Academic literature on the topic 'Контроль інформаційної безпеки'

Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.

Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

В статті розкрито змістовне навантаження понять «безпека», «безпека життєдіяльності», «цивільний контроль». Проаналізовано види безпеки та встановлено, що виокремлюють такі види безпеки: безпеку людини; національну безпеку, що складається з державної безпеки, безпеки політичної, економічної, воєнної, технологічної, екологічної, гуманітарної, демографічної, інформаційної, банківської, продовольчої, енергетичної тощо; безпеку життєдіяльності, складовими якої є: безпека праці, безпека військової служби, громадська безпека, безпека харчових продуктів, безпека особиста та ін. Показано що безпека являє собою досить суперечливий, довгостроковий феномен політичної сфери суспільного життя. Наголошено що специфіка політичного розвитку ставить питання про наростання проблем захисту національних інтересів, що вимагає не механічного нарощування зусиль в тому чи іншому загрозливому напрямку, а переосмислення засад функціонування системи забезпечення національної безпеки. Здійснено огляд нормативно-правових актів, що регулюють питання забезпечення безпеки в державі, суспільстві і безпеки громадянина. З’ясовано складові, які забезпечують умови безпечного середовища для населення України.

Визначено роль держави у формуванні інформаційного суспільства та забезпеченні інформа-ційної безпеки. Інформаційна безпека розглянута з позиції однієї з суттєвих складових частин національної безпеки країни, гарантування якої здійснюється завдяки послідовній реалізації ефективної національної інфор-маційної стратегії і в значній мірі сприяє досягненню успіху при вирішенні завдань у всіх сферах суспільства. Визначені інформаційні загрози національній безпеці з точки зору впливу на інформаційну інфраструктуру кра-їни, інформаційні ресурси, на суспільство, свідомість, підсвідомість особистості. Розглянуто ключові понят-тя та основи державної інформаційної політики в сфері інформаційної безпеки. Аналізується діяльність дер-жави в інформаційній сфері. Визначені основні напрями діяльності держави в сфері інформаційної безпеки. Запропоновані концептуальні підходи гарантування інформаційної безпеки. З огляду на те, що проблема забез-печення безперервності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки держави є ключовою, пріоритетним є створення/відновлення основних напрямів захисту системи національної безпеки в інформа-ційній сфері. Пошук рішень має бути продиктований балансом собівартості подібної системи захисту та її ефективності. З метою практичної реалізації зазначеної стратегії слід створити інтегрований у вертикаль виконавчої влади спеціальний орган, який здійснював би її практичну реалізацію і на який, окрім функції впро-вадження, були покладені обов’язки запуску власне самого процесу розбудови інтегральної системи забезпечен-ня інформаційної безпеки держави, контролю за її виконанням та формулювання нових стратегій з урахуван-ням кардинальних змін у геостратегічних позиціях України.

В статті виконаний аналіз пріоритетних елементів архітектури системи захисту інформації з позиції ефективності її роботи. Система включає в себе модулі для реєстрації, обліку та обмеження доступу з урахуванням затверджених норм та правил, шифрування інформації, що передається або зберігається, резервування інформаційних ресурсів та забезпечення цілісності. Проаналізовано основні компоненти забезпечення інформаційної безпеки, які здійснюють контроль ефективності проведених заходів та заходів, що вживаються щодо захисту інформації з використанням технічних засобів. Усі ці модулі доцільно використовувати як обов'язкові компоненти системи захисту інформації, хоча переважна більшість загроз для інформаційної системи може бути реалізована лише під час роботи обчислювальної системи. Система інформаційної безпеки є структурною одиницею інформаційної системи; це структурна, функціональна та організаційна складова, що відтворює архітектуру захищеної системи. Безперервність контролю необхідна для постійного захисту всіх елементів системи. Вона повинна бути надійною і працювати як в активному, так і в пасивному стані інформаційної системи. Підвищення безпеки будь-якого об'єкта може бути досягнуто за допомогою багаторівневої і багатокомпонентної конструкції системи захисту. У цьому випадку реалізація будь-якої загрози зможе впливати на об'єкт, що охороняється, лише якщо всі встановлені рівні захисту будуть подолані, з урахуванням всього комплексу вимог захисту та факторів, що впливають на захист.

