Academic literature on the topic 'Концепт КРАСА'

У статті розкрито уявлення про красу в англійських та українських прислівʼях. Підтверджено, що концепт «Beauty / Краса» є відображенням культури етносу й однією з основних одиниць мовної свідомості. Оцінність концепту тісно повʼязана з ціннісними орієнтирами поведінки суспільства. Доведено, що спільні уявлення про красу в англійській і українській пареміології зводяться до протиставлення внутрішньої й зовнішньої краси.

Статтю присвячено висвітленню асоціативних значень у структурі змістового наповнення кон- цепту МОЛОДІСТЬ на підставі текстової інтерпретації фрагментів сучасного англомовного прозо- вого дискурсу, в яких устами героїв відтворені асоціації, оцінки, емоції та переживання, ситуативно пов’язані із молодістю як віковою категорією. Асоціативний діапазон представлений аксіологічно маркованими асоціативними кореляціями досліджуваного концепту з базовими (СТАРІСТЬ, УСПІХ), емотивними (КОХАННЯ, ЩАСТЯ, СМУТОК), соціокультурними (КУЛЬТ, СВОБОДА, ПРОТЕСТ, КРИЗА) й естетичним (КРАСА) концептами. Засобами вербалізації є субстантивна лексема youth (молодість) та атрибутивна лексема young (молодий). Текстовий аналіз дав можливість виокремити низку інваріантних компонентів асоціативного діапазону концепту МОЛОДІСТЬ, сформованих на тлі тісної кореляції з концептом СТАРІСТЬ. Серед них: бажання утримати/повернути молодість, різке неприйняття усіх виявів старості, неспроможність зберегти молодість, трагедія і біль її утрати, криза особистості, конфлікт поколінь. Ключові слова: асоціативні кореляції, концепт, художній дискурс, імпліковане / експліковане значення, аксіологічне маркування.

У статті здійснено спробу структурувати концепт «жінка», взявши за основу ієрархію елементів досліджуваної концептуальної структури, яка містить такі елементи: мікроконцепт «ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНОСТІ», у межах якого розглянуто концептуальний аспект «Зовнішність»; мікроконцепт «БІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ» (концептуальний аспект «Вік»); мікроконцепт «СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ». Концепт «жінка» у художньому дискурсі розкривають через численні описи психічних та емоційних станів жінок, шляхом описів їхньої комунікації тощо. Окрім того, зміст концепту реалізують мовні засоби на позначення зовнішніх характеристик жінки. У мовній картині світу українців репрезентація зовнішності жінки зреалізована шляхом опису естетичного параметра, що виражає уявлення українців про універсальну ознаку буття – красу, яку виділяють у процесі експресивно-естетичного освоєння дійсності, зумовлену емоційно-чуттєвою домінантою української етносвідомості. Об’єктом опису зовнішності жінки є її усмішка та погляд, постава, манера поведінки, волосся, вуста, руки тощо. У процесі аналізу з’ясовано, що важливою характеристикою жінки є її вік. У художньому дискурсі, що став об’єктом аналізу, виокремлено значну кількість мікроконтекстів, які містять характеристики жінок відповідно до їхнього віку. Щодо характеристик жінки відповідно до її соціальних ролей спостережено оцінювання за ознаками одружена / неодружена, дружина, дочка, мати. Мовні засоби, застосовувані письменниками для вербалізації цього структурного елемента концепту «жінка», містять паремії, що вказують на нерозривний зв’язок між подружньою парою, тим самим актуалізують концепт «чоловік», який є концептом-дуплетом для концепту «жінка». Здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що концепт «жінка» у сучасному художньому дискурсі – явище багатоаспектне й багатокомпонентне.

Убиство краља Александра уздрмало је европску јавност пред почетак Другог светског рата. Имало је још већи одјек у комплексној јужнословенској држави. У таквом напетом тренутку, било је важно очувати државно јединство и испунити правни и симболички вакуум узрокован краљевим убиством. Елите су стога употребиле стари средњовековни концепт два краљева тела. Сходно томе, сахрана краља Александра добила је обележја масовног спектакла у коме је смрт краља постала симбол државног јединства. The assassination of King Aleksandar shook the European public at the dawn of WWII. It had even more pronounced effects in the compound South Slavic state. In such a tense moment, it was necessary to preserve state unity and fill the legal and symbolic vacuum caused by the King’s murder. Thus, the elites employed the old medieval concept of the king’s two bodies. According to this principle, the funeral of King Aleksandar assumed the features of a mass performance wherein the death of the ruler turned into the symbol of state unity.

