To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кора дуба.
Journal articles on the topic 'Кора дуба'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 25 journal articles for your research on the topic 'Кора дуба.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Krynytska, O. "Особливості нагромадження опаду в грабово-сосново-дубових деревостанах, сформованих на зрубах поступових рубок в умовах Львівського Розточчя." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 76–82. http://dx.doi.org/10.15421/411510.
Full textAbstract:
Проаналізовано річну динаміку опаду та його фракцій (хвоя сосни звичайної; листя дуба звичайного; листя супутніх порід; гілки; кора; шишки сосни звичайної; жолуді дуба звичайного; насіння інших порід; плюски жолудів, крилатки насіння; лишайники, мохи) у середньовікових грабово-сосново-дубових деревостанах, які сформувалися природним шляхом на зрубах різних способів поступових рубок головного користування (рівномірна поступова дво- і триприйомна та групово-вибіркова 3-прийомна), і в стиглому материнському деревостані (контроль) в умовах Львівського Розточчя. Як на контрольній, так і на експериментальних ділянках виявлено три піки опадання органічної маси протягом року: найбільший у жовтні і два менші – у зимовий період і в травні. Встановлено, що річна маса опаду становить 5-6 т/га, а способи рубок безпосередньо не впливають на частку опалої органічної маси та її річну динаміку.
2
Zigmontienė, Aušra, and Eglė Zuokaitė. "INVESTIGATION INTO EMISSIONS OF GASEOUS POLLUTANTS DURING SEWAGE SLUDGE COMPOSTING WITH WOOD WASTE." JOURNAL OF ENVIRONMENTAL ENGINEERING AND LANDSCAPE MANAGEMENT 18, no. 2 (June 30, 2010): 128–36. http://dx.doi.org/10.3846/jeelm.2010.15.
Full textAbstract:
The main environmental problem of sewage sludge treatment and storing processes is unpleasant smell caused by emitted gases, such as NH3, H2S etc.; which are released during organic matter decomposition process. The second environmental problem is that during sewage sludge composting process global warming gases, such as CO2, CH4, and N2O are emitted, the emissions of these gases can be reduced by creating optimal composting conditions (C:N, aeration, pH and humidity) and by adding some additives (wood cuttings, shavings, zeolites, peat etc.) into sewage sludge. In our study we analyse the experimental results on CH4, NH3, H2S and VOC emissions during sewage sludge composting process. For this experiment, centrifuge‐dried sewage sludge from Vilnius City Municipal Sewage Treatment Plant were used. Used Ashen bark, oaken cuttings, aspen shavings, shredded deciduous tree branches. The composting process was performed in a compost site‐simulating facilities. Santrauka Nuoteku valymas, nuoteku dumblo apdorojimas ir saugojimas neišvengiamai kelia išsiskiriančiu duju, nemaloniu kvapu problema. Yrant organinems medžiagoms išsiskiria nemalonaus kvapo dujos (NH3, H2S ir kt.) ir šiltnamio efekta sukeliančios dujos (CO2, CH4, N2O). Biodegradacijos procesai vyksta gamtoje ir natūraliai, ir dirbtinai ‐ kompostuojant. Sudarant optimalias kompostavimo salygas (C:N, aeravimas, pH ir dregnis) bei naudojant priedus (medžio pjuvenas, drožles, ceolita, durpes ir kt.) galima mažinti dujiniu teršalu emisijas i aplinka. Nagrinejami nuoteku dumblo kompostavimo eksperimentu rezultatai tiriant CH4, NH3, H2S ir LOJ emisijas. Eksperimentui naudotas perteklinis Vilniaus komunaliniu nuoteku valymo irenginiu nuoteku dumblas, nusausintas centrifugomis. Kaip papildomos medžiagos ‐ uosio žieve, ažuolo pjuvenos, drebules drožles, smulkios lapuočiu medžiu šakos. Kompostuota kompostavimo aikštele imituojančiuose “irenginiuose”. Резюме Oчисткa сточных вод, а также дальнейшая обработка накапливаемого осадка связаны с выбросами газов с неприятным запахом. Газы, образующиеся в процессе деградации органических веществ, не только обладают специфическим запахом (NH3, H2S и др.), но и вызывают парниковый эффект (CO2, CH4, NOx). Известно, что процесс биодеградации может происходить как в естественных, так и в искусственных условиях, например, при компостировании. Используя примеси (опилки, щепки, цеолит, торф и др.), а также подбирая оптимальные условия для компостирования – C:N, аэрация, рН, влага, можно снизить выбросы газов в окружающую среду. В статье проанализированы результаты газовых выбросов – CH4, NH3, H2S, ЛОС – при компостировании осадков сточных вод. В эксперименте был использован избыточный осадок из очистных сооружений города Вильнюса после обработки на центрифугах. В качестве дополнительного материала (примесей) в процессе компостирования были использованы кора, опилки дуба, стружка осины, небольшие измельченные веточки. Процесс компостирования был имитирован в лабораторных условиях.
