Academic literature on the topic 'Кора дуба'

Проаналізовано річну динаміку опаду та його фракцій (хвоя сосни звичайної; листя дуба звичайного; листя супутніх порід; гілки; кора; шишки сосни звичайної; жолуді дуба звичайного; насіння інших порід; плюски жолудів, крилатки насіння; лишайники, мохи) у середньовікових грабово-сосново-дубових деревостанах, які сформувалися природним шляхом на зрубах різних способів поступових рубок головного користування (рівномірна поступова дво- і триприйомна та групово-вибіркова 3-прийомна), і в стиглому материнському деревостані (контроль) в умовах Львівського Розточчя. Як на контрольній, так і на експериментальних ділянках виявлено три піки опадання органічної маси протягом року: найбільший у жовтні і два менші – у зимовий період і в травні. Встановлено, що річна маса опаду становить 5-6 т/га, а способи рубок безпосередньо не впливають на частку опалої органічної маси та її річну динаміку.

The main environmental problem of sewage sludge treatment and storing processes is unpleasant smell caused by emitted gases, such as NH3, H2S etc.; which are released during organic matter decomposition process. The second environmental problem is that during sewage sludge composting process global warming gases, such as CO2, CH4, and N2O are emitted, the emissions of these gases can be reduced by creating optimal composting conditions (C:N, aeration, pH and humidity) and by adding some additives (wood cuttings, shavings, zeolites, peat etc.) into sewage sludge. In our study we analyse the experimental results on CH4, NH3, H2S and VOC emissions during sewage sludge composting process. For this experiment, centrifuge‐dried sewage sludge from Vilnius City Municipal Sewage Treatment Plant were used. Used Ashen bark, oaken cuttings, aspen shavings, shredded deciduous tree branches. The composting process was performed in a compost site‐simulating facilities. Santrauka Nuoteku valymas, nuoteku dumblo apdorojimas ir saugojimas neišvengiamai kelia išsiskiriančiu duju, nemaloniu kvapu problema. Yrant organinems medžiagoms išsiskiria nemalonaus kvapo dujos (NH3, H2S ir kt.) ir šiltnamio efekta sukeliančios dujos (CO2, CH4, N2O). Biodegradacijos procesai vyksta gamtoje ir natūraliai, ir dirbtinai ‐ kompostuojant. Sudarant optimalias kompostavimo salygas (C:N, aeravimas, pH ir dregnis) bei naudojant priedus (medžio pjuvenas, drožles, ceolita, durpes ir kt.) galima mažinti dujiniu teršalu emisijas i aplinka. Nagrinejami nuoteku dumblo kompostavimo eksperimentu rezultatai tiriant CH4, NH3, H2S ir LOJ emisijas. Eksperimentui naudotas perteklinis Vilniaus komunaliniu nuoteku valymo irenginiu nuoteku dumblas, nusausintas centrifugomis. Kaip papildomos medžiagos ‐ uosio žieve, ažuolo pjuvenos, drebules drožles, smulkios lapuočiu medžiu šakos. Kompostuota kompostavimo aikštele imituojančiuose “irenginiuose”. Резюме Oчисткa сточных вод, а также дальнейшая обработка накапливаемого осадка связаны с выбросами газов с неприятным запахом. Газы, образующиеся в процессе деградации органических веществ, не только обладают специфическим запахом (NH3, H2S и др.), но и вызывают парниковый эффект (CO2, CH4, NOx). Известно, что процесс биодеградации может происходить как в естественных, так и в искусственных условиях, например, при компостировании. Используя примеси (опилки, щепки, цеолит, торф и др.), а также подбирая оптимальные условия для компостирования – C:N, аэрация, рН, влага, можно снизить выбросы газов в окружающую среду. В статье проанализированы результаты газовых выбросов – CH4, NH3, H2S, ЛОС – при компостировании осадков сточных вод. В эксперименте был использован избыточный осадок из очистных сооружений города Вильнюса после обработки на центрифугах. В качестве дополнительного материала (примесей) в процессе компостирования были использованы кора, опилки дуба, стружка осины, небольшие измельченные веточки. Процесс компостирования был имитирован в лабораторных условиях.

Для досліджень розмірно-якісної структури деревини стовбурів Quercus robur L. використано дослідні дані, зібрані в деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного за розмірно-якісними категоріями деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найтіснішу лінійну залежність від об'єму стовбура в корі виявлено для абсолютних значень об’єму ділової деревини. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини становить 1,0%. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами товщини, передбачених ДСТУ 1315-1-2001, розроблено алгоритм умовного розкряжування модельних дерев, який базується на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі функції Riemer–Gadow–Sloboda. Розмірну структуру ділової деревини узагальнено за методикою, що базується на встановленні закономірностей розподілу об'єму за класами товщини у відносних величинах. Виявлено тісну залежність (коефіцієнт детермінації моделей R2 = 0,68-0,82) відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Порівняння поданих нормативів з даними розробки лісосік рубок головного користування 2019-2020 рр. показало, що характер розподілу деревини за класами товщини є подібним з незначними відхиленнями. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба звичайного за класами товщини, за серединним діаметром лісоматеріалів без кори залежно від діаметра на висоті 1,3 м.

Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.

Regional and international researchers have proven that natural products, plants and their extracts can be used to reduce the corrosion rate. Such studies are relevant because natural inhibitors are obtained from renewable sources, therefore they are environmentally friendly. Ukrainian scientists have investigated the inhibition effect of oak bark extracts, but no such studies have been performed on cast iron. What is more, it has not been established which substances cause this effect. The purpose of the study is to determine the corrosion resistance of 08kp steel and gray cast iron SCh-15 (common structural materials of food industry equipment) in acidic and neutral environments in presence of oak bark extracts; to define the qualitative composition of the extract. Structure of cast iron and steel samples was studied on a metallographic microscope MMP-14C. The corrosion rate of metals was evaluated by weight. To determine the corrosion potential, we used a setting of a cathode voltmeter, electrodes (test and saturated chloride-silver), an intermediate vessel with a saturated KCl solution and electrolytic keys filled with the test electrolyte and saturated KCl solution (for the comparison electrode). The extract was analyzed on a Shimadzu GCMS-QP2020 gas chromatograph with mass-selective detection. Using weight method, the inhibition effect of oak shavings alcohol extract was proved in acidic and neutral corrosive environments. Under the influence of oak bark extract (5%), the stationary potential of steel 08kp has shifted: in 3% NaCl solution (oxygen depolarization) – towards more negative values; in 5% HCl solution (hydrogen depolarization) – to less negative values. Gas chromatography with mass-selective detection (GC/MS) revealed that the active substance in the extract is a mixture of natural tannins – polyphenolic compounds with a molecular weight of 500 to 3000. The inhibition effect of natural tannins is probably enhanced by siloxane compounds.

В последние десятилетия актуально изучение наночастиц металлов и попытки их применения в различных сферах деятельности человека. В области микробиологии часто подобные агенты используются в качестве биоцидных факторов, способствующих элиминации нежелательной микрофлоры. Данная работа посвящена оценке действия кормовых добавок на основе наночастиц железа и меди с добавлением коры дуба или пробиотических препаратов на изменение чувствительности кишечной микрофлоры цыплят-бройлеров к антибиотикам. Показано, что наночастицы металлов способны повышать количество устойчивых к антибиотикам форм бактерий, что потенциально создает генетический резерв, который в дальнейшем может быть использован неблагоприятной микрофлорой.

Разработана экономичная и экспрессная методика идентификации и количественного определения полифенольных биологически активных веществ растительного происхождения (на примере галловой кислоты, танина и кверцетина) методом высокоэффективной тонкослойной хроматографии (ВЭТСХ). Экспериментально подобраны и теоретически обоснованы оптимальные условия их хроматографирования в тонком слое сорбента с количественной интерпретацией данных ВЭТСХ на персональном компьютере. Предлагаемый способ был апробирован на лекарственном растительном сырье листьев крапивы двудомной, коры дуба обыкновенного и плодов облепихи крушиновидной. Методика может быть использована в контроле качества субстанций, монокомпонентных и комплексных препаратов, растительных объектов, биологически активных добавок, премиксов, изделий пищевой и косметологической промышленностей.

У статті представлено результати археологічних розкопок у Дубні в 2015 р. Насельники місцевого замку, який у XVI ст. належав князям Острозьким, харчувалися як свійськими тваринами (свиня, вівця, коза, курка, бик й ін.), так і упольованою дичиною. Остання потрапляла до Дубна переважно з лісових масивів Малого Полісся (кабан, заєць, олень, сарна, глушець, тетерук та ін.), рідше з відкритих просторів (куріпки).

