To see the other types of publications on this topic, follow the link: Контекст слів.
Journal articles on the topic 'Контекст слів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Контекст слів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Pavlenko, Igor Vasilievich. "МОВНІ ІГРИ ЯК КОНТЕКСТ МЕТАФІЗИКИ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/342118.
Full textAbstract:
Розглядаються основні аспекти використання мови в сучасній філософії, яка сама є набором специфічних мовних ігор, що відбуваються за певними правилами. Вказано, що мовні ігри в філософії, використання слів з нечітко визначеним сенсом, застосування метафор і тропів, є не стільки недоліком метафізичного дискурсу, як вважають представники аналітичної філософії, а необхідністю, оскільки більш-менш повне відображення антропологічної і екзистенціальної проблематики вимагає саме таких лінгвістичних форм. Внутрішня картина свідомості людини не є чітко спланованою будовою, або планом, на якому відображаються всі ментальні компоненти, скоріше це сутінкова зона із невизначеною топологією, яка до того ж дуже рухлива. В той час, коли досліднику вдається вхопити щось постійне і чітке у внутрішньому світі людини, картина починає змінюватися, об’єкт трансформується до невпізнаваності, що робить недоречною будь-яку класичну наукову методологію. Теж саме можна сказати про філософські дослідження мови, культури, релігії, які постіно уникають чітких визначень і локалізації. Саме тому мова метафізики є відносно оптимальною для дослідження цих складних утворень і завдання полягає не в тому, щоб спростити і деметафорізувати мову філософії, а навпаки, в її подальшому розвитку і ускладненні.
2
Швець, Н. В. "МОВНА ЗДОГАДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ КОНТАМІНАНТІВ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-28.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.
3
Гурко, О. В. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХНЯ ЕКСПЛІКАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОВЛЕННІ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-8.
Full textAbstract:
Поява неологізмів зумовлена стрімкою активізацією суспільства та виникненням нових реалій, які потребують вербалізації в мові. Утворення нових лексем відбувається здебільшого з власного матеріалу через словотвірні моделі та на основі переосмислення наявних одиниць. У межах наукової розвідки неологізми трактуємо як лексеми, що виникли в англійській мові протягом останніх двох десятиліть та виокремлюємо п’ять теоретичних підходів до їх вивчення (стилістичний, денотативний, структурний, етимологічний і словниковий). У статті семантично диференціюємо групи англійських неологізмів, що вербалізують сферу розмовної лексики ХХІ ст., окреслюємо причини виникнення неологізмів та виявляємо найпродуктивніші царини вживання новітніх одиниць. Об’єктом вивчення є новітня розмовна лексика англійської мови ХХІ ст., а предметом наукового аналізу – семантична структура неологізмів початку ХХІ ст. Матеріалом дослідження слугували неологізми, вибрані з англо-українського словника нової розмовної лексики та фразеології за редакцією Ю.А. Зацного та А.В. Янкова та Oxford Online Dictionary. Основними сферами функціонування нових розмовних одиниць є комп’ютерні технології, громадське життя, генна інженерія, антропоцентрична, суспільно-політична та соціально-економічна. До домінувальних інноваційних одиниць уналежнено однослівні мовні лексеми, які здебільшого виражені іменниками, що свідчить про потребу носіїв мови називати явища або ситуації. Механізми продукування нових слів мають специфічну природу і їх використовують мовці як стратегії переборювання комунікативних труднощів. Задля економії власного часу користувачі Інтернет-простору вигадують чимало новотворів, що швидко підхоплюють і поширюють мовці та блогери. Неологізація стає дедалі більш поширеною, оскільки це зручний метод передавання інформації. Інтерактивний етап дослідження неологізмів засвідчив слабку кононативну обізнаність респондентів у представлених одиницях, проте, спираючись на контекст, інформанти з’ясували значення 90% наведених слів. Перспективу нових студій вбачаємо в компаративному вивченні новотворів різних мов.
4
Odnoromanenko, M. V., and M. A. Lashchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ «ЧАНКІВ» У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА ПЛАТФОРМІ QUIZZIZ ДЛЯ НЕМОВНИХ ЗВО." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-24.
Full textAbstract:
Статтю присвячено викладанню та вивченню іноземних мов у технічних ЗВО, оскільки мотивація у студентів до іноземних мов перебуває на недостатньому рівні. Із метою підвищення мотивації студента до її опанування було вирішено звернутися до некласичних підходів до її викладання. Таким чином, у статті розглядається застосування на заняттях лексичного підходу, а саме впровадження чанків у процес вивчення іншомовної лексики. Основну увагу у статті сконцентровано на ефективності застосування чанків у вигляді комбінацій слів, сталих словосполучень, виразів, ідіом та речень із метою підвищити інтерес студента до іноземної мови взагалі. Доведено, що за допомогою даного підходу студенти швидше стали опановувати мову порівняно з традиційними методами, оскільки вони вчили нові лексичні одиниці у вигляді комбінацій слів, що містили у собі певний контекст та мали чітке значення згідно із ситуаціями мовлення, не розгублюючись у словнику з різноманіттям значень. Проаналізовано вивчення граматики на основі застосування чанків, оскільки граматика вивчається приховано, у вигляді словосполучень, що містять у собі граматичні структури, які студенти запам’ятовують і використовують у мовленні підсвідомо, не замислюючись над реченням з граматичного погляду. Доведено, що даний некласичний підхід є універсальним для різних вікових категорій, а також і спеціальностей, наприклад як для філологічного спрямування, так і для технічного. Лексичний підхід гармонійно поєднується з іншими класичними методами і може слугувати як основним способом викладання, так і допоміжним. У результаті дослідження проаналізовано актуальність даного підходу, яка стрімко зростає, особливо з поширенням коронавірусної інфекції, що змусила процес навчання перейти на дистанційну форму. Застосовуючи чанки, поліпшується процес навчання для студентів, вони допомагають опанувати іноземну мову на достатньому для вільного спілкування рівні та якісно підготуватися до складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови, оскільки студент повинен уміти розрізняти лексичні значення та граматичні конструкції.
5
Веремчук, Е. О., and Г. О. Карасевич. "МІФОНІМИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОМОВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню сталих міфонімічних сполучень, які розглядаються в публіцистичному контексті. Метою дослідження є встановлення етимологічних особливостей міфонімів і закономірностей їх використання в сучасному контексті. Для досягнення встановленої мети використано емпіричний метод спостереження та порівняння контекстів використання міфоніму й теоретичний метод сходження від абстрактного уявлення міфонімічного героя до конкретного використання міфоніму в сучасному контексті. У статті висвітлюються етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. У ході дослідження визначено, що міфоніми слугують предметом опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології, що також зумовлено переважним чином установленням сучасної антропоцентричної парадигми. У ході дослідження встановлено, що процес використання міфонімів у новому контексті пов’язаний з апперцепцією. Аналіз прикладів із джерел ілюструє, що реалізацію принципу апперцепції можна простежити на прикладі використання міфонімів у сучасних контекстах, коли щось нове – сучасна ситуація, осмислюється крізь призму минулого досвіду – міфічних сюжетів, які є культурною пам’яттю соціуму. Це зумовлює те, що міфоніми апелюють до вихідних контекстів, тобто античних міфів, для переносу значення в сучасні реалії. Як наслідок, визначено, що для правильного розуміння міфонімічного порівняння необхідно знати походження міфоніму. Також установлено особливості використання міфонімів у публіцистичному контексті, які являють собою образні паралелі, складне сплетіння та взаємодію двох контекстів, вихідного – міфічного й сучасного контексту. Ця взаємодія двох контекстів виражається у формі перенесення найменування на новий денотат, що відбувається за рахунок актуалізації одного з когнітивних ознак вихідного імені. Отже, міфоніми в публіцистичному контексті знаходять своє значення лише при встановленні їх зв’язку з об’єктами. Отже, у ході аналізу встановлено, що міфологія залишила значний слід і культурний пласт не тільки в історії людства, а й у мові та культурі. Проведене дослідження продемонструвало наявну в сучасній мові тенденцію до використання міфонімів у політичному дискурсі. Це може бути пояснено тим, що образність міфологем зумовлює смислове збагачення мови.
