Academic literature on the topic 'Контроль екологічного моніторингу'

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

Предметом вивчення в статті є розгляд особливостей використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) при проведенні екологічного моніторингу для оптимізації проведення спостережень техногенних об’єктів та виконання екологічних завдань в системі екологічного моніторингу. Це можливо здійснити за допомогою висвітлення позитивних та врахування негативних властивостей при застосуванні БПЛА в системі екологічного моніторингу. Метою є розкриття особливостей використання БПЛА в екологічному моніторингу та визначення напрямків їх застосування для проведення контролю за параметрами стану навколишнього природного середовища заданих територій. Завдання: провести аналіз можливості використання БПЛА в системі екологічного моніторингу; висвітлити особливі властивості застосування БПЛА в системі спостереження; визначити можливості БПЛА для формування процедури проведення екологічного моніторингу та визначити коло екологічних завдань для їх вирішення за допомогою БПЛА; розглянути можливості застосування БПЛА в системі спостереження та знімання параметрів навколишнього середовища, що є підґрунтям для проведення робіт, що пов’язані з проведенням екологічного моніторингу. Використовуваними методами є: системний підхід до розробки складних систем, проведення порівняльного аналізу параметрів та властивостей БПЛА, математичні моделі оптимізації для побудови складних систем. Отримані такі результати. Проведено порівняльний аналіз властивостей БПЛА, висвітлення процесу обробки інформації в системі екологічного моніторингу при здійсненні вибору оптимальної структури системи екологічного моніторингу за допомогою використання БПЛА. На основі системного аналізу різних технічних показників та властивостей БПЛА можливо здійснити вивчення структурно-параметричних характеристик та дослідити режими роботи літальних апаратів в різних умовах при побудові системи екологічного моніторингу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: проведено аналіз властивостей БПЛА, визначено характеристики та параметри, що впливають на спостереження в системі екологічного моніторингу, також висвітлено коло питань, які необхідно враховувати при побудові системи екологічного моніторингу з використанням дистанційно керованих літальних апаратів.

Концепція функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) регіонів екологічного (радіаційного) контролю принципово доповнює прийняті форми дозиметричного і тиреодозиметричного контролю за рахунок конкретизації стану здоров'я людей на контрольованих територіях. Метою нашої роботи стало за допомогою ФЕЕ провести верифікацію радіаційної залежності функціонального здоров'я (адаптаційного потенціалу) і дозиметричної паспортизації населених пунктів сіл Голинчинцi, Джурин та Рахни Лiсовi Шаргородського району Вінницької області, які належать до зони посиленого радіоекологічного контролю (IV зони). За допомогою функціонально-вегетативної діагностики (ФВД) за методом В. Г. Макаца обстежено 700 дітей різних статевовікових груп, з яких хлопці – 342, дівчата – 358, які постійно проживають в цих населених пунктах. У центрі уваги ФЕЕ є функціональне здоров'я (адаптаційний потенціал) дитячого населення, яке стає "біоіндикатором" індивідуального здоров'я і характеризує екологічну динаміку в регіоні компактного проживання. Екологічним критерієм ФЕЕ конкретного регіону проживання населення є системно залежне зіставлення пригнічення функціональної активності організму (парасимпатичної активності (ПА), вегетативної рівноваги (ВР) та симпатичної активності (СА). На цій основі формується інтегральна характеристика екологічного стану і визначаються рівні (зони) його екологічного тиску. Внаслідок проведення дослідження вперше з'ясовано, що основною характеристикою, яка відображає негативний вплив екологічних факторів, є зменшення кількості обстежених людей у зоні вегетативно-функціональної рівноваги і збільшення їх у зоні парасимпатичної активності. Наші спостереження довели, що функціонально-вегетативне здоров'я дітей екологічно залежне, а його показники є найчутливішими біоіндикаторами екологічного та радіаційного забруднення. Результати проведення ФЕЕ обстежених населених пунктів Шаргородського району збігаються і принципово доповнюють офіційну дозиметричну паспортизацію населених пунктів, що свідчить про її достовірність і ефективність. Моніторинг вегетативного здоров'я (адаптаційного потенціалу) дітей має стати основою сучасної функціональної диспансеризації дитячого населення і доповнювати державну дозиметричну і тиреодозиметричну паспортизацію населених пунктів.

