Journal articles on the topic 'Контроль хвороб та щеплень'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Контроль хвороб та щеплень.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 18 journal articles for your research on the topic 'Контроль хвороб та щеплень.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Василівна, Кривенко Юлія. "ВАКЦИНАЦІЯ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.418.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано правове регулювання вакцинації в різних країнах світу і ставлення населення цих країн до проведення подібних профілактичних заходів за умов пандемії COVID-19. Проведено науково-теоретичне дослідження прав особи на вакцинацію як найважливішого та незамінного заходу, спрямованого на ліквідацію інфекційних хвороб і попередження їх поширення.
Аргументовано, що ситуація з пандемією коронавірусу пов'язана з необхідністю проведення комплексних заходів для протидії її поширенню та вимагає вжиття рішучих спільних міжнародних політико-правових і медичних заходів. Зазначено, що зволікання в ухваленні таких заходів йде на шкоду збереження життів значної частини населення. Таким чином, за законодавством нашої держави передбачене право кожного громадянина на отримання кваліфікованої медичної допомоги шляхом профілактичних заходів, які включають безкоштовну вакцинацію від коронавірусу COVID-19.
Наголошено на тому, що не існує абстрактного права громадян на щеплення (окремого від права на здоров'я або його охорону), так само, як і обов'язку. Замість цього слід говорити про соціальне право громадян на проведення щодо них безкоштовних профілактичних заходів у вигляді щеплень (по суті, йдеться про безкоштовні медичні послуги у вигляді вакцинації) й особистого (цивільного) права громадян на відмову від щеплень, однак сьогодні неоднозначне ставлення до сучасної вакцинації громадян слід розглядати як політику різних держав і реагування громадян на рішення, що приймаються компетентними державними структурами у цій сфері.
Проаналізовано Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» на предмет основних положень щодо вакцинації населення з урахуванням світового досвіду.
Зроблено висновок, що право на медичні профілактичні заходи закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів, де зазначено, що «кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на попередження захворювання». У 2018 р. в рамках Європейського тижня імунізації було визначено, що вакцинація - це одночасно право кожної людини та колективний обов'язок.
2
Baklan, Igor, Oleksandr Ocheretianyi, and Vitaliy Grigorovych. "СИСТЕМА АНАЛІЗУ РИТМІВ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМ ТА ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛІЙ." System technologies 3, no. 128 (March 16, 2020): 144–53. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-3-128-2020-13.
Full textAbstract:
У статті розглядається програмне забезпечення для аналізу і виявлення серцево-судинних захворювань у їх початковий період, щоб забезпечити просте, швидке та набагато діюче лікування пацієнта, а також забезпечити своєчасний контроль хронічних хвороб, що у свою чергу має покращити ступінь охорони здоров’я та зменшити витрати на непотрібні заходи для нього.
3
Manzhalii, Elina. "РОЛЬ ПЕЧІНКИ В ДЕТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ. ПРОГРАМИ ДЕТОКСИКАЦІЇ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3 (November 28, 2021): 40–51. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-05.
Full textAbstract:
Вступ. Зважаючи на те, що печінка виконує функцію фільтрації, належна робота обох фаз детоксикації впливає на роботу печінки вцілому та забезпечує цілісний ланцюг роботи. Протягом останніх років, багато продуктів заполонили планету, зокрема токсини, метали, хімікати (неорганічні, розчинники, пластифікатори), синтетичні лікарські засоби, пліснява, тверді домішки, ПАВи, радіація, ендотоксини, хімічні речовини тощо. Зазначені речовини негативно впливають на роботу печінки та порушують цілісний ланцюг роботи фаз детоксикацій. З огляду на це, в статті запропоновані програми детоксикації для відновлення роботи печінки.Мета. Проаналізувати причино-наслідковий зв’язок виникнення та розвитку хвороб печінки у зв’язку з порушенням роботи фаз детоксикацій та узагальнити стратегії лікування на підставі доказової медицини.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури. При дослідженні використано опис та аналіз.Результати та їх обговорення.Висновки. Контроль за показниками пацієнта, призначення тактики лікування в залежності від типу порушень детоксикаційних функцій печінки, надає можливість стабілізувати стан пацієнта.
4
Висоцька, Святослава. "Інституційні засади адміністрування протиепідемічних заходів в умовах сучасної системи охорони здоровʼя України." Науковий вісник: Державне управління, no. 2(8) (June 30, 2021): 5–36. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-5-36.
