторій, що випускаються ТОВ «фірма «ІТМ» м. Харків. Вони поступаються продукції компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc. та мають близькі цінові характеристики на окремі компоненти. Тому необхідність розробки вітчизняної цифрової навчальної лабораторії є нагальною, проблематика досліджень та предмет розробки актуальні.Метою проекту є створення сучасної вітчизняної цифрової електронної лабораторії та відпрацювання рекомендацій по використанню у викладанні на її основі базового переліку науково-природничих та біомедичних дисциплін у ВНЗ I-IV рівнів акредитації при значному зменшенні витрат на закупку приладів, комп’ютерної техніки та навчального-методичного забезпечення. В роботі використані попередні дослідження НДІ Прикладної електроніки НТУУ «КПІ» в галузі МЕМС-технологій (micro-electro-mechanical) при створенні датчиків фізичних величин, виконано огляд технічних та методичних рішень, на яких базуються існуючі навчальні цифрові лабораторії та датчики, розроблені схемотехнічні рішення датчиків фізичних величин, проведено конструювання МЕМС – первинних перетворювачів, та пристроїв реєстрації інформації. Розроблені прикладні програми інтерфейсу пристроїв збору інформації та вбудованих мікроконтролерів датчиків. Сформульовані вихідні дані для розробки бездротового інтерфейсу датчиків та програмного забезпечення цифрової лабораторії.Таким чином, у даній роботі пропонується нова вітчизняна цифрова електронна лабораторія, що складається з конструкторської документації та дослідних зразків обладнання, програмного забезпечення та розробленого єдиного підходу до складання навчальних методик для цифрових лабораторій, проведення лабораторних практикумів з метою економії коштів під час створення нових лабораторних робіт із реєстрацією даних, обробки результатів вимірювань та оформленням результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки.Цифрова електронна лабораторія складається із таких складових частин: набірного поля (НП); комплектів модулів (М) із стандартизованим вихідним інтерфейсом, з яких складається лабораторний макет для досліджування об’єкту (це – набір електронних елементів: резисторів, ємностей, котушок індуктивності, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів (ЦАП та АЦП відповідно)) та різноманітних датчиків фізичних величин; комп’ютерів студента (планшетного комп’ютера або спеціалізованого комп’ютера) з інтерфейсами для датчиків; багатовходових пристроїв збору даних та їх перетворення у вигляд, узгоджений з інтерфейсом комп’ютера (реєстратор інформації або Data Logger); комп’ютер викладача (або серверний комп’ютер із спеціалізованим програмним забезпеченням); пристрої зворотного зв’язку (актюатори), що керуються комп’ютером; трансивери для бездротового прийому та передачі інформації з НП.Таким чином, з’являється новий клас бездротових мереж малої дальності. Ці мережі мають ряд особливостей. Пристрої, що входять в ці мережі, мають невеликі розміри і живляться в основному від батарей. Ці мережі є Ad-Hoc мережами – високоспеціалізованими мережами з динамічною зміною кількісного складу мережі. У зв’язку з цим виникають завдання створення та функціонування даних мереж – організація додавання і видалення пристроїв, аутентифікація пристроїв, ефективна маршрутизація, безпека даних, що передаються, «живучість» мережі, продовження часу автономної роботи кінцевих пристроїв.Протокол ZigBee визначає характер роботи мережі датчиків. Пристрої утворюють ієрархічну мережу, яка може містити координатор, маршрутизатори і кінцеві пристрої. Коренем мережі являється координатор ZigBee. Маршрутизатори можуть враховувати ієрархію, можлива також оптимізація інформаційних потоків. Координатор ZigBee визначає мережу і встановлює для неї оптимальні параметри. Маршрутизатори ZigBee підключаються до мережі або через координатор ZigBee, або через інші маршрутизатори, які вже входять у мережу. Кінцеві пристрої можуть з’єднуватися з довільним маршрутизатором ZigBee або координатором ZigBee. По замовчуванню трафік повідомлень розповсюджується по вітках ієрархії. Якщо маршрутизатори мають відповідні можливості, вони можуть визначати оптимізовані маршрути до визначеної точки і зберігати їх для подальшого використання в таблицях маршрутизації.