6
Петренко, Є. М. "КОЛОКАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ «РОЗПАЧ» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ І ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 208–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-30.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження колокацій з лексичним компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах, а також висвітлено деякі особливості їх перекладу крізь призму аналізу внутрішньої форми елементів колокацій. Дослідження було проведене шляхом структурно-функціонального та дистрибутивного аналізу з елементами когнітивного підходу. Фактичний матеріал дослідження було відібрано методом суцільної вибірки з національних лінгвістичних корпусів української, англійської та німецької мов, а саме: «Генеральний регіонально анотований корпус української мови», “British National Corpus”, “Mannheimer Korpus für Deutsche Sprache”. У статті розглядаються як усталені, кодифіковані колокації, що зафіксовані в лексикографічних джерелах, так і типові поєднання слів на основі їх частотності у зазначених вище лінгвістичних корпусах. Термін «колокація» у вітчизняній лінгвістиці представлений відносно недавно, з огляду на що він не закріпився остаточно й іноді трактується досить широко. У цій статті надається його уточнене визначення та критерії відмежування від таких суміжних термінів, як ідіома та фразеологізм. Колокації перебувають у перехідній зоні між лексикою та фразеологією, оскільки вони не мають чіткої метафоризації. У цій статті на основі наявних класифікацій колокацій за різними ознаками було здійснено класифікацію колокацій із компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах за їх лексичним складом із зазначенням особливостей їх відтворення мовою перекладу залежно від групи, до якої належить колокація. Оскільки на лексичне значення слова впливає як контекст, так і синтагматичні партнери лексеми, словникові одиниці можуть набувати нових значень чи відтінків значень у мовленні. Саме тому лінгвістичні корпуси виступають плідним матеріалом для аналізу функціонування слів. Корпуси допомагають виявити, яким чином і як часто сполучаються слова. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що навіть деякі частотні колокації є лінгвоспецифічними, що може становити труднощі при їх відтворенні мовою перекладу. Це дозволяє виявити відмінності в сприйнятті навколишнього світу носіями певної мови, а також проливає світло на взаємозв’язок мови і мислення, що є актуальними проблемами у межах антропометричного підходу до аналізу лінгвістичних явищ.
7
Акімова, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ." Psychology of Personality 9, no. 1 (February 20, 2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.76-82.
Full textAbstract:
Стаття присвячено обґрунтуванню психологічного механізму розуміння тексту на основі узагальнення ґрунтовних сучасних розробок з указаної тематики. Зазначено, що питання про механізм розуміння тексту ще не отримало вичерпної відповіді. Найчастіше для пояснення психологічного механізму розуміння тексту використовують теорію гіпотез, теорію спільності значення, гіпотезу біологічної і функціональної схожості приписування значень, модель контекстуального семантичного обмеження слів, гіпотезу релевантності контексту, теорію дзеркальних нейронів та концепцію свідомого смислотворення. Проте використання методів узагальнення, аналізу та синтезу наукової літератури, елементів описового, корелятивного та концептуального аналізів дозволило висунути припущення, що психологічним механізмом розуміння тексту є взаємодія сенсу та значення.
Науковий аналіз зазначених понять привів до виокремлення їх диференційних ознак та дав підстави узгодити репрезентовані міркування у наступну гіпотезу: в результаті розуміння у свідомості суб’єкта виникають певні організовані уявлення щодо тексту – смисли, які згодом об’єктивуються у вторинний текст. Відтак психологічним механізмом розуміння є процес розкладання значень тексту на їх семантичні компоненти та утворення на цій основі власних вторинних смислів. Критерієм відбору прийнятних смислів може виступати контекст, що підтримує одні смисли та відкидає інші на основі спільності попереднього смислового змісту (Р. Краус, Н. В. Ігнатенко, В. В. Жовтянська, Г. В. Лосик), або ширше – спільний досвід, що формує такий спільний контекст (О. О. Залевська, М. Якобоні). Смисл виникає при зіткненні пропонованого текстом значення з наявними у свідомості реципієнта смислами за потреби їх узгодження; значення – загальне, об’єктивне, закріплене за словом, смисл – індивідуальний, суб’єктивний, не закріплений, а лише асоційований, тому він, як правило, ширший за значення.
The article is devoted to the substantiation of the psychological mechanism of text understanding on the basis of a generalization of the scrupulous modern scientific works. It is noted that the question of the text understanding mechanism has not yet received an exhaustive answer. Often, hypothesis theory, the theory of community significance, the hypothesis of biological and functional similarity of attribution of meanings, the model of contextual semantic restriction of words, the hypothesis of the relevance of the context, the theory of mirror neurons, and the concept of conscious thought-making are used to explain the psychological mechanism of text understanding. Meanwhile, results of analysis and synthesis of scientific literature, elements of descriptive, correlative and conceptual analysis let propose that the psychological mechanism of text understanding is the interaction of meaning and sense. The scientific analysis of these concepts led to the distinction of their differential features and gave reason to reconcile the representational arguments in the following hypothesis: sense is certain organized ideas about the text, it appears in the mind as a result of text understanding and represents into the secondary text. The psychological mechanism of understanding, respectively, is the process of decomposition of the text meanings into their semantic components and the formation of secondary sense on this basis. A criterion for selecting acceptable sense can be the context that supports some sense and rejects others based on the generality of the prior semantic content (R. Kraus, N. V. Ihnatenko, V. V. Zhovtyans’ka, H. V. Losyk), or more widely – a common experience, which forms such a common context (O. O.Zalevs’ka, M. Yakaboni). The contact the text proposed meaning with sense that existing in the recipient minds for their agreement led to appear the new secondary sense of the of the meanings; meaning is general, objective, fixed by word, sense is individual, subjective, not fixed, but only associate, therefore, it is usually wider than meaning.
8
Семак, Людмила. "Вплив конексту на актуалізацію синонімічних значень у творах сучасних українських письменників." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, no. 15 (December 14, 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13380.
Full textAbstract:
У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.
9
Профатіло, Галина. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЛІТКОВОГО БУЛІНГУ ТА ЙОГО ПРАВОВА ДЕФІНІЦІЯ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 8, 2021): 159–63. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.031.