Розглянуто законодавство країн Європейського Союзу та України щодо перевезень небезпечних вантажів і встановлено, що суть питання правового регулювання перевезення цих вантажів полягає у визначенні ризику виникнення потенційних негативних наслідків за недотримання нормативного законодавства під час перевезення вантажів підвищеної небезпеки та здійснення з ними інших маніпуляцій під час транспортування, зокрема на залізницях. Проаналізувавши спеціалізовані національні і міжнародні регламенти перевезень небезпечних вантажів з'ясовано, що технічне регулювання перевезення небезпечних вантажів не встановлює спеціальних вимог екологічної безпеки, звітності та контролю. Унаслідок дослідження ризиків заходів державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря вантажних станцій регіональної філії "Львівська залізниця" визначено, що вантажні станції, які працюють з небезпечними вантажами, потребують кризового менеджменту у таких питаннях, як наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами; розроблення спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; виконання виробничого контролю інструментально-лабораторними вимірами параметрів викидів забруднювальних речовин; стаціонарних і пересувних джерел; виконання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів; виплату та нарахування екологічного податку на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря. Визначено також, що економічні інструменти у сфері природоохоронної діяльності, а саме податки, плата за завдані збитки, штрафи, є мотиваторами ведення екологічно безпечної діяльності підприємствами, для яких необхідним є створення системи безперервного моніторингу, ситуаційне моделювання великомасштабних техногенних аварій і катастроф, а також розроблення системи екологічного оцінювання безпеки залізничного транспорту, оскільки на сьогодні не вирішені методологічні проблеми прогнозу їх динаміки у середньо- і довготерміновій перспективі.

Мета: провести аналіз законодавчої основи моніторингу поверхневих водних ресурсів України. Матеріали і методи. У дослідженні використано основні державні законодавчі акти та керівні документи уряду України щодо організації моніторингу якості поверхневих водних ресурсів України. Для обробки даних застосовано наукові методи: бібліографічний, аналітичний, нормативно-пошуковий, порівняльний, системного аналізу та узагальнення. Результати. У статті наведено наукове узагальнення законодавчих документів у галузі моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні, яке зазнало суттєвих змін, особливо в період дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). З 2019 р. в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної рамкової директиви, згідно з якою моніторинг є невід’ємною частиною реформи екологічного контролю та відповідальності й основою для прийняття будь-яких управлінських рішень. Висновки. Система моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні набула повного законодавчого обґрун­тування. Основним його завданням є реальна оцінка стану водних ресурсів та можливість ухвалення ефективних рішень на основі достовірних даних; надання громадськості не просто доступу до інформації про стан водних об’єктів, але й до достовірних та верифікованих даних. Відповідно до вимог інтеграції з ЄС, усі отримані дані будуть класифіковані за європейськими стандартами та у повній відповідності міжнародним водним директивам. Все це дозволить визначити екологічний та хімічний стан масивів поверхневих або підземних вод, оцінити реальний стан вод з урахуванням нових забруднювальних речовин і показників, характерних для конкретного річкового басейну.

Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.

Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми. Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків.

Стаття присвячена міжнародно-правовому режи-му збереження екології Чорного моря, який базуєть-ся на положеннях міжнародних актів універсального та регіонального характеру. Об’єктами його впливу є джерела забруднення та їх об’єми, екосистема Чор-ного моря, охорона водних об’єктів морського й при-бережного середовища від негативного техногенного впливу, підтримка розвитку господарської та іншої діяльності, яка відповідає встановленим вимогам з охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, в тому числі із застосуванням доступних екологічно безпечних технологій, ство-рення універсального контролю за природокористу-ванням у регіоні. У статті проаналізовано ефектив-ність охорони Чорного моря в контексті оцінки таких показників: стан міжнародного співробітництва щодо збереження середовища цього регіону; доцільність та реальність програм екологічної безпеки Чорного моря; розвиток законодавства країн Чорноморського басейну з екологічної безпеки; відповідність моніто-рингу Чорного моря сучасним вимогам. Оцінено ре-зультати співпраці міжнародної спільноти з охорони екології Чорного моря, яка здійснюється шляхом під-писання міжнародних актів як на багатосторонній, так і двосторонній основі. Встановлено, що в напрямі екологічної безпеки сформовано та узгоджено низку міжнародних проєктів, в яких інтегровані глобальні та регіональні ініціативи прибережних країн. Еко-логічне законодавство чорноморських країн втілює положення міжнародних актів та власні інтереси, ви-ходячи з ризиків та небезпек, які можуть їм загрожу-вати. Зауважено, що екологічний моніторинг загалом відповідає вимогам міжнародного морського права і реалізується на рівні органів державної виконавчої влади цих країн. Загалом міжнародне регулювання екологічної безпеки в основному сприяє ефективнос-ті охорони навколишнього середовища та створенню правових умов для раціонального використання при-родних ресурсів Чорного моря.