3
Pasternak, Volodymyr, Olexandr Slysh, and Vitalii Nazarenko. "Розмірно-якісна структура стовбурів Quercus robur L. у деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 165–72. http://dx.doi.org/10.15421/412114.
Full textAbstract:
Для досліджень розмірно-якісної структури деревини стовбурів Quercus robur L. використано дослідні дані, зібрані в деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного за розмірно-якісними категоріями деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найтіснішу лінійну залежність від об'єму стовбура в корі виявлено для абсолютних значень об’єму ділової деревини. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини становить 1,0%. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами товщини, передбачених ДСТУ 1315-1-2001, розроблено алгоритм умовного розкряжування модельних дерев, який базується на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі функції Riemer–Gadow–Sloboda. Розмірну структуру ділової деревини узагальнено за методикою, що базується на встановленні закономірностей розподілу об'єму за класами товщини у відносних величинах. Виявлено тісну залежність (коефіцієнт детермінації моделей R2 = 0,68-0,82) відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Порівняння поданих нормативів з даними розробки лісосік рубок головного користування 2019-2020 рр. показало, що характер розподілу деревини за класами товщини є подібним з незначними відхиленнями. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба звичайного за класами товщини, за серединним діаметром лісоматеріалів без кори залежно від діаметра на висоті 1,3 м.
4
Bychenko, V. B. "Моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного за європейськими стандартами." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 90–95. http://dx.doi.org/10.15421/40290718.
Full textAbstract:
Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.
5
HULAI, Olha, Vasylyna SHEMET, Vasyl ZHILKO, and Olena KLYMOVYCH. "INHIBITOR EFFICACY AND COMPOSITION OF OAK BAR EXTRACT." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Series Сhemical Sciences 2020, no. 60 (February 25, 2020): 107–17. http://dx.doi.org/10.37827/ntsh.chem.2020.60.107.
Full textAbstract:
Regional and international researchers have proven that natural products, plants and their extracts can be used to reduce the corrosion rate. Such studies are relevant because natural inhibitors are obtained from renewable sources, therefore they are environmentally friendly. Ukrainian scientists have investigated the inhibition effect of oak bark extracts, but no such studies have been performed on cast iron. What is more, it has not been established which substances cause this effect. The purpose of the study is to determine the corrosion resistance of 08kp steel and gray cast iron SCh-15 (common structural materials of food industry equipment) in acidic and neutral environments in presence of oak bark extracts; to define the qualitative composition of the extract. Structure of cast iron and steel samples was studied on a metallographic microscope MMP-14C. The corrosion rate of metals was evaluated by weight. To determine the corrosion potential, we used a setting of a cathode voltmeter, electrodes (test and saturated chloride-silver), an intermediate vessel with a saturated KCl solution and electrolytic keys filled with the test electrolyte and saturated KCl solution (for the comparison electrode). The extract was analyzed on a Shimadzu GCMS-QP2020 gas chromatograph with mass-selective detection. Using weight method, the inhibition effect of oak shavings alcohol extract was proved in acidic and neutral corrosive environments. Under the influence of oak bark extract (5%), the stationary potential of steel 08kp has shifted: in 3% NaCl solution (oxygen depolarization) – towards more negative values; in 5% HCl solution (hydrogen depolarization) – to less negative values. Gas chromatography with mass-selective detection (GC/MS) revealed that the active substance in the extract is a mixture of natural tannins – polyphenolic compounds with a molecular weight of 500 to 3000. The inhibition effect of natural tannins is probably enhanced by siloxane compounds.
6
Каримов, И. Ф., Е. П. Мирошникова, М. С. Мирошникова, and В. А. Антипов. "ПРОФИЛЬ АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ МИКРОФЛОРЫ КИШЕЧНИКА ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ НАНОЧАСТИЦ МЕТАЛЛОВ В КОРМЛЕНИИ." Trace Elements in Medicine (Moscow) 22, s (2021): 39–40. http://dx.doi.org/10.19112/2413-6174-2021-s1-18.
Full textAbstract:
В последние десятилетия актуально изучение наночастиц металлов и попытки их применения в различных сферах деятельности человека. В области микробиологии часто подобные агенты используются в качестве биоцидных факторов, способствующих элиминации нежелательной микрофлоры. Данная работа посвящена оценке действия кормовых добавок на основе наночастиц железа и меди с добавлением коры дуба или пробиотических препаратов на изменение чувствительности кишечной микрофлоры цыплят-бройлеров к антибиотикам. Показано, что наночастицы металлов способны повышать количество устойчивых к антибиотикам форм бактерий, что потенциально создает генетический резерв, который в дальнейшем может быть использован неблагоприятной микрофлорой.
7
Тринеева, Ольга Валерьевна, Елена Федоровна Сафонова, and Алексей Иванович Сливкин. "Разработка методики количественного определения полифенольных соединений в лекарственном растительном сырье и лекарственных растительных препаратах методом ступенчатого элюирования в тонком слое сорбента." Химико-фармацевтический журнал 52, no. 11 (December 2, 2018): 59–64. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-11-59-64.