Full textAbstract:
Вважаємо, що вивчення підліткового булінгу має включати в себе як вивчення особливостей підлітків-кривдників, так і жертв, і свідків у контексті намірів, цілей, потреб, їх домінуванні, змісту, суб'єктивного контролю, емоційних переживань та ступеня визначної законодавством України відповідальності. Важливе значення при дослідженні булінгу має вивчення групових процесів в підлітковій групі і можливостей для учасників булінгу нести юридичну відповідальність. З'ясовано, що характер і зміст контексту життя підлітків поза ситуацією булінг залежить від відносини в сім'ї, колективі та загального контексту життя підлітка. Слід підкреслити, що руйнівні для розвитку особистості наслідки булінгу притаманні не тільки жертвам, але й не меншою мірою кривдникам і свідкам булінгу, що носить системний вплив на підліткову групу і підліткове співтовариство в цілому. Окрім цього, визначено, що законодавче закріплення булінгу в Україні носить несистемний характер та не включає психологічних особливостей цього явища.
10
Кучерюк, Д. Ю. "Духовний світ Чехії: слов"янознавчий контекст." Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Філософські науки, Вип. 26 (2004): 33–38.
Find full text
11
Сердюк, Юрий Петрович, and Наталья Александровна Власова. "Idiomatic expression usage recognition by neural networks." Program Systems: Theory and Applications 12, no. 3 (September 27, 2021): 3–26. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2021-12-3-3-26.
Full textAbstract:
Многие идиоматические выражения могут использоваться не только в переносном смысле, но и в прямом. Распознавание того или иного случая их употребления является важной задачей во многих приложениях обработки текстов на естественном языке, в частности, в машинном переводе. В настоящей работе предлагается автоматический способ распознавания прямого и переносного использования идиоматических выражений на основе анализа их локальных контекстов с помощью рекуррентных нейронных сетей. Исследованы два типа таких сетей для решения данной задачи — обычные рекуррентные нейросети и двунаправленные их модификации. Рассмотрены варианты представления слов контекста как в виде нормальных форм,так и виде словоформ, встретившихся в тексте. Описаны способ построения и характеристики дистрибутивной модели, в которой хранятся векторные представления слов и целевых идиоматических выражений. В заключение мы даем обзор наиболее важных работ по данной проблематике.
12
Боярский, Кирилл Кириллович, Евгений Александрович Каневский, Евгения Николаевна Клименко, and Евгения Филипповна Силина. "Анализ омонимичных словосочетаний, эквивалентных слову." Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, no. 1 (January 9, 2018): 18–28. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2017-1-18-28.
Full textAbstract:
Работа посвящена анализу словосочетаний, эквивалентных слову. Рассматриваются способы снятия омонимии у словосочетаний, с одной стороны являющихся устойчивыми оборотами, выполняющими функции наречий и предлогов, а с другой – представляющих простое сочетание предлога с существительным. Утверждается, что анализа ближайшего контекста часто недостаточно для решения вопроса о том, является ли словосочетание устойчивым оборотом. В зависимости от глубины использования контекста можно выделить 4 группы словосочетаний. Для снятия омонимии у словосочетаний первой группы достаточно проанализировать морфологические признаки слов ближайшего контекста, второй группы – проверить наличие определенных лемм или словоформ, третьей – проанализировать семантические классы окружающих слов, четвертой – проверить комплекс признаков у слов удаленного контекста. Отдельно рассматриваются особые словосочетания, имеющие три варианта разбора: два оборота, соответствующие разным частям речи и простое сочетание предлога с существительным. Показано, что при автоматическом разборе русскоязычного текста можно подобрать правила, позволяющие достаточно надежно снимать омонимию у подобных словосочетаний. Приводятся примеры, показывающие значение удаленного контекста для анализа оборотов.
13
Данилюк, Н. "Українська лінгвофольклористика у слов"янському контексті." Українське мовознавство, Вип. 39 (2009): 85–93.
Find full text
14
Данилюк, Н. "Українська лінгвофольклористика у слов"янському контексті." Українське мовознавство, Вип. 39 (2009): 85–93.
Find full text
15
Кавушевська, Я. В. "Болгарський символізм у слов"янському контексті." Літературна компаративістика, Вип. 1 (2005): 122–39.
Find full text
16
Venfen, Zhu. "Авторская поэтическая риторика в операх Н. Римского-Корсакова (на примере поздних сказочных опер)." Музичне мистецтво і культура, no. 25 (December 20, 2017): 113–23. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-113-123.
Full textAbstract:
Целью данной статьи становится рассмотрение риторических аспектов оперной поэтики Н.А. Римского-Корсакова для выявления информационно-смысловой специфики организации текста в поздних сказочных операх композитора. Методология. Проблематика работы обусловила необходимость использования семиотического, компаративного, системного методов исследования, а также привлечения целостного интонационного анализа. Научная новизна. Представленная исследовательская проекция работы, опираясь на понимание риторики как способа обобщения (С. Аверинцев), позволяет выделить основные авторские риторические фигуры в сказочных операх Н.А. Римского-Корсакова, образующие контекст «мифориторической системы» (А. Михайлов) композитора. Выводы. Использование особых «ключевых слов» в оперном творчестве Н.А. Римского-Корсакова становится одной из авторских стратегий композитора. Сквозные, значимые для него образы, ситуации, идеи, образуя авторский контент опер композитора, получают сходное воплощение, благодаря чему возникает особая интертекстуальность: связанные таким образом произведения, объединяются в своеобразный гипертекст.Ключевые слова: оперная поэтика, авторская риторика, сказочные оперы, риторическая фигура, Н.А. Римский-Корсаков, гармония.
17
Savelyuk, Nataliya, Oleg Kalmykov, and Viacheslav Riznyk. "Психосемантичні виміри базових понять економічного дискурсу (порівняльно-професійний аспект)." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 26, 2021): 142–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-142-166.
Full textAbstract:
Мета дослідження – експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття.
Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент-аналітичної обробки за допомогою комп’ютерної програми «Textanz» (версія 2.4.2.0). За концептуальну основу обробки й інтерпретації емпіричних даних узято метод психолінгвістичного текстового аналізу. Результати контент-аналізу зафіксованих вербальних реакцій узагальнювалися й порівнювалися щодо представників двох підгруп, а також із науковими дефініціями, викладеними в сучасних тематичних словниках.
Результати. Емпірично виокремлено наступні універсальні лексеми як ядерні асоціативні реакції респондентів у контексті сприйняття та осмислення провідних категорій і понять економічного дискурсу, зокрема: «гроші», «люди», «продукція (товари)», «виробництво», «завод (фабрика)», «борг (позика)», «реклама», «управління», «зарплата (дохід)», «багатство», «ринок», «бізнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» і «продукти». Хоча, в цілому, майбутні економісти, закономірно, продемонстрували більшу кількість вербальних асоціацій, а також вищі коефіцієнти лексичної різноманітності відповідних реакцій, із цього загального правила спостерігаються винятки, які засвідчують ймовірні «зони слабкості» щодо потенційного психологічного маніпулювання суб’єктами будь-якої економічної діяльності. Це стосується, зокрема, таких ключових категорій, як «ринок» і «гроші», що мають значну афективну заангажованість у загальній структурі досліджуваного типу дискурсу.