Зі збільшенням доступності Інтернету і стрімкого розвитку засобів комунікації, потреби в доступності до інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, незалежно від місця їх надходження, постійно зростають. Одними з осередків таких ресурсів є заклади вищої освіти (ЗВО). Сучасні ЗВО і їх корпоративні мережі – це багаторівневе ієрархічне середовище, у якому стикаються інтереси і дані різних груп користувачів: студентів, науково-педагогічних працівників, адміністрації тощо. Оскільки периметр класичної корпоративної інформаційної мережі ЗВО продовжує розвиватися, саме застосування смартфонів, планшетів та інших кінцевих пристроїв з вебдодатками або спеціалізованими АРМ-ами сприяє невідворотній зміні освітнього процесу. Це, своєю чергою, надає користувачам можливість отримувати доступ до навчальних сервісів ЗВО знаходячись як в освітньому закладі, так і поза його межами. Разом з тим при впровадженні концепції доступу до інформації виникає цілий ряд завдань, які необхідно вирішити в процесі забезпечення інформаційної та кібербезпеки ЗВО, а саме: забезпечити: запобігання несанкціонованого доступу до приміщень ЗВО та його локальної мережі; виконання вимог і рекомендацій існуючих політик інформаційної та кібербезпеки; контроль підключених до корпоративної мережі пристроїв на предмет відповідності діючим політикам; логічний поділ корпоративної мережі на зони безпеки без зміни існуючої інфраструктури тощо. Крім захисту інформації обмеженого доступу, необхідно також забезпечити безпеку інформаційних систем ЗВО, зокрема, наприклад, такої системи, як «Електронний Університет». Випадкове або цілеспрямоване виведення цих систем з ладу може зупинити процес навчання і порушити договірні умови між навчальним закладом та студентом (у разі оплати освітніх послуг), нанести матеріальний, моральний та інший збиток громаді навчального закладу та ЗВО в цілому внаслідок проєктно-технологічної та/або інформаційної діяльності. Саме тому питання забезпечення інформаційної і кібербезпеки ЗВО нині є надзвичайно актуальним.

Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки. Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.

У статті проаналізовано засади правового забезпечення впровадження та функціонування сучасних інформаційних процесів в інституційній та управлінській діяльності АРМА. Механізм виявлення, розшуку та управління активами – це публічні функції, реалізація яких є неможливою без таких процесів інформаційної діяльності, як: створення, обмін та поширення інформації; захист відомостей та даних, що охороняються законом; адміністрування даних, оцифровування відомостей; аналіз та статистика тощо. Діяльність АРМА є одним із ключових елементів антикорупційного механізму як з метою протидії корупції, так і ліквідації її негативних наслідків. Процедури виявлення, розшуку та управління активами здійснюються в межах невід’ємної інформаційної діяльності, яка водночас супроводжує внутрівідомчі управлінські процеси. Одним із ключових принципів реалізації державної політики менеджменту корупційних активів у діяльності АРМА є широкі повноваження щодо: отримання, обробки та розголошення інформації про активи; доступу до інформаційних ресурсів, у тому числі тих, які містяться у розпорядженні суб’єктів іноземної юрисдикції; забезпечення відповідними обов’язками органів влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб надавати інформацію, а також механізмами примусу у разі ненадання інформації; широкого поінформування громадськості про факти та процедури арешту активів у кримінальних провадженнях; обробки інших відомостей у сфері кримінального процесу, які потребують захищеності та безпеки; узагальнення та оперативного обміну інформацією щодо активів, одержаних злочинним шляхом. Інформаційна діяльність АРМА є різнотиповою та включає: накопичення, структурування інформації; здійснення відборів необхідних даних у розрізі конкретно заданого критерію пошуку; проведення моніторингу внесення, коригування та видання даних; контроль та порівняння показників роботи відділу, виконавців; автоматизацію формування довідок, звітів; ведення статистики та обліку кореспонденції; забезпечення цілісності та достовірності інформації тощо. Адміністрування Єдиного реєстру арештованих активів – це спеціальний вид складної інформаційної роботи, що потребує спеціального нормативного забезпечення у формі окремого Положення про Єдиний реєстр арештованих активів. Досягнення високих показників під час виявлення, розшуку та управління активами, а також їх повернення з іноземних юрисдикцій у взаємодії з органами досудового розслідування, слідства та суду, іноземними партнерами, а також бізнес-спільнотою, громадянами вимагає від АРМА впровадження не тільки сучасних інформаційних технологій, їх обслуговування, а й якісного інформаційно-правового забезпечення зазначених процесів.

