Academic literature on the topic 'Конструктивні виміри'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Конструктивні виміри.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Конструктивні виміри"
1
БАЛЛО, Ярослав, Світлана ГОЛІКОВА, Олександр СІЗІКОВ, Олександр ЖИХАРЄВ, Олеся САВЧЕНКО, and Любов НЕСЕНЮК. "ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ВИСОТНИХ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З УМОВНОЮ ВИСОТОЮ ВІД 100 М ДО 150 М." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 2(12) (December 23, 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).30-42.
Full textAbstract:
На основі результатів аналітичних досліджень обґрунтовано норми пожежної безпеки до висотних громадських будівель з умовною висотою від 100 м до 150 м включно під час їх проєктування, зокрема щодо планування території та розміщення на ній висотних будівель, а також вимоги до об’ємно-планувальних та конструктивних рішень і матеріалів, інженерних систем, систем протипожежного захисту, забезпечення безпечної евакуації людей. Висвітлено питання про умови безпеки для пожежно-рятувальних підрозділів. Наведено результати наукових розвідок щодо обґрунтування заходів стосовно обмеження поширення пожежі фасадом будівель та відповідні конструктивні норми. Вимоги, які увійшли до проєкту національного стандарту України розроблено з урахуванням міжнародного досвіду проєктування таких будівель та сучасного рівня науково-технічного розвитку у сфері пожежної безпеки.
2
ФАРЕНЮК, Г. Г., and О. Б. ОЛЕКСІЄНКО. "АНАЛІЗ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ФАСАДНИХ КОНСТРУКТИВНИХ СИСТЕМ ЗІ ШТУКАТУРНИМ ШАРОМ." Наука та будівництво 26, no. 4 (February 12, 2021): 3–14. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v26i4.1.
Full textAbstract:
Вирішення стратегічного завдання із забезпечення зміни енергетичного статусу житлових та громадських будівель можливе тільки при застосуванні сучасних конструктивних рішень фасадної теплоізоляції. Як конструктивна система фасадна теплоізоляція виникла при реконструкції будівель і споруд, у вітчизняній будівельній практиці. Ці конструктивні рішення широко застосовуються і у новому будівництві, що обумовлює необхідність удосконалення системи критеріїв, які визначають можливість зниження питомих тепловтрат на опалення будинків з одночасним забезпеченням необхідної теплової надійності конструкцій під час експлуатації. У статті наводиться аналіз розробки та впровадження нових критеріїв оцінки фасадних систем зі штукатурним шаром з урахуванням європейського досвіду, розглядаються особливості імплементації європейських стандартів унаціональне нормативне поле. Стаття є продовження попередніх наукових робіт, що здійснюються у ДП НДІБК на протязі останніх п’ятнадцяти років направлені на розробку методологічних основ при створенні системи норм та стандартів, що забезпечує впровадження сучасних інноваційних технічних рішень у практику вітчизняного будівництва. В статті розглянуто особливості здійснення оцінки відповідності та визначення придатності застосування конструкцій фасадної теплоізоляції згідно методологічних принципів, що існують в Україні та країнах Європейської спільноти. У статті аналізуються вимоги, що встановлюються для конструкцій фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатурками національним нормативним документом – ДСТУ Б В.2.6-36:2008 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками», та для цих конструкцій -згідно європейській термінології ETICS (Exterior Thermal Insulation Composite System), що встановлюються настановою з європейських технічнихухвалень та визначення придатності для застосування ETAG 004 «Guideline for European technical approval of external thermal insulation compositesystems with rendering».
3
Іщенко, О. М. "Конструктивно-деструктивний вимір соціального конфлікту." Софія, no. 1 (8) (2017): 52–55.
Find full text
4
Dadashov, I. F., O. O. Kovalev, I. M. Khmyrov, and O. G. Polivanov. "Обґрунтування конструкції та методика розрахунку конструктивно-технологічних параметрів ежекційного апарату, застосовуваного під час пожежогасіння." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 11 (December 27, 2018): 101–8. http://dx.doi.org/10.15421/40281119.