18
Мушкетик, Л. "Фольклорне пограниччя в угорсько-слов"янському контексті." Acta Hungarica, no. 18-й рік вид. за 2007 р. (2008): 17–26.
Find full text
19
Нечитайло, І. М. "БІЛЯ ВИТОКІВ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЕТИМОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.01.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роль ідей видатного вченого-славіста П. О. Лавровського в становленні східнослов’янської компаративістики. Еволюцію профілів у славістиці зумовили його постулати про необхідність відокремлення діалектології від етнографії і фольклористики, окремого формування української, російської та білоруської діалектології, картографування й етимології. Особливо цінними виявилися докази, що коректність етимологічних рішень є тісно пов’язаною з діалектними й позамовними даними, а також з матеріалами мов різного ступеня спорідненості. Реконструкція семантики окремих слів, уважав П. О. Лавровський, має відбуватися в контексті відтворення цілих груп семантично пов’язаних слів. З’ясовано, що його дослідницькі думки й напрями визначили ідеологію та методологію подальшого діалектологічного, лінгвогеографічного й етимологічного вивчення мов в ареалі Східної Славії
20
Ахмад, І. М., and О. В. Семида. "АСОЦІАТИ НАЗВ ЧАСТИН ДОБИ КВАЛІТАТІВНО-ПРЕДМЕТНОЇ СЕМАНТИКИ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-2.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано асоціативно-семантичну кореляцію назв частин доби та лексем з якісно-об’єктивним значенням. Обґрунтовано принципи включення слів у склад асоціативно-семантичних груп, виділено смислові ознаки, за допомогою яких здійснюється зв’язок між рефлексемами та кауземами. Склад і структура асоціативно-семантичних груп з вершинними словами «ранок», «день», «вечір» і «ніч» визначено як смислові ознаки, завдяки яким реалізується смисловий зв’язок каузем з рефлексемами. Простежується реалізація асоціативно-смислових зв’язків вивчених лексем на рівні тексту. Серед традиційно виділених лексичних парадигм асоціативно-семантична група посідає особливе місце. Вона формується як на основі причинно- наслідкових зв’язків реалій навколишнього світу, так і з урахуванням смислових взаємодій лексем у мові. Склад і структура цієї парадигми зумовлена смисловою структурою початкового слова. Виходячи з подібності номінованих реалій, рефлекси, які представляють загальний для каузем семантичний атрибут, у межах такої парадигми розподіляються по денотативних зонах. Кожен із членів АСГ може виступати як каузема стосовно інших слів формується асоціативно-семантична група другого рівня, рефлекси другого рівня виступають збудниками АСГ третього рівня тощо. Разом члени АСГ усіх рівнів, прямо або опосередковано семантично пов’язані з початковою кауземою, утворюють асоціативно-смислову структуру. У результаті досліджень було визначено склад та архітектуру асоціативно- смислової структури з кауземою «ранок». Він поєднує у собі рефлекси двох рівнів, які семантично пов’язані з кауземою через часові, якісно-часові та якісно-об’єктивні ознаки. Асоціативний зв’язок лексеми зумовлюється співвідношеннями явищ об’єктивного світу. Оскільки назви частин дня належать до однієї і тієї ж лексико-семантичної групи і містять однакові смислові ознаки у смисловій структурі, логічно припустити існування стандартних парадигм з кауземами – назвами частин доби. Формування та опис таких парадигм формує майбутнє дослідження. У статті також визначена роль контексту у виявленні асоціативно-смислових зв’язків, подано приклади спільного функціонування кауземів та рефлексем у контексті. Перспективою дослідження є опис складу та структури типової асоціативно-семантичної групи з причинною назвою частин дня
21
O.S., Menshykova. "NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-18.
Full textAbstract:
The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographic database, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text (“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”, “Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts. In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to make conclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typical character. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention to the status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positive or negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is compared with the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The article raises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negative emotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements (grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups. It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlation between the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languages is considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotive lexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.Key words: emotions, negative / positive emotives, emotive nouns, semantic group, telenovelas. У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато-графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)).Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо-тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів.На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставляються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті розглядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емотивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан-тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджуваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела.
22
ШАРАНОВА, Ю. В., О. В. ЦЕПКАЛО, and О. О. КІБЕЦЬ. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕРМІНІВ ФАХОВОЇ МОВИ ПСИХОЛОГІЇ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ)." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 232–38. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.34.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати дослідження лексико-семантичних особливостей психологічних термінів у перекладацькому аспекті на матеріалі англомовних текстів науково-популярної психології та їх відповідних перекладів українською. Наголошено, що на процес перекладу психологічних фахових текстів певною мірою впливає розгляд психології як гуманітарної науки. Тому необхідно звертати увагу на смисловий аналіз вихідного тексту, а також не лише на лінгвістичні чинники, а й екстралінгвістичні контексти вживання термінів. Схарактеризовано виокремлені тематичні групи англомовних психологічних термінів («Загальнонаукові терміни», «Психічні процеси», «Поведінкові моделі», «Емоції та почуття», «Стосунки», «Психічні хвороби та розлади», «Симптоми», «Анатомія»). У межах кожної тематичної групи окреслено результати перекладацького аналізу шляхів відтворення англомовних психологічних термінів українською мовою. Встановлено, що в перекладі українською англомовних термінів із текстів різних жанрів фахової мови психології простежується тенденція до вибору словникового відповідника або варіантного відповідника, а також застосування калькування. Зазначено, що варіантний відповідник становить більшість аналізованих випадків через неоднозначність певних термінологічних одиниць, морфологічних або синтаксичних форм, нехарактерних для української терміносистеми аналізованої галузі. Вибір калькування для великої кількості англомовних психологічних термінів пояснюється міжрегіональним характером фахової мови загалом, а також значною кількістю запозичених слів як в англійській, так і в українській терміносистемі. З’ясовано, що прийоми конкретизації, генералізації та додавання застосовуються здебільшого до безеквівалентної лексики або для вдалої адаптації терміну в українському термінологічному контексті.
23
Павлюк, С. "Традиційне хліборобство в контексті становлення слов"янської культури." Народознавчі зошити, no. 6 (102), листопад - грудень (2011): 907–9.
Find full text
24
Лисенко-Єржиківська, Н. "Творчість Євгена Маланюка в контексті слов"янських літератур." Художня культура. Актуальні проблеми, Вип. 4 (2007): 548–63.
Find full text
25
Бевзюк, Є. "Проблема слов"янської єдності в контексті європейської геополітики." Геополітика України: історя і сучасність, Вип. 2 (2010): 38–53.
Find full text
26
Романова, Наталя Василівна. "Семантика новотворів у сучасному німецькому поетичному мовленні." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 266–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.229.