Full textAbstract:
Разработана экономичная и экспрессная методика идентификации и количественного определения полифенольных биологически активных веществ растительного происхождения (на примере галловой кислоты, танина и кверцетина) методом высокоэффективной тонкослойной хроматографии (ВЭТСХ). Экспериментально подобраны и теоретически обоснованы оптимальные условия их хроматографирования в тонком слое сорбента с количественной интерпретацией данных ВЭТСХ на персональном компьютере. Предлагаемый способ был апробирован на лекарственном растительном сырье листьев крапивы двудомной, коры дуба обыкновенного и плодов облепихи крушиновидной. Методика может быть использована в контроле качества субстанций, монокомпонентных и комплексных препаратов, растительных объектов, биологически активных добавок, премиксов, изделий пищевой и косметологической промышленностей.
8
Ridush, Bohdan, Leonid Horobets, Oleksandr Kovalchuk, and Yuriy Pshenychnyi. "Remains of animals from the dump of Dubno Castle in the 16 century." Острозька давнина 1, no. 6 (December 19, 2019): 201–12. http://dx.doi.org/10.25264/2707-1650-2019-6-201-212.
Full textAbstract:
У статті представлено результати археологічних розкопок у Дубні в 2015 р. Насельники місцевого замку, який у XVI ст. належав князям Острозьким, харчувалися як свійськими тваринами (свиня, вівця, коза, курка, бик й ін.), так і упольованою дичиною. Остання потрапляла до Дубна переважно з лісових масивів Малого Полісся (кабан, заєць, олень, сарна, глушець, тетерук та ін.), рідше з відкритих просторів (куріпки).
9
ФИСИНИН, В. И., А. С. УШАКОВ, Г. К. ДУСКАЕВ, Н. М. КАЗАЧКОВА, НУРЖАНОВ НУРЖАНОВ, Ш. Г. РАХМАТУЛЛИН, and Г. И. ЛЕВАХИН. "ИЗМЕНЕНИЕ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ И ПРОДУКТИВНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПОД ВЛИЯНИЕМ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ ИЗ ЭКСТРАКТА КОРЫ ДУБА." Sel'skokhozyaistvennaya Biologiya 53, no. 2 (February 2018): 385–92. http://dx.doi.org/10.15389/agrobiology.2018.2.385rus.
Full text
10
Kalenyuk, Yu S., and V. K. Zaika. "Формування лісової підстилки в деревостанах за участю липи дрібнолистої в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (April 3, 2019): 43–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290208.
Full textAbstract:
Досліджено формування лісової підстилки в 41-100-річних деревостанів за участю липи дрібнолистої. У складі деревостанів частка липи і дуба коливається від поодиноких дерев до 10 одиниць. У них також представлені клен гостролистий і явір, граб звичайний, в'яз голий, ясен звичайний, черешня та інші види. У деревостанах свіжої грабової діброви Західного Поділля запас не розкладеної лісової підстилки наприкінці вегетаційного періоду коливається в межах 0,28-1,34 кг/м2. Встановлено найменший запас підстилки в деревостанах, де частка липи становить 8-10 одиниць. Відносно чистого липового деревостану в мішаних запас лісової підстилки істотно зріс – у 1,61-4,78 раза. У його складі переважає листя деревних видів, маса якого становить 0,19-1,15 кг/м2 або 51,5-86,3 %. Маса пагонів, плодів, кори тощо у складі лісової підстилки коливається в межах 0,08-0,54 кг/м2 (13,7-48,5 %). Зв'язок нагромадження лісової підстилки з часткою липи у складі деревостанів характеризується тісною зворотною кореляційною залежністю (r = –0,68). Коефіцієнт варіації загальної маси лісової підстилки в деревостанах коливається в межах 6,3-32,1 %. Переважає слабкий і середній рівень мінливості. Аналогічною мінливістю характеризується фракція листя у складі лісової підстилки (V = 5,2–33,9 %). Встановлено значне зростання варіювання фракції пагонів, кори, плодів тощо у складі лісової підстилки, що характеризується переважанням сильних значень коефіцієнтів варіації.Ключові слова: дубові деревостани; лісова підстилка; опад; лісівничо-таксаційні показники; липа дрібнолиста.
11
Miroshnikova, Elena Petrovna, Julia Vladimirovna Kilyakova, Sergey Vladimirovich Ponomarev, Azamat Ersainovich Arinzhanov, and Maria Sergeevna Miroshnikova. "Hematological parameters of carp juveniles in terms of introducing Quercus cortex extract into diet." Vestnik of Astrakhan State Technical University. Series: Fishing industry 2019, no. 4 (December 13, 2019): 124–31. http://dx.doi.org/10.24143/2073-5529-2019-4-124-131.