Full textAbstract:
На підставі аналізу з'ясовано, що наявні засоби та способи гасіння легкозаймистих рідин дають достатньо добрий результат тільки для невеликих розмірів горючих речовин. Для гасіння цих пожеж раніше запропоновано використовувати гель-формувальні вогнегасники та вогнезахисні композиції, які представляють собою двійкову систему, що складається з двох окремих і роздільно-одночасно поданих композицій. Вирішено питання ефективного застосування технології гасіння пожеж на резервуарах зберігання легкозаймистих горючих рідин з використанням гелеутворювальних вогнегасних і вогнезахисних сумішей, які потрібно подавати на заздалегідь нанесений негорючий плавучий шар гранульованого піноскла. Для вирішення проблеми позитивних плавучих шарів гелеподібних композицій пропонували використовувати гранульоване піностворне скло – негорючий, нелетучий матеріал, і як пристрій для подачі гранульованого піноскло запропоновано використовувати апарат викиду повітря, подачу гранул з піноскла через шлангові лінії до горіння. Визначено тактичні та технічні вимоги, запропоновано конструкцію викидного пристрою для постачання гранульованого пінопласту. Ґрунтуючись на відомих методиках розрахунку конструктивних параметрів струменевих апаратів, проведено теоретичний аналіз роботи ежекційного апарату для подачі гранульованого піноскла запропонованої конструкції, а також запропоновано методику розрахунку його конструктивно-технологічних параметрів, що дало змогу створити дослідно-експериментальний зразок.
5
Гусляков, О. М., А. І. Березовський, Н. В. Гамалій, and О. І. Колос. "Обгрунтування вимог до перспективних вітчизняних засобів виявлення вибухонебезпечних пристроїв." Озброєння та військова техніка 2, no. 2 (June 24, 2014): 20–24. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2014.2(2).20-24.
Full textAbstract:
Проведено порівняльний аналіз зразків рухомих засобів виявлення вибухонебезпечних пристроїв, на підставі якого обгрунтовано загальні вимоги до перспективних вітчизняних зразків пошукових пристроїв виявлення та вимоги до окремих характеристик і конструктивних параметрів цих засобів.
6
Савойська, С. В. "Геополітичний вимір мовної політики посттоталітарної України: конструктивний і деструктивний аспекти проблеми." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 3 (117) (2014): 39–43.
Find full text
7
Dukhnevych, Vitalii. "Готовність громади до викликів надзвичайної ситуації: психологічний ракурс." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 47(50) (July 3, 2021): 151–59. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).219.
Full textAbstract:
Обґрунтовується ідея про необхідність розроблення цілісної системи забезпеченняпсихологічної безпеки громади. Підкреслено, що діти і молодь шкільного віку – це та групанаселення, яка найбільше потерпає від катастрофічних подій, що зумовлено не тільки бракомдосвіду (знань, умінь, навичок реагування в надзвичайних ситуаціях), а й віковимиособливостями їхньої психіки (низькою стресостійкістю, що призводить до виникненнястресових і постстресових розладів унаслідок нездатності опанувати стресогенну ситуацію).Обстоюється думка про можливість залучення психологів системи освіти до процесівформування безпечного середовища в громаді. Категорію «готовність колективного суб’єктадії» визначено як: 1) сукупність якостей та знань колективних суб’єктів (груп, команд,об’єднань, державних інститутів), що дають їм змогу ефективно взаємодіяти в кризових,екстремальних чи надзвичайних умовах у процесі вирішення спільних завдань;2) забезпечення об’єктивних умов для налагодження та підтримки конструктивної взаємодії вситуації, що склалася. Висунуто ідею про п’ять векторів готовності: 1) спроможністьвідповідних державних органів та структур забезпечити необхідні умови функціонуваннясуспільства та їхню здатність організовувати життєдіяльність громадян таким чином, щобмінімізувати ймовірність настання надзвичайної ситуації; 2) спроможність державнихструктур ефективно організовувати процес підготовки до дій у разі виникнення надзвичайнихситуацій, процеси супроводження та подолання їхніх наслідків; 3) спроможність державнихорганів та структур забезпечити медичну, психологічну та гуманітарну допомогупостраждалим унаслідок дії надзвичайної ситуації як в умовах самої надзвичайної ситуації,так і після завершення дії деструктивних факторів; 4) спроможність суб’єктів дії виконуватисвої професійні обов’язки в умовах надзвичайної ситуації; 5) спроможність суб’єктів дії вумовах надзвичайної ситуації конструктивно/ефективно вирішувати різні проблемні питання.Презентовано два виміри готовності: організаційний і психологічний; запропоновано чотиригрупи завдань, що потребують вирішення для психологічного забезпечення формуванняготовності. Розроблено систему принципів залучення фахівців-психологів різних громадськихі професійних організацій громади, а також психологів системи освіти та соціальних педагогівдо надання допомоги постраждалим від надзвичайної ситуації: 1) принцип партнерства,2) принцип відкритості, 3) принцип добровільності, 4) принцип справедливої мотивації,5) принцип необхідності приросту компетентності, 6) принцип територіальності, 7) принципвідповідальності.