Full textAbstract:
Поширення в Україні епідемій свідчить, що профілактична робота не достатня й потребує ретельного вивчення. Важливість проблеми запобігання поширенню соціально-небезпечних хвороб відзначена і у документах Організації Об’єднаних Націй. Наразі виклики соціально небезпечних хвороб становлять велику проблему не тільки для національних систем охорони здоров’я, так й для світової спільноти, що вимагає консолідованої масштабної та ефективної відповіді світу. Незважаючи на зниження показників захворюваності з деяких нозологій, епідемічна ситуація з інфекційних хвороб в країні залишається нестабільною. Відповідно до Стратегії національної безпеки України у розрізі прогнозних і поточних загроз національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов визначається загроза виникнення і поширення як уже відомих, так і нових інфекційних хвороб. Причиною цього є низький рівень стану здоров’я населення та високий рівень його захворюваності тісно пов'язаний з низьким рівнем соціального захисту окремих верств населення, наявністю безробіття та неконтрольованих міграцій. На сучасному етапі відбулося значне погіршення епідеміологічної ситуації щодо особливо небезпечних інфекцій як в Україні, так і в усьому світі. Це обумовлено політичною та економічною нестабільністю, масовою міграцією населення, військовими конфліктами та передислокацією військ, новими умовами господарювання з порушенням стабільності систем епізоото-епідеміологічного нагляду, що діяли раніше, послабленням профілактичних заходів. На територіях, які постраждали від наслідків надзвичайних ситуацій можливе різке погіршення санітарно-епідемічної ситуації, що викликає потребу в проведенні санітарних та протиепідемічних заходів по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя постраждалого населення. Ґрунтуючись на аналізі адміністрування протиепідемічних заходів в умовах реформування системи охорони здоров’я України, змушені констатувати наявний юридичний дисбаланс, що пов'язаний з неузгодженістю нормативних актів з документами вищого рівня, тобто законами. Даний стан справ спричинений потребою внесення змін і доповнень, а також прийняттям нових нормативних актів, що мають регулювати ситуацію за принципом «тут і зараз», стрімко реагуючи на нові загрози і виклики в системі охорони здоров’я. Значення управління у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя важко переоцінити, адже йдеться про забезпечення умов життєдіяльності всього суспільства, про його безпеку, а, отже, національну безпеку держави Україна. Проте у ході реорганізації центральних органів виконавчої влади забезпечення санітарно-епідеміологічного було розділено між двома органами виконавчої влади: питання санітарного нагляду та контролю покладено на створений у ході орган – Держспоживслужбу, а контроль за епідеміологічною ситуацією – на управління громадського здоров’я МОЗ України, без чіткого визначення та розмежування функцій та повноважень. Можна стверджувати наразі про неповну інституційну спроможність забезпечити належний стан санітарного та епідеміологічного нагляду у зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби та відсутністю однозначного визначення центрального органу виконавчої влади, що має реалізовувати державну політику у сфері захисту населення від інфекційних хвороб. Спираючись на вищевикладене нагальною потребою є створення регіональних центрів контролю та профілактики захворювань для створення сучасної системи реагування на загрози для здоров’я та протиепідемічного захисту. Перспективи подальших розвідок у даному напрямі будуть полягати у дослідженні генези системи управління протиепідемічним захистом в умовах надзвичайних ситуацій.
5
Ваганова, Людмила, and Ірина Родіонова. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ ОСНОВИ ТРЕЙД-МАРКЕТИНГОВИХ АКТИВНОСТЕЙ КОМУНАЛЬНОЇ АПТЕКИ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 25–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-25-40.
Full textAbstract:
Метою даної статті є дослідження досвіду використання трейд-маркетингових активностей на комунальній аптеці “Віола” та існу- ючих глобальних трендів у фармацевтичному бізнесі з подальшим їх вико- ристанням при визначенні пріоритетних напрямів розвитку аптеки.