Стаття присвячена висвітленню проблемних аспектів правового забезпечення протидії кіберзагрозам у платіжній сфері. Наразі кібербезпека посідає пріоритетне місце в переліку питань щодо правового регулювання відносин у сфері здійснення платежів в Інтернеті. Це пояснюється сучасною тенденцією трансформації надання платіжних послуг повністю в онлайн простір, який не повною мірою врегульовано де-юре. Метою статті є здійснення аналізу нормативно-правового забезпечення України протидії кіберзагрозам під час здійснення платіжних операцій за допомогою мережі Інтернет у контексті гарантування безпеки платежів. Наукова новизна полягає у тому, що сформульовано та розкрито зміст визначення правового забезпечення протидії кіберзагрозам, що можуть виникати під час проведення платіжних операцій в Інтернеті, як здійснювані уповноваженими суб’єктами за допомогою норм права організаційні, правові, інженерно-технічні, криптографічні заходи, профілактичні (превентивні) та оперативні методи, у тому числі моніторинг та прогнозування, з використанням інформаційно-технологічних засобів, завдяки чому ці суб’єкти формують упорядковану систему своєчасного впливу на загрози безпеці платежів у мережі Інтернет та зумовлені ними ризики. Висновки. До основних правових заходів протидії кіберзагрозам під час здійснення онлайн платежів належать: автентифікація (багатофакторна автентифікація); BankID НБУ; шифрування; контроль доступу до даних; обов’язкове призначення відповідальних осіб за забезпечення захисту інформації, кіберзахисту та інформаційної безпеки і здійснення контролю за їхньою діяльністю з боку керівника надавача платіжних послуг; використання спеціалізованих засобів захисту від зловмисного коду, шкідливого програмного забезпечення та вірусів, їх своєчасного оновлення тощо. Через динамічне реформування законодавства у сфері платіжних послуг існує деяка розрізненість нормативно-правових актів щодо забезпечення кіберзахисту від кібератак та кіберінцидентів під час надання платіжних послуг та здійснення платежів в Інтернеті. Це вказує на необхідність застосування уніфікованого підходу щодо забезпечення правового механізму протидії кіберзагрозам у платіжній сфері, що буде гарантувати належний рівень безпеки онлайн платежів.

У сучасних умовах пріоритетна роль забезпечення стабільного функціонування інформаційної сфери належить державі. З огляду на це, держава як головний регулятор суспільних процесів забезпечує розвиток інформаційної сфери та прискорює перехід України до якісно нової стадії розвитку - інформаційного суспільства. За цих обставин сформувалася залежність національної безпеки держави від забезпечення її інформаційної складової, що зростає в силу розвитку інфoрмаційних технологій і сучасних глобалізаційних процесів. Питання інформаційної безпеки в системі національної безпеки держави набувають особливої актуальності в умовах посилення зовнішніх загроз і небезпек, а також соціально-економічної та суспільно-політичної кризи, що спостерігається в Україні. Аналіз шляхів ефективності адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки здійснюється з урахуванням міжгалузевого характеру адміністративних правовідносин. При цьому важливим є імплементація в національне законодавство міжнародних стандартів та практики зарубіжних країн. Таким чином, очевидна необхідність комплексного дослідження інформаційної безпеки обумовлює актуальність обраної теми дипломної роботи, зумовлює її об'єкт і предмет, мету та завдання.
В современных условиях приоритетная роль обеспечения стабильного функционирования информационной сферы принадлежит государству. Учитывая это, государство как главный регулятор общественных процессов обеспечивает развитие информационной сферы и ускоряет переход Украины к качественно новой стадии развития - информационному обществу. В этих обстоятельствах сформировалась зависимость национальной безопасности государства от обеспечения ее информационной составляющей, возрастает в силу развития инфoрмацийних технологий и современных глобализационных процессов. Вопросы информационной безопасности в системе национальной безопасности государства приобретают особую актуальность в условиях усиления внешних угроз и опасностей, а также социально-экономической и общественно-политического кризиса, который наблюдается в Украине. Анализ путей эффективности административно-правового обеспечения информационной безопасности осуществляется с учетом межотраслевого характера административных правоотношений. При этом важно имплементация в национальное законодательство международных стандартов и практики зарубежных стран. Таким образом, очевидна необходимость комплексного исследования информационной безопасности обусловливает актуальность выбранной темы дипломной работы, приводит ее объект и предмет, цели и задачи.
In modern conditions, the priority role of provision the stable functioning of the information sphere belongs to the state. In view of this, the state as the main regulator of social processes provides the development of the information sphere and accelerates the transition of Ukraine to a qualitatively new stage of development - the information society. In these circumstances, the dependence of the national security of the state on the provision of its information component, which is growing due to the development of informational technologies and modern globalization processes, has developed. Issues of information security in the system of national security of the state are of particular relevance in the context of the strengthening of external threats and dangers, as well as the socio-economic and socio-political crisis that is observed in Ukraine. The analysis of the ways of the effectiveness of the administrative and legal security of information security is carried out taking into account the inter-branch nature of administrative legal relations. At the same time, it is important to implement the international standards and practices of foreign countries in the national legislation. Thus, the obvious need for a comprehensive study of information security determines the relevance of the chosen theme of the thesis, predetermines its object and subject, purpose and objectives.