Full textAbstract:
The article presents the results of studies of morphological and biochemical blood parameters of carp juveniles when adding the extract Quercus cortex (1, 2, 3 mg/kg of feed), probiotic preparation of Soya-bifidum (0.7 ml/kg of feed), antibiotics Ciprofloxacin hydrochloride in the composition of the drug Antibak 250 (100 mg/kg of feed). Analysis of hematological parameters of carp juveniles showed that adding Quercus cortex extract to the diet at a dosage of 2 mg/kg of feed contributed to increasing SGE by 66%, the average concentration of hemoglobin in the red blood cell by 20% compared to the control group. An increase in the level of leukocytes compared to the control was recorded only in the IV experimental group and made 13% (P≤0.05). An increase in glucose in the groups receiving Quercus cortex extract has been stated: in the I experimental group- by 4.2 times (P≤0.001), in II – by 3.4 (P≤0.001) and in III – by 3.3 (P≤0.001) compared to the control. Increasing glucose concentration indicates active metabolic processes and better stress resistance in the fish body. Iron content in carp blood was higher only in the first experimental group (by 3 times) compared to the control. Increasing activity of alanine aminotransferase was observed in all experimental groups, the highest rate of this enzyme being recorded in the IV experimental group (feed with probiotic additive Soya-bifidum) with a significant excess of control by 48%. Lactate dehydrogenase enzyme activity exceeded the control in all experimental groups, maximum increase (by 67%) was observed in the IV experimental group. Alkaline phosphatase was below the control in all experimental groups, minimum values being registered in the IV experimental group- by 37% less than the control. Indicators of p-amylase in the IV group exceeded the control by 2.6 times, in the V group – by 1.5 times. In the II group p-amylase was lower than the control by 44%, and in the III – by 1.9 times. According to the obtained hematological data, it has been established that including Quercus cortex extract into the diet of carp juveniles is promising due
to the positive effect on the fish physiological status, immune status, metabolic processes, hematopoiesis and digestibility of feed.
12
Bala, Oleksandr, Petro Lakyda, Liubov Matushevych, and Ivan Lakyda. "Продукція фітомаси дубових деревостанів Українського Полісся." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 85–92. http://dx.doi.org/10.15421/411823.
Full textAbstract:
Розраховано продуктивність дубових деревостанів Полісся України за компонентами фітомаси та продукцією в розрізі класів віку та за адміністративними областями. З’ясовано, що на території Полісся України найпоширенішими є дубові насадження у Житомирській обл. (35,3%). Насадження за участю дуба звичайного характеризується розмахом від I до XX класів віку, при цьому розподіл їхньої площі дуже нерівномірний. Значний обсяг запасу дубових насаджень зосереджений у середньовіковій групі, саме в ній вони найпродуктивніші. Фітомаса надземних компонентів дубових деревостанів Полісся фактично відображає їхню вікову структуру як за площею, так і за запасом.
Встановлено, що більше половини (55,3%) надземної фітомаси дубових деревостанів зосереджено у деревині стовбура. На кору стовбура й деревину гілок припадає однакова частка (по 11,9%), частка кори гілок становить 4,7%, деревної зелені – 16,2%.
Оцінено динаміку продукції дубових насаджень Полісся України за класами бонітету. З’ясовано, що її постійне зростання відбувається приблизно до 35-річного віку, потім поступово спадає. Максимальна біопродуктивність дубових насаджень, з незначними коливаннями в межах класів бонітету, припадає на період від 30 до 50 років.
Загальна оцінка продукції дубових деревостанів у лісах Полісся України становить 324,7 тис. т. Територіальна мінливість нагромадження продукції за адміністративними областями визначається відмінностями в наявності площ і віковій структурі насаджень. Найбільше продукції нагромаджують дубові деревостани Житомирської обл. (111,3 тис. т), в яких значна частка продукції припадає на середньовікові насадження (78,2 тис. т). Найменшу кількість продукції нагромаджують дубові насадження Сумської обл. (7,5 тис. т). В інших областях її кількість змінюється від 21,1 тис. т. (Київська обл.) до 59,7 тис. т (Чернігівська обл.).
Розподіл загальної продукції дубових деревостанів Полісся України в межах адміністративних областей та за класами віку відображає її динаміку за нормативними даними. Нагромадження обсягів продукції молодими дубовими насадженнями (I-IV класів віку) в поліській зоні України відбувається поступово й не інтенсивно. Кульмінація нагромадження продукції спостерігається у середньовіковій групі насаджень (V-VIII класи віку). Зі збільшенням віку, починаючи з пристиглої групи (IX клас віку), продукція дубових деревостанів поступово спадає. На мінливість продукції дубняків Полісся, крім зайнятої площі й віку насаджень, також впливають типи лісорослинних умов.
13
Atlanderova, KN, AM Makaeva, SA Miroshnikov, and EA Sizova. "The effect of the preparation based on ultrafine particles and oak bark extract on mineral composition of ruminal fluid." Animal Husbandry and Fodder Production 102, no. 3 (2019): 106–16. http://dx.doi.org/10.33284/2658-3135-102-3-106.
Full text
14
Platonov, V., Aleksandr Hadarcev, G. Suhih, V. Frankevich, M. Volochaeva, and V. Dunaev. "CHEMICAL COMPOSITION OF ORGANIC SUBSTANCE OF OAK BAR ORDINARY (EMERGENCY) (QUERCUS ROBUR L, BEECH FAMILY - FAGACCAC) (MESSAGE III - CHLOROFORM EXTRACT)." Clinical Medicine and Pharmacology 6, no. 1 (June 18, 2020): 53–56. http://dx.doi.org/10.12737/2409-3750-2020-6-1-53-56.