У статті проаналізовані наступні питання: 1) глобальні тренди у фар- мацевтичному бізнесі (врахування потреб споживачів та їх позиціювання як цінних партнерів; використання сучасних технологій ІТ-компаній для орієнтації на споживача; розробка та виробництво лікарських засобів від рідкісних (орфанних) хвороб; зростання кількості M&A угод); 2) надано пропозиції у впровадженні електронних рецептів комунальною аптекою “Віола” (контроль дублювання препаратів, що призначаються; несуміс- ність лікарських засобів; чітка ідентифікація осіб з однаковим прізвищем; забезпечення достатньої потужності хмарного сховища для обробки міль- йонів електронних рецептів на рік); 3) проаналізовано досвід співпраці ко- мунальної аптеки “Віола” із закладами охорони здоров’я щодо можливості забезпечення їх лікувальними препаратами; 4) визначено спосіб покра- щення фінансового стану аптеки за рахунок виробництва ліків від ор- фанних хвороб; 5) проаналізовано використання комунальною аптекою трейд-маркетингових активностей (програми лояльності, програма “Жит- тя з діабетом”, проекти “Опіка”, “Пульс”, застосування знижок на он- ко-препарати та пільговий відпуск наркотичних засобів для паліативно- го лікування хмельничан, для хворих з онкологічними захворюваннями; знижки на засоби, що застосувються в кардіохірургії; зовнішня реклама на фасадах аптеки; POS-матеріали в аптеках та візуалізація препаратів на по- лицях; навчання персоналу); 6) визначено пріоритетні напрями розвитку аптеки.
Авторами підтверджено, що світові тренди розвитку фармацевтичної га- лузі є визначальними і для подальшого розвитку аптек на регіональному рівні, а комунальна аптека, що стала предметом дослідження, впродовж пе- ріоду становлення, має певні здобутки у використанні трейд-маркетингових активностей.
6
Бурдуланюк, Алла Олександрівна, Валентина Іванівна Татаринова, Тетяна Олександрівна Рожкова, Олександр Михайлович Ємець, and Віктор Михайлович Деменко. "ФІТОСАНІТАРНІ РИЗИКИ ПОШИРЕННЯ ТА РОЗМНОЖЕННЯ КАРАНТИННИХ БУР’ЯНІВ, КОНТРОЛЬ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В УМОВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, no. 1 (October 12, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.1.
Full textAbstract:
Проаналізовано забур'яненість земель різного призначення Сумської області України карантинними бур’янами: амброзією полинолистою та повитицею польовою. Дослідження проводили у 2018‒2020 рр. в умовах Сумської області, яка територіально входить до складу північно-східної частини лівобережного Лісостепу України. Методика досліджень була загальноприйнятою. У списку карантинних організмів, обмежено поширених в Україні (А-2), на території нашої країни поширені 5 видів комах, 5 збудників хвороб, 1 вид нематод та 6 видів бур'янів. На території Сумської області поширені: американський білий метелик (АБМ), золотиста картопляна нематода, амброзія полинолиста та повитиця польова. Станом на 2020 р. американський білий метелик поширений у 6 районах області: Великописарівському, Конотопському, Охтирсь-кому, Роменському, Тростянецькому та Сумському на площі відповідно 10,0; 40,0; 5,0; 167,0; 11,2 та 5,6 га. Загальна площа ураження склала 238,81 га. Золотиста картопляна нематода виявлена у 4 районах області на площі 569,95 га: Охтирський (17,19 га), Середино-Будський (140,43 га), Сумський (335,21 га) та Ямпільський (77,12 га). Амброзія полиноли-ста виявлена у 18 районах області (Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Красно-пільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський, Ямпільський), у 209 населених пунктах, на площі 1834,3 га. Найбільша площа зараження спостерігається у Буринському, Великописарівському, Конотопському, Красно-пільському районах та м. Суми: відповідно 200,7; 188,9; 237,5; 371,7 та 100,0 га. У більшості районів заражені землі несільськогосподарського призначення, винятком є лише Буринський, Конотопський, Краснопільський та Липоводолин-ський райони. Приватні присадибні ділянки громадян виявилися вільними від амброзії. Повитицю польову виявлено у Великописарівському районі на площі 1 га.
7
Маркевич, Оксана. "ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ БОРОТЬБИ З ЕПІДЕМІЯМИ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.02.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано діяльність волинської губернської адміністрації з організації боротьби з епідеміями наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. Висвітлено імперське законодавство, яке регулювало протиепідемічні заходи, систему заохочень і винагород для медичних чиновників, стимулювання їхньої служби. Показано, що наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. поширення епідемій призводило до значної смертності населення і змушувало владу доручити губернатору заходи для попередження виникнення та поширення заразних хвороб, а також увести безпосередній нагляд за якістю води, чистотою повітря, умовами виготовлення і продажу продуктів харчування, прибиранням вулиць, вивезенням нечистот, захороненням померлих тощо. Окрім карантину, боротьба з епідеміями включала залучення додаткового медичного персоналу, розгортання санітарних постів, контроль за діями чиновників. Для виконання означених функцій начальники краю використовували місцеву поліцію. Покладаючи на губернатора особисте виконання цілої низки обов’язків під час епідемій, влада переслідувала мету не лише зупинити пошесті, а й продемонструвати жителям, що навіть у найскрутніші часи вони не залишаться без підтримки та допомоги держави. Набули подальшого розвитку висновки, що географічне розташування впливало на спалахи захворюваності. У боротьбі з епідеміями волинський губернатор зіткнувся з проблемою поширення хвороби серед військових, які дислокувалися тут для відновлення стабільності. Місцеві поляки-лікарі неохоче вступали на службу попри матеріальне заохочення. У своїй діяльності волинський губернатор мав ураховувати міжетнічні взаємини, усіма силами підвищувати авторитет місцевої поліції, куди призначалися переважно вихідці із внутрішніх губерній Російської імперії.