Метою доповіді є обґрунтування підходів до розробки ефективної системи керування вразливостями для захисту інформаційних систем від цільових атак. В доповіді наводяться методи забезпечення захисту інформаційної системи, а також аналіз сучасних системи оцінювання ризиків та обґрунтовуються вимоги до функцій самої системи.

У роботі було досліджено та проаналізовано типові проблеми інформаційної безпеки в кібернетичному просторі, особливу увагу було зосереджено на вразливостях наявного вебсайту. В рамках кваліфікаційної роботи було мдифіковано наявний вебсайт на основі фреймворку Laravel, з метою захисту та коректного функціонування. Реалізовано контроль доступу до вебсайту.

Важливою умовою підтримки цілісності й безпеки повітряного простору (ПП) є забезпечення надійної ідентифікації об'єктів в ПП, використовуючи безперервне відображення поточної повітряної обстановки в конкретному районі.

Cтворено графічний інтерфейс в якому можна ввести вхідні дані, а саме IP адреси, обрати тип списку контролю доступу та в результаті виконання обрахунків отримати налаштування роутрерів мережі. Через буфер обміну їх можливо скопіювати та завантажити, як на віртуальні Cisco роутери в симуляторі Cisco Packet Tracer, так і на реальне мережеве обладнання.

Шира Т. Б. Стратегія та механізми забезпечення корпоративної безпеки підприємств: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 21.04.02 – економічна безпека суб’єктів господарської діяльності / Шира Тарас Богданович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2020. - 463 С.
Дисертаційна робота присвячена концептуальному вирішенню науковоприкладної проблеми формування стратегії та механізмів забезпечення корпоративної безпеки підприємств та обґрунтуванню практичних рекомендацій їх застосування. У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти забезпечення корпоративної безпеки підприємств» обгрунтовано, що проблема забезпечення безпеки є актуальною не лише сьогодні, але перебувала завжди у центрі уваги філософів, мислителів, науковців, представників влади і т.д., оскільки була і є безпосередньо пов’язаною із існуванням та продовженням людського роду. Намагання забезпечити собі та найближчому оточенню безпечні умови існування підштовхувало людей до поклоніння богам, жертвоприношення, покірного ставлення до правлячої верхівки, а також до об’єднання населення у громади із подальшим формування держави. Сформовано теоретичний базис забезпечення корпоративної безпеки підприємств, що визначає взаємозв’язок таких дефініцій як «безпека», «небезпека», «розвиток», «загроза» й «ризик» та полягає в уточненні їх змісту, виходячи із суті процесу підтримки життєздатності підприємства як соціально-економічної системи, що створює передумови для досягнення економічних інтересів усіма учасниками, попри посилення агресивності зовнішнього середовища та високої динамічності внутрішньогосподарських процесів. Дослідження історичних етапів виникнення та поширення корпоративної форми організації підприємницької діяльності дозволило сформувати ґенезу із визначенням основних чинників, які сприяли розвитку корпорацій. Виявлено, що в Україні сьогодні юридично не врегульовано питання застосування терміну «корпорація», що спонукає до більш активного застосування світової практики та суттєвого розширення кола суб’єктів господарювання для яких є актуальним вирішення проблеми забезпечення корпоративної безпеки. З’ясовано, що в науковій літературі термін «економічна безпека підприємства» визначається виходячи із тлумачення підприємства як соціально-економічну систему, що, перебуваючи під впливом зовнішнього середовища й внутрішніх змін, потребує захисту, який полягає в діях суб’єктів безпеки стосовно об’єктів безпеки. Обґрунтовано, що сьогодні наявні ознаки наступного етапу наукового поступу, який полягає у переході від трактування безпечних умов стійкого розвитку підприємств шляхом забезпечення економічної безпеки до їх формування через корпоративну безпеку. Запропоновано тлумачити корпоративну безпеку підприємства як діяльність спрямовану на досягнення взаємоузгоджених корпоративних інтересів шляхом ефективного використання наявних ресурсів та захисту від негативної дії загроз, що уможливлює формування безпечних умов для стійкого розвитку підприємства. Визначено мету корпоративної безпеки як реалізацію комплексу взаємоузгоджених заходів спрямованих на формування безпечних умов функціонування та розвитку корпорації із відповідною деталізацією ключових завдань для суб’єктів безпеки. Розроблено концептуальні основи забезпечення корпоративної безпеки підприємств, які сформовані шляхом визначення відмінностей національної моделі корпоративного управління від інших, враховують фактичний спектр проблем у використанні корпоративної форми в національній економіці, передбачають необхідність протидії специфічним внутрішнім і зовнішнім загрозам, що у сукупності надає орієнтири та обумовлює цілеспрямованість процесу формування безпечних умов розвитку українських підприємств. У другому розділі «Методологічний базис формування та розвитку системи