Full textAbstract:
У статті розглядається лексична семантика авторських новотворів у сучасному німецькому поетичному мовленні. Виокремлено дві групи слів: композити та субстантивати, що походять генетично від питомих і запозичених елементів. Виділено 14 семантичних типів композитів із питомими основами та один тип із запозиченими, відповідно. Семантика субстантиватів розмаїта: охоплює 11 реєстрів. Доведено ілюстративно, що в контексті авангардних поезій новотвори набувають додаткових відтінків метафоричного значення.
27
Павлюк, Христина Богданівна, and Анна Сергіївна Соловйова. "Внутрішня еміграція як ресурс пейзажної лірики Сари Кірш." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, no. 95 (February 2020): 126–49. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.07.
Full textAbstract:
Метою дослідження є виділити основні особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення), спеціально-історичних методів (зокрема, історико-системний) та спеціально-філологічних (історико-літературний, біографічний, «close-reading») методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняному дискурсі виділені особливості пейзажної лірики Сари Кірш в нерозривному зв’язку із політико-історичним контекстом епохи, а також введені до літературного дискурсу україномовні переклади її творів. В ході дослідження виявлено, що у творчому доробку Сари Кірш акцентовано увагу на актуальні та вагомі соціально-політичні мотиви, а саме: розрив соціальних зв’язків, внутрішня еміграція як ресурс ліричної творчості, порушення комунікації на різних рівнях (між індивідами, між особистістю та державою, між особистістю та природою), переживання відсутності сенсу життя у застійній державі тощо. В якості результатів дослідження, враховуючи кореляцію ліричних та соціально-політичних мотивів у творчості Сари Кірш, слід виокремити наступні особливості пейзажної лірики німецької авторки: екологічний характер лірики, який нерозривно пов’язаний із суспільно-політичною ситуацією; потрактування дисидента як носія емігрантської психології всередині країни; відчуження, дистанціювання та критичне ставлення до традиційної картини світу; типовість характеру внутрішньої еміграції як вираження сутності епохи тощо. Роблячи висновок, варто відмітити, що творчість Сари Кірш характеризується виразними соціально-політичними мотивами, із превалюванням ескапістських та регресивних тенденцій, які відображають політико-історичний контекст доби перед Поворотом.
28
Карацуба, М. Ю. "Болгарське баладознавство в контексті дослідження жанру слов"янської балади." Слов"янський світ, Вип. 13 (2014): 131–42.
Find full text
29
Куца, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. МІТЧЕЛЛА «BLACK SWAN GREEN»)." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 162–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-34.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливості художнього перекладу оказіоналізмів з англійської мови на українську на матеріалі роману Д. Мітчелла «Black Swan Green». Новизна роботи полягає у дослідженні оказіональних одиниць як індивідуально-авторських новоутворень, які не відповідають мовним стандартам, що і є причиною їх неперекладності. У роботі розглядаються підходи до дефініції поняття «оказіоналізм» та з’ясовано місце оказіоналізму серед інших понять неології. Проаналізовано наукові розвідки щодо особливостей оказіоналізмів. Розглянуто основні типи і словотворчі моделі оказіональних слів та способи їх відтворення українською мовою. У результаті дослідження було виявлено, що серед вітчизняних науковців відсутнє чітке розмежування між поняттями «оказіоналізм» та «неологізм». Зазначено, що найуживанішими формами словотвору оказіональних слів виявились афіксація та калькування. Встановлено, що при перекладі оказіоналізмів надзвичайно важливо звертати увагу на тип контексту, в якому вживається слово, на типологічну категорію, до якої належить оказіоналізм, а також на форму його словотворчої моделі.
30
Шевченко, Л. "Літературна мова в культурній ідентифікації слов"ян: історичний контекст і сучасність." Слов"янські обрії, Вип. 3 (2010): 32–36.
Find full text
31
Шевченко, Л. "Літературна мова в культурній ідентифікації слов"ян: історичний контекст і сучасність." Слов"янські обрії, Вип. 3 (2010): 32–36.
Find full text
32
Івангородський, К. В. "Політико-ідеологічний контекст сучасної російської історіографії етнічної історії східних слов"ян." Гуржіївські історичні читання, Вип. 5 (2012): 53–57.
Find full text
33
Алмаш, Абылова. "ДИСКУРСИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ МОДАЛЬНЫХ СЛОВ КАТЕГОРИЧЕСКОЙ ДОСТОВЕРНОСТИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 44–46. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.5.
Full textAbstract:
Аннотация. Статья посвящена актуальной на сегодняшний день проблеме дискурса и автором сделана попытка анализа дискурсивного потенциала модальных слов категорической достоверности в русском языке. Основное внимание в данной статье автор акцентирует на анализе модальных слов с учетом экстралингвистических факторов (индивидуальные и социальные особенности коммуниканта и коммуникативной ситуации, установки, цели адресанта и т.д.). Автор приходит к выводу, что роль модальных слов при выражении отношения говорящего к высказыванию велика, поскольку в человеческой речи нет ни единого высказывания без отношения говорящего к высказываемому, и без выражения отношения содержания высказывания к его реальному осуществлению. Ключевые слова: дискурс, экстралингвистические факторы, коммуникант, коммуникативная ситуация, модальные слова, адресант, контекст, собеседник, диалог. Аннотация. Макала бүгүнкү күндө актуалдуу болуп жаткан дискурс проблемасына арналган. Автор бул макалада орус тилиндеги категориялык ишенимдүүлүктү билгизүүчү модалдык сөздөрдүн дискурстук мүмкүнчүлүгүн талдап берүүгө аракет жасаган. Макалада автор модалдык сөздөрдүн экстралингвистикалык жагдайларын (коммуниканттардын жана коммуникативдик кырдаалдын жеке жана социалдык өзгөчөлүктөрү ж.б.) баса белгилеп изилдеген. Автор модалдык сөздөрдүн сүйлөм ичиндеги ролу чоң экендигин аныктап берген, себеби модалдык сөздөр сүйлөөчүнүн баяндамага болгон мамилесин билгизет. Адамзаттын тилинде сүйлөөчүнүн баяндамага болгон мамилесин, билгизбеген бир дагы сүйлөм жок, себеби болуп жаткан ситуацияны, албетте, биз талдап, баа берүү менен өзүбүздүн оюбузду билгизе алабыз. Түйүндүү сөздөр: дискурс, экстралингвистикалык жагдайлар, коммуникант, коммуникативдик ситуация, модалдык сөздөр, контекст, диалог. Annotation. This article attempts to examine the discursive potential of modal words of categorical authenticity in Russian language. Modal words are analyzed taking into account extra linguistic factors(individual and social peculiarities of communicant and communicative situation aiming at the addresser. The author concludes that the role of modal words in expressing the speakers relation to the speakers statement is great. Since in human speech there is no single statement without speakers relation to the statement, and without the expression of relation of the statements content to actual implementation. Key words: discourse , extra linguistic factors, communicant, communicative situation, modal words , dialogue, interlocutor.
34
Liashenko, O. O. "Формування української політичної нації: етнополітичний контекст державотворення." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 6, 2020): 60–70. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.07.
Full textAbstract:
Мета статті – розглянути шляхи та перспективи формування політичної нації в українському соціумі на сучасному етапі державного будівництва.
