Journal articles on the topic 'Концепт КРАСА'

У статті розкрито уявлення про красу в англійських та українських прислівʼях. Підтверджено, що концепт «Beauty / Краса» є відображенням культури етносу й однією з основних одиниць мовної свідомості. Оцінність концепту тісно повʼязана з ціннісними орієнтирами поведінки суспільства. Доведено, що спільні уявлення про красу в англійській і українській пареміології зводяться до протиставлення внутрішньої й зовнішньої краси.

Статтю присвячено висвітленню асоціативних значень у структурі змістового наповнення кон- цепту МОЛОДІСТЬ на підставі текстової інтерпретації фрагментів сучасного англомовного прозо- вого дискурсу, в яких устами героїв відтворені асоціації, оцінки, емоції та переживання, ситуативно пов’язані із молодістю як віковою категорією. Асоціативний діапазон представлений аксіологічно маркованими асоціативними кореляціями досліджуваного концепту з базовими (СТАРІСТЬ, УСПІХ), емотивними (КОХАННЯ, ЩАСТЯ, СМУТОК), соціокультурними (КУЛЬТ, СВОБОДА, ПРОТЕСТ, КРИЗА) й естетичним (КРАСА) концептами. Засобами вербалізації є субстантивна лексема youth (молодість) та атрибутивна лексема young (молодий). Текстовий аналіз дав можливість виокремити низку інваріантних компонентів асоціативного діапазону концепту МОЛОДІСТЬ, сформованих на тлі тісної кореляції з концептом СТАРІСТЬ. Серед них: бажання утримати/повернути молодість, різке неприйняття усіх виявів старості, неспроможність зберегти молодість, трагедія і біль її утрати, криза особистості, конфлікт поколінь. Ключові слова: асоціативні кореляції, концепт, художній дискурс, імпліковане / експліковане значення, аксіологічне маркування.

У статті здійснено спробу структурувати концепт «жінка», взявши за основу ієрархію елементів досліджуваної концептуальної структури, яка містить такі елементи: мікроконцепт «ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНОСТІ», у межах якого розглянуто концептуальний аспект «Зовнішність»; мікроконцепт «БІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ» (концептуальний аспект «Вік»); мікроконцепт «СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ». Концепт «жінка» у художньому дискурсі розкривають через численні описи психічних та емоційних станів жінок, шляхом описів їхньої комунікації тощо. Окрім того, зміст концепту реалізують мовні засоби на позначення зовнішніх характеристик жінки. У мовній картині світу українців репрезентація зовнішності жінки зреалізована шляхом опису естетичного параметра, що виражає уявлення українців про універсальну ознаку буття – красу, яку виділяють у процесі експресивно-естетичного освоєння дійсності, зумовлену емоційно-чуттєвою домінантою української етносвідомості. Об’єктом опису зовнішності жінки є її усмішка та погляд, постава, манера поведінки, волосся, вуста, руки тощо. У процесі аналізу з’ясовано, що важливою характеристикою жінки є її вік. У художньому дискурсі, що став об’єктом аналізу, виокремлено значну кількість мікроконтекстів, які містять характеристики жінок відповідно до їхнього віку. Щодо характеристик жінки відповідно до її соціальних ролей спостережено оцінювання за ознаками одружена / неодружена, дружина, дочка, мати. Мовні засоби, застосовувані письменниками для вербалізації цього структурного елемента концепту «жінка», містять паремії, що вказують на нерозривний зв’язок між подружньою парою, тим самим актуалізують концепт «чоловік», який є концептом-дуплетом для концепту «жінка». Здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що концепт «жінка» у сучасному художньому дискурсі – явище багатоаспектне й багатокомпонентне.

Убиство краља Александра уздрмало је европску јавност пред почетак Другог светског рата. Имало је још већи одјек у комплексној јужнословенској држави. У таквом напетом тренутку, било је важно очувати државно јединство и испунити правни и симболички вакуум узрокован краљевим убиством. Елите су стога употребиле стари средњовековни концепт два краљева тела. Сходно томе, сахрана краља Александра добила је обележја масовног спектакла у коме је смрт краља постала симбол државног јединства. The assassination of King Aleksandar shook the European public at the dawn of WWII. It had even more pronounced effects in the compound South Slavic state. In such a tense moment, it was necessary to preserve state unity and fill the legal and symbolic vacuum caused by the King’s murder. Thus, the elites employed the old medieval concept of the king’s two bodies. According to this principle, the funeral of King Aleksandar assumed the features of a mass performance wherein the death of the ruler turned into the symbol of state unity.