Full textAbstract:
This report presents the results of chromatography-mass spectrometry of a chloroform extract obtained after preliminary sequential exhaustive extraction of the bark of ordinary oak (petiole) n-hexane and toluene. The purpose of the study is to significantly expand the range of compounds that determine the composition of the organic matter of the bark of ordinary oak (petiole). Materials and research methods. The dried raw material is ground to a powder in a porcelain laboratory mill, which is then subjected to exhaustive sequential extraction with n-hexane and toluene at boiling points. Then, the solid residue was dried to constant weight in a vacuum oven, and then extraction was carried out with chloroform at its boiling point. Extraction with chloroform was completed when the refractive index was reached equal to its initial value, after which chloroform was distilled off in a vacuum rotary evaporator to obtain a dark brown oily residue.
Thus, we can conclude that the pharmacological effect of the chloroform extract of ordinary oak bark (petiolate) will be determined by the presence of significant amounts of sterols, hydrocarbons, which are dominated by arenes, alkenes and cycloalkanes, esters formed mainly by dicarboxylic acid (Oxalic acid).
15
Kondrashova, Kristina S., Dianna B. Kosyan, and Kseniya N. Atlanderova. "Влияние экстракта коры дуба (Quercus cortex) и комплекса веществ ингибиторов Quorum sensing на метаболические процессы, протекаемые в желудочно-кишечном тракте крупного рогатого скота." Animal Husbandry and Fodder Production 103, no. 4 (2020): 128–38. http://dx.doi.org/10.33284/2658-3135-103-4-128.
Full text
16
Резанов, Александр Геннадьевич, Любовь Васильевна Маловичко, Юрий Владимирович Литвинов, and Андрей Александрович Резанов. "Feeding behavior of the great spotted woodpecker Dendrocopos major in the south of the european part of Russia (Stavropol region)." Herald of Tver State University. Series: Biology and Ecology, no. 2(62) (June 30, 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.26456/vtbio197.
Full textAbstract:
Кормовое поведение самцов и самок большого пёстрого дятла (БПД) Dendrocopus major исследовано в Ставропольском крае в период 2013-2021 гг. В целом, зарегистрировано 58 посещений дятлами 12 видов кормовых деревьев. Выявлено предпочтение БПД следующих видов деревьев: дуб (22%), граб (20%), ясень (17%). Проведено сравнение кормовых предпочтений самцов и самок БПД в различные сезоны года. В холодный период БПД предпочитали разыскивать корм на стволах и толстых ветвях деревьев, где было больше шансов обнаружить зимующих беспозвоночных. Выявлены различия в кормовых методах, используемых самцами и самками БПД. We studied the feeding behavior of males and females of the Great Spotted Woodpecker (GSW) Dendrocopos major in the Stavropol Region over 2013-2021. In general, 58 woodpeckers’ visits to 12 forage tree species were recorded. The preference of GSW of the tree species was as following: oak (22% of visits), hornbeam (20%), ash (17%). A comparison of the feeding preferences of males and females of GSW in different seasons revealed that in the cold period the GSW preferred to search for food on the trunks and thick branches of trees, where it was more likely to find wintering invertebrates.
17
Билалов, М. И. "PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL CULTURE OF M. KAZEM-BEK WORK." Вестник ГГНТУ. Гуманитарные и социально-экономические науки, no. 1(19) (June 14, 2020): 35–47. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.2020.19.1.015.
Full textAbstract:
Изучение научно-теоретической биографии М. Казем-бека свидетельствует об определенной философской культуре выдающегося востоковеда. Возникает вопрос о соразмерности методологического потенциала философии в творчестве М. Казем-бека с исследовательскими потребностями ученого. Хотя никому из серьезных исследователей его творчества не придет и в голову упрекнуть его в отсутствии концептуально-целостного теоретического и философского взгляда на мир, в статье предпринимается попытка уточнения содержания философской культуры ученого. Философско-методологическая культура творчества М. Казем-бека детерминирована особенностями культурного кода его незаурядной личности. Это был ученый, не вписывающийся в складывающиеся традиции научного сообщества России по многим параметрам. Несистемное самообразование и эклектическая научная методология Казем-бека в определенной степени опередили свое время, оказавшись эффективными в осмыслении многих областей его творчества. В нем произошло то, что ныне происходит в постнеклассической научной рациональности, формирующийся как синтез рационального и иррационального, естественнонаучного и социогуманитарного, научного и вненаучного, когнитивного и ценностного и т. п., который предполагает востребованность всего богатства человеческого духа с его расовыми, религиозными, этническими и т. п. разновидностями. Автор статьи убежден, что как подлинный ученый М. Казем-бек не мог быть фанатиком, но и религиозность его была поколеблена объективной оценкой истории ислама и других мировых религий. A study of the scientific and theoretical biography of M. Kazem-bek testifies to a certain philosophical culture of an outstanding orientalist. The question arises about the proportionality of the methodological potential of philosophy in the work of M. Kazem-bek with the research needs of a scientist. Although none of the serious researchers of his work would come up with the idea of reproaching him for the lack of a conceptually holistic theoretical and philosophical view of the world, the article attempts to clarify the content of the philosophical culture of the scientist. The philosophical and methodological culture of M. Kazem-bek»s creativity is determined by the peculiarities of the cultural code of his outstanding personality. He was a scientist who did not fit into the evolving traditions of the Russian scientific community in many ways. Non-systemic self-education and the eclectic scientific methodology of Kazem-beck to a certain extent were ahead of their time, being effective in understanding many areas of his work. It happened what is happening in post-non- classical scientific rationality, forming as a synthesis of rational and irrational, natural science and socio- humanitarian, scientific and extra-scientific, cognitive and value, etc., which implies the demand for all the wealth of the human spirit with its racial, religious, ethnic, etc. varieties. The author of the article is convinced that as a true scientist M. Kazem-bek could not be a fanatic, but his religiosity was shaken by an objective assessment of the history of Islam and other world religions.