8
Жуйков, О. Г., and О. О. Бурдюг. "Фітосанітарний стан та продуктивність гібридів соняшнику за різних рівнів біологізації технології вирощування." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.5.
Full textAbstract:
Мета статті – встановити критерії фітосанітарногопресингу, проаналізувати врожайність кондиційногонасіння культури, його олійність залежно від ступенябіологізації технології вирощування. Методи. Методдосліджень – двофакторний польовий дослід, де фак-тор А був представлений двома варіантами районова-них гібридів середньостиглої екологічної групи: TuncaF1 та РR64F66 F1, а фактор В (технологія вирощування):традиційна інтенсивна зональна (контроль), біологізо-вана І, біологізована ІІ, органічна й екстенсивна. Дослідсупроводжувався дослідженням засміченості посівівбур’янами кількісно-ваговим методом із диференціацієюза групами та видами бур’янів, заселеності й ураженостіпосіву фітофагами та патогенами, лушпинності й олій-ності насіння згідно із загальноприйнятими методиками.Біологізована й органічна технології вирощування доз-воляють контролювати весь спектр найбільш шкодочин-них фітофагів, за ефективністю не поступаються син-тетичним інсектицидам. Фунгіцидний захист соняшникуорганічними препаратами за дієвістю й ефективністю не поступається системі захисту на основі синтетич-них фунгіцидів: ураженість гібридів найбільш розпо-всюдженими фітопатогенами не вирізнялася залежновід типу препарату. Залучення до- та післясходовогоборонування штригельними боронами і ротаційнимимотиками та міжрядних культивацій до системи захистукультури від бур’янів як складової частини біологізова-ної й органічної технології вирощування соняшнику непоступається за ефективністю застосуванню ґрунтовихта страхових синтетичних гербіцидів, а у другу поло-вину вегетації переважає їх за контролем другої – тре-тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значенняпоказник урожайності насіння гібридів, що досліджува-лися, набув за варіантами органічної та біологізованоїІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 тоннина гектар; за традиційної / інтенсивної та біологізованоїІ він становив 1,87–1,88 тонни на гектар. Вирощуваннякультури за екстенсивною технологією (без застосу-вання будь-яких добрив та засобів захисту рослин)визнане нами як неефективне – у середньому за рокипроведення досліджень урожайність насіння не пере-вищувала 0,70–0,73 тонни на гектар за епіфітотійногорозвитку хвороб, високого рівня враженості фітофагамита забур’яненості агроценозу.
9
Заєць, С. О., О. Л. Рудік, С. М. Юзюк, І. Т. Нетіс, and К. С. Фундират. "Водоспоживання рослин сої залежно від сорту, систем захисту." Аграрні інновації, no. 5 (May 12, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.7.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення впливу систем хімічного та біоло-гічного захисту рослин та водоспоживання сучаснихсортів сої під час вирощування в умовах зрошення.Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошу-ваного землеробства НААН на масиві Інгулецької зрошуваної системи з використанням сортів сої Даная,Діона і Святогор. Система захисту рослин від шкідниківта хвороб передбачала три фони: контроль – без засто-сування фунгіцидів та інсектицидів; хімічний – фон;біологічний – фон. Інокуляцію посівного матеріалу про-водили препаратом Оптімайз у день сівби з витратамипрепарату 2,8 л/т. Збирання й облік урожаю здійснювалипрямим комбайнуванням облікової ділянки із викорис-танням комбайну Sampo 130. Результати. Коефіцієнтзволоження у період вегетації сої за роки дослідженьзнаходився в межах 0,11–0,37, що вказує на посушли-вість клімату, такі показники притаманні природній зонінапівпустелі. Більш економно споживали вологу рос-лини сорту Даная, коефіцієнт водоспоживання якогозалежно від системи захисту становив 1546–1672 м3/т.Сорти Діона і Святогор потребували для формування1 т зерна відповідно 1748–1908 та 1732–1890 м3 води.Система захисту рослин підвищує врожайність куль-тури, позитивно впливає на ефективність використаннявологи. Виходячи з розрахунків, найнижчою буласобівартість зерна сорту Даная як за біологічної, такі за хімічної систем захисту та становила відповідно,7395,68 і 7243,10 грн/т. Висновки. Найвищий прибу-ток забезпечує використання сорту сої Даная за сис-теми біологічного захисту, при цьому собівартість зернає найменшою і становить 6675,15 грн/т, собівартістьзерна, отримана на сорті Святогор, за хімічної системизахисту рослин – 6911,52 грн/т та на сорті Діона за хіміч-ної – 7324,50 грн/т. На цих варіантах отримано і найбіль-ший умовно чистий прибуток і рівень рентабельності –13280 і 11520 грн/га та 60% і 55% відповідно.