Рад представља приказ критичке анализе дискурса једног предшколског програма васпитања и образовања. Полази од Фукоовог концепта дискурса као језика у употреби који не само да рефлектује социјални поредак већ га и обликује кроз мрежу конвенција, знања и праксе које детерминишу човекову, у овом случају читаочеву, перцепцију стварности. Основна идеја анализе представљене у раду заснива се на откривању дискурзивних стратегија и/или система правила датих у тексту Основа програма предшколског васпитања и образовања за рад са децом од три до седам година - модел А који омогућавају одређене исказе и разумевања о детету и тако позиционирају дете и васпитача кроз дискурсне репертоаре. Овај приступ нам помаже да контекстуализујемо текст и тако разумемо основни механизам дискурса у креирању специфичних верзија предшколског васпитања и образовања. Како је и сама анализа дискурса повезана с интерпретацијом и наратологијом, са причом као константом, тако и овај рад представља причу о једном предшколском програму будући да као и сваки други текст прича причу која није до краја испричана и која даље може да се развија у различитим правцима.

У статті простежено концепти естетичного ідеалу в українському ліро-епосі, сутність естетичної любові в поетичній моделі фольклорного твору. На прикладі дум, балад, співанок-хронік виявлено ознаки відкритого та прихованого естетичного ідеалу. Цей феномен стає домінантою творчого процесу, оскільки митець у ході культуротворчості прагне наблизитися до омріяного й виплеканого уявою світу. Зокрема, в традиційному ліро-епосі ідеал розкривається на різних рівнях: у процесі текстотворення, виконання, сприйняття аудиторією, через розкодування певних символів, а також консекутивність. У формуванні естетичного ідеалу беруть участь численні екстралінгвістичні фактори. Особливого значення набуває модель мовленнєвої дії, що постає домінантною в різних зразках ліро-епосу: від історичних пісень, дум до балад і співанок-хронік. Чуттєве пізнання дійсності в фольклорному творі розкривається в специфічному плюралізмі поглядів на людину, цінності людського життя, і саме зіткнення цих поглядів під час подання події виводить на шлях розуміння справжньої сутності поняття «краса». Традиційний ліро-епос вияскравлюється своїм метафізичним простором, що відрізняється від усіх сфер людського життя. У ліро-епічному творі відображено події з певного естетичного досвіду, які соціально та історично зумовлені. Подія, що постає в центрі художньої моделі, може вийти на площину поліаспектної реалізації, розкриваючи дилему «прекрасне – потворне» та орієнтуючись на естетичне сприйняття. Образно-семіотична система сприяє осмисленню важливих сутностей життя, а сама зображувана в народному мистецтві подія виводить естетичну свідомість далеко за межі представлених явищ. Визначення сутності естетичного ідеалу в ліро-епосі дає підстави виокремлювати його в аспекті всеосяжного досвіду гармонізації, що постає і на рівні ціннісного сприйняття, і на рівні естетичної насолоди, і на рівні залучення нового знання.