18
Lis-Wielgosz, Izabela. "Śmierć oswojona. Topika hagiograficznej sceny umierania kilka przykładów z literatury staroserbskiej." Slavica Wratislaviensia 168 (April 18, 2019): 413–25. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.168.35.
Full textAbstract:
Familiarized death: The topoi of hagiographical dying scenes selected examples from Old Serbian literatureThe notion of familiarized death, introduced by the French researcher Philip Ariés in order to characterize the approach to the end of human life that was common in ancient culture, serves as the point of departure for considerations regarding hagiographical scenes of dying. This approach, adopted by people of the medii aevi, maintained a positive attitude towards the fundamental event of death. In this article, the structure and topics of hagiographical scenes of death are elaborated on, using examples from Old Serbian literature, in which the discussed problem is revealed in the adaptation context as an implementation of orders inscribed in the ancient textbooks of good dying — artes bene moriendi. The literary scene of death is, therefore, analysed with reference to a specific scheme. Its components constitute a series of common points of narrative, and contain a self-evident imperative of Christ’s imitation imitatio Christi, assuming such obligatory practices as prayer oratio, call clamatio, and cry ploratio that are to lead up to the moment of commending one’s soul to God commendatio, and giving up the ghost traditio. This template serves the purpose of familiarizing with elementary and characteristic ideas, conceptional constructions, and topoi, which are portrayed as the components of the whole structure along with its individual constitutive elements. It also forms the basis for the exposition of motifs acting in the hagiographical scene of death as obligatory and facultative means of conveying meanings. This eventually allows the article’s authoress to prepare a fundamental catalogue of these motifs. Due to the accepted modus operandi, the most important and frequent constructions in these literary narratives serve to describe and expose the event of death, namely, the topoi of old age, weakness, fear of infernal torture, bewailing human sinfulness, falling asleep — blessed sleep, wandering — spiritual climbing, angelic mission, etc. Смрт припитомљена. Топика житијне сцене умирања неколико примера из старе српске књижевностиПолазна тачка је овде појам смрти припитомљене / укроћене који је увео Филип Аријес и који карактерише општи став према крају људског живота у средњем веку. Према томе о средњем веку може се рећи да је раздобље „припитомљене смрти”, онда је човек живео у стању духовне помирености са одласком са овог света. Средњовековни човек је био присан са смрћу, јер ју је прихватао као природни поредак, потчињавао се закону врсте и веровао је у спасење на оном свету. У раду се разматра житијна сцена смрти која је у средњовековној књижевности једна адаптација трајне схеме коју су пропагирале artes bene moriendi. Она је поновљење новозаветне слике Христове мученичке смрти, тако да се једноставно заснива на идеји imitatio Christi. Ову схему граде општа места: oratio молитва, clamatio мољење, ploratio плач, commendatio поверење i traditio предање духа. Све те канонске моменте прате одређене идеје, теме и мотиви. Дакле, у житијној сцени смрти појављују се различити топоси од којих неки су веома чести обавезни или факултативни, као су на пример топос старости, болести, слабости; топос страха од вечне муке; топос оплакивања, топос уснућа – блаженог сна; топос путовања – душевне лествице; топос анђела Божијег, топос светла итд. Сви су они својеврсни предоџбени носиоци и оруђа, начини мирења човека са смрћу у средњем веку. Тако у раду је направљен један каталог најважнијих и најчешће присутних топоса у житијној нарацији о одласку са овог света.
19
Танасковић, Дарко. "КАКО БИТИ СВОЈ, А НЕ „ИЗМЕЂУ“? (Оглед о савременом српском идентитету)." ПОЛИТЕИА 2, no. 8 (March 17, 2017). http://dx.doi.org/10.7251/pol1408253t.