10
Міленко, О. Г., І. С. Солод, П. Г. Могилат, М. Е. Гринь, and В. С. Вегеренко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.10.
Full textAbstract:
Для забезпечення національних потреб та нарощування експорту зерна кукурудзи перед сучасним рослинництвом постає завдання суттєвого підвищення врожайності цієї культури. Не потребує доведення такий факт, що бур’яни – це той об’єкт, який негативно впливає на врожайність куль-турних рослин, якість отриманої продукції, сприяє поширенню шкідників та хвороб і врешті-решт підвищує собівартість продукції рослинництва. Тому актуальними є питання вивчення і впрова-дження ефективних заходів зменшення рівня забур’яненості посівів кукурудзи на зерно. Метою на-ших досліджень було встановити ефективність післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи на зер-но. Для цього впродовж 2018–2020 рр. було закладено дослід у виробничих умовах із п’яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань); Пік, 20 г/га; Мілагро, 0,2 л/га; Елюміс, 2 л/га; Пріма Форте, 0,5 л/га. Обприскування посівів гербіцидами проводили у фазі 3-х листків у рослин кукурудзи. Програма досліджень передбачала розв’язати такі завдання: визначити видовий склад бур’янів, встановити вплив гербіцидів на чисельність бур’янів, провести підрахунок густоти рослин кукурудзи залежно від варіантів досліду, визначити вплив заходів боротьби з бур’янами на рівень урожайності зерна кукурудзи та встановити економічну ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що лише деяка ча-стина гербіцидів ефективно діє на однодольні та дводольні види бур’янів. Втрати врожаю кукуру-дзи від дії бур’янів можуть становити понад 50 %. Серед досліджуваних препаратів до злакових бур’янів були ефективні тільки Мілагро та Елюміс. До препаратів Пік та Пріма Форте бур’яни ро-дини злакових виявилися стійкими. Загибель дводольних бур’янів була найвища після застосування препарату Пріма Форте. Найкращу біологічну та економічну ефективність у системі захисту посі-вів кукурудзи від бур’янів було отримано від застосування препарату Елюміс. Тому для виробничих умов рекомендовано в технології вирощування кукурудзи на зерно використовувати хімічний метод регулювання чисельності бур’янів із застосуванням препарату Елюміс у нормі 2 л/га, за умови зміша-ного типу забур’яненості поля.
11
Матвійків, Т. Г., М. М. Рожко, and В. В. Мигович. "ОЦІНКА ВМІСТУ С-РЕАКТИВНОГО БІЛКА ТА ТУМОРНЕКРОТИЧНОГО ФАКТОРА АЛЬФА В РОТОВІЙ РІДИНІ ТА СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ У ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, no. 1 (March 29, 2022): 16–23. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.3.