У статті вперше розглянуто літературне функціонування військового покоління Українських Січових Стрільців у літературно-мистецькому журналі «Світ», який виходив у Львові впродовж 1917 і першої третини 1918 року під редакцією молодомузівця і хорунжого УСС Миколи Голубця. З’ясовано, що часопис розвиває літературно-ідейну концепцію, започатковану стрілецтвом у журналі «Шляхи», означену формулою «Тим, що впали», представляючи низку творів меморіальної тематики, що відповідає засадам «духу епохи» січового стрілецтва. Творчі зусилля стрільців скеровані в руслі піднесення стрілецької слави, стрілецького характеру, документально-мемуарні форми переважають над власне художніми. Хронотоп України у художній візії стрілецтва – простір пам’яті, польові цвинтарі, що акумулюють досвід національної боротьби, національні цінності, стрілецька ж колективна могила – космотвірна точка і центр нової України визволеного «Завтра». Артикульовано проблему наслідків катастрофи війни у громадському та приватному житті на третій рік війни, до розкриття подробиць редакція підійшла цілеспрямовано. Концепт труни дозволяє структурувати світобудову зовні і потрактовувати образ світу художньо. Ліричний герой стрілецького світу поміж екстремами «ерос – танатос» в силу власної стрілецької світоглядної налаштованості в руслі трагічного оптимізму скерований усе-таки до еросу, інстинкту життя, хоча усвідомлює незворотність деяких змін, редукцію приватного світу, внутрішні екзистенційні переміни після межових ситуацій, зміну інших людей навколо і світу в цілому, навіть смерть краси. При цьому стрілецька поезія збагачується негромадянськими мотивами, зокрема інтимним, пейзажно-філософський, медитативними інтонаціями. Стрілецька критика функціонує не лише як засіб підтримки стрілецького літературного продукту і духу стрілецької епохи, але і як мотиватор розвитку стрілецької літературної діяльності, спрямований у бік так званої «літературної індустрії», «літературного виробництва» (П. Бурдьє), тобто демонструє поєднання ідеалістичного історичного підходу і соціологічного.

Војвођански покрет је настао као својеврстан израз незадовољства услед економско-политичког положаја Војводине у Краљевини Југославији у периоду када, након убиства краља Александра Карађорђевића, постепено оживљава вишестраначки парламентарни живот. Намера протагониста овог покрета била је да се држава федерализује и да једна од федералних јединица буде и Војводина. Аргументи за овај став тражени су у неодговорној политици режима према Војводини, а која се заснивала на: неуспешној аграрној реформи која је требало да штити социјални мир а довела је до социјалне кризе, неприлагођеној кадровској политици у органима управе, неодмереној пореској политици и необузданој корупцији. Иако је ситуација била тешка а аргументи критике изгледали разложно, није постојала јединствена платформа у вези са страначком артикулацијом проистеклог незадовољства. Ослањајући се на Сомборску а потом и Новосадску резолуцију из 1932. године, група политичара, већина њих учесници у доношењу поменутих резолуција, али хетерогеног страначког порекла, покушала је да, средином четврте деценије прошлог века, створи одговоран политички израз за решење нагомиланих проблема у Војводини. Амбиције су биле велике али су се и потешкоће показале као значајне. Упркос динамичним медијским активностима и беспоштедној кампањи, нарочито током општинских избора 1936. године, Војвођански покрет није изашао из оквира маргиналног политичког субјекта. Разлози за то су вишеструки. Знатан број присталица Војвођанског покрета и поред слагања са основним програмским циљевима није био спреман да напусти своју странку. У тим тренуцима, уместо сарадње долазило је и до парадоксалних политичких ситуација да су доследни представници Војвођанског покрета чија је намера била да оснују странку, упоредо са критиком режима, а некада и чешће критиковали представнике опозиционих странака који су били активни у Војводини. И ово је био својеврсни показатељ да у држави оптерећеној нерешеним националним питањем и без одговарајућег уставног концепта, политички положај Војводине зависи од оствареног антагонизма у вези са територијалним апетитима водећих националних странака Срба и Хрвата. Оваква тенденција у политичком животу Краљевине Југославије није имала разумевања за ставове о уставном одређењу Војводине. Штавише, нерешиви национални проблеми упркос компромису у виду Споразума Цветоковић−Мачек, обесмислили су, за национално сврстано бирачко тело, било какав регионални приступ. Отуд је политички неуспех Војвођанског покрета био очекивана последица у предвечерје Другог светског рата.