Full textAbstract:
Често се може чути да српски народ пролази кроз озбиљну кризуидентитета, при чему се ретко покушава прецизније одредити на штасе, заправо, мисли. Уопште, за друштвену теорију питање идентитетапостало је пре неколико десетлећа једно од најизазовнијих, а крајемосме и почетком девете деценије XX века „ушло је, и то на великаврата, у дисциплину која се бави међународним односима“ ( вид.Ивер Б. Нојман, Употребе другог. „Исток“ у формирању европскогидентитета, Београд, 2011,21). Могло би се, штавише, рећи да јепојам идентитета, по правилу непрецизно дефинисан, а неретко и дознанствене неупотребљивости неодређен, постао део моде у (пост)модерном научном и публицистичком дискурсу о стању духа многихнарода, а не само српског. Понекад се свака развојно детерминисанапромена стања духа и система престижних референтних вредностиконзервативно, а у ствари комотно, објашњава „кризом идентитета“, штоотежава реално и објективно сагледавање себе, других и света који семења, односно епистемолошки продуктивну дијалектику самоспознајеи спознаје. С друге стране, квазимондијалистичко релативизовањеособености и значаја традиционалних колективних „личности“ стварамисаону и емоционалну пометњу која погодује губљењу оријентацијеи реактивним агресијама, па и „прекорачењима нужне самоодбране“ умеђународним односима.
20
Лучка, Дејан. "QUO VADIS ВАЛОРИЗАЦИЈА ЗНАЊА? (критика система оцјењивања студената, наметнутог прописима Универзитета у Бањој Луци)." Srpska pravna misao 1, no. 48 (February 10, 2017). http://dx.doi.org/10.7251/spm1548303l.
Full textAbstract:
Циљ рада је да критички преиспита одређене прописе Универзитета у Бањој Луци, који у себи садрже дијелове о оцјењивању студената и валоризацији њиховог знања, као и да потакне акцију у циљу другачијег тумачења/мијењања тих неправе-дних одредби. Ове одредбе, иако само дјелић тајфуна који је донијела примјена тзв. Болоњске декларације на Универзитету, су она ретро-градна снага која расипа лумен који се треба уткати у процјену количине знања студената. Правни факултет, односно студенти који студирају на њему осјетили су и осјећају масакрирање духа жељног знања због бирократских препрека универзитетских Правила.
21
Shram, N. A., V. F. Moshchits, and D. I. Dmytriievskyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ І ТЕРМІНУ ПРИДАТНОСТІ МАЗІ «ЕСТАН»." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7908.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження стабільності мазі «Естан» в процесі зберігання та визначення умов і терміну придатності. Матеріали і методи. Об’єктом досліджень була мазь «Естан» для лікування геморою, що містить у гідрофільній поліетиленоксидній основі лідокаїну гідрохлорид та екстракти кори дуба і насіння каштану кінського. У процесі зберігання дослідних зразків мазі за допомогою фізичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних і мікробіологічних методів визначали такі показники відповідно до вимог Державної Фармакопеї України (ДФУ): зовнішній вигляд, однорідність, масу вмісту контейнера та його герметичність, рН, розмір часток, кількісний вміст таніну, есцину, лідокаїну гідрохлориду та консервантів, мікробіологічну чистоту.Результати й обговорення. Результати проведених досліджень показали, що мазь «Естан» є стабільною при зберіганні у сухому, захищеному від світла прохолодному місці протягом 2 років. Зберігання при кімнатній температурі приводило до незначного підвищення рН.Висновки. Проведено дослідження стабільності мазі «Естан» для лікування геморою в процесі зберігання. Експериментально доведено, що всі показники якості препарату відповідають вимогам проекту методик контролю якості. Встановлено режим зберігання мазі «Естан» - у сухому темному прохолодному місці протягом 2 років.
22
Миличевић, Давор. "СВЕТИ САВА У ОГЛЕДАЛУ СРПСКОМ." ПРИЛОЗИ НАСТАВИ СРПСКОГ ЈЕЗИКА И КЊИЖЕВНОСТИ 8, no. 8 (October 15, 2019). http://dx.doi.org/10.7251/pnsjk1908055m.
Full textAbstract:
Истина по којој живи одређена заједница – било да је зовемо митом, предањемили завјетом – и сама је жива све док свака нова генерација својим искуством уче-ствује у њој. Без тог учешћа, предање се издваја у аутономну структуру смисла којаје независна од нашег искуства и која почиње да егзистира независно од наше осје-ћајности. У случају српске националне традиције темељно мјесто провјере живо-творности предања јесте лик Светог Саве. На то упућује праћење културолошкихтрансформација Савиног лика кроз историју и чињеница да је, упркос свим тимтрансформацијама, он успио да у колективној свијести народа остане упоришнатачка грађења и очувања српског идентитета. Снага Савиног лика почива на задово-љавању оног што је примарно у човјековом елементарном нагону за симболизаци-јом – потребе да у нечему ширем од себе нађе ослонац за духовну грађевину којуможе да дијели са другима – и у том смислу Свети Сава представља почетну тачкуцјелокупног националног предања. Одржавање или поновно успостављање органскевезе са националним предањем у нашем времену захтијева додатни напор духа –имагинативно учешће у специфично националној димензији предања која је најду-бље и најбоље сачувана у остварењима српског књижевног тока, од српске усменепоезије, преко Његоша и Радичевића, до врхунаца српске прозе и поезије 20. вијекау дјелима Кочића, Андрића, Нога, Бећковића.
