Academic literature on the topic 'Конкурсний механізм'

Мета дослідження – аналіз ефективності процесів, пов’язаних з новаціями у сфері управління діяльністю прокуратури під час перебудови правоохоронної системи держави, вивчення важливих факторів переформатування та динаміка подальших змін відомства. Для досягнення мети використано комплекс методів: порівняльний, структурного аналізу, синтезу, індукції та дедукції.Проаналізовано процеси, пов’язані з перебудовою правоохоронних інститутів держави, уточнено правовий статус.Показано напрями переформатування правоохоронних інститутів держави, новації в управлінні прокурорською діяльністю під час реформування правоохоронної сфери: формування нових принципів кадрової політики відомства (незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади), упорядкування системи мотивації, підвищення рівня незалежності у прийнятті рішень, позбавлення непритаманних функцій та підвищення дисциплінарної відповідальності працівників. Зазначено, що реформи у сфері управління відомства здійснено з урахуванням міжнародного досвіду та європейських стандартів правоохоронної діяльності.Наукова новизна полягає в дослідженні новацій у сфері управління прокурорською діяльністю в період кардинального реформування суспільства: формування нових принципів кадрової політики відомства, незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади, упорядкування системи мотивації, удосконалення системи контролю, підвищення рівня незалежності працівників у прийнятті рішень, звільнення співробітників від неофіційного «тиску» керівництва, організація незалежних та демократичних органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів та кваліфікаційної комісії, позбавлення непритаманних функцій (загального нагляду за законністю) та підвищення дисциплінарної відповідальності. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки можуть бути враховано в подальшому переформатуванні прокуратури в нову правоохоронну структуру, яка відповідатиме вимогам правової держави.Подальші наукові дослідження в цьому напрямку сприятимуть пошукам інноваційних шляхів розв’язання проблем реформування правоохоронної сфери нашої держави.

В статье рассматриваются новые форматы и механизмы общественно – государственного управления (ОГУ) в России. Дано определение ОГУ. Приведен перечень десяти из более сотни новых механизмов, получивших применение. Обсуждаются терминологические и методологические аспекты развития ОГУ. Подробно разбираются три кейса: поэтапный доступ СОНКО-ИОПУ к 10% бюджетных средств соцсферы; конкурсный механизм предоставления субсидий СОНКО г.Москвы и развитие конкуренции на социально значимых рынках субъекта РФ (стандарт развития конкуренции).

На основе единой теории материи рассматривается механизм подбора кадров в систему управления государством. Показано, что в основе механизма продвижения человека на ступени политической и исполнительной власти необходимы научные принципы, методы, оценки. При этом процесс подбора кадров должен опираться на интеллектуальное тестирование широкопрофильной командой специалистов, обязательно быть конкурсным, фильтрационным, ротационным по вертикали и горизонтали.

Низкая эффективность государственной поддержки производителей молока и кризисное состояние отрасли предопределяют необходимость совершенствования механизмов предоставления субсидий. Дефицит бюджетных средств требует адаптации механизмов предоставления субсидий к изменяющимся экономическим условиям функционирования отрасли, адресности государственной поддержки. В статье предложен механизм предоставления адресной дифференцированной поддержки производителям молока, который будет стимулировать инвестиционную и инновационную активность в отрасли. Адресная поддержка производителей молока предполагает предоставление на конкурсной основе субсидии производителям молока на финансовое обеспечение затрат реализации программ развития молочного скотоводства. Определены критерии отбора программ развития молочного скотоводства хозяйствующих субъектов на предоставление государственной поддержки. Эффективное использование бюджетных ассигнований обеспечит установление в соглашении на предоставление субсидии индивидуальных показателей результативности предоставления субсидии исходя из заявленных показателей проекта. Рассмотрены недостатки предлагаемого механизма предоставления субсидий и возможные варианты нивелирования их последствий. Предлагаемый механизм предоставления субсидии производителям молока создаст объективные условия для повышения конкурентоспособности производителей молока и обеспечения эффективного использования бюджетных ассигнований, выделяемых на поддержку молочного скотоводства.