Purpose. The purpose of this article was to perform a cognitive onomasiological reconstruction of the semantic component, that is related to the sublimated estimation meanings inherent in motivators of English, German, Russian and Ukrainian medicinal plants’ names. The goal has been realized through several research stages: determining the quantitative and qualitative parameters of evaluative motivators in the body of the studied material, identifying their types, comparing the data obtained for related languages inside the language groups and generalizing across the language groups.Methods. The following methods were employed to achieve the goals of this research paper: comparative-historical method, namely, internal reconstruction to identify related evaluative motivators for the languages within their language groups, and semantic reconstruction to reveal the original motive of the phytonymic name; cognitive-onomasiological analysis has established the status of evaluative motivators in the onomasiological structures of plant nominations; the method of cognitive reconstruction has determined the stage of human cognitive activity at which the semantic component of sublimated evaluation is formed.Results. The mixed motivational type is prevailing for plant nominations with an evaluative semantic component, 93% прикладів в англійській і 91.5% прикладів фітонімів у німецькій мові, по 69% і 62% – в російській і українській). The results of the study have revealed that languages within language groups are characterized by mostly conjoint motivational parameters for phytonyms with the semantic component of sublimated evaluation. We could not identify modus-type motivators of aesthetic evaluation in English. The common feature for all the studied languages is the metaphorization of the concepts of ‘sun’, ‘gold’, ‘stars’, ‘female beauty’ to designate the names of medicinal plants with a semantic component of aesthetic evaluation. Ethical evaluation meanings in the motivators of phytonyms are formed through metaphorization of theological concepts.Conclusions. In all the studied languages, evaluative motivators are not a priority in the plant nomination process, instead, motivators referring to the objective features of the plants are more often selected. The universal parameters of the semantic component of sublimated evaluation for the languages of the Germanic and Slavic groups are the predominance of associative-terminal motivators in terms of quantitative indicators as compared to modus motivators. The emotional constituent of this type of evaluation in all the studied languages is less prominent as compared to evaluation types of lower levels, since evaluative meanings belonging to higher levels of cognitive activity are mostly based on the rational component.Key words: cognitive onomasiological reconstruction, aesthetic estimation, ethic estimation, modus designator, metaphoric designator. Мета. Здійснити когнітивно-ономасіологічну реконструкцію мотиваторів сублімованих оцінок (естетичних та етичних), виявлених в ономасіологічних структурах назв лікарських рослин в англійській, німецькій, російській та українській мовах. Реалізація поставленої мети передбачає визначення кількісних та якісних параметрів оцінних мотиваторів у корпусі дослідже-ного матеріалу, визначення їх типів, зіставлення отриманих даних всередині мовних груп і між мовними групами.Методи. Прийоми порівняльно-історичного методу: застосування прийому внутрішньої реконструкції дозволило виявити споріднені оцінні мотиватори всередині мовних груп, а прийом семантичної реконструкції дав змогу розкрити первісний мотив найменування. Когнітивно-ономасіологічний аналіз встановив статус оцінних мотиваторів в ономасіологічних структу-рах рослинних номінацій. Прийом когнітивної реконструкції визначив етап когнітивної діяльності людини, на якому форму-ється семантичний компонент сублімованих оцінок.Результати. Переважна більшість вивчених рослинних номінацій із оцінним компонентом семантики приналежні до змі-шаного мотиваційного типу (93% прикладів в англійській і 91.5% прикладів фітонімів у німецькій мові, по 69% і 62% – в російській і українській). Цілком очікувано, що результати вивчення виявили більше спільного у мотиваційному підґрунті фітонімів із семантичним компонентом сублімованої оцінки між мовами всередині мовних груп. Спільною для всіх вивчених мов характеристикою є метафоризація концептів «сонце», «золото», «зорі», «жіноча краса» у процесі мотивації назв лікар-ських рослин із семантичним компонентом естетичної оцінки. Значення етичних оцінок у мотиваторах фітонімів формуються за рахунок метафоризації теологічних концептів.Висновки. В усіх досліджених мовах оцінні мотиватори не є пріоритетними у процесі номінації рослин, натомість, пере-вагу мають мотиватори, що називають об’єктивну ознаку рослини. Універсальними параметрами семантичного компонента сублімованої оцінки для мов германської та слов’янської груп є переважання мотиваторів асоціативно-термінального типу за квантитативними показниками порівняно із мотиваторами модусного типу. Спільною для усіх досліджених мов є нижча ступінь виявлення емоційної складової в сублімованих оцінках порівняно із оцінками нижчих рівнів, оскільки оцінки вищих рівнів у більшій мірі оперті на раціональний компонент.Ключові слова: когнітивно-ономасіологічна реконструкція, мовна оцінка, етична оцінка, естетична оцінка, модусний мотиватор, метафоричний мотиватор.