Full textAbstract:
Мета дослідження – оцінити вміст та динаміку змін показників С-реактивного білка та TNF-α сироватки крові та ротової рідини в пародонтологічних хворих залежно від способів стоматологічного лікування в постковідному періоді. Методи дослідження. Об’єктом дослідження стали 160 хворих на генералізований пародонтит І та ІІ ступенів розвитку (хронічний перебіг), які перехворіли коронавірусною хворобою легкого, середнього та важкого ступенів, та 20 осіб з інтактним пародонтом (здорові, контроль 1 (група З)). Набір хворих та ретроспективний аналіз історій хвороб здійснювався на базі Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1 Івано-Франківської міської ради» на підставі схваленого та затвердженого в установленому порядку генеральними директорами клопотання, у тісній співпраці з колегами пульмонологами та сімейними лікарями. Визначення С-РБ та TNF-α проводилося у двох варіантах: у ротовій рідині й у плазмі крові, після виписки пацієнта зі стаціонару, у термін до проведення стоматологічного лікування, на 30-у та 180-у добу. Наукова новизна. Уперше вивчено й оцінено дані вмісту С-реактивного білка та TNF-α в сироватці крові та ротовій рідині пародонтологічних хворих після стаціонарного лікування через ускладнення коронавірусної хвороби. Установлено вірогідно (р < 0,05) підвищені, порівняно зі здоровими особами, запальні показники, у всіх групах обстежених у період перед проведенням стоматологічного лікування. Апробовано й отримано більш високу ефективність застосування запропонованого комплексу медикаментозного лікування із застосуванням курсу фотодинамічної терапії лазером “Helbo Thera Lite” у порівнянні із традиційними підходами до лікування. Висновки. Представлені результати імунологічного скринінгу інтерлейкіну TNF-α та С-реактивного білка в біологічних середовищах та клінічних спостережень за хворими в постковідному періоді свідчать про тісний етіопатогенетичний взаємозв’язок між цими захворюваннями. Отримані дані вивчених запальних маркерів можуть слугувати пусковим механізмом до загострення багатьох соматичних хронічних захворювань в часі постковідного синдрому в таких хворих, потребують подальшого контролю клініцистами.
12
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко, Р. О. Степаненко, and О. Л. Шерстюк. "ВПЛИВ ФУНГІЦИДНИХ ПРОТРУЙНИКІВ НА ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС І ЛАБОРАТОРНУ СХОЖІСТЬ НАСІННЯ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.08.
Full textAbstract:
У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.
13
Sirenko, Yu M., G. D. Radchenko, I. O. Zhivilo, and Yu A. Botsyuk. "Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії." HYPERTENSION 14, no. 5 (January 24, 2022): 5–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.14.5.2021.245239.
Full textAbstract:
Визначення. Легенева гіпертензія (ЛГ) — це гемодинамічний та патофізіологічний стан, що характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії > 20 мм рт.ст. та оцінюється за даними катетеризації правих відділів серця (КПС). У більшості випадків ЛГ не самостійне захворювання, а є проявом інших хвороб. Ідіопатична легенева артеріальна гіпертензія (ІЛАГ) — діагноз, який встановлюється методом виключення усіх інших причин ЛГ (ураження лівих відділів серця, захворювання сполучної тканини, ВІЛ-інфекція, захворювання легень, портальна гіпертензія, вроджені вади серця, легенева тромбоемболія в анамнезі та ін.). При ІЛАГ етіологія захворювання невідома. Патогенез та симптоми ЛГ. Вазоконстрикція, мікротромбоз та ремоделювання судин — три основні патофізіологічні елементи при ЛГ. Симптоми ЛГ неспецифічні: задишка, швидка втомлюваність, біль у грудях при фізичному навантаженні, іноді спостерігаються синкопальні стани. У декомпенсованих пацієнтів наявні ознаки правосторонньої серцевої недостатності (нябряки, асцит, здуття живота, пульсація яремних вен). Діагностика. Діагностичний алгорим при ЛГ складається з двох етапів. Перший — поза межами експертного центру, другий — безпосередньо в експертному центрі ЛГ. При підозрі на це захворювання та за наявності типових симптомів та ознак усім хворим проводиться ехокардіографічне обстеження (ЕхоКГ). Далі, за певних умов (наприклад, відсутність основної причини ЛГ), хворий направляється до експертного центру ЛГ, де можливе проведення КПС. Оцінка прогнозу. Оцінка хворих з ІЛАГ необхідна для покращення контролю захворювання та переходу з більш високого ризику до більш низького. Оцінка прогнозу є комплексною та визначається на основі: клінічного статусу, прогресування симптомів, наявності синкопе, результатів тесту 6-хвилинної ходьби та NT-proBNP, результатів методів обстеження (кардіопульмональний тест із фізичним навантаженням, ЕхоКГ або МРТ серця, оцінка гемодинаміки). Лікування. Основними завданнями лікування ІЛАГ є зменшення вираженості симптомів, уповільнення прогресування захворювання, поліпшення якості та збільшення тривалості життя хворих. У першу чергу це загальні заходи (фізична активність, запобігання та ведення вагітності), запобігання інфекційним захворюванням, соціально-психологічна допомога, контроль дотримання режиму, рекомендації щодо подорожей/поїздок, підтримуюча терапія (пероральні антикоагулянти, діуретики, дигоксин, оксигенотерапія). Хворим із позитивним вазореактивним тестом призначаються блокатори кальцієвих каналів. У всіх інших хворих специфічна терапія ЛГ може включати простагландини (інгаляційна, внутрішньовенна та підшкірна форма), антагоністи простациклінових рецепторів, антагоністи рецепторів ендотеліну, інгібітори фосфодіестерази-5, стимулятори розчинної гуанілатциклази. Хірургічне лікування. Одним із варіантів хірургічного лікування ІЛАГ є передсердна септостомія — створення перфорації в міжпередсердній перегородці. Це призводить до декомпресії правих камер серця і збільшує перед-навантаження на лівий шлуночок, що веде до збільшення серцевого викиду. У разі неефективності всіх вищеописаних методів лікування та значного прогресування захворювання пацієнтам показана трансплантація легень або комплексу серце — легені.