В основі будь-якого елементу для мережі ZigBee лежить трансивер. Активно розробляються різного роду трансивери та мікроконтролери, в які потім завантажується ряд керуючих програм (стек протоколів ZigBee). Так як розробки ведуться багатьма компаніями, то розглянемо та порівняємо новинки трансиверів тільки кількох виробників: СС2530 (Texas Instruments), AT86RF212 (Atmel), MRF24J40 (Microchip).Texas Instruments випускає широкий асортимент трансиверів. Основні з них: CC2480, СС2420, CC2430, CC2431, CC2520, CC2591. Всі вони відрізняються за характеристиками та якісними показниками. Новинка від TI – мікросхема СС2530, що підтримує стандарт IEEE 802.15.4, призначена для організації мереж стандарту ZigBee Pro, а також засобів дистанційного керування на базі ZigBee RF4CE і обладнання стандарту Smart Energy. ІС СС2530 об’єднує в одному кристалі РЧ-трансивер і мікроконтролер, ядро якого сумісне зі стандартним ядром 8051 і відрізняється від нього поліпшеною швидкодією. ІС випускається в чотирьох виконаннях CC2530F32/64/128/256, що розрізняються обсягом флеш-пам’яті – 32/64/128/256 Кбайт, відповідно. В усьому іншому всі ІС ідентичні: вони поставляються в мініатюрному RoHS-сумісному корпусі QFN40 розмірами 6×6 мм і мають однакові робочі характеристики. СС2530 являє собою істотно покращений варіант мікросхеми СС2430. З точки зору технічних параметрів і функціональних можливостей мікросхема СС2530 перевершує або не поступається CC2430. Однак через підвищену вихідну потужність (4,5 дБм) незначно виріс струм споживання (з 27 до 34 мА) при передачі. Крім того, ці мікросхеми мають різні корпуси і кількість виводів (рис. 1). Рис. 1. Трансивери СС2530, СС2430 та СС2520 фірми Texas Instruments AT86RF212 – малопотужний і низьковольтний РЧ-трансивер діапазону 800/900 МГц, який спеціально розроблений для недорогих IEEE 802.15.4 ZigBee-сумісних пристроїв, а також для ISM-пристроїв з підвищеними швидкостями передачі даних. Працюючи в діапазонах частот менше 1 ГГц, він підтримує передачу даних на малих швидкостях (20 і 40 Кбіт/с) за стандартом IEEE 802.15.4-2003, а також має опціональну можливість передачі на підвищених швидкостях (100 і 250 Кбіт/с) при використанні модуляції O-QPSK у відповідності зі стандартом IEEE 802.15.4-2006. Більше того, при використанні спеціальних високошвидкісних режимів, можлива передача на швидкості до 1000 Кбіт/с. AT86RF212 можна вважати функціональним блоком, який з’єднує антену з інтерфейсом SPI. Всі критичні для РЧ тракту компоненти, за винятком антени, кварцового резонатора і блокувальних конденсаторів, інтегровані в ІС. Для поліпшення загальносистемної енергоефективності та розвантаження керуючого мікроконтролера в ІС інтегровані прискорювачі мережевих протоколів (MAC) і AES- шифрування.Компанія Microchip Technology виробляє 8-, 16- і 32- розрядні мікроконтролери та цифрові сигнальні контролери, а також аналогові мікросхеми і мікросхеми Flash-пам’яті. На даний момент фірма випускає передавачі, приймачі та трансивери для реалізації рішень для IEEE 802.15.4/ZigBee, IEEE 802.11/Wi-Fi, а також субгігагерцового ISM-діапазону. Наявність у «портфелі» компанії PIC-мікроконтролерів, аналогових мікросхем і мікросхем пам’яті дозволяє їй запропонувати клієнтам комплексні рішення для бездротових рішень. MRF24J40 – однокристальний приймач, що відповідає стандарту IEEE 802.15.4 для бездротових рішень ISM-діапазону 2,405–2,48 ГГц. Цей трансивер містить фізичний (PHY) і MAC-функціонал. Разом з мікроспоживаючими PIC-мікроконтролерами і готовими стеками MiWi і ZigBee трансивер дозволяє реалізувати як прості (на базі стека MiWi), так і складніші (сертифіковані для роботи в мережах ZigBee) персональні бездротові мережі (Wireless Personal Area Network, WPAN) для портативних пристроїв з батарейним живленням. Наявність MAC-рівня допомагає зменшити навантаження на керуючий мікроконтролер і дозволяє використовувати недорогі 8-розрядні мікроконтролери для побудови радіомереж.Ряд компаній випускає завершені модулі ZigBee (рис. 2). Це невеликі плати (2÷5 кв.