<div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Год прошедший и год нынешний отмечены юбилейными датами с начала беспрецедентных в мировой экономической истории событий, оказавших колоссальное влияние</span><span class="CharOverride-2"> на развитие России в прошлом столетии. До сих пор мы</span><span class="CharOverride-2"> явственно ощущаем их отголоски и пользуемся их плодами. Речь идет</span><span class="CharOverride-2"> о 100-летии Плана ГОЭЛРО</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-007-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007">1</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (январь 1920 г.) и Новой</span><span class="CharOverride-2"> экономической политики (январь 1921 г.).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Реализация первого из них</span><span class="CharOverride-2"> заложила основу материально-технологической инфраструктуры, которая не только позволила провести </span><span class="CharOverride-2">беспрецедентную по масштабам индустриализацию экономически отсталой аграрной страны, но и </span><span class="CharOverride-2">предопределила на многие годы вперед (и до сих определяет) пространственную </span><span class="CharOverride-2">структуру многих секторов национальной экономики.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Нэп, с точки зрения влияния на </span><span class="CharOverride-2">социально-экономическое развитие страны, как представляется автору, был еще более значим.</span><span class="CharOverride-2"> Полное пренебрежение законами экономического бытия в годы Гражданской войны, </span><span class="CharOverride-2">принудительное изъятие не только излишков, но и самого необходимого у производителей </span><span class="CharOverride-2">продовольствия (продразверстка) поставили советскую Россию на грань краха. Поэтому </span><span class="CharOverride-2">решение политического руководства страны отказаться от этого курса трудно отнести</span><span class="CharOverride-2">к разряду «стратегических маневров» или, тем более, спланированных и просчитанных </span><span class="CharOverride-2">(по результатам и последствиям) шагов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Тем не менее результаты,</span><span class="CharOverride-2"> казалось бы, простого по форме и способам реализации шага</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">введения продналога вместо продразверстки</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">оказались ошеломляющими. Крестьянство отреагировало с</span><span class="CharOverride-2"> присущей ему «социальной ответственностью»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">проблема голода отошла на второй</span><span class="CharOverride-2"> план (увы, ненадолго) (статья А. П. Килина). Нормализация товарно-денежных </span><span class="CharOverride-2">отношений распространилась с аграрного сектора на экономику в целом. </span><span class="CharOverride-2">Стали восстанавливаться торговля, кустарные промыслы, легкая промышленность. Государственный бюджет стал</span><span class="CharOverride-2"> наполняться обеспеченными реальными активами финансами.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, при взаимодействии рыночной стихии</span><span class="CharOverride-2"> с идеологическими приоритетами государства проблем было более чем предостаточно: </span><span class="CharOverride-2">общехозяйственные кризисы, безработица, инфляция, отсутствие у предпринимателей стремления к инвестированию в базовые отрасли, расточительное </span><span class="CharOverride-2">потребление «хозяев новой жизни» и проч. (статья В. Г. Кокоулина).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В </span><span class="CharOverride-2">то же время, несмотря на невзгоды и лихолетье, не прекращался </span><span class="CharOverride-2">процесс научного осмысления происходящего и выработки на этой основе предложений </span><span class="CharOverride-2">и подходов, направленных на реальное улучшение жизни людей, укрепление экономической</span><span class="CharOverride-2"> мощи страны (статья М. А. Фельдмана). За предшествующие нэпу годы </span><span class="CharOverride-2">(включая не один десяток предреволюционных лет) был накоплен колоссальный интеллектуальный </span><span class="CharOverride-2">потенциал</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">как в части понимания направлений развития различных сфер </span><span class="CharOverride-2">и сторон социально-экономической жизни страны (от водных путей и энергетики</span><span class="CharOverride-2"> до развития лесного хозяйства</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-006-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006">2</a></span></span><span class="CharOverride-2">), так и с точки </span><span class="CharOverride-2">зрения формирования когорты высококлассных и преданных делу специалистов. Накопленные знание </span><span class="CharOverride-2">и умение изучать и анализировать экономическую действительность и вырабатывать на </span><span class="CharOverride-2">этой основе эффективные решения присутствовали не только в Центре, но </span><span class="CharOverride-2">и на местах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Порой при решении конкретных вопросов на местах </span><span class="CharOverride-2">не нужно было дожидаться директив и указаний о подходах к </span><span class="CharOverride-2">взаимодействию государства и рынка. Так, например, в 1926 г. </span><span class="CharOverride-2">в Иркутской губернии при подготовке первого пятилетнего плана развития народного хозяйства </span><span class="CharOverride-2">специалисты отмечали, что «…</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">вполне понятно, что и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ерспективы