корпоративної безпеки підприємства» розрблено методологічні засади формування системи корпоративної безпеки підприємства, що передбачають запстосування системного і синергетичного підходів для обґрунтування послідовності створення та інтеграції системи корпоративної безпеки, як системи нижчого порядку, у систему підприємства, що сприяє відстеженню флуктуацій із подальшим діагностуванням біфуркації та забезпечення переходу до бажаного варіанту атракторів, які збігаються із цілями системи, та недопущення критичного рівня хаосу, що руйнує систему. Запропоновано теоретичні положення забезпечення корпоративної безпеки підприємств, які доповнюють та встановлюють логічні зв’язки між базовими категоріями та спеціальними поняттями, зокрема: «стійкість», «стабільність», «рівновага», «гомеостаз», «життєздатність», «адаптація» та «надійність» як основа для уточнення завдань суб’єктам безпеки, виконання яких уможливлює збереження цілісності підприємства, як системи, та досягнення економічних інтересів усіх учасників. Розроблено методичні засади удосконалення системи корпоративної безпеки підприємств, в основі якихпокладені чотири детермінанти (специфіка фінансово-господарської діяльності підприємства; ступінь агресивності зовнішнього середовища; взаємодія із зовнішніми суб’єктами безпеки; консолідація учасників щодо забезпечення безпеки підприємства), дотримання яких забезпечує перехід до оптимального варіанту системи, який забезпечує необхідний рівень корпоративної безпеки та відповідає наявному організаційному та ресурсному забезпеченню У третьому розділі «Аналітичне підґрунтя забезпечення корпоративної безпеки підприємств», на основі узагальнення офіційних статистичних даних було охарактеризовано основні тенденції діяльності промислових підприємств, які безпосередньо пов’язані із процесом забезпечення їх корпоративної безпеки. Здійснені аналітичні дослідження дозволили ідентифікувати ряд загроз для корпоративної безпеки підприємств: невикористання такої важливої переваги корпорацій як «ефективне залучення капіталу» внаслідок слабкого розвитку фондового ринку; політична вмотивованість, відсутні чіткі критерії, які б дозволяли оцінювати його ефективність, ступінь досягнення економічних та соціальних цілей і т.д. та недостатня прозорість й публічність (стосовно господарських товариств, частка в статуті яких належить державі); зменшення кількості промислових підприємств, скорочення наявного в них трудового потенціалу та погіршення фінансових результатів діяльності. Розроблено методичний підхід до формування та функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення корпоративної безпеки підприємств, який передбачає здійснення оцінювання за двома взаємодоповнювальними компонентами: корпоративної безпеки підприємства, із отриманням результатів у вигляді інтегрального показника, та внутрішніх і зовнішніх загроз, із побудовою моделі їх ієрархічного впорядкування, що в сукупності сприяє отриманню своєчасної та достовірної інформації як основи для прийняття та реалізації суб’єктами безпеки управлінських рішень. Запропоновано здійснювати оцінювання корпоративної безпеки промислових підприємств за трьома рівнями: на першому відбувається розрахунок базових індикаторів, відповідно до порогових значень визначається рівень безпеки; другий, який враховує результати попереднього, передбачає розрахунок групових індексів за кожною із функціональних складових корпоративної безпеки, виходячи із вагомість кожного індикатора; третій уможливлює на основі групових індексів, виходячи із вагомості кожної функціональної складової в загальній структурі корпоративної безпеки, визначення інтегрального показника Виходячи із доведеного впливу загроз на рівень корпоративної безпеки розглянуто зміст основних етапів оцінювання впливу загроз (встановлення й ідентифікації, аналітичний та координаційний), реалізація яких, за допомогою методу експертного опитування, забезпечило визначення групи ключових загроз, які, шляхом застосування теорії графів, були ієрархічно впорядковані за ступенем необхідності реалізації захисних заходів. Отримані результати ієрархічного впорядкування ключових зовнішніх та внутрішніх загроз вказують, що на найвищому рівні розташована загроза «Наявність корпоративних конфліктів між акціонерами та менеджерами, мажоритаріями та міноритаріями». Зроблено висновок, що саме ця загроза вимагає особливої уваги зі сторони суб’єктів безпеки. У графічному вигляді, шляхом побудови моделі впливу загроз та варіантів захисту, продемонстровано можливість реалізації захисних заходів стосовно певної групи «внутрішні» загроз, шляхом застосування механізмів і розвитку корпоративної культури. У четвертому розділі «Механізми забезпечення корпоративної безпеки підприємств» розроблено механізм управління корпоративною безпекою промислових підприємств, який ґрунтується на першочерговій необхідності виявлення, протидії та ліквідації внутрішніх та зовнішніх суперечностей, які є першоджерелами виникнення та посилення негативного впливу загроз, шляхом визначення змісту його основних складових (принципи, функції, інструментарій, забезпечення, техніка і технологія та процесів оцінювання результатів), застосування яких уможливлює формування безпечних умов для стійкого розвитку та ефективного функціонування підприємства. Науково обґрунтовано методичні основи побудови організаційноекономічного механізму забезпечення корпоративної безпеки промислових підприємств, які визначають зміст його двох основних складових (організаційна та економічна) із регламентуванням послідовності створення та застосування в умовах певного підприємства, можливими варіантами заходів та очікуваними результатами (тактичні і стратегічні), що загалом дає змогу покращити динамічну адаптивність системи корпоративної безпеки, здатність оперативного реагувати на зміну впливу внутрішніх і зовнішніх загроз, пошук невикористаних раніше внутрішніх резервів та зовнішніх можливостей. Розроблено науково-практичний підхід до забезпечення функціонування системи корпоративної безпеки підприємств, що дає можливість, завдяки використання методу функціонального моделювання IDEF0, поєднувати формальні та евристичні методи в процесі підготовки й прийняття суб’єктами безпеки рішень для досягнення вищої ефективності при їх реалізації, проявляти гнучкість в управлінні при виявленні нових факторів та вносити корективи в процес функціонування системи корпоративної безпеки у відповідності до рівня виконання поставлених завдань та змінених тактичних й стратегічних орієнтирах в розвитку підприємства. У п’ятому розділі «Стратегічні орієнтири розвитку корпоративної безпекою підприємств» запропоновано теоретико-методологічне підґрунтя формування та розвитку внутрішньокорпоративного контролю, яке полягає у запровадженні і поетапному внесенні змін у внутрішньогосподарський контроль та внутрішніх аудиту для задоволення інформаційних потреб суб’єктів безпеки та учасників корпоративних відносин, що сприяє покращенню інформаційного супроводу процесу забезпечення корпоративної безпеки підприємств. Розроблено технологію розвитку корпоративної культури, що передбачає врахування безпекових аспектів для узгодження і збереження корпоративних цінностей, посилення внутрішніх звязків із орієнтацією на досягнення загальних інтересів та зменшення ризиків й протидію загрозам, які пов’язані із корпоративними конфліктами, застосування якої сприяє стабілізації й передбачуваності змін у внутрішньому середовищі. Сформовано концептуальний підхід до вибору та реалізації стратегії забезпечення корпоративної безпеки промислових підприємств, який полягає у використанні методу аналізу ієрархій для встановлення, у відповідності до фактичного рівня корпоративної безпеки, базового варіанту стратегії із подальшим коригуванням процесу її реалізації у відповідності до зміни впливу зовнішніх та внутрішніх загроз, що забезпечує максимальну гнучкість у реалізації захисних заходів для досягнення стратегічних цілей. The dissertation is devoted to the conceptual solution of the scientific and applied problem of forming the strategy and mechanisms for ensuring corporate security of enterprises and the substantiation of practical recommendations for their application. In the first chapter, “Theoretical and Methodological Aspects of Ensuring Corporate Security of Enterprises,” it is substantiated that the security problem is relevant not only today, but has always been in the centre of attention of philosophers, thinkers, scientists, government representatives, etc., since it was and is directly related with the existence and continuation of the human race. Attempts to secure a safe living environment for themselves and their immediate environment encouraged people to worship the gods, sacrifice, obedient attitude to the ruling elite, as well as to unite the population into communities with the subsequent formation of the state. The theoretical basis for ensuring corporate security of enterprises has been formed, determines the relationship between such definitions as “security”, “danger”, “development”, “threat” and “risk” and consists in clarifying their content, based on the essence of the process of maintaining the viability of the enterprise as a socio-economic system, which creates the prerequisites for the achievement of economic interests by all participants, despite the increased aggressiveness of the external environment and the high dynamism of on-farm processes. The study of the historical stages of the emergence and spread of the corporate form of organizing entrepreneurial activity allowed us to form a genesis with the definition of the main factors that contributed to the development of corporations. It was revealed that in Ukraine today the issue of the use of the term “corporation” has not been legally resolved, which encourages more active application of world practice and a significant expansion of the circle of business entities for which the solution of the problem of ensuring corporate security is relevant. It has been established that in the scientific literature the term “economic security of enterprise” is defined on the basis of the