8
Lobanova, Alla Stepanovna, Yana Volodymyrivna Zoska, and Piotr Długosz. "ІНТЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19:." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 1 (July 8, 2020): 104–17. http://dx.doi.org/10.15421/342012.
Full textAbstract:
Метою наукової статті є з’ясування інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 та порівняння їх з інтенціями польських студентів, а також окреслення шляхів запобігання деструктивним настроям молоді в кризових епідеміологічних ситуаціях.У дослідженні використана авторська методологія польського соціолога професора П. Длугоша, яка зреалізована для опитування студентів Краківського Університету, а її адаптована версія – для опитування українських студентів 28 закладів вищої освіти України (25.03.2020-06.04.2020).Для вирішення цілей наукової роботи було уточнено поняття «інтенцій»; обґрунтовано їх базові індикатори та верифіковано їх у соціологічному вимірі наявного рівня і характеру інтенцій українських і польських студентів у критичній ситуації жорсткого карантину щодо протидії пандемії Covid-19.У роботі презентовано результати опитування українських студентів, порівняно із польськими студентами; з’ясовано, що інтенції українських і польських студентів практично ідентичні і носять у більшості з них конструктивний і оптимістичний характер; доведено, що вони виявляються через суб’єктивну оцінку розуміння ними критичності ситуації, потребу в систематичному оновленні інформації про стан розповсюдження захворюваності на коронавірус та протидії йому, здатність саморефлексувати і покладатися на власні сили у протистоянні з пандемією, умотивованість не піддаватися песимістичним настроям і відшукувати засоби підтримки доброго самопочуття у період карантину.Разом з тим з’ясовано, що третина українських і 40 % польських студентів відчувають сумнів у своїх силах і можливостях самостійно протистояти наслідкам пандемії і звертаються за допомогою до близьких людей або до вищих сил (Бога), а кожний десятий респондент відчуває панічні настрої стосовно існуючих загроз пандемії.У роботі окреслено дієві шляхи формування конструктивних інтенцій у студентів та молоді і перспективні напрямки подальших соціологічних досліджень з цієї проблематики. Стаття емпірична.
9
АГЄЄВА, Г. М., К. П. КАФІЄВ, and Л. І. КРІВЄЛЬОВ. "РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДИНКІВ ПЕРШИХ МАСОВИХ СЕРІЙ – ЗАСАДА СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІКРОРАЙОНІВ І КВАРТАЛІВ МІСТ." Наука та будівництво 27, no. 1 (April 8, 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v27i1.5.