Наукова новизна. На основі аналізу наявних у світовій і вітчизняній етнополітичній науці теорій творення нації запропоновано бачення основних принципів формування української політичної нації на сучасному етапі державотворення й актуалізовано наявні етнополітичні виклики на шляху реалізації цієї мети.
Висновки. На відміну від більшості європейських та американських країн, де період формування націй збігся у часі з періодом становлення їх державності, в Україні формування нації відбувалося в умовах вікової бездержавності.
Особливістю сучасного етапу становлення української політичної нації є досягнення гармонії та взаємозалежності громадянської й етнічної ідентичностей українського суспільства. Відповідно до сучасних реалій в основу формування політичної нації повинні бути покладені такі засади. По-перше, необхідно змістити акценти із боротьби «проти» і «за» на творення «в ім’я» – держави, нації, людини на основі злагоди, толерантності, захисту національних інтересів. По-друге, в основу творення нації повинна бути покладена ідея поліетнічної, соціальної, політичної злагоди на основі загальноприйнятої мети. По-третє, держава у сучасній системі цінностей не самоціль, а інструмент досягнення мети, засіб самоствердження нації. По-четверте, Україна повинна бути найвищою цінністю для всіх її громадян як їхня спільна Батьківщина в існуючих кордонах. По-п’яте, повинна забезпечуватися правова рівність громадян України, їхня духовна та культурна цілісність і самобутність. По-шосте, повинна культивуватись як національна самоповага, так і культурна та психологічна сприйнятливість до прогресивних надбань інших націй. По-сьоме, громадяни України повинні усвідомлювати свій майбутній розвиток як результат співпраці у громадянському демократичному суспільстві. По-восьме, національну ідею слід позбавити ідеологічної забарвленості. По-дев’яте, громадянські та соціальні цінності повинні бути піднесені до рівня загальнонаціональних. Слід також пам’ятати, що українському етносу так само доводиться долати наслідки тоталітаризму і бездержавного існування, фактично відроджувати свою самобутність. А це не можна сприймати як спроби асимілювати інші народи, що є складовими частинами поліетнічного суспільства України.
35
Альхаджрі, Халіфа. "Ісламський театр те’зіє: шлях до Європи." Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, no. 2 (October 28, 2021): 88–108. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243237.
Full textAbstract:
Мета дослідження – простежити джерела, еволюцію та сучасні кроскультурні трансформації ісламського театру те’зіє. У статті комплексно простежено шлях традиційного ісламського театру те’зіє як особливого жанру від часу його зародження в VII столітті як складової мусульманської обрядової культури до нинішніх європейських театральних практик. Методологія дослідження переважно базується на історико- аналітичному та компаративістсько-мистецтвознавчому підходах, що передбачає культурно-антропологічне вивчення еволюції арабського театру, зокрема шляхів становлення та розвитку ісламського театру те’зіє. Наукова новизна. У результаті здійсненого історико-мистецтвознавчого дослідження вперше було комплексно й аргументовано, із залученням різновекторного фактологічного матеріалу простежено еволюцію ісламського театру те’зіє від джерел (як складову ісламського культового обряду) до нинішніх форм (як складову європейської театральної культури). Висновки. Незважаючи на застереження сунітів, феномен те’зіє залишається єдиним первісним театральним жанром, який можна впевнено розглядати як глибоко ісламський, так і надзвичайно драматичний. Однак це самобутня трагічна драма, яку, на думку багатьох, неможливо представити поза її безпосереднім культурним контекстом без сильного спотворення її значення, яке цілісно сприймається виключно шиїтським громадам Близького Сходу. Навіть у цьому контексті те’зіє та пов’язані з нею ритуали трауру залишаються суперечливими серед духовенства. Чи можна таке явище представити не шиїтській аудиторії? Чи може це подолати культурний розрив і знайти розуміння на Заході? Здається, може, хоча і не без певної втрати релігійного значення. Мохаммад Гаффарі та Аббас Кіаростамі показали шлях, хоча їх робота викликала багато критики. Те’зіє слід розглядати як культурний ресурс, що має велику цінність, до якого слід ставитися з найбільшою повагою, але не обмежуючись ідеологією, лише вузьким тлумаченням її значення.
36
Казакевич, Г. "Слов"яни й кельти: у пошуках історичного контексту мовних контактів." Київська старовина, no. 2 (404) (2012): 3–14.
Find full text
37
Шевченко, Л. І. "Слов"янський контекст ідеї Івана Франка про націотворчий статус української літературної мови." Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 22 (2011): 10–18.
Find full text
38
Вернигора, Дар’я. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІТАЛІЙСЬКИХ АВТОРСЬКИХ КАЗОК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-14.
Full textAbstract:
У статті досліджено підходи до визначення жанру казки в італійському та українському літературознавстві, характерні структурні елементи, функції та лексичні особливості літературних або авторських казок у порівнянні з фольклорними або народними казками, а також розглянуто жанрово-стилістичні домінанти авторських казок в контексті дитячої літератури, які не-обхідно враховувати при перекладі. Крім того, у цій публікації систематизовано характерні риси та відмінності італійського та українського казкового дискурсу, проаналізовано стратегії перекладу та перекладацькі трансформації, застосовані для відтворення інціальних та фінальних формул, “формул неможливого”, реалій і гри слів італійських авторських казок українською мовою на матеріалі збірки видатного італійського письменника Джанні Родарі “Казки по телефону”.
39
Мухин, Михаил Юрьевич, and Николай Юрьевич Мухин. "«Шаги» персонажей в прозе Л. Н. Толстого и его современников: сопоставительное статистическое исследование авторской лексической сочетаемости." Cuadernos de Rusística Española 17 (December 30, 2021): 67–76. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v17.22021.
Full textAbstract:
Статья посвящена возможностям формализованного анализа индивидуально-авторской лексической сочетаемости в классической русской прозе. Цель представленного исследования — с использованием лексико-статистических методов выявить идиостилевые синтагматические характеристики романов Л. Н. Толстого в сопоставлении с творчеством современных ему писателей. На материале объемного корпуса произведений Л. Н. Толстого, Ф. М. Достоевского, И. С. Тургенева, И. А. Гончарова и А. П. Чехова (4 млн. текстоформ) проведено сопоставление контекстов слов, которые часто используют все авторы. В набор этих слов входит существительное «шаг», имеющее наибольшее, по сравнению с произведениями других писателей, количество оригинальных контекстных партнеров в романах Л. Н. Толстого. Единицей анализа является биграмма — пара слов, употребленных в одной фразе. Проведенный анализ показывает идиостилевые особенности авторской лексической синтагматики в творчестве Л. Н. Толстого на фоне текстов его современников. Большое количество оригинальных признаков походки в его романах определяет и количественное, и качественное значение отмеченных контекстов для художественной характеризации персонажей. Таким образом, представлен статистически обоснованный идиостилевой фрагмент индивидуально-авторской лексической синтагматики.