14
Fedyak, I. O., І. І. Ivanyulyk, H. B. Mateyko, T. V. Tomashivska, L. M. Brovinska, T. M. Kaminska, and H. S. Rozhnova. "ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ПОДОЛАННЯ ДИТЯЧИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 6, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v0.i4.7091.
Full textAbstract:
У статті представлено результати проведеного анкетування лікарів (дитячих інфекціоністів та педіатрів) щодо питань протидії розповсюдженню в Україні вакцинокерованих дитячих вірусних інфекцій. Спеціалістами окреслено основні іміджеві та фінансові проблеми процесу вакцинації, надана оцінка поточного стану його фармацевтичного забезпечення і запропоновано варіанти подолання цих хвороб. Так, на думку лікарів, значне їх поширення в Україні, окрім власне відсутності вакцин, зумовлене відмовою батьків від вакцинації (40 %) та формуванням ЗМІ негативної думки щодо користі імунопрофілактики (35 %). Потребує підняття самооцінка ролі лікаря у схилянні батьків на користь щеплень, а роль провізорів – гарантоване забезпечення якості та наявності вакцин. Залишається проблемою доступність та своєчасність доказової інформації щодо питань профілактики, лікування та протидії розповсюдженню дитячих вірусних інфекцій, оскільки 58 % спеціалістів вважають, що їхня потреба в інформації задоволена частково.
15
Кузьміна, Г. П., О. В. Князєва, and В. Є. Азаренко. "КОНТРОЛЬ АНЕМІЇ ПРИ РЕВМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, no. 1 (June 5, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4248.
Full textAbstract:
<p>Анемія - один з частих коморбідних проявів<br />ревматичних хвороб (РХ), який пов’язаний з хронічним<br />запаленням та спостерігається в активній<br />фазі хвороби у більшо частини пацієнтів. Досліджень,<br />що вивчають анемію, асоційовану з системними<br />захворюваннями сполучно тканини (СЗСТ),<br />невелика кількість, навіть рандомізован і дослідження<br />критерієм виключення вважають анемію<br />(за зниженим рівнем гемоглобіну) (Jo і nt Bone<br />Sp іпе., 2011).</p>
16
Ilashchuk, T. O., and L. V. Mikulets. "СИМУЛЯЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ." Медична освіта, no. 2 (October 24, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7882.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінити ефективність проведення навчальних симуляційних тренінгів на практичних заняттях із дисципліни «Пропедевтика внутрішніх хвороб» у студентів ІІІ курсe зі спеціальності «Лікувальна справа» у підвищенні якості освітнього процесу.Основна частина. Відпрацювання практичних навичок на тренажері дає можливість студентам краще оволодіти методиками, зокрема, можливість повторення і відпрацювання її до автоматизму. Також збільшуються можливості викладача як проконтролювати певний навик, так і доповнити його елементами ускладнення: поєднувати норму з патологією (наприклад: норма – серцево-судинна система, патологія зі сторони системи органів дихання), а також поєднувати різну патологію даних систем.Висновки. Симуляційне навчання доповнює підготовку студентів до реальної клінічної практики. Крім того, воно забезпечує контроль викладача за якістю виконання кожним студентом практичних навичок і також сприяє формуванню у студентів професійної компетентності.