сельского</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> хозяйства будут различны в зависимост</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и от степени удовлет</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ворения нужд области</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в развитии транспорта и пр</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">омышленности и в зав</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">исимости от размеров</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> агрономических и других видов помощи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> населению»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-005-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005">3</a></span></span><span class="CharOverride-2">. Тем самым, вполне</span><span class="CharOverride-2"> очевидно, что рынок и рыночные методы предполагалось развивать </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">преимущественно в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> аграрном секторе</span><span class="CharOverride-2">, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> то время</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">как основные</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> усилия государства </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">планировалось направи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ть на развитие инфра</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">структуры, промышлен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ности и науки.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">Более того, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">признавалось и учитывалось в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лияние рыночной конъ</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">юнктуры на экономиче</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ские результаты «…в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">целях регулирования цен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> рынка, а также в це</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лях удачной продажи </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">необходимо на рынке </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">появиться тогда, ког</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">да он голоден, а не </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">тогда, когда рынок уже насыщен </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и приходится напраши</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ваться к покупателю </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">со своим товаром»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-004-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004">4</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Знание данных специалистов было весьма далеко от</span><span class="CharOverride-2"> того, что Ф. Хайек впоследствии назовет «рациональным конструктивизмом», а, </span><span class="CharOverride-2">скорее, было тем, что может быть отнесено к «разуму, применяем</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ому должным образом»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-003-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003">5</a></span></span><span class="CharOverride-2">. В понимании специалистов </span><span class="CharOverride-2">начала 1920-х годов государство и рынок могли вполне гармонично взаимодействовать,</span><span class="CharOverride-2"> дополняя друг друга. В числе приоритетов государства</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">инфраструктура </span><span class="CharOverride-2">и тяжелая промышленность, в то время как в числе приоритетов </span><span class="CharOverride-2">рыночного сектора</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">сельское хозяйство, легкая промышленность и сфера услуг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">К </span><span class="CharOverride-2">сожалению, как показали последующие события, начиная со второй половины 1920-х </span><span class="CharOverride-2">гг. к носителям такой точки зрения прислушивались все меньше. И </span><span class="CharOverride-2">в силу их малочисленности, и в силу неподготовленности к восприятию </span><span class="CharOverride-2">альтернативных взглядов «класса новых собственников»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">представителей нарождающихся «распределительных коалиций»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-002-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002">6</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (партийных бюрократов и карьеристов). Результатом поспешности и насилия над </span><span class="CharOverride-2">экономической действительностью в ходе коллективизации и форсированной индустриализации стали обнищание </span><span class="CharOverride-2">села и колоссальные людские жертвы. Трудно согласиться с определением данного </span><span class="CharOverride-2">подхода к решению насущных экономических проблем как «чрезмерно оптимистического»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001">7</a></span></span><span class="CharOverride-2">. </span><span class="CharOverride-2">Скорее, речь должна идти об отсутствии морали в самом широком </span><span class="CharOverride-2">ее понимании</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">и у тех, кто такие решения готовил,</span><span class="CharOverride-2"> и у тех, кто их реализовывал.