Визначено вміст важких металів на прилеглих територіях автозаправних станцій. Встановлено, що забруднення поверхні землі транспортними викидами поблизу та на автозаправній станції нагромаджується поступово, залежно від кількості автотранспорту, що проїжджає через прилеглу трасу, дорогу, магістраль та заїжджає безпосередньо на автозаправні станції і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна. Підвищення екологічної та аварійної безпеки під час експлуатації автозаправних станцій разом з виконанням заходів зі зниження забруднення вод і ґрунтів потребує проведення контролю рівня концентрацій небезпечних речовин для унеможливлення перевищення санітарних, екологічних та вибухонебезпечних норм. Очевидно, що безумовною вимогою експлуатації автозаправних станцій є оцінювання впливу на навколишнє середовище забруднювальних речовин з визначенням їх концентрацій. Виявлено, що ступінь забруднення довкілля хімічними елементами, і передусім важкими металами, визначається відносно фонового вмісту елементів або гранично допустимої концентрації. З'ясовано, що основними забруднювальними металами, які можуть негативно впливати на господарську діяльність у прилеглих територіях і спричинять негативний вплив на здоров'я людини, є цинк та хром. Встановлено шкалу оцінки екологічної небезпеки забруднення ландшафтів автозаправними станціями. Запропоновано для підвищення екологічної безпеки автозаправних станцій здійснювати постійний моніторинг ґрунтового покриву в межах санітарно захисної зони та на прилеглих територіях, посилити вимоги до очисних та ресурсоощадних систем та забезпечити виконання плану обов'язкової періодичної технічної діагностики обладнання автозаправних станцій.