interpretation of the enterprise as a socio-economic system, which, being influenced by the external environment and internal changes, needs to be protected, which consists in the actions of security entities in relation to the scope of security facilities. It is proved that today there are signs of the next stage of scientific progress, which consists in the transition from the interpretation of safe conditions for the sustainable development of enterprises by ensuring the economic security to their formation through corporate security. It is proposed to interpret the corporate security of the enterprise as an activity aimed at achieving mutually agreed corporate interests through the effective use of available resources and protection from the negative impact of threats, making it possible to create a safe environment for the sustainable development of the enterprise. The objectives of corporate security are defined as the implementation of a set of mutually agreed measures aimed at creating a safe environment for the functioning and development of the corporation with appropriate detailing of key tasks for security entities. The conceptual framework for ensuring the corporate security of enterprises has been developed, which are formed by identifying differences in the national corporate governance model from others, taking into account the actual spectrum of problems in using the corporate form in the national economy, provide for the need to counter specific internal and external threats, which together provide guidance and determine the purposefulness of the process formation of safe conditions for the development of Ukrainian enterprises. In the second chapter, “Methodological basis for the formation and development of an enterprise corporate security system,” the methodological foundations for the formation of an enterprise corporate security system are developed, providing for the implementation of systemic and synergetic approaches to justify the sequence of creation and integration of a corporate security system, as a lower order system, into an enterprise system, contributes to tracking fluctuations with subsequent diagnosis of bifurcation and ensuring the transition to the desired variant of attractors, which coincide with the goals of the system, and preventing a critical level of chaos, destroys the system.. Theoretical provisions for ensuring corporate security of enterprises are proposed, which complement and establish logical connections between basic categories and special concepts, including: “sustainability”, “stability”, “balance”, “homeostasis”, “vitality”, “adaptation” and “reliability” as the basis for clarifying tasks for security entities, the implementation of which ensures the integrity of the enterprise as a system and the achievement of the economic interests of all participants. Methodological foundations have been developed to improve the corporate security system of enterprises, based on four determinants (specifics of the financial and economic activities of the enterprise, the degree of aggressiveness of the environment; interaction with external security entities; consolidation of participants to ensure the security of the enterprise), compliance with which ensures the transition to the optimal version of the system, which provides the necessary level of corporate security and corresponds to the existing authority insulation and resource support In the third chapter, “The Analytical Framework for Ensuring Corporate Security of Enterprises,” based on a compilation of official statistics, the main trends in the activities of industrial enterprises that are directly related to the process of ensuring their corporate security were described. The carried out analytical studies made it possible to identify a number of threats to the corporate security of enterprises: failure to use such an important advantage of corporations as “effective capital raising” due to the weak development of the stock market; political motivation, there are no clear criteria that would allow us to evaluate its effectiveness, the degree of achievement of economic and social goals, etc. and lack of transparency and publicity (regarding business entities whose share in the charter belongs to the state); a decrease in the number of industrial enterprises, a reduction in their existing labour potential and a deterioration in financial performance. A methodological approach has been developed to the formation and functioning of information and analytical support for corporate security of enterprises, which provides for the assessment of two complementary components: corporate security of the enterprise, with obtaining results in the form of integral indicator, and internal and external threats, with the construction of a model for their hierarchical ordering, which together contributes to the receipt of timely and reliable information as the basis for the adoption and implementation by security entities of management decisions. It is proposed to assess the