23
Ђого, Дарко, and Зоран Јелисавчић. "Да ли постоји „догматска икономија“? (или о једној „издаји вјере“ Светог Василија Великог)." ЧАСОПИС ПРАВОСЛАВНОГ БОГОСЛОВСКОГ ФАКУЛТЕТА СВ ВАСИЛИЈЕ ОСТРОШКИ 6, no. 19 (July 8, 2020). http://dx.doi.org/10.7251/cpbfsvo2019014d.
Full textAbstract:
Једна живописна епизода из године 372. осликава нам борбу коју су Свети Оци Кападокијци морали да воде истовремено на два догматска фронта: с једне стране, супрот- стављајући се аријанској јереси која је у то доба уживала нарочиту подршку цара Валенса, док су се, с друге стране, појављивале оптужбе да Свети Василије Велики „издаје право- славну вјеру“ тиме што не проповиједа Божанство Духа Светога користећи исте терми- не којима се никејска теологија служила да нагласи једносушност Оца и Сина. У раду се разматрају границе „икономије“ на пољу догматских учења кроз конкретан примјер од- носа Светог Василија Великог према онима који су у то доба из македонијевских кругова приступали Цркви. На примјеру догматске борбе, али и педагошког приступа Отаца IV вијека, осликани су закључци релевантни за савремени догматско-педагошки приступ у контрасту према бинарној схеми фундаментализма.
24
Стојановић, Горан. "Аксиолошка етика Николаја Хартмана." СИНЕЗА 2, no. 1 (July 7, 2021). http://dx.doi.org/10.7251/sin2101085s.
Full textAbstract:
Рад одређује значај и допринос аксиолошки фундиране моралне филозофије Николаја Хартмана. Хартман намјерава превазићи незадовољавајуће једностране и сукобљене позиције које су вијековима оптерећивале етичку теорију помирењем Ничеовог изазова превредновања вриједности са Кантовим априорним дужностима користећи се материјално-вриједносном етиком Макса Шелера. Феноменолошком анализом моралног искуства Хартман жели изградити етику на објективним аксиолошким темељима. Етику као дисциплину конципира подједнако контемплативно као и нормативно. Својим истраживањем етика мора у пуноћи и разноврсности обухватити све сфере духа који јој доносе материјала. Јединство етике у плуралитету морала налази у њеној аксиолошкој одређености. Вриједности спознајемо априорно емотивистички и оне постоје попут Платонових идеја. Нову скалу вриједности дијели на: фундаменталне вриједности (елементарне вриједности и вриједности добра), основне моралне вриједности (добро, племенито, чистота, обиље искуства), специфичне моралне вриједности или врлине груписане у три етоса како су историјски биле откриване (античким, средњовјековним и модерним етосом). Однос вриједности, по узору на природне науке, уређује законима (слојева и фундирања, супротности и комплементарности, висине и јачине вриједности). Хартман нам нуди упечатљиву картографију вриједносног неба. На крају, поред антиномија које Хартманова филозофија свакако садржи, можемо закључити да је његов допринос аксиологији и етици од суштинског значаја. Савремена етичка теорија која заборавља Хартманову мисао озбиљно је због тога осујећена у својим резултатима.
25
Коковић, Драган, and Борис Латиновић. "Социолошки приступ и научно посредовање у спорту // Sociological Approach and Scientific Mediation in Sports." Спортске науке и здравље - АПЕИРОН 7, no. 1 (June 29, 2014). http://dx.doi.org/10.7251/ssh1401051k.
Full textAbstract:
Резиме: Са социолошког становишта, поготово у ситуацијама кад се живот повлачи на све ужи понтон око кога хуманист треба да се бори у „води до кољена“, идеја да се наука и на подручју спорта примијени у хуманитарне сврхе добија све више присталица. Наглашавању овакве оријентације допринијело је сазнање и околност да је наука доведена у ситуацију да недостојно служи туђем користољубљу, да се претвара у средство против хуманитета и вриједности и да се све више преобраћа у увјежбаност, некритичну послушност и институционалну моћ. У односу на раније, традиционално схватање спорта, чини се да је потребно рећи шта се подразумјева под савременим спортом. У питању је један еластични епитет који више говори о ономе ко га употребљава, него о појави о којој је ријеч. Зато би увијек требало разграничити о којој врсти спорта се говори, шта се подразумијева под спортом итд. Социлогија у својим анализама узима у обзир ове специфичности покушавајући да одговори на питања зашто је спорт тако популаран. Као начин призводње друштвеног живота, спорт производи побједнике и поражене, а све то произлази из репродукције супарништва и такмичарског духа. Он поприма одређене садржаје, карактер, правце и вриједности у зависности од конкретно историјских услова, структуре друштва у чијим се оквирима развија. Спортска такмичења, на различите начине, изражавају вриједности и односе који реално постоје у друштву и међу људима.