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Удовлетворительное решение проблемы непротиворечивого, гармоничного взаимодействия государства и рынка чрезвычайно сложно</span><span class="CharOverride-2"> на практике и требует не только знаний, но и доверия</span><span class="CharOverride-2"> в обществе и совсем другой роли «носителей» знания в этих</span><span class="CharOverride-2"> процессах. Ни в период нэпа, ни позднее так и не</span><span class="CharOverride-2"> было найдено приемлемое решение этой проблемы. И сегодня она все</span><span class="CharOverride-2"> еще остается ключевой с точки зрения выбора пути и подходов</span><span class="CharOverride-2"> экономического развития России.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, это не только российская проблема. Например,</span><span class="CharOverride-2"> в основе успехов Китая лежит не только знание особенностей функционирования</span><span class="CharOverride-2"> и развития современной экономики, но и понимание важности учета национальных</span><span class="CharOverride-2"> особенностей, и признание того факта, что «…конкуренция является основополагающим</span><span class="CharOverride-2"> элементом рыночной экономики, она приводит к активности, а активность</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">к прогрессу. Возникающий беспорядок можно устранить с помощью реформ системы,</span><span class="CharOverride-2">управления, совершенствования законов и порядков, что является обязательным для нас</span><span class="CharOverride-2"> в строительстве социалистической рыночной экономики. Поэтому нельзя относиться к конкуренции</span><span class="CharOverride-2"> по принципу “</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">рассердившись на </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">блох, да всю шубу в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">печь</span><span class="CharOverride-2">”. Разве не бывает беспорядочной конкуренции при монопольной системе?»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000">8</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">В России в конце 192</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">0-х гг</span><span class="CharOverride-2">. (и</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в последующем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в период «судьбоносн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ых реформ» </span><span class="CharOverride-2">1990-х гг.) было решено </span><span class="CharOverride-2">избрать путь </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">мнимой «простоты» и «ре</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ализуемости» грандио</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">зных планов ускоренн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ой индустриализации </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">(в</span><span class="CharOverride-2"> 1990-х</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">ус</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">коренной приватизации). В перво</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">м случае мы получили</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в результате колоссальные </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">жертвы и</span><span class="CharOverride-2">, действительно,</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> высокие темп</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ы индустриализации, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">во втором</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">обнищание населения и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">роедание ранее созда</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">нного национального </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">достояния (В. И. Клисторин</span><span class="CharOverride-2">.</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">Интервью с Г. И. Ханиным).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Любая экономическая реформа, </span><span class="CharOverride-2">в сколь сложных условиях она бы ни проводилась, сколь не</span><span class="CharOverride-2">простой была бы внешнеполитическая обстановка, не может игнорировать необходимость создания</span><span class="CharOverride-2"> и поддержания не только приемлемых условий членам общества, но и</span><span class="CharOverride-2"> формирование условий и возможностей для реализации активности и потенциала человека.</span><span class="CharOverride-2"> Реформы и «инициативы сверху» не имеют под собой основания, если</span><span class="CharOverride-2"> не способствуют движению в этом направлении. </span><span class="CharOverride-2">В противном случае цикличные</span><span class="CharOverride-2"> «качели» реформ и колоссальные потери становятся неизбежными. Наверное, нам уже</span><span class="CharOverride-2"> пора бы научиться на собственных прошлых ошибках.</span></p><hr class="HorizontalRule-1" /><div class="_idFootnotes"><div id="footnote-007" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007-backlink">1</a></span> История ГОЭЛРО. URL: https://minenergo.gov.ru/node/3039</p></div><div id="footnote-006" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006-backlink">2</a></span> См., к примеру: <span class="CharOverride-5">Родевич В. М.</span>.<span class="myItalicChars"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">Обзор произв</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">еденных до 1923 года</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> исследований рек Ро</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ссии</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">Российский гидрологически</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">й институт. Петрогра</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д. 1923. 32 с.