40
Ядловська, О. С. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА БІЛІНГВІЗМУ: ДО ПИТАННЯ СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 235–40. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-35.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню становлення категорії «двомовність», а також співвідношення її проявів у комунікативному та культурологічному контексті. Проаналізовано соціокультурні аспекти еволюції сприйняття білінгвізму як у свідомості окремого індивіда, так і суспільством загалом. Явище двомовності за своєю сутністю виступає лінгвістичним, однак за реалізацією та рефлексію переосмислюється і сприймається в соціумі як культурологічне або соціальне і таке, що впливає на певні мовно-соціальні процеси та є гостро дискусійним й актуальним. Володіння двома мовами передбачає не тільки вербалізацію словникового складу, морфологічних та синтаксичних одиниць, категорій цих мов, але й репрезентацію характерних особливостей та рис певного етносу, його культури, тобто культурологічного контексту. Простежено, що володіння двома чи більше мовами в індивіда є різнорівневим, а еквівалентне володіння неможливе. Провідну позицію завжди посідає рідна мова. Зазначено також, що вивчення іншої мови (іноземної, нерідної) залучає особу до процесу акультурації. Це буде в подальшому формувати соціокультурний чинник явища двомовності та впливатиме як на індивіда, так і на соціум. Окремо варто розглядати аспект впливу на рівень вивчення мови в розрізі перебування особи в конкретній комунікативній ситуації, що вимагає знання певного лексичного шару слів. Підкреслимо також, що в епоху глобалізації, взаємодії цивілізацій та культур, підвищеної інтенсивності різних типів комунікації з одночасними процесами самоідентифікації етносів за спільністю мови виникає необхідність в уточненні багатьох суміжних понять, зокрема таких, як «інтерференція», «диглосія», «поліглосія», інших для усвідомлення причин, природи й механізмів виникнення та функціювання цих явищ у середовищі соціуму. Це надасть можливість розробити низку рекомендацій і заходів, які сприятимуть розширенню сфери використання декількох мов за збереження позицій рідної мови. Розгляд та дослідження зазначених мовних практик двомовності в подальшому може стати шляхом до переосмислення та подолання труднощів етносемантичного рівня у процесі міжкультурної комунікації.
41
Шмілик, І. Д. "КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ ВАРІАНТНОСТИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 282–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-41.
Full textAbstract:
У статті подано різні погляди щодо тлумачення терміна «варіант» і трактування термін сполуки «варіант слова». Описано різні класифікації варіантів слів (акцентуаційні, фонетичні, орфоепічні, орфографічні, словотвірні, граматичні, останні з яких мовознавці ототожнюють із морфологічними або поділяють на морфологічні й синтаксичні). Серед різноманітної класифікації варіантів слів ґрунтовно проаналізовано морфологічні варіанти й виокремлено такі особливості: форми того самого слова; тотожність лексичного й граматичного значення; наявність спільної або варіантної словозмінної основи (братові/брату – спільна, золотому/золотім – варіантна); наявність варіантних флексій (нова – новая); наявність формотворчих суфіксів (ім’ям – іменем); неоднакове поширення в стилях літературної мови; взаємозамінність у тій самій позиції. Вказано на інші чинники, якими може бути зумовлена морфологічна варіантність, зокрема: зміною і словозмінної основи, і флексій (сльозами – слізьми), акцентуаційними змінами (стола–столу), фонетичними й акцентуаційними змінами (на тоці – на току), зміною лексичного значення слова (духу – духа, каменю – каменя), варіюванням граматичної категорії роду при змінній або незмінній формі слова (зал ч.р. – зала ж.р. – не потребує контексту, купіль – ч.р. і ж.р. – потребує контексту), варіюванням форм того самого роду (вовкулак ч.р. – вовкулака ч.р., постіль ж.р. – постеля ж.р.). Зазначено, що мовознавці другої половини ХХ ст. використовували різні терміни на позначення спільнокореневих утворень із тотожним змістом і деякими видозмінами форми, а саме: паралельні форми, варіантні закінчення, паралельні закінчення, паралельні граматичні форми, морфологічні варіанти, варіантні утворення, варіантні форми тощо. Також вказано на дискусійне питання в українській лінгвістиці про розмежування понять «паралельна форма», «дублет» і «варіант» і на доречність використання терміна «варіант», який найбільш повно виражає суть явища варіювання мовних засобів. Зазначено доцільність вживання терміносполуки «варіанти форм слова», якщо йдеться про морфологічну варіантність, а також поняття «морфологічна варіантність», «словозмінна варіантність», «варіанти форм слова» потрактовано як синоніми.
42
Боярский, К. К., K. K. Boyarskiy, Е. А. Каневский, and E. A. Kanevskiy. "Семантика устойчивых словосочетаний с глаголами." Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, no. 11 (2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0027-2019-11-4.
Full textAbstract:
Рассматриваются вопросы омонимии при компьютерном анализе русскоязычного текста. Анализируется группа устойчивых словосочетаний, состоящих из наречия или местоимения и глагола. Показано, что в зависимости от правого контекста такое словосочетание может быть или наречным/местоименным оборотом, или просто сочетанием двух слов. Сформулированы формальные правила разрешения омонимии, которые могут быть использованы в качестве алгоритмов работы парсеров.
43
Тарануха, Т. В., and М. М. Верезубенко. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ БАГАТОКРАТНОГО ВИЯВУ ДІЇ В НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ ТА ПРОБЛЕМАТИКА ПЕРЕКЛАДУ ЦЬОГО ЗНАЧЕННЯ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 272–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-44.
Full textAbstract:
Статтю присвячено опису особливостей реалізації багатократного вияву дії в українській та німецькій мовах. Автори аналізують попередні роботи, присвячені цій темі. У запропонованій розвідці розглянуто явище повторюваності дії на прикладі двох різноструктурних мов – німецької та української. У цьому контексті науковці виокремлюють екстравербальну та інтравербальну дискретність. Особливістю цих типів повторюваності є здатність указувати на множинний вияв дії. Інтравербальна повторюваність реалізується семантикою дієслова, тобто саме дієслово вказує на те, що дія відбувається з певною частотністю більше ніж один раз. Для екстравербальної дискретності обов’язковими є додаткові учасники синтаксичного утворення, які є виразниками множинного вияву дії. Ними є адвербіальні темпоральні синтаксеми. У статті автори роблять спробу проаналізувати ітеративний спосіб повторюваності дії, виявити основні види цього явища в обох досліджуваних мовах. Дослідження показало, що ітеративність реалізується як у німецькій, так і в українській мовах дисконтинуативом, фреквентативом та узитативом. Одне з головних завдань запропонованої розвідки – установити спільні та відмінні риси цього явища у німецькій та українській мовах. Значну увагу приділено також перекладознавчому аспекту та визначено основні види трансформацій під час перекладу складних синтаксичних конструкцій із семантикою ітеративності. Незважаючи на різноструктурний лад німецької та української мов, найпоширенішими прийомами перекладу є такі граматичні трансформації: заміна частин мови, додавання слів, вилучення слів, заміна структури речення.