см.), на яких встановлено чіп трансивера, керуючий мікроконтролер і необхідні дискретні елементи. У керуючий мікроконтролер, у залежності від бажання і можливості виробника закладається або повний стек протоколів ZigBee, або інша програма, що реалізує можливість простого зв’язку між однотипними модулями. В останньому випадку модулі іменуються ZigBee-готовими (ZigBee-ready) або ZigBee-сумісними (ZigBee compliant).Всі модулі дуже прості в застосуванні – вони містять широко поширені інтерфейси (UART, SPI) і управляються за допомогою невеликого набору нескладних команд. Застосовуючи такі модулі, розробник позбавлений від роботи з високочастотними компонентами, так як на платі присутній ВЧ трансивер, вся необхідна «обв’язка» і антена. Модулі містять цифрові й аналогові входи, інтерфейс RS-232 і, в деяких випадках, вільну пам’ять для прикладного програмного забезпечення. Рис. 2. Модуль ZigBee із трансивером MRF24J40 компанії Microchip Для прикладу, компанія Jennic випускає лінійку ZigBee-сумісних радіомодулів, побудованих на низькоспоживаючому бездротовому мікроконтролері JN5121. Застосування радіомодуля значно полегшує процес розробки ZigBee-мережі, звільняючи розробника від необхідності конструювання високочастотної частини виробу. Використовуючи готовий радіомодуль, розробник отримує доступ до всіх аналогових і цифрових портів вводу-виводу чіпу JN5121, таймерам, послідовного порту і інших послідовних інтерфейсів. У серію входять модулі з керамічної антеною або SMA-коннектором з дальністю зв’язку до 200 метрів. Розмір модуля 18×30 мм. Версія модуля з підсилювачем потужності і підсилювачем вхідного сигналу має розмір 18×40 мм і забезпечує дальність зв’язку більше 1 км. Кожен модуль поставляється з вбудованим стеком протоколу рівня 802.15.4 MAC або ZigBee-стеком.За висновками експертів з аналізу ринку сьогодні одним з найперспективніших є ринок мікросистемних технологій, що сягнув 40 млрд. доларів станом на 2006 рік зі значними показниками росту. Самі мікросистемні технології (МСТ) почали розвиватися ще з середини ХХ ст. і, отримуючи щоразу нові поштовхи з боку нових винаходів, чергових удосконалень технологій, нових галузей науки та техніки, динамічно розвиваються і дедалі ширше застосовуються у широкому спектрі промислової продукції у всьому світі.Прилад МЕМС є об’єднанням електричних та механічних елементів в одну систему дуже мініатюрних розмірів (значення розмірів механічних елементів найчастіше лежать у мікронному діапазоні), і достатньо часто такий прилад містить мікрокомп’ютерну схему керування для здійснення запрограмованих дій у системі та обміну інформацією з іншими приладами та системами.Навіть з побіжного аналізу структури МЕМС зрозуміло, що сумарний технологічний процес є дуже складним і тривалим. Так, залежно від складності пристрою технологічний процес його виготовлення, навіть із застосуванням сучасних технологій, може тривати від кількох днів до кількох десятків днів. Попри саме виготовлення, доволі тривалими є перевірка та відбраковування. Часто виготовляється відразу партія однотипних пристроїв, причому вихід якісної продукції часто не перевищує 2 %.Для виготовлення сучасних МЕМС використовується широка гама матеріалів: різноманітні метали у чистому вигляді та у сплавах, неметали, мінеральні сполуки та органічні матеріали. Звичайно, намагаються використовувати якомога меншу кількість різнорідних матеріалів, щоби покращити технологічність МЕМС та знизити собівартість продукції. Тому розширення спектра матеріалів прийнятне лише за наявності специфічних вимог до елементів пристрою.Спектр наявних типів сенсорів в арсеналі конструктора значно ширший та різноманітніший, що зумовлено багатоплановим застосуванням МЕМС. Переважно використовуються ємнісні, п’єзоелектричні, тензорезистивні, терморезистивні, фотоелектричні сенсори, сенсори на ефекті Холла тощо. Розроблені авторами в НДІ Прикладної електроніки МЕМС-датчики, їх характеристики, маса та розміри наведені у табл. 1.Таблиця 1 №з/пМЕМС-датчикиТипи датчиківДіапазони вимірюваньГабарити, маса1.Відносного тиску, тензорезистивніДВТ-060ДВТ-1160,01–300 МПа∅3,5–36 мм,5–130 г2.Абсолютного тиску,тензорезистивніДАТ-0220,01–60 МПа∅16 мм,20–50 г3.Абсолютного тиску, ємнісніДАТЄ-0090,05–1 МПа5×5 мм4.Лінійного прискорення,тензорезистивніДЛП-077±(500–100 000) м/с224×24×8 мм,100 г5.Лінійного прискорення,ємнісніАЛЄ-049АЛЄ-050±(5,6–1200) м/с235×35×22 мм, 75 г6.Кутової швидкості,ємнісніДКШ-011100–1000 °/с