Рад представља приказ критичке анализе дискурса једног предшколског програма васпитања и образовања. Полази од Фукоовог концепта дискурса као језика у употреби који не само да рефлектује социјални поредак већ га и обликује кроз мрежу конвенција, знања и праксе које детерминишу човекову, у овом случају читаочеву, перцепцију стварности. Основна идеја анализе представљене у раду заснива се на откривању дискурзивних стратегија и/или система правила датих у тексту Основа програма предшколског васпитања и образовања за рад са децом од три до седам година - модел А који омогућавају одређене исказе и разумевања о детету и тако позиционирају дете и васпитача кроз дискурсне репертоаре. Овај приступ нам помаже да контекстуализујемо текст и тако разумемо основни механизам дискурса у креирању специфичних верзија предшколског васпитања и образовања. Како је и сама анализа дискурса повезана с интерпретацијом и наратологијом, са причом као константом, тако и овај рад представља причу о једном предшколском програму будући да као и сваки други текст прича причу која није до краја испричана и која даље може да се развија у различитим правцима.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017. У дисертації реконструйовано універсальний телеономний ознаковий концепт естетики КРАСА, вербалізований лексичними засобами англійської мови, визначено його зміст, структуру, напрям і тип історичних трансформацій у дискурсі XIV – XXI століть. Обʼєктом аналізу є концепт КРАСА (людини), а предметом – концептуальні ознаки КРАСИ, репрезентованої лексичними засобами англійської мови, та їх діахронічне варіювання в британському художньому дискурсі. Важлива роль КРАСИ як однієї з естетичних цінностей англійської лінгвокультурної спільноти, з одного боку, та використання для аналізу концепту апарату новітньої когнітивно-дискурсивної парадигми в її діахронічному аспекті, з іншого, засвідчують актуальність такої розвідки. Матеріалом дослідження є 65 лексем – прямих номінацій концепту КРАСА та переносні найменування, відібрані з тезаурусів англійської мови та електронних корпусів даних художнього дискурсу Великої Британії (Corpus of Middle English Prose and Verse, Google Books Corpora, British National Corpus). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виопрацьовано концептуальні характеристики КРАСИ та тенденції діахронічного варіювання концепту в англійському дискурсі ХIV – ХХI століть. Зокрема: розкрито архетипні засади КРАСИ, визначено місце концепту в англомовній картині світу та таксономічній категорії ВИЩІ УНІВЕРСАЛЬНІ ЦІННОСТІ, відстежено динаміку засобів номінації концепту КРАСА в окремі історичні періоди та структуровано його номінативне поле, змодельовано фрейм концепту КРАСА з урахуванням типу звʼязків між слотами, виявлено поняттєво-образно-ціннісні характеристики концепту КРАСА в дискурсі та діапазон концептуальних метафор уключно, виокремлено його інваріантні та діахронічно варіативні ознаки в окремі періоди та загальний напрям еволюції, а також деталізовано алгоритм аналізу лінгвокультурного концепту в діахронії. Отримані результати можуть бути використані в курсах лексикології англійської мови (розділи «Лексична семантика»), загального мовознавства («Мова й мислення»), у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, у теорії й практиці лексикографії, у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів. У першому розділі «Принципи аналізу концепту КРАСА в діахронії» критично узагальнено підходи до вивчення концепту КРАСА в лінгвістиці та в суміжних науках, принципи когнітивно-дискурсивного вивчення концептів у діахронії, розроблено методику та алгоритм аналізу концепту КРАСА. Концептуальні ознаки КРАСИ, винайдені в гуманітарних науках, засвідчують його синкретичну духовно-матеріальну природу, що сходить до античних ідей калокагатії. КРАСА належить до тріади вищих універсальних цінностей ІСТИНА – ДОБРО – КРАСА та входить до смислового ядра ціннісної системи англомовного соціуму. Концепт КРАСА акумулює знання про властивості світу за здебільш естетичними ознаками, виконує функції означення, а отже належить до концептів ознакового типу. КРАСА – концепт естетики, що зазнає історичного варіювання відповідно до змін естетичних норм згідно з трьома окремими періодами, визнаними в історії естетики: передвідродження та Відродження (XIV – XVI