У статті розглядається Сталінська премія в галузі літератури та мистецтва як механізм заохочен- ня творчої інтелігенції СРСР. Охарактеризовано сучасну історіографію проблеми. Висвітлено передумови та причини заснування премії, її еволюцію в галузі літератури та мистецтва. Доведено, що важливим завдан- ням створеної премії було посилення ідеологічного контролю над літературою та мистецтвом, заохочення появи лояльних до влади творів. Розглянуто нормативні документи, які регламентували процес присуджен- ня Сталінської премії. Окрему увагу приділено появі премії в галузі літератури та визначено її особливу роль у радянському ідеологічному механізмі. Проаналізовано фінансові джерела походження премії та особливості її вручення лауреатам. Висвітлено основні суми нагород і описано формальні відзнаки за Сталінську премію. Окрему увагу приділено особливостям вручення премії кільком співавторам. Проаналізовано порядок розгляду робіт номінантів і терміни їх подання. Охарактеризовано особливості роботи конкурсної комісії Сталінської премії в галузі літератури та мистецтва. Зазначено, що вирішальну роль у присудженні премій відігравав особи- сто Й. Сталін. Наголошено, що характерною рисою всього механізму заснування та присудження Сталінських премій було його постійне коригування, яке не завжди було оформлено документально. Це стосується як часу встановлення результатів, так і кількості номінантів. Окрему увагу приділено номінантам Сталінської премії в галузі літератури та мистецтва, визначено рекордсменів із її присудження. Зазначено, що значна кількість творів, автори яких стали лауреатами премії, мала кон’юнктурний характер і відображала злободенні теми соцреалістичного напряму. Натомість низка видатних радянських митців через ідейний конфлікт із керівництвом не одержало Сталінську премію, зокрема А. Ахматова, Б. Пастернак, М. Зощенко. Насамкінець розглянуто при- чини ліквідації Сталінської премії та заснування її правонаступниці – Державної премії СРСР.

В статті розкрито вимоги до освіти в умовах формування інформаційної цивілізації та, відповідно, до педагогічної майстерності вчительсько-викладацького складу навчальних закладів всіх рівнів. Акцентується увага на творчо-креативній моделі вчителя нового покоління та системі їх підготовки. Професійно-педагогічна майстерність подається як форма прояву творчо-креативної моделі вчителя нового покоління, а самореалізація педагога – як механізм формування професійно-педагогічної майстерності. Проаналізовано ефективне розвивальне середовище в педагогічних навчальних закладах, пов’язане з застосуванням проблемного викладання матеріалу, із застосуванням інноваційних форм ведення занять, орієнтованих на пошукову та дослідницьку діяльність, розвиток творчого мислення та креативність у вирішенні проблем. Акцентовано увагу на виробленні у студентів вмінь по проведенню нестандартних уроків, чим набувається педагогічна майстерність та гарантується подальша педагогічна самореалізація. Педагогічно-наукова складова самореалізації майбутнього педагога набуває змісту ще й за рахунок педагогічної практики та участі в студентських предметних олімпіадах, написаннях наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси – це закріплює в студентів переконаність у необхідності самореалізаційного заглиблення за рахунок використання в університеті розвивального середовища. Запропоновано механізми змістового наповнення розвивального середовища за рахунок використання інформаційних технологій, набуття навичок комунікаційних, продуктивних, автономіських, психологічних, моральних компетентностей.

На основании анализа большого числа эмпирических исследований, где выявлены последствия мер научной политики, реализуемой во многих странах, в статье показано, что проводимая в России государственная науч- ная политика включает инструменты, препятствующие достижению декла- рируемых в ней целей. Установлено, что лишены научных оснований такие компоненты отечественной научной политики, как механизмы повышения публичной подотчетности науки, намерения финансировать исследования в основном на конкурсной основе, стремления развивать науку преимущест- венно в университетах (силами преподавателей), а также тренд к укрупнению исследовательских организаций.

По сравнению с выборами назначение как механизм контроля элит имеет ряд преимуществ для обеспечения их сплоченности и поддержки действующего режима. В связи с этим большинство российских региональных властей, получивших возможность самостоятельно определять «дизайн» исполнительной власти на местном уровне после реформы местного самоуправления в 2014–2015 гг., оказалось нацелено на замену прямых выборов руководителей муниципалитетов фактическими назначениями. Тем не менее отмена прямых выборов глав муниципалитетов не всегда возможна и выгодна региональной власти. На примере нескольких муниципалитетов Амурской области и Республики Бурятия с опорой на материалы интервью данная работа показывает, что ключевым условием, позволяющим заменить прямые выборы мэров новой конкурсной процедурой, является лояльность муниципального совета, которая обеспечивается за счет доминирования партии «Единая Россия». В этом случае фактическое назначение используется или для того, чтобы продлить политическое «выживание» действующего лояльного главы, который потерял способность переизбраться электоральным путем, или для устранения нелояльного инкумбента. Исключения составляют мэры с сильными «политическими машинами»: они по-прежнему могут рассчитывать на сохранение выборов, если удовлетворяют интересы региональной администрации. Оппозиционные муниципальные советы препятствуют замене выборов назначениями, поскольку по новой конкурсной процедуре избрание кандидатов от оппозиционных партий практически невозможно. В этих условиях региональной администрации также проще поддерживать выборную модель, поскольку она делает мэра независимым от оппозиционного совета, но в то же время дает возможность региональной власти кооптировать его ресурсы в единую вертикаль.