На всіх етапах своєї історії Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України успішно вирішував важливі завдання, пов'язані з розробкою ефективних заходів щодо захисту рослин від найбільш небезпечних шкідників та хвороб. Теоретично обґрунтовано економічну доцільність застосування інсектицидів, розроблено економічні пороги шкідливості фітофагів, показники екологічної безпеки хімічного методу захисту та теоретичні основи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів. Проводиться величезна робота з наукового забезпечення селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти збудників хвороб та шкідників. Здійснено комплекс наукових досліджень із вдосконалення еколого-безпечних методів захисту вирощуваних культур за умов радіоактивного забруднення. Розроблено системи моніторингу та контролю чисельності паразитичних фітонематод на пшениці озимій, картоплі, буряках цукрових, овочевих культурах закритого ґрунту. Здійснюються численні наукові дослідження з карантину рослин. Є розробки з питань прогнозування забур’яненості посівів польових культур та удосконалення прийомів застосування гербіцидів. Провадяться широкомасштабні дослідження з генетики пшениці.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – Комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків 2018. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі удосконалення методу розподілу мережевого ресурсу комп'ютерних систем геоінформаційної системи екологічного моніторингу, що дозволяє підвищити оперативність функціонування цієї систем за рахунок використання розроблених моделей та методів розподілу обчислювального ресурсу мережі. Розроблено метод ухвалення рішень по організації стаціонарних постів системи ГІС екологічного моніторингу, який у відмінності від існуючих враховує параметр, що визначає швидкість зміни рівня поточного забруднення, величину концентрації небезпечних хімічних речовин (ОХВ) і розу вітрів, характерну для цієї місцевості. Запропоновано модель трафіку передачі даних гібридної комп'ютерної мережі ГІС екологічного моніторингу, яка враховує злиття інформаційних потоків, що мають різні статистичні моделі та метод розподілу мережевого ресурсу гібридної комп'ютерної мережі ГІС за рахунок використання технології MIMO, що дозволяє на 12-15% понизити час, необхідне на доставку даних моніторингу. Розроблена модель програмно-апаратних засобів, використання якої враховує особливості безпровідній передачі даних від декількох джерел інформації у гібридної комп'ютерної мережі ГІС.
Thesis for scientific degree candidate of technical sciences in the specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv 2018. The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical task of improving the method of network resource distribution of computer system of the geographic information system for ecological monitoring, which allows increasing the efficiency of functioning of these systems by using already developed models and methods of computing resource distribution of the network. The structure of GIS for environmental monitoring is developed, its main sub-systems and interaction principles are defined. The structure of hybrid computer network for digital data transmissions proposed, which allows optimizing the process of data transmission for environmental monitoring. The method of making decisions on the foundation of stationary posts of GIS for environmental monitoring is provided, which, in contrast to the existing ones, takes into account the parameter that determines the alteration rate of the then-current pollution level, the magnitude of the concentration of hazardous chemicals (HAZCHEM), and the wind rose specific for the area in question. Also, this method takes into consideration that the difference of HAZCHEM concentration in space varies from point to point. The whole from the abovementioned allows localizing zones of potential pollution and severely reducing the number of specialized observation posts (by 10-15%). The data transmission traffic model is developed for the hybrid computer network (CN) of the environmental monitoring GIS. This model takes into account the merging of information flows, which have different statistical models. The use of the offered model allows shortening the computer network data transmission rate by 13%. The network resources distribution method for the hybrid computer network of the environmental monitoring GIS is developed through the use of MIMO technology, which allows reducing the time required for monitoring data delivery by 12-15%. The model of hardware and software has been developed, the usage of which considers the features of wireless data transmission from several information sources in the hybrid computer network of GIS, thereby allowing to reduce the package loss ratio and to increase the speed of data transmission for the hybrid CN of GIS. The offered efficiency enhancement models and methods in computer networks of GIS have been examined in simulation modeling and experimental studies, which have thereby confirmed the veracity and significance of the derived results. The developed software and hardware model for ecological monitoring GIS allows reducing dates of receipt, processing and analysis of the ecological data, improving veracity and quality of the received results, and ensuring information safety.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – Комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків 2018. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі удосконалення методу розподілу мережевого ресурсу комп'ютерних систем геоінформаційної системи екологічного моніторингу, що дозволяє підвищити оперативність функціонування цієї систем за рахунок використання розроблених моделей та методів розподілу обчислювального ресурсу мережі. Розроблено метод ухвалення рішень по організації стаціонарних постів системи ГІС екологічного моніторингу, який у відмінності від існуючих враховує параметр, що визначає швидкість зміни рівня поточного забруднення, величину концентрації небезпечних хімічних речовин (ОХВ) і розу вітрів, характерну для цієї місцевості. Запропоновано модель трафіку передачі даних гібридної комп'ютерної мережі ГІС екологічного моніторингу, яка враховує злиття інформаційних потоків, що мають різні статистичні моделі та метод розподілу мережевого ресурсу гібридної комп'ютерної мережі ГІС за рахунок використання технології MIMO, що дозволяє на 12-15% понизити час, необхідне на доставку даних моніторингу. Розроблена модель програмно-апаратних засобів, використання якої враховує особливості безпровідній передачі даних від декількох джерел інформації у гібридної комп'ютерної мережі ГІС.
Thesis for scientific degree candidate of technical sciences in the specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv 2018. The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical task of improving the method of network resource distribution of computer system of the geographic information system for ecological monitoring, which allows increasing the efficiency of functioning of these systems by using already developed models and methods of computing resource distribution of the network. The structure of GIS for environmental monitoring is developed, its main sub-systems and interaction principles are defined. The structure of hybrid computer network for digital data transmissions proposed, which allows optimizing the process of data transmission for environmental monitoring. The method of making decisions on the foundation of stationary posts of GIS for environmental monitoring is provided, which, in contrast to the existing ones, takes into account the parameter that determines the alteration rate of the then-current pollution level, the magnitude of the concentration of hazardous chemicals (HAZCHEM), and the wind rose specific for the area in question. Also, this method takes into consideration that the difference of HAZCHEM concentration in space varies from point to point. The whole from the abovementioned allows localizing zones of potential pollution and severely reducing the number of specialized observation posts (by 10-15%). The data transmission traffic model is developed for the hybrid computer network (CN) of the environmental monitoring GIS. This model takes into account the merging of information flows, which have different statistical models. The use of the offered model allows shortening the computer network data transmission rate by 13%. The network resources distribution method for the hybrid computer network of the environmental monitoring GIS is developed through the use of MIMO technology, which allows reducing the time required for monitoring data delivery by 12-15%. The model of hardware and software has been developed, the usage of which considers the features of wireless data transmission from several information sources in the hybrid computer network of GIS, thereby allowing to reduce the package loss ratio and to increase the speed of data transmission for the hybrid CN of GIS. The offered efficiency enhancement models and methods in computer networks of GIS have been examined in simulation modeling and experimental studies, which have thereby confirmed the veracity and significance of the derived results. The developed software and hardware model for ecological monitoring GIS allows reducing dates of receipt, processing and analysis of the ecological data, improving veracity and quality of the received results, and ensuring information safety.