</span></p><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myItalicChars CharOverride-6">«Результаты бывшего </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства к 1914 году»</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">РСФСР Комиссариат земледели</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">я </span>/ <span class="myItalicChars CharOverride-6">Под ред</span>. В. В.<span class="myItalicChars CharOverride-6"> Фааса</span>. Петроград. 1919. (URL: <span class="Hyperlink">https:</span><span class="Hyperlink">//r</span><span class="Hyperlink">usneb.ru/catalog/000199_000009_007963149/</span>). <span class="myItalicChars CharOverride-6">В предисловии</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> к сборнику</span>, <span class="myItalicChars CharOverride-6">включающему 4</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">1 таблицу с пояснениями, отме</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">чалось:</span> <span class="myItalicChars CharOverride-6">«Еще</span> в 1912 году в Лесном Департаменте возникла мысль представить в ряде наглядных диаграмм и картограмм положение русского <span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства. Война заста</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ла этот труд в перио</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д окончания, но, по </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">техническим условиям</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">, печатание книги мо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">гло быть закончено л</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ишь к концу 1917 год</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">а, а появление ее в </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">свет оттянулось, по р</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">азличным причинам, д</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">о конца 1918 года».</span></p></div><div id="footnote-005" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005-backlink">3</a></span> <span class="myItalicChars">Миротворцев К.Н.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> Краткий очерк состояния земледелия и скотоводства Лено-Байкальской области в связи с географическими и экономическими условиями края// Проблемы капитального строительства Восточной Сибири // Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. C. 3-56. [С. 40].</span></p></div><div id="footnote-004" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004-backlink">4</a></span> <span class="CharOverride-5">Шпехт Ю.Г. </span>К вопросу о перспективном плане электростроительства Лено-Байкальской области.// Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. 197 с. С. 173-189. [С. 168].</p></div><div id="footnote-003" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003-backlink">5</a></span> <span class="myItalicChars">Хайек Ф. А</span>. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. М.: Новости. 1992. 304 с. [С. 18].</p></div><div id="footnote-002" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002-backlink">6</a></span> <span class="myItalicChars">Олсон М.</span> Возвышение. Экономический рост и упадок. Стагфляция народов. Социальный склероз. Новосибирск: ЭКОР. 1998. 432 с.</p></div><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes CharOverride-7"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001-backlink">7</a></span> <span class="CharOverride-5">Зоркальцев</span><span class="myItalicChars"> В. И</span><span class="CharOverride-5">.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> </span><span class="CharOverride-6">Эконо</span><span class="CharOverride-6">мика СССР и Великая </span><span class="CharOverride-6">Отечественная война </span><span class="CharOverride-6">(с использованием ма</span><span class="CharOverride-6">териалов лекций Б. П</span>.<span class="CharOverride-6"> Орлова). Иркутск: Институ</span><span class="CharOverride-6">т систем энергетики </span><span class="CharOverride-6">им.</span> <span class="CharOverride-6">Л. А. Мелентьева С</span><span class="CharOverride-6">О РАН. 2009. </span>36 с.</p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000-backlink">8</a></span> <span class="CharOverride-5">Ли Ланьцин</span><span class="myItalicChars">. </span><span class="CharOverride-6">Прорыв</span>.<span class="CharOverride-6"> Как открывались ворота страны: </span><span class="CharOverride-6">30-летию начала рефо</span><span class="CharOverride-6">рм в Китае посвящает</span><span class="CharOverride-6">ся. М</span>.: Издательство МГУ. 2010. 472 с. [С. 382].</p></div></div></div><div id="_idContainer003" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_4Author"><span class="multicategories CharOverride-8">Главный редактор «ЭКО»</span><span class="multicategories CharOverride-8">К</span><span class="multicategories CharOverride-9">РЮКОВ</span><span class="multicategories CharOverride-8"> В.А.</span></p></div>

У раду се анализира повеља босанског краља Твртка IIТвртковића којом су Дубровчанима потврђене и загарантоване трговачкепривилегије и споразуми склопљени са претходним босанским владарима.Повеља је издата одмах након Твртковог крунисања у августу 1421, али судипломатски преговори између Дубровчана и босанског краља вођени токомчитаве те године. Рад садржи текст на старосрпском и превод на модернисрпски језик, те неколико поглавља у којима се анализирају историјскеоколности настанка повеље, њен физички опис, дипломатичке особености,као и поглавља у којима се на сажет начин објашњавају личности и топонимикоји се помињу у овом документу. Значајан дио поглавља о дипломатичкимособеностима документа посвећен је анализи формулара, односно утицајудубровачког дестинатарског концепта и ранијих уговора на њега.