ст.), епоха класицизму (XVII – XIX ст.) і наш час (XX – XXI ст.). У другому розділі «Концептуальні ознаки концепту КРАСА: історичний інваріант» виявлено етимологічні й передконцептуальні характеристики концепту КРАСА, його аксіологічні й категоріальні ознаки. Здійснено семантичний і концептуальний аналіз первинних номинацій КРАСИ і встановлено ім’я концепту – beautiful (adj.), змодельовано ЛСП «Beautiful», описано концептуальні метафори й метонімії як способи актуалізації концепту в дискурсі. Етимологічний шар концепту КРАСА включає значення: «чемність», «зовнішність», «привабливість» і мотивоване ним «спокусливість». Внутрішня форма найменувань КРАСИ – «естетична позитивна оцінка» передбачає синкретичність етичної і естетичної оцінки КРАСИ. Ім’ям концепту є лексема beautiful (adj.), яка серед однокорінних лексем інших частин мови має найбільшу повноту значень і домінує за частотністю у дискурсі. Семантичний простір номінацій концепту структурований ЛСП «Beautіful» з домінантою beautiful (adj.) і трьома радіально-ланцюжковими мікрополями – «Pleasant», «Attractive», «Perfect» з розширеннями до кожного, що охоплюють відповідні синонімічні ряди. Серед них у прямий спосіб до КРАСИ апелюють лише значення, профільовані у домені ЛЮДИНА, субдоменах ВНУТРІШНЄ / ЗОВНІШНЄ (ЛЮДИНИ). Історичний інваріант фрейму КРАСА – це єдність двох слотів PLEASANT і ATTRACTIVE та їх розширень, поєднаних за схемами специфікації і каузації. Образно-ціннісний складник концепту КРАСА актуалізовано в художньому дискурсі здебільш засобами концептуальної метафори. Інваріантний набір корелятів, мапованих на референт КРАСА (метафоричний діапазон концепту), охоплює концепти з доменів ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ та ЛЮДИНА; вони утворюють концептуальні метафори структурного та онтологічного типів. Орієнтаційний тип метафор представлений КРАСА є ЗВЕРХУ / ВСЕРЕДИНІ. У третьому розділі «Історичні трансформації концепту КРАСА в мовній картині світу та дискурсі XIV – XXI століть» описано варіювання поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного складників концепту, визначено загальний вектор його розвитку, який охоплює всі провідні складники концепту та відповідає еволюційному типу кладогенезу – поступовому розгалуженню. У XIV – XXI ст. простежується поступовий зсув домінування моральної КРАСИ на користь чуттєвої, тілесної. У структурі концепту превалюють семантичні ознаки, профільовані у субдомені ВНУТРІШНЄ домену ЛЮДИНА, а його номінативна щільність є низькою порівняно з іншими епохами. У сучасній англійській лінгвокультурі варіативні характеристики концепту КРАСА профільовано переважно у субдомені ЗОВНІШНЄ домену ЛЮДИНА. Відповідно до домінування матеріальних цінностей над традиційними етичними ознаки КРАСИ витлумачуються через секс і гламур, розширюється набір лексем мікрополя «Perfect». Діапазон концептуальних метафор КРАСИ зазнає історичного варіювання: так, у період Відродження діахронічно змінними корелятами є СКРОМНІСТЬ, ВІРА і ДИВО; у дискурсі класицизму система концептуальних метафор є найбільш розгалуженою, частотність вторинних номінацій КРАСИ найвища порівняно з усіма іншими періодами, з’являються структурні метафори з негативною оцінністю. У наш час до корелятів у діапазоні концептуальних метафор КРАСИ додаються ЗДОРОВ’Я та ГЛАМУР і СЕКС, що проектуються на референтний концепт КРАСА, утворюючи метафори КРАСА є ЗДОРОВ’Я; КРАСА є СЕКСУАЛЬНІСТЬ. До загальних тенденцій історичного варіювання ознакового концепту КРАСА належать аксіологічні трансформації: його сучасна оцінність є переважно утилітарна й матеріальна, в той час як в дискурсі ХIV-XVI століть домінує духовне сприйняття КРАСИ як блага, а у XVII-XIX століттях – її світське раціоналістичне розуміння. Результати дослідження є внеском у діахронічну когнітивну семантику (виявлення значень лексеми – імені концепту і структурування його ЛСП), лінгвокогнітивістику (визначення змісту й структури концепту КРАСА), теорію концептуальної метафори (трансформації набору метафоричних корелятів різного ступеню схематизації), історичну лінгвокогнітивістику (визначення діахронічного інваріанта і варіантів концепту). Перспективою роботи є дослідження діахронічного і міжкультурного варіювання концептів, що сприятиме розбудові історичного та компаративного напрямів лінгвокогнітивних студій.