Нэмих, В. П. Система контролю екологічного стану водойми : магістерська робота : 193 Геодезія та землеустрій / В. П. Нэмих ; керівник роботи Іванишин В. А. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2019. – 134 с.
Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування. Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливості функціонування системи екологічного моніторингу водойми №3 р.Стрижень. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: - дослідити сутність поняття екологічного моніторингу; - розглянути особливості функціонування систем екологічного моніторингу водойм; - розробити систему экологічного моніторингу водойми. Предметом курсової роботи є теоретико-методологічні і прикладні проблеми функціонування системи екологічного моніторингу. Об’єктом дослідження є екологічний моніторинг водойми №3 р. Стрижень. Дипломна робота складається із трьох частин, в яких послідовно аналізується поставлена проблема та створюется система.

У роботі проведений аналіз існуючих методів і моделей прогнозування рівня паводкових вод та відомих апаратних засобів та АІВС їх контролю, показана обмеженість цих методів для вирішення задач контролю та прогнозування рівня паводкових вод. Розроблено математичну модель прогнозування рівня паводкових вод та тривалості паводку на основі даних спостережень за розвитком паводкових явищ. Розроблена узагальнена прогностична схема для ефективного прогнозування і контролю підняття рівня паводкових вод та здійснено підбір технічних засобів для побудови інформаційно-вимірювальної системи. Розроблені нижній та верхні рівні системи контролю рівня води річок у період паводків. Розроблено технічне та програмне забезпечення досліджень, яке дозволило провести комплекс експериментів та проаналізувати отримані дані. Обґрунтована можливість використання апроксимуючих кривих для прогнозування паводкових вод, використовуючи дослідження адекватності моделі (коефіцієнт кореляції) та точності прогнозування (критерій регулярності). Отримані значення засвідчили, що точність прогнозування і адекватність моделі є високими.
В работе проведен анализ существующих методов и моделей прогнозирования уровня паводковых вод и известных аппаратных средств и АИИС их контроля, показана ограниченность этих методов для решения задач контроля и прогнозирования уровня паводковых вод. Разработана математическая модель прогнозирования уровня паводковых вод и продолжительности паводка на основе данных наблюдений за развитием паводковых явлений. Впервые предложена методика обработки статистических данных с метеорологических станций с целью построения кривой прогноза для контроля и прогнозирования уровня паводковых вод. Разработана обобщенная прогностическая схема для эффективного прогнозирования и контроля поднятия уровня паводковых вод и осуществлен подбор технических средств для построения информационно-измерительной системы. Разработана структурная схема системы контроля уровня паводковых вод, которая позволит предупредить возникновение чрезвычайных ситуаций природного характера. Осуществлен подбор аппаратных средств для построения системы контроля уровня паводковых вод с учетом целесообразности, оптимальности, эффективности и финансовых сторон. Разработан нижний уровень системы контроля уровня воды рек в период паводков, который включает в себя функции сравнения текущих значений с заданными значениями уровня (средним и критическим) и сравнения текущих значений с заданными значениями осадков и влажности почв (критическими), а также разработан проект человеко-машинного интерфейса в SCADA WINCC, который относится к верхнему уровню системы контроля уровня паводковых вод в реальном времени и позволяет осуществлять мониторинг за количеством атмосферных осадков и влажности почв. Обоснована возможность использования аппроксимирующих кривых для прогнозирования паводковых вод, используя исследования адекватности модели (коэффициент корреляции) и точности прогнозирования (критерий регулярности). Полученные значения показали, что точность прогнозирования и адекватность модели являются высокими.
The existing method and models to predict the flood water level has been analyzed in presented work both with the known hardware AIMS control system. It was shown the limitation of these methods for the solving of the flood water monitoring and forecasting problems. The mathematical model to predict the flood water and duration based on the flooding development observation has been designed. The lower and upper levels of the water level control system has been developed. The hardware and software research witch allowed for the complex experiments has been made, and ones data has been analyzed. The possibility to use approximating curves for predicting flood waters, using research adequacy of the model (coefficients of correlation) and prediction accuracy (criterion of regularity) has been grounded and investigate. The obtained values showed that the prediction accuracy and adequacy of the model is high.