Досліджено формування лісової підстилки в 41-100-річних деревостанів за участю липи дрібнолистої. У складі деревостанів частка липи і дуба коливається від поодиноких дерев до 10 одиниць. У них також представлені клен гостролистий і явір, граб звичайний, в'яз голий, ясен звичайний, черешня та інші види. У деревостанах свіжої грабової діброви Західного Поділля запас не розкладеної лісової підстилки наприкінці вегетаційного періоду коливається в межах 0,28-1,34 кг/м2. Встановлено найменший запас підстилки в деревостанах, де частка липи становить 8-10 одиниць. Відносно чистого липового деревостану в мішаних запас лісової підстилки істотно зріс – у 1,61-4,78 раза. У його складі переважає листя деревних видів, маса якого становить 0,19-1,15 кг/м2 або 51,5-86,3 %. Маса пагонів, плодів, кори тощо у складі лісової підстилки коливається в межах 0,08-0,54 кг/м2 (13,7-48,5 %). Зв'язок нагромадження лісової підстилки з часткою липи у складі деревостанів характеризується тісною зворотною кореляційною залежністю (r = –0,68). Коефіцієнт варіації загальної маси лісової підстилки в деревостанах коливається в межах 6,3-32,1 %. Переважає слабкий і середній рівень мінливості. Аналогічною мінливістю характеризується фракція листя у складі лісової підстилки (V = 5,2–33,9 %). Встановлено значне зростання варіювання фракції пагонів, кори, плодів тощо у складі лісової підстилки, що характеризується переважанням сильних значень коефіцієнтів варіації.Ключові слова: дубові деревостани; лісова підстилка; опад; лісівничо-таксаційні показники; липа дрібнолиста.

Данная работа направлена на изучение видового состава эпифитных лишайников калопанакса семилопастного (диморфанта) и экологосубстратных особенностей его коры (ритидома). Работы проводились на юге Приморского края: на полуострове МуравьёваАмурского, в окрестностях посёлка Заводской (Артёмовский городской округ), на о. Русский и хребте Барачный (Надеждинский район). Заложено 9 пробных площадей. На калопанаксе были отобраны образцы эпифитных лишайников и коры (ритидома) для определения реакции рН. При выявлении видового состава эпифитных лишайников были использованы как собственные данные автора, так и литературные данные. Видовой состав эпифитных лишайников для калопанакса семилопастного включает 46 видов, 24 из которых, приводятся по литературным данным. Отмечено преобладание в видовом составе диморфанта накипных лишайников, что не характерно для форофитов с подобным типом коры. Исследованы экологосубстратные особенности коры диморфанта для деревьев различного возраста. Структура коры взрослого калопанакса сходна с таковой у дуба монгольского. Также, впервые был определен диапазон рН коры диморфанта. Отмечено сходство значений кислотности коры исследуемого форофита с таковыми для дуба монгольского, липы амурской и многих других деревьев. Отмечается, что видовое богатство и проективное покрытие лишайников на стволах калопанакса заметно ниже, чем у форофитов, имеющих сходные с ним характеристики коры и произрастающих в той же лесной формации. Отчасти это явление обуславливается особенностями коры молодых калопанаксов, отчасти общим снижением видового разнообразия эпифитных лишайников под антропогенным влиянием. Тем не менее, не удаётся выявить факторы, затрудняющие заселение стволов взрослых калопанаксов эпифитами, в условиях экосистем с высоким видовым разнообразием лишайников. Возможно, причина заключается в химическом составе ритидома дерева. В литературе упоминалось о подавлении роста бактерий золотистого стафилококка настоем коры калопанакса, однако сведений о влиянии химических компонентов его коры на лишайники или их отдельные компоненты не выявлено.This paper represents a study of a species composition of lichens that grows on Kalopanax septemlobus and ecosubstrate features of its bark. The area of study covers the south of Primorsky Krai at MuravyovAmursky peninsula near the Zavodskoy town (Artyomovskiy city district), at Russky island and at the Barachniy ridge (Nadezhdinsky district). 9 sample plots were placed. Epiphytic lichens and three bark samples for the pH determination was taken from kalopanax. For the identification of epiphytic lichens species composition both authors own data and literature data were used. Epiphytic lichens composition for the Kalopanax septemlobus includes 46 species, 24 of which are given according to literature data. Predominance of crustose thallus lichens over foliose thallus lichens was observed. This fact shows nontypical situation for the phorophytes with this type of bark. Ecosubstrate features of kalopanax bark were studied for threes of different ages. Bark structure of the mature kalopanax is similar to bark of Quercus mongolica. Also, there was the first time when pH range of kalopanax bark was identified. A similarity was noted between the acidity of the bark of the studied forophyte and those for Mongolian oak, Amur linden and many other trees. We have noted that biodiversity and projective cover of epiphytic lichens on kalopanax trunk is noticeably lower than for ones on the other threes that have similar bark properties and those are growing at the same forest ecosystem. Partly this phenomenon is caused by the peculiarities of the bark of young kalopanaks, partly by a general decrease in the species diversity of epiphytic lichens under anthropogenic influence. Nevertheless, it is not possible to identify factors that impede the colonization of adult kalopanax trunks with epiphytes in ecosystems with a high species diversity of lichens. Perhaps the reason is the chemical composition of tree ritidom. In the literature, it was mentioned that staphylococcus aureus bacteria growth was suppressed by infusion of kalopanax bark, however, no information was found on the effect of the chemical components of its bark on lichens or their separate components.