Цель работы. В настоящее время система государственной поддержки, регулирования и финансирования инновационных проектов занимает одно из приоритетных мест в экономике современной России. Данные процессы непосредственно связаны с проведением конкурсных процедур, реализацией которых от лица государства занимаются профильные ведомства, например, через федеральные целевые программы. Достаточно часто просматривается пересечение проектов и программ и, как следствие, двойное финансирование новаций, заложенных в конкурсных заявках. Целью работы является исследование межпрограммных взаимосвязей конкурсных проектов в контексте эффективного использования бюджетного финансирования. Соответственно, вопросы централизованной координации таких процессов являются определенно актуальными [1, 12, 13]. Метод или методология проведения работы. Данное исследование основывается на общенаучной методологии, которая предусматривает применение комплекса теоретических построений, включающего: инновацию, общую теорию управления, системный анализ. Результаты. В статье изложены преимущественно концептуальные и частично методические результаты, связанные с координацией мер и мероприятий государственного стимулирования субъектов российской производственно-хозяйственной деятельности в виде формирования и реализации комплексированных федеральных целевых программ, имеющих характер инновационных (полностью или частично). Доказана необходимость применения методов целевого программирования в целях обеспечения межпрограммной гармонизации и координации конкурсных проектов и программ. Область применения результатов. В результате проведенного анализа ряда федеральных целевых программ получены результаты, подтверждающие заявленные проблемные вопросы. Соответственно, в первую очередь заинтересованность в привнесении управленческих новаций в координации конкурсов на выполнение государственных контрактов в области инноваций имеется у следующих категорий управленческого персонала [5, 6, 9]: – профильным уполномоченным федеральным органам исполнительной власти Российской Федерации введение координационных межпрограммных мер поможет добиться максимального снижения срока окупаемости государственных инвестиций; – участникам-предприятиям научно-технологического комплекса России для успешного выполнения государственного контракта; – предприятиям, осуществляющим мониторинг реализации соответствующих проектов – для более комплексного и продуктивного учета выполнения контрактных обязательств по коммерциализации результатов интеллектуальной деятельности. Указанные лица имеют как объективную, так и субъективную заинтересованность [16, 17, 22]. Выводы. Программные цели многих обязательных для гармонизации федеральных целевых программ непредставительны, не могут быть достигнуты, внутрипрограммно и межпрограммно конфликтны и дисгармонируют с ожидаемыми результатами их выполнения. Кроме того, они не допускают объективной проверки степени достижения целей [2]. Соответственно, в обеспечение повышения эффективности программно-целевого управления целесообразно ввести механизмы межпрограммного координирования.

Мета роботи – підвищення мотивації студентів до участі в наукових змаганнях та представлення власного досвіду проведення І туру олімпіади з ендокринології в ІФНМУ. Основна частина. Проведено І тур олімпіади з ендокринології в ІФНМУ. Через інформаційний сайт університету повідомлено про оголошення конкурсу серед учасників. Створена компетентна комісія з професорсько-викладацького складу кафедри. Визна­чена структура конкурсу: відповіді на теоретичні питання (однакові для всіх учасників), комп’ютерний тестовий контроль підвищеної складності “Невідкладні стани в ендокринології”, практичні навики біля пацієнтів. Кожним членом комісії проведене незалежне оцінювання рівня піготовки учасників відбіркового туру. Переможцями визначені студенти з отриманими максимальними балами. Здобуте призове ІІ місце в ІІ турі олімпіади з ендокринології одного з переможців І відбіркового туру – винагорода за працю для студентів та гордість для університету. Висновок. Олімпіада – механізм формування кадрового потенціалу в різних сферах людської діяльності. Проведення І туру олімпіади в ІФНМУ з ендокринології в рівнозначних умовах для учасників за описаною структурою – важливий досвід та шлях до вдосконалення конкурсних змагань.