Full textAbstract:
Житлові будинки перших масових серій забудови 60-70 р. р. складають значну частину житлового фонду України. Основні тримальні конструкції більшості серій цих будинків знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40 - 50 років. Модернізація фонду будинків перших масових серій пов’язана з втручанням у системи мікрорайонів і кварталів, які характеризують масову забудову. Руйнування цих систем суперечить принципам «Сталого розвитку» - «Sustainable development». Цей двослівний термін в Україні має застосовуватися як прямий переклад з мови оригіналу – «Прояви, що підтримують життя». На території України, в 60-70 р.р. були побудовані понад 5000 п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків – головним чином серій 1-464 та 1-480. Конструктивні особливості великопанельних будинків дозволяють здійснити їх реконструкцію з обмеженим за розмірами і в часі втручанням в побут мешканців. Така реконструкція передбачає тільки зміну вертикальних розмірів будинку. Найбільш доцільними схемами для реконструкції будинків вказаних вище серій рекомендовані такі, що базуються на надбудові, або надбудові разом з прибудовою невеликих за розмірами у плані ризалітами у внутриквартальному просторі. Проблемою надбудов є застосування в перекриттях останнього поверху плит зі зниженим рівнем тримальної здатності. Виходом є влаштування подвійного роздільного перекриття. Конструктивна система «Фламінго» забезпечує надбудову п’яти поверхів і може бути застосована в якості вертикальних «акцентів» нової квартальної забудови. Технічне рішення системи полягає у створенні П-подібних тримальних рам на власних фундаментах. Ригелі рам стають основою простора, який використовується як технічний поверх. Найбільш придатними для реконструкції є будинки серії 1-480. Сучасні вимоги щодо реконструкції мікрорайонів п’яти поверхової забудови мають полягати в помірному збільшенні кількості поверхів будинків, без збільшення їх розмірів у плані. Надбудова додаткових поверхів має застосовуватися для створення вертикальних акцентів кварталів. Акцентами мікрорайонів повинні стати нові будівлі громадського призначення. Такі архітектурно містобудівні рішення в комплексі відповідатимуть концепції «сталого розвитку».
10
Титаренко, Віта. "Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії." Ukrainian Religious Studies, no. 93 (April 26, 2021): 32–48. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2219.
Full textAbstract:
В статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він (соціум) має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, очікувань, сподівань. Цей процес характеризується наступною контроверсійністю: 1) наявністю високого ризику деструктивних змін, які мають релігійну основу; 2) наявністю потенціалу конструктивних змін, досвід якого накопичений та апробований самою історичною присутністю релігії.
Автор пропонує (з позицій філософсько-релігієзнавчих) пошук життєздатних і емпірично дієвих концептів, спроможних об’єднати громадян країни (у їх етнічній, культурній, релігійній тощо багатоманітній ідентичності) у прагненні вивести український соціум із стану сингулярності в новій якості – з перспективами позитивних змін.
В статті аналізуються окремі теоретичні аспекти поняття «український світ», яке стає актуальним в середовищі релігієзнавців і його співвіднесеність з поняттями «нація», «українська нація», «етнічна нація», «громадянська (політична) нація», «національна ідея», «національна держава» тощо. В широкому розумінні «український світ» може розглядатися як простір єднання, співставний із загальнонаціональною ідентичністю, де індивід ототожнює себе з певними символами, цінностями, історією, територією, культурою, а також з державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами. Таке розуміння концепту «український світ» логічно виводить нас на необхідність аналізу практичної його складової. Послуговуючись даними соціологічних опитувань, статистичними даними, інтерв’ю, прикладами діяльності релігійних організацій і об’єднань – аналізується місце релігії в цьому просторі єднання, її потенціал, ризики, виклики.
Висновується, що «український світ» як простір єднання може і здатен формуватися за умов: 1) адекватної і зваженої політики з боку, перш за все, української держави – відповідно до Конституції, чинного законодавства, без преференцій для окремих конфесій (особливо на місцях), як шлях формування довіри до органів влади з боку конфесій; 2) розуміння і усвідомлення з боку представників церков і релігійних організацій своєї відповідальності перед українським суспільством, базування на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних об’єднати українців та реалізація цих цінностей через практичну діяльність в суспільстві.
Dissertations / Theses on the topic "Конструктивні виміри"
1
Снігурська, Анжела Михайлівна. "Удосконалення процесів проєктування жіночого костюма в художній системі «Сім’я» з урахуванням стратегії розвитку асортименту." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11348.
Full textAbstract:
Виконано ситуаційний аналіз інформаційно-комунікативних технологій
композиційної проробки жіночого костюма повсякденного призначення з
урахуванням модних тенденцій.
Розроблено моделі-пропозиції жіночих костюмів з високим рівнем
уніфікації. Розроблено конструкторську документацію на базову модель
жилета, яка відповідає технічним умовам підприємства.
Виконано технологічну проробку моделі з позиції структури
технологічних зв’язків, та обрано ефективніший варіант обробки. Розглянуто
питання забезпечення безпечних умов праці на кафедрі технології та
конструювання швейних виробів.