44
Роєнко, Л. В. "ВИМОГИ ДО АВТЕНТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА ЗАНЯТТЯХ ЗІ СТУДЕНТАМИ НЕМОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 215–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-32.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано головні вимоги до використання автентичних матеріалів (текстів) під час занять з англійської мови зі студентами немовних факультетів ЗВО. Здійснено аналіз визначення лінгвістів- науковців щодо того, які тексти іноземною мовою можуть вважатися автентичними. Загалом, автентичними доцільно вважати тексти, що запозичені із комунікативної практики носіїв мови і призначені для сприйняття носіями такої мови. У статті значна увага приділяється важливості використання автентичних матеріалів як джерела реальної мови у реальному життєвому контексті. Здійснено аналіз аспектів актуальності і доречності використання автентичних матеріалів на заняттях з іноземної мови фахового спрямування, також зазначено переваги та труднощі використання автентичних матеріалів на заняттях зі студентами. У дослідженні описані основні критерії, за якими викладач має здійснювати відбір автентичних матеріалів з навчальною метою. Серед найважливіших критеріїв зазначено культурний аспект, довжину тексту, складність, співвідношення вже відомих та нових слів в автентичному тексті. Окреслено головні шляхи та методи адаптації автентичних матеріалів до потреб студентів, де може здійснюватися розширення тексту, видалення певних елементів або можуть бути внесені зміни у завдання до тексту. Оцінювання автентичних текстів як потенційних навчальних матеріалів рекомендовано здійснювати, використовуючи CATALYST аналіз, який стосується аспектів відповідності матеріалів до мети заняття, доречності використання, доступності, відповідності мовного рівня підготовки студентів, наскільки матеріал є цікавим, чи матеріал уже застосовувався раніше під час занять, та загальне враження викладача щодо його навчальної ефективності. Також слід звернути увагу на культурний аспект, довжину статті, кількість нової лексики. Оскільки використання поданих навчальних матеріалів має сильний мотиваційний вплив на студентів, позитивний чи негативний, у статті наголошується, що викладач повинен ставити перед собою чітку педагогічну мету, чому на занятті є доречним використання автентичних текстів. Пропонується використання онлайн-ресурсу Oxford Text Checker для перевірки рівня лексичної складності автентичних текстів та пояснюються особливості його застосування.
45
Виноградова, Светлана Аюповна. "PLASTICITY OF SEMANTICS OF PREDICATE WORDS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(71) (December 3, 2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2021.4.030.
Full textAbstract:
В статье термин «пластичность» рассматривается как зависимость значения признаковых слов от контекста, способность гибко реагировать на сочетаемость, уточнять значение в разных дискурсивных употреблениях. Пластичность является общей характеристикой признаковых слов, в глаголах проявляется в способности к функциональной категоризации, у качественных прилагательных - в модификации самого признака, у относительных - в модификации передаваемого ими отношение. In the article, the term «plasticity» is considered as the dependence of the meaning of predicate words on the context, the ability to respond flexibly to compatibility, to clarify the meaning in different discursive uses. Plasticity is a general characteristic of predicate words, in verbs it manifests itself in the ability to functional categorization, in qualitative adjectives - in the modification of the quality, in relative - in the modification of the relation conveyed by them.
46
Tislenkova, Irina A. "ВЕРБАЛИЗАЦИЯ НИЗКОГО УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА ГОВОРЯЩЕГО В КАДРОВОМ ИНТЕРВЬЮ (НА МАТЕРИАЛЕ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, no. 3 (September 30, 2021): 373–86. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-3-373-386.
Full textAbstract:
Цель. Настоящая статья посвящена детекции, социолингвистическому анализу и систематизации языковых маркеров английской устной речи, коррелирующих с низким уровнем профессиональных знаний представителей профессий гуманитарного профиля, выявляемых комиссией по набору персонала при отборе на работу во время кадрового интервью.
Метод или методология проведения работы. В статье используются методика социолингвистических категорий Т.А. Ивушкиной, методы описания, обобщения, интерпретации.
Результаты. В результате работы устанавливается, что синтаксическими маркерами являются многокомпонентные сложносочиненные предложения, части которых состоят из простых грамматических основ – эквивалентов перечислений, подмена слов жестами и дискурсивными словами, использование псевдосвязующих слов; лексическими маркерами выступают сочетание слов разной стилистической окраски и сферы употребления в одном высказывании, присутствие жаргонизмов, фразеологических единиц сниженного разговорного характера; маркерами речевой стратегии служат бедный вертикальный контекст, повторение клишированных сентенций, несоблюдение речевых и стилистических норм, ошибки в выборе регистра общения, напористость, включение в высказывание риторических вопросов и вопросительных предложений-переспросов; кинетические маркеры включают постоянное жестикуляционное кодирование; маркерами этикетной коммуникации служат перебивание оппонента, проговаривание своего мнения параллельно речи собеседника.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в программах искусственного интеллекта, обеспечивающих бесконтактную автоматизированную оценку уровня профессионализма коммуниканта.
47
Баргель, Олег, and Лариса Саноцька. "ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу мовних особливостей англомовних текстів міжнародних правових доку- ментів. У статті окреслено поняття правового документа та правового тексту. Акцентовано увагу на мовній реалі- зації правових текстів та прагматичному впливі міжнародного права, який актуалізується через тексти правових документів. У результаті аналізу двадцяти одного міжнародного правового документа виявлено вживання деон- тичної та динамічної модальності, високу частотність вживання модальних дієслів shall та may. Також виявлено тенденцію до гендерного дисбалансу, високу частотність використання синонімів, полісемію, іншомовні запози- чення, неологізми та зміну конотації слів у правовому контексті. В результаті аналізу зроблено висновок про те, що використання паралельних конструкцій, номінальних структур, пасивних конструкцій, модального дієслова shall, архаїзмів та відсутність експресивної лексики сприяють неупередженості, точності, безособовості та коге- рентності тексту.
48
Попова, Н. А. "Ідея слов"янської федерації у контексті українського націотворення третьої четверті XIX ст." Вісник Черкаського університету. Серія "Історичні науки", Вип. 80 (2005): 122–32.
Find full text
49
Зелінська, Л. "Деконструкція образу тирана в драмі "Калігула" Альбера Камю і посттоталітарний слов"янський театральний контекст." Волинь філологічна: текст і контекст, Вип. 12 (2011): 55–65.
Find full text
50
Natpit, Aydysmaa Andreevna. "ПАРАМЕТР ПРЕДСТАВИМОСТИ СЛОВА В КОНТЕКСТЕ ТЕОРИИ ПРОТОТИПОВ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 4 (August 19, 2020): 155. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-4-155-165.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблеме изучения теории прототипов и ее взаимосвязи с представимостью слова как психолингвистическим параметром. Вопрос рассматривается с точки зрения когнитивной лингвистики и семантики прототипов.Целью исследования является выявление связи между теоретическим понятием прототипа и представимостью слова как субъективным параметром последнего.Методы или методология проведения работы. В ходе работы над статьей были применены общенаучные методы анализа и систематизации научных данных, а также элементы сравнительно-сопоставительного анализа.Результаты. Результаты теоретического анализа и экспериментальной работы демонстрируют, что между понятиями «прототип» и «представимость» невозможно поставить знак равенства. Более того, отмечена обратная корреляция.Область применения результатов. Результаты работы вносят определенный вклад в экспериментальную психолингвистику, поскольку позволяют уточнить интерпретацию результатов процедуры психолингвистической параметризации слов: в статье демонстрируется, что слово с высоким индексом представимости – это не всегда лучший представитель категории.