Већ дуже од пола вијека корпусна лингвистика представља изу- зетно живу област лингвистичких истраживања. Разнолики електрон- ски корпуси, који наглу експанзију доживљавају захваљујући развоју модерних информационих технологија, пружају могућност квалита- тивних и квантитативних истраживања обиља језичких феномена, ко- ришћењем трансверзалних и/или (псеудо)лонгитудиналних метода. Шездесетих година прошлог вијека настају први корпуси писаног и говорног енглеског језика. Касније долази до формирања мноштва других и другачијих корпуса, како на енглеском тако и на осталим језицима. Временом постаје јасан значај корпуса и корпусне лингви- стике у настави и учењу страних језика, те се јавља потреба за успо- стављањем ученичких корпуса, тј. корпуса писмене и усмене продук- ције неизворних говорника на страном језику. Тиме постаје могуће проучавање комплексне природе међујезика, те међујезичког и уну- тарјезичког утицаја (односно трансфера у учењу страних језика) и сличних појава. Управо такав је и корпус ICLEv31 (енг. International Corpus of Learner English – Version 3), који ћемо, кроз пратећу публи- кацију наведену у парентези наслова и платформу на којој функцио- нише, представити у овом приказу.

В научно-политическом дискурсе главным объектом языковой политики часто выступает национальный язык, однако процессы глобализации и локализации порождают новые уровни языкового масштабирования, подразумевающие и новые горизонты языковой политики. Считается, что постнациональным стадиям языка соответствуют так называемые мировые языки. В статье доказывается тезис о том, что мировым языком может быть только основной язык глобализации – английский. Остальные же идиомы, называемые “мировыми”, представляют собой ареальные языки – языки региональных держав и отдельных цивилизационных пространств. Теоретическим основанием выделения ареальных языков выступили иерархические модели Д. Кристала, А. де Свана и Б. Качру. Выводы получены посредством применения компаративистского метода – ареальные языки могут быть рассмотрены как “социальные виды” Э. Дюркгейма. Материалом компаративного анализа выступили супранациональные языки. Актуальная языковая ареальная политика рассмотрена на основе политики, проводимой по отношению к французскому языку. Сделаны выводы о том, что ареальные языки предполагают особую языковую политику, отличную от национальной. Ареальная языковая политика имеет целью инклюзию (“обращение”) “новоговорящих” за пределами стержневого государства. Ареальные языки “бросают вызов” в первую очередь существующему мировому языку и в меньшей степени – друг другу. Выявлено, что ареальная языковая политика должна проводиться на трех уровнях планирования: статусном, корпусном и уровне планирования овладения языком. Статусное планирование – основополагающее, оно служит повышению престижа и привлекательности определенного языка и культуры. Корпусное планирование подразумевает сохранение целостности языкового пространства и осуществляется в формах моноцентризма и плюрицентризма. Уровень планирования овладения языком требует создания международных сообществ, сети образовательных учреждений, в рамках которых проводится обучение “новоговорящих”, значимого контента в медиасфере.

В статье рассматриваются некоторые методы компьютерной лингвистики, применяемые в обучении студентов технических специальностей поисково-просмотровому чтению текстов на английском языке (skimming и scanning); приводятся примеры использования этих методов при индивидуальной факультативной работе. Поисково-просмотровое чтение необходимо будущему исследователю, инженеру для того, чтобы быть в курсе научных исследований своего времени и ориентироваться в литературе, издаваемой по специальности, при работе с объемными научными работами, при подготовке к презентациям, докладам и проектам. Целью исследования является разработка примеров упражнений на основе текстового массива умеренной сложности, который анализируется в программе Concordance-3. По мнению автора, использование приемов корпусной и компьютерной лингвистики в преподавании существенно повышает мотивацию учащихся к обучению.