corporate security of industrial enterprises at three levels: at the first, basic indicators are calculated, and the security level is determined according to threshold values; the second, taking into account the results of the previous one, provides for the calculation of group indices for each of the functional components of corporate security, based on the weight of each indicator; the third one makes, on the basis of group indices, based on the significance of each functional component in the overall corporate security structure, the definition of an integral indicator Based on the proven impact of threats on the level of corporate security, the content of the main stages of assessing the impact of threats (authentication and identification, analytical and coordination) is considered, the implementation of which, using the expert survey method, determined the group of key threats by applying graph theory, were hierarchically ordered by degree of need for protective measures. The results of the hierarchical ordering of key external and internal threats indicate that the threat “The presence of corporate conflicts between shareholders and managers, majorities and minority shareholders” is at the highest level. It is concluded that this particular threat requires special attention from security actors. In graphical form, by constructing a model of the influence of threats and protection options, the possibility of implementing protective measures against a certain group of “internal” threats by using mechanisms and developing a corporate culture has been demonstrated. In the fourth section “Mechanisms for ensuring corporate security of enterprises” a mechanism for managing corporate security of industrial enterprises is developed, based on the urgent need to identify, counter and eliminate internal and external contradictions that are the primary sources of the emergence and amplification of the negative impact of threats by determining the content of its main components (principles, functions, tools, software, technology and processes and evaluation processes), the use of which will allows to create a safe environment for sustainable development and effective functioning of the enterprise. The methodological foundations of building the organizational and economic mechanism for ensuring the corporate security of industrial enterprises are scientifically substantiated, which determine the content of its two main components (organizational and economic) with the regulation of the sequence of creation and application in a particular enterprise, possible options for events and expected results (tactical and strategic), which in general allows to improve the dynamic adaptability of the corporate security system, the ability to respond quickly to changes in influence in internal and external threats, the search for previously unused internal reserves and external capabilities. A scientific and practical approach has been developed to ensure the functioning of the corporate security system of enterprises, which makes it possible, through the use of the functional modelling method IDEF0, to combine formal and heuristic methods in the process of preparation and adoption by security entities of decisions to achieve high efficiency in their implementation, to show flexibility in management when the discovery of new factors and make adjustments to the functioning of the corporate security system in accordance with level of implementation of the set and changed tactical and strategic guidelines in the development of the enterprise. The fifth section “Strategic guidelines for the development of corporate security of enterprises” proposes a theoretical and methodological basis for the formation and development of internal control, which consists in the introduction and phased changes to internal management and internal audits to meet the information needs of security entities and participants in corporate relations, which helps to improve information support of the corporate security process before acceptances. A technology for the development of corporate culture has been developed, it involves taking into account the security aspects for the harmonization and storage of corporate values, strengthening internal relations with a focus on achieving common interests and reducing risks and countering threats associated with corporate conflicts, the use of which helps to stabilize and predictability of changes in the internal environment. A conceptual approach has been formed to the selection and implementation of a strategy for ensuring corporate security of industrial enterprises, which consists in using the hierarchy analysis method to establish, in accordance with the actual level of corporate security, a basic version of the strategy with subsequent adjustment of its implementation process in accordance with changes in the impact of external and internal threats that provides maximum flexibility in the implementation of protective measures to achieve strategic goals.