17
Коваль, О., О. Голубенко, В. Рудь, and Л. Тарасенко. "ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ЯКОСТІ І БЕЗПЕЧНОСТІ РИБИ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ (ОГЛЯДОВА СТАТТЯ)." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 99 (May 28, 2021). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.06.
Full textAbstract:
В огляді узагальнені дані про захворювання коропу, які зустрічаються у Хаджибейському лимані. У останні роки спостерігається збільшення поширення захворюваності коропових риб і збитки рибництву та іхтіофауні регіону. На основі інформації щодо розповсюдженості захворювань серед коропу у Південному регіоні України, був проведений загальний огляд найбільш поширених хвороб коропу. Серед незаразних захворювань найбільшу увагу потрібно приділити аліментарним хворобам, токсикозам, порушенням режиму водойм. Інфекційні хвороби коропа представлені некрозом зябер, краснухою, бронхіомікозом та сапролегніозом. Зустрічаються паразитичні хвороби, які представлені іхтіофтіріозом та аргульозом, та захворювання викликані інфузоріями, триходініоз. У Хаджибейському лимані спостерігається масова загибель риби від перевищення допустимого вмісту сірководню. Для забезпечення високої якості харчової сировини і запобігти розповсюдженості захворювань та загибелі риби, потрібно проводити іхтіологічний контроль, ветеринарно-санітарну експертизу та санітарну оцінку якості риби.
18
Френкель, Ю. Д., В. С. Черно, and В. О. Костенко. "Вплив біофлавоноїдів на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в головному мозку щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті." Фармакологія та лікарська токсикологія 15, no. 6 (February 3, 2022). http://dx.doi.org/10.33250/15.06.406.
Full textAbstract:
Відновлення рівня мелатоніну в разі відтворення моделі метаболічного синдрому, індукованого цілодобовим освітленням (ЦО) і вуглеводно-ліпідною дієтою (ВЛД), виявляється недостатнім для корекції метаболічних порушень через можливий саморозвиток патологічних процесів унаслідок тривалої активації редокс-чутливих транскрипційних факторів. Нещодавно була виявлена здатність біофлавоноїдів – епігалокатехіну-3-галату (EGCG) і кверцетину впливати на NF-κB і Nrf2-залежні сигнальні шляхи, що обґрунтовує доцільність їх вивчення як перспективних засобів патогенетичної терапії метаболічного синдрому.Мета дослідження – вивчення впливу EGCG і кверцетину на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті великих півкуль головного мозку щурів за умов їх ЦО та утримання на ВЛД.Дослідження були проведені на 32 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215–255 г, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); тваринам інших груп протягом часу ЦО на тлі ВЛД щоденно вводили внутрішньошлунково через зонд 1 мл 20 % водного розчин фруктози («плацебо», контроль ІІ), EGCG і кверцетин у дозі 40 та 200 мг/кг відповідно. Біофлавоноїди вводили разом з вуглеводами (20 % водним розчином фруктози), що збільшує їхню розчинність і біодоступність. ВЛД застосовували для годування щурів упродовж 2 місяців: тваринам призначали 20 % водний розчин фруктози для пиття та раціон харчування, збагачений вуглеводами та жирами. Починаючи з 30 доби експерименту щурів піддавали ЦО інтенсивністю 1500 лк протягом наступних 30 діб.Введення EGCG і кверцетину за умов експерименту суттєво зменшувало в гомогенаті великих півкуль головного мозку вироблення супероксидного аніон-радикала мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою (NOS) – на 40,6 і 41,6 %, дихальним ланцюгом мітохондрій – на 40,6 і 38,0 %, НАДФH-оксидазою лейкоцитів і гліальних клітин – на 36,3 і 33,8 % порівняно з відповідними результатами контролю ІІ. При цьому в гомогенаті великих півкуль головного мозку зменшувалася загальна активність NOS на 41,0 і 31,9 %, активність її індуцибельної ізоформи – на 45,3 і 35,6 %, зростала активність її конститутивного ізоферменту на 106,0 і 93,5 % та індекс його супряження – у 3,38 і 3,23 разу порівняно з контролем ІІ. Концентрація пероксинітритів лужних і лужно-земельних металів зменшувалася на 31,8 і 35,5 % відповідно.Здатність EGCG і кверцетину обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у головному мозку за умов експерименту обґрунтовує доцільність подальшого дослідження біофлавоноїдів як безпечних засобів лікування та попередження нейрозапалення та інших нейропатологічних процесів за дії факторів ризику розвитку хвороб цивілізації («дієти західного типу», порушеннях світлового режиму).